Специфіка викладання диригентсько-хорових дисциплін у підготовці майбутніх учителів музичного мистецтва

Анотація

Мета статті полягає у виявленні специфіки  викладання диригентсько-хорових дисциплін в процесі фахової підготовці майбутніх вчителів музичного мистецтва з огляду на  основні напрями вокально-хорової роботи вчителя музичного мистецтва: хоровий спів як вид колективної музичної діяльності на уроках музики та керування шкільними хорами, вокальними ансамблями у позаурочний час.
Методологія. Методологічну основу дослідження становлять системно-діяльнісний, культурологічний, праксеологічний, аксіологічний підходи та філософський, термінологічний, когнітивний принципи. Використано загальнонаукові (аналіз, синтез, систематизація, узагальнення, порівняння, класифікація), емпіричні, прогностичні методи дослідження.
Наукова новизна. У дослідженні схарактеризовано особливості викладання таких основних дисципліни диригентсько-хорового циклу, як: «Хорове диригування», «Хорове аранжування», «Хорознавство», «Хоровий клас» та «Практикум роботи з хором». Розкрито мету  предмету «Хорове диригування»,  яка полягає у наданні майбутньому вчителеві музичного мистецтва як керівнику дитячого шкільного хору базової диригентської підготовки. Окреслено основні завдання дисципліни: оволодіння диригентсько-хоровими знаннями, розвиток професійних здібностей, формування умінь вчителя-хормейстера.
У результаті дослідження розкрито специфіку змісту курсу «Хорове аранжування», який слід зосередити на оволодінні навичками створення партитур для дитячих хорів різних вікових категорій: починаючих дитячих хорових колективів, розвинутих хорових дитячих колективів, хорів старшокласників (однорідних, неповних мішаних). Оцінено роль курсу «Хоровий клас», в процесі якого студенти на основі отриманих знань з музично-теоретичних і вокально-хорових дисциплін удосконалюють професійні навички, необхідні для майбутньої практичної вчителя музичного мистецтва. Доведена необхідність введення у структуру підготовки вчителя музичного мистецтва курсу «Практикум роботи з хором», де здобувачі на практиці засвоюють вміння роботи із шкільним хором. Встановлено роль керівника хорового класу та викладача з хорового диригування у підготовці до ефективної роботи з хором. Розглянуто коло тем з «Хорознавства», які мають охоплювати історичні аспекти вітчизняної та зарубіжної теорії і практики вокально-хорової роботи з дітьми, висвітлювати основні напрями дитячого хорового виконавства і творчості, знайомити з особливостями розвитку голосового апарату дітей різного віку, надавати знання з охорони дитячого голосу, виявляти специфіку вокально-хорової роботи з дитячими хоровими колективами.
Висновки. У ході дослідження встановлено, що методика викладання диригентсько хорових дисциплін має специфічні особливості і обумовлена змістом практичної діяльності педагога-музиканта у загальноосвітніх закладах середньої освіти.