Інтеграція музично-рухової, сценічно-акторської та проєктної підготовки майбутнього хореографа
DOI:
https://doi.org/10.34142/27091805.2026.7.02.23Ключові слова:
майбутній хореограф, професійна підготовка хореографа, музично-рухова підготовка, сценічно-акторська підготовка, проєктна підготовка, колективний хореографічний проєкт, інтеграція, професійні рішенняАнотація
У статті теоретично обґрунтовано інтеграцію музично-рухової, сценічно-акторської та проєктної підготовки майбутнього хореографа. Розглянуто функціональний зміст цих напрямів та характер їх взаємодії у процесі створення і сценічного втілення колективного хореографічного проєкту.
Мета дослідження: теоретично обґрунтувати інтеграцію музично-рухової, сценічно-акторської та проєктної підготовки майбутнього хореографа, уточнити функціональний зміст її складників і визначити характер їх взаємодії у процесі колективної творчої діяльності.
Методи: концептуальний аналіз і порівняння наукових підходів до музично-рухової, сценічно-акторської та проєктної підготовки хореографів; теоретичне моделювання характеру взаємодії цих напрямів у колективному хореографічному проєкті.
Наукова новизна: уточнено функціональний зміст музично-рухової, сценічно-акторської та проєктної підготовки за характером професійних рішень, що формуються в межах кожного напряму. Колективний хореографічний проєкт визначено як простір їх практичної взаємодії. Конкретизовано механізм інтеграції, пов’язаний із взаємним впливом, апробацією та переглядом професійних рішень у процесі реалізації цілісного художнього задуму.
Результати: розмежовано паралельне використання професійних умінь, однобічне пристосування та взаємний перегляд рішень. Визначено роль співтворчості, командної взаємодії, імпровізації, репетиційної апробації та рефлексії у процесі інтеграції. Професійний результат охарактеризовано як здатність майбутнього хореографа самостійно й у співтворчості виробляти, аргументувати, узгоджувати, апробувати та переглядати музично-рухові, сценічно-акторські й проєктні рішення, за потреби коригуючи їх відповідно до художнього задуму та умов сценічної реалізації.
Висновки: інтеграція зазначених напрямів підготовки виявляється у взаємному впливі професійних рішень, їх практичній апробації та перегляді в процесі колективної творчої діяльності. Такий підхід конкретизує характер зв’язків між складниками професійної підготовки майбутнього хореографа та дозволяє розглядати колективний хореографічний проєкт як середовище формування інтегрованої професійної дії.
Завантажити
Посилання
Горбатова, Н. О. (2022). Бакалаврський творчий проєкт у підготовці студента за освітньо-професійною програмою «Бальна хореографія». Танцювальні студії, 5(2), 148–156. https://doi.org/10.31866/2616-7646.5.2.2022.269344
Демещук, А., Курілов, Д., & Ятченко, Н. (2025). Педагогічні стратегії формування сценічної виразності у студентів-хореографів. Вісник науки та освіти, 10(40), 1541–1554. https://doi.org/10.52058/2786-6165-2025-10(40)-1541-1554
Заєць, С. (2022). Проєктна діяльність як засіб формування творчої особистості хореографа у процесі професійної підготовки. Актуальні питання гуманітарних наук, 54(1), 108–112. https://doi.org/10.24919/2308-4863/54-1-15
Мартиненко, О. В., & Ємельянова, О. Ю. (2021). Бінарний підхід у формуванні музичної компетентності майбутнього хореографа. Наукові записки. Серія «Психолого-педагогічні науки», 3, 83–92. https://doi.org/10.31654/2663-4902-2021-PP-3-83-92
Сабодаш, В., Афанасьєв, С., & Головко, Н. (2025). Акторська майстерність у сценічному народному танці: між традицією, імпровізацією та цифровими технологіями. Актуальні питання гуманітарних наук, 88(2), 121–126. https://doi.org/10.24919/2308-4863/88-2-18
Фрицюк, В. (2026). Формування готовності майбутніх педагогів-хореографів до реалізації інтегрованих художніх проєктів у позашкільних закладах. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія, 85, 78–82. https://doi.org/10.31652/2415-7872-2026-85-78-82
Butterworth, J. (2004). Teaching choreography in higher education: A process continuum model. Research in Dance Education, 5(1), 45–67. https://doi.org/10.1080/1464789042000190870
Charnavel, I. (2023). Moving to the rhythm of spring: A case study of the rhythmic structure of dance. Linguistics and Philosophy, 46, 799–838. https://doi.org/10.1007/s10988-022-09356-z
Ciolfi Felice, M., Fdili Alaoui, S., & Mackay, W. E. (2021). Studying choreographic collaboration in the wild. In Proceedings of the 2021 ACM Designing Interactive Systems Conference (pp. 2039–2051). ACM. https://doi.org/10.1145/3461778.3462063
Davidson, A. (2023). “The cycle of creativity”: A case study of the working relationship between a dance teacher and a dance musician in a ballet class. Research in Dance Education, 24(4), 323–341. https://doi.org/10.1080/14647893.2021.1971645
Haskins, N. (2024). Meshwork choreography: A pragmatic approach to collaborative embodied learning in South African higher education. Research in Dance Education. Advance online publication. https://doi.org/10.1080/14647893.2024.2413624
Hsueh, S., Fdili Alaoui, S., & Mackay, W. E. (2019). Deconstructing creativity: Non-linear processes and fluid roles in contemporary music and dance. Proceedings of the ACM on Human-Computer Interaction, 3(CSCW), Article 203, 1–21. https://doi.org/10.1145/3359305
Ivaldi, A., Sanderson, A. S., Hall, G., & Forrester, M. (2021). Learning to perform: A conversation analytic systematic review of learning and teaching practices in performing arts lesson interactions. Learning, Culture and Social Interaction, 28, Article 100459. https://doi.org/10.1016/j.lcsi.2020.100459
Kézér, G. (2024). Project pedagogy in commercial dance education: Soundpainting with body. Tánc és Nevelés / Dance and Education, 5(2), 107–119. https://doi.org/10.46819/TN.5.2.107-119
Scialom, M. (2022). Performer’s dramaturgy: Developing dramaturgical thinking through choreological practice. Theatre, Dance and Performance Training, 13(4), 573–586. https://doi.org/10.1080/19443927.2022.2083668
Talebi, M., Cienki, A., & Meelberg, V. (2026). Multimodal communication through dance-music synchronization: Narrative embodiment in classical ballet. Research in Dance Education. Advance online publication. https://doi.org/10.1080/14647893.2026.2682749
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Волкова Юлія, Мікулінська Ольга
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Ви можете вільно:
- Поширювати — копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі для будь-яких цілей, навіть комерційних.
- Змінювати — реміксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних.
- Ліцензіар не може відкликати ці дозволи поки ви дотримуєтесь умов ліцензії.
На наступних умовах:
- Зазначення Авторства — Ви маєте вказати автора, розмістити посилання на ліцензію та вказати чи було внесено зміни до твору. Ви можете зробити це у будь-який розумний спосіб, але так, щоб не створювати враження стосовно того, що ліцензіар підтримує чи схвалює вас або ваше використання твору.
- Без додаткових обмежень — Ви не можете висувати додаткові умови або застосовувати технологічні засоби захисту, що обмежують права інших на дії дозволені ліцензією.
