
насамперед дефініції визначених понять.
Професійна підготовка майбутніх хореографів
розглядається автором як складний динамічний
процес, що здійснюється у системі професійної
хореографічної освіти, складається з загальної
гуманітарної, фахової, психолого-педагогічної,
естетичної, практичної підготовки і спрямована
на формування широкого спектру професійних
компетентностей, що забезпечують успішність
подальшої професійної діяльності майбутніх
фахівців у галузі хореографічного мистецтва. У
наукових розвідках науковці приділяють увагу
окресленню специфіки відповідної підготовки
та пошуку можливостей її вдосконалення, вра-
ховуючи динамічні зміни в освітній сфері, необ-
хідність імплементації стандартів якості освіти
у зв’язку з євроінтеграційними процесами в
Україні.
Система професійної хореографічної освіти
розглядається автором як цілеспрямована,
багаторівнева освітня система, спрямована
на професійне опанування майбутніми хоре-
ографами багатогранності теорії і практики
хореографічного мистецтва в умовах кон-
вергентності формальної, неформальної та
інформальної освіти, що реалізується через
заклади вищої або фахової передвищої освіти
та передбачає професійну підготовку фахівців у
галузі хореографічного мистецтва (виконавців,
балетмейстерів, викладачів хореографії тощо).
Професійна хореографічна освіта в Україні
здійснюється у закладах вищої або фахової
передвищої освіти, регулюється законодав-
ством у сфері освіти, вимогами чинних (на день
публікації даної статті) Стандартів вищої освіти
зі спеціальності «Хореографія» галузі знань
«Культура і мистецтво» для першого (бакалав-
рського), другого (магістерського) та третього
(освітньо-наукового) рівнів вищої освіти.
У зарубіжному науковому дискурсі з
проблеми підготовки майбутніх хореографів
спостерігається вагомий інтерес до проблем
удосконалення змісту, форм, методів, тех-
нологій навчання, а також до можливостей
формування професійних якостей відповідних
фахівців. Зарубіжні дослідники (F. Bannon (2010),
J. Butterworth (2011), R. Farrer (2018), L. Kelsey
(2017), T. Lewis (2022), A. Østern (2012), P. Petsilas
(2019), S. Sachsenmaier (2021), F. Sagasti (2019), D.
Strutt (2021) та ін.) розкривають питання про-
Лондон). Спираючись на архівні матеріали, осо-
бисті професійні контакти, а також інтерв’ю зі
студентами, дослідники аналізують характерні
особливості використання Р. Бутчер танцю-
вальних технік для створення хореографічних
композицій, а також її підхід до навчання
та наставництва майбутніх хореографів, що
було нерозривно пов’язане з хореографічною
практикою. Р. Бутчер надавала особливу увагу
критичній саморефлексії та переосмисленню
естетики, технічному відтворенню танцю
(Sachsenmaier, 2021). В сучасних англійських
дослідженнях, на переконання Р. Фарер (2018),
акцентується увага на міждисциплінарному
контексті хореографії, змісту професійної під-
готовки майбутніх хореографів. Важливим став
досвід наставництва у підготовці майбутніх
хореографів з різних закладів Великобританії
за програмою наставників DanceHE Early Career
Mentor Scheme. DanceHE є представницьким
органом для вчених і практиків закладів вищої
освіти, які викладають і досліджують танці у
Великій Британії. Протягом 14 місяців кожному
учаснику підбирали досвідченого наставника з
іншого закладу, який міг надати поради щодо
низки питань, пов’язаних з хореографічною
діяльністю, зокрема щодо викликів, обов’язків
хореографа, специфіки викладання. Доводиться,
що програма наставників DanceHE Early Career
Mentor Scheme дозволила окреслити перспек-
тиви розвитку міжінституційного наставни-
цтва (Farrer, 2018).
У Великій Британії реалізуються ініціативи,
покликані підвищити якість підготовки май-
бутніх хореографів, які повинні вміти працю-
вати з учнями, виявляти до них майстерність
педагогічного впливу. К. Чепель, А. Крафт, Л.
Ролфі, В. Джобінс (2009) презентували проєкт в
Англії «Dance Partners for Creativity Research», у
межах якого досліджувалися важливі напрями
взаємодії викладачів університетів і педагогів
шкіл з метою представлення кращих освітніх
практик розвитку креативності, творчого
потенціалу підлітків 11-14 років (Chappell, Craft,
Rolfe, Jobbins, 2009).
З метою розвитку партнерства у процесі
професійної підготовки майбутніх хореографів
у Великій Британії реалізуються цікаві проєкти.
У межах дослідницького проєкту навчання
та викладання між факультетом танцю
Міддлсексського університету та партнерською
установою «London Studio Centre» було оновлено
змістові модулі навчальних дисциплін з хорео-
графії та запропоновано інноваційні методи
і форми навчання в обох освітніх осередках.
Студенти та викладачі-хореографи на заняттях
представляли інноваційні практики з метою
розвитку креативності, візуалізації естетики
танцю. Міждисциплінарні дискусії, дискусії з
колегами та аудиторією були представлені під
час організації танцювальних вечорів Scratch і
через чати з хеш-тегами – в Twitter. Л. Келсер, Л.
Ютерховен (2017) доводять, що такі позитивні
практики співробітництва цінні для майбутніх
хореографів, які вступають у професійну сферу,
дозволяють представити можливості навчання
студентів у партнерстві для підтримки їхнього
індивідуального професійного становлення
(Kelsey, Uytterhoeven, 2017).
Інноваційною стала ідея англійських
учених щодо використання віртуальних ресур-
сів у процесі професійної підготовки майбутніх
хореографів. Д. Струт, Р. Кіснерос (2021) з’ясу-
вали, що ефективною творчою хореографічною
практикою є віртуальна презентація танцю-
риста, адже цей ресурс візуалізує внутрішню
сутність танцюриста, тому емоційно-естетична
суголосність особистості і її віртуального вира-
ження характеризується динамічністю. Автори
розвивають ідею про «віртуальну силу танцю»,
яку запропонувала Сюзанна Лангер, що перед-
бачає критичне осмислення хореографічних
практик через можливості конкретної цифрової
віртуальності, аналіз афективних, емоційних і
феноменологічних характеристик, які властиві
танцю (Strutt, Cisneros, 2021). Цікавим є досвід
професійної підготовки майбутніх хореографів
у школах танців Великої Британії, у яких
застосовуються сучасні танцювальні техніки і
соматичні практики у навчанні танцю, а також
реалізують ідею розвитку професійної самодо-
статності майбутніх фахівців, що грунтуються
насамперед на рефлексії і саморефлексії. П.
Петсілас, Дж. Лейх та ін. (2019), презентуючи
досвід англійської Школи танцю Рамберта, кон-
статують ефективність використання методу
рефлексії (Petsilas, Leigh, Brown, Blackburn, 2019).
В Італії у підготовці майбутніх хореографів
поширена концепція освітнього реалізму,
мета якої полягає у гармонізації змісту, форм і
блем використання інноваційних технологій
у хореографічній педагогічній освіті, розвитку
хореографічної техніки крізь призму естетики
руху, феноменології танцю, когнітивних й
етичних цінностей хореографічного мистецтва,
естетики руху у бальних і спортивних танцях,
використання цифрових інструментів у підго-
товці хореографів, застосування інновацій у
хореографії, розвитку естетичної грамотності в
танці, ролі естетичного виховання у підготовці
вчителя, розвитку самооцінки хореографа за
допомогою методу самопрезентації.
Дослідивши специфіку підготовки майбут-
ніх хореографів у різних країнах, Дж. Батервот
(2011) констатував, що зміст професійної хорео-
графічної підготовки характеризується міждис-
циплінарністю, водночас професійна підготовка
майбутніх хореографів включає насамперед
фахове навчання танців. Танцюристи навча-
ються шляхом щоденного занурення в заняття
з техніки, під час репетицій з хореографами
або репетиторами і шляхом регулярного вико-
нання хореографічних композицій, проєктів.
Широкої популярності набуло наставництво у
професійній підготовці майбутніх хореографів.
Як правило, студенти удосконалюють викона-
вську техніку, а також вивчають хореографію
та імпровізацію, удосконалюють здатність
застосовувати методи, концепції і принципи
хореографічного виконання. Значна увага у
підготовці майбутніх хореографів приділяється
розвитку технічної майстерності, критичних
здібностей, креативності у застосуванні іннова-
ційних технологій (Butterworth, 2011). Ф. Баннон
(2010), досліджуючи витоки хореографічної
освіти, констатувала, що перша освітня
програма з хореографії була запроваджена у
Центрі Лабана в 1975 р. Авторка наголошує, що
важливою тенденцією професійної підготовки
майбутніх хореографів в Англії стало структуру-
вання змісту фахових дисциплін на міждисци-
плінарній основі, а також оновлення ресурсного
забезпечення вивчення хореографії, створення
мультимедійних ресурсів з використанням
зразків хореографічної спадщини (Bannon, 2010).
Наставницький досвід у підготовці майбут-
ніх хореографів у Великій Британії представив
С. Сачсенмеєр (2021), який висвітлив практику
британського хореографа Розмарі Бутчер у
рамках серії семінарів «Critical Pathways» (м.
18 19
Volume 7 (1) 2026Professional Art Education Professional Art Education Volume 7 (1) 2026
Scientic Journal
p-ISSN-2709-1791e-ISSN-2709-1805
Горголь Віталій & Марфіна Олена
Horhol Vitalii & Marna Olena