Підготовка майбутніх учителів музичного мистецтва до використання етнічно-родинних традицій у подоланні військових травм у школярів
DOI:
https://doi.org/10.34142/27091805.2025.6.01.01Ключові слова:
мистецько-педагогічна освіта, травмоінформована допомога, етнічно-родинні традиції, студенти-музиканти ЗВО, арт-комунікаційна взаємодія, ментальне здоров'яАнотація
У статті представлено можливості використання етнічно-родинних традицій у підготовці майбутніх учителів музичного мистецтва до травмоінформованої допомоги учнівській молоді через арт-комунікаційну взаємодію.
Методи та методологія. Представлено нові підходи до теоретичної та практичної підготовки майбутніх фахівців-музикантів, пов'язані з відновленням та підтримкою ментального здоров’я школярів засобами мистецтва й зокрема, через застосування етнічно-родинних традицій; розкрито можливості етнічно-родинних традицій як засобу, що працює за наскрізним принципом та інтегрований у освітній процес на різних рівнях: змістовному, методологічному та практичному; виокремлено низку технологій і методів, що визначають ефективність застосування етнічно-родинних традицій у підготовці майбутнього вчителя-музиканта до травмоінформованої допомоги школярам.
Наукова новизна полягає у визначенні основних напрямків підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до травмоінформованої допомоги учнівській молоді через етнічно-родинні традиції на засадах арт-комунікаційної взаємодії.
Результати. Проаналізовано зміст і структуру підготовки фахівця-музиканта, здатного до травмоінформованої допомоги через мистецтво для подолання посттравматичних психоемоційних розладів у школярів. Ефективність запропонованого підходу зумовлена системністю застосування етнічно-родинних традицій в опануванні як автентичного фольклорного матеріалу (колискових, обрядових, календарно-обрядових пісень, сімейних інструментальних традицій), так і реалізацію сучасних арт-терапевтичних, цифрових та івент-технологій і методів як складових травмоінформованої допомоги через арт-комунікаційну взаємодію (розпізнавання емоційного стану дитини та використання музичних практик для зняття психоемоційної напруги). Одним із складників травмоінформованої допомоги через мистецтво школярам визначено створення безпечного освітнього середовища, в якому студенти разом з дітьми можуть апробувати власні проекти, спрямовані на психоемоційне відновлення школярів через інтегровані форми роботи: спільні сімейні свята, вечори, фольклорні майстер-класи, підготовлені студентами у співпраці з дітьми та їхніми батьками.
Висновки і перспективи. Проблема використання етнічно-родинних традицій у підготовці майбутнього вчителя музичного мистецтва до травмоінформованої допомоги школярам все ще залишається відкритою для наукових досліджень. Доведено, що досліджуване явище працює ефективніше за наскрізним принципом, оскільки інтегровано в освітній процес на змістовному, методологічному та практичному рівнях. Розкрито можливості його ефективного використання в мистецько-педагогічній освіті.
Перспективи подальших досліджень убачаємо у розробці та впровадженні у підготовку фахівців мистецького профілю варіативних навчальних програм, практичних кейсів та навчально-методичних матеріалів задля розвитку у них здатності до травмоінформованої допомоги через мистецтво та відновлення і підтримки ментального здоров’я школярів у майбутній професійній діяльності.
Завантажити
Посилання
Abrahams, D. (2024). What is trauma-informed art? https://youtu.be/KZefQpuKhKE?si=8QW-v4EiPH3P1eXk
Klepar, M. (2017). Folk-song tradition in the development of individual spirituality. Naukovi zapysky. Seriya: Pedahohichni nauky. Kropyvnytsʹkyi. P. 114-116. Accsess mode: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nz_p_2017_152_26
Nabok, М. (2020). Teaching Ukrainian Folk Dumas at University: Analysis in Context of intercultural Communication. Advanced Education. 7 (16), 4–8. https://doi.org/10.20535/2410-8286.184554
Osborne N. (2025). Music for healing: trauma-informed approaches in arts education. https://artherapyforce.com.ua/project/najdzhel-osborn-v-ukrayini/
Osborne, N. ( 2023). Music for children in zones of conflict and post-conflict: A psychobiological approach. https://surl.lu/ogzmbr
Redwood, H. (25.05.2024). Participatory and creative approaches to community development. https://youtu.be/w2nv9fWh-bo?si=YJ1zSlSsgDgNW0mK
Sweeney, A., Clement, S., Filson, B., & Kennedy, A. (2016). Trauma-informed mental healthcare in the UK: What is it and how can we further its development? Mental Health Review Journal, 21(3), 174–192. https://doi.org/10.1108/MHRJ-01-2015-0006
Басса, С. (2025). Взаємозв'язок музикотерапії та стресостійкості підлітків у воєнний час. Простір арт-терапії: вектори зцілення у часі війни (Матеріали ХХІ Міжнародної конференції), Чернівці, С. 15–22. https://surl.li/tqyfat
Клепар, М. (2024). Синергетичний підхід в музично-творчій діяльності особистості. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки. Кропивницький. Вип. 215. С. 60–64 https://doi.org./10.36550 /2415-7988-2024-1-215-60-64
Коляда, І. (2011). Інтелектуальна еліта та формування етносоціальної свідомості українців у другій половні ХІХ ст. Питання історії України. Т. 14. С. 55–60. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Piu_2011_14_15
Лозко, H. (2011). Українське народознавство. Вид. 5-те, зі змін. та допов. – Тернопіль: Мандрівець, 512 с. https://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/UKR0005720
Лу, Баовень. (2021). Особливості етнокультурної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва. Духовно-інтелектуальне виховання і навчання молоді в ХХІ столітті. Випуск 3. С. 297–299 https://surl.li/eijggo
Ніколаєвська, Ю., Андрущенко, В., Пригункова, О., & Сагателян, Т. (2023). «Аrt Sense»: досвід організації арт-терапевтичного центру в Харкові. Мистецтво у кризові періоди: навчання і терапія. Львів. ЛНУ ім. І. Франка, С. 12–15 https://surl.li/smgczr
Растригіна, А. (2023). Арт комунікації в системі підготовки майбутніх вчителів музичного мистецтва. Мистецтво у кризові періоди: навчання і терапія. Art in times of crisis: teaching and therapy (с. 23–27). Львівський національний університет імені Івана Франка. https://surl.li/rxxujr
Растригіна, А. (2024). Підготовка майбутніх педагогів-музикантів до травмоінформованої допомоги через арт-комунікації. Сучасна освіта в Україні : особливості розвитку в умовах воєнного стану та повоєнні перспективи: колективна монографія (с. 73–92). Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка, м. Кропивницький, Україна. https://goo.su/tdgT1
Растригіна, А. (2024). Травмоінформоване мистецтво як духовна екосистема відновлення ментального здоров’я українців. У Основні цілі стратегії сталого розвитку: проблеми та перспективи (с. 314–316). Львівський національний університет імені Івана Франка. http://dspace.pnpu.edu.ua/bitstream/123456789/24912/1/140.pdf
Рубан, Л. (2022). Роль колискової пісні у духовному вихованні дитини. Актуальні питання гуманітарних наук. Вип. 55, том 2. https://doi.org/10.24919/2308-4863/55-2-49
Сулаєва, Н. (2025). Українська народна пісня в системі професійної підготовки майбутніх вчителів музики: культурно-творчий потенціал. Витоки педагогічної майстерності, (35), 218–222. https://doi.org/10.33989/2075-146x.2025.35.331175
Завантаження
Опубліковано
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Растригіна Алла, Клепар Марія (Автор)

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.