Ballroom dance as a polymorphic cultural text: a theoretical perspective
DOI:
https://doi.org/10.34142/27091805.2026.7.02.22Abstract
The purpose of the study: to provide a theoretical understanding of ballroom dance as a polymorphic cultural text and to identify the main levels of its polymorphism.
Methods: the study is based on semiotic-structuralist, cultural studies, and interdisciplinary approaches, supplemented by the methods of analysis, synthesis, comparison, and theoretical interpretation. The methodological framework is grounded in the concepts of polymorphism, “culture as text,” choreographic semiotics, and performance interpretation.
Scientific novelty: for the first time, ballroom dance is conceptualized as a polymorphic cultural text, and the main levels of its polymorphism are systematized: historical-cultural, stylistic, partner-based sociocultural, and performance-interpretive. The theoretical understanding of the interaction between normativity and variability within the structure of ballroom choreography is refined, and the role of partner interaction and music as semiotic mechanisms for the formation and transmission of artistic meaning is substantiated. The proposed model expands the cultural and choreological interpretation of ballroom dance as a dynamic system capable of preserving structural identity under conditions of multiple forms of its artistic actualization.
Results: the study substantiates the relevance of considering ballroom dance as a polymorphic cultural text capable of preserving structural integrity while simultaneously generating multiple forms of artistic representation, communication, and actualization of meaning. The main levels of its polymorphism are identified: historical-cultural, stylistic, partner-based sociocultural, and performance-interpretive. The historical and cultural determinants of the transformation of ballroom dance, its stylistic variability, the diversity of partner interaction models, and the possibility of multiple individual performance interpretations of a structurally defined choreographic form are revealed. It is established that the polymorphic nature of ballroom dance is formed through the interaction of normativity and variability, stability and transformability. The semiotic nature of partner interaction is substantiated, within which movement, posture, gesture, the nature of physical contact, and the spatial organization of the couple function as means of shaping and transmitting emotional and semantic content. It is revealed that music is a cross-cutting factor that ensures the interconnection of the structural, stylistic, figurative-emotional, partner-based, and performance-interpretive levels of polymorphism.
Conclusions: the theoretical understanding of ballroom dance as a polymorphic cultural text makes it possible to consider it not only as an artistic form but also as a dynamic cultural system in which normativity, variability, and multiple modes of artistic embodiment are combined. The proposed model of the levels of polymorphism deepens the theoretical understanding of contemporary ballroom choreography and can be applied to further cultural, art historical, and choreological analysis of ballroom dance.
Downloads
References
Білобловський, В. (2024). Концепт «інтерпретація» в історії, теорії та музичному мистецтві. Актуальні питання гуманітарних наук, 73(1). https://doi.org/10.24919/2308-4863/73-1-11
Бугаєць, Н., & Врублевська, В. (2022). Індивідуальний художній стиль як актуальна проблема естетики спортивних танців. In Modern directions of scientific research development: Proceedings of the 14th International scientific and practical conference (pp. 303–311). BoScience Publisher. https://sci-conf.com.ua/xiv-mizhnarodna-naukovo-praktichna-konferentsiya-modern-directions-of-scientific-research-development-13-15-07-2022-chikago-ssha-arhiv/
Бугаєць, Н. А., Пінчук, О. І., & Гамівка, А. (2024). Конкурсна варіація як музично-хореографічна форма змагальних композицій європейських та латиноамериканських танців. Professional Art Education, 5(1), 15–25. https://doi.org/10.34142/27091805.2024.5.01.02
Бугаєць, Н. А., Пінчук, О. І., & Мукін, В. С. (2024). Стаккато проти легато: феномен музикальності в європейських танцях. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки, (215), 26–32. https://doi.org/10.36550/2415-7988-2024-1-215-26-32
Вакуленко, О. М. (2019). Символи та знаки в контексті хореографічного художнього образу. Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство», (40), 135–140. https://doi.org/10.31866/2410-1176.40.2019.172693
Вакуленко, О. М. (2021). Художній простір хореографічної вистави та його герменевтика. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, (1), 103–107. https://nbuv.gov.ua/UJRN/vdakkkm_2021_1_19
Васютяк, Ю. В., & Васютяк, Я. О. (2020). Бальний танець у контексті партнерської взаємодії: проблематика мистецтва ведення. Культура України, (68), 117–125. https://doi.org/10.31516/2410-5325.068.12
Герц, І. І. (2017). Класичний танець у сучасному соціокультурному просторі. Наукові записки, (136), 53–64.
Герц, І., & Нечаєнко, Т. (2017). Танець як система: спроба семіотичного аналізу. Науковий вісник Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого, (21), 136–141. https://doi.org/10.34026/1997-4264.21.2017.221086
Євдокимова, Т. (2025). Художня структура конструювання смислу. In В. М. Слюсар, Л. М. Червона, Н. М. Лакуша та ін. (Ред.), Соціально-гуманітарні студії: інновації, виклики та перспективи: матеріали ІІІ Міжнародної наукової конференції (с. 43–46). Житомирська політехніка.
Завгородня, Л. В. (2009). Текстознавство: навчально-методичні рекомендації до курсу. Брама-Україна.
Кеба, М. Є. (2020). Створення художнього образу в спортивному бальному танці. Мистецтвознавчі записки, (37), 68–72.
Кіндер, К. Р. (2007). Семантика пластичних символів народної танцювальної культури українців [Автореферат дисертації кандидата мистецтвознавства, Київський національний університет культури і мистецтв].
Кондратюк, Д. О. (2025). Сучасні балети на музику українських композиторів як тексти культури (на прикладі творчості «Київ Модерн-балету») [Дисертація доктора філософії, Київський національний університет культури і мистецтв].
Локтіонова-Ойцюсь, О. О. (2020). До визначення поняття «виконавський образ». Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, (4), 170–175. https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2020.219152
Пінчук, О. І., & Бондарев, П. С. (2023). Features of the embodiment of partner interaction in Latin American dances. In Science and society: Modern trends in a changing world: Proceedings of the 1st International scientific and practical conference (pp. 465–472). MDPC Publishing. https://sci-conf.com.ua/i-mizhnarodna-naukovo-praktichna-konferentsiya-science-and-society-modern-trends-in-a-changing-world-18-20-12-2023-viden-avstriya-arhiv/
Сюта, Г. (2016). Поняття текст у некласичних мовознавчих парадигмах. Культура слова, (84), 131–142.
Ходунова, В. Л. (2022). Естетична культура: теоретичний аспект. Наукові перспективи, 5(23), 469–482. https://doi.org/10.52058/2708-7530-2022-5(23)-469-482
Юр, М. (2013). Поліморфізм художньої мови сучасного мистецтва. МІСТ: Мистецтво, історія, сучасність, теорія, (9), 285–291.
Bachmann-Medick, D. (2012). Culture as text: Reading and interpreting cultures. In B. Neumann & A. Nünning (Eds.), Travelling concepts for the study of culture (pp. 99–118). De Gruyter. https://doi.org/10.1515/9783110227628.99
Feitoza, J. (2011). Danças de salão: Os corpos iguais em seus propósitos e diferentes em suas experiências [Master’s thesis, Universidade Federal da Bahia]. http://www.repositorio.ufba.br:8080/ri/bitstream/ri/8141/1/DISSERTACAO%20JONAS.pdf
Nunes, B. B., & Carvalho, M. P. de. (2022). Dama/mulher, cavalheiro/homem: Papéis e relações de gênero na dança de salão. ARJ – Art Research Journal: Revista de Pesquisa em Artes, 9(2). https://doi.org/10.36025/arj.v9i2.28757
Strack, M. M. (2013). Dama ativa e comunicação entre o casal na dança de salão: Uma abordagem prática [Specialization monograph, Faculdade Metropolitana de Curitiba].
Downloads
Published
License
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.
You are free to:
- Share — copy and redistribute the material in any medium or format for any purpose, even commercially.
- Adapt — remix, transform, and build upon the material for any purpose, even commercially.
- The licensor cannot revoke these freedoms as long as you follow the license terms.
Under the following terms:
- Attribution — You must give appropriate credit, provide a link to the license, and indicate if changes were made. You may do so in any reasonable manner, but not in any way that suggests the licensor endorses you or your use.
- No additional restrictions — You may not apply legal terms or technological measures that legally restrict others from doing anything the license permits.
