PROFESSIONAL

ART

EDUCATION

Scientic Journal

e-ISSN-2709-1805

p-ISSN-2709-1791

Volume 4 (2) 2023

PROFESSIONAL

ART

EDUCATION

Scientic Journal

e-ISSN-2709-1805

p-ISSN-2709-1791

Volume 4 (2)

Харківський національний педагогічний університет

імені Г.С. Сковороди

H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University

2023

EDITOR IN CHIEF

Volodymyr Fomin, Doctor of Pedagogical Sciences, H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University (Ukraine)

EXECUTIVE SECRETARY

Ganna Burma, Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical

University (Ukraine)

EDITORIAL BOARD:

Eva Zhatan, Doctor of Science, Professor, Faculty of Social Sciences, Institute of Pedagogy, University of Gdansk (Poland)

Luydma Peretyaga, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, rhythm teacher in kindergarten «Forest animals» (Poland)

Nataliya Bugaets, Candidate of Pedagogical Sciences, Professor, H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University

(Ukraine)

Iryna Poluboyaryna, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Kharkiv National University of Arts named after

I.P. Kotlyarevsky (Ukraine)

Alla Rastrigina, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Volodymyr Vynnychenko Central Ukrainian State Pedagogical

University (Ukraine)

Tetyana Smirnova, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Kharkiv National University of Arts named after

I.P. Kotlyarevsky (Ukraine)

Alla Sokolova, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University (Ukraine)

Mariya Kalashnik, Doctor of Arts, Professor, H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University (Ukraine)

Tetyana Panyok, Candidate of Art History, PhD of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Head of the Fine Arts

Department, H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University (Ukraine)

Viktoriya Tusheva, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University

(Ukraine)

Olha Matvieieva, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University

(Ukraine)

Kareryna Yuryeva, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University

(Ukraine)

Natalia Zhytienova, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University

(Ukraine)

Founders: H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical

University

Department of Musical Art

Publisher: H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical

University

street Alchevskykh 29, Kharkiv, Ukraine

Editorial oce address:

lane Faninsky, 3, room 409, Kharkiv, Ukraine, 61166

Contact Information:

phone: +38 (098) 200-81-91;

+38 (066) 200-81-91

email: admin@arteducation.pro

site: https://arteducation.pro

International representation and indexing of the journal:

Professional Art Education

Scientific Journal

№4 (2) 2023

Media identier R30-02130, according to the decision of

the National Council of Ukraine on Television and Radio

Broadcasting dated 12.28.2023 No. 1984

Certied by order of the Ministry of Education and Science

of Ukraine

Approved by Academic Council

H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University

protocol №9 from 03.11.2023

Signed for publication on

November 03, 2023

Format 60x84/8. Price is negotiable.

Circulation 300 copies

Головний редактор: Фомін В.В., доктор педагогічних наук, декан факультету мистецтв Харківського національ-

ного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (Україна)

Відповідальний секретар: Бурма Г.В., кандидат педагогічних наук, доцент Харківського національного педаго-

гічного університету імені Г.С. Сковороди (Україна)

Редакційна колегія:

Жатан Єва, доктор наук, професор факультету соціальних наук Інституту педагогіки Гданського університету

(Польша)

Перетяга Л.Є., доктор педагогічних наук, професор, вихователь державного дошкільного закладу «Лесні зверята»

(Польща)

Бугаєць Н.А., кандидат педагогічних наук, професор, завідувач кафедри хореографії Харківського національного

педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (Україна)

Полубоярина І.І., доктор педагогічних наук, професор кафедри загального та спеціалізованого фортепіано Хар-

ківського національного університету мистецтв імені І.П. Котляревського (Україна)

Растригіна А.М., доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри вокально-хорових дисциплін та мето-

дики музичного виховання Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира

Винниченка (Україна)

Смирнова Т.А., доктор педагогічних наук, професор кафедри хорового диригування Харківського національного

університету мистецтв імені І.П. Котляревського (Україна)

Соколова А.В., доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри музичного мистецтва Харківського націо-

нального педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (Україна)

Калашник М.П., доктор мистецтвознавства, професор кафедри музичного мистецтва Харківського національно-

го педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (Україна)

Паньок Т.В., доктор педагогічних наук, кандидат мистецтвознавства, професор, завідувач кафедри образотворчо-

го мистецтва Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (Україна)

Тушева В.В., доктор педагогічних наук, професор кафедри музичного мистецтва Харківського національного пе-

дагогічного університету імені Г.С. Сковороди (Україна)

Матвєєва О.О., доктор педагогічних наук, професор кафедри музичного мистецтва Харківського національного

педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (Україна)

Юр’єва К.А., доктор педагогічних наук, професор кафедри музичного мистецтва Харківського національного пе-

дагогічного університету імені Г.С. Сковороди (Україна)

Житєньова Н.В., доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри дизайну Харківського національного

педагогічного університету імені Г. С. Сковороди (Україна)

Засновники: Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди

Видавець: Харківський національний педагогічний

університет імені Г.С. Сковороди;

вул. Алчевських 29, м. Харків, Україна

Адреса редакції:

пров. Фанінський, 3, к.409,

м. Харків, Україна, 61166

Контактна інформація:

тел. +38 (098) 200-81-91;

+38 (066) 200-81-91

email admin@arteducation.pro

сайт https://arteducation.pro

Ідентифікатор медіа R30-02130, згідно з рішенням

Національної ради України з питань телебачення і

радіомовлення від 28.12.2023 № 1984

Атестовано наказом Міністерства освіти і науки

України

Затверджено та рекомендовано Вченою Радою

ХНПУ імені Г.С. Сковороди

протокол № 9 від 03.11.2023 року

Підписано до друку редакційно-видавничою

радою ХНПУ імені Г.С.Сковороди

03 листопада 2023 року

Формат 60х84/8. Ум.-друк. арк. 5,4. Обл.-вид.арк.6,21.

Наклад 300 прим. Ціна договірна

Міжнародна представленість та індексація журналу:

Professional Art Education

Науковий журнал

№4 (2) 2023

ЗМІСТ

Григорій Бондар

Наталя Житєньова

РЕКОНСТРУКЦІЯ ПАМ’ЯТНИКІВ АРХІТЕКТУРИ ХАРКІВЩИНИ ЗАСОБАМИ

ДОПОВНЕНОЇ РЕАЛЬНОСТІ .....................................................................................................6

Hryhorii Bondar

Natalia Zhytienova

RECONSTRUCTION OF ARCHITECTURAL MONUMENTS OF KHARKIV REGION USING AUGMENTED

REALITY ...................................................................................................................................................12

Софія Бондаренко

Володимир Фомін

ОСНОВНІ АСПЕКТИ РОЗРОБКИ ЯКІСНОГО ДИЗАЙНУ НАВЧАЛЬНИХ

МАТЕРІАЛІВ .............................................................................................................................13

Soa Bondarenko

Volodymyr Fomin

MAIN ASPECTS OF THE DEVELOPMENT OF QUALITY DESIGN OF EDUCATIONAL MATERIALS ....20

Олександр Кім

РЕАЛІЗАЦІЯ МІЖПРЕДМЕТНИХ ЗРАЗКІВ НА УРОКАХ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА

(НА ПРИКЛАДІ КОМбІНОВАНОГО УРОКУ В 6-МУ КЛАСІ З ПЛАНОВОї ТЕМИ «РОНДО») ...................................21

Oleksandr Kim

IMPLEMENTATION OF INTERSUBJECTIVE SAMPLES IN MUSICAL ART LESSONS

(ON ThE ExAMPLE OF A COMBINEd LESSON IN 6Th gRAdE ON ThE PLANNEd TOPIC «RONdO») .......................................29

Вікторія Катруха

Анастасія Тининика

СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ВИРІШЕННІ ДИЗАЙНЕРСЬКИХ ІДЕЙ ..............................30

Viktoriia Katruha

Anastasiia Tynynyka

MODERN TECHNOLOGIES IN SOLVING DESIGN IDEAS ......................................................................38

Ольга Омельченко

ОСОБЛИВОСТІ ТРАДИЦІЙНОГО НАРОДНОГО УКРАЇНСЬКОГО ДЕКОРАТИВНОГО РОЗПИСУ

ТА ЙОГО ВІЗУАЛІЗАЦІЯ В СУЧАСНИХ УМОВАХ .................................................................39

Olga Omelchenko

FEATURES OF TRADITIONAL FOLK UKRAINIAN DECORATIVE PAINTING AND ITS VISUALIZATION IN

MODERN CONDITIONS ...........................................................................................................................52

УДК 069:004

DOI https://doi.org/10.34142/27091805.2023.4.02.01

РЕКОНСТРУКЦІЯ ПАМ’ЯТНИКІВ

АРХІТЕКТУРИ ХАРКІВЩИНИ ЗАСОБАМИ

ДОПОВНЕНОЇ РЕАЛЬНОСТІ

здобувач вищої освіти другого (магістерсько-

го) рівня, спеціальності 022 Дизайн, факуль-

тету мистецтв ХНПУ імені Г.С. Сковороди

Харків, Україна

email: artvell.project@gmail.com

https://orcid.org/0009-0006-8323-978X

доктор педагогічних наук, професор кафе-

дри дизайну ХНПУ імені Г.С. Сковороди

Харків, Україна

email: melennaznv@gmail.com

https://orcid.org/0000-0002-3083-1070

У статті розглядається можливість використання технологій доповненої реальності (AR) для рекон-

струкції зруйнованих та пошкоджених пам’яток архітектури Харківщини. AR-технології дозволяють створюва-

ти віртуальні тривимірні об’єкти в реальному просторі, що може бути використано для відтворення історич-

ного вигляду пам’яток. Висвітлено переваги, які надають технології доповненої реальності у архітектурному

напрямку. Наведено практичні приклади використання технології доповненої реальності в туристичній та

музейній сферах Україні. Схарактеризовано способи використання AR-технологій, до яких віднесено створення

AR-моделі архітектурної будівлі чи іншого обʼєкту культурної спадщини: з повним відтворенням історичного

вигляду пам’ятки; з відтворенням вигляду пам’ятки на певному етапі своєї історії; з відтворенням інтерактив-

ної інформації у туристичній сфері. Виокремлено специфічні особливості використання технологій доповненої

реальності, а саме: об’єктивність, відповідність оригіналу, доступність. До окреслених особливостей схаракте-

ризовано рекомендації, дотримання яких дозволить ефективно розробляти AR-моделі. На основі статті надані

висновки стосовно використання технологій доповненої реальності для реконструкції архітектурних памʼяток

Харківщини.

Ключові слова: AR-технології; доповнена реальність; реконструкція пам’яток архітектури; Харківщина.

Постановка проблеми та її зв’язок з важливи-

ми науковими та практичними завданнями.

Харківщина є одним із найбагатших культур-

но-історичних регіонів України. На території області

розташовано безліч пам’яток архітектури, які є цін-

ним культурним спадком (Вечерський, 2008). Однак

внаслідок російської агресії, що розпочалася 24 люто-

го 2022 року, багато пам’яток архітектури Харківщи-

ни були зруйновані або пошкоджені. Відновлення

зруйнованих та пошкоджених пам’яток архітекту-

ри є складним і тривалим процесом, який потребує

значних фінансових та людських ресурсів. Одним із

перспективних методів реконструкції пам’яток архі-

тектури є використання технологій доповненої ре-

альності (AR). Зазначені технології дозволяють ство-

рювати віртуальні об’єкти в реальному просторі, що

можна ефективно використовувати для відтворення

історичного вигляду пам’яток архітектури, які були

зруйновані або пошкоджені. У статті розглядається

можливість використання AR-технологій для рекон-

струкції пам’яток архітектури Харківщини, а також

для збереження її культурної спадщини.

Аналіз основних досліджень і публікацій.

Використанню технології AR присвячено багато пра-

ць. Так Маркін Фракиєвич (2023) у своїй статті про

роль доповненої реальності в архітектурі та дизайні

розглядає переваги використання таких технології

у сучасному світі, де акцентує увагу на тому, що ви-

користання доповненої реальності має потенціал,

для масштабного трансформування процесів архітек-

турного проектування як фасадних так і інтер’єрних

Volume 4 (2) 2023Professional Art Education

завдань. Водночас автор зазначає, що ця технологія

дозволяє охопити великі частини роботи, починаючи

з проєктування і планування, та закінчуючи презен-

тацією та будівництвом (Фракиєвич, 2023).

Слід зазначити, що Т. Крамар також розглядає

світовий досвід запровадження технологій доповне-

ної реальності для збереження культурної спадщи-

ни, де аналізує тему доповненої реальності (AR), та

мобільні застосунки для її впровадження і викори-

стання, сценарії супроводу користувачів цифрових

музейних та виставкових експозицій, а також тех-

нології, які використовуються на всьому шляху ство-

рення цифрової моделі об’єкта – від роботи з першод-

жерелами до презентації застосунку з AR моделлю

обраного об’єкту (Крамар, 2023).

Водночас тема реконструювання пам’ятників

архітектури Харківщини засобами доповненої реаль-

ності потребує особливої уваги та висвітлення.

Формулювання цілей та завдань статті.

Мета статті полягає у висвітленні можливостей вико-

ристання технологій доповненої реальності (AR) для

реконструкції зруйнованих та пошкоджених пам’я-

ток архітектури Харківщини. Відповідно до цього

було сформульовано наступні завдання:

1. Розглянути основні способи використання

AR-технологій в архітектурному напрямку.

2. Схарактеризувати специфічні особливості ви-

користання AR-технологій для реконструкції архітек-

турних об’єктів.

3. Висвітлити рекомендації щодо використання

AR-технологій у контексті реконструкції архітектур-

них пам’яток Харківщини.

Виклад основного матеріалу. Сьогодні AR-тех-

нології використовуються в усьому світі і Україна не

є виключенням. Так компанія SKEIRON створює AR

моделі, які використовуються у форматі сувенірних

листівок (Рудий, 2019). Такі листівки є у Львові і Чорт-

кові, Харкові та Києві, і їх географія продовжує роз-

ширюватись. Використання технології у такому клю-

чі допомагає не тільки місцевій владі, але і брендам

та організаціям привернути увагу до нових або давно

відомих туристичних дестінацій. Таким чином люди

можуть оглянути будівлі та пам’ятники з усіх сторін,

навіть якщо частина об’єкту зруйнована або закрита

для відвідувача.

Ще одним прикладом використання технології

AR є додавання елементів доповненої реальності до

програми музеїв, а також у якості доповнення до ек-

спозицій, або окремих експонатів, що стає все більше

поширеною практикою в усьому світі. Україна має

цікавий досвід Національного художнього музею

України та Музею історії України, які використову-

вали їх для відтворення подій Другої світової війні та

виставках Pinchuk Art Centre та Ermilov Centre та в ін-

ших місцях (Липак, 2020).

Використання AR-технологій в архітектурі на-

дають ряд переваг, на це акцентує увагу Д. Шемідко

(2019) і до головних відносить здатність таких тех-

нологій до візуалізації запропонованих проєктних

рішень у форматі 3D. Автор зазначає, що проєкція

і накладення 3D моделі на реальний світ дає краще

уявлення не тільки про зовнішній вигляд будівлі, а

також про її взаємодію з навколишнім середовищем.

Окрім цього, ще однією перевагою використання до-

повненої реальності в архітектурі Д. Шемідко вважає

можливість створення інтерактивних презентацій з

додатковим ефектом занурення, що забезпечує наба-

гато більше залучення досвіду та взаємодії з проектом

ніж використання звичайних 2D презентацій. І остан-

ньою перевагою, дослідник вважає використання

AR-технологій для зменшення ризиків, пов’язаних з

будівництвом та реконструкцією, ще на підготовчому

етапі. Таке застосування надає можливість виявлен-

ня проблем на цьому етапі і допомагає заощаджувати

час та гроші, завчасно виявляючи потенційні пробле-

ми.

Розглянемо більш детально способи викори-

стання AR-технологій в архітектурному напрямку.

Перший спосіб – це створення AR-моделі, яка повні-

стю відтворює історичний вигляд пам’ятки. Ця мо-

дель може бути використана для того, щоб побачити,

як пам’ятка виглядала до руйнування. Відтворення

зовнішнього вигляду тієї чи іншої будівлі може бути

виконано з різним ступенем деталізації, починаючи

від контурних форм основного об’єму будівлі чи об’єк-

ту без використання будь-яких текстур, або ж носити

детальний характер, і максимально точно відобража-

ти зовнішній вид об’єкту, що може досягатись за ра-

хунок моделювання невеликих деталей, малих форм,

або ж за допомогою застосування текстур високої

роздільної здатності на основі використання раніше

зроблених фотографій. Незважаючи на рівень деталі-

зації, головне це максимальне наближення пізнава-

ності розробленої моделі до першоджерела, для того

щоб людина, яка використовує цю модель, могла без

особливих зусиль зрозуміти що саме вона відображає.

Другий спосіб – це створення AR-моделі архітек-

турної будівлі чи іншого об’єкту культурної спадщи-

ни, яка показує, як пам’ятка виглядала на певному

етапі своєї історії. Ця модель може бути використана

для того, щоб продемонструвати, як пам’ятка зміню-

валася з часом. У цьому випадку користувач зможе

Professional Art Education Volume 4 (2) 2023

Scientic Journal

розширити власні знання не тільки стосовно архі-

тектури, але і історії, бо він зможе спостерігати за

тим, як будівля чи об’єкт змінювалися протягом часу

свого існування, яких змін зазнавала його форма.

Для більш детального занурення можна використо-

вувати інтерактивні джерела інформації, які будуть

розповідати про певні події, які відбувалися у той чи

інший проміжок часу, та який вигляд у цей час мав

цей об’єкт, або ж які функції він виконував, та у чому

полягає його історична та культурна цінність (Кузь-

менко, А. 2021). В такому контексті AR-моделі явля-

ють собою інтерактивні навчальні об’єкти, і можуть

використовуватись як додатковий digital контент,

для привернення уваги школярів і студентів, а також

для гейміфікації навчального процесу.

Третій спосіб – це створення AR-моделі архі-

тектурної будівлі чи іншого об’єкту для туристичної

сфери. Привертання уваги туристів до історичних,

культурних та архітектурних памʼяток за допомогою

додаткової інтерактивної інформації може розши-

рити туристичний потік регіону. У такому форматі

доповнена реальність створює контент для туристів

у ігровій формі, що збільшує охоплення і привертає

увагу (Рудий, 2019).

Окремо треба розглянути специфічні особли-

вості використання AR-технологій для реконструкції

пам’яток архітектури Харківщини. Використання

AR-технологій для реконструкції пам’яток архітекту-

ри Харківщини має ряд специфічних особливостей,

які обумовлені історичним, культурним і технічним

контекстом регіону (Трач, 2020).

Схарактеризуємо такі специфічні особливості:

1. Об’єктивність. При створенні AR-моделей

пам’яток архітектури Харківщини важливо дотри-

муватися об’єктивності, оскільки важливим є відтво-

рення моделлю історичного вигляду пам’яток макси-

мально точно, без прикрас або вигадок. Це особливо

важливо для пам’яток, які мають важливе історичне

значення (Проніна, 2023). Для того, щоб забезпечити

об’єктивність AR-моделей можна дотримуватись на-

ступних рекомендацій:

- використовувати дані про зовнішній вигляд

пам’яток з різних джерел, щоб забезпечити макси-

мально точне відтворення історичного вигляду;

- консультуватися з експертами з історії та

архітектури, щоб отримати додаткову інформацію

про пам’ятки;

- використовувати прозорі методи відновлен-

ня даних, щоб користувачі могли зрозуміти, як ство-

рювалася AR-модель.

У контексті розробки AR моделей культурної

спадщини Харківщини об’єктивність є особливо важ-

ливим аспектом, оскільки регіон має багато пам’я-

ток, які є об’єктами культурної спадщини світового

значення. Наприклад, будівля ХНАТОБ (Харківський

національний академічний театр опери та балету) є

одним з найважливіших символів харківської куль-

тури і є домом для Харківського академічного театру

опери та балету, а також для інших культурних за-

ходів (учасники проектів Вікімедіа, 2005). Вона була

побудована в 1950-х роках у стилі сталінського ам-

піру і має форму куба з вісьмома колонами по пери-

метру. Фасад будівлі прикрашений скульптурами, які

зображують муз і танцівниць. При створенні AR-мо-

делі цієї будівлі важливо відтворити її історичний

вигляд максимально точно, щоб користувачі могли

побачити її такою, якою вона була в 1950-х роках (див.

рис. 1).

2. Відповідність оригіналу. AR-моделі повинні

бути максимально схожими на оригінали, що вима-

гає необхідності використовувати якісні дані про зов-

нішній вигляд пам’яток.

Volume 4 (2) 2023Professional Art Education

Рис. 1. Будівля Харківського

національного академічного

театру опери та балету

імені М.В. Лисенка

Professional Art Education Volume 4 (2) 2023

Scientic Journal

Ці дані можуть бути отримані з різних джерел,

таких як фотографії, історичні документи, архітектур-

ні креслення тощо.

Для того, щоб забезпечити відповідність оригіна-

лу AR-моделей, можна дотримуватись наступних ре-

комендацій:

- застосовувати високоякісні дані про зовніш-

ній вигляд пам’яток;

- використовувати сучасні методи обробки да-

них, щоб забезпечити максимальну точність відтво-

рення;

- залучати методи рендерингу, які дозволяють

створювати реалістичні AR-моделі.

У контексті Харківщини доступність якісних да-

них про зовнішній вигляд пам’яток може бути обме-

женою. Наприклад, багато пам’яток, які були зруйно-

вані або пошкоджені внаслідок російської агресії, не

мають фотографій або інших даних про їх зовнішній

вигляд. У таких випадках може бути необхідно вико-

ристовувати додаткові методи для відновлення даних,

наприклад, фотограмметрію.

Прикладом історичної пам’ятки, пошкодженої

під час війни може бути Палац праці в Харкові. Це

будівля у стилях модерн та неокласицизм, авторства

Іполіта Претро була побудована у 1916 році. Будівля

налічує шість поверхів, які за задумом автора проєкту

розподілялись так, що перший поверх був комерцій-

ним, а інші п’ять були житловими із 6-8 кімнатними

квартирами (учасники проектів Вікімедіа, 2022). Буди-

нок має трапецеподібну форму із заокругленими ку-

тами та налічує три внутрішні двори усередині (див.

рис. 2).

Рис. 2. Будівля страхової компанії (1916). Сьогодні – Палац праці в Харкові.

3. Доступність. AR-моделі повинні бути доступ-

ними для широкого кола користувачів, що вимагає

використання недорогих і доступних пристроїв для

відтворення AR-моделей (Iatsyshyn, 2020).

Для того, щоб забезпечити доступність AR-мо-

делей, розробники мають дотримуватись наступних

рекомендацій:

- використовувати недорогі пристрої для від-

творення AR-моделей;

- застосовувати простий і зрозумілий інтер-

фейс для використання AR-моделей.

У контексті Харківщини доступність AR-моде-

лей може бути обмежена. Для того, щоб AR-моделі

були доступними для широкого кола користувачів,

необхідно використовувати недорогі пристрої для

відтворення AR-моделей, такі як смартфони або

планшети.

Використання схарактеризованих рекоменда-

цій допоможе розробникам створювати AR-моделі,

які будуть відповідати специфічним особливостям

використання AR-технологій для реконструкції

пам’яток архітектури Харківщини.

Висновки. AR-технології мають ряд переваг для

реконструкції пам’яток архітектури Харківщини,

оскільки вони дозволяють відтворювати історич-

ний вигляд пам’яток, створювати інтерактивні тури

та підвищувати доступність культурної спадщини

регіону. Однак, використання AR-технологій для ре-

конструкції пам’яток архітектури Харківщини має

ряд обмежень, до яких відносяться висока вартість

створення AR-моделей та необхідність наявності

спеціального обладнання, для їх використання. Про-

те, незважаючи на такі обмеження, AR-технології

мають потенціал стати цінним інструментом для

збереження та популяризації культурної спадщини

Харківщини.

Перспективи подальших досліджень. Реаль-

ний стан використання AR-технології в різних напря-

мах архітектурного дизайну свідчить про важливість

їх застосування, а також вимагає розгляду можливо-

стей щодо реалізації таких технологій у різних на-

прямах дизайну (дизайн інтер’єру, графічний дизайн

тощо), що є перспективним напрямом подальших до-

сліджень.

Volume 4 (2) 2023Professional Art Education

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Вечерський, В. (2008). Регіональні особливості архітектури бароко на Слобожанщині. Сучасні проблеми до-

слідження, реставрації та збереження культурної спадщини, 5, 36–52. http://surl.li/nuvow

Фракиевич, М. (2023). Роль доповненої реальності в архітектурі та дизайні. TS2 SPACE. https://ts2.space/uk/

роль-доповненої-реальності-в-архітек/

Шемідько, Д. (2019). AR & VR в індустріалізації. DOU.UA. https://dou.ua/forums/topic/29203/

Рудий, В. (2019). Як AR-технології роблять культурну спадщину ближчою до людей. ReHERIT.ORG.UA. https://

reherit.org.ua/yak-ar-tehnologiyi-roblyat-kulturnu-spadshhynu-blyzhchoyu-do-lyudej/

Липак, О. (2020). Застосування VR та AR технологій в музеях. Фундаментальні та прикладні проблеми сучас-

них технологій, 2, 159-160. ISBN 978-966-305-093-5 http://surl.li/nuvsg

Кузьменко, А. (2021). Перспективи використання технології доповненої реальності на базі об’єктів Націо-

нального історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Архіви України, 28, 48-76. https://doi.org/10.47315/

archives2021.329.048

Трач, Ю. (2020). Український досвід VR-реконструкції об’єктів історико-культурної спадщини. Цифро-

ва платформа: інформаційні технології в соціокультурній сфері, 12, 148-160. https://doi.org/10.31866/2617-

796x.3.2.2020.220588

Проніна, О. (2023). Використання доповненої реальності для навчання дітей ранньої грамотності. Компʼютер-

но-інтегровані технології: освіта, наука, виробництво, 7, 100-107. https://doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2023-50-15

Учасники проектів Вікімедіа. (2005). Харківський національний академічний театр опери та балету імені

Миколи Лисенка. Вікіпедія http://surl.li/nuvpz

Учасники проектів Вікімедіа. (2022). Палац праці. Вікіпедія. http://surl.li/nuvrc

Iatsyshyn, A. (2020). Application of augmented reality technologies for education projects preparation. CTE Workshop

Proceedings, 26 ,134-160. https://doi.org/10.55056/cte.318

Крамар, Т. (2023). Дослідження світового досвіду запровадження технологій доповненої реальності для збе-

реження культурної спадщини. Кваліфікаційна робота магістра за спеціальністю «122 – комп’ютерні науки», 81.

https://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/41160

Professional Art Education Volume 4 (2) 2023

Scientic Journal

Бондар, Г., & Житєньова, Н. (2023). Застосування доповненої реальності для стилізації пам’ятників архітекту-

ри Харківщини. Grail of Science, (28), 463–468. https://doi.org/10.36074/grail-of-science.09.06.2023.78

Яценко , В., & Кравчук, О. (2022). Особливості вітчизняного та зарубіжного досвіду вирішення проблеми памʼя-

ток архітектури, що знаходяться в стадії «руїна». Сучасні проблеми Архітектури та Містобудування, (64), 158–168.

https://doi.org/10.32347/2077-3455.2022.64.158-168

REFERENCES

Vecherskij, V. (2008). Regionalni osoblivosti arhitekturi baroko na Slobozhanshini [Regional features of Baroque

architecture in Slobozhanshchyna]. Suchasni problemi doslidzhennya, restavraciyi ta zberezhennya kulturnoyi spadshini,

5, 36–52. [in Ukrainian]

Frakievich, M. (2023). Rol dopovnenoyi realnosti v arhitekturi ta dizajni [The role of augmented reality in architecture

and design]. TS2 SPACE. https://ts2.space/uk/роль-доповненої-реальності-в-архітек/ [in Ukrainian]

Shemidko, D. (2019). AR & VR v industrializaciyi [AR & VR in industrialization]. DOU.UA. https://dou.ua/forums/

topic/29203/ [in Ukrainian]

Rudij, V. (2019). Yak AR-tehnologiyi roblyat kulturnu spadshinu blizhchoyu do lyudej [How AR technologies

bring cultural heritage closer to people]. ReHERIT.ORG.UA. https://reherit.org.ua/yak-ar-tehnologiyi-roblyat-kulturnu-

spadshhynu-blyzhchoyu-do-lyudej/ [in Ukrainian]

Lipak, O. (2020). Zastosuvannya VR ta AR tehnologij v muzeyah [Application of VR and AR technologies in museums].

Fundamentalni ta prikladni problemi suchasnih tehnologij, 2, 159-160. ISBN 978-966-305-093-5 [in Ukrainian]

Kuzmenko, A. (2021). Perspektivi vikoristannya tehnologiyi dopovnenoyi realnosti na bazi ob’yektiv Nacionalnogo

istoriko-etnograchnogo zapovidnika «Pereyaslav» [Prospects for the use of augmented reality technology based on

the objects of the National Historical and Ethnographic Reserve «Pereyaslav»]. Arhivi Ukrayini, 28, 48-76. https://doi.

org/10.47315/archives2021.329.048 [in Ukrainian]

Trach, Yu. (2020). Ukrayinskij dosvid VR-rekonstrukciyi obʼyektiv istoriko-kulturnoyi spadshini [Ukrainian experience

of VR-reconstruction of objects of historical and cultural heritage]. Cifrova platforma: informacijni tehnologiyi v

sociokulturnij sferi, 12, 148-160. https://doi.org/10.31866/2617-796x.3.2.2020.220588 [in Ukrainian]

Pronina, O. (2023). Vikoristannya dopovnenoyi realnosti dlya navchannya ditej rannoyi gramotnosti [Using augmented

reality to teach early literacy to children]. Kompʼyuterno-integrovani tehnologiyi: osvita, nauka, virobnictvo, 7, 100-107.

https://doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2023-50-15 [in Ukrainian]

Uchasniki proektiv Vikimedia. (2005) [Wikimedia project participants]. Harkivskij nacionalnij akademichnij teatr

operi ta baletu imeni Mikoli Lisenka Vikipediya. http://surl.li/nuvpz [in Ukrainian]

Uchasniki proektiv Vikimedia. (2022) [Wikimedia project participants]. Palac praci. Vikipediya. http://surl.li/nuvrc [in

Ukrainian]

Iatsyshyn, A. (2020). Application of augmented reality technologies for education projects preparation. CTE Workshop

Proceedings, 26 ,134-160. https://doi.org/10.55056/cte.318 [in Englich]

Kramar, T. (2023). Doslidzhennya svitovogo dosvidu zaprovadzhennya tehnologij dopovnenoyi realnosti dlya

zberezhennya kulturnoyi spadshini [Study of the world experience of implementing augmented reality technologies for the

preservation of cultural heritage]. Kvalikacijna robota magistra za specialnistyu „122 – komp’yuterni nauki“, 81. https://

elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/41160 [in Ukrainian]

Bondar, H., & Zhytyenʹova, N. (2023). Zastosuvannya dopovnenoyi realʹnosti dlya stylizatsiyi pamʺyatnykiv arkhitektury

Kharkivshchyny [Application of augmented reality for stylization of architectural monuments of Kharkiv region]. Grail of

Science, (28), 463–468. https://doi.org/10.36074/grail-of-science.09.06.2023.78 [in Ukrainian]

Yatsenko, V., & Kravchuk, O. (2022). Osoblyvosti vitchyznyanoho ta zarubizhnoho dosvidu vyrishennya problemy

pamʼyatok arkhitektury, shcho znakhodyatʹsya v stadiyi «ruyina» [Peculiarities of domestic and foreign experience in

solving the problem of architectural monuments in the «ruin» stage]. Suchasni problemy Arkhitektury ta Mistobuduvannya,

(64), 158–168. https://doi.org/10.32347/2077-3455.2022.64.158-168 [in Ukrainian]

Надійшла до редакції / Received: 15.10.2023

Рекомендовано до друку / Accepted: 03.11.2023

Volume 4 (2) 2023Professional Art Education

RECONSTRUCTION OF ARCHITECTURAL

MONUMENTS OF KHARKIV REGION USING

AUGMENTED REALITY

Student of the second (master’s) level of higher

education of the Faculty of Arts, H.S. Skovoroda

Kharkiv National Pedagogical University

Kharkiv, Ukraine

email: artvell.project@gmail.com

https://orcid.org/0009-0006-8323-978X

Doctor of Pedagogical Sciences, professor of

Design Department H.S. Skovoroda Kharkiv

National Pedagogical University

Kharkiv, Ukraine

email: melennaznv@gmail.com

https://orcid.org/0000-0002-3083-1070

The article examines the possibility of using augmented reality (AR) technologies for the reconstruction of

ruined and damaged architectural monuments of Kharkiv region. AR technologies make it possible to create virtual

trivial objects in real space, which can be used to create a historical look for monuments. The advantages that

augmented reality technologies bring to architecture are highlighted. Practical applications of the use of augmented

reality technologies have been introduced in the tourism and museum spheres of Ukraine.

Methods and methodology. The methods of using AR-technologies to which the creation of an AR-model of

an architectural object or another object of cultural destruction have been introduced are characterized: with new

creations of the historical appearance of the monument; from the created appearance of the monument at the last stage

of its history; with the creation of interactive information in the tourism sector. The specic features of augmented

reality technologies are reinforced, such as: objectivity, similarity to the original, accessibility. Before identifying these

features, recommendations are outlined to enable the effective deployment of AR models.

The scientic novelty. Based on the article, the development of one hundred percent use of augmented reality

technologies for the reconstruction of architectural monuments of the Kharkiv region.

Material. The research material includes methodological literature, scientic publications, works of authors,

evidence from foreign and scientic studies.

Results. The main ways of using AR technologies in architecture are examined. Characterize the specic

features of using AR technology for the reconstruction of architectural objects. Provide recommendations for the use

of AR technologies in the context of the reconstruction of architectural monuments of the Kharkiv region.

Conclusions. AR technologies offer a number of benets for the reconstruction of architectural monuments

of Kharkiv region, fragments of stench allow creating a historical look for monuments, creating interactive tours

and increasing the accessibility of the cultural decline of the region onu. However, the use of AR technologies for

the reconstruction of architectural monuments of Kharkiv region has a number of limitations, which reect the high

quality of the creation of AR models and the need for special equipment for their use. However, regardless of such

limitations, AR technologies have the potential to become a valuable tool for preserving and popularizing the cultural

decline of the Kharkiv region.

Keywords: AR technologies, augmented reality, reconstruction of architectural monuments, technologies of

augmented reality, Kharkiv region.

DOI https://doi.org/10.34142/27091805.2023.4.02.01

Professional Art Education Volume 4 (2) 2023

Scientic Journal

Постановка проблеми та її зв’язок з важливи-

ми науковими та практичними завданнями.

У сучасному освітньому середовищі, особливо з

появою онлайн-навчання, виховні матеріали грають

ключову роль у забезпеченні ефективного освітньо-

го процесу, оскільки ці матеріали стали сполучною

ланкою між вчителем та учнем, надаючи необхідну

інформацію та ресурси для роботи на уроках та у поза-

класний час. Навчальними матеріалами можна вва-

жати будь-які джерела, що слугують помічниками для

кращого викладу інформації та її легшого засвоєння

учнями. Це можуть бути традиційні фізичні ресурси,

такі як підручники, плакати, таблиці, або візуальні до-

повнення у вигляді презентацій, інфографіки та ілю-

страцій.

За умови правильного використання ці матеріа-

ли можуть стати дуже ефективною складовою будь-я-

кого заняття. Але для того, щоб бути корисними, вони

потребують детального планування та розробки. Не

кожен вчитель має ступінь за спеціальністю графіч-

ного дизайну, але кожен у своїй педагогічній діяль-

ності зіштовхується з необхідністю розробки дизайну

навчальних матеріалів.

Саме тому складові та методи розробки якісного

дизайну, розглянуті в цій роботі, зможуть слугувати

допоміжною базою для вчителів, які мають бажання

підвищити рівень мотивації та зацікавленості учнів.

Аналіз основних досліджень і публікацій по-

УДК 371.64/69+74

DOI https://doi.org/10.34142/27091805.2023.4.02.02

ОСНОВНІ АСПЕКТИИ РОЗРОБКИ

ЯКІСНОГО ДИЗАЙНУ НАВЧАЛЬНИХ

МАТЕРІАЛІВ

здобувач вищої освіти другого (магістерсько-

го) рівня, спеціальності 022 Дизайн, факуль-

тету мистецтв ХНПУ імені Г.С. Сковороди

Харків, Україна

email: soabondarenko204@gmail.com

https://orcid.org/0009-0002-4122-4046

доктор педагогічних наук, професор, декан

факультету мистецтв ХНПУ імені Г.С. Сково-

роди

Харків, Україна

email: v.v.fomin@hnpu.edu.ua

https://orcid.org/0000-0002-8652-2023

У статті проаналізовано наявний теоретичний та практичний досвід в області педагогічного дизайну.

Досліджено основні аспекти розробки якісного дизайну навчальних матеріалів, а саме відповідність дизайну

віковим особливостям цільової аудиторії з урахуванням потреб та очікуванням, рівню знань і сучасних техно-

логій. Розглянуто важливість логічного та послідовного викладення нової інформації, а також необхідність

оптимізації та актуалізації навчальних матеріалів. Наголошено на важливості типографіки в навчальному

дизайні, оскільки вдалий вибір шрифту може покращити читабельність тексту, виділити важливу інформа-

цію і сприяти інтересу до навчання та колірної гами, використання фото та відео матеріалів. Охарактери-

зовано відмінності проектування дизайну для різних вікових категорій з урахуванням рівня знань та моти-

вації цільової аудиторії. Висвітлено важливість вибору кольорів у навчальному дизайні, враховуючи їх вплив

на настрій і поведінку користувачів. Наведено прийоми для вдалого підбору колірної гами. Виявлено шляхи

використання кольору, типографіки та мультимедійних матеріалів задля покращення рівня сприйняття

та засвоєння учнями нової інформації. У подальшій роботі планується проаналізувати та конкретизувати

різноманітні матеріально-технічні засоби для проектування навчальних матеріалів та розробити серію на-

вчальних шкільних плакатів за допомогою сучасних графічних редакторів.

Ключові слова: педагогічний дизайн, навчальні матеріали, цільова аудиторія, типографіка, колірна

гама, мультимедіа.

казав, що обрана тема є надзвичайно актуальної та

своєчасною. Серед значної кількості українських та

західних науковців, мистецтвознавців слід виділити

Е. Мейера та Д. Роуза, які в своїй роботі висвітлили

теоретичні та практичні принципи створення на-

вчальних матеріалів та середовища, що є доступни-

ми та корисними для всіх учнів, незалежно від їхніх

потреб та можливостей, а також акцентували увагу

на особливі фактори, що ефективно впливають на

розуміння навчального матеріалу (Meyer, A., Rose,

D.H., & Gordon, D., 2014).

З іншого боку, в роботах Г. Брянцевої (2016),

(2018) було розглянуто особливості підготовки пе-

дагогічної презентації та основні підходи, які ви-

користовують у процесі формування візуального

ряду навчальних матеріалів в електронних педаго-

гічних презентаціях. Вплив якості мультимедійних

навчальних матеріалів на засвоєння знань було ви-

світлено в науковій роботі М. Маркович «The Effects

of Multimedia Learning Materials Quality on Knowledge

Acquisition» (2014). До того ж, роботи французького

науковця А. Аргуель (2009) є значимими з точки зору

розуміння значимості засвоєння інформації через

статичні зображення або у формі відео. Поряд із цим,

питання щодо розробки якісного дизайну навчаль-

них матеріалів не знайшли повного відображення в

їхніх працях. Водночас, на нашу думку, замало уваги

було приділено особливостям проектування освітніх

матеріалів для різних вікових категорій дітей. Це й

обумовило вибір теми нашого дослідження.

Формулювання цілей та завдань статті.

Метою статті є теоретичне обґрунтування й практич-

не висвітлення основних аспектів розробки якісного

дизайну навчальних матеріалів.

Виклад основного матеріалу. На основі аналізу

загальних принципів розробки дизайну та наукової

роботи Е. Мейера та Д. Роуза (2014) «Universal Design

for Learning: Theory and Practice», можна виділити

п’ять основних аспектів проектування якісних на-

вчальних матеріалів.

Перший і один з найважливіших аспектів – від-

повідність цільовій аудиторії, розуміння потреб та

очікувань учнів, на яких розрахований матеріал.

Передусім, на нашу думку, розпочинати потрібно з

визначення віку, рівня знань та досвіду аудиторії,

оскільки дизайн для школярів буде суттєво відрізня-

тися від дизайну для дорослих студентів.

Створення дизайну для дітей шкільного віку

передбачає використання яскравих, насичених ко-

льорів, необхідних для привернення уваги та ство-

рення позитивного враження від навчання. Макет

продукту повинен бути простим, інтуїтивно зро-

зумілим та легким для сприйняття. Пропонуємо

використовувати чітку структуру, прості та великі

піктограми та допоміжні елементи. Текст краще на-

бирати простим та великим шрифтом, з достатнім

інтервалом між буквами та рядками, уникаючи ве-

ликої кількості тексту, складних термінів та фраз.

Інтерактивні елементи можуть краще привернути

увагу молодших школярів, тому додаткова анімація,

завдання та ігри сприятимуть їхній активній участі у

навчальному процесі (див. рис.1).

Дизайн для студентів, як правило, передбачає

більш складний і поглиблений контент, який від-

Volume 4 (2) 2023Professional Art Education

Рис. 1

Приклад дизайну для

молодших школярів з

урахуванням наведених

критеріїв

Professional Art Education Volume 4 (2) 2023

Scientic Journal

повідає їхньому рівню освіти. Він може включати в себе складні графіки, діаграми, таблиці та більшу кількість

тексту. Дизайн для студентів дійсно може бути більш формальним зовнішньо, але наявність інтерактивних еле-

ментів, тестів, вікторин також здатні забезпечити більш активну участь студентів. Молоде покоління зазвичай

активно використовують технології в навчальних цілях (Житєньова, 2021), тому дизайн може включати в себе

веб-ресурси та мультимедійні матеріали (див.рис.2).

Рис. 2

Приклад дизайну для

студентів з урахуван-

ням наведених кри-

теріїв

Також, позитивні наслідки матиме вивчення інтересів та мотивації учнів, їх національних, культурних та

мовних особливостей. Крім того, слід зауважити, що деякі учні легше сприймають інформацію візуально, а деякі

– аудіально, тому розробка матеріалів має включати різні стилі навчання (Paas, F., & Ayres, P., 2007), (Омельченко,

2021). При цьому необхідно враховувати особливості конкретного навчального предмета.

Дизайн математичних плакатів передбачає наявність чіткої структури та зв’язку між блоками інформації,

невелику кількість або взагалі відсутність декоративних елементів, акцидентних шрифтів. Тоді як матеріали для

уроків літератури можуть включати багато допоміжних ілюстрацій, репродукцій, відео. В обох випадках матеріа-

ли повинні відображати актуальні наукові дані та методики виховання, відповідати поточним навчальним стан-

дартам та вимогам, встановленим виховним закладом, а також регулярно оновлюватись.

Другий обов’язковий аспект, який ми розглянемо, – логічність або послідовність викладення матеріалу (див.

рис.3-4)

Рис. 3

Принцип побудови логічного дизайну

Рис. 4

Принцип побудови послідовного дизайну

Практично кожна лекція або урок містять у

собі і візуальну, і слухову інформацію, створюючи

когнітивне навантаження на мозок учня, який нама-

гається утримати інформацію в пам’яті паралельно

обробляючи нову. Завдання вчителя полягає в тому,

щоб максимально спростити цей процес, ретельно

підібрати фрагменти інформації та поєднати їх з ві-

зуальним або аудіо рядом. Наприклад, коли зобра-

ження та текст на слайді презентації підкріплюють

слова вчителя, рівень засвоєння матеріалу вище. Та-

кож, вчитель може уникнути когнітивного переван-

таження й полегшити активну обробку нового ма-

теріалу учнем, скорочуючи або викреслюючи зайву

інформацію з навчальних матеріалів, прибираючи

зайві слова, звуки та графіку (Брянцева, 2016&2018).

Створення інтуїтивної навігації – ще один за-

сіб для забезпечення швидкого пошуку та доступу

до контенту (див. рис.5). Для цього вчитель може

організувати інформацію логічно, з використанням

заголовків, покажчиків, нумерації сторінок (Alty, Al-

Sharrah&Beacham, 2006).

Volume 4 (2) 2023Professional Art Education

Рис. 5

Приклад покращення невдалого дизайну за допомогою

інтуїтивної навігації

Третя, не менш важлива складова дизай-

ну будь-якого навчального контенту – ти-

пографіка. Вдало підібраний шрифт по-

кращує читабельність тексту, підкреслює

важливу інформацію та підвищує інтерес

до навчання. Неможна точно сказати,

який саме шрифт використовувати, але

перевагу краще віддавати легким для про-

читання, чітким шрифтам з достатньою

відстанню між літерами. Невпевненим ко-

ристувачам краще уникати акцидентних

шрифтів з дуже тонкими лініями або ком-

бінацією тонких та товстих ліній, занадто

текстурних шрифтів або шрифтів, що ма-

ють сильний нахил (див. рис.6).

Рис. 6

Приклад доречних та недоречних шрифтів для

дизайну навчальних матеріалів

Professional Art Education Volume 4 (2) 2023

Scientic Journal

На нашу думку, слід, по-можливості, уникати

щільних блоків тексту, зберігати мову простою та

зрозумілою, видаляти непотрібну інформацію. Ви-

користання списків та маркерів допоможе розбити

текст та збільшити вільний простір. За потреби необ-

хідно використовувати графіку замість тексту. Отже,

виділяйте заголовки та підзаголовки, адже це один з

найважливіших орієнтирів для читача, що надає ко-

роткий виклад теми та її основних моментів. Якщо

вам потрібно виділити або підкреслити текст усере-

дині блоку, можна використовувати жирний шрифт

або підкреслення, оскільки курсив може бути важчим

для прочитання з відстані. Кольоровий текст також

проблематичний, використовуючи світлі відтінки

шрифту, варто контролювати контрастність між тек-

стом та фоном.

Тому далі ми розглянемо четвертий аспект –

колір.

Науково доведено, що кольори мають великий

вплив на наш настрій і поведінку, а успіх продукту

багато в чому залежить від кольорів, вибраних для

оформлення. Дослідження показали, що людям по-

трібно всього 90 секунд, щоб скласти підсвідоме суд-

ження про продукт, і від 62% до 90% цієї оцінки ґрун-

тується лише на кольорі.

Таким чином, правильно підібрані кольори мо-

жуть бути корисними для привернення уваги учнів

та їх позитивного враження від поданої інформації

(Особливості сприйняття візуальної інформації, 2023).

Поряд із цим, навіть вдало підібраний колір повинен

використовуватися в міру та з урахуванням психоло-

гічних аспектів. Він може виділяти важливі елементи,

але не повинен бути надто яскравим або відволікаю-

чим.

Рис. 7

Приклад монохромної кольорової схеми

Рис. 8

Приклад аналогової кольорової схеми

Рис. 9

Приклад компліментарної кольорової схеми

Аналогова схема – це схема, що поєднує у собі кольо-

ри, розташовані поруч один з одним (див.рис.8).

Вибрати палітру можна за допомогою колірного

кола. Це може бути монохромна схема. Схема заснова-

на на одному основному кольорі та кількох його від-

тінках (див. рис.7).

Та компліментарна схема, коли два протилежні ко-

льори поєднуються, створюючи контрастний образ.

Наприклад, жовтий та фіолетовий (див.рис.9).

Мультимедійні дані – п’ятий і останній аспект,

що ми розглянемо (Marković, 2014). Ілюстрації та ві-

део слугують допоміжним інструментом для візу-

алізації наведених концепцій та роблять матеріал

більш цікавим, але також мають відповідати певним

критеріям (Arguel & Jamet, 2009). Як й інші наочні ма-

теріали, зображення та фотографії мають бути чітки-

ми, яскравими та достатнього розміру. В разі потреби

бажано обрізати великі зображення, щоб залишити

лише важливі частини, але тут необхідно розуміти,

що зміна розміру фотографій може вплинути на їхню

якість.

Відео мають бути чіткими, доступними та ціка-

вими. Якщо матеріал містить звук, переконайтесь

в тому, що він чистий та не зіпсований дефектами.

Гучність повинна бути виставлена на комфортному

рівні для прослуховування. Вчителі повинні бути

ознайомлені з обладнанням та програмним забезпе-

ченням, необхідним для відтворення фото та відео

матеріалів на уроці, щоб уникнути можливих про-

блем (Ayres & Paas, 2007).

Висновки.

У дослідженні проаналізовано основні аспекти

розробки якісних навчальних матеріалів. Розгляну-

то важливість логічного та послідовного викладу

нової інформації, а також необхідність оптимізації

та оновлення навчальних матеріалів. Висвітлено

відмінності проектування дизайну для різних віко-

вих категорій, з урахуванням рівня знань та моти-

вації цільової аудиторії. Розглянуто необхідність

консистентного викладення навчального матеріалу

на основі досліджень когнітивних розумових про-

цесів. Виявлено шляхи використання кольору, типо-

графіки та мультимедійних матеріалів задля покра-

щення рівня сприйняття та засвоєння учнями нової

інформації.

Перспективи подальших досліджень. У по-

дальшій роботі планується проаналізувати та кон-

кретизувати різноманітні матеріально-технічні за-

соби для проектування навчальних матеріалів та

розробити серію навчальних шкільних плакатів за

допомогою сучасних графічних редакторів.

Volume 4 (2) 2023Professional Art Education

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Alina Arhipova (2023) Color Theory: Brief Guide For Designers. Tubik blog. https://blog.tubikstudio.com/color-

theory-brief-guide-for-designers/

Alty, J.L., Al-Sharrah, a., Beacham, N. (2006). When humans form media and media form humans: An experimental

study examining the effects different digital media have on the learning outcomes of students who have different learning

styles. Interact. Comput. 18 (5), 891–909. https://doi.org/10.1016/j.intcom.2006.04.002

Andrew Herkert (2020). How Visuals Help You Remember Information. Published in scribology, visual storytelling.

January 30. https://truscribe.com/how-visuals-help-you-remember-information/

Arguel, A., & Jamet, E. (2009). Using video and static pictures to improve learning of procedural contents. Computers in

Human Behavior, 25(2), 354–359. https://doi.org/10.1016/j.chb.2008.12.014

Beacham, N.A., & Alty, J.L. (2006). An investigation into the effects that digital media can have on the learning outcomes

of individuals who have dyslexia. Comput. Educ., 47, 74–93. https://doi.org/10.1016/j.compedu.2004.10.006

Marković, M. G. (2014). The Effects of Multimedia Learning Materials Quality on Knowledge Acquisition. Conference: 23rd

International Conference on Information Systems Development. Croatia, P. 140–149. http://dx.doi.org/10.13140/2.1.4276.0648

Meyer, A., Rose, D.H., & Gordon, D. (2014). Universal design for learning: Theory and Practice. Wakeeld, MA: CAST

Professional Publishing, 234 p. https://www.cast.org/products-services/resources/2014/universal-design-learning-

theory-practice-udl-meyer

Paas, F., & Ayres, P. (2007). Making instructional animations more effective: A cognitive load approach. Applied

Cognitive Psychology. 21: 695–700. http://dx.doi.org/10.1002/acp.1351

Брянцева Г.В. (2016). Візуальний підхід до педагогічної комунікації. Ukrainian Journal of Educational Studies and

Information Technology. Т.4, №2 С. 1-9. http://surl.li/noqua

Брянцева Г.В. (2018). Особливості підготовки педагогічних презентацій. Збірник наукових праць: Інформаційні

технології в освіті та науці. №10, С. 58-62. http://surl.li/noqtk

Житєньова, Н. (2021). Розробка UX/UI дизайну сайту факультету мистецтв ХНПУ імені Г.С. Сковороди.

Professional Art Education, 2(2), 42–49. https://doi.org/10.34142/27091805.2021.2.02.05

Омельченко, О. (2021). Використання евристичних методів у виконанні практичних завдань з дизайнерсь-

Professional Art Education Volume 4 (2) 2023

Scientic Journal

ких дисциплін. Professional Art Education, 2 (2), 31–41. https://doi.org/10.34142/27091805.2021.2.02.04

Особливості сприйняття візуальної інформації (2023). Поради з психології. Що таке сприйняття інформації.

https://pyrogiv.kiev.ua/shho-take-sprijnyattya-informaci%D1%97/

REFERENCES

Alina Arhipova (2023) Color Theory: Brief Guide for Designers. Tubik blog. https://blog.tubikstudio.com/color-theory-

brief-guide-for-designers/ [in English]

Alty, J.L., Al-Sharrah, a., Beacham, N. (2006). When humans form media and media form humans: An experimental

study examining the effects different digital media have on the learning outcomes of students who have different learning

styles. Interact. Comput. 18 (5), 891–909. https://doi.org/10.1016/j.intcom.2006.04.002 [in English]

Andrew Herkert (2020). How Visuals Help You Remember Information. Published in scribology, visual storytelling.

January 30. https://truscribe.com/how-visuals-help-you-remember-information/ [in English]

Arguel, A., & Jamet, E. (2009). Using video and static pictures to improve learning of procedural contents. Computers

in Human Behavior, 25(2), 354–359. https://doi.org/10.1016/j.chb.2008.12.014 [in English]

Beacham, N.A., & Alty, J.L. (2006). An investigation into the effects that digital media can have on the learning outcomes

of individuals who have dyslexia. Comput. Educ., 47, 74–93. https://doi.org/10.1016/j.compedu.2004.10.006 [in English]

Bryantseva H.V. (2016). Vizualʹnyy pidkhid do pedahohichnoyi komunikatsiyi. Ukrainian Journal of Educational

Studies and Information Technology [A visual approach to pedagogical communication]. T.4, №2 S. 1–9. http://surl.li/noqua

[in Ukrainian]

Bryantseva H.V. (2018). Osoblyvosti pidhotovky pedahohichnykh prezentatsiy. Zbirnyk naukovykh pratsʹ: Informatsiyni

tekhnolohiyi v osviti ta nautsi [Peculiarities of preparation of pedagogical presentations. Collection of scientic works:

Information technologies in education and science]. №10, S. 58–62. http://surl.li/noqtk [in Ukrainian]

Marković, M. G. (2014). The Effects of Multimedia Learning Materials Quality on Knowledge Acquisition.

Conference: 23rd International Conference on Information Systems Development. Croatia, P. 140–149. http://dx.doi.

org/10.13140/2.1.4276.0648 [in English]

Meyer, A., Rose, D.H., & Gordon, D. (2014). Universal design for learning: Theory and Practice. Wakeeld, MA: CAST

Professional Publishing, 234 p. https://www.cast.org/products-services/resources/2014/universal-design-learning-theory-

practice-udl-meyer [in English]

Omelʹchenko, O. (2021). Vykorystannya evrystychnykh metodiv u vykonanni praktychnykh zavdanʹ z dyzaynersʹkykh

dystsyplin [Use of heuristic methods in performing practical tasks in design disciplines]. Professional Art Education, 2(2),

31–41. https://doi.org/10.34142/27091805.2021.2.02.04 [in Ukrainian]

Osoblyvosti spryynyattya vizualʹnoyi informatsiyi (2023). Porady z psykholohiyi. Shcho take spryynyattya informatsiyi

[Peculiarities of perception of visual information]. https://pyrogiv.kiev.ua/shho-take-sprijnyattya-informaci%D1%97/ [in

Ukrainian]

Paas, F., & Ayres, P. (2007). Making instructional animations more effective: A cognitive load approach. Applied

Cognitive Psychology. 21: 695–700. http://dx.doi.org/10.1002/acp.1351 [in English]

Zhytyenʹova, N. (2021). Rozrobka UX/UI dyzaynu saytu fakulʹtetu mystetstv KHNPU imeni H.S. Skovorody [UX/UI

Development of the website design of the faculty of arts of the H.S. Skovoroda Kharkiv national pedagogical university].

Professional Art Education, 2(2), 42–49. https://doi.org/10.34142/27091805.2021.2.02.05 [in Ukrainian]

Надійшла до редакції / Received: 16.10.2023

Рекомендовано до друку / Accepted: 03.11.2023

Volume 4 (2) 2023Professional Art Education

MAIN ASPECTS OF THE DEVELOPMENT

OF QUALITY DESIGN OF EDUCATIONAL

MATERIALS

Graduate of higher education of the second

(master’s) level, specialty 022 Design

H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical

University

Kharkiv, Ukraine

email: soabondarenko204@gmail.com

https://orcid.org/0009-0002-4122-4046

Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Dean

of the Faculty of Arts in H.S. Skovoroda Kharkiv

National Pedagogical University

Kharkiv, Ukraine

email: v.v.fomin@hnpu.edu.ua

https://orcid.org/0000-0002-8652-2023

The article analyzes the available theoretical and practical experience in the eld of pedagogical

design, in particular, the main aspects of the development of high-quality design of educational materials

for various target children’s audiences.

Methods & methodology. The article uses theoretical methods: comparison, systematization

and generalization of scientic sources. The practical principles of creating educational materials and

environment, based on the psychological and physiological characteristics of perception by children of

different age categories, are highlighted. Among them, the use of a visual series of educational materials in

electronic pedagogical presentations is special.

The scientic novelty of the article lies in the coverage and practical implementation of modern

design technologies for the creation of educational and pedagogical materials for effective perception by

children of different age categories due to the inuence of the quality of multimedia educational materials

on the assimilation of knowledge.

Results. The importance of logical and consistent presentation of new information, as well as

the need to optimize and update educational materials, is considered. The importance of typography in

educational design is emphasized, as a good choice of font can improve the readability of the text, highlight

important information and promote interest in learning, and color gamut, use of photos and video

materials. The differences in design for different age categories are characterized, considering the level of

knowledge and motivation of the target audience. The importance of the choice of colors in educational

design is highlighted, considering their inuence on the mood and behavior of users, and techniques

for the successful selection of a color range are given. Ways of using color, typography and multimedia

materials to improve students’ perception and assimilation of new information have been identied.

In further work, it is planned to analyze and specify various material and technical means for

designing educational materials and to develop a series of educational school posters with the help of

modern graphic editors.

Keywords: pedagogical design, educational materials, target audience, typography, color scheme,

multimedia.

DOI https://doi.org/10.34142/27091805.2023.4.02.02

Professional Art Education Volume 4 (2) 2023

Scientic Journal

Постановка проблеми та її зв’язок з важливи-

ми науковими чи практичними завданнями.

Концепція Нової української школи передбачає

виховання особистості, яка увібрала в себе весь істо-

ричний досвід світу, здатна працювати в одному ко-

лективі, вміє поєднувати набуті знання, навички та

вміння за спільними ознаками, знаходити подібність

у різних проявів життя, вивчати всі сфери діяльності

людини.

На сучасному етапі розвитку освіти в Україні

інтеграція, яка з використанням міжпредметних і

міждисциплінарних зв’язків забезпечує формування

цілісного і водночас багатоаспектного образу світу та

поєднує різноманітні форми відображення дійсності, є

головним чинником у системі виховання і навчання,

який забезпечує виконання цього завдання. Однак пи-

тання реалізації міжпредметного і міждисциплінар-

ного підходу на практиці залишаються значною

мірою недостатньо визначеними. Яким конкретно

має бути міждисциплінарне навчання, які особли-

вості навчального середовища можуть підтримува-

ти такий тип навчання, і як визначити, чи досягнуто

його мету? Для реалізації цілей міждисциплінарної

наукової освіти важливим чинником є систематиза-

ція, яку ми описуємо та оцінюємо в змісті міждисци-

плінарного навчання.

Аналіз основних досліджень і публікацій.

Інтеграційні процеси в освіті на разі є предметом

УДК 371.782

DOI https://doi.org/10.34142/27091805.2023.4.02.03

РЕАЛІЗАЦІЯ МІЖПРЕДМЕТНИХ ЗРАЗКІВ

НА УРОКАХ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА

(на прикладі комбінованого уроку в 6-му класі

з планової теми «рондо»)

доктор філософії, заступник директора

Харківського ліцею № 181 «Дьонсурі»,

Харків, Україна

email: kim.sungdai@yahoo.com

https://orcid.org/0000-0002-9570-5243

У статті висвітлено сутність інтегративних процесів у сучасній загальноосвітній школі, зокрема

через огляд досліджень вітчизняних та зарубіжних спеціалістів у галузі міжпредметних зв’язків на уроках

музичного мистецтва.

Значимість статті полягає в узагальненні сутнісних категорій інтегративного та міжпредмет-

ного процесів в умовах сучасної загальноосвітньої школи (на прикладі комбінованого уроку у 6 класі за

плановою темою «Рондо»). Розкрито перелік основних напрямів реалізації засобів інтеграції в українській

загальноосвітній школі та в країнах Сходу. Встановлено, що питання інтеграції із широким залученням

матеріалів предметів гуманітарного циклу є об’єктом уваги педагогів-науковців України та світу. Розгля-

нуто різні форми, методи та рівні інтеграції міжпредметних зв’язків на прикладі комбінованого уроку із

запланованої теми «Рондо» програми з предмету «Музичне мистецтво» для 6 класу загальноосвітнього

навчального закладу (зв’язки між предметами: музика, література, історія, кіно, театр, фізика). Під час

уроку у формі презентації було продемонстровано фрагменти фільмів «Амадей», «Моцарт і Сальєрі» (три

екранізації різних років), «Одруження Фігаро». Наводяться факти з біографії Моцарта, Сальєрі, Бомарше,

Бенджаміна Франкліна; відомості про події війни за незалежність Сполучених Штатів Америки, діяльність

Бомарше як винахідника і підприємця, діяльність Франкліна як політика, дипломата, бізнесмена, океано-

графа і фізика. Репрезентовано урок у формі рольової «суддівської гри», де між учнями були розподілені ролі

обвинувача, захисника, свідка. Результат уроку показав, що можна створити цілісну картину явищ. Висвіт-

лено питання формалізації співпраці викладачів різних дисциплін і спеціалістів вищих навчальних закладів

для вдосконалення інтеграційних процесів у загальноосвітніх навчальних закладах на рівні творчих груп чи

навіть методичних об’єднань.

Ключові слова: Лакримоза, Серенада, Реквієм, Моцарт, Бомарше, геній, злочин, міжпредметні зраз-

ки, музичне мистецтво

спільної уваги багатьох вітчизняних і зарубіжних

дослідників з галузі освіти і виховання. Задля цього

актуальною визначено проблему побудови освітньо-

го процесу, із залученням вітчизняних та світових

культурних надбань, різних видів мистецтв, що по-

требує перебудову змісту, організації, оцінювання

якості освітнього процесу тощо, (Савчин, Ясеницька,

2019).

Значне місце у дослідженнях при цьому займа-

ють питання:

- інтеграції між предметами гуманітарно-есте-

тичного циклу одна з іншою;

- міждисциплінарної інтеграції з предметами

природничо-наукового циклу (Яцина, 2021).

На уроках музичного мистецтва (або уроках

мистецтва) перший підхід може бути реалізований

через систему творчих завдань інтегративного типу:

графічного відображення мелосу; використання еле-

ментів кольоромузики; створення ілюстрацій до вив-

чених пісень (Боднарук, 2021).

Естетичний розвиток учнів, їх духовне збага-

чення також реалізуються шляхом міжпредметних

зв’язків і при вивченні української літератури (Го-

ловченко, 2020).

Міжпредметна змістовна лінія «Культурна са-

мосвідомість» у навчальних програмах з історії так

саме спрямована на розвиток школяра як особи-

стості, яка розуміє роль культури у формуванні мис-

лення, усвідомлює зміни різних культур упродовж

історії, має уявлення про різноманіття культур та їх

особливості, цінує свою культуру і культурну багато-

манітність світу (Журба, 2020).

Міжпредметні зв’язки, об’єднання різних пред-

метів в єдиний курс вважаються при цьому дієвим

засобом розвантаження учнів (Утіна, 2018). При цьо-

му розширити можливості навчального середовища

задля задоволення й розвитку пізнавальних інте-

ресів учнів молодшого віку дозволяє використання

інноваційно-інформаційних технологій (Потапчук,

2019).

Загалом, підвищення узгодженості на вступно-

му рівні потенційно може допомогти учням побачи-

ти зв’язки між науковими ідеями, з якими вони заз-

вичай стикаються на окремих курсах, і побудувати

більш надійні концептуальні рамки для міркувань

про ряд явищ (Gouvea, 2013).

Корисним у вирішенні питань інтеграції в освіті

і вихованні є вивчення досвіду у педагогічних систе-

мах країн Сходу. Так, наприклад, до системи есте-

тичного виховання школярів у Китайській Народній

Республіці широко залучено такі предмети, як еко-

номіка, історія, природознавство, географія, політо-

логія, математика, мова та література (Іонова, Лупа-

ренко, Лахмотова, 2020).

У Республіці Корея в останні десятиліття ін-

тегративні процеси в освіті набули значно біль-

шого масштабу. Завданням інтеграції вважається

не просто використання міжпредметних з’язків у

плануванні поточного уроку з окремої дисципліни,

а розробка цілісної програми, де у межах одного ін-

тегрованого курсу розглядаються питання з різних

галузей знань. Названа тенденція в оригінальному

звучанні визначається як 융합교육 (юн-хаб-кьо-юк) і

включає два слова: 융합 (юн-хаб: злиття, синтез) і 교

육 (кьо-юк: навчання/виховання), але у публікаціях

європейськими мовами використовується термін

«конвергенція» (신동희, 2012).

Вітчизняні і зарубіжні дослідники, однак, зазна-

чають, що найбільш сприятливі умови для вирішен-

ня завдань інтеграції мають саме учителі музики,

оскільки саме вона поєднує різноманітні види мис-

тецтва. Але при цьому констатується брак кваліфіко-

ваних спеціалістів в галузі мистецтва у переважній

більшості навчальних закладів (Янься, 2022) і недо-

статність годин з предметів мистецької галузі для ре-

алізації навчального змісту мистецької освіти (Сав-

чин, Ясеницька, 2019).

Формулювання цілей та завдань статті. Наве-

сти приклад інтегрованого уроку на планову тему

«Рондо» у програмі предмету «Музичне мистецтво»

для 6-го класу загальноосвітньої школи, розробле-

ного з використанням результатів дослідження

вітчизняних і зарубіжних публікацій. З урахуван-

ням названої вище проблеми щодо кваліфікації

спеціалістів з окремих дисциплін до розробки уроку

було залучено декілька вчителів з різних предметів

у співпраці з викладачами вишів.

Виклад основного матеріалу. Комбінований

урок з музичного мистецтва для 6 класу «Доля генія»

було проведено у 6-му класі Харківської спеціалізова-

ної школи I-III ступенів № 181 «Дьонсурі» відповідно

до теми «Рондо» у програмі предмету «Музичне мис-

тецтво» для 6-го класу загальноосвітньої школи. Згід-

но з планом на уроці було передбачене знайомство

з «Лакримозою» з «Реквієму» і «Маленькою нічною

серенадою» В. А. Моцарта.

Міжпредметні зв’язки: музика, література,

історія, кінематограф, театр, фізика.

Устаткування:

• портрети В. Моцарта, А. Сальєрі, К. Бомарше;

• комп’ютер;

• план-конспект уроку;

Volume 4 (2) 2023Professional Art Education

Professional Art Education Volume 4 (2) 2023

Scientic Journal

• ТСО: аудіо-записи, відео-записи, презентація

уроку.

Зважаючи на значну кількість міжпредметних

зв’язків, урок було проведено протягом двох академіч-

них годин у поєднанні з уроком з зарубіжної літера-

тури.

Формою проведення уроку була демонстрація

презентації.

На першому слайді презентації як епіграф було

наведено текст з маленької трагедії «Моцарт і Сальєрі»

в українському перекладі (Грязнов):

«Надзвичайна глибина!

Яка сміливість, сила, досконалість!

Ти, друже, бог і сам того не знаєш... »

Перед оголошенням теми уроку задля мотивації

навчальної діяльності учнів, вчитель запропонував їм

зіграти у гру «Що, де, коли?», поставивши таке запи-

тання:

Зіграв когось, хто вже зіграв колись їм зіграну

вже роль.

І двічі був отруєн тим, що влив комусь він вже по

тім.

Життя – це гра. У грі митець – себе зіграв він під

кінець.

Аж ось ім’я його кричить: Не винуватий він!

Мовчіть!!!

Аби навести учнів на відповідь вчитель запропо-

нував згадати, як англійською мовою буде «не винува-

тий»? І коли хтось з учнів назвав «innocent», вчитель

запитав: а чи є схоже ім’я? Зважаючи на значне не-

співпадіння фонетики і граматики в англійській мові

(innocent – іннáсент), вчитель назвав оригінальне ла-

тинське слово «innocens» (іннокенс) (Трофимук, 2021)

запустив коротку збірку фрагментів з фільму-опери

«Моцарт і Сальєрі» (Ризької кіностудії, 1957 року).

Після оголошення теми, мети уроку і понять

«рондо», «реквієм» вчитель оголосив про форму про-

ведення уроку: «Урок-суд».

На закріплення матеріалу попереднього уроку

«Веснянка» було продемонстровано відповідний фраг-

мент українського мультфільму, після чого вчитель

охарактеризував музику геніального австрійського

композитора Вольфганга Амадея Моцарта як легку і

світлу, як «Веснянки».

Назвавши тему уроку «Доля генія», вчитель запи-

тав: Кого ж або що ми називаємо «генієм»?

На відповідних слайдах було продемонстровано

значення терміну слів «геній», «творчий»:

• У давньогрецькій міфології геній: дух – покро-

витель людини, пізніше – взагалі уособлення добрих і

злих сил (добрий геній, злий геній);

• У сучасній мові – вища творча здатність; лю-

дина, здатна створювати нові, унікальні творіння,

пізніше визнані «шедеврами»;

• Слово «творчий» означає здатність створюва-

ти щось нове, оригінальне, а не просто повторювати

кимось уже вчинене.

Далі, за словами вчителя:

Одним з визнаних геніїв в музиці є Вольфганг

Амадей Моцарт. Він народився 27 січня 1756 року у

Зальцбурзі. Музичні здібності Моцарта проявилися

в дуже ранньому віці, коли йому було близько трьох

років. Його батько Леопольд був одним з провідних

європейських музичних педагогів. Батько навчив

Вольфганга основам гри на клавесині, скрипці і ор-

гані. Більшість творів Моцарта – світлі, легкі, оптимі-

стичні. Наприклад, «Маленька нічна серенада», напи-

сана в 1787 році.

Сьогодні ми прослухаємо частину, яка називаєть-

ся «Рондо».

Рондо (від фр. Rondeau – «коло», «рух по колу»)

– музична форма, в якій неодноразові (не менше 3-х)

проведення головної теми (рефрену) чергуються з від-

мінними один від одного епізодами. Є найбільш по-

ширеною музичною формою з рефреном (див. схему

№1).

Отже, Вольфганг Амадей Моцарт, «рондо» з «Ма-

ленької нічної серенади» (прослуховування).

Далі, за словами вчителя.

Але найбільш відомий твір Моцарта, мабуть, –

«Реквієм». «Реквієм» – заупокійна католицька меса

(обідня). І доля розсудила так, що це – останній, недопи-

саний твір. Тільки половина його повністю написана

самим композитором. Друга половина по залишених

їм начерками дописана вже його учнем Зюсмайром.

Настрій «Реквієму» дуже не схожий на інші твори Мо-

царта. Це, а також обставини смерті і таємного похо-

рону композитора багатьох наштовхнули на думку,

що насправді Моцарт був отруєний іншим відомим

композитором того часу Антоніо Сальєрі.

Хто з вас дивився вже фільм відомого американ-

ського режисера Мілоша Формана «Амадей», який був

знятий за мотивами однойменної п’єси Пітера Шеффе-

ра?

Перегляд заключного фрагменту фільму «Ама-

дей», у якому звучить «Лакримоза».

В історії музики є традиційним, коли музичний

твір народжується або по слідах історичних подій, або

на основі літературних творів: опери, балети, ораторії.

«Реквієм» Моцарта, якщо не єдине, то принаймні –

перше порушення цього правила. Тут музичний твір

Volume 4 (2) 2023Professional Art Education

Схема №1

В узагальненому вигляді схема форми така:

Рондо, як і пісня, складається з куплетів і рефренів (приспівів): розрізняють:

Мале рондо, яке в свою чергу ділять на:

однотемне

двотемне

Велике рондо, яке в свою чергу ділять на регулярне:

регулярне з повторенням побічних тем:

нерегулярне:

сонатна форма з епізодом замість розробки:

Professional Art Education Volume 4 (2) 2023

Scientic Journal

надихнув істориків, психологів, криміналістів, пись-

менників і кінематографістів.

Перегляд сцени з отруєнням Моцарта в одному з

названих вище фільмів.

Отже, у нас на очах було задумано і здійснено

лиходійство. І зараз я хочу представити вам суддю,

обвинувача і захисника (називає учнів). Слово звину-

ваченням.

Обвинувач: Звичайно, те, що ми зараз побачили

– це тільки екранізація літературного твору. Хтось міг

би сказати, що Пушкін вигадав свою історію, спираю-

чись тільки на визнання Сальєрі, зроблене ним в хво-

робливому стані.

Але сучасні дослідження показали що Моцарт

дійсно був отруєний, і визнання Сальєрі – не плід хво-

роби.

Суддя: Слово захисту.

Захисник: Звичайно, захист не може заперечува-

ти самого факту злочину. Але ми маємо неспростовні

докази того, що у обвинуваченого Антоніо Сальєрі є

пом’якшувальні обставини. Прошу зачитати показан-

ня обвинуваченого.

Сальєрі: Немає, кажуть, правди на землі,

Проте немає й вище. Це для мене

Беззаперечно, як звичайна гама...

Де ж правота, коли священний дар,

Коли безсмертний геній ти послало

Не в нагороду за труди і муки,

За старанність і віддану любов,

А увінчало голову безумця,

Завзятого гульвіси?..

Навіщо він? Неначе херувим,

Він декілька пісень заніс із раю,

Щоб породить безкрилі поривання

В нас, дітях праху, й знову відлетіть!

Так відлітай же! чим скоріш, тим краще.

(Грязнов)

Захисник: Ми бачимо, що обвинувачений боров-

ся за справедливість, за те, щоб визнання і слава нале-

жали трудівникам, а не ледарям.

Обвинувач: Але Моцарт зовсім і не був ледарем.

Якби не його працьовитість, якби не заняття музикою

з дитинства, його талант ніколи не розкрився б.

Захисник: Але Сальєрі міг і не знати про це.

Сальєрі: ...Сльози

Я вперше ллю: і боляче, й приємно,

Немов тяжкий обов’язок відбув...

(Грязнов)

Ми бачимо, що особистої заздрості до Моцарта у

нього не було. Що їм рухав тільки обов’язок.

Обвинувач:

Моцарт: ...Чи правда то, Сальєрі,

Що Бомарше когось-там отруїв?

Сальєрі: Не думаю: він надто був сміш-

ним

Для ремесла такого.

Моцарт: Він же геній,

Як ти та я. А геній і злодійство –

То речі несумісні. Чи не правда?

(Грязнов)

Тут ми бачимо зовсім інший настрій обвинуваче-

ного. Він вважає себе великим – і йому можна те, чого

не можна «смішному» Бомарше.

Суддя: Суд вислухав обидві сторони і виходить

для наради.

Учитель: Поки суд приймає рішення, скажіть: хто

знає, ким був Бомарше?

П’єр Огюстен Карон де Бомарше – видатний фран-

цузький драматург, а також винахідник деталі, яка

зробила роботу годинників більш точною і яку досі

використовують у механічних годинниках.

І ще, Бомарше був власником компанії, яка за до-

рученням французького короля постачала зброю аме-

риканським повстанцям у Війні за незалежність. Ця

частина життя Бомарше дуже детально представлена

у романі видатного німецького письменника Ліона

Фейхтванґера «Лисиці у винограднику», назва якої у

першому виданні була з приписом «Зброя для Аме-

рики» (Die Füchse im Weinberg (in der Erstauage 1946

auch unter dem Titel Waffen für Amerika erschienen).

Перемовини з американської сторони вів Бен-

джамін Франклін – єдиний з трьох батьків-заснов-

ників США, який підписав усі три вирішальних доку-

менти: Декларацію незалежності, Конституцію США

і Версальський мирний договір, у якому Велика Бри-

танія визнавала незалежність США. Але, так саме, як

і Бомарше, Франклін був людиною з досить широким

колом інтересів, і є відомий своїми дослідженнями

океанських течій і атмосферної електричності.

Як вже було сказане, Сальєрі написав оперу за

п’єсою Бомарше «Тарар». Моцарт написав оперу за

«Весіллям Фігаро» Бомарше. І як поєднання багато

чого зі сказаного сьогодні подивіться частину з філь-

му-спектаклю «Весіллям Фігаро», у якому заключний

фрагмент-мораль за текстом Бомарше виконується

під музику з «Маленької нічної серенади» Моцарта.

На етапі закріплення навчального матеріалу уроку

вчитель проводить аналіз твору В.А. Моцарта «Лакри-

моза» за схемою:

Який тип хору виконує «Лакримоза»?

• Змішаний;

• Жіночий;

• Чоловічий;

• Дитячий

Який тип оркестру виконує «Маленьку нічну се-

ренаду»?

• Симфонічний;

• Камерний;

• Народний;

В якому місті народився Вольфганг Амадей Мо-

царт?

• Відень;

• Дрезден;

• Зальцбург;

• Бонн.

Підсумки уроку:

• особливості музичного стилю;

• які назви інструментів запам’ятали;

• назвіть імена діячів музичного мистецтва.

Наприкінці уроку вчитель може розповісти

учням, що «Весілля Фігаро» є другий твір Бомарше з

трилогії, де першим був «Севільський цирульник», за

мотивами якого також було написано оперу Джоак-

кіно Россіні, а третій твір «Злочинна мати, або дру-

гий Тартюф», дія якого відбувається вже у революцій-

ній Франції, є мало відомим, може саме тому, що не

знайшов відображення у музичному творі.

Висновки. Проаналізовано основні досліджен-

ня і публікації з проблеми міжпредметної інтеграції

у загальноосвітній школі. Розкрито сутність базових

категорій щодо інтегративних процесів в умовах су-

часної загальноосвітньої школи.

Обґрунтовано необхідність співпраці вчителів з

різних предметів і освітніх циклів задля створення в

учнів цілісного розуміння цивілізаційних цінностей

у сучасному світі. Доведено, що віддзеркалення ба-

гатьох подій і явищ природи і суспільства засобами

музичного мистецтва ефективно сприяють досягнен-

ню цілей освіти і виховання, сформульованих у Кон-

цепції Нової української школи.

Перспективи подальших досліджень.

З огляду на досвід розробки представленого уро-

ку можна зазначити як доцільне обговорення у на-

укових виданнях питання формалізації кооперації

викладачів різних дисциплін і фахівців з вишів задля

вдосконалення інтегративних процесів у загальноо-

світній школі на рівні творчих груп, або, навіть, мето-

дичних об’єднань.

Volume 4 (2) 2023Professional Art Education

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Kominarets, T., Fomin, V., Bieloliptseva, O., Tkachenko, M., Malykhin, A., & Pryshliak, O. (2022). Strategic Tasks of

Contemporary Education: Formal, Nonformal, Informal. Revista Romaneasca Pentru Educatie Multidimensionala, 14(4),

394-407. https://doi.org/10.18662/rrem/14.4/647

Gouvea, J. S., Sawtelle, V., Geller, B. D., Turpen, C. A. (2013) Framework for analyzing interdisciplinary tasks: implications

for student learning and curricular design. CBE Life Sci Educ., 1;12(2):187-205. https://doi.org/10.1187/cbe.12-08-0135

Беземчук, Л., & Фомін, В. (2021). Формування інтеграційно-педагогічних умінь майбутніх учителів музичного

мистецтва в умовах магістратури. Professional Art Education, 2(1), 12-19. https://doi.org/10.34142/27091805.2021.2.01.

Беземчук, Л., & Фомін, В. (2022). Методика підготовки майбутніх вчителів музичного мистецтва (на прикладі

матеріалів віртуальної екскурсії «Григорій Сковорода – митець, філософ, просвітитель»). Новий Колегіум, 4(109),

59–66. https://doi.org/10.30837/nc.2022.4.59

Боднарук, І. М. (2021). Організація художньо-творчої діяльності учнів на уроках музичного мистецтва. Духов-

ність особистості: методологія, теорія і практика, 2(101) 2.-2021. 6-13. https://doi.org/10.33216/2220-6310-2021-101-

2_2-6-13

Головченко, Н. (2020) Зміст, проблеми та перспективи вивчення теорії літератури в системі міжпредметних

Professional Art Education Volume 4 (2) 2023

Scientic Journal

зв’язків в 11-му класі ліцею. Український педагогічний журнал, 4, 169-179. https://doi.org/10.32405/2411-1317-2020-4-

169-179

Грязнов, О. Моцарт і Сальєрі (переклад українською). Бібліотека зарубіжної літератури. https://www.ukrlib.

com.ua/world/printit.php?tid=8861

Журба, О. В. (2020) Умови реалізації міжпредметної змістової лінії «культурна самосвідомість» у процесі нав-

чання історії. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах, 71, 1, 204-208. https://

doi.org/10.32840/1992-5786.2020.71-1.37

Іонова, О., Лупаренко, С., Лахмотова, Ю. (2020) Інтегрований підхід до естетичного виховання школярів у КНР.

Освітологічний дискурс, 1(28), 143-154. https://doi.org/10.28925/2312-5829.2020.1.12

Лошков, Ю. (2021). Соціокультурні процеси трансформації сучасної музичної освіти України. Professional Art

Education, 2(2), 22-30. https://doi.org/10.34142/27091805.2021.2.02.03

Потапчук, Т. (2019) Використання інноваційно-інформаційних технологій на уроках музичного мистецтва.

Інноватика у вихованні, 9, 17-25. https://doi.org/10.35619/iiu.v0i9.129

Савчин Г. В., Ясеницька, Ж.В. (2019) Сучасні тенденції мистецької освіти у початковій школі. Молодий вчений,

7 (71), 58-61. https://doi.org/10.32839/2304-5809/2019-7-71-13

Трофимук, М., Трофимук, О. (2021) Латинсько-український словник. Львівська Богословська Академія, 702

Утіна, А. М. (2018) Інтегративні зв’язки між сольфеджіо і англійською мовою. Музичне мистецтво і культура,

27-1. 310 322. https://doi.org/10.31723/2524–0447–2018–27–1–310–323

Фомін, В., Юаньвень, Л., & Фейфань, Т. (2022). Естетичний смак як складова творчого самовираження майбут-

ніх фахівців мистецької галузі в закладах вищої освіти КНР. Теорія та методика навчання та виховання, 0(53),

113-128. https://doi.org/10.34142/23128046.2022.53.10

Янься, Ван. (2022). Витоки ідеї інтеграції та міжпредметних зв’язків в музичній освіті школярів. Актуальнi

питання гуманiтарних наук, 54, 1, Педагогiка. 256-261. https://doi.org/10.24919/2308-4863/54-1-38

Яцина, С. М. (2021) Реалізація інтегрованих міжпредметних зв’язків на уроках рідної мови в новій українсь-

кій школі. Вісник Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Серія «Педагогічні нау-

ки», 155-160. https://doi.org/10.31651/2524-2660-2021-2-155-160

신동희, 김정우, 김래영, 이종원, 이현주, 이정민. 융합형 교사 교육 프로그램 개발 연구. 교과교육학연구, 16(1), 371-398. [Роз-

робка конвергентної програми виховання для вчителів (2012). Сін Донг-хе та ін. Навчальні програми, 16, 1, 371-398]

REFERENCES

Kominarets, T., Fomin, V., Bieloliptseva, O., Tkachenko, M., Malykhin, A., & Pryshliak, O. (2022). Strategic Tasks of

Contemporary Education: Formal, Nonformal, Informal. Revista Romaneasca Pentru Educatie Multidimensionala, 14(4),

394-407. https://doi.org/10.18662/rrem/14.4/647 [in English]

Gouvea, J. S., Sawtelle, V., Geller, B. D., Turpen, C. A. (2013) Framework for analyzing interdisciplinary tasks:

implications for student learning and curricular design. CBE Life Sci Educ., 1;12(2):187-205. https://doi.org/10.1187/cbe.12-

08-0135 [in English]

Bezemchuk, L., & Fomin, V. (2021). Formuvannya intehratsiyno-pedahohichnykh uminʹ maybutnikh uchyteliv

muzychnoho mystetstva v umovakh mahistratury [Formation of integration-pedagogical skills of future music teachers in

the conditions of the master’s degree]. Professional Art Education, 2(1), 12-19. https://doi.org/10.34142/27091805.2021.2.01.

02 [in Ukrainian]

Bezemchuk, L., & Fomin, V. (2022). Metodyka pidhotovky maybutnikh vchyteliv muzychnoho mystetstva (na prykladi

materialiv virtualʹnoyi ekskursiyi «Hryhoriy Skovoroda – mytetsʹ, losof, prosvitytelʹ») [Methods of training future

teachers of musical art (on the example of the materials of the virtual excursion «Gryhoriy Skovoroda - artist, philosopher,

educator»)]. Novyy Kolehium, 4(109), 59–66. https://doi.org/10.30837/nc.2022.4.59 [in Ukrainian]

Bodnaruk, I. M. (2021). Orhanizatsiia khudozhno-tvorchoi diialnosti uchniv na urokakh muzychnoho mystetstva

[Organization of artistic and creative activities of students in music lessons]. Dukhovnist osobystosti: metodolohiia, teoriia

i praktyka, 2(101) 2.-2021. 6-13. https://doi.org/10.33216/2220-6310-2021-101-2_2-6-13 [in Ukrainian]

Holovchenko, N. (2020) Zmist, problemy ta perspektyvy vyvchennia teorii literatury v systemi mizhpredmetnykh

zviazkiv v 11-mu klasi litseiu [Content, problems and prospects of studying the theory of literature in the system of

interdisciplinary connections in the 11th grade of the lyceum]. Ukrainskyi pedahohichnyi zhurnal, 4, 169-179. https://doi.

org/10.32405/2411-1317-2020-4-169-179 [in Ukrainian]

Hriaznov, O. Motsart i Salieri (pereklad ukrainskoiu) [Mozart and Salieri (translation into Ukrainian)]. Biblioteka

zarubizhnoi literatury. https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=8861 [in Ukrainian]

Ionova, O., Luparenko, S., Lakhmotova, Yu. (2020) Intehrovanyi pidkhid do estetychnoho vykhovannia shkoliariv u

KNR [An integrated approach to the aesthetic education of schoolchildren in the People’s Republic of China]. Osvitolohichnyi

dyskurs, 1(28), 143-154. https://doi.org/10.28925/2312-5829.2020.1.12 [in Ukrainian]

Loshkov, Yu. (2021). Sotsiokulʹturni protsesy transformatsiyi suchasnoyi muzychnoyi osvity Ukrayiny [Sociocultural

processes of transformation of modern music education in Ukraine]. Professional Art Education, 2(2), 22-30. https://doi.org

/10.34142/27091805.2021.2.02.03 [in Ukrainian]

Potapchuk, T. (2019) Vykorystannia innovatsiino-informatsiinykh tekhnolohii na urokakh muzychnoho mystetstva

[Use of innovative information technologies in music lessons]. Innovatyka u vykhovanni, 9, 17-25. https://doi.org/10.35619/

iiu.v0i9.129 [in Ukrainian]

Savchyn H. V., Yasenytska, Zh.V. (2019) Suchasni tendentsii mystetskoi osvity u pochatkovii shkoli [Modern trends

in art education in primary school]. Molodyi vchenyi, 7 (71), 58-61. https://doi.org/10.32839/2304-5809/2019-7-71-13 [in

Ukrainian]

Sin Dong-hui, Gim Jeong-u, Gim Rae-yeong, I Jong-won, J Hyeon-ju, I Jeong-min. Yung-hap-hyeong gyo-sa gyo-yuk peu-

ro-geu-raem gae-bal yeon-gu. Gyo-gwa-gyo-yuk-hak-yeon-gu, 16(1), 371-398. 2012 [in Korean]

Trofymuk, M., Trofymuk, O. (2021) Latynsko-ukrainskyi slovnyk [Latin-Ukrainian dictionary]. Lvivska Bohoslovska

Akademiia, 702 [in Ukrainian]

Utina, A. M. (2018) Intehratyvni zviazky mizh solfedzhio i anhliiskoiu movoiu [Integrative relations between solfeggio

and the English language]. Muzychne mystetstvo i kultura, 27-1. 310-322. https://doi.org/10.31723/2524–0447–2018–27–1–

310–323 [in Ukrainian]

Fomin, V., Yuanʹvenʹ, L., & Feyfanʹ, T. (2022). Estetychnyy smak yak skladova tvorchoho samovyrazhennya maybutnikh

fakhivtsiv mystetsʹkoyi haluzi v zakladakh vyshchoyi osvity KNR [Aesthetic taste as a component of creative self-expression

of future art specialists in higher education institutions of the People’s Republic of China]. Teoriya ta metodyka navchannya

ta vykhovannya, 0(53), 113-128. doi: https://doi.org/10.34142/23128046.2022.53.10 [in Ukrainian]

Yansia, Van. (2022). Vytoky idei intehratsii ta mizhpredmetnykh zviazkiv v muzychnii osviti shkoliariv [Origins

of the idea of integration and interdisciplinary connections in music education of schoolchildren]. Aktualni pytannia

humanitarnykh nauk, 54, 1, Pedahohika. 256-261. https://doi.org/10.24919/2308-4863/54-1-38 [in Ukrainian]

Yatsyna, S. M. (2021) Realizatsiia intehrovanykh mizhpredmetnykh zviazkiv na urokakh ridnoi movy v novii ukrainskii

shkoli [Implementation of integrated interdisciplinary connections in native language lessons in a new Ukrainian school].

Visnyk Cherkaskoho natsionalnoho universytetu imeni Bohdana Khmelnytskoho. Seriia «Pedahohichni nauky», 155-160.

https://doi.org/10.31651/2524-2660-2021-2-155-160 [in Ukrainian]

Zhurba, O. V. (2020) Umovy realizatsii mizhpredmetnoi zmistovoi linii «kulturna samosvidomist» u protsesi

navchannia istorii[Conditions for implementing the interdisciplinary content line «cultural self-awareness» in the process

of learning history]. Pedahohika formuvannia tvorchoi osobystosti u vyshchii i zahalnoosvitnii shkolakh, 71, 1, 204-208.

https://doi.org/10.32840/1992-5786.2020.71-1.37 [in Ukrainian]

Надійшла до редакції / Received: 18.10.2023

Рекомендовано до друку / Accepted: 03.11.2023

Volume 4 (2) 2023Professional Art Education

IMPLEMENTATION OF INTERSUBJECTIVE

SAMPLES IN MUSICAL ART LESSONS

(on the example of a combined lesson in 6th grade on the

planned topic «rondo»)

Doctor of philosophy, head’s assistant, music

teacher Kharkiv Lyceum No. 181 «Dyonsuri»,

Kharkiv, Ukraine

email: kim.sungdai@yahoo.com

https://orcid.org/0000-0002-9570-5243

The article highlights the essence of integrative processes in a modern secondary school, examines

the research of domestic and foreign specialists in the eld of interdisciplinary connections in music art

lessons.

Methods and methodology. Traditional pedagogical methods were used in the research, including

analytical, comparative, retrospective, logical-systemic, chronological-structural and comparative analysis

of scientic-pedagogical and art literature, educational materials, works and contributions of outstanding

scholars. At the same time, the research is based on a combination of different methodological approaches,

including system-activity, phenomenological, terminological and cognitive.

The scientic novelty of the article lies in the generalization of essential categories of integrative

and interdisciplinary processes in the conditions of a modern comprehensive school (on the example of a

combined lesson in the 6th grade on the planned topic «Rondo»).

Results. The list of the main directions of implementation of means of integration in the Ukrainian

secondary school and in the countries of the East has been revealed. It has been established that the issue of

integration with the wide involvement of materials of humanitarian cycle subjects is the object of attention

of pedagogues-scientists of Ukraine and the world. Different forms, methods and levels integration of

the inter-subject connections are considered on the example of a combined lesson on the planned topic

«Rondo» of the program on the subject «Musical Art» for the 6th grade of a comprehensive educational

institution (connections between the subjects: music, literature, history, cinematography, theater, physics).

During the lesson, fragments of the lms «Amadeus», «Mozart and Salieri» (three screen adaptations

from different years), «The Marriage of Figaro» were shown in the form of a presentation. Facts from the

biography of Mozart, Salieri, Beaumarchais, Benjamin Franklin are given; information about the events of

the war for the independence of the United States of America, the activities of Beaumarchais as an inventor

and entrepreneur, the activities of Franklin as a politician, diplomat, businessman, oceanographer and

physicist. The lesson was conducted in the form of a role-playing «court game», where the roles of the

accuser, the defender, and the witness were distributed among the students. The planned result of the

lesson, in addition to the coverage of the planned topic, involves the creation of a complete picture of

phenomena in the world at the turn of the XVIII-XIX centuries. The issue of formalizing the cooperation of

teachers of various disciplines and specialists of higher educational institutions for the improvement of

integration processes in general educational institutions at the level of creative groups or even methodical

associations is highlighted.

Conclusions. The main studies and publications on the problem of interdisciplinary integration

in secondary schools are analyzed. The essence of basic categories regarding integrative processes in the

conditions of a modern comprehensive school is revealed. The need for cooperation of teachers from

various subjects and educational cycles to create a holistic understanding of civilizational values in the

modern world in students is substantiated. It has been proven that the reection of many events and

phenomena of nature and society by means of musical art effectively contributes to the achievement of the

goals of education and upbringing formulated in the Concept of the New Ukrainian School.

Keywords: Lacrimosa, Serenade, Requiem, Mozart, Beaumarchais, genius, crime, interdisciplinary

samples, musical art

DOI https://doi.org/10.34142/27091805.2023.4.02.03

Professional Art Education Volume 4 (2) 2023

Scientic Journal

Volume 4 (2) 2023Professional Art Education

УДК 7.004:001.891

DOI https://doi.org/10.34142/27091805.2023.4.02.04

СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ВИРІШЕННІ

ДИЗАЙНЕРСЬКИХ ІДЕЙ

здобувач вищої освіти другого (магістерсько-

го) рівня, спеціальності 022 Дизайн, факуль-

тету мистецтв ХНПУ імені Г.С. Сковороди

Харків, Україна

email: vikakatruha9@gmail.com

https://orcid.org/0009-0000-7821-6694

старший викладач кафедри дизайну ХНПУ

імені Г.С. Сковороди

Харків, Україна

email: a.tynynyka@hnpu.edu.ua

https://orcid.org/0000-0002-0704-8379

У статті розглянуто роль сучасних технологій за допомогою яких можна ефективніше реалізовувати

дизайнерські ідеї. Проведено аналіз наукових статей та вклад учених, практиків стосовно визначеної проблеми

дослідження. Висвітлено програми та прийоми створення комфортного процесу в роботі задля максимально

швидкого та якісного результату. В якості допоміжних засобів розглядаються штучний інтелект, плагіни, ней-

ромережі. Визначено, що штучний інтелект допомагає значно автоматизувати та оптимізувати процеси ро-

боти з графікою, створюючи персоналізований контент. Зроблено припущення, що віртуальна реальність може

значно розширити можливості візуалізації графічних об’єктів. Вордночас 3D-моделювання та 3D-друк дозволя-

ють створювати реалістичні прототипи та вироби. Доведено, що плагіни розширюють функціональність графіч-

них програм і спрощують рутинні завдання. Проте, використання цих технологій також вимагає від дизайнерів

удосконалення своїх професійних навичок. Підкреслено, що важливо зберігати баланс між використанням техно-

логій та креативністю самого дизайнера. У роботі представлено опис таких програм та обґрунтовано принципи

їх використання з метою створення дизайнерського проєкту, рекламування власних авторських ідей. Зроблено

спробу проаналізувати перспективи використання штучного інтелекту у порівнянні з людськими можливостя-

ми в межах створення і покращення реалізації дизайнерських проєктів. Зроблено висновок з урахуванням усіх ню-

ансів та привілеїв щодо створеного продукту та застосування його в дизайні.

Ключові слова: дизайнерські ідеї, технології, штучний інтелект, програми, 3D-моделювання, 3D-друк,

плагіни.

Постановка проблеми та її зв’язок з важливи-

ми науковими та практичними завданнями.

Швидкі зміни в сучасному світі характеризують-

ся в різних аспектах життя, включаючи дизайн та кре-

ативність. Дизайн – це найрізноманітніші напрямки

та завдання, від створення ілюстрацій, інноваційних

продуктів до розробки рекламних кампаній і веб-ди-

зайну. Справжній виклик для дизайнерів полягає в

тому, як забезпечити поєднання творчості з функціо-

нальністю та сприяти інноваціям у цій галузі.

Слід зазначити, що сьогодні споживачі стали

більш вимогливими до інновацій, тим самим став-

лять більш високий рівень потреб та забаганок перед

дизайнером. Це створює тиск для пошуку нових рі-

шень та якісного втілення проєкту. Сучасні продукти

та системи стають все складнішими, вимагаючи від

дизайнерів розуміння технологій, їх впливу на кори-

стувачів і можливостей інтеграції нових функцій. Ди-

зайнерам потрібні ефективні інструменти для швид-

кої розробки та аналізу дизайну, щоб зменшити час

і зусилля для створення нових ідей. Робота в команді

і спільний обмін ідеями стають все більш важливі-

шими в сучасному дизайні. Дизайнерам потрібні ін-

струменти і технології, які дозволяють легко співпра-

цювати з іншими фахівцями, такими як розробники,

інженери та маркетологи.

Professional Art Education Volume 4 (2) 2023

Scientic Journal

Аналіз основних досліджень і публікацій свід-

чить, що сьогодні сучасним технологіям відводиться

значне місце. Багато людей різних спеціальностей

в межах своєї професійної діяльності, так чи інакше,

стискаються з комп’ютерними технологіями. Водно-

час, багато уваги сконцентровано на використання

штучного інтелекту (ШІ). Це достатньо новий поміч-

ник сучасності. Особливо це можна спостерігати в

роботі дизайнера, оскільки штучний інтелект значно

сприяє покращенню та прискоренню будь якої моделі

проєктування.

Проблемам розвитку, розробки, впроваджен-

ня та використання технологій штучного інтелекту

присвячені праці зарубіжних вчених. Серед них слід

виділити праці Алана Тьюрінга (1936), англійського

математика та логістика, який вважається одним із

засновників використання комп’ютерної науки та те-

орії штучного інтелекту. Так, у своїй науковій праці

«Обчислювані числа…» (Turing, 1936, с.230–265) автор

звертав увагу на розвиток концепції універсальних

машин, які могли б самостійно моделювати будь-які

обчислення. Водночас його внесок у появу штучно-

го інтелекту полягав у тому, що дослідник розробив

теоретичний підхід і запропонував поняття, яке ста-

ло відомим як «Тест Тьюрінга» або «Тест на машину

Тьюрінга». Так само і Джон Маккарті (1956), амери-

канський учений, який вперше використав термін

«штучний інтелект», звертав особливу увагу на його

(ШІ) впровадження в академічні дисципліни.

Слід зазначити, що Марвін Мінські (Marvin

Minsky, dateless) та Джон Маккарті (John McCarthy,

2000) також зробили важливий внесок у розвиток

штучного інтелекту. Свідченням цього є відкриття

спеціальної лабораторії в Массачусетському техноло-

гічному інституті (MIT), де досліджувалися різні аспек-

ти використання штучного інтелекту. Поряд із цим,

Аллен Ньюелл (Allen Newell, 1970) і Герберт Саймон

(Herbert A. Simon, 1997) значно розширили уявлення

про штучний інтелект, розробивши програму Logic

Theorist, яка позиціонувалася як перша «розумна ма-

шина», що використовувалася для вирішення матема-

тичних завдань.

Безумовно, сьогодні штучному інтелекту на-

дається особлива увага, зокрема у реалізації різних

підходів щодо його використання. Серед найбільш

актуальних можна вважати робототехніку. Так, Стю-

арт Рассел і Пітер Норвіг (1995) у своїй книзі «Штуч-

ний інтелект. Сучасний підхід» розглядають найбільш

складні та сучасні області використання штучного

інтелекту: обробка природної мови, комп’ютерний

зір та робототехніка тощо. Інші науковці (Buchanan,

B. G., Davis, R., Smith, R. G., & Feigenbaum, E. A., 2018) у

своїх працях розкривають роль штучного інтелекту в

розвитку експертних систем, мов комп’ютерного про-

грамування та ін.

Що стосується особливостей використання штуч-

ного інтелекту в дизайнерській практиці, то треба

звернути увагу на інструмент MidJourney, який ви-

користовується для генерації графічного контенту

й демонструє вражаючу ефективність та швидкість

порівняно з ручним дизайном у програмі Adobe

Photoshop. Можливість генерації високоякісних зобра-

жень за декілька хвилин робить MidJourney потужним

інструментом для дизайнерів. У порівнянні з іншими

технологіями, MidJourney видає менше артефактів та

демонструє високу якість результатів. Це підкреслює

значущий внесок сучасних технологій у графічний

дизайн, водночас залишається місце для креативності

та індивідуального підходу, які визначаються ключо-

вими елементами мистецтва дизайну.

Розробка й дизайн на основі штучного інтелек-

ту відіграє значну роль в укріпленні репутації бізне-

су, який використовує сайт як інструмент продажу і

дозволяє вирішувати низку задач. Штучний інтелект

допомагає дизайнеру виконати замовлення вчас-

но зважаючи на енергетичні складнощі пов’язані з

триванням воєнного стану в Україні (Глінська, 2022).

Поряд із цим, на думку С. Прищенко (2018), штучний

інтелект сьогодні не може повністю замінити про-

фесіоналізм дизайнера. Необхідна якісна підготовка

майбутніх дизайнерів з різних спеціалізованих на-

прямів, буть то дизайнер-графік, дизайнер середо-

вища чи дизайнер одягу. Таким чином, сучасні тех-

нології хоч і допомагають значно поліпшити процес

створення дизайнерського продукту, проте не можуть

повністю замінити людський фактор, оскільки розро-

бити оригінальну та ефективну в подальшому дизай-

нерську ідею достатньо складно навіть для професіо-

налів (Прищенко, 2018).

Формулювання цілей та завдань статті. Метою

даної наукової роботи є вивчення впливу сучасних

технологій на процеси створення та розвитку дизай-

нерських ідей. Дослідження спрямоване на аналіз та

оцінку використання штучного інтелекту, віртуаль-

ної реальності, 3D-моделювання, плагінів та інших пе-

редових технологій у дизайні, а також на визначення

їхнього впливу на творчість, ефективність та сталість

дизайнерських рішень. Робота має на меті висвітлити

нові можливості, виклики і перспективи, що виника-

ють у сучасній галузі дизайну завдяки застосуванню

передових технологій, і сприяти подальшому розвит-

ку цього важливого напрямку у мистецтві та промис-

ловості.

Виклад основного матеріалу та його резуль-

татів. Використання нових технологій дуже спрощує

та покращує роботу дизайнера. Найактуальнішим

методом є штучний інтелект. Штучний інтелект

(ШІ) розуміється, як галузь комп’ютерних наук, що

вивчає розробку та застосування програмних систем,

здатних виконувати завдання, які зазвичай вимага-

ють інтелектуального ступеня розуміння та рішення

людиною. Штучний інтелект орієнтується на ство-

рення комп’ютерних систем (Макс Самко, 2023). Ця

технологія застосовується в різних аспектах дизайну

та включає в себе різноманітні можливості (Подлев-

ський С., Тарко А., 2023).

Генерація графічних елементів. Штучний ін-

телект може бути використаний для автоматичної

генерації графічних елементів, таких як логотипи,

іконки, абстрактні малюнки тощо. Спеціалізовані

алгоритми штучного інтелекту можуть створювати

унікальний та креативний дизайн на основі заданих

параметрів та вимог.

Автоматизація рутинних завдань. Штучний

інтелект може використовуватися для автоматиза-

ції рутинних завдань в графічному дизайні, таких

як обрізка зображень, видалення фону, редагування

кольорів та конвертація форматів файлів. Це дозво-

ляє дизайнерам витрачати менше часу на технічні

аспекти роботи і більше часу на творчість.

Розпізнавання образів та обробка зображень.

Штучний інтелект може розпізнавати об’єкти на зо-

браженнях і застосовувати до них різні фільтри та

ефекти. Наприклад, він може автоматично визнача-

ти контури об’єктів або виявляти певні образи на фо-

тографіях.

Персоналізація зображень. Штучний інтелект

може використовуватися для створення індивіду-

альних зображень в дизайні, відповідно до вподо-

бань користувачів. Наприклад, в онлайн-рекламі він

може генерувати рекламні банери, які відповідають

інтересам конкретного користувача.

Аналіз та прогнозування стилів. Штучний інте-

лект може використовувати аналіз даних для визна-

чення графічних трендів і прогнозування майбут-

ніх стилів в дизайні. Це допомагає дизайнерам бути

впевненими, що їхні проекти відповідають актуаль-

ним тенденціям.

Автоматизована обробка масивів даних. У

випадку, коли потрібно обробити велику кіль-

кість графічних даних, наприклад, при роботі з

медіа-архівами, штучний інтелект може бути вико-

ристаний для швидкої і ефективної обробки, катего-

ризації та аналізу зображень чи відео. Штучний інте-

лект допомагає дизайнеру не тільки в творчій роботі

ай в просуванні себе. Соціальні мережі, маркетинг,

смм дуже важливі в роботі дизайнера. Зараз ці всі про-

цеси можна зробити за допомогою ШІ, а не наймати

людей.

Персоналізація контенту. Штучний інтелект

може аналізувати дані про поведінку користувачів у

соціальних медіа та створювати персоналізований

контент для кожного користувача. Він аналізує вподо-

бання, інтереси та історію взаємодії, що дозволяє ство-

рювати більш ефективні кампанії.

Аналіз трендів і споживчого попиту. Штучний ін-

телект вміє аналізувати великі обсяги даних і виявля-

ти тренди у споживчому попиті. Це допомагає самим

прогнозувати зміни в ринковій ситуації та адаптувати

свої стратегії, і не наймати для цього спеціаліста.

Автоматичне розміщення реклами: можливість

оптимізувати розміщення реклами в соціальних

медіа на основі даних про цільову аудиторію та ефек-

тивність рекламних кампаній.

Незважаючи на потужний потенціал штучного

інтелекту в соціальному медіа маркетингу, важливо

відзначити, що він не може повністю замінити роль

маркетологів. Ось кілька причин:

Стратегічне мислення. Маркетологи мають стра-

тегічний підхід до розвитку бренду та планування

маркетингових кампаній. Вони розуміють цільову ау-

диторію, конкурентну обстановку та інші аспекти, які

важко автоматизувати.

Творчість та інновації. Маркетологи придумують

креативні ідеї та концепції для рекламних кампаній,

які важко передати штучному інтелекту. Людський

креативний підхід залишається невід’ємною части-

ною маркетингу.

Взаємодія з клієнтами. Маркетологи мають здат-

ність встановлювати взаємодію з клієнтами на емо-

ційному рівні, що допомагає створювати вірність та

сприяє побудові довгострокових відносин.

Тож, штучний інтелект може стати потужним

помічником в роботі, але повністю не замінить мар-

кетологів.

Не менш актуальними є плагіни, які розширю-

ють функціональність графічних та дизайнерських

програм. Плагіни є сторонніми розширеннями, які

додають нові можливості та інструменти до програм

дизайну. Наприклад, плагіни для Adobe Illustrator або

Adobe Photoshop можуть додавати нові фільтри, ефек-

ти, інструменти для обробки зображень та створення

спеціальних ефектів (див. рис. 1, 2).

Volume 4 (2) 2023Professional Art Education

Professional Art Education Volume 4 (2) 2023

Scientic Journal

Рис. 1

Рис. 2

Volume 4 (2) 2023Professional Art Education

Це спрощує процес обробки графіки та дозволяє дизайнерам створювати більш складні інтерфейси та візу-

альні рішення. У веб-дизайні плагіни можуть додавати функціональність до програм для створення веб-сайтів,

таких як WordPress або Adobe Dreamweaver. Вони допомагають впроваджувати інтерактивні елементи, анімацію,

соціальні медіа і інші функції, які покращують користувацький досвід (див. рис. 3, 4).

Рис. 3

Рис. 4

Professional Art Education Volume 4 (2) 2023

Scientic Journal

У тривимірному дизайні, такому як дизайн інтер’єру або створення 3D-моделей, плагіни дозволяють додава-

ти нові елементи, текстури та освітлення до проектів. Вони роблять процес моделювання більш точним і ефек-

тивним (див. рис. 5).

Рис. 5

У сучасному інфографічному дизайні плагіни дозволяють дизайнерам створювати складні візуалізації да-

них, інтерактивні графіки та діаграми. Це сприяє кращому розумінню інформації та дозволяє відображати її у

більш доступній формі. Також є віртуальна реальність (VR) і розширена реальність (AR) як спосіб покращення

роботи. Віртуальна реальність відкриває нові можливості для дизайнерів. З їх допомогою можна створювати ін-

терактивні прототипи, візуалізації та відтворювати дизайн в реальному часі. Це спрощує процес взаємодії з клієн-

тами і забезпечує більшу точність при оцінці дизайну.

Новий етап в дизайні є також 3D-моделювання і 3D-друк. Вони відкривають перед дизайнерами можливості

створення реалістичних прототипів та виробів з великою точністю і ефективністю. Це дозволяє зберігати час та

витрати при розробці нових дизайнерських продуктів і робить процес більш доступним для молодих таланови-

тих дизайнерів.

Висновки. Отже, сучасні технології, включаючи штучний інтелект, віртуальну реальність, 3D-моделювання,

плагіни та інші інноваційні інструменти, мають значний вплив на графічний дизайн і відкривають перед ним

безмежні можливості. Штучний інтелект допомагає автоматизувати та оптимізувати процеси роботи з графікою,

створюючи персоналізований контент і аналізуючи графічні тренди. Віртуальна реальність і розширена реаль-

ність розширюють можливості візуалізації та взаємодії з графічними об’єктами. 3D-моделювання та 3D-друк до-

зволяють створювати реалістичні прототипи та вироби. Плагіни розширюють функціональність графічних про-

грам і спрощують рутинні завдання. Проте, використання цих технологій також вимагає від дизайнерів нових

навичок та адаптації до швидко змінюючогося середовища. Важливо зберігати баланс між використанням тех-

нологій та креативністю, не втрачаючи головної мети графічного дизайну – комунікувати ідеї та спілкуватися з

аудиторією.

Таким чином, сучасні технології роблять графічний дизайн більш доступним та інноваційним, сприяючи

створенню більш зрозумілих й ефективних дизайнів. Однак, на нашу думку, вони також вимагають від дизай-

нерів постійного вдосконалення і готовності до змін. Графічний дизайн, поєднуючи талант та технології, зали-

шається важливим засобом спілкування та виразу креативності у сучасному світі.

Volume 4 (2) 2023Professional Art Education

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Buchanan, B. G., Davis, R., Smith, R. G., & Feigenbaum, E. A. (2018). Expert systems: A perspective from computer

science. In K. A. Ericsson, R. R. Hoffman, A. Kozbelt, & A. M. Williams (Eds.), The Cambridge handbook of expertise and

expert performance (2nd ed., pp. 84–104). Cambridge University Press https://doi.org/10.1017/9781316480748.007

John McCarthy (2000). Concepts of Logical AI. У Logic-Based Articial Intelligence (с. 37–56). Springer US https://doi.

org/10.1007/978-1-4615-1567-8_2

Minsky, M. (dateless). 1956-1966 How Did It All Begin? - Issues Then and Now. У Lecture Notes in Computer Science (с.

437–438). Springer Berlin Heidelberg https://doi.org/10.1007/978-3-540-69912-5_32

Newell, A. (1970). Remarks on the Relationship Between Articial Intelligence and Cognitive Psychology. У Theoretical

Approaches to Non-Numerical Problem Solving (с. 363–400). Springer Berlin Heidelberg https://doi.org/10.1007/978-3-642-

99976-5_14

Russell, S., & Norvig, P. (1995). A modern, agent-oriented approach to introductory articial intelligence. ACM SIGART

Bulletin, 6(2), 24–26. https://doi.org/10.1145/201977.201989

Simon, H. A. (1977). The Logic of Heuristic Decision Making. У Models of Discovery (с. 154–175). Springer Netherlands

https://doi.org/10.1007/978-94-010-9521-1_10

Simon, H. A. (1997). Machine Discovery. У Machine Discovery (с. 171–200). Springer Netherlands https://doi.

org/10.1007/978-94-017-2124-0_1

Turing, A. (1936). On computable numbers, with an application to the Entscheidungs problem. Proceedings of the

London Mathematical Society, Received 28 May, 1936, 230–265 https://www.cs.virginia.edu/~robins/Turing_Paper_1936.

pdf

Глінська А. О. (2022). Застосування штучного інтелекту у проєктуванні web-сайтів. Інноватика в освіті, науці

та бізнесі: виклики та можливості : матеріали IIІ Всеукраїнської конференції здобувачів вищої освіти і молодих

учених, м. Київ, 17 листопада. Т. 1. С. 124-128. https://er.knutd.edu.ua/bitstream/123456789/22767/1/Innovatyka2022_

V1_P124-128.pdf

Макс Самко (2023). Як створюється штучний інтелект. Lemon School. Блог від 19 грудня. https://lemon.school/

blog/yak-stvoryuyetsya-shtuchnyj-intelekt

Подлевський С., Тарко А. (2023). Вплив штучного інтелекту на дизайн інтерфейсів. Актуальнi питання гу-

манiтарних наук. Вип. 69, Том 2, С.103-107 https://doi.org/10.24919/2308-4863/69-2-16

Прищенко С. (2018). Рекламний дизайн: дослідження термінологічної бази. Вісник Національної академії

керівних кадрів культури і мистецтв, (4), 318-323 https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2018.153109

REFERENCES

John McCarthy (2000). Concepts of Logical AI. У Logic-Based Articial Intelligence (с. 37–56). Springer US. https://doi.

org/10.1007/978-1-4615-1567-8_2 [in English]

Minsky, M. (dateless). 1956-1966 How Did It All Begin? - Issues Then and Now. У Lecture Notes in Computer Science (с.

437–438). Springer Berlin Heidelberg. https://doi.org/10.1007/978-3-540-69912-5_32 [in English]

Newell, A. (1970). Remarks on the Relationship Between Articial Intelligence and Cognitive Psychology. У Theoretical

Approaches to Non-Numerical Problem Solving (с. 363–400). Springer Berlin Heidelberg. https://doi.org/10.1007/978-3-642-

99976-5_14 [in English]

Russell, S., & Norvig, P. (1995). A modern, agent-oriented approach to introductory articial intelligence. ACM SIGART

Bulletin, 6(2), 24–26. https://doi.org/10.1145/201977.201989 [in English]

Simon, H. A. (1977). The Logic of Heuristic Decision Making. У Models of Discovery (с. 154–175). Springer Netherlands.

https://doi.org/10.1007/978-94-010-9521-1_10 [in English]

Simon, H. A. (1997). Machine Discovery. У Machine Discovery (с. 171–200). Springer Netherlands. https://doi.

org/10.1007/978-94-017-2124-0_1 [in English]

Turing, A. (1936). On computable numbers, with an application to the Entscheidungs problem. Proceedings of the

London Mathematical Society, Received 28 May, 1936, 230–265. https://www.cs.virginia.edu/~robins/Turing_Paper_1936.

pdf [in English]

Hlinsʹka A. O. (2022). Zastosuvannya shtuchnoho intelektu u proyektuvanni web-saytiv [Application of articial

Professional Art Education Volume 4 (2) 2023

Scientic Journal

intelligence in the design of websites]. Innovatyka v osviti, nautsi ta biznesi: vyklyky ta mozhlyvosti : materialy III

Vseukrayinsʹkoyi konferentsiyi zdobuvachiv vyshchoyi osvity i molodykh uchenykh, m. Kyyiv, 17 lystopada. T. 1. S. 124-128.

https://er.knutd.edu.ua/bitstream/123456789/22767/1/Innovatyka2022_V1_P124-128.pdf [in Ukrainian]

Maks Samko (2023). Yak stvoryuyetʹsya shtuchnyy intelekt [How articial intelligence is created]. Lemon School. Bloh

vid 19 hrudnya. https://lemon.school/blog/yak-stvoryuyetsya-shtuchnyj-intelekt [in Ukrainian]

Podlevsʹkyy S., Tarko A. (2023). Vplyv shtuchnoho intelektu na dyzayn interfeysiv [The inuence of articial

intelligence on the design of interfaces]. Aktualʹni pytannya humanitarnykh nauk. Vyp. 69, Tom 2, S.103-107 https://doi.

org/10.24919/2308-4863/69-2-16 [in Ukrainian]

Pryshchenko S. (2018). Reklamnyy dyzayn: doslidzhennya terminolohichnoyi bazy [Advertising design: a study of

the terminological base]. Visnyk Natsionalʹnoyi akademiyi kerivnykh kadriv kulʹtury i mystetstv, (4), 318-323 https://doi.

org/10.32461/2226-3209.4.2018.153109 [in Ukrainian]

Надійшла до редакції / Received: 20.10.2023

Рекомендовано до друку / Accepted: 03.11.2023

Volume 4 (2) 2023Professional Art Education

MODERN TECHNOLOGIES IN SOLVING

DESIGN IDEAS

Graduate of higher education of the second

(master’s) level, specialty 022 Design

H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical

University

Kharkiv, Ukraine

email: vikakatruha9@gmail.com

https://orcid.org/0009-0000-7821-6694

Senior teacher at the Department of Design in

H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical

University

Kharkiv, Ukraine

email: a.tynynyka@hnpu.edu.ua

https://orcid.org/0000-0002-0704-8379

Object. The article examines the role of modern technologies, which help design ideas to be

implemented more effectively. The research aims to analyze and evaluate the use of articial intelligence,

virtual reality, 3D modeling, plug-ins and other advanced technologies in design, as well as to determine

their impact on creativity, eciency and sustainability of design solutions.

Methods & methodology. During the scientic research, the methods of literary and scientic

review, comparison and synthesis, analysis of existing computer programs and technologies were used.

The scientic novelty of this article is revealed in an in-depth analysis of the impact of modern

technologies on the processes of creation and development of design ideas through the use of articial

intelligence, virtual reality, 3D modeling, plugins and other advanced technologies, as well as in the

determination of their impact on creativity, eciency and sustainability of design solutions.

Results. It has been determined that modern technologies, including articial intelligence, virtual

reality, 3D modeling, plug-ins and other innovative tools, have a signicant impact on graphic design and

open up endless possibilities for it. Articial intelligence helps to automate and optimize the processes of

working with graphics, creating personalized content and analyzing graphic trends. Virtual reality can

signicantly expand the possibilities of visualization and interaction with graphic objects. 3D modeling

and 3D printing allow you to create realistic prototypes and products. Plugins have been proven to expand

the functionality of graphics programs and simplify routine tasks. However, the use of these technologies

also requires designers to improve their professional skills. It is emphasized that it is important to maintain

a balance between the use of technologies and the creativity of the designer himself.

Conclusions. The analysis of scientic articles and the contribution of scientists and practitioners in

relation to the dened research problem was carried out. Programs and methods of creating a comfortable

work process for the fastest and highest quality result are highlighted. Articial intelligence, plug-ins,

and neural networks are considered as auxiliary means. The work presents examples of such plugins for

various programs and substantiates the principles of their use for the purpose of creating a design project

and advertising one’s own author’s ideas. An attempt was made to analyze the prospects of using articial

intelligence in comparison with human capabilities within the framework of creating and improving the

implementation of design projects, taking into account all the nuances and privileges.

Keywords: design ideas, technologies, articial intelligence, programs, 3D modeling, 3D printing,

plugins.

DOI https://doi.org/10.34142/27091805.2023.4.02.04

Professional Art Education Volume 4 (2) 2023

Scientic Journal

Постановка проблеми та її зв’язок з важливи-

ми науковими та практичними завданнями. Вив-

чення та збереження традицій народного мистецтва

ідентифікує культуру народу. Сучасні художники

монументально-декоративного мистецтва, дизайне-

ри різних спеціалізацій в пошуках власних творчих

рішень обирають джерелом натхнення та звертають-

ся до вивчення особливостей народного розпису та

ужиткового мистецтва. Напрямок етно-дизайну є ак-

туальним у збереженні народних традицій і подаль-

шому розвитку сучасної художньої культури народу,

але має свою мову.

Аналіз основних досліджень і публікацій.

Українське народне мистецтво займає особливе місце

у світовій культурі. Його прославили прості селянські

люди, які не мали професійної художньої освіти, але з

покоління в покоління зберігали і розвивали народні

традиції в ужитковому мистецтві, яке було часткою

їхнього життя. Дослідженню витоків вірувань, народ-

ного світогляду українців та давніх слов’ян присвяче-

но багато наукових праць. Серед них слід виділити За-

вадську В., Музиченко Я., Таланчук О., Шалак О. (2002)

та Войтовича В. (2013), які зробили значний вклад

в розробку енциклопедичного дослідження щодо

української міфології, де декоративному розпису на-

дається значне місце. Історії розвитку хатнього розпи-

су та його еволюції у ХХ-XXI столітті присвячені праці

Масненко В., Ракшанова В. (2012), у працях яких акцен-

тується увага на поєднання декору та архітектурних

конструкцій житла. Порівняльно-аналітичному до-

слідженню традиційної архітектури та декоративно-

му оздобленню житла різних території України, вико-

ристанню природних матеріалів та технік присвячено

праці Антонович Є., Захарчук-Чугай Р., Станкевич М.

(1993). Особливо цінним для нашого дослідження вва-

жаємо творчі праці художниці Самарської Г., її доньки

Вакуленко Т. та онуки Вакуленко О., оскільки на при-

кладі сімейних традицій можна простежити розвиток

УДК 745/749(477):«20»

DOI https://doi.org/10.34142/27091805.2023.4.02.05

ОСОБЛИВОСТІ ТРАДИЦІЙНОГО НАРОДНОГО

УКРАЇНСЬКОГО ДЕКОРАТИВНОГО РОЗПИСУ

ТА ЙОГО ВІЗУАЛІЗАЦІЯ В СУЧАСНИХ

УМОВАХ

кандидат мистецтвознавства, доцент

кафедри дизайну ХНПУ імені Г.С. Сковороди

Харків, Україна

email: o.omelchenko@hnpu.edu.ua

https://orcid.org/0000-0001-7023-93-73

У статті розглядаються та аналізуються художні особливості народного українського хатньо-

го розпису, чинники його виникнення, зміст художнього задуму, техніки виконання та розвитку. Особлива

увага акцентується на збереженні традицій прикрашати житло символічними мотивами – оберегами, які

виникли у віруваннях часів язичництва, продовжували існування у християнстві та дійшли до сучасності.

Характерною рисою народного мистецтва є синкретичність, де засобами орнаментальних композицій від-

творювався «Світовий порядок» на функціональних ужиткових речах. Відмічається варіативність художньої

мови хатнього розпису, його вплив на створення нових видів народного графічного мистецтва на початку ХХ

століття. Акцентується роль обдарованих митців на створення осередків, шкіл та промислів в різних регіо-

нах країни. Розглядаються творчі пошуки сучасних майстрів та їх приклади зв’язків народного мистецтва з

сьогоденням. Поширеною ознакою збереження та розвитку народного мистецтва є сімейні традиції митців

різних поколінь, які продовжують і розвивають власні здібності у декоративному живопису, розпису громад-

ських інтер’єрів та виробів побуту, дизайні одягу, текстилі, графічному дизайні, сувенірній продукції.

Ключові слова: народне мистецтво, хатній настінних розпис, «мальовка», наїв, традиції, Петриківсь-

кий розпис, етно-дизайн.

українського декоративно-прикладного мистецтва,

проаналізувати сучасні твори декоративного мис-

тецтва та дизайну, побачити стилістичні особливості

трансформації традиційного народного мистецтва в

умовах сьогодення (Вакуленко, 2015-2024).

Формулювання цілей та завдань статті. Метою

роботи є ретроспективний аналіз традиційного на-

родного українського декоративного розпису й візу-

алізація його стилістичних ознак та особливостей в

умовах сьогодення.

Виклад основного матеріалу та його резуль-

татів. Використання декоративного розпису на

теренах України має багатовікову історію з часів

язичництва. Головними чинниками зображень на

всіх ужиткових речах та в оздобленні інтер’єрів і ек-

стер’єрів були вірування: по-перше, в природні сили

сонця, землі, води, вітру, живих істот, рослин. По-дру-

ге, віра в магічну силу їх зображень як оберегів, за-

хисту від злих сил, передачі доброзичливості, любові,

здоров’я, родючості, укріплення та продовження Роду,

достатку. По-третє, передача краси Природи, створен-

ня естетичної зображальної мови засобами народно-

го мистецтва. Природа України особлива з родючою

землею, багатством лісів, степів, полів, водоймищ,

різнобарвною рослинністю, істотами, з давнини має

свою символіку.

Природне оточення було зразком і школою для

творчості, надихало працьовитий народ на створен-

ня естетичних ужиткових речей та помешкання з

унікальними художніми витворами. Глибокою чут-

тєвістю наповнена народна творчість образотворча,

аматорська, поетична, співоча, танцювальна. Син-

кретичність, єдність мистецтв – характерна риса на-

родної культури, яка пов’язана з духовністю світос-

прийняття народу.

Естетичне середовище житла в цілому відтворю-

валося як «модель Всесвіту», який мав свій порядок

і складався з трьох рівнів: нижній – Земля предків,

потойбіч (минуле); середній – Земля та Вода родюча

з багатством живих істот, рослин, людей праці (дій-

сність); верхній – небесний з Сонцем і світилами, до-

щовою водою, вітром, птахами (майбутнє). За таким

принципом світобудови створювалося і розвивалося

народне мистецтво. Аналогічний приклад Світобудо-

ви існував у формоутворенні і декорі костюму, риту-

ального посуду, меблів і навіть писанок.

Використання та обробка матеріалів, створення

технік та технологій передавалися від старших по-

колінь до молодших, що складалося у традиції. Крім

того існував природній послідовний порядок обробки

сільськогосподарської землі, який закріплювався в

святах та обрядах.

Наприклад, що стосується формоутворення

української хати. Так, і зовні й у середині робилося оз-

доблення відповідним декором. Білені хати з розпи-

сом біля дверей та вікон ще й підкреслювали архі-

тектоніку будівлі, визначали головні рівні: нижній

– поріг та спризьба (аналог фундаменту) – територія

предків, основа, яка тримала всю живу родину.

Стіни та вікна – місце розташування квітучої дій-

сності, тому перевага надавалася рослинам і квітам.

Чому саме квітам? Квітка вважалася головним асо-

ціативним показником зрілості до «продовження

Роду» та прекрасним витвором Природи. Символіч-

но вона порівнювалась з розвитком людини. Тому

квітам приділялась така увага в орнаменті, костюмі,

вишивці, ткацтві, розписі архітектурних поверхонь,

меблів, посуду тощо.

В інтер’єрі хати головним зображенням був

розпис на площині печі – «Світове дерево» вертикаль-

на вісь якого з’єднувала Землю з Небом. В кожній хаті

своє родове дерево - «вазон», яке за розміром і значен-

ням повідомляло про родину, яка мешкала в оселі: за

числом квітів (якщо народжувалась дитина, то добав-

лялася квітка, якщо людина уходила в інший Світ,

квітка зникала). Родове дерево теж символічно мало

три рівні: коріння – досвід предків, стовбур і гілки –

життя родини, маленькі гілочки та квіти – майбутнє.

Розпис в інтер’єрі доповнювали вишивки на

рушниках, орнаментальні тканини, різьблення або

розпис на меблях, посуді. В ансамблі декору середньо-

го рівня був розташований розпис-оберіг біля вікон

або вишивка на рушниках. Гармонійно з розписом

поєднався текстиль (покривала, подушки, налав-

ники, килимки тощо) з символічним зображенням

мотивів Землі родючої. Це символи зораного та за-

сіяного поля. З приходом християнства у верхньому

небесному рівні хати у червоному куті поміщали го-

ловну ікону – Божницю, оберіг всієї родини. Вона була

розташована напроти дверей, так, що всі хто заходи-

ли в хату через невисокі двері кланялись її та отриму-

вали благословення. На стелі конструктивним рельє-

фом сприймався сволок – головна архітектурна балка

на якій тримався весь дах, символічно - небесний по-

кровитель. На ньому різьблення знаків сонця, дощу,

Хреста, ім’я будівельника або стрічковий розпис.

Незважаючи на те, що існував єдиний принцип

розташування декору по законах Світобудови, кож-

на оселя мала свій ідентичний художній характер в

композиції, колориті та пластиці розпису, ткацтва,

вишивки, кількості ужиткових речей тощо.

В ансамблі декору хати зовні також зберігалася

Volume 4 (2) 2023

Professional Art Education

Professional Art Education Volume 4 (2) 2023

Scientic Journal

три-рівнева система. На даху зверху будівлю прикра-

шало зображення півня, коня або жінки з піднятими

руками – Берегині, яка молиться. Це символи сонця,

головного світила, яке дає тепло, життя, захист, лю-

бов, багатство. В верхніх конструкціях під дахом – міс-

це дощової води у вигляді різьблення по дереву або

стрічкового розпису. В середньому рівні рослинний

декор акцентував вікна (очі хати) та двері (місце з’єд-

нання сім’ї із Всесвітом). Вікна об’єднувались стріч-

ковими композиціями, між вікнами розміщували

зображення гілочки, букета або самотньої пташки

на гілочці: ластівки, голубки, пави, що свідчило про

те, що в оселі є незаміжня дівчина, дві пташки разом

– молоде подружжя, зображення зозулі – інформація

про самотню вдову.

Що стосується народного розпису як художнього

засобу, слід детальніше роздивитись його особливості

і розвиток.

Кожна господиня намагалася створити естетич-

не середовище для існування сім’ї. Зазвичай, щороку

готуючись до Великодня, оновлювалися розписи та

наводився порядок в інтер’єрі хати. У давнину основ-

ними матеріалами для розпису слугували: земляні

фарби, глина різних кольорів, крейда, сажа, синька,

зеленка; рослинні відвари – з лушпиння цибулі, пе-

люстки соняшника, кори дерев; сік ягід бузини, шов-

ковиці, тощо; настойки з кори дубу, вільхи, шкара-

лупи волоського горіха, гречаної полови тощо. Для

міцності та стійкості фарби розводили на рідкому

борошняному клейстері або знятому молоці, що на-

давало фарбам приглушені кольори. Якщо фарби змі-

шували з яєчним білком отримували блиск, з яєчним

жовтком – яскравість, додавали клей з вишневого де-

рева. Користувалися саморобними пензлями з вовни

кішки, собаки, кози, щетини свині, гриви коня, пір’я.

Вирізували різні штампи з сирих овочів картоплі, бу-

ряка, гарбуза. Кожна господиня самотужки створю-

вала розписи. Спочатку зображилися великі плями

квітів, а потім вони з’єднувалися лініями гілочок, або

навпаки розпис починався з лінійної конструкції, а

потім завершувалися квітами.

Характерною ознакою розпису була площин-

ність, силуетність, узагальненість, відсутність об’єму

та перспективи або пересікання стебелів, колори-

стична контрастність.

Композиційними засобами для вазона була від-

носна симетрія. Другорядні елементи розпису розта-

шовувались навкруги «вазона» та на інших частинах

печі. Вони були меншими за розмірами і розділялися

орнаментальними лінійними композиціями «хме-

ликом» та «стрічками», окрема композиція на «за-

піччі», деякі мотиви заповнювали місце між вікнами.

Загальна композиція підкреслювала архітектоніку

приміщення й утворювала єдність і цілісність декору.

Характерно те, що кожна господиня, не маючі худож-

ньої освіти, мала природній естетичний смак і фан-

тазію та відчуття «порядку Всесвіту» (див. рис.1-6).

Рис. 1 Рис. 2

Рис.1-6 – Традиційний розпис інтер’єрів української хати

Volume 4 (2) 2023

Professional Art Education

Рис. 3 Рис. 4

Рис. 5 Рис. 6

Слід зазначити, що були і такі майстрині, які

розписували оселі на замовлення. Таких «малюваль-

ниць» інколи запрошували навіть із сусідніх сіл. Для

них розпис перетворювався на промисел – їм насліду-

вали.

Якщо виконання розпису було пов'язано зі свята-

ми, холодними порами року, непогодою, то майстрині

не могли задовольнити всі замовлення. І відтоді на

початку ХХ століття з'являється новий вид розпису –

«мальовка», композиція якої виконана на папері. Її

створювали в будь-яку пору року обдаровані жінки,

які з різних причин або стану здоров'я чі самотності

не могли в повну силу займатися сільськогосподарчи-

ми справами і робили те, що в них краще виходило.

Такі роботи можна було придбати на ярмарках

і з них створити композицію в своїй хаті. Характер-

но, що розміри головних і другорядних малюнків від-

повідали місцю і змісту розташування в будь якому

інтер'єрі: «мальовка» на запіччі мала симетричну

горизонтальну композицію килимка і виконувалась

на великому листі паперу, стрічкові композиції при-

крашали «мисник» - полиці для посуду, між вікнами

були паперові рушники, в підвіконному просторі за

лавками розташовували широку полосу, яка нагаду-

вала «шпалери».

Водночас розпис і «мальовки» використовува-

лися як замінники справжнього тканого килима,

вишитого рушника, фабричних обоях у незаможних

селян, які наприкінці ХIХ та початку ХХ століть зазна-

ли швидкого руйнування та зубожіння села. Але го-

Professional Art Education Volume 4 (2) 2023

Scientic Journal

ловним чинником було природне естетичне відчуття

кожної людини та прагнення селян прикрасити своє

житло.

Згодом «мальовки» розвинулися у новий вид

українського народного мистецтва – народну графіку.

Характерною особливістю графічних творів стали

індивідуальні аматорські художні засоби – змістові,

композиційні, колористичні, технічні.

Змінювалися фарби та мова розпису, з’явилася

більш складна деталізація мотивів (те чого не було

раніше на стіні), окремі станкові сюжетні композиції,

але традиційна площинність, декоративність та орна-

ментальність зберігалася.

У різних областях України з’являлися народні

об’єднання майстрів і учнів з характерними локаль-

ними відмінностями декоративного розпису, які

відрізнялись своїм художнім світосприйняттям.

Так, наприклад, у творах Г. Собачко-Шостак з’яви-

лись динамічні, асиметричні композиції – вплив кон-

структивістських тенденцій часу 20-х років ХХ століт-

тя (див. рис.7-12).

Рис. 7-12 – Ганна Собачко-Шостак. «Мальовки» Київщина.

Рис. 7 Рис. 8

Рис. 9 Рис. 10

Творчість М. Приймаченко відрізнялась особли-

вою чуттєвістю зображення «добра» і «зла» засобами

виразних фантастичних істот, складного колориту та

міцної композиції (див. рис.13-16). Сюжетні твори тор-

калися людських почуттів: мрії про взаємне кохання,

створення сім’ї, радості буття і праці, краси щедрої

природи, щастя. Особливістю її робіт є «дитяча» від-

критість до світу, відвертість душі, гармонія природи і

працьовитої людини. Композиції площинні, як дитячі

рисунки, але вони щедрі за своїм змістом людської

любові (див. рис. 17-20).

У першій половини ХХ століття (у Києві, Хар-

кові, Одесі та інших великих містах) почали органі-

зовувати спільні виставки народних майстрів та

художників-професіоналів. Світ відкрив в Україні

та за її кордоном твори Н. Білокінь (див. рис. 21-24),

В. Вовк, П. Власенко, Т. Пата, Т. Четверик, П. Глущен-

ко, В. Павленко, Г. Собачко-Шостак, М. Муха, Ф. Панко,

М. Тимченко, М. Приймаченко та інших. Більшість з

них були з села Петриківка на Дніпропетрівщині. У

центральних експериментальних майстернях була

організована співпраця художників-професіоналів і

народних майстрів.

Результатом спільної роботи були спроби оформ-

лення нових (на часі) творів промислового приклад-

ного мистецтва: книжок, рисунків для тканин в ін-

тер’єрі та одязі, фаянсового та порцелянового посуду,

меблів, хатнього настінного розпису.

Так, у середині ХХ століття перетворився і ро-

звинувся в мистецтво монументально-декоративний

живопис до громадського інтер’єру. У процесі нових

пошуків зв’язку народного мистецтва із дійсністю не

обійшлося без помилок та недоліків. Змінилося став-

лення до орнаменту. Якщо з давнини у народному

середовищі та ужиткових речах орнамент, як сим-

вол оберегу, ніс енергію доброзичливості, мав голов-

ну естетичну роль і загальний стилістичний зв’язок,

який підкреслював архітектоніку формоутворення

функціональної речі і не існував окремо, то в нових

умовах орнамент став самостійним композиційним

засобом, декоративним елементом на будь-якій пло-

щині чи формі.

Акцентувалися та розвивалися нові технічні та

технологічні прийоми творення традиційних мотивів

у різних матеріалах, їх графічність, живописність, де-

коративність, що свідчило про ознаки «народності».

Символіка та зміст мотивів поступово стали втрачати

свою першочергову роль. Більша увага приділялась

стилістичним, пластичним, конструктивним особли-

востям побудови декору, як в середовищі, так і при-

кладних видах мистецтва. Деякі автори (жителі міст)

з легкістю змішували народні українські мотиви з

мотивами іншими культур. Для рішення таких задач

потрібні були нові спеціалісти.

Так, з 60-х років ХХ століття зміст підготовки

фахівців з художньої освіті (зокрема дизайну) був

орієнтований на промисловий, графічний та дизайн

середовища. Для багатьох професіоналів та праців-

ників художньої освіти, які відкривалися і розвивали-

ся в країні, народна творчість не була осторонь. Вона

зберіглася в музеях, приватних колекціях, осередках,

де згодом відкривались художні училища, її вивчали

у закладах вищої освіти, мистецтвознавці в наукових

працях прагнули дати всебічний аналіз і оцінку збере-

ження та розвитку народних традицій. Ці кроки про-

кладалися поступово.

Volume 4 (2) 2023

Professional Art Education

Рис. 11 Рис. 12

Professional Art Education Volume 4 (2) 2023

Scientic Journal

Рис. 13-16 – Марія Приймаченко. Київщина. Наївне мистецтво

Рис. 13 Рис. 14

Рис. 15 Рис. 16

Рис. 17-20 – Марія Приймаченко. Сюжетні композиції

Рис. 17 Рис. 18

Volume 4 (2) 2023

Professional Art Education

Рис. 19 Рис. 20

Рис. 21-24 – Надія Білокінь. Дніпроперовщина с.Петриківка

Рис. 21 Рис. 22

Рис. 23 Рис. 24

Professional Art Education Volume 4 (2) 2023

Scientic Journal

Цікавий творчий матеріал представляють родини, де народне мистецтво розвивалося у трьох-чотирьох по-

коліннях, зберігаючи традиції, але прагнули знайти нові зв’язки із сучасністю. Наприклад, у родині Ганни Мико-

лаївни Самарської, учениці Катерини Білокур, не переривається любов до народного мистецтва і розпису. Так,

її авторський почерк спостерігається у Петриківському розпису, поєднуючи графічні прийоми з живописними

розтяжками кольору; простежується у розписі образний природний колорит з акцентом на цікаві деталі оптимі-

стичного настрою (див. рис. 25-27).

Рис. 25-27 – Ганна Самарська. Петриківський розпис. Дніпропетровщина

Рис. 25 Рис. 26 Рис. 27

У 80-х роках ХХ століття донька Ганни Самарської Тамара зі своїм чоловіком Олександром Вакуленко одер-

жали професійну освіту у Харківському художньо-промисловому інституті. Їх комплексний диплом був присвя-

чений розробці інтер’єру студентського кафе ХХПІ з використанням техніки Петриківського розпису (кер.Чени-

ченко С.Є.). Проєкт був втілений в матеріалі. Результати проектних пошуків дали поштовх до розробок не тільки

графічних композицій, а і розпису в інтер’єрі, текстилю, меблів.

Спільна творча робота в подальшому розвинулась у використанні розпису в середовищі, громадських об’єк-

тах, у різних матеріалах сувенірної продукції: на металевих підносах, на дерев’яному та скляному посуді, скринь-

ках, меблях, текстилі, графічних листах тощо. Свій досвід вони і зараз передають учням.

Донька Тамари та Олександра Вакуленко – Олеся Вакуленко одержала професійну освіту дизайнера з тек-

стилю в Харківській державній академії дизайну і мистецтв (колишній ХХПІ) у 2015 році. Твори бабусі і батьків

сформували з дитинства любов Олесі до народного мистецтва та кропіткої праці. Творчі пошуки різноманітні.

У графічному дизайні велика кількість друкованої продукції: листівки, антистресові книжки-розмальовки для

дітей та дорослих, ілюстрації до книг українських письменників, настінні календарі, оформлення пакування,

графічні композиції, розпис посуду тощо; у дизайні текстилю розроблені аксесуари для інтер’єру; в дизайні одягу

цікаві колекції хусток, суконь з авторським розписом. Так на своє весілля вона створила чоловіче і жіноче вбран-

ня з доброзичливою символікою сімейного щастя – деревом життя.

Volume 4 (2) 2023

Professional Art Education

Рис. 28-30 – Тамара Вакуленко. Сучасні Петриківські твори. Харків

Рис. 28 Рис. 29 Рис. 30

Рис. 31-32 – Тамара та Олександр Вакуленко. Розпис в інтер’єрі та екстер’єрі

Рис. 31 Рис. 32

Олеся Вакуленко у творчості обрала свій шлях збереження традицій, поєднала їх із сьогоденням, знайшла

особистий авторський почерк і своїми творами несе радість людям.

Як охарактеризувати її твори? Вони глибокі за змістом, бо для сучасної людини відкриваються традиційні

шари української міфології та Божої мудрості. У роботах відроджується забута символіка тих головних духовних

понять, без яких життя не може бути радісним і повноцінним. Її турбують важливі основи духовного життя та

земної краси. Головними мотивами залишається «Дерево життя» – велика шана минулим поколінням для буду-

вання майбутнього, відношення до Божої любові в сім’ї (чого вже давно не існує у молоді за кордоном). Анголи-о-

хоронці, птахи мрії та щастя наповнюють душу надією, що все буде добре. Кожна композиція неповторна. Мова

образів складається з графічних ліній та кольорів, глядач занурюється у них, розглядає та насолоджується кож-

ною деталлю. Графіка ювелірна і декоративна. В ній може відчуватися потужний рух або впевнений спокій. Осо-

бливостями розпису Олесі Вакуленко є збереження традицій площинності, декоративності, орнаментальності,

відновлення народної духовності засобами авторської сучасної графічної мови.

Professional Art Education Volume 4 (2) 2023

Scientic Journal

Рис. 33-34 – Олеся Вакуленко. Ілюстрації, листівки, розпис по тканині

Рис. 31 Рис. 32

Висновки. На прикладі розвитку традиційного хатнього розпису в ХХ столітті в різних регіонах України з’я-

вились нові види народної графіки, наївного мистецтва, станкової графіки, монументально-декоративного розпи-

су, прикладного мистецтва тощо. Головна роль в цьому процесі належить талановитим народним митцям «само-

родкам».

В розвитку дизайну та мистецтва ХХI століття створилася велика кількість стильових напрямків формо-

утворення середовища, графічного дизайну, одягу, текстилю, меблі: класичні, історичні, футуристичні, етнічні

тощо. Ті митці, які обирають джерелом натхнення або концептуальним напрямком народне мистецтво, прагнуть,

по-перше, зберегти традиційну культуру, історичну духовність; по-друге, знаходити індивідуальні творчі зв’язки

минулого і сучасного.

Volume 4 (2) 2023

Professional Art Education

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Антонович, Є.А., Захарчук-Чугай Р.В., Станкевич М.Є. (1993). Декоративно-прикладне мистецтво. Навчальний

посібник. Львів: Світ, 280 с. https://studle.net/preview/5459226/

Вакуленко, О. (2015-2024).Творча майстерня. Фото. Книга. Олеся Вакуленко «Український міфосвіт. Розмальов-

ка для душі» http://surl.li/udhop

Вакуленко, Т. (2023). У родинному інтер’єрі – Петриківка. Український сувенір. http://surl.li/udhqg

Вакуленко, Т. (2024). Розпис. Центр культури і мистецтва. http://surl.li/udhpb

Войтович, В. М. (2013). Міфи та легенди давньої України. Вид. 2-ге, доповн. Тернопіль : Навчальна книга –

Богдан, 464 с. іл. + 16 с. : іл. вкл. (Серія «Золота пектораль») https://bohdan-books.com/userles/le/books/lib_

le_1340423065.pdf

Григорова, Л. (2022). Форми та ознаки народного українського костюму і використання їх у сучасному дизай-

ні одягу. Professional Art Education, 3(2), 13-23. https://doi.org/10.34142/27091805.2022.3.02.02

Завадська, В., Музиченко, Я., Таланчук, О., Шалак, О. (2002). 100 найвідоміших образів української міфології. —

К.: Орфей, 448 с. http://surl.li/udhpn

Іжик, Є. О., & Izhyk, Y. O. (2020). Декоративний розпис в Україні та Китаї ХІХ–ХХ століть [Master’s thesis]. eSSPUIR

– Інституційний репозитарій СумДПУ імені А. С. Макаренка. http://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/9823

Марченко, М. (2019, 10 січня). Марія Примаченко. Фантасмагорії. День, (2), 7. https://day.kyiv.ua/photo/mariya-

prymachenko-fantasmahoriyi

Масненко, В. В., Ракшанов В. Б. (2012). Українська хата. Науково-популярне видання. Черкаси: Брама–Україна,

190 с. https://shron1.chtyvo.org.ua/Masnenko_Vitalii/Ukrainska_khata.pdf

Омельченко, О. (2021). Використання евристичних методів у виконанні практичних завдань з дизайнерсь-

ких дисциплін. Professional Art Education, 2(2), 31-41. https://doi.org/10.34142/27091805.2021.2.02.04

Чуднівець, А. С. (2019). Петриківський розпис як феномен української художньої культури [Неопубл. автореф.

дис. канд. мистецтвознавства]. Нац. акад. мистецтв України, Ін-т проблем сучас. мистецтва.

REFERENCES

Antonovych, YE.A., Zakharchuk-Chuhay R.V., Stankevych M.YE. (1993). Dekoratyvno-prykladne mystetstvo [Arts and

crafts]. Navchalʹnyy posibnyk. Lʹviv: Svit, 280 s. https://studle.net/preview/5459226/ [in Ukrainian]

Vakulenko, O. (2015-2024). Tvorcha maysternya. Foto. Knyha [Creative workshop. Photo. Book]. Olesya Vakulenko

«Ukrayinsʹkyy mifosvit. Rozmalʹovka dlya dushi» http://surl.li/udhop [in Ukrainian]

Vakulenko, T. (2023). U rodynnomu inter’yeri – Petrykivka [In the family interior – Petrykyvka]. Ukrayinsʹkyy suvenir.

http://surl.li/udhqg [in Ukrainian]

Vakulenko, T. (2024). Rozpys [Painting]. Tsentr kulʹtury i mystetstva. http://surl.li/udhpb [in Ukrainian]

Voytovych, V. M. (2013). Mify ta lehendy davnʹoyi Ukrayiny [Myths and legends of ancient Ukraine]. Vyd. 2-he, dopovn.

Ternopilʹ : Navchalʹna knyha – Bohdan, 464 s. il. + 16 s. : il. vkl. (Seriya «Zolota pektoralʹ») https://bohdan-books.com/userles/

le/books/lib_le_1340423065.pdf [in Ukrainian]

Hryhorova, L. (2022). Formy ta oznaky narodnoho ukrayinsʹkoho kostyumu i vykorystannya yikh u suchasnomu

dyzayni odyahu [Forms and features of Ukrainian folk costume and their use in modern clothing design]. Professional Art

Education, 3(2), 13-23. https://doi.org/10.34142/27091805.2022.3.02.02 [in Ukrainian]

Zavadsʹka, V., Muzychenko YA., Talanchuk O., Shalak O. (2002). 100 nayvidomishykh obraziv ukrayinsʹkoyi mifolohiyi

[100 most famous images of Ukrainian mythology]. K.: Orfey, 448 s. http://surl.li/udhpn [in Ukrainian]

Izhyk, YE. O., & Izhyk, Y. O. (2020). Dekoratyvnyy rozpys v Ukrayini ta Kytayi XIX–XX stolitʹ [Decorative painting in

Ukraine and China of the 19th–20th centuries ]. eSSPUIR – Instytutsiynyy repozytariy SumDPU imeni A. S. Makarenka.

http://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/9823 [in Ukrainian]

Marchenko, M. (2019, 10 sichnya). Mariya Prymachenko. Fantasmahoriyi [Maria Prymachenko. Phantasmagoria].

Denʹ, (2), 7. https://day.kyiv.ua/photo/mariya-prymachenko-fantasmahoriyi [in Ukrainian]

Masnenko, V. V., Rakshanov V. B. (2012). Ukrayinsʹka khata [Ukrainian house]. Naukovo-populyarne vydannya.

Cherkasy: Brama–Ukrayina, 190 s. https://shron1.chtyvo.org.ua/Masnenko_Vitalii/Ukrainska_khata.pdf [in Ukrainian]

Omelʹchenko, O. (2021). Vykorystannya evrystychnykh metodiv u vykonanni praktychnykh zavdanʹ z dyzaynersʹkykh

Professional Art Education Volume 4 (2) 2023

Scientic Journal

dystsyplin [The use of heuristic methods in the performance of practical tasks in design disciplines]. Professional Art

Education, 2(2), 31-41. https://doi.org/10.34142/27091805.2021.2.02.04 [in Ukrainian]

Chudnivetsʹ, A. S. (2019). Petrykivsʹkyy rozpys yak fenomen ukrayinsʹkoyi khudozhnʹoyi kulʹtury [Petrykiv painting

as a phenomenon of Ukrainian artistic culture] [Neopubl. avtoref. dys. kand. mystetstvoznavstva]. Nats. akad. mystetstv

Ukrayiny, In-t problem suchas. Mystetstva [in Ukrainian]

Надійшла до редакції / Received: 22.10.2023

Рекомендовано до друку / Accepted: 03.11.2023

Volume 4 (2) 2023Professional Art Education

FEATURES OF TRADITIONAL FOLK

UKRAINIAN DECORATIVE PAINTING AND ITS

VISUALIZATION IN MODERN CONDITIONS

Ph.D. art history, associate professor of the

Department of Design, H.S. Skovoroda Kharkiv

National Pedagogical University

Kharkiv, Ukraine

email: o.omelchenko@hnpu.edu.ua

https: //orcid.org/0000-0001-7023-93-73

Object. The article examines and analyzes the artistic features of folk Ukrainian home painting,

the factors of its emergence, the content of artistic conception, techniques of execution and development.

Methods & methodology. During the scientic research, the methods of literary and scientic

review, historical and comparative synthesis, and analysis of author’s artistic works were used.

The scientic novelty consists in the search, concretization and systematization of historical assets

in the content of traditional folk Ukrainian decorative painting with the aim of their use, transguration

into today’s practice.

Results. Special attention is focused on preserving the traditions of decorating the home with

symbolic motifs - charms that originated in the beliefs of pagan times, continued to exist in Christianity and

have reached modern times. A characteristic feature of folk art is syncretism, where the «World Order»

was reproduced on functional everyday objects by means of ornamental compositions. The variability

of the artistic language of home painting, its inuence on the creation of new types of folk graphic art

at the beginning of the 20th century is noted. The role of gifted artists in creating centers, schools and

industries in different regions of the country is emphasized. The creative searches of modern masters and

their examples of connections between folk art and the present are considered. A common feature of the

preservation and development of folk art is the family traditions of artists of different generations who

continue and develop their own abilities in decorative painting, painting of public interiors and household

products, clothing design, textiles, graphic design, and souvenir products.

Conclusions. On the example of the analysis of traditional home painting in the 20th century

in different regions of Ukraine, the types of folk graphics, naive art, easel graphics, monumental and

decorative painting, applied art, etc. are considered. It has been proven that today there are a large

number of stylistic directions of environmental shaping, graphic design, clothing, textiles, furniture:

classic, historical, futuristic, ethnic, etc. Those artists who choose folk art as a source of inspiration or

conceptual direction seek, rst, to preserve traditional culture, historical spirituality; secondly, to nd

individual creative connections of the past and the present.

Keywords: folk art, home wall painting, «painting», naive, traditions, Petrykiv painting, ethno-

design.

DOI https://doi.org/10.34142/27091805.2023.4.02.05

Professional Art Education Volume 4 (2) 2023

Scientic Journal

Professional Art Education : наук. журн. / Харків. нац. пед. ун-т імені Г.С. Сковороди;

[редкол.: В.В.Фомін (голов. ред.) та ін.]. – Харків. – 2023. – № 4 (2). – 54 с.

Технічний редактор – Володимир Фомін

Дизайн обложки: Владислав Скляров

Мови видання: українська, англійська.

Professional Art Education: Scientic Journal / H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University ; [editor:

Volodynyr Fomin (editor in chief) and others]. – Kharkiv. – 2023. – № 4 (2). – 54 p.

Technical editor - Volodymyr Fomin

Cover design: Skliarov Vladyslav

Publication languages: Ukrainian, English.