Формоутворення в графічному дизайні
DOI:
https://doi.org/10.34142/27091805.2026.7.02.31Ключові слова:
графічний дизайн, формоутворення, композиція, візуальна комунікація, дизайнерські засоби, типографіка, художній образ, графічна форма, цифровий дизайн, проєктуванняАнотація
Мета дослідження: розкриття специфіки формоутворення в графічному дизайні, його базових принципів та актуальних напрямів трансформації візуально-комунікативних засобів у сучасній дизайнерській практиці.
Методи: дослідження ґрунтується на міждисциплінарному підході, що поєднує мистецтвознавчий, культурологічний, комунікативний і технологічний аспекти аналізу графічного дизайну. Застосовано методи аналізу й синтезу для узагальнення теоретичних засад формоутворення, порівняльний метод – для зіставлення традиційних і цифрових засобів створення графічної форми, а також систематизацію – для визначення сучасних тенденцій розвитку візуально-комунікативних практик.
Наукова новизна: систематизовано художньо-композиційні та технологічні чинники сучасного формоутворення в графічному дизайні та уточнено характер їх взаємодії в умовах цифрової трансформації. Формоутворення розглянуто як динамічний процес, у якому традиційні принципи композиційної організації інтегруються з можливостями цифрових, інтерактивних та інтелектуальних технологій.
Результати: визначено роль композиції, ритму, контрасту, пропорційності та гармонії у створенні цілісної графічної форми, а також значення взаємозв’язку форми і змісту для ефективності візуальної комунікації. Проаналізовано колір, типографіку, графічні елементи та композиційні структури як основні художні засоби формоутворення. Встановлено вплив комп’ютерної графіки, анімації, тривимірного моделювання, інтерактивних інтерфейсів і мультимедійних платформ на розвиток сучасного графічного дизайну. Окреслено тенденції цифрового формоутворення, пов’язані з мінімалізмом, адаптивністю, інтерактивністю, використанням штучного інтелекту, доповненої та віртуальної реальності.
Висновки: формоутворення в сучасному графічному дизайні є багаторівневим процесом, у якому художньо-композиційні принципи поєднуються з цифровими технологіями та новими способами організації візуальної комунікації. Його трансформація під впливом технологічних, культурних і соціальних змін сприяє появі нових засобів художньої виразності та розширенню інформаційної, естетичної й соціокомунікативної функцій графічного дизайну.
Завантажити
Посилання
Бобренко, Р., & Сліпіч, А. (2026). Методи викладання мистецьких дисциплін у підготовці здобувачів спеціальності «Графічний дизайн»: український ринок праці та досвід НАКККіМ. Professional Art Education, 7(1), 41–52. https://doi.org/10.34142/27091805.2026.7.01.05
Борисенко, Д., & Близнюк, Т. (2026). Партисипативний дизайн у процесі розробки фірмового знаку для візуальної ідентифікації територіальної громади. Professional Art Education, 7(2), 6–13. https://doi.org/10.34142/27091805.2026.7.02.01
Геренко, С. (2024). Штучний інтелект у графічному дизайні: кейс генеративних нейромереж. Деміург: ідеї, технології, перспективи дизайну, 7(1), 78–91. https://doi.org/10.31866/2617-7951.7.1.2024.300924
Гурко, О. В., & Попова, І. С. (2023). Лінгвістична інтерпретація номенів графічного дизайну: історія і сьогодення. Ліра.
Колосніченко, М. В. (Ред.). (2022). Графічний дизайн в інформаційному та візуальному просторі. КНУТД.
Король, А. М. (2020). Навчання графічного дизайну учнів у закладах загальної середньої освіти: теорія і методика. АНФ ГРУП.
Косів, В. (2019). Українська ідентичність у графічному дизайні 1945–1989 років. Родовід.
Назаркевич, Є. П. (2018). Стереозображення у графічному дизайні. Політехніка.
Островський, О. С., & Голубєва, Н. В. (2013). Еволюція художньо-образної виразності об’єктів графічного дизайну в процесі розвитку поліграфічних технологій. УІПА.
Підгурний, І. С. (Уклад.). (2015). Графічний дизайн. Типографіка. Аксіома.
Савенко, І. В. (2018). Профільне навчання старшокласників основам графічного дизайну. ПНПУ ім. В. Г. Короленка.
Садова, В. В. (Уклад.). (2025). Проєктування та формоутворення в графічному дизайні. КАІ.
Сбітнєва, Н. Ф. (2014). Історія графічного дизайну. ХДАДМ.
Khamis, M. H., Azni, Z. M., Aziz, S. H. A., & Aminordin, A. (2023). The integration of Gestalt theory to the graphic design. International Journal of Academic Research in Business and Social Sciences, 13(6), 2322–2327. https://doi.org/10.6007/IJARBSS/v13-i6/15449
Lupton, E., & Phillips, J. C. (2015). Graphic design: The new basics (2nd ed.). Princeton Architectural Press.
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Мазніченко Оксана, Осадча Алла
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Ви можете вільно:
- Поширювати — копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі для будь-яких цілей, навіть комерційних.
- Змінювати — реміксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних.
- Ліцензіар не може відкликати ці дозволи поки ви дотримуєтесь умов ліцензії.
На наступних умовах:
- Зазначення Авторства — Ви маєте вказати автора, розмістити посилання на ліцензію та вказати чи було внесено зміни до твору. Ви можете зробити це у будь-який розумний спосіб, але так, щоб не створювати враження стосовно того, що ліцензіар підтримує чи схвалює вас або ваше використання твору.
- Без додаткових обмежень — Ви не можете висувати додаткові умови або застосовувати технологічні засоби захисту, що обмежують права інших на дії дозволені ліцензією.
