Підготовка піаніста до концертмейстерської діяльності з вокалістом і хором: структурно-функціональна систематизація
DOI:
https://doi.org/10.34142/27091805.2026.7.02.28Ключові слова:
концертмейстерська підготовка, піаніст, концертмейстер, вокаліст, хор, ансамблева взаємодія, структурно-функціональна систематизація, професійні вмінняАнотація
Мета дослідження: систематизувати підготовку піаніста до роботи з вокалістом і хором, виокремивши спільні компоненти, контекстні способи їх реалізації та вміння, що потребують спеціалізованого формування.
Методи: використано теоретичний аналіз і узагальнення наукових положень, порівняльний та структурно-функціональний аналіз професійних умінь за об’єктами уваги й слухового контролю, джерелами інформації, способами дій і функціональними результатами.
Наукова новизна: запропоновано структурно-функціональну систематизацію підготовки піаніста, у якій структурний вимір представлено співвідношенням спільного професійного ядра, контекстно модифікованої реалізації та специфічних умінь, а функціональний розкрито через взаємозв’язок об’єкта уваги, джерела інформації, способу дії піаніста та очікуваного результату. Уточнено критерій розмежування контекстної модифікації та спеціалізації: підставою для останньої є поява професійних операцій, опанування яких потребує додаткової цілеспрямованої підготовки.
Результати: встановлено спільне ядро концертмейстерської підготовки, що охоплює слухово-координаційні, інтерпретаційно-текстові, техніко-операційні та комунікативні компоненти. Показано, що ті самі вміння у роботі з вокалістом і хором реалізуються через різні способи дій залежно від структури партнерства, джерел інформації та професійного завдання. Окреслено спеціалізовані операції хорової практики.
Висновки: системність концертмейстерської підготовки забезпечується поєднанням спільної професійної основи з варіативними способами її реалізації та спеціалізованим формуванням умінь, зумовлених конкретним виконавським контекстом.
Завантажити
Посилання
Бойко, І. М. (2024). Практичні рекомендації концертмейстеру для самостійної роботи над музичним твором. Слобожанські мистецькі студії, 1(4), 12–15. https://doi.org/10.32782/art/2024.1.2
Грушак, І. В. (2026). Специфіка взаємодії концертмейстера та диригента в процесі роботи над хоровою партитурою. Слобожанські мистецькі студії, (2), 59–63. https://doi.org/10.32782/art/2026.2.10
Молчанова, Т. (2022). Модель навчання концертмейстерства у музичних закладах фахової вищої освіти України. Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Мистецтвознавство, (47), 67–73. https://doi.org/10.31866/2410-1176.47.2022.269566
Молчанова, Т. (2023). Формування компетентності майбутніх піаністів-концертмейстерів у контексті сучасних освітніх процесів і викликів. Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Мистецтвознавство, (48), 71–78. https://doi.org/10.31866/2410-1176.48.2023.282451
Никон, О., & Остапчук, М. (2021). Педагогічні аспекти формування фахових компетентностей здобувачів вищої освіти у концертмейстерському класі. Нова педагогічна думка, 2(106), 160–164. https://doi.org/10.37026/2520-6427-2021-106-2-160-164
Оболенська, М. М. (2023). Контрольована антиципація як психологічна настанова піаніста-концертмейстера (на прикладі Сонати № 2 для скрипки і фортепіано М. Равеля). Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти, (66), 61–78. https://doi.org/10.34064/khnum1-66.04
Опарик, Л. (2024). Комунікативні аспекти мистецької діяльності піаніста-концертмейстера. Актуальні питання гуманітарних наук, 79(2), 62–67. https://doi.org/10.24919/2308-4863/79-2-9
Підпорінова, К. В. (2025). Моніторинг концертмейстерських завдань сьогодення: форми і методи, результати і перспективи (з досвіду кафедри концертмейстерської майстерності Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського). Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти, (76), 9–28. https://doi.org/10.34064/khnum1-76.01
Abalde, S. F., Rigby, A., Keller, P. E., & Novembre, G. (2024). A framework for joint music making: Behavioral findings, neural processes, and computational models. Neuroscience & Biobehavioral Reviews, 167, 105816. https://doi.org/10.1016/j.neubiorev.2024.105816
Bishop, L. (2018). Collaborative musical creativity: How ensembles coordinate spontaneity. Frontiers in Psychology, 9, 1285. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2018.01285
Bishop, L., Niemand, A., D’Amario, S., & Goebl, W. (2026). Moving together, feeling together: Body coordination, pupil size, and musical togetherness in classical duo performance. Psychology of Music. Advance online publication. https://doi.org/10.1177/03057356261436796
D’Amario, S., Schmidbauer, H., Roesch, A., Goebl, W., Niemand, A. M., & Bishop, L. (2023). Interperformer coordination in piano-singing duo performances: Phrase structure and empathy impact. Psychological Research, 87(8), 2559–2582. https://doi.org/10.1007/s00426-023-01818-8
Ginsborg, J., & King, E. (2012). Rehearsal talk: Familiarity and expertise in singer-pianist duos. Musicae Scientiae, 16(2), 148–167. https://doi.org/10.1177/1029864911435733
Jansson, D., Balsnes, A. H., & Durrant, C. (2022). The gesture enigma: Reconciling the prominence and insignificance of choral conductor gestures. Research Studies in Music Education, 44(3), 509–526. https://doi.org/10.1177/1321103X211031778
Keller, P. E., Novembre, G., & Hove, M. J. (2014). Rhythm in joint action: Psychological and neurophysiological mechanisms for real-time interpersonal coordination. Philosophical Transactions of the Royal Society B: Biological Sciences, 369(1658), 20130394. https://doi.org/10.1098/rstb.2013.0394
Namminga, J. (2022). Choral pianist: The unspoken co-leader. Choral Journal, 63(4), 83.
Van der Steen, M. C., & Keller, P. E. (2013). The ADaptation and Anticipation Model (ADAM) of sensorimotor synchronization. Frontiers in Human Neuroscience, 7, 253. https://doi.org/10.3389/fnhum.2013.00253
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Новська Олена
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Ви можете вільно:
- Поширювати — копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі для будь-яких цілей, навіть комерційних.
- Змінювати — реміксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних.
- Ліцензіар не може відкликати ці дозволи поки ви дотримуєтесь умов ліцензії.
На наступних умовах:
- Зазначення Авторства — Ви маєте вказати автора, розмістити посилання на ліцензію та вказати чи було внесено зміни до твору. Ви можете зробити це у будь-який розумний спосіб, але так, щоб не створювати враження стосовно того, що ліцензіар підтримує чи схвалює вас або ваше використання твору.
- Без додаткових обмежень — Ви не можете висувати додаткові умови або застосовувати технологічні засоби захисту, що обмежують права інших на дії дозволені ліцензією.
