УДК 378.784.1 (477)»19»

DOI 10.34142/27091805.2020.1.01.05

ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ САМОСВІДО-

МОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИЧНОГО

МИСТЕЦТВА У «ХОРОВОМУ КЛАСІ»

доктор педагогічних наук, професор кафе-

дри теорії і методики мистецької освіти та

диригентсько-хорової підготовки вчителя

Харківського національного педагогічного

університету імені Г.С. Сковороди

Харків, Україна

email: a.sokolova.a2017@gmail.com

https://orcid.org/0000-0003-0284-7320

У статті розкривається проблема формування національної самосвідомості підростаючого

покоління та її значення у підготовці майбутніх учителів музичного мистецтва. Автором висвітлено

погляди вітчизняних науковців на означену проблему, визначено сутність тлумачення поняття «націо-

нальна самосвідомість» та актуалізована роль національної самосвідомості на сучасному етапі транс-

формацій українського суспільства. У дослідженні наголошується на значенні хорового мистецтва у

розвитку особистості та порушується питання використання в навчально-виховному процесі факуль-

тетів мистецького спрямування кращих зразків хорової музики українських композиторів, які зверта-

лись до славетної поезії Тараса Григоровича Шевченка, сповненої національно-патріотичних ідей, любові

до України та українського народу. Автором проаналізовано хорові твори вітчизняних композиторів,

написані на вірші Т.\ Шевченка з репертуару жіночого хору «Anima» ХНПУ імені Г.С. Сковороди, вивчення

та концертне виконання яких сприятиме формуванню у майбутніх учителів музичного мистецтва на-

ціональної самосвідомості. Доведено важливість формування національної самосвідомості у підроста-

ючого покоління.

Ключові слова: національна самосвідомість; Тарас Шевченко; хорові твори; вітчизняні компози-

тори; майбутні вчителі; музичне мистецтво; хоровий клас.

Постановка проблеми та її зв’язок з важли-

вими науковими та практичними завданнями.

Інтеграція української держави в європейське й

світове співтовариство, сучасні соціально-еко-

номічні перетворення, військові виклики актуалі-

зують проблему національно-патріотичного ви-

ховання підростаючого покоління та вимагають

модернізації сучасної вищої педагогічної освіти

на засадах формування високоосвіченої, культур-

ної й творчої особистості готової до опанування,

успадкування й піднесення національних духов-

них цінностей. Реалізація окреслених стратегіч-

них завдань передбачає розвиток у молоді націо-

нальної самосвідомості, любові до рідної землі,

свого народу, його культури та історії, що детер-

мінується у «Стратегії національно-патріотич-

ного виховання» (2019), «Національній доктрині

розвитку освіти України ХХІ століття» (2002),

Концепції національного виховання (1995), Кон-

цепції виховання дітей та молоді у національній

системі освіти (1996). Зусилля всіх суспільних ін-

ституцій повинні бути спрямовані на виховання

у студентської молоді здатності до входження у

світовий соціокультурний простір за умови збе-

реження української національної ідентичності.

На цьому наголошував видатний український

філософ, митець Т. Шевченко «Учитесь, читайте, і

чужому научайтесь, й свого не цурайтесь».

Великої уваги, з огляду на вищезазначене,

набувають питання національного виховання,

формування національної самосвідомості май-

бутніх учителів музичного мистецтва, які висту-

пають підґрунтям фахової підготовки і професій-

ної відповідальності. На значенні хорового співу

як дієвого засобу формування особистості наголо-

шувалося світовими і вітчизняними науковцями

й педагогами-практиками в різні часи. К. Стецен-

ко відзначав, що саме співи повинні стати могут-

нім знаряддям для виховання народу як в мораль-

ному, так і в національному аспектах. «З пісень

він (народ) узнає і серцем своїм прийме дух воль-

ності й свободи народної, яку він колись мав і за

яку діди його так тяжко боролись. З пісень своїх

народ навчиться тому, чому не зможуть навчити

ніякі лекції та самі натхненні слова. Пісня, дякую-

чи ритмові, з’явиться могутнім фактором для ро-

звитку почуття єдності, гуртування і солідарності

громадськості» (К. Стеценко, с. 304).

Провідне значення у формуванні національ-

ної самосвідомості майбутніх учителів музично-

го мистецтва має дисципліна «Хоровий клас» та

широке використання в роботі високохудожніх

зразків вітчизняного й зарубіжного хорового ми-

стецтва й, зокрема, хорових творів, написаних на

вірші Тараса Григоровича Шевченка. Його думки

та погляди є і сьогодні актуальними. Немеркну-

че слово Кобзаря дозволяє відчути велич україн-

ського народу, красу української природи, не

Professional Art Education

Volume 1 (1) 2020

тільки доторкнутися до самих болючих сторінок

історії України, але й пережити їх разом з поетом.

Воно виховує найкращі людські почуття, любов

до Батьківщини, викликає почуття гордості за

український народ, закликає до збереження бага-

товікових традицій нашого народу.

Велике Шевченківське Слово в різні часи

приваблювало композиторів.

Видатні вітчизняні композитори М. Верби-

цький, В. Губаренко, Л. Дичко, М. Кармінський,

Л. Колобуб, А. Кос-Анатольський, О. Кошиць,

М. Лисенко, С. Людкевич, Ю. Мейтус, Л. Ревуцький,

В. Сильвестров, М. Скорик, К. Стеценко, А. Штога-

ренко та інші своєю хоровою творчістю сприяли

поширенню поезії Тараса Шевченка в культурно-

му житті України та світі. Це пов’язано з тим, що

хорова музика є саме тим духовним осередком, в

якому протягом багатьох століть зберігається «ге-

нетичний код» української культури.

Аналіз основних досліджень і публікацій

засвідчив, що проблеми підготовки майбутніх

учителів музичного мистецтва розглядалися в

працях Е. Абдуліна (2005), О. Горбенко (2012), Л. Ва-

силенко (2014), А. Козир (2011), Л. Масол (2006),

Г. Падалки (2010), О. Ростовського (2015) та ін. Пи-

тання підготовки майбутніх вчителів музичного

мистецтва у різних видах педагогічної діяльності

знайшли висвітлення в дослідженнях А. Душно-

го (2015), Вей Ліміна (2011), Н. Овчаренко (2014),

Є. Проворової (2018), Л. Теряєвої (2017), Л. Тоцької

(2014) та ін.

Питання національного виховання підро-

стаючого покоління були предметом вивчення

у розвідках Т. Бабаєвої (2013), М. Боришевського

(2003), Н. Власової (2015), Л. Гуцал (2016), М. Ди-

митрова (2013), О. Колісника (2019), Т. Онищенко

(2015), О. Сердюк (2017) та ін.

Увагу науковців привертають різні аспекти

дослідження проблеми національної самосвідо-

мості. Сутність поняття, функції національної са-

мосвідомості, умови її формування розглядаються

В. Буяшенко (2005), Є. Зелінською (2009), А. Фар-

тушним (2002), В. Юрченком (2012), сутнісні озна-

ки національної самосвідомості розкрито в пра-

цях А. Гафіатуліної (2017), О. Жаворовської (2014),

В. Савчук (2017), структурні компоненти означе-

ної дефініції вивчали С. Іванова (2004), В. Карлова

(2010) та ін.

Аналіз соціологічних, психологічних, педа-

гогічних наукових досліджень дає можливість

стверджувати, що формування у підростаючого

покоління національної самосвідомості, усвідом-

лення кожною людиною неповторної єдності себе

з іншими особами в межах українського суспіль-

ства є необхідною умовою розвитку нашої держа-

ви. Актуальність даної проблеми обумовлюється

багатьма факторами, серед яких: політична та

економічна ситуації в країні, занепад у націо-

нальному, патріотичному, громадянському ви-

хованні, нехтування національними традиціями.

На думку науковців, наслідками таких трансфор-

мацій може стати втрата цільових підсистем еко-

номічної і політичної модернізації, національної

самобутності та спроможності до соціокультурно-

го відтворення (О. Жаровська, 2014, с. 233-242).

Висвітлюючи проблеми формування на-

ціональної самосвідомості майбутніх вчителів

музичного мистецтва, ми спирались на погляди

Є. Зелінської. Науковець визначає дану дефіні-

цію як: усвідомлення спільнотою або окремою

людиною духовної єдності, етнічно-історичної

спорідненості, культурної самобутності і непо-

вторності, усвідомлення національної приналеж-

ності, спільності специфічної долі та історичного

коріння, ототожнення людиною себе з іншими

«співпредставниками» суспільства (Є. Зелінська,

2009, с. 204). Науковці підкреслюють, що сутність

національної самосвідомості полягає в пізнанні,

розумінні кожною людиною себе, усвідомленні

своєї життєдіяльнісної функції як виразника на-

ціональних, духовних цінностей, винайдення

свого місця в соціальному просторі.

Погляди Т. Шевченка на національно-па-

тріотичне і морально-естетичне виховання мо-

лоді, значущість його спадщини для сьогодення

і майбутнього України і українців стали основ-

ним змістом багатьох наукових досліджень. У

численних розвідках, присвячених літературній

творчості Т. Шевченка, розкриваються ідейні

прагнення митця, його діяльність як поета, етно-

графа, художника. Вплив Т. Шевченка на розви-

ток української музичної культури знаходить ви-

світлення в працях Н. Андрос (1985), М. Гордійчука

(1956), П. Козицького (1965), Л. Пархоменко-Ти-

мофієвої (1964), О. Цалай-Якименко, В. Якуб’яка

(1964) та інших. М. Гордійчук називає Т. Шевчен-

ка наймузикальнішим поетом у світовій літе-

ратурі, а В. Якубяк – ніжним, чуйним інтерпре-

татором, вдумливим музикантом-критиком та

музикантом-мислителем. У доробках вищеназва-

них мистецтвознавців ґрунтовно аналізуються

особливості музичної мови й форми творів, істин-

не усвідомлення та відтворення композиторами

музичності поезії Т. Шевченка тощо. Однак, вив-

чення значного масиву музично-педагогічної лі-

тератури дозволяє стверджувати про відсутність

праць, які б розглядали значущість використання

хорових творів, написаних на вірші митця, у на-

ціональному вихованні майбутніх вчителів му-

зичного мистецтва та становленні їх світогляду.

Формулювання цілей та завдань статті.

Мета статті полягає у розкритті сутності форму-

вання національної самосвідомості майбутніх

учителів музичного мистецтва засобами вив-

чення творів вітчизняних композиторів на вірші

Т. Шевченка у «Хоровому класі».

Виклад основного матеріалу дослідження.

Підготовка майбутніх учителів музичного мис-

тецтва на факультетах мистецького спрямування

передбачає не тільки набуття здобувачами фахо-

Professional Art Education Volume 1 (1) 2020 Scientic Journal

вих компетентностей, а має за мету формування

духовних, естетичних і моральних цінностей,

власних духовно-світоглядних орієнтацій, націо-

нальної самосвідомості.

Одне з головних місць серед комплексу

спеціальних дисциплін займає «Хоровий клас»,

який розглядається багатьма дослідниками, з од-

ного боку, як начальна дисципліна, що синтезує

знання з усіх предметів музичної спеціалізації

(педагогіки, психології, мистецтвознавства, хо-

рознавства, хорового диригування, постановки

голосу, музичного інструменту тощо), з іншого –

як навчальний виконавський колектив, робота в

якому спрямовується на осягнення хорового мис-

тецтва та усвідомлення його значення в засвоєн-

ні традицій та піднесенні національної культури

України, розвиток духовності, ціннісного став-

лення до надбань українського народу, реаліза-

цію творчих можливостей кожного студента та

його подальше самовдосконалення й розвиток.

Визначальну роль «Хорового класу» у досяг-

ненні окреслених завдань відіграють хорові тво-

ри – репертуар, який являється підґрунтям для

набуття здобувачами вищої освіти професійних

компетеностей, є дієвим чинником морального,

естетичного, національного виховання майбут-

ніх вчителів музичного мистецтва.

Важливу роль у формуванні поглядів, пере-

конань, національних ідеалів, створених упро-

довж віків українським народом і покликаних

генерувати світоглядні позиції та ціннісні орієн-

тири майбутніх учителів музичного мистецтва

набуває використання в роботі «Хорового класу»

творів вітчизняних композиторів, написаних на

вірші Т. Шевченка. Викриваючи значущість Шев-

ченкового Слова у національному вихованні, не

можливо на погодитися з думкою В. Погребенни-

ка, який називав Т. Шевченка «об’єднуюче-націо-

нальною цінністю, арсеналом непроминальних

моральних вартостей, Новим Заповітом україн-

ському й усякому іншому народові» (В. Погребен-

ник, 2004, с.19)

Українські митці (К. Данькевич, П. Козиць-

кий, М. Лисенко та інші) відзначали, що через лю-

бов до рідної пісні Т. Шевченко наділив свої вірші

незрівняною красою мелодійності, гармонійної

співучості, яка й надихала їх на створення хо-

рових творів. «Досконалість художньої форми,

майстерне володіння прийомами народного вір-

шування, могутня сила впливу істинно великих

глибоко людяних ідей ... призвели до створення

на його тексти величезної кількості творів компо-

зиторами-професіоналами», – зазначав М. Гордій-

чук (1956, с. 205).

З огляду на те, що автор даної статті є керів-

ником жіночого хору «Аnima» основна увага спря-

мується на розгляд хорових творів, написаних на

вірші Т. Шевченка для жіночого хору.

У роботі «Хорового класу» з точки зору на-

ціонального виховання вагому роль відіграють

хорові твори, які сприяють формуванню у май-

бутніх вчителів музичного мистецтва любові до

рідного краю, пісенної української мови, потягу

до навчання й звеличення своєю працею україн-

ської землі. Серед таких творів, написаних віт-

чизняними композиторами для жіночого хору,

можна виділити «Учитеся, брати мої» А. Кос-Ана-

тольського. У розгорнутому музичному творі осяг-

ненню головного змісту вірша сприяє різноманіть

музичної мови, яка ґрунтується на інтонаційних

зворотах народної пісенності. Добрі настанови,

батьківські повчання в поезії Т. Шевченка підкрі-

плюються хвилеподібною мелодією та поєднан-

ням простого й пунктирного ритму, що надає ху-

дожньому образу з одного боку якоїсь суворості, а

з іншого – доброзичливості, турботливості. Знач-

ну образно-інтонаційну роль у музично-драма-

тичному розвитку твору відіграє фортепіанний

супровід. Музична інтерпретація А. Кос-Анатоль-

ського посилює основну ідею вірша Т. Шевченка

– любові до рідної землі, її традицій, зрощуванню

в собі національної гідності, вихованню поваги до

батьків.

Український народ, природа, життя, праця

становлять для Т. Шевченка невичерпне джерело

прекрасного. Усе, до чого торкаються руки трудів-

ника, оживає, сповнюється красою і значущістю.

Уявлення про працю як благо людини в концепції

Тараса Григоровича органічно зливається з по-

няттям добра. Усе прекрасне і добре, за Т. Шевчен-

ком, твориться в житті на основі трудового діян-

ня. Сама людина стає прекрасною в тій мірі, у якій

вона вносить свою частку творчої праці в працю

суспільну. Всі вищеозначені чинники знайшли

своє безпосереднє музичне втілення у хоровому

творі Я. Степового «Садок вишневий коло хати»,

написаному для жіночого хору а’cappella.

Загальний настрій позначений мелодич-

ною й метро ритмічною простотою, ладовим за-

барвленням, єдиним елегійно-споглядальним

настроєм, задушевністю зближує хор з українсь-

кими народними ліричними дівочими піснями.

У його музичній мові простежується синтетичне

поєднання поетичної і музичної інтонації, яка

малює виконавцям літній вечір української ро-

дини у всій красі та поглиблює силу емоційного

сприйняття художнього образу. Треба відзначити

ґрунтовне знання композитором особливостей

звучання жіночих голосів, що допомагає співакам

в оволодінні музичним матеріалом, сприяє скорі-

шому проникненню в художній образ та створен-

ню відповідного емоційного настрою.

Видатному українському композитору, пе-

дагогу Я. Степовому, у звучанні жіночого хору

без інструментального супроводу, вдалося з дуже

просто, але з високим натхненням відобразити

мальовничу українську природу, взаєморозумін-

ня і повагу, що панує в родині, підкреслити образ

матері, її відданість і любов.

Близькість музичної мови та стилю викла-

Professional Art Education

Volume 1 (1) 2020

дення матеріалу до народних пісень (наприклад,

Я. Степовий «Я дивлюся – аж світає») та сама музи-

кальність віршів Т. Шевченка роблять основний

їх зміст більш переконливим і зрозумілим, що

сприяє глибшому усвідомленню студентами зна-

чущості висловленої у них головної мети.

Значне місце в творчості українських ком-

позиторів займає втілення ліричного й ліри-

ко-драматичного тематизму творів Т. Шевченка.

У творах «Тополя» К. Стеценка, «Зацвіла в долині»

Б. Фільц, «Ой одна я, одна» й «На в городі коло бро-

ду» А. Штогаренка, «Дівоча пісня» Ю. Щуровсько-

го, «Не щебече соловейко» в обробці Г. Верьовки

за допомогою майстерності композиторів роз-

криваються найсвітліші, найвищі духовні якості

української дівчини, жінки, їхні переживання,

спричинені соціальною несправедливістю й при-

ниженнями.

Вищеназвані композитори за допомогою ін-

тонаційно-ритмічних зворотів, гармонічної мови

допомагають виконавцям більш глибоко відчути

прекрасний своєю моральною силою і чистотою

жіночий образ.

При вивченні хорових творів, зміст біль-

шості яких торкається проблем загубленого ко-

хання, страченого чи скаліченого назавжди жит-

тя дівчини або молодиці, студентам надається

можливість відчути особливості історичної доби,

пережити долі дівчат, які потерпали від нещас-

ного кохання, доторкнутися до душевної краси,

чистоти, глибини і вірності їхніх почуттів. Підси-

люючи емоційну напруженість вірша, відповід-

ним глибоким народнопісенним музичним тема-

тизмом, композитори вводять виконавців у стан

співпереживання, збуджують їхні почуття, вна-

слідок чого відбувається естетизація, впорядку-

вання, «окультурення» піднятих творами з гли-

бин душі емоційних пластів. Дані твори плекають

у виконавців також любов до добра, послідовну

непримиренність до зла й неправди.

Висновки. Таким чином, використання в

«Хоровому класі» творів, написаних на вірші

Т. Шевченка, дозволяє студентам не тільки зро-

зуміти соціальну значущість почуттів як поета

так і композиторів, а й пережити той або інший

художній образ разом із ними, що розвиває їх осо-

бисту емоційну сферу й духовність. Опанування

вищеназваними композиціями вчить майбутніх

учителів музичного мистецтва якою чистою й

чесною, гуманною й правдивою, працьовитою й

товариською, сповненою власної гідності й поша-

ни до всіх, хто працює, повинна бути справжня

українська людина. Творчість Тараса Шевченка

підсилена майстерністю українських компози-

торів несе молоді виховний потенціал, спрямова-

ний на плекання національної свідомості, вихо-

вання патріотизму національної гідності, духовне

збагачення особистості.

Треба відзначити, залучення майбутніх учи-

телів музичного мистецтва до опанування хоро-

вих творів на вірші Т. Шевченка, кращих зразків

хорової музики, збереження та поширення націо-

нальної культури через виконавську діяльність

є одним із засобів формування національної са-

мосвідомості. Робота над цими творами, сприй-

мання їх художніх образів допомагає студентам

осмислити свою національну та культурну при-

належність, уможливлює пізнання не тільки

хорового мистецтва, а й самих себе (своїх уподо-

бань, поглядів, можливостей, життєвого й твор-

чого потенціалу), сприяє визначенню перспектив

подальшого саморозвитку та самовдосконалення.

Professional Art Education Volume 1 (1) 2020 Scientic Journal

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Андрос, Н. (1985). Музична інтерпретація поезії Шевченка: (на матеріалі хорових творів укр. рад.

композиторів). Київ: Музична Україна, 72 с.

Васильєва, О. (2013). Підготовка майбутніх вчителів музичного мистецтва до практики роботи з хо-

ром. Час мистецької освіти: зб. наук. праць 1 Міжнародна науково-практична конференція. Харків: ХНПУ

ім.Г.С.Сковороди, 273-276.

Гордейчук, Н. (1956). Творчество Тараса Шевченко в русской музыке. Из истории русско-украинских

музыкальных связей. Москва: Музгиз, 203-212.

Жаровська, О.П. (2014). Національна самосвідомість як складова патріотичного виховання студентів

педагогічних університетів. Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді. Вип.

18(1). 233-242. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tmpvd_2014_18%281%29__28

Зелінська, Є. (2009). Національна самосвідомість та фактори її формування. Філософські проблеми

гуманітарних наук. Філософські проблеми гуманітарних наук. Режим доступу : http://www.info-library.

com.ua/books-text-11405.html

Козицький, П. (1965). Тарас Шевченко і музика. Шевченко і музика. Київ: Мистецтво, 5-18.

Королюк, Н. (1994). Кобзарева пісня : поезія Тараса Шевченка і музика. Київ : Фонд мистецтв «Юні

таланти», 76 с.

Пархоменко-Тимофієва, Л. Т. (1964). Шевченко і українська музика. Українська мова і література в

школі. Київ, № 5. 33-40.

Professional Art Education

Volume 1 (1) 2020

Погребенник, В. (2004). «Україна в антоновім огні»: ідейно-тематичний комплекс українсь-

кої поезії ХІХ – ХХ століття. Сучасний погляд на літературу. Режим доступу: http://enpuir.npu.edu.ua/

handle/123456789/26734

Приходько, Ю.О., Юрченко, В.І. (2012). Психологічний словник-довідник: Навчальний посібник.

Київ: Каравела, 328 с.

Стеценко, К. Г. (1981). Спогади, листи, матеріали. Київ: Музична Україна, 480 с.

Любченко, А. (упор.). (1989). Хорові твори на вірші Тараса Шевченка. Київ: Музична Україна.

Якубяк, В. (1964). Музикальність Шевченка. Тези доповідей VI-ої звітної наукової конференції. Дрого-

бич: Дрогобицький держ. пед. інститут ім. І. Франка. 180-182

REFERENCE

Andros, N. (1985). Muzychna interpretatsiya poeziyi Shevchenka (na materiali chorovykh tvoriv

ukrains’kykh radyans’kykh kompozytoriv). [Musical interpretation of Shevchenko’s poetry: (based on choral

works by Ukrainian Soviet composers]. Kiyev: Muzichna Ukraí̈na. [in Ukrainin].

Vasil’eva, O. (2013). Pidkhotovka maybutnikh vchiteliv muzyichnokho mystetstva do practyky roboty z

khoromChas mystets’koyi osvity. [Preparing future music teachers for the practice of working with the choir].

Kharkív: KHNPU ím.G.S.Skovorodi. [in Ukrainian].

Hordiychuk, N. (1956). Tvorchestvo Tarasa Shevchenka v russkoyi musyke. Is istoriyi russkoy musici.

[Creativity of Taras Shevchenko in Russian music. From the history of Russian-Ukrainian musical ties]. Moskva:

Muzgiz. [in Russian].

Zharovsʼka, О.Р (2014) Natsionalʼna samosvidomistʼ yak skladova patri-otychnoho vykhovannya studentiv

pedahohichnyh vusiv. Teoretyko-metodychni problemy vykhovannya ditey ta uchnivsʼkoyi molodi. [National Self-

Consciousness as a Component of Patriotic Education of Students in Pedagogical Universities]. (v.18). Retrieved

from http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tmpvd_2014_18%281%29__28 [in Ukrainian].

Zelinska, Ye. I. (2009). National consciousness and factors of its formation. Filosofski problem humanitarnykh

nauk. Redrieved from http://www.info-library.com.ua/books-text-11405.html [In Ukrainian].

Kozitskiy, P. (1965). Taras Shevchenko i muzyka. Shevchenko i muzyka [Taras Shevchenko and music.

Shevchenko and music]. Kyyiv: Mystetstvo, 5-18. [in Ukrainian].

Korolyuk, N. (1994). Kobzareva pisnya. [Kobzar’s song]. Kyyiv: Fond mystetstv «Yuni talanty». [in Ukrainin].

Parkhomenko-Timoyeva, L. T. (1964). Shevchenko i ukrayinsʹka muzyka. Ukrayinsʹka mova i literatura v

shkoli. [Shevchenko and Ukrainian music. Ukrainian language and literature at school]. Kyyiv, (v.5), 33-40. [in

Ukrainian].

Pohrebennyk, V. (2004). «Ukrayina v antonovim vohni»ideyno-tematychnyyi kompleks ukrayins’koyi poeziyi

ХІХ – ХХ stolittya. Suchasnyyi pohlyad na literature. [Ukraine in Anton’s Fire»: ideological and thematic complex

of Ukrainian poetry of the XIX - XX centuries]. Retrieved from http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/26734

[in Russian].

Prykhodʹko, YU.O., Yurchenko, V.I. (2012). Psykholohichnyy slovnyk-dovidnyk: Navchalʹnyy posibnyk.

[Psychological dictionary-reference book]. Kyyiv: Karavela. [in Ukrainian].

Stetsenko, K. H. (1981). Spohady, lysty, materialy. [Help, leaves, materials]. Kyyiv: Muzychna Ukrayina. [in

Ukrainian].

Lyubchenko, A. (emphasis.). (1989). Chorovi tvory na virshi Tarasa Shevchenka [Choir on the verse of Taras

Shevchenko]. Kyiv: Musical Ukraine. [in Ukrainian].

Yakubyak, V. (1964). Muzikalʹnistʹ Shevchenka. [Musicality of Shevchenko]. Tezy dopovidey VI-oyi zvitnoyi

Naukovoyi konferentsyy. Drohobych: Drohobytsʹkyy derzh. ped. instytut im. I. Franka, 180-182. [in Ukrainin].

Дата надходження рукопису 04.03.2020

Professional Art Education Volume 1 (1) 2020 Scientic Journal

Object. The article addresses issues of educating future music teachers, the formation of their

national worldview, in which professional knowledge and professional responsibility are formed, are

of great importance. The leading role in this direction belongs to the discipline “Choral Class” and the

widespread use of choral works written in poetry by Taras Shevchenko. Methods. Traditional historical

and pedagogical research methods were used in the work: analytical, historical, and comparative,

retrospective, comparative analysis of scientic and pedagogical literature, educational materials.

Results. It was revealed that the literary works of Taras Shevchenko were interpreted in their

choral works by such famous Ukrainian composers as M. Verbitsky, L. Dychko, M. Karminsky, A. Kos-

Anatolsky, O. Kosits, M. Lysenko, S. Lyudkevich, L. Revutsky, K. Stetsenko, A. Shtogarenko and others.

This is since choral music is precisely the spiritual center that for centuries has kept the “genetic code”

of Ukrainian culture. The work of the great poet T. Shevchenko has not lost its relevance today. He is

dear to us with a word that does not die and exalts the beauty of the Ukrainian nation, awakens the

best human feelings, encourages friendship and creative cooperation around the world, teaches us to

love Ukraine. Given this, a signicant role in the national education of future music teachers is played

by the development of choral works by Ukrainian composers based on poems by Taras Shevchenko in

the classes of the “Choir Class”. Studying the works of A. Kos-Anatolsky, Y. Stepova, A. Shtogarenko and

others, written in poems by T. Shevchenko, in the classes of the «Choir Clas»”, students can not only

understand the social signicance of the feelings of both the poet and composers, but also experience

that or other artistic image. This contributes to the development of the personal emotional sphere

of students, their spirituality, reection. Conclusions. Mastering the above compositions teaches

future music teachers how pure and honest, humane and truthful, hardworking and sociable, full

of self-worth and respect for all who work, a real person should be. Taras Shevchenko’s сreativity,

increased by the skill of Ukrainian composers, brings to young people the educational potential aimed

at educating the national consciousness, educating patriotism of national dignity, spiritual enrichment

of the individual.

Keywords: national education; Taras Shevchenko; choral works; Ukrainian composers; future

teachers of musical art.

DOI 10.34142/27091805.2020.1.01.05

FORMATION OF NATIONAL SELF-CONSCIOUSNESS

OF FUTURE MUSIC ART TEACHERS IN

«CHORAL CLASS»

Doctor of Pedagogical Sciences, Professor of

the Department of Theory and Methods of

Art Education and Conductor-choral Training

of the Teacher of H.S. Skovoroda Kharkiv

National Pedagogical University

Kharkiv, Ukraine

email: a.sokolova.a2017@gmail.com

https://orcid.org/0000-0003-0284-7320

Формування самосвідомості майбутніх учителів музичного мис-

тецтва в «Хоровому класі»