PROFESSIONAL

ART

EDUCATION

Scientic Journal

e-ISSN-2709-1805

p-ISSN-2709-1791

Volume 4 (1) 2023

PROFESSIONAL

ART

EDUCATION

Scientic Journal

e-ISSN-2709-1805

p-ISSN-2709-1791

Volume 4 (1)

Харківський національний педагогічний університет

імені Г.С. Сковороди

H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University

2023

EDITOR IN CHIEF

Olha Matvieieva, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor of the musical art’s department H.S. Skovoroda Kharkiv

National Pedagogical University (Ukraine)

DEPUTY EDITOR-IN-CHIEF

Volodymyr Fomin, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor of the musical art’s department H.S. Skovoroda

Kharkiv National Pedagogical University (Ukraine)

EXECUTIVE SECRETARY

Ganna Burma, Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, H.S. Skovoroda Kharkiv National

Pedagogical University (Ukraine)

EDITORIAL BOARD:

Eva Zhatan, Doctor of Science, Professor, Faculty of Social Sciences, Institute of Pedagogy, University of Gdansk

(Poland)

Nataliya Bugaets, Candidate of Pedagogical Sciences, Professor, H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical

University (Ukraine)

Mariya Kalashnik, Doctor of Arts, Professor of the musical art’s department H.S. Skovoroda Kharkiv National

Pedagogical University (Ukraine)

Tetyana Panyok, Candidate of Art History, PhD of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Head of the Fine Arts

Department, H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University (Ukraine)

Luydma Peretyaga, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical

University (Ukraine)

Iryna Poluboyaryna, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Kharkiv National I. P. Kotlyarevsky University of

Arts (Ukraine)

Alla Rastrigina, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Volodymyr Vynnychenko Central Ukrainian State

Pedagogical University (Ukraine)

Тetiana Smirnova, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Department of Theory and Methods of Artistic

Education, Kharkiv National I. P. Kotlyarevsky University of Arts (Ukraine)

Alla Sokolova, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor of the musical art’s department H.S. Skovoroda Kharkiv

National Pedagogical University (Ukraine)

Viktoriya Tusheva, Doctor of Pedagogical Sciences,Professor of the musical art’s department H.S. Skovoroda

Kharkiv National Pedagogical UniversityUniversity (Ukraine)

Founders: H.S. Skovoroda Kharkiv National

Pedagogical University

Department of Musical art’s

Publisher: H.S. Skovoroda Kharkiv National

Pedagogical University

street Alchevskykh 29, Kharkiv, Ukraine

Editorial oce address:

lane Faninsky, 3, room 409, Kharkiv, Ukraine, 61166

Contact Information:

phone: +38 (098) 200-81-91;

+38 (066) 200-81-91

email: admin@arteducation.pro

site: https://arteducation.pro

State registration / Certicate of the journal

КВ 24623-14563Р from 26.11.2020

Certied by order of the Ministry of Education and

Science of Ukraine

Approved by Academic Council

H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical

University

protocol №4 from 18.04.2023

Signed for publication on

April 19, 2023

Format 60x84 1/8.

Price is negotiable.

Circulation 300 copies

International representation and indexing of the journal:

Professional Art Education

Scientific Journal

№4 (1) 2023

Головний редактор: Матвєєва О.О., доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри музичного

мистецтва Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (Україна)

Заступник головного редактора: Фомін В.В., доктор педагогічних наук, професор кафедри музичного

мистецтва, декан факультету мистецтв Харківського національного педагогічного університету імені

Г.С. Сковороди (Україна)

Відповідальний секретар: Бурма Г.В., кандидат педагогічних наук, доцент Харківського національного

педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (Україна)

Редакційна колегія:

Бугаєць Н.А., кандидат педагогічних наук, професор, завідувач кафедри хореографії Харківського націо-

нального педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (Україна)

Жатан Єва, доктор наук, професор факультету соціальних наук Інституту педагогіки Гданського універ-

ситету (Польша)

Калашник М.П., доктор мистецтвознавства, професор, професор кафедри музичного мистецтва Харківсь-

кого національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (Україна)

Перетяга Л.Є., доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри спеціальної педагогіки Харківсь-

кого національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (Україна)

Паньок Т.В., доктор педагогічних наук, кандидат мистецтвознавства, професор, завідувач кафедри обра-

зотворчого мистецтва Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (Украї-

на)

Полубоярина І.І., доктор педагогічних наук, професор кафедри загального та спеціалізованого фортепіано

Харківського національного університету мистецтв імені І.П. Котляревського (Україна)

Растригіна А.М., доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри вокально-хорових дисциплін та

методики музичного виховання Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені

Володимира Винниченка (Україна)

Смирнова Т.А., доктор педагогічних наук, професор кафедри теорії і методики мистецької освіти Хар-

ківського національного університету мистецтв імені І.П. Котляревського (Україна)

Соколова А.В., доктор педагогічних наук, завідувач кафедри музичного мистецтва Харківського націо-

нального педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (Україна)

Тушева В.В., доктор педагогічних наук, професор кафедри музичного мистецтва Харківського національ-

ного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (Україна)

Засновники: кафедра музичного мистецтва ХНПУ

імені Г.С. Сковороди

Видавець:

Харківський національний педагогічний універ-

ситет імені Г.С. Сковороди;

вул. Алчевських 29, м. Харків, Україна

Адреса редакції:

пров. Фанінський, 3, к.409,

м. Харків, Україна, 61166

Контактна інформація:

тел. +38 (098) 200-81-91;

+38 (066) 200-81-91

email admin@arteducation.pro

сайт https://arteducation.pro

Свідоцтво про державну реєстрацію

КВ 24623-14563Р від 26.11.2020

Атестовано наказом Міністерства освіти і науки

України

Затверджено та рекомендовано Вченою Радою

ХНПУ імені Г.С. Сковороди

протокол № 4 від 18 квітня 2023 року

Підписано до друку редакційно-видавничою

радою ХНПУ імені Г.С.Сковороди

19 квітня 2023 року

Формат 60х84 1/8. Ум.-друк. арк. 5,1. Обл.-вид.арк.

5,75. Наклад 300 прим. Ціна договірна

Міжнародна представленість та індексація журналу:

Professional Art Education

Науковий журнал

№4 (1) 2023

ЗМІСТ

Дем’янчук Олександр

ОСОБЛИВОСТІ ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ ПІДЛІТКІВ ЗАСОБАМИ ОБРАЗОТВОРЧОГО

МИСТЕЦТВА ...............................................................................................................................6

Oleksandr Demjanchuk

FEATURES OF AESTHETIC EDUCATION OF TEENAGERS USING FINE ARTS ...................................................... 13

Беземчук Лариса

У Юе

ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ МУЗИЧНО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ В УКРАЇНІ

ТА КНР ДО ВИКЛАДАННЯ ОНОВЛЕНОГО ЗМІСТУ ШКІЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

НА ПРИНЦИПАХ ІНТЕГРАЦІЇ ...................................................................................................14

Larysa Bezemchuk

Wu Yue

PREPARATION OF THE FUTURE OF MUSIC AND PEDAGOGICAL EMPLOYEES IN UKRAINE AND CHINA BEFORE

PRESENTATION OF THE UPDATED CONTENT OF SECONDARY SCHOOL EDUCATION ON THE PRINCIPLES OF

INTEGRATION .......................................................................................................................................................... 23

Костенко Людмила

ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ МИС-

ТЕЦЬКИХ ФАКУЛЬТЕТІВ ЗВО У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ДИРИГЕНТСЬКО-ХОРОВИХ ДИСЦИПЛІН

(технологічний аспект) .............................................................................................................................24

Lyudmila Kostenko

ORGANIZATION OF INDEPENDENT EDUCATIONAL AND COGNITIVE ACTIVITIES OF STUDENTS OF ART

FACULTIES OF HIGHER EDUCATION INSTITUTIONS IN THE PROCESS OF STUDYING CONDUCTING AND

CHORAL DISCIPLINES (Technological aspecT) ......................................................................................................... 31

Васильєва Оксана

Мартиненко Іван

МУЗИЧНО-ПЕДАГОГІЧНА СПАДЩИНА МИКОЛИ ЛЕОНТОВИЧА В РАКУРСІ РОЗВИТКУ

СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ СИСТЕМИ ОСВІТИ ............................................................................32

Oksana Vasilyeva

Ivan Martynenko

MUSICAL-PEDAGOGICAL LEGACY OF MYKOLA LEONTOVYCH IN THE CONTEXT OF DEVELOPMENT OF THE

CONTEMPORARY UKRAINIAN EDUCATION SYSTEM ........................................................................................... 40

Раструба Тетяна

ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ПРИ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИЧНОГО

МИСТЕЦТВА: СУЧАСНІ ВИКЛИКИ ТА РЕАЛІЇ ...........................................................................41

Tetiana Rastruba

oRganiZaTion oF inDepenDenT WoRK in The TRaining oF FUTURe TeacheRs oF MUsical aRT:

MoDeRn challenges anD RealiTies ............................................................................................................... 51

УДК 75.022.82:658.2

DOI 10.34142/27091805.2023.4.01.01

ОСОБЛИВОСТІ ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ

ПІДЛІТКІВ ЗАСОБАМИ ОБРАЗОТВОРЧОГО

МИСТЕЦТВА

доктор педагогічних наук, професор кафедри

методики викладання мистецьких дисци-

плін Кременецької обласної гуманітарно-пе-

дагогічної академії імені Тараса Шевченка

Кременець, Тернопільська область, Україна

email: demianchukoleksandr@gmail.com

https://orcid.org/0000-0002-6530-5759

Мета статті полягає у визначенні особливостей та механізмів модернізації педагогічних умов

естетичного виховання підлітків засобами образотворчого мистецтва, аналізі сучасних інноваційних

технологій, що використовуються при цьому процесі.

В статті застосовуються теоретичні методи: порівняння, систематизація та узагальнення на-

укових джерел з питання використання образотворчого мистецтва як засобу естетичного виховання

підлітків. Наукова новизна статті полягає в уточненні змісту поняття «естетичне виховання», запропо-

нуванні організаційно-педагогічних умов, що забезпечують ефективність естетичного виховання підліт-

ків у процесі навчання образотворчому мистецтву.

Визнано позитивну роль суб’єктивного сприймання і переживання творів мистецтва, що дозво-

ляють реалізувати їхній об’єктивний естетичний смисл. Виявлено значущість мисленнєвої активності,

здатності підлітків до «співдії», «співпереживання» через образне і понятійне узагальнення. Проаналізова-

но зв’язок одиничного (конкретно-чуттєва форма, образне узагальнення) і загального (чуттєве сприйнят-

тя багатогранної сутності зображуваного явища). Обґрунтовано зміст репродуктивного (фрагментар-

ний і сюжетний підрівні); емоційно-художнього; інтуїтивно-художнього; усвідомлено-художнього рівнів

сприймання творів образотворчого мистецтва.

Результати дослідження можуть бути використані у педагогічній практиці роботи основної шко-

ли, а також для розробки навчально-методичних посібників, дидактичних матеріалів педагогічних за-

кладів середньої та спеціальної освіти, ЗВО.

Ключові слова: педагогічні умови, підлітки, естетичне виховання, художній образ, образотворче

мистецтво.

Постановка проблеми та її зв’язок з важли-

вими науковими та практичними завданнями.

Організація естетичного виховання підлітків

виступає одним із важливих напрямків роботи су-

часного вчителя, грамотна реалізація завдань яко-

го неможлива без виокремлення та усвідомлення

структурних частин естетичної культури особи-

стості в цілому. Посилення науково-теоретично-

го інтересу до проблеми естетичного виховання

підлітків засобами образотворчого мистецтва є

суттєвою ознакою в сучасній світовій педагогіч-

ній освіті. Не є виключенням в цьому ракурсі й

українська педагогічна думка, яка демонструє ске-

рованість своїх наукових розвідок на осягнення

детермінант сучасного процесу навчання і вихо-

вання. Проте для успішного формування худож-

ньої культури підлітків потрібно створення нау-

ково обґрунтованих організаційно-педагогічних

умов, а саме – організації діяльності гуртків згід-

но з інтересами школярів, відповідного предмет-

но-просторового середовища, виховних систем,

змісту художньо-творчої діяльності вихованців,

індивідуальних та вікових особливостей підлітків.

Аналіз основних досліджень і публікацій.

Зростанню ефективності педагогічних умов есте-

тичного виховання особистості присвячено низку

сучасних досліджень.

Різноманітні аспекти естетичного виховання

Volume 4 (1) 2023Professional Art Education

6© Oleksandr Demjanchuk

Professional Art Education Volume 4 (1) 2023 Scientic Journal

шолярів презентовано в роботах Є. Антоновича

(1997), С. Жупаніна (1986), Б. Бриліна (2018), О. Са-

пожнік (2001), В. Рагозіна (2001), І. Паласевич (2015)

та інших.

Історичні асекти теорії та практики естетич-

ного виховання висвітлено в роботах Д.Джоли

(1998), Н. Міненко (2012), А.Щербо (1983) та інших.

Доцільним вважаємо й надалі використову-

вати педагогічний, мистецтвознавчий, психоло-

гічний досвід Г.Баталіної (2005), Н.Горобець (1999),

Н.Стасюк (2009), М.Дроздової (2006), О.Самойленко

(2020), В.Фоміна (2007) та інших.

В дослідженнях С. Кучер розглядаються педа-

гогічні умови естетичного виховання особистості

й виокремлюються: поетапність навчально-ви-

ховного процесу, посилення мотивації пізна-

вальної діяльності, удосконалення емоційно-осо-

бистісного ставлення учнів до творів живопису,

урізноманітнення форм організації занять (2000).

Аналіз існуючих джерел за даною проблема-

тикою не виявив існування в сучасній педагогіч-

ній освіті цілісного дослідження механізмів модер-

нізації педагогічних умов естетичного виховання

підлітків у процесі навчання образотворчого ми-

стецтва. Поза увагою вчених зостаються чимало

актуальних питань, що потребують всебічного ос-

мислення та широкої наукової дискусії.

Формулювання цілей та завдань статті.

Мета статті полягає в аналізові особливостей та

механізмів модернізації педагогічних умов есте-

тичного виховання у процесі навчання обра-

зотворчого мистецтва.

Виклад основного матеріалу. Актуалізація

проблеми естетичного виховання підлітків у су-

часних умовах вимагає переосмислення змісту

діяльності вчителя на уроках образотворчого ми-

стецтва. Водночас це переосмислення повинно

відбуватися не механічно, в жодному випадку не

відкидаючи ті корисні й позитивні здобутки, які

існують сьогодні в методиці навчання образотвор-

чому мистецтву, і, відповідно, ті прийоми і мето-

ди, які виправдали себе в процесі існуючої систе-

ми естетичного виховання.

Сучасні методи викладання образотворчого

мистецтва націлюють учителя на розвиток в уч-

нів репродуктивної та продуктивної уяви, вміння

бачити, сприймати і розуміти зміст твору мис-

тецтва, сприймати його зацікавлено й емоційно.

Сьогодні, із врахуванням стану розвитку пси-

хології й педагогіки абсолютно зрозуміло, що без

яскравих і сильних емоційних вражень в процесі

спостереження й вивчення особливостей твору

мистецтва неможливим є формування естетично-

го співпереживання учнів. Без глибоко особистіс-

ного, суб’єктивного сприймання і переживання

твору мистецтва у свідомості особистості не може

реалізуватися і його об’єктивний естетичний

смисл (Рудницька О., 2005).

З іншого боку, глибоке й ефективне сприй-

мання твору мистецтва неможливе без активної

застосування мисленнєвих процесів. Сюжетний

ряд, характеристика образів твору мистецтва, їхні

композиційні взаємовідносини, дають змогу вияв-

ленню специфічної мисленої активності школяра,

близької до засвоєних ним форм практичної і на-

вчальної діяльності. Цю активність вчені назвали

«співдією» аналогічно терміну «співпереживан-

ня». Адже учень подумки стає на позицію героя

мистецького твору, радіє його успіхам, співчуває

невдачам, думає разом з ним і прагне того ж, що й

герой, якого він сприймає.

Спостереження за розвитком сприйняття уч-

нів основної школи (5-7 класів) показали, що його

розуміння можливе лише через проникнення

у світ особистості кожного з них, одночасно спо-

стерігаючи за характером діяльнісної активності.

На основі здобутих знань і практичного досвіду

підліток вчиться розуміти, відчувати світ навко-

ло, а також себе у світі - свої емоційні й чуттєві

реакції. Діяльність підлітка впливає на характер

його сприйняття, а також естетичного ставлення

до предметів та об’єктів мистецтва (Чихурський

А., 2012).

Необхідно також зазначити, що у підлітко-

вому віці вже цілком сформованими є навички

споглядання твору мистецтва, розпізнавання ху-

дожніх образів і часткового усвідомлення їхнього

змісту. Проте розуміння системи образів твору ми-

стецтва, його ідеї, свого власного ставлення до неї,

оціночна дія та її обґрунтування – ще викликають

певні труднощі на цьому етапі розвитку школяра.

Тим більше вони ускладнюються психологічними

особливостями підліткового віку, коли у школяра

ще не має встановленої системи цінностей, він пе-

ребуває в пошуку, часто змінює свої зацікавлення,

прагне будь-яким чином ствердитися в соціумі й

нерідко саме тому віддає перевагу більш вагомим,

з його погляду, речам, ніж естетичне сприйняття

твору й мистецтво взагалі. Разом з тим, ще деякі

труднощі виникають у підлітків з процесом пере-

ведення змісту зображеного в категорії символіч-

ні, алегоричні, узагальнюючі, оскільки такий про-

цес потребує ґрунтовних знань в сфері мистецтва,

залучення низки аналогій, які можна здобути тіль-

ки через збагачення досвіду споглядання творів

живопису різних майстрів різних епох тощо, недо-

ступного підлітку через його вікові особливості. І

хоча дослідження науковців, що розкривають пи-

тання психічного розвитку молодших школярів,

доводять успішність спроб зниження вікового

порогу доступності творів мистецтва, проте все ж

учені погоджуються з тим, що основним періодом

ефективного пізнання творів мистецтва школяра-

ми з погляду готовності психіки до абстрактного

мислення, вміння порівнювати і узагальнювати,

розуміння символіки тощо - це не початкова шко-

ла, а власне підлітковий вік (Джола Д., 1998). Саме

в підлітковому віці порівняно ясною і осмисленою

стає операція образного узагальнення, а також за-

лежна від першого, тому що значно складнішою

є операція понятійного узагальнення, пов’язана із

потребою оперувати значною кількістю засвоєної

інформації про навколишній світ і мистецтво вза-

галі.

Образне узагальнення, як відомо, передбачає

аналіз сутнісних зв’язків між деталями худож-

нього цілого, з яких складається художній образ.

У жодному випадку, аналізуючи твір мистецтва,

грамотний педагог не може дозволити собі ско-

чуватися до рівня розмови на зразок: «так приду-

мав художник», а «так буває у житті». Адже такий

шлях – це шлях в нікуди. Не можна йти манівцями

наївно-буквального ставлення до мистецтва. Тому

що кожна навіть дуже далека від навколишньої

дійсності картина великого художника (а саме

такі вивчаються у шкільній програмі) є відобра-

женням світу у всіх його проявах. Однак побачити,

яким чином це зроблено і підказати, а при потребі

й пояснити учням – саме в цьому полягає функція

вчителя (Мартинюк І., 2005).

Підлітковий період характеризується посту-

повістю переходу від емпіричного сприймання

до узагальнюючого. Образне узагальнення фор-

мується у конкретно-чуттєвій формі як одинич-

не. Але одиничне у мистецтві виражає загальне:

один художній образ дає учневі можливість чут-

тєво сприйняти багатогранну сутність зображува-

ного явища як реальність. Разом з тим, оскільки

великого досвіду у підлітків ще немає, тому для

розкриття глибоких зв’язків мистецького обра-

зу необхідна допомога і керівництво педагога. Це

потрібно і для того, щоб продемонструвати шко-

лярам можливість різноманітних інтерпретацій

одного й того ж художнього явища й переконати

учнів у недоцільності однозначного трактування

мистецького твору. Адже чим багатшим буде ін-

терпретаційне поле, тим глибшим буде сприйнят-

тя і засвоєння мистецького твору.

Навчити підлітка осягати художню умов-

ність мистецького твору, піднімаючись над без-

посередністю сюжету і життєвих прототипів кар-

тини, можна тільки тоді, коли визріють необхідні

психічні передумови. Це, як правило, відбувається

у підлітковому віці.

Основним періодом ефективного пізнання

творів мистецтва школярами з погляду готовності

психіки до абстрактного мислення, вміння порів-

нювати і узагальнювати, розуміння символіки

тощо - це не початкова школа, а власне підлітко-

вий вік. Саме в підлітковому віці порівняно ясною

і осмисленою стає операція образного узагальнен-

ня, а також залежна від першого, тому що значно

складніша - операція понятійного узагальнення,

пов’язана із потребою оперувати значною кількі-

стю засвоєної інформації про навколишній світ і

мистецтво взагалі (Ревенко І., 2010).

Порівняння твору з іншими, близькими в

художньому плані або навпаки контрастними

(живопис, музика, література тощо) є, на наш по-

гляд, значно дієвим чинником в цьому відношен-

ні, ніж, наприклад, порівняння з дійсністю. Саме

це є принциповим для нашої методики і системи

педагогічного керівництва. Далі слідує вербальна

компонента, тобто реалізація побаченого і зро-

зумілого у словесному викладі. При чому, ми при-

тримуємося думки про те, що тут необхідно поз-

бавлятися монологічної форми викладу змісту, як

вчителем, так і учнями.

Найбільш оптимальною формою вербаль-

ної реалізації естетичного досвіду бачимо вільну

дискусію, де педагог виступає модератором роз-

мови, проте неформальної і не із заготовленими

наперед відповідями на питання, а розмови, яка

носить безпосередній, імпровізований характер.

Адже саме тоді вона є цікавою і корисною для уч-

нів і їхнього розвитку. Така непідготовлена роз-

мова сприяє виясненню суті речей, а не отриман-

ню оцінки, вона зберігає інтерес до предмета на

відповідному рівні, і дозволяє підлітку відчувати

почуття власної гідності у тому, що він активний

учасник дискусії, а не маріонетка, яка виконує,

надану зверху, їй роль. Учень, який бере участь

у такій дискусії відчуває почуття власної від-

повідальності за результат цієї дискусії, і розуміє,

що цей результат залежить і від його думки, тому

відповідально ставиться до того, що говорить.

Зрозуміло, що такий спосіб ведення розмо-

ви потребує кваліфікованого педагога, наділеного

Volume 4 (1) 2023Professional Art Education

Professional Art Education Volume 4 (1) 2023 Scientic Journal

професійними знаннями, педагогічними, психо-

логічними, який крім усього іншого, наділений

відчуттям такту, вольовими якостями, вмінням

утримувати інтерес аудиторії тощо. Варто зазна-

чити, що при аналізові творів мистецтва бажано

уникати штампів і занадто гучних висновків (Чи-

хурський А., 2016).

Для естетичної оцінки мистецького твору не-

обхідно хоч час від часу пропонувати учням ті тво-

ри, які безпосередньо торкаються їхнього життя і

відповідають їхньому рівню емоційних реакцій і

естетичних потреб. Проте, звісно, діапазон картин

і образів − необхідно розширювати. Вести цей про-

цес необхідно поступово. Пізнавальні потреби по-

винні задовольнятися одночасно із отриманням

естетичного задоволення. Тому що відпадання од-

ного чи іншого чинника в такому випадку загро-

жує оптимальному ходу навчального процесу.

Зазначимо, що відомі наступні рівні сприй-

мання і розуміння мистецьких творів: репро-

дуктивний (фрагментарний; сюжетний) та

продуктивний (емоційно-художній; інтуїтив-

но-художній; усвідомлено-художній) (Роменець

В., 2001).

Ці рівні не залежать від віку школярів. Вони

осягаються індивідуально і вказують на зростан-

ня ступеня сприйняття учнями творів мистецтва.

У цих рівнях відображаються не кількість знань і

вмінь, а якість у розумінні й створенні творів мис-

тецтва. Межі між рівнями умовні, рухливі, разом з

тим кожний рівень має свої особливості.

Репродуктивний рівень відображає засвоєн-

ня сюжету і подієвого ряду мистецького твору

без творчої переробки сприйнятого за відсутності

будь-якого узагальнення. Учнями сприймаються

лише найпростіші зв’язки твору. Вони роблять

зусилля, щоб запам’ятати те, що сприймають, за-

своїти самі факти – образи й символи, проте не

їхній зміст. Це сприймання формальне, без задіян-

ня особистісно-емоційних особливостей психіки.

Воно ґрунтується на зовнішніх ознаках.

Фрагментарний підрівень зазвичай власти-

вий учням, які погано усвідомлюють сприйняте.

Роблячи великі зусилля, учень не може охопити

основних взаємозв’язків твору. Він оперує окре-

мими деталями, героями, явищами. Сприйняті об-

рази сприймаються як сигнали, що актуалізують

життєві враження. Окремі уявлення не склада-

ються в загальну картину.

Сюжетний підрівень відрізняється від по-

переднього повнішим сприйманням картини в

її контекстно-сюжетних зв’язках. Картина і ма-

люнок сприймаються, як повідомлення, що має,

передусім, часову послідовність. Діти запам’ято-

вують образи твору, вибудовуючи їх у сюжетний

ряд. Різниця між твором мистецтва і тривіальним

малюнком − не фіксується і не осмислюється.

Сприймання на емоційно-художньому рівні

відрізняється яскраво вираженою емоційністю,

особистісним зацікавленням учня у зображених

об’єктах і подіях, його активним співпереживан-

ням героям, їхнім вчинкам тощо. Емоційність

сприймання властива всім рівням. Але на цьому

рівні вона виражена особливо яскраво і повно, як

і пропущення змісту картини через призму влас-

них емоцій і переживань. Художнє узагальнення

здійснюється в цьому випадку через усвідомлене

залучення особистого емоційного досвіду.

Інтуїтивно-художній рівень характеризуєть-

ся не тільки повнотою сприймання і самостійні-

стю осмислення мистецького твору, але й із задіян-

ням при цьому інтуїції. Пояснення змісту картини

має характер здогадки, увага учня спрямована на

оцінку сприйнятого. Школярі виділяють окремі

образи, прагнучі розгадати їх художній зміст.

Усвідомлено-художній рівень сприймання

картини можна назвати цілісно-аналітичним.

У цьому випадку учні демонструють розуміння

якості зображеного, шукають глибокого розумін-

ня образного змісту твору. Оцінюючи зображення,

вони диференціюють виразові засоби, прийоми,

елементи майстерності художника, безпомилково

відрізняють головне від другорядного, рельєф від

фону тощо (Дем’янчук О. та ін., 2017).

В цілому вікова динаміка розуміння мистець-

кого твору підлітками може бути представлена як

шлях від співпереживання конкретному герою,

емоційну оцінку художнього образу чи твору до

вживання у образ, і через ряд аналітичних опера-

цій, які коригують емоційну складову сприйнят-

тя, – прихід до свідомого розуміння особливостей

композиції, системи засобів виразності твору,

осмислення та інтерпретації художнього обра-

зу, намацування позиції художника, порівняння

цього художнього твору з іншими відомими їм, та

осмислення місця твору у своїй картині світу. Але

пройти цей шлях підлітку під силу тільки за допо-

могою вчителя. У зв’язку з цим завдання вчителя

можна визначити в таких напрямах:

1) разом з учнями закріпити первинні пер-

цептивні враження;

2) допомогти уточнити й усвідомити суб’єк-

тивне сприймання картини, зіставивши його з

об’єктивною логікою і структурою побудови мис-

тецького твору.

У процесі викладання образотворчого мис-

тецтва вчитель використовує різні інформаційні

технології, що є необхідною умовою збагачення

художньо-культурного рівня його вихованців, їх

постійно оновлювальної інформаційної компе-

тентності.

Вчитель залучає своїх вихованців до вико-

ристання інформаційних технологій в рамках

дисципліни, а також − орієнтує їх на використан-

ня сучасних інформаційних та інтерактивних за-

собів навчання в самоосвіті, позашкільній роботі,

підготовці до конкурсів тощо.

Науковці виокремлюють шість рівнів ре-

алізації педагогічних умов навчально-виховної

діяльності: примусовий, пасивно-виконавський,

активно-виконавський, особистісно-груповий,

колективно-груповий та колективний – від най-

менш ефективного для результатів педагогічного

процесу (примусового) − до найефективнішого (ко-

лективного) (Дем’янчук О. та ін., 2017).

Ці рівні реалізації педагогічних умов зале-

жать не тільки від типу особистості вчителя, але

й від особливостей учнів класу, їх можливості та

здатності до колективної й діалогічної співпраці у

творчій діяльності.

Висновок. Аналіз існуючих наукових дослід-

жень та досвід педагогічної роботи вказує, що пе-

реважаючими є активно-виконавський рівень ре-

алізації педагогічних умов естетичного виховання

підлітків засобами образотворчого мистецтва.

Тому необхідно покращувати рівень реалізації пе-

дагогічних умов естетичного виховання підлітків

через залучення «педагогіки співробітництва»,

«захоплюючого навчання», різноманітних ігрових

методик, розширення позакласної роботи.

Перспективи подальших досліджень. Пер-

спективним напрямом подальших наукових ро-

звідок є висвітлення змістових складових педаго-

гічних умов реалізації естетико-виховного впливу

в процесі навчання і виховання підлітків у галузі

художньої культури.

Volume 4 (1) 2023Professional Art Education

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Дем’янчук, О.Н., Чихурський, А.С., Берлач, О.П. (2017). Естетизація навчально-виховного процесу за-

гальноосвітньої школи-інтернату: монографія. 219 с. https://evnuir.vnu.edu.ua/bitstream/123456789/13077/1/

estetyzaciia_monograf.pdf

Джола, Д.М. (1998). Теорія і методика естетичного виховання школярів / Д.М. Джола, А.Б. Щербо: на-

вч.-метод. посібник. 78 с.

Дроздова, М.А. (2006). Психологія мистецтва: навч.посібник для студентів. 104 с. https://epub.chnpu.

edu.ua/jspui/bitstream/123456789/524/1/Психологія%20мистецтва.pdf

Естетичне виховання дітей та молоді: теорія, практика, перспективи розвитку: збірник наук. пр. / за

ред. О. А. Дубасенюк, Н. Г. Сидорчук. 2012. 560 с. http://eprints.zu.edu.ua/13575/1/ЗБИРНИК%20праць%20

Естетичне%20виховання_А.pdf

Кучер, С.Л. (2000). Формування цілісного світосприйняття підлітків засобами народного образотворчо-

го мистецтва. Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Вип. 19. 73-78

https://scholar.google.com.ua/citations?hl=uk&user=6VnKLewAAAAJ&view_op=list_works&sortby=title

Мартинюк, І. (2005). Естетичне виховання: теорія і методологія. 158 с. https://uhsp.edu.ua/personnel/

martynyuk-anatolij-kyrylovych/

Професійна підготовка майбутнього вчителя образотворчого мистецтва : теоретичний аспект : колек-

тивна монографія / [М.О. Пічкур, Г.І. Сотська, О.В. Семенова та ін.]. 2017. 390 с. https://dspace.udpu.edu.ua/

bitstream/6789/8391/1/MONOGRAFIJA%20OM.pdf

Ревенко, І.В. (2010). Художньо-естетичне виховання підлітків як психолого-педагогічна проблема.

Педагогіка формування творчої особистості у вищій та загальноосвітній школІ., №13. 181-186 http://

pedagogy-journal.kpu.zp.ua/archive/2010/13/33.pdf 2010,

Роменець, В. А. (2001). Психологія творчості : навч. посіб. [2-ге вид., доп.]. 288 с. https://chtyvo.org.ua/

authors/Romenets_Volodymyr/Psykholohiia_tvorchosti/

Professional Art Education Volume 4 (1) 2023 Scientic Journal

Рудницька, О.П. (2005). Педагогіка: загальна та мистецька : навч. посібник. Тернопіль: Навчальна кни-

га. Богдан. 153 с. https://bohdan-books.com/upload/iblock/560/560fc615be7f2c4f530c49a60f4b5fc4.pdf

Самойленко, О.І. (2020). Психологія мистецтва: сучасні музикознавчі проекції : монографія 236 с. https://

musicologicalschool.com/wpcontent/uploads/2023/03/СамойленкоПСИХОЛОГІЯМИСТЕЦТВА-preview-2-1.

pdf

Стасюк, Н.А. (2009). Естетичне виховання молодших школярів засобами образотворчого мистецтва.

Педагогічні науки. № 5. 23 – 31. :http://lib.chdu.edu.ua/pdf/naukpraci/pedagogika/2006/46-33-11.pdf

Фомін, В. В. (2007). Індивідуальний підхід в естетичному вихованні учнівської молоді у навчальних за-

кладах України другої половини XIX–початку ХХ століття (Doctoral dissertation, автореф. дис. на здобуття

наукового ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00. 01 «Загальна педагогіка та історія педагогіки, 20 с.

Чихурський, А.С. (2012). Педагогічні умови естетичного виховання підлітків засобами образотворчого

мистецтва (історичний та естетико-педагогічний аспект, огляд джерел). Гуманізація навчально-виховного

процесу. Спецвипуск 8. Ч. ІІ, С.263-269 https://evnuir.vnu.edu.ua/bitstream/123456789/13525/3/chyhur.pdf

Чихурський, А.С. (2016). Естетизація навчально-виховного процесу загальноосвітньої школи-інтерна-

ту (кінець ХХ – початок ХХІ століття) : [Дис.…канд. пед. наук: 13.00.01, Східноєвропейський національний

університет імені Лесі Українки]. 265 с. http://eprints.zu.edu.ua/20304/1/dys_Chuhurskij.pdf

REFERENCES

Demʺyanchuk, O.N., Chykhursʹkyy, A.S., Berlach, O.P. (2017). Estetyzatsiya navchalʹno-vykhovnoho protsesu

zahalʹnoosvitnʹoyi shkoly-internatu [Aestheticization of the educational and educational process of a comprehensive

boarding school]: monohraya. 219. https://evnuir.vnu.edu.ua/bitstream/123456789/13077/1/estetyzaciia_

monograf.pdf [in Ukrainian]

Drozdova, M.A. (2006). Psykholohiya mystetstva [Psychology of art]: navch.posibnyk dlya studentiv. 104.

https://epub.chnpu.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/524/1/Психологія%20мистецтва.pdf [in Ukrainian]

Dzhola, D.M. (1998). Teoriya i metodyka estetychnoho vykhovannya shkolyariv [Theory and methods of

aesthetic education of schoolchildren]. /D.M. Dzhola, A.B. Shcherbo:navch.-metod. posibnyk. 78. [in Ukrainian]

Estetychne vykhovannya ditey ta molodi: teoriya, praktyka, perspektyvy rozvytku [Aesthetic education of

children and youth: theory, practice, development prospects]: zbirnyk nauk. pr. / za red. O. A. Dubasenyuk, N. H.

Sydorchuk. 2012. 560. http://eprints.zu.edu.ua/13575/1/ЗБИРНИК%20праць%20Естетичне%20виховання_А.

pdf [in Ukrainian]

Kucher, S.L. (2000). Formuvannya tsilisnoho svitospryynyattya pidlitkiv zasobamy narodnoho

obrazotvorchoho mystetstva [Formation of a holistic worldview of teenagers by means of folk art]. Pedahohika i

psykholohiya formuvannya tvorchoyi osobystosti: problemy i poshuky: Vyp. 19. 73-78 https://scholar.google.com.

ua/citations?hl=uk&user=6VnKLewAAAAJ&view_op=list_works&sortby=title [in Ukrainian]

Martynyuk, I. (2005). Estetychne vykhovannya: teoriya i metodolohiya [Aesthetic education: theory and

methodology]. 158 https://uhsp.edu.ua/personnel/martynyuk-anatolij-kyrylovych [in Ukrainian]

Profesiyna pidhotovka maybutnʹoho vchytelya obrazotvorchoho mystetstva : teoretychnyy aspekt [Professional

training of the future teacher of ne arts: theoretical aspect]. : kolektyvna monohraya / [M. O. Pichkur, H. I. Sot·sʹka,

O. V. Semenova ta in.]. 2017. 390 s. https://dspace.udpu.edu.ua/bitstream/6789/8391/1/MONOGRAFIJA%20OM.

pdf [in Ukrainian]

Revenko, I.V. (2010). Khudozhnʹo-estetychne vykhovannya pidlitkiv yak psykholoho-pedahohichna problema

[Artistic and aesthetic education of teenagers as a psychological and pedagogical problem]. Pedahohika formuvannya

tvorchoyi osobystosti u vyshchiy ta zahalʹnoosvitniy shkolakh., №13. 181-186 http://pedagogy-journal.kpu.zp.ua/

archive/2010/13/33.pdf 2010 [in Ukrainian]

Romenetsʹ, V. A. (2001). Psykholohiya tvorchosti [Psychology of creativity]: navch. posib. [2-he vyd., dop.].

288. [in Ukrainian]

Volume 4 (1) 2023Professional Art Education

Rudnytsʹka, O.P. (2005). Pedahohika: zahalʹna ta mystetsʹka : navch. Posibnyk [Pedagogy: general and artistic].

153. https://bohdan-books.com/upload/iblock/560/560fc615be7f2c4f530c49a60f4b5fc4.pdf [in Ukrainian]

Samoylenko, O.I. (2020). Psykholohiya mystetstva: suchasni muzykoznavchi proektsiyi [Psychology of art: modern

musicological projections]: monohraya. 236. https://musicologicalschool.com/wpcontent/uploads/2023/03/Са-

мойленкоПСИХОЛОГІЯМИСТЕЦТВА-preview-2-1.pdf [in Ukrainian]

Stasyuk, N.A. (2009). Estetychne vykhovannya molodshykh shkolyariv zasobamy obrazotvorchoho mystetstva

[Aesthetic education of younger schoolchildren by means of visual arts]. Pedahohychny nauky. № 5. 23-31 http://lib.

chdu.edu.ua/pdf/naukpraci/pedagogika/2006/46-33-11.pdf [in Ukrainian]

Fomin, V.V. (2007). Indyvidualʹnyy pidkhid v estetychnomu vykhovanni uchnivsʹkoyi molodi u navchalʹnykh

zakladakh Ukrayiny druhoyi polovyny XIX–pochatku XX stolittya [An individual approach to the aesthetic education

of student youth in educational institutions of Ukraine in the second half of the 19th to the beginning of the 20th

century] (Doctoral dissertation, avtoref. dys. na zdobuttya naukovoho stupenya kand. ped. nauk: spets. 13.00. 01

Zahalʹna pedahohika ta istoriya pedahohiky, 20 s. [in Ukrainian]

Chykhursʹkyy, A.S. (2012). Pedahohichni umovy estetychnoho vykhovannya pidlitkiv zasobamy

obrazotvorchoho mystetstva (istorychnyy ta estetyko-pedahohichnyy aspekt, ohlyad dzherel) [Pedagogical

conditions of aesthetic education of teenagers by means of visual arts (historical and aesthetic-pedagogical aspect,

review of sources)]. Humanizatsiya navchalʹno-vykhovnoho protsesu Spets.vypusk, 8. CH. II, 263-269. https://evnuir.

vnu.edu.ua/bitstream/123456789/13525/3/chyhur.pdf [in Ukrainian]

Chykhursʹkyy, A.S. (2016). Estetyzatsiya navchalʹno-vykhovnoho protsesu zahalʹnoosvitnʹoyi shkoly-

internatu (kinetsʹ KHKH – pochatok XXI stolittya) [Aestheticization of the educational and educational process of a

comprehensive boarding school (end of the 20th - beginning of the 21st century)]: [Dys.…kand. ped. nauk: 13.00.01,

Skhidnoyevropeysʹkyy natsionalʹnyy universytet imeni Lesi Ukrayinky]. 265. http://eprints.zu.edu.ua/20304/1/dys_

Chuhurskij.pdf [in Ukrainian]

Надійшла до редакції / Received: 01.03.2023

Рекомендовано до друку / Accepted: 19.04.2023

Professional Art Education Volume 4 (1) 2023 Scientic Journal

The purpose of the article is to determine the features and mechanisms of modernization of

pedagogical conditions of aesthetic education of adolescents by means of ne arts, to analyze modern

innovative technologies used in this process.

Methods and methodology. The methodological basis and an important principle of aesthetic

education at the present stage is the idea of an integrated approach, which in the implementation of the

system of aesthetic education has a double meaning: the system of aesthetic education should be built

on the basis of artistic images that constantly interact with each other in the process of inuencing the

adolescent, that is, the need for close interaction of art on the basis of interdisciplinary connections

is organized; aesthetic education as education by means of the visual arts and by means of reality

should become an organic part of the process of aesthetic education. Theoretical methods are used in

the article: comparison, systematization and generalization of scientic sources on the use of ne arts

as a means of aesthetic education of adolescents.

The scientic novelty of the article is to clarify the content of the concept of «aesthetic

education», to propose organizational and pedagogical conditions that ensure the effectiveness of

aesthetic education of adolescents in the process of teaching ne arts.

Results. The positive role of subjective perception and experience of works of art, which allow

to realize their objective aesthetic meaning, is recognized. The signicance of thinking activity, the

ability of adolescents to «co-action» and «empathy» through gurative and conceptual generalization

is revealed. The relationship between the individual (specific sensory form, gurative generalization)

and the general (sensory perception of the multifaceted essence of the depicted phenomenon) is

analyzed. The content of the reproductive (fragmentary and plot sublevels); emotional-artistic;

intuitive-artistic; and conscious-artistic levels of perception of works of ne art is substantiated.

The results of the study can be used in the pedagogical practice of primary schools, as well as

for the development of teaching aids, didactic materials for pedagogical institutions of secondary and

special education, higher education institutions.

Keywords: pedagogical conditions, adolescents, aesthetic education, artistic image, ne arts.

FEATURES OF AESTHETIC EDUCATION OF

TEENAGERS USING FINE ARTS

Doctor of Pedagogical Sciences, Professor of

the Methodology of Teaching Arts Disciplines

Department, Kremenets Regional Humanitarian

and Pedagogical Academy named after Taras

Shevchenko

Kremenets, Ternopil region, Ukraine

email: demianchukoleksandr@gmail.com

https://orcid.org/0000-0002-6530-5759

DOI 10.34142/27091805.2023.4.01.01

Volume 4 (1) 2023Professional Art Education

14 © Larysa Bezemchuk & Wu Yue

УДК [378.147:78]:373.5.016

DOI 10.34142/27091805.2023.4.01.02

ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ

МУЗИЧНО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ В

УКРАЇНІ ТА КНР ДО ВИКЛАДАННЯ ОНОВЛЕНОГО

ЗМІСТУ ШКІЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

НА ПРИНЦИПАХ ІНТЕГРАЦІЇ

кандидат педагогічних наук, доцент

кафедри музичного мистецтва ХНПУ

імені Г.С.Сковороди

Харків, Україна

email: blv2007@ukr.net

https://orcid.org/0000-0002-9745-6594

аспірантка кафедри освітоло-

гії та інноваційної педагогіки, ХНПУ

імені Г.С.Сковороди

Харків, Україна

еmail: wuyue0126@163.com

https://orcid.org/0000-0002-6398-8568

У статті теоретично обґрунтовано та практично підтверджено особливості підготовки май-

бутніх музично-педагогічних працівників у сучасних умовах стандартизації змісту шкільної мистецької

освіти України та Китайської Народної Республіки. Досліджено особливості впровадження оновленого змі-

сту мистецької освіти в практичній роботі з учнями на принципах інтеграції. Проаналізовано поняття

«змісту освіти», «оновлення змісту освіти», «оновлення змісту шкільної середньої мистецької освіти» в

контексті інтегрованого навчання. Уточнено педагогічні умови підготовки здобувачів вишів музичних

спеціальностей України та Китайської Народної Республіки засобами інтегровного навчання. Розширено

поняття структури змісту навчального предмета «Мистецтво» відповідно нових вимог стандартизації

мистецької галузі. Надано практичний аспект реалізації оновленого змісту мистецької освіти на уроках

із школярами.

Теоретично та практично обґрунтовано педагогічні умови підготовки майбутніх музично-педа-

гогічних працівників для вирішення сучасних проблем викладання оновленого змісту шкільної мистецької

освіти. Серед основних акцентовано увагу на створення позитивної атмосфери в процесі практичної робо-

ти з школярами; досягнення діалогічної складової під час взаємодії учителя і учня на уроках мистецтва;

надання пріоритету практичної діяльності на принципах інтегрованого навчання в процесі реалізації онов-

леного змісту шкільної мистецької освіти. Проаналізовано напрями дослідження музично-педагогічної

думки українських та китайських науковців щодо принципу інтегрованого навчання в галузі мистецької

освіти КНР та України. Розкрито компоненти підготовки майбутніх музично-педагогічних працівників:

мотиваційно-пізнавальний; конструктивно-образний; оцінювально-практичний, що ефективно вплива-

ють на практичну роботу з учнями в умовах реалізаціїиінтегрованого змісту мистецької шкільної освіти.

Надано практичні приклади роботи з учнями в умовах оновленого змісту мистецької шкільної освіти на

принципах інтеграції.

Ключові слова: музично-педагогічний працівник, оновлення змісту мистецької освіти, інтегроване

навчання, вища музична освіта КНР, підготовка майбутнього музично-педагогічного працівника в Україні.

Professional Art Education Volume 4 (1) 2023 Scientic Journal

Постановка проблеми та її зв’язок з важли-

вими науковими та практичними завданнями.

Реформування змісту освіти відповідно онов-

лених стандартів спостерігаємо в Україні та КНР,

що є важливим фактором для пошуку умов фор-

мування компетентних випускників вишів. В

українських закладах освіти завдяки впроваджен-

ню ідей Нової Української Школи, питання особ-

ливостей викладання вирішується на принципах

інтегрованого підходу (Державні стандарти. МОН,

2019). Стандартизація мистецької освітньої галузі

в Китайській Народній Республиці вимагає від

викладачів оволодіння новими методичними і

практичними інструментами для реалізації ідей,

закладених в документах 2022 року (Стандарт

КНР, 2022). Українські вчені наголошують на по-

шук педагогічних умов підготовки майбутніх му-

зично-педагогічних працівників для формування

компетентних учнів на уроках мистецтва. Голов-

ні напрями пошуку - здійснення рівноваги між

знаннями та емоційною сферою учнів на інтегро-

ваних уроках мистецтва. Стандартизація оновле-

ного змісту мистецької освіти в умовах вирішення

завдань інтегрованих уроків висуває принципо-

во нові вимоги до підготовки вчителя музичного

мистецтва, оскільки його професійна робота має

бути комплексною, відображати характер викла-

дання предметів мистецтва в закладах освіти.

Оновлений зміст мистецької шкільної освіти по-

требує пошуку не тільки нових умов та стимулів

підготовки компетентного вчителя, але й підси-

лює роль діалогічної взаємодії учасників навчаль-

ного процесу на принципах інтеграції.

Аналіз наукових досліджень та публікацій.

Загальні питання змісту освіти з позиції педаго-

гічних розробок знаходимо у С.П. Бондаря (2018),

О.А. Бондарчук (2015), С.У. Гончаренка (2008),

С.С. Єрмакова (2016), І.А. Мерлюк (2020), К.П. Нечи-

поренко (2015). Всі автори трактують зміст освіти

як науково обґрунтовану систему дидактичного

та методично сформованого навчального матеріа-

лу для різних освітніх і освітньо-кваліфікаційних

рівнів. Дослідники визначають категоріїю «змі-

сту освіти» відповідно напрямів освітніх галузей,

в контексті яких мають коло своїх інтересів.

Специфіка змісту музичної освіти учнів ціка-

вить українських музикантів педагогів у зв’язку з

прийняттям нових освітніх стандартів Л.С. Арісто-

ву (2019), Л.Г. Кондратову (2022), Л.М. Масол (2022),

М.А. Моісєєву (2021), Т.В.Рубля (2022), Р.І. Шпіцу

(2019). Видання підручників для інтегрованого

курсу «мистецтва» демонструє достатню джерель-

ну базу для вивчення питання педагогічних умов

підготовки майбутніх музично-педагогічних пра-

цівників на принципах інтеграції.

Аналіз психолого-педагогічної літератури

засвідчує, що в сучасній науці накопичено вже

численні за обсягом доробки, присвячені про-

блемі підготовки вчителя (С.Б. Бєляєва (2020),

К.Ю. Петрик (2018) та ін.). Теоретико-методичні

основи підготовки вчителя музичного мистецтва

в умовах оновленого змісту шкільної мистецької

освіти розглянуто Б.А. Бриліним (2016), О.В. Лобо-

вою (2019), М.О. Мороз (2020), Пань Сінюй (2019),

М.Є. Проворовою (2018), Т.А. Смирновою (2019),

А.В. Соколовою (2021), В.В. Фоміним (2020) та ін.), де

акцентується увага на формуванні компетентно-

го сучасного вчителя музичного мистецтва, який

комплексно вирішує завдання НУШ.

Стандартизація мистецької шкільної галузі

в КНР виявляє зацікавленість іноземних колег з

приводу нових тенденцій у підготовці музично-пе-

дагогічних працівників на принципах інтеграції,

оскільки за аналогом українських стандартів,

Китайська Народна Республіка взяла орієнтир на

інтегровані уроки мистецтва. Тому дослідження

умов підготовки китайських студентів вишів, які

повинні отримати необхідний педагогічний ар-

сенал для практичної роботи з учнями на основі

прийнятих стандартів, стає першочерговим пи-

танням вузівської системи освіти.

Ван Тао (2021), Лі Сіньцзе (2022), Ло Юаньвень

(2021), Лю Ду (2013) Чжоу Мінь (2022), наголо-

шують на важливість культурної складової для

визначення поняття «змісту освіти». В КНР до цьо-

го питання ставляться з позиції духовного надбан-

ня, що слід опановувати з попередніх поколінь і

наповнювати сучасними ідеями національної

ідентичності і приналежності особистості до влас-

ної культури. Ван Тао більш детально аналізує

музичну освіту, фіксує музичну грамотність як

культурну базу для подальшого інтелектуального

та духовного зростання педагога та учнів. Дослід-

ник вважає уроки по опануванню оперного жанру

в китайських школах, як одного з найбільш серй-

озних базових мистецьких знань, що слід форму-

вати в учнів. Таким чином інтегрований принцип

навчання слід досліджувати більш детально, вва-

жає автор, включаючи в зміст мистецької освіти

навчальний матеріал, що розкриває сутність син-

тетичних жанрів (Ван Тао, 2021).

Формулювання цілей та завдань статті.

Мета статті – теоретично обґрунтовати та прак-

тично підтвердити особливості підготовки май-

Volume 4 (1) 2023Professional Art Education

бутніх музично-педагогічних працівників в су-

часних умовах стандартизації змісту шкільної

мистецької освіти України та Китайської Народ-

ної Республіки.

Виклад основного матеріалу. У Національ-

ній доктрині розвитку освіти України (2002) по-

няття «освіта» тлумачиться як стратегічна осно-

ва для розвитку особистості, суспільства, нації і

держави. Ця дидактична дефініція виражає най-

більш масштабну сферу, яка орієнтує випускни-

ка на конкурентоспроможність в Європейському

освітньому просторі з урахуванням збереження

національної гідності українця в міжнародному

середовищі. Освіта є засобом відтворення й наро-

щування інтелектуального, духовного потенціалу

народу, відображенням рівня його національної

самоідентифікації та громадянської міцності.

Наразі як в українських так і китайських

науково-методичних виданнях фіксується зміна

методології доктрини «освіта як викладання» на

доктрину «освіта як творчість», що передбачає

пошук засобів розкриття творчого потенціалу

особистості, орієнтованих не стільки на ретранс-

ляцію минулого, скільки на конструювання про-

гресивного майбутнього (Беземчук, Фомін (2021),

(Лі Сіньцзе, 2022). Сучасними дидактами наголо-

шується різноманітний спектр визначення по-

няття «освіта». Для означення категорій ступенів

освіти використовуються поняття «початкова»,

«середня», «вища». Зміст і характер освіти харак-

теризуються поняттями «загальна», «політехніч-

на», «професійна».

Поняття «зміст освіти» в загальній пе-

дагогіці тлумачиться (Бондар, (2020) як система

наукових знань, умінь і навичок, оволодіння яки-

ми забезпечує всебічний розвиток розумових і

фізичних здібностей учнів, формування їхнього

світогляду, моралі та поведінки, підготовку до су-

спільного життя, до праці. Компетентнісний під-

хід до розуміння сутності змісту освіти пропонує

враховувати (Фомін, 2021). Визначення поняття

«зміст освіти» в педагогічній літературі з точки

зору компонентів змісту освіти розглянуто (Ло-

зова, 2002). Структурні компоненти змісту освіти

стали підґрунтям для оновленного змісту мис-

тецької освіти відповідно ідей Нової Української

Школи (Шпіца, 2019). Серед важливих факторів

оновлення мистецької освіти пропонує спирати-

ся на принцип інтегрованого навчання. Процес

засвоєння мистецьких знань в середніх класах

авторка висвітлює з позиції оволодіння мистець-

кого досвіду, формування умінь та навичок та емо-

ційно-ціннісного відношення до життєвих явищ.

Отже, в такому підході ми знаходимо дидактичну

базу обґрунтування чотирьох основних елементів

змісту освіти: знання, способи діяльності, досвід

творчої діяльності, досвід емоційно-ціннісного

ставлення до навколишнього середовища, інших

людей, самого себе, які прописано в дидактиці

відомими авторами (Масол, 2020), (Лобова, 2019).

Ефективність засвоєння змісту мистецької освіти

вимагає його дидактичного прогнозування та

формування, які здійснюються за такими етапами

(Лозова, 2002). 1) аналіз цілей та функцій освіти,

котрі визначають суспільну необхідність у змісті

загальної середньої освіти; 2) створення прогно-

стичної моделі випускника середньої школи як

відображення перспективних цілей освіти; склад

і структура моделі повинні відповідати складовим

змісту освіти; у ній визначаються й оцінюються

основні знання, навички, особистісні якості тощо,

які знадобляться учню після закінчення навчаль-

ного закладу; 3) прогностичний відбір навчаль-

ного матеріалу - представлення всіх компонентів

змісту освіти в розгорнутому вигляді з урахуван-

ням взаємозв’язку науки та відповідного навчаль-

ного предмета - його теорій, понять, категорій,

принципів, методів.

Дидактами зміст освіти трактується як

складне утворення (від грецьк. systema — складе-

не із частин, з’єднане), певним способом упоряд-

кована множина компонентів, які являють собою

структуровані й функціонально пов’язані між со-

бою частини цілого. Якість цілого виникає в ре-

зультаті взаємодії компонентів і не дорівнює сумі

їх якостей. Цю нову якість, яку має явище як ціле,

називають системною, або інтегральною (Лозова,

2002).

Проблему підготовки майбутніх музично-пе-

дагогічних працівників в умовах оновлення змі-

сту мистецької освіти знаходимо у І. Зязюна, Л.Ма-

сол, О. Отич, Г. Падалки, О. Рудницької, В.Фоміна

та інших.

Відповідно до структурних компонентів

мистецької освіти (Масол, 2018) визначає наступні

складники:

1. Змістово-цільовий. Цілі мистецької освіти

(у соціальному і особистісному вимірах), принци-

пи і завдання мистецької освіти, зміст навчання і

виховання засобами мистецтва.

2. Функціонально-процесуальний (педагогіч-

ні засоби, форми, методи і прийоми навчання за-

собами мистецтва, способи взаємодії особистості в

процесі навчання засобами мистецтва, технології

Professional Art Education Volume 4 (1) 2023 Scientic Journal

навчання засобами мистецтва).

3. Результативно-оцінний (критерії оціню-

вання проміжних і кінцевих результатів навчан-

ня засобами мистецтва, інтегральні показники

сформованості творчої діяльності).

Падалка Г. розкриває зміст мистецької освіти

як цілісне поєднання знань художніх творів (фак-

тичного матеріалу), теорії мистецтва та історії

його розвитку, практичних умінь і навичок в га-

лузі мистецької діяльності, досвіду сприймання

мистецтва, критично-оцінювального ставлення

та інтерпретаційних підходів до надбань мистець-

кої спадщини, а також творчої роботи в галузі ми-

стецтва (Падалка, 2017).

Відповідно поглядів представників ху-

дожньої дидактики (Отич, 2017) ми визначаємо

зміст мистецької освіти як систему знань, умінь

та навичок в галузі мистецтва, оволодіння якими

забезпечує розширення мистецького та творчого

досвіду, підвищення мистецької грамотності, фор-

мування компетентної, духовно розвиненої особи-

стості, яка має можливість продовжувати процес

навчання для подальшого самовдосконалення

та самовизначення в професійній та соціальній

сфері.

Автори розкривають елементи змісту нав-

чання в галузі мистецтва як: «досвід емоційно-мо-

рального ставлення людини до дійсності; знання з

мистецтва; уміння та навички в галузі мистецтва,

що проявляються в творчій навчальній діяль-

ності» Якщо мати на увазі їх взаємозв’язок то мож-

на виділити творчу діяльність як домінанту в на-

вчанні мистецтву (рис. 1.) (Беземчук, Фомін 2021).

Для опанування змісту мистецької освіти О. Отич

Рис. 1. Взаємозв’язки між компонентами змісту мистецької освіти

формує зміст або об’єкт діяльності;

включається до змісту діяльності як засіб;

впливає на відношення до змісту діяльності і її об’єкта.

Volume 4 (1) 2023Professional Art Education

пропонує використовувати методи мистецької

педагогіки: показ, художнє вправлення, виконан-

ня етюдів, ескізне опрацювання художнього тво-

ру, варіативна розробка художнього матеріалу,

демонстрація художніх творів, художнє ілюстру-

вання, словесні пояснення. Окремо дослідниця

виділяє «Педагогіку мистецтва», до якої належать

художньо-дидактичний метод та методи педаго-

гічного малювання, педагогічної драматизації,

педагогічної візуалізації, педагогічної імпровіза-

ції, педагогічного інтонування, творчих проектів

(Отич, 2016).

Для опанування перелічених методів слід

особу увагу приділяти підготовки музично-педаго-

гічних працівників в умовах введення інтегрова-

ного курсу «Мистецтво» в шкільну практику від-

повідно введених Стандартів.

Важливими показниками цієї готовності є:

естетико-інтелектуальна культура – основа інно-

ваційної поведінки майбутнього вчителя; уміння

проектувати й моделювати естетичні ідеї та про-

фесійну діяльність – основа оволодіння іннова-

ціями; готовність до сприймання інноваційних

ідей та сумісної ціннісно-орієнтаційної естетичної

діяльності – основа включення в інновації емоцій-

но-почуттєвої сфери майбутнього вчителя (Зязюн,

2004). Як інтегральний показник сформованості

підготовки майбутнього вчителя музики до онов-

лення змісту мистецької освіти В.Орлов визначає

рівень розвитку професійної художньо-педагогіч-

ної рефлексії, спрямованої на самовдосконалення

і самореалізацію, тобто здатності переносити вну-

трішньо усвідомлені і сформовані у собі професій-

ні якості вчителя музики у площину продуктивної

мистецької діяльності. Узагальнюючи погляди

науковців, можна дійти висновку про те, що зміст

мистецької освіти реалізується в процесі мистець-

кого навчання, функціонально-інтегративним

ядром якого стає діяльнісна тріада (сприймання,

створення, виконання учнями творів мистецтва)

(Орлов, 2003).

В роботах Л.Беземчук та В.Фоміна (2021) (див.

рис. 2) можна бачити, що перелічені структурні

компоненти об’єднуються в процесуально завер-

шений фрагмент мистецького навчання. При цьо-

му, функціонально-інтегративним ядром якого

стає діяльнісна тріада (Сп-Ст-В (сприймання-ство-

рення-виконання).

Правомірність вибору її складових стверджу-

ються, запропонованими в новій концепції ре-

формування української школи, трьох важливих

сфер, притаманних людській особистості (Я – «Від-

чуваю», «Думаю», «Дію»), – інтелектуальний, ду-

ховний, фізичний розвиток дитини.

Рис. 2. Місце змісту мистецької освіти (фрагмент мистецького навчання)

Professional Art Education Volume 4 (1) 2023 Scientic Journal

ЦМН – цілі мистецького навчання;

ЗМО – зміст мистецької освіти;

ММН – методи мистецького навчання;

ОФМН – організаційні форми мистецького на-

вчання;

РРМН – реальний результат мистецького на-

вчання;

Сп-Ст-В (сприймання-створення-виконання)

– діяльнісна тріада (Беземчук, Фомін, 2020).

Проблему оновлення змісту мистецької

освіти Падалка Г. (2017) розглядає з позиції вибору

навчального матеріалу відповідно зон розвитку

учнів. Специфіка мистецької діяльності вимагає

створення такої атмосфери навчання, при якій

учень відчуває себе цілком вільним, спроможним

легко виконати творчі завдання. варто до навчаль-

них програм поряд з іншими вводити також твори

полегшеної складності, твори, що і за художнім

змістом, і за виражальними засобами повністю

доступні учню, твори, що не тільки не погребують

напруги у осягненні, а такі, сприйняття, оцінюван-

ня і, якщо йдеться про виконавське мистецтво, ви-

конання яких приносить учню творчу радість.

Так, наприклад, на уроці в середніх класах

можна запропонувати учням надати музичні при-

клади для виконання, які вони оберуть самостій-

но. Відповідно включення тем по сприйманню

синтетичних видів мистецтва в програмах для 5-9

класах (Масол, 2020) творчим завданням для уч-

нів може бути створення проекту «Ми з України»,

в якому напрями мистецької діяльності можуть

включати різні види мистецтва: хореографію, те-

атр, кіномистецтво, образотворче мистецтво, му-

зику. Учні пропонують ідею втілення проекту і

визначають вікові обмеження учасникам. Розмі-

щення рекламного сюжету можна здійснити в ме-

режі онлайн перегляду.

Питання оновлення змісту музичної освіти

також обговорювалися на Національному фо-

румі народної музики в Китайській Народній Ре-

спублиці (20.09. 2017 р., м. Шеньян). Тематичний

зміст форуму був представлений такими напря-

мами: «Розвиток та традиції китайського на-

родного мистецтва» та «Навчальні програми та

навчально-методичні матеріали для викладання

народної музики в Китаї». За підсумками роботи

форуму було зроблено такі висновки: оновлення

змісту мистецької шкільної освіти слід проводи-

ти на основі вивчення та визнання переваг на-

ціональної музичної культури, сприяти ство-

ренню дисциплін народної музики на високому

професійному рівні; створити активні форми взає-

модії між закладами освіти з проблем вдоскона-

лення викладання дисциплін народної музики;

підсилити теоретичну складову курсів народно-

го музичного мистецтва, розробити необхідну

навчальну літературу.

В українських школах також перевагу від-

дається добору національної музики для прове-

дення інтегрованих курсів «Мистецтво» (Масол,

2022), (Савченко, 2010). Нові завдання, поставлені

перед сучасною школою вимагають від учителя

мистецтва зміни відношення до організації уроку

мистецтва як уроку інтегрованого змісту. Розши-

рення мистецького освітнього середовища здійс-

нюється завдяки залучення учнів до комплексної

діяльності по сприйманню, створенню, виконан-

ню мистецтва. Оскільки, категорія «оновлення

змісту мистецької освіти» з позиції художньої ди-

дактики визначається як забезпечення варіатив-

ності методів навчання, то і проблему підготовки

майбутнього музично-педагогічного працівника

вирішується в русі компетентного підходу, який

чітко прописано в нових стандартах НУШ.

Китайські виші результативність підготов-

ки майбутніх музично-педагогічних працівників

для роботи з учнями у мистецькій галузі пов’язу-

ють не стільки з процесом усвідомлення знань в

культурному аспекті, скільки надають перевагу

формуванню інтеграційно-педагогічних умінь, які

орієнтують випускників на практичне їх опанову-

вання в професійній діяльності і в повсякденному

житті. (Лі Сіньцзе, 2022). Мистецька домінанта є

орієнтиром отримання духовного, естетичного та

інтелектуального досвіду школярами відповідно

ключових компетентностей у навчанні (Беземчук,

&Фомін, 2020).

Відповідно до цього забезпечення досягнен-

ня результативності в навчанні на принципах

інтеграції (Падалка, 2017) є педагогічні умови – це

цілеспрямовано створені чи використовувані об-

ставини мистецького навчання, Серед першочер-

гових авторка визначає наступні:

а) створення позитивної атмосфери навчан-

ня;

б) досягнення стратегії діалогових засад взає-

модії учителя і учня в навчальному процесі;

в) забезпечення пріоритету практичної діяль-

ності на принципах інтеграції.

Порівняльний аналіз підготовки майбутніх

музично-педагогічних працівників в Україні та

КНР засвідчив спільні напрями в роботі. Оновлен-

ня змісту мистецької освіти припускає наступні

Volume 4 (1) 2023Professional Art Education

напрями діяльності педагога та учня: забезпечен-

ня національною складовою художнього утворен-

ня, підвищена увага до традиційної культури і на-

родної творчості.

Висновки. Отже, підготовка майбутніх му-

зично-педагогічних працівників в Україні та КНР

здійснюється відповідно прийнятих Стандартів,

які характеризують оновлений зміст мистецької

освіти. Практична робота з учнями на інтегрова-

них курсах засобами мистецтва орієнтується на

сформованість умінь до інноваційної діяльності з

учнями відповідно сучасних тенденцій укрупнен-

ня галузевих сфер навчання. Дидактичною осно-

вою викладання інтегрованих курсів мистецтва є

діяльність по сприйманню, створенню виконан-

ню синтетичних жанрів, які є основою сучасних

програм для учнів українських і китайських шкіл.

Перспективи подальших досліджень. Для

ефективної реалізації оновленого змісту шкільної

мистецької освіти слід більш детально вивчати

педагогічні умови щодо підготовки компетентних

музично-педагогічних працівників для творчої

співпраці з учнями на засадах інтегрованого нав-

чання.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Bezemchuk, L., & Fomin, V. (2021). Formation of Integration and Pedagogical Skills of the Future

Teacher of Music Art in the Conditions Master’s Degree. Professional Art Education, 2(1), 12–19.

https://doi.org/10.34142/27091805.2021.2.01.02

Fomin, V., Sokolova, A., Dzivaltivskyi, M., Vasylieva, O., Parfentieva, I., & Martynenko, I. (2022). Peculiarities of

Training Future Teachers of Music Art in Higher Educational Institutions in Terms of Distance Learning. Revista

Romaneasca Pentru Educatie Multidimensionala, 14(4), 219-229. https://doi.org/10.18662/rrem/14.4/638

Kominarets, T., Fomin, V., Bieloliptseva, O., Tkachenko, M., Malykhin, A., & Pryshliak, O. (2022). Strategic Tasks of

Contemporary Education: Formal, Nonformal, Informal. Revista Romaneasca Pentru Educatie Multidimensionala,

14(4), 394-407. https://doi.org/10.18662/rrem/14.4/647

Sokolova, A., Fomin, V., Tkachenko, M., Vasylieva, O., Parfentieva, I., & Martynenko, I. (2022). Professionally

Oriented Tasks in the System of Professional Training of Musical Art Teachers. Revista Romaneasca Pentru Educatie

Multidimensionala, 14(2), 257-267. https://doi.org/10.18662/rrem/14.2/579

Ван, Тао.(2021). Виховання професіоналів музичної освіти в коледжах і університетах за базовою грамот-

ністю. Daguan. 2021. No 11. С. 121–122

Державні стандарти. (2019). Міністерство освіти і науки України https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-

serednya-osvita/ derzhavni-standarti

Лозова, В., &Троцко, Г. (2002). Теоретичні основи виховання і навчання. Навчальний посібник. Харків:

ОВС. https://studle.net/preview/5512546/

Лі Сіньцзе (2022). Формування професійно орієнтованого естетичного смаку у майбутніх вчителів му-

зики в системі педагогічної освіти КНР. Харківський національний педагогічний університет імені Г. С.

Сковороди, 253.

Масол, Л. М. (2020). Інтегративні технології формування предметних компетентностей учнів початко-

вих класів у процесі навчання інтегрованого курсу «Мистецтво». Мистецтво та освіта, 2 (96). https://doi.

org/10.32405/2308-8885-2020-2-2-9

Нова Українська Школа: концептуальні засади реформування середньої школи (2021). https://mon.gov.

ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/nova-ukrainska-shkola-compressed.pdf

Орлов, В. (2003). Професійне становлення вчителів мистецьких дисциплін. Наукова думка. 262.

Освітня програма «Музичне мистецтво в закладах освіти» Харківського національного педагогічного

університету імені Г.С.Сковороди (2022) http://smc.hnpu.edu.ua/les/Osvіtnі_programi/Osvitni_programu_

bakalavr/2022_rik/Muzychne_mystetstvo_v_zakladakh_osvity.pdf

Отич, О. (2008). Педагогіка мистецтва. Сутність та місце в системі наук про освіту. Мистецтво та освіта.

2 (48). 13-17. https://lib.iitta.gov.ua/706489//Отич%20О..pdf

Professional Art Education Volume 4 (1) 2023 Scientic Journal

Педагогічна майстерність (2004). Підручник за ред. І. А. Зязюна. Вища школа. 422.

Падалка, Г. (2008). Педагогіка мистецтва. Освіта України. 274. https://studle.net/preview/5191220/

Савченко, О. (2010). Системний підхід до модернізації змісту загальної середньої освіти. Рідна школа.

(1-2). 3-7.

Смирнова, Т. (2016). Хорознавство. Навчальний посібник. Харків. 201.

Стандарти музичних навчальних програм для звичайних середніх шкіл (2018). Міністерство освіти

Китайської Народної Республіки. Пекін: People’s Education Press, http://www.moe.gov.cn/srcsite/A26/

s8001/200303/W020200401347867575994.pdf

Чжоу, Мінь (2022). Виховання естетичного смаку в майбутніх музично-педагогічних працівників у за-

кладах вищої освіти Китаю засобами вокальної майстерності. Дисертація. Харківський національний пе-

дагогічний університет імені Г. С. Сковороди. 242.

《义务教育艺术课程标准（2022 年版）》相关内容研读 (Дослідження змісту Стандарту обов’язкової навчаль-

ної програми з мистецтва) Wang Anguo Huayin Network. https://www.huain.com/article/other/2022/0810/1145.

html

趙陳靜。近十年中國民族聲樂教學發展概況.信陽學院學報, (2021). Чжао Ченьцзін. Огляд розвитку викладання

китайської народної вокальної музики протягом останнього десятиліття. Журнал Сіньянського колед-

жу. 34.

林美美。將傳統音樂文化融入高校聲樂教學中。佳木斯職業學院學報, (2020). (Лін Меймей. Інтеграція традиційної

музичної культури у викладання вокальної музики у коледжах та університетах. Журнал професійного

коледжу Цзямусі, 36 (09). http://rportal.lib.ntnu.edu.tw:8080/server/api/core/bitstreams/c95f8fc5-8a9f-4f42-

aa8d-d5751da7258d/content

REFERENCES

Bezemchuk, L., & Fomin, V. (2021). Formation of Integration and Pedagogical Skills of the Future Teacher of

Music Art in the Conditions Master’s Degree. Professional Art Education, 2(1), 12–19. https://doi.org/10.34142/270

91805.2021.2.01.02 [in Ukrainian]

Fomin, V., Sokolova, A., Dzivaltivskyi, M., Vasylieva, O., Parfentieva, I., & Martynenko, I. (2022). Peculiarities of

Training Future Teachers of Music Art in Higher Educational Institutions in Terms of Distance Learning. Revista

Romaneasca Pentru Educatie Multidimensionala, 14(4), 219-229. https://doi.org/10.18662/rrem/14.4/638 [in English]

Kominarets, T., Fomin, V., Bieloliptseva, O., Tkachenko, M., Malykhin, A., & Pryshliak, O. (2022). Strategic Tasks of

Contemporary Education: Formal, Nonformal, Informal. Revista Romaneasca Pentru Educatie Multidimensionala,

14(4), 394-407. https://doi.org/10.18662/rrem/14.4/647 [in English]

Sokolova, A., Fomin, V., Tkachenko, M., Vasylieva, O., Parfentieva, I., & Martynenko, I. (2022). Professionally

Oriented Tasks in the System of Professional Training of Musical Art Teachers. Revista Romaneasca Pentru Educatie

Multidimensionala, 14(2), 257-267. https://doi.org/10.18662/rrem/14.2/579 [in English]

Van, Tao. (2021). Vykhovannia profesionaliv muzychnoi osvity v koledzhakh i universytetakh za bazovoiu

hramotnistiu [Education of professional music education in colleges and universities according to basic literacy].

Daguan, 11, 121-122 [in Ukrainian]

Derzhavni standarty. (2019). Ministerstvo osvity i nauky Ukrayiny [State standards. Ministry of Education and

Science of Ukraine]. https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/ derzhavni-standarti [in Ukrainian]

Lozova, V., &Trotsko, H. (2002). Teoretychni osnovy vykhovannya i navchannya.[ Theoretical foundations of

education and teaching]. Navchalʹnyy posibnyk. Kharkiv: OVS, 400. https://studle.net/preview/5512546/ [in

Ukrainian]

Li Sinʹtsze (2022). Formuvannya profesiyno oriyentovanoho estetychnoho smaku u maybutnikh vchyteliv

muzyky v systemi pedahohichnoyi osvity KNR. [Formation of a professionally oriented aesthetic taste in future

music teachers in the pedagogical education system of the People’s Republic of China]. Kharkivsʹkyy natsionalʹnyy

Volume 4 (1) 2023Professional Art Education

pedahohichnyy universytet imeni H. S. Skovorody, 253 [in Ukrainian].

Masol, L. M. (2020). Intehratyvni tekhnolohiyi formuvannya predmetnykh kompetentnostey uchniv pochatkovykh

klasiv u protsesi navchannya intehrovanoho kursu «Mystetstvo» [Integrative technologies for the formation of

subject competencies of primary school students in the process of teaching the integrated course «Art»]. Mystetstvo

ta osvita, №2 (96). https://doi.org/10.32405/2308-8885-2020-2-2-9 [in Ukrainian]

Nova Ukrainska Shkola: kontseptualni zasady reformuvannia serednoi shkoly [New Ukrainian School:

conceptual foundations of secondary school reform]. (2016). Retrieved from https://mon.gov.ua/storage/app/

media/zagalna%20serednya/nova-ukrainska-shkola-compressed.pdf [in Ukrainian].

Orlov, V. (2003). Profesiyne stanovlennya vchyteliv mystetsʹkykh dystsyplin. [Professional development of art

teachers discipline]. Naukova dumka. 262 [in Ukrainian].

Osvitnya prohrama «Muzychne mystetstvo v zakladakh osvity» Kharkivsʹkoho natsionalʹnoho pedahohichnoho

universytetu imeni H.S.Skovorody (2022) [Educational program «Musical art in educational institutions» of Kharkiv

H.S. Skovoroda National Pedagogical University] [in Ukrainian]

Otych, O. (2008). Pedahohika mystetstva. Sutnistʹ ta mistse v systemi nauk pro osvitu. [Art pedagogy. Essence

and place in the system of educational sciences]. Mystetstvo ta osvita. 2 (48). 13-17. https://lib.iitta.gov.

ua/706489/1/%D0%9E%D1%82%D0%B8%D1%87%20%D0%9E..pdf [in Ukrainian]

Pedahohichna maysternistʹ (2004). [Pedagogical skill]. Pidruchnyk za red. I. A. Zyazyuna. Vyshcha shkola. 422 [in

Ukrainian]

Padalka, H. (2008). Pedahohika mystetstva. [Art pedagogy]. Osvita Ukrayiny. 274. https://studle.net/

preview/5191220/ [in Ukrainian]

Savchenko, O. (2010). Systemnyy pidkhid do modernizatsiyi zmistu zahalʹnoyi serednʹoyi osvity [A systematic

approach to the modernization of the content of the general secondary education]. Ridna shkola. (1-2). 3-7. [in

Ukrainian]

Smyrnova, T. (2016). Khoroznavstvo. [Chorology]. Navchalʹnyy posibnyk. Kharkiv.201. [in Ukrainian]

Standarty muzychnykh navchalnykh prohram dlia zvychainykh serednikh shkil [Music Curriculum

Standards for Ordinary High Schools]: Ministerstvo osvity Kytaiskoi Narodnoi Respubliky. (2018). Beijing: People’s

Education Press. http://www.moe.gov.cn/srcsite/A26/s8001/200303/W020200401347867575994.pdf [in China]

Chzhou, Minʹ (2022). Vykhovannya estetychnoho smaku v maybutnikh muzychno-pedahohichnykh pratsivnykiv

u zakladakh vyshchoyi osvity Kytayu zasobamy vokalʹnoyi maysternosti. [Education of aesthetic taste in future

musical teaching staff in higher education institutions of China by means of vocal skills]. Dysertatsiya. Kharkivsʹkyy

natsionalʹnyy pedahohichnyy universytet imeni H. S. Skovorody. 242. [in Ukrainian]

《义务教育艺术课程标准（2022 年版）》相关内容研读 (Doslidzhennya zmistu Standartu obovʺyazkovoyi

navchalʹnoyi prohramy z mystetstva). Wang Anguo Huayin Network. https://www.huain.com/article/

other/2022/0810/1145.html [in China]

趙陳靜。近十年中國民族聲樂教學發展概況.信陽學院學報, (2021). Chzhao Chenʹtszin. Ohlyad rozvytku vykladannya

kytaysʹkoyi narodnoyi vokalʹnoyi muzyky protyahom ostannʹoho desyatylittya. Zhurnal Sinʹyansʹkoho koledzhu. 34.

[in China]

林美美。將傳統音樂文化融入高校聲樂教學中。佳木斯職業學院學報, (2020). (Lin Meymey. Intehratsiya

tradytsiynoyi muzychnoyi kulʹtury u vykladannya vokalʹnoyi muzyky u koledzhakh ta universytetakh. Zhurnal

profesiynoho koledzhu Tszyamusi, 36 (09). http://rportal.lib.ntnu.edu.tw:8080/server/api/core/bitstreams/

c95f8fc5-8a9f-4f42-aa8d-d5751da7258d/content [in China]

Надійшла до редакції / Received: 04.03.2023

Рекомендовано до друку / Accepted: 19.04.2023

Professional Art Education Volume 4 (1) 2023 Scientic Journal

The article theoretically substantiates and practically conrms the peculiarities of the training

of future music and pedagogical workers in the modern conditions of standardization of the content

of school art education in Ukraine and the People’s Republic of China

Methods & methodology. Peculiarities of implementing the updated content of art education

in practical work with students based on the principles of integration were studied. The concept of

«content of education», «updating the content of education», «updating the content of secondary school

art education» in the context of integrated education is analyzed.

The scientic novelty. Pedagogical conditions for the training of music majors of Ukraine and

the People’s Republic of China by means of integrated education have been claried. The concept of

the structure of the content of the educational subject «Art» has been expanded in accordance with

the new requirements of the standardization of the art industry. The practical aspect of implementing

the updated content of art education in lessons with schoolchildren is given

Results. Pedagogical conditions for the training of future music-pedagogical workers to solve

modern problems of teaching the updated content of school art education are theoretically and

practically substantiated. Among the main ones, attention is focused on creating a positive atmosphere

in the process of practical work with schoolchildren; achievement of the dialogic component during

the interaction between the teacher and the student in art lessons; giving priority to practical activities

based on the principles of integrated education in the process of implementing the updated content

of school art education. The research directions of the music-pedagogical opinion of Ukrainian and

Chinese scientists regarding the principle of integrated education in the eld of art education of the

People’s Republic of China and Ukraine were analyzed. The components of the training of future music-

pedagogical workers are disclosed: motivational and cognitive; constructive-gurative; evaluative

and practical, which effectively affect practical work with students in the conditions of integrated

content of art school education. Practical examples of working with students in the conditions of the

updated content of art school education based on the principles of integration are given.

Keywords: music teacher, updating the content of art education, integrated education, higher

music education of the People’s Republic of China, training a future music teacher in Ukraine.

PREPARATION OF THE FUTURE OF MUSIC AND

PEDAGOGICAL EMPLOYEES IN UKRAINE AND

CHINA BEFORE PRESENTATION OF THE UPDATED

CONTENT OF SECONDARY SCHOOL EDUCATION

ON THE PRINCIPLES OF INTEGRATION

Ph.D. of Pedagogical Sciences, associate

professor,

Docent of Musical Art Department,

H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical

University

Kharkiv, Ukraine

еmail: blv2007@ukr.net

https://orcid.org/0000-0002-9745-6594

PhD student at the Department of Educology and

InnovativePedagogy, H.S. Skovoroda Kharkiv

National Pedagogical University,

Kharkiv, Ukraine

еmail: wuyue0126@163.com

https://orcid.org/0000-0002-6398-8568

DOI 10.34142/27091805.2023.4.01.02

Volume 4 (1) 2023Professional Art Education

УДК 378.14: 7.071.2

DOI 10.34142/27091805.2023.4.01.03

ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ

НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

СТУДЕНТІВ МИСТЕЦЬКИХ ФАКУЛЬТЕТІВ ЗВО

У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ДИРИГЕНТСЬКО-ХОРО-

ВИХ ДИСЦИПЛІН

(технологічний аспект)

Заслужений діяч мистецтв України, канди-

дат педагогічних наук, професор, професор

кафедри вокально-хорової майстерності Ні-

жинського державного університету імені

Миколи Гоголя

Ніжин, Україна

email: lusy07@ukr.net

https://orcid.org/0000-0002-9846-2259

У статті акцентовано увагу на проблемі формування самостійності студентів у процесі дири-

гентсько-хорової підготовки, подано теоретичне узагальнення досвіду організації самостійної навчаль-

но-пізнавальної діяльності студентів мистецьких факультетів ЗВО. Наукова новизна статті полягає в

узагальненні та досвіді організації самостійної навчально - пізнавальної діяльності студентів мистецьких

факультетів. Пропонується впровадження системи інноваційних технологій навчання з метою забезпе-

чення високого професійно-кваліфікаційного рівня випускників, відповідно до вимог сучасних стандартів

вищої освіти.

Розглянуто етапи вивчення диригентсько-хорових дисциплін в умовах впровадження КМС: діагно-

стичного (визначення рівня музично-теоретичної та практичної підготовки студента-початківця); ор-

ганізаційного (розробка форм та методів самостійної диригентсько-хорової підготовки); управлінського

(створення зовнішніх і внутрішніх умов, що регулюють процес індивідуалізації самостійної роботи сту-

дентів). Пропонований підхід організації навчально-пізнавальної діяльності студентів розглянуто в кон-

тексті розвитку творчої самостійності вчителів-хормейстерів.

Ключові слова: самостійна робота, стратегія навчання, зміст хорово-диригентської підготовки,

структурування змісту навчального матеріалу, інноваційні методи навчання.

Постановка проблеми та її зв’язок з важли-

вими науковими та практичними завданнями.

Аналіз процесів реформування вищої шко-

ли, а також вивчення світових напрямів розвитку

університетської освіти, абсолютно виразно вияв-

ляють сучасні тенденції безперервної освіти, коли

від студентів вимагається постійне вдосконален-

ня власних знань; принципова зміна організації

освітнього процесу на скорочення аудиторного

навантаження, заміна пасивного слухання лекцій

зростанням долі самостійної роботи студентів, пе-

реміщення центру тяжіння у навчанні з викладан-

ня на учіння як самостійну діяльність студентів

(Жданова & Колодяжний, 2009).

У психолого-педагогічній літературі, при-

свяченій питанням дидактики вищої школи, на-

голошується, що ефективність навчання багато

в чому обумовлюється ступенем сформованості

творчої самостійності студентів та активністю їх

пізнавальної діяльності. Не дивлячись на певні

досягнення в цій області, проблема самостійності

студентів-музикантів поки що вивчена недостат-

ньо, що зосереджує увагу на необхідності науко-

вого підходу до проблеми організації самостійної

навчально-пізнавальної діяльності студентів ми-

стецьких факультетів, завдяки якій повинні мак-

симально формуватися їх професійні компетенції.

Таким чином треба зазначити, що підготов-

ка сучасного фахівця потребує наукового підходу

до проблеми самостійності та пошуків новітніх

технологій організації управління самостійною

навчально-пізнавальною діяльністю студентів,

що сприятиме формуванню професійних компе-

тенцій майбутнього вчителя музики, керівника

Professional Art Education Volume 4 (1) 2023 Scientic Journal

хорового колективу.

Аналіз наукових досліджень та публіка-

цій. На актуальність піднятої проблеми вказує

значна кількість праць як науковців, так і викла-

дачів-практиків щодо методологічних основ ор-

ганізації самостійної навчально-пізнавальної

діяльності студентів ВНЗ (Конюхова, 2010), змісту

та сутності самостійної роботи (Малихін, 2013),

процесу формування професійних компетенцій в

умовах самостійної роботи студента (Соболевсь-

ка, 2011), організації самостійної роботи студентів

із використанням Internet-ресурсів (Умрик, 2007)

технології особистісно зорієнтованого навчання

(Жданова–Неділько, 2015) та організації контролю

самостійної роботи студентів (Махиня, 2012).

Технологічні аспекти організації самостій-

ної роботи студентів знайшли відображення у

навчальних посібниках для студентів вищих на-

вчальних закладів, що вийшли за останні роки

(Швед, 2013), (Малихін, 2009).

Поряд з цим слід наголосити, що проблема

організації самостійної навчально-пізнавальної

діяльності студентів, у процесі вивчення дири-

гентсько-хорових дисциплін в сучасних умовах

скорочення аудиторних занять та збільшення го-

дин на самостійну роботу, вивчена недостатньо.

Формулювання цілей та завдань статті.

Метою статті є теоретичне обґрунтування та ви-

світлення досвіду використання технологічних

аспектів організації самостійної навчально-пізна-

вальної діяльності студентів мистецьких факуль-

тетів ЗВО у процесі вивчення диригентсько-хоро-

вих дисциплін.

Виклад основного матеріалу. Навчаль-

ний процес розглядається в науковій літературі

як системний об’єкт, а точніше, досить складне

структурне об’єднання різних підсистем. До чис-

ла останніх входять: навчальний матеріал, на-

вчальні посібники та методичні матеріали, об’єкт

учіння – студент, і викладач –центр, що керує

всією системою. Системний підхід до організації

навчального процесу, дає нам змогу виявити ту

послідовність, в якій слід проводити розгляд всіх

чинників, що впливають на навчальну діяльність

студентів, у тому числі і їх самостійну роботу.

У сучасній дидактиці самостійна робота сту-

дентів розглядається, з одного боку, як вид на-

вчальної праці, що здійснюється безпосередньо

без втручання, але під керівництвом викладача, а

з іншої – як засіб залучення студентів до самостій-

ної пізнавальної діяльності, та оволодіння ними

методами організації такої діяльності (Михайлен-

ко, 2015).

Навчальна програма дисципліни «Хорове

диригування» побудована таким чином, що обсяг

курсу розподілений на 24 змістовних модуля (ЗМ)

обсягом в 288 годин, при цьому на самостійну ро-

боту передбачено 153 години. Основний лекцій-

ний курс «Хорознавство і хорове аранжування»

відповідно має шість ЗМ, 36 годин, з них – 18 годин

на самостійну роботу. Ширші можливості закла-

дені для реалізації самостійної роботи студентів в

навчальній програмі дисципліни «Хоровий клас і

практикум роботи з хором» – 27 ЗМ, і при загаль-

ній кількості годин – 1152 для самостійної роботи

відводиться 664 години.

Зрозуміло, що така пропорційність аудитор-

них та позааудиторних годин в навчальних пла-

нах потребує копіткої праці викладачів щодо ро-

зробки та впровадження низки новітніх методів,

прийомів та форм організації самостійної на-

вчально-пізнавальної діяльності студентів у про-

цесі вивчення предметів диригентсько-хорового

циклу.

Для вирішення даної проблеми, на кафедрі

вокально-хорової майстерності НДУ імені Миколи

Гоголя, насамперед, зробили аналіз якості і кіль-

кості тих, хто навчається і дійшли висновку, що

на одному курсі, як правило, студенти з різною

довузівською підготовкою, практичним вокаль-

ним та хоровим досвідом (ДМШ, школа мистецтв,

центр естетичного виховання, педагогічне учили-

ще, училище культури, музичне училище тощо).

Безперечно, що визначення рівня довузівської

підготовки студентів з першого року їх навчання є

важливим фактором у використанні особистісно-

го підходу до організації самостійної навчальної

діяльності студентів.

Першочергової уваги, на наш погляд, потре-

бувало уточнення структури змісту диригентсь-

ко-хорової підготовки відповідно до рівня вищої

освіти «Бакалавр», «Спеціаліст»та формулювання

кінцевої мети навчання предметів диригентсь-

ко-хорового циклу, у зв’язку зі зміною годин та по-

явою нової спеціалізації «Вокально-хорова робота

в закладах освіти».

Структуру змісту диригентсько-хорової підго-

товки ми визначили за 4 рівнями (елементарний,

репродуктивний, продуктивний, творчий або про-

фесійний), що мають конкретний музично-вико-

навський та педагогічний зміст диригентсько-хо-

рової підготовки (Костенко, 1998).

Далі стало можливим уточнення цілей на-

вчальної діяльності студентів та висунення у

якості провідної не прагматичну мету підготов-

ки спеціаліста, а формування особистості здатної

до саморозвитку та самоосвіти, що так необхідно

майбутньому вчителю. Досягнення кінцевої мети

навчання студентів ми здійснювали через досяг-

нення безліч проміжних (кафедральних і між

кафедральних) цілей. Своєрідний «педагогічний

конвеєр», в якому кожен щабель ставав обов’яз-

ковим для формування фахівця, як би забезпечу-

вав стиковку між результатами вивчення різних

тем, розділів, дисциплін, а на кожному окремому

етапі навчання – рівень професійних компетен-

цій студентів, необхідних для успішної роботи на

подальших етапах. Тому внутрішні цілі кафедри

(дисципліни) включали опанування студентами

знаннями-вміннями в здійсненні способів пізна-

вальної і професійної діяльності в рамках дири-

гентсько-хорових дисциплін, що необхідні для

самостійної навчальної та науково-дослідницької

діяльності.

Під час дослідження ми використовували

наступний орієнтовний перелік дієслів для фор-

мулювання загальних кафедральних навчаль-

них цілей: «знати», «розуміти», «демонструвати»,

«аналізувати», «використати», «застосовувати»,

«оцінити», «висловлювати» тощо. Для цілей твор-

чого типу (пошукові дії) ми використовували

дієслова: «варіювати», «видозмінювати», «пере-

групувати», «перебудувати», «передбачити», «по-

ставити питання», «синтезувати», «спростити»,

«підвести підсумок», «позначити», тощо.

Необхідно вказати на те, що використання

чіткої ієрархічної класифікації цілей у процесі

вивчення диригентсько-хорових дисциплін є важ-

ливою справою, бо:

а) відбувається концентрація зусиль на го-

ловному; викладач, що використовує таксономію,

не тільки виділяє і конкретизує цілі, а й упорядко-

вує їх, визначаючи першочергові завдання, поря-

док та перспективи подальшої роботи;

б) характерними рисами для спільної роботи

викладача та студентів стають: ясність, прозорість

та гласність; в) складаються еталони оцінки ре-

зультатів навчання.

Поряд з цим, особливу увагу ми приділяємо

технології конструювання завдань: підготовці

та використанню в самостійній роботі студентів

диференційованих навчально-пізнавальних

завдань, що відповідають цілям різного рівня, ві-

дображають зміст кожної дисципліни диригентсь-

ко-хорового циклу та включають різні види і рівні

навчально-пізнавальної діяльності студентів. Ме-

тодологічним орієнтиром для нас є положення,

обгрунтоване в наукових дослідженнях, про ціліс-

не вивчення об’єкту, що можливе лише в діалек-

тичній єдності системного і діяльнісного підходів.

Виходячи з цього, ми фіксуємо зміни в стилі діяль-

ності студентів на трьох взаємопов’язаних рівнях:

а) операційному, що включає прийоми, способи

діяльності, алгоритми тощо; б) змістовному (різні

рівні засвоєння знань); в) цілемотиваційному.

Рівні засвоєння знань, в єдності з процесу-

альними характеристиками діяльності студентів,

ідентифікуються по методиці, в якій під рівнем

засвоєння того чи іншого навчального матеріалу

є певна якість діяльності, що можлива на основі

даної інформації. Таким чином, виділяються на-

ступні операційно-змістовні рівні:

• перший рівень – фактичний; характерна

самостійна діяльність студента в плані сприйнят-

тя (розпізнавання, розрізнення), а фонд знань, в

основному, складений з фактів («знання-знайом-

ства», наприклад, з основ техніки диригування

– теоретичне поняття про плани, позиції, силу та

масу жесту, або констатація засобів музичної ви-

разності хорового твору, що вивчається);

• другий рівень – стандартних операцій,

пов’язаний з самостійною репродуктивною діяль-

ністю студентів (буквальна репродукція твору, що

вивчається в класі хорового диригування);

• третій рівень – реконструктивне самостій-

не відтворення хорової партитури;

• четвертий – творчий рівень диригентської

підготовки, що передбачає оволодіння умінням

самостійної музичної та вербальної інтерпретації

хорового твору, що вивчається.

Для визначення остаточного рівня теоретич-

них знань з «хорознавства», «постановки голосу»,

«диригування», кафедра щосеместрово проводить

теоретичний модуль, у зв’язку з чим були підго-

товлені диференційовані задачі, що сприяють ви-

явленню у студентів готовності до самостійного

вирішення художньо-технічних завдань різних

рівнів засвоєння навчальної інформації:

а) самостійне відтворення навчального ма-

теріалу, виклад засвоєних знань;

б) виконання операцій, вживання засвоєних

навиків;

в) ухвалення рішень в новій, проблемній си-

туації; вживання отриманих знань і умінь у хор-

мейстерській практиці.

Працюючи над технологічними аспектами

організації самостійної навчально-пізнавальної

діяльності студентів, спиралися, по-перше, на те-

Volume 4 (1) 2023Professional Art Education

26 © Lyudmila Kostenko

Professional Art Education Volume 4 (1) 2023 Scientic Journal

орію розумових дій, що вимагає не лише прове-

дення ретельного структурного аналізу навчаль-

ного матеріалу, але і пропонує певну етапність в

організації пізнавальних дій тих, хто навчається,

роботу над кожним елементом навчальної інфор-

мації або виробленні навчальних дій. Та, по-друге,

на асоціативно-рефлекторну теорію, що вимагає

структурного розвитку викладу з включенням

особливих завдань, які б забезпечували встанов-

лення і зміцнення асоціативних зв’язків між но-

вим і раніше засвоєним матеріалом, між наукови-

ми положеннями, що вивчаються і практичним

досвідом студента.

Взявши за основу ці теорії, ми дійшли вис-

новку, що для досягнення ефективності самостій-

ної навчальної діяльності студентів необхідно

переглянути, перш за все, концепції про зміст на-

вчальних предметів диригентсько-хорового ци-

клу. Нашою головною метою було підвищення тієї

частини навчального змісту, яка дійсно необхідна

і яка буде використана випускниками в їх майбут-

ній професійній діяльності і забезпечить їм висо-

ку професійну мобільність.

Це положення ми зазначили в навчальних

програмах, шляхом відбору та структурування

змісту навчального матеріалу з «Хорового дири-

гування», «Хорового класу», «Постановки голосу»,

«Хорознавство» та зафіксували його у відповідних

навчальних посібниках: «Хорове диригування»,

«Постановка голосу», «Методика викладання ди-

ригування», «Хоровий клас», «Співає жіночий хор

«Канцона» тощо.

Поряд с цим, ми розробили стратегію нав-

чання, що включає способи використання різних

засобів навчання (посібники з предметів дири-

гентсько-хорового циклу; методичні розробки для

самостійної роботи над вправами з основ техніки

диригування, аналізу хорових партитур, підго-

товки до хорового практикуму; відео і аудіозапи-

си вокальних та хорових творів, майстер класів

відомих хорових диригентів, звітних концертів

та конкурсів хорової та вокальної музики); тобто,

ми використовуємо два основних направлення

дидактичної технології навчання а) візуалізацію

(забезпечення наочності) навчального змісту;

б) алгоритмізацію самостійної навчальної діяль-

ності та дотримуємося діалектичного зв’язку цих

напрямів і їх взаємодію.

Широке використання інноваційних методів

навчання (використання web-ресурсів для підго-

товки комп’ютерних презентацій, використання

off-line (електронна пошта) для обміну інформа-

цією, робота з електронними посібниками, мож-

ливість самотестування, «круглий стіл», ігрове

виробниче проектування тощо), безперечно спри-

яють активізації та формуванню компонентів са-

мостійної навчальної діяльності студентів.

Актуалізації опорних знань і вмінь студентів

під час вивчення нових закономірностей, фактів,

явищ у процесі вивчення «Постановки голосу» та

предметів диригентсько-хорового циклу, забез-

печує використання нами блоково-паралельного

методу, тобто синхронізоване викладання певних

розділів декількох предметів. Як наслідок, ми фік-

суємо зростання якості знань студентів, що обу-

мовлене більш глибоким пізнанням явищ, що є

змістом даного предмету та вимагає пізнання їх

причин або наслідків, які розглядаються в рамках

іншого предмету.

Позитивні результати ми отримуємо від за-

стосування методу «естафети» у процесі органі-

зації самостійної роботи першокурсників з пред-

метів «хорове диригування» та «хоровий клас».

Суть цього методу полягає в тому, що викладач

– диригент – хормейстер «закріплює» старшо-

курсника за студентом першого або другого курсу

для допомоги у виконанні самостійних домашніх

завдань: проаналізувати хорову партитуру; вив-

чити партію твору з репертуару хорового класу,

або відпрацювати в парі основи диригентської

техніки (вправи на свободу рухів, графічність

диригентських сіток, вступи на різні долі такту

тощо).

Зрозуміло, що рівень самостійної навчаль-

но-пізнавальної діяльності студентів залежить

не тільки від змісту, форм і методів навчання, а й

форм контролю за цією діяльністю. Серед останніх

важливе значення має самоконтроль, роль якого

зростає у зв’язку зі збільшенням обсягу самостій-

ної роботи. Тому стає очевидним, що тільки при

єдності контролю і самоконтролю в оцінці рівня

професійної підготовленості можуть бути реалі-

зовані вимоги ефективного управління самостій-

ною навчальною діяльністю студентів. Організа-

ція контролю потребує вирішення низки питань

і перше питання — визначення змісту контролю.

Викладачі та студенти повинні чітко знати, що ми

контролюємо, перш ніж вирішувати як контролю-

вати.

Знання про узагальнені характеристики змі-

сту будь-якого навчального матеріалу є не лише

найважливішим засобом здійснення власне ви-

конавчих навчальних дій, що направлені на з’я-

сування навчального матеріалу, але і відповідних

контрольних дій. Цими знаннями визначаються

ті вимоги до продукту навчання, які виходять з

об’єктивного змісту знань та дій.

Усвідомлення цих вимог студентами істотно

для формування у них уявлень про те, що означає

засвоїти той або інший навчальний матеріал, і

дозволяє їм самостійно визначати, наприклад, чи

всі компоненти змісту матеріалу, що вивчається,

були засвоєні, що виявилося незрозумілим, які

зв’язки опущені тощо.

У зміст курсу «Хорове диригування» та «Хо-

рознавство» були включені психолого-педагогіч-

ні знання про параметри та показники сформо-

ваності хормейстерських знань і дій, що разом

з логіко-методологічними знаннями утворили

систему уявлень студентів про продукт дири-

гентсько-хорової діяльності. При умові засвоєння

відповідних критеріїв, це дозволяє контролюва-

ти та редагувати хід і міру самостійного засвоєн-

ня навчального матеріалу, тими хто навчається.

Крім того, нами підготовлені таблиці, в яких чітко

представлений аналіз хормейстерської діяльності

студента з визначенням параметрів, їх відповід-

ність різним рівням хормейстерської підготовки

та критерії оцінювання музичної та вербальної

інтерпретацій.

Висновки. Наша багаторічна практика дово-

дить, що позитивний результат від самостійної

роботи студентів можливо отримати лише тоді,

коли вона організується і реалізується в навчаль-

но-виховному процесі як цілісна система, що про-

низує всі етапи навчання студентів та відбуваєть-

ся цілеспрямовано, систематично, планомірно.

Основою механізму самостійної навчально-пізна-

вальної діяльності студентів, у процесі вивчення

диригентсько-хорових дисциплін в умовах впро-

вадження КМС, може бути процес, що складається

з трьох взаємопов’язаних етапів:

• діагностичного (визначення рівня музич-

но-теоретичної та практичної підготовки студен-

та-початківця);

• організаційного (розробка форм та методів

самостійної диригентсько-хорової підготовки);

• управлінського (створення зовнішніх і

внутрішніх умов, що регулюють процес індивіду-

алізації самостійної роботи студентів).

Втілення такого цілеспрямованого підходу

до організації навчально-пізнавальної діяльності

студентів, є одним із засобів розвитку їх творчої

самостійності при здійсненні хормейстерської

діяльності, що впливає на весь процес їх професій-

ного становлення.

Volume 4 (1) 2023Professional Art Education

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Fomin, V., Sokolova, A., Dzivaltivskyi, M., Vasylieva, O., Parfentieva, I., & Martynenko, I. (2022).

Peculiarities of Training Future Teachers of Music Art in Higher Educational Institutions in Terms

of Distance Learning. Revista Romaneasca Pentru Educatie Multidimensionala, 14(4), 219-229.

https://doi.org/10.18662/rrem/14.4/638

Kominarets, T., Fomin, V., Bieloliptseva, O., Tkachenko, M., Malykhin, A., & Pryshliak, O. (2022). Strategic Tasks

of Contemporary Education: Formal, Nonformal, Informal. Revista Romaneasca Pentru Educatie Multidimensionala,

14(4), 394-407. https://doi.org/10.18662/rrem/14.4/647

Sokolova, A., Fomin, V., Tkachenko, M., Vasylieva, O., Parfentieva, I., & Martynenko, I. (2022). Professionally

Oriented Tasks in the System of Professional Training of Musical Art Teachers. Revista Romaneasca Pentru Educatie

Multidimensionala, 14(2), 257-267. https://doi.org/10.18662/rrem/14.2/579

Жданова-Неділько, О. (2015). Квазіпрофесійна орієнтованість самостійної роботи студентів вищого пе-

дагогічного навчального закладу. Рідна школа, 46–49.

Жданова, О., Колодяжний, П.(2009). Організація самостійної роботи у вишах як необхід-

на складова сучасного навчального процесу. Вісник Луганського національного університету

ім. Т. Г. Шевченка, Ч.2, № 23, 100–112. http://luguniv.edu.ua/?page_id=72

Конюхова, Н. (2014). Особливості організації самостійної навчальнопізнавальної діяльності студентів.

Теорія та методика управління освітою, № 4. http://umo.edu.ua/images/content/nashi_vydanya/metod_upr_

osvit/v_4/12.pdf

Professional Art Education Volume 4 (1) 2023 Scientic Journal

Костенко, Л. (1998). Педагогічні умови організації навчально-пізнавальної діяльності майбутніх вчи-

телів музики : автореф. дис. … канд. : 13.00.01. Київ.

Малихін, О. (2013). Методологічні основи визначення дидактичних умов у дослідженнях з теорії навчан-

ня (у вищій школі). Наукові праці [Чорноморського державного університету імені Петра Могили комплек-

су «Києво-Могилянська академія»],Т. 215, № 203, 11–14. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npchduped_2013_215_203_4.

Малихін, О. (2009). Організація самостійної навчальної діяльності студентів вищих педагогічних на-

вчальних закладів: теоретико-методологічний аспект : монографія. Кривий Ріг : Вид. дім, 307 с.

Махиня, Т. (2012). Особливості організації самостійної роботи студентів заочної форми навчання в

сучасних умовах. Проблеми освіти: Наук. зб., Т. 1, № 70, 198–202. https://imzo.gov.ua/diyalnist/naukova-

robota/naukovi-vydannya/zbirnyk-naukovyh-prats-problemy-osvity/

Михайленко, О. (2015). Особливості організації самостійної роботи студентів у ВНЗ. Молодь і ринок, 10

(129), 664–669. http://mir.dspu.edu.ua/issue/archive/2.

Про вищу освіту, Закон України № 1556-VII (2014) (Україна). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-

18#Text

Умрик, М. (2007). Досвід організації самостійної роботи студентів в умовах дистанційного навчання.

Науковий часопис НПУ імені МП Драгоманова. Серія 2. Комп’ютерно-орієнтовані системи навчання, 5 (12),

192–195.

Соболевська, О. (2011). Соціологічний вибор осмислення самостійної роботи студентів. Психологія і

суспільство, 4, 88-94. http://dspace.wunu.edu.ua/bitstream/316497/23984/1/Соболевська%20О..pdf

Швед, М. (2013). Самостійна робота студентів: навчально-методичний посібник: навч. посіб. Львів:

ЛНУ ім. Ів. Франка, 205 с. http://er.ucu.edu.ua/handle/1/1690.

REFERENCES

Fomin, V., Sokolova, A., Dzivaltivskyi, M., Vasylieva, O., Parfentieva, I., & Martynenko, I. (2022).

Peculiarities of Training Future Teachers of Music Art in Higher Educational Institutions in Terms

of Distance Learning. Revista Romaneasca Pentru Educatie Multidimensionala, 14(4), 219-229.

https://doi.org/10.18662/rrem/14.4/638 [in English]

Kominarets, T., Fomin, V., Bieloliptseva, O., Tkachenko, M., Malykhin, A., & Pryshliak, O. (2022). Strategic Tasks

of Contemporary Education: Formal, Nonformal, Informal. Revista Romaneasca Pentru Educatie Multidimensionala,

14(4), 394-407. https://doi.org/10.18662/rrem/14.4/647 [in English]

Sokolova, A., Fomin, V., Tkachenko, M., Vasylieva, O., Parfentieva, I., & Martynenko, I. (2022). Professionally

Oriented Tasks in the System of Professional Training of Musical Art Teachers. Revista Romaneasca Pentru Educatie

Multidimensionala, 14(2), 257-267. https://doi.org/10.18662/rrem/14.2/579 [in English]

Zhdanova-Nedilʹko, O. (2015). Kvaziprofesiyna oriyentovanistʹ samostiynoyi roboty studentiv vyshchoho

pedahohichnoho navchalʹnoho zakladu [Quasi-professional orientation of independent work of students of a

higher pedagogical educational institution]. Ridna shkola, 46–49 [in Ukrainian]

Zhdanova, O., Kolodyazhnyy, P.(2009). Orhanizatsiya samostiynoyi roboty u vyshakh yak neobkhidna skladova

suchasnoho navchalʹnoho protsesu [Organization of independent work in universities as a necessary component

of the modern educational process]. Visnyk Luhansʹkoho natsionalʹnoho universytetu im. T. H. Shevchenka, CH.2, №

23, 100–112. http://luguniv.edu.ua/?page_id=72 [in Ukrainian]

Konyukhova, N. (2014). Osoblyvosti orhanizatsiyi samostiynoyi navchalʹnopiznavalʹnoyi diyalʹnosti studentiv

[Features of the organization of independent educational and cognitive activities of students]. Teoriya ta metodyka

upravlinnya osvitoyu, № 4. http://umo.edu.ua/images/content/nashi_vydanya/metod_upr_osvit/v_4/12.pdf

[in Ukrainian]

Kostenko, L. (1998). Pedahohichni umovy orhanizatsiyi navchalʹno-piznavalʹnoyi diyalʹnosti maybutnikh

vchyteliv muzyky [ Pedagogical conditions for the organization of educational and cognitive activities of future

music teachers]: avtoref. dys. … kand. : 13.00.01. Kyyiv [in Ukrainian]

Malykhin, O. (2013). Metodolohichni osnovy vyznachennya dydaktychnykh umov u doslidzhennyakh z teoriyi

navchannya (u vyshchiy shkoli) [Methodological foundations of the denition of didactic conditions in studies on

the theory of learning (in higher education)]. Naukovi pratsi [Chornomorsʹkoho derzhavnoho universytetu imeni

Petra Mohyly kompleksu «Kyyevo-Mohylyansʹka akademiya»],T. 215, № 203, 11–14 http://nbuv.gov.ua/UJRN/

Npchduped_2013_215_203_4 [in Ukrainian]

Malykhin, O. (2009). Orhanizatsiya samostiynoyi navchalʹnoyi diyalʹnosti studentiv vyshchykh pedahohichnykh

navchalʹnykh zakladiv: teoretyko-metodolohichnyy aspekt [Organization of independent educational activities

of students of higher pedagogical educational institutions: theoretical and methodological aspect].: monohraya.

Kryvyy Rih : Vyd. dim, 307 s [in Ukrainian]

Makhynya, T. (2012). Osoblyvosti orhanizatsiyi samostiynoyi roboty studentiv zaochnoyi formy navchannya v

suchasnykh umovakh [Peculiarities of the organization of independent work of correspondence students in modern

conditions]. Problemy osvity: Nauk. zb., T. 1, № 70, 198–202 https://imzo.gov.ua/diyalnist/naukova-robota/naukovi-

vydannya/zbirnyk-naukovyh-prats-problemy-osvity/ [in Ukrainian]

Mykhaylenko, O. (2015). Osoblyvosti orhanizatsiyi samostiynoyi roboty studentiv u VNZ [Peculiarities of the

organization of independent work of students at universities]. Molodʹ i rynok, 10 (129), 664–669. http://mir.dspu.

edu.ua/issue/archive/2 [in Ukrainian]

Pro vyshchu osvitu, Zakon Ukrayiny № 1556-VII (2014) (Ukrayina) [On higher education, Law of Ukraine No. 1556-

VII (2014) (Ukraine)]. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#Text [in Ukrainian]

Umryk, M. (2007). Dosvid orhanizatsiyi samostiynoyi roboty studentiv v umovakh dystantsiynoho navchannya

[Experience of organizing students’ independent work in distance learning conditions]. Naukovyy chasopys NPU

imeni MP Drahomanova. Seriya 2. Kompʺyuterno-oriyentovani systemy navchannya, 5 (12), 192–195 [in Ukrainian]

Sobolevsʹka, O. (2011). Sotsiolohichnyy vybor osmyslennya samostiynoyi roboty studentiv [Sociological choice

of understanding students’ independent work]. Psykholohiya i suspilʹstvo, 4, 88-94 http://dspace.wunu.edu.ua/

bitstream/316497/23984/1/Соболевська%20О..pdf. [in Ukrainian]

Shved, M. (2013). Samostiyna robota studentiv: navchalʹno-metodychnyy posibnyk: navch. Posib [Independent

work of students: teaching and methodical guide: teaching]. Lʹviv: LNU im. Iv. Franka, 205 s. http://er.ucu.edu.ua/

handle/1/1690. [in Ukrainian]

Volume 4 (1) 2023Professional Art Education

Надійшла до редакції / Received: 05.03.2023

Рекомендовано до друку / Accepted: 19.04.2023

Professional Art Education Volume 4 (1) 2023 Scientic Journal

The purpose of the article is theoretical justication and clarication and experience of

using technological aspects of the organization of independent educational and cognitive activities

of students in the process of studying conducting and choral disciplines

Methods and methodology . The research is based on the leading positions of scientists

regarding the organization of independent educational and cognitive activities students of art

faculties of ZVO, taking into account the technological aspect.

The scientic novelty of the article lies in the generalization and experience of organizing

independent educational and cognitive activities of students of art faculties . Offered implement

systems of innovative learning technologies in order to ensure a high professional qualication level

of graduates, in accordance with the requirements of modern standards of higher education.

Results. The stages of studying conducting and choral disciplines in the conditions of the

implementation of KMS are considered: diagnostic (determining the level of musical-theoretical

and practical training of a beginner student); organizational (development of forms and methods

of independent conducting and choral training); management (creation of external and internal

conditions that regulate the process of individualization of students’ independent work). The proposed

approach to the organization of educational and cognitive activities of students is considered in the

context of the development of creative independence of choirmaster teachers .

Keywords: independent work, learning strategy, content of conducting and choral training,

structuring the content of educational material, innovative teaching methods

ORGANIZATION OF INDEPENDENT EDUCATIONAL

AND COGNITIVE ACTIVITIES OF STUDENTS OF ART

FACULTIES OF HIGHER EDUCATION INSTITUTIONS IN

THE PROCESS OF STUDYING CONDUCTING AND CHORAL

DISCIPLINES

(Technological aspecT)

Honored Artist of Ukraine, Candidate of

Pedagogical Sciences, Professor, Professor of

the Department of Vocal and Choral Mastery,

Nizhyn Mykola Gogol State University

Nizhyn, Ukraine

email: lusy07@ukr.net

https://orcid.org/0000-0002-9846-2259

DOI 10.34142/27091805.2023.4.01.03

Volume 4 (1) 2023Professional Art Education

УДК 78.088:337.147

DOI 10.34142/27091805.2023.4.01.04

МУЗИЧНО-ПЕДАГОГІЧНА СПАДЩИНА МИКОЛИ

ЛЕОНТОВИЧА В РАКУРСІ РОЗВИТКУ СУЧАСНОЇ

УКРАЇНСЬКОЇ СИСТЕМИ ОСВІТИ

кандидат педагогічних наук, доцент

кафедри музичного мистецтва ХНПУ

імені Г.С.Сковороди

Харків, Україна

еmail: oksana.vasylieva@hnpu.edu.ua

https://orcid.org/0000-0002-8918-4357

кандидат педагогічних наук, доцент

кафедри музичного мистецтва ХНПУ

імені Г.С.Сковороди

Харків, Україна

email: i.martynenko@hnpu.edu.ua

https://orcid.org/0000-0003-4465-0833

Мета статті полягає у висвітленні внеску М.Д. Леонтовича у становлення та розвиток національ-

ної системи музичної освіти на Україні. У дослідженні застосовано традиційні історико-педагогічні мето-

ди: аналітичний, зіставно-порівняльний, ретроспективний, логіко-системний, хронологічно-структурний,

порівняльний аналіз науково-педагогічної літератури, архівних документів, навчальних матеріалів, праць

і доробків педагога М. Леонтовича. Методологічну основу дослідження складають системно-діяльнісний,

історико-педагогічний, системний, феменологічний, герменевтичний, історіографічний та культурологіч-

ний, підходи та філософський, термінологічний, когнітивний принципи. Наукова новизна статті полягає

в узагальненні музично-педагогічної спадщині М. Леонтовича, конкретизації його педагогічних принципів

і методів музичного виховання молоді, а також окреслення можливостей впровадження прогресивного

досвіду композитора у сучасну практику нової української школи.

Результати. Розкрито теоретичні й практичні аспекти музично-педагогічної спадщини М. Леон-

товича. Доведено, що його педагогічна діяльність нерозривно пов’язана з композиторською творчістю та

вокально-хоровим виконавством. Виявлено розуміння М. Леонтовичем значення народної пісні в процесі

музичного виховання учнівської молоді як невичерпного джерела мудрості та духовних ідеалів українсько-

го народу. Встановлено, що методичні доробки композитора ґрунтуються на фольклорному матеріалі,

який забезпечує доступність залучення дитини у світ музики. Визначено і схарактеризовано основні пе-

дагогічні ідеї М. Леонтовича: послідовність навчання від елементарного до складного; активізація учнів

в процесі розучування пісень; засвоєння теоретичного матеріалу за допомогою практичних завдань; ви-

ховання виконавської самостійності та розвиток ритмічного відчуття як основи формування музичних

здібностей; інтеграція музики з іншими видами мистецтва, іншими предметами.

Ключові слова: композитор, педагог, творчість, музична освіта, народна пісня, хоровий спів. хоро-

вий спів.

Постановка проблеми та її зв’язок з важли-

вими науковими та практичними завданнями.

Сучасна українська педагогічна наука ха-

рактеризується необхідністю інтеграції у світовий

освітній простір через представлення науковій

спільноті найкращих зразків вітчизняної педаго-

гічної школи (В.Г.Кузь та ін., 1993, с. 25).

Поява цілої низки історико-педагогічних до-

сліджень, присвячених становленню і розвитку

національної системи освіти, обумовлена необ-

хідністю переосмислення і впровадження у су-

часну практику позитивного досвіду минулого.

Безперечно, що звернення до музично-педагогіч-

ної спадщини видатного українського музиканта,

композитора і педагога Миколи Леонтовича роз-

криває горизонти впровадження його методичної

спадщини в освітній процес сучасної української

школи.

Professional Art Education Volume 4 (1) 2023 Scientic Journal

Аналіз основних досліджень і публікацій.

Творчість та педагогічні надбання Миколи Леон-

товича, займають помітне місце в наукових та

науково - публіцистичних працях українських

науковців, педагогів, митців ХХ ст. Певний інте-

рес становлять статті та наукові дослідження:

Л. Архімовича(1992), М. Гордійчука(1974), Л. Івано-

вої(1982). Наукові статті провідних композиторів

і музикознавців - М. Гордійчука(1974), В. Дяченка

(1985), Сенета Т.(2017) та ін. присвячено вивчен-

ню музичної мови М. Леонтовича, особливостям

гармонії, поліфонії, форми творів композитора,

жанровим особливостям його хорових обробок,

опері «На русалчин Великдень». Вчені О. Коваль

(2017,),), О Урчик (2018), присвятили свої наукові

пошуки висвітленню педагогічної та виконавсь-

кої діяльності М. Леонтовича, його поглядам на

викладання музичної грамоти та хорового соль-

феджіо. Роботи дослідниці Л. Пшемінської (2018)

присвячені хоровій творчості композитора в си-

стемі сучасної музичної освіти. Монографія А. За-

вальнюка (2007) висвітлює життєвий, творчий та

педагогічний шлях М. Леонтовича. Дослідник В.

Черкасов(2014) вивчав методичні погляди М. Ле-

онтовича, ґрунтовно досліджував підручники пе-

дагога. Окремі питання, пов’язані зі становленням

та розвитком музичної освіти на Україні, дослід-

жуються у роботах Н. Дніпровської (2021), О. Ми-

хайличенка (2007), А. Соколової (2011) та ін. Таким

чином, аналіз наукових праць свідчить, що на

сьогодні багато вчених досліджували творчий, ви-

конавський та педагогічний доробок М. Леонтови-

ча, але, цілісні дослідження спадщини видатного

українського митця, на жаль, відсутні.

Формулювання цілей та завдань статті.

Мета статті полягає у висвітленні внеску М.Д. Ле-

онтовича у становлення та розвиток національної

системи музичної освіти на Україні.

Виклад основного матеріалу. Розвитку

української культури і освіти сягає своїм корінням

до історико-педагогічних скарбів нашої країни,

які стали основою музично-естетичного вихован-

ня і слугувало формуванню художньо-естетичної

культури наступних поколінь українців.

Провідні українські композитори різних

часів прикладали чимало зусиль щодо організації

вітчизняної музичної освіти, вважали необхідним

брати участь у просвітницькій діяльності. Цілісна

система національного музичного виховання на

початку ХХ століття ще не була сформована, але,

в значній кількості наукових праць, численних

статтях в газетах і журналах, в окремих підруч-

никах було висунуто ряд важливих ідей що сто-

сувалися удосконалення змісту, форм і методів

музичного виховання, які пізніше знайшли свій

розвиток у діяльності відомих українських компо-

зиторів першої половини ХХ століття (Михайли-

ченко О. В, 2007, с. 312).

Кінець ХІХ сторіччя ознаменувався появою

у шкільному репертуарі дитячих пісень і хорів

українських авторів. Найбільш плідно в жанрі

дитячої пісенного-хорової творчості працюва-

ли такі вітчизняні композитори, як М. Лисенко,

М. Леонтович, К. Стеценко, О. Кошиць, Я. Степо-

вий, В. Верховинець, Ф. Колесса, В. Ступницький.

Саме вони в процесі своєї композиторської та ди-

ригентсько-хорової діяльності заклали основи те-

орії і практики дитячої вокально-хорової роботи,

сформували основні принципи і засади музичної

педагогіки та освіти, що безсумнівно позначилося

на методику проведення уроків співу в школах, їх

зміст і форму.

Освіта в Україні завжди сприймалася як

важлива складова загальнолюдських цінностей

і відгравала значну роль у розвитку суспільства.

Аналіз педагогічної спадщини України дозволяє

говорити про те, що прогресивні митці, педаго-

ги завжди вважали школу могутнім важелем

перетворення громадського життя. Вони вбача-

ли реформування шкільної освіти у гуманізації

навчальних закладів, де все має бути спрямовано

на особистість учня, всебічного розвитку його ін-

дивідуальності.

Прогресивні українські педагоги підкреслю-

вали вагоме значення навчання і виховання не

тільки для формування молоді, а і для прогресу

усього суспільства в цілому через розповсюджен-

ня серед усіх верств населення. Отже, провідні

просвітники боролися за українську національну

школу, яка б мала демократичний характер й гу-

маністичне спрямування.

Вагомий внесок у становлення вітчизня-

ної музичної освіти належить І. Алчевський,

В. Барвинський, А. Вахнянин, М. Вербицький,

М. Вериківський, В. Верховинець, С. Воробкевич,

Г. Дяченко, П. Козицький, М. Колесса, Ф. Колесса,

М. Копко, О. Кошиць, С. Крушельницька, І. Купріян,

І. Лаврівський, М. Лисенко, М. Леонтович, С. Люд-

кевич. В. Матюк, М. Менцинський, Н. Нижанківсь-

кий. Б. Підгорецький, Л. Ревуцький, Д. Січинський.

Я. Степовий, Ф. Якименко та інші. В їх доробках

було визначено мету і завдання музичної роботи,

закладено принципи створення дитячого вокаль-

но-хорового репертуару на засадах народно-пісен-

ної творчості, налагоджено видавництво теоре-

тичних і методичних підручників, репертуарних

збірок і співаників для школи.

Необхідно зауважити, що процес музичного

виховання в Україні має глибинні віковічні тра-

диції, в яких знайшли відображені сутність і особ-

ливості психології нашого народу, його світогляд,

самобутність. Саме ці ознаки яскраво відобрази-

лися у музично-педагогічній діяльності Миколи

Дмитровича Леонтовича. Педагогічна робота мит-

ця розпочалася напочатку ХХ століття. В цей істо-

ричний період українська педагогіка здійснила

перехід від бурсацько-релігійного до народниць-

ко-українського виховання і навчання.

Єдність композиторської та диригентсь-

ко-хорової діяльності була визначальною рисою

творчості М. Леонтовича, як і багатьом видатним

українським композиторам - М. Лисенку, К. Сте-

ценку, Я. Степовому, що мало безпосередній вплив

на його педагогічну працю.

Вчителюванню Микола Дмитрович віддав

понад двадцять років свого життя. Він працював

у навчальних закладах Тиврова, Вінниці, Гриши-

ного, Тульчина та Києва і ґрунтовно знав стан

шкільного навчання співам та рівнем учнівсь-

ких хорів. Багаторічна педагогічна праця в учи-

тельській семінарії, гімназіях і школах дозволила

створити власну методику і передавати власний

досвід у Музично-педагогічному інституті імені М.

Лисенка, на диригентських і театральних курсах

та курсах працівників дошкільного виховання.

Микола Леонтович є унікальним і самобут-

нім явищем як в історії української хорової куль-

тури, так і у світовій. Як справжній композитор

- новатор, митець - демократ, художник - реаліст,

М. Леонтович збагатив українську музику новими

методами перетворення музичного фольклору.

Переважна більшість його творів заснована на по-

етичній образності. Методичним матеріалом для

його творчості стала українська народна пісня.

«Досліди у народній музиці, - говорив Леонто-

вич, - викликають до життя нові форми гармонії

та контрапункту, що органічно зв’язані з народ-

ною піснею, бо пісня як художній удосконалений

твір, дає не тільки одну мелодію, але таїть у собі

музичні влас¬тивості. Вміти записати її та відчути

все, що вона може дати для музики у широкому

розумінні слова - це необхідна чергова справа...»

(Архімович Л., Гордійчук М, 1992, с. 73). Ці слова

стали творчим кредо композитора, принципом

його педагогічної діяльності.

Сучасні українська хорова музична культу-

ра по праву пишається своїм самородком Мико-

лою Леонтовичем. Творчий доробок Леонтовича

порівняно невеликий: майже 200 обробок народ-

них пісень, близько 200 творів духовного змісту,

чотири оригінальних твори та незакінчена опера

за мотивами казки Б. Грінченка «На русальчин Ве-

ликдень».

Найбільш плідно М. Леонтович працював

у жанрі обробки народної пісні і хорової мініа-

тюрі, які і зараз є неперевершеними й складають

репертуарний список всіх українських хорових

колективів Україні та української діаспори світу.

Великим талантом композитора позначені такі

перлини народного мелосу як «Щедрик», «Коза-

ка несуть», «Дударик», «Ой з-за гори кам’яної»,

«Женчичок-бренчичок», «Гаю, гаю, зелен розмаю»

та багато інших. Композитор створював вельми

оригінальні самобутні хорові композиції на онові

фольклорного матеріалу, які завдяки всебічному

художньому переосмисленню, набули неповтор-

ного звучання.

Один з перших серед майстрів української

музики, М.Д. Леонтович по-новому інтерпретував

фольклор, використовуючи при цьому музичні

надбання європейської музично-хорової культу-

ри. Тим часом композиторський почерк М. Леон-

товича значно вирізняється з-поміж інших таки-

ми рисами, як гранична гнучкість та природня

рухливість голосів, увага до незначних деталей та

їх ювелірне відшліфування.

Творчості М. Леонтовича притаманна

варіантність, запозичена з кобзарської традиції

імпровізації, де кожна пісенна строфа тексту ви-

конувалася по іншому. Композитор у своїх творах

активно вживав фактурну мінливість властиву

народним рапсодам, збагачуючи можливості гар-

монії та контрапункту.

Маючи глибоку й різнобічну музичну освіту,

М. Леонтович послідовно втілював в своїх оброб-

ках ідеї гармонізації й поліфонічності, всебічно

впроваджував передові надбання світової хорової

техніки.

Хорові мініатюри автора вирізняються різ-

номанітною тематику. Це церковні та обрядові,

жартівливі та ігрові, танцювальні та колискові,

історичні та чумацькі пісні.

Центральне місце у творчості М. Леонтови-

ча посідають хори на побутові теми. Це, зокрема,

«Мала мати одну дочку», «Ой з-за гори кам’яної»

«Ой у лісі при дорозі», «Ой темная та невидная ні-

ченька». Для них характерно вельми динамічний

розвиток сюжетної лінії завдяки драматизації об-

Volume 4 (1) 2023Professional Art Education

34 © Oksana Vasilyeva & Ivan Martynenko

Professional Art Education Volume 4 (1) 2023 Scientic Journal

разів та подій пісні.

Зразком високого драматичного піднесення

може служити обробка народної піснї «Пряля», в

якій М. Леонтович сягнув рівень трагічної балади.

Пісні-реквієми («Із-за гори сніжок летить»,

«Козака несуть», «Смерть») М. Леонтовича тала-

новито переосмислюють мелодику народного

плачу. Композитор використовує специфічні зву-

чання окремих голосів та хорових груп, застосовує

різноманітні колористичні ефекти, таких як спів

закритим ротом.

Вершиною композиторською творчості

М. Леонтовича вважаються пісні «Щедрик» та «Ду-

дарик», в яких митець досяг максимальної пере-

конливості у зображенні народних образів. Особ-

ливо популярним був і залишається «Щедрик». В

цьому творі композитор органічно поєднує прийо-

ми народного багатоголосся та досягнення класич-

ної поліфонії, де кожному голосу хорової партиту-

ри властива абсолютно незалежна виражальна

роль. Такий метод дозволяє М. Леонтовичу пере-

дати найтонші нюанси зміни характеру пісні, до-

вершено створювати кожен художній образ.

У своїй практичній діяльності Микола Дми-

трович займався викладанням хорового співу,

хорового диригування та контрапункту. На

своїх заняттях він знайомив хористів не лише зі

світовими перлинами, але й зі своїми піснями

(«Дударик», «Ой там, за горою»), де виявляв чудо-

ве вміння в цілому охопити хорову композицію та

переконливо передати враження від неї.

М.Д. Леонтович, як викладач музично- теоре-

тичних предметів, зокрема контрапункту, спові-

дував методологічні положення теорії ладового

ритму. свого викладача Б. Яворського, яка була

досить поширеною у мистецьких колах того часу.

На курсах дошкільного виховання він виявив себе

досвідченим практиком-методистом. Дотримую-

чись стрункої послідовності, він використовував

свою власну методику вокальної роботи з дітьми,

з поступовим ускладненням пісенного репертуа-

ру. Особливу увагу М. Леонтович приділяв скла-

довим частинам самої пісні - мотиву, фразі, речен-

ню, періоду (Коваль О.В.,2017).

Великого значення М. Леонтович надавав

досяганню чистоти інтонування при співі, дик-

ції, співацькому диханню, застерігав вчителів від

співу сильним та форсованим звуком. У роботі із

дитячим колективом увага педагога була прикута

до розвитку музичної пам’яті, мислення, музич-

них здібностей та естетичних почуттів.

Одним із важливих завдань в справі музич-

ного виховання дітей М. Леонтович вважав розви-

ток пам’яті, відчуття ритму, естетичних почуттів,

інтелектуальних сил, почуття спільної солідар-

ності, виявлення громадських інстинктів. Як пе-

дагог, він особливу увагу приділяв формуванню

музичних здібностей та вольових якостей дитини,

організованості та дисципліні, які , на його погляд,

найбільш вдало розвиваються в процесі хорової

діяльності. Саме тому, на його думку, вчитель має

повсякденно піклуватися про розвиток музичних

здібностей дітей, використовуючи для цього різні

методи навчання. Ці засади і сьогодні залишають-

ся актуальними у сучасній вітчизняній педагогі-

ці, адже тільки вчитель-творець може виховати

творчого учня, творчу особистість.

Поради педагога щодо вокального виховання

учнів, як вказує дослідник Л. Іванова, наголошу-

ють увагу на тому, що першокласники повинні

спочатку почути хорове звучання, прислухатися

до співу і намагатися приєднатися до нього. Лише

після 2-3 занять учні молодших класів співають на

слух.

Великий викладацький та композиторський

досвід ліг в основу одного з найцікавіших підруч-

ників початку ХХ століття - «Нотна грамота»

(1919). По суті це один з перших підручників, для

середньої школи. До складу підручника увійшли

вокальні вправи для тренування навичок співу

з листа, розділ з елементарної теорії музики та

пісень для хорового виконання. Дидактичний ма-

теріал підручника «Нотна грамота» розміщено у

суворій методичній послідовності - від простого до

складного. В ньому визначенні самостійні завдан-

ня учням, що включають і їхню власну творчість

(добір мелодій). Досить ґрунтовно представлено

послідовність вивчення інтервалів та мажорної і

мінорної гам (Леонтович, М. Д.,1989).

Пісенний репертуар підручника охоплює

практично всі жанри української народної пісні.

Зокрема, в ньому представлені побутові та істо-

ричні пісні, веснянки, пісні-хороводи, дитячі

пісні-ігри. Серед запропонованих автором нот-

них зразків зустрічаються російські та білорусь-

кі народні мелодії. На жаль, через реорганізацію

Дніпросоюзу і закриття музично- видавничого

відділу (1920 р.) посібнику, рукопис якого готував

до друку К. Стеценко, не судилося вийти у світ.

Але, не заважаючи на те, що підручник створено

ще на початку минулого століття, а в методика

викладання музичного мистецтва збагатилася

новітніми розробками, він і сьогодні є актуальним

і придатним матеріалом для вчителів музики за-

гальноосвітніх шкіл.

Підручник М. Леонтовича «Нотна грамо-

та» (1919) знайомить нас із думкою педагога про

значення ритму у створенні музичного образу і

доцільності його розвитку. Леонтович був пер-

шим, хто запропонував порівнювати музичні тво-

ри та окремі музичні частини із кольорами. Він

пропонував сім кольорів (білий, світло- жовтий,

світло-червоний, блакитний, темно-жовтий, тем-

но-червоний, синій) і наголошував на тому, що

навколишня природа і мистецтво є єдиним ціліс-

ним явищем Всесвіту.

М. Леонтович піклувався про залучення ді-

тей до хорового та оркестрового колективів і по-

важав систему музично-пластичного виховання

Е. Жак-Далькроза, пропагував її.

Свідоме ставлення дітей до музичного сприй-

няття, пробудження і розвиток їх творчих здібно-

стей стали основоположними принципами його

методики навчання музики у школі. Для втілення

цих завдань вчитель повинен не лише володіти

різними прийомами подачі матеріалу, але й ро-

зуміти психологію учнів. Такий інтегративний

підхід виразно проявляється в аналітично-синте-

тичному методі викладання, якому властивий пе-

рехід від загального цілого явища до аналізу його

окремих компонентів з різних точок зору.

Для учнів необхідно створювати ігрові ситуа-

ції, моделювати сценарії, розподіляти ролі, органі-

зовувати їх виконання. Гра виступає тут не просто

моделлю життя чи певної ситуації. В наслідок чого

проявляються приховані щоденні суперечності,

розкриваються особистісні риси і якості дітей.

Для активізації пошукової діяльності учнівсь-

кої молоді М. Леонтович використовував метод

евристичного навчання, впроваджуючи його у са-

мостійну роботу на уроці. Це надавало простір для

ініціативи і власного пошуку в процесі опануван-

ня навчально-пісенного матеріалу. Використання

різноманітних методичних прийомів і засобів в

поєднанні практики з теорією дозволило Миколі

Дмитровичу побудував цілісну педагогічну систе-

му, яка знайшла своє відображення в його наступ-

ній книзі «Практичний курс навчання співу в се-

редніх школах України». (Пшемінська, Л. О, 2019)

Педагогічна робота М.Д. Леонтовича не обме-

жувалася лише викладанням співів у школах. Ба-

гато часу він приділяв індивідуальним заняттям з

талановитими учнями. Він займався теорією му-

зики, гаромнією та контрапунктом. Його учні М.

Покровський та Г. Гринєвич згодом продовжили

навчання у Київському музично-драматичному

інституті імені М. Лисенко.

М. Леонтович надавав особливого значення

самостійному мисленню учнів, розвитку їхньої

творчої фантазії, вмінню критично аналізувати

свою роботу. Необхідно також підкреслити, що

як педагог він немовби передбачив сучасні систе-

ми розвитку музичних здібностей, заснованих на

принципі інтегративного навчання та особистіс-

но орієнованих технологіях. В цьому виявився

вплив прогресивних ідей його вчителя Б. Явор-

ського. Опанування під орудою педагога-новато-

ра теорією композиції, дозволило М. Леонтовичу

запровадити його методи у власній педагогічній

практиці.

Великого значення педагог надавав володін-

ню вчителем музичним інструментом (скрипка,

фісгармонія, фортепіано, концертіно), вважаючи

найдоцільнішим - скрипку, звук якої порівнював

із звучанням дитячого голосу.

Дуже вимогливо ставився М. Леонтович до

якості праці вчителя, його професійній компе-

тентності та удосконаленню педагогічної май-

стерності. Педагогічні ідеї М. Леонтовича вигляда-

ють таким чином:

• у роботі з дітьми йти від меншого до біль-

шого, від нижчого до вищого, від елементарного

до важкого;

• уникати будь-якого формалізму в навчан-

ні, механічного засвоєння матеріалу;

• активізувати учнів в процесі розучування

пісень та засвоєння нотної грамоти, здійснюючи

це через постановку реальних теоретичних та

практичних завдань та залучення дітей до ство-

рення власних мелодій;

• привчати дітей до самостійності в співі,

часто опитуючи їх поодинці;

• обов’язкове виховання музично-ритмічно-

го і ладового почуття, музично-слухових уявлень і

пам’яті, оскільки ритмічне виховання - основа му-

зичної грамотності, вивчення ритміки йде раніше

співу по нотах;

• розвиток музичного слуху через вивчення

пісень напам’ять, ритмічні вправи без нот, запис,

слухові мелодійні вправи без нот, запис ритміч-

ного диктанту, спів ритмічних зразків по нотах,

запис нескладних мелодійних диктантів, спів ме-

лодій по нотах;

• обов’язкове навчання всіх дітей нотної

грамоти і письму;

• розвиток слуху висувається на перший

план і проводиться раніше, ніж вивчення нотної

грамоти;

Volume 4 (1) 2023Professional Art Education

Professional Art Education Volume 4 (1) 2023 Scientic Journal

• засвоєння нотного співу починається із

вивчення інтервалів мажорних акордів;

• навчання нотної грамоти починається з

ґрунтовного ознайомленням з ритмовою сторо-

ною музики;

• спів по нотах необхідно починати із запи-

су та вивчення ритміки пісні, а не її мелодії, що

звільнить дітей від ритмічних помилок при співі;

• органічний зв’язок музичного навчання

з осмисленим слухо-руховим процесом, набут-

тя навичок метро-ритмічного руху за допомогою

«махів руки»;

• роль музичного диктанту (запису мелодії)

у вирішенні завдань музичного навчання;

• взаємозв’язок музики з іншими видами

мистецтва, іншими предметами;

• використання на заняттях кольорових

поєднань або репродукцій живопису;

• формування дикції учнів - співаків, розви-

ток співацького дихання дітей;

• застереження від надто сильного, форсо-

ваного звуку;

• наголошував на відповідному застосуван-

ні динаміки співу при виконанні пісень:

• щодо добору пісень, М.Д. Леонтович реко-

мендував вчителям співу виконувати пісні-кано-

ни як підґрунтя для розвитку навичок двоголосно-

го співу.

Перлини народно-пісенної творчості з про-

стими і зрозумілими ритмами і римами стають

невичерпним джерелом народної мудрості та ду-

ховності, де яскраво відбивається національне са-

моусвідомлення народу. Яскравий зміст та чарівна

мелодійність народний українських пісень дозво-

ляє дітям природньо засвоїти їх художньо-образ-

ний в наслідок емоційного переживання

М.Д. Леонтович є автором декількох посіб-

ників: «Практичний курс навчання співу в серед-

ніх школах України» (1919 р.), «Матеріали до мето-

дики співу в початковій школі», «Деякі методичні

вказівки щодо організації нотного співу в народ-

них хорах» (1918 р.), підручник для навчання співу

«Нотна грамота» (1920 р.). М. Леонтович ставив за

мету охопити музичним вихованням якнайшир-

ше коло учнів. «У Миколи Дмитровича був прин-

цип: на уроках повинні співати всі - хто вміє і хто

не вміє, хто має слух і голос та не має їх» (Ростовсь-

кий О, 2004, с. 93).

Особливої уваги заслуговує «Практичний

курс навчання співу у середніх школах України».

Аналіз посібника переконує нас у тому, що у 20-х

роках ХХ століття в Україні було створено досить

своєрідна музично-педагогічна система, в якій

особливе значення в музично-естетичній освіті

школярів відводилось народній пісні та провідна

роль визнавалася за фольклором. (Іванова Л, 1982)

М. Леонтович неупинно займався самоо-

світою в області філософії, математики, історії, лі-

тератури і мистецтва. Тут він черпав ідеї для своїх

методичних напрацювань і підкреслював необхід-

ність комплексного підходу у процесі навчання і

виховання. Це стало наріжним каменем у розвит-

ку вітчизняної музичної педагогіки та створення

цілісної концепції методики дитячого музичного

виховання, в основі якої лежить відношення до

народної пісні як істинного за своєю суттю та зро-

зумілого для дитячого сприйняття явища.

Довгі роки М. Леонтович віддав роботі вчи-

теля співів у навчальних закладах різного типу. В

кожній школі він старався заінтересувати учнів,

привчити до логічного мислення і творчості, пле-

кав в них любов до батьківщини через народну

пісню

Висновки. Ідеї М.Д. Леонтовича щодо провід-

ної ролі народної пісні в музично-естетичному

вихованні дітей, розвитку їх музично-творчих

здібностей, опори на інтонаційно - ладову та ме-

троритмічну основу української музики органіч-

но увійшли до концепції музичного виховання ді-

тей на основі української національної культури.

Саме в цьому ми вбачаємо сучасність і непе-

рехідну цінність педагогічного доробку видатно-

го українського музиканта-педагога. Педагогічна

діяльність М. Леонтовича дозволяє визнати важ-

ливу роль хорового співу у музичного вихованні

дітей, який має великий потенціал для формуван-

ня духовного світу людини її інтелектуальну, емо-

ційну, творчу сфери.

Перспективи подальших досліджень.

Педагогічна спадщина М.Д. Леонтовича не втра-

тила свою значущість та актуальність в наш час.

Основи музичної педагогіки та методики музич-

ної освіти, що були закладені М.Д. Леонтовичем,

перевірені часом є тим підґрунтям, на якому ба-

зуються подальші наукові пошуки і дослідження

сучасних науковців.

Volume 4 (1) 2023Professional Art Education

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Архімович, Л., Гордійчук М. (1992). М. Лисенко. Життя і творчість. (3-тє вид.). Музична Україна.

Горбенко, С. С. (1999). Дитяче хорове виховання в Україні:[навч. метод. посіб. для вчителів шк. різ.

типу, студ. та викл. вищ. мистец. навч. закл.]. К.: Ін-т змісту методів навчання.

Гордійчук, М. (1974). Микола Леонтович (2-ге вид.). Музична Україна. http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/

item/UKR0002125

Дяченко, В.П. (1985). М. Леонтович (4-те вид.). Музична Україна, 134 с.

Іванова, Л. (1982). Педагогічні ідеї М. Леонтовича. Музика в школі: Збірка статей., (8), 137.

Коваль, О.В. (2017). Педагогіка музичного мистецтва ХХІ століття: уроки М.Д. Леонтовича. Науковий

часопис НПУ ім. М.П. Драгоманова, 14(22 (2)), 195–200. http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/18902

Кузь, В.Г., Руденко, Ю.Д. & Сергійчук, З.О. (1993). Основи національного виховання: Концептуальні

положення (В.Г.Кузь, Ред.). Центр «Київ».

Леонтович, М. Д. (1989). Практичний курс навчання співу у середніх школах України (з педагогічної

спадщини композитора). Музична Україна. 134 с. https://www.libex.ru/detail/book419199.html

Михайличенко, О. В. (2007). Музично-естетичне виховання дітей та молоді в Україні (ретро-

спективно- теоретичний аспект): монографія. «Козацький вал». 356 с. https://chtyvo.org.ua/authors/

Mykhailychenko_Oleh/Muzyko-estetychne_vykhovannia_ditei_ta_molodi_v_Ukraini.pdf

Пшемінська, Л. О. (2019). Організація освітнього процесу та особливості професійної підготовки вчи-

телів у Тульчинському єпархіальному жіночому училищі (1864–1918 рр.). Історико-педагогічний альма-

нах, (1), 47–56. https://doi.org/10.31499/2307-4833.1.2019.184958

Ростовський, О. (2004). Педагогічні ідеї М. Леонтовича у контексті розвитку європейської музичної

педагогіки. Збірник статей, 154.

Сенета, Т.В. (2017). Роль творчості М.Д. Леонтовича у становлення української культури ХХ століття.

Молодий вчений, 4.2(44.2), 74–77. http://molodyvcheny.in.ua/les/journal/2017/4.2/16.pdf

Урчик, О. Ю. (2018). Музична освіта як соціокультурний феномен діяльності В. Верховинця, П. Кози-

цького, Ф. Колесси, М. Леонтовича, К. Стеценка. Педагогічна освіта: теорія і практика, (24(2)), 192–197.

Черкасов, В.Ф. (2014). Теорія і методика музичної освіти. Навчальний посібник. РВВ КДПУ імені В.

Винниченка, 472 с. https://bohdan-books.com/userles/le/books/lib_le_197604469.pdf

REFERENCES

Arkhimovych L., Hordiychuk M. (1992). M. Lysenko. Zhyttya i tvorchistʹ [Life and creativity.]. (3-tye vyd.).

Muzychna Ukrayina.

Horbenko S.S. (1999). Dytyache khorove vykhovannya v Ukrayini. [Children’s choral education in Ukraine]

IZMN

Hordiychuk M. (1974). Mykola Leontovych [Mykola Leontovych] (2-he vyd.). Muzychna Ukrayina.

http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/UKR0002125

Dyachenko V.P. (1985). M. Leontovych [M. Leontovych] (4-te vyd.). Muzychna UkrayinaIvanova L. (1982).

Pedahohichni ideyi M. Leontovycha. [Pedagogical ideas of M. Leontovych] Muzyka v shkoli: Zbirka statey., (8), 137.

Kovalʹ O.V. (2017). Pedahohika muzychnoho mystetstva KHKHI stolittya: uroky M.D. Leontovycha. [Pedagogy

of musical art of the 21st century: lessons of M.D. Leontovich] Naukovyy chasopys NPU im. M.P. Drahomanova,

14(22 (2)), 195–200. http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/18902

Professional Art Education Volume 4 (1) 2023 Scientic Journal

V.H.Kuzʹ, YU.D.Rudenko & Z.O. Serhiychuk. (1993). 8. Osnovy natsionalʹnoho vykhovannya: Kontseptualʹni

polozhennya [Basics of national education: Conceptual provisions](V.H.Kuzʹ, Red.). Tsentr «Kyyiv». https://www.

libex.ru/detail/book419199.html

Leontovych, M. D. (1989). Praktychnyy kurs navchannya spivu u serednikh shkolakh Ukrayiny (z

pedahohichnoyi spadshchyny kompozytora). [Practical course of teaching singing in secondary schools of

Ukraine (from the pedagogical heritage of the composer).] Muzychna Ukrayina.

Mykhaylychenko O. V. (2007). Muzychno-estetychne vykhovannya ditey ta molodi v Ukrayini

(retrospektyvno- teoretychnyy aspekt): monohraya. [Musical and aesthetic education of children and youth

in Ukraine (retrospective and theoretical aspect)] «Kozatsʹkyy val», 356 https://chtyvo.org.ua/authors/

Mykhailychenko_Oleh/Muzyko-estetychne_vykhovannia_ditei_ta_molodi_v_Ukraini.pdf

Psheminsʹka, L. O. (2019). Orhanizatsiya osvitnʹoho protsesu ta osoblyvosti profesiynoyi pidhotovky

vchyteliv u Tulʹchynsʹkomu yeparkhialʹnomu zhinochomu uchylyshchi (1864–1918 rr.). [Organization of the

educational process and features of professional training of teachers in the Tulchyn diocesan women’s school

(1864–1918)] Istoryko-pedahohichnyy alʹmanakh, (1), 47–56.

Rostovsʹkyy O. (2004). Pedahohichni ideyi M. Leontovycha u konteksti rozvytku yevropeysʹkoyi muzychnoyi

pedahohiky. [Pedagogical ideas of M. Leontovich in the context of the development of European music pedagogy.]

Zbirnyk statey, 154.

Seneta T.V. (2017). Rolʹ tvorchosti M.D. Leontovycha u stanovlennya ukrayinsʹkoyi kulʹtury XX stolittya.[ The

role of creativity of M.D. Leontovych in the formation of Ukrainian culture of the 20th century.] Molodyy vchenyy,

4.2(44.2), 74–77. http://molodyvcheny.in.ua/les/journal/2017/4.2/16.pdf

Urchyk, O. YU. (2018). Muzychna osvita yak sotsiokulʹturnyy fenomen diyalʹnosti V. Verkhovyntsya, P.

Kozytsʹkoho, F. Kolessy, M. Leontovycha, K. Stetsenka. [Music education as a socio-cultural phenomenon of the

activities of V. Verkhovynets, P. Kozytskyi, F. Kolessa, M. Leontovych, K. Stetsenko]. Pedahohichna osvita: teoriya i

praktyka, (24(2)), 192–197.

Cherkasov V.F. (2014). Teoriya i metodyka muzychnoyi osvity. [Theory and methodology of music

education.] Navchalʹnyy posibnyk. RVV KDPU imeni V. Vynnychenka, 472 s. https://bohdan-books.com/userles/

le/books/lib_le_197604469.pdf

Надійшла до редакції / Received: 07.03.2023

Рекомендовано до друку / Accepted: 19.04.2023

Volume 4 (1) 2023Professional Art Education

The purpose of the article is to highlight the contribution of M. Leontovych to the establishment

and development of the national music education system in Ukraine.

Methods & methodology. The research employs traditional historical and pedagogical

methods, including analytical, comparative, retrospective, logical-systemic, chronological-structural,

and comparative analysis of scientic-pedagogical literature, archival documents, educational

materials, and the works and contributions of the educator M. Leontovych. The research is based

on a combination of methodological approaches, including systemic-activity, historical-pedagogical,

systemic, phenomenological, hermeneutical, historiographical, and culturological approaches, as

well as philosophical, terminological, and cognitive principles.

The scientic novelty of the article lies in the synthesis of M. Leontovych’s musical-pedagogical

legacy, the specication of his pedagogical principles and methods of music education for youth, as

well as outlining the possibilities for integrating the composer’s progressive experience into the

contemporary practices of the new Ukrainian school.

Results. Theoretical and practical aspects of M. Leontovych’s musical-pedagogical legacy have

been revealed. It has been demonstrated that his pedagogical activities are inseparably linked to his

compositional creativity and vocal-choral performance. The understanding of the signicance of folk

songs in the process of music education for young students as an inexhaustible source of wisdom

and spiritual ideals of the Ukrainian people has been highlighted. It has been established that the

composer’s methodological contributions are grounded in folkloric material, ensuring the accessibility

of involving a child in the world of music. The main pedagogical ideas of M. Leontovych have been

identied and characterized: the sequence of teaching from elementary to complex; activation of

students during the learning of songs; assimilation of theoretical material through practical tasks;

fostering performance independence and developing a sense of rhythm as the foundation for shaping

musical abilities; integration of music with other art forms and subjects.

Keywords: composer, educator, creativity, music education, folk song, choral singing.

MUSICAL-PEDAGOGICAL LEGACY OF MYKOLA

LEONTOVYCH IN THE CONTEXT OF DEVELOPMENT

OF THE CONTEMPORARY UKRAINIAN EDUCATION

SYSTEM

Candidate of pedagogical sciences, associate

professor of the department of musical art,

H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical

University

Kharkiv, Ukraine

еmail: oksana.vasylieva@hnpu.edu.ua

https://orcid.org/0000-0002-8918-4357

Candidate of pedagogical sciences, associate

professor of the department of musical art,

H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical

University

Kharkiv, Ukraine

email: i.martynenko@hnpu.edu.ua

https://orcid.org/0000-0003-4465-0833

DOI 10.34142/27091805.2023.4.01.04

Professional Art Education Volume 4 (1) 2023 Scientic Journal

УДК 378.147:[78.087.68:7.071.2]

DOI 10.34142/27091805.2023.4.01.05

оРганіЗаЦіЯ саМостійноЇ РоБоти пРи

піДготоВЦі МайБУтніх УчителіВ МУЗич-

ного МистеЦтВа: сУчасні Виклики та

РеаліЇ

кандидат педагогічних наук, доцент,

доцент кафедри вокально-хорової майстер-

ності Ніжинського державного університету

імені Миколи Гоголя

Ніжин, Україна

email: rastruba_1510@ukr.net

https://orcid.org/0000-0003-2232-1190

У статті відображається концепт реалізації та головні вимоги до здійснення самостійної роботи

студентів мистецьких спеціальностей у процесі їх фахової підготовки. Зосереджується увага на основ-

них кроках організації даного виду діяльності. Даються рекомендації щодо використання бюджету часу

для виконання самостійної роботи майбутніми вчителями музичного мистецтва; висвітлюються де-

які аспекти діджиталізації самостійної роботи. Звертається увага на розуміння сучасним викладачем

власної ролі в успішному здійсненні студентом самостійної роботи, як консультанта, фасилітатора,

коуча. Виокремлюються принципи: цілепокладання, індивідуалізації, поступовості й систематичності,

активності, контролю і зворотного зв’язку, використання сучасних технологічних засобів, як ключових у

вирішенні питання організації самостійної роботи студентів. Проаналізовано її види, форми та методи.

Визначено фактори успіху організації самостійної роботи: самомотивація, управління часом, цілепокла-

дання, постійна практика та навчання, самоорганізація та підтримка. Зроблена спроба окреслити сучас-

ну модель організації самостійної роботи для ефективного здійснення освітнього процесу при підготовці

майбутніх учителів музичного мистецтва, яка включає: проєктування та планування, інтерактивність

та використання інформаційно-комунікативних технологій, формування творчої активності, самостій-

ного дослідження та колективної участі.

Ключові слова: самостійна робота, майбутні вчителі музичного мистецтва, діджиталізація,

принципи, фактор успіху, модель.

Постановка проблеми та її зв’язок з важли-

вими науковими та практичними завданнями.

Підготовка здобувачів вищої освіти третього

тисячоліття значно змінилася шляхом суттєвого

реформування освітнього процесу, його трансфор-

мації, європеїзації, оновлення, застосування но-

вих підходів та формату навчання і викладання,

упровадження системи освітніх стандартів. Знач-

но зростає роль при цьому самостійної роботи

студентів як органічної складової і невід’ємної ча-

стини усієї форми організації сучасного навчання.

Особливого значення дана проблема набуває при

формуванні фахових компетентностей майбутніх

учителів музичного мистецтва, котрі зорієнтовані

на педагогічну, організаторську та виконавську

діяльність. Тому головна мета самостійної роботи

мистецької освіти зосереджується на: розвитку

самостійності, відповідальності, організованості,

дослідницькій діяльності, підвищенні рівня про-

фесійних компетенцій за профілем майбутньої

спеціальності, творчому підході до розв’язання ба-

гатогранності фахових питань.

Ефективність вирішення проблеми підго-

товки фахівця нового покоління – конкурентнос-

проможного, компетентного, комунікабельного,

високоосвіченого, мобільного до змін у суспіль-

стві – можливе через правильну раціональну ор-

ганізацію освітнього процесу, самостійної роботи

зокрема, продуманого вибору принципів, форм і

методів її реалізації. За цих обставин актуальність

тематики даної роботи не викликає сумніву.

Аналіз останніх досліджень і публікацій.

Самостійна робота студентів є предметом дослід-

ження багатьох учених педагогічної науки І. Шай-

дур (2000), О. Малихін (2009), Л. Рибалко (2013), І.

Шимко (2005), та ін., котрі розглядали її з позиції

управління самостійною роботою студентів у по-

зааудиторний час, вміння планувати свою пізна

Volume 4 (1) 2023Professional Art Education

Постановка проблеми та її зв’язок з важли-

вими науковими та практичними завданнями.

Підготовка здобувачів вищої освіти третього

тисячоліття значно змінилася шляхом суттєвого

реформування освітнього процесу, його трансфор-

мації, європеїзації, оновлення, застосування но-

вих підходів та формату навчання і викладання,

упровадження системи освітніх стандартів. Знач-

но зростає роль при цьому самостійної роботи

студентів як органічної складової і невід’ємної ча-

стини усієї форми організації сучасного навчання.

Особливого значення дана проблема набуває при

формуванні фахових компетентностей майбутніх

учителів музичного мистецтва, котрі зорієнтовані

на педагогічну, організаторську та виконавську

діяльність. Тому головна мета самостійної роботи

мистецької освіти зосереджується на: розвитку

самостійності, відповідальності, організованості,

дослідницькій діяльності, підвищенні рівня про-

фесійних компетенцій за профілем майбутньої

спеціальності, творчому підході до розв’язання ба-

гатогранності фахових питань.

Ефективність вирішення проблеми підго-

товки фахівця нового покоління – конкурентнос-

проможного, компетентного, комунікабельного,

високоосвіченого, мобільного до змін у суспіль-

стві – можливе через правильну раціональну ор-

ганізацію освітнього процесу, самостійної роботи

зокрема, продуманого вибору принципів, форм і

методів її реалізації. За цих обставин актуальність

тематики даної роботи не викликає сумніву.

Аналіз останніх досліджень і публікацій.

Самостійна робота студентів є предметом дослід-

ження багатьох учених педагогічної науки І. Шай-

дур (2000), О. Малихін (2009), Л. Рибалко (2013), І.

Шимко (2005), та ін., котрі розглядали її з позиції

управління самостійною роботою студентів у по-

зааудиторний час, вміння планувати свою пізна-

вальну діяльність, системного підходу до органі-

зації основних догм самостійної роботи тощо. Її

сутність, основні принципи, різні класифікації,

методи й форми розглядалися В. Буряком (2001), О.

Демченко (2006), В. Луценко (2005), О. Малихіним

(2009), Н. Шишкіною (2003) та ін.

У мистецькій освіті дане питання піднімали

такі науковці, як: Г. Падалка (2019), О. Олексюк

(2004), О. Ростовський (1997), М. Ткач (2004), Л.

Щолокова (2017) та ін. У своїх роботах автори звер-

тають увагу на загальнодидактичні, психологіч-

ні, методичні, специфічно-організаційні, логічні

аспекти даної проблеми. Більш вузько досліджу-

ють питання самостійності у майбутніх учителів

музичного мистецтва Т. Тімашева (2012) (форму-

вання творчої самостійності у студентів мистець-

ких факультетів), Л. Костенко (1998) (формування

навичок самостійної роботи у диригентів), Л. Гу-

сейнова (2017) (самостійна роботи при підготовці

піаністів), В. Антонюк (1999), та ін. (самостійна ро-

бота у класі постановка голосу).

Проаналізовані праці свідчать про тради-

ційний дидактичний план розкриття означеної

проблеми. Однак з позиції комплексного підхо-

ду порад щодо організації даної роботи в процесі

здобуття вищої мистецької освіти за освітньо-про-

фесійною програмою є питанням відкритим.

Формулювання цілей та завдань статті. Ме-

тою статті є визначити найефективнішу модель

побудови системної організації самостійної робо-

ти майбутніх учителів музичного мистецтва при

їх фаховій підготовці.

Виклад основного матеріалу дослідження.

Організація самостійної роботи при підготовці

майбутніх учителів музичного мистецтва є важ-

ливою частиною освітнього процесу. У той же час,

вона спричиняє деякі виклики і реалії, з якими

можуть стикнутися викладачі та студенти. Один

з головних викликів в організації самостійної

роботи є підтримка і мотивація студентів. Здобу-

вачам може бути складно самостійно освоювати

матеріали і виконувати завдання без прямої під-

тримки викладача. Для подолання цього виклику,

педагоги мають створити стимулюючу та підтри-

муючу атмосферу, надати чіткі інструкції і регу-

лярно перевіряти прогрес студентів.

У цьому сенсі варто вже на перших кроках

ознайомлювати майбутніх фахівців з умовами ор-

ганізації освітнього процесу конкретного ЗВО, які

прописані у відповідному Положенні (Положення

про організацію навчального процесу у вищих

навчальних закладах України, 1993). Це сприяти-

ме активному перетворенню їх на творців, котрі

вмітимуть сформувати проблему, проаналізува-

ти її, проявити ініціативу, віднайти оптимальне

вирішення та довести свою правоту.

Ще однією реальністю є обмеженість часу, як

у студентів, так і у викладачів. Освітньо-професій-

ні програми у галузі музичного мистецтва часто

заточені під комплексне освоєння великої кіль-

кості матеріалів в обмежені терміни. Тут важливо

раціонально розподілити навчальний матеріал,

не перевантажуючи студентів, і забезпечити

збалансованість самостійної роботи та роботи в

аудиторії. Зазвичай бюджет часу самостійної ро-

боти прописаний у навчальних планах (відповід-

Professional Art Education Volume 4 (1) 2023 Scientic Journal

но кожного компонент), що дає змогу студентам

стратегічно розподілити його з проекцією на до-

сягнення конкретного результату. Зауважимо, що

педагог має право емпірично визначати витрати

часу на самостійне виконання завдання з певної

дисципліни на підставі спостережень за успіхами

здобувача, опитування студентів стосовно затрат

часу на освоєння певного матеріалу, індивідуаль-

них здібностей кожного музиканта та ін. Кожен

рівень здобуття вищої освіти обумовлює різне

планування часу для самостійної роботи, яке уз-

годжується з вимогами Університету та ґарантує

необхідну ритмічність студентської самостійної

роботи (Раструба, 2020), (Раструба, 2022).

Проте нам видається корисним буде сформу-

вати деякі загальні поради щодо бюджету часу са-

мостійної роботи студентів (СРС) у процесі фахової

підготовки:

1. Визначити цілі і завдання самостійної ро-

боти. Розбити їх на більш дрібні підзавдання.

2. Створити розклад роботи. Визначити оп-

тимальний час для занять музичним мистецтвом

і самостійної практики. Врахувати свої особисті

обов’язки і обмеження часу.

3. Організувати робоче місце. Створити ком-

фортні умови для роботи, забезпечити наявність

необхідного обладнання та інструментів.

4. Планувати свою роботу на тиждень і день.

Скласти список щоденних завдань і розподілити

час для їх виконання.

5. Встановити пріоритети. Визначити, які

завдання на даний момент є найважливішими і

сконцентруватися на їх виконанні.

6. Використовувати техніки планування

часу. Наприклад, метод «помідоро», коли робота

ділиться на періоди по 25 хвилин з короткими пе-

рервами між ними.

7. Залишати час на відпочинок і розслаблен-

ня. Крім роботи над музичними проектами, важ-

ливо давати собі час на відпочинок, щоб не пере-

вантажуватися і зберігати енергію.

8. Аналізувати і вдосконалювати свою робо-

ту. Після виконання завдань варто проаналізувати

свої результати і виробити стратегії для поліпшен-

ня роботи та досягнення поставлених цілей.

9. Постійно вчитися і розвиватися. Читання

професійної літератури, вивчення нових технік

гри на інструменті, співу, диригування, відвіду-

вання майстер-класів і навчальних курсів допом-

ожуть студенту-музиканту поліпшити свої навич-

ки і стати успішнішим.

10. Грамотно використовувати вільний час.

Навіть протягом дня, коли немає можливості зай-

матися музикою, можна прослуховувати музику,

читати статті або книги про неї, аналізувати тво-

ри тощо. Це допоможе залишатися в творчому на-

строї і продовжувати розвиватися.

Також студентам може бути складно розібра-

тися з технічними аспектами самостійної роботи,

такими як використання комп’ютерних програм,

доступ до інформації та ресурсів. У зв’язку з цим,

їм необхідно надати допомогу щодо забезпечення

технічної сторони самостійної роботи, а також за-

безпечити доступність і вільний доступ до необ-

хідних матеріалів і ресурсів.

На сьогоднішній день використання вірту-

ального середовища в освіті не є новиною, проте

кожен освітній заклад обирає свою платформу для

здійснення навчання та зворотного зв’язку зі здоб-

увачами. Більшість ЗВО України використовують

платформу Moodle, яка уможливлює організувати

повноцінний освітній процес, включаючи засоби

навчання, систему контролю й оцінювання на-

вчальної діяльності студентів, а також інші не-

обхідні складові системи електронного навчання

(Раструба, 2020,с. 14). Окрім цього для здійснен-

ня майбутньої педагогічної діяльності студенти

мають оволодіти технікою використання інших

ресурсів, зокрема цифрові інструменти Google

(Google Classroom, Google Meet, Google Chat, Google

Calendar, Google Jamboard, Google Keep, Google

Drive, Google Docs) (Раструба, 2022), Чолишкіна

(2018).

Якщо розглядати питання діджиталізації са-

мостійної роботи студентів більш вузько, орієн-

туючись на мистецький профіль, то підкреслимо,

що вона може мати декілька аспектів:

- використання цифрових інструментів і

програм. У сучасну епоху музиканти мають до-

ступ до цифрових інструментів, таких як елек-

тронні піаніно, MIDI-клавіатури, віртуальні студії

звукозапису та програми для створення музики.

Майбутні вчителі музичного мистецтва мають

вивчати та використовувати ці інструменти для

вдосконалення своїх навичок та можливостей у

практичній роботі;

- онлайн-навчання та обмін досвідом. Сту-

денти-музиканти можуть використовувати он-

лайн-платформи для навчання та обміну досвідом

з іншими музикантами. Це може включати пере-

гляд уроків, онлайн-марафонів, майстер-класів та

спілкування з іншими колегами;

- просування своєї музики в мережі або роз-

робок творчих проектів. Для більшості музикантів

Volume 4 (1) 2023Professional Art Education

важливо мати платформи для просування своєї

музики та залучення публіки. Студенти-музикан-

ти можуть створити свої профілі в соціальних ме-

режах, зареєструватися на музичних платформах,

розмістити свої альбоми та треки для прослухову-

вання та просування їх на ниві музичної індустрії;

- запис власної музики. Цифрова техноло-

гія дозволяє студентам-музикантам самостійно

записувати та виробляти свою музику. Вони мо-

жуть використовувати програми для звукозапису

і мікшування, щоб створити професійне звучання

своїх треків;

- створення та управління онлайн-просу-

ванням. Майбутні фахівці можуть розробляти свій

онлайн-імідж і стратегію просування, включаю-

чи створення візуальних матеріалів, написання

прес-релізів, ведення соціальних медіа-акаунтів і

участь в цифрових промо-кампаніях.

Таким чином, діджиталізація самостійної

роботи майбутніх учителів музичного мистецтва

допоможе їм розвинути свої навички та отрима-

ти нові можливості у сфері музичної творчості. Це

також дозволяє їм розширити свою аудиторію та

створити свій унікальний імідж у світі музики.

Крім того, самостійна робота вимагає від

студентів самодисципліни, самоорганізації, са-

мовідповідальності та вміння планувати свої дії.

Викладачі мають допомогти студентам розвинути

ці навички та надати їм інструменти для плану-

вання та організації своєї роботи. Нам видається,

що у вирішенні цього питання важливим буде

особистісне визначення ролі самого викладача як

наставника, фасилітатора, коуча. Тобто сучасний

викладач має спиратися на такі принципи для

ефективної організації СРС: цілепокладання (коли

студенти зорієнтовані на чітке уявлення про цілі

і завдання самостійної роботи; викладач повинен

допомагати студентам визначити та сформулю-

вати свої цілі і забезпечити підтримку в їх досяг-

ненні); індивідуалізації (кожен студент має свої

унікальні можливості та потреби, і викладач має

враховувати їх при організації СР; необхідно на-

давати різноманітні завдання й матеріали, врахо-

вуючи рівень знань і навичок кожного студента);

поступовості і систематичності (самостійна робо-

та має бути організована поетапно, з урахуванням

прогресивності та послідовності досліджуваного

матеріалу; викладач повинен допомогти студен-

там розробити плани роботи і стежити за їх вико-

нанням); активності (СР має активізувати студен-

та, розвивати його творчий потенціал, сприяти

самостійному пошуку і відкриттю нових ідей та

рішень завдань; викладач має заохочувати само-

стійність та ініціативу студента); контролю і зво-

ротного зв’язку (викладач повинен здійснювати

контроль за ходом самостійної роботи, оцінювати

результати і давати зворотний зв’язок студентові;

це дозволить їм краще орієнтуватися під час вико-

нання завдань та коригувати свою роботу); вико-

ристання сучасних технічних засобів (у сучасному

світі доступні різні електронні та інтерактивні за-

соби навчання, які можуть допомогти студентам

у самостійній роботі; викладач має використову-

вати такі засоби, щоб зробити процес навчання

більш цікавим і ефективним).

Організація самостійної роботи має ґрунту-

ватися на цілісному підході до навчання музично-

му мистецтву, який включає в себе різноманітні

методи і форми роботи, а також індивідуальне і

колективне вивчення матеріалу. Пригадаємо, що

СРС може бути розділена на аудиторну та позаау-

диторну, загальну та предметну, базову та додат-

кову.

Аудиторна самостійна робота – це завдання,

яке виконує студент самостійно під керівництвом

викладача або аудиторним консультантом. Такі

роботи призначені для практичного застосування

отриманих знань. Мета таких робіт зазвичай по-

лягає в тому, щоб перевірити навички студента в

застосуванні теоретичних знань в практичній си-

туації. Результати роботи можуть бути представ-

лені у вигляді письмового звіту або презентації

(Король, 2003, с. 76).

Позааудиторна самостійна робота – це завдан-

ня, яке студент виконує самостійно поза аудитор-

ними заняттями. Це може бути завдання з на-

вчального плану або проект, пов’язаний зі сферою

музичного мистецтва або іншими професійними

інтересами студента (Цюряк, 2018). Така робота

може мати різні форми, наприклад, дослідження

або аналіз певної проблеми, написання есе чи нау-

кової статті тощо (Чолишкіна, 2018). Головна мета

позааудиторної самостійної роботи полягає в по-

глибленні і розширенні знань студента в певній

галузі і розвиток його практичних навичок. Така

робота допомагає студенту застосувати теоретич-

ні знання на практиці, самостійно досліджувати

нову тему чи проблему, розвинути аналітичні та

критичні навички, а також сформувати навич-

ки самоорганізації та самостійного виконання

проекту. Завдання та результати позааудиторної

самостійної роботи зазвичай обговорюються з

викладачем або керівником проекту. Оцінка робо-

ти може бути представлена у вигляді презентації,

Professional Art Education Volume 4 (1) 2023 Scientic Journal

звіту або захисту проекту перед аудиторією або ек-

заменаційною комісією.

Загальна форма організації самостійної робо-

ти включає в себе роботу над лекційним матеріа-

лом, підбір літератури, пошук інтернет-джерел,

конспектування, підготовка до практичних та

семінарських занять, підготовка документації з

практики тощо.

Предметна форма організації самостійної

роботи майбутніх вчителів музичного мистецтва

зосереджується на специфіці підготовки до кон-

кретного музичного заняття (індивідуального

чи колективного) (Раструба, 2022), (Цюряк, 2018).

Це можуть бути: індивідуальні заняття (в рам-

ках даної форми студент працює індивідуально з

викладачем з певної дисципліни (наприклад, гра

на інструменті або вокал), коли викладач вказує

завдання, дає рекомендації і допомагає розвива-

ти навички); групові заняття (ця форма включає

роботу студентів-музикантів у невеликих групах.

Це може бути студія фортепіанної музики або ка-

мерний ансамбль, де студенти вчаться грати або

співати разом і розвивати координацію); само-

стійна практика (самостійні заняття, які студент

проводить поза аудиторією, наприклад, гра на

інструменті або вокал вдома або в аудиторії. Важ-

ливо зазначити, що самостійна практика має бути

регулярною та систематичною, щоб здобувач міг

розвиватися та вдосконалювати свої музичні на-

вички); аудіювання та вивчення творів (студен-

ти можуть проводити самостійну роботу, слуха-

ючи музичні твори та аналізуючи їх структуру,

стиль та особливості. Вони також можуть вивчати

нотні тексти та досліджувати контекст, в якому

були створені твори); підготовка до концертів та

виступів (студенти-музиканти можуть проводи-

ти самостійну роботу, готуючись до концертів і

виступів. Це включає вивчення партій, вправи

для розвитку техніки, репетиції з іншими музи-

кантами та самооцінку свого виступу). Важливо

відмітити, що певна форма самостійної роботи ви-

бирається на основі рівня навчання і конкретних

цілей студента. Важливо, щоб вони були мотиво-

вані та дисципліновані у своїй самостійній роботі,

щоб досягти успіху в галузі музики.

Базова самостійна робота спрямована на під-

готовку до аудиторних занять, а додаткова само-

стійна робота – на поглиблення та удосконален-

ня знань та відпрацювання навичок, розвиток

аналітичного мислення. Однак, слід зазначити,

що форми самостійної роботи майбутніх вчителів

музичного мистецтва можуть відрізнятися в за-

лежності від освітнього закладу та спеціалізації.

Крім того, важливо, щоб студенти мали регулярне

консультування зі своїми викладачами та мож-

ливість отримувати зворотній зв’язок щодо своєї

роботи.

Безсумнівно самостійна робота здобувачів

вищої мистецької освіти має бути ефективною та

реалістичною, студенти мають глибоко усвідом-

лювати її важливість та роль у формуванні фахо-

вих компетентностей. За цих обставин визначимо

ключові фактори успіху організації самостійної

роботи студентів-музикантів:

1. Самомотивація. Студенти-музиканти

мають бути готові мотивувати себе і знаходити

внутрішню силу для самостійної роботи. Музика

– це творче мистецтво, і натхнення може прийти

звідусіль. Необхідно мати пристрасть до музики й

прагнення до постійного розвитку.

2. Управління часом. Організація самостій-

ної роботи здобувачів вимагає вміння правиль-

но розподіляти час між навчанням, репетиціями,

практикою і відпочинком. Необхідно створити

розклад та дотримуватися його, щоб зберегти ба-

ланс між навчанням і практикою.

3. Цілепокладання. Визначення конкретних

цілей допоможе майбутнім вчителям музичного

мистецтва орієнтуватися і працювати на них. Цілі

можуть бути пов’язані з поліпшенням техніки гри

на інструменті, розвитком вокальних навичок або

створенням власної музичної композиції. Чітке

визначення цілей допомагає зберегти мотивацію

і направляти зусилля в потрібне русло.

4. Постійна практика. Самостійна робота

студентів вимагає регулярної та систематичної

практики. Необхідно щодня виділяти час для за-

нять музикою, щоб вдосконалити техніку, розви-

нути музичне слухове сприйняття та зміцнити

виконавські навички.

5. Постійне навчання. Музичний світ досить

мінливий. Студенти-музиканти мають бути готові

завжди вчитися і розвиватися разом із ним. Це

може включати вивчення нових стилів, методів

та педагогічних технологій, інновацій, прослу-

ховування творів та аналіз музики, відвідування

майстер-класів та участь у конкурсах чи виступах.

6. Самоорганізація. Важливо мати система-

тичний підхід до своєї роботи і вміння організо-

вувати свій робочий простір. Майбутні вчителі

музичного мистецтва мають вміти створити ком-

фортні умови для практики і навчання, щоб мак-

симально зосередитися на своїй музичній діяль-

ності.

Volume 4 (1) 2023Professional Art Education

7. Підтримка. Допомога та підтримка оточу-

ючих людей можуть бути важливими факторами

успіху. Наприклад, наявність наставника або коу-

ча, який буде консультувати та підтримувати сту-

дента, а також позитивні відгуки друзів, родини

та суспільства можуть допомогти студентам-му-

зикантам рости та розвиватися як фахівцям.

Сучасна методика ефективної організації са-

мостійної роботи здобувачів вищої мистецької

освіти, котрі вчаться за освітньо-професійною

програмою може включати такі форми та методи:

• форми СР (індивідуальна робота – студен-

ти можуть самостійно вивчати теорію музики,

освоювати практичні навички гри на різних ін-

струментах, готувати і записувати музичні компо-

зиції або обробки;

• групова робота – студенти можуть об’єдну-

ватися в музичні ансамблі або колективи, де вони

будуть спільно вивчати та виконувати музичні

твори, а також розробляти концертні програми;

творча робота – студенти можуть розробляти

власні музичні проекти, створювати власні ком-

позиції чи аранжування, брати участь у музичних

конкурсах чи фестивалях);

• методи СР (метод самостійного вивчен-

ня – студенти у співпраці з викладачем вивчають

навчальні матеріали, завдання та самостійно ви-

конують необхідну роботу; метод проектної діяль-

ності – студенти розробляють і реалізують власні

музичні проекти та ін.;

• метод дослідницької роботи – студенти

проводять дослідження в галузі музичного ми-

стецтва, вивчають історію музики, аналізують

різні жанри і стилі, а також досліджують вплив

музики на психологічний та емоційний стан лю-

дини;

• метод практичних занять – студенти регу-

лярно виконують практичні завдання, такі як гра

на інструменті, спів, репетиції в ансамблі або колек-

тиві, а також підготовка до концертів або виступів) .

(Король, 2003), (Раструба, 2020).

Ці форми і методи організації самостійної ро-

боти дозволяють майбутнім вчителям музичного

мистецтва розвивати свої творчі та професійні на-

вички, а також отримувати досвід роботи з різни-

ми аудиторіями і проектами.

Висновки. У цілому, організація самостійної

роботи студентів – це складний процес, який вима-

гає ретельного опрацювання і постійної підтрим-

ки з боку викладача. Однак, вона є невід’ємною ча-

стиною підготовки майбутніх вчителів музичного

мистецтва і дозволяє здобувачам розвивати свої

навички та знання самостійно. Тому сучасна мо-

дель ефективної організації СРС має враховувати

сучасні вимоги і тенденції в освіті, а також особли-

вості предметної області:

• проектування та планування, коли сту-

денти вміють самостійно планувати свою роботу,

визначати цілі і завдання, вибирати методи та

форми роботи;

• інтерактивність, коли в освітній процес

включається використання інтерактивних ме-

тодів навчання, таких як ігрові технології, творчі

проекти, колективні та індивідуальні роботи;

• використання інформаційно-комунікацій-

них технологій, коли майбутні вчителі музичного

мистецтва мають можливість використовувати

сучасні технології у своїй роботі, такі як комп’ю-

терні програми для створення та редагування му-

зики, електронні ресурси для навчання та дослід-

жень та ін.;

• формування творчої активності, сучасна

модель організації самостійної роботи має спри-

яти розвитку творчої активності молоді, їх здат-

ності до самовираження і самореалізації;

• рефлексія і самооцінка, коли студенти

здатні аналізувати свою роботу, визначати її ефек-

тивність, усвідомлюють свої сильні і слабкі сторо-

ни, та на основі цього вносять корективи в свою

діяльність;

• самостійні дослідження, модель СР має пе-

редбачати проведення здобувачами самостійних

досліджень, спрямованих на розширення і погли-

блення їх знань в галузі музичного мистецтва; ко-

лективна участь, сучасна модель СР має сприяти

формуванню навичок роботи в колективі, розвит-

ку комунікативних та організаційних здібностей.

Отже, сучасна модель ефективної організації

самостійної роботи майбутніх вчителів музич-

ного мистецтва має бути орієнтована на саморо-

звиток студентів, їх активну участь в освітньому

процесі, розвиток творчих і дослідницьких здібно-

стей, а також використання сучасних технологій

та методів навчання. Звичайно дане дослідження

не вичерпує вирішення усієї проблеми даного на-

прямку.

Перспективи подальшого розвитку. Пред-

метом подальшого педагогічного пошуку можуть

стати: формування професійних компетентностей

майбутніх вчителів музичного мистецтва засоба-

ми віртуальної освіти і підбору інструментарію

для здійснення самостійної роботи.

Professional Art Education Volume 4 (1) 2023 Scientic Journal

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Vasilyeva, O. (2020). The Inuence of National Ideas of T. Shevchenko on the Ukrainian

Choral Culture of the Late XIX – Early XX Centuries. Professional Art Education, 1(1), 4-9.

https://doi.org/10.34142/27091805.2020.1.01.01

Smyrnova С. (2020). Specicity of Students’ Creative Self-Expression in the

Process of Conductor-Choral Education. Professional Art Education, 1(1), 10-16.

https://doi.org/10.34142/27091805.2020.1.01.02

Vasilyeva, O., & Sokolova, A. (2021). Specicity of Teaching Conductors and Choral Disciplines

in the Training of Future Teachers of Music Art. Professional Art Education, 2(1), 45-51.

https://doi.org/10.34142/27091805.2021.2.01.06

Loshkov, Y. (2021). Sociocultural processes of transformation modern music education in Ukraine.

Professional Art Education, 2(2), 22-30. https://doi.org/10.34142/27091805.2021.2.02.03

Антонюк, В. (1999). Формування індивідуального виконавського стилю: культурно-антропо-

логічний аспект: наукове дослідження. Українська ідея.

Буряк, В. К. (2001). Самостійна робота як вид навчальної діяльності школяра. Рідна школа, (9),

49–51.

Гусейнова, Л. В. (2017). Теоретична концептуалізація процесу формування готовності май-

бутнього вчителя музичного мистецтва до інструментально-виконавської діяльності. Наукові

записки Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя. Сер. Психолого-педагогічні

науки, (1), 31–37.

Демченко, О. (2006). Реалізація основних підходів, методів та форм організації самостійної ро-

боти у сучасній педагогічній практиці. Рідна школа, (7), 19–22.

Костенко, Л. (1998). Педагогічні умови організації навчально-пізнавальної діяльності майбут-

ніх вчителів музики : автореф. дис. … канд. : 13.00.01. Київ.

Король, В. М., Мусієнко, В., Токова, Н. Т. (Ред.). (2003). Організація самостійної роботи студентів.

Черкаси: Вид-во ЧДУ, 216 с.

Луценко, В. (2002). Організація самостійної роботи студентів в умовах особистісно-орієнтова-

ного навчання [Неопубл. автореф. автореф. дис. канд. пед. наук.]. Харк. держ. пед. унів. ім. Г.С.

Сковороди.

Малихін, О. (2009). Організація самостійної навчальної діяльності студентів вищих педагогіч-

них навчальних закладів : Теоретико-методологічний аспект. Видавничий дім. 307 с.

Олексюк, О., & Ткач, М. (2004). Педагогіка духовного потенціалу особистості: Сфера музичного

мистецтва. Знання України.

Падалка, Г. (2019). Художньо-методична культура викладача мистецьких дисциплін:

Сутність, принципи саморозвитку. Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі, (4).

https://mmod.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/163

Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах України, Поло-

ження № №161. (1993) (Україна). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0173-93#Text

Раструба, Т. В. (2020). Організація та проведення самостійної роботи студентів освітньо-про-

фесійної програми «Музичне мистецтво» [для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої

освіти за спеціальністю 025 «Музичне мистецтво» галузі знань 02 «Культура і мистецтво»]. НДУ

ім. М. Гоголя. http://lib.ndu.edu.ua/dspace/bitstream/123456789/1994/1/метод.самост.робота%20

2019.pdf

Volume 4 (1) 2023Professional Art Education

Раструба, Т. В. (2022). Організація самостійної роботи магістрантів освітньо-професійної про-

грами «Середня освіта (Музичне мистецтво)» для здобувачів другого (магістерського) рівня ви-

щої освіти зі спеціальності 014 Середня освіта за предметною спеціальністю 014.13 Середня освіта

(Музичне мистецтво) галузі знань 01 Освіта/Педагогіка. НДУ ім. М. Гоголя. http://lib.ndu.edu.ua/

dspace/bitstream/123456789/2453/1/МАКЕТ_Раструба_Самост_робота_2022_1661314715.pdf

Рибалко, Л. (2013). Акмеологічний аспект змісту самостійної роботи студентів. Акмеологія в

Україні: Теорія і практика: Зб. Наук . праць., 63–69.

Ростовський, О. (1997). Педагогіка музичного сприймання: навч.-метод. посібник, 234 с.

Тімашева, Т. (2012). Теоретичне обґрунтування критеріїв та показників сформованості творчої

самостійності у майбутніх учителів музики. Молодь і ринок, 5(88), 127–131.

Цюряк, І. О.,& Федорченко, В. К., & Борисенко, Н. С. (2018). Рекомендації для са-

мостійної роботи студентів мистецьких спеціальностей. ЖДУ ім. Івана Франка.

http://eprints.zu.edu.ua/28551/1/НАВЧ-МЕТОД%20ПОС.%20ТЕСТИ%20ЦФБ.pdf

Чолишкіна, О. Г. (2018). Методичні рекомендації щодо забезпечення самостійної роботи сту-

дентів з дисципліни «Теорія систем та системний аналіз» (для освітньо-кваліфікаційного рівня

«бакалавр»). МАУП.

Шайдур, І. (2000). Психолого – педагогічні аспекти організації самостійної роботи студентів.

Рідна школа, (3), 54–55.

Шимко, І. (2001). Проблеми організації самостійної роботи у вищій школ. Рідна школа, (8), 34–

35.

Шишкіна, Н. О. (2003). Організація самостійної роботи студентів у процесі вивчення юридич-

них дисциплін у вищому навчальному педагогічному закладі [Неопубл. дис... канд. пед. наук].

Харківський державний педагогічний університет ім.Г.С.Сковороди.

Щолокова, О. (2017). Новітні підходи та технології у професійній підготовці вчителя мистець-

ких дисциплін. Innovative processes in education (с. 238–244). AMEET Sp. z o.o. https://enpuir.npu.

edu.ua/bitstream/handle/123456789/27442/Shcholokova%20-%20Novitni%20pidkhody%20ta%20

tekhnolohii.pdf?s

REFERENCES

Vasilyeva, O. (2020). The Inuence of National Ideas of T. Shevchenko on the Ukrainian

Choral Culture of the Late XIX – Early XX Centuries. Professional Art Education, 1(1), 4-9.

https://doi.org/10.34142/27091805.2020.1.01.01 [in Ukrainian]

Smyrnova С. (2020). Specicity of Students’ Creative Self-Expression in the

Process of Conductor-Choral Education. Professional Art Education, 1(1), 10-16.

https://doi.org/10.34142/27091805.2020.1.01.02 [in Ukrainian]

Vasilyeva, O., & Sokolova, A. (2021). Specicity of Teaching Conductors and Choral Disciplines

in the Training of Future Teachers of Music Art. Professional Art Education, 2(1), 45-51.

https://doi.org/10.34142/27091805.2021.2.01.06 [in Ukrainian]

Loshkov, Y. (2021). Sociocultural processes of transformation modern music education in Ukraine.

Professional Art Education, 2(2), 22-30. https://doi.org/10.34142/27091805.2021.2.02.03 [in Ukrainian]

Antonyuk, V. (1999). Formuvannya indyvidualʹnoho vykonavsʹkoho stylyu: kulʹturno-antropolohichnyy aspekt:

naukove doslidzhennya[ Formation of individual performance style: cultural and anthropological aspect: scientic

Professional Art Education Volume 4 (1) 2023 Scientic Journal

research. Ukrainian idea]. Ukrayinsʹka ideya. [in Ukrainian].

Buryak, V. K. (2001). Samostiyna robota yak vyd navchalʹnoyi diyalʹnosti shkolyara [ndependent work as a type

of student’s educational activity]. Ridna shkola, (9), 49–51. [in Ukrainian].

Huseynova, L. V. (2017). Teoretychna kontseptualizatsiya protsesu formuvannya hotovnosti maybutnʹoho

vchytelya muzychnoho mystetstva do instrumentalʹno-vykonavsʹkoyi diyalʹnosti [Theoretical conceptualization

of the process of forming the readiness of the future music teacher for instrumental and performing activities].

Naukovi zapysky Nizhynsʹkoho derzhavnoho universytetu im. Mykoly Hoholya. Ser. Psykholoho-pedahohichni nauky,

(1), 31–37. [in Ukrainian].

Demchenko, O. (2006). Realizatsiya osnovnykh pidkhodiv, metodiv ta form orhanizatsiyi samostiynoyi roboty

u suchasniy pedahohichniy praktytsi [Implementation of the main approaches, methods and forms of organizing

independent work in modern pedagogical practice]. Ridna shkola, (7), 19–22. [in Ukrainian]

Kostenko, L. (1998). Pedahohichni umovy orhanizatsiyi navchalʹno-piznavalʹnoyi diyalʹnosti maybutnikh

vchyteliv muzyky [ Pedagogical conditions for the organization of educational and cognitive activities of future

music teachers]: avtoref. dys. … kand. : 13.00.01. Kyyiv. [in Ukrainian]

Korol,V. M. (2013). Orhanizatsiia samostiinoi roboty studentiv [Organization of independent work of students].

Cherkasy: Vyd-vo ChDU, 216 s. [in Ukrainian].

Lutsenko, V. (2002). Orhanizatsiya samostiynoyi roboty studentiv v umovakh osobystisno-oriyentovanoho

navchannya [Organization of independent work of students in the conditions of personally-oriented learning].

[Neopubl. avtoref. avtoref. dys. kand. ped. nauk.]. Khark. derzh. ped. univ. im. H.S. Skovorody.[in Ukrainian].

Malykhin, O. (2009).Orhanizatsiya samostiynoyi navchalʹnoyi diyalʹnosti studentiv vyshchykh pedahohichnykh

navchalʹnykh zakladiv:teoretyko-metodolohichnyy aspekt [ Organization of independent educational activities of

students of higher pedagogical educational institutions: theoretical and methodological aspect].: monohraya. :

Vyd. dim, 307 s. [in Ukrainian].

Олексюк, О., & Ткач, М. (2004). Педагогіка духовного потенціалу особистості: Сфера музичного мистецтва

[Pedagogy of the spiritual potential of the individual: The sphere of musical art ]. Знання України. [in Ukrainian].

Padalka, H. (2019). Khudozhnʹo-metodychna kulʹtura vykladacha mystetsʹkykh dystsyplin: Sutnistʹ, pryntsypy

samorozvytku[rtistic and methodical culture of the teacher of art disciplines: Essence, principles of self-development

]. Muzychne mystetstvo v osvitolohichnomu dyskursi, (4). https://mmod.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/

view/163 [in Ukrainian].

Polozhennia pro orhanizatsiiu navchalnoho protsesu u vyshchykh navchalnykh zakladakh Ukrainy [Regulations

on the organization of the educational process in higher educational institutions of Ukraine] vid 02.06.93 №161.

Zbirnyk normatyvnykh aktiv Ukrainy shchodo orhanizatsii navchalno-vykhovnoho protsesu u vyshchomu

navchalnomu zakladi. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0173-93#Text [in Ukrainian].

Rastruba, T. V. (2020). Orhanizatsiya ta provedennya samostiynoyi roboty studentiv osvitnʹo-profesiynoyi

prohramy «Muzychne mystetstvo» [Organization and implementation of independent work of students of the

educational and professional program «Musical Art»] [dlya zdobuvachiv pershoho (bakalavrsʹkoho) rivnya

vyshchoyi osvity za spetsialʹnistyu 025 «Muzychne mystetstvo» haluzi znanʹ 02 «Kulʹtura i mystetstvo»]. NDU im.

M. Hoholya http://lib.ndu.edu.ua/dspace/bitstream/123456789/1994/1/метод.самост.робота%202019.pdf [in

Ukrainian].

Rastruba, T. V. (2022). Orhanizatsiya samostiynoyi roboty mahistrantiv osvitnʹo-profesiynoyi prohramy

«Serednya osvita (Muzychne mystetstvo)» dlya zdobuvachiv druhoho (mahistersʹkoho) rivnya vyshchoyi

osvity zi spetsialʹnosti 014 Serednya osvita za predmetnoyu spetsialʹnistyu 014.13 Serednya osvita (Muzychne

mystetstvo) haluzi znanʹ 01 Osvita/Pedahohika [Organization of independent work of master’s students of

the educational and professional program «Secondary education (Musical art)» for applicants of the second

(master’s) level of higher education in the specialty 014 Secondary education by subject specialty 014.13

Secondary education (Musical art) in the eld of knowledge 01 Education/Pedagogy ]. NDU im. M. Hoholya

Volume 4 (1) 2023Professional Art Education

Надійшла до редакції / Received: 15.03.2023

Рекомендовано до друку / Accepted: 19.04.2023

http://lib.ndu.edu.ua/dspace/bitstream/123456789/2453/1/МАКЕТ_Раструба_Самост_робота_2022_1661314715.pdf

[in Ukrainian].

Rybalko, L. (2013). Akmeolohichnyy aspekt zmistu samostiynoyi roboty studentiv[Acmeological aspect of the content of

students’ independent work ]. Akmeolohiya v Ukrayini: Teoriya i praktyka: Zb. Nauk . pratsʹ., 63–69. [in Ukrainian].

Rostovsʹkyy, O. (1997). Pedahohika muzychnoho spryymannya [Pedagogy of musical perception] [in Ukrainian].

Timasheva, T. (2012). Teoretychne obhruntuvannya kryteriyiv ta pokaznykiv sformovanosti tvorchoyi samostiynosti

u maybutnikh uchyteliv muzyky [Theoretical substantiation of the criteria and indicators of the formation of creative

independence in future music teachers]. Molodʹ i rynok, 5(88), 127–131 [in Ukrainian].

Tsyuryak, I. O., Fedorchenko, V. K., & Borysenko, N. S. (2018). Rekomendatsiyi dlya samostiynoyi roboty studentiv

mystetsʹkykh spetsialʹnostey [Recommendations for independent work of art students]. ZHDU im. Ivana Franka.

http://eprints.zu.edu.ua/28551/1/НАВЧ-МЕТОД%20ПОС.%20ТЕСТИ%20ЦФБ.pdf [in Ukrainian].

Cholyshkina, O. H. (2018). Metodychni rekomendatsiyi shchodo zabezpechennya samostiynoyi roboty studentiv z

dystsypliny «Teoriya system ta systemnyy analiz» (dlya osvitnʹo-kvalikatsiynoho rivnya «bakalavr») [Methodological

recommendations for ensuring the independent work of students in the discipline «Systems Theory and System Analysis»

(for the educational and qualication level «Bachelor»]. MAUP. [in Ukrainian].

Shaydur, I. (2000). Psykholoho – pedahohichni aspekty orhanizatsiyi samostiynoyi roboty studentiv [Psychological and

pedagogical aspects of organizing students’ independent work ]. Ridna shkola, (3), 54–55. [in Ukrainian].

Shymko, I. (2001). Problemy orhanizatsiyi samostiynoyi roboty u vyshchiy shkol [Problems of organizing independent

work in higher schools ]. Ridna shkola, (8), 34–35. [in Ukrainian].

Shyshkina, N. O. (2003). Orhanizatsiya samostiynoyi roboty studentiv u protsesi vyvchennya yurydychnykh dystsyplin

u vyshchomu navchalʹnomu pedahohichnomu zakladi [Organization of independent work of students in the process of

studying legal disciplines in a higher educational and pedagogical institution].[Neopubl. dys... kand. ped. nauk]. Kharkivsʹkyy

derzhavnyy pedahohichnyy universytet im.H.S.Skovorody. [in Ukrainian].

Shcholokova, O. (2017). Novitni pidkhody ta tekhnolohiyi u profesiyniy pidhotovtsi vchytelya mystetsʹkykh dystsyplin

[The latest approaches and technologies in the professional training of art teachers ]. U Innovative processes in education

(s. 238–244). AMEET Sp. z o.o https://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/27442/Shcholokova%20-%20

Novitni%20pidkhody%20ta%20tekhnolohii.pdf?s [in Ukrainian].

Professional Art Education Volume 4 (1) 2023 Scientic Journal

The purpose of the article is to determine the most effective model of building a systematic

organization of independent work of future music teachers during their professional training.

Methods and methodology . The research is based on the leading positions of scientists

regarding the organization of independent work in the preparation of future teachers of musical art

based on the principles of a comprehensive approach.

The scientic novelty of the article lies in reecting the concept of implementation and the

main requirements for the implementation of independent work of students of art specialties in the

process of their professional training. Recommendations are given on the use of the time budget for

independent work by future music teachers; some aspects of digitalization of independent work are

highlighted.

Results . Updating attention to the main steps of organizing the independent work of future

music teachers during their professional training. The principles of goal-setting, individualization,

gradualism and systematicity, activity, control and feedback, use of modern technological means are

highlighted as key in solving the issue of organizing students’ independent work. Its types, forms and

methods are analyzed. Attention is drawn to the modern teacher’s understanding of his own role in

the successful implementation of independent work by the student, as a consultant, facilitator , coach

. The success factors of organizing independent work have been determined: self-motivation , time

management, goal setting, constant practice and training, self-organization and support. An attempt

was made to outline a modern model of organizing independent work for the effective implementation

of the educational process in the preparation of future music teachers, which includes: design and

planning, interactivity and the use of information and communication technologies, the formation of

creative activity, independent research and collective participation.

Keywords: independent work, future music teachers, digitalization , principles, success factor,

model .

oRganiZaTion oF inDepenDenT WoRK in The

TRaining oF FUTURe TeacheRs oF MUsical

aRT: MoDeRn challenges anD RealiTies

Candidate of Pedagogical Sciences, Associate

Professor, associate professor of the department

of vocal and choral skills Nizhyn Mykola Gogol

State University

Nizhyn, Ukraine

email: rastruba_1510@ukr.net

https://orcid.org/0000-0003-2232-1190

DOI 10.34142/27091805.2023.4.01.05

Professional Art Education : наук. журн. / Харків. нац. пед. ун-т імені Г.С. Сковороди;

[редкол.: О. О. Матвєєва (голов. ред.) та ін.]. – Харків. – 2023. – № 4 (1). – 52 с.

Технічний редактор – Фомін В.В.

Дизайн обложки: Владислав Скляров

Мови видання: українська, англійська.

Professional Art Education: Scientic Journal / H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University ;

[editor: Olha Matvieieva (editor in chief) and others]. – Kharkiv. – 2023. – № 4 (1). – 52 p.

Technical editor - Volodymyr Fomin

Cover design: Skliarov Vladyslav

Publication languages: Ukrainian, English.

Харківський національний педагогічний університет

імені Г.С. Сковороди

H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University