Canon, Sign, and Symbol as Universal Constants of Material-Artistic Culture: Spatial-Coloristic Codes in Architecture, Painting, and Design
DOI:
https://doi.org/10.34142/27091805.2026.7.02.02Keywords:
ontological triad, canon–sign–symbol, color mapping, architectonics, digital design, emotionally-oriented environment, semiotics of space, sacred artAbstract
The purpose of the study: theoretical substantiation and methodological modeling of the process of integrating canonical sign-symbolic systems, laws of color and architectonics of traditional art into the structure of modern digital design to create an emotionally-oriented and worldview-rich visual environment.
Methods: comparative (comparative-historical) method - to trace the evolution of the artistic form and the transformation of classical canons; semiotic and structural-functional analysis - to decode spatial-coloristic codes and study the structure of the ontological triad "canon-sign-symbol"; phenomenological and hermeneutic methods - to interpret the spiritual-worldview content of sacred art and the emotional-sensory perception of form; method of theoretical modeling and artistic-project analysis - to substantiate the principles of integrating traditional artistic constants into the digital environment.
Scientific significance: the ontological triad "canon-sign-symbol" was conceptualized and operationalized for the first time as a universal matrix for harmonizing modern digital design. The theoretical and methodological gap between the classical laws of form formation and computer visualization technologies was overcome. It was proven that the reintegration of semantic and color codes of traditional and sacred art into the digital environment prevents the depersonalization of visual culture, transforming utilitarian design into a humanized space for the translation of deep mental meanings.
Results: the specifics of the transformation of canonical structures into modern digital modeling algorithms were revealed. A practice-oriented methodology of spatial-coloristic mapping and decorative-linear architectonics was developed, applied in monumental monumental-decorative ensembles (paintings of the Cathedral of St. Peter and Paul and the Cathedral of the Transfiguration of the Lord) and easel painting. The effectiveness of using complementary color spectra and rhythmic frameworks for regulating the psycho-emotional state of the recipient has been proven.
Conclusions: the integration of the ontological triad into the latest technological systems reformats digital design from a purely pragmatic tool into a worldview-rich environment. The identified principles of color mapping and plastic architectonics serve as a fundamental basis for the further development of design theory, art practices, and art and design education in the context of digitalization.
Downloads
References
Абрамович, С. (2011). Біблія та формування сакрального простору європейської мистецької культури. Київ: ВД «Д. Бураго».
Богачевська, І. (2001). Методологічні аспекти побудови семіотичної моделі релігії. Українське релігієзнавство, (20), 32–40.
Дротенко, В. І. (2021). Семіотика іконопису та стилістика ікони в контексті культурно-мистецької традиції. Молодий вчений, (3(91)), 135–140. https://doi.org/10.32839/2304-5809/2021-3-91-30
Дюлей, М. (2010). Християнські символи: Катехиза та Біблія (М. Горішна, пер.). Львів: Свічадо.
Дячок, О. М. (2024). Принципи формування сучасного архітектурно-дизайнерського середовища: концептуальні підходи та стилістичні коди. Проблеми розвитку міського середовища, (2(32)), 144–155.
Забашта, Р. (2014). Ікона «Видіння св. Євстафія Плакиди» з Плазова як пам’ятка етнокультурних зв’язків раннього Нового часу. Студії мистецтвознавчі: Архітектура. Образотворче та декоративно-вжиткове мистецтво, (2(46)), 73–98. http://sm.etnolog.org.ua/zmist/2014/2/73.pdf
Іттен, Й. (2022). Мистецтво кольору: Суб’єктивний досвід і об’єктивне пізнання як шлях до мистецтва (С. Святенко, пер.). Київ: ArtHuss.
Ларіонова, В., & Борисевич, Л. (2008). Символіка ікони як відображення та трансляція духовно-світоглядних орієнтирів людини. Мистецтвознавство: зб. наук. пр. (с. 37–48). Львів: Спілка критиків та істориків мистецтва.
Марущак, О., Висоцька, О., & Павлик, С. (2026). Декоративний рисунок як методологічна основа стилізації, архітектоніки та принципів композиції у просторових мистецтвах. Науковий альманах мистецтва та освіти, (1), 46–52. https://doi.org/10.31652/3041-1017-SAAE-2025.1.15
Татаркевич, В. (2001). Історія шести понять: мистецтво, прекрасне, форма, творчість, відтворництво, естетичне виховання (пер. з пол.). Київ: Юніверс.
Цідило, І. І. (2024). Цифрові трансформації та інноваційні технології у візуальних мистецтвах і художній освіті: виклики сучасності. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Педагогіка, (1), 78–89.
Цуп, А. В., Демків, В. Г., & Рублевська, Н. В. (2025). Колір, форма і простір як чинники створення емоційно-орієнтованого візуального середовища. Наукові інновації та передові технології, (9(47)), 112–124.
Battistini, M. (2005). Symbole i alegorie. Warszawa: Arkady.
Cirlot, J. E. (2001). A Dictionary of Symbols. London: Routledge.
Clark, K. (1949). Landscape into Art. New York: Harper & Row.
Moral, R. P. (2021). Aesthetics of Evil in Middle Ages: Beasts as Symbol of the Devil. Religions, 12(11), 957. https://doi.org/10.3390/rel12110957
Suzuki, D. T. (1983). Aesthetic experience as Transparency. У Varieties of aesthetic experience (с. 179–189). Los Angeles; New York; London.
Downloads
Published
License
Copyright (c) 2026 Цуп Андрій (Автор)
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.
You are free to:
- Share — copy and redistribute the material in any medium or format for any purpose, even commercially.
- Adapt — remix, transform, and build upon the material for any purpose, even commercially.
- The licensor cannot revoke these freedoms as long as you follow the license terms.
Under the following terms:
- Attribution — You must give appropriate credit, provide a link to the license, and indicate if changes were made. You may do so in any reasonable manner, but not in any way that suggests the licensor endorses you or your use.
- No additional restrictions — You may not apply legal terms or technological measures that legally restrict others from doing anything the license permits.
