Музично-стильовий етос тріо бандуристок у філософсько-культурологічній перспективі

Автор(и)

  • Юлія Меліхова Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого image/svg+xml Автор

DOI:

https://doi.org/10.34142/27091805.2026.7.02.27

Ключові слова:

тріо бандуристок, музично-стильовий етос, виконавський стиль, ансамблеве виконавство, інтерпретаційність, інтерсуб’єктивність

Анотація

Мета дослідження: філософсько-культурологічне осмислення та концептуалізація музично-стильового етосу тріо бандуристок крізь призму індивідуального, інтерсуб’єктивного та темпорально-екзистенційного вимірів у контексті сучасної української музичної культури.

Методи: методологічну основу дослідження становить філософсько-культурологічний підхід, конкретизований застосуванням феноменологічного, герменевтичного та екзистенційно-філософського методів. Теоретичний аналіз, узагальнення та систематизацію наукових підходів використано для осмислення феномену музично-стильового етосу в сучасному міждисциплінарному дискурсі.

Наукова новизна: уперше у філософсько-культурологічній перспективі музично-стильовий етос тріо бандуристок осмислено як феномен, що формується на перетині індивідуального самовираження, інтерсуб’єктивної співтворчості та темпорально-екзистенційного досвіду, та обґрунтовано його тривимірну концептуальну модель як простору ансамблевого буття. Це поглиблює наукові уявлення про природу музично-стильового етосу та його роль у розвитку сучасної української музичної культури.

Результати: встановлено, що музично-стильовий етос тріо бандуристок формується у взаємозв’язку індивідуального, інтерсуб’єктивного та темпорально-екзистенційного вимірів. Його специфіка виявляється у взаємодії виконавських компонентів – співогри, органічного тембрового злиття, динамічної драматургії, характеру фразування та артикуляційної виразності. Водночас музично-стильовий етос тріо бандуристок постає як система цінностей і способів творчого мислення, що реалізується у процесі ансамблевої співтворчості.

Висновки: музично-стильовий етос тріо бандуристок є способом осмисленого спільного творчого буття та характеристикою виконавської стилістики, концептуальна специфіка якого визначається взаємозв’язком його складових, що формує унікальну модель ансамблевого виконавства.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Біографія автора

  • автор Юлія Меліхова, афіліація Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого

    Народна артистка України, кандидат юридичних наук, доцент, старший викладач кафедри культурології, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого,
    Харків, Україна

Посилання

Бобечко, О. (2010). Витоки і розвиток камерних ансамблевих форм жіночого бандурного виконавства. Вісник Прикарпатського університету імені Василя Стефаника. Серія: Мистецтвознавство, (17–18), 332–339.

Бобечко, О. (2020). Творчо-виконавська діяльність дуету бандуристок «Берегиня» в контексті розвитку сучасного ансамблевого виконавства на бандурі. Актуальні питання гуманітарних наук, 32(1), 24–30. https://doi.org/10.24919/2308-4863.1/32.214468

Брояко, Н. (2026). Концептуалізація виконавської техніки бандуриста: авторський підхід. Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Музичне мистецтво, 9(1), 6–22. https://doi.org/10.31866/2616-7581.9.1.2026.362768

Бубер, М. (2021). Я і Ти. Шлях людини за хасидським вченням (В. Терлецький & Н. Спринчан, Пер.). Дух і Літера.

Гегель, Г. В. Ф. (2023). Наука логіки. Енциклопедія філософських наук. Мала логіка (Б. О. Лис, Упоряд.; Г. М. Глушкова, Пер.). Ліра-К.

Заєць, В. (2019). Стиль музиканта-виконавця: діалектика і полілектика виконавської творчості. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, (1), 313–316. https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2019.167016

Кубік, О. Є. (2023). Ансамблеве мистецтво бандуристів України та діаспори: історія, теорія, виконавська практика [Дисертація доктора філософії, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника]. https://kc.cnu.edu.ua/wp-content/uploads/sites/156/2023/11/dysertatsiia_kubik-1.pdf

Мандзюк, Л. С. (2006). Інтелектуально-творчий аспект предмета «ансамбль» у класі бандури. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка та Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського, 1(16), 80–84.

Мандзюк, Л. С. (2008a). Жіноче тріо бандуристок як національно-мистецький феномен. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку, (14), 54–58.

Мандзюк, Л. С. (2008b). Співогра у контексті гармонійного розвитку виконавця-бандуриста. Проблеми сучасності: культура, мистецтво, педагогіка, (11), 356–363.

Мандзюк, Л. С. (2025). Феномен «тріо бандуристок» в сучасному мистецькому просторі України: витоки, тенденції розвитку та виклики сьогодення. Часопис Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського, 3(68), 79–93. https://doi.org/10.31318/2414-052X.3(68).2025.343250

Меліхова, Ю. А. (2025). Тандемна творчість Володимира Зубицького та Любові Мандзюк у феноменологічній парадигмі сучасного бандурного мистецтва: харківські контексти. Аспекти історичного музикознавства, (40), 49–72. https://doi.org/10.34064/khnum2-40.03

Мішин, В. Ю. (2018). Вчення про музичний етос у класичну епоху. Молодий вчений, 2(54), 537–542. https://irbis-nbuv.gov.ua/EJRN/873001

Морозевич, Н. (2022). Пісні В. Власова з репертуару тріо бандуристок «Мальви»: першопрочитання «нової музики» для бандури. Музичне мистецтво і культура, 2(35), 171–180. https://doi.org/10.31723/2524-0447-2022-35-2-15

Пасічняк, Л. (2007). Академічне народно-інструментальне ансамблеве мистецтво України ХХ ст.: історико-виконавський аспект [Автореферат дисертації кандидата мистецтвознавства, Львівська державна музична академія імені М. В. Лисенка]. https://www.uacademic.info/ua/document/0407U000752

Полюга, В. (2022). Філософія музики (форми і методи осмислення музичного буття). Актуальні питання гуманітарних наук, 48(2), 36–42. https://doi.org/10.24919/2308-4863/48-2-6

Радко, Ю. І. (2019). Стильова еволюція жанру баянної сонати у східнослов’янському інструментальному мистецтві другої половини XX – початку XXI століть [Дисертація кандидата мистецтвознавства, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника]. https://kmunim.cnu.edu.ua/wp-content/uploads/sites/44/2021/05/%D0%94%D0%B8%D1%81%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F-%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%BE-%D0%AE.%D0%86..pdf

Сартр, Ж.-П. (2001). Буття і ніщо: нарис феноменологічної онтології (В. Лях & П. Таращук, Пер.). Основи.

Слюсаренко, Т. О. (2013). Ансамблеве бандурне виконавство другої половини ХХ – початку ХХІ століття: мистецькі особливості творчих колективів центрального та південного регіонів України. Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв, (2), 70–73.

Слюсаренко, Т. О. (2022). Проблеми становлення та розвитку бандурного виконавства Харкова (ХХ – ХХІ ст.). Актуальні питання гуманітарних наук, 55(3), 73–79. https://www.aphn-journal.in.ua/archive/55_2022/part_3/11.pdf

Слюсаренко, Т. О. (2023). Шляхи становлення та особливості виконавської практики тріо бандуристок «Купава» (до 25-річчя творчої діяльності). Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Мистецтвознавство, (49), 99–106. https://doi.org/10.31866/2410-1176.49.2023.293292

Сточанська, М. П., & Чернецька, Н. Г. (2024). Виконавська естетика вокально-інструментального триголосся (із 25-річного досвіду творчо-виконавської діяльності тріо бандуристок «Дивоструни»). Fine Art and Culture Studies, (2), 3–12. https://doi.org/10.32782/facs-2024-2-1

Федорняк, Н. Б., Вишневська, С. В., & Шевченко, Н. С. (2026). Українська естрадна пісня у сучасному репертуарі ансамблю бандуристів. Південноукраїнські мистецькі студії, 2(13), 226–235. https://doi.org/10.24195/artstudies.2026-2.34

Черноіваненко, А. Д. (2018). Музично-інструментальна культура в системі музичного етосу. Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Музичне мистецтво, (2), 27–42. https://doi.org/10.31866/2616-7581.2.2018.153373

Черноіваненко, А. Д. (2021). Академічне музично-інструментальне мистецтво як предмет музикознавчої системології [Монографія]. Гельветика. https://odma.edu.ua/wp-content/uploads/2021/09/chernoivanenko-a.d.-monografyya-1.pdf

Adorno, T. W. (2001). Zu einer Theorie der musikalischen Reproduktion: Aufzeichnungen, ein Entwurf und zwei Schemata (H. Lonitz, Hrsg.). Suhrkamp.

Ciceu, C. (2020). Filosofie şi muzică? Articulări ale unei posibile (ne)întâlniri. Revista de Filosofie Aplicată, 3(5), 24–35. https://www.filosofieaplicata.ro/index.php/filap/issue/view/8

Kablova, T. (2019). Musical ethos of the epoch of Middle Ages. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, (2), 379–381. https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2019.177744

Lévinas, E. (1998). Entre nous: On thinking-of-the-other (M. B. Smith & B. Harshav, Trans.). Athlone Press.

Завантаження

Опубліковано

04.11.2026

Номер

Розділ

Мистецька освіта