Варіаційність як музична форма та дидактичний принцип у мистецькій освіті

Автор(и)

  • Володимир Фомін Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди image/svg+xml Автор https://orcid.org/0000-0002-8652-2023
  • Лариса Беземчук Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди image/svg+xml Автор

DOI:

https://doi.org/10.34142/27091805.2026.7.02.32

Ключові слова:

варіаційність, музична форма, варіантність, мистецька освіта, дидактичний принцип

Анотація

Мета дослідження: дослідити варіаційність як музичну універсалію та дидактичний принцип викладання мистецьких дисциплін у закладах загальної середньої освіти.

Методи: використано функціональний, аналітичний, аксіологічний, порівняльний та логіко-системний методи, а також метод компаративістики для узагальнення практичного досвіду використання різних видів мистецтва у роботі з учнями.

Наукова новизна: комплексно досліджено категорію «варіаційність» у мистецтвознавстві та обґрунтовано її роль як дидактичного принципу навчання. Розглянуто поняття варіаційної музичної форми та її особливості, розмежовано поняття «варіаційність» і «варіативність». Розкрито варіаційність як підґрунтя розвитку гнучкості та креативності мислення здобувачів мистецької освіти; обґрунтовано системно-логічну основу принципу варіаційності, що еволюціонує разом із перетворенням моноуроків на поліхудожнє навчання Нової української школи.

Результати: запропоновано практичні кейси використання варіаційності в арт-педагогічних методиках (метод «паузи вслуховування»), що в умовах війни є важливим чинником підтримки емоційного стану школярів. Наведено приклади використання зразків національної та світової спадщини («Їхав козак за Дунай», варіації В. А. Моцарта, «Щедрик» М. Леонтовича) для розвитку гнучких навичок (soft skills) під час сприймання творів. Показано застосування принципу варіаційності під час створення мистецьких проєктів у базовій школі на прикладі трансформування теми «Мода як соціальне та культурне явище».

Висновки: поняття варіаційності має значення далеко за межами мистецтвознавчих досліджень, де воно характеризує форму музичного твору: його дія поширюється на процес навчання, спрямований на формування у здобувачів гнучкості мислення під час сприймання й аналізу творів мистецтва та прагнення до творчої діяльності.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Біографії авторів

  • автор Володимир Фомін, афіліація Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди

    Доктор педагогічних наук, професор, декан факультету мистецтв, Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди,
    Харків, Україна

  • автор Лариса Беземчук, афіліація Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди

    Кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри музичного мистецтва, Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди,
    Харків, Україна

Посилання

Александрова, О. (2022). Варіантність і варіантна форма у музиці ХХ століття [Монографія]. Факт.

Беземчук, Л., Біницька, К., Соколова, А., & Коханська, С. (2026). Методи «мистецького детективу» та «кроссенс» у професійній підготовці вчителів Нової української школи. Наука і техніка сьогодні, 5(59), 1197–1211. https://doi.org/10.52058/2786-6025-2026-5(59)-1197-1211

Бугаєць, Н. А., Пінчук, О. І., & Гамівка, А. (2024). Конкурсна варіація як музично-хореографічна форма змагальних композицій європейських та латиноамериканських танців. Professional Art Education, 5(1), 15–25. https://doi.org/10.34142/27091805.2024.5.01.02

Гайдамака, О. В., & Лємєшева, Н. А. (2022). Мистецтво: підручник інтегрованого курсу для 5 класу закладів загальної середньої освіти. Генеза.

Заєць, В. (2019). Стиль музиканта-виконавця: діалектика і полілектика виконавської творчості. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, (1), 313–316. https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2019.167016

Іванова, І., & Возіянова, О. (2020). Специфіка піаністичної трактовки теми «Їхав козак за Дунай» у варіаціях К. Вебера та його сучасників – Й. Гуммеля та Л. Бетховена. Музикознавча думка Дніпропетровщини, (19), 148–157. https://doi.org/10.33287/222042

Інновації та технології в сучасному мистецтві: навчально-методичний посібник. (2024). Твори. https://doi.org/10.31652/978-617-558-178-0-1-209

Кондратова, Л. Г., Федун, С. І., & Чорний, О. В. (2022). Мистецтво: підручник інтегрованого курсу для 5 класу закладів загальної середньої освіти. Навчальна книга – Богдан.

Лі, Ц. (2026). Варіаційність у системі фортепіанної творчості: структурно-семантичний підхід. Музичне мистецтво і культура, (47). https://doi.org/10.31723/2524-0447-2026-47-14

Масол, Л. М. (2022). Мистецтво: підручник інтегрованого курсу для 5 класу закладів загальної середньої освіти. Освіта.

Матійчин, І. (2025). Репрезентація художньо-педагогічних технологій у публікаціях журналу «Мистецтво та освіта». Вісник Львівського університету. Серія педагогічна, (43), 117–127. https://doi.org/10.30970/vpe.2025.43.13809

Нова українська школа: засоби реалізації адаптаційного циклу навчання базової середньої освіти з мистецької освітньої галузі (В. В. Кондратова, Ред.). (2026). КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського».

НУШ у час змін: 5–6 класи. Мистецька освітня галузь (О. Комаровська, О. Гайдамака, Н. Лємєшева, Л. Боднарюк, Г. Кізілова, Ю. Жданович, & Т. Строгаль, Авт.). (2026).

Пушкарьова, Т., Лянной, Ю., & Гриценко, О. (2024). Варіативний підручник у початковій школі: атрибути, функції, можливості. Проблеми сучасного підручника, (32), 227–234. https://doi.org/10.32405/2411-1309-2024-32-227-234

Ткач, А. В. (2013). Про співвідношення понять «варіант», «інваріант», «варіантність», «варіювання» у слов’янському мовознавстві. Філологічні студії, (9, ч. 2), 181–185.

Ходот, А. (2026). Психоестетичний підхід як методологічний орієнтир виконавської підготовки естрадного вокаліста. Professional Art Education, 7(2), 199–206. https://doi.org/10.34142/27091805.2026.7.02.20

Черноіваненко, А. Д. (2018). Музично-інструментальна культура в системі музичного етосу. Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Музичне мистецтво, (2), 27–42. https://doi.org/10.31866/2616-7581.2.2018.153373

Юрова, Т., & Мацевко, Т. (2026). Практичний досвід використання засобів культури і мистецтва в ігротерапевтичних технологіях психолого-педагогічної реабілітації дітей із зони бойових дій. Professional Art Education, 7(2), 36–55. https://doi.org/10.34142/27091805.2026.7.02.04

Завантаження

Опубліковано

04.11.2026

Номер

Розділ

Мистецька освіта

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають