Пластичне втілення мелодико-інтонаційної сфери музики в сучасних танцях

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.34142/27091805.2024.5.02.07

Ключові слова:

сучасний танець, пластичність, хореопластичність, мелодико-інтонаційна сфера, мелодія, фактура, гармонія, поліфонія, лінеарний контур, пластичний рельєф танцю

Анотація

У статті здійснено спробу розкрити зміст феномену пластичність в музиці та хореографічному мистецтві, зокрема у сучасних танцях. Доведено, що саме пластичність є тим трансляційним каналом завдяки якому відбувається інтеграційна взаємодія музики й танцю. З’ясовано, що сучасний танець або contemporary dance, особливістю якого є змішання всіх танцювальних мов у єдиний конгломерат, є історично обумовленим проявом ХХ сторіччя – доби революційних перетворень балетного театру, пошуків нової пластичної мови, зародження небачених хореографічних концепцій та форм, часом пробудження інтересу до музики та осмислення її законів. Досліджено принципи пластичного віддзеркалення музики в танці, зокрема її мелодико-інтонаційної сфери. Встановлено, що музична поетика хореографії, як пластичне втілення засобів музичної виразності в танці, ґрунтується на образно-пластичному та естетико-емоційному декодуванні та хореографічному перетворенні в процесі просторово-часового розгортання всіх структурних елементів музичної мови, зокрема мелодії, фактури, гармонії та поліфонії, а головне – органічному сплаві цих елементів і визначає лексичну єдність і цілісність сценічних рішень у музично-хореографічній формі. 

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Біографії авторів

  • автор Наталія Бугаєць, афіліація Харківський національний педагогічний університет імені Григорія Сковороди

    кандидат педагогічних наук, професор, професор кафедри хореографії ХНПУ імені Г.С. Сковороди

    Харків, Україна

  • автор Ольга Пінчук, афіліація Харківський національний педагогічний університет імені Григорія Сковороди

    доцент кафедри хореографії ХНПУ імені Г.С. Сковороди 

    Харків, Україна

Посилання

Abramovych, O., & Kudrenko, A. (2020). Теоретико-методологічні аспекти пластичної виразності в майстерності актора. Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. 3(2), 165–179. https://doi.org/10.31866/2616-759x.3.2.2020.219280

Hogarth, William. (1753). The Analysis of Beauty. London: Printed by John Reeves for the Author, 1753. Fontes 52. 20 July 2010. https://doi.org/10.11588/artdok.00001217

Бігус, О. (2021). Дефініція поняття «сучасний танець» у науковому дискурсі. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, (2), 188-193. https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2021.240061

Білодід, І.К. ред., (1970-1980). Словник української мови : [в 11 т.] Київ : Наук. Думка.

Бурська, О.П. & Кулик, Д.О. (2023) Невербальна експресія: форми вираження художньої думки в хореографії та музичному мистецтві (на прикладі балету Крістал Пайт "Body and Soul", 2019). Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова: зб. наук. праць. 29 (14). 23-35 https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series14.2023.29.03

Вороновська, O. (2018). Категорії «рух» і «рух у музиці»: етимологія, дефініції та взаємодія. Музичне мистецтво і культура, 2(27), 127-139. https://doi.org/https://doi.org/10.31723/2524–0447–2018–27–2–127–139.

Герц, І.І. (2018). Музично-хореографічний синтез у балеті Уве Шольца «Велика меса». Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв: наук. журнал. К.: Міленіум. (1). 160-164.

Зінич, О. (2015). Пластична взаємодія різних образних систем у мистецтві балету (аспект співвіднесеності музичного та хореографічного руху). Студії мистецтвознавчі. (1). 14-24. http://nbuv.gov.ua/UJRN/StudM_2015_1_4

Зінич, О.В. (2004). Пластичність у балетній музиці М. Равеля (в аспекті взаємодії мистецтв).[Автореф.дис. канд. мистецтвознавства. Національна музична академія України ім. П.І. Чайковського]

Зінич, О.В. (2009). Пластичність у балетній музиці М. Равеля (в аспекті взаємодії мистецтв): монографія. Київ: ІМФЕ.

Кіндер, К.Р. (2007). Семантика пластичних символів народної танцювальної культури українців [Автореф. дис... канд. мистецтвознавства. Київський національний ун-т культури і мистецтв]. КНУКіМ.

Клещуков, В.П. (2018). Музично-пластична природа хореографічного мистецтва. Музичне мистецтво і культура. 27 (1). 300-309. https://doi.org/10.31723/2524–0447–2018–27–1–300–30

Коновалова, І. (2022). Форми репрезентації мелодико-гармонічних взаємозв’язків на рівнях ладу і фактури в музичному мистецтві нового часу. Актуальнi питання гуманiтарних наук. 58 (1), 87-93. https://doi.org/10.24919/2308-4863/58-1-13

Лифар, С. (2007). Спогади Ікара / з фр. пер. Г. Малець. К. : Пульсари.

Степурко, В.І. (2020). Аналіз музичних творів : навчальний посібник. Київ: НАКККіМ.

Чжоу, Сіньюй. (2019). Поліфонічна форма музики ХХ століття як тип письма та спосіб мислення. Науковий часопис НПУ імені М.П.Драгоманова. 27 (14). 136-142. https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series14.2019.27.22

Шариков, Д.І. (2010). "Contemporary dance" у балетмейстерському мистецтві: Навчальний посібник. К.: КиМУ.

Шип, С.В. (1998). Музична форма від звуку до стилю: навчальний посібник. К. Заповіт. 368 с.

Завантаження

Опубліковано

05.12.2024

Номер

Розділ

Мистецька освіта

Категорії

Як цитувати