Реконструкція пам’ятників архітектури Харківщини засобами доповненої реальності
DOI:
https://doi.org/10.34142/27091805.2023.4.02.01Ключові слова:
реконструкція пам'яток архітектури, доповнена реальність, віртуальні тривимірні об'єктиАнотація
У статті розглядається можливість використання технологій доповненої реальності (AR) для реконструкції зруйнованих та пошкоджених пам'яток архітектури Харківщини. AR-технології дозволяють створювати віртуальні тривимірні об'єкти в реальному просторі, що може бути використано для відтворення історичного вигляду пам'яток. Висвітлено переваги, які надають технології доповненої реальності у архітектурному напрямку. Наведено практичні приклади використання технології доповненої реальності в туристичній та музейній сферах Україні. Схарактеризовано способи використання AR-технологій, до яких віднесено створення AR-моделі архітектурної будівлі чи іншого об'єкту культурної спадщини: з повним відтворенням історичного вигляду пам'ятки; з відтворенням вигляду пам'ятки на певному етапі своєї історії; з відтворенням інтерактивної інформації у туристичній сфері. Виокремлено специфічні особливості використання технологій доповненої реальності, а саме: об’єктивність, відповідність оригіналу, доступність. До окреслених особливостей схарактеризовано рекомендації, дотримання яких дозволить ефективно розробляти AR-моделі. На основі статті надані висновки стосовно використання технологій доповненої реальності для реконструкції архітектурних пам'яток Харківщини.
Завантажити
Посилання
Вечерський, В. (2008). Регіональні особливості архітектури бароко на Слобожанщині. Сучасні проблеми дослідження, реставрації та збереження культурної спадщини, 5, 36–52. http://surl.li/nuvow
Фракиевич, М. (2023). Роль доповненої реальності в архітектурі та дизайні. TS2 SPACE. https://ts2.space/uk/роль-доповненої-реальності-в-архітек/
Шемідько, Д. (2019). AR & VR в індустріалізації. DOU.UA. https://dou.ua/forums/topic/29203/
Рудий, В. (2019). Як AR-технології роблять культурну спадщину ближчою до людей. ReHERIT.ORG.UA. https://reherit.org.ua/yak-ar-tehnologiyi-roblyat-kulturnu-spadshhynu-blyzhchoyu-do-lyudej/
Липак, О. (2020). Застосування VR та AR технологій в музеях. Фундаментальні та прикладні проблеми сучасних технологій, 2, 159-160. ISBN 978-966-305-093-5 http://surl.li/nuvsg
Кузьменко, А. (2021). Перспективи використання технології доповненої реальності на базі об’єктів Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Архіви України, 28, 48-76. https://doi.org/10.47315/archives2021.329.048
Трач, Ю. (2020). Український досвід VR-реконструкції об’єктів історико-культурної спадщини. Цифрова платформа: інформаційні технології в соціокультурній сфері, 12, 148-160. https://doi.org/10.31866/2617-796x.3.2.2020.220588
Проніна, О. (2023). Використання доповненої реальності для навчання дітей ранньої грамотності. Компʼютерно-інтегровані технології: освіта, наука, виробництво, 7, 100-107. https://doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2023-50-15
Учасники проектів Вікімедіа. (2005). Харківський національний академічний театр опери та балету імені Миколи Лисенка Вікіпедія http://surl.li/nuvpz
Учасники проектів Вікімедіа. (2022). Палац праці. Вікіпедія. http://surl.li/nuvrc
Iatsyshyn, A. (2020). Application of augmented reality technologies for education projects preparation. CTE Workshop Proceedings, 26 ,134-160. https://doi.org/10.55056/cte.318
Крамар, Т. (2023). Дослідження світового досвіду запровадження технологій доповненої реальності для збереження культурної спадщини. Кваліфікаційна робота магістра за спеціальністю „122 – комп’ютерні науки“, 81. https://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/41160
Бондар, Г., & Житєньова, Н. (2023). Застосування доповненої реальності для стилізації пам’ятників архітектури Харківщини. Grail of Science, (28), 463–468. https://doi.org/10.36074/grail-of-science.09.06.2023.78
Яценко , В., & Кравчук, О. (2022). Особливості вітчизняного та зарубіжного досвіду вирішення проблеми памʼяток архітектури, що знаходяться в стадії «руїна». Сучасні проблеми Архітектури та Містобудування, (64), 158–168. https://doi.org/10.32347/2077-3455.2022.64.158-168
Опубліковано
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Бондар Григорій, Наталя Житєньова (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
