Акмеологічна парадигма професійного розвитку хорового диригента в системі мистецької освіти

Анотація

Мета статті полягає в обґрунтуванні акмеологічної парадигми як концептуальної основи професійного становлення та творчої самореалізації хорового диригента в умовах сучасної мистецької освіти. Основна увага зосереджена на виявленні потенціалу акмеології як інтегративної галузі знань, що спрямована на дослідження механізмів досягнення вершин професійної майстерності, особистісної зрілості та педагогічної інтуїції майбутніх хормейстерів.

Методологія. Методологічну основу дослідження становлять системно-діяльнісний, аксіологічний, акмеологічний, культурологічний та когнітивний підходи. Використано загальнонаукові методи: аналіз, синтез, класифікацію, узагальнення, а також прогностичні та емпіричні методи, зокрема спостереження за професійною діяльністю диригентів, аналіз навчальних програм і репертуарів.

Наукова новизна. У дослідженні конкретизовано характеристику акмеологічного підходу як концептуальної основи професійного становлення хорового диригента, що охоплює інтеграцію особистісного, діяльнісного та культурного вимірів фахової підготовки. На відміну від традиційних психологічних або педагогічних моделей, акмеологічний підхід розглядається як система, зорієнтована на досягнення індивідом вищого рівня професійної самореалізації, що ґрунтується на поєднанні внутрішньої мотивації, художнього мислення, педагогічного чуття та морально-етичних переконань.

Результати. Виокремлено акмеологічні характеристики виконавської майстерності: технічна досконалість, емоційна виразність, інтерпретаційна глибина. Розкрито акмеологічний зміст педагогічної інтуїції, культурної компетентності та професійної складової. Обґрунтовано значення міждисциплінарного підходу (поєднання музикознавства, психології, педагогіки, акмеології, культурології) як чинника формування цілісної особистості хормейстера, здатної не лише до високого рівня виконавської діяльності, але й до науково-дослідницької роботи, мистецького продюсування, культурно-просвітницької ініціативи в різних соціокультурних середовищах.

Висновки. У ході дослідження доведено, що акмеологічна стратегія професійної підготовки диригента дозволяє сформувати рефлексивну, творчу, соціально відповідальну особистість, здатну до педагогічного лідерства й самовдосконалення. Акмеологічна парадигма відкриває нові можливості для гармонізації освітнього процесу в мистецькій вищій школі, сприяючи формуванню високопрофесійних хормейстерів нового покоління.