Особливості зарубіжного досвіду організації професійної підготовки майбутніх хореографів
DOI:
https://doi.org/10.34142/27091805.2026.7.01.02Ключові слова:
хореографічне мистецтво, майбутні хореографи, фахівці у галузі хореографічного мистецтва, професійна хореографічна освіта, професійна підготовка хореографівАнотація
Об’єкт. У статті проаналізовано особливості зарубіжного досвіду професійної підготовки майбутніх фахівців у галузі хореографічного мистецтва, досліджено особливості організації професійної підготовки майбутніх хореографів у системі професійної хореографічної освіти провідних європейських країн.
Мета дослідження – проаналізувати позитивний зарубіжний досвід організації професійної підготовки майбутніх хореографів, розкрити особливості професійної підготовки фахівців у галузі хореографічного мистецтва провідних європейських країн в контексті вдосконалення системи професійної хореографічної освіти України.
Методи та методологія. Методологічну основу дослідження становлять теоретичні методи, зокрема аналіз, синтез, порівняння та узагальнення інформації, отриманої під час опрацювання наукових джерел з теорії та практики хореографічного мистецтва. Спеціальні емпіричні методи не застосовувалися, оскільки дослідження має теоретичний характер.
Результати дослідження дали змогу виокремити цінні зарубіжні освітні практики професійної підготовки майбутніх хореографів: міждисциплінарність освітніх програм, інституалізацію хореографічної освіти, заснування професійних хореографічних організацій, розвиток теорії естетики танцю, імплементацію теорії семіотики танцю, використання візуально-аудіального методу рефлексії, співпрацю закладів вищої освіти і хореографічних осередків, стійкий розвиток хореографічних традицій тощо. Накреслено перспективи впровадження позитивного зарубіжного досвіду організації професійної підготовки майбутніх хореографів в Україні та напрями подальших досліджень порушеної проблеми.
Висновки. Впровадження зарубіжного досвіду професійної підготовки майбутніх хореографів у систему професійної хореографічної освіти України є важливим кроком для модернізації мистецької освіти, підвищення її якості та конкурентоспроможності на міжнародному рівні. Такий процес передбачає не механічне копіювання іноземних моделей, а їх адаптацію з урахуванням національних традицій, культурних особливостей і потреб українського суспільства. Зарубіжний досвід професійної підготовки майбутніх хореографів характеризується інтеграцією мистецького та педагогічного спрямування, компетентнісним підходом, творчою свободою, індивідуальними траєкторіями навчання та партнерством із роботодавцями.
Завантажити
Посилання
Бідюк, Д. (2025). Інтеграція теорії та практики у професійній підготовці майбутніх педагогів-хореографів у США. Молодь і ринок, 11(243), 99-103. https://doi.org/10.24919/2308-4634.2025.341195
Бідюк, Д. Є. (2020). Професійна підготовка хореографів в університетах Великої Британії [Дис. канд. пед. наук, Хмельницький національний університет, Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна Національної академії педагогічних наук України].
Гаврілова, Л., Максимюк, А. (2021). Теоретичні аспекти професійної підготовки хореографів в Литві. Актуальнi питання гуманiтарних наук, 46(1), 187-193. https://doi.org/10.24919/2308-4863/46-1-29
Горголь, В. (2025). Науково-організаційні основи хореографічної освіти в сполучених штатах америки. Естетика і етика педагогічної дії, (32), 155–169. https://doi.org/10.33989/2226-4051.2025.32.347872
Горголь, В. П. (2024). Формування естетичної культури майбутніх хореографів у професійній підготовці в закладах вищої освіти [Дис. канд. пед. наук, Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна Національної академії педагогічних наук України].
Ткаченко, І. (2018). Організаційно-змістові аспекти підготовки фахівців хореографії у вищих навчальних закладах Німеччини. Педагогічні науки, 69, 105–113. https://doi.org/10.5281/zenodo.1256245
Хендрик, О., Макарова, І. (2025). Особливості підготовки хореографів у закладах вищої освіти: український та світовий досвід. Актуальнi питання гуманiтарних наук, 84(3), 131-139. https://doi.org/10.24919/2308-4863/84-3-19
Bannon, F. (2010). Dance: the possibilities of a discipline. Research in Dance Education, 11(1), 49–59. https://doi.org/10.1080/14647890903568313
Butterworth, J. (2010). Teaching choreography in higher education: a process continuum model. Research in Dance Education, 5(1), 45–67. https://doi.org/10.1080/1464789042000190870
Butterworth, J. (2011). Dance Studies: The Basics (1st ed.). Routledge. https://doi.org/10.4324/9780203156995
Carver, V. M. (1985). Aesthetic Concepts: A Paradigm for Dance. Quest, 37(2), 186–192. https://doi.org/10.1080/00336297.1985.10483833
Chappell, K., Craft, A., Rolfe, L., & Jobbins, V. (2009). Dance partners for creativity: choreographing space for co‐participative research into creativity and partnership in dance education. Research in Dance Education, 10(3), 177–197. https://doi.org/10.1080/14647890903324147
Farrer, R. (2018). Early career dance academia: an investigation into the DanceHE Early Career Mentor Scheme. Research in Dance Education, 19(3), 252–273. https://doi.org/10.1080/14647893.2018.1513998
Forsythe, W., & Kaiser, P. (1999). Dance Geometry. Performance Research, 4(2), 64–71. https://doi.org/10.1080/13528165.1999.10871671
Kelsey, L., & Uytterhoeven, L. (2017). Scratch nights and hash-tag chats: creative tools to enhance choreography in the higher education dance curriculum. Research in Dance Education, 18(1), 34–47. https://doi.org/10.1080/14647893.2016.1264381
Lewis, T. E., & Valk, S. (2022). Educational realism: Defining exopedagogy as the choreography of swarm intelligence. Educational Philosophy and Theory, 54(7), 906–915. https://doi.org/10.1080/00131857.2020.1803831
Østern, A. L. (2012). Supervision by an artist creating a poetic universe as a reference in the development of aesthetic approaches to pedagogical supervision. Education Inquiry, 3(3), 403–419. https://doi.org/10.3402/edui.v3i3.22043
Petsilas, P., Leigh, J., Brown, N., & Blackburn, C. (2019). Creative and embodied methods to teach reflections and support students’ learning. Research in Dance Education, 20(1), 19–35. https://doi.org/10.1080/14647893.2019.1572733
Sachsenmaier, S. G. (2021). ‘Critical Pathways’ – Training and Investigating the Art of Choreography-Making with Rosemary Butcher. Theatre, Dance and Performance Training, 12(2), 164–183. https://doi.org/10.1080/19443927.2021.1902382
Sagasti, F. (2019). Information Technology and the Arts: The Evolution of Computer Choreography during the Last Half Century. Dance Chronicle, 42(1), 1–52. https://doi.org/10.1080/01472526.2019.1575661
Strutt, D., & Cisneros, R. (2021). Virtual relationships: the dancer and the avatar. Theatre and Performance Design, 7(1–2), 61–81. https://doi.org/10.1080/23322551.2021.1925468
Опубліковано
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Горголь Віталій, Марфіна Олена (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Ви можете вільно:
- Поширювати — копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі для будь-яких цілей, навіть комерційних.
- Змінювати — реміксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних.
- Ліцензіар не може відкликати ці дозволи поки ви дотримуєтесь умов ліцензії.
На наступних умовах:
- Зазначення Авторства — Ви маєте вказати автора, розмістити посилання на ліцензію та вказати чи було внесено зміни до твору. Ви можете зробити це у будь-який розумний спосіб, але так, щоб не створювати враження стосовно того, що ліцензіар підтримує чи схвалює вас або ваше використання твору.
- Без додаткових обмежень — Ви не можете висувати додаткові умови або застосовувати технологічні засоби захисту, що обмежують права інших на дії дозволені ліцензією.
