Музично-стильовий етос тріо бандуристок у філософсько-культурологічній перспективі
DOI:
https://doi.org/10.34142/27091805.2026.7.02.27Ключові слова:
тріо бандуристок, музично-стильовий етос, виконавський стиль, ансамблеве виконавство, інтерпретаційність, інтерсуб’єктивністьАнотація
Мета дослідження: філософсько-культурологічне осмислення та концептуалізація музично-стильового етосу тріо бандуристок крізь призму індивідуального, інтерсуб’єктивного та темпорально-екзистенційного вимірів у контексті сучасної української музичної культури.
Методи: методологічну основу дослідження становить філософсько-культурологічний підхід, конкретизований застосуванням феноменологічного, герменевтичного та екзистенційно-філософського методів. Теоретичний аналіз, узагальнення та систематизацію наукових підходів використано для осмислення феномену музично-стильового етосу в сучасному міждисциплінарному дискурсі.
Наукова новизна: уперше у філософсько-культурологічній перспективі музично-стильовий етос тріо бандуристок осмислено як феномен, що формується на перетині індивідуального самовираження, інтерсуб’єктивної співтворчості та темпорально-екзистенційного досвіду, та обґрунтовано його тривимірну концептуальну модель як простору ансамблевого буття. Це поглиблює наукові уявлення про природу музично-стильового етосу та його роль у розвитку сучасної української музичної культури.
Результати: встановлено, що музично-стильовий етос тріо бандуристок формується у взаємозв’язку індивідуального, інтерсуб’єктивного та темпорально-екзистенційного вимірів. Його специфіка виявляється у взаємодії виконавських компонентів – співогри, органічного тембрового злиття, динамічної драматургії, характеру фразування та артикуляційної виразності. Водночас музично-стильовий етос тріо бандуристок постає як система цінностей і способів творчого мислення, що реалізується у процесі ансамблевої співтворчості.
Висновки: музично-стильовий етос тріо бандуристок є способом осмисленого спільного творчого буття та характеристикою виконавської стилістики, концептуальна специфіка якого визначається взаємозв’язком його складових, що формує унікальну модель ансамблевого виконавства.
Завантажити
Посилання
Бобечко, О. (2010). Витоки і розвиток камерних ансамблевих форм жіночого бандурного виконавства. Вісник Прикарпатського університету імені Василя Стефаника. Серія: Мистецтвознавство, (17–18), 332–339.
Бобечко, О. (2020). Творчо-виконавська діяльність дуету бандуристок «Берегиня» в контексті розвитку сучасного ансамблевого виконавства на бандурі. Актуальні питання гуманітарних наук, 32(1), 24–30. https://doi.org/10.24919/2308-4863.1/32.214468
Брояко, Н. (2026). Концептуалізація виконавської техніки бандуриста: авторський підхід. Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Музичне мистецтво, 9(1), 6–22. https://doi.org/10.31866/2616-7581.9.1.2026.362768
Бубер, М. (2021). Я і Ти. Шлях людини за хасидським вченням (В. Терлецький & Н. Спринчан, Пер.). Дух і Літера.
Гегель, Г. В. Ф. (2023). Наука логіки. Енциклопедія філософських наук. Мала логіка (Б. О. Лис, Упоряд.; Г. М. Глушкова, Пер.). Ліра-К.
Заєць, В. (2019). Стиль музиканта-виконавця: діалектика і полілектика виконавської творчості. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, (1), 313–316. https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2019.167016
Кубік, О. Є. (2023). Ансамблеве мистецтво бандуристів України та діаспори: історія, теорія, виконавська практика [Дисертація доктора філософії, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника]. https://kc.cnu.edu.ua/wp-content/uploads/sites/156/2023/11/dysertatsiia_kubik-1.pdf
Мандзюк, Л. С. (2006). Інтелектуально-творчий аспект предмета «ансамбль» у класі бандури. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка та Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського, 1(16), 80–84.
Мандзюк, Л. С. (2008a). Жіноче тріо бандуристок як національно-мистецький феномен. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку, (14), 54–58.
Мандзюк, Л. С. (2008b). Співогра у контексті гармонійного розвитку виконавця-бандуриста. Проблеми сучасності: культура, мистецтво, педагогіка, (11), 356–363.
Мандзюк, Л. С. (2025). Феномен «тріо бандуристок» в сучасному мистецькому просторі України: витоки, тенденції розвитку та виклики сьогодення. Часопис Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського, 3(68), 79–93. https://doi.org/10.31318/2414-052X.3(68).2025.343250
Меліхова, Ю. А. (2025). Тандемна творчість Володимира Зубицького та Любові Мандзюк у феноменологічній парадигмі сучасного бандурного мистецтва: харківські контексти. Аспекти історичного музикознавства, (40), 49–72. https://doi.org/10.34064/khnum2-40.03
Мішин, В. Ю. (2018). Вчення про музичний етос у класичну епоху. Молодий вчений, 2(54), 537–542. https://irbis-nbuv.gov.ua/EJRN/873001
Морозевич, Н. (2022). Пісні В. Власова з репертуару тріо бандуристок «Мальви»: першопрочитання «нової музики» для бандури. Музичне мистецтво і культура, 2(35), 171–180. https://doi.org/10.31723/2524-0447-2022-35-2-15
Пасічняк, Л. (2007). Академічне народно-інструментальне ансамблеве мистецтво України ХХ ст.: історико-виконавський аспект [Автореферат дисертації кандидата мистецтвознавства, Львівська державна музична академія імені М. В. Лисенка]. https://www.uacademic.info/ua/document/0407U000752
Полюга, В. (2022). Філософія музики (форми і методи осмислення музичного буття). Актуальні питання гуманітарних наук, 48(2), 36–42. https://doi.org/10.24919/2308-4863/48-2-6
Радко, Ю. І. (2019). Стильова еволюція жанру баянної сонати у східнослов’янському інструментальному мистецтві другої половини XX – початку XXI століть [Дисертація кандидата мистецтвознавства, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника]. https://kmunim.cnu.edu.ua/wp-content/uploads/sites/44/2021/05/%D0%94%D0%B8%D1%81%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F-%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%BE-%D0%AE.%D0%86..pdf
Сартр, Ж.-П. (2001). Буття і ніщо: нарис феноменологічної онтології (В. Лях & П. Таращук, Пер.). Основи.
Слюсаренко, Т. О. (2013). Ансамблеве бандурне виконавство другої половини ХХ – початку ХХІ століття: мистецькі особливості творчих колективів центрального та південного регіонів України. Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв, (2), 70–73.
Слюсаренко, Т. О. (2022). Проблеми становлення та розвитку бандурного виконавства Харкова (ХХ – ХХІ ст.). Актуальні питання гуманітарних наук, 55(3), 73–79. https://www.aphn-journal.in.ua/archive/55_2022/part_3/11.pdf
Слюсаренко, Т. О. (2023). Шляхи становлення та особливості виконавської практики тріо бандуристок «Купава» (до 25-річчя творчої діяльності). Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Мистецтвознавство, (49), 99–106. https://doi.org/10.31866/2410-1176.49.2023.293292
Сточанська, М. П., & Чернецька, Н. Г. (2024). Виконавська естетика вокально-інструментального триголосся (із 25-річного досвіду творчо-виконавської діяльності тріо бандуристок «Дивоструни»). Fine Art and Culture Studies, (2), 3–12. https://doi.org/10.32782/facs-2024-2-1
Федорняк, Н. Б., Вишневська, С. В., & Шевченко, Н. С. (2026). Українська естрадна пісня у сучасному репертуарі ансамблю бандуристів. Південноукраїнські мистецькі студії, 2(13), 226–235. https://doi.org/10.24195/artstudies.2026-2.34
Черноіваненко, А. Д. (2018). Музично-інструментальна культура в системі музичного етосу. Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Музичне мистецтво, (2), 27–42. https://doi.org/10.31866/2616-7581.2.2018.153373
Черноіваненко, А. Д. (2021). Академічне музично-інструментальне мистецтво як предмет музикознавчої системології [Монографія]. Гельветика. https://odma.edu.ua/wp-content/uploads/2021/09/chernoivanenko-a.d.-monografyya-1.pdf
Adorno, T. W. (2001). Zu einer Theorie der musikalischen Reproduktion: Aufzeichnungen, ein Entwurf und zwei Schemata (H. Lonitz, Hrsg.). Suhrkamp.
Ciceu, C. (2020). Filosofie şi muzică? Articulări ale unei posibile (ne)întâlniri. Revista de Filosofie Aplicată, 3(5), 24–35. https://www.filosofieaplicata.ro/index.php/filap/issue/view/8
Kablova, T. (2019). Musical ethos of the epoch of Middle Ages. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, (2), 379–381. https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2019.177744
Lévinas, E. (1998). Entre nous: On thinking-of-the-other (M. B. Smith & B. Harshav, Trans.). Athlone Press.
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Меліхова Юлія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Ви можете вільно:
- Поширювати — копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі для будь-яких цілей, навіть комерційних.
- Змінювати — реміксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних.
- Ліцензіар не може відкликати ці дозволи поки ви дотримуєтесь умов ліцензії.
На наступних умовах:
- Зазначення Авторства — Ви маєте вказати автора, розмістити посилання на ліцензію та вказати чи було внесено зміни до твору. Ви можете зробити це у будь-який розумний спосіб, але так, щоб не створювати враження стосовно того, що ліцензіар підтримує чи схвалює вас або ваше використання твору.
- Без додаткових обмежень — Ви не можете висувати додаткові умови або застосовувати технологічні засоби захисту, що обмежують права інших на дії дозволені ліцензією.
