УДК 75.022.82:658.2

DOI 10.34142/27091805.2023.4.01.01

ОСОБЛИВОСТІ ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ

ПІДЛІТКІВ ЗАСОБАМИ ОБРАЗОТВОРЧОГО

МИСТЕЦТВА

доктор педагогічних наук, професор кафедри

методики викладання мистецьких дисци-

плін Кременецької обласної гуманітарно-пе-

дагогічної академії імені Тараса Шевченка

Кременець, Тернопільська область, Україна

email: demianchukoleksandr@gmail.com

https://orcid.org/0000-0002-6530-5759

Мета статті полягає у визначенні особливостей та механізмів модернізації педагогічних умов

естетичного виховання підлітків засобами образотворчого мистецтва, аналізі сучасних інноваційних

технологій, що використовуються при цьому процесі.

В статті застосовуються теоретичні методи: порівняння, систематизація та узагальнення на-

укових джерел з питання використання образотворчого мистецтва як засобу естетичного виховання

підлітків. Наукова новизна статті полягає в уточненні змісту поняття «естетичне виховання», запропо-

нуванні організаційно-педагогічних умов, що забезпечують ефективність естетичного виховання підліт-

ків у процесі навчання образотворчому мистецтву.

Визнано позитивну роль суб’єктивного сприймання і переживання творів мистецтва, що дозво-

ляють реалізувати їхній об’єктивний естетичний смисл. Виявлено значущість мисленнєвої активності,

здатності підлітків до «співдії», «співпереживання» через образне і понятійне узагальнення. Проаналізова-

но зв’язок одиничного (конкретно-чуттєва форма, образне узагальнення) і загального (чуттєве сприйнят-

тя багатогранної сутності зображуваного явища). Обґрунтовано зміст репродуктивного (фрагментар-

ний і сюжетний підрівні); емоційно-художнього; інтуїтивно-художнього; усвідомлено-художнього рівнів

сприймання творів образотворчого мистецтва.

Результати дослідження можуть бути використані у педагогічній практиці роботи основної шко-

ли, а також для розробки навчально-методичних посібників, дидактичних матеріалів педагогічних за-

кладів середньої та спеціальної освіти, ЗВО.

Ключові слова: педагогічні умови, підлітки, естетичне виховання, художній образ, образотворче

мистецтво.

Постановка проблеми та її зв’язок з важли-

вими науковими та практичними завданнями.

Організація естетичного виховання підлітків

виступає одним із важливих напрямків роботи су-

часного вчителя, грамотна реалізація завдань яко-

го неможлива без виокремлення та усвідомлення

структурних частин естетичної культури особи-

стості в цілому. Посилення науково-теоретично-

го інтересу до проблеми естетичного виховання

підлітків засобами образотворчого мистецтва є

суттєвою ознакою в сучасній світовій педагогіч-

ній освіті. Не є виключенням в цьому ракурсі й

українська педагогічна думка, яка демонструє ске-

рованість своїх наукових розвідок на осягнення

детермінант сучасного процесу навчання і вихо-

вання. Проте для успішного формування худож-

ньої культури підлітків потрібно створення нау-

ково обґрунтованих організаційно-педагогічних

умов, а саме – організації діяльності гуртків згід-

но з інтересами школярів, відповідного предмет-

но-просторового середовища, виховних систем,

змісту художньо-творчої діяльності вихованців,

індивідуальних та вікових особливостей підлітків.

Аналіз основних досліджень і публікацій.

Зростанню ефективності педагогічних умов есте-

тичного виховання особистості присвячено низку

сучасних досліджень.

Різноманітні аспекти естетичного виховання

Volume 4 (1) 2023Professional Art Education

6© Oleksandr Demjanchuk

Professional Art Education Volume 4 (1) 2023 Scientic Journal

шолярів презентовано в роботах Є. Антоновича

(1997), С. Жупаніна (1986), Б. Бриліна (2018), О. Са-

пожнік (2001), В. Рагозіна (2001), І. Паласевич (2015)

та інших.

Історичні асекти теорії та практики естетич-

ного виховання висвітлено в роботах Д.Джоли

(1998), Н. Міненко (2012), А.Щербо (1983) та інших.

Доцільним вважаємо й надалі використову-

вати педагогічний, мистецтвознавчий, психоло-

гічний досвід Г.Баталіної (2005), Н.Горобець (1999),

Н.Стасюк (2009), М.Дроздової (2006), О.Самойленко

(2020), В.Фоміна (2007) та інших.

В дослідженнях С. Кучер розглядаються педа-

гогічні умови естетичного виховання особистості

й виокремлюються: поетапність навчально-ви-

ховного процесу, посилення мотивації пізна-

вальної діяльності, удосконалення емоційно-осо-

бистісного ставлення учнів до творів живопису,

урізноманітнення форм організації занять (2000).

Аналіз існуючих джерел за даною проблема-

тикою не виявив існування в сучасній педагогіч-

ній освіті цілісного дослідження механізмів модер-

нізації педагогічних умов естетичного виховання

підлітків у процесі навчання образотворчого ми-

стецтва. Поза увагою вчених зостаються чимало

актуальних питань, що потребують всебічного ос-

мислення та широкої наукової дискусії.

Формулювання цілей та завдань статті.

Мета статті полягає в аналізові особливостей та

механізмів модернізації педагогічних умов есте-

тичного виховання у процесі навчання обра-

зотворчого мистецтва.

Виклад основного матеріалу. Актуалізація

проблеми естетичного виховання підлітків у су-

часних умовах вимагає переосмислення змісту

діяльності вчителя на уроках образотворчого ми-

стецтва. Водночас це переосмислення повинно

відбуватися не механічно, в жодному випадку не

відкидаючи ті корисні й позитивні здобутки, які

існують сьогодні в методиці навчання образотвор-

чому мистецтву, і, відповідно, ті прийоми і мето-

ди, які виправдали себе в процесі існуючої систе-

ми естетичного виховання.

Сучасні методи викладання образотворчого

мистецтва націлюють учителя на розвиток в уч-

нів репродуктивної та продуктивної уяви, вміння

бачити, сприймати і розуміти зміст твору мис-

тецтва, сприймати його зацікавлено й емоційно.

Сьогодні, із врахуванням стану розвитку пси-

хології й педагогіки абсолютно зрозуміло, що без

яскравих і сильних емоційних вражень в процесі

спостереження й вивчення особливостей твору

мистецтва неможливим є формування естетично-

го співпереживання учнів. Без глибоко особистіс-

ного, суб’єктивного сприймання і переживання

твору мистецтва у свідомості особистості не може

реалізуватися і його об’єктивний естетичний

смисл (Рудницька О., 2005).

З іншого боку, глибоке й ефективне сприй-

мання твору мистецтва неможливе без активної

застосування мисленнєвих процесів. Сюжетний

ряд, характеристика образів твору мистецтва, їхні

композиційні взаємовідносини, дають змогу вияв-

ленню специфічної мисленої активності школяра,

близької до засвоєних ним форм практичної і на-

вчальної діяльності. Цю активність вчені назвали

«співдією» аналогічно терміну «співпереживан-

ня». Адже учень подумки стає на позицію героя

мистецького твору, радіє його успіхам, співчуває

невдачам, думає разом з ним і прагне того ж, що й

герой, якого він сприймає.

Спостереження за розвитком сприйняття уч-

нів основної школи (5-7 класів) показали, що його

розуміння можливе лише через проникнення

у світ особистості кожного з них, одночасно спо-

стерігаючи за характером діяльнісної активності.

На основі здобутих знань і практичного досвіду

підліток вчиться розуміти, відчувати світ навко-

ло, а також себе у світі - свої емоційні й чуттєві

реакції. Діяльність підлітка впливає на характер

його сприйняття, а також естетичного ставлення

до предметів та об’єктів мистецтва (Чихурський

А., 2012).

Необхідно також зазначити, що у підлітко-

вому віці вже цілком сформованими є навички

споглядання твору мистецтва, розпізнавання ху-

дожніх образів і часткового усвідомлення їхнього

змісту. Проте розуміння системи образів твору ми-

стецтва, його ідеї, свого власного ставлення до неї,

оціночна дія та її обґрунтування – ще викликають

певні труднощі на цьому етапі розвитку школяра.

Тим більше вони ускладнюються психологічними

особливостями підліткового віку, коли у школяра

ще не має встановленої системи цінностей, він пе-

ребуває в пошуку, часто змінює свої зацікавлення,

прагне будь-яким чином ствердитися в соціумі й

нерідко саме тому віддає перевагу більш вагомим,

з його погляду, речам, ніж естетичне сприйняття

твору й мистецтво взагалі. Разом з тим, ще деякі

труднощі виникають у підлітків з процесом пере-

ведення змісту зображеного в категорії символіч-

ні, алегоричні, узагальнюючі, оскільки такий про-

цес потребує ґрунтовних знань в сфері мистецтва,

залучення низки аналогій, які можна здобути тіль-

ки через збагачення досвіду споглядання творів

живопису різних майстрів різних епох тощо, недо-

ступного підлітку через його вікові особливості. І

хоча дослідження науковців, що розкривають пи-

тання психічного розвитку молодших школярів,

доводять успішність спроб зниження вікового

порогу доступності творів мистецтва, проте все ж

учені погоджуються з тим, що основним періодом

ефективного пізнання творів мистецтва школяра-

ми з погляду готовності психіки до абстрактного

мислення, вміння порівнювати і узагальнювати,

розуміння символіки тощо - це не початкова шко-

ла, а власне підлітковий вік (Джола Д., 1998). Саме

в підлітковому віці порівняно ясною і осмисленою

стає операція образного узагальнення, а також за-

лежна від першого, тому що значно складнішою

є операція понятійного узагальнення, пов’язана із

потребою оперувати значною кількістю засвоєної

інформації про навколишній світ і мистецтво вза-

галі.

Образне узагальнення, як відомо, передбачає

аналіз сутнісних зв’язків між деталями худож-

нього цілого, з яких складається художній образ.

У жодному випадку, аналізуючи твір мистецтва,

грамотний педагог не може дозволити собі ско-

чуватися до рівня розмови на зразок: «так приду-

мав художник», а «так буває у житті». Адже такий

шлях – це шлях в нікуди. Не можна йти манівцями

наївно-буквального ставлення до мистецтва. Тому

що кожна навіть дуже далека від навколишньої

дійсності картина великого художника (а саме

такі вивчаються у шкільній програмі) є відобра-

женням світу у всіх його проявах. Однак побачити,

яким чином це зроблено і підказати, а при потребі

й пояснити учням – саме в цьому полягає функція

вчителя (Мартинюк І., 2005).

Підлітковий період характеризується посту-

повістю переходу від емпіричного сприймання

до узагальнюючого. Образне узагальнення фор-

мується у конкретно-чуттєвій формі як одинич-

не. Але одиничне у мистецтві виражає загальне:

один художній образ дає учневі можливість чут-

тєво сприйняти багатогранну сутність зображува-

ного явища як реальність. Разом з тим, оскільки

великого досвіду у підлітків ще немає, тому для

розкриття глибоких зв’язків мистецького обра-

зу необхідна допомога і керівництво педагога. Це

потрібно і для того, щоб продемонструвати шко-

лярам можливість різноманітних інтерпретацій

одного й того ж художнього явища й переконати

учнів у недоцільності однозначного трактування

мистецького твору. Адже чим багатшим буде ін-

терпретаційне поле, тим глибшим буде сприйнят-

тя і засвоєння мистецького твору.

Навчити підлітка осягати художню умов-

ність мистецького твору, піднімаючись над без-

посередністю сюжету і життєвих прототипів кар-

тини, можна тільки тоді, коли визріють необхідні

психічні передумови. Це, як правило, відбувається

у підлітковому віці.

Основним періодом ефективного пізнання

творів мистецтва школярами з погляду готовності

психіки до абстрактного мислення, вміння порів-

нювати і узагальнювати, розуміння символіки

тощо - це не початкова школа, а власне підлітко-

вий вік. Саме в підлітковому віці порівняно ясною

і осмисленою стає операція образного узагальнен-

ня, а також залежна від першого, тому що значно

складніша - операція понятійного узагальнення,

пов’язана із потребою оперувати значною кількі-

стю засвоєної інформації про навколишній світ і

мистецтво взагалі (Ревенко І., 2010).

Порівняння твору з іншими, близькими в

художньому плані або навпаки контрастними

(живопис, музика, література тощо) є, на наш по-

гляд, значно дієвим чинником в цьому відношен-

ні, ніж, наприклад, порівняння з дійсністю. Саме

це є принциповим для нашої методики і системи

педагогічного керівництва. Далі слідує вербальна

компонента, тобто реалізація побаченого і зро-

зумілого у словесному викладі. При чому, ми при-

тримуємося думки про те, що тут необхідно поз-

бавлятися монологічної форми викладу змісту, як

вчителем, так і учнями.

Найбільш оптимальною формою вербаль-

ної реалізації естетичного досвіду бачимо вільну

дискусію, де педагог виступає модератором роз-

мови, проте неформальної і не із заготовленими

наперед відповідями на питання, а розмови, яка

носить безпосередній, імпровізований характер.

Адже саме тоді вона є цікавою і корисною для уч-

нів і їхнього розвитку. Така непідготовлена роз-

мова сприяє виясненню суті речей, а не отриман-

ню оцінки, вона зберігає інтерес до предмета на

відповідному рівні, і дозволяє підлітку відчувати

почуття власної гідності у тому, що він активний

учасник дискусії, а не маріонетка, яка виконує,

надану зверху, їй роль. Учень, який бере участь

у такій дискусії відчуває почуття власної від-

повідальності за результат цієї дискусії, і розуміє,

що цей результат залежить і від його думки, тому

відповідально ставиться до того, що говорить.

Зрозуміло, що такий спосіб ведення розмо-

ви потребує кваліфікованого педагога, наділеного

Volume 4 (1) 2023Professional Art Education

Professional Art Education Volume 4 (1) 2023 Scientic Journal

професійними знаннями, педагогічними, психо-

логічними, який крім усього іншого, наділений

відчуттям такту, вольовими якостями, вмінням

утримувати інтерес аудиторії тощо. Варто зазна-

чити, що при аналізові творів мистецтва бажано

уникати штампів і занадто гучних висновків (Чи-

хурський А., 2016).

Для естетичної оцінки мистецького твору не-

обхідно хоч час від часу пропонувати учням ті тво-

ри, які безпосередньо торкаються їхнього життя і

відповідають їхньому рівню емоційних реакцій і

естетичних потреб. Проте, звісно, діапазон картин

і образів − необхідно розширювати. Вести цей про-

цес необхідно поступово. Пізнавальні потреби по-

винні задовольнятися одночасно із отриманням

естетичного задоволення. Тому що відпадання од-

ного чи іншого чинника в такому випадку загро-

жує оптимальному ходу навчального процесу.

Зазначимо, що відомі наступні рівні сприй-

мання і розуміння мистецьких творів: репро-

дуктивний (фрагментарний; сюжетний) та

продуктивний (емоційно-художній; інтуїтив-

но-художній; усвідомлено-художній) (Роменець

В., 2001).

Ці рівні не залежать від віку школярів. Вони

осягаються індивідуально і вказують на зростан-

ня ступеня сприйняття учнями творів мистецтва.

У цих рівнях відображаються не кількість знань і

вмінь, а якість у розумінні й створенні творів мис-

тецтва. Межі між рівнями умовні, рухливі, разом з

тим кожний рівень має свої особливості.

Репродуктивний рівень відображає засвоєн-

ня сюжету і подієвого ряду мистецького твору

без творчої переробки сприйнятого за відсутності

будь-якого узагальнення. Учнями сприймаються

лише найпростіші зв’язки твору. Вони роблять

зусилля, щоб запам’ятати те, що сприймають, за-

своїти самі факти – образи й символи, проте не

їхній зміст. Це сприймання формальне, без задіян-

ня особистісно-емоційних особливостей психіки.

Воно ґрунтується на зовнішніх ознаках.

Фрагментарний підрівень зазвичай власти-

вий учням, які погано усвідомлюють сприйняте.

Роблячи великі зусилля, учень не може охопити

основних взаємозв’язків твору. Він оперує окре-

мими деталями, героями, явищами. Сприйняті об-

рази сприймаються як сигнали, що актуалізують

життєві враження. Окремі уявлення не склада-

ються в загальну картину.

Сюжетний підрівень відрізняється від по-

переднього повнішим сприйманням картини в

її контекстно-сюжетних зв’язках. Картина і ма-

люнок сприймаються, як повідомлення, що має,

передусім, часову послідовність. Діти запам’ято-

вують образи твору, вибудовуючи їх у сюжетний

ряд. Різниця між твором мистецтва і тривіальним

малюнком − не фіксується і не осмислюється.

Сприймання на емоційно-художньому рівні

відрізняється яскраво вираженою емоційністю,

особистісним зацікавленням учня у зображених

об’єктах і подіях, його активним співпереживан-

ням героям, їхнім вчинкам тощо. Емоційність

сприймання властива всім рівням. Але на цьому

рівні вона виражена особливо яскраво і повно, як

і пропущення змісту картини через призму влас-

них емоцій і переживань. Художнє узагальнення

здійснюється в цьому випадку через усвідомлене

залучення особистого емоційного досвіду.

Інтуїтивно-художній рівень характеризуєть-

ся не тільки повнотою сприймання і самостійні-

стю осмислення мистецького твору, але й із задіян-

ням при цьому інтуїції. Пояснення змісту картини

має характер здогадки, увага учня спрямована на

оцінку сприйнятого. Школярі виділяють окремі

образи, прагнучі розгадати їх художній зміст.

Усвідомлено-художній рівень сприймання

картини можна назвати цілісно-аналітичним.

У цьому випадку учні демонструють розуміння

якості зображеного, шукають глибокого розумін-

ня образного змісту твору. Оцінюючи зображення,

вони диференціюють виразові засоби, прийоми,

елементи майстерності художника, безпомилково

відрізняють головне від другорядного, рельєф від

фону тощо (Дем’янчук О. та ін., 2017).

В цілому вікова динаміка розуміння мистець-

кого твору підлітками може бути представлена як

шлях від співпереживання конкретному герою,

емоційну оцінку художнього образу чи твору до

вживання у образ, і через ряд аналітичних опера-

цій, які коригують емоційну складову сприйнят-

тя, – прихід до свідомого розуміння особливостей

композиції, системи засобів виразності твору,

осмислення та інтерпретації художнього обра-

зу, намацування позиції художника, порівняння

цього художнього твору з іншими відомими їм, та

осмислення місця твору у своїй картині світу. Але

пройти цей шлях підлітку під силу тільки за допо-

могою вчителя. У зв’язку з цим завдання вчителя

можна визначити в таких напрямах:

1) разом з учнями закріпити первинні пер-

цептивні враження;

2) допомогти уточнити й усвідомити суб’єк-

тивне сприймання картини, зіставивши його з

об’єктивною логікою і структурою побудови мис-

тецького твору.

У процесі викладання образотворчого мис-

тецтва вчитель використовує різні інформаційні

технології, що є необхідною умовою збагачення

художньо-культурного рівня його вихованців, їх

постійно оновлювальної інформаційної компе-

тентності.

Вчитель залучає своїх вихованців до вико-

ристання інформаційних технологій в рамках

дисципліни, а також − орієнтує їх на використан-

ня сучасних інформаційних та інтерактивних за-

собів навчання в самоосвіті, позашкільній роботі,

підготовці до конкурсів тощо.

Науковці виокремлюють шість рівнів ре-

алізації педагогічних умов навчально-виховної

діяльності: примусовий, пасивно-виконавський,

активно-виконавський, особистісно-груповий,

колективно-груповий та колективний – від най-

менш ефективного для результатів педагогічного

процесу (примусового) − до найефективнішого (ко-

лективного) (Дем’янчук О. та ін., 2017).

Ці рівні реалізації педагогічних умов зале-

жать не тільки від типу особистості вчителя, але

й від особливостей учнів класу, їх можливості та

здатності до колективної й діалогічної співпраці у

творчій діяльності.

Висновок. Аналіз існуючих наукових дослід-

жень та досвід педагогічної роботи вказує, що пе-

реважаючими є активно-виконавський рівень ре-

алізації педагогічних умов естетичного виховання

підлітків засобами образотворчого мистецтва.

Тому необхідно покращувати рівень реалізації пе-

дагогічних умов естетичного виховання підлітків

через залучення «педагогіки співробітництва»,

«захоплюючого навчання», різноманітних ігрових

методик, розширення позакласної роботи.

Перспективи подальших досліджень. Пер-

спективним напрямом подальших наукових ро-

звідок є висвітлення змістових складових педаго-

гічних умов реалізації естетико-виховного впливу

в процесі навчання і виховання підлітків у галузі

художньої культури.

Volume 4 (1) 2023Professional Art Education

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Дем’янчук, О.Н., Чихурський, А.С., Берлач, О.П. (2017). Естетизація навчально-виховного процесу за-

гальноосвітньої школи-інтернату: монографія. 219 с. https://evnuir.vnu.edu.ua/bitstream/123456789/13077/1/

estetyzaciia_monograf.pdf

Джола, Д.М. (1998). Теорія і методика естетичного виховання школярів / Д.М. Джола, А.Б. Щербо: на-

вч.-метод. посібник. 78 с.

Дроздова, М.А. (2006). Психологія мистецтва: навч.посібник для студентів. 104 с. https://epub.chnpu.

edu.ua/jspui/bitstream/123456789/524/1/Психологія%20мистецтва.pdf

Естетичне виховання дітей та молоді: теорія, практика, перспективи розвитку: збірник наук. пр. / за

ред. О. А. Дубасенюк, Н. Г. Сидорчук. 2012. 560 с. http://eprints.zu.edu.ua/13575/1/ЗБИРНИК%20праць%20

Естетичне%20виховання_А.pdf

Кучер, С.Л. (2000). Формування цілісного світосприйняття підлітків засобами народного образотворчо-

го мистецтва. Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Вип. 19. 73-78

https://scholar.google.com.ua/citations?hl=uk&user=6VnKLewAAAAJ&view_op=list_works&sortby=title

Мартинюк, І. (2005). Естетичне виховання: теорія і методологія. 158 с. https://uhsp.edu.ua/personnel/

martynyuk-anatolij-kyrylovych/

Професійна підготовка майбутнього вчителя образотворчого мистецтва : теоретичний аспект : колек-

тивна монографія / [М.О. Пічкур, Г.І. Сотська, О.В. Семенова та ін.]. 2017. 390 с. https://dspace.udpu.edu.ua/

bitstream/6789/8391/1/MONOGRAFIJA%20OM.pdf

Ревенко, І.В. (2010). Художньо-естетичне виховання підлітків як психолого-педагогічна проблема.

Педагогіка формування творчої особистості у вищій та загальноосвітній школІ., №13. 181-186 http://

pedagogy-journal.kpu.zp.ua/archive/2010/13/33.pdf 2010,

Роменець, В. А. (2001). Психологія творчості : навч. посіб. [2-ге вид., доп.]. 288 с. https://chtyvo.org.ua/

authors/Romenets_Volodymyr/Psykholohiia_tvorchosti/

Professional Art Education Volume 4 (1) 2023 Scientic Journal

Рудницька, О.П. (2005). Педагогіка: загальна та мистецька : навч. посібник. Тернопіль: Навчальна кни-

га. Богдан. 153 с. https://bohdan-books.com/upload/iblock/560/560fc615be7f2c4f530c49a60f4b5fc4.pdf

Самойленко, О.І. (2020). Психологія мистецтва: сучасні музикознавчі проекції : монографія 236 с. https://

musicologicalschool.com/wpcontent/uploads/2023/03/СамойленкоПСИХОЛОГІЯМИСТЕЦТВА-preview-2-1.

pdf

Стасюк, Н.А. (2009). Естетичне виховання молодших школярів засобами образотворчого мистецтва.

Педагогічні науки. № 5. 23 – 31. :http://lib.chdu.edu.ua/pdf/naukpraci/pedagogika/2006/46-33-11.pdf

Фомін, В. В. (2007). Індивідуальний підхід в естетичному вихованні учнівської молоді у навчальних за-

кладах України другої половини XIX–початку ХХ століття (Doctoral dissertation, автореф. дис. на здобуття

наукового ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00. 01 «Загальна педагогіка та історія педагогіки, 20 с.

Чихурський, А.С. (2012). Педагогічні умови естетичного виховання підлітків засобами образотворчого

мистецтва (історичний та естетико-педагогічний аспект, огляд джерел). Гуманізація навчально-виховного

процесу. Спецвипуск 8. Ч. ІІ, С.263-269 https://evnuir.vnu.edu.ua/bitstream/123456789/13525/3/chyhur.pdf

Чихурський, А.С. (2016). Естетизація навчально-виховного процесу загальноосвітньої школи-інтерна-

ту (кінець ХХ – початок ХХІ століття) : [Дис.…канд. пед. наук: 13.00.01, Східноєвропейський національний

університет імені Лесі Українки]. 265 с. http://eprints.zu.edu.ua/20304/1/dys_Chuhurskij.pdf

REFERENCES

Demʺyanchuk, O.N., Chykhursʹkyy, A.S., Berlach, O.P. (2017). Estetyzatsiya navchalʹno-vykhovnoho protsesu

zahalʹnoosvitnʹoyi shkoly-internatu [Aestheticization of the educational and educational process of a comprehensive

boarding school]: monohraya. 219. https://evnuir.vnu.edu.ua/bitstream/123456789/13077/1/estetyzaciia_

monograf.pdf [in Ukrainian]

Drozdova, M.A. (2006). Psykholohiya mystetstva [Psychology of art]: navch.posibnyk dlya studentiv. 104.

https://epub.chnpu.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/524/1/Психологія%20мистецтва.pdf [in Ukrainian]

Dzhola, D.M. (1998). Teoriya i metodyka estetychnoho vykhovannya shkolyariv [Theory and methods of

aesthetic education of schoolchildren]. /D.M. Dzhola, A.B. Shcherbo:navch.-metod. posibnyk. 78. [in Ukrainian]

Estetychne vykhovannya ditey ta molodi: teoriya, praktyka, perspektyvy rozvytku [Aesthetic education of

children and youth: theory, practice, development prospects]: zbirnyk nauk. pr. / za red. O. A. Dubasenyuk, N. H.

Sydorchuk. 2012. 560. http://eprints.zu.edu.ua/13575/1/ЗБИРНИК%20праць%20Естетичне%20виховання_А.

pdf [in Ukrainian]

Kucher, S.L. (2000). Formuvannya tsilisnoho svitospryynyattya pidlitkiv zasobamy narodnoho

obrazotvorchoho mystetstva [Formation of a holistic worldview of teenagers by means of folk art]. Pedahohika i

psykholohiya formuvannya tvorchoyi osobystosti: problemy i poshuky: Vyp. 19. 73-78 https://scholar.google.com.

ua/citations?hl=uk&user=6VnKLewAAAAJ&view_op=list_works&sortby=title [in Ukrainian]

Martynyuk, I. (2005). Estetychne vykhovannya: teoriya i metodolohiya [Aesthetic education: theory and

methodology]. 158 https://uhsp.edu.ua/personnel/martynyuk-anatolij-kyrylovych [in Ukrainian]

Profesiyna pidhotovka maybutnʹoho vchytelya obrazotvorchoho mystetstva : teoretychnyy aspekt [Professional

training of the future teacher of ne arts: theoretical aspect]. : kolektyvna monohraya / [M. O. Pichkur, H. I. Sot·sʹka,

O. V. Semenova ta in.]. 2017. 390 s. https://dspace.udpu.edu.ua/bitstream/6789/8391/1/MONOGRAFIJA%20OM.

pdf [in Ukrainian]

Revenko, I.V. (2010). Khudozhnʹo-estetychne vykhovannya pidlitkiv yak psykholoho-pedahohichna problema

[Artistic and aesthetic education of teenagers as a psychological and pedagogical problem]. Pedahohika formuvannya

tvorchoyi osobystosti u vyshchiy ta zahalʹnoosvitniy shkolakh., №13. 181-186 http://pedagogy-journal.kpu.zp.ua/

archive/2010/13/33.pdf 2010 [in Ukrainian]

Romenetsʹ, V. A. (2001). Psykholohiya tvorchosti [Psychology of creativity]: navch. posib. [2-he vyd., dop.].

288. [in Ukrainian]

Volume 4 (1) 2023Professional Art Education

Rudnytsʹka, O.P. (2005). Pedahohika: zahalʹna ta mystetsʹka : navch. Posibnyk [Pedagogy: general and artistic].

153. https://bohdan-books.com/upload/iblock/560/560fc615be7f2c4f530c49a60f4b5fc4.pdf [in Ukrainian]

Samoylenko, O.I. (2020). Psykholohiya mystetstva: suchasni muzykoznavchi proektsiyi [Psychology of art: modern

musicological projections]: monohraya. 236. https://musicologicalschool.com/wpcontent/uploads/2023/03/Са-

мойленкоПСИХОЛОГІЯМИСТЕЦТВА-preview-2-1.pdf [in Ukrainian]

Stasyuk, N.A. (2009). Estetychne vykhovannya molodshykh shkolyariv zasobamy obrazotvorchoho mystetstva

[Aesthetic education of younger schoolchildren by means of visual arts]. Pedahohychny nauky. № 5. 23-31 http://lib.

chdu.edu.ua/pdf/naukpraci/pedagogika/2006/46-33-11.pdf [in Ukrainian]

Fomin, V.V. (2007). Indyvidualʹnyy pidkhid v estetychnomu vykhovanni uchnivsʹkoyi molodi u navchalʹnykh

zakladakh Ukrayiny druhoyi polovyny XIX–pochatku XX stolittya [An individual approach to the aesthetic education

of student youth in educational institutions of Ukraine in the second half of the 19th to the beginning of the 20th

century] (Doctoral dissertation, avtoref. dys. na zdobuttya naukovoho stupenya kand. ped. nauk: spets. 13.00. 01

Zahalʹna pedahohika ta istoriya pedahohiky, 20 s. [in Ukrainian]

Chykhursʹkyy, A.S. (2012). Pedahohichni umovy estetychnoho vykhovannya pidlitkiv zasobamy

obrazotvorchoho mystetstva (istorychnyy ta estetyko-pedahohichnyy aspekt, ohlyad dzherel) [Pedagogical

conditions of aesthetic education of teenagers by means of visual arts (historical and aesthetic-pedagogical aspect,

review of sources)]. Humanizatsiya navchalʹno-vykhovnoho protsesu Spets.vypusk, 8. CH. II, 263-269. https://evnuir.

vnu.edu.ua/bitstream/123456789/13525/3/chyhur.pdf [in Ukrainian]

Chykhursʹkyy, A.S. (2016). Estetyzatsiya navchalʹno-vykhovnoho protsesu zahalʹnoosvitnʹoyi shkoly-

internatu (kinetsʹ KHKH – pochatok XXI stolittya) [Aestheticization of the educational and educational process of a

comprehensive boarding school (end of the 20th - beginning of the 21st century)]: [Dys.…kand. ped. nauk: 13.00.01,

Skhidnoyevropeysʹkyy natsionalʹnyy universytet imeni Lesi Ukrayinky]. 265. http://eprints.zu.edu.ua/20304/1/dys_

Chuhurskij.pdf [in Ukrainian]

Надійшла до редакції / Received: 01.03.2023

Рекомендовано до друку / Accepted: 19.04.2023

Professional Art Education Volume 4 (1) 2023 Scientic Journal

The purpose of the article is to determine the features and mechanisms of modernization of

pedagogical conditions of aesthetic education of adolescents by means of ne arts, to analyze modern

innovative technologies used in this process.

Methods and methodology. The methodological basis and an important principle of aesthetic

education at the present stage is the idea of an integrated approach, which in the implementation of the

system of aesthetic education has a double meaning: the system of aesthetic education should be built

on the basis of artistic images that constantly interact with each other in the process of inuencing the

adolescent, that is, the need for close interaction of art on the basis of interdisciplinary connections

is organized; aesthetic education as education by means of the visual arts and by means of reality

should become an organic part of the process of aesthetic education. Theoretical methods are used in

the article: comparison, systematization and generalization of scientic sources on the use of ne arts

as a means of aesthetic education of adolescents.

The scientic novelty of the article is to clarify the content of the concept of «aesthetic

education», to propose organizational and pedagogical conditions that ensure the effectiveness of

aesthetic education of adolescents in the process of teaching ne arts.

Results. The positive role of subjective perception and experience of works of art, which allow

to realize their objective aesthetic meaning, is recognized. The signicance of thinking activity, the

ability of adolescents to «co-action» and «empathy» through gurative and conceptual generalization

is revealed. The relationship between the individual (specific sensory form, gurative generalization)

and the general (sensory perception of the multifaceted essence of the depicted phenomenon) is

analyzed. The content of the reproductive (fragmentary and plot sublevels); emotional-artistic;

intuitive-artistic; and conscious-artistic levels of perception of works of ne art is substantiated.

The results of the study can be used in the pedagogical practice of primary schools, as well as

for the development of teaching aids, didactic materials for pedagogical institutions of secondary and

special education, higher education institutions.

Keywords: pedagogical conditions, adolescents, aesthetic education, artistic image, ne arts.

FEATURES OF AESTHETIC EDUCATION OF

TEENAGERS USING FINE ARTS

Doctor of Pedagogical Sciences, Professor of

the Methodology of Teaching Arts Disciplines

Department, Kremenets Regional Humanitarian

and Pedagogical Academy named after Taras

Shevchenko

Kremenets, Ternopil region, Ukraine

email: demianchukoleksandr@gmail.com

https://orcid.org/0000-0002-6530-5759

DOI 10.34142/27091805.2023.4.01.01