The musical and stylistic ethos of the bandura trio from a philosophical and cultural perspective
DOI:
https://doi.org/10.34142/27091805.2026.7.02.27Keywords:
bandura trio, musical and stylistic ethos, performance style, ensemble performance, intersubjectivity, temporal-existential experience, Ukrainian musical cultureAbstract
The purpose of the study: to examine the musical and stylistic ethos of the bandura trio through its individual, intersubjective, and temporal-existential dimensions within contemporary Ukrainian musical culture.
Methods: the study draws on the philosophical and cultural approach specified through phenomenological, hermeneutic, and existential-philosophical methods. Theoretical analysis, synthesis, and systematization are used to examine existing approaches to the concept of musical and stylistic ethos.
Scientific novelty: the musical and stylistic ethos of the bandura trio is conceptualized for the first time as a phenomenon shaped by individual self-expression, intersubjective co-creation, and temporal-existential experience, which expands its understanding within contemporary Ukrainian musical culture.
Results: the analysis shows that the ethos of the bandura trio emerges through the interaction of individual, intersubjective, and temporal-existential dimensions. It is manifested in ensemble performance through singing while playing the bandura, timbral blending, dynamic development, phrasing, and articulation, while reflecting a system of values and creative approaches formed through ensemble interaction.
Conclusions: the musical and stylistic ethos of the bandura trio represents a form of shared creative being and a characteristic feature of its performance style. The interaction of its individual, intersubjective, and temporal-existential dimensions shapes the specific character of ensemble performance.
Downloads
References
Бобечко, О. (2010). Витоки і розвиток камерних ансамблевих форм жіночого бандурного виконавства. Вісник Прикарпатського університету імені Василя Стефаника. Серія: Мистецтвознавство, (17–18), 332–339.
Бобечко, О. (2020). Творчо-виконавська діяльність дуету бандуристок «Берегиня» в контексті розвитку сучасного ансамблевого виконавства на бандурі. Актуальні питання гуманітарних наук, 32(1), 24–30. https://doi.org/10.24919/2308-4863.1/32.214468
Брояко, Н. (2026). Концептуалізація виконавської техніки бандуриста: авторський підхід. Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Музичне мистецтво, 9(1), 6–22. https://doi.org/10.31866/2616-7581.9.1.2026.362768
Бубер, М. (2021). Я і Ти. Шлях людини за хасидським вченням (В. Терлецький & Н. Спринчан, Пер.). Дух і Літера.
Гегель, Г. В. Ф. (2023). Наука логіки. Енциклопедія філософських наук. Мала логіка (Б. О. Лис, Упоряд.; Г. М. Глушкова, Пер.). Ліра-К.
Заєць, В. (2019). Стиль музиканта-виконавця: діалектика і полілектика виконавської творчості. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, (1), 313–316. https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2019.167016
Кубік, О. Є. (2023). Ансамблеве мистецтво бандуристів України та діаспори: історія, теорія, виконавська практика [Дисертація доктора філософії, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника]. https://kc.cnu.edu.ua/wp-content/uploads/sites/156/2023/11/dysertatsiia_kubik-1.pdf
Мандзюк, Л. С. (2006). Інтелектуально-творчий аспект предмета «ансамбль» у класі бандури. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка та Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського, 1(16), 80–84.
Мандзюк, Л. С. (2008a). Жіноче тріо бандуристок як національно-мистецький феномен. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку, (14), 54–58.
Мандзюк, Л. С. (2008b). Співогра у контексті гармонійного розвитку виконавця-бандуриста. Проблеми сучасності: культура, мистецтво, педагогіка, (11), 356–363.
Мандзюк, Л. С. (2025). Феномен «тріо бандуристок» в сучасному мистецькому просторі України: витоки, тенденції розвитку та виклики сьогодення. Часопис Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського, 3(68), 79–93. https://doi.org/10.31318/2414-052X.3(68).2025.343250
Меліхова, Ю. А. (2025). Тандемна творчість Володимира Зубицького та Любові Мандзюк у феноменологічній парадигмі сучасного бандурного мистецтва: харківські контексти. Аспекти історичного музикознавства, (40), 49–72. https://doi.org/10.34064/khnum2-40.03
Мішин, В. Ю. (2018). Вчення про музичний етос у класичну епоху. Молодий вчений, 2(54), 537–542. https://irbis-nbuv.gov.ua/EJRN/873001
Морозевич, Н. (2022). Пісні В. Власова з репертуару тріо бандуристок «Мальви»: першопрочитання «нової музики» для бандури. Музичне мистецтво і культура, 2(35), 171–180. https://doi.org/10.31723/2524-0447-2022-35-2-15
Пасічняк, Л. (2007). Академічне народно-інструментальне ансамблеве мистецтво України ХХ ст.: історико-виконавський аспект [Автореферат дисертації кандидата мистецтвознавства, Львівська державна музична академія імені М. В. Лисенка]. https://www.uacademic.info/ua/document/0407U000752
Полюга, В. (2022). Філософія музики (форми і методи осмислення музичного буття). Актуальні питання гуманітарних наук, 48(2), 36–42. https://doi.org/10.24919/2308-4863/48-2-6
Радко, Ю. І. (2019). Стильова еволюція жанру баянної сонати у східнослов’янському інструментальному мистецтві другої половини XX – початку XXI століть [Дисертація кандидата мистецтвознавства, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника]. https://kmunim.cnu.edu.ua/wp-content/uploads/sites/44/2021/05/%D0%94%D0%B8%D1%81%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F-%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%BE-%D0%AE.%D0%86..pdf
Сартр, Ж.-П. (2001). Буття і ніщо: нарис феноменологічної онтології (В. Лях & П. Таращук, Пер.). Основи.
Слюсаренко, Т. О. (2013). Ансамблеве бандурне виконавство другої половини ХХ – початку ХХІ століття: мистецькі особливості творчих колективів центрального та південного регіонів України. Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв, (2), 70–73.
Слюсаренко, Т. О. (2022). Проблеми становлення та розвитку бандурного виконавства Харкова (ХХ – ХХІ ст.). Актуальні питання гуманітарних наук, 55(3), 73–79. https://www.aphn-journal.in.ua/archive/55_2022/part_3/11.pdf
Слюсаренко, Т. О. (2023). Шляхи становлення та особливості виконавської практики тріо бандуристок «Купава» (до 25-річчя творчої діяльності). Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Мистецтвознавство, (49), 99–106. https://doi.org/10.31866/2410-1176.49.2023.293292
Сточанська, М. П., & Чернецька, Н. Г. (2024). Виконавська естетика вокально-інструментального триголосся (із 25-річного досвіду творчо-виконавської діяльності тріо бандуристок «Дивоструни»). Fine Art and Culture Studies, (2), 3–12. https://doi.org/10.32782/facs-2024-2-1
Федорняк, Н. Б., Вишневська, С. В., & Шевченко, Н. С. (2026). Українська естрадна пісня у сучасному репертуарі ансамблю бандуристів. Південноукраїнські мистецькі студії, 2(13), 226–235. https://doi.org/10.24195/artstudies.2026-2.34
Черноіваненко, А. Д. (2018). Музично-інструментальна культура в системі музичного етосу. Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Музичне мистецтво, (2), 27–42. https://doi.org/10.31866/2616-7581.2.2018.153373
Черноіваненко, А. Д. (2021). Академічне музично-інструментальне мистецтво як предмет музикознавчої системології [Монографія]. Гельветика. https://odma.edu.ua/wp-content/uploads/2021/09/chernoivanenko-a.d.-monografyya-1.pdf
Adorno, T. W. (2001). Zu einer Theorie der musikalischen Reproduktion: Aufzeichnungen, ein Entwurf und zwei Schemata (H. Lonitz, Hrsg.). Suhrkamp.
Ciceu, C. (2020). Filosofie şi muzică? Articulări ale unei posibile (ne)întâlniri. Revista de Filosofie Aplicată, 3(5), 24–35. https://www.filosofieaplicata.ro/index.php/filap/issue/view/8
Kablova, T. (2019). Musical ethos of the epoch of Middle Ages. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, (2), 379–381. https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2019.177744
Lévinas, E. (1998). Entre nous: On thinking-of-the-other (M. B. Smith & B. Harshav, Trans.). Athlone Press.
Downloads
Published
Issue
Section
License
Copyright (c) 2026 Yuliia Melikhova
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.
You are free to:
- Share — copy and redistribute the material in any medium or format for any purpose, even commercially.
- Adapt — remix, transform, and build upon the material for any purpose, even commercially.
- The licensor cannot revoke these freedoms as long as you follow the license terms.
Under the following terms:
- Attribution — You must give appropriate credit, provide a link to the license, and indicate if changes were made. You may do so in any reasonable manner, but not in any way that suggests the licensor endorses you or your use.
- No additional restrictions — You may not apply legal terms or technological measures that legally restrict others from doing anything the license permits.
