Психоестетичний підхід як методологічний орієнтир виконавської підготовки естрадного вокаліста
DOI:
https://doi.org/10.34142/27091805.2026.7.02.20Ключові слова:
психоестетичний підхід, естрадний вокаліст,, вокально-виконавська підготовка, художній образ, інтерпретаційний задум, емоційно-образне переживання, виконавська рефлексіяАнотація
Статтю присвячено теоретичному обґрунтуванню психоестетичного підходу до професійної підготовки естрадного вокаліста та визначенню його можливостей у цілісному осмисленні психологічних і естетичних складових виконавської діяльності.
Мета дослідження: теоретично обґрунтувати психоестетичний підхід як методологічний орієнтир підготовки естрадного вокаліста та визначити характер взаємодії психологічних і естетичних складових вокального виконавства.
Методи: використано аналіз, синтез, порівняння, узагальнення наукових положень із вокальної педагогіки, музичної психології та теорії інтерпретації, а також теоретичне моделювання.
Наукова новизна: уточнено зміст психоестетичного підходу та теоретично структуровано психоестетичну модель виконавської діяльності естрадного вокаліста, що поєднує психологічні процеси сприйняття, переживання і рефлексії з формуванням художнього образу та інтерпретаційного задуму. Конкретизовано зміст художньо-виконавської позиції вокаліста.
Результати: визначено основні компоненти моделі: художнє сприйняття, емоційно-образне переживання, смислове осмислення, формування інтерпретаційного задуму, тілесно-вокальне і сценічне втілення, виконавська рефлексія. Обґрунтовано циклічний характер їх взаємодії та розкрито педагогічні можливості підходу у формуванні художньо-виконавської позиції, інтерпретаційної самостійності й усвідомленого вибору засобів виразності.
Висновки: психоестетичний підхід може слугувати методологічним орієнтиром для узгодження художнього змісту твору, особистісного переживання виконавця та професійних засобів його вокального і сценічного втілення.
Завантажити
Посилання
Гаснюк, В. В. (2025). Парадигма підготовки академічного та естрадного вокаліста: традиції, трансформації, перспективи. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки, 14, 97–102. https://doi.org/10.59694/ped_sciences.2025.14.097
Клименко, І., & Максимова, О. (2024). Психологічні особливості взаємозв’язку музики з емоційними станами особистості в умовах війни. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Психологія, 2(20), 63–67. https://doi.org/10.17721/BPSY.2024.2(20).10
Комісар, В., & Комісар, К. (2023). Потенціал естрадного вокального мистецтва у розвитку емоційного інтелекту студентів. Актуальні питання гуманітарних наук, 63(2), 216–221. https://doi.org/10.24919/2308-4863/63-2-35
Максименко, Ю., & Синенький, Д. (2009). Теоретичні засади пізнання художнього образу. Психологія і суспільство, 4(38), 181–185.
Новська, О. Р. (2024). Категорія емоційності в сучасному фортепіанному виконавстві. Південноукраїнські мистецькі студії, 3, 109–114. https://doi.org/10.24195/artstudies.2024-3.16
Оганезова-Григоренко, О. В., & Хуа Цивей. (2024). Образно-смисловий контент інтерпретації: герменевтичний підхід. Південноукраїнські мистецькі студії, 4, 88–93. https://doi.org/10.24195/artstudies.2024-4.14
Самая, Т. В. (2025). Фундаментальні засади становлення естрадного вокаліста: ритмологічний контекст. АРТ-платФОРМА, 2(12), 13–31. https://doi.org/10.51209/platform.2.12.2025.13-31
Ткаченко, А. В. (2016). Художній образ як ключове поняття в естетичному вихованні. Наука і освіта, 12, 63–67. https://doi.org/10.24195/2414-4665-2016-12-13
Швець, І. (2026). Формування професійної майстерності естрадного вокаліста в умовах інтеграції міжнародного вокального досвіду. Науковий альманах мистецтва та освіти, 3, 213–215. https://doi.org/10.31652/3083-7871-2026-3.61
Hakanpää, T., Waaramaa, T., & Laukkanen, A.-M. (2023). Training the vocal expression of emotions in singing: Effects of including acoustic research-based elements in the regular singing training of acting students. Journal of Voice, 37(2), 293.e7–293.e23. https://doi.org/10.1016/j.jvoice.2020.12.032
Jiang, H., & Wu, W. (2025). How embodied cognition affects vocal performance: An integrative review. Journal of Voice. Advance online publication. https://doi.org/10.1016/j.jvoice.2025.11.005
Juntunen, M.-L., Arlin, E. P., & Liira, K. (2023). Expression in popular music singing as embodied and interpersonal. Frontiers in Education, 8, 1092736. https://doi.org/10.3389/feduc.2023.1092736
Lewis, M. C., & Hendricks, K. S. (2022). “It’s your body, it’s part of who you are!”: Influences upon collegiate vocalists’ performance self-efficacy beliefs. International Journal of Music Education, 40(4), 514–529. https://doi.org/10.1177/02557614221074057
Ngo, T., & Spreadborough, K. (2022). Exploring a systemic functional semiotics approach to understanding emotional expression in singing performance: Implications for music education. Research Studies in Music Education, 44(3), 451–474. https://doi.org/10.1177/1321103X211034694
Sear, J. (2024). Modern vocal pedagogy: Investigating a potential curricular framework for training popular music singing teachers. Journal of Popular Music Education, 8(2), 239–254. https://doi.org/10.1386/jpme_00105_1
Wagemans, J. (2011). Towards a new kind of experimental psycho-aesthetics? Reflections on the Parallellepipeda project. i-Perception, 2(6), 648–678. https://doi.org/10.1068/i0464aap
Опубліковано
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Ходот Аліна (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Ви можете вільно:
- Поширювати — копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі для будь-яких цілей, навіть комерційних.
- Змінювати — реміксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних.
- Ліцензіар не може відкликати ці дозволи поки ви дотримуєтесь умов ліцензії.
На наступних умовах:
- Зазначення Авторства — Ви маєте вказати автора, розмістити посилання на ліцензію та вказати чи було внесено зміни до твору. Ви можете зробити це у будь-який розумний спосіб, але так, щоб не створювати враження стосовно того, що ліцензіар підтримує чи схвалює вас або ваше використання твору.
- Без додаткових обмежень — Ви не можете висувати додаткові умови або застосовувати технологічні засоби захисту, що обмежують права інших на дії дозволені ліцензією.
