Бальний танець як поліморфний культурний текст: теоретичне осмислення

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.34142/27091805.2026.7.02.22

Анотація

Мета дослідження: теоретично осмислити бальний танець як поліморфний культурний текст та визначити основні рівні його поліморфізму.

Методи: дослідження базується на семіотико-структуралістському, культурологічному та міждисциплінарному підходах, доповнених методами аналізу, синтезу, порівняння та теоретичної інтерпретації. Методологічну основу становлять концепції поліморфізму, «культури як тексту», хореографічної знаковості та виконавської інтерпретації.

Наукова новизна: уперше запропоновано концептуалізацію бального танцю як поліморфного культурного тексту та систематизовано основні рівні його поліморфізму: історико-культурний, стильовий, партнерсько-соціокультурний і виконавсько-інтерпретаційний. Уточнено теоретичне розуміння взаємодії нормативності та варіативності у структурі бальної хореографії, а також обґрунтовано роль партнерської взаємодії й музики як семіотичних механізмів формування та трансляції художнього смислу. Запропонована модель розширює культурологічне та хореологічне трактування бального танцю як динамічної системи, здатної зберігати структурну ідентичність за умов множинності форм її художньої актуалізації.

Результати: обґрунтовано доцільність розгляду бального танцю як поліморфного культурного тексту, здатного зберігати структурну цілісність і водночас породжувати множинність форм художньої репрезентації, комунікації та актуалізації смислу. Визначено основні рівні його поліморфізму: історико-культурний, стильовий, партнерсько-соціокультурний та виконавсько-інтерпретаційний. Розкрито історико-культурну зумовленість трансформації бального танцю, його стильову варіативність, різноманітність моделей партнерської взаємодії та можливість множинних індивідуальних виконавських інтерпретацій структурно заданої хореографічної форми. Встановлено, що поліморфна природа бального танцю формується через взаємодію нормативності та варіативності, стабільності й трансформаційності. Обґрунтовано семіотичний характер партнерської взаємодії, у межах якої рух, поза, жест, характер контакту та просторова організація пари функціонують як засоби формування й трансляції емоційно-смислового змісту. Виявлено, що музика є наскрізним чинником, який забезпечує взаємозв’язок структурного, стильового, образно-емоційного, партнерського та виконавсько-інтерпретаційного рівнів поліморфізму.

Висновки: теоретичне осмислення бального танцю як поліморфного культурного тексту дає змогу розглядати його не лише як художню форму, а й як динамічну культурну систему, у якій поєднуються нормативність, варіативність та множинність способів художнього втілення. Запропонована модель рівнів поліморфізму поглиблює теоретичне розуміння сучасної бальної хореографії та може бути застосована для подальшого культурологічного, мистецтвознавчого й хореологічного аналізу бального танцю.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Біографії авторів

  • автор Бугаєць Наталія, афіліація Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди

    кандидатка педагогічних наук, професорка, професорка кафедри хореографії Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди,
    Харків, Україна

  • автор Волкова Тетяна, афіліація Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди

    здобувачка другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності 024 Хореографія факультету мистецтв Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди,
    Харків, Україна

Посилання

Білобловський, В. (2024). Концепт «інтерпретація» в історії, теорії та музичному мистецтві. Актуальні питання гуманітарних наук, 73(1). https://doi.org/10.24919/2308-4863/73-1-11

Бугаєць, Н., & Врублевська, В. (2022). Індивідуальний художній стиль як актуальна проблема естетики спортивних танців. In Modern directions of scientific research development: Proceedings of the 14th International scientific and practical conference (pp. 303–311). BoScience Publisher. https://sci-conf.com.ua/xiv-mizhnarodna-naukovo-praktichna-konferentsiya-modern-directions-of-scientific-research-development-13-15-07-2022-chikago-ssha-arhiv/

Бугаєць, Н. А., Пінчук, О. І., & Гамівка, А. (2024). Конкурсна варіація як музично-хореографічна форма змагальних композицій європейських та латиноамериканських танців. Professional Art Education, 5(1), 15–25. https://doi.org/10.34142/27091805.2024.5.01.02

Бугаєць, Н. А., Пінчук, О. І., & Мукін, В. С. (2024). Стаккато проти легато: феномен музикальності в європейських танцях. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки, (215), 26–32. https://doi.org/10.36550/2415-7988-2024-1-215-26-32

Вакуленко, О. М. (2019). Символи та знаки в контексті хореографічного художнього образу. Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство», (40), 135–140. https://doi.org/10.31866/2410-1176.40.2019.172693

Вакуленко, О. М. (2021). Художній простір хореографічної вистави та його герменевтика. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, (1), 103–107. https://nbuv.gov.ua/UJRN/vdakkkm_2021_1_19

Васютяк, Ю. В., & Васютяк, Я. О. (2020). Бальний танець у контексті партнерської взаємодії: проблематика мистецтва ведення. Культура України, (68), 117–125. https://doi.org/10.31516/2410-5325.068.12

Герц, І. І. (2017). Класичний танець у сучасному соціокультурному просторі. Наукові записки, (136), 53–64.

Герц, І., & Нечаєнко, Т. (2017). Танець як система: спроба семіотичного аналізу. Науковий вісник Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого, (21), 136–141. https://doi.org/10.34026/1997-4264.21.2017.221086

Євдокимова, Т. (2025). Художня структура конструювання смислу. In В. М. Слюсар, Л. М. Червона, Н. М. Лакуша та ін. (Ред.), Соціально-гуманітарні студії: інновації, виклики та перспективи: матеріали ІІІ Міжнародної наукової конференції (с. 43–46). Житомирська політехніка.

Завгородня, Л. В. (2009). Текстознавство: навчально-методичні рекомендації до курсу. Брама-Україна.

Кеба, М. Є. (2020). Створення художнього образу в спортивному бальному танці. Мистецтвознавчі записки, (37), 68–72.

Кіндер, К. Р. (2007). Семантика пластичних символів народної танцювальної культури українців [Автореферат дисертації кандидата мистецтвознавства, Київський національний університет культури і мистецтв].

Кондратюк, Д. О. (2025). Сучасні балети на музику українських композиторів як тексти культури (на прикладі творчості «Київ Модерн-балету») [Дисертація доктора філософії, Київський національний університет культури і мистецтв].

Локтіонова-Ойцюсь, О. О. (2020). До визначення поняття «виконавський образ». Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, (4), 170–175. https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2020.219152

Пінчук, О. І., & Бондарев, П. С. (2023). Features of the embodiment of partner interaction in Latin American dances. In Science and society: Modern trends in a changing world: Proceedings of the 1st International scientific and practical conference (pp. 465–472). MDPC Publishing. https://sci-conf.com.ua/i-mizhnarodna-naukovo-praktichna-konferentsiya-science-and-society-modern-trends-in-a-changing-world-18-20-12-2023-viden-avstriya-arhiv/

Сюта, Г. (2016). Поняття текст у некласичних мовознавчих парадигмах. Культура слова, (84), 131–142.

Ходунова, В. Л. (2022). Естетична культура: теоретичний аспект. Наукові перспективи, 5(23), 469–482. https://doi.org/10.52058/2708-7530-2022-5(23)-469-482

Юр, М. (2013). Поліморфізм художньої мови сучасного мистецтва. МІСТ: Мистецтво, історія, сучасність, теорія, (9), 285–291.

Bachmann-Medick, D. (2012). Culture as text: Reading and interpreting cultures. In B. Neumann & A. Nünning (Eds.), Travelling concepts for the study of culture (pp. 99–118). De Gruyter. https://doi.org/10.1515/9783110227628.99

Feitoza, J. (2011). Danças de salão: Os corpos iguais em seus propósitos e diferentes em suas experiências [Master’s thesis, Universidade Federal da Bahia]. http://www.repositorio.ufba.br:8080/ri/bitstream/ri/8141/1/DISSERTACAO%20JONAS.pdf

Nunes, B. B., & Carvalho, M. P. de. (2022). Dama/mulher, cavalheiro/homem: Papéis e relações de gênero na dança de salão. ARJ – Art Research Journal: Revista de Pesquisa em Artes, 9(2). https://doi.org/10.36025/arj.v9i2.28757

Strack, M. M. (2013). Dama ativa e comunicação entre o casal na dança de salão: Uma abordagem prática [Specialization monograph, Faculdade Metropolitana de Curitiba].

Завантаження

Опубліковано

01.11.2026

Номер

Розділ

Мистецька освіта

Категорії

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають