PROFESSIONAL

ART

EDUCATION

Scientic Journal

e-ISSN-2709-1805

p-ISSN-2709-1791

Volume 3 (2) 2022

PROFESSIONAL

ART

EDUCATION

Scientic Journal

e-ISSN-2709-1805

p-ISSN-2709-1791

Volume 3 (2)

Харківський національний педагогічний університет

імені Г.С. Сковороди

H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University

2022

EDITOR IN CHIEF

Olha Matvieieva, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor of the musical art’s department H.S. Skovoroda Kharkiv

National Pedagogical University (Ukraine)

DEPUTY EDITOR-IN-CHIEF

Volodymyr Fomin, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor of the musical art’s department H.S. Skovoroda

Kharkiv National Pedagogical University (Ukraine)

EXECUTIVE SECRETARY

Ganna Burma, Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, H.S. Skovoroda Kharkiv National

Pedagogical University (Ukraine)

EDITORIAL BOARD:

Eva Zhatan, Doctor of Science, Professor, Faculty of Social Sciences, Institute of Pedagogy, University of Gdansk

(Poland)

Nataliya Bugaets, Candidate of Pedagogical Sciences, Professor, H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical

University (Ukraine)

Mariya Kalashnik, Doctor of Arts, Professor of the musical art’s department H.S. Skovoroda Kharkiv National

Pedagogical University (Ukraine)

Tetyana Panyok, Candidate of Art History, PhD of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Head of the Fine Arts

Department, H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University (Ukraine)

Luydma Peretyaga, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical

University (Ukraine)

Iryna Poluboyaryna, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Kharkiv National I. P. Kotlyarevsky University of

Arts (Ukraine)

Alla Rastrigina, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Volodymyr Vynnychenko Central Ukrainian State

Pedagogical University (Ukraine)

Тetiana Smirnova, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Department of Theory and Methods of Artistic

Education, Kharkiv National I. P. Kotlyarevsky University of Arts (Ukraine)

Alla Sokolova, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor of the musical art’s department H.S. Skovoroda Kharkiv

National Pedagogical University (Ukraine)

Viktoriya Tusheva, Doctor of Pedagogical Sciences,Professor of the musical art’s department H.S. Skovoroda

Kharkiv National Pedagogical UniversityUniversity (Ukraine)

Founders: H.S. Skovoroda Kharkiv National

Pedagogical University

Department of Musical art’s

Publisher: H.S. Skovoroda Kharkiv National

Pedagogical University

street Alchevskykh 29, Kharkiv, Ukraine

Editorial oce address:

lane Faninsky, 3, room 409, Kharkiv, Ukraine, 61166

Contact Information:

phone: +38 (098) 200-81-91;

+38 (066) 200-81-91

email: admin@arteducation.pro

site: https://arteducation.pro

State registration / Certicate of the journal

КВ 24623-14563Р from 26.11.2020

Certied by order of the Ministry of Education and

Science of Ukraine

Approved by Academic Council

H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical

University

protocol №8 from 11.10.2022

Signed for publication on

October 14, 2022

Format 60x84 1/8.

Price is negotiable.

Circulation 300 copies

International representation and indexing of the journal:

Professional Art Education

Scientific Journal

№3 (2) 2022

Головний редактор: Матвєєва О.О., доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри музичного

мистецтва Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (Україна)

Заступник головного редактора: Фомін В.В., доктор педагогічних наук, професор кафедри музичного

мистецтва, декан факультету мистецтв Харківського національного педагогічного університету імені

Г.С. Сковороди (Україна)

Відповідальний секретар: Бурма Г.В., кандидат педагогічних наук, доцент Харківського національного

педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (Україна)

Редакційна колегія:

Бугаєць Н.А., кандидат педагогічних наук, професор, завідувач кафедри хореографії Харківського націо-

нального педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (Україна)

Жатан Єва, доктор наук, професор факультету соціальних наук Інституту педагогіки Гданського універ-

ситету (Польша)

Калашник М.П., доктор мистецтвознавства, професор, професор кафедри музичного мистецтва Харківсь-

кого національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (Україна)

Перетяга Л.Є., доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри спеціальної педагогіки Харківсь-

кого національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (Україна)

Паньок Т.В., доктор педагогічних наук, кандидат мистецтвознавства, професор, завідувач кафедри обра-

зотворчого мистецтва Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (Украї-

на)

Полубоярина І.І., доктор педагогічних наук, професор кафедри загального та спеціалізованого фортепіано

Харківського національного університету мистецтв імені І.П. Котляревського (Україна)

Растригіна А.М., доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри вокально-хорових дисциплін та

методики музичного виховання Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені

Володимира Винниченка (Україна)

Смирнова Т.А., доктор педагогічних наук, професор кафедри теорії і методики мистецької освіти Хар-

ківського національного університету мистецтв імені І.П. Котляревського (Україна)

Соколова А.В., доктор педагогічних наук, завідувач кафедри музичного мистецтва Харківського націо-

нального педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (Україна)

Тушева В.В., доктор педагогічних наук, професор кафедри музичного мистецтва Харківського національ-

ного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (Україна)

Засновники: кафедра музичного мистецтва ХНПУ

імені Г.С. Сковороди

Видавець:

Харківський національний педагогічний універ-

ситет імені Г.С. Сковороди;

вул. Алчевських 29, м. Харків, Україна

Адреса редакції:

пров. Фанінський, 3, к.409,

м. Харків, Україна, 61166

Контактна інформація:

тел. +38 (098) 200-81-91;

+38 (066) 200-81-91

email admin@arteducation.pro

сайт https://arteducation.pro

Свідоцтво про державну реєстрацію

КВ 24623-14563Р від 26.11.2020

Атестовано наказом Міністерства освіти і науки

України

Затверджено та рекомендовано Вченою Радою

ХНПУ імені Г.С. Сковороди

протокол № 8 від 11 жовтня 2022 року

Підписано до друку редакційно-видавничою

радою ХНПУ імені Г.С.Сковороди

14 жовтня 2022 року

Формат 60х84 1/8. Ум.-друк. арк. 4,2. Обл.-вид.арк.

5,21. Наклад 300 прим. Ціна договірна

Міжнародна представленість та індексація журналу:

Professional Art Education

Науковий журнал

№3 (2) 2022

ЗМІСТ

Victoria Tusheva

SELF-AWARENESS IN THE FORMATION OF THE FUTURE MUSIC TEACHER’S SCIENTIFIC RESEARCH

CULTURE ...................................................................................................................................................6

Вікторія Тушева

САМОСВІДОМІСТЬ У ФОРМУВАННІ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНЬОГО

ПЕДАГОГА-МУЗИКАНТА ........................................................................................................................................ 12

Лариса Григорова

ФОРМИ ТА ОЗНАКИ НАРОДНОГО УКРАЇНСЬКОГО КОСТЮМУ І ВИКОРИСТАННЯ ЇХ У СУЧАС-

НОМУ ДИЗАЙНІ ОДЯГУ .............................................................................................................13

larysa Hryhorova

FORMS AND SIGNS OF THE UKRAINIAN NATIONAL COSTUME AND THEIR USE IN MODERN CLOTHING

DESIGN ...................................................................................................................................................................... 23

Людмила Перетяга

СТРУКТУРА РОЗВИТКУ ГОЛОСОВОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ

(теоретико-методологічний аспект) ....................................................................................................24

Lyudmyla Peretyaha

THE STRUCTURE OF THE DEVELOPMENT OF VOICE CULTURE OF FUTURE TEACHER

(Theoretical and methodological aspect) .............................................................................................................. 34

Тетяна Смирнова

ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ СУЧАСНОЇ МУЗИЧНОЇ ОСВІТИ У ВИЩИХ ЗАКЛАДАХ

ЗАРУБІЖЖЯ ..........................................................................................................................................35

Тetiana Smyrnova

FEATURES OF THE DEVELOPMENT OF MODERN MUSIC EDUCATION IN FOREIGN UNIVERSITIES ............... 43

UDC [371.124:7.071.2:001](477)

DOI 10.34142/27091805.2022.3.02.01

SELF-AWARENESS IN THE FORMATION OF THE

FUTURE MUSIC TEACHER’S SCIENTIFIC RESEARCH

CULTURE

Doctor of Pedagogical Sciences, Professor of

the musical art’s department H.S. Skovoroda

Kharkiv National Pedagogical University,

Kharkiv, Ukraine

email: tushevavika@gmail.com

https://orcid.org/0000-0002-9451-0532

The purpose of the article is to highlight the functional characteristics of future music teacher’s self-

awareness and worldview orientations as determinants of his scientic and research culture formation.

Methods and methodology. The ideas of H.S. Kostyuka, S.D. Maksimenko, S.L. Rubinstein regarding the

understanding of the ontology of mental phenomena, generalized by the principle of the unity of consciousness and

activity, the development of professionally important qualities of the individual in the systemogenesis of activity;

as well as the position of higher art education in relation to cultural, personality-oriented, systemic approaches as

a methodological basis in revealing the peculiarities of the future teacher-musician’s self-awareness have acquired

methodological signicance for the selected issue.

The scientic novelty of the article consists in illumination of the purpose of the professional worldview

activity and in the context of the teacher-musician scientic research culture, the revealing of the essence of teacher-

musician self-awareness, the formation of which is manifested as support for its internal consistency and self-identity,

the construction of conscious research and pedagogy; self-knowledge and search for the meaning of life through self-

improvement, self-understanding, self-education by means of research in the eld of art education.

The results. The theoretical-methodological aspects of the problem of future teachers-musicians’ scientic-

research culture formation are revealed, and in particular, issues regarding their self-awareness, semantic-forming and

professional worldview activities. The scientic research culture of the future teacher-musician is dened as a dynamic,

integrative quality of the personality, manifested in the ability to synthesize analytical-synthetic, inductive-deductive

mental activity and emotional-gurative comprehension of musical art, the embodiment of scientic, pedagogical

and artistic. application of scientic knowledge in pedagogical activity as a scientic-theoretical (explanatory) and

constructive-technological (transformative) function. It is noted that the teacher’s self-awareness ensures the tension

of his intellect, worldview intentions, social determinism of scientic research in musical and pedagogical education.

It is emphasized that a particular importance of the researcher’s semantic-forming activity is acquired by

the worldview, which is characterized by spiritual and aesthetic content and orientation, which is manifested as a

valuable attitude to socio-cultural, educational and pedagogical processes through the prism of personal worldview.

It was concluded that the result of the formation of future teacher-musician’s scientic and research culture is formed

qualitative and instrumental properties of self-awareness, which ensure its functioning.

Keywords: future teacher-musician’s scientic research culture, consciousness, self-awareness, professional

worldview and meaning-forming activity, reexivity.

Problem statement and its connection with

important scientic or practical tasks. The transition

from an industrial society to a post-industrial, a

radical restructuring of its social structure and the

very character of public relations in connection

with globalization processes caused reorientation

and changes in sociocultural life, its substantive and

procedural characteristics, the emergence of new

ideological markers that opened a new stage in the

human development, culture and human civilization.

We are witnessing a fundamentally new stage in the

historical development of a man, which provides

great opportunities for revealing the deep potential of

the individual, his ideological beliefs, actualizing the

need to enter the system of new values as a result of

innovative transformations of being.

The changes taking place in the world and,

accordingly, paradigmatic transformations in

higher education directed the development of socio-

pedagogical systems towards their harmonization,

Volume 3 (2) 2022

Professional Art Education

integrative unity, axiologisation, spiritual

fulllment, creative potentials actualization, search

and understanding of new vital goals and ideals,

society development, considered as « perspective

ideology of the 21st century». The transition of

humanity to sustainable development will ensure

the harmonization of interaction with the nature of

the global community, the formation of the sphere of

reason (noosphere), and the measure of national and

individual wealth will be new paradigms of thinking,

ontological types of person’s self-awareness, living in

harmony with the environment, its value orientations.

Thus, there is a need to explicate the phenomenon

of teacher’s self-awareness in higher art education in

psychological and pedagogical contexts, to identify

its characteristic features, relationships with the

macro- and microsociety, considering the value of

post-nonclassical science, where the primary subject-

subject relations, which determine the specics of

other relations, require a non-linear type of scientic

rationality.

Analysis of basic research and publications. At

the theoretical level, certain aspects of the problem of

the future teacher’s, in particular musicians, scientic

and research culture formation, are the subject of

interdisciplinary studies that focus on the following

issues:

a) research training as a strategic vector for

ensuring the universities students professional training

quality (V.P. Andrushchenko, S.U. Honcharenko, M.B.

Yevtukh, G.T. M.O. Knyazyan, V.G. Kremen, V. .A.

Semichenko, L.O. Sushchenko, etc.);

b) research activity as a system-forming factor in

the training of highly qualied pedagogical staff (V.I.

Bondar, O.M. Pehota, O.Ya. Savchenko, S.O. Sysoeva,

etc.), increase the effectiveness of teachers’ music-

pedagogical activities ( B. A. Brilin, G. Yu. Nikolai, O. M.

Otych, H. M. Padalka, O. P. Rudnytska, N. A. Szegeda,

etc.);

c) application of the research method in the

formation of personal qualities of the teacher-

researcher-musician (O.V. Yeremenko, A.V. Kozyr, V.A.

Lisovyi, O.M. Oleksyuk, V.V. Tusheva, etc.);

d) synthesizing means of scientic and artistic

knowledge, scientic understanding of art education,

artistic and aesthetic space (A.G. Bolgarskyi, V.G.

Butenko, N.E. Miropolska, O.M. Oleksyuk, V.F. Orlov, O.

.M. Otych, H.M. Padalka, O.E. Rebrova, G.P. Shevchenko,

O.P. Shcholokova, etc.);

e) the eld of professional activity of teachers-

scientists, its regulatory and evaluation criteria (G.O.

Ball, S.U. Goncharenko, V.A. Kushnir, O.M. Mykytyuk,

Professional Art Education Volume 3 (2) 2022 Scientic Journal

etc.).

However, the above-mentioned works raise only

separate issues of the theory and methodology of

future music teachers’ scientic and research culture

formation in the process of professional training, which

requires a fundamental study of the outlined problem,

the identication of factors and determinants which

inuence the formative process and the formation of

the studied personal phenomenon.

The purpose of the article is to reveal the

peculiarities of the future teacher-musician’s self-

awareness functioning, his worldview orientations,

reective actions that determine the teacher’s scientic

and research culture formation.

Article basic material presentation. The

armation of a personally oriented paradigm

in professional art education in the context of its

integration into the global scientic, humanitarian

and educational space requires the search for and

substantiation of professionally signicant qualities

of the future teacher as a subject of socio-cultural

activity, in which worldview gain signicance, and the

processes of goal setting and goal achievement become

intrinsic value and need spiritual-humanistic, moral

lling, diversication and deepening, taking into

account different vectors of art education realization

of.

Comprehension of cultural, scientic,

psychological-pedagogical and art sources from the

research problem made it possible to dene the future

teacher-musician’s scientic-research culture (SRC

FTM) as a dynamic, integrative quality of the individual,

which is manifested in the ability to synthesize

analytical-synthetic, inductive-deductive thinking

activity and emotional-gurative understanding of

musical art, the realization of a scientic, pedagogical

and artistic ideal in a research search, the application

of scientic knowledge in pedagogical activity as a

scientic-theoretical (explanatory) and constructive-

technological (transformative) function.

It is the syncretic nature of scientic and artistic

cognition at the level of macro dialogue, as a reexive

understanding of personal gnostic-cognitive processes,

and macro dialogue, as a polyphony of theoretical

reections, conceptual positions, scientic methods,

methodological approaches and, in a broader sense,

the dialogue of cultures, that forms the basis of the

future teacher’s research in the eld of art education.

Ideas in psychological science regarding the

development of professionally important qualities

(PIQ) of an individual in the systemogenesis of activity

acquire methodological signicance for the selected

problem. In this sense, the study of mental processes

brings us closer to understanding the ontology of

mental phenomena, generalized by the principle of

the unity of consciousness and activity (G.S. Kostyuk,

S.D. Maksimenko, S.L. Rubinshtein), according to

which the activity of people determines the formation

of their consciousness and, all mental processes in

general, and the latest ones carry out the regulation

of human activity and are a condition for its adequate

performance.

Therefore, we intend to highlight the

professionally important and personal qualities that

are concentrated around the operational sphere of the

researcher and are related to his consciousness (self-

awareness) and worldview activity.

The analysis of the psychological foundation

(P.I. Zinchenko, G.S. Kostyuk, O.M. Novytskyi, S.L.

Rubinshtein, Yu.Zh. Shaigorodskyi) shows that the

dening features of consciousness, which is constituted

by knowledge and is the carrier of knowledge, become

reection, attitude, goal setting and regulation. As

a formation, consciousness arises in the process of

awareness of the world, being included in it as a means

of awareness. The development of consciousness

in ontogenesis is characterized by the fact that the

processes of cognition and subject’s self-awareness as

a single entity capable of self-expression are becoming

increasingly important. Therefore, self-awareness is

considered as the highest degree of consciousness.

Considering the universal cultural need realized

in art as the aesthetic understanding of all the diversity

of the world, the creation of its aesthetic picture and its

use as a tool of cultural progress, we will formulate

the goal of the teacher’s professional and worldview

activity, manifested in the construction of one’s own

personal concept of worldview, a model of interaction

(that constitutes sociocultural life ) on the basis of

theoretical reasoning and reexive actions determined

by existing values and norms, and reproduction of the

individual trajectory of professional growth by lling

it with new ideals and goals (Tusheva, 2021).

In addition, the ideal as a universal and

generalizing hypostasis of human existence and

culture, which manifests itself in all branches and

at all levels of its functioning, acts as the meaning of

human existence, the perspective of human existence

in individual refraction, as a general vector of cultural

development. Acting as a category of the cultural

system value-normative base analysis, the ideal for

the future teacher is actualized and is reected in

attitudes-beliefs regarding the need to reach universal

human values: to the Truth (in cognitive activity),

to human charity (in aesthetic activity), to Man as a

value (in practically oriented activity), to creativity (in

pedagogical activity), to Beauty and spiritual ideals (in

artistic activity).

The formed self-awareness of the individual

manifests itself as the support of its internal

consistency and self-identity, the construction of

conscious research and pedagogical behavior based

on knowledge; self-knowledge and the search for

the meaning of life through self-improvement, self-

understanding, self-creation by means of research in

the eld of art education (Tusheva, 2023).

It is important that effective pedagogical

interaction is carried out only by a teacher with a

positive «self-concept» as an indicator of his social

and professional self-suciency, able to respond to

social, cultural, and pedagogical challenges. Acting

as the nal product of self-awareness processes, the

«I-concept» as a peculiar system of views, a cognitive-

emotional construct of understanding oneself and the

surrounding world («Self-theory» by H. Remschmidt),

is built on evaluation activity. As relatively stable and

at the same time dynamic system, future teacher’s

«I-concept» is formed in interaction with socio-cultural,

educational, pedagogical, and artistic phenomena. On

the one hand it represents an integrative formation

in the spiritual world of an individual, on the other

hand - serves as an indicator of the achievement

of methodological maturity, acmeological level in

his profession. It is reexive actions in relation

to self-determination that underlie professional

consciousness, and awareness of one’s own

subjectivity is a general ability, a kind of mechanism

for the self-development of a teacher’s personality as a

professional. The ability of a modern teacher to build

himself, his individual history, to rethink his own

essence from the standpoint of professional norms

is a permanent, socially, and culturally conditioned

process. Self-determination of the individual is aimed

at expanding one’s original capabilities — «self-

transcendence» (according to Frankl): the fullness of

human life is determined by its transcendence, that

is, the ability to «go beyond oneself,» in the ability to

nd new meanings in a specic matter and in all of

life. Therefore, the meaning determines the essence

of self-determination, self-realization, and self-

transcendence. Such a vision of the issue leads to an

understanding of the meaning of life, which is realized

and formed on a certain worldview basis. The essence

of this connection is that the very meaning of life is

the integration of the system of values that function in

society. So, the meaning of life, according to Y.G. Fichte,

Volume 3 (2) 2022

Professional Art Education

consists in the formation of the personality through

constant development, and this activity process is not

limited to the individual - improving, the personality

improves the world.

Proceeding from the fact that the meaningful

lling of being is one of the main foundations of

culture, and the loss of meaning becomes a threat both

to the existence of the latter and to the very identity of a

person, we believe it necessary to consider the issue of

meaning-forming as the ability to derive new meaning

from cultural, socially - pedagogical processes, to search

for new humanistic, anthropological and hermeneutic

values. This, in turn, makes it possible to assert the

necessity and importance of meaning-making as a

unity of goal- and meaning-making activity in future

teachers training in the eld of art education.

R.V. Pavelkov indicates the need to refer to the

concepts of «value» and «meaning» and to identify

their interdependence, focusing on the double

determination of the phenomena of consciousness.

As the scientist notes, meaning is the basic unit of

consciousness, therefore it is necessary to consider a

person as assimilating meaning, and not creating them.

The meaning generated by human being is not added

to the value but is embodied in them. Consequently,

meaning and value do not exist separately; their

correlation characterizes the internal structure of

consciousness. It is important to understand that

we judge about the consciousness depending on

its semantic structure, since the meaning-forming

activity of values leads to a certain semantic structure

of consciousness itself (Pavelkov, 2009).

In scientic and psychological science (S.P.

Bocharova, V.P. Raevsky, S.L. Rubinshtein, etc.)

it is noted that the phenomena of consciousness

have a double determination - external (sphere of

cognitive processes) and internal (sphere of needs). To

understand the relationship between consciousness

and motives, it is necessary to refer to the concepts of

«value» and «meaning» and to reveal their difference

and interdependence. Value is the basic unit of

consciousness. Therefore, it is necessary to consider a

person as one who assimilates values, and not creates

them. The meaning generated by human existence is

not added to values, but embodied in them. Therefore,

meaning and signicance do not exist separately,

their relationship characterizes the internal structure

of consciousness. It is important to understand that

we judge consciousness depending on its semantic

structure, since the meaning-making activity of values

leads to a certain semantic structure of consciousness

itself.

In researcher’s meaning-forming activity we

assign a special role to the worldview, which is

characterized by spiritual-aesthetic content and

direction, manifests itself as a method and result of

assimilation of the surrounding world, a valuable

attitude to socio-cultural, educational and pedagogical

processes through the prism of personal worldview.

The unity of the scientic understanding of music-

educational activity, its dialogic strategy, and the

artistic-aesthetic way of perceiving musical art

constitute the specicity of the worldview intentions

of the music teacher as a researcher. In this sense, the

worldview of a teacher-musician, as the focus of the

vision of the world of culture, science, art and education,

represents a system-forming mechanism of his value-

worldview sphere, a specic prism of spirituality,

through which the value-meaning comprehension of

artistic reality, the understanding of professional life

within the limits of research strategies.

Henceforth, the worldview orientation of the

future teacher-musician are based on the unity of

formed scientic worldview and artistic world-

understanding, world-view, world-outlook and world-

sensation and are conditioned by the nature of the

culture creative, artistic and aesthetic activity. In this

regard, the ability of art not only to reect the reality,

but also to reveal the secrets of the human universe

determine the specics of research in this area. The

musical art teacher’s ideological orientations reect

the cultural way of life, state the essence of culture

and science as a sphere of universal and humanistic

values, which are found in the content of research

activities and musical and pedagogical practice.

Understanding the ideological function of science

and art, the integrative essence of the research, its

ontological, axiological, epistemological, hermeneutic,

anthropological content, the historical, cultural and

artistic context of the solved scientic and pedagogical

problems form the basis of a reective researcher in

the eld of art education. In this sense, the scientic

and artistic worldview occurs in an inextricable

connection between rational and emotional processes,

scientic and artistic thinking, intellectual and

perceptual actions aimed at a holistic and essential

understanding of the «concept of the world», cultural-

artistic, artistic-teacher-educational phenomena.

Such analytical and reexive processes need artistic

and aesthetic education, scientic and pedagogical

awareness, socio-cultural competence, research,

and methodological equipment of the modern music

teacher (Tusheva, 2023).

To reveal the features of the teacher-researcher-

Professional Art Education Volume 3 (2) 2022 Scientic Journal

musician’s evaluative and analytical activities, we

turn to the methodological position of S.L. Rubinstein

regarding the unity of consciousness and activity

(action) processes, a natural consequence of which

is the allocation of self-consciousness regulatory

function. According to this theory, consciousness

(self-consciousness) as a mechanism of regulation

acts simultaneously as a component of activity and its

product. Since any regulatory inuence is determined

by external and internal criteria, the identication of

their specics becomes the basis for determining the

types of activity regulation. Considering this, the rst

subject regulation is related to ensuring the adequacy

of the research activity operational characteristics to

the features of its subject (object) and the features of

subject activity in general. The second form of activity

regulation is its semantic regulation - the correlation

of the goals and means of scientic research with the

motives, needs, values and attitudes of the subject.

These two forms of activity regulation correlate with

two fundamental characteristics: objectivity and

meaningfulness. In the system of internal regulation

of the researcher’s self-consciousness, which is formed

together with the activity itself, the subject and

semantic subsystems are merged into a single whole.

Consequently, awareness refers both to the subject

of research activity (self-awareness, reection), and

to its content, the process of building and deploying.

In the most general form, the regulatory function of

self-awareness of a teacher-researcher-musician is

manifested in the ability to control, critically evaluate

mental, research and pedagogical actions and correlate

them with the subject of this activity.

Conclusions and prospects for further

research. Thus, comprehending the foregoing in

terms of the features of self-consciousness as a future

teacher-musician’s personality trait, it is necessary to

focus on its qualitative and instrumental properties,

since it is the result of the formation of future teacher-

musician’s scientic and research culture and ensures

its functioning. As a determinant of the outlined

personal phenomenon formation, self-consciousness

determines the depth of scientic and artistic

worldview and evaluative, analytical, reective

and research activities, inuencing the external

(subjective) and internal (semantic) regulation of

scientic research in the eld of art education.

The selected research area is continued in the

development and study of professional and personal

qualities that provide the value-motivational and

mental spheres of the future teacher-musician with a

developed research culture.

Volume 3 (2) 2022

Professional Art Education

REFERENCES

Andrushenko V. P. (2015) Modernisation of pedagogical education in the context of the challenges

of the XXI century. Yevropejski pedagogichni studiyi. 54-63. http://nbuv.gov.ua/UJRN/epc_2015_5-6_8

[in Ukrainian]

Goncharenko S.U. (2003) Applied science Hmelnickij: Vid-vo Hmelnickij gumanitarno-pedagogichnij

institut. 20. https://lib.iitta.gov.ua/707247/1/прикладна%20наука.pdf [in Ukrainian]

Goncharenko S.U. (2010) About fundamental and applied pedagogical researches or «Education is

not built on sand». Shlyah osviti. 3-10. https://core.ac.uk/download/pdf/84274148.pdf [in Ukrainian]

Yeremenko O.V. (2011) Bases of master's degree preparation (a theory and practice of realization

are in the system of music and pedagogical education) . Sumi: SumDPU, 292. https://library.sspu.edu.

ua/wp-content/uploads/2018/04/OMP_Eremenko.pdf [in Ukrainian]

Knyazyan M.O. (2012) Independent research work as a means of preparing students for problem

solutions in professional activity. Teoriya ta metodika navchannya ta vihovannya. (31) 97-107.

http://nbuv.gov.ua/j-pdf/znpkhnpu_ttmniv_2012_31_12.pdf [in Ukrainian]

Kremen V.G., Lugovij V.I., Sauh P.Yu. (2020) Education and science are the basis of innovative

human development. Visnik NAPN Ukrayini, ( 2(2)) 1-5. https://doi.org/10.37472/2707-305x-2020-2-2-14-3

[in Ukrainian]

Lisovij V.A. (2019) Professional development of future musical art masters in the context of an

axiological approach. Estetika i etika pedagogichnoyi diyi. (19) 49-57. http://nbuv.gov.ua/UJRN/

eepd_2019_19_7 [in Ukrainian]

Oleksyuk O.M., Tusheva V.V. (2020) Methodology of scientic research in the eld of art history

and music pedagogy. Tutorial. B.Grinchenko Kiyiv University. 176. https://elibrary.kubg.edu.ua/id/

eprint/32679/1/O_Oleiksuk_V_Tusheva_MND_2020_IM.pdf [in Ukrainian]

Otich O. (2009) Research organization features of post graduate and doctoral students. Osvita

doroslih: teoriya, dosvid, perspektivi (1) 38-46. http://nbuv.gov.ua/UJRN/OD_2009_1_7 [in Ukrainian]

Pavelkiv R.V. (2009) General psychology. Textbook. Kondor, 2009. 576. http://library.mdu.edu.ua/

Documents/Kondor/Akt_31/zagal_psihol.pdf [in Ukrainian]

Sushenko L.O. Conceptual bases of future teachers’ research work organization in the process of

professional training. (2013). Visnik Luganskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka.

Pedagogichni nauki. № 10(4). 149-156. http://nbuv.gov.ua/UJRN/vluf_2013_10(4)__22 [in Ukrainian]

Tuscheva Victoria (2021) Wesentliche Mermale Der Forschugskutur des zukunftigen musiklehrers

(Essential characteristics of the future music teacher’s scientic and research culture). Fragen

der Humanitären Hochshulbildung inder Ukraine. Monographie herausgegeben von Prof. Oleh

Mikhailychenko. AV Akademikerverlag.111-129. http://surl.li/klncm [in Ukrainian]

Professional Art Education Volume 3 (2) 2022 Scientic Journal

Надійшла до редакції / Received: 20.08.22

Рекомендовано до друку / Accepted: 14.10.2022

Volume 3 (2) 2022

Professional Art Education

Мета статті полягає у висвітленні функціональних характеристик самосвідомості та світо-

глядних орієнтацій майбутнього педагога-музиканта як детермінанти формування його науко-

во-дослідницької культури.

Методи та методологія. Методологічного значення для обраної проблематики набувають

ідеї Г.С. Костюка, С.Д. Максименка, С.Л. Рубінштейна щодо розуміння онтології психічних явищ,

узагальнених принципом єдності свідомості та діяльності, розвитку професійно важливих яко-

стей (ПВЯ) особистості у системогенезі діяльності; а також положення вищої мистецької освіти

щодо культурологічного, особистостісно орієнтованого, системного підходів як методологічно-

го підґрунтя у розкритті особливостей самосвідомості майбутнього педагога-музиканта.

Наукова новизна статті полягає у висвітленні мети професійно-світоглядної діяльності та

в контексті науково-дослідницької культури педагога-музиканта розкриття сутності самосвідо-

мості педагога-музиканта, сформованість якої виявляється як підтримка її внутрішньої узгод-

женості і самототожності, вибудовування свідомої дослідницької і педагогічної поведінки на

знаннєвому підґрунті; пізнання себе та пошук сенсу життя через самовдосконалення, самоо-

смислення, самотворення засобами дослідницького пошуку в галузі мистецької освіти.

Результати. Розкрито теоретико-методологічні аспекти проблеми формування науково-до-

слідницької культури майбутніх педагогів-музикантів, зокрема питання щодо їх самосвідо-

мості, смислоутворюючої і професійно-світоглядної діяльності. Визначено науково-дослідниць-

ку культури майбутнього педагога-музиканта як динамічну, інтегративну якість особистості,

що виявляється у здатності до синтезування аналітико-синтетичної, індуктивно-дедуктивної

мисленнєвої діяльності і емоційно-образного осягнення музичного мистецтва, втілення науко-

вого, педагогічного і художнього ідеалу у дослідницький пошук, застосування наукових знань

у педагогічній діяльності в якості науково-теоретичної (пояснювальної) та конструктивно-тех-

нологічної (перетворювальної) функції. Зазначається, що самосвідомість педагога забезпечує

напругу його інтелекту, світоглядних інтенцій, соціальну детермінованість науково-дослідни-

цького пошуку у музично-педагогічній освіті.

Підкреслюється, що особливе значення у смислоутворюючій діяльності дослідника набу-

ває світогляд, який характеризується духовно-естетичною наповненістю і спрямованістю, ви-

являється як ціннісне ставлення до соціокультурних, освітньо-педагогічних процесів крізь при-

зму особистісного світорозуміння.

Зроблено висновок, що результатом формування науково-дослідницької культури майбут-

нього педагога-музиканта стають сформовані якісні та інструментальні властивості самосвідо-

мості, які забезпечують її функціонування.

Ключові слова: науково-дослідницька культура майбутнього педагога-музиканта,

свідомість, самосвідомість, професійно-свідоглядна і смислоутворююча діяльність,

рефлексивність.

УДК [371.124:7.071.2:001](477)

DOI 10.34142/27091805.2022.3.02.01

САМОСВІДОМІСТЬ У ФОРМУВАННІ НАУКОВО-

ДОСЛІДНИЦЬКОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНЬОГО

ПЕДАГОГА-МУЗИКАНТА

доктор педагогічних наук, професор ка-

федри музичного мистецтва ХНПУ імені

Г.С.Сковороди,

Харків, Україна

email: tushevavika@gmail.com

https://orcid.org/0000-0002-9451-0532

Постановка проблеми та її зв’язок з важ-

ливими науковими та практичними завдання-

ми. Сучасна мода дуже мінлива, одні тенденції

змінюють інші. Кожен сезон дизайнери повинні

запропонувати щось нове, щоб здивувати і утри-

мати свого споживача. Для генерації нових ідей

необхідно черпати натхнення. Одним із найбагат-

ших джерел є український народний костюм. Ідея

використання українського костюму при створен-

ні сучасного одягу не нова, вже починаючи з пер-

шої половини ХХ століття народний костюм, його

крій, орнамент, колірні поєднання широко вико-

ристовувалися модельєрами у проектуванні одягу.

Дизайн сучасного костюму не може розвиватися у

відриві від національних традицій. Так, з’являєть-

ся фольклорний (етнічний) стиль.

Українська тематика надихає не тільки

українців. Останні покази відомих світових ди-

зайнерів показали, що українська тематика при-

вертала увагу французького дизайнера Жана-Поля

Готьє (Jean Paul Gaultier, 2005), кутюр’є з модного

дому Valentino, зокрема до створення колекції

«Resort 2017». Будинок моди Gucci продовжував

цю концепцію і використав тему українських пи-

санок для своєї колекції тощо.

Зацікавленість українським національним

Professional Art Education Volume 3 (2) 2022 Scientic Journal

У статті розглянуто питання використання елементів народного українського костюму, його ор-

наментації в дизайні сучасного молодіжного одягу. Відзначено необхідність і важливість збереження й

розвитку традицій в структурі національної культури, а також визначено можливості використання

народних мотивів у створенні як дизайнерського одягу, так і моделей, призначених для масового виробни-

цтва. Виділено значення мистецтва народного костюму як творчого джерела. Обґрунтовано актуаль-

ність проектування і виготовлення сучасного костюму на основі вивчення національної спадщини України.

Проаналізовано та конкретизовано історичний досвід використання елементів українського національно-

го орнаменту в колекціях більшості вітчизняних та зарубіжних дизайнерів. Виділено два напрями викори-

стання форм та ознак народного українського костюму в сучасному дизайні одягу: 1) орнамент незмін-

но постає частиною декоративної структури костюму, іноді набуває статусу композиційного центру;

2) елемент орнаменту не є частиною оздоблювально-декоративної структури костюму, а лягає в осно-

ву самої силуетної форми. Виокремлено практичний досвід використання студентами (майбутніми ди-

зайнерами) елементів традиційного декоративно-ужиткового мистецтва, що надає сучасним колекціям

одягу естетичної виразності, оригінальності, рукотворної творчості й сприяє розвитку національної ми-

стецької культури.

Шляхом аналізу колекцій сучасних дизайнерів та студентів кафедри дизайну було зроблено висновок

про те, що народні мотиви досі залишаються актуальними в проектуванні сучасного одягу і багато мо-

дельєрів вдаються до використання етнічних мотивів. Дизайн сучасного костюму не може розвиватися у

відриві від національних традицій. Досить важливо зберігати й розвивати традиції в структурі національ-

ної культури, а також визначати можливості використання народних мотивів у створенні як дизайнер-

ського одягу, так і моделей, призначених для масового виробництва.

Ключові слова: народний костюм, дизайн одягу, колекція, проектування, орнамент, форма, кон-

струкція.

УДК 7.012.23

DOI 10.34142/27091805.2022.3.02.02

ФОРМИ ТА ОЗНАКИ НАРОДНОГО УКРАЇНСЬКОГО

КОСТЮМУ І ВИКОРИСТАННЯ ЇХ У СУЧАСНОМУ

ДИЗАЙНІ ОДЯГУ

кандидат педагогічних наук, доцент,

завідувач кафедри дизайну факуль-

тету мистецтв Харківського націо-

нального педагогічного університету

імені Г.С.Сковороди,

Член спілки дизайнерів України

Харків, Україна

email: laragrig73@gmail.com

https:/orcid.org/0000-0002-8990-8861

костюмом існувала завжди. Народний костюм – це

безцінне невід’ємне надбання культури народу,

накопичене століттями, він не тільки яскравий

самобутній елемент культури, а й синтез різних

видів декоративної творчості. Принципи компо-

зиційної побудови народного костюму полягають

у чіткості форм, лаконічності конструкції, під-

порядкуванні декору формі, функції, матеріалу,

конструкції тощо. Таким чином, для дизайнера

сьогодні це є прикладом творчого підходу до ство-

рення сучасного молодіжного одягу.

Виходячи з цього, актуальність теми визна-

чається ступенем використання народних тра-

дицій у практиці моделювання сучасного одягу;

створення колекцій на основі народного костюму;

можливості запозичення традицій народного ко-

стюму в сьогоденні і майбутньому.

Аналіз основних досліджень і публікацій.

Безпосередньо проблемами створення різноманіт-

них форм одягу, володіння багатьма видами і тех-

ніками оздоблення та декорування займалися Е.

Антонович (2005), В. Галудзіна-Горобець (2018),

Н. Здоровега (1974), К. Матейко (1996), Т. Кара-Ва-

сильєва (2008), О. Кульчицька (2017), М. Мельник

(2018). Значний внесок у вивчення українського

традиційного вбрання зробили дослідники – Ф.

Вовк (1997) та К. Мошинський (2019). Відомості про

український традиційний костюм зібрані у пра-

цях О. Вороної (2021), Ю. Горшко (2004), М. Костель-

ної (2018), Т. Ніколаєвої (2012), В. Міронова (1971), С.

Темеріна (2016), Я. Прилипко (1970) та інші.

Так, принципи створення модних сезон-

них колекцій одягу, де елементам традиційного

українського вбрання надається особливого зна-

чення, знайшли відображення в працях М. Мель-

ника (1918). Водночас одяг з позиції культурології,

історії та етнографії стали предметом досліджен-

ня Т. Ніколаєвої (2011), яка в своїх монографічних

працях описує особливості традиційних костюмів

різних регіонів України. Поряд із цим, Н. Камінсь-

ка та С. Нікуленко звертали увагу на історію мод-

ного вбрання, що знайшло відображення у праці

«Костюм в Україні від епохи Київської Русі до ХХІ

століття» (Камінська, Н., Нікуленко, С., 2004). Ці

дослідження хоч і не розкривають форми, ознаки

народного українського костюму в змісті їх вико-

ристання у сучасному дизайні одягу, проте дають

яскраву можливість розглядати ці праці в якості

джерельної бази, сприяють подальшому вивчен-

ню можливостей гармонійної взаємодії традицій-

ного українського костюму і моди.

Формулювання цілей та завдань статті.

Мета статті полягає у виявленні значущості націо-

нального костюму, як творчого джерела для мо-

дернізації існуючих прийомів формоутворення у

сучасному дизайні одягу.

Викладення основного матеріалу дослід-

ження. Зацікавленість українським національ-

ним костюмом існувала завжди. Народний ко-

стюм – це безцінне невід’ємне надбання культури

народу, накопичене століттями, він не тільки яс-

кравий самобутній елемент культури, а й синтез

різних видів декоративної творчості. Так, у 1919

році при відділі Образотворчого мистецтва ство-

рюється «Майстерня сучасного костюму», роботу

очолює майстер – модельєр Н. Ламанова (Стриже-

нова, 1989).

У той час досконало обстежується тради-

ційний костюм Київщини, що увібрав найкращі

риси вбрання різних регіонів України та яскраво

віддзеркалював самобутність, неповторність ма-

теріальної, духовної і художньої культури україн-

ського народу.

20-і роки минулого століття залишили яскра-

ву сторінку позитивного досвіду з питань створен-

ня професійних, унікальних колекцій сучасного

костюму, розроблених на національній основі.

Саме у цей період закладались теоретичні основи

моделювання сучасного одягу з урахуванням тра-

диційного досвіду, зароджувались шляхи транс-

формації українського національного костюму в

професіональній культурі майбутнього. Перші ко-

лекції, створені на традиційній основі, користува-

лись великим успіхом серед місцевого населення і

отримали високу оцінку за кордоном, у тому числі

на виставці, яка відбулась у 1925 році в Парижі.

Так, під керівництвом Н. Лозовського, який неза-

баром буде очолювати Київський Будинок моде-

лей, приділяється значна увага підготовці кадрів,

а саме художників костюму, модельєрів, конструк-

торів.

У післявоєнні роки активізується звернен-

ня художників-модельєрів до народного досвіду

створення костюму. Моделі жіночого одягу, в яких

використані локальні варіанти народного крою

та традиційне розташування декору, займають

помітне місце в експозиції виставки українського

мистецтва в Москві у 1951 p., отримуючи широке

визнання (Термін, 1951).

Підхід до використання традицій у сучасно-

му моделюванні якісно змінюється в 50-60-х роках

ХХ ст. У цей період здійснюються перші спроби

впровадження моделей сучасного одягу, розробле-

ного з використанням народного крою та декору

Volume 3 (2) 2022Professional Art Education

у масове виробництво. Провідні українські ху-

дожники-модельєри, звертаючись до історичного

досвіду, шукають шляхи найбільш вдалого його

поєднання з вимогами часу, новими технічними

можливостями.

Яскраві та оригінальні за формою і конструк-

цією моделі українських художників-модельєрів

(Г. Мепана, Н. Подольської, А. Лохманюк, Н. Топин-

ко) друкують не тільки в місцевих журналах, ай

по всьому світу (Матейко, 1996). Так, у 60-і роки ХХ

ст. художники-текстильники розробляють ткани-

ни, в основу композиції яких лягають принципи

української орнаментації, а саме: узорчаста кай-

ма, чергування орнаментальних вертикальних та

горизонтальних смуг, різноманітні варіації плах-

тового малюнку, яскраві поліхромні рослинні сю-

жети. Широке розповсюдження цей напрямок от-

римав на Київському та Дарницькому шовкових

комбінатах, які виробляли набивні суконні тка-

нини із натурального та штучного шовку. Поруч

з набивними, на Київській трикотажній фабриці

розробляються трикотажні та жакардові орна-

ментовані полотна, в яких використовується і до-

свід доморобного візерунчатого ткацтва. Успішно

працюють в напрямку розвитку кращих традицій

народного ткацтва Одеський текстильний ба-

вовняний, Ровенський та Житомирський льо-

нокомбінати, Київська і Одеська прядильно-тек-

стильні фабрики (Савельєва, 1967).

У 70-і роки проблема використання націо-

нальних традицій виходить за рамки чисто прак-

тичних інтересів. Вона стає основою зближення

фахівців різних напрямків культури і науки, в

першу чергу етнографів, мистецтвознавців, пра-

цівників легкої промисловості. Ця робота відбу-

вається при тісній співпраці науково-дослідниць-

ких академічних, навчальних інститутів, а також

наукових установ різних галузей легкої промис-

ловості разом з творчими колективами Будинків

моделей, фабрик і музеїв. Здійснюються наукові

дослідження, проводяться конференції, семінари

з питань художнього проектування одягу різного

призначення, відбувається впровадження етно-

графічних матеріалів і знань у сучасну практику.

Досліджуються народні традиції в моделюванні

сучасного одягу не тільки східнослов’янських, а й

інших народів (Король, 2015).

Початок ХХ ст. характеризується появою но-

вих течій і нових імен в українському дизайні. На

світовий подіум виходять Лілія Пустовіт, Сергій

Бизов, Олена Ворожбіт та інші, які черпали натх-

нення в традиційному українському костюмі (Ма-

тейко, 1996).

Сьогодні в Україні ведеться всебічна популя-

ризація кращих зразків одягу, розроблених за на-

родними мотивами. Цьому сприяють публікації в

журналах, широкі покази моделей, як в Україні,

так і за кордоном. Зміни в костюмі та зберігання

традицій добре простежуються у колекціях сучас-

ного одягу ХХІ ст.

Етнофешн від Юлії Магдич стрімко завоював

популярність в Україні і за кордоном. Дизайнер

робить акцент на етнічних орнаментах, якими

вдало декорує вбрання з льону, вовни, кашеміру,

вельвету. Сміливо прикрашає українською ви-

шивкою речі покрою кімоно (Ідеї на тему «Юлія

Магдич» Одяг, сукні, сукня, 2021).

Бренд Lili Bratus створює вбрання зі своїм осо-

бливим почерком і полонить серця прихильниць

стильним етнічним одягом: пальто з лаконічною

вишивкою на спині, теплими сукнями з орнамен-

тами-оберегами, жилетами з відкритими шва-

ми. На думку дизайнера, одна з характерних рис

традиційного українського костюма – багатоша-

ровість, дуже актуальна і в наш час (Петракова,

2016).

Мультибрендовий проект «Зерно» об’єднує

дизайнерів й майстрів, які працюють виключно з

екологічними матеріалами. Це одяг вільного крою

і природної колористики, який вдало доповнюють

етнічні аксесуари: яскраве намисто, шкіряні або

дерев’яні сумки, прикрашені тисненням, розпи-

сом або різьбленням.

Дизайнер Анна Козак випускає одяг і аксесу-

ари для впевнених в собі українок, підкреслюючи

їх гармонійне поєднання сили і чуттєвості. Так

створюється стиль етнофанки, властивий бренду

Kozzachka by Anya Ko. Увагу привертають і яскраві

масивні намиста з дерева і металу, здатні стати ет-

нічною родзинкою сучасного образу.

Сучасний одяг, на створення якого дизайнера

Христину Рачицьку надихає традиційне українсь-

ке вбрання, тонко прикрашене вишивкою, стріч-

ками, гофруванням (дрібними складочками).

Бренд Nenka відтіняє повсякденний одяг

делікатними етнічними елементами. Яскравими

українськими орнаментами прикрашені ділові

сукні, спортивні костюми, спідниці, шорти, сороч-

ки, жилети. Наприклад, цікаве рішення - штани з

екошкіри з барвистими орнаментальними встав-

ками в дуеті з лаконічною сорочкою.

Українська тематика надихає не тільки

українців. Так, у 2005 році в рамках Тижня моди

в Парижі відбувся показ нової колекції Haute

Professional Art Education Volume 3 (2) 2022 Scientic Journal

Couture Осінь-Зима 2006 французького дизайне-

ра Жана-Поля Готьє (Jean Paul Gaultier). В основу

колекції лягли враження кутюр’є від поїздки до

України. Будинок моди Gucci постарався продов-

жити цю концепцію і використав тему українсь-

ких писанок для своєї колекції, так Фріда Джаніні

у 2008-2009 роках об’єднала ділову строгість своїх

комплектів з яскравими, традиційними принта-

ми.

У 2013 році відразу двоє дизайнерів випу-

стили в світ колекцію, присвячену «Українським

амазонкам» в Нью-Йорку і в Парижі. Аналізуючи

свої колекції Прабала Гурунг і П’ю говорили, що

прообразом стали сучасні амазонки, які живуть

в Україні. Українські мотиви надихнули кутюр’є

з модного дому Valentino до створення колекції

«Resort 2017».

Показ цієї колекції відбувся влітку 2017 року

у Гавані. Нова круїзна колекція Марії Грації Кьюрі

та П’єрпаоло Піччолі з великого модельного дому

Valentino вирізняється родзинкою - поєднанням

відомих силуетів цього бренду з традиційним

українським одягом і українськими вишитими ві-

зерунками.

Потрібно згадати, що і раніше кутюр’є з мод-

ного дому Valentino звертались до української те-

матики. Так, у колекції італійців весна-літо 2015

були речі прикрашені вишитим орнаментом, а

саме сорочки, сукні, «жупани», безрукавки з овчи-

ни і навіть костюми із традиційною українською

вишивкою.

Значне місце використанню етнічних мо-

тивів приділяється на заняттях з проектування

костюму на кафедрі дизайну у ХНПУ імені Г.С. Ско-

вороди. Головне завдання що постає перед студен-

тами це створення сучасного одягу яке не повинно

перетворюватися на автентичну копію народного

костюму, а ґрунтуватися на тонкому та делікатно-

му асоціативному зв’язку, для досконалості та гар-

монійності проектованої форми.

Використання студентами елементів тради-

ційного декоративно-ужиткового мистецтва надає

сучасним колекціям одягу естетичної виразності,

оригінальності, рукотворності і сприяє розвитку

національної мистецької культури. Під час роз-

робки сучасного одягу, на основі національних

традицій здобувачі користуються основними еле-

ментами, а саме: принципами формоутворення,

тектонічною структурою форми, пропорцією, рит-

мом, колоритом, орнаментацією, конструктивною

побудовою, матеріалом, традиційною технологією

виготовлення (див. рис. 1; рис. 2).

Volume 3 (2) 2022Professional Art Education

Рис. 1. Розробки студентів кафедри дизайну

ХНПУ імені Г.С.Сковороди

Professional Art Education Volume 3 (2) 2022 Scientic Journal

Рис. 2.

Розробки студентів

кафедри дизайну ХНПУ

імені Г.С.Сковороди

Сучасна мода тягнеться до ідеальності, самовдосконалення. Чіткі строгі лінії потроху витісняють

вільний силует та невимушеність форм. Але модний етнічний стиль майстерно розбавляє цю суворість та

аскетичність (див. рис. 3).

Рис. 3.

Розробки студентів кафедри дизайну ХНПУ

імені Г.С.Сковороди

Volume 3 (2) 2022Professional Art Education

Принципи народного моделювання проявляються в особливостях крою, конструкціях елементів,

розташування декору у сучасному одязі. Емоційно-образна сторона домінує у навчальному процесі, велика

увага приділяється різноманітним традиційним прийомам оздоблення костюму. У цій взаємодії народних

традицій та сучасності втілено шляхетне завдання – показати багатство та різноманітність національного

костюму, зберегти різні техніки та технології українського народного мистецтва (див. рис.4; рис. 5).

Рис. 5

Розробки студентів

кафедри дизайну

ХНПУ

імені Г.С.Сковороди

Рис. 4.

Розробки студентів

кафедри дизайну

ХНПУ

імені Г.С.Сковороди

Professional Art Education Volume 3 (2) 2022 Scientic Journal

Елементи українського національного ор-

наменту незмінно фігурують у колекціях біль-

шості вітчизняних дизайнерів.

Тому, можна виділити два напрями ро-

звитку цієї теми: у першому випадку орна-

мент незмінно постає як частина декоративної

структури костюму, його ритмічною частиною,

іноді орнаментальні мотиви набувають стату-

су композиційного центру.

Другий підхід, що представляється більш

цікавим, полягає у тому, що елемент орнамен-

ту не є частиною оздоблювально-декоративної

структури костюму, а лягає в основу самої си-

луетної форми (див. рис. 6; рис. 7).

Рис. 7

Розробки студентів кафедри дизайну ХНПУ

імені Г.С.Сковороди

Висновки.

Отже, можна сказати, що національний ко-

стюм – особливий об'єкт творчої діяльності дизай-

нера. Мистецтво створення костюму в етнічному

стилі вимагає від творця майстерності, знань,

фантазії, смаку, певних навичок. Вплив українсь-

кого костюму на моду дуже значний, рік за роком

ми зустрічаємо його на подіумах усього світу.

Елементи які використовують сучасні ди-

зайнери стають все більш стилізовані, але від

цього вони не втрачають привабливості, тому що

в народному мистецтві захована єдність людини

і природи, яка допомагає творцям створювати

нові образи.

Перспективами подальших досліджень можуть стати питання розвитку національної моди за

умов одночасної модернізації етнічного та збереження культурної української самобутності; пошук ди-

намічних методик проєктування та створення модного костюму на принципі варіативності традицій та

впровадження інноваційних розробок у галузі дизайну найкращих зразків одягу.

Рис. 6

Розробки студентів кафедри дизайну ХНПУ

імені Г.С.Сковороди

Volume 3 (2) 2022Professional Art Education

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Hryhorova, larysa. (2021). Development of Author’s Invoices and Their Use in Design Projects of Modern

Clothing. Professional Art Education, 2(1), 35-44. https://doi.org/10.34142/27091805.2021.2.01.05

Jean Paul Gaultier (2005). Hardcover. September 1, 134 pages, https://www.amazon.com/jean-paul-gaultier-

memoires-French/dp/2843237793 [in French]

Антонович, Є. А. (2005). Теорія і методика дизайну в контексті розвитку концепції сучасного націо-

нального дизайну. Педагогіка вищої та середньої школи: зб. наук. праць. Спец. вип.: Мистецько-педагогічна

освіта: проблеми та перспективи. Кривий Ріг: Вид-во КДГГУ, (13).

Галудзіна-Горобець, В. І.(2018). Естетичні пріоритети постмодернізму як чинник становлення істориз-

му в дизайні одягу другої половини ХХ–початку ХХІ ст.: історіографічний аспект. Вітчизняна наука на зламі

епох: проблеми та перспективи розвитку, 32-35. https://dspace.kmf.uz.ua/jspui/bitstream/123456789/1132/1/

Meszaros_L_Vyvchennia_spektroskopichnykh_kharakterystyk_eroziinoi_plazmy_2018.pdf

Гошко, Ю. (2004). Народний одяг. Етнографія України : навч. посіб. для студ. ВНЗ. Вид. 2-е, переробл.

та допов. Львів, 239–266.

Ніколаєва, Т. (2012) Математичне моделювання залежностей між кількісними ознаками конструкції

українського історичного одягу. Вісник Київського національного університету технології та дизайну, № 1.

121–126. http://www.nbuv.gov.ua/portal/Natural/Vknutd/2012_1/121_126.pdf

Здоровега, Н. І. (1974). Нариси народної весільної обрядовості на Україні. Kyiv: Naukova dumka.

http://surl.li/klymw

Ідеї на тему «ЮЛІЯ МАГДИЧ». Одяг, сукні, сукня (2021). Онлайн-платформа Pinterest.

https://www.pinterest.com/irynaoginska/юлія-магдич/

Камінська, Н., Нікуленко, С. (2004). Костюм в Україні від епохи Київської Русі до ХХІ століття. Золоті

сторінки, 208 с.

Кара-Васильєва, Т. (2008). Історія української вишивки. Мистецтво.

Король, Н. (2015). Народні традиції в моделюванні дитячого одягу: історичний досвід українських

дизайнерів. Вісник Львівської національної академії мистецтв. Вип. 26., 198-209. http://nbuv.gov.ua/UJRN/

Vlnam_2015_26_23

Косміна, Т., Ніколаєва, Т. (1980). Творчі зв’язки науковців та практиків. Народна творчість та етно-

графія, №4.

Костельна, М. В. (2018). Етнічний полістилізм в дизайні одягу другої половини ХХ–початку ХХІ століт-

тя. Art and Design, (3), 85-95. https://doi.org/10.30857/2617-0272.2018.3.8

Матейко, К.(1996). Український народний одяг: етнографічний словник. НАН України. Інститут наро-

дознавства. Наукова думка, 196 с. http://resource.history.org.ua/item/0013287

Мельник, М. (2018). Мода: від авангарду до япстерів. MODOSLAV, 190с. https://www.academia.

edu/36242496/

Миронов, В. (1971). Міський костюм на Україні (кінець ХІХ – початок ХХ ст.). Народна творчість та

етнографія. № 5. 20–29.

Мошинський Казимир (2019). Енциклопедія Сучасної України. НАН України. Інститут енциклопедич-

них досліджень НАН України https://esu.com.ua/article-6883

Ніколаєва, Т. (2011). Тектоніка формоутворення костюма. Навчальний посібник. 3-тє видання, до-

повнене. Арістей, 340 с.

Олена Кульчицька і народний одяг Заходу України (2017). Бібліотека українського мистецтва, Вере-

сень, №4. https://uartlib.org/olena-kulchytska-narodnyj-odyag-zahodu-ukrayiny/

Professional Art Education Volume 3 (2) 2022 Scientic Journal

Петракова, Т. (2016). Lili Bratus. Онлайн-журнал UKRAINIAN PEOPLE. https://ukrpeople.com/proekty/

top-15-dizajnerov/item/695-lili-bratus

Прилипко, Я. (1970). Класифікація народних головних уборів. Народна творчість та етнографія.

№ 5. 27–37.

Савельєва, І. (1967). Народний костюм: форма та функція. Декоративне мистецтво, №11.

Стриженова, Т. (1989). Судьба Надежды Ламановой. Журнал мод, № 4. https://aeld.org.ua/mod3/

mod28_1.html

Сушко, В. (2019) Взуття в українській традиційній культурі. Народна творчість та етнологія, 4 (380),

48–55. https://doi.org/10.15407/nte2019.04.048

Термін, С. (1951). Народне мистецтво. По матеріалам виставки 1951 року.

Федір Кіндратович Вовк (1997). Дослідження. Спогади. Біографія. До 150-ліття з дня народження вче-

ного. Нью-Йорк https://esu.com.ua/article-35231

REFERENCES

Hryhorova, larysa. (2021). Development of Author’s Invoices and Their Use in Design Projects of Modern

Clothing. Professional Art Education, 2(1), 35-44. https://doi.org/10.34142/27091805.2021.2.01.05 [in Ukrainian]

Jean Paul Gaultier (2005). Hardcover. September 1, 134 pages, https://www.amazon.com/jean-paul-gaultier-

memoires-French/dp/2843237793 [in French]

Antonovych, YE. A. (2005). Teoriya i metodyka dyzaynu v konteksti rozvytku kontseptsiyi suchasnoho

natsionalʹnoho dyzaynu [Design theory and methodology in the context of the development of the concept of modern

national design]. Pedahohika vyshchoyi ta serednʹoyi shkoly: zb. nauk. pratsʹ. Spets. vyp.: Mystetsʹko-pedahohichna

osvita: problemy ta perspektyvy, №13. [in Ukrainian]

Haludzina-Horobetsʹ, V. I. (2018). Estetychni priorytety postmodernizmu yak chynnyk stanovlennya

istoryzmu v dyzayni odyahu druhoyi polovyny ХХ –pochatku ХХІ st.: istoriohrachnyy aspekt [Aesthetic priorities

of postmodernism as a factor in the formation of historicism in clothing design of the second half of the 20th

to the beginning of the 21st centuries: historiographical aspect]. Vitchyznyana nauka na zlami epokh: problemy

ta perspektyvy rozvytku, 32-35. https://dspace.kmf.uz.ua/jspui/bitstream/123456789/1132/1/Meszaros_L_

Vyvchennia_spektroskopichnykh_kharakterystyk_eroziinoi_plazmy_2018.pdf [in Ukrainian]

Zdoroveha, N. I. (1974). Narysy narodnoyi vesilʹnoyi obryadovosti na Ukrayini [Essays on folk wedding rituals

in Ukraine]. Naukova dumka. http://surl.li/klymw [in Ukrainian]

Ideyi na temu «YULIYA MAHDYCH» Odyah, sukni, suknya (2021) [Ideas on the topic «YULIA MAGDYCH»

Clothes, dresses, dress]. Onlayn-platforma Pinterest. https://www.pinterest.com/irynaoginska/yuliya-mahdych/

[in Ukrainian]

Kara-Vasylʹyeva, T. (2008). Istoriya ukrayinsʹkoyi vyshyvky [History of Ukrainian embroidery]. Mystetstvo. [in

Ukrainian]

Kaminsʹka, N., Nikulenko, S. (2004). Kostyum v Ukrayini vid epokhy Kyyivsʹkoyi Rusi do ХХІ stolittya [Costume

in Ukraine from the era of Kyivan Rus to the 21st century]. Zoloti storinky, 208 s. [in Ukrainian]

Korolʹ, N. (2015). Narodni tradytsiyi v modelyuvanni dytyachoho odyahu: istorychnyy dosvid ukrayinsʹkykh

dyzayneriv [Folk traditions in children’s clothing modeling: historical experience of Ukrainian designers.]. Visnyk

Lʹvivsʹkoyi natsionalʹnoyi akademiyi mystetstv. Vyp. 26., 198-209. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vlnam_2015_26_23 [in

Ukrainian]

Kosmina, T., Nikolayeva, T. (1980). Tvorchi zvʺyazky naukovtsiv ta praktykiv [Creative connections of scientists

and practitioners]. Narodna tvorchistʹ ta etnohraya, №4. [in Ukrainian]

Kostelʹna, M. V. (2018). Etnichnyy polistylizm v dyzayni odyahu druhoyi polovyny ХХ – pochatku ХХІ stolittya

Volume 3 (2) 2022

Professional Art Education

[Ethnic polystylism in clothing design of the second half of the 20th to the beginning of the 21st century]. Art and

Design, (3), 85-95. https://doi.org/10.30857/2617-0272.2018.3.8 [in Ukrainian]

Mateyko, K. (1996). Ukrayinsʹkyy narodnyy odyah: etnohrachnyy slovnyk [Ukrainian folk clothes: an

ethnographic dictionary]. NAN Ukrayiny. Instytut narodoznavstva. Naukova dumka, 196 s. http://resource.history.

org.ua/item/0013287 [in Ukrainian]

Melʹnyk, M. (2018). Moda: vid avanhardu do yapsteriv [Fashion: from the avant-garde to the Japsters].

MODOSLAV, 190s. https://www.academia.edu/36242496/ [in Ukrainian]

Moshynsʹkyy Kazymyr (2019). Entsyklopediya Suchasnoyi Ukrayiny [Encyclopedia of Modern Ukraine.].

Instytut entsyklopedychnykh doslidzhenʹ NAN Ukrayiny https://esu.com.ua/article-6883 [in Ukrainian]

Hoshko, YU. (2004). Narodnyy odyah. Etnohraya Ukrayiny : navch. posib. dlya stud. VNZ [Folk clothes.

Ethnography of Ukraine: teaching. manual for students university Kind]. Vyd. 2-e, pererobl. ta dopov. Lʹviv, 239–

266. [in Ukrainian]

Nikolayeva, T. (2011). Tektonika formoutvorennya kostyuma [Tectonics of costume formation]. Navchalʹnyy

posibnyk. 3-tye vydannya, dopovnene. Aristey, 340 s. [in Ukrainian]

Nikolayeva, T. (2012) Matematychne modelyuvannya zalezhnostey mizh kilʹkisnymy oznakamy konstruktsiyi

ukrayinsʹkoho istorychnoho odyahu [Mathematical modeling of dependencies between quantitative features of the

design of Ukrainian historical clothing]. Visnyk Kyyivsʹkoho natsionalʹnoho universytetu tekhnolohiyi ta dyzaynu, №

1. 121–126. http://www.nbuv.gov.ua/portal/Natural/Vknutd/2012_1/121_126.pdf [in Ukrainian]

Olena Kulʹchytsʹka i narodnyy odyah Zakhodu Ukrayiny (2017) [Olena Kulchytska and folk clothes of Western

Ukraine]. Biblioteka ukrayinsʹkoho mystetstva, Veresenʹ, №4. https://uartlib.org/olena-kulchytska-narodnyj-

odyag-zahodu-ukrayiny/ [in Ukrainian]

Petrakova, T. (2016). Lili Bratus [Lili Bratus.] Onlayn-zhurnal UKRAINIAN PEOPLE. https://ukrpeople.com/

proekty/top-15-dizajnerov/item/695-lili-bratus [in Ukrainian]

Savelʹyeva, I. (1967). Narodnyy kostyum: forma ta funktsiya [Folk costume: form and function]. Dekoratyvne

mystetstvo, №11. [in Ukrainian]

Sushko, V. (2019) Vzuttya v ukrayinsʹkiy tradytsiyniy kulʹturi [Folk creativity and ethnology]. Narodna

tvorchistʹ ta etnolohiya, 4 (380), 48–55. https://doi.org/10.15407/nte2019.04.048 [in Ukrainian]

Fedir Kindratovych Vovk (1997). Doslidzhennya. Spohady. Biohraya [Research. Memoirs. Biography]. Do

150-littya z dnya narodzhennya vchenoho. Nʹyu-York https://esu.com.ua/article-35231 [in Ukrainian]

Надійшла до редакції / Received: 22.08.22

Рекомендовано до друку / Accepted: 14.10.2022

Professional Art Education Volume 3 (2) 2022 Scientic Journal

The purpose of the article is to reveal the signicance of the national Ukrainian costume as a

creative source for the modernization of existing techniques of form formation in modern clothing

design.

Methods & methodology. The analysis of Ukrainian folk and modern costume was carried out in

a combination of several methods important for understanding the components of the research subject

– art history, cultural, concrete historical, comparative-historical and design analysis.

Scientic novelty is determined by the degree of use of folk traditions for modern clothes

modeling; creation of collections based on folk costume; possibilities of borrowing of the traditional

folk costume in modern conditions and in future. The historical experience of using elements of the

Ukrainian national ornament in the collections of most domestic and foreign designers is analyzed and

specied. Two directions of using the forms and features of the Ukrainian national costume in modern

clothing design are distinguished: 1) the ornament invariably appears as part of the decorative structure

of the costume, sometimes acquiring the status of a compositional center; 2) the ornament element is

not part of the decorative structure of the costume but is the basis of the silhouette form itself. The

practical experience of using elements of traditional decorative and applied art by students (future

designers) is singled out, which gives modern clothing collections aesthetic expressiveness, originality,

man-madeness and contributes to the development of national artistic culture.

Results. The national costume is a special object of creative activity of the designer. The art of

creating a costume in an ethnic style requires skill, knowledge, imagination, taste, and certain skills

from the creator. The elements used by modern designers are becoming more and more stylized, but

they do not lose their appeal because folk art hides the unity of man and nature, which helps creators

create new images. The idea of using the Ukrainian costume in the creation of modern clothes is not new,

since the rst half of the 20th century, the folk costume, its cut, ornament, and color combinations have

been widely used by fashion designers in the design of clothes. The need and importance of preserving

and developing traditions in the structure of national culture was noted, as well as the possibilities

of using folk motifs in the creation of both designer clothes and mass production. The importance of

folk costume art as a creative source is highlighted. The relevance of designing and manufacturing a

modern costume based on the study of the national heritage of Ukraine is substantiated. The design of

a modern suit cannot develop in isolation from national traditions. It is quite important to preserve and

develop traditions in the structure of national culture, as well as to determine the possibilities of using

folk motifs in the creation of both designer clothes and mass production.

Keywords: folk costume, clothing design, collection, design, ornament, form, construction.

DOI 10.34142/27091805.2022.3.02.02

FORMS AND SIGNS OF THE UKRAINIAN NATIONAL

COSTUME AND THEIR USE IN MODERN CLOTHING

DESIGN

Candidate of Pedagogical Sciences, Assistant

Professor of the Department of Design,

Member of the National Union of Designers

of Ukraine, H.S. Skovoroda Kharkiv National

Pedagogical University

Kharkiv, Ukraine

email: laragrig73@gmail.com

https://orcid.org/0000-0002-8990-8861

Постановка проблеми та її зв’язок з важли-

вими науковими та практичними завданнями.

В урядових документах, зокрема законах України

«Про освіту» (2017), «Про загальну середню освіту»

(2022), «Про вищу освіту» (2014), Державній про-

грамі «Вчитель» (2002), Національній доктрині ро-

звитку освіти України в ХХ столітті (2002), Націо-

нальній стратегії розвитку освіти в Україні до 2021

року (2013), йдеться про високі вимоги щодо рівня

професійної підготовки вчителя, удосконалення

якої є метою й засобом соціально-економічного та

духовного прогресу суспільства. Розглядаючи про-

блему якісної професійної підготовки майбутньо-

го вчителя, не можливо обійти один із важливих

її аспектів – голосовий, оскільки голос є основним

інструментом професійної діяльності. За даними

психологів, ефективність процесу комунікації на

55 % залежить від візуальних уявлень, пов’язаних

із зовнішнім виглядом, виразністю міміки, жестів,

на 38 % забезпечується якістю голосу, його моду-

льованістю, чіткістю та акцентованістю мови й

лише 7 % визначається значенням слів. Саме тому,

за класифікацією Союзу європейських фоніатрів

(UEP), професія педагога належить до професії з

високими вимогами до якостей голосу (Morrow, &

Connor, 2011). Для педагога надзвичайно важливо

не тільки мати технічно підготовлений голосомов-

ний апарат, а й уміти підтримувати його у здоро-

вому та працездатному стані, а також правильно

та ефективно використовувати залежно від умов і

завдань педагогічної діяльності.

Аналіз наукових досліджень і публікацій.

Сучасними вченими досліджувалися різні аспек-

ти проблеми підготовки майбутнього вчителя до

У статті обґрунтовується сутність голосової культури майбутнього вчителя та структуру, яка

представлена єдністю чотирьох взаємопов’язаних структурних блоків: професійно-педагогічного, тех-

нічного, гігієнічного, психологічного. Новизна дослідження полягає в цілісному виділенні функціональних

компонентів, що забезпечують реалізацію структурних компонентів голосової культури, а їх виділення

розкриває процесуальну сторону цього питання. Встановлено, що голосова культура має складну струк-

туру, яка представлена єдністю чотирьох взаємопов’язаних блоків: професійно-педагогічного, технічного

(забезпечення підготовки голосового апарату до підвищеного голосового навантаження),гігієнічного (під-

тримка голосового апарату у здоровому та працездатному стані), психологічного (спрямовання на до-

сягнення взаєморозуміння з іншими суб’єктами педагогічного процесу шляхом урахування особливостей

голосоутворення). Виділені структурні блоки представлені єдністю чотирьох універсальних для кожного

структурного блоку компонентів: мотиваційно-аксіологічного, когнітивного, діяльнісно-практичного

та рефлексивного. Виходячи зі специфіки діяльності вчителя та варіативності його взаємин, визначено

основні функції: пізнавальна, гностична, ціннісно-орієнтаційна, прогностично-орієнтована, прогностич-

но-профілактична, комунікативна, розвивально-виховна, енергетична, розподільна, захисна, рефлексивна.

Доведено, що оволодіння вчителем культурою голосу дозволяє зменшити негативний вплив факторів про-

фесійної діяльності на стан голосового апарату вчителя та підтримувати стан голосового апарату в

здоровому та працездатному стані. Сформульовано припущення, що розвиток вокальної культури допо-

магає досягти кращої взаємодії з оточуючими і з мінімальними наслідками для стану свого голосового

апарату.

Ключові слова: голос, голос мовлення, порушення голосу, майбутні вчителі, культура голосу, струк-

турні блоки, структурно-функціональні компоненти, професійна підготовка.

УДК 378.147: 159.925.8

DOI 10.34142/27091805.2022.3.02.03

СТРУКТУРА РОЗВИТКУ ГОЛОСОВОЇ КУЛЬТУРИ

МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ

(теоретико-методологічний аспект)

доктор педагогічних наук, професор, Хар-

ківський національний педагогічний

університет імені Г. С. Сковороди

Харків, Україна

email: leperetyagavvmakarov@gmail.com

https://orcid.org/0000-0002-3686-2601

Volume 3 (2) 2022Professional Art Education

24 © Lyudmyla Peretyaha

професійної діяльності. Це знайшло відображен-

ня в працях педагогів А. Бойко (2009), І. Глазкової

(2004), Н. Гузій (2007), І. Зязюн (2011), А. Капської

(2010), В. Лозової (2002), О. Отич (2014), І. Пальшко-

ва (2014), Л. Пєхоті (2003); психологів (Бех, 2018), та

інших. Традиційно питання розвитку голосу вирі-

шувалися в межах підготовки вчителів музики,

передбачаючи розвиток вокального голосу (Л. Гав-

риленко (2012), Н. Гребенюк (2016), Л. Василенко,

О. Прядко (2012) та ін.). Між тим питання мовного

голосу педагога завжди охоплювало більш широке

коло професійних умінь, пов’язаних із: педагогіч-

ною майстерністю (М. Барахтян (2018), Є. Барбіна

(2012), І. Зязюн (2013), В. Семиченко (2007), Н. Тара-

севич (2012) та ін.); педагогічною технікою (О. Аб-

дуліна, І. Зазюн, В. Кан-Калік, В. Лісовська, О. Сав-

ченко, Н. Тарасевич) та інших.

Спостереження за професійною діяльністю

вчителів та результати їхнього анкетування дово-

дять, що саме голос найчастіше їх «підводить». Це

може виявлятися по-різному: від суб’єктивних від-

чуттів (швидкої стомлюваності голосу, обмеження

діапазону звучання, сухості в гортані, першінні)

до повної втрати голосу. Порушення голосу зни-

жують працездатність практично в усіх людей, а

для представників голосомовних професій стають

причиною того, що педагоги не можуть виконува-

ти свої професійні обов’язки в повному обсязі та

створюють загрозу професійній придатності. За

даними лікарів-фоніатрів, рівень порушень голо-

су серед педагогів у середньому становить 65 %

(Лаврова, 2007). Останнім часом спостерігається

тривожна загальносвітова тенденція збільшення

кількості порушень голосу серед педагогів із 30 –

40 % (30 – 60-ті рр. ХХ ст.) до 55 – 60 % випадків у

90-ті роки ХХ ст. За останніми дослідженнями, 86

% учителів загальноосвітніх шкіл мають функціо-

нальні порушення голосу (Morrow, & Connor, 2011).

Проблеми з голосом цікавлять широкий загал

не тільки вітчизняних, але й зарубіжних дослід-

ників, серед яких слід виділити праці L. Darnley

(2005), E. Vilkman (2004), E. Niebudek-Bogusz (2006),

M. Sliwińska-Kowalska (2006), S. Martin (2005) та ін.

Світова спільнота щорічно 16 квітня, починаючи

з 1999 року, відзначає Міжнародний день голосу

(WorldVoiceDay), мета якого – привернути увагу

людей до свого голосута поширити знання про

способи підтримки голосового апарату у здорово-

му та працездатному стані.

Найбільш схильними до виникнення пору-

шень голосу є ті вчителі, які мають неправиль-

ну техніку голосоведіння, що призводить до

перенапруги голосового апарату. Це стає причи-

ною виникнення різного роду порушень голосу,

що виникає у працездатному віці (25–55 років)

(Niebudek-Bogusz, & Sliwińska-Kowalska, 2006) та

спричиняють тривалу непрацездатність, а іноді й

інвалідність (Лаврова, 2007), змушуючи педагогів

передчасно змінювати професію, а це позбавляє

суспільство кваліфікованих кадрів (Шидловська,

2011, с. 224). Збільшення пенсійного віку в Україні

вимагає від педагогів ще ретельніше піклуватися

про стан свого голосового апарату, підтримуючи

його в здоровому та працездатному стані. Най-

більш схильними до виникнення порушень голо-

су є вчителі-початківці. Так, за нашими досліджен-

нями, вже на першому році роботи 55 % молодих

педагогів мають різні за ступенем порушення

голосу, а в перші три роки роботи – 72 %. Це дає

право стверджувати, що більшість випускників

педагогічних навчальних закладів не підготов-

лені належним чином до голосових навантажень,

оскільки не вміють правильно та ефективно во-

лодіти своїм голосом.

Зростаючий відсоток порушень голосу серед

дітей та підлітків (від 6 до 49 %) робить проблему

формування голосової культури в майбутніх учи-

телів особливо актуальною, оскільки голос учите-

ля, його манера спілкування є своєрідним зразком

для учнів, які досить легко засвоюють як гарні, так

і погані звички. Отже, вчитель має бути яскравим

прикладом правильного володіння голосомовним

апаратом і підготовленим до профілактичної ро-

боти щодо розвитку та охорони дитячого голосу.

Великі голосомовні навантаження, з якими

доводиться постійно стикатися педагогам усіх

спеціальностей, висувають підвищені вимоги до

стану голосового апарату, змушуючи шукати но-

вих ефективних шляхів його підтримки у здоро-

вому та працездатному стані, оскільки існуючі ме-

тоди дають короткочасний ефект, бо не усувають

головну причину захворювань – невміле викори-

стання голосу.

Отже, виникає необхідність у застосуванні

нових, ефективних способів, спрямованих, пе-

редусім, на профілактику виникнення проблем

у роботі голосового апарату, орієнтованих на

цілеспрямовану підготовку майбутніх учителів

до великих голосових навантажень шляхом ово-

лодіння навичками правильного та ефективного

володіння голосомовним апаратом (Казюк, 2019).

Аналіз наукової літератури показав, що го-

лос сьогодні є предметом дослідження багатьох

наук:соціології, психології, лінгвістики, риторики,

Professional Art Education Volume 3 (2) 2022 Scientic Journal

фізики (акустики), фізіології, фоніатрії, логопедії,

фонопедії тощо. Кожна з наук вивчає певні аспек-

ти цього складного явища й має значні напра-

цювання в цьому напрямі, однак на сьогодні не

сформовано єдиного підходу до вивчення голосу.

Вирішення проблеми правильного та ефективно-

го володіння голосом представниками голосомов-

них професій можливе лише на основі інтегратив-

ного підходу, на необхідності якого неодноразово

наголошували фахівці-фоніатри (Казюк, 2019).

Одним із шляхів вирішення цієї проблеми

є формуванняголосової культури. Проведений

аналіз наукової літератури засвідчив, що, незва-

жаючи на те, що сучасні науковці використову-

ють термін голосова культура, однак не розкрива-

ють його зміст і структурні компоненти, а відтак,

відсутнє теоретико-методологічне обґрунтування

змісту голосової культури майбутнього педагога

(Hazlett, Duffy, & Moorhead, 2011).

Формулювання цілей та завдань статті.

Метою статті є теоретико-методологічне обґрун-

тування змісту голосової культури майбутнього

педагога.

Виклад основного матеріалу. Голосова

культура майбутнього педагога розглядається як

складне, інтегроване, динамічне, особистісне ква-

дроутворення, що містить сукупність відносно

статичних (структурних) і процесуальних (функ-

ціональних) компонентів, що дозволяє педагогам

правильно та ефективно використовувати голо-

сомовні якості залежно від умов і завдань про-

фесійної діяльності, досягаючи тим самим кращої

взаємодії з оточуючими з мінімальними наслідка-

ми для стану свого голосового апарату (Перетяга,

2014).

Голосова культура має складну структуру.

Це квадроутворення, що містить чотири взаємо-

пов’язані блоки: професійний (педагогічний), гі-

гієнічний, технічний, психологічний. Виділення

кожного з них забезпечує реалізацію важливих та

необхідних умов для досягнення правильного та

ефективного використання голосу, що може здій-

снюватися не тільки на професійному, а й на поб-

утовому рівні.

На рис. 1 представлено блочну структуру го-

лосової культури майбутніх учителів.

Volume 3 (2) 2022Professional Art Education

БЛОЧНА СТРУКТУРА ГОЛОСОВОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ

Професійний

(педагогічний) блок

Забезпечує правильне

та ефективне викори-

стання голосомовних

можливостей у педаго-

гічній діяльності залеж-

но від завдань та умов

праці з мінімальними

наслідками для ста-

ну голосового апарату

педагога.

Гігієнічний блок

Забезпечує підтриман-

ня голосового апарату в

здоровому та працездат-

ному стані.

Технічний блок

Забезпечує підготовку

голосомовного апарату

до майбутніх голосових

навантажень шляхом

удосконалення голосо-

мовних якостей, ство-

рюючи «підґрунтя»

для творчої реалізації

голосу.

Психологічний блок

Забезпечує досягнен-

ня кращої взаємодії та

взаєморозуміння з ото-

чуючими шляхом ура-

хування особливостей

звучання голосу.

Рис. 1. Блочна структура голосової культури майбутніх учителів

На рис. 1 представлено універсальну модель

голосової культури для представників усіх голосо-

мовних професій, але її змістове наповнення буде

змінюватися залежно від особливостей професій-

ної діяльності представника голосомовної про-

фесії. Зупинимося на розгляді голосової культури

майбутнього педагога.

Перший блок – професійний (педагогічний)–

є найголовнішим серед інших, оскільки здійснює

вплив на зміст інших блоків. Таке твердження

ґрунтується на тому, що всі представники голосо-

мовних професій хоча активно й використовують

голос у професійній діяльності, однак застосову-

ють різні його види.

Так, мовний голос є домінуючим у професій-

ній діяльності читців, акторів, екскурсоводів,

агітаторів, юристів, військових, дикторів радіо й

телебачення, керівників, диспетчерів, логопедів,

вихователів дошкільних установ, учителів та

викладачів навчальних закладів різних рівнів та

інші; вокальний голос: співаки різних жанрів та

інші; вокально-мовний: театральні актори, му-

зичні керівники дошкільних закладів, учителі

музики в загальноосвітніх навчальних закладах,

священики та інші. Варіативність використання

різних видів голосу обумовлено завданнями про-

фесійної діяльності.

Другий блок– гігієнічний – передбачає під-

тримання голосового апарату у здоровому та пра-

цездатному стані та створює передумови для ово-

лодіння іншими блоками, оскільки впоратися з

підвищеним голосовим навантаженням як під час

роботи з технічного вдосконалення, так і під час

професійної діяльності може лише здоровий голо-

совий апарат.

Третій блок– технічний – обумовлений не-

обхідністю спеціальної підготовки голосомовного

апарату майбутніх представників голосомовних

професій до активного використання в професій-

ній діяльності.

Аналіз наукової літератури та власні спосте-

реження довели, що в повсякденному житті голо-

совий апарат людини дуже легко справляється з

голосовим навантаженням, тому що не має необ-

хідності говорити довго, голосно та перед великою

аудиторією незнайомих людей, що позбавляє від

додаткового хвилювання та навантаження на го-

лосовий апарат.

З огляду на те, що голосомовні якості біль-

шості людей недосконалі, виникає необхідність

у технічному вдосконаленні голосу шляхом роз-

криття природного потенціалу та оволодінні

прийомами правильного й ефективного викори-

стання в професійній діяльності, що дозволяє мак-

симально використовувати природний голосовий

потенціал особистості при мінімальних наслідках

для організму педагога.

Четвертий блок – психологічний. Оскіль-

ки для педагога важливо, щоб його слова були не

тільки почуті, а й як найкраще сприйняті оточую-

чими, виникає необхідність у виділені останнього

четвертого блоку – психологічного, що ґрунтуєть-

ся на сучасних здобутках з психології, лінгво-пси-

хології та невербальної комунікації й дозволяє до-

сягнути кращої взаємодії з оточуючими на основі

врахування особливостей звучання голосу.

Будова кожного із виділених блоків представ-

лена чотирма універсальними компонентами, а

саме: мотиваційно-ціннісним, когнітивним, діяль-

нісно-практичним та особистісно-рефлексивним,

що відображають послідовність формування

блоків голосової культури (див. рис. 2).

Між виділеними структурними компонента-

ми голосової культури та блоками існують між-

компонентні та міжблочні зв’язки, що впливають

один на одній та спричиняють розвиток кожного

з них.

Мотиваційно-ціннісний компонент харак-

теризується потребами в удосконаленні власних

голосомовних якостей, інтересом до розширення

знань про голос, ціннісним ставленням до голо-

су як основного інструмента професійної діяль-

ності педагога, від стану та працездатності якого

залежить «професійне довголіття» педагога, успіх

професійної діяльності, який легко пошкодити та

важко відновити.

Когнітивний компонент охоплює систему

знань про голос, що ґрунтується на досягненні різ-

них сучасних наук про голос (анатомії, фізіології,

гігієни, фоніатрії, фонопедії, логопедії), які є важ-

ливими для професійної діяльності педагога.

Діяльнісно-практичний компонент голосової

культури майбутнього вчителя характеризується

системою умінь (гігієнічних, технічних, психоло-

гічних і професійних (педагогічних)) для правиль-

ного та ефективного використання голосового

апарату.

Особистісно-рефлексивний компонент пе-

редбачає самооцінку звучання голосу з подаль-

шим цілеспрямованим удосконаленням знань,

умінь та навичок, а також прагнення до їх удоско-

налення.

Professional Art Education Volume 3 (2) 2022 Scientic Journal

Виокремлення структурних компонентів не

є достатнім для розкриття суті голосової культури

майбутнього вчителя, оскільки структура не від-

творює її дієвості у професійної діяльності.

Виходячи з цього, виникає необхідність у ви-

світленні функціональних компонентів голосової

культури майбутнього вчителя, що характеризу-

ються зв’язком зі структурними компонентами

та між собою. Кожна із функцій відображає різ-

номанітність вирішення вчителем педагогічних

завдань, виходячи з яких, визначаємо основні

функції, а саме:

• пізнавальну (спрямована на забезпечення

майбутніми вчителями системи інтегративних

знань про голос, що є здобутками різних наук);

• гностичну (сприяє засвоєнню й узагаль-

ненню знань, умінь, набуттю досвіду правильного

та ефективного використання голосу в професій-

ній діяльності, сприяє інтелектуальному розвитку

особистості майбутнього вчителя);

• ціннісно-орієнтаційну (орієнтує поведінку

майбутніх учителів, спираючись на ціннісне став-

лення до голосу);

• прогностичну-спрямувальну (прогнозує

звучання голосу майбутнього вчителя залежно

від завдань та умов професійної діяльності);

• прогностично-передбачувальну (передба-

чає поведінку інших на основі врахування особли-

востей звучання голосу);

• розвивально-виховну (сприяє розвит-

ку особистості майбутнього вчителя, його вмінь

аналізувати навчально-виховні ситуації та корек-

тно використовувати голосомовні якості залежно

від завдань та умов педагогічної діяльності;

• комунікативну (забезпечує встановлення

та підтримку ефективної взаємодії із суб’єктами

педагогічного процесу);

• енергетичну (сприяє максимальному роз-

Volume 3 (2) 2022Professional Art Education

Рис. 2 Структура голосової культури

криттю природних голосових якостей педагога

при мінімальних наслідках для стану голосового

апарату);

• дозувальну (приводить у відповідність

кількість голосового навантаження на основі вра-

хування стану та можливостей голосового апара-

ту);

• захисну (дозволяє правильно, ефективно

та безпечно використовувати голосомовний апа-

рат у професійній діяльності, попереджуючи ви-

никнення порушень голосу);

• рефлексивну (забезпечує розвиток яко-

стей та здібностей оцінити стан голосового апара-

ту, спонукає до постійного вдосконалення роботи

голосомовного апарату);

• корекційну (сприяє корекції звучання го-

лосу педагога).

Визначення функціональних компонентів

голосової культури підкреслює багатоаспектність

змісту цього поняття. Установлено, що функції за-

безпечують реалізацію структурних компонентів

голосової культури, а їх виділення розкриває її

процесуальну сторону. Таким чином, розроблено

й теоретично обґрунтовано структуру голосової

культури майбутнього вчителя. Сукупність мето-

дологічних підходів (системного, культурологіч-

ного, особистісно-діяльнісного, ресурсного, тех-

нологічного) дозволяє досліджувати суть, зміст,

структуру голосової культури й забезпечити тех-

нологію формування голосової культури майбут-

ніх учителів.

Уважаємо, що процес формування голосової

культури є тривалим у часі й має продовжуватися

впродовж професійної діяльності представників

голосомовних професій.

Таке твердження ґрунтується на тому, що го-

лос є унікальним явищем, який, незважаючи на

численні дослідження, продовжує залишатись до

кінця не вивченим. Завдання професійного на-

вчального закладу в цьому процесі – сформувати

всі структурні компоненти виокремлених нами

блоків на необхідному достатньому рівні для пра-

вильного та ефективного, а найголовніше, безпеч-

ного використання голосомовних якостей у про-

фесійній діяльності.

Висновки. Отже, володіння педагогом голосо-

вою культурою дозволяє зменшувати негативний

вплив чинників професійної діяльності на стан

голосового апарату педагога, а також підтримува-

ти стан голосового апарату у здоровому і працез-

датному стані шляхом технічного вдосконалення

його роботи та оволодіння ефективними прийо-

мами його використання залежно від завдань та

умов професійної діяльності, досягаючи кращої

взаємодії з оточуючими з мінімальними наслідка-

ми для стану свого голосового апарату.

Перспективним напрямом подальшої робо-

ти є виявлення потенціалу фахових дисциплін з

метою формування голосової культури майбутніх

педагогів.

Professional Art Education Volume 3 (2) 2022 Scientic Journal

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Hazlett, D. E., Duffy, O. M., & Moorhead, S. A. (2011). Review of the impact of voice training on the vocal quality

of professional voice users: implications for vocal health and recommendations for further research. Journal of

voice : ocial journal of the Voice Foundation, 25(2), 181–191. https://doi.org/10.1016/j.jvoice.2009.08.005

Martin, S., Darnley , L., (2005). Theteach in gvoice. Whurr Publisher, 192 р.

Morrow, S. L., & Connor, N. P. (2011). Comparison of voice-use proles between elementary classroom and

music teachers. Journal of voice : ocial journal of the Voice Foundation, 25(3), 367–372. https://doi.org/10.1016/j.

jvoice.2009.11.006

Niebudek-Bogusz, E., & Sliwińska-Kowalska, M. (2006). Ocena przydatności analizy akustycznej z

zastosowaniem próby obciazeniowej w diagnostyce chorób zawodowych narzadu głosu [Applicability of voice

acoustic analysis with vocal loading testto diagnostics of occupational voice diseases]. Medycyna pracy, 57(6),

497–506.

Vilkman E. (2004). Occupational safety and health aspects of voice and speech professions. Folia phoniatrica

et logopaedica : ocial organ of the International Association of Logopedics and Phoniatrics (IALP), 56(4), 220–253.

https://doi.org/10.1159/000078344

Абдуліна, Н. (б.д.). Естетичне виховання майбутніх вчителів сільської школи. https://library.udpu.

edu.ua/library_les/psuh_pedagog_probl_silsk_shkolu/5/visnuk_29.pdf

Барахтян, М. (2018). Роль риторичної освіти у формуванні комунікативної компетентності майбут-

нього вчителя. Педагогічні науки, (139), 20–25. https://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/24327/

Barakhtyan.pdf?sequence=1

Барбіна, Є. (2012). Мистецтво моделювання викладачем ВТНЗ успіху професійно-педагогічної діяль-

ності у процесі підвищення професійної компетентності. Науковий вісник Південноукраїнського національ-

ного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського, 7-8. http://nbuv.gov.ua/UJRN/punpu_2012_7-8_20

Бех, І. (2018). Особистість на шляху до духовних цінностей. «Букрек». https://lib.iitta.gov.ua/717891/1/

Особистість_на_шляху_до_духовних_цінностей.pdf

Бойко, А. Л. (2009). Науково-методичний супровід професійно-педагогічної підготовки вчителя. Педа-

гогічні науки, (2), 55-63. http://surl.li/kkgsq

Гавриленко, Л. М. (2012). Вокально-методичні принципи навчання дітей співу за М. Леонтовичем.

Педагогічна освіта: теорія і практика, (12), 310-313. http://surl.li/kkgsv

Глазкова, І. Я. (2004). Підготовка майбутнього вчителя до організації навчального діалогу в професій-

ній діяльності. Автореферат дис. канд. пед. наук: Бердянський національний держ. ун-т.–Харків.

Гузій, Н. В. (2007). Категорія професіоналізму в теорії і практиці підготовки майбутнього педагога.

Національний педагогічний університет імені МП Драгоманова. Київ.

Зязюн, І. (2013). Історичні витоки психологічної педагогіки. Рідна школа, (11), 3–12. http://nbuv.gov.ua/

UJRN/rsh_2013_11_3.

Казюк, Л.Н. (2019). Функціональні порушення голосу (ФПГ). Практична медицина, 6 серпня.

https://www.seaclinic.ks.ua/praktika/funktsionalni-porushennya-golosu-fpg.html

Капська, А. (2010). Деякі аспекти професійної підготовки соціальних педагогів і соціальних праців-

ників. Вісник Глухівського національного педагогічного університету ім. О. Довженка. Серія: Педагогічні

науки, (15), 12-16.

Лаврова, Є. В. (2007). Історичний аспект проблеми вивчення голоси і його патології та її сучасний

стан. Логопедія. Основи фонопедії. Глава 1. http://um.co.ua/14/14-3/14-38755.html

Лозова, В. (2002). Педагогічна підготовка викладачів вищих навчальних закладів. Педагогіка та пси-

хологія, (21), 60–63.

Отич, О. (2014). Основи педагогічної майстерності викладача професійної школи. Поліграфічно-видав-

ничий центр ТОВ «Імекс-ЛТД». https://lib.iitta.gov.ua/26548/1/2652_OTICH_KIEB-2.pdf

Пальшкова, І. (2014). Підготовка вчителя в контексті сучасної гуманістичної освітньої парадигми. Пе-

дагогіка вищої та середньої школи, (43), 223–229. http://nbuv.gov.ua/UJRN/PVSSh_2014_43_44

Перетяга, Л.Є., (2014). Теоретичні засади формування голосової культури майбутнього вчителя : моно-

графія. Харків : Планета-Принт, 312 с.

Пєхота, Л. (2003). Професійна підготовка майбутнього педагога в системі виховної роботи університе-

ту. Педагогічні науки, (15), 41–45. https://lib.chmnu.edu.ua/pdf/naukpraci/pedagogika/2003/28-15-6.pdf

Про вищу освіту. Закон України № 1556-VII (2014) (Україна). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-

18#Text

Про загальну середню освіту. Закон України № 2315-IX (2022) (Україна). https://zakon.rada.gov.ua/laws/

show/2315-20#Text

Про затвердження Державної програми «Вчитель», № 379 (2002) (Україна). https://osvita.ua/legislation/

Ser_osv/3243/

Volume 3 (2) 2022Professional Art Education

Про національну доктрину розвитку. Закон України № 347 (2002) (Україна) https://zakon.rada.gov.ua/

laws/show/347/2002#Text

Про освіту. Закон України № 2145-VIII (2017) (Україна). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19/

page

Прядко, О. (2012). Вплив особистості педагога-вокаліста на процес співацького розвитку студентів

музично-педагогічних спеціальностей вищих навчальних закладів. 127–130. https://enpuir.npu.edu.ua/

bitstream/handle/123456789/9585/Pryadko.pdf?sequence=1

Семиченко, В. (2007). Проблеми і пріоритети професійної підготовки. Педагогічний дискурс, (1),

119–127.

Тарасевич, Н. (2012). Педагогічна майстерність у вимірах суб'єктного підходу до професійної діяль-

ності вчителя. Науковий вісник Миколаївського державного університету імені В. О. Сухомлинського, (36),

43–47. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvmdup_2012_1

Шидловська, Т.А., (2011). Функціональні порушення голосу. Київ, Логос, 523 с.

REFERENCES

Hazlett, D. E., Duffy, O. M., & Moorhead, S. A. (2011). Review of the impact of voice training on the vocal

quality of professional voice users: implications for vocal health and recommendations for further research.

Journal of voice : ocial journal of the Voice Foundation, 25(2), 181–191. https://doi.org/10.1016/j.jvoice.2009.08.005

[in English]

Martin, S., Darnley , L., (2005). Theteach in gvoice. Whurr Publisher, 192 р.

Morrow, S. L., & Connor, N. P. (2011). Comparison of voice-use proles between elementary classroom and

music teachers. Journal of voice : ocial journal of the Voice Foundation, 25(3), 367–372. https://doi.org/10.1016/j.

jvoice.2009.11.006 [in English]

Niebudek-Bogusz, E., & Sliwińska-Kowalska, M. (2006). Ocena przydatności analizy akustycznej z

zastosowaniem próby obciazeniowej w diagnostyce chorób zawodowych narzadu głosu [Applicability of voice

acoustic analysis with vocal loading testto diagnostics of occupational voice diseases]. Medycyna pracy, 57(6),

497–506. [in English]

Vilkman E. (2004). Occupational safety and health aspects of voice and speech professions. Folia phoniatrica

et logopaedica : ocial organ of the International Association of Logopedics and Phoniatrics (IALP), 56(4), 220–253.

https://doi.org/10.1159/000078344 [in English]

Barakhtyan, M. (2018). Rolʹ rytorychnoyi osvity u formuvanni komunikatyvnoyi kompetentnosti maybutnʹoho

vchytelya [The role of rhetorical education in the formation of communicative competence of the future teacher].

Pedahohichni nauky, (139), 20–25. https://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/24327/Barakhtyan.

pdf?sequence=1 [in Ukrainian]

Barbina, YE. (2012). Mystetstvo modelyuvannya vykladachem VTNZ uspikhu profesiyno-pedahohichnoyi

diyalʹnosti u protsesi pidvyshchennya profesiynoyi kompetentnosti [The art of modeling the success of

professional and pedagogical activity by the teacher of VTN in the process of increasing professional competence].

Naukovyy visnyk Pivdennoukrayinsʹkoho natsionalʹnoho pedahohichnoho universytetu im. K. D. Ushynsʹkoho, 7-8.

http://nbuv.gov.ua/UJRN/punpu_2012_7-8_20

Bekh, I. (2018). Osobystistʹ na shlyakhu do dukhovnykh tsinnostey [Personality on the way to spiritual

values]. «Bukrek». https://lib.iitta.gov.ua/717891/1/Osobystistʹ_na_shlyakhu_do_dukhovnykh_tsinnostey.pdf

[in Ukrainian]

Boyko, A. L. (2009). Naukovo-metodychnyy suprovid profesiyno-pedahohichnoyi pidhotovky vchytelya

[Scientic and methodical support of professional and pedagogical teacher training]. Pedahohichni nauky, (2),

55-63. http://surl.li/kkgsq [in Ukrainian]

Professional Art Education Volume 3 (2) 2022 Scientic Journal

Havrylenko, L. M. (2012). Vokalʹno-metodychni pryntsypy navchannya ditey spivu za M. Leontovychem

[Vocal-methodical principles of teaching children to sing according to M. Leontovych]. Pedahohichna osvita: teoriya

i praktyka, (12), 310-313. http://surl.li/kkgsv [in Ukrainian]

Hlazkova, I. Ya. (2004). Pidhotovka maybutnʹoho vchytelya do orhanizatsiyi navchalʹnoho dialohu v profesiyniy

diyalʹnosti [Preparation of the future teacher for the organization of educational dialogue in professional activities].

Avtoreferat dys. kand. ped. nauk: Berdyansʹkyy natsionalʹnyy derzh. un-t.–Kharkiv. [in Ukrainian]

Huziy, N. V. (2007). Katehoriya profesionalizmu v teoriyi i praktytsi pidhotovky maybutnʹoho pedahoha [The

category of professionalism in the theory and practice of training the future teacher]. Natsionalʹnyy pedahohichnyy

universytet imeni MP Drahomanova. Kyyiv. [in Ukrainian]

Zyazyun, I. (2013). Istorychni vytoky psykholohichnoyi pedahohiky [Historical origins of psychological

pedagogy]. Ridna shkola, (11), 3–12. http://nbuv.gov.ua/UJRN/rsh_2013_11_3 [in Ukrainian]

Kazyuk, L.N.(2019). Funktsionalʹni porushennya holosu (FPH) [Functional voice disorders (FVG)]. Praktychna

medytsyna, 6 serpnya. https://www.seaclinic.ks.ua/praktika/funktsionalni-porushennya-golosu-fpg.html

[in Ukrainian]

Kapsʹka, A. Y. (2010). Deyaki aspekty profesiynoyi pidhotovky sotsialʹnykh pedahohiv i sotsialʹnykh pratsivnykiv

[Some aspects of professional training of social teachers and social workers]. Visnyk Hlukhivsʹkoho natsionalʹnoho

pedahohichnoho universytetu im. O. Dovzhenka. Seriya: Pedahohichni nauky, (15), 12-16. [in Ukrainian]

Lavrova, Ye. V. (2007). Istorychnyy aspekt problemy vyvchennya holosy i yoho patolohiyi ta yiyi suchasnyy

stan [The historical aspect of the problem of studying the voice and its pathology and its current state]. Lohopediya.

Osnovy fonopediyi. Hlava 1. http://um.co.ua/14/14-3/14-38755.html [in Ukrainian]

Lozova, V. (2002). Pedahohichna pidhotovka vykladachiv vyshchykh navchalʹnykh zakladiv [Pedagogical

training of teachers of higher educational institutions]. Pedahohika ta psykholohiya, (21), 60–63. [in Ukrainian]

Otych, O. (2014). Osnovy pedahohichnoyi maysternosti vykladacha profesiynoyi shkoly [Basics of pedagogical

skill of a professional school teacher]. Polihrachno-vydavnychyy tsentr TOV «Imeks-LTD». https://lib.iitta.gov.

ua/26548/1/2652_otich_kieb-2.pdf [in Ukrainian]

Palʹshkova, I. (2014). Pidhotovka vchytelya v konteksti suchasnoyi humanistychnoyi osvitnʹoyi paradyhmy

[Teacher training in the context of the modern humanistic educational paradigm]. Pedahohika vyshchoyi ta

serednʹoyi shkoly, (43), 223–229. http://nbuv.gov.ua/ujrn/pvssh_2014_43_44 [in Ukrainian]

Peretyaha, L.YE., (2014). Teoretychni zasady formuvannya holosovoyi kulʹtury maybutnʹoho vchytelya :

monohraya [Theoretical foundations of the formation of the voice culture of the future teacher: monograph].

Kharkiv : Planeta-Prynt, 312 s. [in Ukrainian]

Pyekhota, L. (2003). Profesiyna pidhotovka maybutnʹoho pedahoha v systemi vykhovnoyi roboty universytetu

[Professional training of the future teacher in the educational system of the university]. Pedahohichni nauky, (15),

41–45. https://lib.chmnu.edu.ua/pdf/naukpraci/pedagogika/2003/28-15-6.pdf [in Ukrainian]

Pro vyshchu osvitu. Zakon Ukrayiny [About higher education. Law of Ukraine] № 1556-VII (2014) (Ukrayina).

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#Text [in Ukrainian]

Pro zahalʹnu serednyu osvitu. Zakon Ukrayiny [On general secondary education, Law of Ukraine] № 2315-IX

(2022) (Ukrayina). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2315-20#Text [in Ukrainian]

Pro zatverdzhennya Derzhavnoyi prohramy «Vchytelʹ» [On approval of the State program «Teacher»], № 379

(2002) (Ukrayina). https://osvita.ua/legislation/Ser_osv/3243/ [in Ukrainian]

Pro natsionalʹnu doktrynu rozvytku. Zakon Ukrayiny [On the national doctrine of development, Law of

Ukraine] № 347 (2002) (Ukrayina) https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/347/2002#Text [in Ukrainian]

Pro osvitu. Zakon Ukrayiny [On education, Law of Ukraine] № 2145-VIII (2017) (Ukrayina). https://zakon.

rada.gov.ua/laws/show/2145-19/page [in Ukrainian]

Volume 3 (2) 2022Professional Art Education

Pryadko, O. (2012). Vplyv osobystosti pedahoha-vokalista na protses spivatsʹkoho rozvytku studentiv

muzychno-pedahohichnykh spetsialʹnostey vyshchykh navchalʹnykh zakladiv [The inuence of the personality of

the teacher-vocalist on the process of singing development of students of musical and pedagogical specialties of

higher educational institutions]. 127–130. https://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/9585/Pryadko.

pdf?sequence=1 [in Ukrainian]

Semychenko, V. (2007). Problemy i priorytety profesiynoyi pidhotovky [Problems and priorities of professional

training]. Pedahohichnyy dyskurs, (1), 119–127. [in Ukrainian]

Tarasevych, N. (2012). Pedahohichna maysternistʹ u vymirakh sub’yektnoho pidkhodu do profesiynoyi

diyalʹnosti vchytelya [Pedagogical skill in the dimensions of the subject approach to the teacher’s professional

activity]. Naukovyy visnyk Mykolayivsʹkoho derzhavnoho universytetu imeni V. O. Sukhomlynsʹkoho, (36), 43–47.

http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvmdup_2012_1 [in Ukrainian]

Shydlovsʹka, T.A., (2011). Funktsionalʹni porushennya holosu [Functional voice disorders]. Kyyiv, Lohos,

523 s. [in Ukrainian]

Professional Art Education Volume 3 (2) 2022 Scientic Journal

Надійшла до редакції / Received: 25.08.22

Рекомендовано до друку / Accepted: 14.10.2022

Volume 3 (2) 2022Professional Art Education

The purpose of the article essence of the voice culture of the future teacher and reveals the

structure, which is represented by the unity of four interconnected structural blocks: professional

(pedagogical), technical, hygienic, psychological.

Methods and methodology. The article used a set of methods typical for research of a similar

level, namely: the descent from the abstract to the concrete, a systemic, structural-activity approach;

method of scientic knowledge, comparison.

The novelty lies in the holistic identication of functional components that ensure the

implementation of the structural components of voice culture, and their selection reveals the procedural

side of this issue.

Results. It was established that voice culture has a complex structure, which is represented by the

unity of four interrelated blocks: professional and pedagogical, which ensures the full disclosure of voice

capabilities of representatives of pedagogical professions with a large voice load (teacher); technical

unit, which forms a “technical base” for active vocal use and ensures preparation of the vocal apparatus

for increased vocal load: hygienic unit, which maintains the vocal apparatus in a healthy and functional

state; psychological block, which is aimed at achieving mutual understanding with others (subjects

of the pedagogical process) by taking into account the peculiarities of voice formation. The selected

structural blocks are represented by the unity of four universal components for each structural block:

motivational-axiological, cognitive, activity-practical and reective. The named components reect the

sequence of the structure of the vocal culture blocks we have selected. Based on the specicity of the

teacher’s activities and the variability of his relationships, the main functions are dened: cognitive,

gnostic, value-oriented, prognostic-oriented, prognostic-prophylactic, communicative, developmental-

educational, energetic, distributional, protective, reexive-corrective.

Conclusions. A teacher’s mastery of voice culture allows reducing the negative impact of factors

of professional activity on the state of the teacher’s vocal apparatus. At the same time, it allows you

to maintain the state of the vocal apparatus in a healthy and functional state, through technical

improvement through mastering effective techniques for its use depending on the tasks and conditions

of professional activity. It can be assumed that the development of vocal culture helps to achieve better

interaction with others and with minimal consequences for the condition of one’s vocal apparatus.

Keywords: voice, speech voice, voice disorders, prospective teachers, voice culture, structural

blocks, structural and functional components, professional training.

DOI 10.34142/27091805.2022.3.02.03

THE STRUCTURE OF THE DEVELOPMENT

OF VOICE CULTURE OF FUTURE TEACHER

(Theoretical and methodological aspect)

Doctor of Pedagogical Sciences, Professor,

H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical

University

Kharkiv, Ukraine

email: leperetyagavvmakarov@gmail.com

https://orcid.org/0000-0002-3686-2601

Постановка проблеми та її зв’язок з важли-

вими науковими та практичними завданнями.

Сьогодні в Україні відбуваються докорінні соціаль-

но-культурні та економічні зміни, які вимагають

відповідних перетворень у системі музично-педа-

гогічної підготовки спеціалістів. Суспільству не-

обхідні компетентні вчителі й музичні педагоги,

здатні до активних і самостійних дій в умовах ди-

намічного розвитку культури та музичного мис-

тецтва. З огляду на це, стає доцільним вивчення

тенденцій та провідних ознак сучасної зарубіжної

музичної освіти, що дозволить не тільки скориста-

тися позитивним досвідом, уникнути небажаних

помилок, нераціональних підходів до підготовки

відповідних спеціалістів, але й визначити опти-

мальні шляхи подальшого функціонування про-

фесійної музичної освіти України.

Аналіз стану і тенденцій розвитку сучасної

вищої музичної та музично-педагогічної освіти

в Європейських країнах дозволяє визнати спіль-

ності і відмінності у процесі її становлення. В

останню чверть ХХ століття зарубіжна музична

освіта динамічно розвивається, що дозволяє знач-

ній частині обдарованої молоді не тільки реалізо-

вувати свої мистецькі здібності, але й здобувати

різноманітні музичні професії, пов’язані із функ-

ціонуванням окремих галузей музичної культури

суспільства (Черкасов, 2016).

Аналіз наукових досліджень і публікацій.

Проблема зарубіжної мистецької (музич-

ної) освіти досліджується у працях М. Бевз (2022),

О. Сташевської (2018), В. Стрижалковської (2012),

В. Черкасова (2016) та інших. Слід зазначити, що

такі науковці, як Л. Кокоріна (2013), В. Стрижал-

ковська (2012), П. Тадеєв (2008), С. Федоренко (2018),

В. Черкасов (2016) у своїх працях приділяють знач-

ну увагу засобам і методам розвитку обдарова-

них учнів у школах мистецтва, порівнюючи їх із

зарубіжним досвідом. Питання удосконалення

змісту мистецької освіти знайшли відображення

у працях Л. Масол (2020), О. Комаровської (2016),

Г. Ніколаї (2007). Утім, більшою мірою, вищевказані

Professional Art Education Volume 3 (2) 2022 Scientic Journal

У статті здійснено системний аналіз змісту та структури зарубіжної вищої музичної освіти,

обґрунтовано тенденції її розвитку. Охарактеризовано національні моделі вищої музичної та музично-пе-

дагогічної освіти зарубіжних країн (Франції, Німеччини, Фінляндії, Австрії, США) у порівнянні з українською

освітньою концепцією розвитку вищої мистецької освіти. Висвітлено специфіку диверсифікації музичної

освіти (урізноманітнення принципів, підходів до змісту освіти). З’ясовано, що особливий акцент в процесі

професійної освіти ставиться на задоволення особистих і професійних інтересів кожного студента. Окрес-

лено спільності і розбіжності національних моделей європейської системи музичної та музично-педагогіч-

ної освіти у Франції, Німеччині, Фінляндії, Австрії. Запропоновано класифікацію європейської музично-педа-

гогічної освіти. Обґрунтовано особливості децентралізації як провідної тенденції зарубіжної мистецької

освіти (адміністративної, фінансової, методичної). Визначено специфіку диверсифікації музичної освіти

(урізноманітнення принципів, підходів до змісту освіти. Проаналізовано тенденції музично-педагогічної

освіти США до підготовки спеціаліста широкого профілю. Розкрито зміст вимог до професійної підготов-

ки вчителя музичного мистецтва.

Ключові слова: зарубіжна освіта, музична освіта, національна модель, музичні заклади, мистецькі

дисципліни, специфіка музичної підготовки, діяльність вчителя музики.

УДК [378.091:78] (0)

DOI 10.34142/27091805.2022.3.02.04

ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ СУЧАСНОЇ МУЗИЧНОЇ

ОСВІТИ У ВИЩИХ ЗАКЛАДАХ ЗАРУБІЖЖЯ

доктор педагогічних наук, професор, про-

фесор кафедри теорії і методики мистець-

кої освіти Харківського національного

університету мистецтв імені І.П. Котля-

ревського

Харків, Україна

email: smyrnova.tetiana@gmail.com

https://orcid.org/0000-0002-2931-8288

вчені зосереджують увагу на проблемах шкільної

мистецької освіти. Питання підготовки вчителів

у вищих музичних навчальних закладах США та

Європи розкрито у працях О. Сташевської (2018),

Л. Кокоріної (2013) та інших. Водночас, на нашу

думку, глибокого системного аналізу специфіки

вищої музичної зарубіжної освіти у вітчизняних

наукових дослідженнях поки що не відбулося.

Формулювання цілей та завдань статті.

Метою статті є виявлення тенденцій, структури та

змісту сучасної зарубіжної мистецької освіти.

Виклад основного матеріалу. Структур-

но-логічний аналіз наведених наукових праць до-

зволяє визнати, що на заході, як і в нашій країні,

історично склалася й активно діє триступенева

модель музичної освіти, яка включає допрофесій-

ну підготовку (музичні школи), професійну се-

редню (консерваторії, коледжі), та вищу музичну

освіту, що здійснюється у вищих музичних інсти-

тутах, академіях та музичних факультетах універ-

ситетів різного профілю.

Різнотипність вищих музичних навчальних

закладів в країнах заходу є закономірним резуль-

татом гуманізації освіти, яка віддзеркалює тенден-

цію індивідуалізації освіти на Заході. З огляду на

це, сьогодні у більшості зарубіжних вузів у якості

мети і завдань визначають задоволення особистіс-

них та професійних інтересів кожного студента;

забезпечення можливостей для навчання з будь-я-

кої музичної або мистецької спеціалізації (Кокорі-

на, 2013).

Саме тому сучасні зарубіжні заклади вищої

музичної освіти здійснюють музичне навчання

більш як з двадцяти спеціалізацій, у тому числі:

виконавство; композиція; теорія та історія му-

зики; адміністрація та бізнес у музиці; музична

терапія; музичний театр; церковна музика. Слід

додати, що при цьому кожному студентові пропо-

нується вибір не тільки спеціалізацій, але й змісту

навчання, терміну і темпів освіти, типу навчаль-

ного закладу (Kertz-Welzel, 2005).

Ретельне вивчення специфіки європейської

післясередньої музичної освіти дозволяє визна-

ти, що крім загальноєвропейської моделі, за якою

здійснюють підготовку спеціалістів більшість

країн Європи, існує практика збереження націо-

нальної специфіки музичної та музично-педа-

гогічної освіти. Зокрема, спеціалісти визнають

певну ізольованість музичної освіти Франції якій

притаманна вузька предметна спеціалізація (Чер-

касов, 2016, с. 130). За французькою прагматичною

моделлю освіти студентам консерваторії надаєть-

ся право вивчати обмежене коло тільки тих дис-

циплін, які є необхідними для набуття конкретної

спеціалізації («сольфеджиста», викладача або ви-

конавця музики певної епохи чи жанру (France

National Overview, 2022).

В окремих регіонах Європи існують визнані

лідери вищої музичної освіти. Для центральної

Європи таким лідером є Німеччина, де історич-

но склалася і активно підтримується державою

та громадськими організаціями розгалужена

система підготовки спеціалістів для різних галу-

зей музичної культури (Kertz-Welzel, 2005). Серед

скандинавських країн – це Фінляндія, зокрема

Хельсінкська Академія музики ім. Я. Сібеліуса, де

здійснюється підготовка фахівців із всіх необхід-

них суспільству спеціалізацій (Finland National

Overview, 2022).

В європейських країнах також існує розви-

нута мережа інтегрованої мистецької освіти, яку

надають: Паризька консерваторія, що поєднує му-

зику і танець; Вища школа музики і театру у Гам-

бурзі (Німеччина); Вища школа музичного і обра-

зотворчого мистецтва у Зальцбурзі («Моцартеум»);

Ієрусалимська академія музики і танцю тощо. До

сфери професійної освіти відносять Федеральну

академію музичної освіти молоді у Троссінгені та

Академію художньої освіти і виховання комуніка-

тивними засобами у Реймшейді, які здійснюють

підвищення кваліфікації у галузі музики, обра-

зотворчих і видовищних мистецтв. У ФРН мож-

ливість засвоєння музично-технічних професій

надають Вища музична школа (Берлін); Спеціаль-

на вища школа (Дюссельдорф), яка консолідується

з інститутом ім. Р.Шумана при Кьольнській ВМШ

(підготовка звукооператорів та звукоінженерів).

У Німеччині, крім підготовки студентів до

музичного виконавства, яка відбувається у Ви-

щих музичних школах, інститутах та академіях

(Берлін, Лейпциг, Веймар, Дрезден), широко

розповсюджена музично-педагогічна освіта, яку

здійснюють відповідні факультети педагогічних

закладів (Germany National Overview, 2022).

Європейська музично-педагогічна освіта

здійснюється за такими напрямками, як музич-

ний педагог, або викладач музичної школи (підго-

товка у ВМШ); викладач музики для початкових

і неповних середніх шкіл (музичні факультети у

педінститутах та інших ВНЗ ); приватний музич-

ний педагог; вчитель музики – хормейстер для

народних співацьких шкіл; вчитель музики, або

регент для релігійних навчальних закладів (музи-

кантів для протестантської школи).

Volume 3 (2) 2022Professional Art Education

В цілому аналіз світової практики мистець-

кої освіти дозволяє дійти висновку, що мережа

післясередньої вищої музичної освіти за останню

чверть ХХ ст. поступово розширюється, набуває

сталості тенденція масовості вищої музично-пе-

дагогічної освіти. Згідно з гуманістичною пара-

дигмою освіти стає популярним принцип доступ-

ності музичної підготовки. Наприклад, у США, де

у ряді університетів та коледжів зараховують всіх

абітурієнтів, кількість вакансій на одне конкурсне

місце не лімітується. З огляду на це, вступ до піс-

лясередньої музичної школи насправді стає при-

родним правом обдарованої молоді і умовою для

досягнення вищого соціального статусу.

У більшості високорозвинутих країн світу

існують механізми, які стимулюють прагнен-

ня молоді до підвищення свого освітнього рівня.

Сьогодні високий освітній статус розглядаєть-

ся у високорозвинутих країнах світу як гарантія

від безробіття, збільшення нових робочих місць,

здійснене за рахунок високодосвідчених фахівців

(Кошманова, 1999, с. 86].

Поряд з кількісним зростанням, сучасна

система музичної освіти визнала необхідність

суттєвої структурної перебудови. Реформи, що

інтенсивно проходять, мають за мету посилити

гнучкість і варіативність системи післясеред-

ньої освіти у напрямку її децентралізації та ди-

версифікації. Децентралізація фактично означає

надання місцевим органам та самим закладам

освіти провідної частки повноважень у рішенні

питань освіти - від адміністративних і фінансових

- до методичних. Так, у Франції тільки два вищих

музичних навчальних заклади (Паризька і Ліон-

ська консерваторії) підпорядковуються міністер-

ству культури. Ряд консерваторій має регіональне

підпорядкування, інші – місцеве, муніципальне

або приватне. При цьому статус закладу музичної

освіти всіляко залежить від заможності регіону і

рівня матеріальної допомоги, яку надає навчаль-

ним закладам місцева влада (Черкасов, 2016).

Диверсифікація музичної освіти означає різ-

нобічний розвиток, наявність у країні різних за

типом, обсягом, структурою та якістю навчальних

закладів. У західних країнах диверсифікація про-

являється перш за все через неоднаковий рівень

та зміст підготовки спеціалістів, отже, випускники

різних закладів мають суттєві відмінності у про-

фесійній підготовці (Смирнова, 2008; Кuhn, 1996).

Конкретно диверсифікація проявляється завдяки:

а) урізноманітненню навчальних планів та про-

грам музичної освіти; б) наявності різних підходів

до підготовки спеціалістів у регіонах та навчаль-

них закладах. Така здорова відмінність уважаєть-

ся у США перевагою системи вищої освіти, яка

набуває мобільності, варіативності й гнучкості,

наглядно демонструє ознаки демократичного су-

спільства. Серед недоліків різнорівневої освіти у

США визнають необхідність складання кваліфіка-

ційного іспиту у разі переїзду випускника до іншо-

го штату (Music & Music Education, 2022).

В умовах індивідуалізації, децентралізації

та диверсифікації вищої музичної та музично-пе-

дагогічної освіти на Заході закономірно виника-

ють питання контролю та загальних стандартів,

які мають стати орієнтирами для місцевого пла-

нування. Особливою формою контролю тут стає

акредитація закладів освіти за наступними пара-

метрами:

1) зміст навчальних планів і програм;

2) кваліфікація викладачів;

3) якість навчання;

4) рівень комп’ютеризації;

5) матеріально-технічне забезпечення;

6) науково-методичне забезпечення.

У США процеси стандартизації музичної та

музично-педагогічної освіти здійснюють NASM –

національна асоціація шкіл музики, яка є ініціа-

тором уніфікації навчальних планів підготовки

вчителів музики, та NENS - національна конфеде-

рація педагогів-музикантів. Перша вже з 1953 року

наділена правом вирішення всіх питань вищої му-

зичної і музично-педагогічної освіти. Процес коор-

динації роботи вищих навчальних закладів відб-

увається за допомогою рекомендацій, на основі

яких департаменти штатів та навчальні заклади

самостійно розробляють навчальні плани, а їх

виповнення призводить до присудження випуск-

никові ступенів Бакалавра, Магістра або Доктора

з різних спеціалізацій у музичному виконавстві

та освіті. За даними каталогу освітніх програм за

2001 р., акредитації закладів освіти у регіонах США

та Канади здійснюють:

а) регіональні асоціації шкіл та коледжів;

б) акредитаційна асоціація біблейських ко-

леджів (ААВС);

в) Рада з Акредитації для незалежних ко-

леджів та шкіл (АСІСS);

г) комісія з акредитації шкіл кар’єри/коледжів

технологій (ACCSСT);

д) Американська академія для Ліберальної

освіти та з Професійної освіти;

є) Міжрегіональна Асоціація Християнських

шкіл (TRACS) (Кuhn, 1996, с. 4).

Professional Art Education Volume 3 (2) 2022 Scientic Journal

У ФРН питання акредитації вузів вирішує

Німецька Музична Рада, створена у 1953 році як

один з національних комітетів (секція) Міжнарод-

ної музичної ради – члена ЮНЕСКО. Робота НМР

фінансується федеральними та земельними по-

жертвуваннями.

Загальні питання музичної освіти також

вирішує Європейська асоціація консерваторій,

музичних академій та вищих музичних шкіл.

Актуальними для наукової та музично-творчої

спільноти є питання ролі вищої школи у станов-

ленні, вихованні та подальшій творчій діяльності

музикантів, змісту продуктивних творчо-духов-

них взаєминах викладача і студента, соціалізації

мистецької освіти. Найважливішими завданнями

сучасної музичної освіти музикантів-педагогів

уважають проблему виховання художньої індиві-

дуальності музиканта, а також підготовку змісту

освіти для навчання музикантів різного профілю.

У зв’язку з цим закономірно виникає питан-

ня щодо своєрідності навчальних планів підго-

товки відповідних фахівців, оскільки у багатьох

країнах існують різні підходи до визначення змі-

сту освіти музикантів та музичних педагогів. На-

приклад, у Франції до навчального плану держав-

ної консерваторії за традицією включають тільки

основні музично-теоретичні предмети (спеціаль-

ність, сольфеджіо, гармонію, аналіз музики), втім

кожний навчальний заклад переважно керується

власно складеними навчальними програмами.

Студенти не вивчають таких традиційних для за-

гальноєвропейської освіти дисциплін, як загаль-

не фортепіано, гуманітарні та загальноосвітні

дисципліни. Такий підхід, на відміну від загаль-

ноєвропейської моделі, підкреслює спрямованість

французької музичної освіти до прагматизму та

поглибленої спеціалізації.

Американська модель підготовки має інте-

грований характер і відповідає стратегії гнучкості,

мобільності і пристосовуваності навчального пла-

ну до потреб суспільства. Основою навчальних

планів для бакалаврів музичної освіти можна вва-

жати синтез трьох типів документів для:

1) консерваторій, що здійснюють підготовку

виконавців і композиторів;

2) коледжів вільних мистецтв (liberal art

college), де акцентується увага на широкій гу-

манітарній освіті, а також підготовці музикознав-

ців-істориків та теоретиків;

3) педагогічних коледжів, які займаються під-

готовкою вчителів (Music & Music Education, 2022).

З огляду на це, сучасні навчальні плани для

підготовки вчителів музики у США трансформу-

ють означені напрямки у три цикли дисциплін:

спеціальний; психолого-педагогічний та загаль-

ноосвітній. Слід підкреслити, що підготовка

вчителів музики у багатьох країнах світу здійс-

нюється сумісно з навчанням музикантів інших

спеціалізацій. У США всі ступені та спеціалізації

поєднуються в дві основні групи, які відрізняють-

ся, залежно від спрямованості навчання, орієнта-

цією на педагогічну діяльність (Бакалавр музич-

ної освіти; Бакалавр музичної терапії; Бакалавр

церковної музики) та виконавську або менеджер-

сько-адміністративну діяльність (Бакалавр музи-

ки; Бакалавр менеджменту в музиці).

Вважаємо вірною тенденцію музичної і

музично-педагогічної освіти США підготовку

спеціалістів широкого профілю, здатних швидко

пристосовуватися до запитів та вимог суспільства.

За даними наукових досліджень, згідно з тенден-

цією децентралізації музичної освіти, у США іс-

нують лише приблизні пропорції основних пред-

метних циклів, які встановлюють наведені вище

професійні асоціації та акредитаційні ради.

Зокрема, з 1924 року у США діє рекомендація

50% навчального плану відводити на вивчення

спеціальних дисциплін; 25% – на загальноосвіт-

ній цикл і 25% – на психолого-педагогічні предме-

ти. На практиці у кожному навчальному закладі

відбираються різні співвідношення дисциплін, що

забезпечує високий рівень автономності у визна-

ченні змісту освіти.

Іншою, не менш важливою проблемою му-

зичної освіти стає визначення вимог до особи-

стості і професійної підготовки випускників за-

кладів післясередньої музичної освіти. Відповідно

з цим і визначається співвідношення основних

предметних циклів у кожному конкретному за-

кладі післясередньої освіти.

На відміну від традиційного для першої поло-

вини ХХ ст. професіографічного підходу, за яким

наголошувалася значущість професійних компе-

тентностей спеціаліста, сьогодні належне місце

займає особистісно зорієнтований підхід (Кошма-

нова, 1999). З огляду на це, провідне місце у мо-

делі Бакалавра музики та музичної освіти у ба-

гатьох країнах світу займають також особистісні

якості вчителя. Тільки після цього визначаються

музичні, педагогічні та інші професійні умін-

ня. Професійно важливими вважаються такі ко-

мунікативні уміння вчителя музики (Бакалавра

музичної освіти) як: здатність до «навіювання»,

впевненість, легкість у спілкуванні, заснована на

Volume 3 (2) 2022Professional Art Education

повній повазі до особистості учня. Суттєвого зна-

чення надається вихованню закоханості і відда-

ності професії, любові до дітей, наявності почуття

гумору тощо.

До професійно значущих особистісних ха-

рактеристик вчителя музики за американською

моделлю належать готовність до експериментів,

уміння швидко перебудовуватися; потреба у са-

мовдосконаленні, чутливість до сприймання

нових ідей, творчі уміння. Важливою стороною

особистості вчителя музики вчені називають

здатність до самостійної творчої діяльності, творчі

здібності, здатність швидко сприймати і ефектив-

но перетворювати інформацію (Смирнова, 2008).

Важливим завданням спеціальної професій-

ної підготовки вчителя музики є комплекс про-

фесійних знань та умінь, який забезпечується

широким спектром спеціальних дисциплін. На

думку американських фахівців, головними умін-

нями викладача музики є здатність до виконання,

аналізу і творення музики (Тадеєв, 2008). За вимо-

гою MENC у структуру виконавських умінь вчите-

ля музики включають:

1) успішне оволодіння інструментом (аком-

панемент та сольний виступ), при цьому основ-

ний і додатковий інструменти вивчають на про-

тязі усього терміну навчання;

2) основні диригентські уміння;

3) володіння репетиційною технікою, яка удо-

сконалюється на заняттях з чисельних ансамблів;

4) вільне читання партитур, якому при-

діляється увага на перших курсах;

5) уміння імпровізувати на інструменті у різ-

них стилях;

6) володіння будь-яким оркестровим інстру-

ментом;

7) уміння грати в ансамблі;

8) вокальні уміння (National Art Education

Association, 2003).

Не менш важливими вважаються педагогіч-

ні уміння музичного педагога або вчителя музи-

ки, його педагогічна майстерність. З огляду на це,

психолого-педагогічна підготовка Бакалавра з му-

зичної освіти у США представлена більш як трид-

цятьма елективними курсами, які спрямовуються

на виховання у вчителя музики любові і розумін-

ня дітей, урахування їх індивідуальних та вікових

особливостей, мистецьких схильностей та музич-

них здібностей.

Досить серйозної уваги надається підготовці

студентів до діагностування учнів (курси психо-

логії музичних здібностей, вимірювання та оці-

нювання). З огляду на індивідуальний розвиток

школярів, особлива увага приділяється нетради-

ційним дітям, що вимагає вивчення студентами

методів і технологій:

а) музичного навчання;

б) виховання інтелектуально здібних;

в) розумово відсталих;

г) емоційно неврівноважених;

д) фізично неповноцінних дітей.

В системі сучасної педагогічної освіти на

музично-педагогічних факультетах більшості

університетів США вивчаються інтегровані кур-

си з філософії освіти, у яких філософські аспекти

освіти співвідносяться з історичними, соціаль-

но-філософськими питаннями, проблемами філо-

софії шкільного навчання. Крім того, у психоло-

го-педагогічному циклі опановують дисципліни,

де розглядаються засоби та методи викладання та

технології педагогічної діяльності вчителя музи-

ки.

Такі курси мають яскраво виражене практич-

не спрямування і здатні допомогти музиканту при

вирішенні проблем педагогічного керівництва(-

курси управління класом, педагогічного керівни-

цтва, мистецтва викладання). Певної уваги в си-

стемі музично-педагогічної освіти приділяється

вивченню навчального плану та змісту музичного

виховання у загальноосвітній школі (приблизно 6

годин у семестр).

Специфікою американської моделі музичної

освіти є наявність у навчальному плані загально-

освітніх дисциплін, які спрямовуються на вихо-

вання у студентів загальної культури. Аналіз ци-

клу загальних дисциплін дозволяє виділити його

наступні ознаки: а) широкий обсяг дисциплін (су-

спільні, природничо-математичні, гуманітарні,

мистецтва, іноземні мови, релігія); б) комплекс-

ний характер дисциплін (курс «Науки про жит-

тя», який вміщує відомості з біології, хімії, фізики,

астрономії); в) елективний характер викладання

курсів, що зумовлено тенденцією індивідуалізації

навчання у системі післясередньої освіти.

Висновки. Отже, провідними тенденціями

зарубіжної після середньої музичної освіти, які

впливають на визначення структури та змісту

освіти, залишаються демократизація, індивідуалі-

зація, децентралізація, диверсифікація.

Перспективним напрямом подальших нау-

кових розвідок є порівняльний аналіз інститутів

зарубіжної та вітчизняної громадської акредита-

ції музичної освіти, питання інтеграції національ-

ної і зарубіжної систем вищої музичної освіти.

Professional Art Education Volume 3 (2) 2022 Scientic Journal

Volume 3 (2) 2022Professional Art Education

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Bezemchuk, L., & Fomin, V. (2021). Formation of Integration and Pedagogical Skills of the Future Teacher of

Music Art in the Conditions Master’s Degree. Professional Art Education, 2(1), 12-19. https://doi.org/10.34142/2709

1805.2021.2.01.02

Bezemchuk, L., & Fomin, V. (2021). Modeling of professionally oriented tasks by means of innovative forms of

future music art teacher training. Professional Art Education, 2(2), 13-21. https://doi.org/10.34142/27091805.2021.

2.02.02

Fan, M., & Matvieieva, O. (2021). Ways of Introduction of Information Technologies in Training of Music

Teachers: (Chinese and Ukrainian experience). Professional Art Education, 2(1), 67-75. https://doi.org/10.34142/2

7091805.2021.2.01.09

Finland National Overview (2022). Institutions National Overviews. Overview of Higher Music Education

System https://aec-music.eu/members/national-overviews/nland

France National Overview (2022). Institutions National Overviews. Overview of Higher Music Education

System https://aec-music.eu/members/national-overviews/france

Komarovska, O., & Myropolska, N. (2023). To the problem of teacher training in the modern dimension of art

education. Professional Art Education, 3(1), 33-43. https://doi.org/10.34142/27091805.2022.3.01.04

Kominarets, T., Fomin, V., Bieloliptseva, O., Tkachenko, M., Malykhin, A., & Pryshliak, O. (2022). Strategic Tasks

of Contemporary Education: Formal, Nonformal, Informal. Revista Romaneasca Pentru Educatie Multidimensionala,

14(4), 394-407. https://doi.org/10.18662/rrem/14.4/647

Loshkov, Y. (2021). Sociocultural processes of transformation modern music education in Ukraine. Professional

Art Education, 2(2), 22-30. https://doi.org/10.34142/27091805.2021.2.02.03

Smyrnova, T. (2020). Specicity of Students’ Creative Self-Expression in the Process of Conductor-Choral

Education. Professional Art Education, 1(1), 10-16. https://doi.org/10.34142/27091805.2020.1.01.02

Sokolova, A. (2022). Interactive forms and methods of distance education of future music teachers. Professional

Art Education, 3(1), 6-16. https://doi.org/10.34142/27091805.2022.3.01.01

Tusheva, V. (2020). Study of Scientic Research Culture of Future Music Teachers in European Countries.

Professional Art Education, 1(1), 23-29. https://doi.org/10.34142/27091805.2020.1.01.04

VERKINA, T., SMYRNOVAТ., POLUBOIARYNA, I., & KRASNOSHCHOK, K. (2020). The results of the introduction

of personality-oriented technology into the professional education of students-musicians. EUROPEAN HUMANITIES

STUDIES: State and Society, 23(3(I), 85-99. https://doi.org/10.38014/ehs-ss.2020.3-1.06

Germany National Overview (2022). Institutions National Overviews. Overview of Higher Music Education

System https://aec-music.eu/members/national-overviews/germany

Kertz-Welzel, A. (2005). General Music Education in Germany Today: A Look at How Popular Music Is Engaging

Students. General Music Today, 18(2), 14–16. https://doi.org/10.1177/10483713050180020104

Music & Music Education (2022). Graduate school of Education, №1 (Us News & World Report)

National Art Education Association (2003). Peterson’s Professional Degree Programs in the Visual and

Performing Arts https://intranet.americansforthearts.org/by-program/reports-and-data/legislation-policy/

naappd/petersons-professional-degree-programs-in-the-visual-and-performing-arts

Кuhn, C. (1996). Ausder Hochshule furdie Hochschule. Musica, №5, р. 357–358.

Кокоріна, Л.В. (2013). Концепції педагогічної підтримки обдарованих дітей в іспанській педагогічній

теорії. Наукові праці Вищого навчального закладу «Донецький національний технічний університет». Серія

Педагогіка, психологія і соціологія, № 2. 16–20. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npdntu_pps_2013_2_5

Комаровська, О.А. (2016). Центр гартування педагогіки мистецтва: штрих до портрета лабора-

торії естетичного виховання та мистецької освіти. Мистецтво та освіта, 1. 48-51. https://lib.iitta.gov.

ua/708340/708340/1/Роб.pdf

Кошманова, Т.С. (1999). Розвиток педагогічної освіти у США (1960-1998). Львів: Світ, 488 с.

Масол, Л.М. (2006). Загальна мистецька освіта: теорія і практика: монографія. Інститут проблемно-

Professional Art Education Volume 3 (2) 2022 Scientic Journal

го виховання АПН України. Київ: Промінь, 432 с. http://catalog.odnb.odessa.ua/opac/index.php?url=/notices/

index/IdNotice:164642/Source:default

Смирнова, Т.А. (2008). Теорія та методика диригентсько-хорової освіти у вищих навчальних закладах:

психолого-педагогічний аспект : монографія: ХНПУ імені Г.С. Сковороди. Видавництво Ліхтар, 445 с.

Ніколаї, Г.Ю. (2007). Музично-педагогічна освіта в Польщі: історія та сучасність: монографія: Сумсь-

кий державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка. Суми, 396 с.

Тадеєв, П. (2008). Стратегії прискореного навчання обдарованих школярів та їх практична реалі-

зація в США. Наукові записки. Серія педагогіка, №5, 163-169. https://cyberleninka.ru/article/n/strategiyi-

priskorenogo-navchannya-obdarovanih-shkolyariv-ta-yih-praktichna-realizatsiya-v-ssha/viewer

Стрижалковська, В. В. (2012). Підтримка обдарованих дітей у неформальній освіті Чеської республіки:

аналіз діяльності громадських організацій. Науковий вісник Донбасу, (1). http://surl.li/klejr

Федоренко, С.В. (2011). Виховання естетичної культури у старшокласників середніх спеціалізованих

шкіл мистецтв Великої Британії. Київ. https://nenc.gov.ua/doc/autoref/fedorenko.pdf

Черкасов, В.Ф. (2017). Теорія і методика музичної освіти: навчальний посібник. Київ: ВЦ «Академія»,

240 с. https://academia-pc.com.ua/product/teoriya-i-metodika-muzichnoiosviti-vc-akademiya

REFERENCES

Bezemchuk, L., & Fomin, V. (2021). Formation of Integration and Pedagogical Skills of the Future Teacher of

Music Art in the Conditions Master’s Degree. Professional Art Education, 2(1), 12-19. https://doi.org/10.34142/270

91805.2021.2.01.02 [in Ukrainian]

Bezemchuk, L., & Fomin, V. (2021). Modeling of professionally oriented tasks by means of innovative forms of

future music art teacher training. Professional Art Education, 2(2), 13-21. https://doi.org/10.34142/27091805.2021.

2.02.02 [in Ukrainian]

Fan, M., & Matvieieva, O. (2021). Ways of Introduction of Information Technologies in Training of Music

Teachers: (Chinese and Ukrainian experience). Professional Art Education, 2(1), 67-75. https://doi.org/10.34142/270

91805.2021.2.01.09 [in Ukrainian]

Finland National Overview (2022). Institutions National Overviews. Overview of Higher Music Education

System https://aec-music.eu/members/national-overviews/nland [in English]

France National Overview (2022). Institutions National Overviews. Overview of Higher Music Education

System https://aec-music.eu/members/national-overviews/france [in English]

Komarovska, O., & Myropolska, N. (2023). To the problem of teacher training in the modern dimension of art

education. Professional Art Education, 3(1), 33-43. https://doi.org/10.34142/27091805.2022.3.01.04 [in Ukrainian]

Kominarets, T., Fomin, V., Bieloliptseva, O., Tkachenko, M., Malykhin, A., & Pryshliak, O. (2022). Strategic Tasks

of Contemporary Education: Formal, Nonformal, Informal. Revista Romaneasca Pentru Educatie Multidimensionala,

14(4), 394-407. https://doi.org/10.18662/rrem/14.4/647 [in English]

Loshkov, Y. (2021). Sociocultural processes of transformation modern music education in Ukraine. Professional

Art Education, 2(2), 22-30. https://doi.org/10.34142/27091805.2021.2.02.03 [in Ukrainian]

Smyrnova, T. (2020). Specicity of Students’ Creative Self-Expression in the Process of Conductor-Choral

Education. Professional Art Education, 1(1), 10-16. https://doi.org/10.34142/27091805.2020.1.01.02 [in Ukrainian]

Sokolova, A. (2022). Interactive forms and methods of distance education of future music teachers. Professional

Art Education, 3(1), 6-16. https://doi.org/10.34142/27091805.2022.3.01.01 [in Ukrainian]

Tusheva, V. (2020). Study of Scientic Research Culture of Future Music Teachers in European Countries.

Professional Art Education, 1(1), 23-29. https://doi.org/10.34142/27091805.2020.1.01.04 [in English]

VERKINA, T., SMYRNOVAТ., POLUBOIARYNA, I., & KRASNOSHCHOK, K. (2020). The results of the introduction

of personality-oriented technology into the professional education of students-musicians. EUROPEAN HUMANITIES

STUDIES: State and Society, 23(3(I), 85-99. https://doi.org/10.38014/ehs-ss.2020.3-1.06 [in English]

Germany National Overview (2022). Institutions National Overviews. Overview of Higher Music Education

Volume 3 (2) 2022Professional Art Education

System https://aec-music.eu/members/national-overviews/germany [in English]

Kertz-Welzel, A. (2005). General Music Education in Germany Today: A Look at How Popular Music Is Engaging

Students. General Music Today, 18(2), 14–16. https://doi.org/10.1177/10483713050180020104 [in English]

Music & Music Education (2022). Graduate school of Education, №1 (Us News & World Report) [in English]

National Art Education Association (2003). Peterson’s Professional Degree Programs in the Visual and

Performing Arts https://intranet.americansforthearts.org/by-program/reports-and-data/legislation-policy/

naappd/petersons-professional-degree-programs-in-the-visual-and-performing-arts [in English]

Кuhn, C. (1996). Ausder Hochshule furdie Hochschule. Musica, №5, р. 357–358. [in English]

Kokorina, L.V. (2013). Kontseptsiyi pedahohichnoyi pidtrymky obdarovanykh ditey v ispansʹkiy pedahohichniy

teoriyi [Concepts of pedagogical support for gifted children in Spanish pedagogical theory]. Naukovi pratsi Vyshchoho

navchalʹnoho zakladu «Donetsʹkyy natsionalʹnyy tekhnichnyy universytet». Seriya Pedahohika, psykholohiya i

sotsiolohiya, № 2. 16–20. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npdntu_pps_2013_2_5 [in Ukrainian]

Komarovsʹka, O.A. (2016). Tsentr hartuvannya pedahohiky mystetstva: shtrykh do portreta laboratoriyi

estetychnoho vykhovannya ta mystetsʹkoyi osvity [Center for tempering art pedagogy: a touch to the portrait

of the laboratory of aesthetic education and art education]. Mystetstvo ta osvita, 1. 48-51. https://lib.iitta.gov.

ua/708340/708340/1/Rob.pdf [in Ukrainian]

Koshmanova, T.S. (1999). Rozvytok pedahohichnoyi osvity u USA (1960-1998) [Development of teacher

education in the USA (1960-1998)]. Lʹviv: Svit, 488 s. [in Ukrainian]

Masol, L.M. (2006) Zahalʹna mystetsʹka osvita: teoriya i praktyka: monohraya [General art education: theory

and practice: monograph]. Instytut problemnoho vykhovannya APN Ukrayiny. Kyyiv: Prominʹ, 432 s. http://catalog.

odnb.odessa.ua/opac/index.php?url=/notices/index/IdNotice:164642/Source:default [in Ukrainian]

Smyrnova, T.A. (2008). Teoriya ta metodyka dyryhent·sʹko-khorovoyi osvity u vyshchykh navchalʹnykh

zakladakh: psykholoho-pedahohichnyy aspect [Theory and methodology of conducting and choral education in

higher educational institutions: psychological and pedagogical aspect]: monohraya: KHNPU imeni H.S. Skovorody.

Vydavnytstvo Likhtar, 445 s. [in Ukrainian]

Nikolayi, H.YU. (2007). Muzychno-pedahohichna osvita v Polʹshchi: istoriya ta suchasnistʹ [Music and

pedagogical education in Poland: history and modernity]: monohraya: Sumsʹkyy derzhavnyy pedahohichnyy

universytet imeni A.S. Makarenka. Sumy, 396 s. [in Ukrainian]

Tadeyev, P. (2008). Stratehiyi pryskorenoho navchannya obdarovanykh shkolyariv ta yikh praktychna

realizatsiya v SSHA [Strategies for accelerated learning of gifted students and their practical implementation

in the USA]. Naukovi zapysky. Seriya pedahohika, №5, 163-169. https://cyberleninka.ru/article/n/strategiyi-

priskorenogo-navchannya-obdarovanih-shkolyariv-ta-yih-praktichna-realizatsiya-v-ssha/viewer

[in Ukrainian]

Stryzhalkovsʹka, V. V. (2012). Pidtrymka obdarovanykh ditey u neformalʹniy osviti Chesʹkoyi respubliky: analiz

diyalʹnosti hromadsʹkykh orhanizatsiy [Supporting gifted children in non-formal education in the Czech Republic:

an analysis of the activities of public organizations]. Naukovyy visnyk Donbasu, (1). http://surl.li/klejr [in Ukrainian]

Fedorenko, S.V. (2011). Vykhovannya estetychnoyi kulʹtury u starshoklasnykiv serednikh spetsializovanykh

shkil mystetstv Velykoyi Brytaniyi [Education of aesthetic culture in high school students of secondary specialized

art schools in Great Britain]. Kyyiv. https://nenc.gov.ua/doc/autoref/fedorenko.pdf [in Ukrainian]

Cherkasov, V.F. (2017). Teoriya i metodyka muzychnoyi osvity: navchalʹnyy posibnyk [Theory and methodology

of music education: study guide]. Kyyiv: VTS «Akademiya», 240 s. https://academia-pc.com.ua/product/teoriya-i-

metodika-muzichnoiosviti-vc-akademiya [in Ukrainian]

Надійшла до редакції / Received: 29.08.22

Рекомендовано до друку / Accepted: 14.10.2022

The purpose of the article is to substantiate the directions, content and structure of the development

of foreign higher musical education on the basis of a systematic analysis. The methodological basis of

the research was: system-activity, cultural, praxeological, axiological approaches and philosophical,

terminological, cognitive principles. General scientic (analysis, synthesis, systematization,

generalization, comparison, classication), empirical, prognostic research methods were used.

The scientic novelty consists in highlighting, analyzing and concretizing the common

requirements and differences of national models of higher music and music-pedagogical education

of foreign countries (France, Germany, Finland, Austria, USA) in comparison with the Ukrainian

educational concept of the development of higher art education. The specics of diversication of music

education (diversication of principles, approaches to the content of education) are determined.

Results. On the basis of a systematic analysis, the directions, content and structure of foreign

higher music education are substantiated. It is assumed that the purpose of foreign professional

education is to satisfy the personal and professional interests of each student. The common features

and differences of national models of music and music-pedagogical education are revealed. The content

of the pragmatic model of training teachers of art disciplines in the countries of Western Europe and

the USA is revealed. A classication of European musical and pedagogical education is proposed. The

specicity of decentralization as a leading trend of foreign art education (administrative, nancial and

methodical) is substantiated. The trends in the development of music-pedagogical education regarding

the training of a professional specialist in the artistic prole have been analyzed. The content of the

requirements for the professional training of a future music teacher is revealed.

Conclusions. It is assumed that democratization, individualization, decentralization and

diversication remain the leading trends in the development of foreign higher music education, which

inuence the denition of the structure and content of higher art education.

Keywords: foreign education, music education, national model, music institutions, artistic

disciplines, specics of music training, activities of a music teacher.

DOI 10.34142/27091805.2022.3.02.04

FEATURES OF THE DEVELOPMENT OF MODERN

MUSIC EDUCATION IN FOREIGN UNIVERSITIES

Doctor of Pedagogical Sciences, Professor,

professor of the department of theory and

methods of art education, Kharkiv National

Kotlyarevsky University of Arts

Kharkiv, Ukraine

email: smyrnova.tetiana@gmail.com

https://orcid.org/0000-0002-2931-8288

Professional Art Education Volume 3 (2) 2022 Scientic Journal

Professional Art Education : наук. журн. / Харків. нац. пед. ун-т імені Г.С. Сковороди;

[редкол.: О. О. Матвєєва (голов. ред.) та ін.]. – Харків. – 2022. – № 3 (2). – 44 с.

Технічний редактор – Фомін В.В.

Дизайн обложки: Владислав Скляров

Мови видання: українська, англійська.

Professional Art Education: Scientic Journal / H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University ;

[editor: Olha Matvieieva (editor in chief) and others]. – Kharkiv. – 2022. – № 3 (2). – 44 p.

Technical editor - Volodymyr Fomin

Cover design: Skliarov Vladyslav

Publication languages: Ukrainian, English.

Харківський національний педагогічний університет

імені Г.С. Сковороди

H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University