Специфіка теоретико-викладацької та виконавсько-просвітницької діяльності представників харківської вищої бандурної школи кінця XX – першої чверті XXI століття (до 100-річчя академічної бандурної школи)
DOI:
https://doi.org/10.34142/27091805.2026.7.02.29Ключові слова:
харківська вища бандурна школа, бандурне виконавство, педагогічна діяльність, просвітництво, ансамблеве виконавствоАнотація
Мета дослідження: виявлення особливостей теоретико-викладацької та виконавсько-просвітницької діяльності провідних представників харківської вищої бандурної школи кінця ХХ – першої чверті ХХІ століття.
Методи: методологічну основу становлять принципи історизму й комплексного підходу. Застосування історико-музикознавчого, історико-біографічного та порівняльного методів дало змогу висвітлити творчі шляхи представників школи й окреслити тенденції її розвитку.
Наукова новизна: у статті вперше узагальнено особливості діяльності представників харківської вищої бандурної школи та з’ясовано механізми збереження її професійних традицій.
Результати: на основі аналізу творчих біографій провідних представників школи виявлено, що її розвиток забезпечується поєднанням виконавської, педагогічної, наукової та просвітницької діяльності. Обґрунтовано важливу роль у цьому процесі ансамблевого виконавства, яке сприяє збереженню колективних виконавських традицій, професійному становленню молодих музикантів, реалізації їхнього творчого потенціалу та популяризації українського бандурного мистецтва загалом. Доведено, що значення школи виходить за межі регіонального контексту, адже сформована нею система професійної підготовки є вагомим чинником розвитку мистецької освіти та академічного бандурного виконавства.
Висновки: діяльність харківської вищої бандурної школи кінця ХХ – першої чверті ХХІ століття засвідчує спадкоємність і життєздатність сформованих нею професійних засад. Особливу роль у розвитку традицій школи відіграє Любов Мандзюк, діяльність якої забезпечує спадкоємність поколінь і подальший поступ академічного бандурного виконавства.
Завантажити
Посилання
Башмакова, Н., Мельник, Н., & Савицька, О. (2026). Специфіка колективного бандурного виконавства в умовах освітнього процесу: досвід капели «Сонце» ХНУМ ім. І. П. Котляревського. Актуальні питання гуманітарних наук, 95(1), 92–98. https://doi.org/10.24919/2308-4863/95-1-12
Бобечко, О. (2023). Музикознавча діяльність Любові Мандзюк. Аспекти історичного музикознавства, 31(3), 65–86. https://doi.org/10.34064/khnum2-31.04
Гізімчук, О. О. (2018). Постать митця в українській культурі на прикладі видатної вітчизняної оперної співачки Соломії Крушельницької. In Духовна культура України перед викликами часу (до 150-річчя заснування Просвіти): тези доповідей учасників Всеукраїнської науково-практичної конференції (с. 57–63). Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого.
Гізімчук, О. О. (2019). Музична самоосвіта та самовиховання як засоби становлення професіоналізму молодих співаків. In Проблеми саморозвитку особистості в сучасному українському соціумі: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (с. 65–69). Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого.
Даюк, Ж., & Ковлева, М. (2022). Характерні особливості формування харківської професійно-академічної бандурної школи. Нова педагогічна думка, 109(1), 98–102. https://doi.org/10.37026/2520-6427-2022-109-1-98-102
Дутчак, В. (2020). Харківська бандура – знищена, забута, відроджена. In Тоталітаризм як система знищення національної пам’яті: збірник наукових праць за матеріалами Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю (с. 171–175). https://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/32651
Лісняк, І. (2019). Академічне бандурне мистецтво України кінця ХХ – початку ХХІ ст. ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України. https://www.etnolog.org.ua/pdf/stories/monografiji/2019/lisnyak.pdf
Мандзюк, Л. (2021). Специфіка розвитку академічного бандурного мистецтва на Слобожанщині: історія, персоналії, тенденції. In Zinovii Shtokalko: From kobzar traditions to bandura modern style (с. 122–143). Baltija Publishing. http://www.baltijapublishing.lv/omp/index.php/bp/catalog/download/202/5626/11780-1?inline=1
Мандзюк, Л. (2024). Музично-виконавські проєкти як вид вшанування пам’яті видатного харків’янина Гната Хоткевича. Аспекти історичного музикознавства, (36), 7–27. https://doi.org/10.34064/khnum2-36.01
Меліхова, Ю. (2015). Морально-професійна культура судді: історія і сучасність.
Меліхова, Ю. (2024). Любов Мандзюк: творчий портрет бандуристки в онтофеноменологічних контурах. Часопис Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського, 1(62), 32–47. https://doi.org/10.31318/2414-052X.1(62).2024.304966
Ніколенко, С. (2021). Виконавська та педагогічна діяльність Любові Мандзюк в контексті розвитку Слобожанської бандурної школи. In Кобзарство: діалог модерної перформації та духовної традиції: матеріали міжнародної науково-практичної конференції (с. 45–48).
Слюсаренко, Т. (2018). Бандурне мистецтво в українському культурному просторі (на прикладі бандурного виконавства Слобідського регіону ХХ – поч. ХХІ ст.). https://dspace.hnpu.edu.ua/items/cc8ba866-fa66-4a38-9606-65ef7b1a6ea8
Слюсаренко, Т. (2021). Самоізоляція як поштовх до саморозвитку особистості (на прикладі творчої діяльності бандуристів Харкова). In Проблеми саморозвитку особистості в сучасному суспільстві: матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції (с. 119–120).
Слюсаренко, Т. (2024). Творчий портрет Лариси Панової: культурологічний аспект (до 60-річчя від дня народження). Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку, (49), 324–331. https://doi.org/10.35619/ucpmk.vi49.875
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Слюсаренко Тетяна
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Ви можете вільно:
- Поширювати — копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі для будь-яких цілей, навіть комерційних.
- Змінювати — реміксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних.
- Ліцензіар не може відкликати ці дозволи поки ви дотримуєтесь умов ліцензії.
На наступних умовах:
- Зазначення Авторства — Ви маєте вказати автора, розмістити посилання на ліцензію та вказати чи було внесено зміни до твору. Ви можете зробити це у будь-який розумний спосіб, але так, щоб не створювати враження стосовно того, що ліцензіар підтримує чи схвалює вас або ваше використання твору.
- Без додаткових обмежень — Ви не можете висувати додаткові умови або застосовувати технологічні засоби захисту, що обмежують права інших на дії дозволені ліцензією.
