Методика викладання образотворчого мистецтва як чинник становлення художньо-педагогічної освіти в Україні початку ХХ століття
DOI:
https://doi.org/10.34142/27091805.2025.6.01.06Ключові слова:
етнопедагогіка, методика, методологія, мистецтво, педагогіка, художньо-педагогічна освіта, фахівці образотворчого мистецтваАнотація
У статті проаналізовано становлення методики викладання образотворчого мистецтва як важливого чинника формування художньо-педагогічної освіти в Україні початку ХХ століття. Визначено роль художників-педагогів, які розробляли авторські методики, базуючись на синтезі української етнопедагогіки, сакрального мистецтва та провідних досягнень європейських художніх шкіл. Ці підходи сприяли становленню національної системи мистецької освіти, орієнтованої на відродження української культурної ідентичності та пошук самобутнього художнього стилю.
З’ясовано, що новаторські методологічні засади навчання включали принципи синестезії, формально-технічний аналіз кольору і простору, а також практичне оволодіння образотворчими технологіями. Методика викладання була спрямована на виявлення ефективних шляхів навчання, що допомагали студентові не лише засвоїти мінімум художніх знань і навичок, а й глибше зрозуміти сутність предмета, набути інструментарію для розвитку професійної майстерності. Уперше в навчальні плани художніх закладів було впроваджено нормативи, які поєднували теоретичну підготовку з практичними завданнями, що дало змогу ефективно готувати фахівців образотворчого мистецтва. Підкреслено значущість методики як інтегративної складової педагогіки та мистецтва у процесі формування модерної художньо-педагогічної освіти, що забезпечило поступове формування національної методології вищої художньо-педагогічної освіти.
Завантажити
Посилання
Orshanskyi L. (and other). (2020) Interactive teaching methods as a change in the purpose of modern education. Systematic Reviews in Pharmacy. № 11 (10), с. 549–555.
Panyok T. V. (2020). Historical-cultural and lighting context of artistic education in Ukraine in the beginning of the 20th century. International journal of conservation science, Volume 11, Isue 4, October-December. С. 945–952. https://doi.org/10.36868/IJCS.2023.01.14
Panyok T. V. (2023). Art Education in Ukraine in Early 20th Century. International journal of conservation science. Volume 14, Isue 1, January-March. https://ijcs.ro/current-issue.
Зязюн І. А. (2006). Естетичні засади розвитку особисті. Мистецтво у розвитку особистості. Чернівці: Зелена Буковина, 224 с.
Ковальчук О. В. (2003). Історія живописного факультету НАОМА і його роль у вихованні мистецьких кадрів та формуванні національної живописної школи України 1917–1941 рр. Нац. акад. образотв. мистецтва і архітектури. Київ, 228 с.
Коновець С. (2009). Творчий розвиток учителя образотворчого мистецтва. Рівне : Волинські обереги. 384 с.
Листування з Харківським художнім інститутом про призначення, звільнення, переміщення по службі професорів, викладачів та адміністративно-технічних працівників інституту (2 березня 1926). ЦДАВО України, ф-166, оп. 6, од. зб. 5774, 205 арк.
Навчальна програма М. Бойчука (1922). Київський інститут пластичного мистецтва, 1922/23 навчальний рік. ЦДАВО України, ф. 166. МОН України, од. зб. 1553, арк. 53.
Нікуленко С. І. (2015). Роль української Центральної Ради у створенні Української Академії Мистецтв. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. Вип. 45. С. 36–42.
Орлов В. Ф. (2003). Професійне становлення майбутніх вчителів мистецьких дисциплін: теорія і технологія. Київ : Наукова думка. 262 с.
Падалка Г. М. (2009). Мистецька освіта: сучасні проблеми розвитку. Науковий часопис. Вип. 7 (12). С. 3–9.
Паньок Т. В. (2016). Розвиток вищої художньо-педагогічної освіти в Україні у ХХ столітті. Х. : Оперативна поліграфія ФОБ Здоровий Я. А. 626 с. https://dspace.hnpu.edu.ua/items/c10d5b00-b0a2-43c8-a265-8de7baeb940b
Протоколи засідань комітету Харківського художнього інституту (б. технікуму) про відкриття педагогічного відділу (13 березня 1926). ЦДАВО України, ф-166, оп. 6, од. зб. 5773, 60 арк.
Протоколи та виписи з протоколів методкому і загальних зборів викладачів Харківського художнього технікуму (27 травня 1922). ЦДАВО України, ф. 166, оп. 2, од. зб. 1542, 104 арк.
Протоколи та повістки денних засідань методкома …і робіт відділу художньої освіти (1922). ЦДАВО України, ф. 166, оп. 2, од. зб. 1541, 43 арк.
Рудницька О. (2010). Методологія мистецької освіти. Суми: СумДПУ ім. А. С. Макаренка. С. 4–39.
Савицька Л. Л. (2003). Проблеми вивчення українського мистецтва кінця ХІХ – початку ХХ ст. Мистецтвознавство України. Київ, Вип. 3. С. 6–12.
Соколюк Л. Д. (2002). Проблема національного стилю в українському мистецтві ХХ–початку ХХІ століття. Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. № 6. С. 72–75.
Сотська Г. І. (2014). Теоретичні і методичні засади формування естетичної культури майбутніх учителів образотворчого мистецтва в педагогічних університетах. Київ : Ін-т обдарованої дитини. 382 с.
Шатунов М. (1930). Підготовка педагогічних кадрів: (До уніфікації системи педосвіти). Шлях освіти. № 1–2. С. 69–79.
Шмагало Р. Т. (2005). Мистецька освіта в Україні середини ХІХ – середини ХХ ст.: структурування, методологія, художні позиції. Львів: Українські технології. 528 с.
Опубліковано
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Паньок Тетяна, Гриньова Валентина (Автор)

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.