PROFESSIONAL

ART

EDUCATION

Scientic Journal

e-ISSN-2709-1805

p-ISSN-2709-1791

Volume 3 (1) 2022

PROFESSIONAL

ART

EDUCATION

Scientic Journal

e-ISSN-2709-1805

p-ISSN-2709-1791

Volume 3 (1)

Харківський національний педагогічний університет

імені Г.С. Сковороди

H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University

2022

EDITOR IN CHIEF

Olha Matvieieva, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical

University (Ukraine)

DEPUTY EDITOR-IN-CHIEF

Volodymyr Fomin, Doctor of Pedagogical Sciences, H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University

(Ukraine)

EXECUTIVE SECRETARY

Ganna Burma, Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, H.S. Skovoroda Kharkiv National

Pedagogical University (Ukraine)

EDITORIAL BOARD:

Eva Zhatan, Doctor of Science, Professor, Faculty of Social Sciences, Institute of Pedagogy, University of Gdansk

(Poland)

Nataliya Bugaets, Candidate of Pedagogical Sciences, Professor, H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical

University (Ukraine)

Mariya Kalashnik, Doctor of Arts, Professor, H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University (Ukraine)

Tetyana Panyok, Candidate of Art History, PhD of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Head of the Fine Arts

Department, H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University (Ukraine)

Luydma Peretyaga, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical

University (Ukraine)

Iryna Poluboyaryna, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Kharkiv National University of Arts named after

I.P. Kotlyarevsky (Ukraine)

Alla Rastrigina, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Volodymyr Vynnychenko Central Ukrainian State

Pedagogical University (Ukraine)

Tetyana Smirnova, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Kharkiv National University of Arts named after

I.P. Kotlyarevsky (Ukraine)

Alla Sokolova, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University

(Ukraine)

Viktoriya Tusheva, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical

University (Ukraine)

Founders: H.S. Skovoroda Kharkiv National

Pedagogical University

Department of Theory and Methods of Art Education

Publisher: H.S. Skovoroda Kharkiv National

Pedagogical University

street Alchevskykh 29, Kharkiv, Ukraine

Editorial oce address:

lane Faninsky, 3, room 409, Kharkiv, Ukraine, 61166

Contact Information:

phone: +38 (098) 200-81-91;

+38 (066) 200-81-91

email: admin@arteducation.pro

site: https://arteducation.pro

State registration / Certicate of the journal

КВ 24623-14563Р from 26.11.2020

Certied by order of the Ministry of Education and

Science of Ukraine

Approved by Academic Council

H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical

University

protocol №3 from 20.04.2022

Signed for publication on

April 21, 2021

Format 60x84 1/8.

Price is negotiable.

Circulation 300 copies

International representation and indexing of the journal:

Professional Art Education

Scientific Journal

№3 (1) 2022

Головний редактор: Матвєєва О.О., доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри інструмен-

тальної підготовки вчителя Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди

(Україна)

Заступник головного редактора: Фомін В.В., доктор педагогічних наук, професор кафедри теорії і мето-

дики мистецької освіти та вокально-хорової підготовки вчителя Харківського національного педагогічно-

го університету імені Г.С. Сковороди (Україна)

Відповідальний секретар: Бурма Г.В., кандидат педагогічних наук, доцент Харківського національного

педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (Україна)

Редакційна колегія:

Бугаєць Н.А., кандидат педагогічних наук, професор, завідувач кафедри хореографії Харківського націо-

нального педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (Україна)

Жатан Єва, доктор наук, професор факультету соціальних наук Інституту педагогіки Гданського універ-

ситету (Польша)

Калашник М.П., доктор мистецтвознавства, професор, професор кафедри інструментальної підготовки

вчителя Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (Україна)

Перетяга Л.Є., доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри спеціальної педагогіки Харківсь-

кого національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (Україна)

Паньок Т.В., доктор педагогічних наук, кандидат мистецтвознавства, професор, завідувач кафедри обра-

зотворчого мистецтва Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (Украї-

на)

Полубоярина І.І., доктор педагогічних наук, професор кафедри загального та спеціалізованого фортепіано

Харківського національного університету мистецтв імені І.П. Котляревського (Україна)

Растригіна А.М., доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри вокально-хорових дисциплін та

методики музичного виховання Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені

Володимира Винниченка (Україна)

Смирнова Т.А., доктор педагогічних наук, професор кафедри хорового диригування Харківського націо-

нального університету мистецтв імені І.П. Котляревського (Україна)

Соколова А.В., доктор педагогічних наук, завідувач кафедри теорії і методики мистецької освіти та во-

кально-хорової підготовки вчителя Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Ско-

вороди (Україна)

Тушева В.В., доктор педагогічних наук, професор кафедри теорії і методики мистецької освіти та вокаль-

но-хорової підготовки вчителя Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковоро-

ди (Україна)

Засновники: кафедра теорії і методики мистецької

освіти ХНПУ імені Г.С. Сковороди

Видавець:

Харківський національний педагогічний

університет імені Г.С. Сковороди;

вул. Алчевських 29, м. Харків, Україна

Адреса редакції:

пров. Фанінський, 3, к.409,

м. Харків, Україна, 61166

Контактна інформація:

тел. +38 (098) 200-81-91;

+38 (066) 200-81-91

email admin@arteducation.pro

сайт https://arteducation.pro

Свідоцтво про державну реєстрацію

КВ 24623-14563Р від 26.11.2020

Атестовано наказом Міністерства освіти і науки

України

Затверджено та рекомендовано Вченою Радою

ХНПУ імені Г.С. Сковороди

протокол №3 від 20.04.2022 року

Підписано до друку редакційно-видавничою

радою ХНПУ імені Г.С.Сковороди

21 квітня 2022 року

Формат 60х84 1/8. Ум.-друк. арк. 3,4. Обл.-вид.

арк.5,21. Наклад 300 прим. Ціна договірна

Міжнародна представленість та індексація журналу:

Professional Art Education

Науковий журнал

№3 (1) 2022

ЗМІСТ

Алла Соколова

ІНТЕРАКТИВНІ ФОРМИ І МЕТОДИ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ

УЧИТЕЛІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА ...................................................................................6

Alla Sokolova

INTERACTIVE FORMS AND METHODS OF DISTANCE EDUCATION OF FUTURE MUSIC

TEACHERS ...............................................................................................................................................16

Мирослава Вовк

ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК ФІЛОЛОГА-ФОЛЬКЛОРИСТА: АНДРАГОГІЧНИЙ

АСПЕКТ ...................................................................................................................................17

Myroslava Vovk

PROFESSIONAL DEVELOPMENT OF THE PHILOLOGIST-FOLKLORIST: AN ANDRAGOGICAL

PERSPECTIVE ..........................................................................................................................................25

Олександр Дем’янчук

ЖИТТЄТВОРЧІСТЬ МИХАЙЛА ВЕРИКІВСЬКОГО: КОМПОЗИТОРСЬКА ІНДИВІДУАЛЬ-

НІСТЬ, ІДЕЙНО-ЕСТЕТИЧНІ ТА СТИЛЬОВІ ОСОБЛИВОСТІ ..............................................26

Oleksandr Demjanchuk

LIFE-CREATIVITY OF MYKHAIL VERIKIVSKY: COMPOSER’S INDIVIDUALITY, IDEOLOGICAL AND

AESTHETIC FEATURES AND STYLISTIC PECULIARITIES ...................................................................32

Оксана Комаровська

Наталія Миропольська

ДО ПРОБЛЕМИ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛЯ У СУЧАСНОМУ ВИМІРІ МИСТЕЦЬКОЇ

ОСВІТИ .....................................................................................................................................33

Oksana Komarovska

Natalia Myropolska

TO THE PROBLEM OF TEACHER TRAINING IN THE MODERN DIMENSION OF ART

EDUCATION ............................................................................................................................................42

УДК 378.147:[37.011.3-051:78]

DOI 10.34142/27091805.2022.3.01.01

ІНТЕРАКТИВНІ ФОРМИ І МЕТОДИ

ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ

УЧИТЕЛІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА

доктор педагогічних наук, завідувач кафе-

дри теорії і методики мистецької освіти

та вокально-хорової підготовки вчителя

ХНПУ імені Г.С. Сковороди,

Харків, Україна

email: a.sokolova.a2017@gmail.com

https://orcid.org/0000-0003-0284-7320

У статті визначено інтерактивні форми і методи дистанційної освіти з урахуванням специфіки

підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до професійної діяльності через упровадження

навчальних електронних курсів, мультимедійного програмно-методичного забезпечення, використання

аудіо-відео матеріалів, телевізійних навчальних програм тощо. Розкрито теоретичні й практичні аспек-

ти фахової підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва в умовах дистанційного навчання

на платформі Moodle. Доведено, що специфіка фахової підготовки майбутніх учителів музичного мис-

тецтва в процесі організації дистанційного навчання потребує нових розробок програмно-педагогічних

систем і програмних засобів. Визначено певні педагогічні умови, серед яких: наявність чіткого цілепокла-

дання викладачів та студентів; комп’ютеризація навчального процесу з фахових музичних дисциплін;

опанування технологіями і засобами дистанційного навчання з урахуванням специфіки музичної освіти;

акцентування уваги на вибір змісту навчально-методичного матеріалу для дистанційного навчання й

створення сприятливого інформаційно-методичного середовища; застосування мережевих технологій

дистанційного навчання як середовища взаємодії суб’єктів музично-педагогічної взаємодії. Наведено пе-

реваги й недоліки організації освітнього процесу майбутніх учителів музичного мистецтва в умовах дис-

танційного навчання. Представлено рекомендації щодо використання ефективних технологій організації

дистанційної освіти майбутніх учителів музичного мистецтва.

Ключові слова: освіта, фахова підготовка, дистанційне навчання, вчитель, музичне мистецтво,

інтерактивність.

Постановка проблеми та її зв’язок з важли-

вими науковими та практичними завданнями.

Актуальність теми дослідження зумовлена

необхідністю пошуку нових інтерактивних форм і

методів організації дистанційного навчання май-

бутніх вчителів музичного мистецтва, як необ-

хідної складової професійної фахової підготовки

в умовах сьогодення. Від ефективності освітнього

процесу значно залежить загальнокультурний

рівень майбутніх фахівців з музичного мистецтва,

які здатні оволодіти сучасним педагогічним ін-

струментарієм, спираючись як на засвоєний зміст

основних навчальних курсів, так і за допомогою

вмінь самостійного пошуку інформації для сприй-

мання, аналізу та структурування потрібного на-

вчального матеріалу.

Слід зазначити, що чинні нормативні доку-

менти (Закони України «Про вищу освіту» (2014),

«Про освіту» (2017), Національна стратегія розвит-

ку освіти в Україні, Концепція розвитку педаго-

гічної освіти та ін.) наголошують на нагальності

трансформації професійної підготовки педагогів

для нової української школи. Це, передусім, по-

требує гуманізації освітнього простору, зміщен-

ня акценту на процесуальність замість деклара-

тивності, знаходження нових шляхів реалізації

суспільних потреб через використання сучасних

форм і методів організації освітнього процесу

підростаючого покоління.

Водночас, враховуючи стан війни, в якому

перебуває Україна та епідеміологічну ситуацію,

пов’язану з COVID-19, пріоритет надається дистан-

ційній формі навчання. Виходячи з цього обрана

тема є своєчасною й необхідною, оскільки спец-

ифіка підготовки майбутніх учителів музичного

мистецтва до професійної діяльності у таких умо-

вах має ґрунтуватися на засадах нової формації з

використанням інструментарію сучасних іннова-

ційних, інтерактивних технологій, де дистанцій-

Volume 3 (1) 2022

Professional Art Education

ному навчанню відводиться одне з першочерго-

вих місць.

Це обумовлюється й рядом суперечностей:

між розумінням необхідності підготовки майбут-

ніх учителів музичного мистецтва до професій-

ної діяльності в умовах дистанційного навчання

та недостатністю висвітлення сучасних освітніх

технологій здійснення такої освітньої роботи; між

прагненням використовувати нові інтерактивні,

інформаційні технології навчання й виховання

та відсутністю спеціальних розробок, які були б

адаптовані саме до змісту дистанційної підготов-

ки студентів мистецького профілю. Отже, вище-

зазначені аспекти, а також окреслені суперечності

й обумовили вибір теми нашого дослідження.

Аналіз основних досліджень і публікацій.

Особливості професійної підготовки майбутніх пе-

дагогів мистецьких спеціальностей висвітлено в

різних напрямах. Так, сутність дистанційного на-

вчання у ВНЗ окреслено в працях Ю. Овод (2015),

Н. Грєбєннікова (2019), де акцентується увага на

ефективності реалізації принципово нових форм і

методів навчання із застосуванням комплексу ін-

терактивних технологій. Основні наукові підходи

до якісного застосування змішаного та дистанцій-

ного навчання в умовах ВНЗ висвітлено в роботах

С. Мартиненко (2020), А. Олешко (2021), О. Ровнягі-

на (2021), В. Годз (2021). Дидактичні принципи,

методи й засоби взаємодії учасників освітнього

процесу в умовах дистанційного навчання висвіт-

лено в наукових розвідках Ю. Нефьодової (2019),

О. Вожегової (2020).

Інтегративні технології формування предмет-

них компетентностей учнів на засадах вивчення

мистецьких дисциплін розкриваються в працях

Л. Масол (2020), О. Отич (2016), О. Рудницької (2018)

та ін. Поряд із цим використання інтерактивних

технологій в процесі дистанційного освіти учнів

частково розглянуто науковцями О. Матюшенко

(2010), Н. Міськовою (2017) О. Никон (2020), М. Ков-

левою (2020) та ін.

Незважаючи на значну кількість наукових

праць проблема пошуку ефективних форм і ме-

тодів дистанційної освіти майбутніх учителів

музичного мистецтва залишається невизначе-

ною, що змушує конкретизувати певний досвід,

проаналізувати творчий підхід різних науков-

ців до визначення даної проблеми, представити

ефективні інтерактивні технології організації

дистанційного навчання здобувачів вищої освіти,

зокрема музично-педагогічної спеціалізації. Ак-

туальність дослідження окресленої проблеми по-

силюється і тими умовами, у яких відбувається

освітній процес у багатьох закладах вищої освіти

у зв’язку з війною.

Формулювання цілей та завдань статті.

Мета статті полягає у пошуку, аналізі та висвітлен-

ні ефективних інтерактивних форм організації

дистанційної освіти майбутніх учителів музично-

го мистецтва в процесі фахової підготовки.

Виклад основного матеріалу. Дистанцій-

не навчання набуває поширення з середини ХХ

ст., і, як визначається у довідниковій літературі,

виникає воно спочатку як форма організації на-

вчального процесу, як навчання на відстані, коли

викладач і студент розділені простором і часом.

Дистанційне навчання передбачає самостійне

опанування навчальних курсів згідно з програма-

ми і планами, виконання контрольних завдань

(Організація дистанційного навчання в школі,

2020, с.14 ). Це первинне визначення значно змі-

нило свою сутність з настанням ери Інтернету.

Сьогодні дистанційне навчання є «навчанням за

допомогою комп’ютерних телекомунікаційних

мереж», тож його головною технологічною осно-

вою є комп’ютер та ІКТ (Варнавська, 2021).

У довідниковій літературі зазначається, що

дистанційне навчання отримує все більш широке

розповсюдження в зв’язку з інтернаціоналізацією

освіти та вдосконаленням технологій навчання:

воно дозволяє отримати якісну освіту за меншу

платню, а також загальновизнані сертифікати

про освіту незалежно від місця проживання уч-

нів (студентів) (Вишнівський та ін., 2014). У су-

часних нормативних документах, зокрема Законі

України «Про вищу освіту» (2014), дистанційне

навчання розглядається як складник формальної,

неформальної та інформальної освіти будь-якого

спрямування.

Водночас науковці зауважують, що дистан-

ційне навчання надає людям з віддалених міст,

знаходячись у різному стані (не окуповані й оку-

повані території, внутрішньо або зовнішньо пе-

реміщені) пройти навчання у найкращих вишах

України, по-друге, відкриває шанси для працюю-

чих студентів, по-третє, такий формат є гарною

опцією для громадян будь-якого віку навчатися

неперервно. Додаємо до цього зауваження, що

саме дистанційне навчання є зараз оптимальним

способом втілення в життя гасла «освіта впродовж

життя», з одного боку, а з іншого – під час війни

в Україні, соціально-економічної нестабільності,

поширення епідеміологічної ситуації, дистанцій-

не навчання слугує запорукою швидкого оновлен-

ня й модернізації вже набутих знань та залучення

майбутніх учителів музики до найсучасніших на-

Professional Art Education Volume 3 (1) 2022 Scientic Journal

8© Alla Sokolova

укових, науково-методичних досягнень і до світо-

вого культурного поступу.

Зазначимо, що новітні інформаційні та ін-

формаційно-комунікаційні технології, як склад-

ники дистанційного навчання, сьогодні широко й

ефективно використовуються з метою реалізації

різноманітних дидактичних завдань, дозволяють

здійснювати індивідуалізацію та диференціацію

процесу навчання, підвищують мотивацію на-

вчальної діяльності студентів та рівень засвоєння

знань. Водночас, цей процес потребує розробки й

адаптації програмно-педагогічних систем і педа-

гогічних програмних засобів до специфіки фахо-

вої підготовки майбутніх учителів тієї чи іншої

предметної спеціалізації (Проворова, 2016, с. 84).

До недоліків дистанційного навчання можна

віднести:

• стандартизацію й стереотипність у пере-

несенні різновидів друкованих навчальних дже-

рел в електронний комп’ютерний формат, надмір-

ну «теоретизацію» практичних знань;

• вузькість і однобічність викладу навчаль-

ної інформації в обсязі дидактичної частини кон-

кретної дисципліни, що закладається змістом пе-

дагогічного програмного засобу поза врахування

можливостей мультимедійного способу представ-

лення й засвоєння знань;

• панування комп’ютерного механізму в

організації навчально-пізнавальної діяльності

студентів, що передбачає набір конкретних, най-

частіше стандартних (тобто стереотипних) дій у

межах заздалегідь визначено алгоритму; при цьо-

му стереотипний підхід до розгортання розумових

процесів значно гальмує творчий розвиток сту-

дентів;

• відсутність універсальності в організації й

презентації навчального матеріалу, єдиного педа-

гогічного програмного забезпечення в освітньому

просторі як на рівні університету, так і на рівні

освітньої галузі;

• обмеженість у запровадженні «живого»,

інтонаційно забарвленого, з притаманним йому

комплексом невербальних впливів спілкування й

педагогічної взаємодії між суб’єктами дистанцій-

ного навчання.

До переваг дистанційного навчання відно-

сять:

• ефективність електронних курсів лекцій

з педагогічної дисципліни та слайд-шоу (слайдові

презентації) до кожної лекційної теми;

• використання електронних підручників

як «навігатору» викладача з освітніми сайтами пе-

дагогічного, науково-педагогічного спрямування;

• систематизацію електронних довідників,

сучасних глосаріїв, завдань для самостійної робо-

ти різних видів за темами, модулями;

• організацію тематичного (модульного) й

підсумкового (за наслідками вивчення всього на-

вчального курсу) комп’ютерного тестування;

• інформатизацію змісту навчання (мето-

дичні матеріали, статті, наукові конференції) з

метою сумісної комунікації педагога та студента.

Необхідність модернізації вищої освіти в

Україні та прагнення вищої школи відповідати

європейським освітнім стандартам зумовлює ви-

користання інноваційних методик, мобільних і

динамічних форм навчання до яких належить

і дистанційне навчання, яке довело свою ефек-

тивність у процесі підготовки фахівців з різних

галузей, зокрема і представників творчих про-

фесій. Однак з огляду на специфікацію музики як

найбільш абстрактного з мистецтв, а музичних

дисциплін як дисциплін переважно практич-

ної спрямованості, можливість включення або

повного переходу студентів-музикантів на дис-

танційне навчання у вищій школі видається про-

блемним і неоднозначним.

Освітньо-кваліфікаційна характеристика

вчителя музичного мистецтва включає компе-

тентність випускника педагогічного вишу щодо

застосування технології дистанційного навчання

у власній професійній діяльності. Це передбачає,

на наш погляд, не лише впровадження в навчаль-

ний процес ВНЗ дистанційних курсів, опановую-

чи які студент залишається пасивним учасником,

але й активне залучення студентів до розробки та

оформлення змісту відповідних курсів, створення

їхніх окремих елементів. Відомості щодо такого

підходу не набули достатнього оприлюднення в

науковій літературі.

Дистанційне навчання повинно бути спря-

мовано на забезпечення достатнього та серед-

нього рівня підготовки студентів до професійної

діяльності. Основні складові технології дистан-

ційного навчання у педагогічній практиці повин-

ні відповідати умовам, щодо отримання нових

знань, завдяки активному залученню інтерак-

тивних методів (Демида, 2011, с. 100).

Студенти старших курсів можуть активно

поєднувати елементи технології дистанційного

навчання у власній навчальній діяльності, під-

тримувати тематичні обговорення в умовах фору-

му та чату, використовувати мережеві професійні

групи та роботу в них. Однак, протягом навчання

Volume 3 (1) 2022

Professional Art Education

у ВНЗ студенти не залучаються до створення, роз-

робки або наповнення персонального викладаць-

кого веб-ресурсу, отже, не можуть бути готові до

професійної діяльності на високому рівні.

Для забезпечення ефективності процесу фор-

мування готовності майбутніх учителів музичного

мистецтва до використання технології дистанцій-

ного навчання нами були визначені певні педаго-

гічні умови, зокрема: наявність чіткого цілепокла-

дання викладачів та студентів; комп’ютеризація

навчального процесу з фахових музичних дис-

циплін; упровадження засобів дистанційного

навчання в процес фахової музичної підготовки;

опанування майбутніми вчителями музичного

мистецтва технологій і засобів дистанційного на-

вчання; ретельний добір змісту навчально-мето-

дичного матеріалу для дистанційного навчання й

створення сприятливого інформаційно-методич-

ного середовища; застосування мережевих тех-

нологій дистанційного навчання як середовища

взаємодії професорсько-викладацького складу ка-

федри музичного мистецтва та студентів.

Сьогодні застосування дистанційного нав-

чання майбутніх учителів музичного мистецтва

значною мірою залежить від рівня підготовленості

викладачів до реалізації дистанційного навчання,

науково-методичного та матеріально-технічно-

го забезпечення, а також від готовності студентів

навчатися в умовах дистанційної освіти. Саме

від якісного опанування майбутніми педагогами

дистанційними технологіями під час навчання

в педагогічних навчальних закладах залежить

ефективність як дистанційного навчання, так і

процесу професійної підготовки вчителів (Прово-

рова, 2016, с. 86).

Для належного формування творчої самостій-

ності у майбутніх учителів музичного мистецтва

у процесі дистанційної освіти необхідно створити

відповідні педагогічні умови. На думку В. Шульгі-

ної, на розвиток творчої самостійності благотвор-

но впливають багато факторів. Творчість, як й інші

види музичної діяльності, передбачає «достатній

рівень розвитку основних музичних здібностей»

(Шульгіна, 2011, с. 36-37). Під педагогічними умо-

вами формування творчої самостійності май-

бутніх учителів музики у процесі дистанційного

навчання ми розуміємо такі спеціально створені

умови, які необхідні й достатні для забезпечення

розвитку виконавської майстерності та особистіс-

них якостей, важливих у майбутній професійній

діяльності. Створення їх полягає як у підготовці

студента до цієї діяльності, так і в забезпеченні не-

обхідного середовища впродовж навчання у вузі,

а саме: стимулювання інтелектуальної та емоцій-

ної сфери студента, розвиток потреби у самовира-

женні, інтересу до майбутньої професії і до музич-

но-інструментального, вокального виконавства,

посилення творчої активності, зростання творчо-

го потенціалу студентів, стимулювання потреби

та прагнення особистості до самореалізації в му-

зично-педагогічній діяльності (Жевакіна, 2009).

Критеріями готовності майбутнього вчителя му-

зичного мистецтва до дистанційного навчання

можуть бути наступні:

• вміння поставити перед собою певну

творчу і педагогічну задачу, а також знайти шля-

хи її реалізації;

• вміння провести педагогічний аналіз

власного виконання і дати йому оцінку;

• вміння показати прийоми, що допомага-

ють усунути недоліки виконання;

• постійна потреба в збагаченні свого му-

зичного досвіду;

• розширення наявних знань, накопичен-

ня різноманітного музичного репертуару;

• прагнення до творчого пошуку вирішен-

ня художніх завдань.

Слід зазначити, що дистанційне навчання

передбачає самостійну роботу студента, яка ви-

являється у прагненні до постійного самовдоско-

налення, самостійного одержання знань з різно-

манітних джерел з метою використовування їх

у подальшій науково-практичній діяльності та

для вирішення інтелектуальних завдань. Така са-

мостійність спрямована на створення кінцевого

творчого продукту внаслідок сформованої моти-

вації, професійних умінь і навичок, організацій-

но-пізнавальних умінь і здійснюється на підставі

пізнавального інтересу як рушійної сили пізна-

вальної діяльності.

Підсумовуючи вище сказане, хочемо наголо-

сити на тому, що готовність вчителя музичного

мистецтва до професійної діяльності передбачає

наявність таких якостей, як творча самостійність

та інтелектуальна активність. Творча самостій-

ність та інтелектуальна активність займають

провідне місце в комплексі музично-педагогіч-

них здібностей і являють собою специфічний вид

діяльності, коли загальні якості мислення вияв-

ляються в поєднанні зі спеціальними музичними

здібностями. Звідси інтерактивні методи дистан-

ційного навчання повинні відповідати певним

вимогам такої підготовки.

Знання цих особливостей сприятиме підви-

Professional Art Education Volume 3 (1) 2022 Scientic Journal

щенню ефективності педагогічної освіти, оскільки

саме здатність самостійно здобувати нові знання,

готовність до постійного підвищення освітнього

рівня, реалізації особистісного потенціалу стано-

влять зміст персональної компетенції фахівця.

Цікаві матеріали з приводу особливостей

розробки тестових завдань та тестів у системі

управління навчальними матеріалами Moodle

аналізують київські вчені (колектив науковців

під керівництвом В. Сергієнка) (Сергієнко, 2011).

Розмаїття варіантів подачі тестових завдань та те-

стів докорінним чином змінили уявлення викла-

дачів-практиків щодо потенціальних можливо-

стей електронного автоматизованого контролю

знань. Науковці підкреслюють, що працюючи в

таких умовах, студент є активним суб’єктом кон-

струювання власної системи знань та способів їх

засвоєння. Змінюється і роль викладача з лектора

на тьютора й фасилітатора, який засобами дистан-

ційного середовища може ефективно мотивувати

й підтримувати своїх підопічних, спрямовувати

їх пізнавальні зусилля, оцінювати й коригувати

знання студентів тощо.

Відповідно до положень суспільного кон-

структивізму, що перебуває в основі ідеології

дистанційного навчання, знання засвоюються

ефективніше, якщо студенти залучені до проце-

су їх конструювання та здійснюють цей процес у

співпраці У зв’язку з цим, сучасним інструментом

досягнення часткових цілей фахової підготовки

можуть бути соціальні мережі – веб-сервіси, які

дають можливість користувачам, – студентам та

викладачам, – створювати публічний або частко-

во публічний профіль; створювати список його

користувачів і відвідувачів; управляти списком

контактів, переглядати списки контактів інших

користувачів; оперативно передавати актуальну

навчальну інформацію й робити в разі потреби

нагадування тощо.

У деяких соціальних мережах (facebook.com,

twitter.com, youtube.com, instagram.com та інші)

присутній великий вибір додатків, які можна

застосувати з навчальною метою. Можливість

постійної взаємодії студентів і викладачів у дис-

танційному форматі як у синхронному, так і асин-

хронному режимах, забезпечує безперервність та

інтерактивність освітнього процесу. Студенти та

викладачі спроможні без спеціальної підготов-

ки самостійно створювати навчальний контент,

використовувати мультимедійні та медіа-ресур-

си, послуговуватися посиланнями на актуальні

веб-ресурси, поширювати його серед інших ко-

ристувачів. Віртуальна група (клас), створена в

соціальній мережі чи на спеціальних хостингах,

може бути доступна для суб’єктів навчально-

го процесу в будь-якому місці й у будь-який час

(Андреєва & Кухаренко, 2013).

Украй цінним є досвід використання в про-

цесі фахового навчання майбутніх учителів му-

зики інтерактивного відео, яке може застосову-

ватися й поширюватися засобами дистанційного

навчання. Поряд із незаперечними перевагами,

властивими звичайному навчальному відео, та-

кими, як умотивування й залучення, поєднання

зображення й звуку, реалістичність, можливість

показу процесів у динаміці, існують й незруч-

ності. Найбільш характерними з них є пасивність

у сприйнятті, лінійна послідовність отримання

доступу до інформації, неадекватність кількості

інформації та швидкості її представлення рівню

підготовленості студентів (Стеценко, 2007, с. 25).

Освітній процес у вищій школі повинен бути

максимально диференційованим щодо потреб сту-

дентів, саме тому привабливим і перспективним

напрямком вбачається створення інтерактивних

навчальних відеофільмів, тобто фільмів, у яких

глядач на певних, заздалегідь визначених етапах

перегляду може обрати продовження сюжету.

Таким чином, використання інтерактивних

методів в дистанційному навчанні можуть знач-

но підвищити ефективність фахової підготовки

майбутніх вчителів музичного мистецтва.

Одна з найважливіших форм навчальних за-

нять є онлайн-лекція. Шкільна лекція – така форма

навчання, за якою вчитель, викладаючи навчаль-

ний матеріал, допомагає учням сформулювати

проблеми; опанувати логіку пізнання; зробити

власні відкриття (Нефьодова, 2019). За умов за-

стосування інформаційних і телекомунікаційних

технологій загальні вимоги до лекції зберігають-

ся. Лекції при дистанційному навчанні можуть

проводитися в реальному і нереальному часі,

фронтально й індивідуально. Доцільним є прове-

дення «електронних лекцій». Під електронними

лекціями прийнято розуміти набір навчальних

матеріалів в електронному вигляді, що включає

текст лекцій, демонстраційний матеріал, додат-

кові відомості з теми лекції та ін., оформлені у ви-

гляді окремих файлів.

Електронні лекції мають свої особливості, які

відрізняють їх від традиційних: чітко структуро-

ваний зміст; блокова схема побудови матеріалу;

розвинена гіпертекстова структура; використан-

ня додаткових прийомів викладу матеріалу (звук,

Volume 3 (1) 2022Professional Art Education

анімація, графіка). Електронна копія друкованого

тексту лекції є однією з примітивних варіантів

електронних лекцій. Єдина перевага електронних

копій – простота складання. У виняткових випад-

ках електронні копії можуть частково замінити

повноцінні електронні лекції.

Створити електронну лекцію під силу кожно-

му вчителеві – достатньо сканованого теоретично-

го матеріалу, розміщеного у певній послідовності

та пов’язаного гіперпосиланнями – лекція готова!

Надавати допомогу в самостійному опану-

ванні навчальним матеріалом та керувати робо-

тою учнів допомагають учителеві консультації.

Вони можуть бути індивідуальні й групові. Кон-

сультації із застосуванням засобів інформацій-

них та телекомунікаційних технологій: телефону,

електронної пошти, ICQ, Skype, відео- й телеконфе-

ренцій.

При викладанні всіх навчальних дисциплін

після опрацювання певної навчальної теми ши-

роко використовують семінари – дискусію з роз-

глянутої тематики. Недолік традиційних семінар-

ських занять полягає в пасивності слухачів,

створення видимості активності шляхом попе-

реднього розподілу питань і виступів, відсутність

справді творчої дискусії. Семінари за умов засто-

сування інформаційних та телекомунікаційних

технологій можуть проводитися за допомогою

комп’ютерних відео- й телеконференцій.

Звісно. Семінари можуть проходити у нере-

альному масштабі часу (off-line) і при цьому вчи-

тель може оцінити активність кожного слухача.

Якщо конференція не модерується (не керується),

то кожен учасник бачить на екрані всі тексти пи-

тань і відповідей інших учасників семінару.

Форум – найпоширеніша форма спілкування

викладача й учнів у дистанційному навчанні. Фо-

рум може бути присвячений будь-якій проблемі

або темі. Модератор форуму (мережевий викла-

дач) реалізує дискусію чи обговорення, стимулю-

ючи питаннями, повідомленнями, новою цікавою

інформацією. Програмне забезпечення форумів

дозволяє приєднати різні файли певного розміру.

Кілька форумів можна об’єднати в один великий.

Наприклад, під час роботи малої групи студентів

над проектом, створюються форуми для кожної

окремої групи з метою спілкування під час прове-

дення дослідження над вирішенням поставлено-

го для даної групи завдання, потім – обговорення

загальної проблеми проекту усіма учасниками

навчального процесу (веб-конференція). Для май-

бутніх учителів музичного мистецтва така форма

ефективно зарекомендувала себе під час занять з

хорового класу, коли організовуються окремі гру-

пи за вокальною партією, а потім об’єднуються для

художньо-естетичного виконання хорового твору.

Ще один вид спілкування користувачів ме-

режі в режимі реального часу є чат. Існує кілька

різновидів чатів: текстовий, голосовий, аудіо-ві-

део-чат. У залежності від певної ситуації, напри-

клад спілкування з іноземними студентами, така

форма ефективніше допомагає знайти взаєморо-

зуміння під час проведення занять. Окрім цього,

це реальна можливість мовної практики, яка про-

водиться у рамках запропонованої для дискусії

проблеми, сумісної проектної діяльності, обміну

інформацією.

Для організації дослідницької діяльності уч-

нів в мережі Інтернет використовують веб-кве-

сти. Квести створюються для того, щоб навчитися

використовувати отриману інформацію з прак-

тичною метою. Дана технологія сприяє розвитку

критичного мислення, аналізу, синтезу і оцінки

інформації. Робота з веб-квестами може бути за-

пропонована і як домашнє завдання для учнів, які

цікавляться предметом, її можна провести в класі

за наявності здвоєних уроків. Реальне розміщення

веб-квестів в мережі у вигляді веб-сайтів, створе-

них самими дітьми, дозволяє значно підвищити

мотивацію учнів та досягнення кращих навчаль-

них результатів. Кожен учасник вебінару виконує

свою роль, яка визначає інтерфейс віртуального

класу і право на використання функцій, що може

передаватися іншим учасникам.

Розширення можливостей учителя при засто-

суванні дистанційного навчання підсилює моти-

вацію навчання учнів. За допомогою дистанційної

форми навчання можна брати участь у міжнарод-

них Інтернет-проектах, проводити шкільну до-

слідницьку діяльність, бути активними учасника-

ми Інтернет-олімпіад, творчих конкурсів.

Така форма сприяє використанню Інтер-

нет-ресурсів, створенню власних мультимедій-

них презентацій, використанню інформаційно-

комунікаційних технологій у позаурочний час.

Використання інформаційно-комунікаційних

технологій з елементами дистанційного навчан-

ня в освітньому процесі на уроці і в позаурочній

діяльності з’явилося завдяки поширенню в педа-

гогічному середовищі варіативних моделей про-

ведення занять: по-перше, проведення уроку гу-

манітарного циклу з використанням навчальних

мультимедійних курсів, по-друге, проведення уро-

ку з застосуванням навчальних ресурсів мережі

Professional Art Education Volume 3 (1) 2022 Scientic Journal

Інтернет. Виходячи з цього, можна індивідуально

записатися на курс та навчатись дистанційно за

методикою відповідного навчального центру.

Зазначимо, що в умовах сьогодення дистан-

ційно-очна форма освіти допомагає здобувачам

вищої мистецької освіти ефективніше набути

певних професійних компетентностей, оскільки

органічно поєднуються теоретичні (дистанційно)

та індивідуально-практичні (очно) види занять.

Завдяки поширенню інформаційно-комуніка-

ційних технологій, використанню їх засобів

(SMART-дошка, навчальні електронні курси, муль-

тимедійне програмно-методичне забезпечення,

використання аудіо-відео матеріалів, телевізій-

них навчальних програм, Інтернету), можна знач-

но поліпшити освітній процес у вузах.

З метою вдосконалення рівня підготовки

майбутніх вчителів музичного мистецтва засо-

бами інтерактивних методів до використання

технології дистанційного навчання нами було

розроблено комплекс теоретико-методологічних

завдань. Їх сутність полягала в удосконаленні еле-

ментів технології дистанційного навчання на ос-

нові персонального університетського веб-ресурсу

(Moodle). Основними теоретико-методологічни-

ми завданнями з використанням інтерактивних

методів дистанційного навчання майбутніх учи-

телів музичного мистецтва стали: засвоєння ма-

теріалів електронної лекції, перегляд презентації

або відео за різними питаннями лекційного курсу,

прослуховування лекцій на певні теми провідних

викладачів інших університетів, що є у відкрито-

му доступі в мережі Інтернет, аналіз фрагментів

відкритих занять провідних викладачів музич-

ного мистецтва, що є в записах, прослуховування

музичних творів, перегляд художніх творів або їх

фрагменти (за гіперпосиланнями), відповіді на за-

питання для рефлексії після кожної частини лек-

ції, виконання практичних та творчих завдань,

надіславши відповіді викладачеві в електронно-

му вигляді, перевірка своїх знань, розв’язавши те-

стові завдання різних рівнів складності.

Отже, засвоєння технології дистанційного

навчання має бути необхідною складовою освіт-

нього процесу у ЗВО, особливо під час воєнних

дій, що відбуваються на теренах України. На наш

погляд, формування готовності майбутніх вчи-

телів музичного мистецтва до використання тех-

нології дистанційного навчання відбуватиметься

ефективніше за умови активного впровадження

дистанційних курсів з музичних дисциплін у на-

вчальний процес та залучення студентів до роз-

робки і оформлення змісту дистанційних курсів.

Висновки. Таким чином, у процесі дослід-

ження висвітлено роль і місце дистанційного на-

вчання в змісті фахової підготовки майбутнього

вчителя музичного мистецтва. Наголошено, що

інтерактивні форми і методи в процесі дистан-

ційної освіти здатні забезпечити достатній рівень

підготовки студентів.

Водночас, для студентів, здобувачів мис-

тецьких спеціалізацій, оптимальною є змішана

очно-дистанційна форма, яка дозволяє отриму-

вати теоретичні знання «на відстані», а індиві-

дуально-практичні (заняття з вокалу, основного

інструменту, диригування тощо) завдяки безпосе-

редньому (очному) контакту між викладачем та

студентом. Інтерактивні технології в умовах дис-

танційної освіти здатні значно поліпшити процес

фахової підготовки майбутніх учителів музич-

ного мистецтва завдяки створенню навчальних

відеофільмів, електронних лекцій, онлайн-форм

семінарських занять тощо.

Формами дистанційної роботи вважають он-

лайн форуми, чати, бесіди, віртуальні групи. Засо-

бами інформаційно-комунікаційних технологій

можуть виступати SMART-дошки, навчальні елек-

тронні курси, мультимедійні програмно-методич-

ні ресурси (аудіо-відео матеріали, телевізійні на-

вчальні програми), месенджери (Viber, WhatsApp,

Telegram, Zoom, Meet тощо), соціальні мережі

(Facebook, Instagram, Twitter), офісні програми

(Oce 365), хмарні сервери Microsoft, Google) для

сумісного використання й редагування тексту до-

кументів, файлів; розробки питань для тестуван-

ня, анкетування тощо.

Припущено, що оптимальними для органі-

зації освітнього процесу вважаються спеціально

розроблені системи управління навчанням чи вір-

туальним навчальним середовищем. Серед них

особливої уваги заслуговують платформи Moodle

та Microsoft Teams, які мають широкий набір ін-

струментів для освітньої взаємодії вчителя, учнів

та адміністрації закладу освіти.

Перспективи подальших досліджень вба-

чаємо в аналізі практичного застосування інте-

рактивних методів дистанційної освіти з ураху-

ванням різного ступеня довузівської підготовки

майбутніх фахівців з музичного мистецтва. Пер-

спективними є й питання вивчення європейсь-

кого досвіду організації дистанційного навчання

студентів.

Volume 3 (1) 2022Professional Art Education

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Bezemchuk, L., & Fomin, V. (2020). The Formation of Future Music Art Teacher`s Methodological Competence

in the Process of Pedagogical Practice. Professional Art Education, 1(1), 43–49. https://doi.org/10.34142/27091805.2

020.1.01.07

Bezemchuk, L., & Fomin, V. (2021). Formation of Integration and Pedagogical Skills of the Future Teacher of

Music Art in the Conditions Master’s Degree. Professional Art Education, 2(1), 12–19. https://doi.org/10.34142/2709

1805.2021.2.01.02

Martynenko, S. (2020). Забезпечення якості університетської освіти в умовах змішаного та дистанцій-

ного навчання. Continuing Professional Education: Theory and Practice, (4), 7-13. https://doi.org/10.28925/1609-

8595.2020.4.1

Oleshko, А., Rovnyagin, A. and Godz, V. (2021), Improving distance learning in the context of pandemic

restrictions in higher education. Derzhavne upravlinnya: udoskonalennya ta rozvytok, [Online], vol. 1.

https://doi.org/10.32702/2307-2156-2021.1.3

Варнавська, Л. (2021). Комп’ютерні технології та їх застосування у підготовці та проведенні уроків му-

зичного мистецтва в загальноосвітній школі. Inter Conf, (48). https://ojs.ukrlogos.in.ua/index.php/interconf/

article/view/10844

Вишнівський В.В., Гніденко М.П., Гайдур Г.І., Ільїн О.О. (2014). Організація дистанційного навчання.

Створення електронних навчальних курсів та електронних тестів. ДУТ. https://md.lvduvs.edu.ua/les_

admin/doc_pdf/Book_Moodle_2014_Vushnivsky.pdf

Вожегова, О. В. (2020). Організація самостійної роботи студентів у процесі дистанційного навчання.

Магістерська робота, 103. http://elibrary.kdpu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/4051

Грєбєннікова, Н. В. (2019). Принципи дистанційної освіти. Дослідження проблем гуманітар-

них наук. Київський національний університет технологій та дизайну. https://er.knutd.edu.ua/

bitstream/123456789/14952/1/DPGN2019_P043-048.pdf

Демида, Б. (2011). Системи дистанційного навчання: огляд, аналіз, вибір. Вісник Національного універ-

ситету «Львівська політехніка», (694), 98–107.

Жевакіна, Н. (2009). Педагогічні умови організації дистанційного навчання студентів гуманітарних

спеціальностей у педагогічному університеті [Дис. … канд. пед. наук : 13.00.04, Луганський національний

університет]. https://dspace.lgpu.org/xmlui/handle/123456789/2973

Масол, Л. М. (2020). Інтегративні технології формування предметних компетентностей учнів почат-

кових класів у процесі навчання інтегрованого курсу «Мистецтво». Мистецтво та освіта, №2 (96). https://

doi.org/10.32405/2308-8885-2020-2-2-9

Матюшенко, О. (2010). Інтерактивні методи навчання на уроках музики. Мистецтво та освіта, (3),

22-24.

Міськова, Н. М. (2017). Використання інтерактивних технологій навчання на уроках музики в почат-

ковій школі. Психолого-педагогічні основи гуманізації навчально-виховного процесу в школі та ВНЗ, (1),

107-112.

Нефьодова, Ю. (2019). Дистанційне навчання: взаємодія «викладач–студент». Збірник наукових пра-

ць професорсько-викладацького складу ДонНУ імені Василя Стуса, 86–87. https://jpvs.donnu.edu.ua/article/

view/7230

Никон, О., Ковлева, М. (2020). Формування професійних компетенцій студентів-магістрантів музично-

го мистецтва засобами інтерактивного навчання. New pedagogical thought, 101(1), 129-132.

Овод, Ю. В. (2015). Сутність та зміст дистанційного навчання у підготовці майбутніх соціальних пе-

дагогів. Збірник наукових праць Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка.

Серія: Соціально-педагогічна, (24), 117-126.

Організація дистанційного навчання в школі. Методичні рекомендації. (2020, травень). Міністер-

Professional Art Education Volume 3 (1) 2022 Scientic Journal

14 © Alla Sokolova

ство освіти і науки України. https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/metodichni%20

recomendazii/2020/metodichni%20recomendazii-dustanciyna%20osvita-2020.pdf

Про вищу освіту, Закон України № 1556-VII (2014) (Україна). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-

18#Text

Проворова, Є. (2016). Використання мережевих і мультимедійних технологій у методичній підготовці

майбутнього вчителя музики на засадах праксеологічного підходу. Гуманізація навчально-виховного про-

цесу, 2(76), 80–89.

Сергієнко, В. (2011). Методичні рекомендації по створенню тестових завдань та тестів у системі управ-

ління навчальними матеріалами MOODLE. НПУ ім. М. П. Драгоманова. https://vfranchuk..npu.edu.ua/

images/les/statty/47.pdf

Слабоуз, В. (2016). Дистанционное обучение: опыт ГВУЗ «Донбасский государственный педагогиче-

ский университет». Гуманізація навчально-виховного процесу, 2(76), 89–94.

Стеценко, Г. (2007). Освітні веб-ресурси та їх класифікація. Комп’ютер в школі та сім’ї, 6(62), 23–26.

Шульгіна, В. (2011). Організація продуктивної музичної діяльності молодших школярів у групах про-

довженого дня. Музика в школі, 10, 36–40.

REFERENCES

Bezemchuk, L., & Fomin, V. (2020). The Formation of Future Music Art Teacher`s Methodological Competence

in the Process of Pedagogical Practice. Professional Art Education, 1(1), 43–49. https://doi.org/10.34142/27091805.2

020.1.01.07 [in Ukrainian]

Bezemchuk, L., & Fomin, V. (2021). Formation of Integration and Pedagogical Skills of the Future Teacher of

Music Art in the Conditions Master’s Degree. Professional Art Education, 2(1), 12–19. https://doi.org/10.34142/270

91805.2021.2.01.02 [in Ukrainian]

Demyda, B. (2011). Systemy dystantsiynoho navchannya: ohlyad, analiz, vybir [Distance learning systems:

review, analysis, selection]. Visnyk Natsionalʹnoho universytetu «Lʹvivsʹka politekhnika», (694), 98–107.

Hryebyennikova, N. V. (2019). Pryntsypy dystantsiynoyi osvity [Principles of distance education]. Doslidzhennya

problem humanitarnykh nauk. Kyyivsʹkyy natsionalʹnyy universytet tekhnolohiy ta dyzaynu. https://er.knutd.edu.

ua/bitstream/123456789/14952/1/DPGN2019_P043-048.pdf [in Ukrainian]

Martynenko, S. (2020). Zabezpechennya yakosti universytet·sʹkoyi osvity v umovakh zmishanoho ta

dystantsiynoho navchannya [The use of interactive learning technologies in music lessons in primary school].

Continuing Professional Education: Theory and Practice, (4), 7-13. https://doi.org/10.28925/1609-8595.2020.4.1 [in

Ukrainian]

Masol, L. M. (2020). Intehratyvni tekhnolohiyi formuvannya predmetnykh kompetentnostey uchniv

pochatkovykh klasiv u protsesi navchannya intehrovanoho kursu «Mystetstvo» [Integrative technologies for the

formation of subject competencies of primary school students in the process of teaching the integrated course

«Art»]. Mystetstvo ta osvita, №2 (96). https://doi.org/10.32405/2308-8885-2020-2-2-9 [in Ukrainian]

Matyushenko, O. (2010). Interaktyvni metody navchannya na urokakh muzyky [Interactive learning methods

in music lessons]. Mystetstvo ta osvita, (3), 22-24. [in Ukrainian]

Misʹkova, N. M. (2017). Vykorystannya interaktyvnykh tekhnolohiy navchannya na urokakh muzyky v

pochatkoviy shkoli [The use of interactive learning technologies in music lessons in primary school]. Psykholoho-

pedahohichni osnovy humanizatsiyi navchalʹno-vykhovnoho protsesu v shkoli ta VNZ, (1), 107-112. [in Ukrainian]

Nefʹodova, YU. O. (2019). Dystantsiyne navchannya: vzayemodiya «vykladach–student» [Distance learning:

«teacher-student» interaction]. Zbirnyky naukovykh pratsʹ profesorsʹko-vykladatsʹkoho skladu DonNU imeni Vasylya

Stusa., 86-87. https://jpvs.donnu.edu.ua/article/view/7230 [in Ukrainian]

Nykon, O., Kovleva, M. (2020). Formuvannya profesiynykh kompetentsiy studentiv-mahistrantiv muzychnoho

mystetstva zasobamy interaktyvnoho navchannya [Formation of professional competencies of master’s students of

musical art by means of interactive learning]. New pedagogical thought, 101(1), 129-132. [in Ukrainian]

Volume 3 (1) 2022Professional Art Education

Oleshko, А., Rovnyagin, A. and Godz, V. (2021), Improving distance learning in the context of pandemic

restrictions in higher education. Derzhavne upravlinnya: udoskonalennya ta rozvytok, [Online], vol. 1. https://doi.

org/10.32702/2307-2156-2021.1.3 [in Ukrainian]

Orhanizatsiya dystantsiynoho navchannya v shkoli [Organization of distance learning at school]. Metodychni

rekomendatsiyi. (2020, travenʹ). Holovna | Ministerstvo osvity i nauky Ukrayiny. https://mon.gov.ua/storage/

app/media/zagalna%20serednya/metodichni%20recomendazii/2020/metodichni%20recomendazii-

dustanciyna%20osvita-2020.pdf [in Ukrainian]

Ovod, YU. V. (2015). Sutnistʹ ta zmist dystantsiynoho navchannya u pidhotovtsi maybutnikh sotsialʹnykh

pedahohiv [The essence and content of distance learning in the training of future social pedagogues]. Zbirnyk

naukovykh pratsʹ Kam’yanetsʹ-Podilʹsʹkoho natsionalʹnoho universytetu imeni Ivana Ohiyenka. Seriya: Sotsialʹno-

pedahohichna, (24), 117-126. [in Ukrainian]

Pro vyshchu osvitu, Zakon Ukrayiny № 1556-VII (2014) (Ukrayina) [On higher education, Law of Ukraine No.

1556-VII (2014) (Ukraine)]. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#Text [in Ukrainian]

Provorova, Ye. (2016). Vykorystannya merezhevykh i mulʹtymediynykh tekhnolohiy u metodychniy

pidhotovtsi maybutnʹoho vchytelya muzyky na zasadakh prakseolohichnoho pidkhodu [The use of network

and multimedia technologies in the methodical training of the future music teacher based on the praxeological

approach]. Humanizatsiya navchalʹno-vykhovnoho protsesu, 2(76), 80–89. [in Ukrainian]

Serhiyenko, V. (2011). Metodychni rekomendatsiyi po stvorennyu testovykh zavdanʹ ta testiv u systemi

upravlinnya navchalʹnymy materialamy MOODLE [Methodical recommendations for creating test tasks and tests

in the MOODLE educational materials management system]. NPU im. M. P. Drahomanova. https://vfranchuk.

.npu.edu.ua/images/les/statty/47.pdf [in Ukrainian]

Shulʹhina, V. (2011). Orhanizatsiya produktyvnoyi muzychnoyi diyalʹnosti molodshykh shkolyariv u hrupakh

prodovzhenoho dnya [Organization of productive musical activities of younger schoolchildren in extended day

groups]. Muzyka v shkoli, 10, 36–40. [in Ukrainian]

Slabouz, V. (2016). Dystantsyonnoe obuchenye: opyt HVUZ «Donbasskyy hosudarstvennyy pedahohycheskyy

unyversytet» [Distance learning: the experience of the Donbas State Pedagogical University]. Humanizatsiya

navchalʹno-vykhovnoho protsesu, 2(76), 89–94. [in Ukrainian]

Stetsenko, H. (2007). Osvitni veb-resursy ta yikh klasykatsiya [Educational web resources and their

classication]. Komp`yuter v shkoli ta sim`yi, 6(62), 23–26. [in Ukrainian]

Varnavsʹka, L. (2021). Kompʺyuterni tekhnolohiyi ta yikh zastosuvannya u pidhotovtsi ta provedenni urokiv

muzychnoho mystetstva v zahalʹnoosvitniy shkoli [Computer technologies and their application in the preparation

and conduct of music lessons in a secondary school]. InterConf, (48). https://ojs.ukrlogos.in.ua/index.php/

interconf/article/view/10844 [in Ukrainian]

Vozhehova, O. V. (2020). Orhanizatsiya samostiynoyi roboty studentiv u protsesi dystantsiynoho navchannya

[Organization of independent work of students in the distance learning process]. Mahistersʹka robota, 103. http://

elibrary.kdpu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/4051 [in Ukrainian]

Vyshnivsʹkyy V.V., Hnidenko M.P., Haydur H.I., Ilʹyin O.O. (2014). Orhanizatsiya dystantsiynoho navchannya.

Stvorennya elektronnykh navchalʹnykh kursiv ta elektronnykh testiv [Organization of distance learning. Creation

of electronic training courses and electronic tests]. DUT. https://md.lvduvs.edu.ua/les_admin/doc_pdf/Book_

Moodle_2014_Vushnivsky.pdf [in Ukrainian]

Zhevakina, N. (2009). Pedahohichni umovy orhanizatsiyi dystantsiynoho navchannya studentiv humanitarnykh

spetsialʹnostey u pedahohichnomu universyteti [Pedagogical conditions for the organization of distance education

for students of humanitarian specialties at a pedagogical university], [Dys. … kand. ped. nauk: 13.00.04, Luhansʹkyy

natsionalʹnyy universytet]. https://dspace.lgpu.org/xmlui/handle/123456789/2973 [in Ukrainian]

Надійшла до редакції / Received: 20.02.22

Рекомендовано до друку / Accepted: 21.04.2022

Professional Art Education Volume 3 (1) 2022 Scientic Journal

The purpose of the article is to determine the specics of the professional training of the

future music teacher in the conditions of the organization of distance education, where interactive

forms and methods are given a signicant place.

Methods and methodology. The research is based on the leading positions of scientists

regarding the development of art education in today’s conditions - axiological, systemic, personal-

activity and cultural based on the principle of integrity, mutual coherence, taking into account the

integrative approach in the organization of the educational process.

The scientic novelty of the article lies in the denition of interactive forms and methods of

distance education, taking into account the specics of training future music teachers for professional

activity through the introduction of educational electronic courses, multimedia software and

methodological support, the use of audio-video materials, television educational programs, etc.

Results. The theoretical and practical aspects of the professional training of future music

teachers in the conditions of distance learning on the Moodle platform are revealed. It has been

proven that the specics of the professional training of future music teachers in the process of

organizing distance learning requires new development of program-pedagogical systems and

software tools. Certain pedagogical conditions have been dened, including: the presence of clear

goal-setting for teachers and students; computerization of the educational process in professional

musical disciplines; mastering the technologies and means of distance learning, taking into account

the specics of music education; focusing attention on the selection of the content of educational

and methodological material for distance learning and the creation of a favorable informational

and methodological environment; the application of distance learning network technologies as an

environment for the interaction of subjects of musical-pedagogical interaction. The advantages and

disadvantages of organizing the educational process of future music teachers in the conditions of

distance learning are given. Recommendations regarding the use of effective technologies for the

organization of distance education of future music teachers are presented.

Keywords: education, professional training, distance learning, teacher, musical art,

interactivity.

INTERACTIVE FORMS AND METHODS OF DISTANCE

EDUCATION OF FUTURE MUSIC TEACHERS

Doctor of Pedagogical Sciences, head of the

department of theory and methods of artistic

education and conducting and choral teacher

training, H.S. Skovoroda Kharkiv National

Pedagogical University

Kharkiv, Ukraine

email: a.sokolova.a2017@gmail.com

https://orcid.org/0000-0003-0284-7320

DOI 10.34142/27091805.2022.3.01.01

16 © Alla Sokolova

Volume 3 (1) 2022Professional Art Education

УДК 801.81(37.013):373.3

DOI 10.34142/27091805.2022.3.01.02

ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК ФІЛОЛОГА-ФОЛЬКЛОРИСТА:

АНДРАГОГІЧНИЙ АСПЕКТ

доктор педагогічних наук, професор,

завідувач відділу змісту і технологій

педагогічної освіти Інституту педаго-

гічної освіти і освіти дорослих імені

Івана Зязюна Національної академії

педагогічних наук України,

Київ, Україна

email: miravovk79@gmail.com

https://orcid.org/0000-0002-9109-9194

У статті розкрито теоретичні й практичні аспекти фахової підготовки майбутніх учителів му-

зичного мистецтва в умовах дистанційного навчання на платформі Moodle. Доведено, що специфіка фа-

хової підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва в процесі організації дистанційного навчання

потребує нових розробок програмно-педагогічних систем і програмних засобів. Визначено певні педагогічні

умови, серед яких: наявність чіткого цілепокладання викладачів та студентів; комп’ютеризація навчаль-

ного процесу з фахових музичних дисциплін; опанування технологіями і засобами дистанційного навчання

з урахуванням специфіки музичної освіти; акцентування уваги на вибір змісту навчально-методичного

матеріалу для дистанційного навчання й створення сприятливого інформаційно-методичного середови-

ща; застосування мережевих технологій дистанційного навчання як середовища взаємодії суб’єктів музич-

но-педагогічної взаємодії. Наведено переваги й недоліки організації освітнього процесу майбутніх учителів

музичного мистецтва в умовах дистанційного навчання. Представлено рекомендації щодо використання

ефективних технологій організації дистанційної освіти майбутніх учителів музичного мистецтва.

Ключові слова: освіта дорослих, принципи андрагогіки, філолог-фольклорист, професійний розви-

ток, фольклористичне науково-освітнє середовище.

Постановка проблеми та її зв’язок з важли-

вими науковими та практичними завданнями.

З-поміж актуалітетів реформування націо-

нальної філологічної, гуманітарної, українознав-

чої освіти актуалізується проблема обґрунтуван-

ня методологічних засад андрагогічного підходу

до формування філологічної еліти, практичної

реалізації теоретичних положень неперервної

професійної освіти. Відповідно виникла потреба

застосування андрагогічного підходу до професій-

ного розвитку філолога-фольклориста, зорієнтова-

ного на професійну фольклористичну (наукову чи

педагогічну) діяльність.

Важливо відзначити, що упродовж останніх

десятиліть розвитку національної освіти і науки

теоретичні та практичні засади андрагогіки ста-

ють об’єктом рефлексивних оцінок науковців та

освітян, що пов’язано з застосування до різних га-

лузей підготовки, підвищення кваліфікації фахів-

ців, їх професійного й особистісного розвитку. У

результаті впровадження принципів андрагогіки

формується інтелектуальна, ерудована, аксіоло-

гічно зорієнтована, професійно реалізована еліта,

здатна репрезентувати певну наукову сферу,

практичну галузь на належному рівні у країні та у

світовому вимірі. Відповідно до засадничих поло-

жень Концепції освіти дорослих в Україні (автор

– доктор педагогічних наук, професор, директор

Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих

НАПН України Л. Лук’янова) «як особлива соціаль-

на інституція освіта дорослих повинна сприяти

безперервній й успішній адаптації кожної до-

рослої людини до змінних умов існування упро-

довж людського життя в умовах збільшення його

тривалості та активності. Адже потреба навчати-

ся впродовж життя відображує набагато більше,

аніж просто економічну необхідність, оскільки

освіта дедалі виразніше відіграє ключову роль у

відновленні стабільності, динамічного розвит-

ку суспільства, його громадянської, професійної,

побутової сфер. Освіта дорослих в усіх її вимірах

- формальна, неформальна, інформальна, – спря-

мована на саморозвиток особистості й відповід-

но, повинна мати підтримку на державному рівні

Professional Art Education Volume 3 (1) 2022 Scientic Journal

(Лук’янова Л.Б, 2011, с. 6-7). У фольклористичному

науково- освітньому середовищі освіта дорослих у

її трьох вимірах (формальному, неформальному,

інформальному) характеризується уповільнені-

стю розвитку, безсистемністю, дискретністю, що

пов’язано насамперед з недостатньою підтрим-

кою галузі з боку держави, громадських, неурядо-

вих організацій, фондів.

Означені пріоритети Концепції конкретизо-

вано у Національній доповіді про стан і перспек-

тиви розвитку освіти в Україні (2016), де зазна-

чається що освіта дорослих «перетворюється із

засобу на мету розвитку людини, що уможливлює

утвердження її провідної ролі, мета якої полягає

у формуванні вмінь, необхідних для виконання

різних функцій — самовираження, самореалізації,

розвитку соціальних зв’язків і умінь діяти» (В.Г.

Кремень, 2016, с. 129). Відповідні уміння, здатності

і компетентності має розвивати філолог-фолькло-

рист, щоб через власний професійний і особистіс-

ний розвиток розвивати надбання української

фольклористики у європейському, світовому дис-

курсі, щоб формувати й надалі унікальну еліту

освітян, науковців, які власною професійною

діяльністю доводять конкурентоспроможність на-

ціональної філологічної освіти і науки, фундамен-

тальність фольклористичної галузі, сформованої

упродовж століть.

Аналіз основних досліджень і публіка-

цій. На жаль, дипломований фахівець - фолькло-

рист-філолог, зорієнтований на активну фоль-

клористичну (наукову і педагогічну) діяльність

упродовж життя, зустрічається зі спектром про-

блем державного, регіонального і локального зна-

чення: у повному обсязі не розвиваються фоль-

клористичні дослідження, наявна недостатня

кількість професійних фольклористів, практично

цілковита фінансова, матеріальна неспромож-

ність щодо професійної реалізації, відсутність

організованої системи післядипломної освіти у

фольклористичному науково-освітньому сере-

довищі тощо. Саме тому у професійній підготов-

ці філологів-фольклористів, у контексті їхнього

професійного й особистісного розвитку упродовж

життя необхідно враховувати засади андрагогіч-

ного підходу, основні положення якого висвітлені

у працях науковців: І. Зязюна (2008), С. Гончарен-

ка (2009), Л. Лук’янової (2011), Н. Ничкало (2020),

С. Сисоєвої (2011), Л. Сігаєвої, О. Огієнко (2007),

І. Фольварочного та ін. Вирішити означені про-

блеми у фольклористичній галузі можна за умови

реалізації андрагогічних принципів відповідно до

Концепції освіти дорослих в Україні [3] у фолькло-

ристичному науково-освітньому середовищі.

Формулювання цілей та завдань статті.

Мета статті - охарактеризувати сутність андра-

гогічних принципів (за Л. Лук’яновою) з ураху-

ванням специфіки професійного вдосконалення,

розвитку наукової культури, підвищення про-

фесійної майстерності філологів-фольклористів в

сучасному фольклористичному науково-освітньо-

му середовищі.

Виклад основного матеріалу. У контексті

реалізації основних положень адрагогічного під-

ходу у вимірах професійного розвитку філоло-

га-фольклориста слушною є думка І. Зязюна, який,

простежуючи особистісний та професійний онто-

генез андрагогіки, зауважує, що, «з одного боку, ін-

дивідуальні характеристики людини (установки,

потреби, інтереси, рівень домагань, особливості

інтелекту і т.п.) значно впливають на вибір про-

фесії і хід професійної адаптації. Вони можуть як

сприяти формуванню професійної майстерності і

творчому підходові, так і заважати професійному

становленню..., що призводить до більш швидкого

професійного старіння і деформації. З іншого боку,

професійна діяльність має зворотний вплив (по-

зитивний чи негативний) на особистісний онто-

генез, зокрема на формування самооцінки, само-

розвитку, самовиховання» (Зязюн, 2008, с. 335-336).

У цьому контексті зауважимо, що розвиток

освіти дорослих характерний і для української

національної системи освіти, пріоритетна роль у

якій належить класичним університетам. Саме у

цих вищих навчальних закладах сформувались

фундаментальні засади підготовки фахівців, які

свідчать про явище сталого розвитку універси-

тетської освіти. Ця фундаментальність закріплена

унікальними науковими досягненнями, практич-

ним набутком, визнанням у світовому масшта-

бі. У такому контексті сформувалася система

фольклористичної підготовки майбутніх словес-

ників-фольклористів у київському та львівському

університетських осередках утверджуються нау-

ково обґрунтовані, практично сформовані засади

вивчення фольклористики упродовж ХІХ - ХХ ст.,

зорієнтовані на синергетичне формування змісту

підготовки фахівців, міждисциплінарні засади

аналізу фольклорної традиції та її впливу на куль-

туру, різні види мистецтва тощо.

Однак зважаючи на відсутність цілісної си-

стеми освіти дорослих у фольклористичному на-

уково- освітньому середовищі, «непопулярність»

фаху фольклориста у зв’язку з неприбутковістю

18 © Мирослава Вовк

Volume 3 (1) 2022Professional Art Education

Professional Art Education Volume 3 (1) 2022 Scientic Journal

професії, недостатньою державною підтримкою

(лише 3 класичні університети готують словес-

ників-фольклористів, у Київському національно-

му університеті імені Тараса Шевченка наявна

додаткова спеціалізація «музична фольклористи-

ка»), невисокою часткою захищених дисертацій

зі спеціальності 10.01.07 – фольклористика (усього

по Україні з 1991 р. до 20 докторських та близько

100 кандидатських дисертацій) виникла загроза

втрати фундаментальних досягнень української

фольклористики.

Незважаючи на двохсотлітню історію ста-

новлення української фольклористики як науко-

во- освітньої галузі, на сучасному етапі постало

ряд гострих проблем: у повному обсязі не розви-

ваються наукові дослідження, бракує кваліфікова-

них кадрів (фольклористів-словесників готують у

трьох класичних університетах (Київ, Львів, Чер-

каси), фольклористів- музикознавців - у кількох

музичних академіях, у Київському університеті

культури і мистецтв та Київському національно-

му університеті). У більшості класичних та педа-

гогічних вищих навчальних закладах фолькло-

ристика вивчається в межах курсу «Усна народна

творчість» (для філологічних спеціальностей),

а також у формі окремих тематичних блоків у

змісті дисциплін етнологічного, етнографічного

спрямування (для історичних спеціальностей),

музично-мистецьких дисциплін (для музично-ми-

стецьких спеціальностей). Тому у підготовле-

них фольклористів-філологів немає можливості

повноцінно працювати в межах вишів. Означені

фактори негативно впливають на внутрішню мо-

тивацію фольклористів (дослідників, педагогів)

щодо подальшої самореалізації, професійного са-

морозвитку у дорослому житті.

Саме тому актуалізується проблема форму-

вання системи освіти дорослих у фольклористич-

ному науково-освітньому середовищі. Першим

кроком до цього має стати реалізація адрагогіч-

них принципів у вимірах професійного розвитку

фольклористів- філологів. З метою обґрунтування

принципів навчання освіти дорослих фолькло-

ристів (педагогів та науковців) за орієнтир ми

беремо класифікацію андрагогічних принципів,

обґрунтованих Л. Лук’яновою (Лук’янова, 2011).

Принцип єдності трьох середовищ (навчаль-

не, професійне, соціальне). Навчальне середовище

- середовище, у якому безпосередньо відбувається

навчання у вигляді роботи над навчальним ма-

теріалом, курсів під керівництвом викладача.

Професійне середовище - середовище, у якому

навчання поєднано з професійною діяльністю і

здійснюється у специфічних формах, пов’язаних

з її аналізом і розвитком засобів навчальних ма-

теріалів і освітніх технологій. Соціальне середо-

вище - середовище, у якому навчання впливає

на формування нових цінностей життя і діяль-

ності засобами участі дорослих в організованих

процесах комунікації (Лук’янова, 2011, с. 122).

Потрапляючи в академічний чи університетсь-

кий науково-фольклористичний осередок, філо-

лог-фольклорист має можливість безпосередньо

спілкуватись з відомими вченими (фольклориста-

ми, етнологами, літературознавцями, мистецтвоз-

навцями тощо), обрати та обґрунтовувати наукову

проблему для подальшого дослідження, має мож-

ливості «живої» наукової дискусії у різних формах

комунікації (діалог, полілог, семінари, конферен-

ції тощо). Складніша ситуація з підвищенням май-

стерності у єдності трьох середових дорослих пе-

дагогів-фольклористів, адже у фольклористичних

осередках практично відсутні умови для його про-

фесійного розвитку, тому цей процес відбувається

у контексті самонавчання, самоосвіти, самовдо-

сконалення.

Принцип відкритості освітнього простору. На

думку Л. Лук’янової, освіта є доступною, навчання

може починатися з будь-якого рівня, на відстані,

без відриву від основної діяльності. Наявна мож-

ливість для вибору умов навчання, яке поєднано

з професійною діяльністю. Навчання спрямовано

на саморозвиток - орієнтовано на зміни, внаслідок

зміни освітніх потреб... Побудовано на основі ко-

мунікації між усіма суб’єктами освітньої системи.

Створює умови для само актуалізації за рахунок

вибору «траєкторії» навчання (Лук’янова, 2011,

с. 122). У філолога-фольклориста, який має моти-

вацію та потребу у професійній самореалізації у

фольклористичному науково-освітньому сере-

довищі, наявні можливості для саморозвитку. У

його розпорядженні – архівні матеріали, періоди-

ка, навчально-методична література, фотоархіви,

навіть інтернет-джерельна база (остання зокре-

ма активно створюється викладачами кафедри

фольклористики при Львівському національному

університеті імені Івана Франка). Однак зауважи-

мо, що в українській фольклористиці недостатньо

розробленим залишається напрям створення ен-

циклопедичних фольклористичних видань.

Принцип синтезу трьох підходів до освіти.

Л. Лук’янова переконує, що андрагогічний підхід

створює можливості для врахування особливості

дорослих, які навчаються, й водночас зайняті про-

фесійною діяльністю. Особистісно орієнтований

підхід орієнтує на врахування закономірностей ро-

звитку особистості дорослих. Контекстний підхід

спрямовує на контекст освітнього процесу як умо-

ву перетворення навчальних знань у професійні

(Лук’янова Л.Б, 2011, с. 123). Професійних розвиток

фольклористів-філологів має також грунтуватись

на синтезі трьох підходів.

Фольклористично-педагогічною та збираль-

ницькою діяльністю може займатись і той, хто

навчається, і той, хто професійно самореалізуєть-

ся. Особистісна орієнтація виявляється у розробці

певної проблеми дослідження, якою переймаєть-

ся дослідник. У цьому контексті важливими фак-

торами є власні уподобання, місце проживання,

вплив авторитетного науковця, а для фольклори-

ста-педагога - врахування особистісних якостей

учнів у процесі структурування змісту і відборі

методів і форм вивчення фольклорної традиції.

Фольклористичний контекст забезпечує транс-

формацію історико-практичної, теоретико-мето-

дологічної інформації у розвитку професіоналізму

у процесі педагогічної, збиральницької і наукової

діяльності.

Принцип діяльності. Зміст навчальних ма-

теріалів необхідно вибудовувати навколо основ-

них видів діяльності дорослих, що навчаються. В

основі організації освітніх процесів мають бути

враховані особливості професійної діяльності

осіб, що навчаються. Організація процесу навчан-

ня має бути побудована на рефлексії дорослих,

результатів їх власної діяльності (Лук’янова Л.Б,

2010, с. 123). У підвищенні професійного розвитку

дорослих філологів,

фольклористів цей принцип реалізується

у різних видах діяльності: науково-навчальній

(студіювання архівних джерел, публікацій, моно-

графій, дисертаційного фонду тощо, педагогічній

(передача набутого інформаційного та практично-

го фольклористичного досвіду наступним поколін-

ням), збиральницькій (залучення у безпосереднє

фольклорне середовище - сільське чи урбанізова-

не), дослідницькій (підготовка виступів, публіка-

цій, монографій тощо), комунікативній (представ-

лення результатів власної діяльності у процесі

дискусій, на конференціях, семінарах та ін.).

Принцип постійної підтримки. Л. Лук’янова

доводить, що під час навчання дорослих мають

бути передбачені різні форми підтримки їхньої

діяльності на етапах: початку навчання, власне

навчання, після засвоєння навчального матеріа-

лу.. Цей принцип у фольклористичному науко-

во-освітньому середовищі реалізується у пози-

тивній оцінці результатів діяльності дорослого

філолога-фольклориста з боку авторитетних уче-

них, наукових керівників (консультантів), рецен-

зентів, учнів, під час виступів на конференціях,

семінарах тощо, на певних етапах педагогічної

діяльності. Усі ці фактори впливають на форму-

вання стимулів до подальшої фольклористичної

діяльності.

Принцип професійної мотивації, на думку

Л. Лук’янової, має бути передбачена і впроваджена

система мотивації дорослих до навчання (Лук’яно-

ва Л.Б, 2010, с. 123). Система мотивації дорослих у

напрямі фольклористичних досліджень, педаго-

гічної діяльності щодо вивчення фольклористи-

ки учнівською молоддю, студентами передбачає

запровадження матеріального, преміального за-

охочення, фінансової підтримки збиральницької

діяльності, позитивне оцінювання публікацій, мо-

нографій, навчальної літератури, дисертаційних

досліджень на всіх етапах написання.

Принцип елективності навчання. Його враху-

вання означає надання тим, хто навчається, пев-

ної свободи у виборі цілей, змісту, форм, методів,

джерел, ерміну, часу, місця навчання, оцінювання

результатів навчання (Лук’янова Л.Б, 2010, с. 123).

У фольклористичній діяльності дорослих цей

принцип реалізується у двох вимірах. У науко-

во-фольклористичному контексті фольклорист-

філолог має право вільного вибору проблеми

дослідження, джерелознавчих матеріалів, місця

ослідження (на сьогодні актуалізується проблема

вибору терміну дослідження, адже фольклористи,

зокрема авторитетні викладачі Львівського націо-

нального університету імені Івана Франка переко-

нані, що 3-річного терміну навчання в аспірантурі

чи докторантурі недостатньо для здійснення ґрун-

товної фольклористичної праці). У фольклори-

стично-педагогічній діяльності принцип електив-

ності виявляється у структуруванні змісту, відборі

форм і методів навчання студентів, учнів, зокрема

щодо розробки авторських спецкурсів фольклори-

стичного спрямування. Спектр таких спецкурсів

впроваджений у систему підготовки фольклори-

стів у Львівському та Київському національних

університетах, частково у Черкаському націо-

нальному університеті імені Богдана Хмельниць-

кого, однак у більшості класичних університетів

вивчення фольклористики студентами- філолога-

ми зводиться до засвоєння матеріалу основного

курсу «Усна народна творчість», що не сприяє у

подальшому реалізації принципу елективності у

Volume 3 (1) 2022Professional Art Education

Professional Art Education Volume 3 (1) 2022 Scientic Journal

педагогічній фольклористичній діяльності дорос-

лих фахівців.

Принцип розвитку освітніх потреб. Л. Лук’я-

нова слушно вважає, що процес навчання підпо-

рядковується формуванню нових освітніх потреб

у тих, хто навчається, а їх конкретизація відбу-

вається після досягнення попередньої цілі на-

вчання (Лук’янова Л.Б, 2010, с. 123). У дорослого

фольклориста-дослідника, фольклориста- педа-

гога в результаті досягнення позитивних резуль-

татів у науково-, педагогічно-фольклористичній

діяльності мають формуватись нові цілі, освітні

потреби, які б сприяли розвитку особистісних яко-

стей, професійному саморозвитку, що у свою чергу

впливатиме на зміни їх аксіологічної спрямова-

ності, а також на трансформацію соціокультурних

цінностей, на поступ власне фольклористики.

Принцип контекстності навчання. З одного

боку, навчання дорослих передбачає конкретні,

життєво важливі цілі для того, хто навчається, і

орієнтовано на виконання ним соціальних ролей

або удосконалення особистості, а з іншого - врахо-

вує професійну, соціальну, побутову діяльність з

опорою на просторові, часові, професійні чинни-

ки (Лук’янова Л.Б, 2010, с. 123). Реалізується цей

принцип у діяльності дорослого фольклориста- до-

слідника, фольклориста-педагога, на професійний

розвиток яких впливає кілька факторів: особистіс-

но- мотиваційний, аксіологічний, акмеологічний.

Важливим чинником є соціальний контекст,

який визначає цінність фольклористичних до-

сліджень, досвіду викладання фольклористичних,

лінгвістичних, літературознавчих дисциплін для

певного етапу становлення науки, системи фоль-

клористичної підготовки, зокрема, для сучасного

етапу властиве вивчення фольклористики у кон-

тексті інтеграційної взаємодії з іншими науками.

Соціальний простір, професійне оточення визна-

чають стимули фольклористичної (наукової чи

педагогічної) діяльності, пов’язані з глибокою ін-

терпретацією фольклорних явищ культури, пере-

дачі традиційного досвіду наступним поколінням.

Принцип рефлективності заснований на

свідомому ставленні до навчання, що є вагомою

складовою самомотивації дорослого учня (Лук’я-

нова Л.Б, 2010, с. 123). Цей принцип для самовдо-

сконалення, професійного зростання дорослого

фольклориста має провідне значення, адже свідо-

ме ставлення до предмету педагогічної дії чи на-

укового аналізу (у даному випадку - фольклору),

сприйняття його крізь призму власних естетич-

них установок, аксіологічних принципів створює

підвалини для професійного розвитку, інновацій-

них змін у професійній діяльності, що протистоїть

професійному вигоранню, деградації у професії.

Висновки. Аналіз принципів андрагогічного

підходу до професійного розвитку філолога- фоль-

клориста, зорієнтованого на професійну фолькло-

ристичну (наукову чи педагогічну) діяльність,

засвідчив, що вони підпорядковуються завданню

освіти дорослих, яке полягає в тому, щоб «дати їм

можливість не лише пристосуватися до соціокуль-

турних змін, допомогти адаптуватися в новій ситу-

ації, а й набувати реальної можливості і здатності

впливати на ці зміни, тобто набувати мобільності,

гнучкості, адаптивності і конкурентоздатності, які

потрібні впродовж усього дорослого життя» (Огієн-

ко, О.І, 2007 с. 10). Зауважимо, що українські філо-

логи-фольклористи формують унікальну наукову

еліту, категорію дорослих, які мають професійно

й особистісно розвиватись на засадах андрагогіч-

ного підходу з метою забезпечення конкурентос-

проможності української фольклористики у євро-

пейському вимірі. Відповідно на сучасному етапі

має відбутись переорієнтація фахівців з фолькло-

ристики на підтримку власного особистісного, ін-

новаційного потенціалу, професійного зростання,

зважаючи на кризові тенденції фольклористичної

науково-освітньої галузі.

Перспективою подальших досліджень має

стати обґрунтування компетентнісних та акмео-

логічних засад професійного розвитку фолькло-

риста-філолога в умовах неперервної професійної

освіти.

22 © Мирослава Вовк

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

UNESCO. (2010). Conntea VI, Belém Framework for Action: harnessing the power and potential of adult

learning and education for a viable future. UNESCO Institute for Lifelong Learning. https://unesdoc.unesco.org/

ark:/48223/pf0000187789

Гончаренко, С. (2009). Дидактичні аспекти освіти дорослих. Освіта дорослих: теорія, досвід, перспек-

тиви, (1), 66–71.

Зязюн, І.А. (2008). Філософія педагогічної дії: Монографія. від. ЧНУ імені Богдана Хмельницького.

Кремень, В.Г. (Ред.). (2016). Національна доповідь про стан і перспективи розвитку освіти в Україні

(Нац. акад. пед. наук України). Педагогічна думка.

Луговий, В.І., & Таланова, Ж.В. (2018). Засади системної організації простору освіти дорослих. Концеп-

туальні засади розвитку освіти дорослих: світовий досвід, українські реалії і перспективи : збірник науко-

вих статей Київ: Знання України, 12-21. https://lib.iitta.gov.ua/712504/

Лук’янова, Л.Б. (2010). Основоположні принципи андрагогічної моделі навчання: оптимальні умови

використання. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців:

методологія, теорія, проблеми: зб. наук. пр., (23), 119–124.

Лук’янова, Л.Б. (2011). 3. Концепція освіти дорослих в Україні. ПП Лисенко М.М.

1. Лук’янова, Л.Б. (2017). Законодавче забезпечення освіти дорослих: зарубіжний досвід. Видавництво

ТОВ «ДКС-Центр». https://bit.ly/3QHHC

Лук’янова, Л.Б. (2018). Сучасні тенденції підготовки педагогічного персоналу для роботи з дорослими в

європейських країнах. Андрагогічний вісник, (10), 7-17.

Ничкало, Н. Г. (2020). Наукове забезпечення розвитку освіти дорослих в Україні. Herald of the National

Academy of Educational Sciences of Ukraine, 2(2). https://doi.org/10.37472/2707-305x-2020-2-2-1-1

Огієнко, О.І. (2007). Андрагогічний підхід у неперервній освіті дорослих: метод. реком. СумДПУ

ім. А.С. Макаренка.

Сисоєва, С. (2011). Інтерактивні технології навчання дорослих. ЕКМО. Сігаєва, Л. (2011). Характеристи-

ка структури освіти дорослих в сучасній Україні. Вісник Житомирського державного університету. Педа-

гогічні науки (59), 38–42.

Фольварочний, І. (2011). Освіта дорослих як галузь розвитку компетентності педагога ВНЗ. Інститут

педагогічної освіти i освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України.

REFERENCES

UNESCO. (2010). Conntea VI, Belém Framework for Action: harnessing the power and potential of adult

learning and education for a viable future. UNESCO Institute for Lifelong Learning. https://unesdoc.unesco.org/

ark:/48223/pf0000187789 [in Ukrainian]

Honcharenko, S. (2009). Dydaktychni aspekty osvity doroslykh. [Didactic aspects of adult education]. Osvita

doroslykh: teoriya, dosvid, perspektyvy, (1), 66–71. [in Ukrainian]

Zyazyun, I.A. (2008). Filosoya pedahohichnoyi diyi:[Philosophy of pedagogical action] Monohraya. vid.

CHNU imeni Bohdana Khmelʹnytsʹkoho [in Ukrainian]

Kremenʹ V.H. (Red.). (2016). Natsionalʹna dopovidʹ pro stan i perspektyvy rozvytku osvity v Ukrayin [National

report on the state and prospects of education development in Ukraine] (Nats. akad. ped. nauk Ukrayiny.

Pedahohichna dumka [in Ukrainian]

Luhovyy, V.I., & Talanova, ZH.V. (2018). Zasady systemnoyi orhanizatsiyi prostoru osvity doroslykh. [Basics of

system organization of adult education space] In V.H. Kremenʹ, N.H. Nychkalo, red. Kontseptualʹni zasady rozvytku

osvity doroslykh: svitovyy dosvid, ukrayinsʹki realiyi i perspektyvy : zbirnyk naukovykh statey (s. 12-21). Kyyiv:

Znannya Ukrayiny. https://lib.iitta.gov.ua/712504/ [in Ukrainian]

Volume 3 (1) 2022Professional Art Education

Professional Art Education Volume 3 (1) 2022 Scientic Journal

Lukʺyanova, L.B. (2010). Osnovopolozhni pryntsypy andrahohichnoyi modeli navchannya: optymalʹni

umovy vykorystannya. [Basic principles of the andragogic model of learning: optimal conditions of use]. Suchasni

informatsiyni tekhnolohiyi ta innovatsiyni metodyky navchannya u pidhotovtsi fakhivtsiv: metodolohiya, teoriya,

problemy: zb. nauk. pr., (23), 119–124. [in Ukrainian]

Lukʺyanova, L.B. (2011). Kontseptsiya osvity doroslykh v Ukrayini. [The concept of adult education in Ukraine].

[in Ukrainian]

Lukʺyanova, L.B. (2017). Zakonodavche zabezpechennya osvity doroslykh: zarubizhnyy dosvid. [Legal

provision of adult education: foreign experience.] Vydavnytstvo TOV «DKS-Tsentr». https://bit.ly/3QHHC

[in Ukrainian]

Lukʺyanova, L.B. (2018). Suchasni tendentsiyi pidhotovky pedahohichnoho personalu dlya roboty z doroslymy

v yevropeysʹkykh krayinakh. [Modern trends in the training of teaching staff to work with adults in European

countries]. Andrahohichnyy visnyk, (10), 7-17. [in Ukrainian]

Nychkalo, N. H. (2020). Naukove zabezpechennya rozvytku osvity doroslykh v Ukrayini. [Scientic support for

the development of adult education in Ukraine]. Herald of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine,

2(2). https://doi.org/10.37472/2707-305x-2020-2-2-1-1 [in Ukrainian]

Ohiyenko, O.I. (2007). Andrahohichnyy pidkhid u neperervniy osviti doroslykh [Andragogic approach in

continuing education of adults]: metod. rekom. SumDPU im. A.S. Makarenka. [in Ukrainian]

Sysoyeva, S. (2011). Interaktyvni tekhnolohiyi navchannya doroslykh. [Interactive technologies for adult

learning.] EKMO. [in Ukrainian]

Sihayeva, L. (2011). Kharakterystyka struktury osvity doroslykh v suchasniy ukrayini. [Characteristics of the

structure of adult education in modern ukraine]. Visnyk Zhytomyrsʹkoho derzhavnoho universytetu. Pedahohichni

nauky (59). [in Ukrainian]

Folʹvarochnyy, I. (2011). Osvita doroslykh yak haluzʹ rozvytku kompetentnosti pedahoha [Adult education

as a branch of higher education teacher competence development].VNZ. instytut pedahohichnoyi osvity i osvity

doroslykh imeni Ivana Zyazyuna NAPN Ukrayiny. [in Ukrainian]

Надійшла до редакції / Received: 22.02.22

Рекомендовано до друку / Accepted: 21.04.2022

24 © Мирослава Вовк

The purpose of the article is to characterize the essence of andragogical principles (according

to L. Lukiyanova) taking into account the specics of professional improvement, the development of

scientic culture, and the enhancement of professional skills of philologists-folklorists in the modern

folkloristic scientic and educational environment.

Methods and Methodology. The research was conducted using methods characteristic of

andragogical works, namely: sociological, statistical, comparative analysis, longitudinal study,

monitoring, biographical, content analysis, and interpretive methods.

The research methodology is based on historical, terminological, activity-based, informational,

axiological, competence-based, individual, and andragogical approaches, as well as historical,

terminological, and cognitive principles.

The scientic novelty of the article lies in the theoretical substantiation of the main aspects

of applying the andragogical approach in the context of the professional development of philologists-

folklorists with a focus on lifelong activity of professional folklorists (scholars or educators).

Results. The article substantiates the necessity of implementing the Concept of adult education

in Ukraine within the folkloristic scientic and educational environment. It is demonstrated that

Ukrainian philologists-folklorists constitute a unique scientic elite, particularly as adults, who must

develop professionally and as individuals based on the principles of the andragogical approach to

ensure the competitiveness of Ukrainian folklore studies in the European context.

The research conrms that in the rst decades, certain recessionary tendencies in the

folkloristic scientic and educational eld will lead to the reorientation of folklore specialists

towards their own potential for innovation and professional growth. Among the negative phenomena

identied are the absence of an adult education system in the folkloristic scientic and educational

environment, the «unpopularity» of the folklore specialty, the lack of protability in the profession,

insucient government support for folkloristic research, a low percentage of defended dissertations

at the candidate and doctoral levels, and the risk of losing the fundamental foundation of specialists’

training, which should be directed towards continuous improvement of folkloristic competence and

undoubtedly contribute to the development of the scientic and educational eld.

The essence of andragogical principles (according to L. Lukiyanova) is characterized in

relation to the specics of professional improvement, the development of scientic culture, and the

enhancement of professional skills of philologists-folklorists in the modern folkloristic scientic and

educational environment.

The most relevant andragogical principles extrapolated to the problem of the professional

development of philologists-folklorists include the unity principle of three environments (educational,

PROFESSIONAL DEVELOPMENT OF THE

PHILOLOGIST-FOLKLORIST: AN ANDRAGOGICAL

PERSPECTIVE

DSc in Pedagogy, Professor, Head of the

Department of Content and Technologies of

Teacher Education, Ivan Ziaziun Institute of

Pedagogical and Adult Education of the National

Academy of Educational Sciences of Ukraine,

Kyiv, Ukraine

email: miravovk79@gmail.com

https://orcid.org/0000-0002-9109-9194

DOI 10.34142/27091805.2022.3.01.02

Volume 3 (1) 2022Professional Art Education

Professional Art Education Volume 3 (1) 2022 Scientic Journal

professional, and social), the principle of openness of the educational environment, the principle of

synthesizing three approaches to education (andragogical, individually oriented, and contextual),

the principle of activity, the principle of continuous support, the principle of professional motivation,

the principle of elective learning, the principle of developing educational needs, the principle of

contextual learning, and the principle of reection.

The work concludes that the application of andragogy principles leads to the formation of an

intellectual, knowledgeable, axiologically oriented, and professionally empowered elite capable

of representing the respective scientic eld and practical direction at a relevant level within the

country and worldwide.

Keywords: adult education, the principles of andragogy, philologist-folklorist, professional

development, folkloristic scientic and educational environment.

УДК 78.071.1(477)

DOI 10.34142/27091805.2022.3.01.03

ЖИТТЄТВОРЧІСТЬ МИХАЙЛА ВЕРИКІВСЬКОГО:

КОМПОЗИТОРСЬКА ІНДИВІДУАЛЬНІСТЬ, ІДЕЙ-

НО-ЕСТЕТИЧНІ ТА СТИЛЬОВІ ОСОБЛИВОСТІ

доктор педагогічних наук, професор кафедри

методики викладання мистецьких дисциплін

Кременецької обласної гуманітарно-педаго-

гічної академії імені Тараса Шевченка

Кременець, Тернопільська область, Україна

email: demianchukoleksandr@gmail.com

https://orcid.org/0000-0002-6530-5759

У статті висвітлено особливості ідейно-естетичних та стильових пошуків композиторської твор-

чості М. Вериківського в контексті загальних тенденцій національної музичної культури першої половини

XX століття. Розкрито місце і значення хорового мистецтва у творчості М. Вериківського. В основу стат-

ті покладено мистецтвознавчий та компаративний аналіз творчої особистості та багатовекторності

композиторської діяльності, хорової творчості й музично-стильових пошуків М. Вериківського.

Наукова новизна статті полягає у визначенні змісту й форми композиторської творчості та хо-

рової діяльності М. Вериківського у кременецький період. Приділено увагу стильовим рисам хорової твор-

чості композитора (демократичність, народність, епічність, філософічність). Розглянуто особливості

новаторства видатного композитора в контексті народження нових хорових жанрів (хорові монологи,

хорові роздуми, хорові гуморески).

В результаті репрезентовано зміст музично-естетичних поглядів видатного українського компо-

зитора М. Вериківського. Досліджено взаємодію традицій і новаторства у жанрових різновидах хорової

творчості автора (селянський пісенний фольклор і концертна хорова практика, жанрові танцювальні

хори і драматичні хорові сцени).

Ключові слова: демократичність музики, національна історія, національне стилеутворення, фор-

тепіанна музика, хорова творчість, історичні сюжети, кременецько-волинська тематика, музично-есте-

тичні погляди.

Постановка проблеми та її зв’язок з важли-

вими науковими та практичними завданнями.

Постійно зростаючий дослідницький інтерес

до питань об’єктивного та ґрунтовного вивчення

історії української музичної культури зумовлює

звертання до творчості митців, основні творчі

пріоритети яких були пов’язані з історичною те-

матикою. Таким митцем в історії сучасної україн-

ської музики став Михайло Вериківський. Основа

творчої концепції композитора − орієнтація його

стилістики на історичну образність у найрізно-

манітніших її проявах.

Аналіз основних досліджень і публікацій.

Щодо ідейно-естетичних та стильових особливо-

стей музики М. Вериківського в сучасному мис-

тецтвознавстві ведуться спроби вивчення й оцін-

ки його творчої спадщини. Так, слід виокремити

монографічні дослідження Н. Герасимової-Пер-

сидської (1959) та Н. Шурової (1972), дисертацій-

не дослідження А. Кармазіна (2021). Дослідники

Т. Антропова (2014), М. Ржевська (2009), Н. Шу-

рова (1997) та інші акцентують увагу на інтересі

композитора до стилістики та художніх прий-

омів експресіонізму. Дослідження окремих му-

зичних творів та галузей творчості композито-

ра постали предметом досліджень Н. Королюк,

А. Терещенко, О. Торби (2004), М. Гордійчука (2004),

М. Загайкевич (1997) тощо. Краєзнавчі досліджен-

ня з історії Волинського краю, зокрема присвячені

зв’язкам митця з Кременеччиною, вплив якої став

одним із найважливіших чинників формування

парадигми національно-історичної тематики у

творчості М. Вериківського, присвячено роботи

О. Вальчук (2012), Н. Никитюк (2006) , І. Гринчук

Volume 3 (1) 2022Professional Art Education

26 © Oleksandr Demjanchuk

Professional Art Education Volume 3 (1) 2022 Scientic Journal

(2016) та інших. Певну групу джерел становлять

спогади сучасників композитора, зокрема статті

І. Вериківської (1999), О. Вериківської (2006), Е. Мит-

ницького (2011) та матеріали фондів Кременець-

кого краєзнавчого музею: спогади А. Большакова,

М. Підласової, В. Тольби, М. Стефановича та інших,

що презентують творчу спадщину митця – вико-

навську, композиторську, педагогічну, громадсь-

ку, а також допомагають осягнути певні стильові

та ідейно-естетичні особливості його творчого

мислення.

Формулювання цілей та завдань статті.

Мета статті полягає у висвітленні особливостей

ідейно-естетичних та стильових пошуків компо-

зиторської творчості М. Вериківського в контексті

загальних тенденцій національної музичної

культури першої половини XX століття. Розкрито

місце і значення хорового мистецтва у творчості

М. Вериківського.

Виклад основного матеріалу.

Михайло Вериківський увійшов в історію

української культури як видатний композитор,

диригент, фольклорист, музично-громадський

діяч, педагог, музичний критик.

Михайло Вериківський народився 21 листо-

пада 1896 р. у місті Кременець колишньої Волин-

ської губернії. Сім’я Вериківських була велика: в

ній підростало семеро дітей. У 1904 р. Михайла від-

дали до церковно-парафіяльної школи. Згодом він

продовжував освіту в Крем’янецькому двоклас-

ному міському училищі. Тоді ж почав співати в

хорі при монастирі. Пізніше композитор згадував:

«Коли мені було 9 літ, я вже керував хором право-

го крилоса, а що був тоді малий, то мене ставили

на стільчик».

У 1911 р. майбутній композитор вступив до

Крем’янецького комерційного училища, де його

зарахували до четвертого класу. Саме тут Михай-

ло Вериківський одержав початкову музичну

освіту, навчаючись гри на віолончелі у диригента

симфонічного оркестру Ф. Когоушека і гри на фор-

тепіано в класі А. Сафонової.

В училищі Михайло керував хором і орке-

стром народних інструментів, почав писати музи-

ку. Одним із ранніх творів молодого композитора

був «Марш учнів Кременецького комерційного

училища» для оркестру народних інструментів

(1913), який виконувався на одному з училищних

концертів. Тоді ж з’явилися його перші фортепіан-

ні прелюдії, романси.

Кременецький період життя і творчості М. Ве-

риківського характеризується його особливим ін-

тересом до хорової музики та національної історії,

фольклорних джерел. Цей інтерес залишиться на

все життя. І пов’язаний він з історією чарівного й

рідного для композитора міста, його героїчним і

романтичним минулим, глибокими історичними

традиціями краю, оповитими дивними народни-

ми легендами.

«Це старовинне мальовниче містечко Креме-

нець (а Кременець відомий з 1226 року) було свід-

ком багатьох історичних подій в житті українсь-

кого народу. Об його мури розбилась у XIII столітті

хвиля татарської навали... Особливої сили досягли

тут народні повстання. З Волинню зв’язані імена

Северина Наливайка, Богдана Хмельницького,

Семена Палія. Спогади про них збереглися в на-

родних переказах і піснях, на які так багата Во-

линь» (Герасимова-Персидська,1959). Недарма міс-

цеві жителі називали Кременець «Волинськими

Афінами» або ж «Волинською Швейцарією».

Винятково романтичне оточення рідного

міста уже змалку, а згодом і в юності збагачувало

творчу фантазію майбутнього митця, розвивало

його поетичні мрії і прагнення. У зрілі роки Ми-

хайло Вериківський всю ту красу і поезію рідного

краю, його славну історію переспівав у своїх чудо-

вих творах.

За природою свого таланту він був компози-

тором-істориком. Спорідненість із Кременцем, Во-

линню наклала своєрідний відбиток на його му-

зику. Її результатом стали його відомі твори: «26

волинських народних пісень» в обробці для голосу

та фортепіано (1934), «Три революційні пісні Луць-

кого воєводства» для хору (1940), романси на вірші

видатного польського поета Юліуша Словацького

(який, до речі, теж народився у Кременці).

Найвідомішим твором, пов’язаним із Кре-

менцем, став створений у 1943 році фортепіанний

цикл «Волинські акварелі» - п’ять програмних

фортепіанних мініатюр на білих клавішах. За

визначенням одного з дослідників, у «Волинських

акварелях» - тема війни вирішена через звернен-

ня до історичного минулого українського народу,

композитор проектує його на тривожний свій час,

вбачаючи в героїчній неприступності Кременець-

кої фортеці символ нездоланності рідної Вітчиз-

ни» (Клин, 2004, с. 313).

Усі п’єси циклу: «Поганське місто Волинь»,

«Вечір в авратинських горах», «Комедіантина

контрактовій яр марці в Дубні», «На Свитязькому

озері» - написані на краєзнавчо-етнографічний

сюжет, а остання мініатюра циклу «Весняні ігри-

ща біля Дівочого озера на Крем’янеччині» безпо-

середньо пов’язана з історією міста Кременець. Те

ж саме можна сказати і про формування хорової

творчості Вериківського. О. Торба у своїй праці

«Хорова творчість М. Вериківського в контексті

національного стилеутворення» зазначає: «Хоро-

вий стиль композитора сформувався надзвичай-

но швидко. Можна сказати, що він почав хорову

діяльність, вже маючи в основному сформовану

власну художньо- стильову концепцію, якій сліду-

вав все життя (Торба,1997, с. 28).

Особлива роль хорової музики визначилась

ще в ранньому дитинстві майбутнього компози-

тора. Тож зрозуміло, що вона стала основою його

творчих інтересів.

У 1914 р. М. Вериківський переїхав до Києва,

де став студентом консерваторії за класом контра-

баса. Роки навчання в консерваторії були для ньо-

го справжньою школою оволодіння професійним

мистецтвом. Але провчився Михайло у консерва-

торії лише рік, бо був мобілізований на військову

службу. І тільки у 1918 р. зміг знову повернутися

до навчання. 20 - ті рр., які відзначились значни-

ми суспільно-історичними зрушеннями в україн-

ській музичній культурі, минули для митця під

знаком громадської активності. На той час хоро-

вий рух в Україні об’єднував навколо себе вели-

чезну кількість людей, і це було одним із проявів

національно-культурного відродження. Саме хо-

рова музика виявилась найбільш наближеною до

визначних суспільно-історичних зрушень, які від-

бувались в українській музичній культурі першої

половини 20-х рр. XX століття.

Наближеність хорової музики до соціаль-

но-історичного простору констатує О. Торба: «Хо-

рова музика є вираженням колективної емоції,

колективної рефлексії на дійсність, отже пов’я-

зана з суспільно- соціальним характером людсь-

кого життя і, відповідно, більш високим рівнем

художнього узагальнення... Фактично, в євро-

пейській культурі хорова музика виконує роль

своєрідного «художнього барометра» суспільства,

в певні періоди очолюючи музичний процес, іноді

відходячи на його периферію, часом займаючи

паритетні відносини з іншими видами музичної

творчості... Історично знаходячись на перехресті

соціальних та власне мистецьких шляхів своєї на-

ції, хорова музика реагує на зміни соціально- ху-

дожніх орієнтирів та суспільних запитів» (Торба,

2004, с. 202-203).

Сказане повною мірою стосується творчої

діяльності М. Вериківського, який на той час пра-

цював головою Президії Товариства імені М. Ле-

онтовича та керівником науково-творчого відділу

товариства, яке контролювало і підтримувало

діяльність 900 постійних хорів. Це була могутня

мистецька армія, яку треба було озброїти новим

за тематикою сучасним репертуаром (Пархомен-

ко, 1992, с. 54).

Як відомо, виступи численних хорових ко-

лективів на той час користувалися державною

підтримкою. «Адже більшовицькій владі необ-

хідно було замінити традиційні свята, такі, як на-

приклад, Різдво, Великдень, Трійця, іншими, свої-

ми...».

Вериківський часто диригував зведени-

ми оркестрами, брав участь у масових заходах»

(Пархоменко, 1992). Хорове виконавство завжди

було улюбленою справою митця. Той нетривалий

період історії нашої держави був справді непо-

вторним, особливо на тлі майбутніх «сталінських

п’ятирічок». «Лише в наш час, зазначає Т. Романи-

шина, ми маємо можливість в повній мірі збагну-

ти цінність творчих відкриттів блискучої плеяди

митців згодом Розстріляного Відродження: Ми-

хайло Семенко, Василь Чумак, Олександр Богома-

зов, Лесь Курбас, Михайло Драй - М. Вериківського

пов’язувала тісна дружба і творча взаємодія» (Ро-

манишина, 1997, с. 51).

У своїй праці «Корифеї української хорової

культури XX століття» Н. Королюк характеризує

прагнення тогочасного покоління українських

митців: «У перші роки радянської влади більші-

стю молодих музикантів володіла ідея масового

розповсюдження музичних знань... Митці прагну-

ли зробити музичну освіту повноцінною складо-

вою частиною загального культурного будівни-

цтва. Творчій молоді, повній сил, щирих бажань,

палких надій, у той період було ще невідомо, що

музично-естетичні та культурологічні проблеми

партія більшовиків вирішуватиме жорсткими по-

становами..., які будуть зводитися до примітивних

порад, котрі за плановим принципом орієнтувати-

муть митців на «потрібні» і «непотрібні» радянсь-

ким людям жанри, форми і методи письма» (Коро-

люк, 1994).

Сумна доля спіткала й Музичне товариство

імені М. Леонтовича. «Розкритиковане за нібито

пропаганду західних модерних музичних течій

(експресіонізм, конструктивізм), Товариство

було змушене поступово передати контроль над

діяльністю своїх філій Головполітосвіті та спря-

мувати працю композиторів на масовість» (Енци-

клопедія українознавства, 1993, с. 166). Самому ж

М. Вериківському закидалась «втеча від сучас-

Volume 3 (1) 2022Professional Art Education

Professional Art Education Volume 3 (1) 2022 Scientic Journal

ності, споглядальне замилування з минулого» (Ен-

циклопедія українознавства, 1993, с. 231).

Своєрідним відгуком М. Вериківського на ви-

могу писати для народу твори великої форми ста-

ла його фантазія «Дума про дівку-бранку Марусю

Богуславку» (1923). Музика композитора міцно

спиралась на історико-культурні традиції народу.

Митець вважав, що без глибокого знання історії

неможливий подальший розвиток національної

культури; він дотримувався думки, що історія,

втілена в художніх образах, може і повинна по-

сідати провідне місце у національній музичній

культурі.

М. Вериківський розробляв сюжети своїх

творів, пов’язані з гайдамацьким рухом (фантазія

«Гайдамаки» для солістів, хору та фортепіано, пер-

ший український балет «Пан Каньовський), з ко-

заччиною (поема «Чернець», симфонічна поема

«Петро Конашевич-Сагайдачний»). Важливе місце

в цих творах займає образ народу. Проте за ра-

дянських умов було небезпечно виявляти актив-

ний інтерес до історичного минулого, оскільки

тодішня влада вбачала в цьому постійну загрозу

«буржуазного націоналізму». Композитор чудово

розумів, що влада намагається стерти з пам’яті

людей усе, що пов’язано з їх внутрішньою свобо-

дою (Вальчук, 2003).

Подією для М. Вериківського було призначен-

ня його диригентом Київського оперного театру

(1926-1928). А з 1928 р. він працював диригентом

Харківського театру опери та балету. Робота в

оперному театрі допомогла здійснити давні мрії

композитора − творити у музично-драматично-

му жанрі. Він написав опери «Діла небесні» (за

О. Вишнею), «Вій» (за М. Гоголем), «Сотник», «Най-

мичка» (за Т. Шевченком), «Втікачі», «Дорогою ці-

ною» (за М. Коцюбинським).

3 1940 року Вериківський працював керівни-

ком Державної капели «Думка», протягом 1950-

1958 рр. – науковим співробітником Інституту

мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН

УРСР.

Творча спадщина композитора багата і різ-

номанітна. Вона налічує понад 400 творів, які

включають сценічні твори: опери: «Діла небесні»

(1931), «Сотник» (1939), «Наймичка» (1943, обидві -

на сюжети поем Тараса Шевченка), «Слава» (1961);

музичні комедії «Вій» (1936, 2-а редакція 1945 -

комічна опера); балет «Пан Каньовський» (1930);

симфонічні твори: ораторія «Дума про дівку-бран-

ку Марусю Богуславку» (1923); симфонічна сюїта

«Веснянки» (1924); кантата «Гнів слов’ян» (1941);

драматична симфонічна поема «Петро Конаше-

вич-Сагайдачний» (1944).

Крім того, композитор написав понад 60 ка-

мерно-вокальних творів, близько 100 пісень для

дітей, зокрема відома його мелодія «Котику сірень-

кий», близько 100 обробок українських авторських

народних пісень для різних виконавців. У 30-ті pp.

М. Вериківський написав також пісні, романси,

музику до кінофільмів «Устим Кармелюк», «Назар

Стодоля». Його твори висвітлювали історичне ми-

нуле і сучасне життя, малювали яскраві картини

народного побуту, розкривали складний внутріш-

ній світ людини. Це було свідченням інтенсивної

творчої діяльності композитора (Никитюк, 2006)

Під час війни М. Вериківський створив цикл

пісень і романсів «У дні війни», кантату «Гнів

слов’ян», «Думу про матір-Україну», симфонічну

поему «Петро Конашевич-Сагайдачний», поему

«Чернець».

Після війни Вериківський викладав у Київсь-

кій консерваторії. 3 1946 р. він − професор кафедри

теорії музики та композиції. Працюючи в кон-

серваторії, митець продовжував творчу та вико-

навську роботу, багато сил віддавав вихованню

молодих музикантів, завжди залишався вірним

своїм принципам і переконанням. Композитор на-

полягав на тому, що: «істинний художник народ-

жується лише тоді, коли він пізнає, що таке життя,

вивчить побут, історію, багатовікову культуру сво-

го народу й інших країн» (Пясковький, 2014).

У кінці 40-х років у країні розпочалася чер-

гова ідеологічна кампанія пошуку «внутрішніх

ворогів». Як правило, до цього списку потрапляли

саме ті, чия творчість відзначалася нестандартні-

стю, а поведінка – незалежністю. Серед них у 1948

р. були С. Прокоф’єв, Д. Шостакович, Б. Лятошин-

ський. Не оминула така доля й М. Вериківсько-

го. Його звинуватили у надмірній творчій увазі

до історичної тематики, що нібито свідчило про

«небезпеку відриву митця від сучасності, від тих

інтересів, якими живе радянський народ». А для

композитора сама можливість писати твори на

історичну тематику була ковтком свіжого пові-

тря, що розцінювалось владою як «втеча від сучас-

ності». Митця звільнили під обов’язків керівника

класу композиції, і з того часу він працював про-

фесором та завідувачем кафедри хорового диригу-

вання. Із репертуару національних театрів зникла

його опера «Наймичка».

Останній період творчості М. Вериківського

позначений активною працею над редагуванням

власних композицій та творів українських кла-

сиків: М. Лисенка, В. Сокальського, М. Леонтовича.

Активна творча діяльність М. Вериківського

тривала більше сорока років і була різнобічною.

Однією з найбільш важливих рис його музики була

її надзвичайна демократичність. Саме вона при-

несла велику популярність багатьом його творам,

бо робила їх близькими і зрозумілими слухачам.

Досягти цього композиторові допомогло глибоке

знання рідної для нього народної музики. Чудова

обробка народних пісень «Сусідко», «Ой учора із ве-

чора», «Гей зі Львова», «На городі та все білі маки»,

«Ой дзвони дзвонять», «Котику сіренький» при-

несла їм велику популярність. За своє життя М. Ве-

риківський написав більше 120 обробок музичного

фольклору.

Відомими є його збірки обробок «10 українсь-

ких народних пісень» (1920), «26 волинських народ-

них пісень» (1934), «П’ять, українських народних

пісень» (1942), «10 пісень Закарпатської Украї-

ни» (1945), «Холмська» та «Закарпатська» сюїти,

веснянковий цикл «Кровавеє колесо», цикл «Пісні

різних народів».

Висновки. Творча спадщина М. Вериківсько-

го як взірець високохудожньої майстерності зали-

шила помітний слід в історії української музики.

Його високопрофесійні твори по праву увійшли до

української національної скарбниці і складають

сьогодні її вагому частку.

Композитор особливо близький нам тим, що

у своїй музичній та громадській діяльності був

митцем нового типу, який поєднав свою творчість

із передовими національними ідеями, із долею

свого народу. І сьогодні, коли українська музика

минулого стає універсальним засобом подолання

існуючих соціокультурних проблем і протиріч XXI

століття, засобом духовного відродження нашого

суспільства, ми з вдячністю і шаною згадуємо тих

першопроходьців, які заклали її міцний фунда-

мент.

Перспективи подальших досліджень. У

статті розглянуто окреме коло актуальних пи-

тань, пов’язаних із творчою спадщиною компози-

тора. Заявлена тема має широкі можливості для

подальшого наукового осмислення й розробки.

Volume 3 (1) 2022Professional Art Education

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Вальчук, О. (2003). Народномузична стилістика в композиторській творчості Михайла Ве-

риківського. Наукові записки. Серія мистецтвознавство. № 2 (11). 78–81. http://dspace.tnpu.edu.ua/

bitstream/123456789/23469/1/Valchuk.pdf

Герасимова-Персидська, Н.О. (1959). М.І. Вериківський. 96 с. https://esu.com.ua/article-29241

Енциклопедія українознавства, (1993). / гол. ред. В.Кубійович. Львів. Т.1. Вериківський М. І. С. 231.

Енциклопедія українознавства, (1993). / гол. ред. В.Кубійович. Львів. Т.5. Музичне товариство

ім. М. Леонтовича. С. 166.

Кармазін, А.О. (2021). Національна історія в мистецьких образах як сутність композиторської твор-

чості михайла вериківського. [Дис. … канд. мистецтвознавства : 17.00.03, Національна музична академія

України імені П. І. Чайковського, Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка].

https://sspu.edu.ua/images/2021/docs/dis/dis_9d285.pdf

Клин, В. Л. (2004). Фортепіанна музика. Історія української музики, Т. 5. С 310-323.

Королюк, Н. І. (1994). Корифеї української хорової культури XX ст.. 286 с.

Никитюк, Н. (2006). Музичні традиції Волині в історико-культурологічному контексті. Київське музи-

кознавство. Вип. 19. 76–86. https://wiki.vnu.edu.ua/wiki/Никитюк_Наталія_Степанівна

Пархоменко, Л. О. (1992). Хорова творчість. Історія української музики. Т. 4. 46-47. http://irbis-nbuv.gov.

ua/ulib/item/UKR0008720

Пясковський, І. Б. (2014). Музично-теоретичні ідеї Михайла Вериківського. Науковий вісник На-

ціональної музичної академії України імені П.І. Чайковського. Вип. 112. 52–65. http://nbuv.gov.ua/UJRN/

Nvnmau_2014_112_7

Романишина, Т. А. (1997). Фортепіанні прелюдії М. Вериківського в гармонічній системі Б. Яворського.

Михайло Іванович Вериківський : погляд з 90-х. С. 51-54.

Торба, О. В. (1997). Хорова творчість М. І. Вериківського в контексті національного стилеутворення.

Михайло Іванович Вериківський : погляд з 90-х. 27-32.

Торба, О. В. (2004). Слово і музика в хоровому творі. Київське музикознавство. Вип. 13. 201-213.

Professional Art Education Volume 3 (1) 2022 Scientic Journal

REFERENCES

Valʹchuk, O. (2003). Narodnomuzychna stylistyka v kompozytorsʹkiy tvorchosti Mykhayla Verykivsʹkoho [Folk

music stylistics in the composer’s work of Mykhailo Verikyvskyi]. Naukovi zapysky. Seriya mystetstvoznavstvo. № 2

(11). 78–81. http://dspace.tnpu.edu.ua/bitstream/123456789/23469/1/Valchuk.pdf [in Ukrainian]

Herasymova-Persydsʹka, (1959). M.I.Verykivsʹkyy [M. I. Verikivskyi]. 96 s. https://esu.com.ua/article-29241

[in Ukrainian]

Entsyklopediya ukrayinoznavstva (1993). /hol. red. V.Kubiyovych. Lʹviv. T.1. Verykivsʹkyy M. I. [ M.I. Verikivskyi]

S. 231. [in Ukrainian]

Entsyklopediya ukrayinoznavstva (1993). /hol. red. V.Kubiyovych. Lʹviv. T.5. Muzychne tovarystvo im. M.

Leontovycha. [Music Society named after M. Leontovych]. 166. [in Ukrainian]

Karmazin, A.O. (2021). Natsionalʹna istoriya v mystetsʹkykh obrazakh yak sutnistʹ kompozytorsʹkoyi

tvorchosti mykhayla verykivsʹkoho.[National history in artistic images as the essence of the compositional

work of Mykhailo Verikivskyi] [Dys. … kand. mystetstvoznavstva : 17.00.03, Natsionalʹna muzychna akademiya

Ukrayiny imeni P. I. Chaykovsʹkoho, Sumsʹkyy derzhavnyy pedahohichnyy universytet imeni A. S. Makarenka]

https://sspu.edu.ua/images/2021/docs/dis/dis_9d285.pdf [in Ukrainian]

Klyn, V. L. (2004). Fortepianna muzyka [Piano music ]. Istoriya ukrayinsʹkoyi muzyky. T. 5. 310-323. [in

Ukrainian]

Korolyuk, N. I. (1994). Koryfeyi ukrayinsʹkoyi khorovoyi kulʹtury XX [The luminaries of Ukrainian choral culture

XX]. 286 s. [in Ukrainian])

Nykytyuk, N. (2006). Muzychni tradytsiyi Volyni v istoryko-kulʹturolohichnomu konteksti [Musical traditions

of Volyn in the historical and cultural context]. Kyyivsʹke muzykoznavstvo. Vyp. 19. 76–86 https://wiki.vnu.edu.ua/

wiki/ Никитюк_Наталія_Степанівна [in Ukrainian]

Parkhomenko, L. O. (1992). Khorova tvorchistʹ [Choral creativity]. Istoriya ukrayinsʹkoyi muzyky. T. 4. 46-47.

http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/UKR0008720 [in Ukrainian]

Pyaskovsʹkyy, I. B. (2014). Muzychno-teoretychni ideyi Mykhayla Verykivsʹkoho. [Musical-theoretical ideas

of Mykhailo Verykivsky]. Scientic Bulletin of the P.I. Tchaikovsky National Academy of Music of Ukraine, vol. 112,

52–65. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvnmau_2014_112_7 [in Ukrainian]

Romanyshyna, T. A. (1997). Fortepianni prelyudiyi M. Verykivsʹkoho v harmonichniy systemi B. Yavorsʹkoho

[Piano preludes by M. Verikyvskyi in the harmonic system of B. Yavorskyi]. Mykhaylo Ivanovych Verykivsʹkyy :

pohlyad z 90-kh. 51-54. [in Ukrainian]

Torba, O. V. (1997). Khorova tvorchistʹ M. I. Verykivsʹkoho v konteksti natsionalʹnoho styleutvorennya [Choir

work of M. I. Verikivskyi in the context of national style formation]. Mykhaylo Ivanovych Verykivsʹkyy : pohlyad z

90-kh. 27-32. [in Ukrainian]

Torba, O. V. (2004). Slovo i muzyka v khorovomu tvori [Word and music in a choral work]. Vyр. 13. 201-213

[in Ukrainian]

Надійшла до редакції / Received: 23.02.22

Рекомендовано до друку / Accepted: 21.04.2022

Volume 3 (1) 2022Professional Art Education

The purpose of the article is to highlight the peculiarities of ideological, aesthetic and stylistic

searches of M. Verikivskyi’s compositional work in the context of general trends in the national

musical culture of the rst half of the twentieth century. The place and signicance of choral art in

the works of M. Verikivskyi are revealed.

Methods and methodology. The article is based on an art historical and comparative analysis

of the creative personality and multidirectionality of M. Verikivskyi’s composing activity, choral

creativity and musical and stylistic searches.

The scientic novelty of the article lies in determining the content and form of M. Verikivskyi’s

compositional creativity and choral activity in the Kremenets period. Attention is paid to the

stylistic features of the composer’s choral work (democratic, folk, epic, philosophical). The features

of the outstanding composer’s innovation in the context of the birth of new choral genres (choral

monologues, choral reections, choral humoresques) are considered.

Results. The article presents the content of musical and aesthetic views of the outstanding

Ukrainian composer M. Verikivskyi. The interaction of traditions and innovation in the genre

varieties of the author’s choral works (peasant song folklore and concert choral practice, genre dance

choirs and dramatic choral scenes) is investigated.

Keywords: democracy of music, interest to national history, national style forming, piano

music, choral works, historical topics, Krememts-Volyn themes, music and aesthetic outlook.

LIFE-CREATIVITY OF MYKHAIL VERIKIVSKY:

COMPOSER’S INDIVIDUALITY, IDEOLOGICAL

AND AESTHETIC FEATURES AND STYLISTIC

PECULIARITIES

Doctor of Pedagogical Sciences, Professor of

the Methodology of Teaching Arts Disciplines

Department, Kremenets Regional Humanitarian

and Pedagogical Academy named after Taras

Shevchenko,

Kremenets, Ternopil region, Ukraine

email: demianchukoleksandr@gmail.com

https://orcid.org/0000-0002-6530-5759

DOI 10.34142/27091805.2022.3.01.03

Professional Art Education Volume 3 (1) 2022 Scientic Journal

УДК 37.015.31:7

DOI 10.34142/27091805.2022.3.01.04

ДО ПРОБЛЕМИ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛЯ У СУЧАСНОМУ

ВИМІРІ МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТИ

доктор педагогічних наук, професор,

завідувач лабораторії естетичного ви-

ховання та мистецької освіти Інститу-

ту проблем виховання НАПН України,

Київ, Україна

email: oksana.komarovska@gmail.com

http://orcid.org/0000-0002-3679-9673

доктор педагогічних наук, професор,

головний науковий співробітник ла-

бораторії естетичного виховання та

мистецької освіти Інституту проблем

виховання НАПН України,

Київ, Україна

email: oksana.komarovska@gmail.com

http://orcid.org/0000-0002-3679-9673

Стаття розкриває проблеми сучасної мистецької освіти, серед яких, з одного боку, тенденції

естетичного облаштування життя, а, з другого, - некерованість і маніпуляція цим процесом. Розв’язан-

ня окресленої наукової проблеми передбачало застосування системного підходу, що дозволило визначи-

ти концептуальні домінанти мистецької освіти та охарактеризувати їх. Об’єктивний сутнісний аналіз

поглядів науковців у галузі філософії, культурології, педагогіки, музичної педагогіки щодо естетичної

складової формування особистості сприяв всебічному розгляду проблеми мистецької освіти та фахової

компетентнісної підготовки майбутнього вчителя мистецьких дисциплін. Застосування діяльнісного

підходу дало змогу розробити певні рекомендації щодо творчого використання навчального матеріалу в

курсі дисципліни «Художня культура» у десятому класі закладів загальної середньої освіти.

Наукова новизна статті полягає у визначенні та характеристиці концептуальних векторів ро-

звитку сучасної мистецької освіти, надано рекомендації щодо креативного використання змісту пред-

метe «Художня культура» (10 клас) у формуванні художньо-естетичної компетентності особистості.

Розкрито проблеми сучасної мистецької освіти, серед яких, з одного боку, тенденції естетичного

облаштування життя, а, з другого, - некерованість і маніпуляція цим процесом. Виокремлено концепту-

альні вектори вибудовування стратегії мистецької освіти і продемонстровано можливості їх реалізації

на прикладі навчання предмета «Художня культура» (10 клас). Акцентується увага на підготовці вчителя.

Визначено мистецьку освіту як універсальний естетико-виховний і особистісно- розвивальний складник

освіти. Приділено увагу суттєвим показникам фахової компетентності майбутнього педагога мистець-

ких дисциплін. Виявлено особливості володіння ними педагогічним інструментарієм явищ культури як

на рівні естетичних домінант історичного контексту, в якому їх було створено, так і на рівні сучасного

звучання. З’ясовано, що оперування механізмами такого діалогу уможливлює необхідне нині вивільнення

певних кордонів художнього пізнання, пробуджуючи креативність особистості – як учителя, так і учня,

що є перспективою досліджень педагогіки мистецтва.

Ключові слова: шкільна мистецька освіта, естетичне виховання, образна модель світу, концеп-

туальні вектори, художня культура.

Постановка проблеми та її зв’язок з важли-

вими науковими та практичними завданнями.

Актуальність проблеми, зазначеної в назві

статті, зумовлена певною екстремальністю істо-

ричних обставин сучасності, які провокують де-

гуманізацію суспільства і культури. Викладач ми-

стецтва, яке фіксує в художніх образах людський

досвід в ритмах часу і простору, має акумулювати

і програмувати учнів на творчість, що покладено в

основу навчальних предметів естетичного циклу.

Тому завдання, що комплексно постали перед ми-

стецькою освітою, детермінують посилення ува-

ги до підготовки вчителя мистецьких дисциплін.

Але їх розв’язання визначається очевидними і при

цьому протилежними соціокультурними тенден-

ціями, які загострюють суперечності у становлен-

ні юної особистості.

Аналіз основних досліджень і публікацій.

Праці останніх років у царині естетики як філо-

софії мистецтва доводять, що на початку ХХІ ст.

у світовій соціальній практиці «на перший план

виходить естетичний принцип облаштування

життя суспільства» (Киященко, 2010, с. 136), що

утверджує принципово нове розуміння творчої

особистості, формування якої неминуче перетво-

рюється на естетико-виховний процес (І. Зязюн,

2012), М. Киященко, 2010), С. Кримський, 2007).

І тому всім системам виховання доведеться пе-

ребудовуватися, аби «відповідати сучасним по-

требам інтелектуально-творчої підготовки нових

творців естетичної реальності»: від особистості

все більше вимагатиметься здатність виявляти

«естетичну насиченість і творчий заряд у будь-я-

кій професії» (Киященко, 2010, с. 129).

З іншого боку, на тлі значущості естетич-

ного чинника всіх сфер життя людина відчуває

посилення квазімистецьких впливів, які є педа-

гогічно некерованими при тому, що у свідомості

дитини поки не сформувалася здатність дифе-

ренціювати такі впливи. Спричинено це глобалі-

заційними процесами й неминучою тотальною

інформатизацією суспільства (Кремень (2005).

Культурологічні дослідження (Богуцький (2014),

Стоян (2012)) вказують на негативні «зворотні»

наслідки зазначених процесів: зростає небезпека

підміни загальнолюдських цінностей цінностями

масово-маніпулятивними, банально- розважаль-

ними, які легко вкорінюються і перешкоджають

розвитку здатності критичної рефлексії в особи-

стості з поки несформованою свідомістю (Стоян

(2012). Водночас, найбільш чутливо на будь-які

прояви життя реагує мистецтво, бо являє собою

специфічну форму естетичної свідомості. Отже,

суспільству, і особливо вчителю, слід розуміти і

використовувати об’єктивні спонуки піднесення

ролі мистецької освіти, кінцевою метою якої є осо-

бистість, здатна творити себе і одночасно викону-

вати культуротворчу місію в суспільстві.

До мистецької освіти та естетичного вихован-

ня завжди була прикута увага вчених, яка останні-

ми десятиліттями значно активізувалась (М. Вовк

(2014), О.Дубасенюк (2012), І. Зелена (2010), А. Козир

(2012), Л. Масол (2002), О. Михайличенко (2007), Л.

Михайлова (2009), А. Соколова (2001), Г. Сотська

(2012, )Г. Шевченко (2010), Хуан Цзіншен (2016) та

ін.). На часі наукове переосмислення проблемного

поля мистецької освіти в системі освіти загалом, а

далі – осмислення її місця у процесі становлення

особистості, в якому власне естетичне виховання

набуває стрижневого значення, що у перспективі

зумовлює нові акценти у системі підготовки педа-

гогів мистецтва.

Формулювання цілей та завдань статті.

Мету статті складає пошук відповіді на запитання:

на актуалізації яких концептуальних векторів має

вибудовуватися сучасна мистецька освіта?

Виклад основного матеріалу. Орієнтиром є

«портрет» випускника школи, готового до вход-

ження в суперечливий світ повноцінним суб’єк-

том власного життя, якому властиві розвинене

почуття власної гідності й патріотизму; гордості

за здобутки в культурі; мобільність, гнучкість,

адаптивність у реагуванні на виклики життєвих

ситуацій; інформативна інновативність у поєд-

нанні з креативністю та оптимістичною налашто-

ваністю на життя (І. Бех (2017), В. Кремень (2005),

О. Савченко (2009) та ін.). Проєктом «Нова україн-

ська школа» (2016) прогнозується, що, «здобувши

мистецьку освіту, особистість увійде в самостій-

не життя здатною творчо мислити, продукува-

ти і втілювати оригінальні ідеї; буде обізнаною у

світовій мистецькій спадщині і критично сприй-

матиме та інтерпретуватиме новітні явища; на-

вчиться осмислювати власні емоції від мистецтва

й свідомо коригувати свій психологічний стан ми-

стецькими засобами, усвідомлено розширювати-

ме коло пізнання мистецьких явищ при тому, що

відчуватиме потребу керувати власними уподо-

баннями в мистецтві тощо» (Проєкт «Нова україн-

ська школа», 2016, с.58).

Таким чином, у мистецькій освіті логічно

закладено істотний компетентнісний потенціал

для виховання «інноваційної» особистості, при-

чому не лише в суто предметних і міжпредмет-

Volume 3 (1) 2022Professional Art Education

Professional Art Education Volume 3 (1) 2022 Scientic Journal

них художньо-естетичних компетентностях (що

є найближчою метою навчання мистецтву і вихо-

вання засобами мистецтва), а й у формуванні жит-

тєвих ключових компетентностей через художнє

пізнання (за участю авторів статті (Проєкт «Нова

українська школа», 2016, с.58-61). Об’єктивною пе-

редумовою реалізації такого потенціалу є природа

самого мистецтва як об’єкту опанування і засобу

виховання особистості, яка визначає концепту-

альні вектори вибудовування стратегії мистець-

кої освіти. Вважаємо, що такими взаємозумовле-

ними векторами (домінантами) постають:

• розуміння і використання універсальності

мистецтва як об’єкта художнього пізнання;

• системоутворювальна роль мистецької

освіти як чинника виховання цілісної особистості;

• відцентрове значення мистецької освіти

у формуванні компетентнісної сфери особистості

при тому, що всі види мистецької діяльності спря-

мовуються на культивування її креативності, пе-

редусім, через поглиблення мотивації до худож-

нього пізнання в різних видах діяльності.

Як відомо, у загальній середній освіті мис-

тецька галузь представлена уроками музичного

та образотворчого мистецтв (початкова та основ-

на школа), у зміст яких інкрустовано інші види:

театр (драматичний, оперний, балетний, ляль-

ковий, оперета), кіномистецтво, циркове тощо, а

також інтегрованими уроками художньої культу-

ри (старша школа), які виконують узагальнюючу

функцію. Принциповим як у навчанні мистецтву

школярів, так і у підготовці вчителя, є розуміння

того, що: а) специфіка мистецтва як засобу вихо-

вання й об’єкта опанування полягає в тому, що з

усіх форм свідомості лише воно оперує художніми

образами, які при кожній зустрічі людини з твора-

ми щоразу є неповторним результатом індивіду-

альної зустрічі з автором, розвиваючи в кожному

його унікальне творче «Я»; б) в урок мистецтва вже

закладений його виховний потенціал, що випли-

ває з універсальної природи самого мистецтва та

унікальності художнього образу як одиниці мис-

лення: утіленню в художньому образі підвладні

будь-яка тема і проблема, що хвилюють людину.

Кожен твір і мистецтво в цілому постає для люди-

ни образною моделлю світу, дозволяючи їй шука-

ти відповіді на будь-яке болюче питання в худож-

ніх образах і пізнавати через них світ, одночасно

інтерпретуючи його мистецькими засобами.

Відтак, мистецьку освіту слід визначити як

універсальну естетико-виховну і особистісно-ро-

звивальну складову освіти, що визначає педаго-

гіку мистецтва також як універсальний чинник

цілісного розвитку особистості.

Це спричиняє посилення уваги вчителя до на-

повнення естетичним змістом також і позауроч-

ного часу підростаючої особистості, що має ціллю

спонукати дитину до усвідомленого естетико-змі-

стового наповнення власного дозвілля. У зв’язку з

цим актуалізується поняття художньо-освітнього

простору навчального закладу, персоналізація

якого особистістю перетворює її на суб’єкта влас-

ного естетичного середовища «за межами» уроку

мистецтва. У цьому контексті вагомості набуває

підготовка вчителя до організації позаурочних

заходів як мистецького, так і позамистецького

спрямування із дотриманням принципів худож-

ньої драматургії, що потребує активізації практи-

ко-орієнтованих досліджень.

Ефективним вбачається таке насичення

уроків та позаурочної діяльності мистецьким ма-

теріалом, за якого школярі матимуть можливість

обирати для пізнання світу засоби різних мис-

тецтв, зіставляти традиційне і сучасне, звертатися

до віддалених географічно та в часі епох і культур

тощо. Все це націлює уяву особистості на полікуль-

турний образ світу, виховуючи її суб’єктом муль-

тикультурного діалогу і водночас – спонукаючи

до національної самоідентифікації. Саме ця аксіо-

матична теза потребує особливої уваги вчителя з

огляду на результати сучасних культурологічних

досліджень. Як зазначає О. Антонюк, однією з сут-

тєвих загроз глобалізації культури є культурна

експансія, свого роду «культурна дифузія», яка

«руйнує все особливе і самобутнє, нівелює куль-

турні відмінності між народами», тобто може

призвести до відчуження народу від своєї культу-

ри (О. Антонюк, 2013, с. 74]. Звідси – висновок про

актуалізацію ролі мистецької освіти в осмислен-

ні проблем національного виховання, виховання

патріотизму як особистісної цінності. Йдеться про

діалектику народження цінності міжкультурної

взаємодії на основі педагогічного переосмислення

механізму «діалогу культур» як одночасної дії зу-

стрічних процесів: загострення етноідентичності,

етноунікальності через мистецтво і пошук та

прийняття спільних для всіх національних куль-

тур цінностей. Ця проблема є нагальною на тлі ба-

гатоетнічності української культури, що потребує

усвідомлення її такою юною особою.

Актуальності для розуміння ролі мистецької

освіти в сучасних реаліях набуває й відома теза

О. Потебні (1974) стосовно того, що всякий худож-

ній твір є актом пізнання. Сутність художнього

пізнання визначається тим, що сприймання ми-

стецтва базується на переживанні художніх об-

разів. Апелювання художнього пізнання твору (а

через нього і Світу) до емоційно-почуттєвої сфери

реципієнта змушує його проживати і привлас-

нювати пізнане, отже, спонукає до усвідомлення

пережитого і прийняття його як особистісної та

естетичної цінності, що є основою його духовної

сфери. Емоційне проникнення в художній образ

наближує людину до переживання катарсису,

радості художнього потрясіння і відкриття. Тому

закономірно: чим розвиненішою є емоційна сфе-

ра людини, тим вірогідніше, що мистецький твір

спровокує у неї катарсичне переживання і зму-

сить через мистецтво осмислювати життя та пе-

ретворювати себе. Це рівною мірою стосується і

митця, який втілює у створених образах власний

внутрішній світ, і реципієнта, який задіює свій

внутрішній світ в інтерпретаціях творів. У такий

спосіб, духовна сфера людини постає метою вихо-

вання мистецтвом і водночас - точкою відліку для

художнього пізнання, в підсумку впливаючи на

соціум у цілому і потребуючи визначення педаго-

гічних механізмів навчання мистецькій самореф-

лексії як пізнання власного «Я» через спілкування

з творами.

Як засвідчують дослідження психології твор-

чості і психології мистецтва (І. Бех (2017) та ін.),

переживання й осмислення художнього твору

охоплює людину цілісно, залучаючи одночасно її

емоції, відчування, почуття, сприйняття, пережи-

вання, уяву, фантазування, асоціювання, розумін-

ня, пам’ять, увагу, моторику, волю тощо. Тому в

системі роботи сучасної школи через залучення

до сприймання мистецтва і мистецької творчості

має оптимально здійснюватися виховання в його

різних напрямах – морально-етичному, націо-

нально-патріотичному, фізичному, громадянсько-

му, екологічному, трудовому. Спрямовуючи розви-

вавати емоційно-чуттєву сферу, мистецька освіта

через залучення до художньої творчості розвиває

не лише мистецькі здібності дитини, а й розкри-

ває здібності в усіх інших сферах життєтворчості,

змушує «проживати» знання з цих сфер, отже

сприяє інтелектуальному розвитку й утворенню

системи ціннісних орієнтацій загалом.

Саме мистецька освіта, спираючись на ро-

звиток художньої емпатії, здатна збалансовувати

процес творення людиною власного життя і вклю-

чення у культуротворення в цілому. Отже, логіч-

но, що одним з істотних складників мистецької

педагогіки постає естетизація навчально-вихов-

ного процесу школи, яка передбачає перетворен-

ня учня на суб’єкта виховного середовища, що

зумовлює естетизацію ним свого мислення (за

влучним визначенням М. Мамардашвілі) і потре-

бує розроблення специфічних естетико-виховних

технологій, які дотичні до освітнього процесу за-

галом (Естетизація навчально-виховного процесу

в основній школі засобами мистецтва, 2013).

Орієнтування на цілісність актуалізується

й у зв’язку із запобіганням негативним аспектам

«кліпового мислення», або кліп-культури. Хоча

вперше про цей феномен («мозаїчність» мислен-

ня) вчені заговорили півстоліття тому (А. Моль,

Е. Тоффлер), проблема гостро постала в педагогі-

ці мистецтва переважно стосовно сьогоднішніх

підлітків, чия свідомість є «всеядною», а критич-

ність мислення перебуває на стадії «ліплення».

Поширеним проявом є утворення у свідомості об-

разу дійсності з уривків вражень: швидкість зміни

інформаційних імпульсів, які надходять окреми-

ми «спалахами» і «скалками», призводить до того,

що людина не встигає пережити і привласнити

інформацію як цінність, відрефлексувати її, але

формує свого роду звичку до такої інформації, в

тому числі низького художнього рівня. Реалії такі,

що неврахування як домінуючої і системно пода-

ної естетико нормативної функції на предметах

естетичного циклу не дозволяє привласнювати

пізнане, не спонукає до усвідомлення пережито-

го і прийняття його як особистісної та естетичної

цінності. І тому, наприклад, творчість В. Шекспіра

і Б. Шоу більша частина учнів пов’язують із США,

М. Гоголя – тільки з Росією; плутають М. Куліша і

П. Куліша, приписуючи першому роман «Чорна

рада», а другому п’єси «Мина Мазайло» і «Мартин

Боруля» І. Карпенка-Карого. Такий катастрофіч-

ний стан (дослідження проведено нами навесні

2017 р.) зводить до мінімуму можливості вихован-

ня засобами мистецтва людини, здатної до само-

розгортання і розвивального нарощення знань,

думок, почуттів.

З «кліповістю» пов’язаний й інший аспект

сучасних соціокультурних процесів, а отже –

викликів, який озвучила К. Станіславська: «Люди-

на ХХ - поч. ХХІ ст. фактично є суб’єктом візуальної

репрезентації, проживаючи своє життя в атмос-

фері тотальної візуалізації і відчуваючи себе то ак-

тором, то глядачем. І саме її здатність бути гляда-

чем культивується світом сучасної культіндустрії,

що перетворює навколишній простір на калейдо-

скоп видовищ. Видовищні елементи прямо чи опо-

середковано вийшли на перший план, визначаю-

Volume 3 (1) 2022Professional Art Education

Professional Art Education Volume 3 (1) 2022 Scientic Journal

чи «ціннісну вартість» мистецтва» (Станіславська,

2016, с. 7). Це змушує замислитися про першопри-

чину і наслідок феномену – візуалізацію мислення

сучасної людини в цілому, а далі – про небезпеки,

які виникають у зв’язку з цим об’єктивним куль-

турним фактом, які також не може не враховува-

ти педагогіка мистецтва, вибудовуючи відповідні

педагогічні технології.

Окресливши стисло концептуальні вектори

(домінанти) мистецької освіти, продемонструємо

зазначене на конкретному прикладі вивчення

теми «Художня культура України від найдавні-

ших часів до кінця XVII ст.» у 10 класі (Масол &

Миропольська &Гайдамака, 2010), що торкається

трьох аспектів театрального мистецтва – ранній

обрядовий театр, античний спадок і театр княжої

доби. Таке тематичне поєднання залучає учнів до

діалогу культур у географічному просторі і часі,

діалогу національного і світового; актуалізує усві-

домлення синтезу театру і зв’язки театру з усіма

сферами знання, розкриваючи універсальність

мистецтва.

Відомо, що етнічне перебуває в постійному

русі і змінах, але зберігає себе в контексті загаль-

нолюдських спільнот. Тому, у змістовій частині

підручника цього підрозділу вчитель зможе пог-

либити саме згаданий вище посил матеріалом про

подібну до раннього обрядового театру українців

форму давньогрецького мистецтва – триєдину хо-

рею, яка передавала почуття за допомогою звуків,

виразних рухів, слів, мелодій і ритму. І якщо у дав-

ніх українців у театралізованому дійстві відбив-

ся культ богів Дажбога, Велеса, Сварога та інших,

то й у Давній Греції такі театралізовані обряди

були присвячені Аполлону, Вакху та іншим богам

Олімпу (Грушевський, 1991). У такий спосіб, учні

усвідомлюють, що ці умовно-символічні дійства

несуть загальнокультурну компоненту, засновану

на прасимволі культури – універсальному кон-

цепті, який охоплює збіг у ціннісних орієнтуван-

нях. У нашому випадку одне певне явище концен-

трує типове.

Звідси природним буде перехід до другого

аспекту висвітлення теми – античний театраль-

ний спадок кінця VII - поч. VI ст. до н.е.: освоєн-

ня інформативного матеріалу про чорноморсь-

кі грецькі колонії: Ольвію, Херсонес, Теодосію,

Пантікапею, в театрах яких грали «Іфігенію в Тав-

риді» Евріпіда, «Скіфів» Софокла та інші п’єси ві-

домих грецьких драматургів, скеровується на емо-

ційне усвідомлення учнями власної причетності

до них. Адже, Ольвія (теперішній Очаківський р-н

Миколаївської обл.) і Херсонес (р-н сучасного Сева-

стополя) були великими містами з брукованими

вулицями, великими театрами, храмами, стадіо-

нами, громадськими і житловими будівлями. В

Ольвії «були вчені, письменники, була розвинена

місцева промисловість». Ольвія карбувала власну

монету (Полонська-Василенко, 1992, с. 57]. Емоцій-

ність пізнання учнів поглибить пропозиція поста-

новки драматичної сцени Лесі Українки «Іфігенія

в Тавриді», присвячена за давньогрецькою міфо-

логією дочці царя Агамемнона.

Панорамне (узагальнювальне) представлен-

ня третього аспекту (театру княжої доби) спря-

мовується на найповніше врахування уподобань

учнів. Так, наприклад, п’єса І. Кочерги «Ярослав

Мудрий», що за сучасним звучанням підкреслює

діалог епох у контексті вітчизняної культури, при-

свячена правлінню Ярослава, коли «оформлюєть-

ся остаточно церковна справа», завдано «печені-

гам жорсткої поразки» і коли на «побойовище

збудував Ярослав храм святої Софії», почало «ро-

звиватися красне письменство, переклади та ори-

гінальна література», а «на Подолі розташувалось

торговельно-промислове місто, де жили ремісни-

ки, була пристань, де причалювали торговельні

судна» (Полонська-Василенко, 1992, с. 124-133).

Залучення до практичної діяльності, на ос-

нові якої активізується емоційно-почуттєва сфера,

оптимізується здобуття і привласнення знання як

цінності, логічно відбувається, наприклад, через

співпрацю декількох «рольових» груп, що утворю-

ються за уподобаннями і бажаннями учнів: «істо-

рики» готуватимуть розповідь про попередника

Ярослава Мудрого - Володимира (980-1015) – твор-

ця найбільшої в Європі держави, часи якого «були

кульмінаційною точкою процесу будови. давньої

Київської держави» (Грушевський, 1991, с. 12], ве-

лич Києва, прийняття християнства; розповідь

про правління Ярослава Мудрого (1019-1054) ви-

світлить значення обрання митрополитом україн-

ця Іларіона, появу монастирів і чернецтва в Києві,

заснування Печерського монастиря, школи при

монастирях і церквах, храму Софії (мозаїки, фре-

ски, мармур), появу на Русі освічених людей

(Іларіон, Нестор, Никон), політичне значення між-

народних шлюбних угод дітей Ярослава. «Літера-

турознавці», готуючи оповідь про життя і твор-

чість І. Кочерги (1881-1952 рр.), зосередять увагу на

сучасному забарвленні основної ідеї автора п’єси

- боротьба за мирне процвітання Київської Русі:

події п’єси охоплюють шість років княжіння 1030-

1036 рр., коли Ярослав зупинив міжусобні розбра-

ти і відбив атаки печенігів. Як афоризм звучать у

Ярослава Мудрого слова Іларіона з «Слова про за-

кон і благодать»: «Раніш закон, а потім благодать».

«Театрознавці» досліджуватимуть інформа-

цію про постановки «Ярослава Мудрого» в Україні

(Харків, Житомир, Київ та ін.), в Білорусі (відкрит-

тя у 1954 р. Могильовського драматичного театру

п’єсою «Ярослав Мудрий») тощо, постановників

і виконавців, ілюструючи розповіді уривками з

радіо записів спектаклів («Театр у мікрофона»),

переглядом фрагментів опер «Ярослав Мудрий» Ю.

Мейтуса і Г. Майбороди.

«Сценографи» виготовлятимуть елементи

характерного для XI-XII століть інтер’єру або ек-

стер’єру, одночасно пізнаючи їхні особливості

(церковна баня, хрест, вежа, лампади, начиння,

оздоблення фресок, орнаментальний розпис на

скринях, обкладинки книжок тощо). Група з му-

зичного оформлення орієнтуватиметься на ремар-

ки І. Кочерги щодо «звуків» п’єси (церковні дзво-

ни, звук ручного дзвоника, шум битви, сурми); з

одночасним осмисленим зануренням у музику К.

Данькевича до вистави, опер Ю. Мейтуса або Г.

Майбороди. Подібне колективне освоєння п’єси

сприятиме втіленню сценічного задуму акторами,

на «плечах» яких передача почуттів патріотизму і

любові, закладених у монологах і діалогах персо-

нажів видатних історичних постатей нашого ге-

роїчного минулого.

Позитивом такої роботи над уривками з п’є-

си є міжпредметні зв’язки. Показ вистави стар-

шокласниками перед аудиторією підлітків буде

дієвим як художнє висвітлення матеріалу з кур-

су історії України. Можна з впевненістю сказати:

якщо освоєння тем «Пригоди у древньому Хер-

сонесі», «Повсякденне життя за часів Київської

Русі», «Найвідоміші храми України» (5 клас) і теми

«Київська держава» (Україна Ярослава Мудрого)

(7 клас), завдяки театралізованому фокусуванню,

апелюватимуть до емоційного проживання учня-

ми суто знаннєвого компоненту навчального ма-

теріалу, це сприятиме розумінню школярами не

лише світогляду, а й способу життя суспільства та

особливостей духовного середовища відповідної

доби.

Висновки.

Отже, суттєвим показником фахової ком-

петентності майбутнього педагога мистецьких

дисциплін є його володіння педагогічним інстру-

ментарієм досягнення осмислення учнями явищ

культури як на рівні естетичних домінант істо-

ричного контексту, в якому їх було створено, так і

на рівні сучасного звучання.

Оперування механізмами такого діалогу

уможливлює необхідне нині вивільнення певних

кордонів художнього пізнання, пробуджуючи кре-

ативність особистості – як учителя, так і учня, що

є перспективою досліджень педагогіки мистецтва.

Volume 3 (1) 2022Professional Art Education

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Антонюк, О. В. (2013). Соціокультурна динаміка українського соціуму в умовах глобалізації. Часопис

Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського, (1-18), 73-82. http://surl.li/kfhmq

Бех, І. Д. (2018). Компонентна модель сходження зростаючої особистості до духовних цінностей. По-

чаткова школа, 1, 5-10. http://surl.li/kfhnk

Богуцький, Ю. П., & Шейко, В. М. (2014). Реформування науково-освітньої галузі в умовах глобаліза-

ційно-цивілізаційних культурологічних трансформацій сучасного соціуму. Вісник Харківської державної

академії культури, (43), 4-15.

Вовк, М. П. (2014). ХІ міжнародні педагогічно-мистецькі читання пам’яті професора О. П. Рудницької.

Мистецтво та освіта, (2), 61-63. https://artedu.com.ua/index.php/adm/issue/view/18

Грушевський, М. С. (1991). Історія української літератури. В 6 т. 9 кн., (Т.1), 392 с. http://litopys.org.

ua/hrushukr/hrushe.htm

Естетичне виховання дітей та молоді: теорія, практика, перспективи розвитку: збірник наукових

праць (2012). Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка,. 560 с.

Зелена, І. О. (2010). Педагогічні умови формування естетичного світогляду майбутніх учителів пред-

Professional Art Education Volume 3 (1) 2022 Scientic Journal

метів гуманітарного циклу. Тенденції у загальнопедагогічній підготовці вчителя протягом ХХ століття,

103 с. http://surl.li/kqs

Зеленська, Л. Д., & Саакова, С. О. (2019). Нова українська школа – стан та перспективи. Імідж сучасного

педагога, (1(184), 5–7. https://doi.org/10.33272/2522-9729-2019-1(184)-5-7

Зязюн, І. А. (2012). Естетичні регулятиви педагогічної майстерності. Естетичне виховання дітей та

молоді: теорія, практика, перспективи розвитку. Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 14–22

Козир, А. В. (2012). Педагогічні умови формування професійної майстерності викладачів мистецьких

дисциплін. Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка зб. наук праць Луганськ, ІІ, (11 (246)), 11-17.

Комаровська, О., Масол, Л., & Миропольська, Н. (2013). Естетизація навчально-виховного процесу в

основній школі засобами мистецтва. Імекс-ЛТД./, 160 с. https://lib.iitta.gov.ua/1818/1/Естетизація_навчаль-

но-виховного_процесу_в_основній_школі_засобами_мистецтва.PDF

Кремень, В. Г., Луговий, В. І., & Саух, П. Ю. (2020). Освіта і наука — основа інноваційного людського

розвитку: пропозиції напн україни до стратегії людського розвитку. Вісник національної академії педаго-

гічних наук україни, 2(2), 1-5. https://doi.org/10.37472/2707-305x-2020-2-2-14-3

Кремень, В.Г. (2005). Освіта і наука в Україні – інноваційні аспекти. Стратегія. Реалізація. Результати.

Київ: Грамота.

Масол, Л. М. (2002). Концепція художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних

закладах. Шкільний світ. (9). 1-15.

Михайличенко, О. В. (2007). Музично-естетичне виховання дітей та молоді в Україні (ретроспектив-

но-теоретичний аспект): монографія. Суми: ВАТ «Сумська обласна друкарня», видавництво «Козацький

вал, 356.

Михайлова, Л. М. (2009). Естетичне виховання молоді: компетентнісний підхід. Вісник національного

технічного університету України: Філософія. Психологія. Педагогіка, (1), 158-162.

Полонська-Василенко, Н. (1992). Історія України в 2 томах (retrokniga.com), Либідь, 1200 c. https://

retrokniga.com/obshhestvennye-i-gumanitarnye-nauki/history/polonska-vasilenko-n-іstorіya-ukraїni-v-2-

tomakh

Потебня, О. О (1974). Естетика і поетика слова. https://shron3.chtyvo.org.ua/Potebnia_Oleksandr/

Estetyka_i_poetyka_slova.pdf?

Савченко, О. Я. (2007). Виховний потенціал початкової освіти. К.: СПД «Цудзинович ТІ, 76-86.

Соколова, А. В. (2001). Формування естетичної культури особистості в науково-педагогічній та творчій

спадщині Я.А. Мамонтова. https://dspace.hnpu.edu.ua/items/be93d3b6-383b-4648-a456-23cdfc65b34f

Сотська, Г. І. (2012). Технологія формування естетичної культури майбутнього вчителя образотворчо-

го мистецтва в педагогічних університетах. Проблеми підготовки сучасного вчителя, 2(6), 106-114.

Станіславська, К. І. (2016). Мистецько-видовищні форми сучасної культури. 353с. http://ir.knutkt.edu.

ua/handle/123456789/539

Стоян, С. П. (2012). Сучасне мистецтво в контексті глобалізації. Актуальні проблеми історії, теорії та

практики художньої культури, (XXI). http://surl.li/kfjct

Хуан Цзіншен. (2016). Естетичний світогляд у системі професійної компетентності учителя обра-

зотворчого мистецтва. Гуманітарні науки сьогодні : обговорення актуальних проблем, 40-43.

REFERENCES

Antonyuk, O. V. (2013). Sotsiokulʹturna dynamika ukrayinsʹkoho sotsiumu v umovakh hlobalizatsiyi [Socio-

cultural dynamics of Ukrainian society in the conditions of globalization.]. Chasopys Natsionalʹnoyi muzychnoyi

akademiyi Ukrayiny im. P.I. Chaykovsʹkoho, (1-18), 73-82. http://surl.li/kfhmq [in Ukrainian]

Bekh, I. D. (2018). Komponentna modelʹ skhodzhennya zrostayuchoyi osobystosti do dukhovnykh tsinnostey

[A component model of the ascent of a growing personality to spiritual values]. Pochatkova shkola, 1, 5-10.

http://surl.li/kfhnk [in Ukrainian]

Bohutsʹkyy, YU. P., & Sheyko, V. M. (2014). Reformuvannya naukovo-osvitnʹoyi haluzi v umovakh

hlobalizatsiyno-tsyvilizatsiynykh kulʹturolohichnykh transformatsiy suchasnoho sotsiumu [Reforming the

scientic and educational industry in the conditions of globalization and civilization cultural transformations of

modern society]. Visnyk Kharkivsʹkoyi derzhavnoyi akademiyi kulʹtury, (43), 4-15. [in Ukrainian]

Vovk, M. P. (2014). KHI mizhnarodni pedahohichno-mystetsʹki chytannya pamʺyati profesora O. P. Rudnytsʹkoyi

[11th International Pedagogical and Artistic Readings in Memory of Professor O. P. Rudnytska]. Mystetstvo ta osvita,

(2), 61-63. https://artedu.com.ua/index.php/adm/issue/view/18 [in Ukrainian]

Hrushevsʹkyy, M. S. (1991). Istoriya ukrayinsʹkoyi literatury [History of Ukrainian literature]. V 6 t. 9 kn., (T.1),

392 s. http://litopys.org.ua/hrushukr/hrushe.htm [in Ukrainian]

Estetychne vykhovannya ditey ta molodi: teoriya, praktyka, perspektyvy rozvytku: zbirnyk naukovykh pratsʹ

(2012) [Aesthetic education of children and youth: theory, practice, development prospects: collection of scientic

works]. Zhytomyr: Vyd-vo ZHDU im. I. Franka,. 560 s. [in Ukrainian]

Zelena, I. O. (2010). Pedahohichni umovy formuvannya estetychnoho svitohlyadu maybutnikh uchyteliv

predmetiv humanitarnoho tsyklu [Pedagogical conditions for the formation of the aesthetic outlook of future

teachers of humanitarian subjects]. Tendentsiyi u zahalʹnopedahohichniy pidhotovtsi vchytelya protyahom XXI

stolittya, 103 http://surl.li/kqs [in Ukrainian]

Zelensʹka, L. D., & Saakova, S. O. (2019). Nova ukrayinsʹka shkola – stan ta perspektyvy [The new Ukrainian

school - state and prospects]. Imidzh suchasnoho pedahoha, (1(184), 5–7. https://doi.org/10.33272/2522-9729-2019-

1(184)-5-7 [in Ukrainian]

Zyazyun, I. A. (2012). Estetychni rehulyatyvy pedahohichnoyi maysternosti [Aesthetic regulations of

pedagogical skills]. Estetychne vykhovannya ditey ta molodi: teoriya, praktyka, perspektyvy rozvytku. Zhytomyr:

Vyd-vo ZHDU im. I. Franka, 14–22 [in Ukrainian]

Kozyr, A. V. (2012). Pedahohichni umovy formuvannya profesiynoyi maysternosti vykladachiv mystetsʹkykh

dystsyplin [Pedagogical conditions for the formation of professional skills of art teachers]. Visnyk LNU imeni Tarasa

Shevchenka zb. nauk pratsʹ Luhansʹk, II, (11 (246), 11-17. [in Ukrainian]

Komarovsʹka, O., Masol, L., & Myropolʹsʹka, N. (2013). Estetyzatsiya navchalʹno-vykhovnoho protsesu v osnovniy

shkoli zasobamy mystetstva [Aestheticization of the educational process in primary school by means of art].

Imeks-LTD./, 160 s. https://lib.iitta.gov.ua/1818/1/Estetyzatsiya_navchalʹno-vykhovnoho_protsesu_v_osnovniy_

shkoli_zasobamy_mystetstva.PDF [in Ukrainian]

Kremenʹ, V. H., Luhovyy, V. I., & Saukh, P. YU. (2020). Osvita i nauka — osnova innovatsiynoho lyudsʹkoho

rozvytku: propozytsiyi napn ukrayiny do stratehiyi lyudsʹkoho rozvytku [Education and science are the

basis of innovative human development: the proposals of the National People’s Congress of Ukraine to the

strategy of human development]. Visnyk natsionalʹnoyi akademiyi pedahohichnykh nauk ukrayiny, 2(2), 1-5.

https://doi.org/10.37472/2707-305x-2020-2-2-14-3 [in Ukrainian]

Kremenʹ, V.H. (2005). Osvita i nauka v Ukrayini – innovatsiyni aspekty. Stratehiya. Realizatsiya. Rezulʹtaty

[Education and science in Ukraine - innovative aspects]. Kyiv: Hramota. [in Ukrainian]

Masol, L. M. (2002). Kontseptsiya khudozhnʹo-estetychnoho vykhovannya uchniv u zahalʹnoosvitnikh

Volume 3 (1) 2022

Professional Art Education

Professional Art Education Volume 3 (1) 2022 Scientic Journal

navchalʹnykh zakladakh [The concept of artistic and aesthetic education of students in general educational

institutions]. Shkilʹnyy svit. (9). 1-15. [in Ukrainian]

Mykhaylychenko, O. V. (2007). Muzychno-estetychne vykhovannya ditey ta molodi v Ukrayini (retrospektyvno-

teoretychnyy aspekt): monohraya [Musical and aesthetic education of children and youth in Ukraine (retrospective

and theoretical aspect): monograph]. Sumy: VAT «Sumsʹka oblasna drukarnya», vydavnytstvo «Kozatsʹkyy val, 356.

[in Ukrainian]

Mykhaylova, L. M. (2009). Estetychne vykhovannya molodi: kompetentnisnyy pidkhid [Aesthetic education of

youth: competence approach]. Visnyk natsionalʹnoho tekhnichnoho universytetu Ukrayiny: Filosoya. Psykholohiya.

Pedahohika, (1), 158-162. [in Ukrainian]

Polonsʹka-Vasylenko, N. (1992). Istoriya Ukrayiny [History of Ukraine]. Lybidʹ, v 2 tomakh (retrokniga.com),

1200 c. https://retrokniga.com/obshhestvennye-i-gumanitarnye-nauki/history/polonska-vasilenko-n-іstorіya-

ukraїni-v-2-tomakh [in Ukrainian]

Polonsʹka-Vasylenko, N. Potebnya, O. O (1974). Estetyka i poetyka slova [Aesthetics and poetics of the word].

https://shron3.chtyvo.org.ua/Potebnia_Oleksandr/Estetyka_i_poetyka_slova.pdf? [in Ukrainian]

Savchenko, O. YA. (2007). Vykhovnyy potentsial pochatkovoyi osvity [Educational potential of primary

education]. K.: SPD «Tsudzynovych TI, 76-86. [in Ukrainian]

Sokolova, A. V. (2001). Formuvannya estetychnoyi kulʹtury osobystosti v naukovo-pedahohichniy ta

tvorchiy spadshchyni YA.A. Mamontova [The formation of the aesthetic culture of the individual in the scientic-

pedagogical and creative heritage of Ya.A. Mamontov]. https://dspace.hnpu.edu.ua/items/be93d3b6-383b-4648-

a456-23cdfc65b34f [in Ukrainian]

Sotsʹka, H. I. (2012). Tekhnolohiya formuvannya estetychnoyi kulʹtury maybutnʹoho vchytelya obrazotvorchoho

mystetstva v pedahohichnykh universytetakh [The technology of forming the aesthetic culture of the future teacher

of ne arts in pedagogical universities]. Problemy pidhotovky suchasnoho vchytelya, 2(6), 106-114. [in Ukrainian]

Stanislavsʹka, K. I. (2016). Mystetsʹko-vydovyshchni formy suchasnoyi kulʹtury [Artistic and performing forms

of modern culture]. 353s. http://ir.knutkt.edu.ua/handle/123456789/539 [in Ukrainian]

Stoyan, S. P. (2012). Suchasne mystetstvo v konteksti hlobalizatsiyi [Modern art in the context of globalization].

Aktualʹni problemy istoriyi, teoriyi ta praktyky khudozhnʹoyi kulʹtury, (XXI). http://surl.li/kfjct [in Ukrainian]

Khuan Tszinshen. (2016). Estetychnyy svitohlyad u systemi profesiynoyi kompetentnosti uchytelya

obrazotvorchoho mystetstva [Aesthetic worldview in the system of professional competence of the art teacher].

Humanitarni nauky sʹohodni : obhovorennya aktualʹnykh problem, 40-43. [in Ukrainian]

Надійшла до редакції / Received: 23.02.22

Рекомендовано до друку / Accepted: 21.04.2022

Volume 3 (1) 2022Professional Art Education

TO THE PROBLEM OF TEACHER TRAINING IN THE

MODERN DIMENSION OF ART EDUCATION

Doctor of Sciences in Pedagogy, Professor Head

of the Laboratory of Artistic and Aesthetic

Education of the Institute of Problems on

Education of NAES of Ukraine,

Kyiv, Ukraine

email: oksana.komarovska@gmail.com

http://orcid.org/0000-0002-3679-9673

Doctor of Pedagogical Sciences, Proffesor, Chief

Researcher of Laboratory of Aesthetic Education

and Artistic Education of the Institute of

Problems of Education of the National Academy

of Educational Sciences of Ukraine,

Kyiv, Ukraine

email: nataliamyropolska@gmail.com

https://orcid.org/0000-0002-7469-5111

DOI 10.34142/27091805.2022.3.01.04

The purpose of the article is to analyze and dene the conceptual vectors of the development of

modern art education and the specics of training a competent teacher of art disciplines in this eld.

Methods and methodology. The solution of the outlined scientic problem involved the use of a

systemic approach, which made it possible to determine the conceptual dominants of art education and

characterize them. An objective substantive analysis of the views of scientists in the elds of philosophy,

cultural studies, pedagogy, and music pedagogy regarding the aesthetic component of personality

formation contributed to a comprehensive consideration of the problem of art education and professional

competence training of the future teacher of art disciplines. The application of the activity approach

made it possible to develop certain recommendations for the creative use of educational material in the

course of the discipline "Artistic culture" in the tenth grade of general secondary education institutions.

The scientic novelty of the article lies in the denition and characteristics of the conceptual

vectors of the development of modern art education, recommendations are provided for the creative

use of the content of the subject "Artistic culture" (10th grade) in the formation of the artistic and

aesthetic competence of the individual.

Results. The problems of modern art education are revealed, among which, on the one hand,

trends in the aesthetic arrangement of life, and, on the other hand, uncontrollability and manipulation

of this process. The conceptual vectors of building an art education strategy are singled out and

the possibilities of their implementation are demonstrated on the example of teaching the subject

"Artistic culture" (10th grade). Emphasis is placed on teacher training. Art education is dened as a

universal aesthetic-educational and personal-developmental component of education. Attention is

paid to essential indicators of the professional competence of the future teacher of art disciplines. The

Professional Art Education Volume 3 (1) 2022 Scientic Journal

peculiarities of their possession of the pedagogical tools of cultural phenomena are revealed both at

the level of aesthetic dominants of the historical context in which they were created, and at the level of

modern sound. It has been found that operating the mechanisms of such a dialogue makes it possible

to liberate certain boundaries of artistic knowledge, which is necessary now, awakening the creativity

of the individual - both the teacher and the student, which is a perspective of art pedagogy research.

Keywords: school education through art, aesthetic education, image model of the world, conceptual

vectors, artistic culture.

Professional Art Education : наук. журн. / Харків. нац. пед. ун-т імені Г.С. Сковороди;

[редкол.: О. О. Матвєєва (голов. ред.) та ін.]. – Харків. – 2022. – № 3 (1). – 44 с.

Технічний редактор – Фомін В.В.

Дизайн обложки: Владислав Скляров

Мови видання: українська, англійська.

Professional Art Education: Scientic Journal / H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University ;

[editor: Olha Matvieieva (editor in chief) and others]. – Kharkiv. – 2022. – № 3 (1). – 44 p.

Technical editor - Volodymyr Fomin

Cover design: Skliarov Vladyslav

Publication languages: Ukrainian, English.

Volume 3 (1) 2022Professional Art Education