Професійна залученість викладача музичного мистецтва як ресурс його творчої продуктивності
DOI:
https://doi.org/10.34142/27091805.2026.7.01.01Ключові слова:
професійна залученість, викладач музичного мистецтва, творча продуктивність, художньо-педагогічна діяльність, професійний розвитокАнотація
Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні сутності, структури та функціонального значення професійної залученості викладача музичного мистецтва як ресурсу його творчої продуктивності в умовах сучасної мистецької освіти.
Методи дослідження включають теоретичний аналіз, узагальнення та систематизацію наукових підходів до вивчення професійної залученості, порівняльний аналіз теоретичних концепцій, метод теоретичного моделювання для побудови авторської структури досліджуваного феномену.
Наукова значимість дослідження полягає у розширенні уявлень про професійну залученість як інтегративний психолого-педагогічний феномен у контексті мистецької освіти, а також у розробці авторської моделі професійної залученості викладача музичного мистецтва, що враховує специфіку поєднання педагогічної та творчо-виконавської діяльності.
Результати дослідження засвідчили, що професійна залученість викладача музичного мистецтва має складну багатокомпонентну структуру, яка включає емоційно-енергетичний, мотиваційно-ціннісний, когнітивно-інтерпретаційний та поведінково-діяльнісний компоненти. Визначено систему механізмів її формування, зокрема мотиваційно-смисловий, емоційно-естетичний, когнітивно-рефлексивний, поведінково-діяльнісний і соціально-комунікативний, що забезпечують інтеграцію внутрішніх ресурсів особистості у процесі художньо-педагогічної діяльності. Обґрунтовано, що професійна залученість виступає системоутворюючим ресурсом творчої продуктивності, сприяючи активізації когнітивних процесів, підвищенню емоційної виразності, формуванню індивідуального стилю діяльності та розвитку інноваційності.
Висновки. Професійна залученість викладача музичного мистецтва є ключовим ресурсом його творчої продуктивності, що забезпечує інтеграцію емоційних, мотиваційних і когнітивно-діяльнісних процесів та сприяє підвищенню ефективності художньо-педагогічної діяльності. Отримані результати можуть бути використані у системі професійної підготовки та підвищення кваліфікації викладачів мистецьких дисциплін.
Завантажити
Посилання
Bakker, A. B., & Demerouti, E. (2008). Towards a model of work engagement. Career Development International, 13(3), 209–223. https://doi.org/10.1108/13620430810870476
Bakker, A. B., Demerouti, E., & Sanz-Vergel, A. I. (2014). Burnout and work engagement: The JD–R approach. Annual Review of Organizational Psychology and Organizational Behavior, 1, 389–411. https://doi.org/10.1146/annurev-orgpsych-031413-091235
Csikszentmihalyi, M. (1990). Flow: The psychology of optimal experience. Harper & Row.
Deci, E. L., & Ryan, R. M. (2000). The «what» and «why» of goal pursuits: Human needs and the self-determination of behavior. Psychological Inquiry, 11(4), 227–268. https://doi.org/10.1207/S15327965PLI1104_01
Diener, E., Suh, E. M., Lucas, R. E., & Smith, H. L. (1999). Subjective well-being: Three decades of progress. Psychological Bulletin, 125(2), 276–302. https://doi.org/10.1037/0033-2909.125.2.276
Freudenberger, H. J. (1974). Staff burnout. Journal of Social Issues, 30(1), 159–165. http://dx.doi.org/10.1111/j.1540-4560.1974.tb00706.x
Kahn, W. A. (1990). Psychological conditions of personal engagement and disengagement at work. Academy of Management Journal, 33(4), 692–724. https://doi.org/10.2307/256287
Klassen, R. M., Yerdelen, S., & Durksen, T. L. (2013). Measuring teacher engagement: Development of the Engaged Teachers Scale (ETS). Frontline Learning Research, 1(2), 33–52. https://doi.org/10.14786/flr.v1i2.44
Maslach, C., & Jackson, S. E. (1981). The measurement of experienced burnout. Journal of Occupational Behavior, 2(2), 99–113. https://doi.org/10.1002/job.4030020205
Maslach, C., & Leiter, M. P. (2016). Burnout. In G. Fink (Ed.), Stress: Concepts, cognition, emotion, and behavior (pp. 351–357).
Rich, B. L., LePine, J. A., & Crawford, E. R. (2010). Job engagement: Antecedents and effects on job performance. Academy of Management Journal, 53(3), 617–635. https://doi.org/10.5465/AMJ.2010.51468988
Ryff, C. D. (1989). Happiness is everything, or is it? Journal of Personality and Social Psychology, 57(6), 1069–1081. https://doi.org/10.1037/0022-3514.57.6.1069
Saks, A. M. (2006). Antecedents and consequences of employee engagement. Journal of Managerial Psychology, 21(7), 600–619. https://doi.org/10.1108/02683940610690169
Schaufeli, W. B., Salanova, M., Gonzalez-Roma, V., & Bakker, A. B. (2002). The measurement of engagement and burnout: A two sample confirmatory factor analytic approach. Journal of Happiness Studies: An Interdisciplinary Forum on Subjective Well-Being, 3(1), 71–92. https://doi.org/10.1023/A:1015630930326
Seligman, M. E. P., & Csikszentmihalyi, M. (2000). Positive psychology: An introduction. American Psychologist, 55(1), 5–14. https://doi.org/10.1037/0003-066X.55.1.5
Vallerand, R. J., Blanchard, C., Mageau, G. A., Koestner, R., Ratelle, C., Leonard, M., & Gagne, M. (2003). Les passions de l’âme: On obsessive and harmonious passion. Journal of Personality and Social Psychology, 85(4), 756–767. https://doi.org/10.1037/0022-3514.85.4.756
Опубліковано
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Тетяна Большакова (Автор)

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Ви можете вільно:
- Поширювати — копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі для будь-яких цілей, навіть комерційних.
- Змінювати — реміксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних.
- Ліцензіар не може відкликати ці дозволи поки ви дотримуєтесь умов ліцензії.
На наступних умовах:
- Зазначення Авторства — Ви маєте вказати автора, розмістити посилання на ліцензію та вказати чи було внесено зміни до твору. Ви можете зробити це у будь-який розумний спосіб, але так, щоб не створювати враження стосовно того, що ліцензіар підтримує чи схвалює вас або ваше використання твору.
- Без додаткових обмежень — Ви не можете висувати додаткові умови або застосовувати технологічні засоби захисту, що обмежують права інших на дії дозволені ліцензією.







