Professional Art Education Volume 6 (1) 2025

Scientic Journal

УДК: 004.55:7.05:659.1

DOI https://doi.org/10.34142/27091805.2025.6.01.09

ІННОВАЦІЇ В UI/UX-ДИЗАЙНІ ЯК КЛЮЧ

ДО УСПІШНОГО ПРОСУВАННЯ ВЕБРЕСУРСІВ

здобувач другого (освітньо-професійно-

го) рівня вищої освіти зi спеціальності

022 Дизайн ХНПУ імені Г.С. Сковороди

Харків, Україна

email: samulinas@gmail.com

https://orcid.org/0009-0000-0391-6186

доктор педагогічних наук, професор кафе-

дри дизайну ХНПУ імені Г.С. Сковороди

Харків, Україна

email: melennaznv@gmail.com

https://orcid.org/0000-0002-3083-1070

У статті проведено комплексний аналіз впливу інноваційних трендів у сфері UI/UX-дизайну

на ефективність просування вебресурсів у сучасному цифровому середовищі. Встановлено тісний

взаємозв’язок між якістю інтерфейсних рішень, поведінковими показниками користувачів (таки-

ми як показник відмов, глибина перегляду, рівень залученості) та результативністю SEO-просуван-

ня. Розглянуто ключові тенденції сучасного дизайну інтерфейсів: мінімалізм, інтерактивність,

адаптивність, інклюзивність, персоналізація, використання 3D-елементів, анімаційних ефектів та

новітніх технологій, зокрема на основі штучного інтелекту. Окреслено значення системного під-

ходу до впровадження UI/UX-інновацій, що забезпечує не лише зростання зручності користування,

але й сприяє підвищенню бізнес-результатів. Визначено ефективні інструменти для впровадження

таких рішень, а також охарактеризовано виклики, з якими стикаються дизайнери та розробники

у процесі впровадження інновацій. Перспективи подальших досліджень пов’язано з вивченням впливу

персоналізованих, адаптивних та емоційно орієнтованих інтерфейсів на якість цифрового досвіду

користувачів та конкурентоспроможність вебресурсів.

Ключові слова: UI/UX-дизайн, інновації, вебресурси, користувацький досвід, SEO-просування,

мікроанімація, VR/AR, адаптивний дизайн, персоналізація

Постановка проблеми та її зв’язок з важ-

ливими науковими чи практичними завдан-

нями. Сучасний цифровий простір постійно

еволюціонує, створюючи нові виклики та

можливості для вебресурсів, які прагнуть залу-

чити та утримати увагу користувачів. Однією з

ключових умов успішності вебсайтів є якісний

UI/UX-дизайн, що визначає користувацький

досвід та взаємодію із інтерфейсом. Незважаю-

чи на зростаючий інтерес до зазначеної тема-

тики, наукові дослідження, присвячені впливу

інноваційного UI/UX-дизайну на ефективність

просування вебресурсів, залишаються фраг-

ментарними та недостатньо систематизовани-

ми. Такі аспекти підкреслюють теоретичну та

практичну значущість обраної проблематики,

актуальність якої визначається необхідністю

комплексного аналізу сучасних трендів UI/

UX-дизайну та їх впливу на просування вебре-

сурсів.

Аналіз основних досліджень і публіка-

цій. UI/UX-дизайн є одним із ключових чин-

ників, що впливає на успішне функціонуван-

ня та просування вебресурсів. Сучасні наукові

дослідження приділяють значну увагу впливу

UI/UX на користувацький досвід, зручність ін-

терфейсів, взаємодію з користувачем та адап-

тацію до нових технологій.

Одним із важливих напрямів у UI/UX-ди-

зайні є дизайн-системи, які забезпечують

цілісність і ефективність інтерфейсів. У статті

Г. Новік, Л. Гнатюк, С. Ясенок (2023) досліджено

роль дизайн-систем у цифровому середовищі,

їхню еволюцію та вплив на ефективність UI-ди-

зайну. Авторами підкреслюється важливість

консистентності в дизайні та впровадження

стратегічного підходу до створення цифрових

продуктів.

Особливу увагу в UI/UX-дизайні приділя-

ють типографіці та шрифтам. Стаття В. Яро-

вого та О. Бєлявської (2024) аналізує вплив ви-

бору шрифтової гарнітури на читабельність

тексту та зручність сприйняття інформації на

вебсторінках. Дослідники зазначають, що пра-

вильний вибір шрифтової гарнітрури сприяє

покращенню користувацького досвіду та змен-

шенню показника відмов на вебсайтах.

У дослідженні, проведеним О. Вакуленко

(2017), яке присвячено важливості вільного

простору у вебдизайні, зазначено, що баланс

між макро- та мікропробілами впливає на есте-

тику сайту, а також на ефективність взаємодії

користувача із контентом. Авторкою визначе-

но, що застосування гештальт-принципів у ди-

зайні допомагає компонувати привабливі та

інтуїтивні інтерфейси.

Серед трендів UI/UX-дизайну активно ро-

звиваються інтерактивні технології та візуаль-

ні ефекти. У роботі С. Пустюльги, В. Самчука,

А. Шаповалової, Ю. Клак (2024) розкриваються

сучасні підходи до UI/UX дизайну мобільних

додатків, зокрема використання анімацій-

них ефектів, нейтральної кольорової палітри,

градієнтів та мінімалістичних інтерфейсів. До-

свід авторів підкреслює зростання значення

візуальної інтерактивності для покращення

користувацького досвіду.

Варто виокремити дослідження щодо

використання технологій VR/AR у дизайні ін-

терфейсів. Так К. Шиман (2023) у своїй роботі

акцентує увагу на використанні VR у творчих

процесах та UI-дизайні. Дослідниця висвітлює

вплив VR на візуальне сприйняття та взає-

модію користувачів із цифровими продукта-

ми, що відкриває нові можливості для UX-ди-

зайну в майбутньому.

Формулювання цілей та завдань статті.

Метою статті є комплексний аналіз впливу UI/

UX-дизайну на ефективність просування вебре-

сурсів, зокрема шляхом виявлення взаємозв’яз-

ку між дизайном інтерфейсу та поведінковими

показниками користувачів, оцінки ключових

чинників сучасного UI/UX-дизайну, а також

дослідження інструментів впровадження ін-

новацій і визначення викликів та перспектив

розвитку цієї сфери.

Відповідно до мети статті визначено такі

завдання:

1. Виявити взаємозв’язок між UI/UX-ди-

зайном та просуванням вебресурсів.

2. Проаналізувати ключові чинники, що

визначають ефективність сучасного UI/UX-ди-

зайну з урахуванням його основних прин-

ципів.

3. Розкрити та проаналізувати ефективні

інструменти і підходи для впровадження інно-

вацій у UI/UX-дизайні.

4. Дослідити виклики та перспективи ро-

звитку інноваційного UI/UX-дизайну.

Виклад основного матеріалу. Сучасне

успішне просування вебресурсів неможли-

ве без системного та стратегічного підходу до

проєктування користувацького інтерфейсу (UI)

та користувацького досвіду (UX). UI/UX-дизайн

перестає бути виключно естетичною складо-

вою цифрових продуктів і виступає як фунда-

ментальний елемент, що визначає ефектив-

ність маркетингових стратегій у цифровому

середовищі. Аналіз сучасних наукових джерел

та практичних кейсів свідчить про наявність

прямого, динамічного та взаємозумовленого

зв’язку між якістю UI/UX-дизайну і результа-

тивністю онлайн-просування вебресурсів. Це

підтверджує, що вдосконалення інтерфейсів і

оптимізація користувацького досвіду суттєво

підвищують залученість аудиторії, покращу-

ють поведінкові показники (зокрема, знижен-

ня показників відмов і збільшення глибини

перегляду сторінок), а також позитивно впли-

вають на ранжування у пошукових системах.

Виявлення та дослідження цього взаємозв’яз-

ку дозволяє не лише глибше зрозуміти ме-

ханізми формування поведінкових реакцій

користувачів, але й окреслити ефективні під-

ходи до впровадження інновацій у сфері UI/UX,

що є ключовим фактором підвищення конку-

Volume 6 (1) 2025

Professional Art Education

рентоспроможності та успішності сучасних

вебпроєктів.

UI/UX-дизайн забезпечує не лише естетич-

не сприйняття, але й комфортну навігацію,

швидкий доступ до інформації, інтуїтивне

управління функціоналом ресурсу. Згідно з до-

слідженням W.Xinghai (2023), високий рівень

юзабіліті позитивно корелює з показниками

утримання користувача, тривалістю сесії, гли-

биною перегляду та загальним рівнем задо-

воленості, що в сукупності сприяє кращому

ранжуванню у пошукових системах та ефек-

тивнішій взаємодії з контентом.

На думку Р.Безуглої (2020), діджиталізація

змінила моделі комунікації між користува-

чем і брендом, перетворивши вебінтерфейс на

повноцінний інструмент залучення. Таким чи-

ном, сучасний UI/UX-дизайн прямо впливає на

індикатори цифрового маркетингу: клікабель-

ність (CTR), конверсії, повторні візити, лояль-

ність користувачів. Це зумовлює необхідність

інтеграції дизайнерських рішень у стратегії

просування вже на етапі розробки.

К.Фоміна і Т.Іваненко (2023) підкреслюють,

що взаємодія користувача з інтерфейсом не є

самоціллю, а лише засобом досягнення інфор-

маційної або функціональної мети. Тобто ефек-

тивність дизайну полягає у тому, наскільки він

«не заважає» користувачу виконувати завдан-

ня. Цей підхід прямо співвідноситься з осно-

вами UX-дизайну, в якому інтерфейс має бути

максимально «непомітним» — зменшуючи

когнітивне навантаження, прискорюючи дію

користувача та підвищуючи загальну продук-

тивність взаємодії.

Значний внесок у дослідження впливу

UX-дизайну на популярність ресурсу зроби-

ла також О.Мельник (2019). Вона акцентує на

тому, що користувацький досвід є не просто до-

датковим елементом, а базовим компонентом,

який визначає конкурентоздатність вебсайту.

Якщо сайт не відповідає очікуванням цільової

аудиторії щодо логіки, доступності та візуаль-

ної структури, навіть найкраща рекламна кам-

панія не забезпечить тривалого ефекту.

У спільному дослідженні Ч.Тяньюй та

О.Єжової (2024) розглядається порівняльний

аналіз UI/UX-рішень у європейському та азійсь-

кому контекстах. Автори дійшли висновку, що

адаптація дизайну під культурні та поведінкові

особливості цільової аудиторії значно підви-

щує ефективність просування ресурсу. Це під-

тверджує думку про те, що UI/UX не може бути

уніфікованим — його гнучкість і релевантність

напряму впливають на успіх у маркетинговій

стратегії.

Т.Божко (2022) також наголошує на важли-

вості системного підходу до інтеграції дизайну

у процес SEO-оптимізації. Вона зазначає, що

елементи UI/UX, такі як адаптивність, швид-

кість завантаження, структура контенту, і на-

віть кольорова гама, впливають на поведін-

кові фактори, які враховуються алгоритмами

пошукових систем. Таким чином, UI/UX-дизайн

опосередковано, але потужно впливає на ви-

димість сайту в результатах пошуку.

Таким чином, UI/UX-дизайн виконує не

лише естетичну чи функціональну роль, а є

основоположним елементом цифрової стра-

тегії просування. Саме завдяки грамотному

поєднанню візуальної привабливості (UI) та

зручності користування (UX) вебресурс здатен

ефективно взаємодіяти з цільовою аудиторією,

утримувати її увагу та спонукати до вчинення

бажаних дій.

Інтеграція UI/UX-дизайну у процес ство-

рення та оптимізації сайту забезпечує систем-

ний підхід до вирішення одразу кількох страте-

гічних завдань:

– поліпшення поведінкових факторів, які

враховуються в алгоритмах пошукових систем

і впливають на позиції в результатах видачі

(SEO);

– зростання рівня конверсії, оскільки

зручна навігація, логічна структура контенту,

адаптивність до різних пристроїв і зрозумілі ві-

зуальні сигнали зменшують тертя у взаємодії

користувача з інтерфейсом;

– зміцнення брендової довіри завдяки по-

слідовному візуальному стилю, що створює

професійне перше враження;

– формування лояльної аудиторії, яка гото-

ва повертатися на сайт завдяки позитивному

досвіду взаємодії та задоволенню своїх очіку-

вань.

UI/UX-дизайн також забезпечує адаптив-

ність ресурсів до різних культурних контекстів,

що особливо важливо для міжнародного про-

сування. А глибока аналітика користувацько-

го досвіду дозволяє постійно вдосконалювати

Professional Art Education Volume 6 (1) 2025

Scientic Journal

вебресурс відповідно до реальних потреб ауди-

торії.

Отже, UI/UX є не просто дизайнерськими

елементами, а потужним інструментом циф-

рового маркетингу, що впливає на всі ключові

аспекти просування — від трафіку до репута-

ції. В умовах високої конкуренції саме увага до

користувацького досвіду стає запорукою стій-

кої присутності бренду в онлайн-просторі.

Якість UI/UX-дизайну можна визначити

через низку ключових чинників, які безпосе-

редньо впливають на користувацький досвід.

Розглянемо детальніше найбільш значущі з

таких чинників, акцентуючи увагу на тому, як

саме вони формують ефективність взаємодії з

цифровими продуктами.

Мінімалізм у дизайні став одним із основ-

них чинників сучасних інтерфейсів, прагнучі

до максимальної простоти та лаконічності.

Цей підхід передбачає мінімум зайвих еле-

ментів, значний простір та акцент на основно-

му контенті, що дозволяє знизити когнітивне

навантаження на користувача й пришвидшує

пошук необхідної інформації. Як приклад,

можна зазначити популяризацію плаского ди-

зайну (at design) після 2012 року, метою якого

була відмова від об’ємних ефектів та декора-

тивних елементів. Проте, дослідження у галузі

юзабіліті вказують на те, що надмірний міні-

малізм може негативно впливати на функціо-

нальність інтерфейсу (Moran, K., 2017).

Таким чином, доцільно зберігати індика-

тори інтерактивності, такі як підкреслення

посилань та чітко виділені кнопки, навіть у

рамках стриманого дизайну. Успішний міні-

малістичний UI дизайн – це досягнення балан-

су між естетичною простотою та інтуїтивно

зрозумілими елементами управління.

Інтерактивності і зворотному зв’язку при-

свячується також багато уваги, як до важливих

компонентів ефективного користувацького

досвіду (UX). Інтерфейс має забезпечувати ак-

тивну взаємодію, дозволяючи користувачеві

не просто спостерігати за контентом, але й ак-

тивно впливати на нього. Прикладом цього є

зміна кольору кнопки при наведенні курсору,

анімація при натисканні або спливаючі підказ-

ки, які є частиною мікровзаємодії, що підвищу-

ють задоволення від користування системою

(Soegaard, M., 2024). Дослідження підтверджу-

ють, що інтерактивні елементи повинні бути

інтуїтивно зрозумілими та відповідати очіку-

ванням користувачів. Наприклад, звичні па-

терни, як випадаючі меню, слайдери чи кноп-

ки «показати більше», підвищують залученість

і сприяють глибшій взаємодії із вебресурсом.

Інтерактивний контент, такий як тести,

калькулятори, карти або ігрові елементи, зда-

тен утримувати увагу користувачів довше, що

позитивно впливає на загальний досвід взає-

модії з сайтом. Дворівневий діалог між систе-

мою та користувачем є основою позитивного

UX: система не тільки реагує на дії користу-

вача (наприклад, підсвічує обрані елементи,

показує статус завантаження чи підтверджує

виконання запиту), а й створює відчуття кон-

тролю у користувача (Фоміна, К., 2023). Рівень

інтерактивності, зокрема через інтерактив-

ні 3D-візуалізації чи симуляції, може значно

збільшити залученість, однак такі рішення

ускладнюють дизайн і потребують більше ре-

сурсів для реалізації.

Візуальні анімації в UX дизайні викону-

ють подвійне завдання, надаючи інтерфейсу

живість і забезпечуючи зворотний зв’язок на

дії користувача. Мікроанімації привертають

увагу до змін на екрані, таких як блимання

іконки або анімація завантаження. Вони ство-

рюють емоційний зв’язок із користувачем і

покращують взаємодію. Однак надмірне ви-

користання анімацій може знизити продук-

тивність сайту і відволікати. Тому принцип

«менше краще» актуальний, оскільки анімації

повинні бути короткими і не тривати більше

300 мс, не впливаючи на ефективність інтер-

фейсу.

Адаптивність та мобільна орієнтація є та-

кож важливими чинниками сучасного вебди-

зайну. Адаптивний дизайн (responsive design)

сьогодні став стандартом для всіх вебресурсів,

оскільки забезпечує автоматичну підгонку ма-

кету та елементів інтерфейсу під різні розміри

екранів і пристроїв. Потреба в адаптивності зу-

мовлена статистичними даними, згідно з яки-

ми на 2024 рік близько 68% відвідувань вебсай-

тів відбувається через мобільні пристрої (Ellis,

С., & Brandl, R., 2025).

Слід зазначити, що невідповідність

мобільним стандартам призводить до погір-

шення користувацького досвіду і, як наслідок,

Volume 6 (1) 2025

Professional Art Education

до втрати аудиторії. Дослідження підтверджу-

ють, що зручність мобільного інтерфейсу є

одним з основних факторів успіху вебсайту. З

2018 року Google запровадив індексацію сайтів

за принципом mobile-rst, що означає враху-

вання мобільної версії під час ранжування сай-

тів (Xinghai, W., 2023). Адаптивність включає не

тільки перелаштування верстки, але й оптимі-

зацію зображень, налаштування розбірливості

шрифтів для різних DPI, а також коректну ро-

боту інтерактивних елементів на сенсорних

екранах. Важливим аспектом є підтримка тем-

ної теми (dark mode) та інших користувацьких

налаштувань, що дозволяє адаптувати інтер-

фейс під особисті вподобання або умови освіт-

лення, що, в свою чергу, підвищує комфорт і

лояльність користувачів.

Колірна гама та візуальна привабливість

є наступним важливим чинником, що віді-

грає ключову роль у створенні позитивного

враження та формуванні довіри користувачів

до вебресурсу. Візуальний дизайн інтерфейсу,

зокрема кольори, шрифти, розміри елементів

та композиція, впливає на перше враження

протягом перших 50 мілісекунд перегляду сай-

ту (Majumder, A., 2025). Гармонійно підібрана

колірна схема та приємний дизайн є сигналом

якості та професіоналізму ресурсу. Кольори ма-

ють бути обрані із урахуванням психологічних

ефектів та контрастності: теплі акцентні кольо-

ри, такі як оранжевий для кнопки «Купити»,

привертають увагу і стимулюють до дії, тоді як

нейтральний фон (білий або світло-сірий) по-

кращує читабельність тексту. Багато успішних

сучасних вебсайтів використовують обмежену

палітру з 2-3 основних кольорів бренду і кілька

відтінків сірого або чорного для фону та тек-

сту. Дотримання єдиного стилю в оформленні

підвищує пізнаваність і сприяє емоційному

зв’язку з користувачами.

Швидкодія та продуктивність є також

важливою складовою досвіду користувача,

хоча швидкість завантаження вебсторінки

часто сприймається як технічний параметр.

Час завантаження безпосередньо впливає на

терпіння користувача та його подальшу взає-

модію з сайтом. Дослідження Google показу-

ють, що якщо сторінка завантажується довше

за 3 секунди, більше половини мобільних ко-

ристувачів покинуть сайт (Ellis, С., & Brandl,

R., 2025). Дані про ймовірність відмови залежно

від затримки завантаження сторінки наведено

в таблиці 1 за даними Google (Page Load Time in

Relation to Bounce Rate, 2017).

Professional Art Education Volume 6 (1) 2025

Scientic Journal

Рисунок 1 – Залежність показника відмов від швидкості завантаження

Інфографіка (див. рис.1.) демонструє, що

навіть незначне збільшення часу заванта-

ження суттєво підвищує ймовірність того, що

користувач покине сайт. Повільна робота ве-

бресурсу не лише зменшує відвідуваність, а й

негативно впливає на його репутацію. Врахо-

вуючи зростаючу роль швидкодії у формуван-

ні користувацького досвіду, цей показник став

ключовим фактором SEO-оптимізації. Дослід-

ження свідчать, що середній час завантажен-

ня сторінок, які входять до топ-10 результатів

Google, становить близько 1,65 секунди, тоді як

повільні сайти рідко досягають високих пози-

цій (6 Website Load Time Statistics and Why They

Matter, 2024).

Подальший розвиток мінімалізму в на-

прямку концепції «Flat 2.0» та матеріального

дизайну відображає еволюцію сучасних під-

ходів до UI/UX-дизайну. Після широкого впро-

вадження плаского дизайну було виявлено

його обмеження, зокрема відсутність візуаль-

них підказок, що ускладнювало взаємодію

користувача з інтерфейсом. Сучасні тенденції

спрямовані на розвиток стилю Flat 2.0, який

зберігає мінімалістичні засади, водночас від-

новлюючи деякі тонкі візуальні сигнали, такі

як тіні, градієнти та чіткі контури елементів

управління.

Яскравим прикладом цього підходу є

Material Design, впроваджений компанією

Google у 2014 році. Ця система поєднує плоску

естетику з принципами фізичної реальності,

застосовуючи шари, тіні та анімації, що спри-

яють покращенню інтуїтивного сприйняття

інтерфейсу. Material Design формує чітку ві-

зуальну ієрархію та забезпечує оперативний

зворотний зв’язок, що дозволяє користувачам

ефективно взаємодіяти з чистим та зрозумі-

лим інтерфейсом.

Вплив матеріального дизайну поширив-

ся не лише на мобільні застосунки, але й на

веб-простір: багато інтернет-ресурсів інтегру-

вали його компоненти, такі як картки, плава-

ючі кнопки дії та ripple-ефекти, що сприяло

уніфікації користувацького досвіду. Сучасний

тренд мінімалізму також включає викори-

стання великого простору та великих заголов-

ків замість дрібного тексту і скупчених блоків,

що покращує сприйняття інформації на різних

пристроях, від мобільних до великих екранів.

Карткові інтерфейси та модульність ди-

зайну є важливими чинниками сучасного UI/

UX, що набули поширення з розвитку соціаль-

них мереж та мобільних додатків і успіш-

но інтегрувалися у веб-середовище. Контент

структуровано у вигляді відносно автономних

карток — прямокутних блоків із зображення-

ми або іконками та текстовим наповненням.

Приклади таких елементів включають товарні

картки в онлайн-каталогах, прев’ю статей на

головних сторінках, блоки профілів користу-

вачів тощо.

Ця модульна організація сприяє підви-

щенню адаптивності інтерфейсу, оскільки

картки легко переставляти у рядки або стовпці

залежно від розміру екрану, а також покращує

сприйняття інформації за рахунок поділу кон-

тенту на логічні порції. Карткові інтерфейси

ефективні для відображення динамічного кон-

тенту, підтримують сортування, фільтрацію та

поетапне завантаження (lazy load).

Даний тренд тісно пов’язаний із принци-

пами гнучкого дизайну та концепцією Design

Systems, що передбачає створення уніфікова-

ної бібліотеки компонентів інтерфейсу (кно-

пок, карток, модальних вікон тощо) із послі-

довним застосуванням на різних сторінках

продукту. Для користувача це забезпечує пе-

редбачуваність і цілісність досвіду, уникаючи

різночитань та непередбачуваних змін у різ-

них розділах інтерфейсу.

Анімовані переходи та паралакс-ефекти

залишаються стійким трендом у сучасному

UI/UX-дизайні, трансформуючись у більш ви-

тончені й технічно оптимізовані рішення. Су-

часні анімації, реалізовані за допомогою CSS3,

WebGL та JavaScript-бібліотек, забезпечують

плавність, ефективність і сумісність з мобіль-

ними пристроями, що дозволяє застосовува-

ти їх у широкому спектрі інтерфейсів. Пара-

лакс-ефекти, коли візуальні шари рухаються

з різною швидкістю під час прокручування

сторінки, використовуються не лише для до-

сягнення естетичного ефекту, а й як засіб побу-

дови інтерактивного наративу. Такий візуаль-

ний storytelling сприяє глибшому зануренню

користувача, підвищує емоційне залучення та

створює відчуття живого, «реактивного» інтер-

фейсу. Проте для досягнення бажаного ефекту

необхідно зберігати баланс між виразністю й

Volume 6 (1) 2025

Professional Art Education

продуктивністю: надмірна кількість анімацій

або складних ефектів може ускладнити сприй-

няття контенту, відволікати від основного ме-

седжу або знижувати швидкодію інтерфейсу,

особливо на пристроях із обмеженими ресур-

сами.

Персоналізація та адаптивний контент

стали ключовими аспектами підвищення

ефективності взаємодії користувача з цифро-

вими інтерфейсами. Сучасні системи все часті-

ше орієнтуються на індивідуальні особливості

кожного користувача, пропонуючи контент,

що змінюється в реальному часі відповідно

до попередньої поведінки, уподобань або по-

точного контексту. Це може проявлятися як

у простих деталях — персональне звертання,

збереження обраної теми оформлення чи на-

лаштувань шрифтів — так і в складніших ал-

горитмічних механізмах, таких як динамічна

видача новин, таргетовані знижки або реле-

вантні товарні рекомендації. Такі адаптивні

рішення не лише економлять час користувача,

а й формують відчуття уважного, «людяного»

інтерфейсу. Водночас виникає потреба дотри-

мання етичного балансу: надмірна або неко-

ректна персоналізація, що ігнорує межі при-

ватності, може знизити довіру до цифрового

продукту та викликати відторгнення.

Темний режим та гнучкі колірні теми

стали невід’ємною частиною сучасної візу-

альної стратегії цифрових продуктів. Якщо

раніше темна кольорова гама була обмежена

переважно спеціалізованими середовищами

(наприклад, редакторами коду чи нічними

версіями сайтів), то з 2019 року, коли темний

режим було офіційно впроваджено в iOS 13,

Android 10 та пізніше — у Windows 10, очіку-

вання користувачів суттєво змінилися. Від

2020 року дедалі більше вебсайтів почали під-

тримувати перемикач між світлою і темною

темою. Це перетворилося на стандарт доброго

UX, адже користувачі прагнуть адаптувати ін-

терфейс до умов освітлення, зменшити зорове

навантаження, заощадити заряд акумулятора

на OLED-пристроях або просто слідувати влас-

ним естетичним уподобанням. Для дизайнерів

це означає необхідність проєктувати пара-

лельні візуальні системи з дотриманням кон-

трастності, читабельності та фірмового стилю

— складніше, але значно ефективніше з точки

зору зручності та залучення.

Immersive-досвід: інтеграція 3D, AR і VR у

вебсередовище стала одним із яскравих проявів

сучасної еволюції UX. З розвитком технологій

WebGL, WebXR та суміжних рішень користувач

отримав можливість взаємодіяти з тривимір-

ним контентом, доповненою (AR) і навіть еле-

ментами віртуальної реальності (VR) безпо-

середньо в браузері. Хоча ці підходи поки не

стали масовим стандартом, у спеціалізованих

галузях — таких як наука, освіта чи e-commerce

— вони активно впроваджуються. Наприклад,

у вебпроєктах з астрономії відвідувач може в

реальному часі обертати тривимірні моделі

небесних тіл, що дає глибше розуміння струк-

тури й просторового розташування об’єктів.

Такі приклади згадуються в аналітичній ро-

боті О. Мельника та І. Селіванова (Мельник, &

Селіванов, 2019)., де підкреслюється потенціал

інтерактивної 3D-візуалізації у навчальних се-

редовищах. У сфері онлайн-торгівлі широкого

поширення набувають AR-примірочні: поку-

пець може за допомогою камери смартфона

«приміряти» одяг або побачити, як меблі ви-

глядатимуть у його інтер’єрі.

Подібні рішення підвищують залученість,

формують емоційний зв’язок із продуктом і

відкривають нові горизонти для цифрового ко-

ристувацького досвіду.

Інклюзивність і цифрова доступність ста-

ють невід’ємною частиною сучасного підходу

до UI/UX-дизайну. Все більше компаній і дизай-

нерів усвідомлюють необхідність створювати

інтерфейси, що враховують різноманіття кори-

стувачів, включаючи людей із порушеннями

зору, слуху, моторики чи когнітивними особ-

ливостями. Це знаходить своє відображення

в конкретних рішеннях: застосування високо-

контрастних колірних схем, можливість мас-

штабування шрифтів, повноцінна навігація за

допомогою клавіатури, підтримка програм для

озвучення контенту (screen readers) тощо.

Інклюзивний дизайн виходить за межі со-

ціального обов’язку чи нормативних вимог

— він покращує загальний користувацький

досвід для всіх без винятку. Принципи доступ-

ності, такі як ясність, логічність, простота та

передбачуваність, є універсально корисними.

У 2020-х роках дедалі більше цифрових про-

дуктів адаптується до стандартів WCAG (Web

Professional Art Education Volume 6 (1) 2025

Scientic Journal

Content Accessibility Guidelines), що передбача-

ють створення середовища, комфортного для

кожного користувача.

Результатом стає поява функціональних

можливостей, таких як налаштування розміру

тексту, перемикання в режим високого кон-

трасту, додавання субтитрів і описових ау-

діотреків до відео. Попри те, що інклюзивність

не завжди має яскраво виражений візуаль-

ний ефект, як, наприклад, 3D-графіка чи па-

ралакс-скролінг, вона відіграє ключову роль у

формуванні довіри, розширенні цільової ауди-

торії та підвищенні лояльності користувачів.

До того ж, врахування принципів доступності

позитивно впливає і на пошукову оптиміза-

цію, адже елементи на кшталт alt-тегів до зо-

бражень є важливими як для SEO, так і для ко-

ристувачів з особливими потребами.

Впровадження інновацій у UI/UX-дизайн

потребує системного підходу та використання

сучасних інструментів. Розглянемо ключові

підходи і інструменти, які дозволяють ефек-

тивно розробляти й впроваджувати новатор-

ські рішення.

Сучасні підходи в UI/UX-дизайні ґрунту-

ються на орієнтації на користувача та прове-

денні UX-досліджень, що реалізується через

стратегію user-centered design. Ця стратегія по-

лягає у системному аналізі потреб, поведінки

та проблем реальних користувачів з метою

формування основи для впровадження ін-

новаційних рішень. Для цього застосовують

різноманітні методи збору даних, зокрема

опитування, інтерв’ю, юзабіліті-тестування, а

також кількісний аналіз аналітичних метрик

(наприклад, траєкторії кліків, час затримки

на певних елементах інтерфейсу, точки від-

мов користувачів). Використання сучасних

аналітичних сервісів, таких як Google Analytics,

дає змогу фіксувати сесії користувачів, ство-

рювати теплові карти кліків і відстежувати

конверсійні воронки. На основі отриманих

даних фахівець ідентифікує проблемні зони

інтерфейсу, що дозволяє уникнути роботи з

абстрактними концепціями та спрямувати

зусилля на цілеспрямоване вдосконалення

навігації або оптимізацію пошуку продукту.

Наступним етапом є генерація дизайн-ідей, які

проходять повторну верифікацію через прото-

типування та користувацьке тестування.

Наступним підходом є інтерактивний

дизайн, який передбачає створення динаміч-

них, взаємодіючих елементів інтерфейсу, що

забезпечують користувачу зручну і зрозумілу

взаємодію з продуктом. Такий дизайн сприяє

покращенню користувацького досвіду шляхом

адаптації інтерфейсу до реальних потреб і по-

ведінки користувачів.

Ще одним ключовим підходом є прото-

типування, що дозволяє впроваджувати нові

UI-рішення з мінімальними ризиками. Сучасні

інструменти, такі як Figma, Adobe XD, Sketch,

Axure, дають змогу швидко створювати інте-

рактивні прототипи — набори макетів із пере-

ходами між ними. Це дозволяє оцінити дизайн

і протестувати його на користувачах до почат-

ку розробки коду, що особливо важливо для

інноваційних елементів. Завдяки ранньому

зворотному зв’язку можна виявити недоліки,

внести необхідні корективи або відмовитися

від ідеї, яка не працює, ще на стадії макета. Іте-

ративний процес «прототип – тест – доопрацю-

вання – повторний тест» дозволяє поступово

відшліфувати UX-рішення та підвищити їхню

ефективність.

Design Thinking є методологією креативно-

го вирішення проблем, що включає послідов-

ні етапи емпатії (зосередження на глибокому

розумінні потреб і досвіду користувачів), ге-

нерації ідей, прототипування та тестування.

Цей підхід передбачає активне залучення всіх

зацікавлених сторін (stakeholders) та міждис-

циплінарної команди розробників на ранніх

стадіях процесу, що забезпечує технічну здій-

сненність розроблюваних рішень і їх відповід-

ність стратегічним бізнес-цілям.

Поетапне розгортання та A/B-тестування

формують комплексний підхід до зниження

ризиків під час запровадження нових функ-

ціональних можливостей інтерфейсу. Замість

одночасного внесення змін для всієї аудиторії

застосовують контрольоване поступове роз-

гортання (roll-out): на початковому етапі онов-

лений дизайн демонструється лише незначній

частці користувачів (приблизно 10 %), тоді як

решта виступає контрольною групою. Порів-

няльний аналіз ключових поведінкових та

бізнес-метрик дозволяє оперативно оцінити

вплив нововведення; у разі позитивної ди-

наміки частку охопленої аудиторії послідовно

100

Volume 6 (1) 2025

Professional Art Education

збільшують до 50 %, а надалі — до 100 %. Такий

підхід сумісний із багатоваріантним експе-

риментуванням (A/B/n-тестами), що дає змогу

зіставляти різні варіанти інтерфейсних рішень

і, спираючись на емпіричні дані, обирати кон-

фігурацію з найкращими показниками. У під-

сумку стратегія data-driven design забезпечує

прийняття обґрунтованих рішень і мінімізує

потенційні негативні наслідки впровадження

інновацій.

Навчання користувачів і підтримка стано-

влять ключову стратегію для успішної адапта-

ції та прийняття інноваційних інтерфейсних

рішень. Цей підхід передбачає впровадження

інтерактивних підказок, ознайомчих турів по

інтерфейсу, довідкових матеріалів, відеоін-

струкцій та інших освітніх ресурсів, які по-

легшують первинне ознайомлення з новими

функціональними можливостями. Не менш

важливим є етап після запуску: систематичний

збір зворотного зв’язку, аналітика звернень до

служби підтримки та оперативне усунення ви-

явлених проблем сприяють підвищенню задо-

воленості користувачів і знижують бар’єри у

взаємодії з цифровим продуктом. У цілому та-

кий підхід забезпечує не лише технічну реалі-

зацію інновацій, а й їхнє ефективне сприйнят-

тя кінцевими користувачами.

Окрім підходів, важливу роль у впровад-

женні інновацій відіграють спеціалізовані ін-

струменти, що підтримують усі етапи роботи

з UI/UX. Вони дозволяють якісно досліджувати

потреби користувачів, створювати прототипи,

тестувати рішення й координувати роботу ко-

манди.

Одним із ключових є інструменти UX-до-

слідження, до яких належать опитування,

інтерв’ю, юзабіліті-тестування та аналітичні

сервіси. Наприклад, Google Analytics, теплові

карти кліків або запис сесій дають змогу глиб-

ше зрозуміти поведінку користувачів.

Особливу увагу варто приділити прототи-

пуванню — тут використовують такі інстру-

менти, як Figma, Adobe XD, Sketch, Axure. Вони

дозволяють створювати інтерактивні прототи-

пи, які можна швидко протестувати з реальни-

ми користувачами ще до початку розробки.

На етапі первинного проєктування інтер-

фейсу застосовується wireframing – створення

спрощених схем екранів, що допомагає опера-

тивно розміщувати елементи. Це можна роби-

ти у Balsamiq, Figma або подібних інструмен-

тах.

Для візуального оформлення інтерфейсів

використовують інструменти visual design, такі

як Adobe Illustrator або Anity Designer. Вони

забезпечують створення іконок, ілюстрацій та

графічних елементів, які підсилюють естетику

інтерфейсу.

Важливим є й управління design systems

– централізованими наборами компонентів.

У цьому допомагають інструменти, як-от

Storybook чи ZeroHeight, що забезпечують уз-

годженість стилю та спрощують інтеграцію

нових елементів.

Для координації в команді застосовуються

інструменти collaboration. Наприклад, Figma

або Miro дозволяють дизайнерам, розробникам

і менеджерам працювати разом в реальному

часі, залишати коментарі та оперативно узгод-

жувати зміни.

На етапі перевірки рішень ефективними

є user testing tools, такі як UserTesting або Maze.

Вони дають змогу швидко організувати тесту-

вання нових функцій і зібрати якісний зворот-

ний зв’язок від користувачів.

Нарешті, одним з найбільш показових

інструментів для A/B тестування є Google

Optimize, Optimizely або власноруч створені

рішення. Вони дозволяють порівнювати різні

варіанти інтерфейсу та приймати рішення на

основі точних метрик.

Таким чином, синергія підходів – орієн-

тації на користувача, ітеративного дизайну,

Design Thinking, поетапного розгортання та на-

вчання користувачів – у поєднанні з сучасни-

ми інструментами UX-досліджень, прототипу-

вання, візуального дизайну, командної роботи

і тестування створює ефективну базу для впро-

вадження інновацій у UI/UX-дизайн.

Попри значний прогрес у сфері UI/UX-ди-

зайну та зростаючу кількість інноваційних рі-

шень, їх впровадження супроводжується низ-

кою суттєвих викликів. Кожна нова технологія

або дизайнерська тенденція потребує критич-

ної оцінки щодо доцільності її використання,

відповідності очікуванням користувачів та

потенційного впливу на загальний досвід взає-

модії.

Баланс між інноваційністю та зручністю

Professional Art Education Volume 6 (1) 2025

Scientic Journal

101

користування. Одним із ключових викликів є

забезпечення балансу між інноваційним під-

ходом та збереженням високої юзабіліті. Впро-

вадження нових візуальних чи інтерактивних

елементів не повинно шкодити зрозумілості

та простоті інтерфейсу. Поняття design overload

описує ситуацію, коли надмірне використання

модних рішень (паралакс-ефекти, відеофони,

чат-боти, велика кількість спливаючих вікон

тощо) призводить до перевантаження кори-

стувацького інтерфейсу, створюючи когнітив-

ний дискомфорт та знижуючи ефективність

взаємодії. Запобігти цьому дозволяє системне

тестування, що допомагає ідентифікувати та

усунути елементи, які не приносять цінності

користувачу.

Негативне сприйняття змін з боку кори-

стувачів. Будь-які суттєві зміни в інтерфейсі

можуть викликати спротив з боку постійних

користувачів, навіть якщо зміни об’єктивно

покращують досвід. Явище, відоме як відраза

до змін інтерфейсу (interface change aversion),

демонструє, що користувачі часто негативно

сприймають нововведення через звичку до по-

переднього вигляду. Історичні приклади реди-

зайнів на таких платформах, як Facebook або

Windows, підтверджують цю тенденцію. Вирі-

шенням проблеми є поступове впровадження

змін, використання онбордингу та прозоре

інформування про цілі оновлення. Ефективна

UX-стратегія має включати комунікацію змін і

пояснення їх переваг для кінцевого користува-

ча.

Адаптація інтерфейсу до різноманіття

пристроїв та платформ. Сучасне середовище

цифрової взаємодії характеризується широкою

варіативністю пристроїв, через які користу-

вачі отримують доступ до продукту – смартфо-

ни, планшети, смарт-телевізори, годинники,

автомобільні інтерфейси тощо. Кожен з цих

каналів має власні технічні обмеження, що

ускладнює розробку уніфікованого користува-

цького досвіду. Інноваційні рішення нерідко

потребують спрощення або трансформації за-

лежно від контексту.

Так, складну 3D-сцену може бути замі-

нено на відео або статичне зображення для

пристроїв із обмеженою графічною підтрим-

кою. Такий виклик вимагає передбачення

fallback-сценаріїв та активного тестування.

Водночас це стимулює розвиток прогресивних

технологій — зокрема, Progressive Web Apps

(PWA) і розширеного адаптивного дизайну,

який охоплює не лише екрани, але й типи вве-

дення (сенсор, голос, жести). Дизайнерам не-

обхідно враховувати контекст використання

продукту, що ускладнює процес проєктування,

але водночас забезпечує більш комплексний і

якісний користувацький досвід.

Вимірювання ефективності інноваційних

рішень. Оцінка ефективності UI/UX-інновацій

становить окремий методологічний виклик.

На відміну від технічних показників, UX-ме-

трики не завжди є однозначними. Наприклад,

збільшення тривалості перебування на сайті

може свідчити як про зростання зацікавле-

ності, так і про складність навігації.

Аналогічно, зростання конверсії може

бути спричинене не лише змінами в дизайні,

а й маркетинговими чинниками. Надійним

інструментом для аналізу є A/B-тестування,

однак його застосування потребує належного

трафіку, коректної постановки гіпотез і ста-

тистично виваженого підходу. Таким чином,

визначення реального впливу інновацій на

поведінку користувачів залишається склад-

ним завданням.

Попри наявні виклики, сфера UI/UX-дизай-

ну демонструє стійку динаміку розвитку, що

зумовлює появу нових перспектив у найближ-

чі роки.

Подальша конвергенція UX та SEO / мар-

кетингу. Інтеграція UX-дизайну з маркетинго-

вими інструментами та пошуковою оптимі-

зацією стає дедалі глибшою. Виникає цілісна

концепція продуктового дизайну, яка охоплює

не лише візуальний і функціональний рівень

інтерфейсу, а й стратегічне планування цифро-

вої взаємодії загалом. Зростає потреба у фахів-

цях, які здатні поєднувати знання з поведінко-

вої аналітики, основ маркетингу та дизайну

користувацького досвіду. UX поступово вихо-

дить за межі інтерфейсу, охоплюючи всі точки

контакту користувача з продуктом, що зумов-

лює необхідність комплексного стратегічного

підходу до дизайну.

Максимальна персоналізація і контекст-

ність. Сучасні тенденції вказують на зростан-

ня очікувань користувачів щодо адаптивності

цифрового середовища до їхніх індивідуаль-

102

Volume 6 (1) 2025

Professional Art Education

них потреб і контексту. У майбутньому персо-

налізація стане не додатковою опцією, а базо-

вим стандартом користувацького досвіду. Це

стосуватиметься як контенту, так і глибинних

рівнів інтерфейсу, з урахуванням культурних,

мовних, поведінкових та емоційних особли-

востей. Врахування фізичного місцезнаход-

ження, часу доби чи навіть емоційного стану

користувача дозволить створювати більш ре-

левантні та інтуїтивно зрозумілі інтерфейси.

Нові форм-фактори та мультимодаль-

ні інтерфейси. З поширенням доповненої та

віртуальної реальності, смарт-пристроїв і но-

симих технологій UX-дизайн розширюється

за межі традиційних екранів. Відбувається пе-

рехід до мультимодальної взаємодії, що вклю-

чає голосові, жестові та тактильні канали. Це

передбачає необхідність опанування дизайне-

рами нових принципів побудови взаємодії без

візуальних підказок, наприклад, за допомогою

звуку, вібрації або голосу. Мультимодальний

підхід відкриває нові можливості для занурен-

ня у цифрове середовище, однак вимагає від

фахівців переосмислення традиційних патер-

нів користування і проектування повноцінно-

го UX для складних сенсорних середовищ.

Подальша систематизація знань та

освіта в UX. Зростання кількості досліджень і

практичних кейсів у сфері UX сприяє форму-

ванню чітких стандартів і методологій, що

ґрунтуються на наукових підходах. Розвиваєть-

ся система кількісної та якісної оцінки UX, на-

приклад, за допомогою шкал типу SUS або мо-

делей емоційної оцінки. Очікується подальше

розширення і формалізація освітніх програм

у цій галузі, включаючи впровадження про-

фесійних сертифікацій. Такий розвиток спри-

ятиме підвищенню рівня професіоналізації

сфери та полегшить впровадження інновацій

в індустрії завдяки доступності підготовлених

фахівців. Співпраця академічного середовища і

практики стане рушійною силою впроваджен-

ня нових, доказових рішень у UI/UX-дизайні.

Висновки. У результаті проведеного до-

слідження було виявлено тісний взаємозв’я-

зок між UI/UX-дизайном та ефективністю про-

сування вебресурсів. Інновації в галузі UI/UX

мають суттєвий вплив не лише на покращен-

ня досвіду існуючих користувачів, а й на залу-

чення нових відвідувачів через підвищення

видимості у пошукових системах і формуван-

ня позитивного сприйняття ресурсу. Водночас

недоліки у користувацькому досвіді негативно

відображаються на ключових аналітичних по-

казниках, зокрема на зростанні рівня відмов,

зниженні конверсій та погіршенні позицій у

пошуковій видачі. Таким чином, успішне циф-

рове просування у сучасних умовах неможли-

ве без інтеграції якісного UI/UX-дизайну.

Проаналізовано актуальні інноваційні

тренди у сфері UI/UX-дизайну, які демонстру-

ють вплив різних дизайнерських рішень на ко-

ристувацький досвід. Основними орієнтирами

ефективного UI/UX залишаються зрозумілість,

зручність, привабливість та функціональність

інтерфейсу. Мінімалістичні підходи сприя-

ють концентрації уваги, інтерактивність за-

безпечує залученість, адаптивність робить

інтерфейс доступним на різних пристроях, а

швидкодія підтримує позитивне враження від

взаємодії. Новітні тенденції, зокрема інклюзив-

ність, персоналізація та використання 3D-еле-

ментів, по-різному підвищують ефективність

UX і мають бути впроваджені з урахуванням

реальних потреб аудиторії та результатів те-

стування.

Визначено ключові інструменти та підхо-

ди, які сприяють впровадженню UI/UX-іннова-

цій. Сучасні засоби проектування, тестування

та аналітики дозволяють оптимізувати роз-

робку користувацького інтерфейсу та здійсню-

вати поступове впровадження змін на основі

зібраних даних. Ефективне впровадження ін-

новацій передбачає баланс між творчим підхо-

дом та обґрунтованим аналізом, що дозволяє

приймати рішення, орієнтовані на покращен-

ня користувацького досвіду та досягнення біз-

нес-цілей. Успішні вебресурси демонструють

постійну адаптацію до змін через поступові,

але стратегічні оновлення інтерфейсів.

Досліджено виклики та перспективи по-

дальшого розвитку інновацій у сфері UI/UX-ди-

зайну. У сучасному цифровому середовищі UI/

UX залишається одним із ключових факторів

конкурентоспроможності. Впровадження ін-

новацій супроводжується складнощами, пов’я-

заними з технологічними змінами та зростаю-

чими очікуваннями користувачів, що потребує

від дизайнерів високої адаптивності, міждис-

циплінарного мислення та фокусування на лю-

Professional Art Education Volume 6 (1) 2025

Scientic Journal

103

дині. Прогнозується посилення ролі системно-

го підходу, персоналізації, мультимодальних

інтерфейсів і науково обґрунтованих методів у

подальшому розвитку UI/UX-дизайну.

Перспективи подальших досліджень по-

лягають у поглибленому аналізі впливу новіт-

ніх технологій, таких як штучний інтелект,

нейроінтерфейси, генеративний дизайн та

адаптивні системи, на розвиток UI/UX-дизай-

ну. Особливу увагу слід приділити персоналі-

зованому досвіду користувача, автоматизова-

ним аналітичним інструментам та етичним

аспектам взаємодії людини з інтерфейсами.

Подальші дослідження можуть сприяти

створенню більш інтуїтивних, доступних і

гнучких рішень, що не лише підвищать якість

цифрових продуктів, а й забезпечать сталий

розвиток вебсередовища.

104

Volume 6 (1) 2025

Professional Art Education

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Безугла, Р. (2020). Концептуалізація веб-дизайну в мистецтвознавчому дискурсі: досвід те-

оретичного опрацювання. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку, (34), 94–100.

https://doi.org/10.35619/ucpmk.v34i34.323

Божко, Т. (2025). Інфографіка як інформаційна система: проблеми кодування інформації. Вісник

КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство», (46), 198–208. https://doi.org/10.31866/2410-1176.46.2022.258795

Вакуленко О. (2017). Вільний простір у веб-дизайні. Вісник Львівської національної академії мис-

тецтв, (32), 209–224. http://doi.org/10.5281/zenodo.1068908

Мельник, О., & Селіванов, І. (2019). Інфографіка як засіб візуальної інтерпретації астрономічних

понять у вебдизайні. Вісник Львівської національної академії мистецтв, (42), 40–49.

Новік, Г. В., Гнатюк, Л. Р., & Ясенок, С. О. (2023). Дизайн-системи: аналіз впливу на цифрове та

фізичне середовище. Теорія та практика дизайну, (29-30), 180–188. https://doi.org/10.32782/2415-

8151.2023.29-30.21

Пустюльга , С. І., Самчук, В. П., Шаповалова, А. А., & Клак, Ю. В. (2024). Аналіз тенден-

цій та трендів у дизайні інтерфейсів сучасних мобільних додатків. Art and Design, (4), 135–148.

https://doi.org/10.30857/2617-0272.2023.4.12

Тяньюй, Ч., & Єжова, О. (2025). Дизайн інтерфейсу системи моніторингу на основі типології. Те-

орія та практика дизайну, (34), 467–478. https://doi.org/10.32782/2415-8151.2024.34.51

Фоміна, К. О., & Іваненко, Т. О. (2023). Аналіз рівнів інтерактивності та взаємодії для проєктуван-

ня інтерфейсів дизайн-продуктів. ХУДПРОМ, (2), 17–30. https://doi.org/10.33625/hudprom2023.02.017

Шиман, К. А. (2023). Використання сучасних технологій у процесі мистецького творення у вірту-

альній реальності. Art and Design, (2), 268–277. https://doi.org/10.30857/2617-0272.2023.2.22

Яровий, В., & Бєлявська, О. (2024). Шрифт у створенні ефективного дизайну: відбір шрифтів

та їх вплив на читаність. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку, (49), 495–502.

https://doi.org/10.35619/ucpmk.vi49.903

6 Website Load Time Statistics and Why They Matter (2024). Shopify. https://www.shopify.com/blog/

website-load-time-statistics

Ellis, C., & Brandl, R. (2025). Website Load Time Statistics: Average Page Load Time & Bounce Rate.

Tooltester. https://www.tooltester.com/en/blog/website-loading-time-statistics

Majumder, A. S. (2025). The Inuence of UX Design on User Retention and Conversion Rates in Mobile

Apps. arXiv. https://doi.org/10.48550/arXiv.2501.13407

Moran, K. (2017, 12 березня). Flat-Design Best Practices. Nielsen Norman Group. https://www.nngroup.

com/articles/at-design-best-practices/

Page Load Time in Relation to Bounce Rate. (2017). Think with Google. https://www.thinkwithgoogle.

com/marketing-strategies/app-and-mobile/page-load-time-statistics/

Soegaard, M. (2024, 20 березня). The Role of Micro-interactions in Modern UX. The Interaction Design

Foundation. https://www.interactiondesign.org/literature/article/micro-interactions-ux

Xinghai, W. (2023). Conceptualizing Synergies Between SEO Practices and UX Design for Enhanced

Professional Art Education Volume 6 (1) 2025

Scientic Journal

105

Website Usability and Engagement. Journal of Digitainability, Realism & Mastery (DREAM), 2(05), 18–22.

https://doi.org/10.56982/dream.v2i05. 105

REFERENCES

6 Website Load Time Statistics and Why They Matter (2024). Shopify. https://www.shopify.com/blog/

website-load-time-statistics [in English]

Ellis, C., & Brandl, R. (2025). Website Load Time Statistics: Average Page Load Time & Bounce Rate.

Tooltester. https://www.tooltester.com/en/blog/website-loading-time-statistics [in English]

Majumder, A. S. (2025). THE INFLUENCE OF UX DESIGN ON USER RETENTION AND CONVERSION RATES

IN MOBILE APPS. arXiv. https://doi.org/10.48550/arXiv.2501.13407 [in English]

Moran, K. (2017, March 12). Flat-Design Best Practices. Nielsen Norman Group. https://www.nngroup.

com/articles/at-design-best-practices/ [in English]

Page Load Time in Relation to Bounce Rate. (2017). Think with Google. https://www.thinkwithgoogle.

com/marketing-strategies/app-and-mobile/page-load-time-statistics/ [in English]

Soegaard, M. (2024, March 20). The Role of Micro-interactions in Modern UX. The Interaction Design

Foundation. https://www.interaction-design.org/literature/article/micro-interactions-ux [in English]

Xinghai, W. (2023). Conceptualizing Synergies Between SEO Practices and UX Design for Enhanced

Website Usability and Engagement. Journal of Digitainability, Realism & Mastery (DREAM), 2(05), 18–22.

https://doi.org/10.56982/dream.v2i05.105 [in English]

Bezuhla, R. (2020). Kontseptualizatsiia veb-dyzainu v mystetstvoznavchomu dyskursi: dosvid

teoretychnoho opratsiuvannia [Conceptualization of Web Design in Art Studies Discourse: Theoretical

Analysis Experience]. Ukrainska kultura: mynule, suchasne, shliakhy rozvytku, (34), 94–100. https://doi.

org/10.35619/ucpmk.v34i34.323 [in Ukrainian]

Bozhko, T. (2025). Infohraka yak informatsiina systema: problemy koduvannia informatsii

[Infographics as an Information System: Problems of Information Encoding]. Visnyk KNUKiM. Seriia

«Mystetstvoznavstvo», (46), 198–208. https://doi.org/10.31866/2410-1176.46.2022.258795 [in Ukrainian]

Vakulenko, O. (2017). Vilnyi prostir u veb-dyzaini [Free Space in Web Design]. Visnyk Lvivskoi

natsionalnoi akademii mystetstv, (32), 209–224. http://doi.org/10.5281/zenodo.1068908 [in Ukrainian]

Melnyk, O., & Selivanov, I. (2019). Infohraka yak zasib vizualnoi interpretatsii astronomichnykh poniat

u veb-dyzaini [Infographics as a Means of Visual Interpretation of Astronomical Concepts in Web Design].

Visnyk Lvivskoi natsionalnoi akademii mystetstv, (42), 40–49. [in Ukrainian]

Novik, H. V., Hnatiuk, L. R., & Yasenok, S. O. (2023). Dyzaïn-systemy: analiz vplyvu na tsyfrove ta

zychne seredovyshche [Design Systems: Analysis of Impact on Digital and Physical Environments]. Teoriia

ta praktyka dyzainu, (29–30), 180–188. https://doi.org/10.32782/2415-8151.2023.29-30.21 [in Ukrainian]

Pustiulha, S. I., Samchuk, V. P., Shapovalova, A. A., & Klak, Yu. V. (2024). Analiz tendentsii ta trendiv

u dyzaini interfeysiv suchasnykh mobilnykh dodatkiv [Analysis of Trends in Modern Mobile Application

Interface Design]. Art and Design, (4), 135–148. https://doi.org/10.30857/2617-0272.2023.4.12 [in Ukrainian]

Tianyiui, Ch., & Yezhova, O. (2025). Dyzaïn interfeysu systemy monitorynhu na osnovi typolohii

[Interface Design of a Monitoring System Based on Typology]. Teoriia ta praktyka dyzainu, (34), 467–478.

https://doi.org/10.32782/2415-8151.2024.34.51 [in Ukrainian]

Fomina, K. O., & Ivanenko, T. O. (2023). Analiz rivniv interaktyvnosti ta vzaiemodii dlia proektuvannia

interfeysiv dyzain-produktiv [Analysis of Interactivity Levels and Interaction for Designing Design-Product

Interfaces]. HUDPROM, (2), 17–30. https://doi.org/10.33625/hudprom2023.02.017 [in Ukrainian]

Shyman, K. A. (2023). Vykorystannia suchasnykh tekhnolohii u protsesi mystetskoho tvorennia u

virtualnii realnosti [Use of Modern Technologies in the Process of Artistic Creation in Virtual Reality]. Art

and Design, (2), 268–277. https://doi.org/10.30857/2617-0272.2023.2.22 [in Ukrainian]

Yarovyi, V., & Bieliavska, O. (2024). Shryft u stvorenni efektyvnoho dyzainu: vidbir shryftiv ta yikh

vplyv na chytanist [Typography in Creating Effective Design: Font Selection and Its Impact on Readability].

Ukrainska kultura: mynule, suchasne, shliakhy rozvytku, (49), 495–502. https://doi.org/10.35619/ucpmk.

vi49.903 [in Ukrainian]

106

Volume 6 (1) 2025

Professional Art Education

DOI https://doi.org/10.34142/27091805.2025.6.01.09

INNOVATION IN UI/UX DESIGN AS A KEY

TO SUCCESSFUL PROMOTION OF WEB RESOURCES

graduate student of the second (educational

and professional) level of higher education

in the specialty 022 Design of H.S. Skovoroda

Kharkiv National Pedagogical University

Kharkiv, Ukraine

email: samulinas@gmail.com

https://orcid.org/0009-0000-0391-6186

doctor of pedagogical sciences, professor of

the Department of Design of H.S. Skovoroda

Kharkiv National Pedagogical University

Kharkiv, Ukraine

email: mellennaznv@gmail.com

https://orcid.org/0000-0002-3083-1070

Object. The purpose of the article is to analyze the impact of innovative trends in UI/UX design on the

promotion of web resources, identify their relationship with user behavior metrics and SEO effectiveness,

and outline the primary challenges and prospects for further development in this area.

Methods and methodology. The study employs a comprehensive analysis of current UI/UX design

trends, including micro-animations, dark mode, VR/AR technologies, adaptive and personalized content,

and their effects on user experience and SEO factors. Special attention is given to methods integrating UI/

UX principles with modern SEO strategies, specically the SXO (Search Experience Optimization) approach.

Scientic novelty. It consists in the systematization and comprehensive analysis of the relationship

between innovative trends in UI/UX design and the effectiveness of web resource promotion from the

standpoint of UX metrics and SEO. For the rst time, attention is focused on the need for an integrated

approach to implementing innovations, in particular by applying the SXO concept, which allows you to

simultaneously satisfy the requirements of users and search engine algorithms.

The results. The primary results include identifying key innovative UI/UX trends such as micro-

interactions, adaptive content, immersive experiences (VR/AR), dark mode, and personalization. These

trends signicantly inuence user experience by reducing bounce rates, increasing user engagement, and

improving conversion rates. It has been proven that search engines increasingly factor user experience

indicators into rankings, demonstrating the growing convergence of UX and SEO, culminating in the

SXO (Search eXperience Optimization) concept. Essential implementation methods were systematized,

highlighting user-centered design, A/B testing, prototyping, and the application of design systems.

Conclusions. Innovations in UI/UX design are pivotal for the successful promotion of web resources in

today’s digital landscape. Effective implementation of UI/UX trends contributes not only to enhanced user

experiences but also positively affects business outcomes, such as improved conversions, user retention, and

SEO visibility. Future research directions include exploring deeper integrations of UX and SEO strategies,

maximizing personalization and context-awareness, and developing standards and educational programs

for evaluating and implementing effective UI/UX solutions.

Keywords: UI/UX design, innovation, web resources, user experience, SEO promotion, microanimation,

VR/AR, responsive design, personalization.

Надійшла до редакції / Received: 12.05.2025

Рекомендовано до друку / Accepted: 23.06.2025