Вплив еволюційних процесів свідомості на виконавську виразність музичного твору
DOI:
https://doi.org/10.34142/27091805.2021.2.02.01Ключові слова:
виконавська виразність, свідомість, вібрації, усвідомлене творінняАнотація
У статті, на основі філософської, музикознавчої, психолого-педагогічної літератури розкрити залежність виразності у виконанні музичних творів від еволюційних закономірностей розвитку музичного мистецтва, свідомості та духовного світогляду самого виконавця. Методи та методологія базуються на аналізі та систематизації наукової інформації щодо еволюційних процесів, що відбуваються у світі, музичному мистецтві та їх впливі на свідомість музиканта-виконавця, його виконавської майстерності. Наукова новизна статті полягає в тому, що засадах філософських концепцій визначено залежність виразності виконавця-музиканта, звуку музичного твору від його власної духовної субстанції Результати. У статті розглянуто проблеми музичного виконавства, певні закономірності щодо презентації музичних творів сформовані різними виконавськими епохами, які затверджували далеко не однозначне бачення питання сутності виразності виконавця. Акцентовано, що еволюційні процеси, що
відбуваються у людській свідомості закономірно впливають на еволюцію композиторського мислення та виразність виконання музиканта. Виявлено, що в умовах сучасності, коли змінюється уявлення про
природу людини, яка розглядається більш як вібраційна сутність, ніж як фізична, в розуміння виконавської виразності привносяться нові грані осмислення. Зазначено про те, що досягаючи рівня високочастотних вібрацій, виконавець вже здатний відобразити синтез двох світів – проявленого та не проявленого, отримуючи можливість розкрити особисту виразність, як зовнішній прояв висловлення душі.
Наголошено на значущості музичної інтонації, яка виступає найвищим проявом виразності музичного виконання, розкриває онтологічний образ музиканта. Отже, з огляду на те, що музичний звук породжується духовною основою буття свого виконавця, важливим є досягнення власної глибини у втіленні звуку.
Завантажити
Посилання
Асафьев, Б.В., (1997). Музыкальная форма как процесс. Москва, Музыка, 373 с. https://hor.by/2009/12/asafiev/
Беседина, Л. (2009). К не темперированной истине музыканта. Введение в философию музыканта-исполнителя.
Бочкарёв, Л. (2008). Психология музыкальной деятельности. Москва, 228с. http://library.lgaki.info:404/2019/Бочкарев_Психол_муз_деят-ти.pdf
Гроф, С. (2002). Психология будущего. 464 с. http://loveread.ec/read_book.php?id=52670&p=1
Діте, Л. А. (2015). Мировоззренческий аспект как ведущая составляющая профессионализма хормейстера. Наукові записки кафедри педагогіки, (32), 70-80. https://periodicals.karazin.ua/pedagogy/article/view/3101
Донсков, Д. (2011). Чудесный целительный биорезонанс магнетизма Вселенной. Харьков, 356 с. https://platfor.ma/magazine/quiz-sq/podarki-poroshenku/ne-dostalos/monografiya/
Жайворонок, Н. (2006). Музичне виконавство як феномен музичної культури : автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. мистецтвознавства : спец. 17.00.01 "Теорія та історія культури" Київ, 19 с. https://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/2559?show=full&locale-attribute=uk
Казачков, С. (1998). Дирижер хора – артист и педагог. Казань, 307 с. https://books.google.com.ua/books/about/Дирижер_хора.html?id=MFUUAQAAIAAJ&redir_esc=y
Лащенко, А. (2007). З історії київської хорової школи. Київ, Музична Україна, 197 с.
Лебедько, В. (2003). Магия в профессии и творчестве. С.-Петербург, 120 с. http://sannyasa.narod.ru/magprof/index.htm
Моісєєва. (2012). Музичне виконавство: сутність, методологія, практика. Сучасна музика в сучасному світі: Збірник наукових праць, 74–76. http://eprints.zu.edu.ua/9076/1/Moiseeva.pdf
Назайкинский, Е. (2003). Стиль и жанр в музыке. Москва, 248 с. http://aperock.ucoz.ru/load/20-1-0-3081
Падалка, Г. (2007). Педагогіка мистецтва як напрям наукового пізнання. Науковий часопис НПУ ім. М.П.Драгоманова. Серія 14. Теорія і методика мистецької освіти., (4(9), 7–11.
Рудницька, О. (2002). Педагогіка: загальна та мистецька. Тернопіль, 360 с.
Цюряк, І. О., Захаржевська, Ю.Р. (2017). Специфічні особливості виконання хорової музики епохи ренесансу сучасними співаками. Мистецька освіта: проблеми і перспективи розвитку в контексті європейської інтеграції: збірник наукових праць / за заг. редакцією І. В. Баладинської, Н. Є. Колесник. с. 178-184. http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/26813
Чередниченко. (1988). Композиция и интерпретация: три среза проблемы. Музыкальное исполнительство и современность, (1), 43–68.
Шевченко, Л. (2020). Сакральні витоки інструментальної множинності музичного виконавства як науки піаністичної гри. Вісник КНУКіМ. Серия: Мистецтвознавство., (43), 163–168. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1176.42.2020.207646
Щолокова, О. (2018). Основні тенденції фортепіанної підготовки педагога музиканта у вищих мистецьких закладах освіті. Topical issues of education. Lisbon, Portugal, 205-219. http://surl.li/kdavs
Эндрюс, Т. (2004). Сакральные звуки. СПб. Будущее Земли, 240с.
Яворский, Б. (1987). Избранные труды. Москва, Советский композитор, Ч. 1., 336 с.
Опубліковано
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Діте Людмила Анатоліївна

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.