УДК [378.147:78]:044.22

DOI 10.34142/27091805.2020.1.01.07

кандидат педагогічних наук, доцент кафе-

дри теорії і методики мистецької освіти та

диригентсько-хорової підготовки вчителя

Харківського національного педагогічного

університету імені Г.С. Сковороди

Харків, Україна

email: blv2007@ukr.net

https://orcid.org/0000-0002-9745-6594

доктор педагогічних наук, завідувач кафе-

дри теорії і методики мистецької освіти та

диригентсько-хорової підготовки вчителя

Харківського національного педагогічного

університету імені Г.С. Сковороди

Харків, Україна

email: v.v.fomin@hnpu.edu.ua

https://orcid.org/0000-0002-8652-2023

ФОРМУВАННЯ МЕТОДИЧНОЇ КОМПЕТЕНТ-

НОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИЧНО-

ГО МИСТЕЦТВА В ПРОЦЕСІ ПЕДАГОГІЧНОЇ

ПРАКТИКИ

Метою статті є висвітлення питань формування методичної компетентності майбутньо-

го вчителя музичного мистецтва в практичній роботі та визначення ефективних форм та методів

професійної підготовки студентів бакалаврів під час педагогічної практики в загальноосвітніх закла-

дах. В контексті нашого дослідження використовувались методи теоретичного аналізу наукової та

педагогічної літератури, емпіричні, методи моделювання та спостереження. У ході дослідження було

теоретично обгрунтовано сутність методичної компетентності в контексті вирішення питань про-

фесійної підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва. Визначено, що проектування освітніх

програм орієнтує здобувача першого бакалаврського рівня на формування «поліфонічного» методико-пе-

дагогічного мислення. Доведено, що такий тип мислення є пріоритетним для опанування методичних

конструкцій оновлених предметів «музичне мистецтво» та «мистецтво». Розкрито концептуальне

ядро для структурування основних навчальних дисциплін професійно орієнтованого спрямування: «Ме-

тодика музичного виховання» та «Педагогічна практика», основою якого є дидактична матриця уроків

мистецтва поліхудожнього спрямування. Запропановано використовувати принцип міждісціплінарної

інтеграції для розвитку методичних якостей студентів у трьох вимірах опанування музичного мис-

тецтва: удосконалення-перетворення-моделювання. Здійснено моделювання професійних ситуації в про-

цесі педагогічної практики за допомогою створення індивідуальних методичних карт студентів. Окре-

ме місце в методико-практичній роботі студентів зайняли варіативні форми індивідуально-творчих

завдань з музичної педагогіки. Серед методів, що викликали найбільший інтерес в процесі педагогічної

практики студенти визначили: проведення майстер-класів, музично-педагогічних тренінгів, дискусійних

обговорень питань навчання школярів засобами мистецтва. Широке коло практичних питань було вирі-

шено завдяки впровадженню інтерактивних форм: «музичний акваріум», «мистецьке кафе»; дискусій на

кшталт «мозкового штурму»; методу «фасилітової дискусії» та імітаційних музично-ігрових техно-

логій. В результаті дослідження виявлено, що практичну підготовку сучасного вчителя музичного ми-

стецтва слід здійснювати в площині інтеграційних процесів, які торкнулися оновлення уроку музичного

мистецтва як уроку поліхудожнього змісту. Запропоновано формування методичної компетентності

розглядати з позиції системного підходу в навчанні та моделювання професійних ситуаціїї на принципах

міждісциплінарної інтеграції. Виявлено, що найбільш ефективною формою для роботи студентів під час

практики в школі є створення індивідуальних методичних карт.

Ключові слова: вчитель музичного мистецтва; методична компетентність; компоненти ме-

тодичної компетентності; педагогічна практика.

Professional Art Education Volume 1 (1) 2020 Scientic Journal

Постановка проблеми та її зв'язок з важли-

вими науковими та практичними завданнями.

Професійну компетентність науковці визначають

як систему ключових професійно важливих яко-

стей і властивостей особистості, що проявляєть-

ся в її психологічній, теоретичній та практичній

підготовленості до професійної діяльності у галузі

музично-педагогічної освіти. Результатом освіти,

самоосвіти та досвіду є мотивоване прагненням

та здатність до дії, постійного оновлення своїх

методичних знань, професійних умінь і навичок,

творчого пошуку.

Процес навчання має бути переорієнтова-

ним відповідно до сучасної тенденцій інтеграції

в освіті (Закон України про вищу освіту, 2014). На

відміну від монохудожнього навчання, яке ґрун-

тується на опануванні одного виду мистецтва,

стає необхідним орієнтація на поліхудожнє нав-

чання, що вимагає від учнів опанування різних

видів мистецтва, набуття знань про їх оригіналь-

Т. Руденко, О. Семеног, Н. Цюлюпи, В. Шуляра та

інших.

Автори акцентували увагу на різних особ-

ливостях данної категорії. Так Т. Волобуєва вва-

жає для методичної компетентності основним

– володіння різноманітними методами навчан-

ня, знання дидактичних методів і прийомів та

вміння застосовувати їх у процесі навчання, а та-

кож знання психологічних механізмів засвоєння

знань і вмінь.

Головну роль практичної діяльності в ро-

боті компетентного вчителя розглядає Г. Каш-

карьов, вважаючи, що методична компетент-

ність випускників вищих педагогічних закладів

проявляється через оволодіння ними формами,

засобами, шляхами, методами та прийомами

педагогічних впливів, ефективність яких засвід-

чується на практиці. Для Н. Цюлюпи важливлю

ознакою методичної компетентності учителя є

системність набуття знань, умінь, практичного

досвіду та наявних педагогічних здібностей, спря-

мованих на реалізацію професійної діяльності з

одночасною здатністю до постійного самовдоско-

налення. Інтегральну ознаку методичної компе-

тентності аналізує Т. Гущина. Авторка вважає її

багаторівневою професійно значущою характе-

ристикою особистості та діяльності педагогічного

працівника, що опосередковує його професійний

досвід.

Формулювання цілей та завдань статті. Ме-

тою статті є дослідження формування методичної

компетентності майбутнього вчителя музичного

мистецтва в практичній роботі та визначення

ефективних форм та методів професійної підго-

товки студентів бакалаврів під час педагогічної

практики в загальноосвітніх закладах.

Виклад основного матеріалу. Поняття «про-

фесійна компетентність» та «методична компе-

тентність» у мистецькій освіті розглядають як

поглиблення фахової підготовки майбутніх учи-

телів за рахунок цілісного культурологічного

світогляду. Так, на думку О. Щолокової, культуро-

логічна компетентність пов’язана з подоланням

професійної обмеженості, здатністю розглядати

фахові питання з широких філософсько-методоло-

гічних і соціально-культурних позицій. Виходячи

з цього, науковець визначає методичну компе-

тентність вчителя як особистісну характеристи-

ку в поєднанні обох аспектів і відповідно виділяє

такі її компоненти: когнітивний (фахові знання),

операційно- процесуальний (спеціальні мистець-

кі уміння і навички), аксіологічний (інтеріори-

зована система художніх цінностей у взаємодії

з професійно значущими якостями особистості)

(Щолокова, 2006).

Для оптимізації методичного розвитку май-

бутніх учителів музичного мистецтва важливо

здійснювати педагогічний моніторинг якості

професійної підготовки. Створення системи без-

перервності практичної підготовки передбачає

Professional Art Education

Volume 1 (1) 2020

ність, спорідненість та міжпредметний взає-

мозв’язок. Відповідно до цього підготовка педа-

гога музиканта у вищому навчальному закладі

характеризується формуванням у студентів ціліс-

них знань та естетичного ставлення до різних

видів мистецтва з теорії мистецтва та історії його

розвитку; практичних умінь і навичок в галузі

мистецької діяльності, досвіду сприймання ми-

стецтва, критично-оцінювального ставлення та

інтерпретаційних підходів до надбань мистець-

кої спадщини, а також творчої роботи в галузі

мистецтва. Освітні програми підготовки вчителя

музичного мистецтва націлюють на необхідність

розробок питань міждисциплінарної інтеграції,

яка набагато ширша за міжпредметні зв’язки,

випливає з їх педагогічних, філософських і пси-

хологічних значень для вдосконалення процесу

навчання.

У формуванні методичної компетентності

майбутніх вчителів музичного мистецтва важ-

ливого значення відіграє навчально-методичний

процес, результатом якого є засвоєння повного

складу спеціальних знань з шкільного предмету

«Музичне мистецтво» та «Мистецтво», навчаль-

них дисциплін «Вступ до спеціальності», «Ме-

тодика музичного виховання з практикумом»,

курсу з музичної педагогіки. Тобто, майбутніх

вчителів музичного мистецтва теоретично і

практично готують до проведення інтегрованих

занять з мистецтва в школі, навчають різним спо-

собам вирішення типових педагогічних проблем

та ефективно розв’язувати методичні задачі, що

виникнуть у процесі професійної діяльності.

Аналіз основних досліджень і публікацій.

Питання формування методичної компетенції

майбутніх учителів музики розглядаюся у пра-

цях Т. Бодрової (2016), Л. Василенко (2018), Н. Гузій

(2016), О. Гуральник (2017), І. Дікун (2019), А. Козир

(2009), Н. Остапенко (2019), Г. Падалки (2005), Е. Пе-

черської (2001), Є. Проворової (2018), О. Ребрової

(2019), О. Ростовського (2005), Р. Савченко (2014),

Н. Цюлюпи (2018), О. Щолокової (2017) та ін.

Методична компетентність розглядається

дослідниками в контексті професійної як процес

оволодіння знаннями та вміннями методоло-

гічних і теоретичних основ методики навчання

різних спеціальних предметів, концептуаль-

них основ структури і змісту засобів навчання

(підручників, навчальних, науково-педагогічних,

методичних посібників та інших), уміння засто-

сувати професійні знання, уміння і навички в

педагогічній діяльності, виконувати основні про-

фесійно-методичні функції та задачі, уміння пла-

нувати освітній процес, регулювати та контролю-

вати професійну діяльність (Красовська, 2017).

Вивчення методичної компетентності як не-

від’ємної складової професійної компетентності

присвячено наукові дослідження О. Бігич, Т. Во-

лобуєвої, Т. Гущиної, Г. Кашкарьова, Н. Остапен-

ко, Є. Пасічника, Ю. Присяжнюк, О. Ростовський,

зміни в організації педагогічної практики щодо

посилення й практичної зорієнтованості про-

фесійної підготовки майбутніх учителів музич-

ного мистецтва від першого до останнього року

навчання. Кожний студент-практикант отримує

можливість реально визначити власну суспільну

роль в загальному інноваційному процесі.

Педагоги О. Мороз, О. Падалка, В. Юрченко

звертають увагу на тому, що педагогічна практи-

ка передбачає входження студента в нову педаго-

гічно-рольову реальність, що надасть йому мож-

ливість ствердитися у новій статусно-рольовій

позиції, ідентифікувати себе у ролі майбутнього

фахівця-педагога, трансформувати уявлення про

себе. Відтак, педагогічна практика – не лише засіб

набуття професійних знань, умінь та навичок, а й

реальне соціально- психологічне поле особистіс-

ного зростання майбутнього фахівця, дієвий засіб

професійної підготовки майбутнього вчителя-від

початківця до методиста.

Водночач О. Ростовський стверджує, що в

основі стратегії методичної підготовки майбут-

ніх учителів музичного мистецтва має лежати

результативний компонент, а саме: методичні

знання повинні перерости у стійкі наукові педа-

гогічні переконання, формуванню яких сприяє

використання методу доведення істинності ме-

тодичних знань. Автор прпонує своєрідний ал-

горитм формування методичної компетентності

майбутнього вчителя музичного мистецтва: залу-

чення студентів до діяльності, наближеної до ре-

альної педагогічної практики; творча реалізації

набутих знань і вмінь з позиції дійової особи.

Відомий науковець, методист, практик з

цього приводу наполягає на важливому значен-

ні узагальнюючих знань,що синтезують знання

з різних галузей науки і мистецтва. Інтеграція

таких знань повинна відображатися в сілабусах,

навчальних та робочих програмах з навчальних

дисциплін, що закладено в освітніх програмах за

спеціальністю 014 Середня освіта (Музичне ми-

стецтво). Такий підхід формування методичної

компетентності майбутнього вчителя музично-

го мистецтва передбачає наявність у студентів

«поліфонічного» методико-педагогічного мис-

лення (Беземчук, 2019). Це пов’зано з оновлен-

ням змісту музичної шкільної освіти і перехід від

моноуроків музики до поліуроків мистецтва. Для

ефективної роботи в процесі педагогічної практи-

ки для майбутніх вчителів музичного мистецтва

слід сформувати уявлення у вигляді «матриці»

про багатогранність сприйнятя мистецтва в жит-

ті людини і соціумі (Красовська, 2017).

Зміст методичної роботи студентів по опа-

нуванню школярами внутрішніх закономірно-

стей мистецтва, усвідомлення його творчої при-

роди можна відобразити в професійних картах.

Така форма проектування діяльності майбутньо-

го педагога сприяє, з одного боку алгоритмізації

навчально-виховного процесу, а з іншого, надає

можливість прокладення маршруту для особистіс-

ного методичного пошуку студента в професійній

діяльності з учнями на уроках мистецтва (табл.1 ).

Створення методичних карт стає орієнтиром

для формування мистецької ерудиції студента та

його методичної освіченості, що передбачає во-

лодіння достатнім об’ємом компетентностей, які

виходять за межі знань самої музики та інших ви-

дів мистецтв, можливість надати навчально-ви-

ховному процесу «живого» багатоспектрального

характеру.

Такий підхід до організації навачально-ви-

ховного процесу підготовки майбутніх вчителів

музичного мистецтва вимагає реалізацію прин-

ципу міждісциплінарної інтеграції. Для реаліза-

ції принципу міждисциплінарної координації в

освітніх програмах визначається концептуаль-

не ядро для навчальних дисциплін професійно

орієнтованого спрямування, що закладено в на-

вчальних дисциплінах «Методика музичного ви-

ховання» та «Педагогічна практика».

Концептуальним ядром для укрупнення

змісту мистецької освіті визначаємо модульну

одиницю в навчанні. ЇЇ можна схарактеризува-

ти відповідно однієї із форм інтеграції предметів,

що вивчає «Методика музичного виховання» на

підставі художньо-творчої діяльності. В музичній

педагогіці такий модуль відомий як сприйман-

ня-створення-виконання-оцінювання творів. Роз-

ширення наукового поля в галузі викладання ми-

стецьких дисциплін слід здійснювати відповідно

трьох вимірів опанувння музики: удосконален-

ня-перетворення-моделювання.

Дікун І. акцентує увагу на провідної ролі пе-

дагогічної практики для отримання позитивних

результатів в навчанні студентів музично-педа-

гогічних спеціальностей. Саме в процесі практич-

ної підготовки створюються умови для самовдо-

сконалення та підстави для формування потреби

розвитку себе в майбутній професійній діяльності

від студента–практиканта до вчителя-методиста

(музиканта-педагога-керівника-наставника-авто-

ра нових програм).

Пріоритетним для таких освітніх програм є

перетворююча та моделююча функція педагогіч-

ної практики, що здатна зорієнтувати вчителів

музичного мистецтва на засвоєння програм МОН

та розробку авторських програм, в яких буде ві-

дображена можливість перенесення віднайдених

позицій на нові явища (наприклад із галузі му-

зичного мистецтва-в галузь мистецтво).

Пошук ефективних умов для формуання

методичної компетентності студентів надає

можливість виділити комплекс практичних по-

шуково-ситуативних завдань, що передбачають

розвиток у студентів головних рис вчителя му-

зичного мистецтва: розвиток музично-творчого

критичного мислення.

Professional Art Education Volume 1 (1) 2020 Scientic Journal

Відповідно до цього вибір педагогічних ситу-

ацій для вирішення їх на практиці можуть бути

різноманітними: проблеми можуть запланова-

ними (спеціально змодельованими) для студен-

та-практиканта, вчителя-початківця, педаго-

га-методиста, викладача – керівника практики.

Окреме місце надається вирішенню спонтанних,

несподіваних педагогічних ситуацій, вирішен-

ня яких потребує обмаль часу, що виникає під

час уроку мистецтва або музичного мистецтва,

проведення позакласних заходів. За типом такі

завдання можуть бути стандартними або ори-

гінальними.

Педагогічні завдання класифікують за ос-

новними аспектами організації та відповідно до

етапів педагогічної практики: на другому курсі

(в процесі безеперервної педагогічної практики)

завдання аналітичного характеру, що виникають

на орієнтовному етапі діяльності практиканта; на

третьому курсі завдання проектувального харак-

теру, що виникають у процесі планування певно-

го циклу уроків з музичного мистецтва та мис-

тецтва і практики в цілому; на четвертому курсі в

процесі педагогічної практики в закладах освіти-

завдання комунікативного характеру, які дово-

диться вирішувати на кожному уроці музичного

мистецтва (взаємодія музичний твір-вчитель-уч-

ні), а потім аналізувати результати їх вирішення

за суттю педагогічного процесу (дидактичні, ви-

ховні й навчально-виховні ситуації); за характе-

ристиками взаємодії суб’єктами і об’єктами вихо-

вання у ситуаціях: «учитель-клас», «батьки-діти»,

«особистість у процесі музичного виховання»; за

Таблиця 1

Фрагмент методичної карти для формування професійних компетентностей

майбутнього вчителя музики

Групи професійних умінь майбутнього вчителя

музики

Зміст методичної підготовки

1. Гностичні (уміння, пов’язані з аналізом інформації

для вирішення методичних завдань із музичного ви-

ховання школярів)

Осмислювати, аналізувати та прогнозувати

навчальний матеріал з проблем викладання

уроків музичного мистецтва на підставі інте-

грації дисциплін методико-практичного циклу

2. Проектувальні (постановка стратегічних завдань

музичного навчання на рівні структурування уроків

музичного мистецтва

Складати тематичні та календарні плани на

підставі дидактичних модульних одиниць у на-

вчанні (сприймання-створення-виконання).

3. Конструктивні (вирішення методичних завдань за

допомогою методів евристичного та творчого типу).

Створювати власні дидактичні матеріали для

моделювання процесу музичного навчання на

рівні міждисциплінарної інтеграції предметів

методико-практичного циклу.

4. Організаторські (організовувати учнів під час ко-

лективних та індивідуальних форм музичної діяль-

ності).

Організовувати форми навчальної та позаклас-

ної роботи з використанням дидактичних мо-

дульних конструкцій.

5. Комунікативні (встановлення відношень при спіл-

кування об’єктів і суб’єктів із творами мистецтва: му-

зичний твір-учитель-учень).

Формувати власну методичну позицію щодо мо-

дульно-інтегрованих підходів викладання му-

зики в школі.

Professional Art Education

Volume 1 (1) 2020

перспективами ситуації (стратегічні, тактичні,

оперативні); за можливостями постановки різно-

манітних видів педагогічних завдань.

У процесі виконання таких завдань у сту-

дентів є можливість обирати саме свій методич-

ний спосіб педагогічної взаємодії, що сприятиме

пізнанню власної індивідуальності. Методична

карта відображає прояв творчого потенціалу та

визначення особистісної траєкторії професійного

зростання майбутнього вчителя.

Ефективними методами, щодо реаліза-

ції завдань, окреслених в карті для студентів

(табл.1.) є широке застосування проведення май-

стер- класів, тренінгів, дискусійних обговорень,

а також: «метод-Прес», «обери позицію (компо-

зитора-виконавця-слухача) або (студента-вчите-

ля-методиста-керівника практика), «музичний

акваріум», «мистецьке світове кафе» та ін.

Створення ситуацій (ситуацій-ілюстра-

цій; ситуацій – відтворення типових ситуацій

зі шкільної музичної практики; ситуацій-про-

блем; ситуацій-вправ; ситуацій успіху; рольових

та ділових ігор тощо) передбачає використання

набутих фахових знань у моделюванні різних

типів завдань, вирішення яких забезпечуватиме

набуття умінь музично-педагогічної діяльності.

Результативність практичної діяльності вчителя

музики знаходиться у прямій залежності від рів-

ня сформованості спеціальних навичок (музич-

но-аналітичних, слухових, вокальних, інструмен-

тальних, диригентських, навичок комплексного

виконавства, обробки й перекладення музичного

матеріалу, комп’ютерного аранжування та звуко-

запису, сценічної діяльності), володіння якими

забезпечує успішність проведення уроків музич-

ного мистецтва та репетиційної роботи в учнівсь-

ких музично-творчих колективах.

Таким чином, моделювання професійних

ситуацій методичної спрямованості розкриває

практичну сторону музично-педагогічної діяль-

ності, дозволяє побачити типові труднощі, які

можуть виникати під час роботи вчителя музики,

вчать визначати шляхи їх подолання.

Цінність системи впровадження таких си-

туації полягає не лише у формуванні готовності

студентів до проходження практики, оволодінні

реальним професійним досвідом, а й у реалізації

творчого потенціалу самих ситуацій, які перед-

бачають на їх основі знаходження ефективного

вирішення проблем, висунення креативних твор-

чих ідей та методичної ерудиції .

Отже, оцінювання сформованої методичної

компетентності Н. Остапенко пропонує дослід-

жувати за когнітивним, ціннісно-орієнтаційним,

мотиваційним та практично-творчим компонен-

тами. Когнітивний компонент визначається необ-

хідністю накопичення професійних та методич-

них знань, які є основою ефективної діяльності

учителя музики. Формуванню цього компонента

сприяє кількість і якість отриманих студентом

знань, його бажання у саморозвитку та самовдо-

сконаленні, пошук шляхів для самореалізації.

Ціннісно-орієнтаційний компонент зумов-

лює формування ціннісних орієнтацій, смаків,

ідеалів студентів. Розвиток цього компонента від-

бувається під час слухання або виконання творів

композиторів різних епох та стилів; їх аналізу,

визначення позитивності виховного та емоційно-

го впливу музики.

Мотиваційний компонент виявляє інтерес

студентів до методичної роботи, постановка та

усвідомлення цілей методичної діяльності, на-

явність мотиву досягнення мети.

Практично-творчий компонент включає

сукупність музично-естетичного досвіду, музич-

но-виконавських умінь, творчої самостійності, а

також зумовлює необхідність практичної реалі-

зації набутих знань у процесі навчальної діяль-

ності.

Висновки. Практичну підготовку сучасного

вчителя музичного мистецтва слід здійснювати в

площині інтеграційних процесів, які торкнулися

оновлення уроку музичного мистецтва як уроку

поліхудожнього змісту. Запропоновано форму-

вання методичної компетентності розглядати з

позиції системного підходу в навчанні та моде-

лювання професійних ситуаціїї на принципах

міждісциплінарної інтеграції. Виявлено, що най-

більш ефективною формою для роботи студентів

під час практики в школі є створення індивіду-

альних методичних карт.

Перспективи подальших досліджень.

Оскільки сьогодні ще не існує єдиного погляду

щодо визначення самого поняття методичної

компетентності учителя музичного мистецтва,

її структури, подальшого вивчення потребує пи-

тання принципів формування методичної компе-

тентності майбутнього вчителя музичного мис-

тецтва в процесі педагогічної практики в умовах

міждисциплінарної координації шкільних пред-

метів у галузі мистецтва.

Professional Art Education Volume 1 (1) 2020 Scientic Journal

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Беземчук, Л. В. (2019). Викладання мистецьких дисциплін в умовах закладу вищої освіти: прин-

цип міждісциплінарної координації. Вісник Національного університету «Чернігівський колегіум»

імені Т. Г. Шевченка. Серія : Педагогічні науки. Вип. 1. 16-22. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/

vnuchkpn_2019_1_6.

Боблієнко, О. П. (2013). Формування поліхудожньої компетентності майбутнього вчителя музики у

процесі фахової підготовки. (Автореферат дисертації канд. пед. наук). Вінниця, 20 с.

Закон України «Про вищу освіту» від 01. 07. 2014 № 1556-VII. Вища освіта: інформаційноаналітичний

портал про вищу освіту в Україні та за кордоном [сайт]. URL: http://vnz.org.ua/ zakonodavstvo/111-zakon-

ukrayiny-pro-vyschu-osvitu

Красовська, О. О. (2017). Теоретичні та методичні засади професійної підготовки майбутніх учителів

початкової школи у галузі мистецької освіти засобами інноваційних технологій. (Автореферат дисер-

тації на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук). Житомир : Житомирський державний

університет імені Івана Франка, 42 с.

Олексюк, О. М. (2013). Музична педагогіка: навч. посібник. Київ. нац. ун-т ім. Б. Грінченка. Київ, 248 с.

Падалка, Г. М. (2008). Педагогіка мистецтва (Теорія і методика викладання мистецьких дисциплін).

Київ: Освіта України, 274 с.

Растригіна А. М. (2012). Компетентнісний підхід до підготовки майбутнього магістра музичного

мистецтва. Сучасні стратегії університетської освіти: якісний вимір: матеріали міжнар. наук.-практ.

конф. Київський нац. ун-т ім. Б. Грінченка, 501–509.

Щолокова, О. П. (2006). Професійна компетентність як стратегічний напрямок модернізації мис-

тецької освіти України. Вісник Глухівського державного університету. Глухів: ГДПУ, 2006. Вип. 8.

Professional Art Education

Volume 1 (1) 2020

REFERENCE

Bezemchuk, L. (2019) Vikladannya mistetskih distsiplIn v umovah zakladu vischoYi osvIti: printsip

mIzhdIstsiplInarnoYi koordinatsIYi [Teaching art disciplines in a higher education institution: the principle of

interdisciplinary coordination]. VIsnik NatsIonalnogo unIversitetu ChernIgIvskiy kolegIum ImenI T. G. Shevchenka.

SerIya: PedagogIchnI nauki. (V. 1), 16-22. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnuchkpn_2019_1_6. [in

Ukrainian].

Bobliienko, O. (2013). Formuvannia polikhudozhnoi kompetentnosti maibutnoho vchytelia muzyky u

protsesi fakhovoi pidhotovky [Formation of polyartistic competence of the future music teacher in the process of

professional training] Extended abstract of candidate’s thesis. Vinnytsia. [in Ukrainian].

Zakon Ukrainy «Pro vyshchu osvitu» 1556-VII vid 01. 07. 2014. Vyshcha osvita: informatsiinoanalitychnyi

portal pro vyshchu osvitu v Ukraini ta za kordonom [Law of Ukraine on higher education] [sait]. URL: http://vnz.

org.ua/ zakonodavstvo/111-zakon-ukrayiny-pro-vyschu-osvitu. [in Ukrainian].

Krasovska, O. (2017) TeoretichnI ta metodichnI zasadi profesIynoyi pIdgotovki maybutnIh uchitelIv

pochatkovoyi shkoli u galuzI mistetskoyi osvIti zasobami InnovatsIynih tehnologIy [Theoretical and methodical

principles of professional preparation of future teachers of initial school in industry of artistic education by

facilities of innovative technologies]. Extended abstract of Doctor’s thesis, Zhytomyr, Ukraine: Zhytomyr Ivan

Franco State University. [in Ukrainian].

Oleksiuk, O. (2013). Muzychna pedahohika: navch. Posibnyk [Music pedagogy: textbook. manual]. Kyiv:

un-t im. B. Hrinchenka. [in Ukrainian].

Padalka, H. (2008) Pedahohika mystetstva (Teoriia i metodyka vykladannia mystetskykh dystsyplin) [Art

pedagogy (Theory and methods of teaching art disciplines)]. Kyiv: Osvita Ukrainy. [in Ukrainian].

Rastryhina, A. (2012). Kompetentnisnyi pidkhid do pidhotovky maibutnoho mahistra muzychnoho

mystetstva. Suchasni stratehii universytetskoi osvity: yakisnyi vymir: Proceedings of the All-Ukrainian Scientic

and Practical Conference [Competence approach to the preparation of the future Master of Music Art]. Kyiv: un-t

im. B. Hrinchenka. [in Ukrainian].

Shcholokova, O. (2006) Profesiina kompetentnist yak stratehichnyi napriamok modernizatsii mystetskoi

osvity Ukrainy [Professional competence as a strategic direction of modernization of art education. [in Ukraine].

Дата надходження рукопису 20.03.2020

Professional Art Education Volume 1 (1) 2020 Scientic Journal

DOI 10.34142/27091805.2020.1.01.07

Candidate of Pedagogical Sciences, Docent,

Professor of the Department of Theory

and Methodology of Artistic Education and

Conductor-choral Training of the Teacher of

H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical

University, Kharkiv, Ukraine

email: blv2007@ukr.net

https://orcid.org/0000-0002-9745-6594

Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Head

of the Department of Theory and Methodology

of Artistic Education and Conductor-choral

Training of the Teacher of H.S. Skovoroda

Kharkiv National Pedagogical University,

Kharkiv, Ukraine

email: v.v.fomin@hnpu.edu.ua

https://orcid.org/0000-0002-8652-2023

THE FORMATION OF FUTURE MUSIC ART

TEACHER`S METHODOLOGICAL COMPETENCE

IN THE PROCESS OF PEDAGOGICAL PRACTICE

Object. The article`s aim is to study formation of the methodological competence of a music

teacher`s potential in practical work as well as to determine the effective forms and methods of

professional training of the bachelor students during their pedagogical practice at schools. Methods.

Conventional pedagogical research methods were applied: theoretical analysis of scientic and

pedagogical literature, comparative analysis, empirical and modeling methods. Results. In the course

of the research, the essence of methodological competence in the context of solving the issues of a

potential music teacher’s professional training was theoretically substantiated. It is determined

that the content of the curriculum for higher education 014 Secondary Education (Music) focuses

the applicant of the rst bachelor’s degree on the formation of «polyphonic» methodological

and pedagogical thinking. It is proved that this type of thinking is a priority one for mastering the

methodological constructions of the updated subjects «musical art» and «art». It is covered the

conceptual core for structuring of the main professionally oriented academic disciplines: «Methods

of music education» and «Pedagogical practice». The basis of such a structuring is a didactic matrix of

art lessons of poly-artistic direction. It is proposed to use the principle of interdisciplinary integration

for the development of students’ methodological skills in three dimensions of musical art mastering:

improvement-transformation-modeling. Modeling of professional situations in the process of

pedagogical practice by means of creation of individual methodological maps of students is carried

out. A special place in the methodological and practical work of students was taken by various forms

of individual creative tasks on music pedagogy. This signicantly affected the level of professional

training, and separately – the practical and creative component of the formation of the students’

methodological base. Among the methods that aroused the greatest interest of students during

pedagogical practice it should be point out the holding of master classes, music-pedagogical trainings,

discussions the issues of pupils’ teaching by art means. A wide range of practical issues was solved

due to introduction of interactive teaching forms, like «music aquarium», «art cafe», «brainstorming»,

«facilitation discussion» as well as imitating music and game technologies. Conclusions. Summarizing

the results of the study, it can be pointed out that the practical training of a modern music teacher

should be carried out in the plane of integration processes affected the renewal of a music lesson as a

lesson of poly-artistic content. It is proposed to consider the formation of methodological competence

from the standpoint of the systematic approach to teaching. It is carried out modeling of professional

situations based on the principles of interdisciplinary integration. It was found that the most effective

form of students’ work during school practice is the creation of individual methodological maps.

Keywords: music art teacher; methodological competence; components of the methodological

competence; pedagogical practice.

Формування методичної компетентності майбутнього вчителя

музичного мистецтва в процесі педагогічної практики