Музична обдарованість у працях зарубіжних дослідників
DOI:
https://doi.org/10.34142/27091805.2020.1.01.03Ключові слова:
зарубіжні дослідники, музична обдарованість, музичні здібності, музикальність, музичний розвитокАнотація
У статті проаналізовано теоретичні підходи зарубіжних дослідників до визначення поняття музичної обдарованості. Обґрунтовано та конкретизовано емпіричний матеріал, присвячений вивченню детермінант прояву музичної обдарованості в зарубіжній музичній психології та педагогіці. Методи дослідження (аналітичний, історичний та порівняльний, ретроспективний, порівняльний аналіз наукової та педагогічної літератури, навчальні матеріали) дозволили виокремити різні підходи до розуміння значимості розвиту музичних здібностей (М. Шоуен, Р. Мюллер-Фрейнфелс, М. Хасслер, У. Мюрселль, В. Пробст та ін.). Визначено, що на початку ХХ століття у західних музичних психолого-педагогічних роботах окреслилося два підходи до сутності музикальності: музикальність як цілісна властивість особистості; музикальність, як категорія здібності особистості. Встановлено, що у зарубіжній наукові літературі існує декілька підходів до проблеми виявлення музичних здібностей. Перший підхід полягає у тому, що музичний талант складається із ряду компонентів, які оцінюються тестами окремо. Другий підхід – у тестуванні здатності сприймати класичні музичні форми. Встановлено, що досконалість музиканта значною мірою визначається наявністю вроджених задатків до музичної діяльності, водночас розвиток музичного таланту має прямий зв’язок між рівнем розвитку музичних здібностей та зовнішніми соціально-педагогічними чинниками. При цьому природні дані та спеціально організовані заняття доповнюють одне одного, а професійне навчання музиці допомагає людині досягти свого повного потенціалу.
Завантажити
Посилання
Вильсон, Г. (2001). Психология артистической деятельности: таланты и поклонники. Москва: Когито-Центр. 384 с.
Бурменський, Г.В., Слуцкий, В.М. (ред.). (1991). Одарённые дети. Москва: Прогресс. 376 с.
Олексюк, О.М. (2006). Музична педагогіка: навчальний посібник. Київ: КНУКіМ. 188 с.
Davidson, J.W., Howe, M.J., Moore, D.G., & Sloboda, J.A. (1996). The role of parental influences in the development of musical performance. British Journal of Developmental Psychology.
Kurth, E. (1931). Music-psychologie. Berlin.
Manturzewska, M. (1978). Psychology in the Music School. Psychology of Music. (vol.6). 36-47.
Revesz, G. (1925). The psychology of a musical prodigy, Kegan Paul, Trench & Trubner. New York.
Seashore, C. (1938). The Psychology of Musical Talent. New York: Silver Burdett.
Нelmholtz, H. (1863). Die Lehre von den Tenempfindungen als physiologische Grundlage fur die Theorie der Music. Braunschweig.
Vidor, D. (1926). Was ist musikalisch. Berlin.
Weliek, A. (1963). Musik Psychology und Musikasthetik. Frankfurt am Main.
Опубліковано
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Полубоярина Ірина Іванівна

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.