PROFESSIONAL

ART

EDUCATION

Scientic Journal

e-ISSN-2709-1805

p-ISSN-2709-1791

Volume 2 (2) 2021

PROFESSIONAL

ART

EDUCATION

Scientic Journal

e-ISSN-2709-1805

p-ISSN-2709-1791

Volume 2 (2)

Харківський національний педагогічний університет

імені Г.С. Сковороди

H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University

2021

EDITOR IN CHIEF

Olha Matvieieva, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical

University (Ukraine)

DEPUTY EDITOR-IN-CHIEF

Volodymyr Fomin, Doctor of Pedagogical Sciences, H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University

(Ukraine)

EXECUTIVE SECRETARY

Ganna Burma, Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, H.S. Skovoroda Kharkiv National

Pedagogical University (Ukraine)

EDITORIAL BOARD:

Nataliya Bugaets, Candidate of Pedagogical Sciences, Professor, H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical

University (Ukraine)

Eva Zhatan, Doctor of Science, Professor, Faculty of Social Sciences, Institute of Pedagogy, University of Gdansk

(Poland)

Mariya Kalashnik, Doctor of Arts, Professor, H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University (Ukraine)

Lubov Peretyaga, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical

University (Ukraine)

Tetyana Panyok, Candidate of Art History, PhD of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Head of the Fine

Arts Department, H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University (Ukraine)

Iryna Poluboyaryna, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Kharkiv National University of Arts named after

I.P. Kotlyarevsky (Ukraine)

Alla Rastrigina, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Volodymyr Vynnychenko Central Ukrainian State

Pedagogical University (Ukraine)

Tetyana Smirnova, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Kharkiv National University of Arts named after

I.P. Kotlyarevsky (Ukraine)

Alla Sokolova, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University

(Ukraine)

Viktoriya Tusheva, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical

University (Ukraine)

Founders: H.S. Skovoroda Kharkiv National

Pedagogical University

Department of Theory and Methods of Art Education

Publisher: H.S. Skovoroda Kharkiv National

Pedagogical University

street Alchevskykh 29, Kharkiv, Ukraine

Editorial oce address:

lane Faninsky, 3, room 409, Kharkiv, Ukraine, 61166

Contact Information:

phone: +38 (098) 200-81-91;

+38 (066) 200-81-91

email: admin@arteducation.pro

site: https://arteducation.pro

State registration / Certicate of the journal

КВ 24623-14563Р from 26.11.2020

Certied by order of the Ministry of Education and

Science of Ukraine

Approved by Academic Council

H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical

University

protocol №9 from 29.09.2021

Signed for publication on

October 15, 2021

Format 60x84 1/8.

Price is negotiable.

Circulation 300 copies

International representation and indexing of the journal:

Professional Art Education

Scientific Journal

№2 (2) 2021

Головний редактор: Матвєєва О.О., доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри інструмен-

тальної підготовки вчителя Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди

(Україна)

Заступник головного редактора: Фомін В.В., доктор педагогічних наук, завідувач кафедри теорії і мето-

дики мистецької освіти та вокально-хорової підготовки вчителя Харківського національного педагогіч-

ного університету імені Г.С. Сковороди (Україна)

Відповідальний секретар: Бурма Г.В., кандидат педагогічних наук, доцент Харківського національного

педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (Україна)

Редакційна колегія:

Бугаєць Н.А., кандидат педагогічних наук, професор, завідувач кафедри хореографії Харківського націо-

нального педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (Україна)

Жатан Єва, доктор наук, професор факультету соціальних наук Інституту педагогіки Гданського універ-

ситету (Польша)

Калашник М.П., доктор мистецтвознавства, професор, професор кафедри інструментальної підготовки

вчителя Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (Україна)

Перетяга Л.Є., доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри спеціальної педагогіки Харківсь-

кого національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (Україна)

Паньок Т.В., доктор педагогічних наук, кандидат мистецтвознавства, професор, завідувач кафедри об-

разотворчого мистецтва Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди

(Україна)

Полубоярина І.І., доктор педагогічних наук, професор кафедри загального та спеціалізованого фортепіа-

но Харківського національного університету мистецтв імені І.П. Котляревського (Україна)

Растригіна А.М., доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри вокально-хорових дисциплін

та методики музичного виховання Центральноукраїнського державного педагогічного університету

імені Володимира Винниченка (Україна)

Смирнова Т.А., доктор педагогічних наук, професор кафедри хорового диригування Харківського націо-

нального університету мистецтв імені І.П. Котляревського (Україна)

Соколова А.В., доктор педагогічних наук, професор кафедри теорії і методики мистецької освіти та

вокально-хорової підготовки вчителя Харківського національного педагогічного університету імені

Г.С. Сковороди (Україна)

Тушева В.В., доктор педагогічних наук, професор кафедри теорії і методики мистецької освіти та вокаль-

но-хорової підготовки вчителя Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сково-

роди (Україна)

Засновники: кафедра теорії і методики мистецької

освіти ХНПУ імені Г.С. Сковороди

Видавець:

Харківський національний педагогічний універ-

ситет імені Г.С. Сковороди;

вул. Алчевських 29, м. Харків, Україна

Адреса редакції:

пров. Фанінський, 3, к.409,

м. Харків, Україна, 61166

Контактна інформація:

тел. +38 (098) 200-81-91;

+38 (066) 200-81-91

email admin@arteducation.pro

сайт https://arteducation.pro

Свідоцтво про державну реєстрацію

КВ 24623-14563Р від 26.11.2020

Атестовано наказом Міністерства освіти і науки

України

Затверджено та рекомендовано Вченою Радою

ХНПУ імені Г.С. Сковороди

протокол №9 від 29.09.2021 року

Підписано до друку редакційно-видавничою

радою ХНПУ імені Г.С.Сковороди

15 жовтня 2021 року

Формат 60х84 1/8. Ум.-друк. арк. 5,4. Обл.-вид.

арк.7,21. Наклад 300 прим. Ціна договірна

Міжнародна представленість та індексація журналу:

Professional Art Education

Науковий журнал

№2 (2) 2021

ЗМІСТ

Людмила Діте

ВПЛИВ ЕВОЛЮЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ СВІДОМОСТІ НА ВИКОНАВСЬКУ ВИРАЗНІСТЬ МУ-

ЗИЧНОГО ТВОРУ .....................................................................................................................6

Liudmyla Dite

THE INFLUENCE OF EVOLUTIONARY PROCESSES OF CONSCIOUSNESS ON THE PERFORMANCE

EXPRESSIVENESS OF A MUSICAL WORK ............................................................................................................... 12

Лариса Беземчук

Володимир Фомін

МОДЕЛЮВАННЯ ПРОФЕСІЙНО-ОРІЄНТОВАНИХ ЗАВДАНЬ ЗАСОБАМИ ІННОВАЦІЙ-

НИХ ФОРМ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА ........13

Larysa Bezemchuk

Volodymyr Fomin

MODELING OF PROFESSIONALLY ORIENTED TASKS BY MEANS OF INNOVATIVE FORMS OF FUTURE MUSIC

ART TEACHER TRAINING ........................................................................................................................................ 21

Юрій Лошков

СОЦІОКУЛЬТУРНІ ПРОЦЕСИ ТРАНСФОРМАЦІЇ СУЧАСНОЇ МУЗИЧНОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ ......22

Yurii Loshkov

SOCIOCULTURAL PROCESSES OF TRANSFORMATION MODERN MUSIC EDUCATION IN UKRAINE ............... 30

Ольга Омельченко

ВИКОРИСТАННЯ ЕВРИСТИЧНИХ МЕТОДІВ У ВИКОНАННІ ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ З

ДИЗАЙНЕРСЬКИХ ДИСЦИПЛІН ...........................................................................................31

Olga Omelchenko

USE OF HEURISTIC METHODS IN PERFORMING PRACTICAL TASKS IN DESIGN DISCIPLINES ....................... 41

Наталя Житєньова

РОЗРОБКА UX/UI ДИЗАЙНУ САЙТУ ФАКУЛЬТЕТУ МИСТЕЦТВ ХНПУ ІМЕНІ Г.С.СКОВО-

РОДИ ........................................................................................................................................42

Natalya Zhytienova

UX/UI DEVELOPMENT OF THE WEBSITE DESIGN OF THE FACULTY OF ARTS OF THE H.S. SKOVORODA

KHARKIV NATIONAL PEDAGOGICAL UNIVERSITY .............................................................................................. 49

УДК 78.071.2:17.024(045)

DOI 10.34142/27091805.2021.2.02.01

ВПЛИВ ЕВОЛЮЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ СВІДОМОСТІ

НА ВИКОНАВСЬКУ ВИРАЗНІСТЬ МУЗИЧНОГО

ТВОРУ

старший викладач кафедри вокально-хо-

рової підготовки вчителя Комунального

закладу «Харківська гуманітарно-педа-

гогічна академія» Харківської обласної

ради,

Харків, Україна

email: diteya7778@gmail.com

https://orcid.org/0000-0002-5251-3583

У статті, на основі філософської, музикознавчої, психолого-педагогічної літератури розкрити

залежність виразності у виконанні музичних творів від еволюційних закономірностей розвитку музич-

ного мистецтва, свідомості та духовного світогляду самого виконавця. Методи та методологія базу-

ються на аналізі та систематизації наукової інформації щодо еволюційних процесів, що відбуваються

у світі, музичному мистецтві та їх впливі на свідомість музиканта-виконавця, його виконавської май-

стерності. Наукова новизна статті полягає в тому, що засадах філософських концепцій визначено за-

лежність виразності виконавця-музиканта, звуку музичного твору від його власної духовної субстанції

Результати. У статті розглянуто проблеми музичного виконавства, певні закономірності щодо

презентації музичних творів сформовані різними виконавськими епохами, які затверджували далеко не

однозначне бачення питання сутності виразності виконавця. Акцентовано, що еволюційні процеси, що

відбуваються у людській свідомості закономірно впливають на еволюцію композиторського мислення

та виразність виконання музиканта. Виявлено, що в умовах сучасності, коли змінюється уявлення про

природу людини, яка розглядається більш як вібраційна сутність, ніж як фізична, в розуміння виконавсь-

кої виразності привносяться нові грані осмислення. Зазначено про те, що досягаючи рівня високочастот-

них вібрацій, виконавець вже здатний відобразити синтез двох світів – проявленого та не проявленого,

отримуючи можливість розкрити особисту виразність, як зовнішній прояв висловлення душі.

Наголошено на значущості музичної інтонації, яка виступає найвищим проявом виразності

музичного виконання, розкриває онтологічний образ музиканта. Отже, з огляду на те, що музичний

звук породжується духовною основою буття свого виконавця, важливим є досягнення власної глибини у

втіленні звуку.

Ключові слова: виконавська виразність, свідомість, вібрації, усвідомлене творіння

Постановка проблеми та її зв’язок з важли-

вими науковими та практичними завданнями.

Проблематика музичного виконавства

завжди знаходила широкий відгук в області на-

укових досліджень і на сьогоднішній момент її

актуальність також залишається безперечною.

Виконавство визначається як практично-духовна

активність особи, отже, і виконавське мистецтво

безпосередньо пов’язане зі свідомістю музиканта.

І зміна останнього, з точки зору еволюційних про-

цесів розширення людської свідомості, привно-

сить певну динаміку, як в сферу виконання, так і

усього мистецтва в цілому.

Сьогоднішній час орієнтує нас на новий під-

хід до виховання виконавця з урахуванням усіх

складових людської природи. А вона представ-

лена не лише досить розвиненим білково-ну-

клеїновим комплексом, але і багатофункціональ-

ною енергетичною системою. Сучасні знання

розглядають людину в якості вібраційної суті,

яка створює певні випромінювання в найрізно-

манітніших частотних діапазонах. Вібраційна

Volume 2 (2) 2021Professional Art Education

основа проявляється в людині в значно більшому

ступені, ніж фізична. Така точка зору учених на-

штовхує на думку про те, що звучання, відтворне

виконавцем, багато в чому обумовлене його ча-

стотними характеристиками.

Аналіз основних досліджень і публікацій.

Аналіз наукової літератури дозволяє визнати, що

проблема музичного виконавства та його засобів

досліджувалася у мистецтвознавчому (Асафьєв

(1971), Лащенко (2007), Назайкінський (2003), Че-

редніченко (1988), Шевченко (2020), Яворський

(1987) та ін.) та психолого-педагогічному (Боч-

карьов (2008), Моісєєва (2012), Падалка (2007),

Рудницька (2002), Цюряк (2017), Щолокова (2018)

аспектах. Ґенеза виконавського мистецтва ви-

являє певні закономірності, що формуються різ-

ними виконавськими епохами, у рамках яких

затверджується далеко не однозначне уявлення

про виразність виконавця. Для однієї епохи ідея

музичної виразності пов’язується зі свободою ар-

тистичного самовираження, коли виконання ви-

будовується в традиціях особово-імпровізаційно-

го сприйняття музичного тексту. У рамках іншої

епохи виконавська виразність визначається точ-

ними стильовими нормами твору, що породжує

у виконавській естетиці мистецтво інтерпретації

тексту. І тоді вже особиста виразність підкоряєть-

ся інтелектуальним критеріям стильового вико-

нання, і, як наслідок, у виконавській практиці

виявляється покоління виконавців-інтелекту-

алів. Таке раціональне сприйняття обумовлене

еволюційними закономірностями, що підводять

людство до пріоритетності інтелектуально-ло-

гічної фази його розвитку, коли розширюються

можливості розумового потенціалу, і розум схо-

дить до вершин значущості. З процесом еволюції

людської свідомості простежуються і закономір-

ності еволюції композиторського мислення. Так

в творчості окремих композиторів XX століття

використовувався вкрай раціоналістичний вид

композиторської техніки – серіалізм. Аналогіч-

ний принцип простежується і в області музич-

ної освіти: виконавський досвід, що формується

крізь призму чуттєвого сприйняття, виходить на

рівень необхідності теоретичного обґрунтування.

Формулювання цілей та завдань статті.

Мета статті – позначити залежність виконавсь-

кої виразності музиканта від еволюційних зако-

номірностей розвитку музичного мистецтва та

духовного світогляду самого виконавця.

Виклад основного матеріалу. Виразність,

у своєму зовнішньому прояві, виступає як мис-

тецтво тонкого нюансування в динаміці, агогіці,

артикуляції і тощо. Їй, звичайно ж, визначено

своє місце у сфері виконання. Але виразність не

вичерпується зовнішньою стороною, а має вну-

трішній зміст і знаходиться в постійному пере-

творенні. Виконавець, передусім, повинен керу-

ватися цією внутрішньою складовою, витоком

якої є виразність самої людини, її природи. На

сучасному етапі деякі з даних у сфері науки такі

значні, що вказують на радикальну ревізію ро-

зуміння людської природи. С. Гроф стверджує,

що прийшов час нового психологічного напря-

му, який визнає значущість духовних вимірів

психіки (Гроф (2002). Концепції «розуму, що мі-

стить в мозку», учений протиставляє альтерна-

тиви, запропоновані холономічним мисленням.

Представники сучасної парадигми переконані,

що людство у своєму еволюційному розвитку пе-

реживає квантовий стрибок. Планетарне існуван-

ня при кожному стрибку дає «розконсервацію»

певній частині генетичного коду або програми,

що визначає якісно новий рівень можливостей

людини і возносить її на більш високий ступінь

буття. Така зміна супроводжується і зрушенням

точки зору, у зв’язку з чим змінюється та базова

картина природи речей, яку ми несемо в собі.

Виходячи з вібраційної першооснови усього

сущого, а значить і людини, не можна не брати

до уваги, при розгляді проблеми виконавської

виразності, спектр вібраційних характеристик

виконавця. Як досить важливий елемент, пред-

ставлений множинною варіантністю, він знахо-

диться у взаємозв’язку з рівневим показником

свідомості. Виходячи на високочастотні вібрації,

людина більшою мірою здатна відбити синтез

двох світів (проявленого і непроявленого), у зв’яз-

ку з чим і набути можливості розкриття особової

виразності, як зовнішнього прояву висловлюван-

ня душі, свого духовного стану (Бесєдіна, 2009, с.

57).

Найвищим проявом виразності виступає

інтонація, що містить в собі безмежний світ по-

чуттів, емоцій, думок. Л. Бесєдіна розглядає інто-

націю як онтологічний образ людини, впродовж

життя того, що набуває свого прояву. «Людина

приходить в цей світ єдиною, загальною для усіх

інтонацією, усе життя віддає тому, щоб набути

своєї і з нею покинути цей світ» (Бесєдіна, 2009, с.

61). Інтонація дозволяє розкрити усю сукупність

психофізіологічних властивостей, виступаючи як

деяке осереддя усіх виразно-смислових начал в

людині і в мистецтві. Важко не погодитися з А. Ла-

Professional Art Education Volume 2 (2) 2021 Scientic Journal

щенком, який відмічає, що звук – це не лише аку-

стичний результат фонації (Лащенко (2007). Якщо

на властивості звучання голосу впливають навіть

власні думки, як відмічає Т. Эндрюс, то можна дій-

ти висновку, що голос відбиває якість життя лю-

дини (Эндрюс (2004).

Проблема виразності – це по суті проблема

усвідомлення істинних завдань виконання, та і

осмислення музичного мистецтва в цілому. На-

слідуючи сучасні перетворення, недостатньо йти

шляхом сталих представлень і знань. Абсолютно

очевидно, що більшою мірою ми орієнтуємося

на досвід найближчих до нас відрізків часів, і, як

відмічає С. Казачков, «їх гаряча лава – робить на

наше покоління безпосередній, сильний вплив.

А ось глибинні традиції втрачають свій контур в

тимчасовому потоці» (Казачков, 1998, с. 48).

Досліджуючи історичний період, що втілює

стик двох культур – християнську і дохристиян-

ську, науковці розкривають, зафіксовану давнім

літописом, квінтесенцію співацького мистецтва.

Вона визначається як «премудрість, яка співаєть-

ся». У древніх була величезна віра в чудодійну

силу співів. Це свідчить про силу знань і можли-

востей людини. Але із затвердженням христи-

янства відбувається переосмислення, що, у свою

чергу, зміщує і акценти в розумінні світоустрою.

Володіння істинною мудрістю відводиться Богові,

а людині залишається тільки оспівувати Творця.

Звідси і засадниче положення давньослов’янської

естетики про мистецтво як премудрість, як про-

роцтво, а піснетворчість як пророк поступається

місцем світосприйняттю, яке позбавляє людину

можливості побачити Творця в собі. Тисячі років

людство було закрите від усвідомлення істинної

природи власної сили і природженої здатності

брати участь в акті творіння світу. Та реальність,

яку нам належить пізнати, вже виявляє усе мен-

ше стабільності, тим самим спонукаючи людство

пробудитися і замислитися серйозно над тим, що

ж відбувається. Саме на пробудження різної сві-

домості до набагато глибшого переживання влас-

ного буття спрямований потужний коливальний

процес зміни космічної енергії (Донсков (2011).

Можливо, похитнеться і переконаність, яка по-

коїться на багаторічній практиці, що вища і кін-

цева мета будь-якого художнього твору полягає

в передачі відношення до навколишнього світу,

пов’язаного з розкриттям системи емоцій, ідей, а

також чуттєвих ознак цього світу.

У другій половині XX століття музичний тех-

ніцизм, що набирає силу, виступав одним з голов-

них чинників, що відводять виконавця від основ-

ного предмета його професійної спрямованості

– звуку. Все більше актуалізувалася традиція па-

сивного сприйняття. У даному контексті, звичай-

но ж, не представлялося можливим і розуміння

визначення людини в якості складної звукової

системи – звучного мікрокосму. Але, як важливо

для виконавця спрямуватися у напрямі досягнен-

ня своєї глибини, втіленої в звуці. Адже музичний

звук породжується духовною субстанцією свого

творця. Як підкреслює Л. Бесєдіна, він є виключно

особовою категорією, обумовленою «таємним со-

юзом звуку і духу» (Бесєдіна, 2009, с. 114).

Висновки. Виконавцеві необхідно узяти

відповідальність за якість свого життя, самоудо-

сконалюватися, розширюючи світосприйняття

і привносячи усвідомленість до процесу творін-

ня себе і свого простору. В умовах сучасності це

вже розглядається як невід’ємна складова його

професійної підготовки. Тільки та свідомість, яка

спрямована на усвідомлене творіння Світу, здат-

на розширити форми соціального функціонуван-

ня виконавського мистецтва, виводячи його на

новий рівень виразності.

Volume 2 (2) 2021Professional Art Education

Professional Art Education Volume 2 (2) 2021 Scientic Journal

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Асафьев, Б.В., (1997). Музыкальная форма как процесс. Москва, Музыка, 373 с. https://hor.by/2009/12/

asaev/

Беседина, Л. (2009). К не темперированной истине музыканта. Введение в философию музыканта-ис-

полнителя.

Бочкарёв, Л. (2008). Психология музыкальной деятельности. Москва, 228с. http://library.lgaki.

info:404/2019/ Бочкарев_Психол_муз_деят-ти.pdf

Гроф, С. (2002). Психология будущего. 464 с. http://loveread.ec/read_book.php?id=52670&p=1

Діте, Л. А. (2015). Мировоззренческий аспект как ведущая составляющая профессионализма хор-

мейстера. Наукові записки кафедри педагогіки, (32), 70-80. https://periodicals.karazin.ua/pedagogy/article/

view/3101

Донсков, Д. (2011). Чудесный целительный биорезонанс магнетизма Вселенной. Харьков, 356 с. https://

platfor.ma/magazine/quiz-sq/podarki-poroshenku/ne-dostalos/monograya/

Жайворонок, Н. (2006). Музичне виконавство як феномен музичної культури : автореф. дис. на здоб-

уття наук. ступ. канд. мистецтвознавства : спец. 17.00.01 «Теорія та історія культури» Київ, 19 с. https://elib.

nakkkim.edu.ua/handle/123456789/2559?show=full&locale-attribute=uk

Казачков, С. (1998). Дирижер хора – артист и педагог. Казань, 307 с. https://books.google.com.ua/books/

about/Дирижер_хора.html?id=MFUUAQAAIAAJ&redir_esc=y

Лащенко, А. (2007). З історії київської хорової школи. Київ, Музична Україна, 197 с.

Лебедько, В. (2003). Магия в профессии и творчестве. С.-Петербург, 120 с. http://sannyasa.narod.ru/

magprof/index.htm

Моісєєва. (2012). Музичне виконавство: сутність, методологія, практика. Сучасна музика в сучасному

світі: Збірник наукових праць, 74–76. http://eprints.zu.edu.ua/9076/1/Moiseeva.pdf

Назайкинский, Е. (2003). Стиль и жанр в музыке. Москва, 248 с. http://aperock.ucoz.ru/load/20-1-0-3081

Падалка, Г. (2007). Педагогіка мистецтва як напрям наукового пізнання. Науковий часопис НПУ ім.

М.П.Драгоманова. Серія 14. Теорія і методика мистецької освіти., (4(9), 7–11.

Рудницька, О. (2002). Педагогіка: загальна та мистецька. Тернопіль, 360 с.

Цюряк, І. О., Захаржевська, Ю.Р. (2017). Специфічні особливості виконання хорової музики епохи

ренесансу сучасними співаками. Мистецька освіта: проблеми і перспективи розвитку в контексті євро-

пейської інтеграції: збірник наукових праць / за заг. редакцією І. В. Баладинської, Н. Є. Колесник. с. 178-184.

http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/26813

Чередниченко. (1988). Композиция и интерпретация: три среза проблемы. Музыкальное исполни-

тельство и современность, (1), 43–68.

Шевченко, Л. (2020). Сакральні витоки інструментальної множинності музичного виконавства

як науки піаністичної гри. Вісник КНУКіМ. Серия: Мистецтвознавство., (43), 163–168. http://dx.doi.

org/10.31866/2410-1176.42.2020.207646

Щолокова, О. (2018). Основні тенденції фортепіанної підготовки педагога музиканта у вищих мис-

тецьких закладах освіті. Topical issues of education. Lisbon, Portugal, 205-219. http://surl.li/kdavs

Эндрюс, Т. (2004). Сакральные звуки. СПб. Будущее Земли, 240с.

Яворский, Б. (1987). Избранные труды. Москва, Советский композитор, Ч. 1., 336 с.

Volume 2 (2) 2021Professional Art Education

REFERENCE

Asaf’yev, B.V., (1997). Muzykal’naya forma kak protsess [Musical form as a process]. Moskva, Muzyka, 373 s.

https://hor.by/2009/12/asaev/ [in Russian]

Besedina, L. (2009). K ne temperirovannoy istine muzykanta [To the untempered truth of the musician].

Vvedeniye v losoyu muzykanta-ispolnitelya. [in Russian]

Bochkarov, L. (2008). Psikhologiya muzykal’noy deyatel’nosti [Psychology of musical activity]. Moskva, 228s.

http://library.lgaki.info:404/2019/Bochkarev_Psikhol_muz_deyat-ti.pdf [in Russian]

Grof, S. (2002). Psikhologiya budushchego [Psychology of the future]. 464 s. http://loveread.ec/read_book.

php?id=52670&p=1 [in Russian]

Dite, L. A. (2015). Mirovozzrencheskiy aspekt kak vedushchaya sostavlyayushchaya professionalizma

khormeystera [The ideological aspect as a leading component of the choirmaster’s professionalism]. Naukovi

zapiski kafedri pedagogiki, (32), 70-80. https://periodicals.karazin.ua/pedagogy/article/view/3101 [in Russian]

Donskov, D. (2011). Chudesnyy tselitel’nyy biorezonans magnetizma Vselennoy [Wonderful healing bio-

resonance of the magnetism of the Universe]. Khar’kov, 356 s. https://platfor.ma/magazine/quiz-sq/podarki-

poroshenku/ne-dostalos/monograya/ [in Russian]

Zhayvoronok, N. (2006). Muzichne vikonavstvo yak fenomen muzichnoі kul’turi [Musical Vikonavstvo

as a Phenomenon of Musical Culture: Abstract of the thesis] : avtoref. dis. na zdobuttya nauk. stup. kand.

mistetstvoznavstva : spets. 17.00.01 «Teoriya ta istoriya kul’turi» Kiіv, 19 s. https://elib.nakkkim.edu.ua/handle/12

3456789/2559?show=full&locale-attribute=uk [in Ukrainian]

Kazachkov, S. (1998). Dirizher khora – artist i pedagog [The conductor of the choir is an artist and teacher].

Kazan’, 307 s. https://books.google.com.ua/books/about/Dirizher_khora.html?id=MFUUAQAAIAAJ&redir_esc=y [in

Russian]

Lashchenko, A. (2007). Z istoriі kiіvs’koі khorovoі shkoli [From the history of the Kiev choir school]. Kiіv,

Muzichna Ukraіna, 197 s. [in Ukrainian]

Lebed’ko, V. (2003). Magiya v professii i tvorchestve [Magic in the profession and creativity]. S.-Peterburg, 120

s. http://sannyasa.narod.ru/magprof/index.htm [in Russian]

Moiseeva. (2012). Muzichne vikonavstvo: sutnist’, metodologiya, praktika [Music vikonavstvo: essence,

methodology, practice]. Suchasna muzika v suchasnomu sviti: Zbirnik naukovikh prats’, 74–76. http://eprints.

zu.edu.ua/9076/1/Moiseeva.pdf [in Ukrainian]

Nazaykinskiy, Ye. (2003). Stil’ i zhanr v muzyke [Style and genre in music]. Moskva, 248 s. http://aperock.ucoz.

ru/load/20-1-0-3081 [in Russian]

Padalka, G. (2007). Pedagogika mistetstva yak napryam naukovogo piznannya [The pedagogy of science is

like a direct scientic knowledge]. Naukoviy chasopis NPU im. M.P.Dragomanova. Seriya 14. Teoriya i metodika

mistets’koі osviti., (4(9), 7–11. [in Ukrainian]

Rudnits’ka, O. (2002). Pedagogika: zagal’na ta mistets’ka [Pedagogy: that mystetsky is a wild one]. Ternopil’,

360 s.

Tsyuryak, I. O., Zakharzhevs’ka, Yu.R. (2017). Spetsichni osoblivosti vikonannya khorovoі muziki yepokhi

renesansu suchasnimi spivakami [Specic features of the choir music of the renaissance epoch with contemporary

performances]. Mistets’ka osvita: problemi i perspektivi rozvitku v konteksti evropeys’koі integratsiі: zbirnik

naukovikh prats’ / za zag. redaktsieyu I. V. Baladins’koі, N. E. Kolesnik. s. 178-184. http://eprints.zu.edu.ua/id/

eprint/26813 [in Ukrainian]

Cherednichenko. (1988). Kompozitsiya i interpretatsiya: tri sreza problemy [Composition and interpretation:

three sections of the problem]. Muzykal’noye ispolnitel’stvo i sovremennost’, (1), 43–68. [in Russian]

Shevchenko, L. (2020). Sakral’ni vitoki instrumental’noі mnozhinnosti muzichnogo vikonavstva yak nauki

Professional Art Education Volume 2 (2) 2021 Scientic Journal

Надійшла до редакції / Received: 22.08.21

Рекомендовано до друку / Accepted: 29.09.2021

pianistichnoі gri [Sacred coils of the instrumental multiplicity of musical viconavity as a science of pianistry].

Visnik KNUKiM. Seriya: Mistetstvoznavstvo, (43), 163–168. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1176.42.2020.207646 [in

Ukrainian]

Shcholokova, O. (2018). Osnovni tendentsiі fortepiannoі pidgotovki pedagoga muzikanta u vishchikh

mistets’kikh zakladakh osviti [The main trends in the piano training of a musician teacher in the greater mystical

foundations of education]. Topical issues of education. Lisbon, Portugal, 205-219. http://surl.li/kdavs [in Ukrainian]

Endryus, T. (2004). Sakral’nyye zvuki [Sacred sounds]. SPb. Budushcheye Zemli, 240s. [in Russian]

Yavorskiy, B. (1987). Izbrannyye trudy [Selected works]. Moskva, Sovetskiy kompozitor, CH. 1., 336 s. [in

Russian]

Volume 2 (2) 2021Professional Art Education

The purpose of the article. Based on the philosophical, musicological, psychological and

pedagogical literature, to reveal the dependence of expressiveness in the performance of musical

works on the evolutionary patterns of development of musical art, consciousness and spiritual

outlook of the performer himself.

The methods and methodology are based on the analysis and systematization of scientic

information on the evolutionary processes taking place in the world, musical art and their impact

on the consciousness of the performing musician and his/her performance skills.

The scientic novelty of the article lies in the fact that the dependence of the expressiveness

of the performing musician, the sound of the musical work on his own spiritual substance is

determined on the basis of philosophical concepts.

Results. The article deals with the problems of musical performance, certain regularities

in the presentation of musical works formed by different performing eras, which armed a far

from unambiguous vision of the essence of the performer’s expressiveness. It is emphasized that

the evolutionary processes taking place in human consciousness naturally affect the evolution of

composer’s thinking and the expressiveness of a musician’s performance. It is revealed that in the

conditions of modernity, when the idea of human nature is changing, which is considered more

as a vibrational entity than as a physical one, new facets of understanding are introduced into the

understanding of performing expressiveness.

It is noted that by reaching the level of high-frequency vibrations, the performer is already

able to reect the synthesis of two worlds - manifested and unmanifested, getting the opportunity

to reveal personal expressiveness as an external manifestation of the expression of the soul.

The signicance of musical intonation is emphasized, which is the highest manifestation of

the expressiveness of musical performance, reveals the ontological image of the musician. Thus,

given that the musical sound is generated by the spiritual basis of the existence of its performer, it is

important to achieve one’s own depth in the embodiment of sound.

Keywords: performing expressiveness, consciousness, vibrations, conscious creation.

THE INFLUENCE OF EVOLUTIONARY PROCESSES

OF CONSCIOUSNESS ON THE PERFORMANCE

EXPRESSIVENESS OF A MUSICAL WORK

Senior Lecturer (Department of vocal and

choral teacher training)

Municipal Establishment «Kharkiv

Humanitarian-Pedagogical Academy» of

Kharkiv Regional Council:

Kharkiv, Ukraine

email: diteya7778@gmail.com

https://orcid.org/0000-0002-5251-3583

DOI 10.34142/27091805.2021.2.02.01

Professional Art Education Volume 2 (2) 2021 Scientic Journal

УДК 378.147:[37.011.3-051:78]

DOI 10.34142/27091805.2021.3.02.02

МОДЕЛЮВАННЯ ПРОФЕСІЙНО-ОРІЄНТОВАНИХ

ЗАВДАНЬ ЗАСОБАМИ ІННОВАЦІЙНИХ ФОРМ

ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИЧ-

НОГО МИСТЕЦТВА

кандидат педагогічних наук, доцент

кафедри теорії і методики мистецької

освіти та вокально-хорової підготовки

вчителя ХНПУ імені Г.С.Сковороди Хар-

ків, Україна

email: blv2007@ukr.net

https://orcid.org/0000-0002-9745-6594

педагогічних наук, завідувач кафедри

теорії і методики мистецької освіти

та вокально-хорової підготовки вчителя

ХНПУ імені Г.С.Сковороди, Харків, Украї-

на

email: v.v.fomin@hnpu.edu.ua

https://orcid.org/0000-0002-8652-2023

Метою статті є висвітлення впливу інноваційних форм на підготовку майбутнього вчителя

музичного мистецтва в процесі навчання в магістратурі. В контексті дослідження були використані

методи: теоретичного аналізу мистецтвознавчої, методичної та педагогічної літератури; моделюван-

ня змісту музичної освіти та інші. Аналіз типу педагогічного мислення є базовим для студентів-ма-

гістрантів й охоплює оперативне мислення через жваве сприйняття найкращих методичних рішень,

відходження від звичних стереотипів професійної діяльності через гнучке мислення, творче експеримен-

тування та новаторство, урахування можливостей моделювання сучасного уроку та передбачуваних

результатів тощо.

У ході дослідження було теоретично обгрунтовано значущість професійно-орієнтованих завдань

в контексті вирішення питань професійної підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва в

умовах здобуття другого освітнього рівня вищої освіти. Визначено, що проектування освітніх програм

для студентів за спеціальністю 014 Середня освіта (Музичне мистецтво) орієнтує здобувачів другого

магістерського рівня на формування особливого типу поліфонічного мислення. Доведено, що такий тип

мислення є пріоритетним для вирішення професійно-орієнтованих завдань на заняттях «Методика

викладання дисциплін кваліфікації», «Практикум за кваліфікацією», «Методика викладання інтегрова-

ного курсу мистетва в ЗОШ». Виділено етапність моделювання професійно-орієнтованих завдань: по-

передній етап впливає на хід наступного (метод перспективи та ретроспективи); вирішення складних

ситуацій (метод емпатії, співпереживання); обов’язкова спільна діяльність учасників (метод комуніка-

тивного пошуку); опис психолого-педагогічної ситуації (метод конструювання змісту компонентів

музичної освіти, кейс-метод) та об’єкта ігрового імітаційного моделювання (метод спостереження);

контроль ігрового часу (метод фіксації); заздалегідь розроблена система аналізу та оцінок (метод реф-

лексії); особливості сприймання та аналізу мистецьких явищ (метод художньо-творчого аналізу); еле-

менти художньо-творчого змагання (метод творчого діалогу).

Ключові слова: майбутній вчитель музичного мистецтва, магістратура, професійно-орієнто-

вані завдання, моделювання, інноваційні форми.

Постановка проблеми та її зв’язок з важли-

вими науковими та практичними завданнями.

Серед актуальних питань, що виникають

у процесі організації навчального процесу для

здобувачів другого рівня вищої освіти спеціаль-

ності 014 Середня освіта (Музичне мистецтво) не-

визначеною є проблема формування нового рівня

мислення, що орієнтує педагога на вирішення

практичних завдань багатоспектрального змісту.

Сучасний викладач повинен орієнтуватися не

тільки у вузькому профілі обраної спеціалізації.

Низька питань, окреслених інноваційни-

ми ідеями Нової української школи та Закону

«Про вищу освіту» (2014) вимагає нового рівня

Volume 2 (2) 2021Professional Art Education

педагогічного мислення. Для організації процесу

підготовки майбутнього вчителя музичного ми-

стецтва вирішення цього завдання розширюєть-

ся не тільки в лінійному ракурсі розуміння його

професійної роботи. Діяльність музиканта-педа-

гога має багатоспектральний характер. Конкре-

тизуючи цю тезу педагогічне мислення базується

на різних типах – оперативне, гнучке прогностич-

не тощо (Нестеренко, 2019, с. 106).

Такий тип мислення можна назвати полі-

фонічним, він охоплює багатоаспектний аналіз

впливу явищ музичного мистецтва на життя

людини в контексті постійно змінюючих вимог

сучасного суспільства. Мова йде про осягнен-

ня моделі світу засобами мистецтва в площині

філософського розуміння горизонталей і верти-

калей його світосприйняття. Тому моделювання

завдань, що наближають магістранта до вирі-

шення життєвих професійно-орієнтованих ситу-

ацій багаторівневого характеру стає найважливі-

шим аспектом їх підготовки у ВНЗ. Впровадження

інноваційних форм навчання є орієнтиром для

вирішення такого складного питання в змісті ви-

щої музичної освіти України (Беземчук, Фомін,

2020).

Аналіз основних досліджень і публікацій.

Питання підготовки майбутніх учителів мистець-

ких профілів в умовах магістратури розглядають-

ся у працях Л. Беземчук (2021), Н. Батечко (2016),

Л. Гризун (2019), Р. Гуревича та О. Дубасенюк

(2019), Н. Кононець (2016), О. Момот (2016), В. Олек-

сенко (2015), В. Михайліченка (2015), А. Сбруєвої

(2014), О. Сорочинської (2015), М. Супрун (2011),

Т. Федірчик (2010), В. Фомін (2021).

Загальні аспекти підготовки майбутніх учи-

телів музичного мистецтва висвітлені в науко-

вих роботах Т. Бодрова (2016), О. Гаврилюк (2016),

З. Дубового (2019), М. Мороз (2019), Н. Овчаренко

(2016), Ся Гаоян (2019), В. Фоміна (2020), а інтегра-

ційно-педагогічні уміння вчителя музики стали

предметом дослідження Ж. Карташова (2015),

Л. Гаврілова (2015), К. Кабриль (2013), Н. Ничкало

(2012), О. Олексюк (2010), Л. Пастушенко (2017),

Н. Юдзіонок (2011) та ін. Моделювання педаго-

гічних ситуацій як способу підготовки майбут-

ніх фахівців розкриті в працях О. Березюк (2014),

Н. Максименко (2021).

На розвиток творчого мислення в системі мо-

делювання педагогічних ситуацій як умови якіс-

ної підготовки майбутніх учителів різних фахів

звертали увагу Н. Василенко (2020), Н. Батечко,

Н. Щербань (2004). Серед концептуальних основ

підготовки магістрів достатньо уваги приділяєть-

ся засадам нелінійності і поліфункціональності

в навчанні. Вищезазначені автори акцентують

увагу на такий підхід, що потребує від здобувачів

творчого осмислення завдань, педагогічних си-

туацій, які виникають в процесі професійної під-

готовки. Отже, проблеми педагогічної інновації

стають домінуючими в процесі професійної підго-

товки майбутніх учителів музичного мистецтва.

Питанню моделювання педагогічних ситу-

ацій, як способу підготовки майбутніх фахівців,

знаходимо в працях О. Березюк (2014), Н. Макси-

менко (2021), М. Нестеренко (2019). Так, розмірко-

вуючи про сформованість умінь вирішувати пе-

дагогічні ситуації, Н. Максименко звертає увагу

на процес переходу від емпіричного до креатив-

ного рівня під час професійної адаптації майбут-

ніх учителів музичного мистецтва до професійної

діяльності. І це залежить, на її думку, від здібності

пізнати сутність педагогічних явищ та розкриття

системи зв’язків та відносин. Аналіз різних педа-

гогічних ситуацій сприяє розумінню прогнозова-

ного результату, який цілком ймовірно може тра-

питися у конкретному середовищі й виступати

проміжною ланкою між педагогічною теорією та

конкретною професійною діяльністю викладача

(Максименко, 2021). Водночас, на думку П. Щер-

бань, у «змодельованих педагогічних ситуаціях

описуються абстрактні суб’єкти освітнього про-

цесу, що мають місце в реальних обставинах»

(Щербань, 2004).

Досить аргументовано П. Щербань визна-

чає гру в навчально-педагогічному контексті, як

ознаку добре організованого освітнього процесу,

що наближений до реалій діяльності майбутньо-

го викладача. Моделюванню умов, наближених

до реальних, що імітують професійно-педагогічну

діяльність, автор надає первинне значення (Щер-

бань, 2004).

Таким чином, аналіз наукових праць свід-

чить про актуалізацію питань моделювання про-

фесійно-орієнтованих завдань засобами іннова-

ційних форм підготовки майбутнього вчителя

музичного мистецтва, проте, на нашу думку, за-

мало уваги надається реалізації цієї педагогічної

моделі для здобувачів вищої освіти другого (магі-

стерського) рівня.

Формулювання цілей та завдань статті.

Метою статті є висвітлення впливу змодельова-

них професійно-орієнтованих завдань на рівень

професійної підготовки майбутніх учителів му-

зичного мистецтва в умовах магістратури засоба-

Professional Art Education Volume 2 (2) 2021 Scientic Journal

ми інноваційних форм навчання.

Виклад основного матеріалу. Серед нау-

ковців що досліджували проблему підготовки

майбутніх учителів музики до практичної діяль-

ності, Л.Ільчук (2018), традиційно визначає моти-

ваційний, когнітивний, операційний, рефлексив-

ний компоненти. Авторка поділяє думку інших

учених щодо трьох етапів професійної підготов-

ки майбутніх учителів: підготовчого, навчаль-

но-діяльнісного, адаптивно-рефлексивного. В

умовах варіативності змісту музичної освіти, ін-

теграції предметів художньо-естетичного циклу,

моделювання структурних складових навчаль-

них предметів на різних рівнях музичної освтіи

стає необхідність розробки професійно-орієнтова-

них завдань для здобувачів, пратичне вирішення

яких наблизить їх до реалій навчального процесу

після закінчення навчання.

Як зазначає Н. Максименко (2021), щодо

визначення категорії «професійно-орієнтованих

завдань», то сьогодні серед науковців немає єди-

ної думки стосовно педагогічних ситуацій, які

остаточно встановлюють взаємодію суб’єктів

освітнього процесу. Тобто, виникнення ситуацій

педагогічного спрямування як особливих та нез-

вичних психолого-педагогічних стосунків між

викладачем та студентами можливе в будь-який

момент, тому вимагає своєчасного креативного рі-

шення. За рахунок оновлення змісту навчальних

дисциплін («Вступ до спеціальності», «Методика

викладання дисциплін кваліфікації (музична пе-

дагогіка), «Практикум за кваліфікацією», створен-

ня експрес курсів можна визначити інтеграційні

зв’язки між навчальними дисциплінами, а також

моделювати професійно-орієнтовані завдання,

які дадуть можливість студентам це усвідомити.

(Максименко, 2021, с. 184).

На думку О. Березюк та О. Власенко (2014)

одним із важливіших показників рівня іннова-

ційної діяльності в умовах магістратури є мо-

делювання щодо операційного мислення. Хоча

моделювання і має ознаки творчості, передбачу-

ваності все ж таки науковці дотримуються дея-

ких алгоритмічних дій в плануванні навчальних

ситуацій (моделей). Під моделюванням таких си-

туацій розуміємо процес утворення ситуацій-мо-

делей, де реальні об’єкти замінені вигаданими, а

взаємостосунки між учасниками ситуації штучно

організовані, знаходяться під керівництвом педа-

гога (Березнюк, 2014).

Розуміння педагогічних ситуацій у процесі

викладання педагогічно-мистецьких дисциплін

активізують розвиток як абстрактно-логічного,

так і практичного мислення майбутнього викла-

дача. Це сприяє розвитку здатності вирішувати

конкретні проблеми, розвиває креативний по-

тенціал особистості, активізує мотивацію до на-

вчальної діяльності, стимулює самоаналіз, самоо-

цінку та саморозвиток. Можна виділити декілька

етапів щодо моделювання педагогічних ситуацій.

Передусім, підготовчий (окреслення мети, правил

та завдань; інструкції; розподіл ролей); практич-

ний (проведення гри); креативний (аналіз, обмін

думками, обговорення ситуації та альтернативні

варіанти її розв’язання).

Педагогічні ситуації для здобувачів друго-

го рівня вищої освіти доцільно застосовувати на

лекційних, семінарських та практичних занят-

тях, під час написання науково-дослідницьких

робіт, у самостійній роботі, під час проходження

педагогічної практики тощо. Дієвими методами

розв’язання педагогічних ситуацій є рольові ігри,

дискусії з аналізом конкретних ситуацій, які по-

глиблюють знання з обговорюваної проблеми,

активізують творчий потенціал студентів, сприя-

ють розвиткові позитивної мотивації до професії

викладача.

Таким чином, творче мислення та здібності

конструювати зміст музичної освіти дають мож-

ливість майбутнім учителям музичного мис-

тецтва самостійно обирати ефективні методи ро-

боти зі студентами та учнями, а також сприяють

оволодінню певними прийомами педагогічної

майстерності в контексті проведення майстер

класів тощо.

Опанування дисциплін навчального пла-

ну не може гарантувати майбутньому вчителю

музичного мистецтва отримання відповіді на

всі питання, які постають перед викладачем в

рухливому сучасному світі. Тому майбутньому

педагогу слід набувати вмінь вирішувати про-

фесійно-орієнтовані завдання. Виходячи з цього,

в зміст музичної освіти магістрантів можна за-

класти експрес курси або розробити алгоритми їх

створення в ракурсі міждисциплінарної інтегра-

ції предметів фахового значення таких, як «Ме-

тодика викладання дисциплін кваліфікації», «Пе-

дагогічна практика в закладах середньої освіти»,

«Методика викладання інтегрованого курсу мис-

тецтва в ЗЗСО», «Практикум за кваліфікацією» та

інші (Беземчук, Фомін, 2021).

Моделювання професійно-орієнтованих

завдань представлено в таблиці (див. таблицю

№1).

Volume 2 (2) 2021Professional Art Education

Таблиця 1

Приклад інноваційних форм навчальних занять з використанням професійно-орієнтованих завдань

для студентів-магістрів спеціальності 014 середня освіта (музичне мистецтво)

Форма проведення

дисципліна, тема

Коротка характеристика та зміст професій-

но-орієнтованого завдання (ПОЗ*)

Проблемна лекція

з «Методики викладання дисциплін

кваліфікації (музична педагогіка)»

Тема: Методи музичного виховання

учнів в сучасні школі

Містить постановку проблеми щодо сучасних методів музич-

ного виховання учнів. У процесі вивчення матеріалу необ-

хідно вирішити завдання багатоваріантних підходів визна-

чення категорії «метод», особливостей використання методів

у музичному вихованні учнів.

ПОЗ «Уявіть ситуацію, що Вам слід виступити на методично-

му об’єднанні вчителів з повідомленням про сучасні методи

музичного виховання учнів. Підготуйте питання до ауди-

торії»

Інструкція. Активізація здійснюється завдяки особистому

пошуку студента як дослідника.

Лекція- провокація

з «Методики викладання інтегровано-

го курсу мистецтва в школі»

Тема: Сучасні напрями оновлення змі-

сту мистецької освіти.

Спрямована для розвитку у студентів вміння виступати в

ролі експертів, опонентів, рецензентів, виокремлювати недо-

стовірну або неточну інформацію.

ПОЗ «Спробуйте написати рецензію для програми з музики,

в якій урок музики, розглядається авторами суто як урок –

співу. Продумайте діалог з автором програми»

Інструкція. Робота виконується на основі опанування

сучасних матеріалів щодо інтегрованого уроку мистецтва,

в яких «моно» урок співів пройшов еволюцію до полі-уроку

мистецтва.

Індивідуальне заняття – музич-

но-творчий діалог

з «Практикуму за кваліфікацією» (во-

кал)

Тема: Методи розвитку вокальних здіб-

ностей іноземних студентів в умовах

навчання в українських університетах

на факультеті мистецтва.

На таких заняттях навчальний матеріал подається у вигляді

діалогічного спілкування викладача і студента з питань осо-

бливості роботи вокалістів різних педагогічних шкіл.

ПОЗ «Уявіть, що вашим студентом є китайський вокаліст і

вам слід опрацювати з ним українську народну пісню. До-

беріть твір для опрацювання. Надайте питання для діалогу:

схожість та різнобарвність української та китайської вокаль-

них шкіл»

Інструкція. Робота організується на підставі наступних

умов (досягнення художньо- творчого клімату на заняттях

для позбавлення фізичного та емоційного дискомфорту

студентів: загальні методи: концентричний, емпіричний, ев-

ристичний(порівняння, асоціації, аналогії, синхронічний та

діахронічний аналіз музичних творів, евристичні запитан-

ня, евристичні ситуації та ін.), фонетичний, методу явного

або внутрішнього співу та порівняльного аналізу. Органі-

зація сумісного професійного вільного від авторитаризму

діалогу, доброзичливих, особливо довірливих стосунків, між

викладачем та студентом-магістрантом; друга умова: обгово-

рення проблеми втілення художніх образів з різних позицій

української та китайської вокальних шкіл.

Professional Art Education Volume 2 (2) 2021 Scientic Journal

Практичне заняття – методич-

ний брейн-ринг з «Практикуму за

кваліфікацією (музична педагогіка)

Тема: «Створення лекцій конферен-

цій для змішаної форми навчання

магістрантів музично-педагогічних

фахів»

Студенти готують відповіді на запитання ведучого.

ПОЗ «Створити відеоконференцію для проведення методич-

ного брейн-рингу з проблем підготовки майбутнього вчите-

ля музичного мистецтва»

Інструкція. Підготувати аудиторію до оригінальних відпові-

дей щодо досвіду музично-практичної роботи з студентами

або учнями. Розробити особистий сценарій як ведучого

брейн-рингу, провести його в умовах змішаної форми нав-

чання (робота в zoom конференції та розробка завдань для

учасників на платформі Moodl

Інтерактивна лекція – практикум

прес-конференція (творчі дебати)

з «Практикуму за кваліфікацією (му-

зична педагогіка)

Тема: «Аналіз сучасних програм уроків

мистецтва в умовах реалізації ідей

НУШ»

Форма лекції-практикуму передбачає діяльний діалог з

аудиторією. Це дозволяє ефективнішому засвоєнню знань

завдяки високій розумовій активності студентів. Інтерак-

тивна лекція-практикум акцентує увагу на зміну типу

взаємодії «викладач - студент» та на взаємодію «викла-

дач-студент-стейкхолдер». Це сприяє спілкуванню та взаємо-

навчанню студентів, а також активному зворотному зв’язку

з викладачем та стейкхолдером.

ПОЗ «Уявити себе в ролі методиста інституту підвищен-

ня кваліфікації вчителів музичного мистецтва. Створити

програму для творчих дебатів на методичних зустрічей

за участю представників студентської молоді, викладачів

університетів та директорів шкіл, що обговорюють пробле-

ми викладання мистецтва в умовах ідей НУШ»

Інструкція. Розробити міні виступи для студента, виклада-

ча, стейкхолдера за змістом запропонованої тематики. На-

дати варіанти питань від кожної групи для творчих дебатів,

створити відео звіт.

Для моделювання професійно-орієнтованих

завдань, що представлено в (таблиці 1), на наш

погляд можна дотримуватися алгоритму пое-

тапності виконання завдань: попередній етап

впливає на хід наступного (метод перспективи

та ретроспективи); вирішення складних ситуацій

(метод емпатії, співпереживання); обов’язкова

спільна діяльність учасників гри (метод комуніка-

тивного пошуку); опис психолого-педагогічної си-

туації (метод конструювання змісту компонентів

музичного освіти, кейс-метод) та об’єкта ігрового

імітаційного моделювання (метод спостережен-

ня); контроль ігрового часу (метод фіксації); заз-

далегідь розроблена система аналізу та оцінок

(метод рефлексії); особливості сприймання та

аналізу мистецьких явищ (метод художньо-твор-

чого аналізу); елементи художньо-творчого зма-

гання (метод творчого діалогу)».

В умовах дистанційної роботи з магістран-

тами набуває серйозного значення метод зміша-

ного навчання, який поєднує заняття в режимі

онлайн на різних освітніх платформах та вико-

ристання залів для zoom конференцій, що надає

можливість моделювати професійно-орієнтовані

завдання в багатоаспектному вимірі.

Зазначимо, що на практиці моделювання

професійно-орієнтованих завдань може бути різ-

ним. Передусім, проблеми можуть бути заплано-

ваними (спеціально змодельованими), як нада-

но в (таблиці 1) для студента-практиканта, який

може стати на посаду вчителя-початківця, педа-

гога-методиста, викладача.

По-друге, окреме місце надається вирішен-

ню спонтанних, несподіваних педагогічних

завдань, вирішення яких потребує обмаль часу,

що виникає під час уроку мистецтва або музич-

ного мистецтва, проведення позакласних заходів,

викладання навчальних предметів музично-пе-

дагогічного спрямування. За типом такі професій-

но-орієнтовані завдання можуть бути стандарт-

Volume 2 (2) 2021Professional Art Education

ними або оригінальними.

Поетапність алгоритму моделювання про-

фесійно-орієнтованих завдань оригінального

типу можна здійснити на прикладі вивчення-

навчальної дисципліни «Методика викладання

інтегрованого курсу мистецтво»: «Розкрити образ

головного героя балету Коника Горбоконика Р.

Щедріна за допомогою методу – узагальнення».

Це вимагає від студента підготувати матеріал для

розширення уявлення учнів початковій школі на

уроці мистецтва не тільки для художньо-педаго-

гічного аналізу образу твору і головного героя осо-

бливо, а і розширити усвідомлення дітей з точки

зору балетної постанови (надати приклади поста-

нови в українських театрах (ХАТОБ, 2021 році); з

позиції літературного сюжету казкового героя

твору П. Єршова, прототипів українських, азер-

байджанських казок.

Розглянути образ друга-тварини, який

завжди приходить на допомогу в складну хви-

лину, познайомитись з втіленням образу Кони-

ка–Горбоконика в картинах відомих художників

та несподівано дізнатися, що ця тварина може

допомагати лікувати людину (іпотерапія). Сту-

дент готує для попереднього етапу виконання

професійно-орієнтованого завдання розміщення

на фліпчартіі зображення «Коника Горбоконика».

Потім готує завдання щодо написання або малю-

вання на кольорових стікерах сподівання учнів

від уроку (наприклад, навчитися розуміти задачу,

вигадати задачу самостійно, отримати нові знан-

ня тощо) щоб прикріпити їх на дошці протягом

уявляємого уроку.

Магістрант готує вирішення складних ситу-

ацій (прослухати фрагменти балету, поставити

себе на місце головних героїв, аналізувати образи

та їх пластичне втілення на сцені), розмірковува-

ти над рисами головного героя методом співстав-

лення, знайти в собі найкращі риси: бажання до-

помоги іншому тощо. Під час етапу формування

нових знань і способів дій, ознайомлюючи молод-

ших школярів з сприйняттям музичних образів

балету студент розкриває метод диференціації

(поєднання ролі вчителя з різноманітністю ди-

тячої діяльності (роботу дітей з підручником, з

іншими матеріалами олівцями, яблуками, іграш-

ками тощо).

Для закріплення вивченого магістранту слід

запланувати роботу по інсценізації учнями фраг-

ментів твору. Продумать організацію класу: поки-

нути свої робочі місця та спробувати самостійно

інсценувати фрагмент балету в аудиторії метод

спільної діяльності. Майбутній вчитель може

запланувати провести рефлексію за допомогою

вправи «Мій друг –Коник Горбоконик», співвід-

носячи висловлені побажання з отриманими

результатами учням на уроці». Під час такої гри

магістранти фактично моделюють реальну діяль-

ність викладача в різних педагогічних ситуаціях.

Гравці можуть виконувати роль викладача і сту-

дентів, учнів.

Сучасні фахівці наполягають на тому, що

практично на всіх етапах (рівнях) професійної

підготовки майбутнього вчителя, в тому числі

вчителя музичного мистетва прослідковується

актуалізація мисленнєвого сегмента навчаль-

ної діяльності теоретичних знань відповідно до

поставлених конкретних цілей, ситуацій, які по-

стійно змінюються. А це одразу визначає новий

рівень мислення – поліфонічний, що характе-

ризує здатність майбутнього вчителя музично-

го мистецтва застосовувати професійні знання

в контексті реалізації пратичних завдань бага-

торівневого змісту (Лаврентьєва, 2016).

Висновки. Отже, моделювання вважається

творчим процесом, який можна розділити на де-

які етапи і кроки, незважаючи на складність. На

нашу думку, при моделюванні треба конкретизу-

вати постановлену задачу, висвітлити хід, окрес-

лити мотиваційну складову, зробити попередній

аналіз об’єкту тощо. Наступним етапом може ста-

ти безпосередня розробка моделі, де буде місти-

тися суттєві фактори, створюватися алгоритм дій,

кроків тощо. На прикінцевому етапі пропонуємо

проведення тестування моделі з метою її нала-

годження, удосконалення. Таким чином, моде-

лювання професійно-орієнтованих завдань слід

розуміти, як процес створення певних модельних

(вигаданих) ситуацій, які наближені до реальних

об’єктів, а взаємостосунки між учасниками моде-

льованої ситуації знаходяться під керівництвом

педагога.

Перспективи подальших досліджень по-

лягають у вирішенні питань удосконалення по-

казників якісної підготовки майбутнього вчите-

ля музичного мистецтва через: а) взаємозв’язок

загально-художньої, музикознавчої і методичної

підготовки, яка здійснюється на основі міжпред-

метних зв’язків; б) професійно-педагогічну спря-

мованість процесу навчання; в) розвиток твор-

чих видів навчальної діяльності, які сприяють

підготовці різних видів мистецтва і художнього

синтезу загальної художньої культури педаго-

га-музиканта.

Professional Art Education Volume 2 (2) 2021 Scientic Journal

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Беземчук, Л., & Фомін, В. (2020). Формування методичної компетентності майбутнього вчителя

музичного мистецтва в процесі педагогічної практики. Professional Art Education, 1(1), 43–49. https://

doi.org/10.34142/27091805.2020.1.01.07

Беземчук, Л., & Фомін, В. (2021). Формування інтеграційно-педагогічних умінь майбутніх учи-

телів музичного мистецтва в умовах магістратури. Professional Art Education, 2(1), 12–19. https://doi.org

/10.34142/27091805.2021.2.01.02

Березюк О.С., Власенко О.М. (2014) Інноваційні технології у підготовці майбутнього вчителя. Ін-

новації в освіті: інтеграція науки і практики: збірник науково-методичних праць, 97–106.

Лаврентьєва Н. В. (2016) Формування творчого мислення майбутнього вчителя музики в процесі

інструментально-виконавської підготовки. Кам’янець-подільській, 239 с. http://enpuir.npu.edu.ua/

handle/123456789/14429

Максименко Н. Б., Салига Н. М. (2021) Моделювання педагогічних ситуацій у процесі професійної

підготовки майбутніх викладачів закладів вищої освіти. Педагогічні науки: реалії та перспективи,

Випуск 79, том 1 , 2021, С.183-186. https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series5.2021.79.1.39

Нестеренко М.М. (2019) Підготовка майбутніх учителів до моделювання уроку в умовах варіа-

тивності початкової освіти. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття

наукового ступеня канд. пед. наук за спеціальністю 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти». –

Бердянський державний педагогічний університет Міністерства освіти і науки України, Бердянськ.

Рапацкая Л. А. (1991). Формирование художественной культуры учителя музыки в условиях выс-

шего музыкально-педагогического образования (дис. …д-ра. пед. наук: 13.00.02, 13.00.01). Москва.

Щербань П. М. (2004). Навчально-педагогічні ігри у вищих навчальних закладах : навч. посібник.

Київ : Вища школа, 207 с.

REFERENCE

Bezemchuk, L., & Fomin, V. (2020). Formuvannya metodychnoyi kompetentnosti maybutnʹoho vchytelya

muzychnoho mystetstva v protsesi pedahohichnoyi praktyky [Formation of methodological competence of the

future music teacher in the process of pedagogical practice]. Professional Art Education, 1(1), 43–49. https://doi.or

g/10.34142/27091805.2020.1.01.07 [in Ukrainian]

Bezemchuk, L., & Fomin, V. (2021). Formuvannya intehratsiyno-pedahohichnykh uminʹ maybutnikh

uchyteliv muzychnoho mystetstva v umovakh mahistratury [Formation of integration-pedagogical skills of future

music teachers in the conditions of the master’s degree]. Professional Art Education, 2(1), 12–19. https://doi.org/1

0.34142/27091805.2021.2.01.02 [in Ukrainian]

Berezyuk O.S., Vlasenko O.M. (2014) Innovatsiyni tekhnolohiyi u pidhotovtsi maybutnʹoho vchytelya

[Innovative technologies in training future teachers]. Innovatsiyi v osviti: intehratsiya nauky i praktyky: zbirnyk

naukovo-metodychnykh pratsʹ, 97–106. [in Ukrainian]

Lavrentʹyeva N. V. (2016) Formuvannya tvorchoho myslennya maybutnʹoho vchytelya muzyky v protsesi

instrumentalʹno-vykonavsʹkoyi pidhotovky [Formation of creative thinking of the future music teacher in the

process of instrumental and performing training]. Kamʺyanetsʹ-podilʹsʹkiy 2016. 239 s. http://enpuir.npu.edu.ua/

handle/123456789/14429 [in Ukrainian]

Maksymenko N. B., Salyha N. M. (2021) Modelyuvannya pedahohichnykh sytuatsiy u protsesi profesiynoyi

pidhotovky maybutnikh vykladachiv zakladiv vyshchoyi osvity [Modeling pedagogical situations in the process of

professional training of future teachers of higher education institutions]. Pedahohichni nauky: realiyi ta perspektyvy,

Vypusk 79, tom 1, 2021, S.183-186. https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series5.2021.79.1.39 [in Ukrainian]

Volume 2 (2) 2021Professional Art Education

Nesterenko M.M. (2019) Pidhotovka maybutnikh uchyteliv do modelyuvannya uroku v umovakh

variatyvnosti pochatkovoyi osvity [Preparing future teachers for lesson modeling in conditions of variability in

primary education] – Kvalikatsiyna naukova pratsya na pravakh rukopysu. Dysertatsiya na zdobuttya naukovoho

stupenya kand. ped. nauk za spetsialʹnistyu 13.00.04 «Teoriya i metodyka profesiynoyi osvity». – Berdyansʹkyy

derzhavnyy pedahohichnyy universytet Ministerstva osvity i nauky Ukrayiny, Berdyansʹk. [in Ukrainian]

Rapatskaya L. A. (1991). Formyrovanye khudozhestvennoy kulʹtury uchytelya muzyky v uslovyyakh

vyssheho muzykalʹno-pedahohycheskoho obrazovanyya [The formation of the artistic culture of a music teacher

in the conditions of higher musical and pedagogical education] (dys. …d-ra. ped. nauk: 13.00.02, 13.00.01). Moskva.

[in Russian]

Shcherbanʹ P. M. (2004) Navchalʹno-pedahohichni ihry u vyshchykh navchalʹnykh zakladakh [Shcherban P.

M. (2004) Educational and pedagogical games in higher educational institutions: education] : navch. posibnyk.

Kyyiv : Vyshcha shkola, 2004. 207 s. [in Ukrainian]

Надійшла до редакції / Received: 26.08.21

Рекомендовано до друку / Accepted: 29.09.2021

Professional Art Education Volume 2 (2) 2021 Scientic Journal

The purpose of the article is to determine the specics of the professional training of the

future music teacher in the conditions of the organization of distance education, where interactive

forms and methods are given a signicant importance.

Methods & methodology. The research is based on the leading positions of scientists regarding

the development of art education in today’s conditions – axiological, systemic, personal-activity and

cultural based on the principle of integrity, mutual coherence, considering the integrative approach

in the organization of the educational process.

The scientic novelty of the article lies in the denition of interactive forms and methods

of distance education, considering the specics of training future music teachers for professional

activity through the introduction of educational electronic courses, multimedia software and

methodological support, the use of audio-video materials, television educational programs, etc.

Results. The theoretical and practical aspects of the professional training of future music

teachers in the conditions of distance learning on the Moodle platform are revealed. It has been

proven that the specics of the professional training of future music teachers in the process of

organizing distance learning requires new development of program-pedagogical systems and

software tools. Certain pedagogical conditions have been dened, including: the presence of clear

goal-setting for teachers and students; computerization of the educational process in professional

musical disciplines; mastering the technologies and means of distance learning, taking into account

the specics of music education; focusing on the selection of the content of educational and methodical

material for distance learning and the creation of a favorable informational and methodical

environment; the application of distance learning network technologies as an environment for the

interaction of subjects of musical-pedagogical interaction. The advantages and disadvantages of

organizing the educational process of future music teachers in the conditions of distance learning

are presented. Recommendations regarding the use of effective technologies for the organization of

distance education of future music teachers are provided.

Keywords: education, professional training, distance learning, teacher, musical art,

interactivity.

MODELING OF PROFESSIONALLY ORIENTED

TASKS BY MEANS OF INNOVATIVE FORMS OF

FUTURE MUSIC ART TEACHER TRAINING

Candidate of Pedagogical Sciences, Docent,

Professor of the Department of Theory

and Methodology of Artistic Education and

Vokal-choral Training of the Teacher of

H.S.Skovoroda Kharkiv National Pedagogical

University, Kharkiv, Ukraine

email: blv2007@ukr.net

https://orcid.org/0000-0002-9745-6594

©Volodymyr Fomin

Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Head

of the Department of Theory and Methodology

of Artistic Education and Vokal-choral Training

of the Teacher of H.S.Skovoroda Kharkiv

National Pedagogical University, Kharkiv,

Ukraine

email: v.v.fomin@hnpu.edu.ua

https://orcid.org/0000-0002-8652-2023

DOI 10.34142/27091805.2021.2.02.02

Volume 2 (2) 2021Professional Art Education

УДК 37.091.33-027.22:78.036](091)(477)

DOI 10.34142/27091805.2021.2.02.03

СОЦІОКУЛЬТУРНІ ПРОЦЕСИ ТРАНСФОРМАЦІЇ

СУЧАСНОЇ МУЗИЧНОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ

доктор мистецтвознавства, професор,

перший проректор Харківської держав-

ної академії культури,

Харків, Україна

email: uiloshkov@ukr.net

https://orcid.org/0000-0003-0621-2808

У статті висвітлено соціокультурні трансформаційні процеси, які впливають на розвиток су-

часної музичної освіти в Україні. Визначено, що ідейною основою професійного музичного мистецтва

європейського типу є розуміння музики як засобу морального виховання, на підставі осмислення форму-

вання музичної освіти в Україні. Доведено, що система навчальних та соціокультурних закладів, призва-

них забезпечувати функціонування музичної культури в сучасній Україні, склалася на основі естетики

академічного музичного мистецтва. Виявлені трансформаційні процеси в галузі музичної освіти Украї-

ни, зумовлені соціокультурними зрушеннями. Отже, трансформації в галузі музичної освіти України

зумовлені соціокультурними процесами як викликами ідейному фундаменту академічного музичного

мистецтва. Соціальні зрушення спричиняють різнорівневі трансформації, які сучасниками неможли-

во оцінити адекватно. Так, культивування нових музичних спеціалізацій можна розглядати, з одного

боку, як шлях академізації певних неакадемічних напрямів; з іншого, як початок деакадемізації музичної

освіти. Питання, поставлені щодо невідповідності змісту академічної музичної освіти реаліям сучас-

ної репрезентативної практики, свідчать про необхідність модернізації змістовних складових з метою

підвищення конкурентоздатності випускника - професійного музиканта освітньої системи. Трансфор-

мації системного рівня також не можна сприймати однозначно. В цьому контексті вбачається мож-

ливим свідомо впливати та регулювати трансформаційні процеси за умови формулювання владою ви-

важеної довгострокової культурної політики, а отже й розуміння місця та ролі музичного мистецтва

в українському суспільстві.

Ключові слова: професійне музичне мистецтво європейського типу, музична освіта, Україна, мо-

рально- естетичний вплив.

Постановка проблеми та її зв’язок з важли-

вими науковими та практичними завданнями.

Реформа освітньої системи, проголошена україн-

ським урядом, актуалізує необхідність визначен-

ня специфіки її становлення та з’ясування харак-

терних ознак функціонування в соціокультурних

умовах сьогодення. Зокрема, сучасний стан віт-

чизняної музичної освіти зумовлений різновек-

торними процесами, пов’язаними з: формуван-

ням ідеологічних основ професійного музичного

мистецтва європейського типу, спрямованістю

культурної політики радянських часів, функціо-

нуванням музичної культури в Україні з остан-

ньої чверті ХХ ст. Осмислення цих процесів не

тільки дозволяє виявити чинники трансформа-

цій в сучасній музичній освіті, а й сприятиме по-

шуку можливих шляхів її подальших модифіка-

цій в культурному просторі.

Аналіз основних досліджень та публікацій.

Сучасний стан музичної освіти в Україні не підля-

гав детальному дослідженню. Стаття основується

на аналізові системних ознак музичної освіти як

ідейного фундаменту професійного музичного

мистецтва європейського типу та її нинішнього

функціонування.

Формулювання цілей та завдань статті.

Метою статті є висвітлення трансформаційних

процесів у сучасній музичній освіті в Україні.

Виклад основного матеріалу. Естетичною

основою формування музичної освіти як складо-

вої системи професійного музичного мистецтва

європейського типу стало традиційне з античних

часів ставлення до музики як до засобу вихован-

ня і музиканта, і публіки. Визнання впливу му-

зики на людську свідомість відображено в міфах

різних народів. Так, відповідно до поглядів древ-

Professional Art Education Volume 2 (2) 2021 Scientic Journal

ніх індійців, музика сприяє досягненню чотирьох

цілей: благочестя, багатства, насолоди і остаточ-

ного звільнення (Шестакова, 1971, с. 25).

Подальше осмислення морально-виховної

ролі музики здійснювалося стародавніми мис-

лителями. Так, Конфуцій (551-479 до н. е.), який

за деякими джерелами склав «Шицзін» - збірку

пісень, відібраних з великої кількості фольклор-

них зразків, зазначав, що знання «Шицзіна» допо-

магає «спрямовувати інших людей на необхідний

шлях, розуміти їх внутрішні поштовхи та почут-

тя» (Грубер, 1965, с. 69). Конфуцій наполягав на

суворій регламентації фольклорних зразків для

застосування у виховному процесі, вважаючи, що

музика, яка переслідує іншу мету, ніж виховання

моральності; веде до розпусти й розкоші (Шеста-

кова, 1971, с. 20). На подібній регламентації на-

полягав Платон (428-348 до н. е.), зазначаючи, що

музичні зразки повинні відбиратися за мораль-

но-етичними принципами на підставі виявлен-

ня прекрасного в рухах, танках, наспівах і піснях

(Лосєв, 1974, с. 115). На суто виховній спрямова-

ності прищеплення знань про музику наголошу-

вав і учень Платона Аристотель (384-322 до н. е.).

Одним з основних критеріїв визначення мораль-

ності музичних текстів філософи вважали вплив

на публіку. Платон у трактаті «Закони» наголошу-

вав на недопустимості потакання низькопробним

смакам юрби (Лосєв, 1974, с. 121). Основною метою

отримання музичних знань молоддю Аристотель

уважав сприяння формуванню особистої думки

стосовно мистецтва, а не подальшу самореаліза-

цію особистості в публічній музичній виконавсь-

кій практиці на основі поглибленого засвоєння

та удосконалення професійних навичок і засобів,

що, за переконанням мислителя, спрямовано на

задоволення уподобань публіки (Лосєв, 1974, с.

133-146).

У висловленнях античних філософів про-

стежується виокремлення двох принципових

підходів до вивчення музики. З одного боку, му-

зику вивчали з пізнавальною метою, щоб мати

можливість розуміти та оцінювати її; з іншого -

музикою займалися як професією, засвоюючи та

вдосконалюючи ремісничі навички. Це розмежу-

вання основувалося на рольовій ознаці музики у

відношенні до публіки: репрезентація музичних

зразків а) з морально-виховною метою та б) для

задоволення уподобань загалу. В обох випадках

об’єктом вивчення є норми музичної творчості,

але в «універсальній освіті» первинним є осмис-

лення морально-виховної сутності музики, а при

ремісничому підході - вдосконалення виконавсь-

кої майстерності (Козеняшев, 2011).

Подальше формування принципів професій-

ної музичної освіти відбувалося в умовах серед-

ньовічної християнської культури. Церковне

мистецтво розвивалося в церемоніалі офіційного

богослужіння, а поезія, література, музика усві-

домлювалися як елементи релігійно-синтетичної

дії. Тотальна ідеалізація художнього образу в цер-

ковному мистецтві спричинила сувору регламен-

тацію та традиційність форм і засобів його відтво-

рення (Лихачев, 1971, с. 62).

В музиці прагнення церкви до регламенто-

ваної єдності виявилося у встановленні антифо-

нарія - зведення канонічних наспівів, що відріз-

нялися за своїм образно-інтонаційним строєм від

народної традиції та вимагали попередньої під-

готовки. Потреба в хорових кадрах спричинила

запровадження церквою ремісничої підготовки в

контексті прищеплення необхідних для конкрет-

ної діяльності практичних навичок.

Засвоєння професійних навичок здійснюва-

лося на основі вивчення церковних піснеспівів,

що, в свою чергу, сприяло моральному вихо-

ванню виконавців. Тобто, в практиці церковно-

го мистецтва започаткований один з основних

принципів академічної музичної освіти – прище-

плення виконавських навичок на основі вивчен-

ня репертуару, регламентованого моральними

настановами.

Наслідуючи Античність, середньовічна

церква спрямовувала освітній процес на фор-

мування світогляду особистості майбутніх релі-

гійних діячів, а музика як одна з «семи вільних

мистецтв» використовувалася в процесі вихо-

вання. Це зумовлює універсальність церковних

митців того часу, талановитіші з яких проявляли

себе в різних галузях життєдіяльності. В межах

середньовічного церковного музикування митці-

універсали, на підставі аналізу реального вико-

навського рівня та узагальнюючих теоретичних

знань, удосконалювали нормативну лексику в

контексті створення універсальних музичних

форм, знакової системи та засобів відтворення з

метою оптимізації процесу репрезентації худож-

нього образу.

Визнані придатними до застосування в бого-

служінні форми та засоби ставали канонічними,

тобто обов’язковими для виконання в незмін-

ному вигляді, що зумовлювало традиціоналізм

як принцип збереження, акумулювання та від-

творення попереднього досвіду, вираженого в

Volume 2 (2) 2021Professional Art Education

спеціальних стереотипах.

За середньовічною естетикою істинного му-

зиканта відрізняє вміння розбиратися в теоре-

тичних основах музики. З двох визначень пред-

ставників музичної діяльності (MUSiCUS - вчений,

поміркований у музиці, cantor - виконавець-реміс-

ник) безумовна перевага віддавалася вченому,

який не тільки володів практичними навичками,

а й міг розмірковувати про музичні закони (Лива-

нова, 1986, с. 37).

Музичний теоретик Гвідо д’Ареццо (ХІ ст.)

в трактаті «Мікролог» розмірковував, головним

чином, над методикою навчання співу, інтона-

ції, ритміці, читанню нот тощо (Гуревич, 1991, с.

53), тобто, розглядав теоретика як вчителя, який

володіє методикою прищеплення професійних

навичок.

Аналогічне розуміння простежується і на-

далі. Так, англієць І. Коттон (ХІІ ст.) обґрунтову-

вав користь музичної підготовки тим, що вона

«робить володіючого цим мистецтвом здатним

судити про створені піснеспівів, виправляти по-

милково викладене, створювати нове», а анонім-

ний автор тогочасного трактату вимагав від му-

зиканта, поряд зі знанням музичної теорії, вміння

навчати інших, тобто володіти педагогічними на-

вичками (Гуревич, 1991, с. 54–55).

Отже, в межах церковної культури продов-

жується процес осмислення двох принципових

підходів до вивчення музики, які в середньовіч-

ній практиці розмежувалися на дві диференційо-

вані сфери музичної підготовки: а) застосування

музики серед інших наук у вихованні універсаль-

них митців, що зумовлює їх подальшу роль у про-

цесі нормотворення; б) прищеплення навичок

виконання як норм-канонів для використання в

процесі відтворення музики. Надалі перший під-

хід отримав своє втілення в музично- теоретичній

підготовці в класичних університетах Європи,

другий - у т. зв. виконавських школах, очолюва-

ними видатними музикантами.

З епохи Відродження поступовий перехід

влади до аристократії привів до формування

світського мистецтва на основі нової худож-

ньої образності, пошук якої здійснювався через

трансформацію мистецьких ідеалів Античності

та Середньовіччя. Реалізація гуманістичної мети

Ренесансу (відродження культурного надбання

Античності) здійснювалася на основі поєднання

морально-естетичних прагнень аристократії та

майстерності професійних музикантів.

Представники аристократичних кіл, процес

виховання яких основувався на засвоєнні універ-

сальних знань, наслідуючи традиції попередніх

епох, запрошували професіоналів, які здійснюва-

ли певні замовлення, зокрема, на основі запропо-

нованої ідеї писали твір, корегуючи його відносно

бажань замовника. Прикладом є діяльність Фло-

рентійської камерати (остання чверть XVI ст.), іні-

ціаторами та організаторами якої були представ-

ники аристократії Д. Барді, Я. Корсі, О. Рінуччіні.

Меценати, натхнені ідеєю відродження античної

трагедії, співпрацювали з композиторами й вико-

навцями Я. Пері й Дж. Каччіні, теоретиком і ком-

позитором В. Галілеєм (Ливанова, 1986, с. 205-206).

Поєднання духовних прагнень аристократії

з майстерністю професіоналів сприяли як удоско-

наленню існуючих, так і створенню нових норм

музичної творчості, зокрема появі жанру опери

та впровадженню в сферу «високого» мистецтва

гомофонного складу.

В діяльності тогочасних академій просте-

жується дуалізм: одні (наприклад, Камерата

Барді), створювалися як художні об’єднання з ме-

тою творчих пошуків, інші - як навчальні закла-

ди. Зокрема, проект статуту паризької Академії

поезії та музики Ж. А. де Баіфи і Ж. Т. де Курвіля

(1570) наголошував основною метою запровад-

ження в побут «музики досконалої», для чого до

закладу пропонувалося залучати професійних

музикантів, обов’язком яких було засвоєння норм

нової музики як основи подальшої творчості (Ро-

мен, 1986, с. 216).

Отже, формування нової образної відбува-

лося в контексті пошуку та затвердження нових

норм репрезентації культурної традиції в межах

діяльності академій, одні з яких функціонува-

ли як нормотворчі осередки, інші - як навчаль-

ні заклади. Ідейне підґрунтя нової нормативної

системи, сформульоване та підтримуване ари-

стократією, стимулювало формування професіо-

налізму в сфері світського музичного мистецтва

в контексті поєднання теоретичного знання з

ремісничими. Якщо мета ремісничої підготовки

середньовічних церковних півчих була спрямо-

вана на якісну репрезентацію єдиної на той час

у сфері професійного мистецтва церковної музи-

ки, то, з часів Ренесансу, засвоєння виконавських

навиків, засобів і форм репрезентації музики без

формування відповідного теоретичного підґрун-

тя (в широкому розумінні - світогляду) стає в іде-

альному розумінні не ефективним у презента-

тивно-репрезентативній музичній творчості.

Так, італійський теоретик Дж. Царліно в

Professional Art Education Volume 2 (2) 2021 Scientic Journal

трактаті «Установлення гармонії» (1558) напо-

лягав, що крім знання музичної теорії та прак-

тичних навиків (вміння грати й настроювати ін-

струмент), композитор повинен бути обізнаний в

геометрії, арифметиці, граматиці, історії, ритори-

ці (Ливанова, 1986, с. 78).

Розповсюдження з XVII ст. музичних ака-

демій як центрів по створенню та прищепленню

норм художньої творчості свідчить про осмис-

лення ролі освіти як однієї з провідних у системі

професійної музичної діяльності та визначальної

складової академічного музичного мистецтва як

творчості на основі обов’язкового дотримання за-

своєних у спеціальних закладах норм відтворен-

ня культурної традиції.

Подальша професіоналізація музичного ми-

стецтва, яка виявилася в поступовому розмежу-

ванні загальної та спеціальної освіти не змінила

суті соціокультурних інститутів, призваних ви-

ховувати на основі прищеплення академічних

норм відтворення культурної традиції. Маючи

на увазі нормативну спрямованість подібних за-

кладів, німецький філософ та музичний критик

I. А. Шайбе (1708-1776) наголошував на необхід-

ності створення спеціальних музичних академій

для підготовки професійних музикантів, рівень

кваліфікації яких міг би відповідати ідейним

прагненням передових німецьких діячів культу-

ри - звеличування національного мистецтва (Ли-

ванова, 1986, с. 322).

На такому ідейному фундаменті з кінця XVIII

ст. в Європі формувалася мережа спеціалізова-

них музичних закладів - консерваторій, академій,

вищих музичних шкіл, коледжів, - де, поряд із

заняттями по спеціальності та музикуванням в

ансамблі, оркестрі, хорі, вивчалися теоретичні

дисципліни: сольфеджіо, гармонія, аналіз музич-

них форм, історія музики (Л. Баренбойм, 1976).

Становлення професійної музичної освіти

в Російській імперії пов’язано з ім’ям А. Г. Рубін-

штейна (1829-1894). Спрямованість багатогранної

професійної музичної діяльності А. Рубінштейна

зумовлена специфікою його виховання, яке, знач-

ною мірою здійснювалося на естетичному фун-

даменті західноєвропейської музичної культури

періоду становлення романтизму. Багаторічне

перебування юнака в європейських культурних

центрах (у першу чергу, другий берлінська-віден-

ський період 1844-1848 рр.) вплинуло не тільки

на його суто професійну музичну освіту, а й на

формування світогляду. Зокрема, Л. Баренбойм

наголошував, що активне спілкування А. Рубін-

штейна з Ф. Лістом укріпило погляди російського

митця на серйозні естетичні завдання, які стоять

перед мистецтвом, на просвітницьку місію арти-

ста-виконавця (Л. Баренбойм, 1957, с. 172).

Саме в другій половині 1840-х рр. сформу-

валися погляди А. Рубінштейна на музичне мис-

тецтво, смисл яких був сконцентрований митцем

у вислові 1852 р.: істинна мета музики полягає в

її моральній силі (Рубінштейн, 1983, с. 41). В цьо-

му контексті А. Рубінштейн у 1866 р. зазначав, що

вбачає мету консерваторії у формуванні музично-

го смаку учнів: відкритті перед ними «піднесених

горизонтів музичного мистецтва» через ознайом-

лення з взірцевими творами класичних компози-

торів (Рубінштейн, 1983, с. 69).

Спрямованість репертуарної політики

А. Рубінштейна-диригента (виховувати публіку

на кращих зразках симфонічної музики, перш за

все, Л. Бетховена та його продовжувачів: Р. Шу-

мана, Ф. Мендельсона, Ф. Шуберта) беззаперечно

зумовлена специфікою його поглядів на музичне

мистецтво як морально-виховний засіб, що є ос-

новним критерієм характеристики і Рубінштей-

на-піаніста, педагога, організатора.

Отже, саме прагненням А. Рубінштейна до

виховання і музикантів, і публіки на кращих зраз-

ках світової музики, які, як в плані музичної мови,

так і стосовно виконавських традиції, на думку

митця, були моральними нормами, зумовлені

й опора на класичний матеріал довагнерівської

музики у виконавській та педагогічній практиці,

і ідейне протистояння митця з представниками

«нової російської школи».

Становлення в другій половині ХІХ ст. в

Російській імперії академічної музичної освіти

призвело до остаточного формування системи

професійної музичної діяльності на зразок захід-

ноєвропейської. Більш того, прагнення засновни-

ка ІРМТ і Петербурзької консерваторії узаконити

вимоги щодо можливості заняття професійною

музичною діяльністю тільки за наявності доку-

мента про закінчення спеціалізованого навчаль-

ного закладу (Рубінштейн, 1983, с. 105), були з ча-

сом досягнуті, що призвело до взаємозалежності

всіх музичних закладів: від виховних, освітніх до

репрезентативних та нормотворчих. Це яскраво

простежується в радянській та, перейнявши без

будь-яких структурних змін від попередниці, по-

страдянській системі професійної музичної діяль-

ності.

Фундаментом професійної музичної діяль-

ності радянського зразка стала, майже сформо-

Volume 2 (2) 2021Professional Art Education

вана в дожовтневі часи, система спеціальних

освітніх закладів, що складається з трьох рівнів:

початковий (музична школа або студія) - про-

фесійно-орієнтований (музичне училище) - твор-

чо-орієнтований (консерваторія). Наявність доку-

менту про закінчення закладу кожного з рівнів дає

володарю перевагу перед іншими: після музичної

школи - право на навчання в професійно-орієнто-

ваному закладі; після музичного училища - крім

на навчання у ВНЗ, право на викладацьку діяль-

ність в закладах початкового рівня; після консер-

ваторії - право на професійну музичну діяльність

в сфері презентативної та репрезентативної твор-

чості, виховання й педагогіки, науки, організації

та управління.

Специфіку слов’янської культурної політи-

ки іноді називають «демократизацією культу-

ри» (Культурология. ХХ век., 1997), що зумовлює

активне поширення художнього самодіяльного

руху, а це, в свою чергу, актуалізувало кадрову

проблему. В зв’язку з цим, у середині ХХ ст. фор-

мується ще одна освітня гілка (училище культу-

ри - інститут культури), спрямована на підготов-

ку так званих культурно-просвітніх працівників:

від керівників різноманітних гуртків (зокрема,

музичних, що зумовило включення до навчаль-

них програм фахово-спрямованих дисциплін) до

організаторів художньої самодіяльності. Значна

роль в радянські часи приділялася морально-есте-

тичному вихованню і музика, за традицією, віді-

гравала певну роль в цьому процесі. Пошуки оп-

тимальних виховних принципів ознайомлення з

музикою в загальній освіті, які увінчалися систе-

мою, створеною Д. Д. Кабалевським, також свід-

чили про необхідність спеціально підготовлених

фахівців, що зумовило організацію при педагогіч-

них училищах та інститутах музичних відділень

по підготовці вихователів у дошкільних закладах

та вчителів музики.

Таким чином, сформована в радянські часи

освітня система нині функціонує та складаєть-

ся з державних навчально-виховних закладів

початкового (школи естетичного виховання),

середнього (музичні училища та ін.) й вищо-

го (консерваторії та ін.) рівнів, на теоретичних

знань, прищеплення виконавських навичок гри

на музичному інструменті (або співу) та естети-

ки репрезентації класичного репертуару. Більш

того, окрім навчальних закладів, у радянський

період сформована й система державних соціо-

культурних закладів академічного спрямування

(філармонії та музичні театри), мета яких полягає

в забезпеченні подальшої творчої самореалізації

професійних кадрів. Отже, система соціокультур-

них закладів, призваних забезпечувати та спри-

яти функціонуванню музичної культури в су-

часній Україні, склалася саме на основі естетики

академічного музичного мистецтва, а роль ідей-

ного керманича взяла на себе державна влада, ре-

гламентуючи академічну спрямованість, зокрема

музичної освіти, культурною політикою.

Трансформаційні процеси в галузі академіч-

ної музичної освіти розпочалися за часів неза-

лежності в Україні та значною мірою зумовлені

нерозумінням владними структурами ролі ака-

демічного музичного мистецтва взагалі в куль-

турному вихованні суспільства. Незацікавленість

державної влади означеного періоду у визна-

ченні та впровадженні виваженої культурної

політики, з одного боку, залишає представників

професійної музичної діяльності без ідейно-ре-

гламентаційної надбудови, традиційної існуючої

в попередні епохи від церковних діячів до аристо-

кратії та державної опіки.

Разом із тим, суттєве обмеження бюджет-

ної підтримки (як безпосередньо у фінансуван-

ні, так і опосередковано через скорочення місць

навчання за державні кошти) стимулює музичні

навчальні заклади, які за радянських часів були

зорієнтовані на масову професійну підготовку,

до пошуку шляхів збереження контингенту, що

призводить до оформлення двох нових у рамках

навчальної спеціальності «Музичне мистецтво»

спеціалізацій «Музичне мистецтво естради» та

«Естрадний спів», пов’язаних з масовою культу-

рою.

З останньої чверті ХХ ст. науковці відзна-

чають відхід академічної музики на периферію

суспільної свідомості, особливо серед молоді,

пояснюючи це загальною зміною культурної

парадигми (з романтичної на раціоналістич-

но-прагматичну, технократичну) та, як наслідок,

формуванням нової системи цінностей з пере-

акцентуацією з духовних на матеріальні засади.

Стосовно таких трансформацій відомий культу-

ролог В. Мартинов зауважував, що елітарна або

академічна музика продовжує існувати в сукуп-

ності з її адміністративними, освітніми та інши-

ми інститутами, але поступово (як в елітарній,

так і в масовій культурі) в своєму побутуванні

переходить в новий простір «виробництва й спо-

живання» (Мартинов, 1997, с. 204).

Необхідно зазначити, що музичні навчаль-

но- виховні заклади України здійснюють під-

Professional Art Education Volume 2 (2) 2021 Scientic Journal

готовку професійних музикантів академічного

спрямування, подальша соціалізація яких дуже

часто (можна казати традиційно з останньої

чверті ХХ ст.) пов’язана з так званою «індустрією

дозвілля» (Культурология. ХХ век., 1997, с. 265-

268). В цьому контексті, запровадження нових на-

вчальних спеціалізацій дало можливість підняти

до академічного рівня підготовку фахівців у галузі

масової культури. Утім, про невідповідність суто

виконавської підготовки академічно-естетичним

принципам свідчить ставлення до нових спеціалі-

зацій в традиційних консерваторіях України. Так,

у київській та одеській музичних академіях не

здійснюються набори за цими спеціалізаціями, а

у львівській і харківській - відбувається професій-

на підготовка джазових музикантів.

Таку ж спрямованість має діяльність секції

кафедри інструментального мистецтва Київсь-

кого національного університету культури і

мистецтв, у межах функціонування якого здій-

снюється масштабна підготовка кадрів для го-

тельно-ресторанного й туристичного бізнесу, ре-

клами, моди, а з 1998 р. – для масової музики на

кафедрі естрадного співу. З того ж часу ідентична

кафедра функціонує в Харківській державній ака-

демії культури.

Отже, соціокультурні чинники (відсутність

культурної політики, яка б регламентувала став-

лення влади до музичного мистецтва на ідейному

рівні; втрата позицій академічної музики в су-

спільній свідомості й, перш за все, в молодіжному

середовищі, та вихід на панівну роль у цій сфері

масової музики) спричинили культивування в

академічних за ідейною спрямованістю музичних

навчальних закладах спеціалізацій з підготовки

фахівців для неакадемічних форм і напрямів му-

зикування.

Реалії сучасної репрезентативної практи-

ки ставлять питання невідповідності змісту ака-

демічної музичної освіти специфіці подальшої

самореалізації професійного музиканта. Так,

занепад масової за радянських часів художньої

самодіяльності, зокрема сфери колективного му-

зикування, деактуалізує попит на диригентів ду-

хових і народно-інструментальних оркестрів, а

конкретні навчальні дисципліни «Читанні пар-

титур», «Інструментування», «Вивчення оркестро-

вих інструментів» стають майже рудиментами.

З іншого боку, простежується непередба-

ченість навчальними планами музичних освіт-

ніх закладів реальної підготовки організаторів

сучасних за складом виконавських колективів,

музичних працівників у галузі хореографії, ре-

презентантів молодіжної музики тощо, оскільки

для них традиційною з часів започаткування про-

фесійної музичної освіти в Україні є орієнтація

на соціалізацію кваліфікованих музикантів через

академічну сферу.

Відбувається в музичній освіті трансфор-

мація і в структурному плані. Так, уніфікація

Міністерством освіти і науки вимог до вступу до

українських ВНЗ (основний критерії - наявність

повної загальної середньої освіти без урахування

дипломованого рівня професійної підготовки та

ін.) спричиняє поступове нівелювання ролі му-

зичних навчальних закладів середнього рівня як

обов’язкового етапу професійного становлення.

В цих умовах прагнення самозбереження та не-

обхідність виконання міністерських вимог щодо

стабільності контингенту учнів спричиняє зни-

ження вимогливості до рівня засвоєння професій-

них теоретичних знань. Ця тенденція негативно

впливає на авторитет середньої музичної освіти

та ставить питання доцільності її подальшого си-

стемного функціонування.

Висновки. Отже, трансформації в галузі му-

зичної освіти України зумовлені соціокультур-

ними процесами як викликами ідейному фун-

даменту академічного музичного мистецтва.

Соціальні зрушення спричиняють різнорівневі

трансформації, які сучасниками неможливо оці-

нити адекватно. Так, культивування нових му-

зичних спеціалізацій можна розглядати, з одного

боку, як шлях академізації певних неакадемічних

напрямів; з іншого, як початок деакадемізації му-

зичної освіти.

Питання, поставлені щодо невідповідності

змісту академічної музичної освіти реаліям су-

часної репрезентативної практики, свідчать про

необхідність модернізації змістовних складових

з метою підвищення конкурентоспроможності

випускника – професійного музиканта. освітньої

системи. Трансформації системного рівня також

не можна сприймати однозначно. В цьому кон-

тексті вбачається можливим свідомо впливати та

регулювати трансформаційні процеси за умови

формулювання владою виваженої довгостроко-

вої культурної політики, а отже й розуміння міс-

ця та ролі музичного мистецтва в українському

суспільстві.

Перспективи подальших розвідок у даному

напрямку сприятимуть виявленню шляхів впли-

ву й регулювання трансформаційних процесів у

галузі музичної освіти сучасної України.

Volume 2 (2) 2021Professional Art Education

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Баренбойм, Л. (1957). Антон Григорьевич Рубинштейн. Жизнь, артистический путь, творчество,

музыкально-общественная деятельность.: Т. 1. 1829-1867. Гос. муз. изд-во.

Баренбойм, Л. (1976). Музыкальное образование (Т. 3). Сов. энциклопедия.

Грубер, Р. (1960). Всеобщая история музыки. Музыка. https://le.11klasov.net/10564-vseobschaja-

istorija-muzyki-ch-1-gruber-ri.html

Гуревич, Е. (1991). Музыкальное воспитание и образование на немецких землях от Средневеко-

вья к ХХІ столетию. Музыка.

Девятова, О. (2007). Судьба современной российской академической музыки. Известия Уральско-

го государственного университета, (49-те вид., с. 257–268).

Козеняшев, Є. (2011). Музичне виховання в стародавньому світі. Вісник Харківської державної ака-

демії дизайну і мистецтв, 1(1), 180–183. http://www.visnik.org.ua/pdf/v2011-01-43-kozenyashev.pdf

Культурология. ХХ век. (1997). Универсальная книга. https://www.gumer.info/bibliotek_Buks/

Culture/Dict_Index.php

Ливанова, Т. (1986). История западноевропейской музыки до 1789 г. Музыка. http://yanko.lib.ru/

books/music/livanova_history_of_euro-music_till_1789-1=a.htm

Лихачев, Д. (1971). Поэтика древнерусской литературы. Художественная литература.

https://imwerden.de/pdf/likhachev_poetika_drevnerusskoj_literatury_1971__ocr.pdf

Лосєв, О. (Ред.). (1974). Музична естетика античного світу. Музична Україна. https://platona.net/

load/knigi_po_losoi/istorija_antichnaja/muzykalnaja_ehstetika_antichnogo_mira/7-1-0-746

Мартынов, В. (1997). Мировая художественная культура. НТООО «Тетра Системс». https://

knigaplus.ru/katalog/books/iskusstvo/istoriya_iskusstva_estetika/mirovaya_hudozhestvennaya_kul_

tura_1015722/

Околович, І., & Кутняк, І. (2021). Сучасні концепції музичного виховання в художньо-освітньому

просторі. Молодий вчений, 8 (96), 52-55. https://doi.org/10.32839/2304-5809/2021-8-96-11

Ольга Гриб (2018). Тенденції розвитку сучасної музично-педагогічної освіти. Молодь і ринок, №2

(157) https://doi.org/10.24919/2308-4634.2018.126961

Рубинштейн, А. (1983). Литературное наследие (Л. Баренбойм, Ред.). Музыка

Тарарак, Н. Г. (2016). Формування поняття Ціннісні орієнтації студентів ВНЗ мистецького про-

філю (кінець XX–XXI ст.). Теорія та методика навчання та виховання, (40), 92-104.

Шестакова, В. (Ред.). (1971). Музыкальная эстетика стран Востока. Музыка.

REFERENCE

Barenboym, L. (1957). Anton Grigor’yevich Rubinshteyn. Zhizn’, artisticheskiy put’, tvorchestvo, muzykal’no-

obshchestvennaya deyatel’nost’ [Anton Grigorievich Rubinstein. Life, artistic path, creativity, musical and social

activities].: T. 1. 1829-1867. Gos. muz. izd-vo. [in Russian]

Barenboym, L. (1976). Muzykal’noye obrazovaniye [Musical education]. (T. 3). Sov. entsiklopediya. [in

Russian]

Gruber, R. (1960). Vseobshchaya istoriya muzyki [General history of music]. Muzyka. https://le.11klasov.

net/10564-vseobschaja-istorija-muzyki-ch-1-gruber-ri.html [in Russian]

Gurevich, Ye. (1991). Muzykal’noye vospitaniye i obrazovaniye na nemetskikh zemlyakh ot Srednevekov’ya

Professional Art Education Volume 2 (2) 2021 Scientic Journal

k XXI stoletiyu [Musical upbringing and education in the German lands from the Middle Ages to the XXI century].

Muzyka. [in Russian]

Devyatova, O. (2007). Sud’ba sovremennoy rossiyskoy akademicheskoy muzyki [The fate of modern Russian

academic music]. Izvestiya Ural’skogo gosudarstvennogo universiteta, (49-te vid., s. 257–268). [in Russian]

Kozenyashev, E. (2011). Muzichne vikhovannya v starodavn’omu svítí [Musical vihovannia in the ancient

world]. Vísnik Kharkívs’koí derzhavnoí akademíí dizaynu í mistetstv, 1(1), 180–183. http://www.visnik.org.ua/pdf/

v2011-01-43-kozenyashev.pdf [in Ukrainian]

Kul’turologiya. XX vek. (1997) [Culturology. XX century]. Universal’naya kniga. https://www.gumer.info/

bibliotek_Buks/Culture/Dict_Index.php [in Russian]

Livanova, T. (1986). Istoriya zapadnoyevropeyskoy muzyki do 1789 g. [History of Western European music

until 1789]. Muzyka. http://yanko.lib.ru/books/music/livanova_history_of_euro-music_till_1789-1=a.htm [in

Russian]

Likhachev, D. (1971). Poetika drevnerusskoy literatury [Poetics of ancient Russian literature].

Khudozhestvennaya literatura. https://imwerden.de/pdf/likhachev_poetika_drevnerusskoj_literatury_1971__

ocr.pdf [in Russian]

Losev, O. (Red.). (1974). Muzichna yestetika antichnogo svítu [Musical aesthetics of the ancient world].

Muzichna Ukraina. https://platona.net/load/knigi_po_losoi/istorija_antichnaja/muzykalnaja_ehstetika_

antichnogo_mira/7-1-0-746 [in Ukrainian]

Martynov, V. (1997). Mirovaya khudozhestvennaya kul’tura [World Art]. NTOOO «Tetra Sistems». https://

knigaplus.ru/katalog/books/iskusstvo/istoriya_iskusstva_estetika/mirovaya_hudozhestvennaya_kul_

tura_1015722/ [in Russian]

Okolovich, Í., & Kutnyak, Í. (2021). Suchasní kontseptsíí muzichnogo vikhovannya v khudozhn’o-osvítn’omu

prostorí [Modern concepts of musical vihovennia in the artistic and lighting space]. Molodiy vcheniy, 8 (96), 52-55.

https://doi.org/10.32839/2304-5809/2021-8-96-11 [in Ukrainian]

Ol’ga Grib (2018). Tendentsíí rozvitku suchasnoí muzichno-pedagogíchnoí osvíti [Trends in the development

of modern musical and pedagogical education]. Molod’ i rinok, №2 (157) https://doi.org/10.24919/2308-

4634.2018.126961 [in Ukrainian]

Rubinshteyn, A. (1983). Literaturnoye naslediye (L. Barenboym, Red.) [Literary heritage (L. Barenboim, Ed.)].

Muzyka [in Russian]

Tararak, N. G. (2016). Formuvannya ponyattya TSínnísní oríêntatsíí studentív VNZ mistets’kogo profílyu

(kínets’ XX–XXI st.) [Formation of understanding of the Central Orientation of students of the VNZ of the mystetsky

prole (the end of the XX–XXI centuries)]. Teoríya ta metodika navchannya ta vikhovannya, (40), 92-104. [in

Ukrainian]

Shestakova, V. (Red.). (1971). Muzykal’naya estetika stran Vostoka [Musical aesthetics of the countries of the

East]. Muzyka. [in Russian]

Надійшла до редакції / Received: 28.08.21

Рекомендовано до друку / Accepted: 29.09.2021

Volume 2 (2) 2021Professional Art Education

The purpose of the article is to transformational processes in modern music education

in Ukraine. Author certain that ideological basis of professional musical art of European type

is understanding of music as facilities of moral education, on the basis of comprehension what

musical education was formed.

Methods & methodology. The article has a set of methods typical for historical and pedagogical

studies: historical, semiotic, contextual, typological.

Results. It is well-proven that the system of the educational and sociocultural establishments

called to provide functioning of musical culture in modern Ukraine was folded on the basis of

aesthetics of academic musical art. Transformation processes are educed in the areas of musical

formation of Ukraine, conditioned by social and cultural changes. Consequently, transformations

in musical formation industry of Ukraine are predened by social and cultural processes as calls to

ideological foundation of academic musical art. Social changes cause transformations of different

levels, which cannot be clearly estimated by contemporaries. Thus, cultivation of new musical

specializations can be examined, from the one side, as a way of academic of certain unacademic

directions; and from the other side, as deacademic beginning of musical education. The questions

raise about the discrepancy between the content of academic music education and the realities

of modern representative practice, point about the need to modernize the content components in

order to increase the competitiveness of the graduate - a professional musician of the educational

system.

Conclusions. The system level transformations cannot be perceived simply. In this context

consciously inuence and regulate transformation processes are possible in condition of formulation

the weighted long-term cultural politics by government, and consequently understanding of place

and role of musical art in Ukrainian society.

Keywords: Professional musical art of European type, musical education, moral and aesthetic

inuence.

SOCIOCULTURAL PROCESSES OF TRANSFORMATION

MODERN MUSIC EDUCATION IN UKRAINE

Doctor of Fine Arts, Professor at the Department

of Folk Instruments, Vice-Rector, Kharkiv State

Academy of Culture,

Kharkiv, Ukraine

email: uiloshkov@ukr.net

https://orcid.org/0000-0003-0621-2808

DOI 10.34142/27091805.2021.2.02.03

Professional Art Education Volume 2 (2) 2021 Scientic Journal

УДК 378.147.88:74

DOI 10.34142/27091805.2021.2.02.04

ВИКОРИСТАННЯ ЕВРИСТИЧНИХ МЕТОДІВ У

ВИКОНАННІ ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ З

ДИЗАЙНЕРСЬКИХ ДИСЦИПЛІН

кандидат мистецтвознавства, доцент

кафедри дизайну ХНПУ імені Г.С.Сковороди,

Харків, Україна

еmail: olga4omela@gmail.com

https://orcid.org/0000-0001-7023-9373

У статті висвітлено практичне значення використання евристичних методів у виконанні кон-

трольних практичних завдань з дизайнерських дисциплін. На основі принципу послідовності консистент-

ної інформації, методів евристичного аналізу, інтерпретації та стилізації, методу асоціацій визначаєть-

ся ефективність підготовки дизайнерів у вищих навчальних закладах, активізується творчий пошук,

розвиваються навички графічного, пластичного, образного, цілісного формоутворення. у статті визна-

чено та конкретизовано комплекс евристичних методів, здатних ефективніше вплинути на процес під-

готовки майбутніх дизайнерів, які допомагають розкрити індивідуальні здібності студентів, розвинути

художнє мислення, смак, фантазію, сміливість до експерименту. Розкрито сутність евристичних ме-

тодів навчання у виконанні практичних завдань з дизайнерських дисциплін. Висвітлено комплекс завдань

з курсу «Основи композиції» (кольорознавство, формоутворення) з використанням евристичних методів

(евристичного аналізу, інтерпретації та стилізації, методу асоціацій тощо). Надано приклади створення

об’ємних композицій через ідеї розвитку та варіанти перетворення крапки в лінії, лінії в плями, плями в

об’єм з використанням метру і ритму. Доведено ефективність представлених завдань у створенні де-

коративних композицій з будь яких матеріалів і технік: вітражу, гобелену, аплікації, інтарсії, розпису,

ескізів абстрактної міні колекції одягу тощо.

Ключові слова: дизайн, композиція, евристика, евристичні методи, формоутворення, кольо-

рознавство.

Постановка проблеми та її зв’язок з важли-

вими науковими та практичними завданнями.

Дизайнерська діяльність це галузь де нові

ідеї та художньо-проектні пошуки є головними

у вирішенні функціональних завдань предмет-

ного світу та середовища. За останні десятиріччя

збільшилася кількість спеціалізацій в дизайні.

На перший погляд вони поглиблюються у своєму

окремому розвитку, але мають тісні зв’язки між

собою, взаємовплив та взаємовідносини. Збіль-

шилася кількість стильових рішень та напрямків

формоутворення у кожній спеціалізації. В такій

багатошаровій ситуації дизайнеру складно знахо-

дити особисте авторське рішення, графічну, пла-

стичну, декоративну мову. Наприклад, дизайнер

середовища, обираючи стиль, звертається як до

історичних так і до сучасних стилів, але не копіює

їх, а переосмислює та інтерпретує їх особливості,

користується каталогами різних творів з дизайну

та матеріалів і пропонує нові художньо-емоційні

зв’язки у новому функціональному просторі. Ці

проблеми залишаються актуальними як для ди-

зайнерів початківців, так і для професіоналів.

Для активізації творчого пошуку в підготов-

ці дизайнерів в вищих навчальних закладах іс-

нують нетрадиційні евристичні методи які знай-

омлять на теоретичному та практичному рівні

майбутніх спеціалістів. У педагогіці під кате-

горією «евристика» визначається метод навчан-

ня. Під проблемним навчанням розуміється си-

стема науково обґрунтованих методів та засобів,

які дозволяють визначити проблемні ситуації

та активізувати самостійну діяльність студентів

щодо їх вирішення з метою інтелектуального та

творчого розвитку» (Валькова, 2015 ,с. 166]. У ди-

зайнерській діяльності в самому слові «проєкт»

(від латинської proiectus – кинутий наперед) існує

план, задум, який містить творчу дію і результат.

Концептуальне мислення – ключ до створення

нових творчих знахідок. Отже, тема статті є ак-

туальною, значимою з точки зору висвітлення

питань використання евристичних методів у

Volume 2 (2) 2021Professional Art Education

виконанні практичних завдань з дизайнерських

дисциплін

Аналіз основних досліджень і публікацій.

Евристичним методам в дизайні присвячено ро-

боти Н.П. Валькової, яка спиралася на створення

методики та досвіду викладання основ евристи-

ки, В.І. Клубнікової в ЛВХПУ ім. В.І. Мухіної та

СПГХПА ім. А.Л. Штігліца в 70-х – 90-х роках ХХ

століття. «Загальна мета курсу була позначена як

розвиток і стимулювання об’єктивних наукових

методів і творчих можливостей дизайнера, осна-

щених процесом проектування, професійно-твор-

чим пошуком, формуванням основ самоуправлін-

ня тощо» (Валькова, 2015 ,с. 168].

Характеристика евристичних методів нав-

чання досить плідно висвітлена в працях Благо-

вої Т.Ю. Так, у навчально-методичному посібнику

«Евристичні методи..» надається характеристика

використання як загальних, так і специфічних

методів. На думку автора, евристичні методи

виступають в якості стимулятора, розширюють

горизонти творчих можливостей та експери-

ментів (Благова, 2006).

Водночас Губаль Б.І. (2011, с. 14) підкреслює,

що виконання композиційних вправ надає ро-

зуміння єдності композиції, цілісності, визначен-

ня головного та другорядного. В результаті опану-

вання знань та практичних навичок з композиції

закріплюється досвід і в майбутньому використо-

вується в будь якій творчій роботі. Саме вправи з

композиції – це інструмент в рішенні евристич-

них методів в дизайні.

Формулювання цілей та завдань статті.

Метою статті є розгляд евристичних методів та

аналіз стосовно можливості їх використання у

процесі виконання контрольних практичних

вправ з дизайнерських дисциплін.

Виклад основного матеріалу. В роботі ди-

зайнера часто вирішуються складні проблеми

– комплекс завдань, які об’єднані однією концеп-

цією, ідеєю, витоками натхнення, де необхідністю

є збереження єдності формоутворення та його ро-

звиток: комплекти текстильних виробів, колек-

ції одягу, меблеві гарнітури, житлові комплекси

осель, громадські об’єкти, міські та ландшафт-

ні середовища, друкована продукція, фірмовий

стиль тощо. До таких випробувань дизайнери

готуються у вищих навчальних закладах з дизай-

ну, де серед пропедевтичних дисциплін виокрем-

люються «Основи композиції». Ця дисципліна

активує процес творіння, розвиток креативного

мислення і виводить студента на новий високий

рівень професіоналізму в будь яких видах дизай-

ну. «Всяке поняття існує не саме по собі, а в си-

стемі понять. Тому композицію як метод гармоні-

зації проектувальних систем можна розглядати

на формальному рівні, як систему, яка включає

взаємозв’язані елементи: ідею композиції (або за-

дум), композиційний «матеріал», засоби гармоні-

зації, прийоми гармонізації, гармонізований «ма-

теріал», принципи композиції, композиційний

образ (або наочну уяву про задум)»

Вивчення засобів, прийомів та принципів

побудов формальних композицій є важливою

складовою дизайнерської творчості. На прикладі

використання геометричних фігур в безпредмет-

них композиціях студенти опановують побудо-

ву композиції, її пластику, формоутворення, об-

разність, тектонічність в лінійних, площинних,

об’ємних, просторових формах. В процесі навчан-

ня завдання ускладняються та примножуються

«від простого до складного» та «від загального до

особистісного» – це шлях формування та розвитку

творчої особистості.

Завдання, які пропонується розглянути, ви-

конувались після вивчення основних засобів

композиції: метр і ритм, симетрія та асиметрія,

статика та динаміка, рух та спокій, нюанс та кон-

траст, пропорції та пропорційність, тощо. Деякі

завдання вміщали знання з «Кольорознавства»

та «Формоутворення».

Ідея розвитку та перетворення крапки в

лінії, лінії в плями, плями в об’єм з використан-

ням метру і ритму. Складне завдання ділиться на

декілька простих. «Рух та перетворення» заданих

елементів відбувається поетапно: метричний по-

втор крапок на частині площини, потім метрич-

ний повтор ліній (пунктирних, прямих, кривих

тощо), потім лінії групуються у плями, які ство-

рюють композиційні частини площинні, та ілюзії

рельєфу, об’єму і простору. Перед виконанням чи-

стового варіанту студент робить пошуки і визна-

чає композиційну схему руху в просторі листа,

а також вирішує в яку геометричну форму по-

винна «перетворитися» крапка, та користується

методом подрібнювання композиції на пропор-

ційні частини, де і відбуваються зміни. Кількість

змінених позицій залежить від задуму автора.

Користь такого завдання полягає в тому, що сту-

дент: вчиться спочатку організовувати простір

листа, будувати пропорційну структуру всієї ком-

позиції, а потім простими змінами геометричних

заданих елементів досягати поставленої мети,

виразності зображення. Кропітка робота графіч-

Professional Art Education Volume 2 (2) 2021 Scientic Journal

ними техніками та охайність виконання дисци-

плінує автора і одержує цікавий результат.

В майбутній роботі з проектування функціо-

нальних предметів та об’єктів дизайнери часто

звертаються до цього принципу та методу фор-

моутворення: в архітектурному середовищі при

рішенні ускладнення просторового сценарію як

планувального так і формотворчого; при ство-

ренні рисунків тканин та текстильних виробів

як для одягу (тканини, аксесуари тощо) так і для

інтер’єру (комплекти постільної та столової бі-

лизни, комплекти килимових виробів, меблеві та

віконні тканини; при формоутворенні комплек-

тів меблевих виробів. При розробці декоративних

виробів в будь якому матеріалі чи техніці можна

використати ескізи цих композицій (з текстилю

– вишивка, плетення, печворк, гобелен; зі скла –

площинний або об’ємний вітраж; з дерева – інтар-

сія чи рельєфні та просторові композиції тощо).

Див. рис. 1 – 6.

Рис. 1. Варіант перетворення крапки у пло-

щинну композицію.

Рис. 2. Варіант перетворення крапки у пло-

щинну композицію.

Рис. 3. Варіант перетворення крапки з ілюзією

рельєфу

Рис. 4. Варіант перетворення крапки з ілюзією

рельєфу

Volume 2 (2) 2021Professional Art Education

Метод інтерпретації та стилізації на прикладі натюрморту використано у пошуках графічної

мови абстрактних костюмів. Інтерпретація - творче виконання будь якого художнього твору, основаного

на варіантах самостійного авторського тлумачення. Натюрморт обрано як джерело натхнення. Мета –

знайти авторські графічні здібності студента, розвинути графічні, пластичні, колористичні, стилістичні

прийоми зображення натюрморту та використати їх в графіці абстрактних костюмів. Завдання скла-

дається з етапів:

- проведення морфологічного аналізу обраного натюрморту графічними прийомами: по компози-

ційній побудові; по групуванню предметів; по пластичним особливостям; по тональним плямам. Для

цього рекомендується обрати: а) тільки прямі лінії; б) тільки криві лінії;

- графічна чорно-біла авторська стилізація натюрморту - лініями однієї товщини прямими або хви-

лястими; лініями різної товщини; лініями і плямами; різними тональними та графічними фактурами

(Рис. 7);

- використання кольорових гармоній – ахроматичної з додаванням одного акцентного кольору;

гармонії нюансу; гармонії контрасту. Техніка виконання і матеріали за вибором – акварель, туш, гуаш,

аплікація, змішані прийоми, комп’ютерні варіанти тощо (Рис. 8).

Рис. 5. Варіанти перетворення крапки з

ілюзією об’єму і простору

Рис. 6. Варіанти перетворення крапки з

ілюзією об’єму і простору

Рис. 7. Графічна чорно-біла

авторська стилізація

Professional Art Education Volume 2 (2) 2021 Scientic Journal

Метод інтерпретації на прикладі натюрморту може використовуватись в різних видах дизай-

ну і декоративно-прикладного мистецтва. Результатом цього методу може бути сам натюрморт в новій

авторській переробці: графі-чній, пластичній, фактурній, формотворчій і виконувати функцію площин-

ної настінної композиції. Він може стати основою для створення декоративної композиції з будь яких

матеріалів і технік: вітражу, гобелену, аплікації, інта-рсії, розпису тощо. Головна причина використан-

ня натюрморту полягає в тому, що в цьому жанрі художником відтворена композиційна, гармонійна

єдність та цілісність різних за розміром, матеріалом, кольором предметів. Для дизайнера одягу, який в

майбутньому буде вирішувати розробку колек-цій одягу з 5 – 12 одиниць, ці вправи є дуже корисними в

пошуках стилізації та інтерпретації костюмів.

В результаті даної роботи студент обирає найкращу авторську техніку для створення графічної

мови абстрактної колекції одягу з 3-5 одиниць (див. рис.9). Користь цього завдання полягає в пошуках та

розширенні видів авторської графіки, сміливості до експерименту, фантазії.

Рис. 8. Графічна кольорова

авторська стилізація

Рис. 9. Ескіз абстрактної

міні колекції одягу

Volume 2 (2) 2021Professional Art Education

Метод асоціації використано в створенні об’ємних композицій з паперу, які виконуються після

опанування курсу з «Формоутворення». Асоціації – це спроба відштовхнутися від джерела натхнення

та створити нові образи спочатку з паперу, а в подальшому в дизайні функціональної речі. Мета цього

методу - зберегти характерні пізнавальні особливості джерела. Рекомендовано використання головних

геометричних форм: кубу, циліндру, кола, піраміди тощо. Завдання ускладняється тим, що обираєть-

ся дія, яка відбувається у розвитку, для цього достатньо показати 3 стадії змін форми. Недоліками для

початківців є бажання «проілюструвати» особливості джерела натхнення, що веде до перевантаження

деталями та дрібницями. Для дизайнерів одягу користь цього завдання має важливе значення при роз-

робці колекції костюмів.

Рис. 10. «Пожежа». Рис. 11. «Вулкан»

Рис. 12. «Народження метелика» Рис. 13. «Мороз».

Professional Art Education Volume 2 (2) 2021 Scientic Journal

Приклади наступної композиції «Графічна

трансформація формоутворення з заданих

геометричних елементів» (див. рис. 14), де

абстрактний твір будується у розвитку заданої

автором графічної системи. Трансформація – це

перетворення, змінення, оновлення зі збережен-

ням головних характеристик першоелементу. Це

завдання пропонується виконувати як заключне

після опанування знань засобів композиції та на-

вичок виконання графічною декоративною мо-

вою, а також після вивчення дисципліни «Кольо-

рознавство». Мета завдання – придбати знання та

навички по створенню умовно-концептуальної

абстрактної композиції з розвитком графічної

системи формоутворення. Завдання ускладняєть-

ся тим, що графічний «простір» квадратного фор-

мату складається з 3 частин білого тла, 3 частин

сірого тла, 3 частин чорного тла, розташованих

по вертикалі, разом – 9 квадратних частин (зага-

лом 60х60 см.). Наступною умовою є визначення

початкового графічного мотиву, який буде транс-

формуватися засобами руху у просторі загальної

композиції. В такій ситуації система графічних зо-

бражень змінює тональні, силуетні, колористичні

зв’язки, збагачується та розвивається пластично

та колористично. Робота над цим завданням скла-

дається з етапів: 1- пошуковий, 2 - пошуково-вико-

навчий, 3 - завершально-виконавчий.

1 – пошуковий: пошук концептуальної

графічної системи та її морфологічний аналіз у

вигляді взаємопов’язаних 1 – 2 геометричних еле-

ментів та другорядних деталей, розташованих

на першому білому квадраті, (рух в подальшому

відбувається зліва направо - від білого, сірого до

чорного тла);

- під системою формоутворення розуміється

пластичний спосіб зв’язку елементів (паралель-

них один до одного, або під певним кутом один

до одного, або нахилом, або членуванням, або

проникненням, або поворотом тощо, цю систему

необхідно зберегти на всіх етапах трансформації);

- пошук напрямку руху графічних елементів

та визначення головних і другорядних частин (у

вигляді загальних схем на цілому форматі з 9 ква-

дратів), виконується у зменшеному масштабі про-

стим олівцем і кольоровою схемою;

2 - пошуково-виконавчий: пропонується вико-

нати кольорові пошуки графічної мови обраними

матеріалами та техніками (акварель, гуаш, туш

тощо), рухаючись від першого горизонтального

ряду до другого і третього, щоб уявити цілісність

всієї композиції;

3 - завершально-виконавчий: створення ро-

звитку колористичних гармоній:

1 ряд по горизонталі - ахроматичної гами з

додаванням 1 кольору, тобто задані елементи ру-

хаються від білого тла до сірого і чорного ;

2 ряд по горизонталі - в гармонії нюансу, де

ускладняється та збагачується заданий колір на

білому тлі, на сірому та чорному;

3 ряд по горизонталі в гармонії контрасту

(контрастний колір слід підібрати до попередніх

гармоній нюансу).

Опанування цього завдання дає змогу сту-

денту користуватися результатом розвитку фор-

мотворчої та колористичної системи в будь яко-

му напрямку дизайну:

– кожна частина (1 з 9 квадратів) може бути

самостійною декоративною роботою, а також

часткою цілого;

– кожен ряд по горизонталі або вертикалі

має певну колористичну систему і розвиток фор-

моутворення;

– надає знання та практичні навички бу-

дувати та вирішувати простими діями складні

завдання;

– графічними системами можна користува-

тися при створенні планування та формоутворен-

ня в дизайні середовища, при розробці колекцій

текстилю та одягу, в графічному дизайні тощо.

Volume 2 (2) 2021Professional Art Education

Рис. 14. Графічне формоутворення з заданих елементів

Висновки. Використання евристичних методів (евристичний аналіз, інтерпретація та стилізація, ме-

тод асоціацій тощо) у виконанні практичних завдань з основ композиції (кольорознавство, формотворен-

ня) допомагає знайти індивідуальні здібності у студента, розкрити та розвинути художнє мислення, смак,

фантазію, сміливість до експерименту, без чого неможлива творча діяльність дизайнера. Ефективність

представлених завдань визначена у створенні декоративних композицій з будь-яких матеріалів і технік:

вітраж, гобелен, аплікація, інтарсія, розпис, ескізи абстрактної міні колекції одягу тощо.

Professional Art Education Volume 2 (2) 2021 Scientic Journal

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Bozhko, T., & Chystikov, O. (2019). Тенденції застосування геометричних орнаментів у проектах

графічного дизайну в Україні ХХІ ст. Деміург: ідеї, технології, перспективи дизайну, 2(1), 51–66. https://doi.

org/10.31866/2617-7951.2.1.2019.17035

Oliinyk, V., & Semenchuk, N. (2020). Авангардні витоки швейцарського стилю та його експліка-

ція в сучасному веб-дизайні. Деміург: ідеї, технології, перспективи дизайну, 3(1), 104–115. https://doi.

org/10.31866/2617-7951.3.1.2020.207547

Благова, Т.Ю. (2006). Эвристические методы в дизайне одежды. Учебно-методическое пособие, Благо-

вещенск: Амурский гос. ун-т, 60 с. https://irbis.amursu.ru/DigitalLibrary/AmursU_Edition/428.pdf

Валькова, Н.П. (2015). Эффективность применения методов эвристики в процессе обучения дизай-

неров. Вестник Санкт-Петербурского университета. Сер. 15 Вып.1, С. 164-175. https://artsjournal.spbu.ru/

article/view/2321

Губаль, Б.І. (2011). Композиція в дизайні. Одно-, дво- і тривимірний простір: навчальний посібник,

Тернопіль, 240 с.

Костенко, Т.В. (2003). Основи композиції та тримірного формоутворення. Навчально-методичний по-

сібник. Харків, 256 с. https://cusu.edu.ua/images/art/kaf_obazotv_mistectva/navch_metod_zabez/bakalavr/

Silab_osn_form_ta_konstr.pdf

Лях, В.М. (2019). Евристичні методи проектування в галузі архітектури та містобудування: навчаль-

ний посібник,119 с.

Олійник, В., & Болтенков, А. (2021). Шляхи підвищення ефективності засвоєння функціоналу

графічних редакторів (на матеріалах навчального практикуму з дисципліни «Комп’ютерні технології

в дизайні»). Деміург: ідеї, технології, перспективи дизайну, 4(2), 276–290. https://doi.org/10.31866/2617-

7951.4.2.2021.246853

Чупріна, Н.В. (2017). Сучасні технології дизайн-діяльності : навч. посіб., 416 с. https://er.knutd.edu.ua/

bitstream/123456789/8567/2/20171018_101_0079.pdf

REFERENCE

Bozhko, T., & Chystikov, O. (2019). Tendentsiyi zastosuvannya heometrychnykh ornamentiv u proektakh

hrachnoho dyzaynu v Ukrayini XXI st. [Trends in the use of geometric ornaments in graphic design projects

in Ukraine in the 21st century]. Demiurh: ideyi, tekhnolohiyi, perspektyvy dyzaynu, 2(1), 51–66. https://doi.

org/10.31866/2617-7951.2.1.2019.17035 [in Ukrainian]

Oliinyk, V., & Semenchuk, N. (2020). Avanhardni vytoky shveytsarsʹkoho stylyu ta yoho eksplikatsiya v

suchasnomu veb-dyzayni [Avant-garde origins of Swiss style and its interpretation in modern web design]. Demiurh:

ideyi, tekhnolohiyi, perspektyvy dyzaynu, 3(1), 104–115. https://doi.org/10.31866/2617-7951.3.1.2020.207547

[in Ukrainian]

Blahova, T.YU. (2006). Evrystycheskye metody v dyzayne odezhdy [Heuristic methods in clothing design].

Uchebno-metodycheskoe posobye, Blahoveshchensk: Amurskyy hos. un-t, 60 s. https://irbis.amursu.ru/

DigitalLibrary/AmursU_Edition/428.pdf [in Russian]

Valʹkova, N.P. (2015). Effektyvnostʹ prymenenyya metodov évrystyky v protsesse obuchenyya dyzaynerov

[Effectiveness of the application of heuristic methods in the process of training designers]. Vestnyk Sankt-

Peterburskoho unyversyteta. Ser. 15 Vyp.1, S. 164-175. https://artsjournal.spbu.ru/article/view/2321 [in Russian]

Hubalʹ, B.I. (2011). Kompozytsiya v dyzayni [Composition in design]. Odno-, dvo- i tryvymirnyy prostir:

Volume 2 (2) 2021Professional Art Education

navchalʹnyy posibnyk, Ternopilʹ, 240 s. [in Russian]

Kostenko, T.V. (2003). Osnovy kompozytsiyi ta trymirnoho formoutvorennya [Basics of composition and

three-dimensional shaping]. Navchalʹno-metodychnyy posibnyk. Kharkiv, 256 s. https://cusu.edu.ua/images/art/

kaf_obazotv_mistectva/navch_metod_zabez/bakalavr/Silab_osn_form_ta_konstr.pdf [in Russian]

Lyakh, V.M. (2019). Evrystychni metody proektuvannya v haluzi arkhitektury ta mistobuduvannya:

navchalʹnyy posibnyk [Heuristic design methods in the eld of architecture and urban planning: a study

guide].,119 s. [in Russian]

Oliynyk, V., & Boltenkov, A. (2021). Shlyakhy pidvyshchennya efektyvnosti zasvoyennya funktsionalu

hrachnykh redaktoriv (na materialakh navchalʹnoho praktykumu z dystsypliny «Kompʺyuterni tekhnolohiyi v

dyzayni») [Ways to improve the eciency of mastering the functionality of graphic editors (on the materials of the

training workshop on the discipline "Computer technologies in design")]. Demiurh: ideyi, tekhnolohiyi, perspektyvy

dyzaynu, 4(2), 276–290. https://doi.org/10.31866/2617-7951.4.2.2021.246853 [in Ukrainian]

Chuprina, N.V. (2017). Suchasni tekhnolohiyi dyzayn-diyalʹnosti: navch [Modern technologies of design

activities: teaching]. posib., 416 s. https://er.knutd.edu.ua/bitstream/123456789/8567/2/20171018_101_0079.pdf

[in Ukrainian]

Надійшла до редакції / Received: 29.08.21

Рекомендовано до друку / Accepted: 29.09.2021

The purpose of the article is review, analysis and practical coverage of heuristic methods in

the performance of control practical tasks in design disciplines.

Methods & methodology. Based on the principle of the sequence of consistent information,

methods of heuristic analysis, interpretation and stylization, the method of associations, the

effectiveness of training designers in higher educational institutions is determined, creative search

is activated, skills of graphic, plastic, gurative, integral form formation are developed.

The scientic novelty of the article lies in the denition and specication of a set of heuristic

methods that can more effectively inuence the process of training future designers, help to

reveal students’ individual abilities, develop artistic thinking, taste, imagination, and courage to

experiment.

Results. The essence of heuristic learning methods in the performance of practical tasks in

design disciplines is revealed. A set of tasks from the course «Fundamentals of composition» (color

science, form formation) using heuristic methods (heuristic analysis, interpretation and stylization,

method of associations, etc.) are highlighted. Examples of creating three-dimensional compositions

through development ideas and options for transforming dots into lines, lines into spots, spots into

volume with the use of meter and rhythm are provided. The effectiveness of the presented tasks

in creating decorative compositions from any materials and techniques has been proven: stained

glass, tapestry, appliqué, intarsia, painting, sketches of an abstract mini collection of clothes, etc.

Conclusions. The use of heuristic methods (heuristic analysis, interpretation and stylization,

the method of associations, etc.) in the performance of practical tasks on the basics of composition

(color science, form formation) helps to nd individual abilities in a student, to reveal and develop

artistic thinking, taste, imagination, courage to experiment, without which creative activity of

the designer is impossible. The effectiveness of the presented tasks is determined in the creation

of decorative compositions from any materials and techniques: stained glass, tapestry, appliqué,

intarsia, painting, sketches of an abstract mini collection of clothes, etc.

Keywords: design, composition, heuristics, heuristic methods, form formation, color science.

USE OF HEURISTIC METHODS IN PERFORMING

PRACTICAL TASKS IN DESIGN DISCIPLINES

Candidate of art studies, associate professor

Department of Design, H.S. Skovoroda Kharkiv

National Pedagogical University,

Kharkiv, Ukraine

еmail: olga4omela@gmail.com

https://orcid.org/0000-0001-7023-9373

DOI 10.34142/27091805.2021.2.02.04

Professional Art Education Volume 2 (2) 2021 Scientic Journal

Volume 2 (2) 2021Professional Art Education

УДК УДК 004.92:004.73

DOI 10.34142/27091805.2021.2.02.05

РОЗРОБКА UX/UI ДИЗАЙНУ САЙТУ ФАКУЛЬТЕТУ

МИСТЕЦТВ ХНПУ ІМЕНІ Г.С.СКОВОРОДИ

доктор педагогічних наук, професор ка-

федри дизайну Харківського національ-

ного педагогічного університету імені

Г.С. Сковороди,

Харків, Україна

email: melennaznv@gmail.com

https://orcid.org/0000-0002-3083-1070

В роботі розглянуто тенденції UX/UI дизайну освітніх сайтів закладів вищої освіти в Україні.

Проаналізовано сайти факультетів мистецької освіти щодо юзабіліті та структурних елементів. Вио-

кремлено необхідні аспекти для розробки дизайну сайту факультету мистецтв Харківського національ-

ного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Використовувалися такі методи дослідження, як

предметно-аналітичний для вивчення структурних та ілюстративних джерел; термінологічний прий-

ом для однозначного розуміння істотних ознак дизайну; психологічний метод вербального визначення

характеру зорового відчуття від фінальної стадії розробки дизайну сайту. Виявленні сучасних тенденцій

UX/UI дизайну у розробці сайтів мистецького спрямування. Виокремленні необхідних структурних еле-

ментів розробки сайту факультету мистецтв Харківського національного педагогічного університету

імені Г.С. Сковороди.

Результати дослідження довели, що для розробки UX/UI дизайну сайту факультету мистецтв

ХНПУ імені Г.С. Сковороди необхідно використовувати різні структурні елементи такі як: емоційний ди-

зайн (використання візуально «живих» елементів для спонукання виникнення почуттів та реакції від

користувачів); геометрична структура (використання класичних геометричних елементів для акцен-

туації); дизайн із розділеним екраном (використання умовно розділеного екрану на дві панелі контенту,

що згортається у вертикальний блок в адаптивному дизайну); збільшення змісту тексту (повернення

багаторівневих заголовків тощо); нові шрифти (уникнення класики і використання засічок, зміна розміру

від слова до слова, використання напівпрозорого шрифту із перекриттям непрозорого, додавання жирно-

го та курсивного нарису); адаптація під нові гаджети (забезпечення якісними збільшеними зображення-

ми для адаптивного дизайну); унікальна мікровзаємодія (наявність тактильних оглядів у адаптивному

дизайні, тобто можливість змінювати відтінок для різних станів програми, візуалізацію завантаження

потрібної сторінки, додавання анімації під час переходу, наявність оригінальної реакції на натискання

певних кнопок на сайті).

Ключові слова: UX/UI дизайн, тенденції UX/UI дизайну, юзабіліті, структура сайту, айдентика,

адаптивний дизайн.

Постановка проблеми та її зв’язок з важли-

вими науковими та практичними завданнями.

Пандемія COVID-19 змусила заклади освіти пере-

йти на дистанційну та змішану форму навчання.

Багато закладів вищої освіти у всьому світі запу-

стили віртуальні університети (Кембриджський,

Оксфордський та інші університети), що значно

розширило доступ до навчання абітурієнтів з

будь-якої точки світу та стрімко підвищило кон-

куренцію серед закладів освіти. Освітні послу-

ги активно пропонуються як під час прийому

абітурієнтів так і у весь період навчання і чим

зручніше, зрозуміліше та візуально комфортно

розроблено сайт університету, факультету, ка-

федри, тим вище імідж університету на загаль-

носвітовій арені, і, відповідно, більше шансів

зацікавити потрібну цільову аудиторію. Сьогод-

ні, одним із провідних завдань університетів є

підвищення їх конкурентоспроможності на рин-

ку освітніх послуг шляхом постійної роботи над

розвитком та підтримкою іміджу та бренду, що

узгоджуються зі стратегічними цілями універси-

тету. Безумовно, безпосередню профорієнтаційну

роботу, щодо залучення абітурієнтів, здійснює

факультет та його відповідні кафедри. У межах

даної статті ми опікуємось удосконаленням сайту

Professional Art Education Volume 2 (2) 2021 Scientic Journal

факультету мистецтв. Такі аспекти зумовлюють

необхідність визначення сучасних тенденцій UX/

UI дизайну сайтів освітніх закладів у зазначено-

му напрямку та удосконалення існуючого ди-

зайну сайту факультету мистецтв Харківського

національного педагогічного університету імені

Г.С. Сковороди.

Аналіз основних досліджень і публікацій.

На даний момент питання дизайну освітніх

сайтів є цікавим але недостатньо дослідженим

напрямком. Так у науковій роботі О. Забарної та

О. Соловйової (2013) досліджуються питання ак-

туальності розробки веб-сторінок освітніх сайтів

та сайт розглядається як інструмент комунікації.

У роботі Т. Пишкайло (2017) наголошено на важ-

ливості використання «айдентики» в сучасному

веб-дизайні. Дослідження О. Кунгурцевої (2017)

присвячені загальним вимогам до сайтів закладів

освіти. Л. Боднар (2019) зазначила методичні ре-

комендації щодо створення інтернет-сайту освіт-

нього закладу, розкрив особливості сайтів за при-

значенням, подано покрокові дії, а саме: розробка

структур, дизайну, макету, головної сторінки, ди-

наміки, тестування сайту. М. Рудний (2014) у своїй

роботі розглянув розробку програмного забезпе-

чення сайту кафедри програмного забезпечення.

Формулювання цілей та завдань статті.

Метою роботи є удосконалення існуючого дизай-

ну сайту факультету мистецтв Харківського на-

ціонального педагогічного університету імені Г.С.

Сковороди. Відповідно до мети було визначено

наступні завдання: 1. Проаналізувати освітні сай-

ти ЗВО України у напрямку мистецької освіти. 2.

Схарактеризувати сучасні тенденції UX/UI дизай-

ну у розробці сайтів мистецького спрямування. 3.

Виокремити необхідні структурні елементи сайту

факультету мистецтв Харківського національно-

го педагогічного університету імені Г.С. Сковоро-

ди.

Виклад основного матеріалу. Сьогодні сайт

є «візитною карткою» будь-якої установи та не-

обхідною умовою для ефективної взаємодії з ко-

ристувачами. Просування освітніх послуг у су-

часному світі здійснюється не тільки за рахунок

проведення різноманітних профорієнтаційних

заходів, але й у мережі Інтернет, де освітні устано-

ви демонструють віртуальну активність, розкри-

вають власні конкурентні переваги для потенцій-

ної аудиторії.

Дослідниця О. Кунгурцева (2017) зазначає,

що для всіх сайтів закладів освіти, наскільки б

вони не були специфічними у своїх напрямках, є

загальні вимоги:

- на сайті повинна дотримуватися грамотна

композиція тексту та картинок, щоб у відвідувача

не було відчуття дискомфорту;

- дизайн повинен відповідати останнім

тенденціям web-дизайну, з метою підтримки

іміджу вузу та створення довірливих відносин у

абітурієнтів;

- навігація повинна бути чіткою та інтуїтив-

но зрозумілою користувачеві, щоб він не «заблу-

кав» на сайті у пошуках інформації;

- якщо заклад має співпрацю з іноземними

вузами, а також до навчання запрошуються іно-

земні студенти, потрібна можливість перекладу

мови сайту;

- для можливості інклюзивного навчання

студентів сайт також повинен надати можли-

вості для зручного перегляду сайту;

- колірна палітра, шрифти повинні відповіда-

ти фірмовому стилю закладу

З метою виявлення спільних елементів про-

аналізуємо сайти ЗВО у напрямку мистецької

освіти. Сайт Львівської національної академії

мистецтв (2021) має простий дизайн та інтуїтив-

но зрозумілий інтерфейс (див. рис. 1). Містить

певні блоки, а саме: Головна, Загальна інформа-

ція про факультет, Навчання, Факультети, Твор-

чість. Графічні елементи гармонійно виконані,

дотримано єдиний стиль виконання, гармоній-

но підібрано кольорову палітра (червоно-сіра

палітра) та шрифти Noto Sans та Roboto Condensed,

які зараз є актуальними. Сайт є адаптивним, що

полегшує користування з мобільних пристроїв.

Сайт факультету мистецтв Національного

педагогічного університету імені М.П. Драгомано-

ва (2021) виглядає менш сучасно і спроектований

не у корпоративному стилі основного сайту (див.

рис. 2). Сайт дотримано у стандартній структурі,

інтерфейс є інтуїтивно зрозумілим з можливі-

стю переходу на будь-яку сторінку сайту із кож-

ного розділу. Сайт містить усі необхідні блоки:

Про факультет, Освітні послуги, Електронний

деканат, Освітні ресурси, Наука, Конкурси та фе-

стивалі. Використовується блакитно-біла кольо-

рова палітра. Однак, у дизайні сайту застосовано

шрифти Vernada та Arial Black, які є не актуаль-

ними і дуже схожими за загальним ознаками,

що робить їх поєднання не раціональним. Також,

до шрифтів додано тіні, що ускладнює читабель-

ність тексту. Іконки не мають загального стилю

дизайну. Сайт має адаптивний дизайн інтерфей-

су під різні пристрої.

Volume 2 (2) 2021Professional Art Education

Рис. 1. Сайт факультету дизайну ЛНАМ

Рис. 2. Сайт факультету мистецтв НПУ М.П. Драгоманова

Professional Art Education Volume 2 (2) 2021 Scientic Journal

Київський національний університет технологій та дизайну (2021) має не зовсім зрозумілий інтер-

фейс та навігацію по сайту, однак присутня форма пошуку (див. рис. 3). Основні блоки не достатньо чітко

виокремлено, що ускладнює пошук інформації. Іконки обрано в єдиному стилі, однак кольорова палітра

є неузгодженою, не враховано контрастність шрифту відповідно до тла, що ускладнює читабельність

тексту. У дизайні сайту використано сучасний шрифт Segoe UI. Рядок меню закріплено, що є дуже зруч-

ним при скролінгу. Сайт має адаптивний дизайн, що є зручним для доступу з мобільних пристроїв.

Рис. 3. Сайт факультету дизайну КНУТД

Сайт факультету мистецтв ХНПУ імені Г.С. Сковороди (2021) має необхідну структуру, однак вимагає

удосконалення, оскільки має певні недоліки: відсутність переходу на сторінки діючих кафедр на сторін-

ці факультету; не достатньо інформативний блок щодо керівництва факультету; блоки Абітурієнту, Ро-

бочі програми, Новини мають односторонній перехід без можливості повернення на головну сторінку

факультету; рядок меню зафіксований (зникає при скролінгу); використано стандартні для текстових

документів шрифти Times New Roman та Arial (шрифт з засічками та без), які втратили актуальність; сайт

не підтримує адаптивність; іконки не відповідають загальному стилю сайту (див. рис. 4).

Volume 2 (2) 2021Professional Art Education

Рис. 4. Сайт факультету мистецтв ХНПУ імені Г.С. Сковороди

Для виявлення необхідних структурних еле-

ментів сайту факультету мистецтв схарактеризує-

мо сучасні тенденції UX/UI дизайну у розробці сай-

тів мистецького спрямування.

1. Емоційний дизайн. Використання візу-

ально «живих» елементів для спонукання виник-

нення почуттів та реакції від користувачів.

2. Геометрична структура. Використання

класичних геометричних елементів для акценту-

ації.

3. Дизайн із розділеним екраном. Викори-

стання умовно розділеного екрану на дві панелі

контенту, що згортається у вертикальний блок в

адаптивному дизайну.

4. Більше тексту. Повернення багаторівне-

вих заголовків. Текст повинен бути вибраним

елементом, який надає користувачам більше ін-

формації з першого заходу на сторінку.

5. Нові шрифти. Уникнення класики і ви-

користання засічок, зміна розміру від слова до

слова, використання напівпрозорого шрифту із

перекриттям непрозорого. Додавання жирного та

курсивного нарису.

6. Адаптація під нові гаджети. Забезпечен-

ня якісними збільшеними зображеннями для

адаптивного дизайну.

7. Унікальна мікровзаємодія. Наявність так-

тильних оглядів у адаптивному дизайні, тобто

можливість змінювати відтінок для різних станів

програми, візуалізацію завантаження потрібної

сторінки, додавання анімації під час переходу,

наявність оригінальної реакції на натискання

певних кнопок на сайті (Webpromo, 2021).

Ураховуючи вищезазначене виокремимо не-

обхідні аспекти, які будемо ураховувати у процесі

розробки дизайну сайту факультету мистецтв

Professional Art Education Volume 2 (2) 2021 Scientic Journal

Харківського національного педагогічного універ-

ситету імені Г.С. Сковороди, а саме використання:

геометричних елементів, дизайну із розділеним

екраном, нових шрифтів, лаконічного контенту,

елементів стилізації, айдентики, адаптивного ди-

зайну, розробка чіткої композиції сайту, структу-

ри та ієрархії елементів.

Висновки. Отже, проведений аналіз сайтів

факультетів мистецького напрямку та сучасних

тенденції у розробці дизайну освітніх сайтів до-

зволив виявити спільні компоненти у дизайні,

необхідні структурні елементи та аспекти для ро-

зробки сайту факультету мистецтв Харківського

національного педагогічного університету імені

Г.С. Сковороди.

Перспективами подальших досліджень є

пошук оптимальних рішень щодо удосконалення

сайту факультету мистецтв Харківського націо-

нального педагогічного університету імені Г.С. Ско-

вороди, а саме: досягнення найвисокої швидкості

завантаження, вдосконалення структури сайту для

користувацької зручності, наповнення сторінок

цікавим та корисним контентом, згідно з вимо-

гами Гуґла та з використанням відповідних мета-

даних; розкрутка або лінкбілдінг, що базується на

побудові якісних зв’язків з іншими авторитетними

сайтами, збільшенні кількості зовнішніх посилань

на ресурс тощо.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Dongting, J. (2021). Professional Competence as the Main Factor of Training Future Specialists in Graphic

Design. Professional Art Education, 2(1), 20–27. https://doi.org/10.34142/27091805.2021.2.01.03

Hladun, О. (2019). The preparation model of a future teacher for the upbringing of teenagers with a low

status in the student team. Scientic Issues of Vinnytsia State M. Kotsyubynskyi Pedagogical University. Section:

Pedagogics and Psychology, 216(58), 63–68. https://doi.org/10.31652/2415-7872-2019-58-63-68

Webpromo (2021). Тренди UI/UX дизайну на 2022 рік: 15 актуальних інновацій. Retrieved from: https://

web-promo.ua/blog/trendy-uxui-dizajna-na-2022-god-15-aktualnyh-innovacij

Боднар, Л. В. (2019). Методичні рекомендації щодо створення Інтернет-сайту освітнього закладу.

Retrieved from: http://dspace.pdpu.edu.ua/bitstream/123456789/2567/3/Bodnar.pdf

Забарна, Е. М., Соловьева, Е. Ю. (2013). Система та критерії маркетингового аналізу сайтів ви-

щих навчальних закладів. Ефективна економіка, 1. Retrieved from: http://www.economy.nayka.com.

ua/?op=1&z=1748

Зеленюк, О. (2019). Веб-дизайн в контексті формування візуальної культури віртуального середови-

ща. Молодий вчений, 1 (65), 23-26. https://doi.org/10.32839/2304-5809/2019-1-65-6

Кунгурцева, О.Н. (2017). Интернет-сайт учреждения высшего образования как инструмент повыше-

ния эффективности продвижения предлагаемых образовательных услуг на мировых рынках. Экспорт об-

разования, 1. 24-27.

Пышкайло, Т. С. (2017). Создание веб-сайта для мастерской деревянных изделий «Nat Wood» (випуск-

на кваліфікаційна робота бакалавра). Retrieved from: http://elib.sfu-kras.ru/handle/2311/34788

Рудний, М. М. (2014). Розробка програмного забезпечення сайту кафедри програмного забезпечен-

ня (курсовий проект). Retrieved from: http://inmad.vntu.edu.ua/portal/static/86B4CE19-2274-4422-862D-

DD2CAF2DFF4C.pdf

Сайт Львівської національної академії мистецтв (2021). Retrieved from: https://lnam.edu.ua/uk/design.

html

Сайт факультету дизайну КНУТД (2021). Retrieved from: https://knutd.edu.ua/university/faculties/design

Сайт факультету мистецтв НПУ М.П. Драгоманова (2021). Retrieved from: https://fm.npu.edu.ua

Сайт факультету мистецтв ХНПУ імені Г.С. Сковороди. (2021). Retrieved from: http://hnpu.edu.ua/

division/kafedra-dizaynu

Volume 2 (2) 2021Professional Art Education

REFERENCE

Dongting, J. (2021). Professional Competence as the Main Factor of Training Future Specialists in Graphic Design.

Professional Art Education, 2(1), 20–27. https://doi.org/10.34142/27091805.2021.2.01.03 [in Ukrainian]

Hladun, О. (2019). The preparation model of a future teacher for the upbringing of teenagers with a low status in

the student team. Scientic Issues of Vinnytsia State M. Kotsyubynskyi Pedagogical University. Section: Pedagogics and

Psychology, 216(58), 63–68. https://doi.org/10.31652/2415-7872-2019-58-63-68 [in English]

Webpromo (2021). Trendy UI/UX dyzaynu na 2022 rik: 15 aktualʹnykh innovatsiy [UI/UX design trends for 2022: 15

current innovations]. Retrieved from: https://web-promo.ua/blog/trendy-uxui-dizajna-na-2022-god-15-aktualnyh-

innovacij [in Ukrainian]

Bodnar, L. V. (2019). Metodychni rekomendatsiyi shchodo stvorennya Internet-saytu osvitnʹoho zakladu [Methodical

recommendations for creating an Internet site of an educational institution]. Retrieved from: http://dspace.pdpu.edu.ua/

bitstream/123456789/2567/3/Bodnar.pdf [in Ukrainian]

Zabarna, E. M., Solovʹeva, E. YU. (2013). Systema ta kryteriyi marketynhovoho analizu saytiv vyshchykh navchalʹnykh

zakladiv [System and criteria of marketing analysis of websites of higher educational institutions]. Efektyvna ekonomika,

Retrieved from: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=1748 [in Ukrainian]

Zelenyuk, O. (2019). Veb-dyzayn v konteksti formuvannya vizualʹnoyi kulʹtury virtualʹnoho seredovyshcha [Web

design in the context of the formation of visual culture of the virtual environment]. Molodyy vchenyy, 1 (65), 23-26. https://

doi.org/10.32839/2304-5809/2019-1-65-6 [in Ukrainian]

Kunhurtseva, O.N. (2017). Ynternet-sayt uchrezhdenyya vyssheho obrazovanyya kak ynstrument povyshenyya

éffektyvnosty prodvyzhenyya predlahaemykh obrazovatelʹnykh usluh na myrovykh rynkakh [The Internet site of a higher

education institution as a tool for increasing the effectiveness of the promotion of offered educational services on world

markets]. Éksport obrazovanyya,1. 24-27. [in Russian]

Pyshkaylo, T. S. (2017) Sozdanye veb-sayta dlya masterskoy derevyannykh yzdelyy «Nat Wood» (vypuskna

kvalikatsiyna robota bakalavra) [Creation of a website for the workshop of wooden products «Nat Wood» (bachelor

graduation thesis)]. Retrieved from: http://elib.sfu-kras.ru/handle/2311/34788 [in Ukrainian]

Rudnyy, M. M. (2014) Rozrobka prohramnoho zabezpechennya saytu kafedry prohramnoho zabezpechennya

(kursovyy proekt) [Development of software for the website of the software department (course project)]. Retrieved from:

http://inmad.vntu.edu.ua/portal/static/86B4CE19-2274-4422-862D-DD2CAF2DFF4C.pdf [in Ukrainian]

Sayt Lʹvivsʹkoyi natsionalʹnoyi akademiyi mystetstv (2021) [The website of the Lviv National Academy of Arts].

Retrieved from: https://lnam.edu.ua/uk/design.html [in Ukrainian]

Sayt fakulʹtetu dyzaynu KNUTD (2021) [Site of the Faculty of Design of KNUTD]. Retrieved from: https://knutd.edu.ua/

university/faculties/design [in Ukrainian]

Sayt fakulʹtetu mystetstv NPU M.P. Drahomanova (2021) [The website of the Faculty of Arts of the NPU of M.P.

Drahomanova]. Retrieved from: https://fm.npu.edu.ua [in Ukrainian]

Sayt fakulʹtetu mystetstv KHNPU imeni H.S. Skovorody (2021) [The site of the Faculty of Arts in H.S. Skovoroda Kharkiv

National Pedagogical University]. Retrieved from: http://hnpu.edu.ua/division/kafedra-dizaynu [in Ukrainian]

Надійшла до редакції / Received: 01.09.21

Рекомендовано до друку / Accepted: 29.09.2021

Professional Art Education Volume 2 (2) 2021 Scientic Journal

The main aim of the article is the improvement of the existing design of the Faculty of Arts

of H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University website.

Methods & methodology. Such research methods as subject-analytical for studying

structural and illustrative sources; a terminological technique for a clear understanding of the

essential features of design; a psychological method of verbal determination the nature of the

visual sensation from the nal stage of site design development were used.

The scientic novelty consists in the comprehensive analysis of educational sites of higher

education institutions of Ukraine in the direction of art education. Identication of modern trends in

UX/UI design in the development of artistic sites. Highlighting the necessary structural elements of

the development of the Faculty of H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University website.

The results of the study proved that for the development of the UX/UI design of the website

of the Faculty of Arts of the H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University it is necessary

to use various structural elements, such as: emotional design (use of visually «live» elements to

induce feelings and reactions from users); geometric structure (use of classic geometric elements for

accentuation); split-screen design (using a conditionally split-screen design (using a conditionally

split screen into two panels of content that collapses into a vertical block in responsive design);

increasing the content of the text (returning multi-level headings, etc.); new fonts (avoiding the

classics and using serifs, changing the size from word to word, using a semi-transparent font

overlapping an opaque one, adding bold and italic writing); adaptation to new gadgets (providing

high-quality enlarged images for adaptive design); unique micro-interaction (the presence of tactile

reviews in adaptive design, i.e. the ability to change the shade for different states of the program,

visualization of loading the desired page, adding animation during the transition, the presence of

an original reaction to pressing certain buttons on the site).

Keywords: UX/UI design, UX/UI design trends, usability, site structure, identity, adaptive

design.

UX/UI DEVELOPMENT OF THE WEBSITE DESIGN OF

THE FACULTY OF ARTS OF THE H.S. SKOVORODA

KHARKIV NATIONAL PEDAGOGICAL UNIVERSITY

Doctor of Pedagogical Sciences, professor of

Design Department H.S. Skovoroda Kharkiv

National Pedagogical University

Kharkiv, Ukraine

email: melennaznv@gmail.com

https://orcid.org/0000-0002-3083-1070

DOI 10.34142/27091805.2021.2.02.05

Professional Art Education : наук. журн. / Харків. нац. пед. ун-т імені Г.С. Сковороди;

[редкол.: О. О. Матвєєва (голов. ред.) та ін.]. – Харків. – 2021. – № 2(2). – 50 с.

Технічний редактор – Фомін В.В.

Дизайн обложки: Владислав Скляров

Мови видання: українська, англійська.

Professional Art Education: Scientic Journal / H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University ; [editor:

Olha Matvieieva (editor in chief) and others]. – Kharkiv. – 2021. – № 2 (2). – 50 p.

Technical editor - Volodymyr Fomin

Cover design: Skliarov Vladyslav

Publication languages: Ukrainian, English.