PROFESSIONAL

ART

EDUCATION

Scientic Journal

e-ISSN-2709-1805

p-ISSN-2709-1791

Volume 5 (2) 2024

PROFESSIONAL

ART

EDUCATION

Scientic Journal

e-ISSN-2709-1805

p-ISSN-2709-1791

Volume 5 (2)

Харківський національний педагогічний університет

імені Г.С. Сковороди

H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University

2024

Головний редактор: Фомін В.В., доктор педагогічних наук, декан факультету мистецтв Харківського національ-

ного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (Україна)

Редакційна колегія:

Жатан Єва, доктор наук, професор факультету соціальних наук Інституту педагогіки Гданського університету

(Польша)

Перетяга Л.Є., доктор педагогічних наук, професор, вихователь державного дошкільного закладу «Лесні зверя-

та» (Польща)

Бугаєць Н.А., кандидат педагогічних наук, професор, завідувач кафедри хореографії Харківського національно-

го педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (Україна)

Полубоярина І.І., доктор педагогічних наук, професор кафедри загального та спеціалізованого фортепіано Хар-

ківського національного університету мистецтв імені І.П. Котляревського (Україна)

Растригіна А.М., доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри вокально-хорових дисциплін та мето-

дики музичного виховання Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира

Винниченка (Україна)

Смирнова Т.А., доктор педагогічних наук, професор кафедри хорового диригування Харківського національного

університету мистецтв імені І.П. Котляревського (Україна)

Соколова А.В., доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри музичного мистецтва Харківського на-

ціонального педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (Україна)

Калашник М.П., доктор мистецтвознавства, професор кафедри музичного мистецтва Харківського національ-

ного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (Україна)

Паньок Т.В., доктор педагогічних наук, кандидат мистецтвознавства, професор, завідувач кафедри образотвор-

чого мистецтва Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (Україна)

Тушева В.В., доктор педагогічних наук, професор кафедри музичного мистецтва Харківського національного

педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (Україна)

Матвєєва О.О., доктор педагогічних наук, професор кафедри музичного мистецтва Харківського національного

педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (Україна)

Юр’єва К.А., доктор педагогічних наук, професор кафедри музичного мистецтва Харківського національного

педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (Україна)

Житєньова Н.В., доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри дизайну Харківського національного

педагогічного університету імені Г. С. Сковороди (Україна)

Засновники: Харківський національний

педагогічний університет імені Г.С. Сковороди

кафедра музичного мистецтва

Видавець: Харківський національний

педагогічний університет імені Г.С. Сковороди;

вул. Алчевських 29, м. Харків, Україна

Адреса редакції:

пров. Фанінський, 3, к. 304,

м. Харків, Україна, 61166

Контактна інформація:

тел. +38 (098) 200-81-91;

+38 (066) 200-81-91

email admin@arteducation.pro

сайт https://arteducation.pro

Ідентифікатор медіа R30-02130, згідно з рішенням На-

ціональної ради України з питань телебачення і радіо-

мовлення від 28.12.2023 № 1984

Атестовано наказом Міністерства освіти і науки

України № 220 від 21 лютого 2024 року

Затверджено та рекомендовано Вченою Радою ХНПУ

імені Г.С. Сковороди

протокол № 12 від 05.12.2024 року

Підписано до друку редакційно-видавничою

радою ХНПУ імені Г.С.Сковороди

05 грудня 2024 року

Формат 60х84/8. Ум.-друк. арк. 7,4. Обл.-вид.арк.8,21. На-

клад 300 прим. Ціна договірна

Міжнародна представленість та індексація журналу:

Professional Art Education

Науковий журнал

№5 (2) 2024

EDITOR IN CHIEF

Volodymyr Fomin, Doctor of Pedagogical Sciences, H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University (Ukraine)

EDITORIAL BOARD:

Eva Zhatan, Doctor of Science, Professor, Faculty of Social Sciences, Institute of Pedagogy, University of Gdansk (Poland)

Luydma Peretyaga, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, rhythm teacher in kindergarten «Forest animals» (Poland)

Nataliya Bugaets, Candidate of Pedagogical Sciences, Professor, H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University

(Ukraine)

Iryna Poluboyaryna, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Kharkiv National University of Arts named after

I.P. Kotlyarevsky (Ukraine)

Alla Rastrigina, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Volodymyr Vynnychenko Central Ukrainian State Pedagogical

University (Ukraine)

Tetyana Smirnova, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Kharkiv National University of Arts named after

I.P. Kotlyarevsky (Ukraine)

Alla Sokolova, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University

(Ukraine)

Mariya Kalashnik, Doctor of Arts, Professor, H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University (Ukraine)

Tetyana Panyok, Candidate of Art History, PhD of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Head of the Fine Arts

Department, H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University (Ukraine)

Viktoriya Tusheva, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University

(Ukraine)

Olha Matvieieva, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University

(Ukraine)

Kareryna Yuryeva, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University

(Ukraine)

Natalia Zhytienova, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University

(Ukraine)

Founders: H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical

University

Department of Musical Art

Publisher: H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical

University

street Alchevskykh 29, Kharkiv, Ukraine

Editorial oce address:

lane Faninsky, 3, room 304, Kharkiv, Ukraine, 61166

Contact Information:

phone: +38 (098) 200-81-91;

+38 (066) 200-81-91

email: admin@arteducation.pro

site: https://arteducation.pro

International representation and indexing of the journal:

Professional Art Education

Scientific Journal

№5 (2) 2024

State registration / Media identier R30-02130,

according to the decision of the National Council of

Ukraine on Television and Radio Broadcasting dated

12.28.2023 No. 1984

Certied by order of the Ministry of Education and

Science of Ukraine No. 220 of February 21, 2024

Approved by Academic Council

H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University

protocol №12 from 05.12.2024

Signed for publication on

December 5, 2024

Format 60x84/8. Price is negotiable.

Circulation 300 copies

Лі Хайцзюань

Наталія Пономарьова

МУЗИЧНІ ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ: ДОСВІД КИТАЮ ТА

УКРАЇНИ ....................................................................................................................................6

Li Haijuan

Nataliia Ponomarova

MUSIC INTERNET RESOURCES IN THE TRAINING OF FUTURE TEACHERS: THE EXPERIENCE OF CHINA

AND UKRAINE .........................................................................................................................................15

Лариса Беземчук

Володимир Фомін

МИСТЕЦЬКА КОМПОРАТИВІСТИКА ЯК ГОЛОВНИЙ ЧИННИК ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ

УЧИТЕЛІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА ДО ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ В НУШ .....................16

Larysa Bezemchuk

Volodymyr Fomin

COMPARATIVE ARTS STUDIES AS THE MAIN FACTOR IN THE PREPARATION OF FUTURE MUSIC

TEACHERS FOR PRACTICAL WORK IN THE NEW UKRAINIAN SCHOOL ..........................................30

Вікторія Волчукова

Олена Тіщенко

ЗАСОБИ ВІДОБРАЖЕННЯ БАЛЕТМЕЙСТЕРАМИ ВЕСНЯНО-ЛІТНЬОГО ЦИКЛУ

УКРАЇНСЬКИХ КАЛЕНДАРНИХ ОБРЯДІВ В НАРОДНО-СЦЕНІЧНИХ ТАНЦЯХ ...............31

Viktoriia Volchukova

Olena Tishchenko

CMEANS OF DISPLAYING THE SPRING-SUMMER CYCLE OF UKRAINIAN CALENDAR RITES IN FOLK

STAGE DANCES BY BALLET MASTERS ..................................................................................................37

Lyubov Kalashnyk

THE EDUCATION ROLE OF HIEROGLYPH IN PRESERVING CULTURAL VALUES OF HOMELAND

IN DIASPORA: A CASE STUDY OF THE CHINESE DIASPORA IN SINGAPORE .....................39

Любов Калашник

ПЕДАГОГІЧНА РОЛЬ ІЄРОГЛІФІВ У ЗБЕРЕЖЕННІ КУЛЬТУРНИХ ЦІННОСТЕЙ БАТЬКІВЩИНИ

В ДІАСПОРІ: ПРИКЛАД КИТАЙСЬКОЇ ДІАСПОРИ В СІНГАПУРІ ...................................................... 45

Катерина Жерьобкіна

Борис Фоменко

Владислав Мукін

ОСОБЛИВОСТІ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ ФЕНОМЕНУ «МУЗИКАЛЬНІСТЬ» В ТАНЦІ

ТАНГО .......................................................................................................................................46

Kateryna Zherobkina

Borys Fomenko

Vladyslav Mukin

FEATURES OF THE IMPLEMENTATION OF THE PHENOMENON «MUSICITY» IN DANCE

TANGO ....................................................................................................................................................54

Оксана Васильєва

Володимир Фомін

ОСОБЛИВОСТІ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ НА МИСТЕЦЬКИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЯХ

(на прикладі факультету мистецтв Хнпу імені Г.с.сковороди)

..................................................55

Oksana Vasilyeva

Volodymyr Fomin

DISTANCE LEARNING IN ART MAJORS OF HIGHER EDUCATION INSTITUTIONS

(on the example of the faculty of arts in h.s. skovoroda kharkiv national pedagogical university)

........ 63

Наталія Бугаєць

Ольга Пінчук

ПЛАСТИЧНЕ ВТІЛЕННЯ МЕЛОДИКО-ІНТОНАЦІЙНОЇ СФЕРИ МУЗИКИ В СУЧАСНИХ

ТАНЦЯХ ....................................................................................................................................64

Nataliya Bugayets

Olga Pinchuk

PLASTIC IMPLEMENTATION OF THE MELODIC AND INTONATION SPHERE OF MUSIC IN MODERN

DANCES ....................................................................................................................................................71

У Юе

Марина Якімова

ТРАКТУВАННЯ ПОНЯТЬ «ІНДИВІДУАЛЬНІСТЬ» ТА «ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЯ» КИТАЙСЬКИМИ

НАУКОВЦЯМИ .........................................................................................................................72

Wu Yue

Maryna Yakimova

INTERPRETATION OF THE CONCEPTS OF «INDIVIDUALITY» AND «INDIVIDUALIZATION» BY CHINESE

SCIENTISTS ..............................................................................................................................................78

Чжан Цзе

КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД ЯК ОСНОВА ПІДГОТОВКИ СУЧАСНОГО ПОКОЛІННЯ

ПІАНІСТІВ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ КНР ....................................................................79

Zhang Jie

THE COMPETENCY-BASED APPROACH AS A FOUNDATION FOR TRAINING THE MODERN GENERATION

OF PIANISTS IN HIGHER EDUCATION INSTITUTIONS OF CHINA ......................................................86

У Юе

Людмила Зеленська

ТВОРЧЕ ВИКОРИСТАННЯ МУЗИЧНО-ПЕДАГОГІЧНОГО НАРОБКУ КИТАЙСЬКИХ ОСВІТЯН

НА ЗАСАДАХ ІНТЕГРОВАНОГО НАВЧАННЯ В УКРАЇНСЬКИХ ВИШАХ .........................87

Wu Yue

Liudmyla Zelenska

creative use of musical and pedagogical Work of chinese educators on the Basis of

integrated education in ukrainian universities .................................................................96

Альбіна Гамівка

Наталія Бугаєць

Ольга Пінчук

ПРИЙОМИ РОЗВИТКУ ХОРЕОГРАФІЧНОЇ ЛЕКСИКИ КОНКУРСНИХ ВАРІАЦІЙ

ЛАТИНОАМЕРИКАНСЬКИХ ТАНЦІВ ...................................................................................97

Albina Hamivka

Nataliya Bugayets

Olga Pinchuk

methods of developing the choreographic vocaBulary of competitive variations of

latin american dances .................................................................................................................. 104

ЗМІСТ

У наукових розвідках активно обговорюють-

ся різні аспекти упровадження цифрових тех-

нологій у підготовці майбутнього вчителя

музичного мистецтва, представлені у працях

таких дослідників як Н. Балик, С. Бондаренко,

Л. Гаврілова, Г. Генсерук, Л. Гончаренко, О. Ко-

вальчук, В. Кравченко, М. Литвиненко, І. Си-

доренко, О. Стойка, Т. Собченко, А. Соколова,

О. Ткаченко, Я. Топорівська, Г. Шмигер та інших.

Авторами доведено, що застосування засобів

цифрових технологій – необхідна умова форму-

вання професійної компетентності майбутньо-

го вчителя музики (Собченко, 2022). З усього

спектру засобів цифрових технологій особливу

значущість мають інтернет-ресурси як доступ-

ні та кросплатформені, якіі оновлюються в ре-

альному часі, мають менші потреби у ресурсах,

швидкі у розгортанні та масштабовані, нада-

ють миттєвий доступ та зручні у використанні,

простоті в підтримці та забезпеченні безпеки

(Пономарьова & Лі Хайцзюань, 2024). Попри їх

високу популярність, практика застосування

у закладах вищої музично-педагогічної освіти

залишається недостатньо дослідженою, що

ускладнює як міжнародний обмін надбаннями

та їх поширення, так і створення стандартизо-

ваних методик та ресурсів як складової інтер-

націоналізації освіти, а також в цілому спіль-

ний розвиток глобальної освітньої спільноти

(Костікова, 2020, Фан & Матвєєва, 2021).

Формулювання цілей та завдань статті.

Метою статті є встановлення особливостей

використання інтернет-ресурсів навчаль-

но-інформаційного призначення у підготовці

майбутніх учителів музики в Китаї та Україні

для імплементації їх передового досвіду до

освітньої практики.

Виклад основного матеріалу. На засадах

функціонального підходу можна виокремити

такі види інтернет-ресурсів, які застосовують

у освітньому процесі в закладах вищої музич-

но-педагогічної освіти: інтернет-ресурси на-

вчально-організаційного призначення (для ко-

мунікації, планування, контролю навчальних

досягнень, дистанційного навчання); навчаль-

но-діяльнісного призначення (тренажери, ін-

терактивні вправи, гейміфіковані ресурси,

віртуальні лабораторії, інтерактивні моделі

тощо), навчально-інструментального призна-

чення (для створення різних видів навчальних

матеріалів). Разом із тим, особливе місце у цій

класифікації займають інтернет-ресурси на-

вчально-інформаційного призначення (колек-

ції матеріалів всіх видів, інтернет-представни-

цтва закладів освіти, центрів, музеїв, галерей,

засобів масової інформації, видань тощо; он-

лайн-посібники, підручники, довідники, енци-

клопедії тощо).

У практиці роботи як українських, так і

китайських закладів вищої педагогічної освіти

передусім застосовуються колекції відео та

аудіоматеріалів, завдяки яким здобувачі ви-

щої музично-педагогічної освіти мають мож-

ливість прослуховування класичної музики,

творів народного музичного мистецтва світу,

духовної музики, сучасної популярної музи-

ку різних жанрів тощо. Слід відзначити, що в

Україні безумовним лідером в якості хостингу

для збереження медіафайлів є YouTube (https://

www.youtube.com/)– один з найпопулярніших

сервісів такого типу із пошуковою системою

та колекцією матеріалів різної тематики та різ-

ними мовами, у тому числі музично-освітніх

та автентичних. В Китаї таким самим лідером

є Youku (https://www.youku.com/) – китайська

платформа для перегляду відео.

Як в Україні, так і в Китаї інтернет-ресур-

си містять колекції народної музики та фоль-

клору, розважальної музики, камерної та сим-

фонічної музики, хорової музики, театральної

музики тощо.

Українська народна музика та музичний

фольклор представлені, наприклад, на таких

інтернет-ресурсах як архів народної музики

та пісень на Українському фольклорному пор-

талі (https://folk.org.ua/), архіві народної музи-

ки «Поліфонія» (https://polyphonyproject.com/),

на сайті UA Пісня (https://www.pisni.org.ua/), на

YouTube-каналі «Фольклор України» (https://

www.youtube.com/c/FolkUkraine), на сайті му-

зичної школи «Хорея Козацька» (https://khorea.

com.ua/), у колекції традиційної музики та

аудіоархівах Музею Івана Гончара (https://

honchar.org.ua/) та на багатьох інших.

В Китаї народна музика займає особли-

ве місце в культурі суспільства та існує чима-

ло інтернет-ресурсів (зокрема стрімінгових

сервісів), як містять тематичні колекції її відео

та аудіозаписів: QQ Music (腾讯音乐, https://y.

qq.com/), Bilibili (哔哩哔哩, https://www.bilibili.

com/), Kugou Music (酷狗音乐, https://www.kugou.

com/), Kuwo Music (酷我音乐, https://www.kuwo.

УДК: 378.147.371:004

DOI https://doi.org/10.34142/27091805.2024.5.02.01

муЗиЧні інтернет-ресурси у підГотовці

маЙБутніХ уЧителів: досвід китаЮ та

украЇни

здобувачка третього (освітньо-науково-

го) рівня вищої освіти за спеціальністю

011 Освітні, педагогічні науки, ХНПУ

імені Г.С. Сковороди

Китай

email: li.khaitsziuan@hnpu.edu.ua

https://orcid.org/0009-0004-3783-1673

доктор педагогічних наук, професор,

декан фізико-математичного факуль-

тету, професор кафедри інформатики,

ХНПУ імені Г.С.Сковороди

Харків, Україна

email: ponomna@gmail.com

https://orcid.org/0000-0002-0172-8007

У статті проаналізовано особливості застосування у практиці вищої музично-педагогічної

освіти Китаю та України інтернет-ресурсів навчально-інформаційного призначення (колекції ма-

теріалів всіх видів, інтернет-представництва закладів освіти, центрів, музеїв, галерей, засобів масо-

вої інформації, видань тощо; онлайн-посібники, підручники, довідники, енциклопедії тощо). Наведено

приклади та специфіку використання зазначених видів інтернет-ресурсів. Доведено, що в Китаї та

Україні відстежуються спільні тенденції – стрімке розширення кола інтернет-ресурсів з освітнім

контентом для підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва; широке долучення до освіт-

нього інтернет-простору музично-мистецьких закладів та установ, засобів масової інформації, ви-

дань тощо; зростання кількості та якості навчальних інтернет-ресурсів, які надають доступ до

онлайн-посібників, підручників, довідників, енциклопедій тощо для підготовки майбутніх учителів

музики. Обґрунтовано, що в Китаї навчально-інформаційні інтернет-ресурси музично-педагогічної

освіти тісно та системно інтегровані з національною системою освіти, підтримуються на рівні

держави. Показано, що в Україні застосування навчально-інформаційних інтернет-ресурсів вельми

популярно та поширено, учасники освітнього процесу мають доступ до широкого спектра міжна-

родних матеріалів, що дозволяє оперативно включати сучасні підходи та методики в освітній про-

цес, однак потребує певної систематизації та уніфікації.

Ключові слова: інтернет-ресурси, учитель музики, підготовка учителя, заклади вищої педа-

гогічної освіти, Китай, Україна.

Постановка проблеми та її зв’язок з важли-

вими науковими чи практичними завданнями.

Світовий інтернет-простір містить різно-

манітний контент, який може бути використа-

ний у підготовці майбутніх учителів музично-

го мистецтва. Разом із тим, для закладів вищої

музично-педагогічної освіти це постає вельми

складним завданням через низку причини.

Передусім, застосування інтернет-ресурсів має

відповідати освітнім цілям і завданням – вони

повинні органічно вписуватися у загальну

структуру освітнього процесу, доповнюючи

традиційні засоби навчання. З іншого боку,

інтернет-ресурси мають бути такими, що їх

можна адаптувати під індивідуальні потреби

студентів, а також доступними для студентів,

зручними для використання і адаптованими

під різні технічні можливості. Використову-

вані інтернет-ресурси мають бути достовір-

ними та безпечними, відповідати етичним

стандартам. Вищевикладене вимагає як ґрун-

товних теоретичних наробок та і вивчення

передового практичного досвіду застосування

всього спектру інтернет-ресурсів у роботі за-

кладів вищої музично-педагогічної освіти.

Аналіз основних досліджень і публікацій.

Volume 5 (2) 2024

Professional Art Education Professional Art Education Volume 5 (2) 2024

Scientic Journal

cn/), iQIYI (爱奇艺, https://www.iqiyi.com/) тощо.

Популярними в Україні є інтернет-ресурси

із колекціями розважальної музики та сучас-

ної естради: Spotify (https://www.spotify.com),

YouTube Music (https://music.youtube.com), Apple

Music (https://www.apple.com/music), SoundCloud

(https://soundcloud.com), Deezer (https://www.

deezer.com), Tidal (https://tidal.com), Last.fm

(https://www.last.fm), Slukh.media (https://slukh.

media), MOYO Music (https://moyomusic.com.ua),

UA MUSIC (https://uamusic.com.ua), Karabas Live

(https://karabas.live), TopHit (https://tophit.ua),

Слухай (https://sluhay.com) та інші.

В Китаї, окрім стрімінгових платформ ві-

део та аудіозаписи розважальної музики мі-

стять такі інтернет-ресурси, що знаходять за-

стосування у музично-педагогічній освіті як:

Chinaculture.org (中國文化網, Music Section, http://

en.chinaculture.org/music.html), China National

Radio (中央人民廣播電台, CNR, Music Channel,

http://ent.cnr.cn/), People’s Daily Online (人民网,

Music Section, http://en.people.cn/music.html),

Chinadaily.com.cn (中国日报网, Culture Section,

http://www.chinadaily.com.cn/culture/music/),

China Entertainment Network (中国娱乐网 http://

www.yule.com.cn/html/music/).

Щодо камерної та симфонічної музи-

ки, то в Україні знаходять застосування та-

кож і Medici.tv (https://www.medici.tv/en),

Classical Archives (https://www.classicalarchives.

com), Classical Music Streaming (https://www.

classicalmusicstreaming.com), Chamber

Music Society of Lincoln Center (https://www.

chambermusicsociety.org), IDAGIO (https://

www.idagio.com), Naxos Music Library (https://

www.naxosmusiclibrary.com), Classical Music

Online (https://www.classical.com), Classical

MPR (Minnesota Public Radio, https://www.

classicalmpr.org), EuroArts Channel (https://www.

euroarts.com) та багато інших.

В Китаї працюють спеціалізовані порта-

ли, де можна знайти відео та аудіозаписи ка-

мерної та симфонічної музики, які корисні

для підготовки майбутніх учителів музики:

China Classical Music (中国古典音乐, http://www.

chinaclassical.com/); Tencent Video (腾讯视频,

Classical Music Channel, https://v.qq.com/), Bilibili

(哔哩哔哩, Classical Music Section, https://www.

bilibili.com/), Xiami Music (虾米音乐, Classical

Music Collection, http://www.xiami.com/) тощо.

Museum (中国电影博物馆, http://www.cnfm.org.

cn/), Shanghai Conservatory of Music (上海音乐学

院, Opera and Theatre Music, http://www.shcmusic.

edu.cn/) тощо.

Надання здобувачам музично-педагогіч-

ної освіти доступу до такого роду контенту з

точки зору їх професійної підготовки важко

переоцінити. Саме в такій спосіб вони мають

можливість прослухати широкий репертуар

музичних творів – як популярних, так і рідкіс-

них, при чому у різних обробках та інтерпрета-

ціях, познайомитися з вітчизняним та зарубіж-

ним виконавським мистецтвом минулого та

сучасності.

Інтернет-представництва закладів освіти,

центрів, музеїв, галерей, засобів масової інфор-

мації, видань, бібліотек тощо складають окре-

му групу інтернет-ресурсів, які застосовуються

у підготовці майбутніх учителів музичного ми-

стецтва і які мають певну специфіку.

Усі заклади музично-педагогічної освіти

як України, так і Китаю мають власні офіційні

сайти.

Сайти закладів вищої педагогічної освіти

відіграють важливу роль у забезпеченні про-

зорості, доступності та ефективної комунікації

між студентами, викладачами та адміністра-

цією, а також із стейкголдерами та громадсь-

кістю. Вони містять різноманітний контент,

який допомагає в освітньому процесі, управ-

лінні та популяризації діяльності закладу:

головну вітальну сторінку із новинами та

подіями, основними посиланнями на важ-

ливі розділи сайту; загальну інформація про

заклад (історія закладу, місія та візія, структу-

ра та органи управління, ліцензії та акредита-

ції); інформацію для вступників (опис освітніх

програм, переліки та опис навчальних планів

та курсів, вимоги до вступу та розгорнута ін-

формація про процес вступу); інформацію про

кадровий склад (портфоліо викладачів та ад-

міністративного персоналу, контакти, наукові

публікації та досягнення); опис наукової діяль-

ності (опис наукових проектів та досліджень,

публікації та конференції, інформація про на-

укові лабораторії та центри, наукові школи);

новини студентського життя (інформація про

студентські організації та клуби, події та захо-

ди для студентів, можливості для стажувань та

працевлаштування); сторінку бібліотек (ката-

лог книг та електронних ресурсів, інформація

про послуги бібліотеки, доступ до наукових баз

даних, репозитаріїв); контакти (адреса та мапа

розташування, контактні телефони та елек-

тронна пошта, форма для зворотного зв’язку)

та інше.

Сайти закладів вищої освіти зазвичай мі-

стять як текстовий контент (описові статті про

заклад, програми та події, новини та оголошен-

ня, інтерв’ю з викладачами та студентами), так

і мультимедійний контент (фотографії та відео

з подій, відео-лекції та вебінари, аудіозаписи

лекцій та семінарів) і інтерактивні складові

(форми для подачі заявок та зворотного зв’яз-

ку, онлайн-опитування та анкети, віртуальні

тури по закладу та кампусу). На сайтах можуть

розміщуватися документи та інформаційні ре-

сурси - навчальні матеріали та посібники, роз-

клади занять та екзаменів, політики та регла-

менти закладу тощо.

Цікавим є досвід Китаю, де заклади вищої

музично-педагогічної освіти на своїх інтер-

нет-сторінках створюють спеціальні розділі

із записами студентських та викладацьких

виступів, записи оперних вистав, симфонічних

концертів та інших проведених у них музич-

них подій (наприклад на інтернет-сторінках

Центральної консерваторії музики в Пекіні

Central Conservatory of Music (中央音乐学院, http://

www.ccom.edu.cn/), Шанхайської консерваторії

музики (Shanghai Conservatory of Music, 上海音

乐学院, http://www.shcmusic.edu.cn/), Пекінсько-

го нормального (педагогічного) університету

(Beijing Normal University (北京师范大学, https://

www.bnu.edu.cn/) та інших. Ці заклади пропо-

нують багатий ресурс для студентів і викла-

дачів, які спеціалізуються на музичній освіті,

та надають доступ до унікальних матеріалів,

що підтримують навчання та дослідження в

цій галузі.

Як засвідчує практика, сайти закладів ви-

щої педагогічної освіти є передусім важливим

інструментом для забезпечення прозорості та

доступності інформації - містять різноманіт-

ний актуальний контент, що відповідає ви-

могам інформаційної безпеки, який допома-

гає учасникам освітнього процесу ефективно

взаємодіяти та досягати своїх цілей.

Власні інтернет-представництва мають як

в Україні, так і в Китаї мистецькі галереї, музеї,

У підготовці майбутніх учителів музики

в Україні застосовуються також інтернет-ре-

сурси, присвячені хоровій музиці – наприклад

ChoralWiki (Choral Public Domain Library, CPDL,

https://www.cpdl.org/wiki/index.php/Main_Page),

ChoralNet (https://choralnet.org/), Kantorei (https://

www.kantorei.org/) та інші.

Особливо популярні в Китаї для підготов-

ки майбутніх учителів музики спеціалізовані

інтернет-ресурси, де можна знайти відео та

аудіозаписи хорової музики China Choral Net (

中国合唱网, http://www.chinachoral.com/), China

Choral Association (中国合唱协会, http://www.

chinachoral.org/), Chinese Choral Society (中国合

唱学会, http://www.ccschoral.com/), China Chorus

Online (中国合唱在线, http://www.choruschina.

org/), Xinhua Net - Choral Music Section (http://

www.xinhuanet.com/english/culture/choral.html)

та інші.

Відео та аудіо колекції театральної му-

зики (опери, балетів, музики до спектаклів,

кінофільмів тощо) розміщено як на популяр-

них у музично-педагогічній освіті в Україні

універсальних міжнародних відеохостингах

та стрімінгових платформах, так і на тематич-

них інтернет-ресурсах Met Opera on Demand

(https://www.metopera.org/season/on-demand/),

Operavision (https://www.operavision.eu),

Classical Archives (https://www.classicalarchives.

com), Digital Theatre (https://www.digitaltheatre.

com), Berlin Philharmonic Digital Concert Hall

(https://www.digitalconcerthall.com), British

Film Institute (BFI) Player (https://player.b.

org.uk), Vienna State Opera Live (https://www.

staatsoperlive.com), London Symphony Orchestra

On Demand (https://lso.co.uk/lso-discovery/

ondemand.html), Opera Platform (https://www.

theoperaplatform.eu), Broadway HD (https://www.

broadwayhd.com), Sony Classical (https://www.

sonymusic.com/label/sony-classical/) тощо.

Так само і в Китаї колекції театральної

музики розміщені як на стрімінгових платфор-

мах, так і на сторінках інтернет-ресурсів мис-

тецьких установ: China National Peking Opera

Company (中国国家京剧院, http://www.cnpoc.cn/),

National Centre for the Performing Arts (国家大

剧院, http://www.chncpa.org/), Shanghai Grand

Theatre (上海大剧院, http://www.shgtheatre.

com/), Beijing People’s Art Theatre (北京人民艺术

剧院, http://www.bjry.com/), China National Film

Volume 5 (2) 2024

Professional Art Education Professional Art Education Volume 5 (2) 2024

Scientic Journal

центри тощо, де можна познайомитися із вір-

туальними турами, провести онлайн-екскур-

сії, взяти участь у творчих проектах тощо.

У цьому ракурсі заслуговують на увагу ін-

тернет-ресурси Українського інституту націо-

нальної пам’яті (https://uinp.gov.ua/), Україн-

ського Центру культурних досліджень (http://

uccs.org.ua/), Української музичної спілки

(https://ukrainianmusiciansunion.com/) та інші.

Власні інтернет-ресурси мають і різноманіт-

ні мистецькі проєкти, наприклад: проєкт

«Ліра» (http://www.lira-music.com/), проєкт

«Золоті ключі» (https://www.goldkeys.com.ua/),

проєкт «Етно-фолк» (http://ethno.folk.org.ua/),

проєкт «Традиційна музика України» (https://

ukrainianmusic.net) та інші.

У Китаї особливо розвинено представни-

цтво у інтернет-просторі музеїв, які, зокрема,

надають доступ до музично-мистецьких ма-

теріалів, серед яких виділяється Національ-

ний музей Китаю (National Museum of China,

http://en.chnmuseum.cn/), Шанхайський музей

(Shanghai Museum, http://www.shanghaimuseum.

net/museum/frontend/en/index.action), Музей му-

зики в Гуанчжоу (Guangzhou Museum of Music,

http://www.gzmuseum.com/), Центр виконавсь-

ких мистецтв у Пекіні (National Centre for the

Performing Arts, http://www.chncpa.org/) та інші.

Слід зважити, що медіа та засоби масової

інформації також на своїх інтернет-ресурсах

надають доступ до музикознавчих матеріалів

та музичних колекції, якими можна користу-

ватися у підготовці майбутніх українських

учителів музики (Українське радіо (Суспіль-

не мовлення, https://nrcu.gov.ua), Слух (Slukh.

media, https://slukh.media), Культура (Суспіль-

не, https://suspilne.media/culture/), Україн-

ська правда. Життя (розділ Музика, https://

life.pravda.com.ua/music/), Громадське радіо

(https://hromadske.radio), UA: Перший (https://

tv.suspilne.media), М1 (https://m1.tv) тощо.

А у Китаї засоби масової інформації вза-

галі відіграють особливо вагому роль у форму-

ванні суспільного культурного простору: CCTV

(China Central Television, http://english.cctv.com/),

China.com.cn (Music Section, http://music.china.

com.cn/), Sina Entertainment (新浪娱乐, Music

Section, https://ent.sina.com.cn/music/), Xinhua

Net - Culture & Entertainment Section (http://www.

xinhuanet.com/english/cultureentertainment/),

наукова бібліотека ім. В.Г. Короленка (http://

korolenko.kharkov.com), бібліотека Інституту

мистецтвознавства, фольклористики та етно-

логії імені М. Т. Рильського (http://www.etnolog.

org.ua/) та інші.

Зауважимо, що в Україні інтернет-про-

сторі для загальної, спеціальної, професій-

но-технічної і педагогічної освіти та освіти

дорослих особливу роль відіграють інтер-

нет-ресурси Національної академії педагогіч-

них наук України (https://naps.gov.ua/), Інсти-

туту цифровізації освіти (https://iitlt.gov.ua/),

наукових фахових видань (https://nfv.ukrintei.

ua/), електронною бібліотекою Національної

академії педагогічних наук України (http://lib.

iitta.gov.ua/), репозитарії наукових та освітніх

установ тощо.

Слід зазначити, що дослідники зау-

важують на виключне значення інститу-

ційних репозитаріїв (https://nauka.gov.ua/

information/instytutsiini-repozytarii-ukrainskykh-

universytetiv/) для формування цифрової ком-

петентності та цифрової культури здобувачів

вищої освіти - саме завдяки залученню сту-

дентів до роботи з ними досягається мета їх

мотивування до самостійного опанування

фаховими знаннями, набуття дослідницьких

умінь, навичок самостійної роботи з навчаль-

ними матеріалами та науковою літературою,

формування культури академічної доброчес-

ності https://evnuir.vnu.edu.ua/bitstream/1234567

89/17780/1/%d1%81%d1%82%d0%b0%d1%82%d1

%82%d1%8f.pdf. У інстутиційних репозитаріях

розміщують і результати науково-дослідної

роботи самих майбутніх учителів музичного

мистецтва – це допомагає презентації її здоб-

утків та саморефлексії - створенню умов для

їх особистісної та професійної самореалізації

(Прошкін, 2017).

Широкою є і мережа інтернет-ресурсів

китайських бібліотек, які мають веб-сайти з

матеріалами для підготовки майбутніх учи-

телів музики: Національна бібліотека Ки-

таю (National Library of China, http://www.nlc.

cn/), Шанхайська бібліотека (Shanghai Library,

http://www.library.sh.cn/), Пекінська бібліотека

(Beijing Library, http://www.bplisn.net.cn/), Гуан-

чжоуська бібліотека (Guangzhou Library, http://

www.gzlib.gov.cn/, Тяньцзінська бібліотека

(Tianjin Library, http://www.tjl.tj.cn/) та багато ін-

ших.

Навчальні онлайн-посібники, підручники,

довідники, енциклопедії тощо для сучасних

здобувачів вищої музично-педагогічної освіти

є доступним, потужним та перспективним за-

собом навчання. На інтернет-ресурсах як на-

дається доступ, так і розміщуються навчальні

матеріали для підготовки майбутніх учителів

музичного мистецтва.

Серед них в Україні пригортають увагу

Google Книги (https://books.google.com), Biblio.

com.ua (http://www.biblio.com.ua), Освіта.ua

(https://osvita.ua/school/book/), Електронний

каталог підручників України (http://www.e-

pidruchnyky.net), Academia.edu (https://www.

academia.edu), Знання онлайн (http://zno.if.ua),

ResearchGate (https://www.researchgate.net),

Якість освіти (http://yakistosviti.com.ua) та інші.

Щодо Китаю, то тут розробка цифрового

освітнього контенту визнана важливою скла-

довою підготовки майбутніх учителів музич-

ного мистецтва, а китайські вчені підтриму-

ють думку про те, що цифрові матеріали не є

простими цифровими аналогами традиційних

(отриманими в результаті оцифрування), а ма-

ють докорінні відмінності – є мультимедійни-

ми, органічно поєднують доступ до різних ви-

дів інформації, є інтерактивними, оперативно

оновлюваними, мають низку додаткових функ-

цій (пошуку, заміток тощо). Пропонується ро-

зрізнення трьох видів цифрових підручників -

візуальні, слухові та аудіовізуальні матеріали,

наповнення яких може включати навчальні

матеріали на слайдах, фільмах, записах, ау-

діозаписах (Доброскок, 2020). Саме поєднання

різних форм подання інформації у підручни-

ках забезпечує її якнайповніше сприйняття

майбутніми учителями музики. При роботі з

ними у них відбувається активна мобілізація

зорових, слухових й всіх інших органів чуття

здобувачів музично-педагогічної освіти, які

доводять в такому разі власний естетичний

досвід у музичному сприйнятті до кульмінації

(Доброскок, 2020).

Доступ до традиційних та сучасних циф-

рових підручників та посібників для майбут-

ніх учителів музичного мистецтва в Китаї на-

дається на таких інтернет-ресурсах як China

Academic Journals Full-text Database (CNKI,

http://www.cnki.net/), China Education Resources

People’s Daily Online (http://en.people.cn/), Global

Times (http://www.globaltimes.cn/), China Culture

(http://en.chinaculture.org/) тощо.

Вказані ресурси використовуються для

аналізу сучасних музичних тенденцій та му-

зичних творів, вивчення історії музики, опану-

вання музичної журналістики і як додаткові

ресурси для освітнього процесу.

Низка інтернет-ресурсів як в Україні, так

і в Китаї надає інформаційні матеріали для

вчителів музичного мистецтва - методичні та

дидактичні матеріали різної спрямованості,

плани та конспекти занять, відеоматеріали,

нотні архіви тощо. В інтернеті присутні також

сайти, які містять каталоги ресурсів музично-

го змісту за різною тематикою і, зокрема, на

допомогу вчителям музичного мистецтва, що

полегшує пошук релевантних ресурсів (Лі Хай-

цзюань, 2023).

Популярними українськими веб-сайта-

ми із методичними матеріалами для вчителів

музики є Musicca (https://www.musicca.com/

uk/dlia-navchalnikh-zakladiv), На Урок (https://

naurok.com.ua/upgrade/kursy-dlya-vchyteliv-

muzychnoho-mystetstva), Всеосвіта (https://

vseosvita.ua/), Нова українська школа (НУШ,

https://nus.org.ua/) та інші.

Особливістю інтернет-простору Китаю

є наявність загальнодержавних порталів та-

кого змісту та призначення, вміст яких є ре-

гульованим: China Music Education Network

(http://www.musicteacher.com.cn/), China Music

Teachers Association (http://www.cmta.org.cn/),

Music Education Research Network (http://www.

musicresearch.cn/), China National Music Teachers

Network (http://www.cnmtn.com/), Chinese Society

for Music Education (http://www.csme.org.cn/) та

інші.

У практиці закладів музично-педагогічної

освіти України використовують ресурси інтер-

нет-бібліотек, серед яких виділяються Світо-

ва цифрова бібліотека (http://www.wdl.org/),

Європейська цифрова бібліотека (http://www.

europeana.eu/portal), Національна парламент-

ська бібліотека України ((http://elib.nplu.org/

collection.html?id=33), Державна наукова уста-

нова «Книжкова палата України імені Івана

Федорова» (http://www.ukrbook.net), Національ-

на бібліотека України імені В.І. Вернадського

(http://www.nbuv.gov.ua), Харківська державна

Volume 5 (2) 2024

Professional Art Education Professional Art Education Volume 5 (2) 2024

Scientic Journal

Network (http://www.eduyun.cn/), National

Center for Educational Technology (NCET, http://

www.ncet.edu.cn/), China Digital Library (http://

www.dlibrary.org/), China National Knowledge

Infrastructure (CNKI Scholar, http://scholar.cnki.

net/) тощо.

Висновки. Таким чином, у Китаї та Україні

відстежуються спільні тенденції – стрімке роз-

ширення кола інтернет-ресурсів з освітнім

контентом для підготовки майбутніх учителів

музичного мистецтва; широке долучення до

освітнього інтернет-простору закладів освіти,

центрів, музеїв, галерей, засобів масової ін-

формації, видань тощо; зростання кількості та

якості навчальних інтернет-ресурсів, які нада-

ють доступ до онлайн-посібників, підручників,

довідників, енциклопедій тощо для підготовки

майбутніх учителів музики. Особливо слід від-

значити виражену як в Китаї, так і в Україні

спрямованість на дбайливе збереження, вив-

чення, шанування та популяризацію народної

музики, мистецтва та традицій, що знаходить

вираження як у палітрі застосованих інтер-

нет-ресурсів, так і у їх змістовому наповненні.

Щодо колекцій відео та аудіо матеріалів, то

в Китаї широкий спектр матеріалів доступний

через державні платформи, які часто мають

обмежений доступ з-за кордону через інтер-

нет-фільтрацію. Велика кількість матеріалів

представлена на платформах із вбудовани-

ми елементами гейміфікації та інтерактив-

ності, що стимулюють учнів, а використання

національних архівів та ресурсів включають

унікальні китайські музичні інструменти та

традиції. В Україні колекції матеріалів базу-

ються переважно на європейській та україн-

ській музичній традиції. Користувачі мають

доступ до різноманітних матеріалів, зокрема

з відкритих джерел, міжнародних платформ,

та українських освітніх сайтів - переважно від-

сутні обмеження доступу, що полегшує вико-

ристання міжнародних ресурсів та співпрацю

з іншими країнами. Дійсно, контент навчаль-

но-інформаційних інтернет-ресурсів (особли-

во стрімінгових та музично-спеціалізованих)

в Україні, порівняно з Китаєм вирізняється

більшою прозорістю, відкритістю та доступні-

стю - в Україні передусім відсутні обмеження

доступу до всіх світових колекцій матеріалів

усіх видів.

ційні інтернет-ресурси музично-педагогічної освіти тісно та системно інтегровані з національною

системою освіти, підтримуються на рівні держави. В Україні застосування навчально-інформацій-

них інтернет-ресурсів вельми популярно та поширено, учасники освітнього процесу мають доступ

до широкого спектра міжнародних матеріалів, що дозволяє оперативно включати сучасні підходи

та методики в освітній процес, однак потребує певної систематизації та уніфікації для підвищення

якості та продуктивності.

Перспективи подальших досліджень. Перспективним напрямом подальших наукових розвідок

уявляється розробка та експериментальна перевірка технології застосування інтернет-ресурсів у

підготовці майбутніх учителів музики, яка ґрунтувалася на принципах педагогічної доцільності,

інтеграції, індивідуалізації, активної участі, доступності, достовірності та безпеки, інтерактивності,

мультимедійності, співпраці та комунікації, розвитку цифрової грамотності здобувачів вищої музич-

но-педагогічної освіти з урахуванням передового світового досвіду.

Однак, наприклад, інтернет-ресурси му-

зично-педагогічних закладів освіти, установ та

організацій в Україні знаходяться на етапі фор-

мування цифрового контенту, що відбувається

дещо повільніше, ніж в Китаї. Так у китайській

практиці музично-педагогічної освіти можна

відмітити їх високий технологічний рівень, су-

часний контент, який водночас унормований

та суттєво регульований відповідно до дію-

чих державних вимог. У Китаї запроваджена

державне фінансування та підтримка інтер-

нет-представництв закладів освіти, що призво-

дить до високої якості і регулярного оновлення

інтернет-ресурсів закладів освіти. Інтернет-ре-

сурси закладів вищої музично-педагогічної

освіти мають інтеграцію з соціальними мере-

жами та платформами для спільного навчан-

ня. Разом із тим, деякі ресурси доступні лише

китайською мовою, що може ускладнювати до-

ступ для іноземних студентів або викладачів.

Однак, в Україні стрімко збільшується кіль-

кість контенту, доступна англійською мовою,

що значно сприяє міжнародній співпраці та

входженню закладів освіти до світового освіт-

нього ринку.

Специфічність фахової підготовки май-

бутніх учителів музики обумовлює складність

створення його цифрового навчально-мето-

дичного забезпечення – як в Україні, так і в

Китаї на сьогодні досі недостатньо цифрових

підручників чи посібників, що в обох країнах

уявляється перспективним напрямом розро-

бок. Однак, в Китаї значний акцент ставиться

на власні розробки навчальних матеріалів, які

відповідають національним освітнім стандар-

там і мають узгодженість з китайською куль-

турою та музичними традиціями та обмежені у

доступі до закордонних матеріалів. Переважна

частина таких ресурсів з підготовки майбутніх

учителів музичного мистецтва інтерактивна,

з мультимедійними елементами, включаючи

відео, аудіо та інтерактивні тести. В Україні

широко використовуються як українські, так

і зарубіжні навчальні матеріали, представлені

на інтернет-ресурсах – зокрема онлайн-посіб-

ники та підручники, перекладені на українсь-

ку мову. Доступ до міжнародних енциклопедій

та довідників відбувається через відкриті плат-

форми та ресурси.

Таким чином, в Китаї навчально-інформа-

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Fomin, V., Sokolova, A., Dzivaltivskyi, M., Vasylieva, O., Parfentieva, I., & Martynenko, I. (2022).

Peculiarities of Training Future Teachers of Music Art in Higher Educational Institutions in Terms of Distance

Learning. Revista Romaneasca Pentru Educatie Multidimensionala, 14(4), 219-229. https://doi.org/10.18662/

rrem/14.4/638

Kominarets, T., Fomin, V., Bieloliptseva, O., Tkachenko, M., Malykhin, A., & Pryshliak, O. (2022). Strategic

Tasks of Contemporary Education: Formal, Nonformal, Informal. Revista Romaneasca Pentru Educatie

Multidimensionala, 14(4), 394-407. https://doi.org/10.18662/rrem/14.4/647

Sokolova, A., Fomin, V., Tkachenko, M., Vasylieva, O., Parfentieva, I., & Martynenko, I. (2022). Professionally

Oriented Tasks in the System of Professional Training of Musical Art Teachers. Revista Romaneasca Pentru

Educatie Multidimensionala, 14(2), 257-267. https://doi.org/10.18662/rrem/14.2/579

Беземчук, Л., & Фомін, В. (2021). Моделювання професійно-орієнтованих завдань засобами інно-

ваційних форм підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва. Professional Art Education, 2(2),

13-21. https://doi.org/10.34142/27091805.2021.2.02.02

Доброскок, І., Наливайко, О., Рибалко, Л., Жерновникова О. (2020). Впровадження цифрових ре-

сурсів у процес підготовки музикантів-педагогів у навчальних закладах КНР. Професійна освіта: ме-

тодологія, теорія та технології, (12), 66-89. https://doi.org/10.31470/2415-3729-2020-12-66-89

Кім, О. (2023). Реалізація міжпредметних зразків на уроках музичного мистецтва: (на прикладі

комбінованого уроку в 6-му класі з планової теми «Рондо»). Professional Art Education, 4(2), 21-29. https://

doi.org/10.34142/27091805.2023.4.02.03

Костікова, І. І. (2020). Інтеграція новітніх технологій в освіту Китаю. Educational Challenges, (61),

91-97.

Лі Хайцзюань (2023). Цифрові технології для мистецької освітньої галузі. Цифрова трансформа-

ція освіти та науки : матеріали І Всеукр. наук.-практ. конф., 2–3 берез. 2023 р. Харків. нац. пед. ун-т ім.

Г. С. Сковороди [та ін.]. Харків.

Пономарьова, Н., & Хайцзюань, Л. (2024). Цифрові ресурси у професійній педагогічній освіті. New

Collegium, 114(2), 43–48. https://doi.org/10.34142/nc.2024.2.43.

Прошкін, В. (2017). Освітні веб-ресурси в професійній підготовці майбутніх учителів. Освітоло-

гічний дискурс, 1-2 (16-17). 183-197.

Собченко, Т. М. (2022). Використання цифрових сервісів та інструментів у процесі професійної

підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва. Науковий журнал Хортицької національної

академії. Сер. : Педагогіка. Соціальна робота, 2 (7), 93–100. https://doi.org/10.51706/2707-3076-2022-7-10.

Фан, М., & Матвєєва, О. (2021). Шляхи впровадження інформаційних технологій у підготовку вчи-

телів музичного мистецтва: (китайський та український досвід). Professional Art Education, 2(1), 67–75.

https://doi.org/10.34142/27091805.2021.2.01.09

Volume 5 (2) 2024

Professional Art Education Professional Art Education Volume 5 (2) 2024

Scientic Journal

14 © Li Haijuan & Nataliia Ponomarova

REFERENCES

Fomin, V., Sokolova, A., Dzivaltivskyi, M., Vasylieva, O., Parfentieva, I., & Martynenko, I. (2022).

Peculiarities of Training Future Teachers of Music Art in Higher Educational Institutions in Terms of Distance

Learning. Revista Romaneasca Pentru Educatie Multidimensionala, 14(4), 219-229. https://doi.org/10.18662/

rrem/14.4/638 [in English]

Kominarets, T., Fomin, V., Bieloliptseva, O., Tkachenko, M., Malykhin, A., & Pryshliak, O. (2022). Strategic

Tasks of Contemporary Education: Formal, Nonformal, Informal. Revista Romaneasca Pentru Educatie

Multidimensionala, 14(4), 394-407. https://doi.org/10.18662/rrem/14.4/647 [in English]

Sokolova, A., Fomin, V., Tkachenko, M., Vasylieva, O., Parfentieva, I., & Martynenko, I. (2022). Professionally

Oriented Tasks in the System of Professional Training of Musical Art Teachers. Revista Romaneasca Pentru

Educatie Multidimensionala, 14(2), 257-267. https://doi.org/10.18662/rrem/14.2/579 [in English]

Bezemchuk, L., & Fomin, V. (2021). Modelyuvannya profesiyno-oriyentovanykh zavdanʹ zasobamy

innovatsiynykh form pidhotovky maybutnʹoho vchytelya muzychnoho mystetstva [Modeling of professionally

oriented tasks by means of innovative forms of training of the future music teacher]. Professional Art

Education, 2(2), 13-21. https://doi.org/10.34142/27091805.2021.2.02.02 [in Ukrainian]

Dobroskok, I., Nalyvayko, O., Rybalko, L., Zhernovnykova O. (2020). Vprovadzhennya tsyfrovykh resursiv

u protses pidhotovky muzykantiv-pedahohiv u navchalʹnykh zakladakh KNR [Implementation of digital

resources in the process of training musicians-pedagogues in educational institutions of the People’s Republic

of China]. Profesiyna osvita: metodolohiya, teoriya ta tekhnolohiyi, (12), 66-89. https://doi.org/10.31470/2415-

3729-2020-12-66-89 [in Ukrainian]

Kim, O. (2023). Realizatsiya mizhpredmetnykh zrazkiv na urokakh muzychnoho mystetstva: (na prykladi

kombinovanoho uroku v 6-mu klasi z planovoyi temy «Rondo») [Implementation of interdisciplinary samples

in music lessons: (on the example of a combined lesson in the 6th grade on the planned topic «Rondo»)].

Professional Art Education, 4(2), 21-29. https://doi.org/10.34142/27091805.2023.4.02.03 [in Ukrainian]

Kostikova, I. I. (2020). Intehratsiya novitnikh tekhnolohiy v osvitu Kytayu [Integration of the latest

technologies in Chinese education]. Educational Challenges, (61), 91-97. [in Ukrainian]

Li Khaytszyuanʹ (2023). Tsyfrovi tekhnolohiyi dlya mystetsʹkoyi osvitnʹoyi haluzi [Digital technologies for

the art education industry]. Tsyfrova transformatsiya osvity ta nauky : materialy I Vseukr. nauk.-prakt. konf.,

2–3 berez. 2023 r. Kharkiv. nats. ped. un-t im. H. S. Skovorody [ta in.]. Kharkiv. [in Ukrainian]

Ponomarʹova, N., & Khaytszyuanʹ, L. (2024). Tsyfrovi resursy u profesiyniy pedahohichniy osviti [Digital

resources in professional pedagogical education]. New Collegium, 114(2), 43–48. https://doi.org/10.34142/

nc.2024.2.43 [in Ukrainian]

Proshkin, V. (2017). Osvitni veb-resursy v profesiyniy pidhotovtsi maybutnikh uchyteliv [Educational

web resources in the professional training of future teachers]. Osvitolohichnyy dyskurs, 1-2 (16-17). 183-197

[in Ukrainian]

Sobchenko, T. M. (2022). Vykorystannya tsyfrovykh servisiv ta instrumentiv u protsesi profesiynoyi

pidhotovky maybutnikh uchyteliv muzychnoho mystetstva [The use of digital services and tools in the process

of professional training of future music teachers]. Naukovyy zhurnal Khortytsʹkoyi natsionalʹnoyi akademiyi.

Ser. : Pedahohika. Sotsialʹna robota, 2 (7), 93–100. https://doi.org/10.51706/2707-3076-2022-7-10. [in Ukrainian]

Fan, M., & Matvyeyeva, O. (2021). Shlyakhy vprovadzhennya informatsiynykh tekhnolohiy u pidhotovku

vchyteliv muzychnoho mystetstva: (kytaysʹkyy ta ukrayinsʹkyy dosvid) [Ways of implementing information

technologies in the training of music teachers: (Chinese and Ukrainian experience)]. Professional Art

Education, 2(1), 67–75. https://doi.org/10.34142/27091805.2021.2.01.09 [in Ukrainian]

Надійшла до редакції / Received: 16.10.2024

Рекомендовано до друку / Accepted: 05.12.2024

MUSIC INTERNET RESOURCES IN THE TRAINING

OF FUTURE TEACHERS: THE EXPERIENCE OF

CHINA AND UKRAINE

Applicant of the third (educational-scientic)

level of higher education, H. S. Skovoroda

Kharkiv National Pedagogical University

Kharkiv, Ukraine

China

email: li.khaitsziuan@hnpu.edu.ua

https://orcid.org/0009-0004-3783-1673

Doctor of Pedagogical Sciences, Professor,

Dean of the Faculty of Physics and Mathematics,

Professor of the Department of Informatics,

H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical

University

Kharkiv, Ukraine

email: ponomna@gmail.com

https://orcid.org/0000-0002-0172-8007

Object. The article analyzes the peculiarities of the use of educational and informational Internet

resources in the practice of higher music-pedagogical education in China and Ukraine (collections of

all kinds of materials, web sites of educational institutions, centers, museums, galleries, mass media,

publications, etc.; online manuals, textbooks, reference books, encyclopedias, etc.). Examples and

specics of the use of the specied types of Internet resources are given.

Methods & methodology. On the basis of the functional approach, the following types of

Internet resources are distinguished, which are used in the educational process in institutions of higher

musical and pedagogical education: Internet resources for educational and organizational purposes (for

communication, planning, control of educational achievements, distance learning); educational and

activity purposes (trainers, interactive exercises, gamied resources, virtual laboratories, interactive

models, etc.), educational and instrumental purposes (for creating various types of educational materials).

The scientic novelty is that the features of Internet resources have been determined, which

meet the educational goals and tasks of training future teachers and organically t into the general

structure of the educational process, supplementing traditional teaching methods. The advanced practical

experience of using the entire spectrum of Internet resources in the work of institutions of higher musical

and pedagogical education was analyzed.

Results. It has been proven that common trends are being monitored in China and Ukraine - the

rapid expansion of the range of Internet resources with educational content for the training of future

music teachers; wide participation in the educational Internet space of music and art institutions and

institutions, mass media, publications, etc.; increasing the number and quality of online educational

resources that provide access to online manuals, textbooks, reference books, encyclopedias, etc. for the

training of future music teachers.

Conclusions. Common trends are being observed in China and Ukraine - the rapid expansion

of the range of Internet resources with educational content for the training of future music teachers.

There is a growing number of online educational resources that provide access to online manuals,

textbooks, reference books, encyclopedias, etc. for the training of future music teachers. In China,

educational and informational Internet resources of musical and pedagogical education are closely and

systematically integrated with the national education system, supported at the state level. In Ukraine, the

use of educational and informational Internet resources is very popular and widespread - participants

in the educational process have access to a wide range of international materials, which allows for the

prompt inclusion of modern approaches and methods in the educational process, but requires certain

systematization and unication to improve quality and productivity.

Keywords: Internet resources, music teacher, teacher training, institutions of higher pedagogical

education, China, Ukraine.

DOI https://doi.org/10.34142/27091805.2024.5.02.01

Volume 5 (2) 2024

Professional Art Education Professional Art Education Volume 5 (2) 2024

Scientic Journal

«Постановка голосу»), О. Кузнецова (2020) (де-

кодування творів для музично-просвітниць-

кої діяльності у процесі їх порівняння за до-

помогою образів-символів); О. Лєснік (2019)

(аналіз творів мистецтва в процесі художньої

комунікації для вирішення виконавських пе-

дагогічних завдань); Лю Мяоні (2019) (карта во-

кально-мовленнєвих відмінностей для компа-

ративного аналізу вокальних творів на основі

різних видів інтерпретації в дуетних висту-

пах); Н. Овчаренко (2014) (художньо-виконавсь-

кий аналіз творів для сценічного виступу з еле-

ментами компаративістики), О. Спіліоті (2020)

(розвиток музично-інтонаційного мислення

студентів на засадах компаративний аналізу).

Окреме місце займають роботи авторів модель-

них програм для закладів загальної середньої

освіти, в яких мистецька компаративістика

представляє ключ, який відкриває шлях до по-

шуку методів практичної роботи з учнями на

підставі різних рівнів інтеграції в оновлено-

му змісті мистецької освіти. Л. Масол (2021).

Музично-педагогічний контент достатньо

різноманітно розкриває сутність поняття «ми-

стецька компаративістика», тому нам потрібно

зосередитися на тих основних характеристиках

цього феномену, що надасть нового бачення під-

готовки майбутніх музично-педагогічних пра-

цівників сучасного рівня для ефективної прак-

тичної роботи з учнівською аудиторією в НУШ.

Аналіз основних досліджень і публікацій.

Наукові розвідки представників науково-мето-

дичної думки на Україні, що працюють в галузі

мистецької освітньої галузі НУШ, автори мо-

дельних програм і підручників для інтегрова-

ного курсу «Мистецтво» Н. Лемешева (2022), О.

Лобова (2021), Л. Масол (2021) та ін. розкривають

роль компаративістики як важливого принци-

пу навчання. Автор (Масол Л.) підручника «Ми-

стецтво» для 7 класу НУШ наголошує, що ком-

паративістика – ключ до розуміння інтеграції

домінантних ліній (музики та образотворчого

мистецтва), які складають змістовне наповнен-

ня інтегрованого курсу мистецтва. Авторка

пропонує напрями компаративного аналізу в

методичному сенсі здійснювати відповідно ду-

альних змістовних пар «сучасного та минуло-

го», «вітчизняного і зарубіжного» на прикладі

виявлення взаємодії музичного та образотвор-

чого видів мистецтва. Окремий вид компара-

тивістики знаходимо під час реалізації теми

другого семестру в 7 класі, яку учні опановують

на уроках за темою «Мистецтва в міжгалузевих

зв’язках». Компаративний аналіз виходить на

рівень паралельного усвідомлення уроку мис-

тецтва з іншими предметами (література, гео-

графія, математика, історія, фізика, технологія)

тощо. Так, питанням мистецької компаративі-

стики цікавились науковці, що займаються

проблемами професійної підготовки вчителів

літератури. Г. Ремак (2009), О. Лілік (2017) роз-

глядають цю категорію з позиції «літературної

компаративістики». Автори наголошують, що

центром дослідження майбутніх вчителів літе-

ратури є твір, в даному випадку літературний,

який вони мають усвідомлювати відповідно за-

гальнодидактичних та методичних принципів

інтегрованого навчання. Формування у сту-

дентів здібності установлювати факти генетич-

ної спорідненості між літературним твором та

іншими мистецькими явищами; характеризу-

вати їх схожість та відмінність; здійснювати

компаративний (порівняльний аналіз) літера-

турного і мистецьких творів на різних рівнях

структури (за жанрово-родовими особливостя-

ми, проблематикою, композицією, образною

системою, засобами виразності); з’ясовувати

національні особливості мистецьких творів;

відстежувати спільне в кількох творах різних

видів мистецтва. Дослідники результатом

компаративного аналізу бачать можливість

майбутніми вчителями літератури визначати

особливості єдності змісту і форми твору, його

історизму, науковості, наступності, систем-

ності, концептуальності, наочності, доступ-

ності, природовідповідності мистецьких явищ,

а також філософські, літературознавчі, мис-

тецтвознавчі й методичні дослідження, що де-

монструють багатогранність мистецької ком-

паративістики як категорії наукового пізнання.

Цікавими є розробки О. Лілік (2017) щодо

складових моделей використання мистецької

компаративістики в професійній підготовки

майбутніх учителів гуманітарного профілю. До

таких відносяться чотири взаємовоязані ком-

поненти: теоретико-концептуальний, струк-

турно-змістовий, організаційно-дидактичний,

технологічно-методичний. Ми будемо викори-

стовувати цей підхід для розробки змістовного

модуля освітньої програми підготовки майбут-

ніх вчителів музичного мистецтва за спеціаль-

ністю 014.13. (Середня освіта. Мистецтво.

УДК: 378.13

DOI https://doi.org/10.34142/27091805.2024.5.02.02

мистецька компоративістика Як

ГоловниЙ Чинник підГотовки

маЙБутніХ уЧителів муЗиЧноГо

мистецтва до практиЧноЇ роБоти в нуШ

кандидат педагогічних наук, доцент

кафедри музичного мистецтва ХНПУ

імені Г.С.Сковороди

Харків, Україна

email: blv2007@ukr.net

https://orcid.org/0000-0002-9745-6594

доктор педагогічних наук, професор

декан факультету мистецтв ХНПУ

імені Г.С. Сковороди

Харків, Україна

email: v.v.fomin@hnpu.edu.ua

https://orcid.org/0000-0002-8652-2023

У статті розкрито питання мистецької компаративістики в контексті оновленого змісту

шкільної освіти на принципах інтеграції. Проаналізовано науковий доробок філософської, психологіч-

ної та музично-педагогічної наукової думки, присвячений проблематиці мистецької компаративі-

стики як ключа до викладання інтегрованих курсів. Визначено напрями підготовки майбутніх учи-

телів музичного мистецтва спеціальності 014.13 (Середня освіта. Мистецтво. Музичне мистецтво)

до практичної роботи з учнями над домінантними складовими лініями інтегрованого курсу «Мис-

тецтво» студентів бакалаврського та магістерського рівня різних років навчання Харківського на-

ціонального педагогічного університету імені Г.Сковороди.

Попередні результати засвідчили, що студенти, які опанували змістовний модуль «Мистець-

ка компаративістика - ключ до викладання інтегрованого курсу «Мистецтво» в НУШ» мають певні

уявлення та можливість самостійно розробляти методичні матеріали для практичної роботи з

учнями в середніх класах. Встановлено, що у здобувачів підвищився інтерес до майбутньої професії,

розширились уявлення про можливість практичної роботи з учнівською аудиторією на засадах ми-

стецької компаративістики

У ході роботи окреслено перспективи наукового дослідження за визначеною проблематикою

Ключові слова: мистецька компаративістика, компаративний аналіз, майбутній учитель

музичного мистецтва, бакалавр, магістр.

Постановка проблеми та її зв’язок з важли-

вими науковими чи практичними завданнями.

Серед основних завдань, що поставлено

Державними стандартами базової середньої

освіти та ідеями реформування Нової Україн-

ської Школи – формування в учнів міжпред-

метної естетичної компетентності, сутність

якої вимагає розумітися на мистецьких яви-

щах у їх взаємодії на підставі різних видів мис-

тецтва. Для підготовки майбутніх учителів му-

зичного мистецтва до практичної діяльності

варто виділити одиницю мистецького проце-

су, де мистецькій компаративістики надається

вирішального значення. Це перш за все сто-

сується питань організації процесу професій-

ної підготовки вчителів спеціальності 014.13

(Середня освіта. Мистецтво. Музичне мис-

тецтво). Категорія мистецької компоративі-

стики в данному контексті має різноманітний

вимір дослідження: О. Бузова (2023), І. Грін-

чук, Г. Місько, Н.Овод (2023), О. Довгань (2020),

О. Щолокова (2021) (логіко-естетичне осмислен-

ня художнього тексту в контексті поліхудож-

нього принципу оновлення змісту мистецької

освіти); В. Кузьмічова (2021) (компаративний

аналіз як засіб ефективного навчання у класі

Volume 5 (2) 2024

Professional Art Education Professional Art Education Volume 5 (2) 2024

Scientic Journal

Музичне мистецтва). Таким чином нам слід

визначитись із розумінням мистецької компа-

ративістики у вузькому та широкому сенсі на

різних рівнях здобуття мистецької освіти у виші.

Формулювання цілей та завдань статі.

Мета статті - сформулювати зміст понят-

тя «мистецька компаративістика», розкрити

сутність та виокремити структурні компо-

ненти компаративного аналізу як ключа до

розробки методик викладання інтегровано-

го курсу «Мистецтво» НУШ як дидактичної

бази підготовки майбутніх учителів музич-

ного мистецтва спеціальності 014.13 «Серед-

ня освіта. Мистецтво. Музичне мистецтво».

Виклад основного матеріалу дослідження.

У зв’язку з с новими вимогами, пропи-

саними у наказі МОН № 260 від 04.03.2024

«Про затвердження «Переліку предметних

спеціальностей», конкретніше для 014 Серед-

ня освіта (за предметними спеціальностями)

знаходимо для предметних спеціальностей

014 Середня освіта. Образотворче мистецтво

та 014.13 Середня освіта Музичне мистецтво

важливі зміни. Вони пов’язані з додаванням

в кожну із перелічених спеціалізацій понят-

тя «Мистецтво». Таке розширення націлює на

переформотування освітніх програм перелі-

чених спеціальностей у вишах відповідного

профілю. Реалії оновленого змісту шкільних

предметів мистецької освітньої галузі вже

давно чекають на спеціалістів, які зможуть

викладати предмети на принципах інтегрова-

ного навчання учнів. Поліхудожній підхід до

уроків мистецтва в НУШ вимагають від освіт-

ніх програм підготовки майбутніх музично-

го-педагогічних працівників бакалаврського

та магістерського рівнів освіти опанування

курсів, тем, модулів, дисциплін вільного ви-

бору міждисциплінарного змісту. У роботах

Беземчук, Фоміна (2021) знаходимо пропозиції

щодо використання міждисциплінарних екс-

прес курсів як ефективного засобу професійної

підготовки майбутніх вчителів музики. Якщо

кількість годин навчального плану не може

виділити необхідний обсяг для такого курсу

маємо розробити більш мобільний змістов-

ний модуль, який може бути впроваджений в

різні освітні компоненти програми підготовки

майбутніх вчителів музичного мистецтва ба-

калаврів та магістрів спеціальності 014.13 (Се-

ного мислення в процесі компаративного

аналізу різних видів мистецтва. Психологічні

підходи до аналізу музичних явищ. Розвиток

когнітивного та емоційного компонента під

час навчання мистецтву на основі творчості.

Вплив мистецтва на емоції, ментальне здоро-

вя людини. Ідея впровадження уроків щастя в

2024 році в сучасну шкільну практику. Аналіз

впливу різних мистецьких стилів (класи-

цизм, романтизм, імпресіонізм, сюрреалізм,

абстракціонізм, реалізм) на психологічний

стан і сприйняття учнів під час їх роботи над

творами. Розуміння жанрових відмінностей

творів та можливість їх впливу на настрій

учнівського колективу під час проведення

уроків та творчих заходів. Педагогічний аспект

(порівняльний аналіз мистецьких явищ, що

вивчаються за принципом міжпредметної

інтеграції). Навчання на основі порівняння

мистецьких традиції представників різних

культур, міжкультурна інтеграція, крос-куль-

турне навчання (зв’язок з іншими предметами

в ЗЗСО). Моніторинг якості навчання на прин-

ципах мистецької компаративістики, оціню-

вання та рефлексія результатів навчання під

час порівняння творчих робіт, що включають

різні мистецькі галузі. Музично-педагогічний

аспект (порівняльний аналіз систем музично-

го виховання, методів роботи з учнями (К.Орфа,

З.Кодая, Ж.Далькроза, М.Лисенка, В.Верховин-

ця); синтез мистецтв в контексті порівняння

мистецьких явищ за допомого засобів худож-

ньої виразності, втілення художніх образів

різними засобами художньої мови тощо..

Тема 2. Мистецька компаративісти-

ка в професійній підготовки майбутніх

учителів для викладання уроків в мис-

тецькій освітній галузі НУШ. 1 кредит.

Зв’язок з літературною компаративісти-

кою (факти генетичної спорідненості між лі-

тературою та окремими мистецькими яви-

щами) (Лілік, 2017). Структура мистецької

компаративістики – відстеження спільного

та відмінного в кількох мистецьких явищах

(за жанрово-родовими особливостями, про-

блематикою, композицією, образною систе-

мою, засобами виразності, національними

особливостями, історичними фактами). Істо-

рична компаративістика (порівняння під-

готовки вчителів в різні періоди відповідно

концепцій навчання та виховання засобами

музичного мистецтва). Історичні передумо-

ви впровадження моноуроків та уроків полі-

художнього змісту в шкільну практику.

Тема.3. Мистецька компара-

тивістика на уроках інтегровано-

го курсу «Мистецтво». 1 кредит.

Компаративний аналіз мистецьких явищ

на уроках ЗЗСО. Дуальність як категорія до-

слідження мистецьких явищ. Фасилітовані

дискусії. Творчі діалоги. Порівняння (схожість

та відмінність). Компаративний аналіз як

творчий діалог між різними мистецькими

явищами. Практичні методи впроваджен-

ня мистецької компаративістики в сучасних

підручниках інтегрованого курсу «Мистецтво»

як основа реалізації поліхудожнього змісту

інтегрованого курсу «Мистецтво» в ЗЗСО»

В рамках однієї статті важко розкрити

всі напрями роботи за темами. Пропонуємо

вибірково зупинитися на деяких аспектах

впровадження змістовного модуля, оскільки

експеримент впровадження ще триває. Попе-

редні дані фіксують ефективність формуван-

ня інтеграційно-педагогічних умінь здобу-

вачів, - на що ми звертали увагу в свої роботі

Беземчук, Фомін, 2021) для впровадження змі-

стовного модуля «Мистецька компаративісти-

ка - ключ до викладання інтегрованого курсу

«Мистецтво» в НУШ» в освітньо-професійні

програми означеної вище спеціальності.

Зосередимося на визначенні змістовних

характеристик та методики проведення ком-

паративного аналізу мистецьких явищ в про-

цесі роботи із здобувачами, які готуються для

проходження педагогічної практики в заклади

загальної та середньої освіти за реформами

НУШ. Здобувачам слід розумітися на особли-

востях викладання уроків інтегрованого курсу

«Мистецтво», який в 2024-2025 нр перейшов

до 7 класу етапу базового предметного нав-

чання. На відміну від адаптованого навчання,

до якого належали уроки в 5-6 класі НУШ, цей

новий період знайомства школярів з двома

домінантними лініями мистецтва що склада-

ють інтегрований урок «Мистецтва» вимагає

саме формування уміння критично мислити,

осмислено проводити мистецькі паралелі не

тільки між різними видами мистецтва але й

бачити відмінності в інтерпретації творів різ-

редня освіта. Мистецтво. Музичне мистецтво).

Основу для розробки такого модуля слід

шукати в філософський, психологічний, пе-

дагогічний, мистецтвознавчій літературі, що

віддзеркалює процеси аналізу мистецьких

явищ, які вивчаються на уроках інтегровано-

го курсу «Мистецтво». Л.Масол, О.Гайдамака,

Л.Кондратова, та інші автори сучасних мо-

дельних програм та підручників інтегровано-

го курсу «Мистецтво» для НУШ розкривають

важливість розуміння взаємопов’язаності

двох основних мистецьких ліній (музично-

го та образотворчого мистецтва) на підставі

порівняльного, компаративного аналізу ство-

рення уявлень учнів про особливості худож-

ньої мови цих двох складових, можливість

залучати учнів до художньо-творчої діяль-

ності, де крім домінантних існують ще і взає-

мозв’язки з синтетичними видами мистецтва

(кіно, театр, балет, мультиплікація) тощо.

Пропонований змістовний модуль за те-

мою «Мистецька компаративістика - ключ

до викладання інтегрованого курсу «Мис-

тецтво» в НУШ» розрахований на 3 кредити,

може бути частиною освітніх компонентів,

які складають структурно-логічну схему про-

грам професійної підготовки майбутніх вчи-

телів музичного мистецтва. Подібний змі-

стовний модуль може бути використаний і

для підготовки вчителів образотворчого мис-

тецтва, різниця лише в тому, що в підготовці

вчителів музичного мистецтва змістовний

акцент буде мати домінантна ліня (музично-

го мистецтва), для підготовки вчителів обра-

зотворчого мистецтва більше уваги буде при-

ділятися змісту, пов’язаному безпосередньо

з фаховим особливостям даної спеціалізації.

Ми пропонуємо варіант міждісци-

плінарного змістовного модуля для освіт-

ніх компонентів програм підготовки бака-

лаврів та магістрів за спеціальністю 014.13

«Середня освіта. Мистецтво. Музичне ми-

стецтво, що включає три теми. Орієнтова-

но їх можна розподілити наступним чином.

Тема 1. Теоретичні основи мистець-

кої компаративістики в різних галузях су-

часного наукового пізнання. 1 кредит.

Філософський аспект. Інтерпретація як

філософська категорія, розуміння метафор та

символів в мистецтві. Формування критич-

Volume 5 (2) 2024

Professional Art Education Professional Art Education Volume 5 (2) 2024

Scientic Journal

них національностей та належності їх до різних виконавських шкіл. Пропонуємо звернути увагу

на технологію «Карта ключових відмінностей», яку можна заповнити за допомогою сприймання,

створення або виконання декількох варіантів прикладів мистецтва. Сутність полягає в створенні

конструкцій питань-відповідей, за допомогою яких можна організувати творчу дискусію в кон-

тексті компаративного аналізу навчального матеріалу, що належить різним видам мистецтва.

В табл.1 наведено перелік необхідних питань (ліва колонка) та ключових слів (права колонка), які

можуть створювати безліч варіантів для обговорення, проведення фасилітованої дискусії, творчих діа-

логів за темами модельних програм з мистецтва для НУШ. Студенти із задоволенням працюють за такою

технологією, і на рис.1 представлено варіант обраних конструкцій «питання-відповідь», що створено

під час впровадження однієї із тем змістовного модуля в форматі онлайн інструментів, дошки zoom.

Відповідно такої технології метод

компаративного аналізу творів для прак-

тичної роботи з учнями на уроках інте-

грованого курсу мистецтва може бути пред-

ставлено на чотирьох рівнях усвідомлення.

1. Рівень – постановки завдань, мотивація

до виконання професійних завдань з учнями.

Добір навчального матеріалу для виконання

компаративного аналізу. Порівняння індиві-

дуальних особливостей слухача або виконав-

ця з художньо-образним змістом твору, що

вивчається з учнями). Для добору репертуару

використовується рівні компаративістики:

твори, що історично складають репертуар ви-

конавців; твори, що мають один музично-пое-

тичний текст (для вокальної, інструментальної

роботи, сприйманню прикладів мистецтва),

але різне композиторське втілення; різно-

жанрові твори одного історичного періоду.

2. Рівень - пізнавальний (визна-

чення художньо-стильових, жанрових

особливостей творів мистецтва, що опа-

нується з учнями відповідно модельних про-

грам з мистецтва, мистецький тезаурус, се-

мантика образного змісту та засобів художньої

виразності, значень формоутворювальних

елементів, фактури, усвідомлення текстів,

що порівнюються, прикладів мистецтва, що

мають зв’язки, відмінності, символіка тощо.)

3 Рівень – проблемний відбувається

порівняння творів мистецтва на підставі ди-

дактичної тріади, що включає основні види

художньо-творчої роботи учнів на уроці

мистецтва. Варіанти тріади дають підста-

ви для створення проблемних ситуацій на

різних етапах структурування уроку. Рис.2.

4. Важливе значення рефлексії

та оцінювання результатів навчання.

Питання Ключові слова

Що? Структура

Де? Функція

Коли? Властивості

Який? Види

Як? Цілі

Чому? Відношення

Чи можна? Зв’язок

Взаємодія

Вплив

Розвиток

Умов и

Сенс

Значення

Ключові питання за методом С. Каплан для компаративного аналізу творів двох

домінантних ліній інтегрованого курсу «Мистецтво»

(музичне мистецтво та образотворче мистецтво)

табл.1

Можливість роботи за цією методикою для використання питань і відповідей продемонстрова-

но на рис.1

Рис. 1. Варіант технології «Карта ключових відмінностей», створеною за допомогою

онлайн дошки ZOOM.

Volume 5 (2) 2024

Professional Art Education Professional Art Education Volume 5 (2) 2024

Scientic Journal

Важливим напрямом компаративного

аналізу , на інтегрованих уроках мистецтва в

НУШ є робота із музичними програмами штуч-

ного інтелекту, які демонструють варіанти

створення мистецтва. Так в процесі вивчення

теми 1 змістовного модуля «Мистецька компа-

ративістика - ключ до викладання інтегрова-

ного курсу «Мистецтво» в НУШ», що включає

підрозділ, пов’язаний з філософським осмис-

ленням мистецької компаративістики на під-

ставі закону єдності і боротьби протилежно-

стей.

Цей закон надихає на порівняння характе-

ристик для осмислення мовних виразів, образ-

ності знань, символів, пов’язаних з попереднім

досвідом, притаманним штучному інтелекту

та розумової діяльності людини, яка має неод-

норідність мислення, і почуттєве сприйняття

об’єктивної діяльності, притаманні живої лю-

дині, людини як творця. В контексті нашого

дослідження ми звернулись до штучного інте-

лекту, щоб створити творчий діалог між твор-

чістю В.Моцарта та варіантом «Рондо в турець-

кому стилі», яку створила програма штучного

інтелекту.

На рис.5 наведено приклад організації

творчої дискусії на цю тему. А на рис. 6 пред-

ставлено варіант оформлення думок студентів

відповідно цього питання в онлайн форматі.

Після прослуховування двох варіантів му-

зичних прикладів: «Рондо в турецькому стилі»,

що створено В.Моцартом і комп’ютерною про-

грамою студенти-бакалаври виділили основ-

ні показники, які свідчили, що твір оригіналу

безумовно має перевагу, оскільки демонструє

розвиток музики, її інтонаційне забарвлення в

темповому і ритмічному сенсі. Але цікава була

думка студентки Наталії К., яка сказала, що уч-

ням може сподобатись варіант, який створив

штучний інтелект, і заперечувати їм немає

сенсу, бо вчителю слід поважати думку своїх

вихованців. Така позиція має право на життя,

але для того і вчитель має проводити компара-

тивний аналіз, з використанням мистецького

тезаурусу, розібратися в емоційних реакціях

учнів (можливо за методом де Боно (Шести ка-

пелюхів), для того щоб мотивовано відстояти

позиції різних поглядів на це питання.

Рис.2. Дидактична структура для проведення компаративного аналізу на інтегрованих

уроках мистецтво.

Рис. 4. Результат роботи учнів за методом де Боно. Шість капелюхів. Компаративний

аналіз мистецьких явищ учнями в 7 класі за підручником «Мистецтво» автора Л.Масол,

О.Калініченко. Генеза.2024. Тема «Музичні символи України»

Для визначення емоційного стану учнів під час виконання завдань можна рекомендувати метод

де Боно. Шість капелюхів. Учні приміряють самостійно емоційні капелюхи в процесі порівняння

різних видів мистецтва (див. Рис. 3)

Рис.3 Метод де Боно в процесі компаративного аналізу мистецьких творів. Емоційний

показник настрою учнів, що обирається за допомогою кольорів самостійно

Volume 5 (2) 2024

Professional Art Education Professional Art Education Volume 5 (2) 2024

Scientic Journal

Після прослуховування двох варіантів музичних прикладів: «Рондо в турецькому стилі», що

створено В.Моцартом і комп’ютерною програмою студенти-бакалаври виділили основні показники,

які свідчили, що твір оригіналу безумовно має перевагу, оскільки демонструє розвиток музики, її ін-

тонаційне забарвлення в темповому і ритмічному сенсі. Але цікава була думка студентки Наталії К.,

яка сказала, що учням може сподобатись варіант, який створив ШІ, і заперечувати їм немає сенсу, бо

вчителю слід поважати думку своїх вихованців. Така позиція має право на життя, але для того і вчи-

тель має проводити компаративний аналіз, з використанням мистецького тезаурусу, розібратися в

емоційних реакціях учнів (можливо за методом де Боно. Шести капелюхів), для того щоб мотивовано

відстояти позиції різних поглядів на це питання.

На магістерському рівні глибоке розуміння компаративного аналізу для роботи з учнями на уро-

ках інтегрованого курсу «Мистецтво» продемонструвала Ірина Г. здобувачка обрала твір Лесі Україн-

ки «Лісова пісня», і дослідила втілення художнього образу головної героїні Мавки в різних видах

мистецтва: образотворчому, балетному, кіномистецтві, анімаційному 3D форматі (рис.7)

Рис. 5. Матеріал для творчої дискусії «Великий В.Моцарт та сучасний штучний інте-

лект. За і проти».

Рис.6 . Творчий діалог із студентами «Великий В.Моцарт та сучасний штучний інте-

лект. За і проти».

Рис.7. Відеоурок для учнів. Розробка магістрантки Ірини Г. для практичної роботи з уч-

нями в умовах онлайн навчання.

Цікавим в роботі магістрантки з учнями було знайомство з фрактальною музико. В

підручниках по мистецтву такий вид художньо-творчої діяльності школярів за допомо-

гою сучасних комп’ютерних технологій навчання запропонувала Л.Масол, зокрема, при-

клад реалізації цього підходу для роботи з учнями в середніх класах. Так, відеоурок, що

представлено для опанування учнями на ютуб каналі пропонував в якості основи для компа-

ративного аналізу(втіленого різними художніми засобами образу головної героїні Мавки) ви-

користовувати філософські бінарні опозиції «аналіз-синтез», «абстрагування-конкретизація».

Volume 5 (2) 2024

Professional Art Education Professional Art Education Volume 5 (2) 2024

Scientic Journal

За допомогою яких можна дослідити осо-

бливості реалізації творчого задуму режи-

сера В.Івченка в кінофільмі «Лісова пісня»,

що вийшов на кіностудії Довженка; в балеті

композитора М. Скорульського; образи ге-

роїв художниці Софії Караффи-Корбут, що

стали заставкою для відео уроків (див. рис.7);

анімаційного фільму Мавка, створеного в

3D форматі в 2023 році. Особливу увагу уч-

нів привернули сучасні виконавці, що ство-

рили образи головних героїв: А.Пивоваров

«Лукас», К.Соловей та Н.Денисенко «Мавка».

Отже, компаративний аналіз втілення

художнього образного Мавки в різних видах

мистецтва відображає особливості розумової

діяльності учнів, змушує їх пов’язувати асоціа-

тивний вид сприйняття інформації (від локаль-

ної асоціації до міжсистемної) та наповнювати

свій емоційний досвід в процесі спілкування

з шедеврами української світової культури.

Пошуку методів, які б надали змогу на

уроках мистецтва здійснювати діагностику

емоційно-почуттєвого стану учнів та спри-

яти розвитку їх ментального здоровя – ідея

для уроків «щастя», запропонована в 2024 на-

вчальному році Оленою Зеленською, як орієн-

тир для реалізації основних завдань НУШ.

Моделювання емоційно-почуттєвого

стану учнів під час порівняльного аналі-

зу головних героїв відомих творів україн-

ських митців з особистим ставленням до

подій сьогодення, можливість зберігати

в собі почуття краси, добра, національної

ідентичності – серед пріоритетів резуль-

татів навчання в мистецькій освітній галузі.

Висновки. У результаті наукового пошу-

ку розкрито зміст поняття «мистецька ком-

паративістика» в підготовці майбутніх вчи-

телів музичного мистецтва, що включає:

1. Теоретичний рівень усвідомлення:

методологічні положення філософії, літе-

ратурознавства, мистецтвознавства, ком-

паративістики, педагогіки, методик на-

вчання щодо застосування мистецької

компаративістики в професійній підготовці

майбутніх учителів музичного митсецтваи;

2. Змістовний рівень, що моделює процес

професійної підготовки відповідно сучасних

вимог оновлення митсецької освітньої галузі.

3. Дидактичний рівень-демонструє ба-

зову структуру для організації та прове-

дення уроків інтегрованого змісту на під-

ставі видів художньо-творчої діяльності

учнів (сприймання-створення-викоанання)

4.Методичний- практична робота з на-

вчальними матеріалами інтегрованого кур-

су «Мистецтво» на підставі компаративного

аналізу (порівняльної інтерпретації митсець-

ких явищ, добір навчального матеріалу для

творчих діалогів та фасилітарних дискусій

на підставі взаємодії домінантних ліній:

музичного та образотворчого мистецтва).

5. Емоційно-рефлексивний рівень. Орієн-

тація навчальної роботи в класі з урахуванням

оздоровчого впливу мистецтва на людину, от-

римання учнями задоволення від спілкуван-

ня з різними видами мистецтва, можливість

відкрити особливості свого внутрішнього «Я»,

мати позитивний досвід під час знайомства з

образами героїв, які допомагають сучасному

школяру зберегти людяність в епоху компью-

терізації і інформаційних технологій навчання.

Визначено, що змістовний модуль «Ми-

стецька компаративістика - ключ до викла-

дання інтегрованого курсу «Мистецтво» в

НУШ», що складається з трьох підпорядко-

ваних тем може бути блоком для впровад-

ження в різні освітні компоненти програм

підготовки майбутніх вчителів музичного ми-

стецтва спеціальності 014.13 Середня освіта.

Мистецтво. Музичне мистецтво. Компаратив-

ний аналіз є основою для розуміння взаємодії

музичного та образотворчого мистецтва як

домінантних ліній шкільного інтегрованого

курсу «Мистецтво». Втілення ідеї мистецької

компаративістики як провідної для процесу

професійної підготовки майбутніх вчителів

музичного мистецтва надає ключ до методів

викладання предметів інтегрованого змісту.

Доведено, що саме опанування змістов-

ного модуля «Мистецька компаративісти-

ка - ключ до викладання інтегрованого курсу

«Мистецтво» в НУШ» для студентів бакалавр-

ського та магістерського рівнів вищої освіти

в контексті освітнього компонента «Мето-

дика викладання музичного мистецтва в

ЗЗСО з практикумом» репрезентує готовність

майбутніх вчителів музичного мистецтва до

викладання інтегрованих курсів відповід-

но реалізації положень реформування НУШ.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Fomin, V., Sokolova, A., Dzivaltivskyi, M., Vasylieva, O., Parfentieva, I., & Martynenko, I. (2022).

Peculiarities of Training Future Teachers of Music Art in Higher Educational Institutions in Terms of Distance

Learning. Revista Romaneasca Pentru Educatie Multidimensionala, 14(4), 219-229. https://doi.org/10.18662/

rrem/14.4/638

He Jingyi. (2022). Методологічні основи формування художньо-проєктувального досвіду майбут-

ніх учителів музичного мистецтва. Scientic journal of National Pedagogical Dragomanov University Series

14 Theory and methodology of arts education, 28, 54–61. https://doi.org/10.31392/npu-nc.series14.2022.28.08

Kominarets, T., Fomin, V., Bieloliptseva, O., Tkachenko, M., Malykhin, A., & Pryshliak, O. (2022). Strategic

Tasks of Contemporary Education: Formal, Nonformal, Informal. Revista Romaneasca Pentru Educatie

Multidimensionala, 14(4), 394-407. https://doi.org/10.18662/rrem/14.4/647

Kuzmichyova, V. (2021). Formation Vocal Competence of Future Teachers of Music Art in the Class «Voice

Staging». Professional Art Education, 2(1), 28-34. https://doi.org/10.34142/27091805.2021.2.01.04

Kuznetsova, O. (2018). Основні підходи до здійснення музично-просвітницької діяльності майбут-

німи вчителями музичного мистецтва. Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти,

(8 (2), 93–101. https://doi.org/10.31865/2414-9292.8(2).2018.153794

Lilik, O. (2019). Мистецька компаративістика у професійній підготовці майбутніх учителів

української літератури. Неперервна професійна освіта: теорія і практика, (1-2), 75–80. https://doi.

org/10.28925/10.28925/1609-8595.2017(1-2)7580

Sokolova, A., Fomin, V., Tkachenko, M., Vasylieva, O., Parfentieva, I., & Martynenko, I. (2022). Professionally

Oriented Tasks in the System of Professional Training of Musical Art Teachers. Revista Romaneasca Pentru

Educatie Multidimensionala, 14(2), 257-267. https://doi.org/10.18662/rrem/14.2/579

Беземчук, Л., & Фомін, В. (2021). Формування інтеграційно-педагогічних умінь майбутніх учи-

телів музичного мистецтва в умовах магістратури. Professional Art Education, 2(1), 12-19. https://doi.org

/10.34142/27091805.2021.2.01.02

Бузова, О.Д. (2023). Формування художньо-образних уявлень в різних видах мистецтва засобами

поліхудожнього виховання. III Всеукраїнська науково-практична конференція «Мистецтво та мис-

тецька освіта в сучасному соціокультурному просторі». 21.-22 червня С.45-51

Гринчук, І., Місько, Г., & Овод, Н. (2022). Мистецькі проєкти інтегративного типу: дослідницький

і виконавський аспекти. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв : наук.

журнал, 3, 190–195. https://www.ceeol.com/search/article-detail?id=1079279

Довгань, О. (2020). Технологія формування художньо-епістемологічного досвіду майбутнього

вчителя музичного мистецтва в контексті сучасних пост культурних тенденцій. Збірник матеріалів

ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Розвиток професійної майстерності педагога в

умовах нової соціокультурної реальності», 115–118.

Лю, М. (2018). Педагогічні умови формування вокально-мовленнєвої культури студентів факуль-

тетів мистецтв. Науковий часопис Українського державного університету імені Михайла Драгома-

нова. Серія 14. Теорія і методика мистецької освіти. 25, 46–50. https://sj.udu.edu.ua/index.php/tmae/

article/view/87

Масол, Л. (2021). Методика навчання інтегрованого курсу «Мистецтво» у 1-2 класах ЗЗСО на заса-

дах компетентнісного підходу. Навчально-методичний посібник. Генеза. Київ. 208.

Овчаренко, Н. (2014). Професійна підготовка майбутніх учителів музичного мистецтва до во-

кально-педагогічної діяльності: теорія та методологія. Монографія. Вид.Р. А. Козлов.

Ремак, Г. (2009). Літературна компаративістика: її визначення та функції. Сучасна літературна

компаративістика: стратегії і методи. ВД «Києво-Могилянська академія». С. 44–59. http://surl.li/karzzi

Спіліоті, О. (2020). Теорія і методика формування музично-інтонаційного мислення.

Видавництво НДУ імені М. Гоголя

Сюань, У. (2020). Підготовка майбутніх магістрів музичного мистецтва до формування вокаль-

ної культури школярів засобами технології партисипації [Дисертація на здобуття наукового ступеня

Volume 5 (2) 2024

Professional Art Education Professional Art Education Volume 5 (2) 2024

Scientic Journal

доктора філософії за спеціальністю 014 Середня освіта (Музичне мистецтво)]. Державний заклад «Пів-

денноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського.

Щолокова, О. (2021). Естетико-синергетичний підхід як методологічна основа підготовки

фахівців у галузі мистецької освіти. Мистецька освіта: зміст, технології, менеджмент. 25–38

https://doi.org/10.37041/2410-4434-2021-17-2

REFERENCES

Fomin, V., Sokolova, A., Dzivaltivskyi, M., Vasylieva, O., Parfentieva, I., & Martynenko, I. (2022).

Peculiarities of Training Future Teachers of Music Art in Higher Educational Institutions in Terms of Distance

Learning. Revista Romaneasca Pentru Educatie Multidimensionala, 14(4), 219-229. https://doi.org/10.18662/

rrem/14.4/638 [in English]

He Jingyi. (2022). Metodolohichni osnovy formuvannya khudozhnʹo-proyektuvalʹnoho dosvidu

maybutnikh uchyteliv muzychnoho mystetstva [Methodological foundations of the formation of artistic and

design experience of future teachers of music art]. Scientic journal of National Pedagogical Dragomanov

University Series 14 Theory and methodology of arts education, 28, 54–61. https://doi.org/10.31392/npu-nc.

series14.2022.28.08 [in Ukrainian]

Kominarets, T., Fomin, V., Bieloliptseva, O., Tkachenko, M., Malykhin, A., & Pryshliak, O. (2022). Strategic

Tasks of Contemporary Education: Formal, Nonformal, Informal. Revista Romaneasca Pentru Educatie

Multidimensionala, 14(4), 394-407. https://doi.org/10.18662/rrem/14.4/647 [in English]

Kuzmichyova, V. (2021). Formation Vocal Competence of Future Teachers of Music Art in the Class

«Voice Staging» [Formation Vocal Competence of Future Teachers of Music Art in the Class «Voice Staging»].

Professional Art Education, 2(1), 28-34. https://doi.org/10.34142/27091805.2021.2.01.04 [in Ukrainian]

Sokolova, A., Fomin, V., Tkachenko, M., Vasylieva, O., Parfentieva, I., & Martynenko, I. (2022). Professionally

Oriented Tasks in the System of Professional Training of Musical Art Teachers. Revista Romaneasca Pentru

Educatie Multidimensionala, 14(2), 257-267. https://doi.org/10.18662/rrem/14.2/579 [in English]

Bezemchuk, L., & Fomin, V. (2021). Formuvannya intehratsiyno-pedahohichnykh uminʹ maybutnikh

uchyteliv muzychnoho mystetstva v umovakh mahistratury [Formation of integration and pedagogical skills

of future teachers of music art in the conditions of master’s degree]. Professional Art Education, 2(1), 12-19.

https://doi.org/10.34142/27091805.2021.2.01.02 [in Ukrainian]

Buzova, O.D. (2023). Formuvannya khudozhnʹo-obraznykh uyavlenʹ v riznykh vydakh mystetstva

zasobamy polikhudozhnʹoho vykhovannya [Formation of artistic and gurative representations in various

types of art by means of polyartistic education]. III Vseukrayinsʹka naukovo-praktychna konferentsiya

«Mystetstvo ta mystetsʹka osvita v suchasnomu sotsiokulʹturnomu prostori». 21.-22 chervnya S.45-51 [in

Ukrainian]

Dovhanʹ, O. (2020). Tekhnolohiya formuvannya khudozhnʹo-epistemolohichnoho dosvidu maybutnʹoho

vchytelya muzychnoho mystetstva v konteksti suchasnykh post kulʹturnykh tendentsiy [Technology of

formation of artistic and epistemological experience of the future teacher of music in the context of modern

post-cultural trends]. Zbirnyk materialiv III Mizhnarodnoyi naukovo-praktychnoyi konferentsiyi «Rozvytok

profesiynoyi maysternosti pedahoha v umovakh novoyi sotsiokulʹturnoyi realʹnosti», 115–118. [in Ukrainian]

Hrynchuk, I., Misʹko, H., & Ovod, N. (2022). Mystetsʹki proyekty intehratyvnoho typu: doslidnytsʹkyy i

vykonavsʹkyy aspekty [Integrative-type art projects: research and performance aspects]. Visnyk Natsionalʹnoyi

akademiyi kerivnykh kadriv kulʹtury i mystetstv : nauk. zhurnal, 3, 190–195. https://www.ceeol.com/search/

article-detail?id=1079279 [in Ukrainian]

Kuznetsova, O. (2018). Osnovni pidkhody do zdiysnennya muzychno-prosvitnytsʹkoyi diyalʹnosti

maybutnimy vchytelyamy muzychnoho mystetstva [Basic approaches to the implementation of musical and

educational activities by future teachers of music art]. Profesionalizm pedahoha: teoretychni y metodychni

aspekty, (8 (2), 93–101. https://doi.org/10.31865/2414-9292.8(2).2018.153794 [in Ukrainian]

Lilik, O. (2019). Mystetsʹka komparatyvistyka u profesiyniy pidhotovtsi maybutnikh uchyteliv ukrayinsʹkoyi

Надійшла до редакції / Received: 19.10.2024

Рекомендовано до друку / Accepted: 05.12.2024

literatury [Comparative art in the professional training of future teachers of Ukrainian literature]. Neperervna

profesiyna osvita: teoriya i praktyka, (1-2), 75–80. https://doi.org/10.28925/10.28925/1609-8595.2017(1-2)7580

[in Ukrainian]

Lyu, M. (2018). Pedahohichni umovy formuvannya vokalʹno-movlennyevoyi kulʹtury studentiv fakulʹtetiv

mystetstv [Pedagogical conditions for the formation of vocal and speech culture of students of faculties of

arts]. Naukovyy chasopys Ukrayinsʹkoho derzhavnoho universytetu imeni Mykhayla Drahomanova. Seriya

14. Teoriya i metodyka mystetsʹkoyi osvity. [Kyiv, Ukraine], 25, 46–50. https://sj.udu.edu.ua/index.php/tmae/

article/view/87 [in Ukrainian]

Masol, L. (2021). Metodyka navchannya intehrovanoho kursu «Mystetstvo» u 1-2 klasakh ZZSO na

zasadakh kompetentnisnoho pidkhodu [Teaching methodology of the integrated course «Art» in grades 1-2 of

the ZZSO on the basis of a competency-based approach]. Navchalʹno-metodychnyy posibnyk. Heneza.Kyyiv.

208. [in Ukrainian]

Ovcharenko, N. (2014). Profesiyna pidhotovka maybutnikh uchyteliv muzychnoho mystetstva do

vokalʹno-pedahohichnoyi diyalʹnosti: teoriya ta metodolohiya [Professional training of future teachers of

musical art for vocal and pedagogical activity: theory and methodology]. Monohraya. Vyd.R. A. Kozlov [in

Ukrainian]

Remak, H. (2009). Literaturna komparatyvistyka: yiyi vyznachennya ta funktsiyi [Literary comparative

studies: its denition and functions]. Suchasna literaturna komparatyvistyka: stratehiyi i metody. VD «Kyyevo-

Mohylyansʹka akademiya». S. 44–59. http://surl.li/karzzi [in Ukrainian]

Spilioti, O. (2020). Teoriya i metodyka formuvannya muzychno-intonatsiynoho myslennya [Theory and

methodology of forming musical and intonation thinking]. Vydavnytstvo NDU im. M. Hoholya [in Ukrainian]

Syuanʹ, U. (2020). Pidhotovka maybutnikh mahistriv muzychnoho mystetstva do formuvannya vokalʹnoyi

kulʹtury shkolyariv zasobamy tekhnolohiyi partysypatsiyi [Preparation of future masters of musical art

for the formation of vocal culture of schoolchildren by means of participation technology]. Dysertatsiya

na zdobuttya naukovoho stupenya doktora losoyi za spetsialʹnistyu 014 Serednya osvita (Muzychne

mystetstvo). Derzhavnyy zaklad «Pivdennoukrayinsʹkyy natsionalʹnyy pedahohichnyy universytet imeni K.

D. Ushynsʹkoho. [in Ukrainian]

Shcholokova, O. (2021). Estetyko-synerhetychnyy pidkhid yak metodolohichna osnova pidhotovky

fakhivtsiv u haluzi mystetsʹkoyi osvity. Mystetsʹka osvita: zmist, tekhnolohiyi, menedzhment [Aesthetic-

synergetic approach as a methodological basis for the training of specialists in the eld of art education. Art

education: content, technology, management]. 25–38 https://doi.org/10.37041/2410-4434-2021-17-2

[in Ukrainian]

Volume 5 (2) 2024

Professional Art Education Professional Art Education Volume 5 (2) 2024

Scientic Journal

COMPARATIVE ARTS STUDIES AS THE MAIN

FACTOR IN THE PREPARATION OF FUTURE

MUSIC TEACHERS FOR PRACTICAL WORK IN

THE NEW UKRAINIAN SCHOOL

Ph.D. of Pedagogical Sciences, associate

professor, Docent of Musical Art Department,

H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical

University

Kharkiv, Ukraine

email: blv2007@ukr.net

https://orcid.org/0000-0002-9745-6594

Doctor of Pedagogical Sciences, Professor,

Dean of the Faculty of Arts in H.S. Skovoroda

Kharkiv National Pedagogical University

Kharkiv, Ukraine

email: v.v.fomin@hnpu.edu.ua

https://orcid.org/0000-0002-8652-2023

The article explores the importance of implementing the content module “Comparative Art

Studies as a Key to Teaching the Integrated Course “Art” in the New Ukrainian School. The role of

comparative analysis in the context of training future music teachers is revealed.

Methods and methodology. The article uses the method of scientic research and practical

methods of studying the results of creative work of applicants for higher pedagogical education during

the performance of educational tasks.

Scientic novelty. For the rst time, an attempt is made to include the content module

“Comparative Art Studies – the Key to Teaching the Integrated Course “Art” in the New Ukrainian

School” in the educational program of professional training of students of the specialty 014.13 Secondary

Education (Musical Art).

The topic of the module content and the methodology for conducting comparative analysis for

work in integrated ne art lessons are revealed.

The results of the study showed that students are aware of the existence of comparative art in

the eld of scientic knowledge and have a certain idea of the integrated principle of teaching in art

lessons in secondary education institutions. The interest of students in conducting comparative analysis

in the process of comparing different types of art during practical work was established. Creative works

in the form of video lessons were demonstrated, where comparative art is the key to understanding the

principle of integrated teaching of students. A certain interest in the development of modern trends in

online learning, such as fractal graphics, was identied.

Conclusions. Given the intensive development of the reforms of the New Ukrainian School, there is

a need to actively involve music teachers in this process, who could master the methodology of involving

students in integrated learning in the context of the ideas of comparative art. This requires specially

organized training of future music teachers within the framework of the implementation of educational

programs, the formation of comparative analysis skills in them as the main method of conducting art

lessons.

Prospects for further research can be considered issues related to the formation of integration and

pedagogical skills of future music teachers for working with children in secondary schools.

Keywords: comparative art history, comparative analysis, future music teacher, bachelor, master.

DOI https://doi.org/10.34142/27091805.2024.5.02.02 УДК: 378.13

DOI https://doi.org/10.34142/27091805.2024.5.02.03

ЗасоБи відоБраЖеннЯ БалетмеЙстерами

веснЯно-літньоГо циклу украЇнськиХ

календарниХ оБрЯдів у народно-сценіЧ-

ниХ танцЯХ

кандидат мистецтвозавства, доцент,

доцент кафедри хореографії ХНПУ імені

Г.С. Сковороди

Харків, Україна

email: vikaaa20.08.74@gmail.com

https://orcid.org/0000-0002-8645-573X

кандидат педагогічних наук, доцент

кафедри хореографії ХНПУ імені Г.С. Ско-

вороди

Харків, Україна

email: lenchik721215@gmail.com

https://orcid.org/0000-0003-3860-4240

У статті виявлено та теоретично обґрунтовано ефективні засоби відображення балетмей-

стерами весняно-літнього циклу українських календарних обрядів в ансамблях народного танцю, а

саме: танцювальна лексика українського народно-сценічного танцю, драматургія твору, малюнки

танцю, українські народні костюми, українські національні атрибути: віночки, купальське дерево,

українські народні та міфологічні образи: Івана Купала, Марена, ліричні образи українських дівчат,

мужні образи українських хлопців, образи птахів, Весни. Виокремлено особливості веснянок, гаївок

та купальських обрядів українців та специфіку їх відображення українськими балетмейстерами в

хореографічних творах сучасності. Розглянуто репертуар аматорських та професійних ансамблів

народного танцю України, в яких відображено весняні та купальські обряди українців: Заслужено-

го Академічного буковинського ансамблю пісні і танцю (балетмейстер Г. Асенькова), Заслуженого

ансамблю танцю України «Юність» (балетмейстер М. Ваньковська), Народного ансамблю танцю

«Барвінок» (балетмейстер М. Квітчата), хореографічного гуртка «Барви танцю» (балетмейстер

С. Жицька). У статті надана класифікація веснянок. Результати теоретичного матеріалу наукової

статті дадуть змогу фахівцям в галузі хореографічного мистецтва урізноманітнити репертуар

ансамблів народного танцю та створювати більше хореографічних творів на матеріалі українських

обрядових танців.

Ключові слова: українські календарні обряди, балетмейстер, народно-сценічні танці, виразні

засоби танцю, ансамблі народного танцю, весняно-літній цикл обрядів.

Постановка проблеми та її зв’язок з важли-

вими науковими чи практичними завданнями.

Враховуючи проблему глобалізації та впли-

ву іноземних культур на українську танцю-

вальну культуру, через російське вторгнення

на землі України, актуальним є питання збере-

ження національної ідентичності та культур-

ної спадщини. На сучасному етапі відображен-

ня балетмейстерами українських календарних

обрядів в репертуарі ансамблів народного

танцю, сприяє збереженню та відродженню

танцювальних традицій, обрядів та звичаїв.

Завдяки осмисленню художніх образів

українського народу, через сценічне втілен-

ня українських календарних обрядів, кален-

дарних свят, учасники ансамблів народних

танців мають можливість глибше зрозуміти

та відчути свою приналежність до україн-

ського етносу, його культури, що є важли-

вим фактором у формуванні національної

самосвідомості та патріотичних почуттів.

Volume 5 (2) 2024

Professional Art Education Professional Art Education Volume 5 (2) 2024

Scientic Journal

Включення балетмейстерами у репертуар

ансамблів народного танцю елементів весня-

но-літного циклу календарних українських

обрядів та свят сприяє не тільки збереженню

культурної спадщини, але й відкриває можли-

вості для міжкультурної взаємодії та співпраці

з танцювальними колективами інших захід-

но-європейських країн, підвищуючи міжкуль-

турну свідомість. Таким чином, тема наукової

статті є актуальною для сучасних мистецтвоз-

навчих та культурологічних досліджень.

Аналіз основних досліджень та публікацій.

Аналіз наукових досліджень з теми науко-

вої статті показав, що вивченням особливостей

українських обрядів, свят, звичаїв займалися

українські етнографи, історики, письменни-

ки, культурологи: Ф. Вовк, М. Грушевський,

О. Пчілка, І. Франко, І. Скрипник, Д. Яворницький.

У хореографічних творах українських ба-

летмейстерів О. Барабаш, М. Вантуха, П. Вірсь-

кого, А. Шевченко втілено деякі українські ка-

лендарні обряди та свята зимового, весняного,

літнього циклів, але теоретичного обґрунту-

вання особливостей їх застосування в творах

зазначених балетмейстерів ми не знаходимо.

Класифікацію веснянок робила О. Голубець.

Особливості побутового танцю «метелиця»

розглянуто в працях А. Гуменюка. Дослідни-

ця В. Жайворонок розглянула специфіку ру-

салій в українській танцювальній культурі.

Деякі аспекти зазначеної теми розглянуто

в працях В Борисенко, а саме весільні обряди

та звичаї українського народу, С. Козяр дослід-

жував українську родинну обрядовість: весіл-

ля, похорон. О. Курочкін розглядав українські

зимові обряди: «Коза», «Маланка», О. Лимансь-

ка досліджувала календарне свято як складову

української обрядової культури. Вище зазна-

чені автори внесли значний вклад в розвиток та

удосконалення української обрядової культури.

Формулювання цілей та завдань статті

полягає у теоретичному обґрунтуванні та вияв-

ленні ефективних засобів відображення балет-

мейстерами українських календарних обрядів

весняно-літнього циклу в народно-сценічних

танцях. З’ясувати ступінь розробленості про-

блеми в сучасних наукових дослідженнях.

Виклад основного матеріалу. Українські

календарні обряди весняно-літнього циклу є

невід’ємною частиною культурної спадщини

вича. Тут показано вшанування купальського

дерева хороводами, плетення дівчатами вінків

і пускання їх на воду, та гадання на коханого

чоловіка. Виразними засобами танцю є: лек-

сика українського народного танцю: тинки,

вірьовочки, упадання, припадання, голубці,

стрибки через вогонь; українські народні ко-

стюми: вишиванки, вінки, стрічки; серед атри-

бутів: купальське дерево, опудало Купало. У

виставі використана українська етномузика.

В репертуарі Народного ансамблю тан-

цю «Барвінок» (м. Вінниця) поставлений хо-

реографічний твір «Івана Купала» балетмей-

стером М. Квітчатим, де показано святковий

танець, що символізує святкування літньо-

го сонцестояння, любов та водяні обряди.

В репертуарі хореографічного колективу

«Барви танцю» в постановці «Купальські гу-

ляння» балетмейстера С. Жицької зображено

обряд купальських ігор на свято «Івана Купа-

ла». Чотири дівчини біля річки починають об-

рядовий танець з щойно сплетеними вінками.

Спочатку вони сидять у колі, що символізує

їхню дружбу та згуртованість. Кожна танцює

зі своїм вікном, іноді надіваючи його на голо-

ву як прикрасу, таким чином приміряючи на

себе ніби свою бажану долю. Дівчата заклика-

ють щастя, любов та добробут у власне життя.

Повільними та плавними рухами вони ко-

піюють річку, яку зображають шестеро дівчат

у синіх костюмах позаду. Вони імітують рухи

річки, роблячи хвилі та змінюючи задній план

та передній й навпаки. Всі виконавці наче поєд-

нуються з природою та стають одним цілим.

Наприкінці цього купального обря-

ду дівчата відпускають вінки на воду,

залишаючись на березі річки та спо-

стерігаючи, як вони повільно пливуть. Ви-

разними засобами танцю є: драматургія

твору, українські етнокостюми, вінки, етному-

зика, блакитне полотно, що символізує річку.

До весняних українських календарних

обрядів ми відносимо: Веснянки – назва ста-

ровинних слов’янських обрядових пісень,

які пов’язують з початком весни та набли-

женням польових робіт. Існує наступна за-

гальноприйнята класифікація веснянок: ро-

звійні веснянки, любовно-еротичні, шлюбні

веснянки, сатиричні веснянки (Вікіпедія).

Дослідниця О. Фружинська надає наступну

класифікацію веснянок: закличні – закликаєть-

ся прихід весни (волинсько-підляські «рогуль-

ки»); хороводні (вітання, величання приходу вес-

ни), гаївки (пов’язані з Великодніми святами за

часом виконання); юріївські, царинні, русальні

(троїцькі та кустові) (Фружинська, 1999, с.388).

Весняний цикл календарних обрядів був

спрямований на закладання майбутнього вро-

жаю, тому виконувалися ритуально-магічні дії,

які пов’язані із закликанням весни, тепла, птахів,

дощу. Весна також вважалася часом, коли про-

буджуються людські емоції та почуття. Обряди

для молоді включали ворожіння, оберегові дії,

ритуальні співи веснянок, гаївок (закликання

весни) та водіння обрядових танців - хороводів.

В репертуарі ансамблів народного

танцю України зустрічається багато хо-

реографічних творів «веснянок». Напри-

клад, у Заслуженому Академічному буко-

винському ансамблі пісні і танцю плідно

працювала балетмейстер Г. Асенькова, яка по-

ставила одноактний балет «Буковинська вес-

на» та хореографічний твір «Весняні обряди».

Вагоме місце в українських обрядах за-

ймають весняні обряди, в період між Бла-

говіщенням та Великоднем. Дівчата їх

виконують серед вільної природи, а в дав-

нину їх водили на цвинтарі біля церкви. Та

вони мали зв’язок з поминками померлих.

У веснянках дівчата співали про сонце,

закликали весну, співали про пробудження

природи, дівочу любов та весілля, та трима-

ли в руках та на голові вінки, як виразний

засіб танцю. В ансамблях народного танцю

часто виконуються старовинні гагілки, при-

кладом яких є «Кривий танець», «Подоляноч-

ка», «Перепілка», «Ягіля гілочка», «Вербова

дощечка», «Журавель» (Гуменюк, 1962, с.54).

В часи панщини народ створив нові гагіл-

ки на актуальні соціальні теми: «Бондарівна»,

«Зельман». Загалом, веснянки-гагілки переваж-

но є дівочими хороводними іграми, характер їх

виконання ліричний, рухи плавні, спокійні.

Постановка «Ятранські весняні ігри» ба-

летмейстера А. Кривохижі яскраво засвідчує,

що українські хореографи засобами мистецтва

танцю пропагують традиції обрядовості.

Українські «Веснянки» − танці, в яких обря-

довість, театралізація тісно поєднуються з на-

родною хореографією (Кривохижа, 2006, с.13).

народу, вони відображають його історичні,

релігійні та соціальні традиції. Їх класифіку-

ють за різними критеріями, включаючи періо-

дичність, походження та зміст. Головною

метою українських календарних обрядів є

відзначення важливих подій, змін у природі.

Календарні природні (сезонні) свята весня-

но-літнього циклу пов’язують з певними явища-

ми природи, або зміною пори року, наприклад

обряд весняного рівнодення, обряд Івана Купала.

Календарні свята та обряди в Україні

пов’язують з аграрним календарем, зміна-

ми пор року та сільськогосподарськи-

ми циклами. В них відображено зв’язок

українського народу з природою та кален-

дарними обрядами. Деякі обряди мають язич-

ницькі корені, деякі були християнізовані,

але зберігають елементи давніх вірувань.

Засоби втілення балетмейстерами україн-

ських календарних обрядів весняно-літнього

циклу в репертуарі аматорських та професій-

них ансамблів народно-сценічного танцю

України є ключовим елементом у збереженні

національних традицій та культурної спад-

щини через мистецтво танцю. Ці засоби не

тільки сприяють розвитку творчих здібно-

стей дітей, молоді, але й формують у них по-

вагу до календарних обрядів та власної історії.

Розглянемо деякі календарні обряди

весняно-літнього циклу українців та ефектив-

ні засоби втілення балетмейстерами цих об-

рядів в народно-сценічних танцях. До літніх

українських календарних обрядів ми відно-

симо: Обряд Івана Купала, який виконується

влітку, символізує народження літнього сон-

ця – Купала. А також є святом сонцестояння.

Основними язичницькими діями були:

плетення дівчатами вінків і пускання їх на

воду, вшанування купальського дерева хорово-

дами, розпалювання багаття та стрибки через

вогонь, ритуальна купіль; спалювання або по-

топлення деревця; спалювання опудала, риту-

альна вечеря. Головними мотивами цього свя-

та були поклоніння головним стихіям природи

та поєднання чоловічого та жіночого начал.

В репертуарі заслуженого ансамблю танцю

України «Юність» є хореографічна етновистава

«Зглянься Роде», де показано обряд «Івана Ку-

пала», який поставлений українським балет-

мейстером М. Ваньковською, музика Є. Станко-

Volume 5 (2) 2024

Professional Art Education Professional Art Education Volume 5 (2) 2024

Scientic Journal

М. Грушевський наголошував, що най-

більш насиченими обрядовими танками є

весняно-літній період від Благовіщення до Ве-

ликодня, коли виконувалися веснянки, в яких

дівчата втілювали образи Весни; та жіночі тан-

ки, які виконувалися в обряді Івана Купала. На

Івана Купала молоді дівчата гадали на нарече-

ного, співали пісні, стрибали через вогонь, во-

дили обрядові хороводи, пускали вінки у воді,

шукали папороть. Дослідники пов’язують це з

природними ритмами - хороводи як своєрідні

вегетаційні, пробуджуючі обряди втрачають

свою необхідність під час літнього поворо-

ту сонця, коли природа в’яне, зменшує свої

продукуючи сили (Грушевський, 1993, с.252).

Враховуючи виразні засоби танцю (му-

зика, композиційні малюнки, танцювальна

лексика, художні образи, драматургія) до-

слідниця О. Мерлянова розподіляє україн-

ські обрядові танці весняно-літнього циклу

на наступні групи: 1. Танці з коловою струк-

турою з одним, двома або групою дівчат

у центрі (навколо Марени, Купала); 2. Од-

нолінійні ( «Кривий танок»), 3. Дволінійні (

«Вербова дощечка») (Мерлянова, 2006, с.75).

Висновки. Таким чином, особливістю

українських обрядових танців весняно-літ-

нього періоду є органічне поєднання слова,

музики, міміки, танцювальної лексики, пере-

важно хороводів, драматургії (синкретизм),

купальських та весняних художніх образів

(Весни, птахів, Івана Купала, молодих дів-

чат та парубків), композиційних малюнків,

національних атрибутів (вінки, купальське

дерево, ріка, вогонь), національних українсь-

ких костюмів (вишиванки, туніки, стрічки,

вінки), що забезпечує цілісність феномену.

Розглянуто класифікацію веснянок:

закличні – закликається прихід весни (волин-

сько-підляські «рогульки»); хороводні (вітання,

величання приходу весни), гаївки (пов’язані

з Великодніми святами за часом виконання);

юріївські, царинні, русальні (троїцькі та кустові).

Зроблено аналіз репертуару аматорських

та професійних ансамблів народного танцю

України, в яких відображено обряди зустрічі

весни та купальські обряди українців, а саме:

Заслуженого Академічного буковинського ан-

самблю пісні і танцю в репертуарі є одноактний

балет «Буковинська весна» та хореографічний

твір «Весняні обряди» (балетмейстер Г. Асень-

кова); Заслуженого ансамблю танцю України

«Юність» хореографічна етновистава «Зглянь-

ся Роде», де показано обряд «Івана Купала»

(балетмейстер М. Ваньковська); Народного ан-

самблю танцю «Барвінок» хореографічний твір

«Івана Купала» (балетмейстер М. Квітчата), хо-

реографічного гуртка «Барви танцю» твір «Ку-

пальські гуляння» (балетмейстер С. Жицька).

Необхідно відзначити, що на-

ведені теоретичні положен-

ня статті можуть бути використані

вчителями хореографії та керівниками хорео-

графічних гуртків, балетмейстерами при ство-

ренні високохудожніх хореографічних творів

на матеріалі українських календарних обрядів.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Бернадська, Д. (2013). Сучасна хореографія в контексті синтезу мистецтв. Актуальні питання гу-

манітарних наук, (7), 78-86. http://aphn-journal.in.ua/archive/7_2013/10.pdf

Борисенко, В. К. (2000). Традиції і життєдіяльність етносу: на матеріалах святково-обрядової

культури українців: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. Київ: Uniserv,

190 с. http://www.nbuv.gov.ua/node/2982

Верховинець, В. (2008). Теорія українського народного танцю. Київ. Музична Україна. 149с.

http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/ukr0000014380

Вінницький навчально-виховний комплекс «Барвінок». КЗ «Вінницький міський центр худож-

ньо-хореографічної освіти дітей та юнацтва "Барвінок". https://barvinok.edu.vn.ua/

Волицька, І. (1992). Театральні елементи в традиційній обрядовості українців Карпат кінця ХІХ -

поч.ХХ ст. К.: Наукова думка. 140 с. http://surl.li/pkulmy

Воропай, О.І. (2012). Звичаї нашого народу: народно-календарні звичаї, український народний

одяг. Київ: Пульсари. 630 с. http://surl.li/ibxrci

Грушевський, М. (1993). Історія української літератури: В 6 т. 9 кн. Київ. Т. 3. С. 250-254.

Гуменюк, А. (1962). Народне хореографічне мистецтво України. Київ: Академія наук Української

РСР. 360 с.

Енциклопедичний словник символів культури України (2015). Веснянок (гаївок) символіка. Кор-

сунь-Шевченківський: ФОП Гавришенко В. М., 113—114.

Єфімова, О., & Алтухов, В. (2024). Значення народно-сценічного танцю у системі підготовки здоб-

увачів за спеціальністю 024 Хореографія. Professional Art Education, 5(1), 45-51. https://doi.org/10.34142/

27091805.2024.5.01.05

Єфремов, Є. В. (2016). Веснянки. Історія української музики: У 7 т. Т. 1. Кн. 1: Від найдавніших часів

до XVIII століття. Народна музика / НАН України, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського, редкол.: Г. А. Скрипник

(голова) та ін. Київ, 56-73.

Іваницький, А. І. (2004). Веснянки. Український музичний фольклор: Підручник для вищих учбових

закладів. Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України.

3-е вид. доп. Вінниця: Нова книга. C. 60–67.

Кіндер, К. (2002). Танець як знаково-символічний комплекс. Вісник КНУКІМ. Серія «Мистецтвоз-

навство». Київ, №7. С. 49-55

Кривохижа, А. (2006). Гармонія танцю: навчально-методичний посібник з викладання курсу

«Мистецтво балетмейстера» для хореографічних відділень пед. університетів. Кіровоград: РВЦ КДПУ

ім. Винниченко. 100 с.

Куртєва, К. (2024). Народно-сценічний танець Прикарпатського регіону як фольклорна ос-

нова сучасного хореографічного мистецтва. Народна творчість та етнологія, 1 (401), 97–105.

https://doi.org/10.15407/nte2024.01.097

Мерлянова, О. (2006). Українські «жіночі танці» козацької доби. Вісник КНУКіМ: Зб. наук. праць.

№15 КНУКіМ. К: Мистецтвознавство. С. 72 - 77.

Скрипник, І. (2011). Золота книга українських традицій та звичаїв. Донецьк: ТОВ «Агентство

Мультипресс». 288 с.

Фружинська, О. (1999). Кривий танець» як одна з найархаїчніших гаївок. Народознавчі зошити,

(3), 387-394.

Шевченко, В. (2006). Мистецтво балетмейстера в народно-сценічній хореографії: навчально-ме-

тодичний посібник для вищих навчальних закладів культури і мистецтв України. К.: ДАКККіМ. 184с.

REFERENCES

Bernadsʹka, D. (2013). Suchasna khoreohraya v konteksti syntezu mystetstv [Modern choreography in

the context of the synthesis of arts]. Aktualʹni pytannya humanitarnykh nauk, (7), 78-86. http://aphn-journal.

in.ua/archive/7_2013/10.pdf [in Ukrainian]

Borysenko, V. K. (2000). Tradytsiyi i zhyttyediyalʹnistʹ etnosu: na materialakh svyatkovo-obryadovoyi

kulʹtury ukrayintsiv: navchalʹnyy posibnyk dlya studentiv vyshchykh navchalʹnykh zakladiv [Traditions

and life activities of the ethnic group: based on the materials of the festive and ritual culture of Ukrainians:

a textbook for students of higher educational institutions]. Kyyiv: Uniserv, 190 s. http://www.nbuv.gov.ua/

node/2982 [in Ukrainian]

Verkhovynetsʹ, V. (2008). Teoriya ukrayinsʹkoho narodnoho tantsyu [Theory of Ukrainian folk dance].

Kyyiv. Muzychna Ukrayina. 149s. http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/ukr0000014380 [in Ukrainian]

Vinnytsʹkyy navchalʹno-vykhovnyy kompleks «Barvinok» [Vinnytsia educational complex «Barvinok»].

KZ «Vinnytsʹkyy misʹkyy tsentr khudozhnʹo-khoreohrachnoyi osvity ditey ta yunatstva «Barvinok». https://

barvinok.edu.vn.ua [in Ukrainian]

Volytsʹka, I. (1992). Teatralʹni elementy v tradytsiyniy obryadovosti ukrayintsiv Karpat kintsya XIX –

poch. XX st. [Theatrical Elements in the Traditional Rituals of Ukrainians of the Carpathians of the Late 19th

– Early 20th Centuries] K.: Naukova dumka. 140 s. http://surl.li/pkulmy [in Ukrainian]

Volume 5 (2) 2024

Professional Art Education Professional Art Education Volume 5 (2) 2024

Scientic Journal

36 37

Voropay, O.I. (2012). Zvychayi nashoho narodu: narodno-kalendarni zvychayi, ukrayinsʹkyy narodnyy

odyah [Customs of Our People: Folk Calendar Customs, Ukrainian Folk Clothing]. Kyyiv: Pulʹsary. 630 s. http://

surl.li/ibxrci [in Ukrainian]

Hrushevsʹkyy, M. (1993). Istoriya ukrayinsʹkoyi literatury [History of Ukrainian Literature]. V 6 t. 9 kn.

Kyyiv. T. 3. S. 250-254. [in Ukrainian]

Humenyuk, A. (1962). Narodne khoreohrachne mystetstvo Ukrayiny [Folk Choreographic Art of

Ukraine]. Kyyiv: Akademiya nauk Ukrayinsʹkoyi RSR. 360 s. [in Ukrainian]

Entsyklopedychnyy slovnyk symvoliv kulʹtury Ukrayiny (2015) [Encyclopedic Dictionary of Symbols of

Culture of Ukraine]. Vesnyanok (hayivok) symvolika. Korsunʹ-Shevchenkivsʹkyy: FOP Havryshenko V. M.,

113–114. [in Ukrainian]

Yemova, O., & Altukhov, V. (2024). Znachennya narodno-stsenichnoho tantsyu u systemi pidhotovky

zdobuvachiv za spetsialʹnistyu 024 Khoreohraya [The Signicance of Folk Stage Dance in the System of

Training Applicants for the Specialty 024 Choreography]. Professional Art Education, 5(1), 45-51. https://doi.or

g/10.34142/27091805.2024.5.01.05 [in Ukrainian]

Yefremov, YE. V. (2016). Vesnyanky [Vesnyanok]. Istoriya ukrayinsʹkoyi muzyky: U 7 t. T. 1. Kn. 1: Vid

naydavnishykh chasiv do XVIII stolittya. Narodna muzyka. NAN Ukrayiny, IMFE im. M. T. Rylʹsʹkoho, redkol.:

H. A. Skrypnyk (holova) ta in. Kyyiv, 56-73. [in Ukrainian]

Ivanytsʹkyy, A. I. (2004). Vesnyanky. Ukrayinsʹkyy muzychnyy folʹklor: Pidruchnyk dlya vyshchykh

uchbovykh zakladiv [Ukrainian musical folklore: A textbook for higher educational institutions]. In-t

mystetstvoznavstva, folʹklorystyky ta etnolohiyi im. M. T. Rylʹsʹkoho NAN Ukrayiny. 3-e vyd. dop. Vinnytsya:

Nova knyha. C. 60–67. [in Ukrainian]

Kinder, K. (2002). Tanetsʹ yak znakovo-symvolichnyy kompleks [Dance as a sign-symbolic complex].

Visnyk KNUKIM. Seriya «Mystetstvoznavstvo». Kyyiv, №7. S. 49–55 [in Ukrainian]

Kryvokhyzha, A. (2006). Harmoniya tantsyu: navchalʹno-metodychnyy posibnyk z vykladannya kursu

«Mystetstvo baletmeystera» dlya khoreohrachnykh viddilenʹ ped. Universytetiv [Harmony of dance: a

teaching and methodological manual for teaching the course «The Art of the Ballet Master» for choreographic

departments of pedagogical universities]. Kirovohrad: RVTS KDPU im. Vynnychenko. 100 s. [in Ukrainian]

Kurtyeva, K. (2024). Narodno-stsenichnyy tanetsʹ Prykarpat·sʹkoho rehionu yak folʹklorna osnova

suchasnoho khoreohrachnoho mystetstva [Folk and stage dance of the Carpathian region as a folklore basis

of modern choreographic art]. Narodna tvorchistʹ ta etnolohiya, 1 (401), 97–105. https://doi.org/10.15407/

nte2024.01.097 [in Ukrainian]

Merlyanova, O. (2006). Ukrayinsʹki «zhinochi tantsi» kozatsʹkoyi doby [Ukrainian «women’s dances» of the

Cossack era]. Visnyk KNUKiM: Zb. nauk. pratsʹ. №15 KNUKiM. K: Mystetstvoznavstvo. S. 72–77 [in Ukrainian]

Skrypnyk, I. (2011). Zolota knyha ukrayinsʹkykh tradytsiy ta zvychayiv [The Golden Book of Ukrainian

Traditions and Customs]. Donetsʹk: TOV «Ahent·stvo Mulʹtypress». 288 s. [in Ukrainian]

Fruzhynsʹka, O. (1999). Kryvyy tanetsʹ» yak odna z nayarkhayichnishykh hayivok [«Kryvyi tanets» as one

of the most archaic gaivok]. Narodoznavchi zoshyty, (3), 387-394. [in Ukrainian]

Shevchenko, V. T. (2006). Mystetstvo baletmeystera v narodno-stsenichniy khoreohrayi: navchalʹno-

metodychnyy posibnyk dlya vyshchykh navchalʹnykh zakladiv kulʹtury i mystetstv Ukrayiny [The Art of the

Ballet Master in Folk Stage Choreography: A Teaching and Methodological Guide for Higher Educational

Institutions of Culture and Arts of Ukraine]. K.: DAKKKiM. 184 s. [in Ukrainian]

Надійшла до редакції / Received: 24.10.2024

Рекомендовано до друку / Accepted: 05.12.2024

MEANS OF DISPLAYING THE SPRING-SUMMER

CYCLE OF UKRAINIAN CALENDAR RITES IN

FOLK STAGE DANCES BY BALLET MASTERS

PhD in Art History, Assistant Professor

of the Department of Choreography, H. S.

Skovoroda Kharkiv National Pedagogical

University Kharkiv, Ukraine

Kharkiv, Ukraine

email: vikaaa20.08.74@gmail.com

https://orcid.org/0000-0002-8645-573X

PhD in Pedagogy, Assistant Professor

Assistant Professor of the Department of

Choreography, H.S. Skovoroda Kharkiv

National Pedagogical University

Kharkiv, Ukraine

email: lenchik721215@gmail.com

https://ORCID ID 0000-0003-3860-4240

The article the effective means of displaying the spring-summer cycle of Ukrainian calendar rites

in folk dance ensembles by choreographers have been identied and theoretically substantiated, namely:

dance vocabulary of Ukrainian folk stage dance, dramaturgy of the work, dance patterns, Ukrainian

folk costumes, the Kupala tree, Ukrainian folk and mythological images: Ivan Kupala, Marena, lyrical

images of Ukrainian girls, courageous images of Ukrainian boys, images of birds, Spring. The features

of vesnyanka, haivka and Kupala rites of Ukrainians and the specics of their display by Ukrainian

choreographers in modern choreographic works have been highlighted.

Methods and methodology. The following theoretical methods were used in the study: the method

of analysis and synthesis was used for the purpose of researching literary sources on the subject of a

scientic article; the method of systematization of information sources made it possible to systematize

different views of scientists on the problem being studied; the method of terminological analysis was

used to clarify and specify the content of the concepts: «freckles», calendar rites of Ukrainians»; the

culturological method was used to analyze the peculiarities of the display of Ukrainian calendar rites by

ballet masters in folk stage dances; activity approach - was used to analyze the ritual dances of modern

Ukrainian ballet masters and the specics of their use of expressive means of dance in them.

The scientic novelty lies in the fact that for the rst time effective means of displaying the

spring-summer cycle of Ukrainian calendar rites by ballet masters in folk dance ensembles have been

discovered, namely: dance vocabulary of Ukrainian folk stage and stylized dance, dramaturgy works,

dance drawings, Ukrainian folk, Ukrainian folk and mythological images: Ivan Kupala, Marena, lyrical

images of Ukrainian girls, courageous images of Ukrainian boys, images of birds, Spring; the essence of

the key concepts of the study was specied and concretized: «calendar rites of Ukrainians», «freckles».

Results. As a result of the scientic research, it was found that the calendar rituals of the spring-

summer cycle are associated with certain natural phenomena or the change of seasons, for example, the

ritual of Ivan Kupala or the spring equinox ritual, during which vesnianky were performed. Additionally,

the classication of vesnianky has been rened: zaklykalni (invocative) – invoking the arrival of spring

(the Volyn-Podlasie “rogulky”); khorovodni (round-dance songs) (greeting and praising the arrival of

spring); haivky (related to Easter celebrations by the time of their performance); Yuriyivski, Tsarski,

and Rusalni (Trinity and bush rituals). An analysis was conducted on the repertoire of amateur and

professional folk dance ensembles in Ukraine that reect the rituals of spring welcoming and Kupala

rituals, namely: the Honored Academic Bukovinian Song and Dance Ensemble, whose repertoire

includes the one-act ballet by H. Asenkova; the Honored Dance Ensemble of Ukraine «Yunost» with

DOI https://doi.org/10.34142/27091805.2024.5.02.03

Volume 5 (2) 2024

Professional Art Education Professional Art Education Volume 5 (2) 2024

Scientic Journal

Problem statement and its connection with

important scientic or practical tasks. In today’s

world of increasing globalisation and migration,

preserving cultural identity within diaspora

communities has become a signicant challenge

for nations globally. Language, as a fundamental

pillar of cultural heritage, plays a crucial role

in sustaining the connection between diaspora

groups and their homeland (Kalashnyk, 2020). This

connection is particularly strong within the Chinese

diaspora, where the teaching and use of hieroglyphs

act as a key tool for cultural preservation. Studying

the educational role of Chinese hieroglyphs in

maintaining homeland cultural values within the

diaspora provides valuable insights not only for

understanding the Chinese experience but also

for addressing similar challenges in Ukraine and

Europe.

As multicultural societies continue to grow, the

lessons from the Chinese diaspora can help shape

effective policies that promote cultural diversity

while strengthening national unity. Language, as a

core element of cultural identity, not only preserves

traditions but also fosters social cohesion and unity

in diverse societies. By exploring how the Chinese

diaspora uses hieroglyphic education, Ukraine and

Europe can design more impactful multicultural

education policies, protect linguistic diversity,

and enhance connections with their own diaspora

communities. These insights are crucial for creating

inclusive, resilient, and culturally vibrant societies

that embrace diversity while reinforcing a strong

sense of national unity.

Analysis of basic research and publications.

Issues surrounding the role of hieroglyphs (and

graphic writing systems more broadly) as a factor

in preserving cultural and social values of the

country of origin, as well as maintaining self-

identication of diaspore in a new country, are

highly specialized and interdisciplinary. They

the choreographic ethno-performance «Look at Our Land,» which showcases the ritual of Ivan Kupala

(choreographer M. Vankovska); the People’s Dance Ensemble «Barvinok» with the choreographic piece

«Ivan Kupala» (choreographer M. Kvitchata), and the choreographic group «Kraski Tantsa» with the

production «Kupala Festivities» (choreographer S. Zhitskaya).

Conclusions. Thus, a distinctive feature of Ukrainian ritual dances of the spring-summer period is

the organic combination of words, music, mimics, dance vocabulary (mainly round dances), dramaturgy

(syncretism), Kupala and spring artistic images (Spring, birds, Ivan Kupala, young girls and boys),

compositional patterns, national attributes (wreaths, Kupala tree, river, re), and Ukrainian national

costumes (embroidered shirts, tunics, ribbons, wreaths), which ensure the integrity of the phenomenon.

Considering the expressive means of dance (music, compositional patterns, dance vocabulary, artistic

images, dramaturgy), Ukrainian ritual dances of the spring-summer cycle are divided into the following

groups:

1. Dances with a circular structure featuring one, two, or a group of girls around (Marena, Kupala);

2. Single-line dances («Kryvyi Tanets»);

3. Double-line dances («Verbova Doshechka»). It should be noted that the theoretical propositions

of the article can be used by choreography teachers, leaders of dance groups, and ballet masters in the

creation of highly artistic choreographic works based on Ukrainian calendar rituals.

Keywords: Ukrainian calendar rituals, ballet master, folk-stage dances, expressive means of

dance, folk dance ensembles, spring-summer cycle of rituals.

Summary: This article explores the educational role of Chinese hieroglyphs in preserving cultural values

of the homeland within the diaspora, focusing on the Chinese community in Singapore. The study examines

how hieroglyphic writing serves as a cultural bridge, maintaining the identity and heritage of the Chinese

diaspora while fostering a connection to their motherland. The aim of the research is to investigate how the

use of hieroglyphs in everyday life contributes to cultural continuity among diaspora communities. Practical

tasks include analysing the role of the Chinese in Singapore, exploring the role and balance between the Chinese

characters and the ocial language in Singapore and nd the ways it saves the Chinese culture and forms

locality to Chinese state initiatives now. The research employs qualitative methods, including case studies and

content analysis, to assess the effectiveness of hieroglyphs as cultural preservers. Results indicate that the use of

hieroglyphs in community practices strengthens cultural retention and identity within the diaspora.

Keywords: PR China, Singapore, Chinese culture, Chinese character, hieroglyph, diaspora.

УДК: 7.06:316.7:394

DOI https://doi.org/10.34142/27091805.2024.5.02.04

the education role of hieroglyph

in preserving cultural values of

homeland in diaspora: a case study of

the chinese diaspora in singapore

Doctor of Science (General education

and history of education), Professor of

the Oriental languages department,

H.S.Skovoroda Kharkiv National Pedagogical

University

Kharkiv, Ukraine

email: prof.lk.edu@gmail.com

https://orcid.org/0000-0003-3133-3249

Web of Science Researcher ID T-9019-2017

Volume 5 (2) 2024

Professional Art Education Professional Art Education Volume 5 (2) 2024

Scientic Journal

sit at the intersection of several scientic elds,

including pedagogy, ethnopsychology, sociology,

anthropology, and philosophy. Among the key

publications that examine the Chinese diaspora in

Singapore and the role of Chinese hieroglyphs in

preserving cultural values are the following:

• “Dissecting the Singaporean Chinese

Identity: After the Diaspora” (2009), by Abanti

Bhattacharya, analyses how the Chinese diaspora

in Singapore has adapted its cultural identity

and highlights how “Chineseness” has evolved,

particularly as younger generations have moved

away from traditional Chinese languages and

practices under Western inuences in education

and daily life;

• “Singapore Chinese Culture: National

Identity, Ethnic Belonging, and Cultural

Construction” (2003), by Lee Guan Kin, explores

the role of clan associations, Chinese schools, and

community newspapers in preserving cultural

values despite the challenges of Westernisation

and cultural hybridisation;

• “Transnational Chinese Diaspora in

Southeast Asia: Case Studies from Thailand,

Malaysia, and Singapore” (2022), edited by Yos

Santasombat, investigates the transnational

mobility of the Chinese diaspora and examines

how Chinese migrants in Singapore, Thailand, and

Malaysia negotiate their cultural identities and

adapt to new environments while maintaining

cultural ties with homeland .

• “Cultural Transplantation: The Writing

of Classical Chinese Poetry in Colonial Singapore

(1887–1945)” (2023), by Lap Lam, delves into the

role of classical Chinese poetry and hieroglyphs

in maintaining Chinese cultural heritage in

colonial Singapore. It provides insights how these

literary traditions helped the diaspora maintain

a connection to homeland while adapting to local

contexts;

• “The New Chinese Diaspora in a Globalizing

Singapore” (2021), by Hong Liu, explores how new

waves of migrants maintain their cultural links to

China.

These publications offer a comprehensive

view of the cultural, linguistic, and educational

strategies employed by the Chinese diaspora in

Singapore to preserve ties with their homeland,

with a special focus on the educational role of

hieroglyphs in maintaining cultural identity.

People’s Republic of China in the East and globally.

The research methods encompass approaches

typical of comparative and social pedagogy, such

as analyzing literature from publicly available

sources, conducting case studies on the lives of

Chinese diaspora members in Singapore, and

reviewing relevant normative documents and

academic publications on the research topic. These

methods are employed to evaluate the effectiveness

of the core issues addressed in the study and

provide a comprehensive understanding of the

problem under investigation.

The Chinese diaspora in Singapore is one

of the largest and most long-standing Chinese

communities in Southeast Asia, with a deep

historical legacy that has profoundly shaped the

cultural, social, and economic fabric of the island

nation. Its origins trace back to the early 19th

century, following the establishment of Singapore

as a British trading post in 1819 by Sir Stamford

Raes. During this time, a signicant inux of

Chinese migrants, mainly from southern provinces

such as Fujian and Guangdong, arrived in pursuit

of economic opportunities. Over the following

decades, the continuous migration of Chinese

settlers cemented their position as a dominant

ethnic group in Singapore (Ke, 2019). By the early

20th century, the Chinese community had become

deeply integrated into Singapore’s socio-economic

framework, and today they make up approximately

75% of the population (Cai & Huang, 2022).

As one of the oldest Chinese communities in

the East, the Chinese diaspora has played a crucial

role in shaping Singapore’s cultural and social

values. Traditional Chinese cultural practices, such

as the celebration of festivals like Chinese New

Year and the Mid-Autumn Festival, along with the

preservation of language and religious customs,

have been integral to the community’s identity.

Institutions such as Chinese-medium schools,

temples, and clan associations were established

early on and served as vital hubs for cultural

preservation and community cohesion (Gong,

2013).

Chinese values, heavily inuenced by

Confucianism’s emphasis on family, education,

and respect for authority, have also permeated

Singapore’s broader societal ethos.

The Chinese community’s inuence in

Singapore extends beyond historical migration

and is reinforced by deliberate social and political

policies. Many of Singapore’s founding gures,

including Lee Kuan Yew, the nation’s rst prime

minister who is widely credited with engineering

Singapore’s economic transformation, were of

Chinese ethnic, linguistic, and cultural backgrounds.

Singapore’s government has skillfully navigated the

balance between promoting multiculturalism and

preserving the heritage of the Chinese community

(Barr, 2019). While English has become the primary

language of communication, Mandarin continues

to be a core instructional language in schools, and

cultural policies actively support the preservation

of Chinese heritage alongside that of the Malay and

Indian communities (Kalashnyk, Ruda, Oserska, &

Nazarenko, 2024).

The Chinese hieroglyph, or Chinese character,

is one of the oldest and most enduring forms

of written language in human history. For

thousands of years, it has served not only as a

means of communication but also as a powerful

tool for encoding and transmitting information

- particularly cultural and social values - among

speakers and users of the Chinese language (Cao,

2024). Unlike many other writing systems, Chinese

hieroglyphs are ideographic, meaning that they

convey meaning through a system of symbols that

represent words or ideas rather than sounds. This

characteristic gives Chinese characters a unique

ability to preserve the essence of cultural and social

values across generations, ensuring continuity

even as the spoken language evolves (Liu, 2020).

The ideographic nature of Chinese hieroglyphs

plays a key role in their ability to encode and

transmit cultural values. Many characters are

constructed through a combination of radicals,

which are graphical components that provide clues

about the meaning of the character. For example,

the character for “lial piety” (孝, xiào) combines

the radical for “old” (老) with the radical for “child”

(子), symbolising the idea of a child honouring their

elders. In this way, the character itself encodes

a cultural value that has been central to Chinese

society for millennia. Similarly, the character

for family (家, jiā) is composed of the radical for

“roof” (宀), symbolising shelter, and the radical

for “pig” (豕), which represents domestic wealth

and prosperity (Xu,& Sun, 2020). This reects the

traditional importance of family as the core unit

of social organization in Chinese culture, with an

The article goals and objectives formulation.

The article aims to highlight the role of Chinese

characters in preserving Chinese self-identity

within the diaspora. This includes the transmission

of Chinese social and cultural values to future

generations with minimal alterations, while

fostering a sense of loyalty to contemporary

Chinese culture and the social system. The article

also explores how these dynamics are maintained

through diaspora communities in various

countries, ensuring continuity of cultural heritage

and alignment with modern Chinese societal

values.

Рresenting the main material. The Chinese

diaspora in Singapore was selected as the focus

group due to its status as one of the largest and

oldest Chinese communities in the East. It plays a

signicant role in the country’s cultural and social

landscape, not only because of its size but also

due to the steady inux of new immigrants from

the People’s Republic of China. This continuous

addition of newcomers provides an opportunity to

examine the role of hieroglyphics in the long-term

dynamics of Chinese cultural preservation and

self-identication within the diaspora, tracing how

these elements have evolved over centuries.

The practical tasks of the article are outlined

as follows:

• to provide an overview of the Chinese

diaspora in Singapore, highlighting its status as

one of the largest and oldest Chinese communities

in the East. This diaspora, which forms a signicant

portion of Singapore’s population based on ethnic

characteristics, has a dominant inuence on

shaping the country’s social and cultural values;

• to analyse the Chinese hieroglyph as a

tool for encoding and transmitting information,

including cultural and social values, ensuring that

these remain unchanged among speakers and

users of the Chinese language;

• to identify the various methods and

practices employed within the Chinese diaspora

in Singapore to preserve hieroglyphic writing,

emphasizing its role as the primary medium for

transmitting graphic information;

• to examine how hieroglyphic writing

functions as a pedagogical tool within the Chinese

diaspora in Singapore, helping maintain cultural

and social self-identity among its members and

fostering loyalty to geopolitical initiatives of the

Volume 5 (2) 2024

Professional Art Education Professional Art Education Volume 5 (2) 2024

Scientic Journal

emphasis on providing both physical and nancial

security within the household. These characters

are more than linguistic tools; they are visual

representations of key cultural concepts, allowing

users of the language to internalise these values

from a young age (Wang & Quan, 2020). Through

literature, legal codes, and religious texts, Chinese

hieroglyphs have been the primary medium for the

transmission of Confucian, Taoist, and Buddhist

teachings, which have shaped Chinese civilization

for over two thousand years.

Confucian texts such as the Analects (论语,

Lúnyǔ) and Taoist classics like Dao De Jing (道德

经) are written in Chinese characters and contain

layers of cultural meaning embedded in the text.

Because of the stability of the Chinese writing

system, these texts have remained accessible in

their original form to readers across generations,

with relatively few changes required in character

form or meaning (Xu Yi, 2019). This makes Chinese

hieroglyphs a unique tool for cultural preservation.

One of the key strengths of Chinese

hieroglyphs in preserving cultural and social

values is their stability. Unlike alphabetic systems,

where phonetic changes in the spoken language

may lead to signicant changes in spelling or

grammar over time, Chinese characters remain

relatively xed. A character written thousands

of years ago often retains its core meaning

today, even if its pronunciation has changed.

This allows for the direct transmission of ancient

texts and ideas without requiring continuous

reinterpretation (Kalashnyk, 2020). This stability

allows for the transmission of consistent moral

teachings through literature, religious texts, and

everyday communication.

In recent years, the Chinese diaspora in

Singapore has continued to expand with a

consistent inux of migrants from the People’s

Republic of China. Unlike earlier waves of

migration, which primarily consisted of

individuals speaking southern Chinese dialects

such as Hokkien, Cantonese, and Teochew, these

newer migrants are predominantly Mandarin

speakers and hail from a broader range of regions

across China. This shift has contributed to a more

complex cultural landscape within Singapore’s

Chinese community, creating distinct differences

between long-established Chinese Singaporeans

and recent arrivals from mainland China (Zhou

relevance and role in preserving cultural values

(Liu, 2021).

The Chinese government has also played

a key role in promoting Mandarin through

the establishment of Confucius Institutes in

Singapore. These institutes, in partnership with

local educational institutions such as Nanyang

Technological University (NTU), provide Chinese

language courses, cultural workshops, and

educational exchange programs. Since 2005, the

Confucius Institutes have been instrumental

in promoting Mandarin learning and fostering

a deeper understanding of Chinese culture,

particularly among diaspora communities

and foreign learners. Their efforts also help

enhance Singapore-China relations, providing

both academic and professional development

opportunities while creating a favourable image of

China among Chinese-origin Singaporeans (Zhou,

& Liu, 2012).

China’s Belt and Road Initiative (BRI), launched

in 2013, has further inuenced the Chinese diaspora

in Singapore. Through the BRI, China seeks to

deepen cultural and economic ties with Southeast

Asian countries, including Singapore. Exchange

programs sponsored by the Chinese government

allow Singaporean students to study in China,

and Chinese educators frequently visit Singapore

to organise language and cultural workshops.

These initiatives not only promote Mandarin use

but also foster loyalty to China’s geopolitical and

cultural goals, reinforcing the connection between

Singapore’s Chinese community and the mainland

(Liu, 2021).

Another important institution is the Singapore

Centre for Chinese Language (SCCL), established

in 2009. Operated by the National Institute of

Education (NIE) and supported by the Ministry

of Education, the SCCL focuses on improving the

teaching and learning of Mandarin in Singaporean

schools. It offers professional development

programs for Chinese language teachers and

develops pedagogically effective and culturally

relevant teaching materials (Zhou, & Liu, 2012).

The SCCL plays a crucial role in ensuring that

Mandarin education evolves with the times while

maintaining its role in preserving Chinese cultural

identity in Singapore.

Together, these programs and initiatives by

both the Singaporean and Chinese governments

work to safeguard the use of Mandarin in Singapore,

reinforcing the cultural and social identity of the

Chinese diaspora while ensuring Singapore’s

integration into both regional and global contexts

and reinforcing the cultural identity of future

generations of Singaporeans.

Conclusions. The Chinese hieroglyph is far

more than a simple writing system; it is a powerful

tool for encoding and transmitting cultural and

social values across generations. Through their

ideographic structure, characters represent key

cultural concepts, allowing speakers and users

of the Chinese language to internalise important

societal values. The stability of the Chinese writing

system has ensured that these values remain largely

unchanged over time, preserving the essence of

Chinese culture even as the spoken language and

external inuences evolve.

Today, efforts to promote the learning and

use of Chinese hieroglyphs continue to ensure that

this ancient tool for cultural transmission remains

relevant in the modern world, preserving a deep

connection to China’s rich heritage. The role of

Chinese hieroglyphs in preserving cultural values

among diaspora communities, particularly within

the Chinese diaspora in Singapore, is of signicant

educational and cultural importance. As a tool

for encoding and transmitting social and cultural

values, hieroglyphs serve not only as a linguistic

system but also as a bridge to the homeland’s

traditions, history, and identity (He, 2022).

In Singapore, educational programs and

initiatives, such as the Speak Mandarin Campaign

and the Bilingual Education Policy, have been

essential in ensuring that these hieroglyphs

remain a vital part of the diaspora’s cultural life.

Furthermore, Chinese hieroglyphs help maintain

cultural continuity across generations, preserving

a shared heritage and fostering a sense of loyalty

to the cultural values of the homeland, even within

a multicultural context. The study of this dynamic

offers valuable insights into how language

education can be leveraged to sustain cultural

identity within diaspora communities.

& Liu, 2012). In this case one can speak about the

strengthening of the role of hieroglyphics (which

a common for all the Chinese local languages and

their variants) as the only source of communication

inside the Chinese diaspora in Singapore.

Both the Chinese and Singaporean governments

have made concerted efforts to sustain the use of

Mandarin in education and society, promoting

it through various programs and policies that

inuence the diaspora’s cultural landscape.

Through the combined efforts Mandarin remains

a dominant force in shaping the social and cultural

identity of the Chinese diaspora in Singapore (Liu,

2021). Such government programs all contribute to

the preservation of Mandarin as a key component

of education and cultural life. Singapore’s “Speak

Mandarin Campaign” (SMC) is one of the country’s

longest-running and most impactful language

initiatives. Launched in 1979 under the leadership

of then-Prime Minister Lee Kuan Yew, the campaign

aimed to shift Chinese Singaporeans, particularly

the younger generation, away from using southern

dialects (like Hokkien, Cantonese, and Teochew),

which were predominant among earlier migrant

waves, to using Mandarin as their primary spoken

language (Lynn, 2001). The early slogan, “汉语

Cool!” (Mandarin is Cool!), was designed to make

Mandarin more appealing to younger people. The

campaign had two main objectives: simplifying

communication among Chinese Singaporeans by

promoting a common language and aligning the

local Chinese diaspora with Mandarin, China’s

ocial language, thus reinforcing ties with the

mainland (Harper, 2019).

Another major component of Singapore’s

language policies is the Bilingual Education

Policy, introduced in 1966. This policy mandates

that English be the main language of instruction

in schools, ensuring Singapore’s global

competitiveness. At the same time, students are

required to learn their “mother tongue” as a

second language, which for the majority of Chinese

students is Mandarin.

The policy aims to create bilingual prociency,

equipping students to thrive in both local and

international environments. With Chinese

Singaporeans comprising 75.9% of the population

(approximately 3.07 million people in 2023)

(Hirschmann, 2024), Mandarin is a mandatory

subject in schools, thus ensuring its continued

Volume 5 (2) 2024

Professional Art Education Professional Art Education Volume 5 (2) 2024

Scientic Journal

REFERENCES

Barr, M. (2019). Chinese ethno-nationalism in Singapore: Demography, culture and power. Asia Dialogue.

https://surl.li/hyddyb [in English]

Cai, Y. & Huang, J. (2022). Ethnic history and national memory: The historical connection between Chinese

Singaporeans and China from the perspective of the Wanqingyuan Memorial Hall. Overseas Chinese History

Research. https://surl.li/dmmknn [in Chinese]

Cao, W. (2024). Chinese Characters and Cultural Inheritance: Exploring the Important Role of Chinese

Characters in the Inheritance of Chinese Culture. Cultura. International Journal of Philosophy of Culture and

Axiology. 21(1). 345-355. https://surl.li/efzhgz [in English]

Gong, D. (2013). Chinese immigrants in Singapore: role positioning and social contribution. Contemporary

World Socialist Issues. 1(115). 94-102. https://core.ac.uk/download/pdf/41451021.pdf [in Chinese]

Harper, M. (2019). Shaping philanthropy for Chinese diaspora in Singapore and beyond: family, ancestry,

identity, social norms. A thesis submitted for the Degree of Doctor of Philosophy. Indiana University. https://

surl.li/qgwwha [in English]

He, P. (2022). Chinese character culture communication and comparative analysis based on big data

visualisation. Wireless Communications and Mobile Computing. 35. https://doi.org/10.1155/2022/6371538 [in

English]

Hirschmann R. (2024). Resident population in Singapore 2023, by ethnic group. Ocial site of Statista

https://surl.li/vqmisx [in English]

Kalashnyk, L. (2020). The use of hieroglyphs as a means of civic education in the People’s Republic of

China. Bulletin of the Chernihiv Collegium National University named after T.G. Shevchenko, 7(163), 188–192.

https://surl.li/zhfstc [in Ukrainian]

Kalashnyk, L., Ruda, N., Oserska, O., & Nazarenko, O. (2024). “Schools for Ladies and Gentlemen” as a

specic form of non-formal educational educational institutions in Far East countries (China, Japan, South

Korea and Singapore). SOCIETY. INTEGRATION. EDUCATION. Proceedings of the International Scientic

Conference, 1, 665-674. https://doi.org/10.17770/sie2024vol1.7812 [in English]

Ke, M. (2019). A General History of the Chinese in Singapore. Academic and Popular Literature. 826.

https://doi.org/10.1142/g456 [in Chinese]

Liu, C. (2020). Chinese characters are the cultural bond that builds a strong sense of community for

the Chinese nation. Guangming Daily. http://www.xinhuanet.com/politics/2020-09/25/c_1126539178.htm [in

Chinese]

Liu, H. (2021). The new Chinese diaspora in a globalising Singapore. Melbourne Asia Review, 8. https://

doi.org/10.37839/MAR2652-550X8.11 [in English]

Liu, H. (2021). The evolution of contemporary Chinese society in Singapore and its dynamics and

characteristics: from the perspective of new political economy. Overseas Chinese History Studies. 4. https://

surl.li/majtys [in Chinese]

Lynn, A. (2001). A question of «Chineseness»: the Chinese diaspora in Singapore 1819-1950s. A thesis

submitted for the Degree of Doctor of Philosophy. University of Stirling. https://core.ac.uk/download/

pdf/9047742.pdf [in English]

Wang, Y., & Quan, G. (2020). Chinese characters are the great cornerstone of the Chinese nation’s cultural

condence. Journal of Cultural Heritage and Creative Industries Research Institute. https://surl.li/dhhqoz [in

Chinese]

Xu, L., & Sun, Zh. (2020). Exploration and Practice of Integrating Chinese Character Teaching in Primary

and Secondary Schools into Excellent Traditional Chinese Culture. Conference on Education, Language and

Inter-cultural Communication 2020 (ELIC 2020). https://doi.org/10.2991/assehr.k.201127.107 [in English]

Xu, Yi. (2019). The development of Chinese characters and the unication of China. Guangming Daily.

https://surl.li/amywss [in Chinese]

Zhou, M., & Liu, H. (2012). Changing Patterns of Chinese Immigration and Diaspora-Homeland Interactions

in Singapore and the United States. Ocial site of UCLA International Institute. https://escholarship.org/uc/

item/7051501n [in English]

ПЕДАГОГІЧНА РОЛЬ ІЄРОГЛІФІВ У

ЗБЕРЕЖЕННІ КУЛЬТУРНИХ ЦІННОСТЕЙ

БАТЬКІВЩИНИ В ДІАСПОРІ: ПРИКЛАД

КИТАЙСЬКОЇ ДІАСПОРИ В СІНГАПУРІ

доктор педагогічних наук, професор,

професор кафедри східних мов, ХНПУ мені

Г.С.Сковороди

Харків, Україна

email: prof.lk.edu@gmail.com

https://orcid.org/0000-0003-3133-3249

Web of Science Researcher ID T-9019-2017

У статті досліджується педагогічна роль китайських ієрогліфів у збереженні культурних

цінностей батьківщини серед китайської діаспори в Сінгапурі. Ієрогліфічна писемність виступає

важливим засобом збереження культурної ідентичності та спадщини в умовах глобалізації та

зростаючої асиміляції в місцеві соціокультурні контексти.

Методи дослідження включають методи, які є характерними для компаративної та со-

ціальної педагогіки (аналіз літератури з відкритих джерел інформації, кейс-стаді життя пред-

ставників китайської діаспори в Сінгапурі, вивчення нормативної документації та академічних

видань з теми дослідження тощо).

Мета і завдання статті. Метою статті є аналіз ролі китайських ієрогліфів в освітньому про-

цесі китайської діаспори Сінгапуру та визначення їх значення у формуванні лояльності до ки-

тайських державних ініціатив у сучасному світі. До основних практичних завдань дослідження

входить: аналіз соціально-культурної ролі китайців у Сінгапурі, дослідження балансу між вико-

ристанням китайських ієрогліфів та офіційної латинської писемності в місцевій освітній та су-

спільній практиці, а також вивчення механізмів, через які збереження ієрогліфічної писемності

сприяє підтримці китайської культурної спадщини та ідентичності.

Результати. Дслідження розглядає, як ієрогліфічна писемність впливає на самоідентифіка-

цію етнічних китайців в Сінгапурі (також і з числа «нової» діаспори), а також як вищезазначені

фактори впливають на формування лояльності місцевих етнічних китайців до сучасних китай-

ських державних ініціатив, таких як «Один пояс – один шлях», і як це підтримується урядом КНР.

У висновках зазначається, що китайські ієрогліфи не лише виконують роль культурного

зв’язку з батьківщиною, але й сприяють підтримці національної ідентичності в умовах багатона-

ціонального середовища, зміцнюючи культурну лояльність до китайської держави та її сучасних

ініціатив. Окрім того, система освіти, що інтегрує вивчення ієрогліфів, є важливим фактором у

формуванні міжкультурного діалогу та збереженні полікультурної гармонії в Сінгапурі.

Ключові слова: КНР, Сінгапур, китайська культура, китайський ієрогліф, ієрогліф, діаспора

DOI https://doi.org/10.34142/27091805.2024.5.02.04

Надійшла до редакції / Received: 26.10.2024

Рекомендовано до друку / Accepted: 05.12.2024

Volume 5 (2) 2024

Professional Art Education Professional Art Education Volume 5 (2) 2024

Scientic Journal

музикою, творчі методи та прийоми (балет-

мейстерські, виконавські, педагогічні, оцінні,

художні) – одна з сучасних тенденцій нового

покоління хореографів, яка потребує всебічно-

го вивчення та дослідження.

Аналіз останніх досліджень та публікацій.

Студіювання наукових джерел виявило, що у

вітчизняній науці музикальність вивчають

у психолого-педагогічній площині як сукуп-

ність здібностей особистості Ветлугіна (1978),

Мозгальова (2015), Ростовський (1997) та ін., як

здатність виконавців втілювати музику в тан-

ці (Онофрійчук Л., Пахольчак Є., Онофрійчук С.,

2023), (Путіліна, 2017); у спортивній площині

– як критерій оцінювання у танцювальному

спорті (Горбенко, & Лисенко, 2023), (Кеба, 2017).

Шляхам візуалізації музичний штрихів

легато та стаккато в бальних танцях, зокрема у

танці Танго, присвячений науковий доробок Г.

Сміт-Хемпшира (1998) «Як виховати Чемпіона».

Історія становлення жанру Танго розгля-

нута у наукових доробках Collier, (1995); Cooper

(1995); Lamas & Binda (1998); Thompson (2005);

Федорченко (2020); Черепанин, & Булда (2023).

Мета статті – дослідити особливості втілен-

ня феномену «музикальність» в танці Танго.

Виклад основного матеріалу. Незважаючи

на те, що Танго це відносно молодий жанр ми-

стецтва, і світова популярність та підтримка,

яку він отримав, дозволили йому пройти без-

ліч стадій публічного втілення: від дешевих

прегундінес (кав’ярень) у портових кварталах

Буенос-Айресу до «ревю» у стилі Бродвею, мо-

лодіжних диско-пабів та класичних концерт-

них залів, від появи на сцені до візуалізації в

кіно, театрі та телебаченні, історія виникнення

феномену Танго ще й досі не визначена та су-

перечлива.

Не визначена й етимологія слова «танго».

Приміром, Роберт Фарріс Томпсон вважає, що

«креольська ідіома Буенос-Айреса танго, яка в

той час означала «танець; барабан; місце тан-

цю», має своє коріння в класичному терміні

Ki-Kongo tanga» (Thompson, 2005, р. 81), а на пе-

реконання Сімона Коллієра (1995), існують «дві

конкуруючі гіпотези: перша полягає в тому,

що слово «танго» походить від португальської

мови, від латинського дієслова tangere (торка-

тися), друга – пов’язує його з деякими африкан-

ськими мовами, у яких танго означає «закри-

те місце», крім того, і в Малі, і в Анголі є села,

звані Танго» (Collier, 1995, 41).

Беззаперечно, що лексема «танго» є словом

з лунфардо (від ісп. lunfardо – сленг, жаргон) –

лексичного репертуару, що репрезентує мову

мешканців передмість Буенос-Айресу, створе-

ного шляхом природного запозичення слів з

різних мов: європейських, таких як італійська,

польська та англійська, африканських мов, а

також з інших мов тубінців – корінних меш-

канців Аргентини, змішаних з іспанською.

Як термін, на думку багатьох дослідників

(Lamas and Binda, 1998; Novati and Cuello, 1980;

Oderigo, 2008; Rossi, 1926; Thompson, 2005), сло-

во «танго» було введено у вжиток в портово-

му місті Буенос-Айрес західноафриканськими

рабами і вперше використовувалося для по-

значення місцевих переосмислень раніше іс-

нуючих танцювальних форм, як-от, мазурки,

польки, хабанери у другій половині дев’ятнад-

цятого століття, бо вже «наприкінці минулого

століття існувало явище під назвою Танго, про

яке сьогодні ніхто точно не знає, що це було.

Як танець він демонстрував хореографію, кро-

ки якої поділяли ритми інших танців» (Lamas

& Binda, 1998, с. 66).

Щодо походження танцю Танго існує

декілька цікавих версій. Так, Г. Дені та Л. Дас-

свіль вважають Танго старовинним іспансь-

ким танцем, який маври танцювали ще у ХІV

столітті та «після того, як завойовники зали-

шили Піренейський півострів, танго перейня-

ли роми…» (Дені & Дассвіль, 1983), які, напевне,

й занесли його в Аргентину.

Існує фантастична, але й водночас цілком

ймовірна гіпотеза (Т. Бас), що цей танець «ви-

ник понад 500 років тому в Китаї, виконувався

в ритмі Польки й мав назву «Танго-Хо». Кочів-

ники-роми перенесли танець до Іспанії і вже

звідти він потрапив до Аргентини й Уругваю,

де почав стрімко розвиватися на початку XIX

століття» (Бугаєць, Пінчук, 2013, с.91).

Проте, більшість закордонних та вітчизня-

них дослідників (Collier, 1995; Cooper, 1995;

Thompson, 2005; Черепанин, Булда, 2023) пе-

реконані, що Танго народилося із еклектичної

суміші афро-аргентинського кандомбе та анда-

лузького танго, аргентинської мілонги, євро-

пейської польки та мазурки, іспанської контр-

данси, а також кубинської хабанери.

УДК: 793.3:78.07

DOI https://doi.org/10.34142/27091805.2024.5.02.05

осоБливості імплементаціЇ феномену

«муЗикальність» в танці танГо

викладач кафедри хореографії

ХНПУ імені Г.С. Сковороди

Харків, Україна

email: katemakogon@hnpu.edu.ua

https://orcid.org/0000-0002-0272-1691

викладач кафедри хореографії

ХНПУ мені Г.С. Сковороди

Харків, Україна

email: borboryss@hnpu.edu.ua

https://orcid.org/0000-0002-9289-9169

здобувач другого (магістерського) рівня

вищої освіти, спеціальності 024

Хореографія, факультету мистецтв

ХНПУ імені Г.С. Сковороди

Харків, Україна

email: kaf-choreography@hnpu.edu.ua

https://orcid.org/0009-0005-8125-2297

У статті здійснено аналіз особливостей імплементації феномену «музикальність» в хорео-

графічному мистецтві, зокрема в танці Танго. З’ясовано, що підґрунтям виокремлення принципів,

методів, прийомів або засобів втілення музикальності в танці виступає багатозначність її конота-

цій в хореографії, які віддзеркалюють специфіку художніх практик – сприймання, створення, виконан-

ня (інтерпретації) та імпровізації, в танцювальному мистецтві у цілому. Виокремлено та розкрито

зміст методів втілення музикальності в танці Танго як відбиття її психологічних, виконавських,

експертних та художніх аспектів. Розкрито історичний аспект виникнення танцю Танго та етимо-

логія слова «танго». Визначені етапи становлення та розвитку Танго, у ході яких виокремилися такі

його види, як-от, Креольське, Аргентинське, Бальне та Фінське танго, та форми – сценічні, спортивні

та соціальні. Встановлено, що танго-танець розташовується посередині між танго-музикою, з якою

його ріднить ритмічна, пластична природа, та танго-поезією, що виявляється в ньому опосередко-

вано. Визначено, що танець Танго – лише третій в історії розвитку хореографічного мистецтва, який

виконується у закритій позиції, в якій партнер та партнерка розташовані на невеликій відстані одне

проти одного, ліва рука партнера з’єднана з правою рукою партнерки, утворюючи «замок» кистей

рук, його права рука лежить на її лопатці, а ліва рука партнерки – на передпліччі правої руки партне-

ра.

Ключові слова: жанр Танго, танго-танець, танго-музика, танго-поезія, Аргентинське танго,

Бальне танго, музикальність, хореографічне мистецтво, методи, хореографія.

Постановка проблеми та її зв’язок з важли-

вими науковими чи практичними завданнями.

Глибокий, органічний зв’язок з музикою,

поглиблення в музику – історичне характерні

властивості, що визначають специфіку хорео-

графічного мистецтва, зокрема одного з його

жанрів – танцю Танго, який заявив про себе як

потужне та всеосяжне явище сучасної світової

культури, яке відіграє важливу роль у розвит-

ку магістральних течій музичного та хорео-

графічного мистецтва.

Зародження нового, вдумливого та про-

фесійного ставлення до музики виявилося не

тільки у переосмислення її організуючої ролі

та значення в танці, але й у вивченні її струк-

турних особливостей.

Прагнення збагатити танець музикальні-

стю, наповнити та оновити власні, натхненні

Volume 5 (2) 2024

Professional Art Education Professional Art Education Volume 5 (2) 2024

Scientic Journal

Хоча Танго є космополітичною формою

мистецтва, його історія характеризується ру-

хом через національні та соціальні кордони і

у своєму становленні та розвитку пройшло, на

наш погляд, два значних періоди – перший з

яких афілійований з Креольським танго (Танго

портеньо, Tанець з зупинкою – Biale con corte),

другий – з Аргентинським танго та Бальним

танго.

Період Tango criollo пов’язаний із зарод-

ження Танго (1865-1895 р.р.), коли «різні музич-

ні традиції та впливи змішувалися, змішува-

лися і зрештою сформували те, що можна було

б визначити як Танго кріолло» (Castro, 1990,

р.94), яке репрезентувало особливу місцеву

музично-хореографічна форму, що втілювала

боріння мешканців передмістя Буенос-Айресу

за расову, сексуальну й класову ідентичність;

як «третій простір» – виклик «жорсткості та

незмінному порядку», запропонованому ко-

лоніальним дискурсом (Bhabha, 1997, р.44).

Другий (значний) період розвитку танцю

Танго афілійований з періодом його міжнарод-

ного поширення, що розпочався на початку ХХ

століття, коли танець вперше перетнув океан

й продовжується до сьогодні.

Прибуття Танго до Парижа (1910 р.) стало

ключовим моментом в еволюції жанру. У гла-

мурних паризьких салонах Танго-портеньос

позбулося «вульгарних» викривлень та най-

більш демонстративно-чуттєвих аспектів тан-

цю, жанр почав втрачати різкі повороти та

раптові зупинки (corte), його було стилізовано

під «законну європейську практику», яку ари-

стократія Буенос-Айреса згодом була готова по-

вернути собі.

Як зазначили Хорхе Новаті та Інес Куельо,

європейський успіх Танго «також представляє

освячення нації, тому що для Європи це нас-

правді Аргентинське танго» (Novati and Cuello,

1980, 36).

Підсумком другого періоду розвитку Танго

є виникнення таких його форм, як-от, «Арген-

тинське танго – сценічне (Танго на експорт,

Танго-фантазія) та соціальне (Танго мілонге-

ро, Танго де салон, Танго нуево); бальне танго

(міжнародне та американське); фінське тан-

го» (Федорченко, 2020, с.), проте, як підсумовує

О. Вакуленко, «у процесі створення постано-

вок, хореограф нерідко поєднує лексику ар-

яка прибула з Куби та Іспанії, кандомбе, яка

була привезена з Анголи та Конго, і мілонги,

яку привезли до Буенос-Айреса з Бразилії та

Португалії» (Thompson, 2005, р. 81), та танго-по-

езією, що втілює дев’ять тем, які зазвичай при-

сутні в її текстах: «скептицизм або недовіра,

ангельська мати, кінець любовного роману,

повторна зустріч закоханого, помста, ножовий

бій, властивості кохання, алкогольна залеж-

ність і азартні ігри» (там же, с.27).

«Історично склався певний стереотип – ку-

плетна форма пісенно-танцювальної музики»

(Черепанин, Булда, 2023, с.54) та сформувався

склад музичних інструментів як акомпане-

мент танго-танцю: «гітара, флейта і скрипка, до

яких на рубежі ХІХ-ХХ ст. додалися фортепіано,

контрабас і, головне, – бандонеон. … Завдяки

бандонеону музика танго здобула нове звучан-

ня, більш напружене і драматичне» (там же, с.

54).

Музикальність як одна з ключових кате-

горій мистецтва, зокрема хореографічного,

увійшла в науковий обіг в епоху Романтиз-

му і, до сьогодні співвідноситься з поняттями

«муза» та «музичне-прекрасне в мистецтві».

Аналіз музично-танцювальних форм

Танго дозволив виокремити психологічний,

перформативний, спортивний і мистецький

аспекти значення поняття «музикальність» у

цьому танці.

Перший аспект афілійований з особисті-

стю танцюриста як «синкретичним особистіс-

ним феноменом», що є базовою основою його

креативного мислення, творчого натхнення та

художнього розвитку.

Другий – стосується вмінь та навичок си-

метрично координувати танцювальні рухи з

метром й темпом музики, втілювати відтінки

музичних тем, інтонацій, штрихів в пластиці

танцю.

Третій аспект – корелюється з критеріями

оцінювання технічної майстерності танцюри-

стів. Четвертий – особлива риса, що характе-

ризує хореографічні твори.

Поліаспектність конотацій феномену му-

зикальність в хореографії дозволяє виокреми-

ти різноманітні методи її втілення в танці Тан-

го. Дана група методів імплементує усі види

художньо-хореографічних практик – сприй-

мання, створення, виконання (інтерпретацію)

та імпровізацію.

Методи розвитку й виховання музичних

здібностей танцюристів. До цієї групи слід на-

самперед віднести методи розвитку чуття рит-

му, а саме: метод диригування; метод лічби;

метод «промовляння» ритму танцю; метод ви-

дозмінювання ритмічної формули програмних

фігур; метод акомпанементу.

На переконання Н. Мозгальової, «розви-

ваючи чуття ритму, необхідно звернути увагу

на темпо-ритм (музична пульсація), ритмічне

фразування (відчуття смислової одиниці в рит-

мічній організації музики), здатність відчува-

ти свободу музично-ритмічного руху (рубато,

агогіка), а також відчуття паузи (фактор вели-

чезного художнього значення)» (Мозгальова,

2015, с. 102).

Загальна методика розвитку метрорит-

мічних здібностей танцюристів побудована на

теорії ритмічного виховання Е. Жак-Далькроза,

яка, ґрунтується на «універсальних філософсь-

ких категоріях «рух», «час» і «простір», що кон-

кретизуються як моторність, темпоральність,

просторовість. Засадничим філософським кон-

цептом ритміки стає тілесність, що визначає

чуттєвий характер людського буття» (Ключко,

2015, с.253).

Метод диригування або тактування вико-

ристовують для знаходження акцентованої

(ударної) частки такту, за таким алгоритмом:

диригування музичних розмірів 2/4 (Бальне

танго та Мілонга); 3/4 (Танго-Вальс); 4/4 (Арген-

тинське танго) за визначеною схемоформою

(рухом кисті руки) спочатку разом із виклада-

чем, далі – самостійно; диригування музичних

творів у вказаних тактових розмірах (музич-

ний розмір відомий) разом з групою, надали

– окремо; самостійне визначення тактового

розміру твору за допомогою диригування, тоб-

то коли музичний розмір невідомий.

Метод рахунку корелюється з різними

варіантами рахування музичних тривалостей:

за ударами (1.і.2.і, 1.і.2.і …), за тактами (1.і.2.і,

2.і.2.і …), за тривалістю кроків (SS; QQS; QQQQ;

SaQQ).

Метод «промовляння» або «проспівуван-

ня» ритмічного малюнку хореографії застосо-

вують під час виконання окремих фрагментів

танцювальної композиції або танцю у цілому.

Існують дві перевірених практикою імпле-

гентинського танго з акробатичними рухами,

підтримками та стрибками, а також синтезує

фігури бального танцю з елементами класич-

ного балету та сучасного танцю, гімнастики та

фігурного катання» (Вакуленко, 2019, с.88)

Аргентинське танго – пристрасний, ін-

тимний танець, відомий своїми міцними

обіймами, складною роботою ніг і виразними

рухами. Він підкреслює міцний взаємозв’язок

поміж партнерами, плавність та імпровізацію,

що дозволяє танцівникам тонко спілкуватися

через свої тіла. Танець характеризується дра-

матизмом і чуттєвістю, часто відображаючи

розповідь про тугу та емоції.

Як зазначає Т. Павлюк, «із кінця ХХ ст. спо-

стерігається підвищення інтересу до танго та

відродження його у нових культурних формах,

зокрема у вигляді локальних та глобальних

змагань. Так, у 2003 р. в Буенос-Айресі вперше

провели Всесвітній танцювальний чемпіонат

із танго, який нині проводиться щорічно, а в

2009 р. ЮНЕСКО визнало танго частиною не-

матеріальної культурної спадщини людства»

(Павлюк, 2022, с.10).

Бальне Танго є стилістичним втілення му-

зикального стаккато в стандартних (європей-

ських) танцях. Він репрезентує плоский (at),

без плинності (no-ow) партнерський танець,

в якому немає підйомів та знижень тіла, немає

кроків на носках, при виконанні рухів якого

нога спочатку відривається від паркету і відра-

зу швидко ставиться на нього.

Хоча сьогодні здається, що закрита позиція

– єдино можлива позиція для парного танцю,

Танго – лише третій танець в історії (після Ві-

денського вальсу та Польки), в якому чоловік і

жінка (партнер та партнерка) стоять обличчям

один до одного, причому чоловік тримає праву

руку жінки у своїй лівій руці, а правою – обій-

має її (тримає свою долоню на її спині).

Третій танець, Танго, радикально відріз-

нявся від усього, що було до нього, тому що він

уперше репрезентував концепцію імпровізації

на противагу танцям з визначеною компози-

цією або сталою послідовністю кроків та фі-

гур, вплинувши на всі парні танці двадцятого

століття.

Впродовж свого існування танго-танець

йде поряд з танго-музикою, ритмічна концеп-

ція якої походить від трьох її типів: «хабанери,

Volume 5 (2) 2024

Professional Art Education Professional Art Education Volume 5 (2) 2024

Scientic Journal

ментації цього методу, а саме: рахування «по

вісімках» та «за тривалістю кроків за ударами».

Перший варіант цього методу використо-

вують на початкових етапах навчання танцю

Танго, який корелюється з усвідомленням, що,

по-перше, при виконанні повільного кроку з

просуванням, стопа вільної ноги торкається

паркету на парний рахунок кожної долі такту

(«раз», «два» або «три», «чотири»), а, по-друге,

при виконанні кроків-приставок вільна нога

торкається паркету на непарний удар, тобто

на «раз» – стопа ставиться на паркет, на «два»

– пауза, або на «три» – стопа ставиться на пар-

кет, на «чотири» – пауза.

Після набуття танцюристами відповідного

виконавського досвіду, коли танцівник «авто-

матизуючи свої дії, виробляє навички та звич-

ки, які полегшують здійснення свідомо спря-

мованої діяльності, де головну роль відіграють

динамічні стереотипи» (Максименко, 2017, с.8),

слід негайно переходити до другого варіанту

цього методу – рахування за тривалістю кроків

за ударами.

«Динамічний стереотип – відносно стійка

система тимчасових нервових зв’язків (умов-

них та безумовних рефлексів), які утворилися

у відповідь на систематично повторювані дії

умовних подразників, що дозволяє викону-

вати певні рухові дії без напруги свідомості»

(Віхров, 2017, с.96).

Приміром, ритм комбінації фігур «Фо

степ» та «Закритий променад» промовляємо як

«1,2,3,4, 5.6, 7,8, 1.2» або QQQQ SQQS.

Метод варіювання ритмоформули про-

грамних фігур набуває значення в процесі

підвищення виконавської майстерності тан-

цюристів і полягає у модифікації базового

ритму програмних фігур. Приміром, популяр-

на програмна фігура – Файв степ (Five step)

варіюється у такі ритми – QQQQS, QQS&S або

S&QQS.

Метод музичного оформлення або музич-

ної композиції вважають основним базовим

методом розвитку музичних здібностей тан-

цюриста, зокрема його почуття ритму.

Під музичним оформлення заняття з

будь-якої хореографічної дисципліни, зокрема

танцю Танго, слід розуміти комп’ютерно побу-

довану музичну композицію, що репрезентує

закінчену музичну форму, яка складається з

майбутньої композиції танцю; стадія більш-

менш тривалого виношування цього заду-

му; практичні дії з матеріалізації задуму, які

призводять до створення завершеної самостій-

ної композиції танцю, яка сама стає музикою.

Інший – корелюється з інтерпретацією тан-

цювальної композиції танцюристами під час

її виконання. Приміром, візьмемо стандартну

комбінацію: Natural Twist Turn (SQQSQQ); Closed

Promenade (SQQS); Progressive Link (QQ) та роз-

глянемо варіанти її виконавської інтерпрета-

ції.

1-й варіант: можна танцювати цю хорео-

графію, із сильним стаккато на початку Твіст

повороту, а потім використовувати дію легато,

щоб повернутися до Променадної позиції на-

прикінці цієї фігури, далі продовжити викори-

стовувати дію легато на Закритому променаді,

і закінчити різким стаккато при виконанні

Прогресивної ланки.

2-й варіант: можна зробити абсолютно

протилежне – використати легато на початку

Правого твіст повороту, здивувавши аудиторію

стаккато в кінці цієї фігури під час виходу в

Променадну позицію, далі використати базове,

чисте та різке стаккато при виконанні Закри-

того променаду, і знов за допомогою легато ви-

йти в Променадну позицію, виконуючи Проме-

надну ланку.

Висновки. У результаті наукового пошуку

з’ясовано, що Танго – це ціла система понять,

образів, слів і практик. Неможливо зрозуміти

частину цілого, якщо вона ізольована від ін-

ших частин цього. У контексті Танго, танець

набуває сенсу разом із музикою, бандонеон – із

викликаною ностальгією, спогади з минулого

разом із певним способом візуалізації світу, що

характерно для справжньої любові до Танго.

Визначено, що танець Танго репрезентує

музично-хореографічний жанр, який інтегру-

вав в собі афро-аргентинське кандомбе та анда-

лузьке танго, аргентинську мілонгу, європей-

ську польку та вальс, іспанський контрданс та

кубинську хабанеру, ключовою ознакою якого

є непередбаченість. Це прогресивний парний

танець чоловіка та жінки, який виконується

у закритій (контактній або близький) позиції,

в основі якого лежать принципи партнерської

взаємодії, контрасту та імпровізації.

Аналіз поліаспектності та багатозначності

конотацій феномену «музикальність» в хоре-

ографічному мистецтві дозволяє виокремити

різноманітні методи її втілення в танці Танго,

як-от, методи розвитку й виховання музич-

них здібностей танцюристів, метод експертної

оцінки виконавської майстерності та методи

художнього втілення музикальності в танцю-

вальні форми.

визначеної кількості самостійних музичних

творів скомпонованих non-stop відповідно до

типу, структури, змісту заняття та виявляє ха-

рактер, ритмічний малюнок, темп та динаміку

кожного окремого танцю.

«Якщо хореограф має намір підібрати му-

зику методом компіляції – наголошує В. Ду-

жич-Ніколайчук – він повинен керуватися

такими критеріями: музичний твір повинен

бути цілісним і мати певну музичну форму;

всі частини повинні бути об’єднані єдиним

змістом; музичні уривки краще поєднувати з

творів одного композитора» (Дужич-Ніколай-

чук, 2018, с.117).

Формування музичного матеріалу має від-

буватися відповідно до «загальних художніх

і дидактичних принципів: естетичної та ху-

дожньої цінності; різноманітності жанрів і те-

матики; поліфункціональності застосування;

інтегративності; доступності; поступовості»

(Пляченко, 2009, с.12).

У такий спосіб у виконавців поступово

формується культура музичного сприйняття

мелодій, усвідомлення складових частин бу-

дови музичної мови: мелодії, фрази, періоду,

речення. Різноманітність прикладів необхідна

для того, щоб привчити танцівників до зміни

характеру музики, її індивідуальних відтінків,

які використовуються для однієї і тієї ж вправи.

Метод експертної оцінки корелюється з

розумінням музикальності як суддівського

критерію. Експертна оцінка кожного арбітру

є, з одного боку, показником майстерності тан-

цюриста у технічній або перформативній пло-

щині, яка практично позначається на рейтин-

гові спортсменів на змаганнях – мистецьких

або спортивних, з іншого – стимулом, який без-

посередньо впливає на усвідомлення кожним

танцювальним дуетом не тільки значущості

музикальності виконання, але необхідності

її розвитку для підвищення власного рівня

майстерності у змагальній діяльності і хорео-

графічному виконавстві взагалі.

Метод художнього втілення «музикаль-

ності» в танцювальні форми здійснюється у

мистецькій практиці як балетмейстера-митця,

так і хореографа-виконавця.

Перший аспект афілійований з вигадни-

цькою діяльністю балетмейстера і відбуваєть-

ся за таким алгоритмом: народження задуму

Volume 5 (2) 2024

Professional Art Education Professional Art Education Volume 5 (2) 2024

Scientic Journal

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Bhabha, H. (1996). «The Other Question.» In Contemporary Postcolonial Theory: A Reader, edited by P.

Mongia. London: Arnold https://doi.org/10.4324/9781003135593

Castro, D.S. (1990). The Argentine Tango as Social History, 1880-1955: The Soul of the People. San Francisco,

Calif.: Mellen Research University Press

Collier, S. (1995). «The Tango is Born: 1880s – 1920s.» In !Tango! The Dance, the Song, the Story, edited by

Simon Collier, 18–64. London: Thames and Hudson Ltd.

Novati, J. & Cuello, I. (1980) Aspectos Histоrico-Musicales. In Antologia del Tango Rioplatense Vol. 1 (From

its beginnings until 1920). Buenos Aires: Instituto Nacional de Musicologia «Carlos Vega»

Thompson, R. (2005). Tango: The Art History of Love. New York: Pantheon Books

Бугаєць, Н. А., Пінчук, О. І., & Мукін, В. С. (2024). Стаккато проти легато: феномен музикаль-

ності в європейських танцях. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки, (215), 26–32. https://doi.

org/10.36550/2415-7988-2024-1-215-26-32

Вакуленко, О. (2019). Специфіка хореографічних постановок «A Puro Tango Company». Альманах

«Культура і Сучасність», (2). 86–90. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Kis_2019_2_18

Віхров, К. (2017). Формування динамічного стереотипу техніки володіння м’ячем в тренуван-

ні футболістів. Молодий вчений, 12 (52), 95–99. https://molodyivchenyi.ua/index.php/journal/article/

view/5527

Ключко, В.В. (2015). Філософські засади ритміки Еміля Жак-Далькроза. Педагогічні науки: теорія,

історія, інноваційні технології. 9 (53), 247–254. http://nbuv.gov.ua/UJRN/pednauk_2015_9_33

Максименко, С.Д. (2017). Теорія вищої нервової діяльності І. П. Павлова. Збірник наукових праць

«Проблеми сучасної психології», (38). https://doi.org/10.32626/2227-6246.2017-38

Мозгальова, Н.Г. (2015). Музичні здібності, їх сутність і розвиток в процесі інструментально-ви-

конавської підготовки вчителів музики. Педагогіка вищої та середньої школи : збірник наукових пра-

ць. (41). 98–104. https://doi.org/10.31812/educdim.v44i0.2658

Павлюк, Т. (2022). Бальна хореографія у країнах Південної Америки кінця ХVII – початку ХХІ

століття. Українська культура : минуле, сучасне, шляхи розвитку. (40). 7–15. https://doi.org/10.35619/

ucpmk.vi40.517

Федорченко, Д. Класифiкацiя сучасних стилiв танго. Актуальнi питання гуманiтарних наук. Вип

28, том 5, 2020. С.220–224. https://doi.org/10.24919/2308-4863.5/28.208922

Черепанин, М. & Булда, М. (2023). Становлення жанру танго в контексті творчості Астора П’яцол-

ли. Українська культура : минуле, сучасне, шляхи розвитку напрям мистецтвознавство / Теорети-

ко-мистецькі аспекти української культури. (44). 52–57. https://doi.org/10.35619/ucpm.vi44.601

REFERENCES

Bhabha, H. (1997). «The Other Question.» In Contemporary Postcolonial Theory: A Reader, edited by P.

Mongia. London: Arnold [in Englich]

Castro, D.S. (1990). The Argentine Tango as Social History, 1880-1955: The Soul of the People. San Francisco,

Calif.: Mellen Research University Press. [in Englich]

Collier, S. (1995). «The Tango is Born: 1880s – 1920s.» In !Tango! The Dance, the Song, the Story, edited by

Simon Collier, 18-64. London: Thames and Hudson Ltd. [in Englich]

Novati, J. & Cuello, I. (1980) Aspectos Histоrico-Musicales. In Antologia del Tango Rioplatense Vol. 1 (From

its beginnings until 1920). Buenos Aires: Instituto Nacional de Musicologia «Carlos Vega» [in Spanish]

Thompson, R. (2005). Tango: The Art History of Love. New York: Pantheon Books [in Englich]

Buhayetsʹ, N. A., Pinchuk, O. I., & Mukin, V. S. (2024). Stakkato proty lehato: fenomen muzykalʹnosti

v yevropeysʹkykh tantsyakh [Staccato versus legato: the phenomenon of musicality in European dances].

Naukovi zapysky. Seriya: Pedahohichni nauky, (215), 26-32. https://doi.org/10.36550/2415-7988-2024-1-215-26-

32 [in Ukrainian]

Vakulenko, O. (2019). Spetsyka khoreohrachnykh postanovok «A Puro Tango Company» [Specicity

of choreographic productions “A Puro Tango Company”]. Alʹmanakh «Kulʹtura i Suchasnistʹ», (2). 86-90. http://

nbuv.gov.ua/UJRN/Kis_2019_2_18 [in Ukrainian]

Vikhrov, K. (2017). Formuvannya dynamichnoho stereotypu tekhniky volodinnya mʺyachem v

trenuvanni futbolistiv [Formation of a dynamic stereotype of ball possession technique in football players’

training]. Molodyy vchenyy, 12 (52), 95-99. https://molodyivchenyi.ua/index.php/journal/article/view/5527 [in

Ukrainian]

Klyuchko, V.V. (2015). Filosofsʹki zasady rytmiky Emilya Zhak-Dalʹkroza [Philosophical foundations of

rhythm by Emile Jacques-Dalcroze]. Pedahohichni nauky: teoriya, istoriya, innovatsiyni tekhnolohiyi. 9 (53),

247-254. http://nbuv.gov.ua/UJRN/pednauk_2015_9_33 [in Ukrainian]

Maksymenko, S. D. (2017). Teoriya vyshchoyi nervovoyi diyalʹnosti I. P. Pavlova [Theory of higher

nervous activity by I.P. Pavlov]. Zbirnyk naukovykh pratsʹ «Problemy suchasnoyi psykholohiyi», (38). https://

doi.org/10.32626/2227-6246.2017-38.%p [in Ukrainian]

Moz·halʹova, N.H. (2015). Muzychni zdibnosti, yikh sutnistʹ i rozvytok v protsesi instrumentalʹno-

vykonavsʹkoyi pidhotovky vchyteliv muzyky [Musical abilities, their essence and development in the process

of instrumental and performing training of music teachers]. Pedahohika vyshchoyi ta serednʹoyi shkoly :

zbirnyk naukovykh pratsʹ. (41). 98-104. https://doi.org/10.31812/educdim.v44i0.2658 [in Ukrainian]

Pavlyuk, T. (2022). Balʹna khoreohraya u krayinakh Pivdennoyi Ameryky kintsya XVII – pochatku

XXI stolittya [Ballroom choreography in South American countries of the late 17th - early 21st centuries].

Ukrayinsʹka kulʹtura : mynule, suchasne, shlyakhy rozvytku . (40). 7-15. https://doi.org/10.35619/ucpmk.

vi40.517 [in Ukrainian]

Fedorchenko, D. (2020) Klasykatsiya suchasnykh styliv tanho [Fedorchenko D. Classication of modern

tango styles]. Aktualʹni pytannya humanitarnykh nauk. Vyp 28, tom 5, S.220-224. https://doi.org/10.24919/2308-

4863.5/28.208922 [in Ukrainian]

Cherepanyn, M. & Bulda, M. (2023). Stanovlennya zhanru tanho v konteksti tvorchosti Astora Pʺyatsolly

[The formation of the tango genre in the context of Astor Piazzolla’s work]. Ukrayinsʹka kulʹtura : mynule,

suchasne, shlyakhy rozvytku napryam mystetstvoznavstvo / Teoretyko-mystetsʹki aspekty ukrayinsʹkoyi

kulʹtury. (44). 52-57. https://doi.org/10.35619/ucpm.vi44.601 [in Ukrainian]

Надійшла до редакції / Received: 28.10.2024

Рекомендовано до друку / Accepted: 05.12.2024

Volume 5 (2) 2024

Professional Art Education Professional Art Education Volume 5 (2) 2024

Scientic Journal

Постановка проблеми та її зв’язок з важли-

вими науковими чи практичними завданнями.

Повномасштабне вторгнення росії в Україну

стало визначальним фактором для всіх сфер

життя українського суспільства, у тому числі

й для освіти. Харківські виші, що опинилися

в епіцентрі військових дій, стикаються з без-

прецедентними викликами. Фізична безпека

студентів та викладачів, руйнування навчаль-

них корпусів, перебої з комунікаціями та енер-

гопостачанням, психологічний тиск – це лише

деякі з проблем, які ускладнюють освітній про-

цес. Реалізація навчання в дистанційному ре-

жимі стало не лише необхідністю, а й єдиним

можливим способом забезпечити його безпе-

рервність та зберегти культурно-освітній фонд

країни.

Факультет мистецтв Харківського націо-

нального педагогічного університету імені Г.

С. Сковороди, як і інші навчальні заклади, опи-

нився перед безпрецедентним викликом – ор-

ганізацією ефективного освітнього процесу в

умовах війни. Перехід на дистанційну форму

навчання, спричинений спочатку пандемією, а

потім повномасштабною війною, поставив пе-

ред факультетом мистецтв нові виклики: адап-

тацію до онлайн-навчання творчих спеціаль-

Lecturer at the Department of Choreography

H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical

University

Kharkiv, Ukraine

email: katemakogon@hnpu.edu.ua

https://orcid.org/0000-0002-0272-1691

Lecturer at the Department of Choreography

H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical

University

Kharkiv, Ukraine

email: borboryss@hnpu.edu.ua

https://orcid.org/0000-0002-9289-9169

student of the second (masters) level of higher

education of the Faculty of Arts, Department

of Choreography, H.S. Skovoroda Kharkiv

National Pedagogical University

Kharkiv, Ukraine

email: kaf-choreography@hnpu.edu.ua

https://orcid.org/0009-0005-8125-2297

The article provides a holistic analysis of the features of the implementation of the phenomenon

of «musicality» in choreographic art, in particular in Tango dance.

Methods & methodology. The article used the principles of ambiguity, systematicity, historicism;

methods of embodying musicality in dance through forms of perception, creation, performance

(interpretation) and improvisation.

The scientic novelty of the article is to determine the content of the methods of musicality

in Tango dance, as a reection of psychological, performing, expert and artistic aspects; to reveal the

etymology of the word «tango»; to determine the stages of formation and development of Tango dance;

to distinguish specic types (Creole, Argentine, Ballroom and Finnish) of tango; to substantiate the forms

- stage, sports and social.

Results. As a result of scientic research, it was found that Tango is a whole system of concepts,

images, words and practices. It is impossible to understand a part of the whole if it is isolated from

other parts of it. In the context of Tango, dance acquires meaning together with music, bandoneon –

with the evoked nostalgia, memories from the past together with a certain way of visualizing the world,

which is characteristic of true love for Tango. It is determined that Tango dance represents a musical

and choreographic genre that integrated Afro-Argentine candombe and Andalusian tango, Argentine

milonga, European polka and waltz, Spanish contradanza and Cuban habanera, the key feature of which

is unpredictability. It is a progressive pair dance of a man and a woman, performed in a closed (contact

or close) position, based on the principles of partner interaction, contrast and improvisation.

Conclusions. Analysis of the multifaceted nature and multi-valued connotations of the phenomenon

of «musicality» in choreographic art allows us to identify various methods of its embodiment in Tango

dance, such as methods of developing and educating dancers’ musical abilities, methods of expert

assessment of performing skills, and methods of artistic embodiment of musicality in dance forms.

Keywords: Tango genre, tango dance, tango music, tango poetry, Argentine tango, Ballroom tango,

musicality, choreographic art, methods, choreography

DOI https://doi.org/10.34142/27091805.2024.5.02.05

FEATURES OF THE IMPLEMENTATION OF THE

PHENOMENON «MUSICITY» IN DANCE TANGO

УДК: 378.147

DOI https://doi.org/10.34142/27091805.2024.5.02.06

кандидат педагогічних наук, доцент,

доцент кафедри музичного мистецтва

ХНПУ імені Г.С. Сковороди

Харків, Україна

email: voksana.vasylieva@hnpu.edu.ua

https://orcid.org/0000-0002-8918-4357

доктор педагогічних наук, професор

декан факультету мистецтв ХНПУ

імені Г.С. Сковороди

Харків, Україна

email: v.v.fomin@hnpu.edu.ua

https://orcid.org/0000-0002-8652-2023

У статті досліджено досвід дистанційного навчання на факультеті мистецтв Харківського

національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди за спеціальностями 014.13 Середня

освіта (Музичне мистецтво), 014.14 Середня освіта (Образотворче мистецтво), 022 Дизайн, 024 Хоре-

ографія; розглянуто різні аспекти дистанційного навчання в контексті мистецької освіти: викори-

стання онлайн-платформ, інтерактивні методи навчання, зворотний зв’язок між студентами та

викладачами.

Авторами проаналізовано як позитивні аспекти оф-лайн навчання (гнучкий графік, доступ-

ність освіти, індивідуальний темп навчання, безперервність освіти), так і виклики, пов’язані з особ-

ливостями мистецьких дисциплін (неможливість безпосереднього контакту з викладачем, відсут-

ність доступу до спеціалізованого обладнання, обмеження можливості для розвитку практичних

навичок та творчої колаборації ).

У ході роботи сформульовано рекомендації щодо оптимізації організації дистанційного нав-

чання на факультеті мистецтв, які можуть бути корисними для інших вищих навчальних закладів,

що здійснюють підготовку фахівців у сфері мистецтва.

Ключові слова: дистанційне навчання, мистецька освіта, вищі навчальні заклади, он-

лайн-платформи, інтерактивні методи, зворотний зв’язок

ОСОБЛИВОСТІ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАН-

НЯ НА МИСТЕЦЬКИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЯХ

(на прикладі факультету мистецтв Хнпу імені Г.с.ско

вороди)

Volume 5 (2) 2024

Professional Art Education Professional Art Education Volume 5 (2) 2024

Scientic Journal

ностей, яка вимагає значних зусиль і ресурсів

від усіх учасників освітнього процесу.

Аналіз основних досліджень і публікацій.

Дистанційне навчання у вищих навчальних

закладах стало невід’ємною частиною сучас-

ного освітнього процесу, проте викликало

низку проблем, які потребують детального

аналізу. Узагальнення результатів наукових

досліджень з обраної теми дозволив виявити

найбільш актуальні наукові розвідки. Так, за-

гальні питання забезпечення якості змішано-

го та дистанційного навчання відображені у

роботах Т. Васильєвої (2023), С. Котенко (2023),

С. Мартиненко (2020). Предметом дослідження

особливостей організації дистанційного нав-

чання для творчих спеціальностей стали пра-

ці А.Бондаренко (2019), О. Васильєвої (2023),

С. Ржечицької (2022). Технічні та психологічні

труднощі виникають під час дистанційного

навчання в умовах воєнного стану знайшли

втілення у публікаціях Л. Лондар (2022). Інно-

ваційні підходи до організації дистанційно-

го навчання були розроблені дослідниками

Є. Карпенком (2023), І. Парфентьєвою (2024),

А. Соколовою (2022). Можливості для розвитку

дистанційної освіти в галузі мистецтв розкри-

то у доробках Л. Гврилової (2017), Ю. Касатоно-

вої (2017).

Аналіз вище названих досліджень дово-

дить, що особливості мистецьких спеціаль-

ностей передбачають розвиток практичних

навичок та творчого потенціалу, роблять їх

найбільш вразливими у контексті дистанцій-

ного навчання. Важко не погодитися з думкою

про те, що дистанційне навчання ускладнює

оцінювання творчих робіт студентів, оскільки

не дозволяє в повній мірі оцінити їх індивіду-

альний стиль та техніку виконання, а недо-

статня кількість спеціалізованого програмного

забезпечення та обладнання для дистанційно-

го навчання в мистецьких галузях є одним з ос-

новних факторів, що обмежують ефективність

такого навчання.

У зв’язку з цим особливого значення наб-

увають дослідження, які відображають досвід

роботи кафедр та факультетів мистецького

спрямування.

Формулювання цілей та завдань статті. Мета

даної публікації полягає в узагальнені та си-

стематизації досвіду дистанційного навчання

кафедрами дизайну, музичного мистецтва, об-

разотворчого мистецтва та хореографії, тому

на факультеті постійно проводиться ІТ-підго-

товка викладачів. Вони проходять курси «За-

стосування MOODLE у діяльності викладача»

та «Робота в MOODLE (базовий рівень)», беруть

участь у семінарах з MOODLE і можуть стажу-

ватися на платформі. Значна кількість викла-

дачів факультету завершили дистанційні кур-

си «Цифрові інструменти GOOGLE для освіти»

базового і середнього рівня. Для підвищення

професійної компетентності викладачів у

сфері дистанційного навчання на факультеті

організовуються регулярні методичні семіна-

ри. Серед них особливу увагу привертають такі

заходи, як: «Зміст і структура дистанційного

курсу дисциплін індивідуального циклу на

ПДН MOODLE» (О. Васильєва), «Проведення під-

сумкової атестації на ПДН MOODLE» (В. Фомін),

«Специфіка викладання дизайнерських дисци-

плін в дистанційному навчанні»(Л. Григорова,

Н. Житєньова) та «Використання кейс-завдань

для дистанційної роботи хореографів» (В. Коси-

ченко, Б. Фоменко). Учасники семінарів обго-

ворюють особливості викладання різних дис-

циплін в онлайн-форматі, діляться досвідом

використання платформи MOODLE та інших

цифрових інструментів.

Значна частина навчальних дисциплін

факультету має творчий характер, що перед-

бачає індивідуальну форму навчання. Це сто-

сується таких дисциплін, як: «Основний му-

зичний інструмент», «Додатковий музичний

інструмент», «Хорове диригування», «Поста-

новка голосу», «Практикум за кваліфікацією»

та «Практикум з виконавської діяльності хо-

реографа». Для забезпечення ефективного нав-

чання за такими предметами в умовах дистан-

ційного формату було розроблено спеціальну

структуру електронних курсів, яка передбачає:

візитівки, навчальні та робочі програм з дис-

ципліни, алгоритм їх вивчення, інформацію

про структуру курсу, детальний опис навчаль-

ного матеріалу, критерії оцінювання та індиві-

дуальний зворотній зв’язок від викладача.

Розроблені дистанційні курси враховують

особливості тривалого навчання за дисци-

плінами індивідуального циклу (6-8 семестрів)

та забезпечують поступове нарощування

складності навчального матеріалу (Васильєва

О.В., 2021). Саме з цією метою в ньому розміще-

но навчальну і робочі програму з дисципліни,

що дає змогу здобувачу осягнути зміст пред-

мету відразу в повному обсязі. Таким чином

створюється віртуальний клас викладача, де

для кожного студента відводиться окрема сек-

ція з індивідуальною програмою (нотні при-

клади у форматах pdf або jpg), URL-посилання

на веб-ресурси (ZOOM, MEET ) для проведення

онлайн занять, комплекси методично ілю-

стративних матеріалів (фонограми партитур

та інструментальних супроводів в різних тем-

пах; аудіо партій хорових та вокальних творів;

посилання на зразки виконання музичних

творів; відео для відпрацювання технічних

складностей, глосарії), скріншоти або посилан-

ня на відео проведених занять.

Наш факультет дотримується загальної

практики дистанційного навчання і викори-

стовує в освітньому процесі поєднання син-

хронного і асинхронного режимів. Це надає

можливості викладачу за будь-яких умов за-

безпечити безперервність освітнього процесу.

Проведений аналіз пристроїв, з якими пра-

цюють студенти і викладачі, дав можливість

визначитеся з інструментами дистанції освіти.

На факультеті використовуються різні дистан-

ційні платформи, (MOODLE, Google Classroom),

мультимедійні ресурси (Padlet, Jamboard,

Quizlet, Kahoot), додатків та програмних за-

безпечень для проведення відеоконференцій

та відеозустрічей (ZOOM, Skype, MEET, Viber,

Telegram).

В основному специфіка викладання мис-

тецьких дисциплін вимагає синхронного ре-

жиму роботи. Прямі трансляції — один із най-

простіших у підключенні видів дистанційного

навчання, доступний у багатьох соціальних

мережах (Іnstagram, Facebook, Viber, Telegram).

Саме він дає моментальний зворотний зв’язок,

що створює атмосферу уроку, максимально

наближену до оригінальної. Прямі включення

найбільш зручні для проведення таких дис-

циплін індивідуального циклу, як «Основний

музичний інструмент», «Додатковий музич-

ний інструмент», коли процес навчання від-

бувається у режимі «викладач – студент» і не

потребує роботи з концертмейстером.

На дисциплінах «Хорове диригування»,

«Постановка голосу», Практикум з виконавсь-

на факультеті мистецтв ХНПУ імені Г.С. Ско-

вороди, виявлені сильних та слабких сторін

такої форми освіти в контексті специфіки мис-

тецьких дисциплін. Поставлені завдання стат-

ті концентрують увагу на оцінюванні потен-

ціалу дистанційного навчання для розвитку

мистецької освіти, визначити його переваги

та можливості для індивідуалізації навчаль-

ного процесу, а також визначенні основних

викликів, з якими стикаються студенти та

викладачі факультету при дистанційному на-

вчанні, зокрема, пов’язані з особливостями

творчих процесів, практичних занять та оці-

нювання.

Виклад основного матеріалу. Організація

дистанційного навчання на факультеті базува-

лася на нормативних документах Міністерства

освіти і науки України, а також внутрішніх

положеннях університету (Про затвердження

Положення про дистанційне навчання, 2024;

Положення про використання технологій дис-

танційного навчання в освітньому процесі хар-

ківського національного педагогічного універ-

ситету імені Г.С. Сковороди, 2021; Положення

про стажування педагогічних і науково-педаго-

гічних працівників на платформі дистанційної

освіти MOODLE (ВС-16), 2022).

Ці документи визначали загальні прин-

ципи організації дистанційного навчання, ви-

моги до навчальних програм та матеріалів, а

також права та обов’язки учасників освітнього

процесу.

Необхідно зазначити, що організація освіт-

нього процесу на факультеті мистецтв базуєть-

ся на комплексному підході, який враховує як

педагогічні аспекти (розвиток професійних

навичок та особистості), так і технічні (забез-

печення якісного навчання за допомогою ІТ-ін-

струментів) у контексті дистанційного формату

навчання. Для ефективного управління освіт-

нім процесом на факультеті мистецтв створе-

но електронну базу даних студентів і викла-

дачів, розроблено та розміщено на платформі

MOODLE електронні курси з усіх навчальних

дисциплін факультетських спеціальностей, а

також ведеться електронна документація для

обліку роботи викладачів і студентів.

Дистанційне навчання розглядається нами

як невід’ємна частина викладання всіх освітніх

компонентів освітніх програм представлених

Volume 5 (2) 2024

Professional Art Education Professional Art Education Volume 5 (2) 2024

Scientic Journal

кої діяльності хореографа» участь концерт-

мейстера необхідна і вимагає застосування

групових чатів, для яких ми використовуємо

програмне забезпечення для проведення ві-

деоконференцій ZOOM, SKYPE, GOOGLE MEET.

Вони маю значно ширші можливості і дають

змогу демонструвати екран, працювати у гру-

пах за допомогою сесійних залів, використо-

вувати інтерактивні дошки. Важливу роль у

роботі в синхронному режимі відіграє кон-

цертмейстер. Він чітко дотримується темпо-

вих позначень, а виконавці уважно дослуха-

ються до його гри. В такому випадку студенти

сприймають гру наживо як фонограму.

Ми погоджуємося з думкою Є. Карпенка,

що практичне навчання за такими курсами

в он-лайн форматі може привести до втрати

якості освіти, оскільки необхідна наявність

відповідного технічного та програмного забез-

печення (Карпенко Є. (2021), с. 347), і намагає-

мося мінімізувати втрати.

Під час роботи хорового класу в режимі

он-лайн функція демонстрації екрана дозволяє

всім учасникам одночасно слідкувати за робо-

тою з партитурою. Це сприяє чіткішій органі-

зації заняття, виділенню складних епізодів та

їх опрацюванню. Завдяки цій функції можна

спільно переглядати відеозаписи, використо-

вувати онлайн перекладач для комунікації з

іноземними студентами. На заняттях з хорово-

го класу також застосовуються сесійні зали для

роботи з окремими партіями хору, де за кож-

ною групою закріплюється хормейстер, кон-

цертмейстер або студент-практикант старших

курсів для проведення репетицій. Керівник

хору може контролювати процес, переходячи

між сесійними залами.

Для моделювання хорового звучання вико-

ристовуються електронні тренажери мідіпар-

титур, що дозволяє студентам тренувати са-

мостійність і впевненість у виконанні партій.

Студенти отримують мідіпартитури і викори-

стовують їх на заняттях. Можлива робота як з

одного пристрою, відображаючи партитуру на

екран для відпрацювання темпу й динаміки,

так і з двох пристроїв, коли студент працює з

телефону (Васильєва О.В., Мартиненко І.І., Ко-

ролевська Т.О., 2023).

Для забезпечення ефективного навчан-

ня в дистанційному форматі творчих дисци-

виставки, детально розглянути образи та оз-

найомитися з довідковою інформацією, а та-

кож використання інтерактивних елементів

веб-ресурсів дозволяє здобувачам освіти само-

стійно досліджувати різні стилі та напрямки в

мистецтві.

Найбільш яскраво проявляється поєднан-

ня синхронного та асинхронного режиму на-

вчання у «Кейс-технологіях». Це ефективний

спосіб взаємодії між всіма учасниками освіт-

нього процесу у зручних для них час. «Кейс-тех-

нологія» полягає в створенні і комплектації

навчально-методичних матеріалів в спеціаль-

ний набір (кейс) і їх передачу (пересилку) здоб-

увачам.

Кейс-заняття, що є одним з елементів

кейс-технології, мають ряд переваг: мож-

ливість виконувати завдання у будь-який

слушний час; відсутність залежності від ста-

більності і швидкості мережі Інтернету; ме-

тодичний інструмент для творчого розвитку

здобувачів і їх співтворчості з педагогом.

Алгоритм використання кейс-занять для

дистанційної роботи по хореографії передба-

чає: підготовку і розміщення практичного і

теоретичного матеріалу на платформі дистан-

ційної освіти Moodle, Instagram, YouTube. За-

пис відео-вправ і комбінацій, що виконуються

викладачами або демонстраторами, запис ос-

новних учбово-тематичних блоків: партерна

гімнастика, комплекс розминкових вправ, ком-

плекс вправ у станка і на середині залу, танцю-

вальні елементи класичного, народно-сценіч-

ного, сучасного бального та сучасного танців,

трюкові елементи, підбірка концертних про-

грам – зразків хореографічного мистецтва (Єфі-

мова О., Барабаш О., Подкопай Є., Сидоренко В,

2023).

Практика роботи факультету мистецтв

свідчить , що у процесі вивчення дисциплін

професійної підготовки студенти опрацьову-

ють теоретичні матеріали, проходять тесту-

вання, створюють хореографічні комбінації

та етюди, переглядають відеофільми, концер-

ти провідних хореографічних, хорових та му-

зично-інструментальних колективів, балети,

оперні вистави, сольні концерти відомих ви-

конавців, а також готують рецензії, характери-

стики та мультимедійні презентації. Втім не-

обхідно зазначити, що незважаючи на значну

роль дистанційних технологій у навчальному

процесі, вони не можуть повністю замінити

безпосереднє спілкування викладача зі сту-

дентами та практичні заняття, які є невід’єм-

ною частиною освітнього процесу, особливо в

таких творчих спеціальностях як музичне та

образотворче мистецтво, дизайн і хореографія.

Висновки. Отже, дистанційне навчання на

факультеті мистецтв показало як свої перева-

ги, так і недоліки. З одного боку, воно дозво-

лило забезпечити безперервність освітнього

процесу в складних умовах. З іншого боку, ви-

явилися певні труднощі, пов’язані з організа-

цією практичних занять, відсутністю прямого

контакту між студентами та викладачами. Для

подальшого вдосконалення дистанційного на-

вчання необхідно звернути увагу на розробку

більш інтерактивних форм навчання, забезпе-

чення технічної підтримки студентів та викла-

дачів, а також розробку спеціальних методич-

них рекомендацій для викладання творчих

дисциплін в дистанційному форматі.

Перспективи подальших досліджень у

галузі дистанційного навчання на мистець-

ких спеціальностях відкривають значні мож-

ливості для вдосконалення педагогічних під-

ходів і підвищення якості освіти. Насамперед,

важливо дослідити адаптацію мистецьких

дисциплін до цифрового середовища, оскіль-

ки практичні навички в таких спеціальностях

складно перевести в онлайн-формат без втрати

ефективності навчання. Крім того, важливим

аспектом є психологічний вплив дистанційно-

го навчання на студентів, особливо у контексті

мотивації, емоційної стійкості та креативності.

Цікавими в цьому плані є інтерактивні методи

та гейміфікація, які можуть сприяти підвищен-

ню залученості студентів, розвитку їх творчого

мислення та кращому засвоєнню матеріалу, зо-

крема завдяки VR і AR-технологіям.

плін, таких як «Живопис», «Рисунок» та інших,

викладачі кафедри дизайну активно викори-

стовують сучасні інформаційно-комунікаційні

технології. Враховуючи специфіку практичної

діяльності студентів-дизайнерів, особлива ува-

га приділяється розробці авторських проєктів

за допомогою педагогічних технологій, таких

як навчання у малих групах, дискусії, мозко-

вий штурм, круглі столи, рольові та ділові ігри,

ситуаційний аналіз (Case-Study) і метод проєк-

тів. Для забезпечення ефективного навчально-

го процесу в дистанційному форматі викладачі

кафедри дизайну активно опановують сучасні

інформаційно-комунікаційні технології, зо-

крема, використовують онлайн-дошку Padlet

для демонстрації найкращих творчих робіт і

проведення онлайн виставок (Григорова Л.С.,

Житєньова Н.В, 2022).

Для налагодження зворотного зв’язку

зі здобувачами, їх опитування і актуаліза-

ції знань ми використовуємо онлайн-сервіс

Kahoot, де викладачі створюють власні інтерак-

тивні тести. Ефективним також стало впровад-

ження інтерактивних вікторин і тестувань на

платформі Quizizz. Перспективним інструмен-

том для організації освітнього процесу є Miro,

який викладачі кафедри застосовують не тіль-

ки для представлення навчальних матеріалів і

демонстрації студентських робіт, але й для ро-

зробки практичних завдань, де призначають

відповідальних за їх виконання.

Під час командної роботи, наприклад моз-

кових штурмів, студенти мають можливість

додавати власні коментарі та оцінювати ко-

ментарі інших. Крім того, викладачі активно

користуються онлайн-сервісом LearningApps

для створення різноманітних завдань, таких як

кросворди, ребуси та завдання на співставлен-

ня елементів, наприклад декору з інтер’єром

або поєднання кольорових палітр для певного

дизайну (Григорова Л.С., Житєньова Н.В, 2022).

При викладанні дисциплін «Історія обра-

зотворчого мистецтва», «Теорія і історія обра-

зотворчого мистецтва» та «Історія сучасного

аудіовізуального мистецтва» активно викори-

стовуються цифрові ресурси провідних світо-

вих музеїв, таких як Лувр, Мюнхенська пінако-

тека, Дрезденська картинна галерея та музей

Прадо (Алтухова А.В., Ростовцева Н.С, 2021). Сту-

денти мають можливість віртуально відвідати

Volume 5 (2) 2024

Professional Art Education Professional Art Education Volume 5 (2) 2024

Scientic Journal

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Гаврілова, Л., & Катасонова, Ю. (2017). Теоретичні аспекти впровадження дистанційного навчан-

ня в Україні. Освітологічний дискурс, 168–182. https://doi.org/10.28925/2312-5829.2017.1-2.1682

Алтухова, А.В., Ростовцева, Н.С. (2021). Можливості використання дистанційного навчання у

підготовці майбутніх вчителів образотворчого мистецтва. Scientic collection «interconf», (58), 97–103.

http://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/6838

Бондаренко, А. (2019). Дистанційна освіта музикантів-виконавців: проблеми та перспективи.

Імідж сучасного педагога, №5 (194), C.80-81 https://doi.org/10.33272/2522-9729-2020-3(192)-69-72

Васильєва, О.В. (2021). Організація викладання хорового диригування з використанням дистан-

ційної платформи MOODLE. Диригентсько-хорова освіта: синтез теорії та практики (с. 6–9). ХНУМ

імені І.П. Котляревського.

Васильєва, О.В., Мартиненко, І.І., Королевська, Т.О. (2023). Підготовка та організація кваліфіка-

ційного іспиту з диригування хором в умовах дистанційного навчання. Час мистецької освіти. Мис-

тецька освіта: реалії та перспективи розвитку (с. 175–182). ХНПУ імені Г.С. Сковороди.

Васильєва, Т.А., Котенко, С.І. (2023). Проблеми і перспективи розвитку онлайн-освіти. Сумський

державний університет. https://essuir.sumdu.edu.ua/bitstream/123456789/92574/1/Vasyl%CA%B9yeva.

pdf

Григорова, Л.С., Житєньова, Н.В. (2022). Особливості викладання дизайнерських дисциплін в умо-

вах воєнного стану. Modern and global methods of the development of scientic thought (с. 350–355). Italy.

https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/9265

Єфімова, О., Барабаш, О., Подкопай Є., Сидоренко В. (2023). Проблеми вивчення хореографічних

дисциплін в умовах дистанційного навчання. Витоки педагогічної майстерності., (32), 124–127.

Карпенко, Є. (2021). Дистанційне вивчення хорових дисциплін: втрати та знахідки. Актуальнi

питання гуманiтарних наук., 1(39), 345–351. https://doi.org/10.24919/2308-4863/39-1-57

Лондар, Л. (2022). Щодо забезпечення дистанційного навчання в Україні в умовах війни. Освіта

України в умовах воєнного стану: управління, цифровізація, євроінтеграційні аспекти (с. 36–40). ДНУ

«Інститут освітньої аналітики». https://kerivnyk.info/2022/10/londar.html

Мартиненко, С. (2020). Забезпечення якості університетської освіти в умовах змішаного та

дистанційного навчання. Неперервна професійна освіта: теорія і практика , (4), 7–13. https://doi.

org/10.28925/1609-8595.2020.4.1

Парфентьєва, І. П. (2023). Особливості проведення занять з дисциплін диригентсько-хорового ци-

клу в умовах дистанційного навчання. Час мистецької освіти. Мистецька освіта: реалії та перспек-

тиви розвитку (с. 151–153). ХНПУ імені Г. С. Сковороди.

Положення про використання технологій дистанційного навчання в освітньому процесі хар-

ківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (2021) (Харківська область)

(Україна). http://surl.li/mvienv

Положення про стажування педагогічних і науково-педагогічних працівників на платформі дис-

танційної освіти MOODLE (ВС-16) (2022) (Харківська область) (Україна). http://surl.li/pusogl

Про затвердження Положення про дистанційне навчання, Наказ Міністерства освіти і науки

України № 466 (2024) (Україна). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0703-13#Text

Ржечицька, С. А. (2022). Проблеми та переваги дистанційного навчання в мистецьких закла-

дах вищої освіти. Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія., (3), 100–105. http://elib.

nakkkim.edu.ua/handle/123456789/4561

Соколова, А. (2022). Інтерактивні форми і методи дистанційного навчання майбутніх учителів

музичного мистецтва. Professional Art Education, 3(1), 6-16. https://doi.org/10.34142/27091805.2022.3.01.

REFERENCES

Gavrilova, L., & Katasonova, J. (2017). Theoretical aspects of distance learning in Ukraine. Educological

Discourse, 168–182. https://doi.org/10.28925/2312-5829.2017.1-2.1682 [in Ukrainian]

Altukhova A.V., Rostovtseva N.S. (2021). Mozhlyvosti vykorystannya dystantsiynoho navchannya

maybutnikh uchyteliv obrazotvorchoho mystetstva [Possibilities of using distance learning in the training of

future teachers of ne arts.]. Naukovyy zbirnyk «interkonf», (58), 97–103. [in Ukrainian]

Bondarenko, A. (2019). Dystantsiyna osvita muzykantiv-vykonavtsiv: problemy ta perspektyvy [Distance

education of musicians-performers: problems and prospects. Image of a modern teacher,]. Imidzh suchasnoho

pedahoha, №5 (194), – 2019.- C.80-81 https://doi.org/10.33272/2522-9729-2020-3(192)-69-72 [in Ukrainian]

Vasylieva, O.V. (2021). Orhanizatsiya vykladannya khorovoho dyryhuvannya z vykorystannyam

dystantsiynoyi platformy MOODLE. [Organization of teaching choral conducting using the MOODLE

distance platform.] U Dyryhent·sʹko-khorova osvita: syntez teoriyi ta praktyky (s. 6–9). KHNUM imeni I.P.

Kotlyarevsʹkoho [in Ukrainian]

Vasylieva, O.V., Martynenko, T.O. (2023). Pidhotovka ta orhanizatsiya kvalikatsiynoho vyprobuvannya

z dyryhuvannya khorom v umovakh dystantsiynoho navchannya.[Preparation and organization of the

qualication exam in choir conducting in distance learning.] U Chas mystetsʹkoyi osvity. Mystetsʹka osvita:

realiyi ta perspektyvy rozvytku (s. 175–182). KHNPU imeni H. S. Skovorody [in Ukrainian]

Vasylʹyeva, T.A., Kotenko, S.I. (2023). Problemy i perspektyvy rozvytku onlayn-osvity. [Problems and

prospects of online education development] Sumsʹkyy derzhavnyy universytet. https://essuir.sumdu.edu.ua/

bitstream/123456789/92574/1/Vasyl%CA%B9yeva.pdf [in Ukrainian]

Hryhorova, L.S., Zhytyenʹova, N.V. (2022). Osoblyvosti vykladannya dyzaynersʹkykh dystsyplin v

umovakh viysʹkovoho stanu. [Peculiarities of teaching design disciplines in the conditions of the military

state.] U Suchasni ta svitovi metody rozvytku naukovoyi dumky (s. 350–355). Italiya https://dspace.hnpu.edu.

ua/handle/123456789/9265 [in Ukrainian]

Yemova, O., Barabash, YE., Sydorenko, V. (2023). Problemy vyvchennya khoreohrachnykh dystsyplin

v umovakh dystantsiynoho navchannya. [Problems of learning choreographic disciplines in conditions of

distance learning.] Vytoky pedahohichnoyi maysternosti., (32), 124–127 [in Ukrainian]

Karpenko, YE. (2021). Dystantsiyne vyvchennya khorovykh dystsyplin: vtraty ta znakhidky. [Distance

learning of choreographic disciplines: losses and advantages.] Aktualʹni pytannya humanitarnykh nauk.,

1(39), 345–351. DOI https://doi.org/10.24919/2308-4863/39-1-57 [in Ukrainian]

Londar, L. (2022). Shchodo zabezpechennya dystantsiynoho navchannya v Ukrayini v umovakh viyny.

[The need to ensure distance learning in Ukraine in conditions of war.] U Osvita Ukrayiny v umovakh

voyennoho stanu: upravlinnya, tsyfrovizatsiya, yevrointehratsiyni aspekty (s. 36–40). DNU «Instytut osvitnʹoyi

analityky». https://kerivnyk.info/2022/10/londar.html [in Ukrainian]

Martynenko, S. (2020). Zabezpechennya yakosti universytet·sʹkoyi osvity v umovakh zmishanoho

ta dystantsiynoho navchannya. Neperervna profesiyna osvita: teoriya i praktyka , (4), 7-13.[ Ensuring the

quality of university education in blended and distance learning environments] https://doi.org/10.28925/1609-

8595.2020.4.1 [in Ukrainian]

Sokolova, A. (2022). Interaktyvni formy i metody dystantsiynoho navchannya maybutnikh uchyteliv

muzychnoho mystetstva. [Interactive forms and methods of distance education of future teachers of musical

art.] Profesiyna mystetsʹka osvita, 3(1), 6-16. https://doi.org/10.34142/27091805.2022.3.01.01 [in Ukrainian]

Parfentʹeva, I. p. (2023). Osoblyvosti provedennya zanyatʹ z dystsypliny dyryhent·sʹko-khorovoho tsyklu

v umovakh dystantsiynoho navchannya. [Peculiarities of conducting classes in the discipline of conducting

and choral cycle in conditions of distance education] U Chas mystetsʹkoyi osvity. Mystetsʹka osvita: realiyi ta

perspektyvy rozvytku (s. 151–153). KHNPU imeni H. S. Skovorody [in Ukrainian]

Polozhennya pro vykorystannya tekhnolohiy dystantsiynoho navchannya v osvitnʹomu protsesi

Kharkivsʹkoho natsionalʹnoho pedahohichnoho universytetu imeni H.S.Skovorody (2021) (Kharkivsʹka oblastʹ)

(Ukrayina). [Regulations on the use of distance learning technologies in the educational process of Kharkiv

National Pedagogical University named after G.S. Skovoroda (2021) (Kharkiv region) (Ukraine).] http://surl.li/

mvienv [in Ukrainian]

Volume 5 (2) 2024

Professional Art Education Professional Art Education Volume 5 (2) 2024

Scientic Journal

Polozhennya pro stazhuvannya pedahohichnykh ta naukovo-pedahohichnykh pratsivnykiv na platformi

dystantsiynoyi osvity MOODLE (VS-16) (2022) (Kharkivsʹka oblastʹ) (Ukrayina). [Regulations on internships of

pedagogical and scientic-pedagogical workers on the distance education platform MOODLE (ВС-16) (2022)

(Kharkiv region) (Ukraine)] http://surl.li/pusogl [in Ukrainian]

Pro zatverdzhennya Polozhennya pro dystantsiyne navchannya, Nakaz MON Ukrayiny № 466 (2024)

(Ukrayina). [On approval of the Regulations on distance learning, Order of the Ministry of Education and

Science of Ukraine No. 466 (2024) (Ukraine)] https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0703-13#Tekst [in

Ukrainian]

Rzhechytsʹka, S. A. (2022). Problemy ta perevahy dystantsiynoho navchannya v mystetsʹkykh zakladakh

vyshchoyi osvity. [Problems and advantages of distance learning in artistic institutions of higher education]

Bibliotekoznavstvo. Dokumentoznavstvo. Informolohiya., (3), 100–105. http://elib.nakkkim.edu.ua/

handle/123456789/4561 [in Ukrainian]

Gavrilova, L., & Katasonova, J. (2017). Theoretical aspects of distance learning in Ukraine. Educological

Discourse, 168–182. https://doi.org/10.28925/2312-5829.2017.1-2.1682 [in Ukrainian]

Надійшла до редакції / Received: 01.11.2024

Рекомендовано до друку / Accepted: 05.12.2024

DISTANCE LEARNING IN ART MAJORS

OF HIGHER EDUCATION INSTITUTIONS

(on the example of the faculty of arts in

h.s. skovoroda kharkiv national pedagogical

university)

Candidate of pedagogical sciences, Associate

professor of the department of musical art in

H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical

University

Kharkiv, Ukraine

email: voksana.vasylieva@hnpu.edu.ua

https://orcid.org/0000-0002-8918-4357

Doctor of Pedagogical Sciences, Professor,

Dean of the Faculty of Arts in H.S. Skovoroda

Kharkiv National Pedagogical University

Kharkiv, Ukraine

email: v.v.fomin@hnpu.edu.ua

https://orcid.org/0000-0002-8652-2023

Object. The purpose of this publication is to summarize and systematize the experience of distance

learning at the Faculty of Arts of H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University, identifying the

strengths and weaknesses of this form of education in the context of the specic nature of arts disciplines.

The objectives of the article focus on evaluating the potential of distance learning for the development

of arts education, identifying its advantages and possibilities for individualizing the learning process, as

well as determining the main challenges faced by students and faculty in the distance learning format,

particularly those related to the specicities of creative processes, practical lessons, and assessment.

Methods and Methodology. The study employs traditional theoretical methods of analyzing

scientic literature, curricula, methodological materials, and reports to understand the theoretical

foundations and practical implementation of distance learning in arts education. In the course of the

research, methods such as observation of online learning processes (online classes, forums, chats) were

used to identify the features of student-teacher interaction and assess the impact of distance learning on

the quality of creative assignments.

Research Results. The article offers a detailed analysis of the distance learning experience at the

Faculty of Arts of H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University in key arts specialties: 014.13

Secondary Education (Music), 014.14 Secondary Education (Visual Arts), 022 Design, 024 Choreography.

The authors examine how the university has adapted its educational process to contemporary challenges,

focusing on aspects such as the use of online platforms, interactive teaching methods, and feedback

between participants in the educational process.

The article deeply analyzes the problems faced by students and instructors of arts disciplines

during distance learning. Among these are the lack of direct contact with the instructor, limited access to

specialized equipment, and diculties in developing practical skills and creative collaboration.

The authors provide specic recommendations for improving the organization of distance learning

at the Faculty of Arts. They develop strategies to overcome challenges and maximize the benets of the

distance learning format.

Conclusions. The study demonstrates that, despite certain challenges related to the specics of

arts disciplines, distance learning at the Faculty of Arts of H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical

University allows for high-quality education and the development of students’ creative abilities. The

authors offer a range of practical recommendations that may be useful for other higher education

institutions.

Keywords: distance learning, arts education, higher education institutions, online platforms,

interactive methods, feedback

DOI https://doi.org/10.34142/27091805.2024.5.02.06

Volume 5 (2) 2024

Professional Art Education Professional Art Education Volume 5 (2) 2024

Scientic Journal

Аналіз основних досліджень та публікацій.

Студіювання наукових джерел дозволило нам

виокремити наукові доробки дотичні до теми

дослідження, а саме: «Музично-хореографіч-

ний синтез у балеті Уве Шольца «Велика меса»

(Герц, 2018), «Синергія звуку та руху: взаємодія

музики і танцю» (Рева, Золотарьова-Пасюта,

2024), «Пластична взаємодія різних образних

систем у мистецтві балету (аспект співвідне-

сеності музичного та хореографічного руху)»

(Зінич, 2023), «Музично-пластична природа

хореографічного мистецтва» (Клещуков, 2018);

«Основи інтонаційної природи музики: сут-

ність, науково-теоретичні зв’язки» (Павлин-

ська-Клеймьонова, 2020); «Види, жанри, лек-

сичні засоби сучасного танцю: теоретичний

аспект» (Омеляненко, 2023); «Естетико-філо-

софські основи танцю контемпорарі» (Федо-

това, 2023); «Сучасний танець як синтез за-

собів мистецької виразності» (Пастухов, 2021).

Формулювання цілей та завдань статті.

В результаті наукового пошуку було

визначено такі завдання – дослідити фе-

номен пластичності в музичному й хо-

реографічному мистецтві; виокремити

принципи пластичного втілення мелодико-ін-

тонаційної сфери музики в сучасному танці.

Виклад основного матеріалу. Поняття пла-

стичності дотичне до різних галузей знань

– філософії й мистецтвознавства, педагогіки

й психології, будівництва, медицини, спор-

ту тощо: «від яскравої художньої метафори у

поетичній мові до природної властивості ма-

теріалів <…>. Однак за множинністю умов функ-

ціонування поняття пластичності проступа-

ють загальні закономірності, які й визначають

головний інтерес дослідника» (Зінич, 2004, с.3).

В мистецтві пластичність постає як

його художня досконалість, гармонія та

чуттєва чарівність, тобто, ця категорія має

статус метаконцепту, що фіксує рівень іде-

альної завершеності художнього твору.

Відомо, що лексема «пластичність»

(«plasticos») в перекладі з грецької означає при-

датний для ліплення, податливий, тому під цим

поняттям передусім слід розуміти ознаки, що

відносяться до пластичних видів мистецтва – де-

коративно-прикладного, образотворчого, мону-

ментального, і характеризують їхню специфіку,

а саме: об’ємність, опуклість та чіткість форми.

У виконавських видах мистецтва, які ре-

презентують посередництво між автором, який

зафіксував своє творіння за допомогою певної

системи знаків та реципієнтом, поняття пла-

стичність афілійоване з характером руху й же-

сту та конотується як «… засіб художньої вираз-

ності, що дає змогу наочно виявити внутрішній

зміст через зовнішню форму. <…> головна якість,

що характеризує рівень пластичної культури

актора» (Abramovych & Kudrenko, 2020, с.172).

Особливого сенсу набуває цей фено-

мен в хореографії – мистецтві, в якому «…

саме рухам тіла, жестикуляції та міміці на-

лежить провідна роль у створенні танцю-

вального образу, сутнісною ознакою якого

є пластична виразність» (Кіндер, 2007, с.6).

Пластичність, як природна основа есте-

тики будь-яких рухів, дозволяє передати всю

гаму почуттів та емоцій людини. Незалеж-

но від складності рухової дії (простий крок,

стрибок, поворот, танцювальний рух) скрізь

більшою або меншою мірою присутня пла-

стичність – «плавність, граціозність (рухів,

жестів і т. ін.)» (Білодід, ред., 1970-1980, с.566).

«Німа» мова танцю з самого початку прагне

компенсувати свою «мовчазність» завдяки

еквівалентному звучанню таких зображаль-

не-виражальних засобів як мімічна та жести-

куляційна підкресленість, рухова виразність та

символи, що викликають яскраві асоціації тощо.

Погодимося з думкою нашого видатного

співвітчизника, геніального балетмейстера й

танцівника ХХ ст. Сержа Лифаря, що танець є

«пластичною музикою» (Лифар, 2007), де «… руки

співають, долоні говорять, ноги відбивають

ритм і пишуть лінії (лінеарні контури тіла тан-

цівника – авт.) – це мелодії танцю, па – пластич-

но акцентовані акорди» (Лифарь, 2007, с.144).

Тіло танцівника – матеріал хореографії.

У цьому сенсі, пластичність – це не тіль-

ки засіб виразності танцівника, який нама-

гається досягнути експресивного афекту в

танці, задля передачі глядачеві його змісту,

це особлива обдарованість до творення мис-

тецтва «мовчання і скульптури, які постали».

В музичному мистецтві, основою якого

є звук, позбавлений смислової конкретики

слова, яке не відтворює фіксованих та візу-

альних картин світу, але має надзвичайну

виразність і різноманітність, оскільки пред-

УДК: 793.3:78.07

DOI https://doi.org/10.34142/27091805.2024.5.02.07

пластиЧне втіленнЯ мелодико-

інтонаціЙноЇ сфери муЗики в суЧасниХ

танцЯХ

кандидат педагогічних наук, про-

фесор кафедри хореографії ХНПУ

імені Г.С. Сковороди

Харків, Україна

email: n.bugayets@hnpu.edu.ua

https://orcid.org/0000-0002-7498-5696

доцент кафедри хореографії ХНПУ

імені Г.С. Сковороди

Харків, Україна

email: pinchuk.olga@hnpu.edu.ua

https://orcid.org/0000-0001-6482-2183

У статті здійснено спробу розкрити зміст феномену пластичність в музиці та хореографіч-

ному мистецтві, зокрема у сучасних танцях. Доведено, що саме пластичність є тим трансляційним

каналом завдяки якому відбувається інтеграційна взаємодія музики й танцю. З’ясовано, що сучас-

ний танець або contemporary dance, особливістю якого є змішання всіх танцювальних мов у єдиний

конгломерат, є історично обумовленим проявом ХХ сторіччя – доби революційних перетворень ба-

летного театру, пошуків нової пластичної мови, зародження небачених хореографічних концепцій

та форм, часом пробудження інтересу до музики та осмислення її законів. Досліджено принципи

пластичного віддзеркалення музики в танці, зокрема її мелодико-інтонаційної сфери. Встановлено,

що музична поетика хореографії, як пластичне втілення засобів музичної виразності в танці, ґрун-

тується на образно-пластичному та естетико-емоційному декодуванні та хореографічному пере-

творенні в процесі просторово-часового розгортання всіх структурних елементів музичної мови,

зокрема мелодії, фактури, гармонії та поліфонії, а головне – органічному сплаві цих елементів і

визначає лексичну єдність і цілісність сценічних рішень у музично-хореографічній формі.

Ключові слова: сучасний танець, пластичність, хореопластичність, мелодико-інтонаційна

сфера, мелодія, фактура, гармонія, поліфонія, лінеарний контур, пластичний рельєф танцю.

Постановка проблеми та її зв’язок з важли-

вими науковими чи практичними завданнями.

Аналіз пластичного сенсу музично-

го інтонування, пластичної природи рит-

му й метра красномовно свідчать, що вже

при первісному устрої людина поєднувала,

синтезувала у своєму відчутті те, що вира-

жало для неї ідею пластико-рухового (тан-

цювального) і звуко-образного (музичного).

Усвідомлення музики як посередни-

ці між розумом й почуттями та осмислення

знакове-лексичної природи музично-хорео-

графічного синтезу, розкриття сенсу музич-

ної основи танцю й відбиття засобів музич-

ної виразності, зокрема мелодії, інтонації,

фактури, поліфонії тощо, в хореопластиці,

які сприяють створенню єдиного музич-

но-хореографічного образу – надзавдання,

що постає перед балетмейстером-митцем.

Розуміння багатовекторності взаємозв’яз-

ків музики й хореографії, включно із сучасним

танцем, та своєрідності образне-пластичного

віддзеркалення музики в танці обумовлюють

актуальність проблеми, що підноситься в роботі.

Volume 5 (2) 2024

Professional Art Education Professional Art Education Volume 5 (2) 2024

Scientic Journal

метом його відображення є все багатство

внутрішнього світу людини, поняття «пла-

стичність» конотується «… як один з типів

музичної моторності, який характеризуєть-

ся відбиттям у структурі та образному строї

мови музики моделювання типів людського

руху, як в узагальнених, так і в індивідуалізо-

ваних його формах» (Voronovskaya, 2018, с.136).

Головна функція феномену пластич-

ність в музичному мистецтві – в її необхід-

ності для осмислення тих образів, які мають

окреслено виражену скульптурно-об’ємну

та чуттєво-відчутну, дотичну природу.

Поняття пластичності тісно пов’язане

з формуванням музичного простору – зву-

кового поля, що створюється фактурою, в

якій «… зосереджена потенційна нескінчен-

ність варіантів комбінаторики мелодичних

та гармонічних утворень, починаючи від їх

кількості, розподілу у часі до регістрового

розташування тощо» (Коновалова, 2020, с.89).

Пластичні якості здатна виявляти мелодія.

Малюнки й напрямки руху мелодії створюють

чіткі просторові контури; діапазон мелодії

окреслює невідчутний простір. Поступовий

рух мелодії утворює заповнений простір, рух

з інтервалами – більш розряджений.

Пластичний початок може містити й те-

матизм як «…певний конгломерат засобів

виразності, що виконує у творі функцію

індивідуалізованої образної сфери, струк-

турного стрижня музичного цілого» (Сте-

пурко, 2020, с.41). Пластичність найпомітні-

ше відбивається у традиційних класичних

темах-мелодіях, замкнутих у своїй будові,

чітко відмежованих від решти матеріалу.

На переконання О. Зінич, «саме пла-

стичність є одним з визначальних векторів

взаємодії, синтезу та інтеграції різних образ-

ним систем <…>, насамперед його музичної

та хореографічної складових» (Зінич, 2015,

с.20), що дає нам право казати як про втілен-

ня візуально-пластичних образів в музиці:

вважається, що образним імпульсом пре-

людії «Дельфійські танцівниці» Клода Дебюс-

сі, стала скульптурна група трьох танцівни-

ць, репродукцію якої він побачив у Луврі, так

і про візуалізацію звукових художніх образів

у пластиці танцю, наприклад, «…акапельне

унісонне звучання стародавнього григоріан-

ного дисонансу» (Бурська, & Кулик, 2023, с.33).

Образно-художній зміст музики та хо-

реографічні завдання щодо його реалізації,

зміщуються акценти у виборі балетмейсте-

ром-митцем якогось пріоритетного напряму.

«Принципи хореографічного осмис-

лення музично-виразових засобів – на пе-

реконання В. Клещукова – певною мірою

асоціюються з прийомами диригентського

осягнення образного і структурного складу му-

зичного матеріалу, а також з окремими фор-

мами інструментально-виконавських рухів (і

навпаки – музично-виконавські у тому числі

– з хореографічними)» (Клещуков, 2028, с.305)

У одних випадках вихідним імпульсом в

образно-пластичному рішенні музики у танці

виступає мелодико-інтонаційна сфера, в інших

– фактурно-ритмічна або оркестрово-темброва.

До мелодико-інтонаційної сфери, на

наш погляд, слід віднести мелодику, му-

зичну фактуру, гармонію та поліфонію.

Мелодика як сукупність мелодійних за-

кономірностей та специфічних рис, що ви-

являються в окремому музичному творі,

«найточніше відповідає у хореографії тому,

що можна позначити, як малюнок, лі-

неарний контур або пластичний рельєф

танцю» (Абдоков, 2009; Клещуков, 2018).

Інтонаційна сфера, фразобудування та

мелодико-тематичний зміст музики можуть

бути пластичне-образне відображені в хо-

реографії при лінеарному осмисленні руху,

зокрема, хвилеподібний тип мелодики най-

більше відповідає природному, плавному і не-

вигадливому пластичному малюнку танцю.

Щодо мальовничої пластики, У. Хогарт

– автор славнозвісного твору «Аналіз кра-

си» (1753), вважає хвилеподібний рух «лінією

краси», констатуючи, що «… як людська фор-

ма, ця лінія має силу надзвичайну додава-

ти витонченість красі» (Хогарт, 1753, с.53).

Хореографія, зокрема сучасна, передба-

чає точну відповідність між мелодико-те-

матичним розвитком музики та контур-

ним рельєфом пластичного малюнка, що

дозволяє балетмейстеру добиватися доско-

налої єдності музики та танцю, коли межа

між зоровим і слуховим ніби стирається.

Фактура як «звукова тканина музично-

го мовлення, яка складається з мелодійних

співзвуч» (Шип, 1998, с. 166), як «малюнок

у русі» (за М. Фокіним), що визначає в му-

зичному тексті характер взаємного розта-

шування партій (голосів) у вертикально-го-

ризонтальній площині, прямо відповідає

своєрідній текстурі танцю, що проявляється у

пластичному співвідношенні вертикалі та го-

ризонталі в процесі створення хореографічно-

го малюнка як просторової композиції танцю.

Органічна єдність фактурної вертикалі,

яка трансформується в сучасній хореографії

в рух на півпальцях та вільної, горизонталь-

но-фронтальної, дуже гнучкої мелодійної лінії,

поєднання пластичне самостійних сольних

ліній (танцювальних партій) із висхідними,

за своїм естетико-стильовою походженням до

кращих класичних зразків, зупинками руху

ансамблевих груп тощо, створює руховий візу-

ально-пластичний потенціал найрізноманіт-

ніших типів руху – статуарного, динамічного

та статуарне-динамічного, перекладаючи «…

ритме-інтонаційний, звуковий «образ руху»

(кінетичний, м’яза моторний-моторний чи

статуарний, тілесний)» (Зінич, 2004, с.4) у кон-

кретний танцювальний рух, позу або жест.

Гармонія – функціональна музична систе-

ма впорядкованого поєднання звуків, здавало-

ся б, немає візуальних змістовних (сенсових)

паралелей із пластичним змістом хореографії.

Проте, саме функціональний зміст, який пере-

дає той чи інший гармонійний задум музично-

му розгортанню, є найважливішим фактором

хореопластичного освоєння музики, бо дозво-

ляє надзвичайно точно діагностувати стилі-

стичну приналежність музики, виявляючи

характерні риси різних національних шкіл,

епох, напрямів та індивідуальної манери ком-

позиторів і стає найважливішим логіко-струк-

турним компонентом у формуванні загаль-

ної музично-хореографічної архітектоніки.

Гармонія, що ґрунтується на модальності,

у пластичному втіленні візуалізує безперерв-

но-нескінченними тип руху та у просторовій

композицій танцю уникає структурного чле-

нування великих сцен, пов’язуючи їх логікою

безперервного тонального розвитку та єд-

ності, і, навпаки, функціонально-гармоній-

на побудова у пластичному втіленні ре-

презентує замкненість окремих епізодів та

контрасти на перетинах окремих частин, які

ського мотиву трансформовано Уве Шольцем

– автором балету «Велика меса» – у своєрід-

ний пластичний унісон» (Герц, 2018, с. 161).

Сучасний танець або contemporary

dance – «вид сучасної хореографії неокла-

сичного спрямування європейського по-

ходження» (Шариков, 2010, с.51), як ком-

понент сучасної культури, що формує

актуальні й характерні для неї форми мис-

тецтва, є проявом певного історичного періоду.

Він характеризується неприйняттям кор-

донів і стандартів хореографії, лексичним за-

стосуванням не тільки технік сучасного тан-

цю, а й усіляких положень і прийомів тілесної

виразності, «… підтримує багатоманіття, що

саме собою є формою стосунків, способом різ-

норідного співіснування» (Бігус, 2021, с.193).

Сontemporary dance як і загалом хорео-

графічне мистецтво, подібно до музичного, має

символічну та комунікативну природу, але

у той час як танець спрямовує на просторове

й зорове художнє сприйняття різноманітних

пластичних образів, бо в ньому відбита поети-

ка пластичних мистецтв – ієрархія закономір-

них просторових відносин, ілюзорна проекція

конкретних символічних знаків на сценічну

площину, тривимірність матеріального тіла

танцівника, своєрідне динамічне середови-

ще, в якому закарбована складна система ру-

хових форм, музика – є довершеним худож-

ньо-пластичним втіленням категорії часу.

Саме синтез вимірів «простору й часу»

становить генезисну суть танцю, в якому му-

зика є не фоном і декорацією, а образно-змі-

стовною метою реалізації найрізноманітніших

художніх завдань. Фактор руху видається нам

своєрідною точкою «золотого перетину», в яко-

му сходяться фундаментальні принципи ху-

дожнього виміру простору і часу та утворюють

єдине ціле, гармонійне поєднання якого пород-

жує танець як мистецтво музикування тілом.

Виокремлення особливостей пластичності

хореографічних і музичних образів дозволило

ідентифікувати декілька засадничих прин-

ципів, що визначають різноманіття хореопла-

стичного втілення засобів художньої виразності

музичних форм, а саме: «…принцип емоційного

резонансу … принцип структурного резонансу

… принцип емоційного доповнення образу …

принцип корекції образу … принцип емоцій-

Volume 5 (2) 2024

Professional Art Education Professional Art Education Volume 5 (2) 2024

Scientic Journal

підривають рух наскрізного хореографічної дії.

Музична поліфонія як вид «… багатоголос-

ся, де окремі голоси мають рівноправне значен-

ня при самостійному інтонаційно-ритмічному

розвитку, розбіжностях каденцій, цезур, куль-

мінацій, акцентів тощо» (Чжоу, С., 2019, с.136)

є важливим інструментом просторово дифе-

ренційованого пластичного втілення музич-

ного тексту на сцені, бо пластична трансфор-

мація будь-якого музичного тексту засобами

хореографії поліфонічна за своєю природою.

Сенс хореографічної поліфонії – у просто-

рово-площинному вираженні окремих ліній

(партій), у поєднанні цих ліній, у виявленні го-

ловних і підпорядкованих голосів-персонажів.

Пластичність втілення поліфонічно-

го бачення музики особливо яскраво відби-

вається в ансамблевих і масових сценах, де

рухові хореолінії метафорично відбивають

поліфонічний лад музичного розгортання.

Висновки. В результаті наукового пошуку

визначено, що пластичність в хореографії, зо-

крема сучасних танцях, це – естетичне-виразні,

натхненні й пластичне-образні можливості, за-

кладені в тілесності танцівника та втілені в його

рухах, жестах та позах, задля цілісного вира-

ження в танці емоцій, почуттів, думок та глибо-

ких переживань, характерів та людської вдачі.

Доведено, що як художньо-творча прак-

тика, пластичне втілення музики в танці

ґрунтується на органічному співвідношенні

музичного та хореографічного інтонування.

При цьому мелодико-інтонаційний лад музи-

ки переважно знаходить своє художньо-пла-

стичне відображення у контурне-графічно-

му образі хореографічного руху, виразність

хореографічної текстури спирається на ві-

зуально-пластичне диференціювання му-

зичної фактури, гармонійна мова музики ві-

дображається в тектоніці хореографічного

розгортання на рівні логічного структуруван-

ня музично-хореографічного матеріалу, а пла-

стична багатовимірність танцю ґрунтується

на відображенні поліфонічного складу музики.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Abramovych, O., & Kudrenko, A. (2020). Теоретико-методологічні аспекти пластичної виразності в

майстерності актора. Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. 3(2), 165–

179. https://doi.org/10.31866/2616-759x.3.2.2020.219280

Hogarth, William. (1753). The Analysis of Beauty. London: Printed by John Reeves for the Author, 1753.

Fontes 52. 20 July 2010. https://doi.org/10.11588/artdok.00001217

Бігус, О. (2021). Дефініція поняття «сучасний танець» у науковому дискурсі. Вісник Націо-

нальної академії керівних кадрів культури і мистецтв, (2), 188-193. https://doi.org/10.32461/2226-

3209.2.2021.240061

Білодід, І.К. ред., (1970-1980). Словник української мови : [в 11 т.] Київ : Наук. Думка.

Бурська, О.П. & Кулик, Д.О. (2023) Невербальна експресія: форми вираження художньої думки в

хореографії та музичному мистецтві (на прикладі балету Крістал Пайт "Body and Soul", 2019). Науко-

вий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова: зб. наук. праць. 29 (14). 23-35 https://doi.org/10.31392/NPU-nc.

series14.2023.29.03

Вороновська, O. (2018). Категорії «рух» і «рух у музиці»: етимологія, дефініції та взаємодія. Музич-

не мистецтво і культура, 2(27), 127-139. https://doi.org/https://doi.org/10.31723/2524–0447–2018–27–2–

127–139

Герц, І.І. (2018). Музично-хореографічний синтез у балеті Уве Шольца «Велика меса». Вісник На-

ціональної академії керівних кадрів культури і мистецтв: наук. журнал. К.: Міленіум. (1). 160-164.

http://dspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/dspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/9554

Зінич, О. (2015). Пластична взаємодія різних образних систем у мистецтві балету (аспект співвід-

несеності музичного та хореографічного руху). Студії мистецтвознавчі. (1). 14-24. http://nbuv.gov.ua/

UJRN/StudM_2015_1_4

Зінич, О.В. (2004). Пластичність у балетній музиці М. Равеля (в аспекті взаємодії мистецтв).[Ав-

тореф.дис. канд. мистецтвознавства. Національна музична академія України ім. П.І. Чайковського]

Зінич, О.В. (2009). Пластичність у балетній музиці М. Равеля (в аспекті взаємодії мистецтв):

монографія. Київ: ІМФЕ.

Кіндер, К.Р. (2007). Семантика пластичних символів народної танцювальної культури україн-

ців [Автореф. дис... канд. мистецтвознавства. Київський національний ун-т культури і мистецтв].

КНУКіМ.

Клещуков, В.П. (2018). Музично-пластична природа хореографічного мистецтва. Музичне мис-

тецтво і культура. 27 (1). 300-309. https://doi.org/10.31723/2524–0447–2018–27–1–300–30

Коновалова, І. (2022). Форми репрезентації мелодико-гармонічних взаємозв’язків на рівнях ладу

і фактури в музичному мистецтві нового часу. Актуальнi питання гуманiтарних наук. 58 (1), 87-93.

https://doi.org/10.24919/2308-4863/58-1-13

Лифар, С. (2007). Спогади Ікара / з фр. пер. Г. Малець. К. : Пульсари.

Степурко, В.І. (2020). Аналіз музичних творів : навчальний посібник. Київ: НАКККіМ.

Чжоу, Сіньюй. (2019). Поліфонічна форма музики ХХ століття як тип письма та спосіб мислен-

ня. Науковий часопис НПУ імені М.П.Драгоманова. 27 (14). 136-142. https://doi.org/10.31392/NPU-nc.

series14.2019.27.22

Шариков, Д.І. (2010). "Contemporary dance" у балетмейстерському мистецтві: Навчальний посіб-

ник. К.: КиМУ.

Шип, С.В. (1998). Музична форма від звуку до стилю: навчальний посібник. К. Заповіт. 368 с.

REFERENCES

Abramovych, O., & Kudrenko, A. (2020). Teoretyko-metodolohichni aspekty plastychnoyi vyraznosti

v maysternosti aktora [Theoretical and methodological aspects of plastic expressiveness in the skill of an

actor]. Visnyk Kyyivsʹkoho natsionalʹnoho universytetu kulʹtury i mystetstv. 3(2), 165–179. https://doi.

org/10.31866/2616-759x.3.2.2020.219280 [in Ukrainian]

Hogarth, William. (1753). The Analysis of Beauty. London: Printed by John Reeves for the Author, 1753.

Fontes 52. 20 July 2010. https://doi.org/10.11588/artdok.00001217 [in Englich]

Bihus, O. (2021). Denitsiya ponyattya «suchasnyy tanetsʹ» u naukovomu dyskursi [Denition of the

concept of “modern dance” in scientic discourse]. Visnyk Natsionalʹnoyi akademiyi kerivnykh kadriv kulʹtury

i mystetstv, (2), 188-193. https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2021.240061 [in Ukrainian]

Bilodid, I.K. red., (1970-1980). Slovnyk ukrayinsʹkoyi movy : [v 11 t.] [Dictionary of the Ukrainian language:

[in 11 vols.]. Kyiv: Nauk.] Kyyiv : Nauk. Dumka. [in Ukrainian]

Bursʹka, O.P. & Kulyk, D.O. (2023). Neverbalʹna ekspresiya: formy vyrazhennya khudozhnʹoyi dumky v

khoreohrayi ta muzychnomu mystetstvi (na prykladi baletu Kristal Payt "Body and Soul", 2019) [Nonverbal

expression: forms of expression of artistic thought in choreography and musical art (on the example of the

ballet Crystal Pite "Body and Soul", 2019)]. Naukovyy chasopys NPU imeni M.P. Drahomanova: zb. nauk. pratsʹ.

29 (14). 23-35. https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series14.2023.29.03 [in Ukrainian]

Voronovsʹka, O. (2018). Katehoriyi «rukh» i «rukh u muzytsi»: etymolohiya, denitsiyi ta vzayemodiya

[Categories of “movement” and “movement in music”: etymology, denitions and interaction]. Muzychne

mystetstvo i kulʹtura, 2(27), 127-139. https://doi.org/https://doi.org/10.31723/2524–0447–2018–27–2–127–139

[in Ukrainian]

Herts, I.I. (2018). Muzychno-khoreohrachnyy syntez u baleti Uve Sholʹtsa «Velyka mesa» [Musical

and choreographic synthesis in Uwe Scholz’s ballet “The Great Mass”]. Visnyk Natsionalʹnoyi akademiyi

kerivnykh kadriv kulʹtury i mystetstv: nauk. zhurnal. K.: Milenium. (1). 160-164. https://dspace.pdpu.edu.ua/

jspui/handle/123456789/9554 [in Ukrainian]

Zinych, O. (2015). Plastychna vzayemodiya riznykh obraznykh system u mystetstvi baletu (aspekt

spivvidnesenosti muzychnoho ta khoreohrachnoho rukhu) [Plastic interaction of different image systems in

Volume 5 (2) 2024

Professional Art Education Professional Art Education Volume 5 (2) 2024

Scientic Journal

the art of ballet (aspect of correlation of musical and choreographic movement)]. Studiyi mystetstvoznavchi.

(1), 14-24. http://nbuv.gov.ua/UJRN/StudM_2015_1_4 [in Ukrainian]

Zinych, O.V. (2004). Plastychnistʹ u baletniy muzytsi M. Ravelya (v aspekti vzayemodiyi mystetstv) [Plasticity

in ballet music by M. Ravel (in the aspect of interaction of arts)]. [Avtoref.dys. kand. mystetstvoznavstva.

Natsionalʹna muzychna akademiya Ukrayiny im. P.I. Chaykovsʹkoho] [in Ukrainian]

Zinych, O.V. (2009). Plastychnistʹ u baletniy muzytsi M. Ravelya (v aspekti vzayemodiyi mystetstv):

monohraya [Plasticity in ballet music by M. Ravel (in the aspect of interaction of arts): monograph]. Kyyiv:

IMFE [in Ukrainian]

Kinder, K.R. (2007). Semantyka plastychnykh symvoliv narodnoyi tantsyuvalʹnoyi kulʹtury ukrayintsiv

[Semantics of plastic symbols of folk dance culture of Ukrainians] [Avtoref. dys... kand. mystetstvoznavstva.

Kyyivsʹkyy natsionalʹnyy un-t kulʹtury i mystetstv]. KNUKiM [in Ukrainian]

Kleshchukov, V.P. (2018). Muzychno-plastychna pryroda khoreohrachnoho mystetstva [The musical

and plastic nature of choreographic art]. Muzychne mystetstvo i kulʹtura. 27 (1). 300-309. https://doi.

org/10.31723/2524–0447–2018–27–1–300–30 [in Ukrainian]

Konovalova, I. (2022). Formy reprezentatsiyi melodyko-harmonichnykh vzayemozvʺyazkiv na rivnyakh

ladu i faktury v muzychnomu mystetstvi novoho chasu [Forms of representation of melodic and harmonic

relationships at the levels of order and texture in modern musical art]. Aktualʹni pytannya humanitarnykh

nauk. 58 (1), 87-93. https://doi.org/10.24919/2308-4863/58-1-13 [in Ukrainian]

Lyfar, S. (2007). Spohady Ikara / z fr. per. H. Maletsʹ [Memories of Icarus / from the French trans]. K. :

Pulʹsary [in Ukrainian]

Stepurko, V.I. (2020). Analiz muzychnykh tvoriv : navchalʹnyy posibnyk [Analysis of musical works: a

textbook]. Kyyiv: NAKKKiM [in Ukrainian]

Chzhou, Sinʹyuy. (2019). Polifonichna forma muzyky XX stolittya yak typ pysʹma ta sposib myslennya

[Polyphonic form of music of the 20th century as a type of writing and a way of thinking]. Naukovyy

chasopys NPU imeni M.P.Drahomanova. 27 (14). 136-142. https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series14.2019.27.22

[in Ukrainian]

Sharykov, D.I. (2010). Contemporary dance" u baletmeystersʹkomu mystetstvi: Navchalʹnyy posibnyk

[Contemporary dance" in ballet master's art: A textbook]. K.: KyMU [in Ukrainian]

Shyp, S.V. (1998). Muzychna forma vid zvuku do stylyu: navchalʹnyy posibnyk. K. Zapovit. 368 s.

[in Ukrainian]

Надійшла до редакції / Received: 05.11.2024

Рекомендовано до друку / Accepted: 05.12.2024

plastic implementation of the melodic

and intonation sphere of music in

modern dances

Сandidate of Pedagogic sciences, professor of

Department in Choreography, H.S. Skovoroda

Kharkiv National Pedagogical University

Kharkiv, Ukraine

email: n.bugayets@hnpu.edu.ua

https://orcid.org/0000-0002-7498-5696

Assistant Professor of Department in

Choreography, H.S. Skovoroda Kharkiv

National Pedagogical University

Kharkiv, Ukraine

email: pinchuk.olga@hnpu.edu.ua

https://orcid.org/0000-0001-6482-2183

The article attempts to reveal the meaning of the phenomenon of plasticity in musical and

choreographic art, particular in modern dance.

Methods and methodology. The study used methods of search-analytical, structural-typological,

comparative, prognostic and generalizing analysis, which allowed to reveal the meaning of the plastic

embodiment of the melodic-intonational sphere of music in modern dances.

The scientic novelty lies in the reection of the phenomenon of plasticity in musical and

choreographic art; the isolation of the principles of the plastic embodiment of the melodic-intonational

sphere of music in modern dance.

The results of the study showed that plasticity is a transmission channel through which the

integrative interaction of music and dance occurs. It has been established that modern dance, or

contemporary dance, the peculiarity of which is the mixing of all dance languages into a single

conglomerate, is a historically conditioned manifestation of the 20th century - the era of revolutionary

transformations of the ballet theater, the search for a new plastic language, the emergence of unprecedented

choreographic concepts and forms, sometimes awakening interest in music and understanding its laws.

The principles of plastic reection of music in dance, in particular its melodic and intonation sphere, are

highlighted.

Conclusions. It has been established that the musical poetics of choreography, as a plastic

embodiment of the means of musical expressiveness in dance, is based on gurative-plastic and aesthetic-

emotional decoding and choreographic transformation in the process of spatial-temporal deployment

of all structural elements of musical language, in particular melody, texture, harmony and polyphony.

What is valuable is that the organic fusion of these elements determines the lexical unity and integrity of

stage solutions in musical and choreographic form.

Keywords: contemporary dance, plasticity, choreoplasticity, melodic-intonation sphere, melody,

texture, harmony, polyphony, linear contour, plastic relief of dance.

DOI https://doi.org/10.34142/27091805.2024.5.02.07

Volume 5 (2) 2024

Professional Art Education Professional Art Education Volume 5 (2) 2024

Scientic Journal

ся різні шляхи реалізації індивідуального під-

ходу у викладанні вокалу (Ван Ченьюань, Лун

Ючен, Лю Сяолун, Сонг Ян, Сунь Цзін’я, Хоу Фан,

Чжоу Ї, Чжоу Сяоянь, Чжу Лін, Чжу Тяньі, Юй

Ісюан та інші). Визначаються вимоги до викла-

дачів, діяльність яких забезпечує індивідуалі-

зацію навчання (Сяо Су, Цзян Сяоянь та інші).

Формулювання цілей та завдань статті.

Метою статті є дослідження підходів китай-

ських науковців до визначення термінів

«індивідуальність» та «індивідуалізація»,

їх співвідношення з іншими близькими

за суттю категоріями, виділення ознак ін-

дивідуальності, механізму індивідуалізації.

Виклад основного матеріалу. Науковий

пошук свідчить, що категорії «індивідуаль-

ність» та «індивідуалізація» китайські нау-

ковці розглядають у взаємозв’язку з понят-

тями «людина», «індивід», «особистість»,

«соціалізація», підкреслюючи їх специфіку.

У китайській енциклопедії Baidu поняття

«людина» трактується як жива істота, а кате-

горія «людськість» визначається з точки зору

природи людини у широкому (йдеться про

властивості, які притаманні людині як пред-

ставнику класу живих істот і є спільними для

людини та інших тварин) та вузькому (йдеть-

ся про властивості, які відрізняють людину від

інших тварин та роблять людину людиною)

розумінні. Зазначається, що термін «індивід»

характеризує одиницю у певному виді, кон-

кретного суб’єкта у групі. Такого слова у китай-

ській мові немає, поняття «individual» викори-

стовують, перекладаючи у вигляді китайських

виразів: «окрема людська істота», «унікальна

особа», «неповторна людина» тощо. У філо-

софському розумінні індивідом є жива люди-

на, яка має своєрідне і незалежне існування,

перебуває у певних соціальних відносинах і

диференційована за соціальним статусом, здіб-

ностями та функціями. Поняття «індивідуаль-

ність» тлумачиться як сукупність унікальних

і відносно стабільних психологічних характе-

ристик, які визначають характер та поведін-

ку особистості. Щодо терміну «особистість

(персоналія)» зауважується його латинське

походження від слова «persona», яке спочатку

означало актора, що носив «маску», а пізніше

персонажів, їх внутрішні характеристики та

надається трактування у якості синоніма ін-

дивідуальності. Окремо наводиться визначен-

ня поняття «естетична індивідуальність», яке

трактується як характеристика унікальності

особистості як самобутнього джерела винятко-

вості, розмаїття, багатства творчої виразності;

здатність людини створювати неповторні

естетичні судження і виявляти творчий по-

тенціал через особливості власного сприйнят-

тя. Підкреслюється, що нею повною мірою во-

лодіють люди, які відрізняються розвиненими

естетичними потребами, тонкою чутливістю

естетичних реакцій, стійкою психологічною

позицією у сфері естетичної інтуїції, емоцій

та мислення, естетичними здібностями, гли-

боким естетичним досвідом, яскравими ін-

дивідуальними рисами у творчій діяльності.

Стосовно поглядів китайських науковців

на визначення поняття «індивідуальність» та

його співвідношення з терміном «особистість»,

підкреслимо відсутність єдиної точки зору.

Згідно фундаментального дослідження Донг

Чжунву: одні підтримують думку щодо тотож-

ності даних категорій, інші не вважають їх

повністю ідентичними (Донг Чжунву, 2016, с. 15).

Сюй Цзюнь пояснює даний факт тим, що термін

«індивідуальність» уживається науковцями у

різних сенсах: з одного боку, для позначення

схожих соціально значущих рис (personality),

з іншого, – протилежності «загального», ін-

дивідуальних відмінностей (individuality).

Водночас індивідуальність у другому значен-

ні розглядається як складова індивідуаль-

ності у першому розумінні (Сюй Цзюнь, 2015).

З цього приводу Лю Сяньцзюнь, Сюй

Цзюнь підкреслюють, що з огляду на те, що

індивід, стаючи соціальною істотою, одно-

часно розвиває як свою схожість з іншими,

так і свою відмінність від інших (Сюй Цзюнь,

2015), особистість є індивідуальністю. Вона

уявляє собою єдність (пов’язаність, взаємо про-

никливість), по-перше, природності та соціаль-

ності; по-друге, – спільності та унікальності.

ЇЇ формування залежить від рівня психічно-

го розвитку індивіда та суспільних відносин,

у яких він живе. Вона виявляється через су-

купність особливостей людини, які, з одно-

го боку, характеризують її приналежність до

людської спільноти, з іншого – створюють

неповторне поєднання в кожному конкрет-

ному індивіді (Лю Сяньцзюнь, 2018, с. 15–16).

УДК: 378.016:784] (510)

DOI https://doi.org/10.34142/27091805.2024.5.02.08

трактуваннЯ понЯть «індивідуальність»

та «індивідуаліЗаціЯ» китаЙськими

науковцЯми

здобувачка третього (освітньо-науково-

го) рівня вищої освіти кафедри освіто-

логії та інноваційної педагогіки ХНПУ

імені Г. С. Сковороди

Харків, Україна

email: 583182217@qq.com

https//orcid.org/0009-0008-0251-6939

доктор педагогічних наук, професор

кафедри освітології та інно-

ваційної педагогіки ХНПУ

імені Г.С. Сковороди

Харків, Україна

email: m.e.pisotska@hnpu.edu.ua

https://orcid.org/0000-0002-8743-7728

У статті на основі аналізу довідкової та науково-педагогічної літератури розкрито підходи

китайських авторів щодо визначення понять «індивідуальність» та «індивідуалізація». Підкреслено

їх тлумачення у взаємозв’язку з категоріями «людина», «індивід», «особистість», «соціалізація». Кон-

статовано існування різних точок зору щодо співвідношення термінів «особистість» та «індивіду-

альність», «індивідуалізація» та «соціалізація». Узагальнено погляди щодо взаємопов’язаних ознак

індивідуальності: своєрідність, унікальність, неповторність, здібність до розвитку, стабільність і

мінливість, складність, цілісність, наявність власного Я, тотожність самому собі, самостійність,

автономність, свобода, активно-творчий характер існування. Окремо наведено підходи до визначен-

ня поняття «естетична індивідуальність». Наголошено на акцентуванні китайськими науковцями

при трактуванні поняття «індивідуалізація» на перетворенні, посиленні, ускладненні індивідуальних

характеристик людини, реалізації її унікальності, становленні самосвідомості, зростанні самовід-

повідності. З’ясовано їх погляди щодо механізму індивідуалізації.

Ключові слова: індивідуальність, індивід, особистість, індивідуалізація, соціалізація, КНР,

Китай

Постановка проблеми та її зв’язок з важли-

вими науковими чи практичними завданнями.

До аналізу підходів до визначення кате-

горій «індивідуальність» та «індивідуаліза-

ція» китайськими науковцями звертаємося в

контексті компаративістського дослідження

проблеми індивідуалізації навчання вокалу в

закладах вищої освіти КНР, актуальність якого

зумовлена необхідністю обміну досвідом ре-

алізації гуманістичної парадигми як виклику

сучасної освіти. Вивчення концептуалізації

понять термінологічного поля означеної про-

блеми китайськими дослідниками дозволить

краще зрозуміти унікальність їх підходів до

побудови відповідних освітніх практик, умож-

ливіть ефективне використання педагогічно

цінних ідей в сучасних умовах розвитку україн-

ської вищої музично- педагогічної освіти.

Аналіз основних досліджень і публікацій.

У наукових працях китайських учених пробле-

ма індивідуалізації навчання досліджується у

різних напрямах. Уточняється її термінологіч-

не поле (Ван Сінсю, Вей Вей, Гоу Кванденг, Донг

Чжунву, Мен Шуан, Чжао Юсінь, Яо Вей та інші).

Обґрунтовується необхідність врахування у

процесі навчання певних індивідуальних осо-

бливостей студентів (Ван Сяолян, Лі Юйлун, Лу

Хуачжао, Лу Юаньюань та інші). Розробляють-

Volume 5 (2) 2024

Professional Art Education Professional Art Education Volume 5 (2) 2024

Scientic Journal

На думку Донг Чжунву, риси осо-

бистості та індивідуальності перепліта-

ються, спільно впливаючи на поведін-

ку людини. Індивідуальність виражає

унікальність складної внутрішньої органі-

зації особистості (Донг Чжунву, 2016, с. 15).

Лю Сяньцзюнь, Чжен Хангшенг, Ян Мінь

наголошують на існуванні взаємопов’язаних

ознак індивідуальності, що випливають з осо-

бливостей людської сутності: своєрідність,

унікальність, неповторність, здібність до ро-

звитку, стабільність і мінливість, складність,

цілісність, наявність власного Я, тотожність

самому собі, самостійність, автономність, сво-

бода, активно-творчий характер існування (Лю

Сяньцзюнь, 2018; Чжен Хангшенг Ян Мінь, 2024).

Зокрема, з приводу такої ознаки індиві-

дуальності як автономність Чжен Хангшенг

та Ян Мінь зауважують, що індивід і суспіль-

ство як два найголовніші суб’єкта мають та

виражають у ході своїх дій різні потреби:

людина народжується вільною і прагне до

автономії, тоді як суспільство потребує по-

рядку і вдається до влади, певних норм. Ре-

альністю сучасного суспільства у різних сфе-

рах і змістом процесу інтеграції та конфлікту

становлять єдність і розбіжності, співпраця і

відокремлення, гармонія і напруженість між

вимогами і практиками індивіда та суспіль-

ства (Чжен Хангшенг Ян Мінь, 2024, с. 32).

Розглядаючи складність та цілісність як

ознаки індивідуальності Лю Сяньцзюнь роз-

криває їх через діалектику загального, одинич-

ного та особливого, згідно з якою «спільність»

означає універсальність, а «індивідуальність»

– одиничність, те, що існує в одиничному чис-

лі. Автор підкреслює, що вони тісно пов’язані

і нероздільні, перебувають у діалектичному

взаємозв’язку: з одного боку, не може бути

спільності без індивідуальності; з іншого, –

індивідуальність не може бути відокремлена

від спільності. Оскільки людська індивідуаль-

ність входить в певний клас, у неї завжди є

загальне, тому як цілісна система вона уявляє

собою єдність унікальних та універсальних

якостей людини (Лю Сяньцзюнь, 2018, с. 16).

Донг Чжунву зауважує багаторів-

невість та багатогранність структури ін-

дивідуальності, що утворена унікальним

поєднанням (як органічно поєднане ціле)

ні самовідповідності, реалізації її унікальності.

З метою уточнення підходів щодо визна-

чення суті даного процесу розглянемо погляди

китайських науковців на механізм індивіду-

алізації. Так, у китайській енциклопедії Baidu

підкреслено, що він полягає у трансляції ін-

дивідом як суб’єктом соціальної практики авто-

номії в діях, що передбачає здійснення ним під

час взаємодії із зовнішніми факторами (навко-

лишнім середовищем, можливостями і пробле-

мами) активного коригування суб’єктивних

аспектів свого стану (пізнавальних емоційних,

вольових психічних процесів і фізичних функ-

цій), забезпечуючи тим самим адаптивну реак-

цію на зміни, свідомий контроль за власними

діями та здібність нести відповідальність за

наслідки своїх незалежних дій. Водночас на-

голошено, що індивідуалізація передбачає під-

ключення слідом за механізмом відокремлен-

ня механізмів творчості, бо активна участь у

соціальній практиці, досягнення поставлених

цілей через попереднє осмислення сенсу дій,

планування і прогнозування можливих ситуа-

цій та цілеспрямовані зусилля дають змогу ін-

дивіду перетворити свою діяльність і соціаль-

не життя на творчий, конструктивний процес.

Китайські вчені розглядають поняття «ін-

дивідуалізація» поряд з категорією «соціалі-

зація», яка у китайській енциклопедії Baidu

тлумачиться як процес і результат взаємодії

людини і суспільства, за допомогою якого

вона адаптуються до нього, активно робить

свій внесок у його життя і створює нову куль-

туру. Такої ж думки дотримується Сюй Цзюнь,

підкреслюючи, що соціалізація є процесом

соціальної взаємодії, за допомогою якого лю-

дина формує власну особистість і навчається

способам участі в житті суспільства, побудо-

ви стосунків з колективом (Сюй Цзюнь, 2015).

Науковий пошук свідчить, що у китай-

ській науковій спільноті не має єдиної точки

зору на співвідношення процесів соціалізації

та індивідуалізації. Так, у китайській енцикло-

педії Baidu наголошено, що вони є специфічни-

ми складовими єдиного процесу духовного ро-

звитку людини. Якщо соціалізація передбачає

перетворення біологічного індивіда на людину

соціальну, то індивідуалізація означає безпе-

рервний проґрес соціальної людини в новішу

сучасну людину. З огляду на цю специфіку, Гао

Сюпін, Ма Хомін, Фен Цзяньцзюнь вважають

дані процеси взаємопов’язаними, але проти-

лежними, між якими існують «відносини єд-

ності протилежностей» (Гао Сюпін, Ма Хомін,

1998, с. 299). Так, Фен Цзяньцзюнь, пояснюючи

свою думку, зазначає, що між людьми існують

як подібності, так і відмінності. Подібності про-

являються в соціальній природі людини, яка

відображає адаптацію людини до суспільства

і є результатом соціалізації. Відмінності роз-

криваються в унікальності особистості, яка

формується в практичній діяльності індивіда

та є результатом індивідуалізації (Фен Цзяньц-

зюнь, 2002, с. 33). Згідно іншої точки зору Сінь

Цзіцян, Юань Чженго, Юй Голян, індивідуаліза-

ція породжувана соціалізацією не протистоїть

останній, а супроводжує соціалізацію і висту-

пає її складовою (Юань Чженго, 2004, с. 73),

оскільки процес соціалізації як процес соціаль-

ного розвитку є одночасно процесом, за допом-

огою якого індивід набуває своєї унікальності, і

процесом, за допомогою якого індивід набуває

спільності (Юй Голян, Сінь Цзіцян, 2004, с. 4).

Висновки. Отже, у результаті наукового

пошуку визначено, що китайські науковці

поняття «індивідуальність» та «індивідуаліза-

ція» аналізують у взаємозв’язку з категоріями

«людина», «індивід», «суб’єкт», «особистість»,

«соціалізація», підкреслюючи специфіку да-

них термінів. Проаналізовано їх погляди щодо

взаємопов’язаних ознак індивідуальності,

механізму індивідуалізації, співвідношен-

ня процесів соціалізації та індивідуалізації.

Перспективи подальших досліджень.

У подальшому плануємо дослідити під-

ходи китайських науковців щодо визна-

чення інших понять термінологічного

поля проблеми індивідуалізації навчання.

характеристик: потенційної можливості ви-

конання певної діяльності, тобто здібностей;

ставлення та способу поведінки при вико-

нанні завдань, тобто характеру; тенденцій

діяльності, таких як мотиви, інтереси, ідеали,

переконання тощо, які регулюють та контро-

люють поведінку людини, а також динаміч-

них характеристик психічної діяльності, то-

бто темпераменту (Донг Чжунву, 2016, с. 15).

Щодо стабільності та мінливості Донг

Чжунву, Лю Сяньцзюнь, Хао Бінь наголошують,

що в індивідуальності має прояв їх єдність. Ста-

більність відображається у тих послідовних і

стійких рисах, які проявляються в людині на

регулярній основі, проходять через все життя;

мінливість характеризує здібність до актив-

ності, руху, зміни, збагачення і дозрівання, що

може здійснюватися відповідно до змін у со-

ціальних відносинах, життєвому середовищі

у позитивному або негативному напрямах (Лю

Сяньцзюнь, 2018, с. 16; Донг Чжунву, 2016, с. 15).

Підкреслимо погляди китайської науко-

вої спільноти стосовно визначення поняття

«індивідуалізація». Китайська енциклопедія

Baidu трактує дану категорію як процес, у

якому в умовах відкритості та швидких змін

різних сфер суспільного життя індивід як

цілісна одиниця в системі соціальних відно-

син все більше виявляє і виражає свою не-

залежність, унікальність і суб’єктивність.

На думку Лю Сяньцзюнь, оскільки осо-

бистість (індивідуальність) постійно розви-

вається і змінюється та є сукупністю всього,

що людина переживає в житті з моменту сво-

го народження, індивідуалізація уявляє собою

спосіб існування людини (Лю Сяньцзюнь, 2018,

с. 15). Донг Чжунву тлумачить індивідуаліза-

цію як процес формування індивідуальних

характеристик людини через її поведінку та

діяльність; перетворення, трансформації цих

індивідуальних характеристик, при якому

людина прагне до більшої автентичності та

самовідповідності, становлення кращої вер-

сії самої себе через взаємодію з соціальним

середовищем (Донг Чжунву, 2016, с. 15–16).

Як бачимо, науковці наголошу-

ють при трактуванні індивідуаліза-

ції на перетворенні, посиленні, усклад-

ненні індивідуальних характеристик

людини, становленні її самосвідомості, зростан-

Volume 5 (2) 2024

Professional Art Education Professional Art Education Volume 5 (2) 2024

Scientic Journal

Liu Xianjun. (2018). The Content and Signicance of Personalized Education. Journal of Northwestern

Polytechnical University (Social Sciences Edition), (1), 15–21 https://jfzx.nwpu.edu.cn/xbwz/xb_pdf/2018_1/3.

pdf [in Chinese]

Ma Houmin, & Gao Xiuping. (1998). Research in the Sociology of Education. Shanghai: Shanghai

Educational Publishing House [in Chinese]

Twelve Key Teacher Training Universities in China. (2002). Foundations of Education. Beijing: Educational

Science Publishing House [in Chinese]

Xu Jun. (2015). «Individualization» and «Socialization» of Individuals: An Essay on the Educational

Functions of Schools. Shanghai Educational Research, (8) [in Chinese]

Yu Guoliang, & Xin Ziqiang. (2004). Psychology of Social Development. Hefei: Anhui Provincial Education

Publishing House [in Chinese]

Yuan Zhenguo. (2004). Modern Pedagogy (Revised Edition). Beijing: Educational Science Publishing

House [in Chinese]

Zheng Hangsheng, & Yang Min. (2024). The Construction and Expansion of the Sociological Theoretical

System: A Brief Analysis of the Relationship Between Individuals and Society in Sociological Theoretical

Research. Sociological Studies, (2), 25–34 https://shxyj.ajcass.com/Admin/UploadFile/20130926008/2015-08-24/

Issue/chgeqa3q.pdf [in Chinese]

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

俞国良. (2004). 辛自强.社会性发展心理学. .合肥：安徽教育出版社. (Юй Голян, Сінь Цзіцян. (2004). Психоло-

гія соціального розвитку. Хефей: Видавництво освіти провінції Аньхой

全国十二所重点师范大学 (2002). 教育学基础. 北京：教育科学出版社. (Дванадцять ключових універси-

тетів підготовки вчителів у Китаї. (2002). Основи освіти. Пекін: Видавництво освітньої науки)

刘献君. (2018). 个性化教育的内涵和意义西北工业大学学报（社会科学版), (1), 15–21. (Лю Сяньцзюнь. (2018).

Зміст і значення персоналізованої освіти. Вісник Північно-Західного політехнічного університету

(Серія «Суспільні науки»), (1), 15–21). https://jfzx.nwpu.edu.cn/xbwz/xb_pdf/2018_1/3.pdf

徐俊. (2015). «个体个性化» 与 «个体社会化» 究竟是什么关系 – 兼论学校的教育功能. 上海教育科研, (8). (Сюй

Цзюнь (2015). «Індивідуалізація» і «соціалізація» індивідів – есе про освітні функції шкіл. Шанхайські

освітні дослідження, (8)). https://www.sohu.com/a/76842788_387114.

百度中文百科 – 个体化. (Китайська енциклопедія Baidu – Індивідуалізація) https://baike.baidu.com/it

em/%E4%B8%AA%E4%BD%93%E5%8C%96/5645001?fr=ge_ala

百度中文百科 – 个性. (Китайська енциклопедія Baidu – Особистість) https://baike.baidu.com/item/%

E4%B8%AA%E6%80%A7/34168?fromModule=lemma_search-box

百度中文百科 – 人性. (Китайська енциклопедія Baidu – Природа людини). https://baike.baidu.com/

item/%E4%BA%BA%E6%80%A7/451083

百度中文百科 – 审美个性. (Китайська енциклопедія Baidu – Естетична індивідуальність) https://

baike.baidu.com/item/%E5%AE%A1%E7%BE%8E%E4%B8%AA%E6%80%A7?fromModule=lemma_

search-box.

百度中文百科 – 社会化 (Китайська енциклопедія Baidu – Соціалізація). https://baike.baidu.com/item/

%E7%A4%BE%E4%BC%9A%E5%8C%96/1440876?fr=ge_ala

葦君武. (2016). 构建个性化学习系统的研究. 华东师范大学. (Донг Чжунву. (2016). Дослідження побудо-

ви персонализированої системы обучения. Східний китайский нормальный университет)

袁振国. (2004). 当代教育学. 修订版.北京：教育科学出版社. (Юань Чженго. (2004). Сучасна педагогіка (Ви-

правлене видання). Пекін: Видавництво освітньої науки

郑杭生, 杨敏. (2024). 社会学理论体系的构建与拓展 – 简析个人与社会的关系问题在社会学理论研究中的意义. 社

会学研究, (2), 25–34. (Чжен Хангшенг, Ян Мінь. (2024). Побудова та розширення соціологічної теоретич-

ної системи - короткий аналіз значення відносин між індивідами та суспільством у соціологічних

теоретичних дослідженнях. Соціологічні дослідження, (2), 25–34). https://shxyj.ajcass.com/Admin/Uplo

adFile/20130926008/2015-08-24/Issue/chgeqa3q.pdf

马和民. (1998). 高旭平.教育社会学研究.上海：上海教育出版社. (Ма Хомін, Гао Сюпін (19998). Дослідження

з соціології освіти. Шанхай: Шанхайське освітнє видавництво)

REFERENCES

Baidu Chinese Encyclopedia – Aesthetic Individuality https://baike.baidu.com/item/%E5%AE%A1%E7%B

E%8E%E4%B8%AA%E6%80%A7?fromModule=lemma_search-box [in Chinese]

Baidu Chinese Encyclopedia – Human Nature https://baike.baidu.com/

item/%E4%BA%BA%E6%80%A7/451083 [in Chinese]

Baidu Chinese Encyclopedia – Individualization https://baike.baidu.com/item/%E4%B8%AA%E4%BD%9

3%E5%8C%96/5645001?fr=ge_ala [in Chinese]

Baidu Chinese Encyclopedia – Personality / Individuality https://baike.baidu.com/item/%E4%B8%AA%E6

%80%A7/34168?fromModule=lemma_search-box [in Chinese]

Baidu Chinese Encyclopedia – Socialization https://baike.baidu.com/item/%E7%A4%BE%E4%BC%9A%E5

%8C%96/1440876?fr=ge_ala [in Chinese]

Dong Zhongwu. (2016). Research on the Construction of a Personalized Learning System. East China

Normal University [in Chinese]

Надійшла до редакції / Received: 06.11.2024

Рекомендовано до друку / Accepted: 05.12.2024

Volume 5 (2) 2024

Professional Art Education Professional Art Education Volume 5 (2) 2024

Scientic Journal

78 79

interpretation of the concepts of

«individuality» and «individualiZation»

By chinese scientists

student of the third (educational and scientic)

level of higher education at the Department of

Educational Sciences and Innovative Pedagogy,

H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical

University

Kharkiv, Ukraine

email: 583182217@qq.com

https//orcid.org/0009-0008-0251-6939

Doctor of Pedagogical Sciences, Professor

Professor of the Department of Education and

Innovative Pedagogy, H. S. Skovoroda Kharkiv

National Pedagogical University

Kharkiv, Ukraine

email: m.e.pisotska@hnpu.edu.ua

https://orcid.org/0000-0002-8743-7728

The article analyzes the approaches to dening the categories of “individuality” and

“individualization” by Chinese scientists in the context of a comparative study of the problem of

individualization of vocal training in higher educational institutions of the PRC.

Object. The relevance of the study is determined by the need to exchange experience in

implementing the humanistic paradigm of modern education. It is stated that the study of the

conceptualization of concepts of the terminological eld of this problem by Chinese researchers will

allow us to better understand the originality of their approaches to building appropriate educational

practice, will make it possible to effectively use pedagogically valuable ideas in the modern conditions of

development of Ukrainian higher musical and pedagogical education.

Methods & methodology. Based on the analysis of reference and scientic and pedagogical

literature, the approaches of Chinese authors to dening the concepts of “individuality” and

“individualization” are revealed. Attention is focused on their interpretation of the categories “person”,

“individual”, “personality”, “socialization”. Separately, the approaches to dening the concept of

«aesthetic individuality» are outlined. It is found that it is interpreted as a characteristic of the uniqueness

of the individual as the primary source of exclusivity, diversity and richness of creative expression; the

ability of a person to create unique aesthetic judgments and manifest creative potential through the

peculiarities of his own perception.

Scientic novelty. The presence of different points of view on the relationship between the terms

«personality» and «individuality», «individualization» and «socialization» is stated.

Results. Views on the interrelated features of individuality are generalized: originality, uniqueness,

uniqueness, ability to develop, stability and changeability, complexity, integrity, the presence of one’s

own «I», identity with oneself, independence, autonomy, freedom, active and creative nature of the

individual, existence.

Conclusions. The emphasis placed by Chinese scholars when interpreting the concept of

«individualization» on the transformation, strengthening, and complication of a person’s individual

characteristics, the realization of his or her uniqueness, the formation of self-awareness, and the growth

of self-conformity is emphasized. Their views on the mechanism of individualization are claried.

Keywords: individuality, individual, personality, individualization, socialization, People’s

Republic of China.

DOI https://doi.org/10.34142/27091805.2024.5.02.08

Постановка проблеми та її зв’язок з важли-

вими науковими чи практичними завданнями.

Освітня політика багатьох країн світу, у тому

числі й України та КНР, як відомо, націлена на

формування компетентнісних фахівців, кон-

курентоспроможних на ринку праці, здатних

до успішної професійної діяльності на рівні

загальнонаціональних та світових стандартів.

Перед закладами вищої освіти, що надають

музичну освіту в цілому й фортепіанну зокре-

ма, головним завданням поставлено розробку

ґрунтовної освітньо-професійної програми з

урахуванням глобальних перспектив, що до-

зволила б виховати яскраві музичні таланти,

підготувати компетентнісного фахівця, здат-

ного «самостійно діяти, вирішувати життєві

та професійні ситуації»; готового до постійного

професійного зростання, самовдосконалення

тощо. Належне місце у пошуку шляхів вирі-

шенні поставленого завдання, модернізації

музичної освіти в цілому, займає компетент-

нісний підхід, що, починаючи з 2000-х рр. на-

був «системного характеру і став предметом

активного обговорення науково-педагогічною

спільнотою» багатьох країн світу (Друганова,

2021). Про посилення уваги держави до підго-

товки висококваліфікованих, компетентніс-

них фахівців свідчать також положення основ-

них документів КНР – Конституції Китайської

Народної Республіки, «Законі про вищу освіту

в КНР», «Законі про освіту в Китайської Народ-

ної Республіки» тощо.

Аналіз основних досліджень і публікацій.

У контексті дослідження порушеного питання

привертають увагу статті, автор яких вивча-

ють: тенденції й особливості розвитку форте-

УДК: 378.016(510):780.616.432

DOI https://doi.org/10.34142/27091805.2024.5.02.09

здобувачка третього (освітньо-науково-

го) рівня вищої освіти кафедри освіто-

логії та інноваційної педагогіки ХНПУ

імені Г.С.Сковороди

Китай

email: 419785422@qq.com

https://orcid.org/0000-0003-3045-7645

У статті розкрито сутність та охарактеризовано значущість компетентнісного підходу як

основи підготовки майбутніх піаністів у сучасних закладах вищої освіти КНР, що надають форте-

піанну освіту. Проаналізовано науковий доробок учених, присвячений проблематиці обраного науко-

вого підходу; окреслено основні завдання, що спрямовані на підвищення якості фортепіанної освіти

та висвітлено шляхи їх розв’язання на практиці. Серед них названо, передусім, посилення вимог до

рівня підготовки майбутніх піаністів-виконавців; до професійної майстерності музично-педагогіч-

них кадрів, що забезпечують підготовку нових поколінь, що обирають фортепіанне мистецтво; до

розробки й упровадження в практику підготовки піаністів нових концепцій, педагогічних технологій

музичної освіти, сучасних матеріалів й навчальних засобів; до збагачення різних способів й форм сти-

мулювання талановитих музикантів. Висвітлено шляхи імплементації компетентнісного підходу

у практику підготовки фахівців у сфері фортепіанного мистецтва в закладах вищої освіти КНР. У

ході роботи окреслено перспективи наукового дослідження за визначеною проблематикою.

Ключові слова: компетентнісний підхід, заклади вищої освіти, підготовка, фортепіанна

освіта, КНР.

КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД ЯК ОСНОВА

ПІДГОТОВКИ СУЧАСНОГО ПОКОЛІННЯ

ПІАНІСТІВ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ КНР

Volume 5 (2) 2024

Professional Art Education Professional Art Education Volume 5 (2) 2024

Scientic Journal

шено фахівців-виконавців вищої кваліфікації.

Серед них: австрійський піаніст Пауль Баду-

ра-Скода, американський піаніст і диригент

Леон Флейшер (Лі Цінь, 2014, с. 127), (Ван Цзай-

дун, 2007, с. 49) та інші;

• розробки й упровадження в практику

підготовки музичних кадрів нових концеп-

цій, педагогічних технологій музичної освіти,

сучасних матеріалів й навчальних засобів,

спрямованих на формування в майбутніх му-

зикантів «…здатності висловлювати емоції та

ідеї; на розвиток в них уяви та виховання твор-

чості» (Янь Чжихао, 2018, с. 433) тощо;

• збагачення різних способів й форм сти-

мулювання талановитих здобувачів. Зокрема,

матеріального заохочення талановитих вико-

навців фортепіанних творів; збільшення кіль-

кості конкурсів різних рівнів, що дозволили

б талановитій молоді демонструвати рівень

віртуозного оволодіння грою на музичному ін-

струменті.

Реалізації зазначених вище завдань спри-

яло також й суттєве зростання наукового ін-

тересу до проблеми удосконалення наукових

основ музичної освіти в цілому й фортепіан-

ної зокрема. Особливої актуальності в останні

роки набуло питання щодо суті й шляхів імпле-

ментації основних положень комптетентніс-

ного підходу в практику підготовки китайсь-

ких музикантів, які вчаться в закладах вищої

освіти як в КНР, так і за межами країни, зокре-

ма в закладах вищої освіти України. Як заува-

жують Т.Мієр (Т.Мієр, 2023), Вей Чжан та інші,

у КНР «існує великий інтерес до формування

професійної компетентності у студентів» (Вей

Чжан, 2023), що, в свою чергу, активізує універ-

ситети активно впроваджувати нові технології

та методи навчання в освітній процес. Зазна-

чимо, що в КНР для позначення поняття ком-

петентність «використовується слово „ненлі”,

яке можна перекласти як «„уміння, здатність”»

(Котельнікова, 2013).

Установлено, що проблема визначен-

ня суті компетентнісного підходу в музичній

освіті й імплементації шляхів його упровад-

ження в безпосередню практику підготовки

майбутніх музикантів є предметом наукової

уваги багатьох українських та зарубіжних до-

слідників. Так, за визначенням С. Грозан, суть

компетентнісного підходу в мистецькій освіті

полягає у формуванні «музичних компетенцій

– … необхідного комплексу знань, навичок, від-

носин та досвіду, що допоможе …сформувати

…готовність до самореалізації у музично-освіт-

ній діяльності» (Грозан С., 2015, с. 282). О. Коцан,

зауважує що суть компетентнісного підходу

полягає у виборі та реалізації оптимального

поєднання форм і методів навчальної та ви-

ховної діяльності, спрямованих на забезпе-

чення індивідуального підходу до здобувачів,

всебічного гармонійного розвитку їхньої твор-

чої індивідуальності, оволодіння ними базо-

вими професійними компетентностями й обу-

мовлюється низкою особливостей, властивих

процесу музичного навчання у закладі вищої

освіти (Вей Чжан, 2023; Коцан О., 2020). За зау-

важенням дослідників, «домінуючим блоком»

професійної компетентності фахівця є його

особистість, система ціннісних орієнтацій, за-

гальної обдарованості, емоційно-вольової, мо-

тиваційної сфери, спеціальних музичних здіб-

ностей тощо.

Упровадження в процес підготовки май-

бутнього музиканта компетентнісного підходу,

як зазначають дослідники, означає «переорієн-

тацію з процесу на результат у діяльнісному

вимірі» й тісно пов’язано з виконавською під-

готовкою піаністів в музичних освітніх закла-

дах різних рівнів. Характер такої професійної

виконавської підготовки піаністів, як зазначає

О. Коцан, визначається «тісним взаємозв’язком

музично-педагогічної теорії та виконавсько-пе-

дагогічної практики, історично сформованим

досвідом особистісно-орієнтованого навчан-

ня…, переважанням індивідуальної форми

проведення навчальних занять над груповою,

реалізацією творчого потенціалу здобувачів у

виконавських проєктах» (Коцан О., 2020, с. 165).

Отже, у контексті аналізу порушеної про-

блеми варто уваги й аналіз суті «виконавсь-

ка майстерність». Зазначимо, це поняття до-

слідники тісно пов’язують із діяльністю, «яка

полягає у «оживленні» записаних автором

нотно-знаковою системою своїх творів, їх пере-

веденні в іншу матеріально-звукову форму, яка

надає можливість доносити художній задум

композитора до слухача» (Лу Тао, 2019, с. 38).

Виконавство, як зауважує Лу Тао, розглядаєть-

ся як «необхідна зв’язуюча ланка між знаковою

формою фіксації художнього задуму творця,

піанної освіти в Китаї (Ван Боюань, Лю Мейху-

ань, Чжао Юе, Чжан Сянюн та ін.); питання,

що пов’язані з особливостями фортепіанного

навчання в КНР (Лань Сінь Дзюнь), з розроб-

кою моделі професійної фортепіанної освіти в

музичних закладах вищої освіти КНР (Ван Бо-

юань). Заслуговують на увагу й роботи, автори

яких досліджують досвід підготови майбутніх

педагогів музикантів Китаю у процесі форте-

піанного навчання в українських університе-

тах (Лу Тао) тощо.

Мета статті – проаналізувати сутність, ос-

новні завдання й шляхи упровадження компе-

тентнісного підходу в практику підготовки су-

часного покоління піаністів у закладах вищої

освіти КНР.

Виклад основного матеріалу. Проведений

науковий пошук свідчить, що характерною

рисою освітньої галузі КНР кінця ХХ – почат-

ку ХХІ століття стало активно просування ідеї

«новаторського духу в освіті» й суттєве поси-

лення уваги до «виховання свідомих, вдумли-

вих кадрів із високим рівнем професійних на-

вичок» (Корчагіна Г., Ян Чженьюй, 2021, с.17).

Уряд країни виступив із програмою розвитку

повноцінної якісної освіти, де музична освіта

розглядалася як один із головних її компо-

нентів (Лю Мейхуань, 2021, с. 222). Так, в 2001 р.

Міністерством КНР було оприлюднено обов’яз-

кові стандарти для музичних предметів, що, за

оцінкою дослідників, «визначило важливий

етап у модернізації музичної освіти та інтегра-

ції її в міжнародний освітній контекст» (Мієр

Т., 2023, с. 99). У прийнятих документах було

акцентовано увагу на необхідність «поєднан-

ня музичної підготовки з іншими мистецтва-

ми та науками», на важливість «збагачення

змісту музичного навчання новими формами

й інформацією»; проголошувалося завданням

«підвищення й покращення успіхів кожного

студента» (Яo Ямін, 2017, с. 31). У 2006 р. Міні-

стерством освіти КНР було запропоновано

«Керівну навчальну програму дисципліни

«Фортепіано» для бакалаврату музично-педа-

гогічного спрямування у вищих навчальних

закладах», яку було визначено як «головний

документ розробки вузівських програм» [http://

en.moe.gov.cn/]. У цілому, у переліку основних

завдань, що були поставлені перед науково-пе-

дагогічними кадрами закладів вищої освіти,

що надають фортепіанну освіту в КНР у межах

визначеного нами періоду, було названо: ак-

тивне впровадження в освітній процес іннова-

цій, послідовний розвиток творчої особистості,

готової до постійного професійного зростання,

самовдосконалення, творчої самореалізації

тощо.

Розв’язання зазначених вище завдань від-

бувається в КНР декількома шляхами. По-пер-

ше, вирішенню проблеми підвищення якості

фортепіанної освіти сприяє посилення вимог

до:

• рівня підготовки майбутніх піаністів-ви-

конавців у закладах, що надають таку послугу.

Зауважимо, що в КНР фортепіанну освіту мож-

на здобути в консерваторіях, серед яких Пекін-

ська й Шанхайська консерваторії визнані «за-

гально китайськими центрами фортепіанної

освіти» (Ван Цзайдун, 2007, с. 43). Головним

завдання консерваторій є підготовка «доскона-

лого виконавського і педагогічного таланту»;

педагогічних університетах, що готують фахів-

ців для закладів, що надають різний рівень

освіти; багатопрофільних університетах, що

здійснюють підготовку спеціалістів, здатних

працювати в різноманітних закладах і уста-

новах: державних, на підприємствах, органі-

заціях соціального мистецтва, загальноосвіт-

ніх школах, мистецьких коледжах, а також у

закордонних навчальних закладах. Здобувачі,

що обирають спеціальність «Фортепіано», мо-

жуть її також опанувати навчаючись на «фа-

культетах музики Інституту мистецтв міста

Нанкін, Інституту мистецтв НВАК, Цзіліньсь-

кого інституту мистецтв та Інституту мистецтв

провінції Шаньдунм» (Ван Боянь, 2021, с. 68);

• професійної майстерності музично-пе-

дагогічних кадрів, що забезпечують підготовку

нових поколінь, що обирають фортепіанне ми-

стецтво. Одним із шляхів вирішення поставле-

ного питання стало активне впровадження

міжнародної співпраці на рівні академічної

мобільності викладачів. Так, починаючі з 80-х

рр. ХХ ст. було укладено угоди про співпрацю

з багатьма відомими в світі закладами, що на-

дають музичну освіту, зокрема з Королівським

коледжем музики в Лондоні, Французьким На-

ціональним інститутом музики і танцю, Віден-

ським університетом музики і виконавського

мистецтва тощо; до викладання було запро-

Volume 5 (2) 2024

Professional Art Education Professional Art Education Volume 5 (2) 2024

Scientic Journal

82 83

емоційно-чуттєвим, духовно-інтелектуальним

і музичними досвідом його усвідомлення й

інтерпретації виконавцем та втілення у про-

цесі «живого» інтонування» (там само). У свою

чергу Чжан Сянюн виконавську майстерність

визначає як «показник фахової довершеності

музиканта», як «вищу якість оперування систе-

мою теоретичних, виконавських, художньо-ін-

терпретаційних вмінь і навичок виконавців,

які спрямовані на реалізацію художнього заду-

му музики», що формуються у процесі «фахової

підготовки та адаптуються у творчо-викона-

вській діяльності» (Чжан Сянюн, 2017, с. 378).

Упровадження положень компетентніс-

ного підходу в практику підготовки піаністів

відбувається шляхом поєднання як тради-

ційних (вивчення програмних творів, запис

та подальший критичний аналіз власної гри

на фортепіано тощо), так і сучасних методів і

технологій, що останнім часом активно вико-

ристовуються в освітньому процесі закладів

вищої освіти КНР, що готують фахівців в галузі

музичного мистецтва в цілому й фортепіанно-

го зокрема.

Так, у практиці викладання музичних

дисциплін, викладачі музичних факультетів

і відділень активно застосовують проведення

майстер-класів і відеоконференцій, потужний

потенціал «музичних передач телесупутника»

(Лю Мейхуань, 2021, с. 223); аудіо та відеозапи-

си, на яких зафіксовано майстерність виконан-

ня творів великих композиторів. Таки записи

стають орієнтиром для молодих виконавців

«…на світові авторитети піанізму» у майстер-

ності виконання музичних творів» (Лань Сінь

Дзюнь, 2019, с.182) тощо. Належне місце посіли

й музичні змагання, що спрямовані на форму-

вання виконавської майстерності здобувача;

інформаційні технології, які сприяють індиві-

дуалізації навчання, збагаченню форм візуалі-

зації змісту тощо (Ван Боянь, 2021).

У переліку сучасних методик навчання

фортепіанно дослідники називають приклад-

ну фортепіанну педагогіку Сінді, що була пре-

зентована професором в Сінхайській консерва-

торії в 2001 році. Суть фортепіанної педагогіки

Сінді – це філософія навчання фортепіано на

основі «…інтересів, прискореного та творчого

навчання», а її результатом є «інтерес, креа-

тивність та здібності до співпраці» (Ван Боянь,

2021, с. 122).

Оволодінню технікою гри на музичному

інструменті, формуванню в здобувачів вико-

навської майстерності, сценічної культури;

розвитку інтелектуальної, духовно-естетичної

сфери, музичних здібностей у цілому, як вже

вище зазначалося, сприяє запрошення універ-

ситетами «викладачів із-за кордону, прове-

дення майстер-класів і відеоконференцій» (Лю

Мейхуань, 2021, с.222). Упровадженню компе-

тентнісного підходу, як свідчить проведене

дослідження, сприяє також розвиток міжна-

родної мобільності китайських студентів, зо-

крема проходження навчання у закладах ви-

щої освіти України, що дозволяє вивчати різні

національні культури й виконавські техніки.

Висновки. Отже, проведене дослідження

свідчить, що професійна компетентність фахів-

ця в галузі музичного мистецтва розглядається

вченими як «специфічний педагогічний фено-

мен», як інтегративна якість, що визначається

особливостями музичної діяльності, своєрідні-

стю її завдань, перевагою художньо-творчих

форм практичної роботи та специфічними

методами мистецького навчання. До переліку

сучасних форм, засобів, методів і технологій

фортепіанного навчання, що спрямовані на

формування компетентнісного піаніста-вико-

навця й активно упроваджуються в освітню

практику, відносять аудіо та відеозаписи, на

яких зафіксовано майстерність виконання му-

зичних творів, проведення майстер-класів і ві-

деоконференцій; прикладну фортепіанну педа-

гогіку Сінді; потенціал конкурсних музичних

змагань тощо, а також практику міжнародного

обміну й співробітництва.

Результатом упровадження компетентніс-

ного підходу має стати знання «сутності й осо-

бливостей музично-виконавської діяльності,

музично-художньої творчості»; досконале, вір-

туозне оволодіння грою на музичному інстру-

менті; здатність до інтерпретації музичного

твору, до «творчого натхнення й артистизму»,

становлення піаніста як творчої особистості у

цілому.

Перспективи подальших досліджень пов’я-

зані із дослідженням досвіду упровадження

особистісно-орієнтованого навчання майбут-

ніх піаністів в закладах вищої освіти КНР як

провідної тенденції розвитку сучасної форте-

піанної освіти.