Preparing a pianist for collaborative piano work with a vocalist and choir: a structural and functional systematization
DOI:
https://doi.org/10.34142/27091805.2026.7.02.28Keywords:
collaborative piano training, pianist, collaborative pianist, vocalist, choir, ensemble interaction, structural and functional systematization, professional skillsAbstract
The purpose of the study: to systematize pianist preparation for work with a vocalist and choir by identifying its common components, context-specific modes of their realization, and skills that require specialized development.
Methods: the study employs theoretical analysis and generalization of scholarly approaches, as well as comparative and structural-functional analysis of professional skills in terms of objects of attention and auditory control, sources of information, modes of action, and functional outcomes.
Scientific novelty: a structural and functional systematization of pianist preparation is proposed in which the structural dimension is represented through the relationship among a common professional core, context-modified realization, and specific skills, while the functional dimension is revealed through the interrelation of the object of attention, source of information, pianist’s mode of action, and expected outcome. The criterion for distinguishing contextual modification from specialization is clarified: specialization arises when professional operations require additional, purposefully designed preparation.
Results: a common core of collaborative piano preparation has been identified, comprising auditory-coordination, interpretative-textual, technical-operational, and communicative components. The same professional skills are shown to be realized through different modes of action in work with a vocalist and choir, depending on the structure of partnership, available sources of information, and the professional task. Specialized operations characteristic of choral practice are outlined.
Conclusions: systematic collaborative piano preparation is achieved by combining a common professional foundation with variable modes of its realization and the specialized development of skills required by a particular performance context.
Downloads
References
Бойко, І. М. (2024). Практичні рекомендації концертмейстеру для самостійної роботи над музичним твором. Слобожанські мистецькі студії, 1(4), 12–15. https://doi.org/10.32782/art/2024.1.2
Грушак, І. В. (2026). Специфіка взаємодії концертмейстера та диригента в процесі роботи над хоровою партитурою. Слобожанські мистецькі студії, (2), 59–63. https://doi.org/10.32782/art/2026.2.10
Молчанова, Т. (2022). Модель навчання концертмейстерства у музичних закладах фахової вищої освіти України. Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Мистецтвознавство, (47), 67–73. https://doi.org/10.31866/2410-1176.47.2022.269566
Молчанова, Т. (2023). Формування компетентності майбутніх піаністів-концертмейстерів у контексті сучасних освітніх процесів і викликів. Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Мистецтвознавство, (48), 71–78. https://doi.org/10.31866/2410-1176.48.2023.282451
Никон, О., & Остапчук, М. (2021). Педагогічні аспекти формування фахових компетентностей здобувачів вищої освіти у концертмейстерському класі. Нова педагогічна думка, 2(106), 160–164. https://doi.org/10.37026/2520-6427-2021-106-2-160-164
Оболенська, М. М. (2023). Контрольована антиципація як психологічна настанова піаніста-концертмейстера (на прикладі Сонати № 2 для скрипки і фортепіано М. Равеля). Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти, (66), 61–78. https://doi.org/10.34064/khnum1-66.04
Опарик, Л. (2024). Комунікативні аспекти мистецької діяльності піаніста-концертмейстера. Актуальні питання гуманітарних наук, 79(2), 62–67. https://doi.org/10.24919/2308-4863/79-2-9
Підпорінова, К. В. (2025). Моніторинг концертмейстерських завдань сьогодення: форми і методи, результати і перспективи (з досвіду кафедри концертмейстерської майстерності Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського). Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти, (76), 9–28. https://doi.org/10.34064/khnum1-76.01
Abalde, S. F., Rigby, A., Keller, P. E., & Novembre, G. (2024). A framework for joint music making: Behavioral findings, neural processes, and computational models. Neuroscience & Biobehavioral Reviews, 167, 105816. https://doi.org/10.1016/j.neubiorev.2024.105816
Bishop, L. (2018). Collaborative musical creativity: How ensembles coordinate spontaneity. Frontiers in Psychology, 9, 1285. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2018.01285
Bishop, L., Niemand, A., D’Amario, S., & Goebl, W. (2026). Moving together, feeling together: Body coordination, pupil size, and musical togetherness in classical duo performance. Psychology of Music. Advance online publication. https://doi.org/10.1177/03057356261436796
D’Amario, S., Schmidbauer, H., Roesch, A., Goebl, W., Niemand, A. M., & Bishop, L. (2023). Interperformer coordination in piano-singing duo performances: Phrase structure and empathy impact. Psychological Research, 87(8), 2559–2582. https://doi.org/10.1007/s00426-023-01818-8
Ginsborg, J., & King, E. (2012). Rehearsal talk: Familiarity and expertise in singer-pianist duos. Musicae Scientiae, 16(2), 148–167. https://doi.org/10.1177/1029864911435733
Jansson, D., Balsnes, A. H., & Durrant, C. (2022). The gesture enigma: Reconciling the prominence and insignificance of choral conductor gestures. Research Studies in Music Education, 44(3), 509–526. https://doi.org/10.1177/1321103X211031778
Keller, P. E., Novembre, G., & Hove, M. J. (2014). Rhythm in joint action: Psychological and neurophysiological mechanisms for real-time interpersonal coordination. Philosophical Transactions of the Royal Society B: Biological Sciences, 369(1658), 20130394. https://doi.org/10.1098/rstb.2013.0394
Namminga, J. (2022). Choral pianist: The unspoken co-leader. Choral Journal, 63(4), 83.
Van der Steen, M. C., & Keller, P. E. (2013). The ADaptation and Anticipation Model (ADAM) of sensorimotor synchronization. Frontiers in Human Neuroscience, 7, 253. https://doi.org/10.3389/fnhum.2013.00253
Downloads
Published
Issue
Section
License
Copyright (c) 2026 Olena Novska
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.
You are free to:
- Share — copy and redistribute the material in any medium or format for any purpose, even commercially.
- Adapt — remix, transform, and build upon the material for any purpose, even commercially.
- The licensor cannot revoke these freedoms as long as you follow the license terms.
Under the following terms:
- Attribution — You must give appropriate credit, provide a link to the license, and indicate if changes were made. You may do so in any reasonable manner, but not in any way that suggests the licensor endorses you or your use.
- No additional restrictions — You may not apply legal terms or technological measures that legally restrict others from doing anything the license permits.
