Reconstruction of architectural monuments of Kharkiv region using augmented reality

Authors

DOI:

https://doi.org/10.34142/27091805.2023.4.02.01

Keywords:

Kharkiv region, Technologies of augmented reality, Reconstruction of architectural monuments

Abstract

The article examines the possibility of using augmented reality (AR) technologies for the reconstruction of ruined and damaged architectural monuments of Kharkiv region. AR technologies make it possible to create virtual trivial objects in real space, which can be used to create a historical look for monuments. The advantages that augmented reality technologies bring to architecture are highlighted. Practical applications of the use of augmented reality technologies have been introduced in the tourism and museum spheres of Ukraine.

Methods and methodology. The methods of using AR-technologies to which the creation of an AR-model of an architectural object or another object of cultural destruction have been introduced are characterized: with new creations of the historical appearance of the monument; from the created appearance of the monument at the last stage of its history; with the creation of interactive information in the tourism sector. The specific features of augmented reality technologies are reinforced, such as: objectivity, similarity to the original, accessibility. Before identifying these features, recommendations are outlined to enable the effective deployment of AR models.

The scientific novelty. Based on the article, the development of one hundred percent use of augmented reality technologies for the reconstruction of architectural monuments of the Kharkiv region.

          Material. The research material includes methodological literature, scientific publications, works of authors, evidence from foreign and scientific studies.

          Results. The main ways of using AR technologies in architecture are examined. Characterize the specific features of using AR technology for the reconstruction of architectural objects. Provide recommendations for the use of AR technologies in the context of the reconstruction of architectural monuments of the Kharkiv region.

Conclusions. AR technologies offer a number of benefits for the reconstruction of architectural monuments of Kharkiv region, fragments of stench allow creating a historical look for monuments, creating interactive tours and increasing the accessibility of the cultural decline of the region onu. However, the use of AR technologies for the reconstruction of architectural monuments of Kharkiv region has a number of limitations, which reflect the high quality of the creation of AR models and the need for special equipment for their use. However, regardless of such limitations, AR technologies have the potential to become a valuable tool for preserving and popularizing the cultural decline of the Kharkiv region.

Downloads

Download data is not yet available.

Author Biographies

  • Bondar Hryhoriy, H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University

    Student of the second (master’s) level of higher 
    education of the Faculty of Arts
    Kharkiv, Ukraine

  • Natalya Zhytienova, H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University

    Doctor of Pedagogical Sciences, professor of 
    Design
    Kharkiv, Ukraine

References

Вечерський, В. (2008). Регіональні особливості архітектури бароко на Слобожанщині. Сучасні проблеми дослідження, реставрації та збереження культурної спадщини, 5, 36–52. http://surl.li/nuvow

Фракиевич, М. (2023). Роль доповненої реальності в архітектурі та дизайні. TS2 SPACE. https://ts2.space/uk/роль-доповненої-реальності-в-архітек/

Шемідько, Д. (2019). AR & VR в індустріалізації. DOU.UA. https://dou.ua/forums/topic/29203/

Рудий, В. (2019). Як AR-технології роблять культурну спадщину ближчою до людей. ReHERIT.ORG.UA. https://reherit.org.ua/yak-ar-tehnologiyi-roblyat-kulturnu-spadshhynu-blyzhchoyu-do-lyudej/

Липак, О. (2020). Застосування VR та AR технологій в музеях. Фундаментальні та прикладні проблеми сучасних технологій, 2, 159-160. ISBN 978-966-305-093-5 http://surl.li/nuvsg

Кузьменко, А. (2021). Перспективи використання технології доповненої реальності на базі об’єктів Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Архіви України, 28, 48-76. https://doi.org/10.47315/archives2021.329.048

Трач, Ю. (2020). Український досвід VR-реконструкції об’єктів історико-культурної спадщини. Цифрова платформа: інформаційні технології в соціокультурній сфері, 12, 148-160. https://doi.org/10.31866/2617-796x.3.2.2020.220588

Проніна, О. (2023). Використання доповненої реальності для навчання дітей ранньої грамотності. Компʼютерно-інтегровані технології: освіта, наука, виробництво, 7, 100-107. https://doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2023-50-15

Учасники проектів Вікімедіа. (2005). Харківський національний академічний театр опери та балету імені Миколи Лисенка Вікіпедія http://surl.li/nuvpz

Учасники проектів Вікімедіа. (2022). Палац праці. Вікіпедія. http://surl.li/nuvrc

Iatsyshyn, A. (2020). Application of augmented reality technologies for education projects preparation. CTE Workshop Proceedings, 26 ,134-160. https://doi.org/10.55056/cte.318

Крамар, Т. (2023). Дослідження світового досвіду запровадження технологій доповненої реальності для збереження культурної спадщини. Кваліфікаційна робота магістра за спеціальністю „122 – комп’ютерні науки“, 81. https://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/41160

Бондар, Г., & Житєньова, Н. (2023). Застосування доповненої реальності для стилізації пам’ятників архітектури Харківщини. Grail of Science, (28), 463–468. https://doi.org/10.36074/grail-of-science.09.06.2023.78

Яценко , В., & Кравчук, О. (2022). Особливості вітчизняного та зарубіжного досвіду вирішення проблеми памʼяток архітектури, що знаходяться в стадії «руїна». Сучасні проблеми Архітектури та Містобудування, (64), 158–168. https://doi.org/10.32347/2077-3455.2022.64.158-168

Published

03.11.2023

How to Cite

Bondar, H., & Zhytienova, N. (2023). Reconstruction of architectural monuments of Kharkiv region using augmented reality. Professional Art Education, 4(2), 6-12. https://doi.org/10.34142/27091805.2023.4.02.01