Канон, знак і символ як універсальні константи матеріально-художньої культури: просторово-колористичні коди в архітектурі, живописі й дизайні
DOI:
https://doi.org/10.34142/27091805.2026.7.02.02Ключові слова:
онтологічна тріада, канон–знак–символ, колористичне картування, архітектоніка, цифровий дизайн, емоційно-орієнтоване середовище, семіотика простору, сакральне мистецтвоАнотація
Мета дослідження: теоретичне обґрунтування та методологічне моделювання процесу інтеграції канонічних знаково-символічних систем, законів колористики й архітектоніки традиційного мистецтва у структуру сучасного цифрового дизайну для створення емоційно-орієнтованого та світоглядно насиченого візуального середовища.
Методи: компаративний (порівняльно-історичний) метод — для простеження еволюції художньої форми та трансформації класичних канонів; семіотичний та структурно-функціональний аналіз — для декодування просторово-колористичних кодів і дослідження структури онтологічної тріади «канон–знак–символ»; феноменологічний та герменевтичний методи — для інтерпретації духовно-світоглядного змісту сакрального мистецтва та емоційно-чуттєвого сприйняття форми; метод теоретичного моделювання та художньо-проектного аналізу — для обґрунтування принципів інтеграції традиційних художніх констант у цифрове середовище.
Наукова значимість: вперше концептуалізовано та операціоналізовано онтологічну тріаду «канон–знак–символ» як універсальну матрицю гармонізації новітнього цифрового дизайну. Подолано теоретико-методологічний розрив між класичними закономірностями формотворення й комп'ютерними технологіями візуалізації. Доведено, що реінтеграція семантичних і колористичних кодів традиційного та сакрального мистецтва в цифрове середовище запобігає знеособленню візуальної культури, перетворюючи утилітарний дизайн на гуманізований простір трансляції глибинних ментальних значень.
Результати: виявлено специфіку трансформації канонічних структур у сучасні алгоритми цифрового моделювання. Розроблено практико-орієнтовану методологію просторово-колористичного картування та декоративно-лінійної архітектоніки, застосовану в монументальних монументально-декоративних ансамблях (розписи Храму св. Петра і Павла та Храму Преображення Господнього) і станковому живописі. Доведено ефективність використання взаємодоповнюючих колірних спектрів і ритмічних каркасів для регулювання психоемоційного стану реципієнта.
Висновки: інтеграція онтологічної тріади в новітні технологічні системи переформатовує цифровий дизайн із суто прагматичного інструменту на світоглядно насичене середовище. Визначені принципи колористичного картування та пластичної архітектоніки слугують фундаментальним підґрунтям для подальшого розвитку теорії дизайну, арт-практик та художньо-проектної освіти в умовах діджиталізації.
Завантажити
Посилання
Абрамович, С. (2011). Біблія та формування сакрального простору європейської мистецької культури. Київ: ВД «Д. Бураго».
Богачевська, І. (2001). Методологічні аспекти побудови семіотичної моделі релігії. Українське релігієзнавство, (20), 32–40.
Дротенко, В. І. (2021). Семіотика іконопису та стилістика ікони в контексті культурно-мистецької традиції. Молодий вчений, (3(91)), 135–140. https://doi.org/10.32839/2304-5809/2021-3-91-30
Дюлей, М. (2010). Християнські символи: Катехиза та Біблія (М. Горішна, пер.). Львів: Свічадо.
Дячок, О. М. (2024). Принципи формування сучасного архітектурно-дизайнерського середовища: концептуальні підходи та стилістичні коди. Проблеми розвитку міського середовища, (2(32)), 144–155.
Забашта, Р. (2014). Ікона «Видіння св. Євстафія Плакиди» з Плазова як пам’ятка етнокультурних зв’язків раннього Нового часу. Студії мистецтвознавчі: Архітектура. Образотворче та декоративно-вжиткове мистецтво, (2(46)), 73–98. http://sm.etnolog.org.ua/zmist/2014/2/73.pdf
Іттен, Й. (2022). Мистецтво кольору: Суб’єктивний досвід і об’єктивне пізнання як шлях до мистецтва (С. Святенко, пер.). Київ: ArtHuss.
Ларіонова, В., & Борисевич, Л. (2008). Символіка ікони як відображення та трансляція духовно-світоглядних орієнтирів людини. Мистецтвознавство: зб. наук. пр. (с. 37–48). Львів: Спілка критиків та істориків мистецтва.
Марущак, О., Висоцька, О., & Павлик, С. (2026). Декоративний рисунок як методологічна основа стилізації, архітектоніки та принципів композиції у просторових мистецтвах. Науковий альманах мистецтва та освіти, (1), 46–52. https://doi.org/10.31652/3041-1017-SAAE-2025.1.15
Татаркевич, В. (2001). Історія шести понять: мистецтво, прекрасне, форма, творчість, відтворництво, естетичне виховання (пер. з пол.). Київ: Юніверс.
Цідило, І. І. (2024). Цифрові трансформації та інноваційні технології у візуальних мистецтвах і художній освіті: виклики сучасності. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Педагогіка, (1), 78–89.
Цуп, А. В., Демків, В. Г., & Рублевська, Н. В. (2025). Колір, форма і простір як чинники створення емоційно-орієнтованого візуального середовища. Наукові інновації та передові технології, (9(47)), 112–124.
Battistini, M. (2005). Symbole i alegorie. Warszawa: Arkady.
Cirlot, J. E. (2001). A Dictionary of Symbols. London: Routledge.
Clark, K. (1949). Landscape into Art. New York: Harper & Row.
Moral, R. P. (2021). Aesthetics of Evil in Middle Ages: Beasts as Symbol of the Devil. Religions, 12(11), 957. https://doi.org/10.3390/rel12110957
Suzuki, D. T. (1983). Aesthetic experience as Transparency. У Varieties of aesthetic experience (с. 179–189). Los Angeles; New York; London.
Опубліковано
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Цуп Андрій (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Ви можете вільно:
- Поширювати — копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі для будь-яких цілей, навіть комерційних.
- Змінювати — реміксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних.
- Ліцензіар не може відкликати ці дозволи поки ви дотримуєтесь умов ліцензії.
На наступних умовах:
- Зазначення Авторства — Ви маєте вказати автора, розмістити посилання на ліцензію та вказати чи було внесено зміни до твору. Ви можете зробити це у будь-який розумний спосіб, але так, щоб не створювати враження стосовно того, що ліцензіар підтримує чи схвалює вас або ваше використання твору.
- Без додаткових обмежень — Ви не можете висувати додаткові умови або застосовувати технологічні засоби захисту, що обмежують права інших на дії дозволені ліцензією.
