Відображення «світового порядку» у народному українському костюмі

Анотація

Мета дослідження: висвітлити побудову «світового порядку», зміст та значення орнаментальної символіки в традиційному народному українському костюмі та окреслити можливості використання цих знань у підготовці дизайнерів.

Методи: описовий метод – для аналізу художніх особливостей традиційних орнаментальних композицій; структурно-аналітичний – для класифікації комплексів народного костюма за функцією, формотворчими прийомами крою й технологіями; структурно-композиційний – для з’ясування побудови моделі «світового порядку» в костюмі; порівняльно-історичний – для виявлення чинників змін орнаментальних мотивів; діалектичний метод і синтез – для розгляду еволюції традицій у взаємозв’язку із сучасними тенденціями дизайну.

Наукова новизна: розкрито відображення моделі «світового порядку» у структурі, формоутворенні та орнаментиці традиційного українського костюма – від головного убору (небесний рівень) до плечового й поясного одягу (земний рівень); узагальнено символіку орнаментальних знаків як мови давньослов’янських вірувань та простежено її трансформацію в сучасній вишиванці й дизайні вбрання у стилях «етно» та «фольк».

Результати: встановлено, що основою духовності традиційного українського мистецтва є давньослов’янські уявлення про єдність людини й природи, які віддзеркалилися в знаках-символах сонця, землі, води, рослин і тварин, що прикрашали вироби та виконували функцію оберегів. Показано, що костюм уособлював модель світобудови, а кожна людина засобами орнаментації та оздоблення індивідуально творила «свою долю». Результати впроваджено в навчальні дисципліни підготовки дизайнерів костюма.

Висновки: знання духовної складової традиційної української культури є основою для розуміння, збереження та використання її ідентичної творчої мови в сучасному житті й дизайні костюма; сучасна вишиванка постає результатом поєднання нових тенденцій формоутворення з народною творчістю.