Образ гуцульського чоловічого танцю «Аркан» в українській літературі: архетипна інтерпретація та освітні можливості
DOI:
https://doi.org/10.34142/27091805.2026.7.01.04Ключові слова:
Аркан, гуцульський чоловічий танець, архетип ініціації, літературний образ, культурна пам'ять, етнографічна традиція, сучасна хореографічна практикаАнотація
У статті здійснено літературознавчий аналіз образу гуцульського чоловічого танцю «Аркан» в українській художній традиції кінця XIX – початку XX ст.
Мета дослідження спрямоване на комплексне осмислення «Аркану» в літературі та визначення його символічного, архетипного й культурно‑історичного значення. Завдання полягають у виявленні особливостей літературної репрезентації танцю, його ролі як етнокультурного маркера гуцульської ідентичності та окресленні освітнього потенціалу для сучасної хореографії.
Методи та методологія. Використано літературознавчий аналіз, архетипну критику, елементи ритуальної теорії та концепції культурної пам’яті. Це дозволило розкрити символічні смисли образу «Аркану» та простежити його трансформацію від етнографічного опису до культурного символу.
Наукова значимість. Дослідження пропонує міждисциплінарне осмислення «Аркану» як архетипного культурного образу, розширює уявлення про взаємодію літератури, етнографії та хореографії, актуалізує освітні можливості використання літературних джерел у мистецькій освіті.
Результати. У поезії Василя Герасим’юка «Аркан» постає як архетип чоловічої ініціації та духовної стійкості; у прозі Михайла Коцюбинського й Марка Черемшини він функціонує як елемент етнокультурного середовища; у працях Івана Франка — як соціально‑ритуальне явище, пов’язане з формуванням чоловічої спільноти.
Висновки. У літературному дискурсі кінця XIX – початку XX ст. «Аркан» набуває статусу художнього символу, що поєднує архетипну символіку, ритуальні уявлення та культурну пам’ять. Він виступає культурним кодом, через який осмислюються процеси колективної ідентичності, солідарності та спадкоємності традицій. Для сучасної хореографії такі інтерпретації відкривають можливості сценічного переосмислення танцю як драматургічної основи постановок у народно‑сценічній
та contemporary практиці.
Завантажити
Посилання
Андрощук, Л. (2023). Архетип тіні в танцювальних традиціях українського народу: свято Івана Купала. Актуальні питання гуманітарних наук, 66(1), 24–31. https://doi.org/10.24919/2308-4863/66-1-4
Барабаш, С. М. (2025). Архетип танцю рутенії Віталія Климчука. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика, 36(75), 1(2), 40–44. https://doi.org/10.32782/2710-4656/2025.1.2/07
Бестюк, І. (2008). Міфоритуальна семантика аркану в українській літературі ХХ століття. Вісник Львівського університету. Серія філологічна, 44(2), 339–345 https://litmisto.org.ua/?p=19101
Герасим’юк, В. (2003). Була така земля: вибране. Київ: Факт.
Герасимчук, Р. (2008). Народні танці українців Карпат. Кн. 1: Гуцульські танці. Львів: Інститут народознавства НАН України.
Гуцуляк, О. (2020, 12 лютого). Аркан – гуцульський танець ініціації. Час. https://surl.li/dfmoyo
Карпенко, Д. (2023). Архетипи в українській хореографічній культурі та народно-сценічних танцях. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтва, 4, 38–44. https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2023.293715
Кархут, Ю. В., & Кузик, О. Є. (2020). Роль танцю в гуцульських обрядах та звичаях. Молодий вчений, 11(87), 351–354. https://doi.org/10.32839/2304-5809/2020-11-87-75
Климчук, В. (б. р.). Рутенія. Повернення відьми. Вінниця: Видавництво «Теза».
Коцюбинський, М. (2022). Тіні забутих предків. Харків: Фоліо.
Кондратенко, Г. Г., & Плохотнюк, О. С. (2025). Український народний танець у контексті європейського хореографічного мистецтва ХХ століття. У: Performing Arts in the Context of European Traditions: Historical Development, Cultural Aspects and Modern Trends (с. 103–120). Riga: Baltija Publishing. https://doi.org/10.30525/978-934-26-555-6-6
Лях, Т. О. (2022). Художня антропологія Марка Черемшини: метафізичний горизонт людини і світу. Прикарпатський вісник НТШ. Слово, 17(65), 318–330. https://doi.org/0.31471/2304-7402-2022-17(65)-318-330
Колосок, О. П. (Уклад.). (2008). Майстри народно-сценічного танцю: біографічний довідник. Київ: ДАКККіМ.
Франко, І. (1980). Знадоби до вивчення мови і етнографії українського народу. У: Зібрання творів у 50 т. (Т. 26, с. 180–204). Київ: Наукова думка.
Хороб, С. (Ред.). (2025). У задзеркаллі художнього світу Марка Черемшини. Івано-Франківськ: Місто НВ.
Якименко, Н., & Хай, М. (2006). Аркан. У: Г. Скрипник (Ред.), Українська музична енциклопедія (Т. 1: А–Д, с. 893). Київ: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України
Опубліковано
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Тіщенко Олена, Барабаш Ольга (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Ви можете вільно:
- Поширювати — копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі для будь-яких цілей, навіть комерційних.
- Змінювати — реміксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних.
- Ліцензіар не може відкликати ці дозволи поки ви дотримуєтесь умов ліцензії.
На наступних умовах:
- Зазначення Авторства — Ви маєте вказати автора, розмістити посилання на ліцензію та вказати чи було внесено зміни до твору. Ви можете зробити це у будь-який розумний спосіб, але так, щоб не створювати враження стосовно того, що ліцензіар підтримує чи схвалює вас або ваше використання твору.
- Без додаткових обмежень — Ви не можете висувати додаткові умови або застосовувати технологічні засоби захисту, що обмежують права інших на дії дозволені ліцензією.
