УДК 378.096:792.8

ОСОБЛИВОСТІ ЗАРУБІЖНОГО ДОСВІДУ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

МАЙБУТНІХ ХОРЕОГРАФІВ

Горголь Віталій

кандидат педагогічних наук, доцент кафе-

дри хореографії і танцювальних видів спорту

Національного університету «Полтавська полі-

техніка імені Юрія Кондратюка»,

Полтава, Україна

email: poltavadance@gmail.com

Марфіна Олена

старший викладач кафедри хорео-

графії і танцювальних видів спорту На-

ціонального університету «Полтавсь-

ка політехніка імені Юрія Кондратюка»,

Полтава, Україна

email: helena.marfusha7@gmail.com

Об’єкт. У статті проаналізовано особливості зарубіжного досвіду професійної підготовки май-

бутніх фахівців у галузі хореографічного мистецтва, досліджено особливості організації професійної

підготовки майбутніх хореографів у системі професійної хореографічної освіти провідних європей-

ських країн.

Мета дослідження – проаналізувати позитивний зарубіжний досвід організації професійної

підготовки майбутніх хореографів, розкрити особливості професійної підготовки фахівців у галузі

хореографічного мистецтва провідних європейських країн в контексті вдосконалення системи про-

фесійної хореографічної освіти України.

Методи та методологія. Методологічну основу дослідження становлять теоретичні методи,

зокрема аналіз, синтез, порівняння та узагальнення інформації, отриманої під час опрацювання

наукових джерел з теорії та практики хореографічного мистецтва. Спеціальні емпіричні методи не

застосовувалися, оскільки дослідження має теоретичний характер.

Результати дослідження дали змогу виокремити цінні зарубіжні освітні практики професій-

ної підготовки майбутніх хореографів: міждисциплінарність освітніх програм, інституалізацію

хореографічної освіти, заснування професійних хореографічних організацій, розвиток теорії

естетики танцю, імплементацію теорії семіотики танцю, використання візуально-аудіального

методу рефлексії, співпрацю закладів вищої освіти і хореографічних осередків, стійкий розвиток

хореографічних традицій тощо. Накреслено перспективи впровадження позитивного зарубіжного

досвіду організації професійної підготовки майбутніх хореографів в Україні та напрями подальших

досліджень порушеної проблеми.

Висновки. Впровадження зарубіжного досвіду професійної підготовки майбутніх хореографів у

систему професійної хореографічної освіти України є важливим кроком для модернізації мистецької

освіти, підвищення її якості та конкурентоспроможності на міжнародному рівні. Такий процес перед-

бачає не механічне копіювання іноземних моделей, а їх адаптацію з урахуванням національних тра-

дицій, культурних особливостей і потреб українського суспільства. Зарубіжний досвід професійної

підготовки майбутніх хореографів характеризується інтеграцією мистецького та педагогічного спря-

Professional Art Education p-ISSN-2709-1791

Horhol Vitalii

Candidate of Pedagogical Sciences, Associate

Professor at the Department of Choreography

and Dance Sports, National University

«Yuri Kondratyuk Poltava Polytechnic»,

Poltava, Ukraine

email: poltavadance@gmail.com

Marna Olena

Senior Lecturer at the Department of

Choreography and Dance Sports, National

University «Yuri Kondratyuk Poltava Polytechnic»,

Poltava, Ukraine

email: helena.marfusha7@gmail.com

e-ISSN-2709-1805

DOI https://doi.org/10.34142/27091805.2026.7.01.02

Volume 7 (1) 2026

This work is licensed under a Creative Commons Attribution

4.0 International

мування, компетентнісним підходом, творчою свободою, індивідуальними траєкторіями навчання

та партнерством із роботодавцями.

Ключові слова: хореографічне мистецтво, майбутні хореографи, фахівці у галузі хореографіч-

ного мистецтва, професійна хореографічна освіта, професійна підготовка хореографів.

Горголь Віталій & Марфіна Олена

Volume 7 (1) 2026Professional Art Education p-ISSN-2709-1791e-ISSN-2709-1805

FOREIGN EXPERIENCE FEATURES OF THE FUTURE CHOREOGRAPHERS’

PROFESSIONAL TRAINING ORGANIZATION

Object. The article analyzes the foreign experience features of the future choreographers’ professional

training organizing, investigates the organizational features of future choreographers’ professional training

in the system of professional choreographic education of leading European countries.

Purpose of the study is to analyze the positive foreign experience of the future choreographers’

professional training organization, to reveal the leading European countries features of choreographic

professional training in the context of improving the Ukrainian choreographic education system.

Methods & methodology. The study based on theoretical methods, in particular, analysis, synthesis,

comparison and generalization of information obtained during the processing of scientic sources on the

theory and practice of choreographic art.

Results. Made possible to identify valuable foreign educational practices of professional training of

future choreographers: interdisciplinarity of educational programs, institutionalization of choreographic

education, establishment of professional choreographic organizations, development of the theory of dance

aesthetics, implementation of the theory of dance semiotics, use of the visual-audio method of reection,

cooperation between higher education institutions and choreographic centers, sustainable development of

choreographic traditions, etc.

Conclusions. The implementation of foreign experience in professional training of future choreographers

into the system of professional choreographic education of Ukraine is an important step for the modernization

of art education, improving its quality and competitiveness at the international level. Such a process does not

involve mechanical copying of foreign models, but their adaptation taking into account national traditions,

cultural characteristics and needs of Ukrainian society.

Keywords: choreographic art, future choreographers, choreographic art specialists, professional

choreographical education, choreographers’ professional training.

люють необхідність її подальшого оновлення

шляхом упровадження міждисциплінарних

підходів, активізації використання цифрових

освітніх технологій, розширення міжнародної

академічної мобільності та посилення практи-

ко-орієнтованої складової підготовки.

Актуалізується потреба в модернізації

змісту та методів професійної підготовки

майбутніх хореографів, орієнтованої не лише

на формування високого рівня виконавської

майстерності, а й на забезпечення їхньої кон-

курентоспроможності в умовах міжнародного

ринку праці. Важливого значення набуває

Постановка проблеми та її зв’язок з

важливими науковими чи практичними

завданнями. Професійна підготовка майбутніх

хореографів постає як важливий складник

системи професійної мистецької зокрема

хореографічної освіти України, що функціонує

в умовах динамічних соціокультурних та

наукових трансформацій сьогодення. За період

свого існування українська система професій-

ної хореографічної освіти сформувалася як

цілісна структура з усталеними академічними

традиціями та значним культурно-мистецьким

потенціалом. Водночас сучасні виклики зумов-

компаративний аналіз і адаптація провідних

зарубіжних освітніх практик із урахуванням

національних традицій української мистецької

школи. Водночас українське суспільство від-

чуває потребу у хореографах з високим рівнем

естетичної культури, соціальної та творчої

активності, здатних виконувати високу місію

збереження, розвитку, презентації та популя-

ризації хореографічного мистецтва України в

світовому полікультурному просторі.

Аналіз наукових праць з проблем теорії та

практики сучасної хореографічної освіти, дослід-

ження особливостей професійної підготовки

майбутніх хореографів у закладах вищої та фахо-

вої передвищої освіти України, забезпечення

якості освітнього хореографічного процесу та

його інтеграції у світовий культурно-освітній

простір свідчать про актуальність і необхід-

ність удосконалення вітчизняної системи

професійної підготовки майбутніх фахівців у

галузі хореографічного мистецтва. Зазначене

зумовлює потребу залучення та впровадження

позитивного зарубіжного досвіду організації

професійної підготовки майбутніх хореографів

з метою забезпечення якісної реалізації зазна-

ченого процесу в системі хореографічної освіти

України в складних умовах сьогодення.

Аналіз основних досліджень і публікацій.

Проблематика професійної підготовки фахівців

у галузі хореографічного мистецтва входить до

сфери наукових інтересів низки вітчизняних

дослідників: Л. Андрощук (2025), О. Бігус (2021),

Д. Бідюк (2025), Т. Благова (2017), Л. Гаврілова

(2021), В. Горголь (2025), Л. Козинко (2023),

І. Макарова (2025), А. Максимюк (2021), М.

Марушка (2021), Г. Ніколаї (2018), О. Пархоменко

(2016), А. Підлипська (2022), О. Плахотнюк (2025),

Ю. Ростовська (2023), Л. Сало (2021), Ю. Тараненко

(2025), О. Таранцева (2025), Н. Терешенко (2021), І.

Ткаченко (2018), О. Хендрик (2025), Л. Червонська

(2020) та ін.

Серед останніх праць науковців варто від-

значити дослідження, в яких розкрите питання

використання саме зарубіжного досвіду органі-

зації професійної підготовки майбутніх хоре-

ографів: особливості професійної підготовки

хореографів в університетах Великої Британії

(Д. Бідюк, 2020), теорії та практики професійної

підготовки майбутніх педагогів-хореографів

у США (Д. Бідюк, 2025), теоретичні аспекти

професійної підготовки хореографів в Литві

(Л. Гаврілова, А. Максимюк, 2021), особливості

хореографічної освіти в Сполучених Штатах

Америки (В. Горголь, 2025), особливості про-

фесійної підготовки фахівців з хореографії в

університетах США (Л. Сало, 2021), організацій-

но-змістові аспекти підготовки фахівців хорео-

графії у вищих навчальних закладах Німеччини

(І. Ткаченко, 2018), особливості світового досвіду

підготовки хореографів у закладах вищої освіти

(О. Хендрик, І. Макарова, 2025).

Дослідження проблеми професійної

підготовки фахівців у галузі хореографічного

мистецтва має відображення у наукових працях

автора (В. Горголь, 2023; В. Горголь, 2024; В.

Горголь, 2025), в яких розглянуті питання про-

фесійної підготовки майбутніх хореографів у

закладах вищої освіти України, здійснено цілісне

дослідження проблеми формування естетичної

культури майбутніх хореографів у професійній

підготовці в закладах вищої освіти, теоретично

обґрунтовано і розроблено організаційно-мето-

дичну модель формування естетичної культури

майбутніх хореографів у професійній підготовці

в закладах вищої освіти, обґрунтовано педаго-

гічні умови формування досліджуваної якості

у майбутніх фахівців хореографічного фаху,

визначено компонентну структуру естетичної

культури майбутнього хореографа, критерії,

показники та рівні сформованості естетичної

культури майбутніх хореографів.

Однак, враховуючи тенденції і перспек-

тиви розвитку сучасної хореографічної освіти у

контексті світових культурно-освітніх процесів

питання вдосконалення існуючої в Україні

системи професійної підготовки хореографів

потребує подальшого опрацювання.

Формулювання цілей та завдань статті.

На основі аналізу позитивного зарубіжного

досвіду організації професійної підготовки

майбутніх хореографів розкрити особливості

професійної підготовки фахівців у галузі хорео-

графічного мистецтва провідних європейських

країн в контексті вдосконалення системи про-

фесійної хореографічної освіти України.

Виклад основного матеріалу. Дослідження

зарубіжного досвіду організації професійної

підготовки майбутніх хореографів та розкриття

особливостей професійної підготовки фахівців

у галузі хореографічного мистецтва вимагає

Horhol Vitalii & Marna Olena

Professional Art Education Volume 7 (1) 2026

Scientic Journal

насамперед дефініції визначених понять.

Професійна підготовка майбутніх хореографів

розглядається автором як складний динамічний

процес, що здійснюється у системі професійної

хореографічної освіти, складається з загальної

гуманітарної, фахової, психолого-педагогічної,

естетичної, практичної підготовки і спрямована

на формування широкого спектру професійних

компетентностей, що забезпечують успішність

подальшої професійної діяльності майбутніх

фахівців у галузі хореографічного мистецтва. У

наукових розвідках науковці приділяють увагу

окресленню специфіки відповідної підготовки

та пошуку можливостей її вдосконалення, вра-

ховуючи динамічні зміни в освітній сфері, необ-

хідність імплементації стандартів якості освіти

у зв’язку з євроінтеграційними процесами в

Україні.

Система професійної хореографічної освіти

розглядається автором як цілеспрямована,

багаторівнева освітня система, спрямована

на професійне опанування майбутніми хоре-

ографами багатогранності теорії і практики

хореографічного мистецтва в умовах кон-

вергентності формальної, неформальної та

інформальної освіти, що реалізується через

заклади вищої або фахової передвищої освіти

та передбачає професійну підготовку фахівців у

галузі хореографічного мистецтва (виконавців,

балетмейстерів, викладачів хореографії тощо).

Професійна хореографічна освіта в Україні

здійснюється у закладах вищої або фахової

передвищої освіти, регулюється законодав-

ством у сфері освіти, вимогами чинних (на день

публікації даної статті) Стандартів вищої освіти

зі спеціальності «Хореографія» галузі знань

«Культура і мистецтво» для першого (бакалав-

рського), другого (магістерського) та третього

(освітньо-наукового) рівнів вищої освіти.

У зарубіжному науковому дискурсі щодо

підготовки майбутніх хореографів просте-

жується значний інтерес до вдосконалення

змісту, форм, методів і технологій навчання, а

також до можливостей формування професій-

них якостей відповідних фахівців. Іноземні

науковці (F. Bannon (2010), J. Butterworth (2011),

R. Farrer (2018), L. Kelsey (2017), T. Lewis (2022),

A. Østern (2012), P. Petsilas (2019), S. Sachsenmaier

(2021), F. Sagasti (2019), D. Strutt (2021) та ін.)

висвітлюють питання застосування інновацій-

них технологій у хореографічній педагогічній

освіті, розвитку техніки крізь призму естетики

руху, феноменології танцю, когнітивних і етич-

них цінностей мистецтва, естетики у бальних

і спортивних танцях, використання цифрових

засобів у підготовці хореографів, упровадження

інновацій, розвитку естетичної грамотності,

ролі естетичного виховання у підготовці педа-

гога, формування самооцінки хореографа через

метод самопрезентації. Дослідження також

охоплюють питання інтеграції мистецької

освіти з іншими галузями знань, розробки

мультимедійних ресурсів, створення міжунівер-

ситетських програм та залучення студентів до

міжнародних проєктів, що сприяє формуванню

глобальної професійної культури.

Дослідивши особливості підготовки

майбутніх хореографів у різних країнах, Дж.

Батервот (2011) зазначив, що зміст професійної

підготовки вирізняється міждисциплінарністю,

водночас ключовим залишається фахове нав-

чання танцю. Танцюристи здобувають досвід

через щоденні заняття технікою, репетиції з

хореографами або репетиторами та регулярне

виконання композицій і проєктів. Значного

поширення набуло наставництво, яке розгля-

дається як важливий елемент професійного

становлення. Студенти вдосконалюють вико-

навську техніку, опановують хореографію та

імпровізацію, розвивають здатність застосову-

вати методи, концепції й принципи виконання.

Особлива увага приділяється технічній майстер-

ності, критичному мисленню та креативності

в застосуванні інновацій (Butterworth, 2011).

Водночас у процесі навчання акцент робиться

на розвитку здатності до саморефлексії, форму-

ванні індивідуального стилю та усвідомленні

культурних контекстів танцю.

Ф. Баннон (2010), досліджуючи витоки хоре-

ографічної освіти, зазначила, що першу освітню

програму з хореографії було запроваджено у

Центрі Лабана у 1975 р. Вона підкреслює, що

важливою тенденцією в Англії стало структуру-

вання змісту дисциплін на міждисциплінарній

основі, а також оновлення ресурсного забезпе-

чення та створення мультимедійних матеріалів

із використанням зразків хореографічної спад-

щини (Bannon, 2010). Це сприяло формуванню

нових підходів до викладання, які поєднують

традиційні техніки з сучасними цифровими

Volume 7 (1) 2026Professional Art Education p-ISSN-2709-1791e-ISSN-2709-1805

Горголь Віталій & Марфіна Олена

інструментами, а також розширенню можли-

востей студентів у сфері творчої діяльності.

Наставницький досвід у підготовці майбутніх

хореографів у Великій Британії представив С.

Сачсенмеєр (2021), висвітливши практику хоре-

ографа Розмарі Бутчер у межах серії семінарів

«Critical Pathways» (Лондон). На основі архівних

матеріалів, професійних контактів і інтерв’ю

зі студентами дослідники аналізують особли-

вості використання нею танцювальних технік

для створення композицій, а також підхід до

навчання й наставництва, тісно пов’язаний

із практикою. Особливу увагу вона приділяла

критичній саморефлексії, переосмисленню

естетики та технічному відтворенню танцю

(Sachsenmaier, 2021). Її досвід став прикладом

того, як поєднання педагогічної діяльності з

творчим пошуком може сприяти формуванню

нових освітніх моделей.

У сучасних англійських дослідженнях, за

Р. Фарер (2018), акцент зроблено на міждисци-

плінарності змісту підготовки. Важливим став

досвід наставництва за програмою DanceHE

Early Career Mentor Scheme, що об’єднує науков-

ців і практиків вищої освіти Великої Британії.

Протягом 14 місяців кожен учасник працював

із наставником з іншого закладу, отримуючи

поради щодо професійних викликів і специфіки

викладання. Програма сприяла розвитку міжін-

ституційного наставництва (Farrer, 2018). Вона

також стала платформою для обміну досвідом

між різними освітніми установами, що дозво-

лило формувати нові підходи до викладання

хореографії, розширювати спектр методів та

інтегрувати інноваційні технології у навчаль-

ний процес. Таким чином, зарубіжний досвід

свідчить про сталі традиції та інноваційні про-

цеси у професійній підготовці хореографів, які

спрямовані на розвиток естетичної культури,

креативності та інтеграцію сучасних технологій

у мистецьку освіту.

У Великій Британії реалізуються ініціативи

для підвищення якості підготовки майбутніх

хореографів, здатних ефективно працювати з

учнями. К. Чепель, А. Крафт, Л. Ролфі, В. Джобінс

(2009) презентували проєкт «Dance Partners for

Creativity Research», спрямований на співпрацю

університетів і шкіл для розвитку креативності

підлітків (Chappell, Craft, Rolfe, Jobbins, 2009). У

межах спільного проєкту факультету танцю

Міддлсексського університету та «London

Studio Centre» було оновлено зміст дисциплін і

запропоновано інноваційні методи навчання.

Студенти й викладачі демонстрували нові

практики розвитку креативності й візуалізації

естетики танцю. Міждисциплінарні дискусії

відбувалися під час танцювальних вечорів

Scratch і в онлайн-чатах. Л. Келсер, Л. Ютерховен

(2017) доводять, що такі практики сприяють

професійному становленню майбутніх хорео-

графів (Kelsey, Uytterhoeven, 2017).

Інноваційною є ідея використання вірту-

альних ресурсів у підготовці хореографів. Д.

Струт і Р. Кіснерос (2021) довели ефективність

віртуальної презентації танцюриста, яка візу-

алізує його внутрішню сутність. Вони розви-

вають концепцію «віртуальної сили танцю»

Сюзанни Лангер, що передбачає осмислення

практик через цифрову віртуальність і аналіз

емоційних та феноменологічних характеристик

танцю (Strutt, Cisneros, 2021). Цікавим є також

досвід шкіл танцю Великої Британії, де застосо-

вують сучасні техніки та соматичні практики,

розвиваючи професійну самодостатність через

рефлексію. П. Петсілас, Дж. Лейх та ін. (2019)

відзначають ефективність методу рефлексії

(Petsilas, Leigh, Brown, Blackburn, 2019).

В Італії поширена концепція освітнього

реалізму, спрямована на гармонізацію змісту,

форм і методів навчання відповідно до потреб

особистості. Вона передбачає вивільнення

творчої енергії через рух, що визначає розвиток

групового інтелекту (Tyson, Valk, 2022). Значна

увага приділяється використанню інформа-

ційних технологій, що сприяло виникненню

комп’ютерної хореографії. Застосовуються про-

грамні засоби, генератори випадкових чисел

для створення рухів, а також індивідуалізація

програм під потреби хореографа. Конвергенція

танцю й технологій відкриває нові перспективи

досліджень (Sagasti, 2019).

У Норвегії діє програма «The Cultural

Schoolbag», що залучає професійних хореографів

до роботи зі школярами. Важливим є підхід

мультимодального навчання, що базується на

семіотичній природі танцю та ідеях Дж. Дьюї.

Спостереження за хореографічними постанов-

ками, аналіз їх естетики й емоційного впливу

є джерелом педагогічного натхнення. А. Остер

(2012) підкреслює значення педагогічного спо-

Professional Art Education Volume 7 (1) 2026

Scientic Journal

Horhol Vitalii & Marna Olena

стереження як методу підготовки хореографів,

визначаючи критерії аналізу: тілесність, рух,

діалоговість, рефлексію, чутливість і мультимо-

дальність (Østern, 2012).

У Німеччині, за І. Ткаченком (2018), філо-

софія й естетика танцю активно застосову-

ються на практиці та входять до навчальних

програм. Популярним є метод геометричного

й алгоритмічного мислення, розроблений В.

Форсайтом, що передбачає візуалізацію рухів

як просторових траєкторій. Цей підхід пов’яза-

ний із розвитком рефлексії рухів і естетичної

культури. Використання комп’ютерної анімації

дозволило візуалізувати «геометрію» руху

(Forsythe & Kaiser, 1999).

Таким чином, зарубіжні дослідження у

сфері хореографічної освіти демонструють

стійку тенденцію до інтеграції міждисци-

плінарних підходів, розвитку наставництва

та використання інноваційних технологій у

навчальному процесі. Вони акцентують увагу на

поєднанні технічної майстерності з критичним

мисленням, креативністю та естетичною гра-

мотністю, що формує комплексну професійну

компетентність майбутнього хореографа. Для

українського контексту особливо цінним є

досвід системного наставництва, міжінститу-

ційної співпраці та створення мультимедійних

освітніх ресурсів, адже саме ці напрями можуть

сприяти модернізації вітчизняної мистецької

освіти, підвищенню її конкурентоспромож-

ності та інтеграції у світовий освітній простір.

Впровадження зазначених практик дозволить

не лише розширити можливості студентів у

сфері творчої самореалізації, а й забезпечити

формування сучасної моделі підготовки хоре-

ографів, яка відповідає викликам глобалізова-

ного культурного середовища.

Висновки та перспективи подальших

досліджень. Вивчення зарубіжного досвіду

професійної підготовки майбутніх хореографів,

виокремлення цінних освітніх практик, спря-

мованих на формування професійних якостей,

зокрема естетичної грамотності, естетики

руху, естетичної культури тощо, свідчить про

сталі традиції та інноваційні процеси у змісті,

формах і методах викладання. Впровадження

зарубіжного досвіду професійної підготовки

хореографів у систему професійної хореографіч-

ної освіти України є важливим кроком для

модернізації мистецької освіти, підвищення

її якості та конкурентоспроможності на між-

народному рівні. Такий процес передбачає не

механічне копіювання іноземних моделей,

а їх адаптацію з урахуванням національних

традицій, культурних особливостей і потреб

українського суспільства. Зарубіжний досвід

професійної підготовки майбутніх хореографів

характеризується інтеграцією мистецького та

педагогічного спрямування, компетентнісним

підходом, творчою свободою, індивідуальними

траєкторіями навчання та партнерством із

роботодавцями.

У контексті трансформації вищої мистець-

кої освіти відповідно до міжнародних стан-

дартів і положень Стандартної класифікації

освіти ЮНЕСКО (ISCED) відбувається переорієн-

тація освітніх програм із вузькоспеціалізованих

напрямів на міждисциплінарні та інтегративні

моделі підготовки. Зокрема, спеціальність 024

«Хореографія» у новій редакції національного

класифікатора спеціальностей трансформується

в галузь знань В6 «Перформативні мистецтва»,

що відображає сучасні глобальні тенденції

розвитку мистецтва, пов’язані з утвердженням

перформативності як універсального засобу

художнього вираження. У цьому аспекті особли-

вої наукової та практичної значущості набуває

інтеграція перформативних практик у процес

професійної підготовки майбутніх хореографів.

Такий підхід сприяє розвитку тілесно-орієнто-

ваного мислення, розширенню меж сценічної

виразності, формуванню здатності до імпрові-

зації та творчої самореалізації. Водночас це

забезпечує підготовку мобільних, адаптивних

і конкурентоспроможних фахівців, здатних

ефективно функціонувати в умовах сучасного

культурно-мистецького простору.

Volume 7 (1) 2026Professional Art Education p-ISSN-2709-1791e-ISSN-2709-1805

Горголь Віталій & Марфіна Олена

Professional Art Education Volume 7 (1) 2026

Scientic Journal

Horhol Vitalii & Marna Olena

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Бідюк, Д. (2025). Інтеграція теорії та практики у професійній підготовці майбутніх педагогів-хоре-

ографів у США. Молодь і ринок, 11(243), 99-103. https://doi.org/10.24919/2308-4634.2025.341195

Бідюк, Д. Є. (2020). Професійна підготовка хореографів в університетах Великої Британії [Дис.

канд. пед. наук, Хмельницький національний університет, Інститут педагогічної освіти і освіти

дорослих імені Івана Зязюна Національної академії педагогічних наук України].

Гаврілова, Л., Максимюк, А. (2021). Теоретичні аспекти професійної підготовки хореографів в

Литві. Актуальнi питання гуманiтарних наук, 46(1), 187-193. https://doi.org/10.24919/2308-4863/46-1-29

Горголь, В. (2025). Науково-організаційні основи хореографічної освіти в сполучених штатах аме-

рики. Естетика і етика педагогічної дії, (32), 155–169. https://doi.org/10.33989/2226-4051.2025.32.347872

Горголь, В. П. (2024). Формування естетичної культури майбутніх хореографів у професійній під-

готовці в закладах вищої освіти [Дис. канд. пед. наук, Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих

імені Івана Зязюна Національної академії педагогічних наук України].

Ткаченко, І. (2018). Організаційно-змістові аспекти підготовки фахівців хореографії у вищих

навчальних закладах Німеччини. Педагогічні науки, 69, 105–113. https://doi.org/10.5281/zenodo.1256245

Хендрик, О., Макарова, І. (2025). Особливості підготовки хореографів у закладах вищої освіти:

український та світовий досвід. Актуальнi питання гуманiтарних наук, 84(3), 131-139. https://doi.

org/10.24919/2308-4863/84-3-19

Bannon, F. (2010). Dance: the possibilities of a discipline. Research in Dance Education, 11(1), 49–59.

https://doi.org/10.1080/14647890903568313

Butterworth, J. (2010). Teaching choreography in higher education: a process continuum model. Research

in Dance Education, 5(1), 45–67. https://doi.org/10.1080/1464789042000190870

Butterworth, J. (2011). Dance Studies: The Basics (1st ed.). Routledge. https://doi.org/10.4324/9780203156995

Carver, V. M. (1985). Aesthetic Concepts: A Paradigm for Dance. Quest, 37(2), 186–192. https://doi.org/10

.1080/00336297.1985.10483833

Chappell, K., Craft, A., Rolfe, L., & Jobbins, V. (2009). Dance partners for creativity: choreographing space

for coparticipative research into creativity and partnership in dance education. Research in Dance Education,

10(3), 177–197. https://doi.org/10.1080/14647890903324147

Farrer, R. (2018). Early career dance academia: an investigation into the DanceHE Early Career Mentor

Scheme. Research in Dance Education, 19(3), 252–273. https://doi.org/10.1080/14647893.2018.1513998

Forsythe, W., & Kaiser, P. (1999). Dance Geometry. Performance Research, 4(2), 64–71. https://doi.org/10

.1080/13528165.1999.10871671

Kelsey, L., & Uytterhoeven, L. (2017). Scratch nights and hash-tag chats: creative tools to enhance

choreography in the higher education dance curriculum. Research in Dance Education, 18(1), 34–47.

https://doi.org/10.1080/14647893.2016.1264381

Lewis, T. E., & Valk, S. (2022). Educational realism: Dening exopedagogy as the choreography of swarm

intelligence. Educational Philosophy and Theory, 54(7), 906–915. https://doi.org/10.1080/00131857.2020.1803

831

Ostern, A. L. (2012). Supervision by an artist creating a poetic universe as a reference in the development

of aesthetic approaches to pedagogical supervision. Education Inquiry, 3(3), 403–419. https://doi.org/10.3402/

edui.v3i3.22043

Petsilas, P., Leigh, J., Brown, N., & Blackburn, C. (2019). Creative and embodied methods to teach

reections and support students’ learning. Research in Dance Education, 20(1), 19–35. https://doi.org/10.108

0/14647893.2019.1572733

Sachsenmaier, S. G. (2021). ‘Critical Pathways’ – Training and Investigating the Art of Choreography-

Making with Rosemary Butcher. Theatre, Dance and Performance Training, 12(2), 164–183. https://doi.org/1

0.1080/19443927.2021.1902382

Sagasti, F. (2019). Information Technology and the Arts: The Evolution of Computer Choreography during

the Last Half Century. Dance Chronicle, 42(1), 1–52. https://doi.org/10.1080/01472526.2019.1575661

Volume 7 (1) 2026Professional Art Education p-ISSN-2709-1791e-ISSN-2709-1805

Strutt, D., & Cisneros, R. (2021). Virtual relationships: the dancer and the avatar. Theatre and Performance

Design, 7(1–2), 61–81. https://doi.org/10.1080/23322551.2021.1925468

REFERENCES

Bidiuk, D. (2025). Intehratsiia teorii ta praktyky u profesiinii pidhotovtsi maibutnikh pedahohiv-

khoreohrav u SShA. Molod i rynok, 11(243), 99-103. https://doi.org/10.24919/2308-4634.2025.341195 [in

Ukrainian]

Havrilova, L., Maksymiuk, A. (2021). Teoretychni aspekty profesiinoi pidhotovky khoreohrav v Lytvi.

Aktualni pytannia humanitarnykh nauk, 46(1), 187-193. https://doi.org/10.24919/2308-4863/46-1-29 [in

Ukrainian]

Horhol, V. (2025). Naukovo-orhanizatsiini osnovy khoreohrachnoi osvity v spoluchenykh shtatakh

ameryky. Estetyka i etyka pedahohichnoi dii, (32), 155–169. https://doi.org/10.33989/2226-4051.2025.32.347872

[in Ukrainian]

Horhol, V. P. (2024). Formuvannia estetychnoi kultury maibutnikh khoreohrav u profesiinii pidhotovtsi

v zakladakh vyshchoi osvity [Dys. kand. ped. nauk, Instytut pedahohichnoi osvity i osvity doroslykh imeni

Ivana Ziaziuna Natsionalnoi akademii pedahohichnykh nauk Ukrainy] [in Ukrainian]

Tkachenko, I. (2018). Orhanizatsiino-zmistovi aspekty pidhotovky fakhivtsiv khoreohrai u vyshchykh

navchalnykh zakladakh Nimechchyny. Pedahohichni nauky, 69, 105–113. https://doi.org/10.5281/

zenodo.1256245 [in Ukrainian]

Khendryk, O., Makarova, I. (2025). Osoblyvosti pidhotovky khoreohrav u zakladakh vyshchoi

osvity: ukrainskyi ta svitovyi dosvid. Aktualni pytannia humanitarnykh nauk, 84(3), 131-139. https://doi.

org/10.24919/2308-4863/84-3-19 [in Ukrainian] [in English]

Bannon, F. (2010). Dance: the possibilities of a discipline. Research in Dance Education, 11(1), 49–59.

https://doi.org/10.1080/14647890903568313 [in English]

Butterworth, J. (2010). Teaching choreography in higher education: a process continuum model. Research

in Dance Education, 5(1), 45–67. https://doi.org/10.1080/1464789042000190870 [in English]

Butterworth, J. (2011). Dance Studies: The Basics (1st ed.). Routledge. https://doi.org/10.4324/9780203156995

[in English]

Carver, V. M. (1985). Aesthetic Concepts: A Paradigm for Dance. Quest, 37(2), 186–192. https://doi.org/10

.1080/00336297.1985.10483833 [in English]

Chappell, K., Craft, A., Rolfe, L., & Jobbins, V. (2009). Dance partners for creativity: choreographing space

for coparticipative research into creativity and partnership in dance education. Research in Dance Education,

10(3), 177–197. https://doi.org/10.1080/14647890903324147 [in English]

Farrer, R. (2018). Early career dance academia: an investigation into the DanceHE Early Career Mentor

Scheme. Research in Dance Education, 19(3), 252–273. https://doi.org/10.1080/14647893.2018.1513998 [in

English]

Forsythe, W., & Kaiser, P. (1999). Dance Geometry. Performance Research, 4(2), 64–71. https://doi.org/10

.1080/13528165.1999.10871671 [in English]

Kelsey, L., & Uytterhoeven, L. (2017). Scratch nights and hash-tag chats: creative tools to enhance

choreography in the higher education dance curriculum. Research in Dance Education, 18(1), 34–47.

https://doi.org/10.1080/14647893.2016.1264381 [in English]

Lewis, T. E., & Valk, S. (2022). Educational realism: Dening exopedagogy as the choreography of swarm

intelligence. Educational Philosophy and Theory, 54(7), 906–915. https://doi.org/10.1080/00131857.2020.1803

831 [in English]

Ostern, A. L. (2012). Supervision by an artist creating a poetic universe as a reference in the development

of aesthetic approaches to pedagogical supervision. Education Inquiry, 3(3), 403–419. https://doi.org/10.3402/

edui.v3i3.22043 [in English]

Petsilas, P., Leigh, J., Brown, N., & Blackburn, C. (2019). Creative and embodied methods to teach

Горголь Віталій & Марфіна Олена

Professional Art Education Volume 7 (1) 2026

Scientic Journal

reections and support students’ learning. Research in Dance Education, 20(1), 19–35. https://doi.org/10.1080

/14647893.2019.1572733 [in English]

Sachsenmaier, S. G. (2021). ‘Critical Pathways’ – Training and Investigating the Art of Choreography-

Making with Rosemary Butcher. Theatre, Dance and Performance Training, 12(2), 164–183. https://doi.org/10.

1080/19443927.2021.1902382 [in English]

Sagasti, F. (2019). Information Technology and the Arts: The Evolution of Computer Choreography

during the Last Half Century. Dance Chronicle, 42(1), 1–52. https://doi.org/10.1080/01472526.2019.1575661 [in

English]

Strutt, D., & Cisneros, R. (2021). Virtual relationships: the dancer and the avatar. Theatre and Performance

Design, 7(1–2), 61–81. https://doi.org/10.1080/23322551.2021.1925468 [in English]

Horhol Vitalii & Marna Olena

Авторські внески згідно з CRediT

Горголь Віталій – концептуалізація; методологія; курація даних; редагування та доопрацювання тексту.

Марфіна Олена – збір та опрацювання джерел; формальний аналіз; написання початкового варіанту статті.

Фінансування / Funding

Дослідження виконано без фінансової підтримки.

Використання Штучного Інтелекту / Use of Articial Intelligence

Автори підтверджують, що не використовувалися технології Штучного Інтелекту під час створення цієї роботи.

Конфлікт інтересів / Conict of Interest

Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів щодо цього дослідження, включаючи фінансові, особисті,

авторські чи будь-які інші, які могли б вплинути на дослідження, а також на результати, представлені в цій

статті.

Надійшла до редакції / Received: 05.03.2026

Прорецензовано / Peer-reviewed: 12.03.2026

Рекомендовано до друку / Accepted: 21.04.2026