Партисипативний дизайн у процесі розробки фірмового знаку для візуальної ідентифікації територіальної громади
DOI:
https://doi.org/10.34142/27091805.2026.7.02.01Ключові слова:
графічний дизайн, фірмовий знак, партисипативний дизайн, візуальна ідентифікація, композиція, геометрична редукція, освітнє середовищеАнотація
Візуалізація локальних ідентичностей у сучасному графічному дизайні вимагає переходу від директивного пошуку форми до впровадження методології партисипативного дизайну як унікального інструменту візуального моделювання.
Об'єкт дослідження: процес візуалізації локальних ідентичностей Слобожанщини та трансформації соціокультурних кодів у графічні константи за допомогою партисипативного дизайну.
Мета дослідження — виявити композиційні закономірності, пластичні властивості форми (зокрема, оптичну товщину ліній) та колористичне кодування територіальних знаків, створених за допомогою спільного проектування.
Завдання дослідження: обґрунтувати переваги методології co-design на передпроєктному етапі, дослідити семіотику регіональних образів Слобожанщини та визначити параметри адаптації фірмових знаків до цифрових медіа.
Методи дослідження базуються на інструментах художньо-проектного аналізу: семіотичному декодуванні регіональних мотивів, компаративній оцінці геометричних форм, інтерактивному фор-ескізуванні та експериментальному мудбордингу для верифікації графічних тригерів громади.
Наукова значимість дослідження полягає в розробці формально-композиційної моделі конвертації візуальних уявлень громади у лаконічний знак. Систематизовано прийоми стилізації та геометричної редукції історико-архітектурних символів Слобожанщини, а також обґрунтовано принципи побудови динамічних векторних систем на основі колективних візуальних метафор.
Результати дослідження довели, що інтерактивне моделювання форми за участю громади захищає знак від візуального кітчу та геральдичного перевантаження ще на етапі ідеї. Особливу цінність продемонстрували когнітивне мапування, вернакулярний типографічний пошук та аналіз ландшафту. Підходи успішно апробовано в освітньому середовищі через залучення здобувачів освіти до проєктів із громадами. Сформований дизайн-фреймворк охоплює чотири етапи: аудит території, партисипативне ескізування з мешканцями, професійне рафінування знака за законами гармонії та його розгортання в адаптивну екосистему.
Висновки. Партисипативний підхід у графічному дизайні забезпечує створення життєздатного візуального продукту. Спільне з громадою очищення форми дозволяє отримати композиційно збалансований і семантично чистий фірмовий знак. Він стає ефективним маркером ідентифікації території в архітектурному середовищі, поліграфії та цифрових інтерфейсах.
Завантажити
Посилання
Adaku, N. C., & Obi-Emeruwa, U. (2026). Beyond the Logo: How Communication Builds, Shapes, and Transforms Brand Identity in the Digital Age. Journal of Visual Communication, 14(1), 45-62. https://doi.org/10.38124/ijisrt/26apr861
Almeida, G. G. F., & Almeida, P. (2023). The influence of destination image within the territorial brand on regional development. Cogent Social Sciences, 9(1), 2233260. https://doi.org/10.1080/23311886.2023.2233260
Almeida, G. G. F. (2023). Territorial brand in regional development: interdisciplinary discussions. Encyclopedia, 3(3), 870-886. https://doi.org/10.3390/encyclopedia3030062
Antonenko, V. (2024). Development of tourist destinations based on the use of the intangible cultural heritage of Ukraine as a tool for creating a unique ethnocultural brand. Socio-Cultural Management Journal, 7(2), 65-90. https://doi.org/10.31866/2709-846X.2.2024.335862
Brown, S., & Vacca, F. (2022). Cultural sustainability in fashion: reflections on craft and sustainable development models. Sustainability: Science, Practice and Policy, 18(1), 590-600. https://doi.org/10.1080/15487733.2022.2100102
Chapman, A., & Dilmperi, A. (2022). Luxury brand value co-creation with online brand communities in the service encounter. Journal of Business Research, 144, 902-921. https://doi.org/10.1016/j.jbusres.2022.01.068
de Jong, M., & Lu, H. (2022). City branding, regional identity and public space: What historical and cultural symbols in urban architecture reveal. Global Public Policy and Governance, 2(2), 203-231. https://doi.org/10.1007/s43508-022-00043-0
Dymchenko, O., Smachylo, V., Rudachenko, O., Tararuiev, I., & Konenko, V. (2025). Substantiation of the prospects for the reconstruction of territorial communities on the example of the Kharkiv region. IOP Conference Series: Earth and Environmental Science, 1499(1), 012081. https://doi.org/10.1088/1755-1315/1499/1/012081
Eyni, A., Thongpapanl, N., Ashraf, A. R., & Wang, K. Y. (2023). The logo ‘visual thickness effect’: when and why it boosts brand personality. Journal of Consumer Behaviour, 22(2), 343-364. https://doi.org/10.1002/cb.2123
Hlynskyy, N., & Hirna, O. (2022). Positioning of low-urbanized territories based on self-identification: The case of Ukraine. Problems and Perspectives in Management, 20(1), 229-241. https://doi.org/10.21511/ppm.20(1).2022.20
Merylova, I. (2024). Revitalizing industrial territories in Ukraine: Spatial model of the tourism cluster in the Prydniprovsk region. Frontiers of Architectural Research, 13(6), 1342-1362. https://doi.org/10.1016/j.foar.2024.03.015
Moayerian, N., McGehee, N. G., & Stephenson Jr, M. O. (2022). Community cultural development: Exploring the connections between collective art making, capacity building and sustainable community-based tourism. Annals of Tourism Research, 93, 103355. https://doi.org/10.1016/j.annals.2022.103355
Papp-Váry, Á. F., & Gajáta, F. (2025). The Logo As A Key Element Of Municipal Brand Identity: The Practice of Budapest's Districts and Hungary's County-Level Cities. Lex Localis: Journal of Local Self-Government, 23(1), 89-112. https://doi.org/10.52152/pxp3fk77
Ranuharja, F., Indrayeni, W., Samala, A. D., Hasim, A., Larashati, C., & Indarta, Y. (2023). Improving marketing skills through logo design training for the local business community. Journal of Community Service and Empowerment, 4(1), 78-83. https://doi.org/10.22219/jcse.v4i1.24059
Roy Bhattacharjee, D., Pradhan, D., & Swani, K. (2022). Brand communities: A literature review and future research agendas using TCCM approach. International Journal of Consumer Studies, 46(1), 3-28. https://doi.org/10.1111/ijcs.12758
Shilpa, V., & Hareeth, R. P. (2024). Minimalistic Logo. European Journal of Arts, Humanities and Social Sciences, 1(4), 75-79. https://doi.org/10.59324/ejahss.2024.1(4).07
Ting, Z., Raja, A. E. R., Dolah, M., Hussein, M., Md, H. A., & Tongxu, W. (2025). The Influence of Logo Shapes on Non Governmental Organization Branding: A Comprehensive Literature Review. Journal of Graphic and Design Studies, 15, 130-145. https://doi.org/10.6007/IJARBSS/v15-i2/24522
Wertz, R. A. (2023). Brand new: how visual context shapes initial response to logos and corporate visual identity systems. Journal of Product & Brand Management, 32(8), 1388-1398. https://doi.org/10.1108/JPBM-08-2022-4124
Zhang, B., Wang, Y., Zhou, Z., & Sun, X. (2025). The effect of logo design elements on city brand knowledge and awareness. Marketing Intelligence & Planning, 43(7), 1424-1442. https://doi.org/10.1108/MIP-04-2024-0254
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Категорії
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Денис Борисенко, Тетяна Близнюк (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Ви можете вільно:
- Поширювати — копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі для будь-яких цілей, навіть комерційних.
- Змінювати — реміксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних.
- Ліцензіар не може відкликати ці дозволи поки ви дотримуєтесь умов ліцензії.
На наступних умовах:
- Зазначення Авторства — Ви маєте вказати автора, розмістити посилання на ліцензію та вказати чи було внесено зміни до твору. Ви можете зробити це у будь-який розумний спосіб, але так, щоб не створювати враження стосовно того, що ліцензіар підтримує чи схвалює вас або ваше використання твору.
- Без додаткових обмежень — Ви не можете висувати додаткові умови або застосовувати технологічні засоби захисту, що обмежують права інших на дії дозволені ліцензією.
