Professional Art Education Volume 7 (1) 2026Scientic Journal

ПОЛІФОНІЯ У ДЖАЗОВІЙ ТА ЕСТРАДНІЙ МУЗИЦІ: АСПЕКТИ АНАЛІЗУ

У статті розглядаються основні аспекти аналізу поліфонії у джазовій та естрадній музиці з пози-

цій інтеграції поліфонічних прийомів у формування тенденцій сучасних музичних напрямів.

Мета статті – напрацювання основних аспектів та перспектив аналізу поліфонії у джазовій

та естрадній музиці як музикознавчого та освітнього процесу.

Методи та методологія. У дослідженні використано такі методи: аналітичний для встанов-

лення зв’язків між компонентами музичних творів; компаративний для співставлення творів різних

стилів і жанрів; історико-діалектичний для встановлення взаємозв’язків між музичними та позаму-

зичними чинниками формування музичного твору.

Наукова значимість статті полягає в обґрунтуванні важливості включення аналізу поліфоніч-

них прийомів у джазовій та естрадній музиці до музикознавчого та музично-освітнього дискурсу.

Результати. З’ясовано, що вивчення поліфонії у сучасному мистецтві виходить далеко за межі

музикознавства і має міждисциплінарну природу. Показано, що аналіз поліфонічних компонентів у

творах естрадного та джазового напрямів має широкий загальнокультурний та ідейно-естетичний

контекст. Встановлено, що включення до освітніх компонентів аналітичних завдань, які містять

розбір поліфонічних прийомів в естрадно-джазових творах дасть можливість здобувачам освіти

навчитися аналізувати не лише суто музичний матеріал, а й зв’язок позамузичних чинників з

музичними засобами.

Висновки. Вивчення поліфонії поза академічною композиторською традицією є необхідним,

оскільки процес взаємного збагачення двох сфер музичної творчості – академічної і популярної –

перебуває у постійному розвитку, у тому числі і в Україні. У музично-освітньому руслі актуальним є

збагачення навчальних курсів з музично-теоретичних дисциплін не лише в практичному аспекті, а і

в теоретико-аналітичному. Це сприятиме розвитку аналітичного мислення у здобувачів освіти через

вміння використовувати широкий спектр міждисциплінарної комунікації, що є однією з важливих

професійних компетенцій музиканта.

Ключові слова: поліфонія, джаз, рок-музика, поп-музика, музикознавчий аналіз.

This work is licensed under a Creative Commons Attribution

4.0 International

УДК 781.42-047.44:[78.036.9+784.4](045)

Онищенко Катерина

кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри

музичного мистецтва Комунального закладу

вищої освіти «Академія культури і мистецтв»

Закарпатської обласної ради

Ужгород, Україна

email: musictheory857@gmail.com

Шабанова Тетяна

викладач-методист Ужгородського музичного

фахового коледжу імені Д.Є.Задора

Ужгород, Україна

email: musictheory857@gmail.com

Onyshchenko Kateryna

Candidate of Art Studies, Associate Professor

of the Department of Musical Art of the Communal

Institution of Higher Education «Academy of

Culture and Arts» of the Transcarpathian Regional

Council, Uzhhorod, Ukraine

email: musictheory857@gmail.com

Shabanova Tetiana

Teacher-methodologist of the Uzhhorod D.Zador

Musical Professional College

Uzhhorod, Ukraine

email: musictheory857@gmail.com

DOI https://doi.org/10.34142/27091805.2026.7.01.08

Постановка проблеми та її зв’язок з

важливими науковими чи практичними

завданнями. Поліфонія як одна з найвагоміших

складових музичного мистецтва була і є об’єк-

том активного дослідження музичної науки.

Вивчаються форми, жанри, використання полі-

фонії в контексті сучасних композиторських

технік. Постійно відбувається активне вдоско-

налення відповідного навчального курсу як

компоненту вищої музичної освіти. Крім того,

поняття поліфонічності мислення виходить за

межі чисто музикологічного дискурсу і набу-

ває більш широкого значення, характеризуючи

процеси в інших видах мистецтв, у жанрових та

стильових класифікаціях. Проте застосування

поліфонії у «неакадемічній» музичній творчості

на даний момент лишається поза увагою музич-

ної науки.

Аналіз основних досліджень і публіка-

цій. Дослідження поліфонії, особливо у

музиці ХХ-ХХІ століття в музиці не обмежують-

ся аналізом лише музичних втілень. Це завжди

спроба вийти за межі конструктивного виміру

і продемострувати погляд з позиції мислення,

світогляду, естетичних установок. Так, К. Іщенко

в статті «До проблеми «поліфонізації свідомості»

в контексті естетики конструктивізму» зазна-

чає, що «поліфонізація свідомості» знайшла

відображення в усіх сферах мистецтва початку

ХХ століття» (Іщенко, 2021, с. 232).

Водночас Л. Циганюк та С. Качуринець у

своїй статті узагальнюють сутність, еволюцію

та значення категорії «поліфонія» у міждисци-

плінарному вимірі сучасної науки та культури.

Дослідники наголошують, що у ХХ–ХХІ століттях

поліфонія вийшла за межі суто музикознавчого

терміна. Вона перетворилася на універсальний

метод художнього пізнання й відображення

Онищенко Катерина & Шабанова Тетяна

Volume 7 (1) 2026Professional Art Education p-ISSN-2709-1791e-ISSN-2709-1805

POLYPHONY IN JAZZ AND POP MUSIC: ASPECTS OF ANALYSIS

Object . The article considers the main aspects of the analysis of polyphony in jazz and pop music from

the perspective of integrating polyphonic techniques in the formation of trends in modern musical directions.

The purpose of the article is to develop the main aspects and prospects of polyphony in jazz and pop music as

a musicological and educational process.

Methods & methodology. The following methods were used in the study: analytical to establish

connections between the components of musical works; comparative to compare works of different styles

and genres; historical-dialectical to establish relationships between musical and non-musical factors for the

formation of a musical work.

Scientic novelty of the article lies in substantiating the importance of including the analysis of

polyphonic techniques in jazz and pop music in the musicological and music-educational discourse.

Results. It was found that the study of polyphony in contemporary art goes far beyond musicology

and has an interdisciplinary nature. It was shown that the analysis of polyphonic components in pop and jazz

works has a broad general cultural and ideological and aesthetic context. It was established that the inclusion

of analytical tasks in educational components that create an analysis of polyphonic techniques in pop and

jazz works allows students to learn to analyze not only purely musical material, but also the connection

between non-musical performers and musical means.

Conclusions. The study of polyphony outside the academic compositional tradition is necessary, since

the process of joint enrichment of two spheres of musical creativity - academic and popular - is in constant

development, including in Ukraine. In the music-educational direction, the enrichment of educational courses

in music-theoretical disciplines is relevant not only in the practical aspect, but also in the theoretical-analytical

aspect. This will contribute to the development of analytical thinking in students through the ability to use a

wide range of interdisciplinary communication, which is one of the important professional competencies of

a musician.

Keywords: polyphony, jazz, rock music, pop music, musicological analysis.

дійсності у філософії, культурології, текстоло-

гії (смислова багатозначність, карнавалізація

мовлення), хореографії (хореографічний канон,

«хореографічна фуга»), кіно («поліфонічний

наратив»). Автори роблять висновок, що сучасне

художнє мислення епохи глобалізації загалом є

поліфонічним (Циганюк, Качуринець, 2024).

В наукових статтях поліфонія використо-

вується як систематизуючий, класифікаційний

метод, як наприклад у дослідженні П. Хайдера

та Д. Лі. Автори аналізують, за якими кри-

теріями музичні субжанри семи ключових

музичних напрямів (класична музика, фольк,

реггі, кантрі, блюз, електронна музика, джаз)

відділяються від своїх основних жанрів та між

собою. Дослідження доводить, що класифікація

музики є «поліфонічною» (багатовимірною).

Розподіл субжанрів частіше базується на вну-

трішніх характеристиках самої музики, проте

важливу роль відіграють і зовнішні чинники

— походження та історичний період. Багато суб-

жанрів визначаються через поєднання ознак

інших стилів, утворюючи складні зв’язки між

жанрами, жанрову поліфонію (Hider, P., & Lee, D.

2026).

Поліфонія як спосіб мислення професійного

музиканта розглядається і в контексті музичної

педагогіки. Так, в статті «Поліфонічна форма

музики ХХ століття як тип письма та спосіб

мислення» Ч. Сіньюй досліджується еволюція

багатоголосся з погляду не лише композитор-

ської техніки, а як фундаментальної основу для

розвитку професійного музичного мислення.

Багатоголосся визначається найвищим рівнем

музичної організації, яке відображає здатність

митця та майбутнього вчителя музики осягати

художній образ багатовимірно (Сіньюй, 2019).

Оскільки у даній статті розглядається

поліфонія у джазовій та естрадній музиці та її

аналіз у тому числі у педагогічному аспекті, то

для формування контекстного поля проблеми

необхідне залучення відповідної педагогічної

літератури. Американський викладач і дослід-

ник Н. Хігдон наголошує: «Щоб просунути наші

методи навчання вперед, нам не потрібно вина-

ходити велосипед, нам просто потрібно йти

шляхом, який вже проклали для нас новатори

минулого. У певному сенсі цей метод навчан-

ня основам через джаз та популярну музику

не є новим, це просто продовження інновацій,

які були до нього» (Higdon, 2022, с. 11) Аспекти

залучення джазової музики до підготовки музи-

кантів досліджує у своїй статті В. Тормахова

(Тормахова, 2023).

Важливі акценти містяться в досліджен-

нях музикантів-практиків – композиторів,

виконавців. Так, у статті В. Степурка містяться

важливі спостереження щодо переосмислен-

ня антропологічних установок сучасності в бік

переосмислення власної ідентичноїсті і зіт-

кнення з «іншим» (Степурко, 2021). Одночасно Т.

Шабанова (Шабанова, 2025) у своїй статті прямо

ставить творчий процес імпровізатора у залеж-

ність його від світоглядного, етико-естетичного

контексту.

Для обґрунтування аналітичних тез у зв’яз-

ку зі специфікою естрадно-джазової музичної

творчості необхідними є залучення праць з

інтрепретології (Ніколаєвська, 2020; Thom, 2006)

та з проблематики афро-американської музич-

ної культури (Floyd, 1991).

Підсумовуючи огляд, варто зазначити,

що поліфонія в академічній музичній тради-

ції ХХ-ХХІ століття вивчена ґрунтовно, але її

використання як потужного виразного та фор-

мотворчого засобу в джазовій та естрадній

музиці потребує подальшого дослідження.

Формулювання цілей та завдань статті.

Мета статті – напрацювання основних аспектів

та перспектив аналізу поліфонії у джазовій та

естрадній музиці як музикознавчого та освіт-

нього процесу.

Виклад основного матеріалу. У музи-

ці ХХ та ХХІ століття поліфонія є надзвичайно

важливою. В академічній музиці відбувається

справжній поліфонічний ренесанс: повертають-

ся барокові та навіть середньовічні музичні

жанри, а авангардні композиторські техніки

свою революційну музичну мову ставлять на

поліфонічну «базу» засобів розвитку та фор-

мотворення.

У музикознавстві термін «поліфонія» часто

замінюють поняттями «лінеарність» або ж

«горизонтальність», які використовуються для

характеристики поліфонічного музичного

мислення. Термінологічну опозицію до полі-

фонії-горизонталі складає гармонія-вертикаль.

Ці протилежності у художній практиці ХХ-ХХІ

століття інтегруються, а домінування однієї з

них часто стає відносним. Аналізуючи системну

Onyshchenko Kateryna & Shabanova Tetiana

Professional Art Education Volume 7 (1) 2026Scientic Journal

взаємодію вертикалі і горизонталі у компози-

торській творчості ХХ століття, Т. Бондаренко

зазначає, що «звукова єдність мелодичних та

гармонічних структур стала передумовою для

вільного переходу горизонталі у вертикаль і

навпаки, вертикалі у горизонталь – процесів,

які моделюють релятивність просторово-ча-

сових відношень» (Бондаренко, 2018, с. 147).

Наприклад, горизонтальна насиченість

фактури імпресіоністів була настільки інтен-

сивною, що перевищувала поріг «окремості»

слухового сприйняття пластів поліфонічної

тканини, утворюючи інтегровану вертикаль.

«Динамізація музичної матерії по горизонталі

набуває одну вертикальну вісь… Кольори, реф-

лексії по горизонталі анулюються, вводиться

одна рефлексивна вертикаль, ця вертикаль стає

моністично зазначеною, драматично аранжо-

ваною світлодією» (Ареф’єва, 2022, с. 13).

Естрадна та джазова музика увібрала в себе

певні риси академічної музики ХХ століття, і,

у свою чергу, збагатила академічну компози-

торську творчість. Серед найбільш активних

суб’єктів такого взаємного обміну є поліфонія.

Поліфонічні прийоми у музиці неакадемічної

традиції – один з яскравих і цікавих аспектів

для аналізу.

Розглянемо основні аспекти аналізу полі-

фонії у композиціях різних стилів і напрямів

популярної музичної культури ХХ століття.

Слід зазначити, що аналіз джазової та естрад-

ної музики не завжди спирається винятково на

нотний текст. Специфіка джазу та естради перед-

бачає інтерпретування музичної теми у тому

числі і шляхом її аранжування (Ніколаєвська,

202, с. 174-176, 190-192), в ході якого тематична

основа може піддаватися різноманітним змі-

нам. Це наближує джазову та естрадну музику

до народної, на що вказує у своїй дисертації N.

Higdon: «Популярна музика – це просто інший

тип народної музики, оскільки ці два жанри

мають спільні технічні елементи. Відмінності

між популярною та народною музикою, про які

зазвичай йдеться, застарілі. Джазова музика

– це місток між класичною та популярною музи-

кою»… Щоб просунути наші методи навчання

вперед, нам не потрібно винаходити велосипед,

нам просто потрібно йти шляхом, який вже про-

клали для нас новатори минулого. У певному

сенсі цей метод навчання основам через джаз

та популярну музику не є новим, це просто про-

довження інновацій, які були до нього» (Higdon,

2022, с. 11).

Потрібно вміти розрізняти і розділяти про-

ведення теми у її імпровізаційному викладі,

відчувати її початок і закінчення за допомо-

гою слухової фіксації гармонічної «сітки», так

званого квадрату. Послідовне комбінування

проведення основної теми (мелодія плюс аком-

панемент) і квадратів імпровізації складає

форму джазового твору, яка сформувалася в

епоху традиційного джазу (20-ті роки ХХ століт-

тя) і зберігається і дотепер. Різні течії рок-музики,

естрадної пісні увібрали в себе тією чи іншою

мірою цей принцип будови композиції. Лише

після усвідомлення структури форми можна

переходити до аналізу засобів музичної мови, у

тому числі поліфонічних.

Спочатку необхідно проаналізувати пер-

шоджерело композиції, якою здебільшого є

яскрава тема-мелодія квадратної структури.

Вона може бути короткою – а може бути і досить

розгорнутою. Більш короткі, лаконічні теми

властиві для рок-музики, часто для змішаних

стилів (джаз-року, фанк-року), а розгорнуті, аж

до 32 тактів – для традиційного джазу. Тема

спірічуелу «When The Saints Go Marching In» у

виконанні Луї Армстронга (шоу Еда Салівана,

1959) має 16 тактів. Чіткість пісенної структу-

ри створює опору для колективної імпровізації

диксиленду при першому і другому проведенні

теми. Тут використовуються різні поліфонічні

прийоми: від простої вокальної респонсорності

за типом «соліст – хор» (друге проведення)

до складного одночасного імпровізаційного

контрапунктування декількох сольних інстру-

ментів при першому експонуванні мелодії.

Драматургічне нагнітання за допомогою

використання рифу демонструє оркестрова ком-

позиція Каунта Бейсі «One O’Clock Jump» (шоу

Еда Салівана, 1960). Зазначимо, що сам по собі

риф як ритмічний прийом завжди динамізує

музичну мову, створює поліфонію за рахунок

поліакцентності, - навіть якщо він звучить

сольно, з ритмічно простим підтримуючим

гармонічним акомпанементом. В аранжуван-

ні Каунта Бейсі використаний більш складний

рифовий прийом. Перше оркестрове проведен-

ня – тема (12-тактовий період з трьох речень,

форма блюзу). Друге – розпочинається риф у

Volume 7 (1) 2026Professional Art Education p-ISSN-2709-1791e-ISSN-2709-1805

Онищенко Катерина & Шабанова Тетяна

саксофонів і одночасно педаль у тромбонів, з

неспівпадаючим акцентом. Фактично, через

неспівпадіння акценту у тромбонів з метричною

долею, а також з акцентуванням рифу у саксо-

фонів, утворюється подвійна рифова структура.

Третє оркестрове проведення – кульмінаційне

за рахунок рифової поліфонії. У третьому прове-

денні риф з попереднього квадрату у саксофонів

зберігається, додається контрапункт у вигляді

повторення хроматичного ходу нерифового

типу у тромбонів, але неспівпадіння акцентів

і короткі акцентовані звуки у труб, які, у свою

чергу, не співпадають з іншими оркестровими

групами, створюють поліфонічне нагнітання.

Таким чином в кульмінації поліфонія виражена

у поліфонізованому за рахунок ритміки кон-

трапункті трьох оркестрових груп. При цьому

зберігається вертикальна акордова основа і

чітка форма.

Для рокових і джаз-рокових тем часто харак-

терний рифовий басовий голос, який сам по собі

являє собою яскравий мелодичний патерн. Так,

наприклад, у культовій композиції «Chameleon»

Хербі Хенкока протиставлення двотактової

побудови басового елементу основній темі

складає тематичне зерно композиції. Фактично

основна тема і басовий голос співвідносяться

не як тема і акомпанемент – а як дві рівноцінні

теми, і утворюють тематичну структуру, осно-

вану на бароковому принципі басоостинатної

поліфонії. Вони абсолютно різні мелодично:

широкі розмашисті стрибки, хроматизми у басу

- і пентатоніка у невеликому (здебільшого) діа-

пазоні в основній темі. Імпровізації у верхніх

голосах і незмінність басу можна порівняти з

формою на бассо-остинато – але на відповідному

до свого стилю та своєї епохи ґрунті музичних

засобів. Якщо в оригінальній 16-хвилинній

композиції Хенкока (альбом «Head Hunters»,

1973) остинатний бас відсутній в серединних

імпровізаціях і знов повертається на останніх

двох хвилинах для завершення, то аранжуван-

ня цієї теми Мейнардом Фергюсоном практично

повністю (за винятком напруженої кульмінації)

побудоване на витриманому патерні басової

теми. Слід зазначити, що два тематичні елемен-

ти (основний і басовий), окрім мелодичного

контрасту, мають різний ритм, штрихи і акцен-

тування. Таким чином, окрім полімелодичного,

створюється також яскравий поліритмічний

ефект. Такий самий ефект поліритмії містить-

ся у композиції групи Pink Floyd «Money»

(альбом «The Dark Side of the Moon», 1973). Пісня

має досить рідкісний для естрадної музики

розмір 7/4, а практично рівний остинатний

бас співвідноситься з партією гітари і вокалом

як поліакцентні побудови, що теж є виявом

поліфонічного, лінеарного мислення. Для обох

композицій, попри їх насиченість поліфоніч-

ними елементами, характерна чітка квадратна

структура, коріння якої у пісенній традиції (у

тому числі для «Chameleon», який є інструмен-

тальною п’єсою).

Поліфонія в естрадній та джазовій музиці

сприяє напруженому, насиченому звучанню, і

поліфонічне співставлення тем, або інші засоби

поліфонічного розвитку мають не лише вира-

зове, а також ідейно-семантичне значення. Це

можна побачити на прикладі «Haitian Fight

Song», теми Чарльза Мінгуса, оригінал якої вий-

шов у 1957 році в альбомі «The Clown», а кавер

від Mingus Big Band на цю композицію було

записано в альбомі пам’яті Ч. Мінгуса «Blues &

Politics» (1999). Ч. Мінгус був відомим борцем

проти утисків афроамериканців, і тема «Haitian

Fight Song» («Гавайська бойова пісня») була

присвячена повстанню рабів на Гаїті, одному з

небагатьох, яке було успішним і завершилося

створенням республіки. Альбом 1957 року запи-

сано малим інструментальним складом

виконавців (квартетом), відповідно поліфонія в

оригінальному аранжуванні була двоголосною

(виконання теми каноном тромбона і саксо-

фона). У 1999 році музиканти Mingus Big Band

виконали її грандіозним каноном, у якому взяли

індивідуальну участь всі музиканти колекти-

ву. Таким чином відбулося духовне єднання

з виконавцями 1957 року, музиканти такою

присвятою заявили свою підтримку митцям

тих років, як індивідуальну – так і колективну.

«Музична тема із подальшою імпровізацією, як

соціокультурний феномен своєї появи і розвит-

ку, дійсно спроможна узагальнювати історичні

явища завдяки своєї унікальності – відсутність

матеріальної залежності. Тобто засіб звукового

відображення напряму залежить від організації

звукових вібрацій «тут і зараз». І ця унікаль-

ність надає музиці певну пріоритетність на

тлі інших галузей мистецтв. Завдяки імпрові-

затору відбуваються певні зміни в подачі

Professional Art Education Volume 7 (1) 2026Scientic Journal

Onyshchenko Kateryna & Shabanova Tetiana

музично-імпровізаційних структур. Ці струк-

тури трансформують тематичний матеріал

відносно певних етичних гіпербол, які набли-

жають до максимально точного відображення

онтологічної проблеми. Тоді імпровізатор-ви-

конавець бере на себе певну відповідальність

коли виконує той чи інший твір, свій твір чи

твір іншого митця. Він стає об’єктивним відо-

бражачем певних історичних подій, їх наслідків

і тенденцій. … Він, як би мовити, бере на себе

відповідальність за подальший розвиток подій,

розгортаючи та спрямовуючи емоційний рух

суспільства в цілому» (Шабанова, с. 585-586). Для

такого надзавдання не випадково часто обира-

ються поліфонічні прийоми. Митці обирають

поліфонію саме завдяки глибокій історичній

традиції, великій історії саме у духовній сфері,

де поліфонічне звучання, як внутрішній полілог,

завжди виражало інтенсивний духовний та

інтелектуальний процес. Це особливо актуаль-

но у світоглядних пошуках сучасності.

Якщо звернутися до поп-музики, то лінію

філософських роздумів про соціальну неспра-

ведливість, про долю світу послідовно проводив

у своїй творчості Майкл Джексон. Як приклад

наведемо його знакову «Earth song» (альбом

«HIStory: Past, Present and Future, Book I», 1995). Її

кульмінаційний заключний розділ, найбільш

напружений та експресивний за звучан-

ням, побудований на поліфонії, як поетичній

– так і музичній. Повністю погоджуючись з О.

Федоровою (Fedorova, 2020) щодо важливості

джазової поезії, зауважимо, що так само поезія

важлива і в популярній музиці. Особливо

у її високих зразках, де автори і виконавці

усвідомлюють свій вплив і відповідальність.

Високий пафос, екстатична питальна інтона-

ція заключного розділу «Earth song» виражений

за допомогою респонсорного звучання тексту.

Соліст: «Hey, what about yesterday»? Хор: «What

about us»? Соліст: «What about the seas»? Хор:

«What about us»? Соліст: «The heavens are falling

down». Хор: «What about us»? і т.д. Хор виступає

рефреном, виконуючи роль метафоричного

людства. Це діалог соліста й хору, витоки якого

у афро-американській релігійній пісенній

традиції «Ring Shout», екстатичне молитовне

нагнітання в якому є надзвичайно важливим

елементом афро-американської музики (Floyd,

1991). Традиція «шаутсів» глибоко пронизує

усю структуру «чорного» джазу і популярної

музики, проявляючись у вокальних та інстру-

ментальних нагнітаннях дуже різних за стилем

композицій. Цю традицію у своїй творчості

широко використовував М. Джексон. В заключ-

ному розділі «Earth song» на цей респонсорний

діалог соліста контрапунктично накладаються

по черзі мелодія куплету і мелодія інструмен-

тального програшу між куплетами. Такий тип

контрапункту виходить за межі чисто музич-

ного засобу виразності і стає поліфонією

смислів, підсилюючи невирішеність ситуації

у глобальному планетарному масштабі. «Earth

song» завершується домінантовою гармонією,

яка фіналізує музичне дійство.

Висновки. У результаті проведеного в даній

статті аналізу літератури та музичного матеріа-

лу зроблено наступні висновки.

1. З’ясовано, що вивчення поліфонії у

сучасному мистецтві виходить за межі чисто

мистецького дискурсу. Поліфонія розглядаєть-

ся як спосіб мислення, організації художнього

матеріалу (не лише музичного, а й літератур-

ного, хореографічного, кінематографічного), і

навіть як загальний системоутворюючий метод

у жанровій класифікації.

2. Показано, що аналіз поліфонічних ком-

понентів у творах естрадного та джазового

напрямів має широкий загальнокультурний,

ідейно-естетичний та міждисциплінарний

контекст. Важливим є поєднання історично-

го та компаративного методів при вивчені

популярної музики (Kajanová, 2013). Лексико-

семантичний аналіз поліфонії у неакадемічній

музичній культурі доповнює сучасну музичну

картину світу, виявляє причинно-наслідкові

зв’язки минулого і сучасного.

3. Встановлено, що поліфонічний компонент

в неакадемічній музичній традиції практично

недосліджений. Включення до освітніх компо-

нентів аналітичних завдань, які містять розбір

поліфонічних прийомів в естрадно-джазових

творах (джазових композиціях, популярних

естрадних піснях) дасть можливість здобува-

чам освіти навчитися аналізувати не лише суто

музичний матеріал, а й зв’язок позамузич-

них чинників і музичних засобів. Це збагатить

навчальні курси поліфонії і аналізу музичних

творів, оскільки популярна музика має власну

багату історію і жанрову систему, і, відповідно,

Volume 7 (1) 2026Professional Art Education p-ISSN-2709-1791e-ISSN-2709-1805

Онищенко Катерина & Шабанова Тетяна

різноманітний арсенал поліфонічних засобів.

Перспективи подальших досліджень.

Аналіз поліфонії у джазовій та естрадній музиці

має широкий і перспективний дослідницький

діапазон. Означимо два напрями: музикознав-

чий і музично-освітній. У музикознавчій сфері

перспективним є вивчення поліфонії поза

академічною композиторською традицією,

оскільки процес взаємного збагачення двох

сфер музичної творчості – академічної і попу-

лярної – перебуває у постійному розвитку, у

тому числі і в Україні. У музично-освітньому

руслі актуальним є збагачення навчальних

курсів з музично-теоретичних дисциплін не

лише в практичному аспекті, а і в теорети-

ко-аналітичному. Зокрема, корисним буде

розвиток у здобувачів фахової передвищої та

вищої музичної освіти навичок аналізу компо-

нентів естрадно-джазової стилістики, виходячи

з її ідейно-смислового імпульсу. Це сприятиме

розвитку аналітичного мислення через викори-

стання широкого спектру міждисциплінарної

комунікації, а розуміння зв’язків концепту-

ального наповнення творів з конкретними

музичними засобами є важливою професійною

компетенцією музиканта.

Professional Art Education Volume 7 (1) 2026Scientic Journal

Авторські внески згідно з CRediT

Онищенко Катерина – мистецько-літературознавчий аналіз, концептуалізація дослідження, методологія,

збір та систематизація матеріалів, написання основного тексту.

Шабанова Тетяна – збір та упорядкування даних, аналіз джерел, написання оригінальної чернетки, огляд

та редагування.

Фінансування / Funding

Дослідження виконано без фінансової підтримки.

Використання Штучного Інтелекту / Use of Articial Intelligence

Автори стверджують, що при створенні цієї статті вони не використовували технології штучного інтелекту,

окрім устаткування літератури згідно стилю APA.

Конфлікт інтересів / Conict of Interest

Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів щодо цього дослідження, включаючи фінансові, особисті,

авторські чи будь-які інші, які могли б вплинути на дослідження, а також на результати, представлені в цій

статті.

Надійшла до редакції / Received: 01.04.2026

Прорецензовано / Peer-reviewed: 14.04.2026

Рекомендовано до друку / Accepted: 21.04.2026

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Ареф’єва, А. Ю. (2022). Полістилістика французького музичного імпресіонізму. Актуальні пробле-

ми філософії та соціології, 10 - 14. https://doi.org/10.32837/apfs.v0i36.1103

Бондаренко, Т. (2018). Системна взаємодія вертикалі і горизонталі у гармонії. Лекції з теорії гар-

монії. Навчальний посібник для вищих мистецьких навчальних закладів. НМАУ ім. П.І. Чайковського.

Житомир, 95-147.

Іщенко, К. В. (2021). До проблеми «поліфонізації свідомості» в контексті естетики конструктивіз-

му. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв : наук. журнал. № 2. С. 229-233.

Ніколаєвська, Ю.В. (2020). Homo interpretatus в музичному мистецтві ХХ – початку ХХІ століть

(Монографія). ХНУМ імені І.П.Котляревського. Харків, Факт, 576 с. ISBN 978-966-637-947-7

Сіньюй, Ч. (2019). Поліфонічна форма музики ХХ століття як тип письма та спосіб мислення.

Наукові записки екологічного та педагогічного спрямування. 2019. С. 135–140. https://doi.org/10.31392/

NPU-nc.series14.2019.27.22

Степурко, В. І. (2021). Антропологічний поворот у музиці ХХ століття. Мистецтвознавчі записки:

Onyshchenko Kateryna & Shabanova Tetiana

зб. наук. праць. Вип. 40. С. 139-144. https://doi.org/10.32461/2226-2180.40.2021.250377

Тормахова, В. (2023). Розвиток творчих навичок на уроках джазового сольфеджіо. Актуальнi

питання гуманiтарних наук. Вип. 61, том 3, 64-68. https://doi.org/10.24919/2308-4863/61-3-10

Циганюк, Л., Качуринець, С. (2024). Категорія «поліфонія» як об’єкт мистецтвознавчо-культуро-

логічних досліджень. Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип. 75, том 3. С. 103-110. https://doi.

org/10.24919/2308-4863/75-3-15

Шабанова, Т. (2025). Дефініції імпровізаційного процесу в етико-естетичному контексті. The 4th

International scientic and practical conference «Science, technology and global challenges» (December 4-6,

2025) CPN Publishing Group, Tokyo, Japan, 584-590.

Fedorova, O. (2020). Fusion of arts in jazz poetry. Актуальні проблеми філології та перекладозна-

вства, (20), 11-16. https://doi.org/10.31891/2415-7929-2020-20-2

Floyd, S. A. (1991). Ring Shout! Literary Studies, Historical Studies, and Black Music Inquiry. Black Music

Research Journal, 11(2), 265–287. https://doi.org/10.2307/779269

Hider, P., & Lee, D. (2026). A polyphony of characteristics: An analysis of the categorisation of music’s

subgenres. Journal of Information Science, 52(2), 631-647. https://doi.org/10.1177/01655515231203511

Higdon, N. (2022). The Bridge: Teaching Music Fundamentals through Jazz and Popular Styles.

Northeastern Illinois University, 95.

Kajanová, Y. (2013). The Rock, Pop and Jazz in Contemporary Musicological Studies. International Review

of the Aesthetics and Sociology of Music, 44(2), 343–359. http://www.jstor.org/stable/23594803

Thom, P. (2006). Toward a Broad Understanding of Musical Interpretation. Revue internationale de

philosophie. Publisher De Boeck Supérieur. 4 n° 238, 437 – 452. https://doi.org/10.3917/rip.238.0437

REFERENCES

Areeva, A. Yu. (2022). Polistylistyka frantsuzkoho muzychnoho impresionizmu [Polystylistics of French

musical impressionism]. Aktualni problemy losoi ta sotsiolohii, 10 - 14. DOI https://doi.org/10.32837/apfs.

v0i36.1103 [in Ukrainian]

Bondarenko, T. (2018). Systemna vzaiemodiia vertykali i horyzontali u harmonii [Systemic interaction of

vertical and horizontal in harmony]. Lektsii z teorii harmonii. Navchalnyi posibnyk dlia vyshchykh mystetskykh

navchalnykh zakladiv. NMAU im. P.I. Chaikovskoho. Zhytomyr, 95-147. [in Ukrainian]

Ishchenko, K. V. (2021). Do problemy «polifonizatsii svidomosti» v konteksti estetyky konstruktyvizmu.

[To the problem of «polyphony of consciousness» in the context of the aesthetics of constructivism]. Visnyk

Natsionalnoi akademii kerivnykh kadriv kultury i mystetstv : nauk. zhurnal. № 2. S. 229-233. [in Ukrainian]

Nikolaievska, Yu.V. (2020). Homo interpretatus v muzychnomu mystetstvi ХХ – pochatku ХХІ stolit

[Homo interpretatus in musical art of the 20th and early 21st centuries] (Monohraia). KhNUM imeni

I.P.Kotliarevskoho. Kharkiv, Fakt, 576. ISBN 978-966-637-947-7 [in Ukrainian]

Siniui, Ch. (2019). Polifonichna forma muzyky ХХ stolittia yak typ pysma ta sposib myslennia [Polyphonic

music form of XX century as a type of composing and a way of thinking]. Naukovi zapysky ekolohichnoho ta

pedahohichnoho spriamuvannia. 2019. S. 135–140. DOI: 10.31392/NPU-nc.series14.2019.27.22. [in Ukrainian]

Stepurko, V. I. [2021]. Antropolohichnyi povorot u muzytsi ХХ stolittia [Anthropological turn in the Music

of the Twentieth Century]. Mystetstvoznavchi zapysky: zb. nauk. prats. Vyp. 40. S. 139-144. DOI 10.32461/2226-

2180.40.2021.250377 [in Ukrainian]

Tormakhova, V. Rozvytok tvorchykh navychok na urokakh dzhazovoho solfedzhio [Development of

creative skills at jazz solfegio lessons]. Aktualni pytannia humanitarnykh nauk. Vyp. 61, tom 3, 64-68. https://

doi.org/10.24919/2308-4863/61-3-10 [in Ukrainian]

Tsyhaniuk L., Kachurynets S. (2024). Katehoriia «polifoniia» yak obiekt mystetstvoznavcho-

kulturolohichnykh doslidzhen [The category of «polyphony» as an object of art and cultural studies].

Aktualni pytannia humanitarnykh nauk. Vyp. 75, tom 3. S. 103-110. https://doi.org/10.24919/2308-4863/75-3-15

[in Ukrainian]

Volume 7 (1) 2026Professional Art Education p-ISSN-2709-1791e-ISSN-2709-1805

Онищенко Катерина & Шабанова Тетяна

Shabanova, T. (2025). Denitsii improvizatsiinoho protsesu v etyko-estetychnomu konteksti [Denitions

of the improvisational process in an ethical-aesthetic context]. The 4th International scientic and practical

conference «Science, technology and global challenges» (December 4-6, 2025) CPN Publishing Group, Tokyo,

Japan, 584-590. [in Ukrainian]

Fedorova, O. (2020). Fusion of arts in jazz poetry. Aktualni problemy lolohii ta perekladoznavstva, (20),

11-16. DOI: 10.31891/2415-7929-2020-20-2 [in English]

Floyd, S. A. (1991). Ring Shout! Literary Studies, Historical Studies, and Black Music Inquiry. Black Music

Research Journal, 11(2), 265–287. https://doi.org/10.2307/779269 [in English]

Hider, P., & Lee, D. (2026). A polyphony of characteristics: An analysis of the categorisation of music’s

subgenres. Journal of Information Science, 52(2), 631-647. https://doi.org/10.1177/01655515231203511 [in

English]

Higdon, N. (2022). The Bridge: Teaching Music Fundamentals through Jazz and Popular Styles.

Northeastern Illinois University, 95. [in English]

Kajanová, Y. (2013). The Rock, Pop and Jazz in Contemporary Musicological Studies. International Review

of the Aesthetics and Sociology of Music, 44(2), 343–359. http://www.jstor.org/stable/23594803 [in English]

Thom, P. (2006). Toward a Broad Understanding of Musical Interpretation. Revue internationale de

philosophie. Publisher De Boeck Supérieur. 4 n° 238, 437 – 452. DOI 10.3917/rip.238.0437 [in English]

Professional Art Education Volume 7 (1) 2026Scientic Journal

Onyshchenko Kateryna & Shabanova Tetiana