
якості  провідної  не  прагматичну  мету  підготов-
ки спеціаліста, а формування  особистості  здатної 
до саморозвитку та самоосвіти, що так необхідно 
майбутньому вчителю. Досягнення кінцевої мети 
навчання  студентів  ми  здійснювали  через  досяг-
нення  безліч  проміжних  (кафедральних  і  між 
кафедральних)  цілей.  Своєрідний  «педагогічний 
конвеєр»,  в  якому  кожен  щабель  ставав  обов’яз-
ковим  для  формування  фахівця,  як  би забезпечу-
вав стиковку між результатами  вивчення  різних 
тем, розділів, дисциплін, а на кожному окремому 
етапі  навчання  –  рівень  професійних  компетен-
цій студентів, необхідних для успішної роботи на 
подальших  етапах.  Тому  внутрішні  цілі  кафедри 
(дисципліни)  включали  опанування  студентами 
знаннями-вміннями  в  здійсненні  способів  пізна-
вальної  і  професійної  діяльності  в  рамках  дири-
гентсько-хорових  дисциплін,  що  необхідні  для 
самостійної навчальної та науково-дослідницької 
діяльності. 
Під  час  дослідження  ми  використовували 
наступний  орієнтовний  перелік  дієслів  для  фор-
мулювання  загальних  кафедральних  навчаль-
них цілей: «знати», «розуміти», «демонструвати», 
«аналізувати»,  «використати»,  «застосовувати», 
«оцінити», «висловлювати» тощо. Для цілей твор-
чого  типу  (пошукові  дії)  ми  використовували 
дієслова:  «варіювати»,  «видозмінювати»,  «пере-
групувати»,  «перебудувати»,  «передбачити»,  «по-
ставити  питання»,  «синтезувати»,  «спростити», 
«підвести підсумок», «позначити», тощо.
Необхідно  вказати  на  те,  що  використання 
чіткої  ієрархічної  класифікації  цілей  у  процесі 
вивчення диригентсько-хорових дисциплін є важ-
ливою справою, бо: 
а)  відбувається  концентрація  зусиль  на  го-
ловному; викладач, що використовує таксономію, 
не тільки виділяє і конкретизує цілі, а й упорядко-
вує їх, визначаючи першочергові завдання, поря-
док та перспективи подальшої роботи; 
б) характерними рисами для спільної роботи 
викладача та студентів стають: ясність, прозорість 
та  гласність;  в)  складаються  еталони  оцінки  ре-
зультатів навчання.
Поряд  з  цим,  особливу  увагу  ми  приділяємо 
технології  конструювання  завдань:  підготовці 
та  використанню  в  самостійній  роботі  студентів 
диференційованих  навчально-пізнавальних 
завдань, що відповідають цілям різного рівня, ві-
дображають зміст кожної дисципліни диригентсь-
ко-хорового циклу та включають різні види і рівні 
навчально-пізнавальної діяльності студентів. Ме-
тодологічним  орієнтиром  для  нас  є  положення, 
обгрунтоване в наукових дослідженнях, про ціліс-
не вивчення  об’єкту, що можливе  лише в діалек-
тичній єдності системного і діяльнісного підходів. 
Виходячи з цього, ми фіксуємо зміни в стилі діяль-
ності студентів на трьох взаємопов’язаних рівнях: 
а)  операційному,  що  включає  прийоми,  способи 
діяльності, алгоритми тощо; б) змістовному (різні 
рівні засвоєння знань); в) цілемотиваційному.
Рівні  засвоєння  знань,  в  єдності  з  процесу-
альними характеристиками діяльності студентів, 
ідентифікуються  по  методиці,  в  якій  під  рівнем 
засвоєння того чи іншого навчального матеріалу 
є  певна  якість  діяльності,  що  можлива  на  основі 
даної  інформації.  Таким  чином,  виділяються  на-
ступні операційно-змістовні рівні: 
•  перший  рівень  –  фактичний;  характерна 
самостійна діяльність студента в плані сприйнят-
тя  (розпізнавання,  розрізнення),  а  фонд  знань,  в 
основному,  складений  з  фактів  («знання-знайом-
ства»,  наприклад,  з  основ  техніки  диригування 
– теоретичне поняття про плани, позиції, силу та 
масу жесту, або констатація  засобів  музичної  ви-
разності хорового твору, що вивчається); 
•  другий  рівень  –  стандартних  операцій, 
пов’язаний з самостійною репродуктивною діяль-
ністю студентів (буквальна репродукція твору, що 
вивчається в класі хорового диригування); 
•  третій рівень – реконструктивне самостій-
не відтворення хорової партитури; 
•  четвертий – творчий рівень диригентської 
підготовки,  що  передбачає  оволодіння  умінням 
самостійної музичної та вербальної інтерпретації 
хорового твору, що вивчається.
Для визначення остаточного рівня теоретич-
них знань з «хорознавства», «постановки голосу», 
«диригування», кафедра щосеместрово проводить 
теоретичний  модуль,  у  зв’язку  з  чим  були  підго-
товлені диференційовані задачі, що сприяють ви-
явленню  у  студентів  готовності  до  самостійного 
вирішення  художньо-технічних  завдань  різних 
рівнів засвоєння навчальної інформації: 
а)  самостійне  відтворення  навчального  ма-
теріалу, виклад засвоєних знань; 
б) виконання операцій, вживання засвоєних 
навиків; 
в) ухвалення рішень в новій, проблемній си-
туації; вживання отриманих  знань і умінь у  хор-
мейстерській практиці.
Працюючи  над  технологічними  аспектами 
організації  самостійної  навчально-пізнавальної 
діяльності  студентів,  спиралися,  по-перше,  на  те-
Volume 4 (1) 2023Professional Art Education
26 © Lyudmila  Kostenko