Professional Art Education Volume 1 (1) 2020 Scientic Journal

УДК [371.124:001](477)

DOI 10.34142/27091805.2020.1.01.04

ФОРМУВАННЯ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ

КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИЧНОГО

МИСТЕЦТВА В ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇНАХ

доктор педагогічних наук, професор кафе-

дри теорії і методики мистецької освіти та

диригентсько-хорової підготовки вчителя

Харківського націогального педагогічного

університету імені Г.С. Сковороди

Харків, україна

email: tushevavika@gmail.com

https://orcid.org/0000-0002-9451-0532

У статті з огляду на формування загальноєвропейського освітнього простору, зорієнтованого

на зближення систем підготовки педагогічних кадрів у країнах Європейського Союзу, обґрунтовується

актуальність дослідницько-орієнтованого навчання як інноваційного. На основі компаративістського

аналізу розглянуто різні вектори заломлювання теоретичного і практичного досвіду щодо формуван-

ня науково-дослідницької культури освітян, майбутніх вчителів музичного мистецтва, в європейських

країнах (Німеччині, Польщі, Великобританії). Виявлено, що у загальноєвропейському педагогічному про-

сторі відома значна кількість програм учительської підготовки «вчителя-вченого», «вчителя-дослідни-

ка», «вчителя, який рефлексивно самоуправляється», «вчителя – рефлексивного практика», в яких умови

організації професійної підготовки майбутніх учителів, характер навчальної взаємодії трансформують-

ся, підпорядковуючись вимогам дослідницького пошуку. В контексті педагогічної системи Німеччини,

яка базується на концепції вищої освіти В. Гумбольдта, визначено особливості освіти по спеціальності

«вчитель музики», яка базується на таких трьох «китах» - творчості, науці і педагогіці. Встановлено,

що у Польщі магістерське дослідження розглядається як дидактична категорія у мистецькій освіті і

потребує різних способів організації науково-педагогічного керівництва; у Великобританії виховання і

становлення педагога-дослідника, мислячого практика, є особистісним маркером його компетент-

ності і професіоналізму. Зроблено висновок, що підвищення рівня науково-методологічної освіти, фун-

даменталізація освітнього простору, його «онаучнення», активізація дослідницьких, рефлексійних, інно-

ваційних форм навчання – це ті чинники, які впливають на розвиток критичного, міждисциплінарного,

аналітичного, методологічного мислення майбутнього фахівця і створюють необхідний фундамент

для формування його науково-дослідницької культури.

Ключові слова: освітній простір, музичне мистецтво, дослідницько-орієнтоване навчання, мі-

ждисциплінарне мислення, музично-педагогічна освіта, безперервна освіта.

Постановка проблеми та її зв’язок зважли-

вими науковими чи практичними завданнями.

У процесі глобалізаційних змін у світі, зокрема в

Європі, формується загальноєвропейський освіт-

ній простір, зорієнтований на зближення систем

підготовки педагогічних кадрів у країнах Євро-

пейського Союзу, вдосконалення цих систем на

основі пошуку спільних критеріїв професійних

якостей «педагога-європейця». Загальноєвро-

пейський простір в освіті (European Dimension

in Education) розглядається як загальне духовне

поле, характерними ознаками якого є сукупність

спільних ціннісних орієнтацій, пов’язаних, на-

самперед, з розумінням значущості вчителя як

особистості-творця, здатного до дослідницького

відкриття, створення інноваційно-пошукового

навчального середовища.

Ці виклики мають відображення у норматив-

них документах європейських країн – «Педагогіч-

на Конституція Європи», рамкова програма ЄС з

досліджень та інновацій «Горизонт 2020», «Стра-

тегічні рамки європейського співробітництва в

галузі освіти і навчання (ЕТ 2020)», де як концеп-

туальна закладена ідея інтеграції науки і освіти,

«онаучнення» сучасного освітнього простору.

У зв’язку з соціокультурною цінністю фор-

мування дослідницької спрямованості майбут-

ніх фахівців в галузі мистецької освіти, розвитку

здатності до прогностичного аналізу наукових

знань, творчому використанню їх на практиці,

посилюються вимоги до формування науково-до-

слідницької культури майбутніх вчителів музич-

ного мистецтва, виникає необхідність усебічного

дослідження цієї проблеми, а саме аспектів, пов’я-

заних з вивченням закордонного досвіду, які за-

кладають теоретичне підґрунтя для наукової реф-

лексії цієї проблеми.

Аналіз основних досліджень і публіка-

цій. Вагомий вклад у розвиток теорії і методики

формування науко-дослідницької культури як

особистісного феноменув умовах вищої педа-

гогічної школи зроблено вітчизняними (С. Гон-

чаренко, М. Князян, О. Микитюк, В. Семиченко,

Л. Сущенко, В. Тушева та ін. ) та зарубіжними вче-

ними (В. Гумбольдт, В. Кеслер, З. Киль, В. Кньо-

хель, А. Мур, М. Олтен, Я. Ольберц, Дж. Сайт,

У. Тейлор, Д. Фіш, Е. Шартье, Л. Шульман та ін.

), методологічного значення набувають праці

Professional Art Education

Volume 1 (1) 2020

В. Загвязинського, В. Краєвського, В. Полонського,

Г. Щедровицького та ін. У музичній педагогіці оз-

начена проблема конкретизується у таких напря-

мах як методологічний аспект дослідницького

пошуку педагога-музиканта, наукове досліджен-

ня як дидактична категорія у мистецькій освіті,

дослідницько орієнтований підхід у професійній

підготовці вчителя музичного мистецтва, методи

науково-педагогічного керівництва підготовкою

магістерської роботи, оволодіння дослідницьки-

ми технологіями в межах поліхудожньої діяль-

ності, дослідницьке спрямування педагогічної

діяльності викладача мистецьких дисциплін, її

поліфункціональність тощо.

Проте зарубіжний досвід, зокрема європей-

ських країн, у напряму досліджуваної проблеми

залишається мало вивченим і систематизованим

та потребує спеціального вивчення.

Формулювання цілей та завдань статті.

Розгляд теоретичних і праксеологічних аспектів

проблеми формування науково-дослідницької

культури майбутніх освітян, вчителів музичного

мистецтва, в європейських країнах (Німеччині,

Польщі, Великобританії) є метою даного дослід-

ження.

Виклад основного матеріалу. На сьогодні в

країнах Західної Європи простежується новий на-

прямок у педагогічній освіті – дослідницько-орієн-

тований, – що концентрує в собі інноваційний

підхід до педагогічного процесу, який будується

як пошук нових пізнавальних орієнтирів. Дослід-

ницько-орієнтоване навчання розглядається як

таке, що ставить студента в ситуацію самостійно-

го оволодіння науковими поняттями і підходами

до вирішення проблем у процесі пізнання. По-

шукове дослідницько-орієнтоване навчання ре-

алізується як інноваційне навчання, спрямоване

на формування творчого і критичного мислення,

досвіду та інструментарію науково-дослідницької

діяльності, рольового та імітаційного моделюван-

ня.

Як зазначають науковці в галузі порівняль-

ної педагогіки (Н. Авшенюк, В. Єлманова, Ю. Кі-

щенко, О. Локшина, С. Синенко та ін. ), у вищій

школі європейських країн дослідницька діяль-

ність студентів набуває статусу, який прирів-

нюється до головних форм навчальних занять

(лекцій, семінарів, практичних занять), а продук-

тивна дослідницька діяльність просякає усі скла-

дові навчального процесу і стає його визначаль-

ною ознакою.

У загальноєвропейському педагогічному

просторі відома значна кількість програм учи-

тельської підготовки, в яких одним з головних

завдань є розвиток у майбутніх фахівців дослідни-

цького мислення, умінь пошукової пізнавальної

та дослідницької діяльності. Серед них програми,

орієнтовані на підготовку «вчителя-вченого» (P.

Broadfood), «вчителя-дослідника» (J. Elliot), «вчи-

теля, який рефлексивно самоуправляється»

(M. Fullan, A. Hargreaves), «вчителя – рефлексив-

ного практика» (D. Schon). У програмах розгляда-

ються умови організації професійної підготовки

майбутніх учителів, характер навчальної взає-

модії, що трансформуються, підпорядковуючись

вимогам дослідницького пошуку.

В умовах європейської музично-педагогічної

спільноти провідну роль у створенні дослідниць-

кого простору відіграють фахові міжнародні об’єд-

нання, а саме: Міжнародне товариство музичної

освіти, Європейська музична рада, Європейська

асоціація музики в школах й ін., якими зініцію-

ються наукові дослідження з історії та сучасного

стану музичної педагогіки в різних країнах, вив-

чаються перспективи розвитку європейської му-

зичної педагогіки, функціональне і процесуальне

значення музичної освіти в багатокультурному

європейському просторі.

Вивчення зарубіжної педагогіки свідчить,

що у вищих навчальних закладах Німеччини

організація науково-дослідницької діяльності

студентів базується на концепції вищої освіти В.

Гумбольдта, тобто поєднанні навчальної та на-

уково-дослідної роботи. Навчання у ВНЗ розгля-

дається як робота над наукою і разом з наукою,

рід діяльності, що наближується до дослідження.

У «Завданнях університетів і вищих шкіл…»

підкреслюється роль і значущість теоретичної

науково-методологічної освіти студентів у їх про-

фесійному становленні. Перед університетами,

вищими школами і науковими академіями ста-

виться мета стосовно підвищення рівня освіти та

кваліфікації кадрів і визначаються такі взаємо-

пов’язані завдання:

• перспективне вивчення фундаменталь-

них наук, що вимагає визначення наукових

стратегій, чітких теоретичних і методологічних

вихідних позицій і розвитку адекватного науко-

во-методологічного інструментарію;

• формування у студентів стратегічного

мислення і оволодіння методами тієї галузі нау-

ки, що вивчається, у дисциплінарному і міждис-

циплінарному плані.

Питання залучення студентів до науково-до-

слідницької творчої діяльності, участі у впро-

вадженні її результатів стає пріоритетним у ви-

щій школі Німеччини. Видатні німецькі вчені

(Ф. Вальтер, З. Киль, Р. Крамер, Я. Ольберц, В. Ян

та ін. ) доходять висновку, що засвоєння науко-

во-методологічних знань і вмінь, становлення

методологічних позицій являють основу інтен-

сифікації навчального процесу у вищих школах.

Науково-методологічна освіта розуміється як ре-

алізація науково-дослідницької діяльності, яка не

можлива без методологічних основ, знань щодо

наукових методів і оволодіння ними. Як наголо-

шує педагог-вчений В. Ян, кожний випускник ви-

щої школи має володіти методами наукової праці

і навиками наукової роботи (Ф. Ратнер, 2012).

Розробляючи коло проблем в межах «наука

Professional Art Education Volume 1 (1) 2020 Scientic Journal

– наукова діяльність – самостійна наукова діяль-

ність студентів», німецький педагог З. Кіль (S. Kiel,

2008) вказує на те, що остання, як інтегруюча скла-

дова навчального процесу, є в умовах вищої шко-

ли необхідною формою студентської діяльності;

самостійна наукова діяльність співвідноситься з

науковими дослідженнями і вимогами суспіль-

ної практики та вимагає самостійних, свідомих

і творчих дій. Вчений зазначає, що ця діяльність

має розглядатися у контексті її включення у пе-

дагогічний процес, особливо в аспекті особистіс-

но-освітньої і виховної дієвості. Підкреслюється,

що студента слід привчати до точного спостере-

ження і аналізу, експериментування; виховувати

його логічне, критичне, проблемно-орієнтоване

міждисциплінарне мислення; поступово стави-

ти в такі умови, які передбачають формування

вмінь розуміти складні взаємозв’язки, бачити

протиріччя, задавати питання, проявляти науко-

ву допитливість, продуктивні сумніви, висловлю-

вати власні думки та ідеї.

Особливістю освіти по спеціальності «вчи-

тель музики» стає її базування на таких трьох

«китах» як творчість, наука і педагогіка. Підготов-

ка вчителів музичного мистецтва для початко-

вої і основної школи у Німеччині відбувається у

педагогічних (Pädagogischen), науково-виховних

(Erziehungswissenschaftiichen) і загальних вищих

школах (Gesamthochschulen), для яких характерна

єдність наукового і педагогічного підходів.

У німецьких вищих навчальних закладах

різного профілю забезпечується професійна під-

готовка майбутніх педагогів-музикантів за ми-

стецьким, педагогічним, науковим й іншими

напрямами. Характерним для розвитку вищої

музичної освіти в Німеччині на сучасному етапі

є розширення спектру музичних спеціальностей

у ВНЗ (концертна педагогіка, музичний менед-

жмент, музична журналістика, музична терапія,

елементарна музична педагогіка тощо) у зв’язку з

актуальними інтересами населення, а також роз-

ширення змісту професійної підготовки (за раху-

нок більшої практичної спрямованості навчання,

підвищення ролі сучасної музики – академічної,

джазової, позаєвропейської, популярної, мульти-

медійних технологій тощо) у зв’язку з новими ви-

могами до фахівців у галузі музичної культури й

освіти.

Індивідуальні, групові, лекційні й семінар-

ські заняття в процесі професійної підготовки за

різними музичними напрямами доповнюються

проектно-орієнтованими заходами, серед яких

важливу роль відіграють: дослідницькі проекти,

наукові конференції й дисциплінарні семінари за

участю фахівців інших наукових галузей, митців

тощо; реконструкція музичних занять минулих

часів на основі історичних джерел (текстів, кар-

тин); організація міждисциплінарних «круглих

столів» з метою обговорення певної проблеми;

створення спільних робочих груп з викладачів та

студентів; різноманітні екскурсії; курси вихідного

дня за різними темами (створення музичних ін-

струментів, комп’ютерних музично-навчальних

програм тощо); віртуальні семінари через мережу

Інтернет й ін. (R. Kraemer, 2004).

Вчителі музики навчаються за моделлю,

підґрунтям якої є виконавська, музично-теоре-

тична, музично-історична і музично-педагогіч-

на освіта. Ця модель існує з часу Лео Кестенбер-

га, який був ініціатором International Society for

Music Education або ISME (Міжнародне товариство

музичної освіти) і її першим почесним президен-

том, і який створив модель музично-педагогіч-

ної освіти в Німеччині ще в 20-х роках минулого

століття.

Важливе місце займає створений Робочий

комітет щодо реалізації музично-педагогічних

досліджень, на форумах якого знаходять обго-

ворення наукові і методичні труди, нові наукові

програми, нові методи викладання. Для прове-

дення наукових досліджень студентів і підви-

щення кваліфікації вчителів низкою германсь-

ких фондів і суспільств (Фонд Олександра фон

Гумбольдта, Фонд імені Конрада Аденауэра, Фонд

імені Фрідріха Эберта, Суспільство Макса Планка,

Германське науково-дослідне суспільство) нада-

ються спеціальні стипендії. Такі дії підтверджу-

ють значущість дослідницького пошуку, різних

проявів інновацій у практико орієнтованій і ме-

тодичній діяльності, що застосовуються у системі

музичної освіти.

У дидактиці вищої школи Німеччини поси-

люються функції викладача як наукового керів-

ника і консультанта, набувають значення різні

форми кооперації між викладачами і студентами

(В. Арнольд, Ф. Вальтер, В. Кньохель, Ф. Лихте-

неккер, Р. Рецке). Так, Ф. Вальтер пов’язує високу

продуктивність наукової роботи студентів з по-

зитивним розвитком відношень між виклада-

чами і студентами, їх співпрацею і партнерськи-

ми взаємовідношеннями. Поділяючи ці позиції,

В. Арнольд і Г. Кньорншильд доходять висновку

щодо необхідності тісної співпраці викладача і

студента, їх спільної відповідальності за резуль-

тат у процесі науково-продуктивної діяльності

(Ф. Ратнер, 2012).

У Польщі трансформація загальної та про-

фесійної освіти висунула серйозні вимоги до

кваліфікації вчителів, яким рекомендується мати

науковий ступінь магістра, підставою для отри-

мання якого є захист магістерської роботи, яка

повинна відповідати певним критеріям, конкре-

тизованим у межах окремої дисципліни, а та-

кож захист цієї роботи на відповідному екзамені

(Г. Ніколаї, 2007). Отже, випускник вищої школи

крім професійної підготовленості повинен також

продемонструвати вміння користуватися науко-

во-понятійним апаратом обраної спеціальності.

Науково-літературний доробок у сфері про-

блематики, пов’язаної з магістерськими робо-

Professional Art Education

Volume 1 (1) 2020

тами випускників вищих навчальних закладів

Польщі, як в теоретичному, так і в експеримен-

тальному аспектах, є відносно багатим. Ця тема

посідає вагоме місце у працях відомих польських

дидактів і професорсько-викладацького складу

вищих педагогічних шкіл, університетів та му-

зичних академій, серед яких М. Дудзікова, Р. Гоз-

децька, З. Людкевич, М. Нізюрський, Й. Петер,

Й. Саран, М. Свєнтицький, З. Скорни, М. Славська,

М. Яковицька. Крім численних публікацій, при-

свячених проблематиці написання магістерських

робіт, мають місце довідники та посібники, що

визнані корисними для магістрів.

В магістерських роботах майбутніх учителів

музики використовується методологія тієї нау-

кової галузі, до якої відноситься вибрана пробле-

матика. На думку професора університету і му-

зичної академії в місті Лодзь Люціяна Цєшляка,

випускник напряму музичне виховання повинен

володіти методологією досліджень, типовою для

гуманітарних дисциплін, особливо історії та пе-

дагогіки. Професор наголошує на тому, що досвід

наукової роботи необхідний учителю музики для

досягнення успіху у своїй професійні діяльності

(Г. Ніколаї, 2007).

Більшість польських авторів відзначає, що

найважливіша мета магістерської роботи – упо-

рядкувати й зосередити інтереси випускників

напряму музичне виховання навколо завдань,

що стоять перед учителем музики сучасної шко-

ли. Магістерська робота повинна бути пов’язана

з проблематикою школи та впровадити майбут-

нього вчителя в середовище, в якому він буде

функціонувати, а також пробуджувати інтерес

до подальших самостійних досліджень. М. Нізюр-

ський стверджує, що на чільному місці повинні

бути магістерські роботи, які заохочують студен-

та до проведення експерименту (діагностуючого

або педагогічного) в самій школі.

Практика керівництва магістерськими робо-

тами майбутніх учителів музичного мистецтва в

Польщі суттєво відрізняється від організації на-

писання магістерських праць на музично-педа-

гогічних факультетах в Україні. Основною ауди-

торною формою роботи польських магістрантів

є не індивідуальні заняття з науковим керівни-

ком, а групові семінарські заняття з промотором

(керівником), на яких обговорюються методоло-

гічні та технологічні проблеми певного напря-

му досліджень, що самостійно визначається сту-

дентами шляхом запису до конкретного фахівця

– музикознавця, хормейстера, інструменталіста,

вокаліста, методиста тощо.

Можна виділити два основних типи музич-

но-педагогічних досліджень, що захищаються в

Польщі, – діагностичні, в яких головною метою

є опис існуючого стану, та експериментальні (в

основному, пілотажні), в яких певною мірою ве-

рифікуються нові розв’язання. Ці розвідки здійс-

нюються у двох сферах: досліджується музичне

виховання в школі і процес підготовки вчителів

музики. Значну кількість досліджень складно

кваліфікувати однозначно, часто вони прово-

дяться на межі різних наукових дисциплін, ви-

користовують різні дослідницькі техніки щодо

багатьох проблем.

Крім індивідуальних розвідок науков-

ців, існують розгалужені дослідження в межах

спеціальних проектів, замовлених міністерством.

Значний резонанс у польській громадськості

викликали загально польські дослідження – так

звана «експертиза Раковського». Автори «експер-

тизи» стверджували, що у напрямі музичного

виховання у навчальних закладах, підзвітних ві-

домству науки, слід звертати більшу увагу на ро-

звиток академічних кадрів й інтенсифікацію до-

слідницьких праць у межах науково-методичної

проблематики музичного виховання.

У Великобританії розвиток науково-дослід-

ницької культури майбутніх педагогічних фахів-

ців здійснюється на всіх етапах безперервної

освіти шляхом включення студентів у різноманіт-

ну дослідницько-пошукову діяльність, здійснен-

ня дослідницьких проектів. Однією з пріоритет-

них цілей професійно-педагогічної підготовки

майбутнього вчителя стає виховання і становлен-

ня педагога-дослідника, мислячого практика, для

якого властиві професіоналізм і компетентність.

У спеціальному розділі Білої Книги, присвя-

ченому вчителю, окреслено такі завдання:

• орієнтація вчителів і керівників шкіл на

новітні дослідження у вивченні педагогічної май-

стерності;

• забезпечення оперативного доступу до

наукових досліджень, новітнього навчального

матеріалу і навчальних засобів;

• забезпечення умов для обміну передовим

педагогічним досвідом;

• створення на базі шкіл своєрідних дослід-

ницьких лабораторій для проведення експери-

ментів і апробацій інноваційних методів навчан-

ня.

Головним завданням оволодіння основами

дослідження є аналіз явищ і пояснення своїх ре-

зультатів, в чому студент і проявляє себе як дослід-

ник. Студенти Брістольського, Кембриджського,

Оксфордського університетів націлені на вико-

нання спеціальних дослідницьких проектів, про-

ведення й аналіз власного психолого-педагогічно-

го експерименту з подальшим використанням на

практиці дослідницьких результатів. Професор

Кембриджського університету Д. Гопкінс зазна-

чає, що науково-дослідницька робота студентів та

його керівника мають стати експериментальним

майданчиком у проведенні науково-практичних

семінарів, конференцій, розробці та впроваджен-

ні науково-практичних проектів.

У вищій школі студенти проходять ґрун-

товну теоретичну підготовку з обраної галузі гу-

манітарних наук. Навчальний процес спрямова-

Professional Art Education Volume 1 (1) 2020 Scientic Journal

ний на здобуття загального розуміння системи

предметів, глибоке наукове осмислення їх змісту

з позицій різних теоретичних підходів. Майбутні

вчителя вчяться оперувати науковими терміна-

ми, знайомляться із ключовими проблемами

предмета, їх дослідниками, різними методами

дослідження. навчальні модулі спрямовані на

розвиток дослідницьких навиків, професійних

умінь у проектній роботі і групових презентаціях.

Спільною рисою для гуманітарних спеціально-

стей є те, що на цьому етапі студенти активно

опановують навики і техніки наукових дослід-

жень свого предмету, крім того розширюють і по-

глиблюють коло своїх наукових інтересів.

Питанню науково-дослідницької роботи

майбутніх вчителів присвячено багато праць,

зокрема монографічні дослідження британсь-

ких науковців щодо теорії педагогіки, специфіки

і сутності дослідницької діяльності студентів у

Великобританії (Г. Девіс, К. Джонсон, Е. Хокінс,

П. Хьорст, Р. Пітерс, Дж. Коперман, Л. Стенхауз,

Дж. Річарс та ін).

Своєрідним синтезом сучасної педагогічної

думки є праці професора Сассекського універ-

ситету Пітера Еббса, для якого особливий інте-

рес представляє питання щодо закономірностей

формування вмінь виробляти оригінальні ідеї у

різноманітних сферах діяльності (науковій, мис-

тецькій). П. Еббс, підкреслюючи важливість на-

укового осмислення самого предмету пізнання,

пропонує розглядати творче мислення як діалек-

тичний рух у координатній площині двох взаємо

перпендикулярних осей: вертикальній (свідо-

ме-несвідоме) і горизонтальній (традиційне-но-

ве).

У Великобританії особливого значення наб-

уває післядипломне навчання, яке розглядається

як невід’ємна частина навчального процесу у ви-

щій школі. Серед головних концептуально-органі-

заційних моделей неперервного навчання пра-

цюючих вчителів виділяють такі: технологічна

модель (відома, як модель Б. Джойса і Б. Шоверса);

рефлексивна модель; навчання на базі проектів.

Технологічна модель передбачає розши-

рення дидактичного інструментарію вчителя,

надання йому допомоги в оволодінні новими

педагогічними технологіями; педагогічними

нововведеннями. У межах рефлексивної моделі

навчання післядипломна освіта і підготовка пе-

дагогів будується як пошук нових пізнавальних

орієнтирів, підвищення пізнавальних можли-

востей працюючих учителів на основі їх самос-

прямованості. Моделі навчання на базі проектів

пропонуються вчителям з високим рівнем схиль-

ності до дослідництва, аналізу, рефлексії (С. Си-

ненко, 2002).

Висновки. Таким чином, вивчення педа-

гогічного досвіду у вищій школі за кордоном

(Німеччині, Польщі, Великобританії) свідчить,

що підвищення рівня науково-методологічної

освіти, фундаменталізація освітнього простору,

його «онаучнення», що забезпечується посилен-

ням єдності теоретичної і практичної, навчаль-

ної і дослідницької складових професійної підго-

товки майбутніх вчителів музичного мистецтва;

активізація дослідницьких, рефлексійних, ін-

новаційних форм навчання – це ті чинники, які

впливають на розвиток критичного, міждис-

циплінарного, аналітичного, методологічного

мислення майбутнього фахівця і створюють не-

обхідний фундамент для формування його науко-

во-дослідницької культури.

Перспективи подальших досліджень. Про-

довження обраного напряму дослідження ми вба-

чаємо у вивченні означеної проблематики в ін-

ших країнах світу, зокрема у США, Канаді.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Катревич, Л. В. (2015). Сучасні тенденції та зміст професійної підготовки вчителів гуманітарних дисци-

плін у вищих закладах освіти Великої Британії. Режим доступу: http://nbuv. gov. ua/UJRN/Vnadped_2015_4_9

Ніколаї, Г. Ю. (2007). Музично-педагогічна освіта в Польщі: історія та сучасність: Монографія. Сумсь-

кий Сдержавинй педагогічний університет імені А. С. Макаренка. Суми: СумДПУ, 395 с.

Синенко, С. І. (2002). Розвиток післядипломної педагогічної освіти в країнах Західної Європи (Англія,

Франція, Німеччина): Автореферат дис. … канд. пед. наук: 13. 00. 04. Центральний інститут післядиплом-

ної педагогічної совіти АПН України, Київ, 20 с.

Ратнер, Ф., Матушевская, Г. (2012). Подготовка учителей за рубежом: монография. Казань: Издатель-

ство Казанского университета, 114 с.

Тушева В. В. (2015). Формування науково-дослідницької культури майбутнього вчителя музики в

процесі професійної підготовки: теорія і практика: Монографія. УМО НАПН України. Харків: Майдан, 450

Vitkauskas R., Rinkevičius Z. (2007). Būsimųjų muzikos pedagogų nuostatos meninio ir dvasinio ugdymo

atžvilgiu. Pedagogika: mokslo darbai. (v. 85), 129-134.

Kiel, S. (2008). Methodische Bildung als hochschulpädagogisches. Anliegen- ausgewählte Probleme.

Wissenschaftliche Zeitschrift der Karl-Marx-Universität. Lepzig, (v.3), 298-301.

Kraemer R. (2004). Musikpädagogik – eine Einführung in das Studium. Augsburg : Wißner, 480 s.

Helms, S., Schneider, R., Weber, R. (Eds.). (2005). Lexikon der Musikpädagogik. Kassel: Bosse, 295 s.

Professional Art Education

Volume 1 (1) 2020

REFERENCES

Katrevich, L. V. (2015). SuchasnI tendentsiyi ta zmIst profesIynoyi pIdgotovki vchiteliv gumanitarnih

distsiplin u vischih zakladah osviti Velikoyi Britaniyi. [Modern tendencies and maintenance of professional

preparation of teachers of humanitarian disciplines are in higher establishments of formation of Great Britain].

Retrieved from http://nbuv. gov. ua/UJRN/Vnadped_2015_4_9 [in Ukrainian].

Nikolayi, G. Yu. (2007). Muzichno-pedagogIchna osvIta v Polschi: IstorIya ta suchasnist: MonografIya.

[Musically pedagogical education in Poland: history and contemporaneity: Monograph]. Sumi: SumDPU. [in

Ukrainian].

Sinenko, S. I. (2002). Rozvitok pIslyadiplomnoyi pedagogichnoyi osviti v krayinah zahidnoyi Evropi

(AnglIya, FrantsIya, NImechchina): Avtoreferat dis. … kand. ped. nauk: 13. 00. 04. [Development after diploma

pedagogical education in the countries of Western (England, France, Germany): Abstract of thesis]. Tsentralniy

Institut pIslyadiplomnoyi pedagogIchnoyi soviti APN Ukrayini, Kiyiv. [in Ukrainian].

Ratner, F., Matushevskaya G. (2012). Podgotovka uchiteley za rubezhom: monograya. [Preparation of

teachers abroad: monograph]. Kazan: Izdatelstvo Kazanskogo universiteta. [in Russian].

Tusheva, V. V. (2015). Formuvannya naukovo-doslIdnitskoyi kulturi maybutnogo vchitelya muziki v

protsesi profesiynoyi pidgotovki: teoriya i praktika: MonografIya. [Forming of scientically-research culture of

future music master in the process of professional preparation: theory and practice: Monograph]. UMO NAPN

UkraYini. HarkIv: Maydan. [in Ukrainian].

Vitkauskas, R., Rinkevičius Z. (2007). Būsimųjų muzikos pedagogų nuostatos meninio ir dvasinio ugdymo

atžvilgiu. Pedagogika: mokslo darbai. T. 85. 129-134. [in Poland].

Kiel, S. (2008). Methodische Bildung als hochschulpädagogisches. Anliegen- ausgewählte Probleme.

Wissenschaftliche Zeitschrift der Karl-Marx-Universität. Lepzig, H. 3. 298-301. [in Germany].

Kraemer R. (2004). Musikpädagogik – eine Einführung in das Studium. Augsburg: Wißner. [in Germany].

Helms, S., Schneider, R., Weber, R. (Eds.). (2005). Lexikon der Musikpädagogik. Kassel: Bosse, 295. [in

Germany].

Дата надходження рукопису 28.02.2020

Professional Art Education Volume 1 (1) 2020 Scientic Journal

Object. In the article taking into account forming of European educational space orientated

on rapprochement of the systems of training of pedagogical personnels in the countries of european

union, actuality of the research-oriented studies as innovative is grounded. Methods. On the basis

of comparativist analysis the different vectors of refraction of theoretical and practical experience

are considered in relation to forming of scientically-research culture of teachers, future teachers

of musical art, in European countries (To Germany, Poland, Great Britain). Results. It was found

that in the European pedagogical space there is a signicant number of teacher training programs

«teacher-scientist», «teacher-researcher», «teacher who reexively self-governs», «teacher - reexive

practice». In these programs, the conditions for organizing the training of future teachers, the

nature of educational interaction are transformed and subject to the requirements of research. The

German pedagogical system is based on W. Humboldt’s concept of higher education and determines

that the specialty «music teacher» is based on three «whales» - creativity, science and pedagogy. It is

established that in Poland the master’s research is considered as a didactic category in art education

and requires different ways of organizing scientic and pedagogical guidance; in the Great Britain,

the education and development of a teacher-researcher, a thinking practitioner, is a personal marker

of his competence and professionalism. Conclusions. Factors inuencing the development of critical,

interdisciplinary, analytical, methodological thinking of the future specialist and creating the necessary

foundation for the formation of his research culture are identied. This is raising the level of scientic

and methodological education, the fundamentalization of the educational space, its «learning», the

intensication of research, reection, innovative forms of learning.

Keywords: European educational space; research culture of a music teacher; research-oriented

learning; interdisciplinary thinking; music-pedagogical education; continuing education.

DOI 10.34142/27091805.2020.1.01.04

STUDY OF SCIENTIFIC RESEARCH CULTURE

OF FUTURE MUSIC TEACHERS IN EUROPEAN

COUNTRIES

Doctor of Pedagogical Sciences, Professor,

Professor of the Department of Theory and

Methods of Art Education and Conductor-

choral Training of the Teacher of H.S.

Skovoroda Kharkiv National Pedagogical

University, Kharkiv, Ukraine

email: tushevavika@gmail.com

https://orcid.org/0000-0002-9451-0532

Формування науково-дослідницької культури майбутніх учителів

музичного мистецтва в Європейських країнах