Технології та інновації в сучасному дизайні
DOI:
https://doi.org/10.34142/27091805.2026.7.02.24Ключові слова:
сучасний дизайн, графічний дизайн, цифрові технології, інновації, генеративний штучний інтелект, візуальні комунікації, дизайн-процесАнотація
Мета дослідження: уточнити роль цифрових технологій та інновацій у трансформації сучасного дизайну з акцентом на графічному й виставковому дизайні та візуальних комунікаціях, а також визначити критерії, за якими технологічне нововведення набуває власне дизайнерської, а не лише технічної або декоративної цінності.
Методи: дослідження поєднує системний і порівняльний підходи, аналіз наукової літератури, візуально-композиційний та функціональний аналіз, а також метод case study. Емпіричний матеріал становлять три візуальні об’єкти, наведені в статті: гібридна портретна композиція, дизайн обкладинки альбому та афіша міжнародної виставки. Їх зіставлено за функцією, способом технологічної інтеграції, характером візуальної мови та комунікаційним результатом.
Наукова новизна: запропоновано чотирирівневу модель технологічної інтеграції в дизайні – інструментальний, генеративно-алгоритмічний, інтерактивно-середовищний і системно-комунікаційний рівні – та обґрунтовано три критерії інноваційності дизайнерського рішення: функціональну доцільність, трансформацію дизайн-процесу і посилення комунікативної взаємодії.
Результати: встановлено, що цифровізація не тотожна інновації: саме використання програмного забезпечення, нейромереж або мультимедіа не переводить об’єкт у площину сучасного дизайну без чіткої проєктної функції. Найбільш продуктивною є модель, у якій технологія використовується як дизайн-матеріал і засіб ітеративного прототипування, а рішення контролюється дизайнером з огляду на зміст, ідентичність, доступність та сценарій сприйняття.
Висновки: сучасний дизайн розвивається від цифрового інструментарію до систем людсько-машинної співтворчості. Професійна цінність інновації визначається не кількістю технологічних ефектів, а здатністю покращувати функцію, візуальну ієрархію, адаптивність і комунікацію з користувачем. Це потребує поєднання технологічної компетентності з критичним мисленням, етичною відповідальністю та збереженням авторської позиції дизайнера.
Завантажити
Посилання
Бобренко, Р., & Сліпіч, А. (2026). Методи викладання мистецьких дисциплін у підготовці здобувачів спеціальності «Графічний дизайн»: український ринок праці та досвід НАКККіМ. Professional Art Education, 7(1), 41–52. https://doi.org/10.34142/27091805.2026.7.01.05
Борисенко, Д., & Близнюк, Т. (2026). Партисипативний дизайн у процесі розробки фірмового знаку для візуальної ідентифікації територіальної громади. Professional Art Education, 7(2), 6–13. https://doi.org/10.34142/27091805.2026.7.02.01
Геренко, С. (2024). Штучний інтелект у графічному дизайні: кейс генеративних нейромереж. Деміург: ідеї, технології, перспективи дизайну, 7(1), 78–91. https://doi.org/10.31866/2617-7951.7.1.2024.300924
Колосніченко, М. В. (Ред.). (2022). Графічний дизайн в інформаційному та візуальному просторі. КНУТД.
Косів, В. (2019). Українська ідентичність у графічному дизайні 1945–1989 років. Родовід.
Островський, О. С., & Голубєва, Н. В. (2013). Еволюція художньо-образної виразності об’єктів графічного дизайну в процесі розвитку поліграфічних технологій. УІПА.
Підгурний, І. С. (Уклад.). (2015). Графічний дизайн. Типографіка. Аксіома.
Садова, В. В. (Уклад.). (2025). Проєктування та формоутворення в графічному дизайні. КАІ.
Сбітнєва, Н. Ф. (2015). Тенденції розвитку сучасного графічного дизайну: повернення до рукотворності. Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв, (4), 60–66.
Amershi, S., Weld, D., Vorvoreanu, M., Fourney, A., Nushi, B., Collisson, P., Suh, J., Iqbal, S., Bennett, P. N., Inkpen, K., Teevan, J., Kikin-Gil, R., & Horvitz, E. (2019). Guidelines for human-AI interaction. In Proceedings of the 2019 CHI Conference on Human Factors in Computing Systems (Paper 3, pp. 1–13). ACM. https://doi.org/10.1145/3290605.3300233
Dove, G., Halskov, K., Forlizzi, J., & Zimmerman, J. (2017). UX design innovation: Challenges for working with machine learning as a design material. In Proceedings of the 2017 CHI Conference on Human Factors in Computing Systems (pp. 278–288). ACM. https://doi.org/10.1145/3025453.3025739
Hou, J. J., Wang, L., Wang, G., Wang, H. J., & Yang, S. (2025). The double-edged roles of generative AI in the creative process: Experiments on design work. Information Systems Research. Advance online publication. https://doi.org/10.1287/isre.2024.0937
Li, H., Xue, T., Zhang, A., & Luo, X. (2024). The application and impact of artificial intelligence technology in graphic design: A critical interpretive synthesis. Heliyon, 10(21), e40037. https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2024.e40037
Shneiderman, B. (2020). Human-centered artificial intelligence: Reliable, safe & trustworthy. International Journal of Human–Computer Interaction, 36(6), 495–504. https://doi.org/10.1080/10447318.2020.1741118
Verganti, R., Vendraminelli, L., & Iansiti, M. (2020). Innovation and design in the age of artificial intelligence. Journal of Product Innovation Management, 37(3), 212–227. https://doi.org/10.1111/jpim.12523
Yang, Q., Steinfeld, A., Rosé, C. P., & Zimmerman, J. (2020). Re-examining whether, why, and how human-AI interaction is uniquely difficult to design. In Proceedings of the 2020 CHI Conference on Human Factors in Computing Systems (pp. 1–13). ACM. https://doi.org/10.1145/3313831.3376301
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Гула Євген
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Ви можете вільно:
- Поширювати — копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі для будь-яких цілей, навіть комерційних.
- Змінювати — реміксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних.
- Ліцензіар не може відкликати ці дозволи поки ви дотримуєтесь умов ліцензії.
На наступних умовах:
- Зазначення Авторства — Ви маєте вказати автора, розмістити посилання на ліцензію та вказати чи було внесено зміни до твору. Ви можете зробити це у будь-який розумний спосіб, але так, щоб не створювати враження стосовно того, що ліцензіар підтримує чи схвалює вас або ваше використання твору.
- Без додаткових обмежень — Ви не можете висувати додаткові умови або застосовувати технологічні засоби захисту, що обмежують права інших на дії дозволені ліцензією.
