Модель формування орфоепічної стійкості майбутніх акторів під час сценічного мовлення
DOI:
https://doi.org/10.34142/27091805.2026.7.02.03Ключові слова:
сценічне мовлення, орфоепія, професійна підготовка актора, мовленнєве дихання, артикуляція, голосова техніка, мистецька освітаАнотація
Професійна підготовка майбутніх акторів у закладах вищої мистецької освіти передбачає формування мовленнєвих компетентностей, необхідних для збереження нормативності вимови в умовах емоційного напруження, прискореного темпу мовлення та підвищеного психофізичного навантаження, характерних для сценічної діяльності.
Мета статті полягає у теоретичному обґрунтуванні моделі формування орфоепічної стійкості майбутніх акторів у процесі навчання сценічного мовлення.
Методи. У дослідженні використано методи теоретичного аналізу й узагальнення наукових джерел із проблем сценічного мовлення, професійної підготовки акторів, голосової педагогіки та мистецької освіти. Для розроблення структурно-функціональної моделі формування орфоепічної стійкості застосовано педагогічне моделювання, структурно-функціональний аналіз і систематизацію.
Наукова новизна полягає у теоретичному обґрунтуванні поняття «орфоепічна стійкість» як інтегрованої професійної якості майбутнього актора, що відображає здатність зберігати нормативну вимову в умовах сценічної діяльності, а також у розробленні структурно-функціональної моделі її формування, визначенні відповідних критеріїв, показників і рівнів сформованості.
Результати. Уточнено зміст поняття «орфоепічна стійкість» як інтегрованої професійної якості актора. Її визначено як здатність зберігати нормативну вимову, артикуляційну точність і фонетичну виразність незалежно від змін емоційного стану, темпу мовлення чи сценічних умов. Запропонована модель охоплює чотири взаємопов’язані компоненти: цільовий, теоретико-змістовий, процесуально-технологічний і результативно-діагностичний. Обґрунтовано педагогічні умови реалізації моделі, зокрема системний розвиток мовленнєвого дихання, удосконалення артикуляційної координації, формування темпоритмічної гнучкості та інтеграцію технічної мовленнєвої підготовки з емоційно-психологічною підготовкою. Крім того, запропоновано систему критеріїв і показників оцінювання рівня орфоепічної стійкості, а також послідовність поступового ускладнення навчальних завдань, спрямованих на формування стійких професійних мовленнєвих навичок.
Висновки. Формування орфоепічної стійкості слід розглядати як важливу складову професійної підготовки майбутніх акторів. Запропонована модель створює теоретичне підґрунтя для вдосконалення підготовки зі сценічного мовлення, акцентуючи увагу не лише на засвоєнні орфоепічних норм, а й на здатності стабільно дотримуватися їх у складних сценічних умовах. Результати дослідження можуть бути використані в закладах вищої мистецької освіти під час викладання дисциплін «Сценічне мовлення», «Майстерність актора» та «Техніка мовлення актора», а також у процесі індивідуальної професійної підготовки виконавців.
Завантажити
Посилання
Завальський, О. (2021). Особливості мовно-голосового тренінгу на старших курсах мистецьких навчальних закладів. Збірник наукових праць «Освіта України», 27–28, 56–62. https://doi.org/10.34026/1997-4264.27-28.2021.238790
Кобзар, Т. (2019). «Сценічна мова»: до питання необхідності оновлення методики викладання на сучасному етапі. Збірник наукових праць «Освіта України», 25, 151–155. https://doi.org/10.34026/1997-4264.25.2019.188347
Коленко, А. (2018). Виявлення проблемних питань щодо сценічного мовлення майбутніх акторів театру і кіно. Освітні обрії, 2(47), 89–93.
Мізяк, В. Д. (2022). Сценічне мовлення як важлива складова професійних навичок у процесі опанування професії актора. Культура України, 76, 144–149. https://doi.org/10.31516/2410-5325.076.16
Сорока, І., & Голуб, К. (2020). Специфіка техніки сценічного мовлення в акторському мистецтві початку ХХІ століття. Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Сценічне мистецтво, 3(2), 210–220. https://doi.org/10.31866/2616-759x.3.2.2020.219283
Сухорукова, К. (2025). Сценічна мова в контексті професійної підготовки акторів: сучасні педагогічні виклики. Актуальні питання гуманітарних наук, 36. https://doi.org/10.34026/1997-4264.36.2025.332758
Boltaboeva, U., Gofurova, B., Pulatov, R., & Mamatkulov, B. (2020). Methods of improving the young actors speech. ACADEMICIA: An International Multidisciplinary Research Journal, 10(12), 1114–1123. https://doi.org/10.5958/2249-7137.2020.01890.X
Brodnitz, F. S. (1988). Keeping your Voice Healthy. The Journal of Laryngology & Otology, 102(4), 391. https://doi.org/10.1017/S0022215100105158
Gallois, C., Ogay, T., & Giles, H. (2005). Communication accommodation theory. In W. B. Gudykunst (Ed.), Theorizing about intercultural communication (pp. 121–148). Sage Publications.
Hunter, E. J., Cantor-Cutiva, L. C., van Leer, E., van Mersbergen, M., Nanjundeswaran, C. D., Bottalico, P., Sandage, M. J., & Whitling, S. (2020). Toward a Consensus Description of Vocal Effort, Vocal Load, Vocal Loading, and Vocal Fatigue. Journal of Speech, Language, and Hearing Research, 63(2), 509–532. https://doi.org/10.1044/2019_JSLHR-19-00057
Jiang, H. (2024). Acoustic Decorum and the Materiality of Stage Speech: Voice Training at the Central Academy of Drama in Beijing, 1953–1961. CHINOPERL: Journal of Chinese Oral and Performing Literature, 43(1), 23–64. https://doi.org/10.1353/cop.2024.a932319
Linklater, K. (2018). Vocal Traditions: Linklater Voice Method. Voice and Speech Review, 12(2), 211–220. https://doi.org/10.1080/23268263.2018.1444558
Sansom, R. (Ed.). (2023). Vocal Traditions: Training in the Performing Arts. Taylor & Francis.
Sataloff, R. T. (2017). Treatment of Voice Disorders. Plural Publishing.
Smith, W. S. (2007). The Naked Voice: A Wholistic Approach to Singing. Oxford University Press.
Zrinski, K. V., & Milojević, N. Ž. (2016). Teaching language and speech to students of stage acting (ADU in Zagreb and AGRFT in Ljubljana). Journal of Education Culture and Society, 7(2), 398–407. https://doi.org/10.15503/jecs20162.398.407
Опубліковано
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Плехун Олександр, Цимбал Наталія (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Ви можете вільно:
- Поширювати — копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі для будь-яких цілей, навіть комерційних.
- Змінювати — реміксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних.
- Ліцензіар не може відкликати ці дозволи поки ви дотримуєтесь умов ліцензії.
На наступних умовах:
- Зазначення Авторства — Ви маєте вказати автора, розмістити посилання на ліцензію та вказати чи було внесено зміни до твору. Ви можете зробити це у будь-який розумний спосіб, але так, щоб не створювати враження стосовно того, що ліцензіар підтримує чи схвалює вас або ваше використання твору.
- Без додаткових обмежень — Ви не можете висувати додаткові умови або застосовувати технологічні засоби захисту, що обмежують права інших на дії дозволені ліцензією.
