The specifics of theoretical-pedagogical and performance-educational activities of representatives of the Kharkiv higher bandura school from the late 20th to the first quarter of the 21st century (on the 100th anniversary of the academic bandura school)
DOI:
https://doi.org/10.34142/27091805.2026.7.02.29Keywords:
Kharkiv higher bandura school, bandura performance, pedagogical activity, outreach, ensemble performanceAbstract
The purpose of the study: to identify the specific features of the theoretical-pedagogical and performance-educational activities of the leading representatives of the Kharkiv higher bandura school from the late 20th to the first quarter of the 21st century, viewed as a holistic artistic and educational phenomenon.
Methods: the research methodology is grounded in the principles of historicism and a comprehensive approach. Historical-musicological, historical-biographical, and comparative methods made it possible to trace the creative paths of the school’s representatives and outline the trends in its development.
Scientific novelty: the article is the first to synthesize the characteristic features of the activities of the leading representatives of the Kharkiv higher bandura school and to clarify the mechanisms through which its professional traditions are preserved.
Results: based on an analysis of the creative biographies of its leading representatives, it was established that the development of the Kharkiv bandura school is supported by a combination of performing, pedagogical, scholarly, and outreach activities. The study substantiates the important role of ensemble performance, which contributes to the preservation of ensemble traditions, the professional development of young musicians, the realization of their creative potential, and the popularization of Ukrainian bandura art. The significance of the school is shown to extend beyond the regional context, as the system of professional training it has developed is an important factor in the development of arts education and academic bandura performance.
Conclusions: the work of the Kharkiv higher bandura school from the late 20th to the first quarter of the 21st century testifies to the continuity and vitality of its professional principles. Liubov Mandziuk plays a special role in advancing these traditions, as her work ensures generational continuity and the further progress of academic bandura performance.
Downloads
References
Башмакова, Н., Мельник, Н., & Савицька, О. (2026). Специфіка колективного бандурного виконавства в умовах освітнього процесу: досвід капели «Сонце» ХНУМ ім. І. П. Котляревського. Актуальні питання гуманітарних наук, 95(1), 92–98. https://doi.org/10.24919/2308-4863/95-1-12
Бобечко, О. (2023). Музикознавча діяльність Любові Мандзюк. Аспекти історичного музикознавства, 31(3), 65–86. https://doi.org/10.34064/khnum2-31.04
Гізімчук, О. О. (2018). Постать митця в українській культурі на прикладі видатної вітчизняної оперної співачки Соломії Крушельницької. In Духовна культура України перед викликами часу (до 150-річчя заснування Просвіти): тези доповідей учасників Всеукраїнської науково-практичної конференції (с. 57–63). Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого.
Гізімчук, О. О. (2019). Музична самоосвіта та самовиховання як засоби становлення професіоналізму молодих співаків. In Проблеми саморозвитку особистості в сучасному українському соціумі: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (с. 65–69). Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого.
Даюк, Ж., & Ковлева, М. (2022). Характерні особливості формування харківської професійно-академічної бандурної школи. Нова педагогічна думка, 109(1), 98–102. https://doi.org/10.37026/2520-6427-2022-109-1-98-102
Дутчак, В. (2020). Харківська бандура – знищена, забута, відроджена. In Тоталітаризм як система знищення національної пам’яті: збірник наукових праць за матеріалами Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю (с. 171–175). https://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/32651
Лісняк, І. (2019). Академічне бандурне мистецтво України кінця ХХ – початку ХХІ ст. ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України. https://www.etnolog.org.ua/pdf/stories/monografiji/2019/lisnyak.pdf
Мандзюк, Л. (2021). Специфіка розвитку академічного бандурного мистецтва на Слобожанщині: історія, персоналії, тенденції. In Zinovii Shtokalko: From kobzar traditions to bandura modern style (с. 122–143). Baltija Publishing. http://www.baltijapublishing.lv/omp/index.php/bp/catalog/download/202/5626/11780-1?inline=1
Мандзюк, Л. (2024). Музично-виконавські проєкти як вид вшанування пам’яті видатного харків’янина Гната Хоткевича. Аспекти історичного музикознавства, (36), 7–27. https://doi.org/10.34064/khnum2-36.01
Меліхова, Ю. (2015). Морально-професійна культура судді: історія і сучасність.
Меліхова, Ю. (2024). Любов Мандзюк: творчий портрет бандуристки в онтофеноменологічних контурах. Часопис Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського, 1(62), 32–47. https://doi.org/10.31318/2414-052X.1(62).2024.304966
Ніколенко, С. (2021). Виконавська та педагогічна діяльність Любові Мандзюк в контексті розвитку Слобожанської бандурної школи. In Кобзарство: діалог модерної перформації та духовної традиції: матеріали міжнародної науково-практичної конференції (с. 45–48).
Слюсаренко, Т. (2018). Бандурне мистецтво в українському культурному просторі (на прикладі бандурного виконавства Слобідського регіону ХХ – поч. ХХІ ст.). https://dspace.hnpu.edu.ua/items/cc8ba866-fa66-4a38-9606-65ef7b1a6ea8
Слюсаренко, Т. (2021). Самоізоляція як поштовх до саморозвитку особистості (на прикладі творчої діяльності бандуристів Харкова). In Проблеми саморозвитку особистості в сучасному суспільстві: матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції (с. 119–120).
Слюсаренко, Т. (2024). Творчий портрет Лариси Панової: культурологічний аспект (до 60-річчя від дня народження). Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку, (49), 324–331. https://doi.org/10.35619/ucpmk.vi49.875
Downloads
Published
Issue
Section
License
Copyright (c) 2026 Tetiana Sliusarenko
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.
You are free to:
- Share — copy and redistribute the material in any medium or format for any purpose, even commercially.
- Adapt — remix, transform, and build upon the material for any purpose, even commercially.
- The licensor cannot revoke these freedoms as long as you follow the license terms.
Under the following terms:
- Attribution — You must give appropriate credit, provide a link to the license, and indicate if changes were made. You may do so in any reasonable manner, but not in any way that suggests the licensor endorses you or your use.
- No additional restrictions — You may not apply legal terms or technological measures that legally restrict others from doing anything the license permits.
