УДК 37.01/.09:378:745/749+331.5:477

МЕТОДИ ВИКЛАДАННЯ МИСТЕЦЬКИХ ДИСЦИПЛІН У ПІДГОТОВЦІ ЗДОБУВАЧІВ

СПЕЦІАЛЬНОСТІ «ГРАФІЧНИЙ ДИЗАЙН»: УКРАЇНСЬКИЙ РИНОК ПРАЦІ

ТА ДОСВІД НАКККІМ

Бобренко Ростислав

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри

графічного дизайну Національної академії

керівних кадрів культури і мистецтв,

Київ, Україна

email: rbobrenko@dakkkim.edu.ua

Сліпіч Анатолій

Заслужений діяч мистецтв України,

доцент кафедри графічного дизайну

Національної академії керівних кадрів

культури і мистецтв, Київ, Україна

email: aslipich@dakkkim.edu.ua

На підґрунті вітчизняної та зарубіжної мистецької педагогіки висвітлено методику викладання

мистецьких дисциплін для майбутніх графічних дизайнерів у контексті сучасних умов українського

ринку праці та змішаного формату навчання. Проаналізовано нормативно-правову базу функціо-

нування сфери дизайну, креативних індустрій та вищої освіти в умовах воєнного стану, а також

окреслено специфіку підготовки здобувачів графічного дизайну в Національній академії керівних

кадрів культури і мистецтв.

Мета дослідження полягає в узагальненні методики викладання мистецьких дисциплін для

майбутніх графічних дизайнерів в умовах сучасного українського ринку праці на прикладі досвіду

викладачів НАКККіМ.

Методи дослідження ґрунтуються на аналізі науково-педагогічної літератури, норматив-

но-правових документів, порівнянні вітчизняних і зарубіжних педагогічних підходів, а також узагаль-

ненні авторського досвіду викладання мистецьких дисциплін.

Наукова значимість дослідження полягає в систематизації методів викладання мистецьких

дисциплін для майбутніх графічних дизайнерів в умовах воєнного стану та змішаного навчання; у

виокремленні організаційної, змістової та творчої груп педагогічних методів; а також в узагаль-

ненні авторської методики, побудованої на професійних етапах графічного дизайн-проєктування.

Результати дослідження засвідчили, що сучасна підготовка графічних дизайнерів потребує

поєднання традиційних мистецько-педагогічних підходів із практикоорієнтованими методами,

спрямованими на адаптацію студентів до реальних умов професійної діяльності. Визначено ефек-

тивність проблемних завдань, проєктної діяльності, наставництва практиків, використання циф-

рових платформ і змішаного формату навчання. Запропонована методика передбачає проходження

основних етапів професійної діяльності графічного дизайнера: вибір теми проєкту, створення брифу,

аналіз прототипів, формування концепції та мудборду, фор-ескізування та представлення чисто-

вого варіанта дизайн-рішення на мокапах або в матеріальному вигляді..

Висновки. Доведено, що методика викладання мистецьких дисциплін для майбутніх графічних

дизайнерів має враховувати актуальні умови функціонування ринку праці, специфіку воєнного стану

Bobrenko Rostyslav

Candidate of Pedagogical Science, Assistant

Professor of the Department of Choreography,

H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical

University, Kyiv, Ukraine

email: o.tishchenko@hnpu.edu.ua

Slipich Anatolii

Assistant Professor, Institute of Design

and Advertising, National Academy

of Culture and Arts Management,

Kyiv, Ukraine

email: aslipich@dakkkim.edu.ua

DOI https://doi.org/10.34142/27091805.2026.7.01.05

This work is licensed under a Creative Commons Attribution

4.0 International

Professional Art Education Volume 7 (1) 2026

Scientic Journal

та змішаного навчання. Поєднання художньо-творчих, організаційних і практикоорієнтованих

методів сприяє формуванню конкурентоспроможного фахівця, здатного до професійної діяльності у

сучасному дизайнерському середовищі.

Ключові слова: мистецька педагогіка; дизайн-освіта;, мистецькі дисципліни; методика; ринкові

умови; НАККККіМ.

Бобренко Ростислав & Сліпіч Анатолій

TEACHING METHODS OF ART DISCIPLINES IN THE TRAINING OF HIGHER EDUCATION

STUDENTS IN GRAPHIC DESIGN: THE UKRAINIAN LABOR MARKET AND

THE EXPERIENCE OF NAKKKIM

Based on the achievements of Ukrainian and foreign art pedagogy, the article highlights the methodology of

teaching art disciplines to future graphic designers in the context of contemporary conditions of the Ukrainian

labor market and blended learning. The regulatory and legal framework governing the elds of design, creative

industries, and higher education under martial law is analyzed, and the specic features of training graphic

design students at National Academy of Culture and Arts Management in Ukraine are outlined.

The purpose of the study is to generalize the methodology of teaching art disciplines to future graphic

designers under the current conditions of the Ukrainian labor market, based on the experience of teachers at

NAKKKiM.

Research methods include the analysis of scientic and pedagogical literature, regulatory and legal

documents, comparison of Ukrainian and foreign pedagogical approaches, and generalization of the authors’

teaching experience in art disciplines.

Scientic signicance of the study lies in the systematization of methods for teaching art disciplines to

future graphic designers under martial law and blended learning conditions; in distinguishing organizational,

content-based, and creative groups of pedagogical methods; as well as in summarizing the author’s methodology

built upon the professional stages of graphic design project development.

Research results demonstrated that contemporary graphic designer training requires the combination of

traditional artistic and pedagogical approaches with practice-oriented methods aimed at adapting students to

real professional conditions. The effectiveness of problem-based tasks, project activities, practitioner mentoring,

digital platforms, and blended learning formats has been identied. The proposed methodology involves the

implementation of the main stages of professional graphic design activity: selecting a project topic, creating a

brief, analyzing prototypes, developing a concept and mood board, pre-sketching and presenting the nal design

solution on mockups or in material form.

Conclusions. The study proves that the methodology of teaching art disciplines to future graphic designers

should take into account current labor market conditions, the specics of martial law, and blended learning. The

integration of artistic-creative, organizational, and practice-oriented methods contributes to the formation of a

competitive specialist capable of professional activity in the contemporary design environment.

Keywords: art pedagogy, design education, art disciplines, methodology, martial law in Ukraine, market

conditions, NAKKKKiM.

Volume 7 (1) 2026Professional Art Education p-ISSN-2709-1791e-ISSN-2709-1805

Bobrenko Rostyslav & Slipich Anatolii

Постановка проблеми та її зв’язок з

важливими науковими чи практичними

завданнями. Процеси на ринку дизайнерських

послуг в умовах російської агресії проти Украї-

ни відбиваються і на методиці викладання ми-

стецьких дисциплін для підготовки графічних

дизайнерів: фокусуємо увагу на оптимізації пе-

дагогічних методів, що узгоджені з можливостя-

ми здобувачів, викладачів, навчальних закладів

і відповідають вимогам інституційних органів

до ЗВО стосовно організації освітнього процесу

в екстремальній ситуації, а також побажанням

стейкхолдерів до освітніх програм тощо.

Мистецькі дисципліни є провідними в за-

безпеченні фахової підготовки графічних дизай-

нерів, тому їх навчально-методичне підґрунтя

є повсякчас у пріоритеті. При цьому викладач

перманентно корегує частину методів і засобів

впровадження мистецьких дисциплін відповід-

но до мінливих умов воєнного стану та тенден-

цій у запитах ринку праці.

Аналіз основних досліджень і публікацій.

У сучасних умовах до загальнодержавних нор-

мативних документів, що регулюють сферу ви-

щої освіти, зокрема Закону України «Про вищу

освіту» та розпорядження Кабінету Міністрів

України «Про схвалення Стратегії розвитку ви-

щої освіти в Україні на 2022–2032 рр.», додалися

й інші правові акти, серед яких Закон України

«Про правовий режим воєнного стану», наказ

МОН «Про деякі питання організації роботи за-

кладів фахової передвищої та вищої освіти на

час воєнного стану», лист «Про функціонування

галузі освіти в умовах воєнного стану» та інші.

Крім того, заклади вищої освіти ухвалюють

власні нормативні документи, спрямовані на

регулювання освітнього процесу в цей період,

зокрема пролонгований наказ «Про організацію

освітнього процесу в Академії у 2024–2025 на-

вчальному році» (Про організацію, 2024). Вказа-

на юридична база визначає як міжінституційну

взаємодію, так і внутрішню діяльність універси-

тетів відповідно до умов воєнного стану.

Методичні аспекти викладання мистець-

ких дисциплін досліджувалися у різних контек-

стах: у науково-педагогічному (О. Рудницька,

Т. Раструба, Т. Турчин, Т. Фогель), у прикладно-

му, орієнтованому на підготовку митців-педаго-

гів (І. Зязюн; Т. Стратан, О. Горбенко; В. Орлов,

Т. Штайнер), у специфічному, спрямованому на

окремі художньо орієнтовані спеціальності (Н.

Бєлявіна, С. Дмитрюк, М. Пічкур, Н. Денькович),

а також у сфері графічного дизайну в ринко-

вих умовах (С. Алєксєєва, О. Баніт, О. Шевнюк).

Важливим джерелом стали також рекомендації

роботодавців і стейкхолдерів щодо змісту освіт-

ніх програм, зокрема ОП спеціальності 022 «Ди-

зайн» (Звіт щодо якості, 2024; Аналіз матеріалів

опитування, 2024).

Більшість праць підкреслюють гуманітар-

не та художнє підґрунтя підготовки майбут-

нього митця й педагога, наголошуючи на мі-

ждисциплінарності, синтезі мистецьких видів

та розширенні спектра дисциплін художнього

циклу (екранне, театральне, хореографічне ми-

стецтво). У працях поєднано традиційні підходи

з авторськими технологіями, напрацьованими

у професійній діяльності. Окремі дослідження

акцентують на відповідності ринковим потре-

бам: розвиток міжкультурних і маркетингових

компетентностей, опанування цифрових про-

грам та технологій, використання ШІ. Інші авто-

ри розглядають підготовку дизайнера як митця,

педагога й організатора креативної індустрії,

узагальнюючи зарубіжний досвід стартапів, ін-

теграції навчального й виробничого процесів,

апробації авторських курсів та психолого-педа-

гогічного забезпечення дисциплін для форму-

вання фахівців-педагогів у сфері дизайну.

Формулювання цілей і завдань статті.

Мета статті – висвітлення методики викладання

мистецьких дисциплін майбутнім графічним

дизайнерам у сучасних умовах українського

ринку праці на прикладі досвіду викладачів-ав-

торів НАКККіМ. Основними завданнями є: 1)

проаналізувати юридичну базу секторів кре-

ативної індустрії, зокрема дизайну, та вищої

освіти в сучасних умовах; 2) прослідкувати взає-

мозв’язок між методами мистецької педагогіки

й авторськими підходами в контексті підго-

товки графічних дизайнерів; 3) запропонувати

апробовану методику викладання мистецьких

дисциплін для здобувачів графічного дизайну.

Виклад основного матеріалу. Дизайн як

вид економічної діяльності за чинними нор-

мативними актами (Про заходи, 2020; Про за-

твердження Порядку, 2013; Про затвердження

переліку, 2023) належить до креативної інду-

стрії, так само, як образотворче мистецтво, яко-

му підпорядковується дизайн як напрям освіт-

Professional Art Education Volume 7 (1) 2026

Scientic Journal

ньої підготовки.

Креативні індустрії визначаються як види

економічної діяльності, спрямовані на створен-

ня доданої вартості та робочих місць через куль-

турне й мистецьке або креативне вираження, а

їхні продукти та послуги є результатом індиві-

дуальної творчості (Про внесення змін до Зако-

ну, 2018). Згідно з додатком до розпорядження

Кабінету Міністрів України, вони охоплюють 34

види економічної діяльності (Афенченко, 2023).

Методика (від грец. μέθοδος – «шлях через»)

у педагогічній науці розглядається як окрема

теорія дидактики, що стосується навчання кон-

кретної дисципліни. Вона визначає способи ор-

ганізації практичної та теоретичної діяльності

учасників освітнього процесу відповідно до змі-

сту навчального предмета (Гніденко, 2019).

Поняття «методика викладання у вищій

школі» трактуємо у руслі позиції В. Нагаєва та

М. Портян, які визначають її як напрям педаго-

гіки вищої освіти, що досліджує закономірності,

принципи, методи, форми та засоби навчання

й розвитку особистості під час викладання дис-

циплін у закладах вищої освіти (Нагаєв, 2018).

Методи викладання окремих предметів роз-

глядаються як взаємодія між викладачем і сту-

дентами, у процесі якої здійснюється передача

та засвоєння знань, умінь і навичок (Гніденко,

2019).

Педагогічні методи мистецьких дисциплін,

за Т. Фогель (2019), становлять систему навчаль-

но-виховних прийомів і способів взаємодії

учасників освітнього процесу, спрямованих на

засвоєння мистецтвознавчого матеріалу та ро-

звиток художньо-творчої діяльності.

У підготовці майбутніх графічних дизай-

нерів під час воєнного стану звернемо увагу

лише на кілька аспектів: методичні підходи до

викладання мистецьких дисциплін у нових ре-

аліях, що реалізують не тільки пряму функцію

– опанування предметного змісту, а й спрямову-

ють на професійну реалізацію в ринкових умо-

вах. Для цього ми наведемо досвід зарубіжних

і вітчизняних колег і свій власний, що не рідко

перегукується та уподібнюється.

Так, колеги з інших вишів, які забезпечують

підготовку графічних дизайнерів у період росій-

ської агресії вказують на дві актуальні форми –

дистанційну та змішану (Алєксєєва, 2020, 2021).

У цих умовах у вишах використовують між-

народні навчальні платформи (Там само), на-

приклад, Гугл клас-рум, Мудл, Тімс та ін, які

дозволяють не тільки розташовувати навчаль-

но-методичні матеріали для навчання та са-

монавчання, а й проводити відеоконференції,

формувати навчальну структуру за модулями й

окремими теоретично-практичними формами,

а також електронним журналом тощо. Окрім

цього, колеги (Гуз, 2022; McCarthy, 2010) вико-

ристовують месенджери (Вайбер, Інстаграм,

Фейсбук та ін.), які також мають вбудовані

мультимедійні можливості для оперативної ко-

мунікації з відео-, аудіоможливостями тощо.

Опанування художніх дисциплін у цілому

потребує організаційних, змістових і творчих

методів, які мають використовувати взаємно

викладачі та студенти в суб’єктно–суб’єктному

освітньому процесі.

Так, в організаційному контексті викладач

формує робочу навчальну програму на міждис-

циплінарній основі (Ніколаї, 2013; Баніт, 2012) з

фокусом на актуальні потреби ринку (Пічкур,

2025: 92; Алєксєєва, 2020, с. 9; 2025; Брильов, 2024,

Денькович, 2020, Штайнер, 2025): як інтегра-

ції дисциплінарних завдань із потенційними

та реальними завданнями проєктів зовнішніх

організацій, а також зацікавлення та можли-

вості студентів, тобто навчання через практику

(experiential learning) (Алєксєєва, 2020, с. 15; 2025).

Тож викладач використовує моніторинговий,

аналітичний, прикладний, інтерактивний ме-

тоди й індивідуальний підхід (О. Шевнюк услід

за М. Лещенко) (Шевнюк, 2006, Алєксєєва, 2020, с.

15; 2025), які конкретизуються, зокрема, в мето-

дах опитування, обговорення, а також загально-

структурному, при цьому останній покликаний

задати лише основний напрям освітньої роботи

та дати можливість проявити ініціативність

студентам.

Окрім співпраці зі студентами, в сучасних

конкурентних умовах викладача орієнтують на

постійне особистісне удосконалення в творчій

діяльності (Брильов, 2024) чи запрошують для

викладання дизайнерів-практиків, які є й по-

тенційними працедавцями (Алєксєєва, 2020, с.

15; Брильов, 2024), та/ чи проводять майстер-кла-

си із залученням таких фахівців (Пічкур, 2025;

Алєксєєва, 2021, 2025; Брильов, 2024).

Слід зазначити, що студенти мають мож-

ливість обирати дисципліни вільного вибору

Бобренко Ростислав & Сліпіч Анатолій

Volume 7 (1) 2026Professional Art Education p-ISSN-2709-1791e-ISSN-2709-1805

з інших напрямів. Це дозволяє розширювати

творчий досвід завдяки співпраці з представни-

ками інших спеціальностей у форматі project-

based learning (Алєксєєва, 2020, с. 15; 2025).

Важливим чинником є використання можли-

востей академічної мобільності — як у закла-

дах-партнерах, так і в інших освітніх установах,

відкритих до співпраці (Алєксєєва, 2020, 2025;

Брильов, 2024).

Додаткові можливості створює дошка

оголошень працедавців, що містить актуаль-

ні проєкти для організацій та галузі загалом

(Алєксєєва, 2020, с. 20–21). Студенти можуть про-

ходити стажування у компаніях і креативних

студіях, брати участь у тренінгах та воркшо-

пах (Пічкур, 2025; Алєксєєва, 2020, 2021, 2025).

Міжнародні практики, зокрема PBL та design

thinking, буткемпи, хакатони, онлайн-курси

(Алєксєєва, 2025), а також участь у професійних

дизайнерських виставках під керівництвом

практиків (Брильов, 2024) розширюють спектр

навчального досвіду.

Змістове наповнення освітнього процесу

передбачає виклад закономірностей і верифіко-

ваних тенденцій у дизайні. Важливим є дослід-

ження культурних традицій, зокрема локаль-

них, та їх адаптація у дизайнерській діяльності

(Ніколаї, 2013; Штайнер, 2025).

Особлива увага приділяється адаптова-

ності дизайнерських робіт до потреб цільо-

вої аудиторії. Розробка дизайн-проєктів здій-

снюється на основі оцінювання естетичних

якостей продукту, його функціональності

та ринкової привабливості (Штайнер, 2025).

Схвалюються проєкти з реальним брифом, тобто

створенням вимог до проєкту працедавцем-за-

мовником. Паралельно відбувається ознайом-

лення з технологіями брендингу та самопрезен-

тації (Алєксєєва, 2021, 2025).

У навчальному процесі застосову-

ються ситуаційні вправи за методикою

Life-Work-Planning, створення портфоліо,

а також виконання фріланс-проєктів (Піч-

кур, 2025; Брильов, 2024). Використовують-

ся комп’ютерні програми-симулятори, зо-

крема бізнес-симулятори (Штайнер, 2025).

Загалом підкреслюється перевага тісного зв’язку

освітнього процесу з виробництвом (Алєксєєва,

2020, с. 15; 2025).

Для підтримання постійного творчого духу

освітнього процесу колеги радять застосовувати

творчі методи. І. Зязюн, услід за О. Лосєвим (Зя-

зюн та ін., 2013), і В. Орлов, услід за Т. Кнайфом

(Мист. освіта, 2010), відзначають ефективність

активного «спілкування» з творами мистецької

спадщини через внутрішню діалогову форму.

Т. Раструба, услід за Є. Волчегорською та

О. Олексюк (Раструба, 2015), наголошує на ко-

мунікації, що ґрунтується на синкретичному за-

нуренні в художній образ завдяки творчим ана-

логіям та використанню суб’єктивних уявлень.

Педагоги-науковці наголошують на ви-

користанні методу проблемних завдань з ем-

піричним (Турчин, 2021; Дмитрюк, 2016), ре-

продуктивним (Фогель, 2019; Бєлявіна, 2019) і

творчим підходами (Зязюн, 2013; Рудницька,

2005; Раструба, 2015; Фогель, 2019; Шевнюк, 2006;

Стратан, Горбенко, 2007) за посередництвом

графічних редакторів (Баніт, 2012), що наближає

студента-дизайнера до реальних професійних

завдань і водночас дає можливість тренуватися

на запропонованих викладачем зразках тощо.

Для окреслення власної методики викла-

дання мистецьких дисциплін пропонуємо ту

низку дисциплін, яку викладаємо, і їх диферен-

ціацію за функціональними напрямами педаго-

гічних методів.

Так, дисципліни мистецького циклу –

«Шрифти і типографіка», «Комп’ютерне проєк-

тування», «Дизайн поліграфічних видань»,

«Візуальні комунікації», «Проєктування», –

викладаються для студентів 1, 2, 3 та 4 курсів

ОП «Графічний дизайн», відповідно частина їх

опановується очно («Шрифти і типографіка»,

«Комп’ютерне проєктування»), а решта має змі-

шаний формат («Проєктування», «Дизайн полі-

графічних видань», «Візуальні комунікації»).

Такі дидактичні умови спонукають викладача

обирати певний діапазон методів.

До організаційних методів у трьох форма-

тах (очному, дистанційному та змішаному), які

прийняті офіційно в НАКККіМ відповідно до рів-

ня курсу та поточної ситуації (Про організацію

освітнього процесу, 2024), основоположними є

навчально-методичні методи, зокрема, робочі

навчальні програми мистецьких дисциплін,

де обов’язково вказується міждисциплінар-

ний зв’язок і прослідковується відповідність

актуальним потребам ринку: у цифровізації,

комп’ютерній грамотності, генеруванні ідей і

Bobrenko Rostyslav & Slipich Anatolii

Professional Art Education Volume 7 (1) 2026

Scientic Journal

дизайн-рішень, особистісній відповідальності

за творчий результат тощо.

Специфікою організації в дистанційно-

му форматі є використання низки методів

завдяки он-лайн можливостям: розміщення

та демонстрація навчально-методичного ма-

теріалу (текстів лекцій, умов завдань, відео-,

аудіоматеріалу, рекомендованих джерел та ін.)

на обраній для здобувачів інтернет-платфор-

мі сlassroom.google.com, що є засобом часткової

компенсації та додатковою можливістю повто-

рення розташованого лекційного матеріалу

– забезпечення у такий спосіб самостійного та

контрольованого навчанням. Окрім цього, ми

використовуємо відеоконференції Google Meet.

Проте маємо визнати, що такий метод «спло-

щує» реакцію, позбавляє педагогічну дію теа-

тральної видовищності.

Для поглиблення усвідомлення змісту тек-

сту, з одного боку, та виявлення індивідуальних

позицій здобувачів, розвитку їх лідерських здіб-

ностей, аналітичних, ораторських умінь, з дру-

гого, викладач застосовує методи бесіди, обго-

ворення, «мозковий штурм», «займи позицію»,

«шкала думок», «метод ПРЕС» (PRES – position,

reason, example, solution), «коло ідей», «інтерак-

тивної дискусії» цікавих для здобувачів аспек-

тів теми. Ці методи важливі в роботі з опрацю-

вання теоретичного матеріалу.

У навчальному процесі студентам для вико-

нання частини завдань пропонуються як при-

клади, створені викладачем, так і альтернатив-

ні форми, наприклад, брифи для дизайнерів, що

створені справжніми замовниками. При пояс-

ненні окремих завдань студенти спостерігають

основні стадії мистецького процесу: викладач

або показує у власному виконанні, або ілюструє

чужі візуальні приклади, використовуючи по-

зитивний і негативний матеріали студентських

робіт і фахівців медіа-галузі.

До методів на практичних заняттях засто-

совуємо проблемний і проєктний як провідні

від часу визначення теми академічного проєк-

ту та постановки нами етапних завдань, а реш-

та методів похідні. Так, творчий метод і метод

співтворчості зі здобувачем над академічними

проєктами є для нас супровідними. Заразом

ми вдаємося постійно ще й до пошукового та

дослідницького методів, опрацьовуючи тему

завдяки особистісним і мережевим ресурсам,

співпрацюючи зі студентами для вироблення

дизайн-рішення. Також процес проєктування,

з одного боку, потребує від здобувача викори-

стання репродуктивного методу для засвоєння

базових знань, удосконалення техніки та виро-

блення художнього смаку, а, з другого, – продук-

тивного, художньо-творчого для розкриття ме-

тафоричності й авторського бачення, зокрема,

через макетування («Проєктування», «Дизайн

поліграфічних видань», «Візуальні комунікації»

та ін.).

Навчання з мистецьких дисциплін супро-

воджується і художньо-технічними вправами,

студіями під наглядом викладача, наприклад,

через розсортування шрифтових прикладів за

стилістичними та ін. ознаками («Шрифти і ти-

пографіка») і завдяки експромтам, ескізам у

самостійній діяльності студентів. Це розвиває

творчий потенціал і аналітичні здібності май-

бутніх графічних дизайнерів.

У дистанційному форматі практична діяль-

ність здобувачів найчастіше реалізується че-

рез співтворчість над проєктними варіантами,

які презентуються в онлайн-ефірі. Викладач

налаштовується на цілісне сприйняття, вио-

кремлює ключові характеристики екранної ре-

презентації ескізів та організовує обговорення

проблемних аспектів і шляхів їх усунення. Для

активізації та мотивації студентів застосову-

ються різні ігрові методи, зокрема ділова гра з

розподілом ролей між учасниками, де викладач

виступає працедавцем або арбітром. У процесі

творчої роботи дозволяється слухати улюбле-

ну музику, а результати діяльності студентів

роздруковуються та демонструються на вистав-

ках і в навчальному процесі як дидактичний

матеріал.

У змішаному форматі навчання (напри-

клад, у курсах «Візуальні комунікації», «Дизайн

поліграфічних видань», «Проєктування») важ-

ливим є поєднання мультимедійних технологій

із безпосереднім «face-to-face» контактом викла-

дача зі студентами, що відповідає міжнародній

практиці, зокрема досвіду Мартіна Олівера та

Кіта Тріґвелла (Oliver, 2005).

Зміст мистецьких дисциплін спрямова-

ний на формування культуротворчості, усві-

домлення художньої та утилітарної сутності

дизайн-проєктування, системного бачення ди-

зайну в контексті образотворчого мистецтва й

Бобренко Ростислав & Сліпіч Анатолій

Volume 7 (1) 2026Professional Art Education p-ISSN-2709-1791e-ISSN-2709-1805

виробництва, розвиток естетичного смаку та

комунікативних навичок взаємодії між замов-

ником і дизайнером, а також на забезпечення

конкурентоспроможності та відповідності ди-

зайн-продуктів сучасним стандартам і тенден-

ціям ринку. Водночас навчання здійснюється в

інкультурному та кроскультурному контексті,

що сприяє розвитку культури творчого мислен-

ня через дискусії щодо доцільності тем і їх ре-

алізації.

Тематика семестрових проєктів, ініційова-

на студентами, часто має іноземні впливи або

космополітичний характер, що є природним

у глобалізаційному середовищі сучасного ди-

зайну. Проте викладачі орієнтують студентів

на українське культурне підґрунтя об’єктів

проєктування. Вибір індивідуальних тем (як за-

пропонованих викладачем, так і ініційованих

студентами чи зовнішніми організаціями) під-

тримується в межах ключових напрямів дис-

ципліни, адже це свідчить про ініціативність і

цілеспрямованість здобувачів.

На основі обраної теми студенти визнача-

ють об’єкт проєктування, досліджують його про-

тотипи й аналоги у сфері графічного дизайну та

суміжних галузях. Вони виокремлюють типові

риси й переваги чужих робіт для формуван-

ня власних ідей, а також аналізують недоліки,

яких прагнуть уникнути. Робота над брифом

(реальним чи змодельованим) використовуєть-

ся як метод наближення до професійних умов.

Створення концепцій об’єктів проєктування є

ключовим етапом, що вербально матеріалізує

творчий задум. Наступними кроками є розроб-

ка мудборду та ескізів, які поступово візуалізу-

ють основні засади й окремі мотиви проєкту.

Для цього застосовуються програми комп’ютер-

ної графіки з елементами штучного інтелекту

як у пошукових варіантах, так і для візуаліза-

ції рішень на мокапах, що відповідає сучасним

тенденціям професійної діяльності графічного

дизайнера.

Таким чином, студенти виконують про-

фесійно орієнтовані завдання, які знайомлять

їх зі специфікою графічного дизайну та органі-

зацією творчого процесу. Використання індиві-

дуальних і колективних форм роботи сприяє

особистісному професійному становленню

та формуванню ефективних комунікативних

моделей співпраці. Завершальним етапом є

SWOT-аналіз, що дозволяє визначити сильні й

слабкі сторони, а також можливості вдоскона-

лення результатів.

Творчі методи. Процес опанування худож-

ньої образності здобувачами є одним із най-

складніших, тому ми поєднуємо перевірені

методи колег із власними напрацюваннями.

Зокрема, застосовуємо прямі та непрямі асоціа-

ції для пояснення сутності абстрактних понять і

формування індивідуального ставлення до них.

Для цього використовуємо різнохарактерний

шрифтовий матеріал (за гарнітурними групами

та накресленням, як у віртуальних спеціалізо-

ваних ресурсах, так і у матеріальних видавни-

чо-поліграфічних), а також колірні, композицій-

ні, фактурні та інші засоби виразності.

Важливим є й забезпечення зрозумілості

відібраних понять для студентів: наприклад,

у одному із завдань пропонуємо розкрити об-

раз власного імені засобами типографічного

шрифту через вербальний опис провідних рис

характеру, а потім добір і означення кожної пси-

хологічної риси відповідною гарнітурою. Для на-

очності супроводжуємо завдання ілюстрацією

власного (викладача) психологічного портрета

у шрифтовій графіці.

З аналогічною метою ставимо завдання сту-

дентам добирати типографічні шрифти для ство-

рення художніх образів соціальних понять, з

якими найчастіше працює графічний дизайнер,

використовуючи антагоністичні пари гарнітур.

Такі вправи сприяють підготовці до виконання

дизайн-проєктів («Шрифти і типографіка»). Для

глибшого усвідомлення візуальної образності

та її матеріалізації пропонуємо студентам про-

стежити конкретні образи на фігуративних і

абстрактних ілюстраціях оформлення видань

однієї назви. Це дозволяє унаочнити варіатив-

ність сприйняття авторами (графічними ди-

зайнерами та художниками-ілюстраторами)

образу об’єкта та діапазон його матеріалізації

виражальними засобами («Дизайн поліграфіч-

них видань», «Візуальні комунікації», «Проєкту-

вання»).

Для кращого розуміння й запам’ятовуван-

ня художньо-історичних стилів та авторських

манер окремих митців застосовуємо добірку

провідних архітектурних і декоративно-при-

кладних мотивів, а також книжкових ілюстра-

цій ключових періодів розвитку мистецтва. Це

Bobrenko Rostyslav & Slipich Anatolii

Professional Art Education Volume 7 (1) 2026

Scientic Journal

дає змогу студентам відчути особливості стилів

та індивідуальних манер митців і порівняти

їхні інтерпретації («Проєктування», «Дизайн

поліграфічних видань») тошо.

Висновки. На основі узагальненого досвіду

викладачів НАКККіМ у контексті вітчизняної та

зарубіжної мистецької педагогіки висвітлено

методику викладання мистецьких дисциплін

відповідно до сучасних умов ринку праці Украї-

ни. Юридична база, що регламентує освітню

діяльність у період воєнного стану, демонструє

прямий зв’язок між державною політикою та

функціонуванням закладів вищої освіти, зокре-

ма НАКККіМ. Підкреслено залежність методів і

підходів від змісту дисциплін та форматів нав-

чання, серед яких у нинішніх умовах провідним

є змішаний.

Значна частина методів, апробованих у різ-

них ЗВО, збігається з нашими практиками й під-

тверджує актуальність підходів, що адаптують

майбутнього дизайнера до ринкових реалій че-

рез проблемні завдання, проєкти з реальними

складовими, занурення у професійне середови-

ще та наставництво практиків.

Доцільним є впровадження методики, пе-

ревіреної багаторічним досвідом, яка базується

на професійних засадах діяльності графічного

дизайнера: вибір теми дизайн-проєкту, складан-

ня брифу як елемент перевтілення в замовника,

дослідження прототипів об’єкта проєктування,

формування концепції та створення мудбор-

ду, фор-ескізування, а також представлення

фінального дизайн-рішення на мокапах або у

матеріальному вигляді.

Перспективи подальших досліджень. У

ході дослідження виявлено потребу приділити

додаткову увагу тематичному напряму підго-

товки майбутніх дизайнерів, зокрема змісту об-

раних тем для дисциплінарних проєктів. Це має

враховувати особистісні, ринкові та культурні

запити сучасності, що забезпечить більш гли-

боку інтеграцію освітнього процесу з актуаль-

ними потребами суспільства та професійного

середовища.

Авторські внески згідно з CRediT

Ростислав Бобренко – концептуалізація, методологія, літературознавчий аналіз, збір та систематизація ма-

теріалів, написання основного тексту.

Сліпіч Анатолій – збір та упорядкування даних, аналіз джерел, написання оригінальної чернетки, огляд та

редагування.

Фінансування / Funding

Дослідження виконано без фінансової підтримки.

Використання Штучного Інтелекту / Use of Articial Intelligence

Автори стверджують, що при створенні цієї статті вони не використовували технології штучного інтелекту,

окрім застосування їх для технічної підтримки — форматування та структуризації списку літератури відповідно

до стилю APA.

Конфлікт інтересів / Conict of Interest

Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів щодо цього дослідження, включаючи фінансові, особисті,

авторські чи будь-які інші, які могли б вплинути на дослідження, а також на результати, представлені в цій

статті.

Надійшла до редакції / Received: 14.03.2026

Прорецензовано / Peer-reviewed: 27.03.2026

Рекомендовано до друку / Accepted: 21.04.2026

Бобренко Ростислав & Сліпіч Анатолій

Volume 7 (1) 2026Professional Art Education p-ISSN-2709-1791e-ISSN-2709-1805

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Алєксєєва, С. (2020). Теоретичні і методичні основи підготовки майбутніх дизайнерів у коледжах

художнього профілю до розвитку професійної кар’єри (Дис. д-ра пед. наук). Інститут професійно-тех-

нічної освіти НАПН України. https://surl.li/jalskx

Алєксєєва, С. (2021). Сучасні підходи до професійної підготовки майбутніх дизайнерів в умо-

вах розвитку креативних індустрій. New impetus for the advancement of pedagogical and psychological

sciences in Ukraine and EU countries: Research matters (collective monograph). Baltija Publishing.

https://surl.li/hlpvfd

Алєксєєва, С., & Адамовська, М. (2025). Освіта в умовах розвитку креативних індустрій: особли-

вості професійної підготовки майбутніх дизайнерів. Česká republika: Mezinárodní Ekonomický Institut

s.r.o. (сс. 109–120). https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/745124

Аналіз матеріалів опитування випускників НАКККІМ задля визначення їхньої конкурентоздат-

ності на ринку праці. (2024). https://surl.li/aqmbmf

Афенченко, Г. В., & Шумлянська, Н. В. (2023). Формування механізму збалансованості (галузевого)

ринку праці у сфері культури. Культура України, 80, 57–64. https://doi.org/10.31516/2410-5325.080.07

Баніт, О. (2012). Особливості викладання графічного дизайну у вищих навчальних закладах мис-

тецького профілю. Педагогічні науки, 1(1), 31–34. https://surl.li/bhnrnt

Бєлявіна, Н. Д. (2019). Методологія та методика викладання фахових мистецьких дисциплін.

НАКККіМ. https://surl.li/eybbud

Брильов, С., та ін. (2024). Академічна школа в сучасних умовах: стратегії розвитку образотворчого

мистецтва та дизайну в мистецьких закладах вищої освіти України. Українська академія мистецтв,

35, 104–112. https://doi.org/10.32782/2411-3034-2024-35-11

Бобренко, Р. (2024). Візуальні комунікації [Google Classroom course materials]. https://surl.li/vaddjs

Гніденко, М. П., & Вишнівський, В. В. (2019). Сучасна методика викладання у вищій школі. ДУТ.

https://surl.li/bopnji

Денькович, Н. А. (2020). Дивергентність як елемент успішності та конкурентноспроможності

учня художнього профілю ПТО на ринку праці. Інформаційно-комунікативні технології як засіб фор-

мування креативної особистості: Матеріали обласної науково-практичної конференції (сс. 16–19).

https://surl.lu/iidvaf

Бобренко, Р. (2024). Дизайн поліграфічних видань [Google Classroom course materials]. https://surl.

li/gebsot

Дмитрюк, С. В. (2016). Форми і методи професійної підготовки майбутніх дизайнерів у ВНЗ Ве-

ликої Британії. Вища освіта у контексті інтеграції до європейського освітнього простору, 49–56.

https://surl.li/ykulfc

Звіт щодо якості оцінювання освітніх програм НАКККІМ роботодавцями та іншими зацікавлени-

ми особами. (2024). https://surl.li/qjgdud

Зязюн, І. А., Філіпчук, Г. Г., Отич, О. М., та ін. (2013). Учитель мистецьких дисциплін у дискурсі

педагогічної майстерності. Бердянський державний педагогічний університет.

Бобренко, Р. (2024). Комп’ютерне проєктування [Google Classroom course materials]. https://surl.li/

jizkco

Нагаєв, В. М., & Портян, М. О. (2018). Методика викладання у вищій школі (2-ге вид.). Стильна ти-

пографія. https://repo.btu.kharkov.ua/handle/123456789/4929

Ніколаї, Г. Ю. (2013). Методологічні пошуки у сфері мистецької освіти. Актуальні питання мис-

тецької освіти та виховання, 1(1), 3–17. https://surl.li/yieklj

Пічкур, М. (2025). Про відповідність чинних освітньо-професійних програм підготовки фахівців з

образотворчого мистецтва в закладах вищої освіти вимогам сучасного ринку праці. Естетичні заса-

ди розвитку педагогічної майстерності викладачів мистецьких дисциплін: Матеріали VII міжнарод-

ної науково-практичної конференції. Візаві. https://surl.li/lnizte

Про внесення змін до Закону України “Про культуру” щодо визначення поняття “креативні інду-

Bobrenko Rostyslav & Slipich Anatolii

Professional Art Education Volume 7 (1) 2026

Scientic Journal

стрії”: Закон України № 2458-VIII. (2018). https://surl.li/tkczte

Про затвердження переліку професій, спеціальностей, для навчання за якими може бути вида-

ний ваучер: Наказ Міністерства економіки України № 2040. (2023). https://surl.li/zssoit

Про затвердження Порядку видачі ваучерів для підтримання конкурентоспроможності деяких

категорій громадян на ринку праці: Постанова Кабінету Міністрів України № 207. (2013). https://surli.

cc/strlrs

Про заходи щодо підтримки сфери культури, охорони культурної спадщини, розвитку креатив-

них індустрій та туризму: Указ Президента України № 239. (2020). https://surl.li/ttazhj

Бобренко, Р. (2024). Проєктування [Google Classroom course materials]. https://surl.li/zywywy

Про організацію освітнього процесу в Академії у 2024–2025 навчальному році: Наказ № 374/1-С.

(2024). https://surl.li/xercjk

Раструба, Т. (2015). Новітні засоби в мистецькій освіті XXI століття: особистісно орієнтований під-

хід та методи ейдетики. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки, 139, 217–220. https://surl.li/ienujk

Стратан, Т. Б., & Горбенко, О. Б. (2007). Формування художнього сприйняття майбутніх учителів

мистецьких дисциплін засобами взаємодії мистецтв. Теорія і методика мистецької освіти, 4(9), 148–

152. https://surl.li/jgdmeu

Турчин, Т. М. (2021). Методика навчання освітньої галузі «Мистецтво». НДУ ім. М. Гоголя.

https://surl.li/wcupqv

Фогель, Т. М. (2019). Методика художнього навчання. Вид-во ПНПУ ім. К. Д. Ушинського.

https://surl.li/knjsjo

Шевнюк, О. (2006). Мистецькі дисципліни в реформаційних процесах євроінтеграції. Імідж су-

часного педагога, 5–6(64–65), 17–19.

Бобренко, Р. (2024). Шрифти і типографіка [Google Classroom course materials].

https://surl.li/xvuwkq

Штайнер, Т. В. (2025). Формування професійно-проєктної культури майбутнього педагога у сфері

дизайну: інтеграція маркетингу та мистецьких практик. Педагогічна академія: наукові записки, 22.

https://surl.li/sosigy

McCarthy, J. (2010). Blended learning environments: Using social networking sites to enhance the rst

year experience. Australasian Journal of Educational Technology, 26, 729–740. https://doi.org/10.14742/

ajet.1039

Oliver, M., & Trigwell, K. (2005). Can ‘blended learning’ be redeemed? E-Learning and Digital Media, 2,

17–26. https://doi.org/10.2304/elea.2005.2.1.17

REFERENCES

McCarthy, J. (2010). Blended learning environments: Using social networking sites to enhance the rst

year experience. Australasian Journal of Educational Technology, 26, 729-740. https://doi.org/10.14742/

ajet.1039 [in English].

Oliver, M. & Trigwell, K. (2005). Can ‘blended learning’ be redeemed? E-learning and Digital Media, 2 (1).

https://doi.org/10.2304/elea.2005.2.1.17 [in English].

Alieksieieva, S. (2020). Teoretychni i metodychni osnovy pidhotovky maibutnikh dyzaineriv u koledzhakh

khudozhnoho proliu do rozvytku profesiinoi kariery. [Theoretical and methodical foundations of training

future designers in art colleges for the development of a professional career]. Doctor’s thesis. Kyiv. Retrieved

from https://surl.li/jalskx [in Ukrainian].

Alieksieieva, S. (2021). Suchasni pidkhody do profesiinoi pidhotovky maibutnikh dyzaineriv v umovakh

rozvytku kreatyvnykh industrii. [Modern approaches to the professional training of future designers in the

conditions of the development of creative industries]. New impetus for the advancement of pedagogical and

psychological sciences in Ukraine and EU countries: research matters: Collective monograph. Riga, Latvia:

Baltija Publishing. Retrieved from https://surl.li/wuxkgi [in Ukrainian].

Alieksieieva, S., Adamovska, M. (2025). Osvita v umovakh rozvytku kreatyvnykh industrii: osoblyvosti

Бобренко Ростислав & Сліпіч Анатолій

Volume 7 (1) 2026Professional Art Education p-ISSN-2709-1791e-ISSN-2709-1805

profesiinoi pidhotovky maibutnikh dyzaineriv. [Education in conditions of development of creative

industries: peculiarities of professional training of future designers]. International Economic Institute s.r.o.,

Czech Republic. 109-120. Retrieved from https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/745124 [in Ukrainian].

Afenchenko, H.V., Shumlianska, N.V. (2023). Formuvannia mekhanizmu zbalansovanosti (haluzevoho)

rynku pratsi u sferi kultury. Kultura Ukrainy [Formation of the mechanism of balancing the (industry) labor

market in the eld of culture. Culture of Ukraine], 80, 57-64. Retrieved from http://ku-khsac.in.ua/article/

view/283796 [in Ukrainian].

Analiz materialiv opytuvannia vypusknykiv NAKKKIM zadlia vyznachennia yikhnoi konkurentozdatnosti

na rynku pratsi. (2024). [Analysis of survey materials of NAKKKIM graduates to determine their competitiveness

in the labor market]. Retrieved from https://surl.li/aqmbmf [in Ukrainian].

Banit O. (2012). Osoblyvosti vykladannia hrachnoho dyzainu u vyshchykh navchalnykh zakladakh

mystetskoho proliu. Pedahohichni nauky [Peculiarities of teaching graphic design in higher educational

institutions of the art prole], 1(1), 31-34. Retrieved from: https://surl.li/bhnrnt [in Ukrainian].

Bieliavina, N.D. (2019). Metodolohiia ta metodyka vykladannia fakhovykh mystetskykh dystsyplin

[Methodology and methods of teaching professional artistic disciplines]: pidruchnyk. Kyiv: NAKKKiM.

Available at: https://surl.li/qsyuab [in Ukrainian].

Brylov, S. (2024). Akademichna shkola v suchasnykh umovakh: stratehii rozvytku obrazotvorchoho

mystetstva ta dyzainu v mystetskykh zakladakh vyshchoi osvity Ukrainy. Ukrainska akademiia mystetstv

[Academic school in modern conditions: strategies for the development of ne arts and design in art institutions

of higher education of Ukraine], 35, 104-112. Retrieved from https://surl.lu/xzhfnn [in Ukrainian].

Decree of the President of Ukraine оn measures to support the sphere of culture, protection of

cultural heritage, development of creative industries and tourism № 239. (2020, August 19). Retrieved from

https://surl.li/ttazhj [in Ukrainian].

Denkovych, N.A. (2020). Dyverhentnist yak element uspishnosti ta konkurentnospromozhnosti uchnia

khudozhnoho proliu PTO na rynku pratsi. [Divergence as an element of success and competitiveness of

a student of the artistic prole of vocational education in the labor market]. Informatsiino-komunikatyvni

tekhnolohii yak zasib formuvannia kreatyvnoi osobystosti : materialy obl. nauk.-prakt. konf. Lviv [Information

and communication technologies as a means of forming a creative personality], 16-19. Retrieved from

https://surl.lu/iidvaf [in Ukrainian].

Dmytriuk, S.V. (2016). Formy i metody profesiinoi pidhotovky maibutnikh dyzaineriv u VNZ Velykoi

Brytanii. Vyshcha osvita u konteksti intehratsii do yevropeiskoho osvitnoho prostoru [Forms and methods of

professional training of future designers at universities in Great Britain] 37, 1(69), 49-56. Retrieved from:

https://surl.li/eivpuy [in Ukrainian].

Dyzain polihrachnykh vydan. (2024). [Design of printed publications]. classroom. /R. Bobrenko.

Retrieved from: https://surl.li/gebsot [in Ukrainian].

Fohel, T.M. (2019). Metodyka khudozhnoho navchannia: kurs lektsii z navchalnoi dystsypliny dlia

zdobuvachiv osvity tretoho roku navchannia osvitnoho rivnia «Bakalavr» spetsialnosti 014 Serednia osvita

(Obrazotvorche mystetstvo) dennoi ta zaochnoi form navchannia [Methodology of artistic education: a

course of lectures on education. disciplines for students of the third year of study at the «Bachelor» level of

education, specialty 014 Secondary education (Fine Arts) full-time and part-time forms of education]. Odesa:

Vydavnytstvo K. D. Ushynsky PNPU. Available at: https://surl.li/knjsjo [in Ukrainian].

Hnidenko, M.P., Vyshnivskyi, V.V. (2019). Suchasna metodyka vykladannia u vyshchii shkoli [Modern

teaching methods in higher education]. Kyiv : DUT. Available at: https://surl.li/bopnji [in Ukrainian].

Kompiuterne proiektuvannia. (2024). [Сomputer designing] : classroom.google / R. Bobrenko. Retrieved

from: https://surl.li/jizkco [in Ukrainian].

Law of Ukraine оn amendments to the Law of Ukraine «On Culture» regarding the denition of the term

«creative industries» № 2458-VIII. (2018, June 19). Retrieved from https://surl.li/tkczte [in Ukrainian].

Nahaiev, V.M., Portian, M.O. (2018). Metodyka vykladannia u vyshchii shkoli. [Teaching methods in

higher education]. Vyd. 2-he, pererob. i dop. Kharkiv: Stylna typohraia, Available at: https://surl.li/wrvtgm

[in Ukrainian].

Bobrenko Rostyslav & Slipich Anatolii

Professional Art Education Volume 7 (1) 2026

Scientic Journal

Nikolai, H.Yu. (2013). Metodolohichni poshuky u sferi mystetskoi osvity. Aktualni pytannia mystetskoi

osvity ta vykhovannia [Methodological searches in the eld of art education. Current issues of art education

and upbringing], 1(1), 3-17. Retrieved from https://surl.li/wnaxla [in Ukrainian].

Order of the Ministry of Economy of Ukraine оn approval of the list of professions, specialties for which

a voucher can be issued № 2040. (2023, April 11). Retrieved from https://surl.li/zssoit [in Ukrainian].

Order on the organization of the educational process at the Academy in the 2024-2025 academic year №

374/1-С (2024, August 27). Available at: https://surl.li/xercjk [in Ukrainian].

Pichkur, M. (2025). Pro Vidpovidnist chynnykh osvitno-profesiinykh prohram pidhotovky fakhivtsiv

z obrazotvorchoho mystetstva v zakladakh vyshchoi osvity vymoham suchasnoho rynku pratsi. Estetychni

zasady rozvytku pedahohichnoi maisternosti vykladachiv mystetskykh dystsyplin : materialy VII Mizhnar.

nauk.-prakt. konf. Uman. [About the compliance of current educational and professional programs for the

training of ne art specialists in higher education institutions with the requirements of the modern labor

market. Aesthetic principles of the development of pedagogical skills of art teachers], 90-94. Retrieved from

https://surl.li/lnizte [in Ukrainian].

Proiektuvannia. (2024). [Designing] : classroom.google /R. Bobrenko. Available at: https://surl.li/zywywy

[in Ukrainian].

Rastruba, T. (2015) Novitni zasoby v mystetskii osviti XXI stolittia: osobystisno oriientovanyi pidkhid ta

metody eidetyky. Naukovi zapysky [The latest tools in art education of the 21st century: a person-oriented

approach and methods of eidetics. Proceedings], 139, 217-220. ser.: Pedagogical sciences. Retrieved from:

https://surl.li/ienujk [in Ukrainian].

Report on the quality of evaluation of educational programs of NAKKKiM by employers and other

interested parties (2024). Retrieved from https://surl.li/qjgdud

Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine оn the approval of the Procedure for issuing vouchers

to maintain the competitiveness of certain categories of citizens on the labor market № 207. (2013, March 20).

Retrieved from https://surli.cc/strlrs [in Ukrainian].

Rudnytska, O.P. (2005). Pedahohika: zahalna ta mystetska [Pedagogy: general and artistic]. Ternopil:

Navchalna knyha – Bohdan. [in Ukrainian].

Shevniuk, O. (2006). Mystetski dystsypliny v reformatsiinykh protsesakh yevrointehratsii. Imidzh

suchasnoho pedahoha [Artistic disciplines in the reformation processes of European integration. The image of

a modern teacher], 5-6(64-65), 17-19. [in Ukrainian].

Shryfty i typohraka. (2024). [Fonts and typography]. classroom.google /R. Bobrenko. Retrieved from:

https://surl.li/xvuwkq [in Ukrainian].

Stratan, T.B., Horbenko, O.B. (2007). Formuvannia khudozhnoho spryiniattia maibutnikh uchyteliv

mystetskykh dystsyplin zasobamy vzaiemodii mystetstv. Teoriia i metodyka mystetskoi osvity : zb. nauk. pr.

[Formation of artistic perception of future teachers of art disciplines by means of interaction of arts. Theory

and methodology of art education], 4(9), 148-152. Retrieved from: https://surl.li/jgdmeu [in Ukrainian].

Shtainer, T.V. (2025). Formuvannia profesiino-proiektnoi kultury maibutnoho pedahoha u sferi dyzainu:

intehratsiia marketynhu ta mystetskykh praktyk. Pedahohichna akademiia: naukovi zapysky [Formation of the

professional project culture of the future teacher in the eld of design: integration of marketing and artistic

practices. Pedagogical Academy: scientic notes], 22. Retrieved from https://surl.li/sosigy [in Ukrainian].

Turchyn, T.M. (2021). Metodyka navchannia osvitnoi haluzi «Mystetstvo». [Teaching methodology of the

educational eld «Art»]. Nizhyn. M. Hohol NDU. Retrieved from: https://surl.li/wcupqv [in Ukrainian].

Vizualni komunikatsii. (2024). [Visual communications]. classroom.google. /R. Bobrenko. Retrieved from:

https://surl.li/vaddjs [in Ukrainian].

Ziaziun, I.A., Filipchuk, H.H., Otych, O.M. (2013). Uchytel mystetskykh dystsyplin u dyskursi pedahohichnoi

maisternosti. [The teacher of artistic disciplines in the discourse of pedagogical mastery]. Berdiansk :

Berdianskyi derzhavnyi pedahohichnyi universytet. [in Ukrainian].

Бобренко Ростислав & Сліпіч Анатолій

Volume 7 (1) 2026Professional Art Education p-ISSN-2709-1791e-ISSN-2709-1805