Скрінкаст як інструмент дидактичного дизайну у підготовці майбутніх фахівців із бібліотечної, інформаційної та архівної справи у закладах вищої технічної освіти в умовах дослідницько-орієнтованого навчання
DOI:
https://doi.org/10.34142/27091805.2025.6.02.01Ключові слова:
скрінкаст, освітні інструменти, професійна підготовка, цифрова освіта, бібліотечна, інформаційна та архівна справа, майбутні фахівці, дослідницько-орієнтоване навчання, вища освіта, технічні університетиАнотація
Мета дослідження. У статті здійснено комплексне дослідження дидактичного потенціалу навчального скрінкасту як інструменту професійної підготовки майбутніх фахівців з інформаційної, бібліотечної та архівної справи. Актуальність теми зумовлена переходом вищої освіти до гнучких, персоналізованих та інтерактивних моделей навчання, що відповідають вимогам цифрової трансформації галузі.
Методи та методологія. Теоретичну основу становлять принципи когнітивної теорії мультимедійного навчання (CTML), моделі когнітивних стилів Field Dependent / Field Independent та VARK. Визначено, що мультимодальний дизайн скрінкастів з урахуванням індивідуальних відмінностей студентів зменшує когнітивне навантаження, оптимізує сприйняття інформації та
забезпечує ефективну інтеграцію в навчальне середовище. Емпіричну частину присвячено досвіду Національного аерокосмічного університету «ХАІ», де скрінкасти впроваджено у навчальні курси спеціальності 029 як лекційні матеріали, супровід практичних занять і цифрові інструкції. На прикладі дисциплін «Архівознавство» та «Бібліотечно-інформаційне забезпечення науково-технічної галузі» показано ефективність мікроскрінкастів для поетапного опанування програм Archivematica і Koha.
Результати. Доведено, що навчальний скрінкаст виступає не лише технічним засобом, а цілісним дидактичним конструктом, який активізує когнітивну діяльність студентів і сприяє розвитку професійної автономії. Особливу увагу приділено ролі скрінкастів у впровадженні дослідницько-орієнтованого підходу та моделі «перевернутого класу». Створення студентами власних навчальних відео сприяє розвитку цифрової грамотності, критичного мислення й комунікативних умінь. Практика взаємного рецензування через Moodle формує академічну взаємодію та підтримує «педагогіку присутності» викладача у цифровому просторі.
Висновки. Поєднання скрінкастів з інтерактивними методами підвищує рівень засвоєння матеріалу на 26–31%. У підсумку обґрунтовано, що навчальний скрінкаст у практиці ХАІ є складником академічної культури та чинником якісної трансформації професійної підготовки фахівців у цифрову добу.
Завантажити
Посилання
Akker, Ch., Legêne, S., Erp, M., Aroyo, L., Segers R., Meij, L. et al. (2011). Digital Hermeneutics: Agora and the Online Understanding of Cultural Heritage. ACM Web Science Conference. http://www.cs.vu.nl/~guus/papers/Akker11a.pdf
Bandura, A. (1982). Self-efficacy mechanism in human agency. American Psychologist, 37(2), 122–147. https://doi.org/10.1037/0003-066X.37.2.122
Carr, A., & Ly, P. (2009). More than words: screencasting as a reference tool. Reference Services Review, 37(4), 408-420. https://doi.org/10.1108/00907320911007010
Доброштан, Н., Куліш, О. (2020). Вікові особливості у дослідженнях видів і процесів пам’яті. Вісник Львівського університету. Серія психологічні науки, 7, 37-44. https://doi.org/10.30970/PS.2020.7.6
Дорогань-Писаренко, Л., Канцедал, Н., Красота, О., Лега, О., Прийдак, Т., & Яловега, Л. (2024). Створення скрінкастів засобами bandicam для підтримкинавчання майбутніх економістів під час кризових явищ. Інформаційні технології і засоби навчання, 100(2), 53-71. https://doi.org/10.33407/itlt.v100i2.5542
Fleming, N., & Baume, D. (2006). Learning styles again: VARKing up the right tree! Educational Developments, 7(4), 4–7. https://www.vark-learn.com/wp-content/uploads/2014/08/Educational-Developments.pdf
Грітченко А. Г., Мартинюк М.Т., Шут М.І. (2020). Сучасні технології візуалізації навчальної інформації у професійній підготовці майбутніх учителів. Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Серія педагогічна, 26, 92-101. http://ped-series.kpnu.edu.ua/article/view/226214
Гриб’юк О. О. (2015). Когнітивна теорія комп’ютерно орієнтованої системи навчання природничоматематичних дисциплін та взаємозв’язки вербальної і візуальної компонент. Гуманітарний вісник ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», додаток 1 до вип. 36, том IV(64), 158-175. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/11187/1/olena-hrybiuk-konferen-kiev-2015%2B.pdf
Kress, B. S. G. , Leeuwen T. (2004). Multimodal discourse: The modes and media of contemporary communication, Language in Society, 33(1), 115-118. https://doi.org/10.1017/S0047404504221054
Mallery, J. C, Hurwitz, R., Duffy, G. (1986). Hermeneutics: From Textual Explication to Computer Understanding?. Artificial Intelligence Laboratory, MIT, Cambridge. https://www.scribd.com/document/499481069/Hermeneutics-From-textual-explication-to-computer-understanding
Marres, N. (2017). Digital Sociology: The reinvention of social research. Cambridge: Polity Press.
Mayer, R. E. (2014). Cognitive theory of multimedia learning. In R. E. Mayer (Ed.), The Cambridge handbook of multimedia learning (2nd ed., pp. 43–71). Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9781139547369.005
Riding, R. J., & Sadler-Smith, E. (1997). Cognitive style and learning strategies: Some implications for training design. International Journal of Training and Development, 1(3), 199–208. https://doi.org/10.1111/1468-2419.00020
Shlenova M. H. (2025b). Using Whatsapp messenger in the professional-oriented training of future library, information, and archival studies specialists at higher technical universities. Теорія та методика навчання та виховання. № 58. С. 98-112. https://doi.org/10.34142/23128046.2025.58.09
Shlenova, M. (2025a). Instagram as an innovative tool for professional training in library, information, and archival studies at higher technical education institutions. Professional Art Education, 6(1), 107–115. https://doi.org/10.34142/27091805.2025.6.01.10
Shlenova, M. (2025c). Didactic Principles for Integrating Innovative Technologies in the Professional Training Library, Information, and Archival Science Specialists at Technical Universities. Pedagogical Education: Theory and Practice. Psychology. Pedagogy, 43(1), 38–45. https://doi.org/10.28925/2311-2409.2025.436
Завантаження
Опубліковано
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Шленьова Марина (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
