Акмеологічна парадигма професійного розвитку хорового диригента в системі мистецької освіти
DOI:
https://doi.org/10.34142/27091805.2025.6.01.02Ключові слова:
акмеологічний підхід, професійний розвиток, хоровий диригент, мистецька освітаАнотація
Мета статті полягає в обґрунтуванні акмеологічної парадигми як концептуальної основи професійного становлення та творчої самореалізації хорового диригента в умовах сучасної мистецької освіти. Основна увага зосереджена на виявленні потенціалу акмеології як інтегративної галузі знань, що спрямована на дослідження механізмів досягнення вершин професійної майстерності, особистісної зрілості та педагогічної інтуїції майбутніх хормейстерів.
Методологія. Методологічну основу дослідження становлять системно-діяльнісний, аксіологічний, акмеологічний, культурологічний та когнітивний підходи. Використано загальнонаукові методи: аналіз, синтез, класифікацію, узагальнення, а також прогностичні та емпіричні методи, зокрема спостереження за професійною діяльністю диригентів, аналіз навчальних програм і репертуарів.
Наукова новизна. У дослідженні конкретизовано характеристику акмеологічного підходу як концептуальної основи професійного становлення хорового диригента, що охоплює інтеграцію особистісного, діяльнісного та культурного вимірів фахової підготовки. На відміну від традиційних психологічних або педагогічних моделей, акмеологічний підхід розглядається як система, зорієнтована на досягнення індивідом вищого рівня професійної самореалізації, що ґрунтується на поєднанні внутрішньої мотивації, художнього мислення, педагогічного чуття та морально-етичних переконань.
Результати. Виокремлено акмеологічні характеристики виконавської майстерності: технічна досконалість, емоційна виразність, інтерпретаційна глибина. Розкрито акмеологічний зміст педагогічної інтуїції, культурної компетентності та професійної складової. Обґрунтовано значення міждисциплінарного підходу (поєднання музикознавства, психології, педагогіки, акмеології, культурології) як чинника формування цілісної особистості хормейстера, здатної не лише до високого рівня виконавської діяльності, але й до науково-дослідницької роботи, мистецького продюсування, культурно-просвітницької ініціативи в різних соціокультурних середовищах.
Висновки. У ході дослідження доведено, що акмеологічна стратегія професійної підготовки диригента дозволяє сформувати рефлексивну, творчу, соціально відповідальну особистість, здатну до педагогічного лідерства й самовдосконалення. Акмеологічна парадигма відкриває нові можливості для гармонізації освітнього процесу в мистецькій вищій школі, сприяючи формуванню високопрофесійних хормейстерів нового покоління.
Завантажити
Посилання
Батовська О.М. (2021). Педагогічні настанови В. С. Палкіна. Диригентсько-хорова освіта: синтез теорії та практики. ХНУМ імені І.П. Котляревського, 9–11 https://repo.num.kharkiv.ua/handle/num/903
Белік, Н. А. (2021). В’ячеслав Палкін: шлях до професійної вершини. Аспекти історичного музикознавства, ХХІІІ, 125–143. https://aspekty.kh.ua/aspekty23.pdf
Бондар, Є. М. (2021). Діалог з корифеєм: Жорж Хрисанфович Косинський. Одеська хорова школа: методичні засади, творчі портрети, невипадкові діалоги. Астропринт, 430–440
Вознюк, О. В., Дубасенюк, О. А., Костюшко, Ю. О., Осадчук, Н. П., & Сидорчук, Н. Г. (2020). Теорія і практика професійної акмеології: монографія. Вид-во ПП "Євро-Волинь".
Гришина А, (2021). Сучасна диригентсько-хорова освіта майбутніх фахівців: джерелознавчий аспект. Диригентсько-хорова освіта: синтез теорії та практики, ХНУМ імені І.П. Котляревського, 91–93. https://repo.num.kharkiv.ua/handle/num/903
Кириленко, Я. (2021). Трансформація педагогічних компетентностей диригента-хормейстера: виклики сьогодення. Диригентсько-хорова освіта: синтез теорії та практики: матеріали V всеукраїнської науково-практичної конференції, 43–45. https://repo.num.kharkiv.ua/handle/num/903
Лисенко, В. В. (2021). Методика роботи з хором Павла Муравського: деякі особливості формування професійної майстерності диригента. Вісник КНУКіМ. Серія: Мистецтвознавство, 44, 66–72. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1176.44.2021.235318
Мартинюк, А. К. (2020). Диригентсько-хорова педагогіка Сергія Прокопова в мистецько-освітньому просторі Харківщини. Український педагогічний журнал, 3, 104–109. https://surli.cc/ihfssy
Мистецько-освітні обрії творчості Анатолія Авдієвського. (2017). Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова. https://surl.li/bqvaxa
Михайлова, Н. (2024). Лідерські якості як складова професійної діяльності диригента-хормейстера. Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти. ХНУМ ім. І. П. Котляревського, вип. 70, 47–59.
Огнев’юк, В. О., Гладкова, В. М., & Фруктова, Я. С. (Ред.). (2019). Фундаментальна акмеологія – наука ХХІ століття: монографія. Інтерсервіс.
Смирнова, Т. А. (2021). Кулик Юрій Іванович як феномен диригентсько-хорової школи Харкова. Диригентсько-хорова освіта: синтез теорії та практики: матеріали V всеукраїнської науково-практичної конференції, 14–16. https://repo.num.kharkiv.ua/handle/num/903
Шатова, І. О. (2021). Історичні та стильові основи Одеської хорової традиції: монографія. Астропринт.
Шпак, Г. С. (2021). К. Пігров і С. Крижанівський: до питання про наступність духовно-етичних і виконавських традицій одеської хорової школи. Одеська хорова школа: методичні засади, творчі портрети, невипадкові діалоги, 371–376. Астропринт.
Шумська, Л. Ю. (2020). Технологія розвитку фахових компетентностей майбутніх диригентів хору: системно-інтегративний підхід. https://doi.org/10.24195/2617-6688-2020-4-3
Завантаження
Опубліковано
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Васильєва Оксана (Автор)

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.