Form-making in graphic design
DOI:
https://doi.org/10.34142/27091805.2026.7.02.31Keywords:
graphic design, form-making, composition, visual communication, design tools, typography, artistic image, graphic form, digital design, design processAbstract
The purpose of the study: to reveal the specific features of form-making in graphic design, its basic principles, and current trends in the transformation of visual communication tools in contemporary design practice.
Methods: the study is based on an interdisciplinary approach combining art historical, cultural, communicative, and technological perspectives. Analysis and synthesis were employed to generalize the theoretical foundations of form-making, the comparative method to compare traditional and digital means of creating graphic forms, and systematization to identify current trends in visual communication practices.
Scientific novelty: the artistic, compositional, and technological factors of contemporary form-making in graphic design are systematized, and the nature of their interaction in the context of digital transformation is clarified. Form-making is considered a dynamic process in which traditional principles of compositional organization are integrated with digital, interactive, and intelligent technologies.
Results: the role of composition, rhythm, contrast, proportion, and harmony in creating a coherent graphic form is identified, along with the importance of the relationship between form and content for effective visual communication. Colour, typography, graphic elements, and compositional structures are analysed as the principal artistic means of form-making. The impact of computer graphics, animation, 3D modelling, interactive interfaces, and multimedia platforms on contemporary graphic design is established. Trends in digital form-making related to minimalism, adaptivity, interactivity, artificial intelligence, and augmented and virtual reality are outlined.
Conclusions: form-making in contemporary graphic design is a multilevel process in which artistic and compositional principles are combined with digital technologies and new ways of organizing visual communication. Its transformation under technological, cultural, and social change gives rise to new means of artistic expression and expands the informational, aesthetic, and socio-communicative functions of graphic design.
Downloads
References
Бобренко, Р., & Сліпіч, А. (2026). Методи викладання мистецьких дисциплін у підготовці здобувачів спеціальності «Графічний дизайн»: український ринок праці та досвід НАКККіМ. Professional Art Education, 7(1), 41–52. https://doi.org/10.34142/27091805.2026.7.01.05
Борисенко, Д., & Близнюк, Т. (2026). Партисипативний дизайн у процесі розробки фірмового знаку для візуальної ідентифікації територіальної громади. Professional Art Education, 7(2), 6–13. https://doi.org/10.34142/27091805.2026.7.02.01
Геренко, С. (2024). Штучний інтелект у графічному дизайні: кейс генеративних нейромереж. Деміург: ідеї, технології, перспективи дизайну, 7(1), 78–91. https://doi.org/10.31866/2617-7951.7.1.2024.300924
Гурко, О. В., & Попова, І. С. (2023). Лінгвістична інтерпретація номенів графічного дизайну: історія і сьогодення. Ліра.
Колосніченко, М. В. (Ред.). (2022). Графічний дизайн в інформаційному та візуальному просторі. КНУТД.
Король, А. М. (2020). Навчання графічного дизайну учнів у закладах загальної середньої освіти: теорія і методика. АНФ ГРУП.
Косів, В. (2019). Українська ідентичність у графічному дизайні 1945–1989 років. Родовід.
Назаркевич, Є. П. (2018). Стереозображення у графічному дизайні. Політехніка.
Островський, О. С., & Голубєва, Н. В. (2013). Еволюція художньо-образної виразності об’єктів графічного дизайну в процесі розвитку поліграфічних технологій. УІПА.
Підгурний, І. С. (Уклад.). (2015). Графічний дизайн. Типографіка. Аксіома.
Савенко, І. В. (2018). Профільне навчання старшокласників основам графічного дизайну. ПНПУ ім. В. Г. Короленка.
Садова, В. В. (Уклад.). (2025). Проєктування та формоутворення в графічному дизайні. КАІ.
Сбітнєва, Н. Ф. (2014). Історія графічного дизайну. ХДАДМ.
Khamis, M. H., Azni, Z. M., Aziz, S. H. A., & Aminordin, A. (2023). The integration of Gestalt theory to the graphic design. International Journal of Academic Research in Business and Social Sciences, 13(6), 2322–2327. https://doi.org/10.6007/IJARBSS/v13-i6/15449
Lupton, E., & Phillips, J. C. (2015). Graphic design: The new basics (2nd ed.). Princeton Architectural Press.
Downloads
Published
Issue
Section
License
Copyright (c) 2026 Oksana Maznichenko, Alla Osadcha
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.
You are free to:
- Share — copy and redistribute the material in any medium or format for any purpose, even commercially.
- Adapt — remix, transform, and build upon the material for any purpose, even commercially.
- The licensor cannot revoke these freedoms as long as you follow the license terms.
Under the following terms:
- Attribution — You must give appropriate credit, provide a link to the license, and indicate if changes were made. You may do so in any reasonable manner, but not in any way that suggests the licensor endorses you or your use.
- No additional restrictions — You may not apply legal terms or technological measures that legally restrict others from doing anything the license permits.
