Professional Art Education Volume 6 (1) 2025

Scientic Journal

УДК: 378:37.015.31:78

DOI https://doi.org/10.34142/27091805.2025.6.01.05

ОСОБЛИВОСТІ СТВОРЕННЯ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ

ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ

В УМОВАХ ФАХОВОЇ МУЗИЧНОЇ ОСВІТИ

кандидат економічних наук, доцен кафе-

дри соціальної економіки Харківського

національного економічного університету

імені Семена Кузнеця

Харків, Україна

email: viktoriia.luhova@hneu.net

https://orcid.org/0000-0001-9584-2259

здобувач третього (освітньо-наукового)

рівня вищої освіти Ніжинського держав-

ного університету імені Миколи Гоголя,

Ніжин, Україна

email: miwadn@gmail.com

https://orcid.org/0009-0008-7917-5001

У статті розкрито сутність педагогічних умов як системи спеціально організованих ком-

понентів освітнього процесу, що впливають на формування соціальної компетентності студентів

фахового музичного коледжу. Виявлено специфіку музичного освітнього середовища, яке базується

на інтенсивній міжособистісній взаємодії, колективній творчості, емоційній виразності, що сприя-

ють розвитку важливих соціальних якостей. Встановлено, що індивідуальні заняття з викладачем,

участь у творчих колективах, сценічна діяльність і соціокультурні ініціативи створюють сприят-

ливі умови для формування емпатії, комунікабельності, відповідальності, здатності до співпраці

та самовираження. З’ясовано, що музичне мистецтво як засіб соціалізації сприяє осмисленню со-

ціальних явищ, розумінню моральних норм і формуванню ціннісних орієнтацій. Охарактеризовано

ефективні педагогічні умови: суб’єкт-суб’єктна взаємодія, колективна діяльність, виховне середо-

вище, залучення студентів до соціальної активності, використання інтерактивних методів і ро-

звиток рефлексії. Оцінено вплив системної реалізації цих умов на формування соціально зрілої осо-

бистості музиканта. Розглянуто можливості гармонійного поєднання професійної підготовки з

соціальним становленням студентів у мистецькому навчальному закладі.

Ключові слова: педагогічне середовище, міжособистісна взаємодія, соціалізація студентів,

мистецька освіта, комунікативні навички, колективна творчість, рефлексивна культура

Постановка проблеми та її зв’язок з важ-

ливими науковими чи практичними завдан-

нями. Сучасні виклики, з якими стикається

система вищої освіти, зумовлюють потребу у

переосмисленні підходів до професійної підго-

товки майбутніх фахівців, зокрема у сфері мис-

тецтва. В умовах динамічних соціокультурних

змін, цифровізації, підвищення вимог до міжо-

собистісної взаємодії та командної роботи ак-

туалізується проблема формування соціальної

компетентності, що є однією з ключових скла-

дових професійної самореалізації особистості.

Актуальність дослідження зумовлена необхід-

ністю підготовки конкурентоздатного фахів-

ця у галузі музичного мистецтва, здатного не

лише володіти високим рівнем професійних

умінь, а й ефективно функціонувати у соціумі,

будувати конструктивні взаємини з колегами,

вихованцями, слухачами та іншими учасника-

ми освітньо-культурного процесу. Це потребує

створення сприятливих педагогічних умов,

що стимулюють розвиток соціально значу-

щих якостей – комунікативності, емпатії, від-

повідальності, відкритості до взаємодії..

Аналіз основних досліджень і публіка-

цій. Проблема формування соціальної компе-

тентності в освітньому середовищі набуває

дедалі більшої уваги як у вітчизняному, так і

в зарубіжному науковому просторі. Вітчизняні

науковці у своїх дослідженнях доводять необ-

хідність врахування впливу соціального сере-

довища на розвиток особистості, її компетент-

ність, ціннісні орієнтації, поведінку та значну

увагу приділяють створенню відповідних пе-

дагогічних умов. Зокрема М. Ілляхова (2019)

визначила й обґрунтовала організаційно-пе-

дагогічні умови ефективного розвитку про-

фесійної креативності науково-педагогічного

працівника, Л. Клименко (2025) запропонува-

ла створювати педагогічні умови для впливу

на систему цінностей студентської молоді,

О. Московчук (2020) дослідила педагогічні умо-

ви формування соціальної компетентності сту-

дентів-майбутніх учителів, C. Смолюк (2016)

на основі вивчення наукової літератури було

створено типологію освітнього середовища,

О. Сухомлин (2019) запропонувала проектуван-

ня освітнього простору закладу вищої освіти,

створення спеціального професійно-орієнтова-

ного середовища формування цифрової компе-

тентності, М. Федоруц (2019) розробив соціаль-

но-педагогічні умови формування соціальної

компетентності старшокласників засобами не-

формальної освіти. Зарубіжні вчені також при-

діляють суттєву увагу впливу соціального сере-

довища та педагогічних умов на формування

соціальної компетентності, зокрема Schunk,

D. H., & DiBenedetto, M. K. (2021) вивчали роль

соціального середовища і педагогічних страте-

гій у розвитку соціальної компетентності уч-

нів, Wentzel, K. R. (2021) здійснив аналіз впливу

підтримки вчителя як педагогічної умови на

формування соціальної компетентності; Wang,

W., Han, L., Lu, Q., Lv, X., Liu, Y., & Wang, D. (2024)

досліджували вплив соціально-освітнього се-

редовища на академічну успішність студентів

коледжу.

Проведений аналіз наукової літератури

свідчить, що попри наявність праць, присвя-

чених соціальній компетентності загалом, за-

лишається недостатньо опрацьованим аспект

створення педагогічних умов саме у фаховій

мистецькій освіті, де емоційно-чуттєва сфера

має провідне значення. Відтак, дослідження

сприятиме вдосконаленню освітнього процесу

в мистецьких закладах, підвищенню ефектив-

ності підготовки соціально компетентних му-

зичних фахівців, готових до активної взаємодії

у професійному й суспільному житті.

Сучасні дослідження доводять, що саме

цілісне, системно організоване педагогічне

середовище є ключовим чинником розвитку

соціально значущих якостей особистості, зо-

крема соціальної компетентності, яка охоплює

здатність до ефективної взаємодії, комунікації,

емоційної регуляції, співпраці й відповідаль-

ності.

Формулювання цілей та завдань статті.

Метою статті є виявлення та аналіз особли-

востей педагогічних умов, що забезпечують

ефективне формування соціальної компетент-

ності студентів у фаховому музичному коледжі

як специфічному освітньому середовищі.

Задля досягнення цієї мети у статті перед-

бачено розв’язання таких завдань: проаналізу-

вати наукові підходи до визначення сутності

поняття «педагогічні умови»; здійснити порів-

няльний аналіз педагогічних умов розвитку

соціальної компетентності в закладі фахової

передвищої освіти немистецького профілю та

у фаховому музичному коледжі; виокремити

та охарактеризувати педагогічні умови, прита-

манні саме освітньому процесу музичного ко-

леджу, які сприяють ефективному формуван-

ню соціальної компетентності студентів.

Виклад основного матеріалу. Для більш

глибокого розуміння специфіки педагогічних

умов, що сприяють формуванню соціальної

компетентності студентів у фаховому музич-

ному коледжі, необхідно звернутися до нау-

кових підходів до тлумачення цього поняття.

Вивчення різних тлумачень педагогічних, ор-

ганізаційно-педагогічних, психолого-педаго-

гічних та інших умов дозволяє окреслити те-

оретико-методологічну основу дослідження. У

працях вітчизняних науковців представлено

широке коло підходів до визначення сутності

середовища та умов, у яких відбувається ста-

новлення особистості фахівця.

Так, вітчизняна дослідниця М. Ілляхова

(2019) підкреслює, що організаційно-педагогіч-

ні умови – це системна єдність чинників освіт-

нього простору, що забезпечують професійний

розвиток фахівця. К. Тороп (2022) розглядає пси-

холого-педагогічні умови як систему впливів у

педагогічному процесі, що враховують психо-

Volume 6 (1) 2025

Professional Art Education

логічні особливості учнів і реалізуються через

методи навчання. Вона виділяє інформаційні,

технологічні та особистісні умови.

О. Московчук (2020) визначає середовище

формування соціальної компетентності як со-

ціокультурний простір, що створюється взає-

модією педагогів і студентів і функціонує як

«середовище в середовищі». Цей простір є ре-

зультатом цілеспрямованої педагогічної діяль-

ності й сприяє розвитку соціальної компетент-

ності через рефлексію і практику.

О. Марченко (2023) зазначає, що освітнє се-

редовище є частиною ширшого соціального се-

редовища, яке включає родину, громаду, медіа

та інші соціальні інститути. Соціальне середо-

вище створює контекст для розвитку цінно-

стей і норм поведінки.

Полякова, Г. А., Білоконенко, Г. В (2020)

визначають освітнє середовище університету

як комплекс взаємопов’язаних умов, ресурсів

і можливостей – ціннісно-цільових, соціаль-

но-психологічних, інформаційних, організа-

ційно-діяльнісних, а також просторово-пред-

метних (як фізичних, так і віртуальних), – які

впливають на якість освітнього процесу, нау-

кову, інноваційну та підприємницьку актив-

ність учасників освітнього процесу, а також

сприяють їхньому особистісному й професій-

ному розвитку та самореалізації на індивіду-

альному, інституційному та галузевому рівнях.

Навчально-виховне середовище забезпе-

чує реалізацію освітніх і виховних цілей через

взаємодію учнів і педагогів. Педагогічні умови –

це спеціально створені фактори (організаційні,

змістові, методичні, психологічні, матеріаль-

но-технічні), що сприяють ефективності нав-

чання (Дегтярьова, 2018). Вони поєднують зов-

нішні й внутрішні чинники, створюючи умови

для розвитку соціальної компетентності.

Середовище, у якому формується осо-

бистість, має вирішальне значення для ро-

звитку не лише професійних знань і навичок,

а й соціальної компетентності. Авторами було

сформульовано визначення соціальної компе-

тентності як цілісної особистісної якості, що

поєднує когнітивний, мотиваційно-ціннісний,

поведінково-діяльнісний і рефлексивний ком-

поненти та виявляється у здатності людини

усвідомлено сприймати соціальну реальність,

ефективно й етично взаємодіяти з оточенням,

адаптуватися до змін, приймати відповідаль-

ні рішення, діяти в команді, розв’язувати кон-

флікти та гармонійно інтегруватися в соціум

на основі засвоєння соціокультурних норм,

моральних принципів і загальнолюдських

цінностей (Левандовський, 2025). Педагогічне

середовище, що включає організаційні, психо-

логічні, дидактичні та соціокультурні умови,

створює сприятливий контекст для розвитку

цих якостей.

На основі узагальнення наукових джерел

можемо сформулювати власне визначення по-

няття «педагогічні умови формування соціаль-

ної компетентності». Педагогічні умови форму-

вання соціальної компетентності – це цілісна

система взаємопов’язаних організаційних, змі-

стових, методичних, психолого-педагогічних

і соціокультурних факторів, спеціально ство-

рених у межах освітнього середовища, які за-

безпечують ефективне соціальне становлення

студентів через активну взаємодію, творчість,

рефлексію та участь у колективній діяльності,

спрямованій на розвиток навичок комунікації,

емпатії, відповідальності й адаптації в соціумі.

Педагогічні умови в широкому значен-

ні розглядаються як спеціально організовані

компоненти освітнього процесу, які мають

цілеспрямований вплив на розвиток особи-

стості студента. Разом з тим, загальнотеоре-

тичні положення потребують конкретизації в

умовах певної освітньої галузі – з урахуванням

її специфіки, мети підготовки та особливостей

студентського контингенту. У цьому контексті

особливої актуальності набуває вивчення пе-

дагогічних умов формування соціальної ком-

петентності в професійному мистецькому нав-

чанні, зокрема у фаховому музичному коледжі.

Музичне мистецтво як вид творчої діяль-

ності має унікальну здатність впливати на

емоційну сферу особистості, формувати мо-

рально-етичні цінності, стимулювати співпе-

реживання та соціальну відкритість. Навчаль-

ний процес у музичному коледжі базується на

інтенсивній міжособистісній взаємодії (індиві-

дуальні заняття, ансамблева гра, спільна під-

готовка до виступів), що створює сприятливе

середовище для розвитку соціальних навичок.

Ураховуючи вищезазначене, виникає

потреба виокремити й науково обґрунтува-

ти сукупність педагогічних умов, які є най-

Professional Art Education Volume 6 (1) 2025

Scientic Journal

більш ефективними для розвитку соціальної

компетентності саме у фаховому музичному

освітньому середовищі. Доцільним є визна-

чення таких умов, які враховують специфіку

музичного фаху, зміст освітніх програм, фор-

ми організації навчального процесу, типи ми-

стецької діяльності та характер студентської

взаємодії. Відповідна система педагогічних

умов має бути спрямована на гармонійне поєд-

нання професійної підготовки з особистісним

зростанням, розвитком здатності до взаєморо-

зуміння, емоційної чуйності, соціальної від-

повідальності.

Отже, подальший аналіз буде зосереджено

на виокремленні, характеристиці та обґрунту-

ванні таких педагогічних умов, які сприяють

формуванню соціальної компетентності саме

в контексті фахового музичного навчання, із

урахуванням особливостей музично-освітньо-

го процесу та потреб студентської молоді мис-

тецьких спеціальностей.

Формування соціальної компетентності

є одним із ключових напрямів сучасної мис-

тецької освіти, оскільки успішна професійна

діяльність у мистецькій сфері неможлива без

розвинених соціальних навичок, таких як ко-

мунікативність, емоційна чутливість, уміння

співпрацювати в команді, вирішувати кон-

флікти, адаптуватися до різних соціокультур-

них контекстів. У випадку студентів фахових

музичних коледжів соціальна компетентність

набуває особливого значення, адже музична

діяльність за своєю сутністю є колективною,

комунікативною, емоційно насиченою та пу-

блічно орієнтованою. Саме тому визначення

ефективних педагогічних умов розвитку со-

ціальної компетентності студентів музичних

коледжів виступає одним із пріоритетних

завдань професійної педагогіки.

У табл. 1 наведено порівняльну характери-

стику педагогічних умов розвитку соціальної

компетентності в закладі фахової передвищої

освіти немистецького профілю та фаховому

музичному коледжі.

Volume 6 (1) 2025

Professional Art Education

Педагогічні умови Заклад фахової передвищої

освіти немистецького профілю Фаховий музичний коледж

Суб’єкт-суб’єктна взаємодія Партнерство у навчанні, дискусії,

проєкти

Індивідуальна робота в класі, від-

критий діалог з викладачем ін-

струменту/вокалу

Колективні форми діяльності Робота в групах, командні проєкти Гра в ансамблі, хорі, оркестрі; ре-

петиції; сценічна співпраця

Соціально-виховне середовище Освітнє середовище з умовами для

самореалізації

Творча атмосфера класу; підтрим-

ка сценічної впевненості; психо-

логічне розвантаження

Соціальна активність студентів Участь у соціальних проєктах, во-

лонтерстві

Волонтерські концерти, участь у

конкурсах, культурних акціях

Мистецтво як засіб соціалізації Інтеграція культурної освіти в

програми

Осмислення соціальних тем через

музику; емоційна інтерпретація

творів

Інтерактивні методи Тренінги, ділові ігри, кейси

Рольові ігри на основі музичних

ситуацій; групові прослуховуван-

ня й обговорення

Рефлексивна діяльність Самооцінка, портфоліо, есе

Аналіз виступів, ведення щоден-

ників репетицій, рефлексія після

прослуховувань

Таблиця 1

Порівняльна характеристика педагогічних умов розвитку соціальної компетентності в закладі фахової

передвищої освіти немистецького профілю та фаховому музичному коледжі

Однією з таких умов є впровадження

суб’єкт-суб’єктної моделі взаємодії в освітньо-

му процесі, що передбачає відмову від автори-

тарного стилю викладання на користь діалогу,

партнерства, співпраці. Особливо актуально це

в контексті індивідуальних занять з музичних

дисциплін (вокал, інструмент), де особистісний

контакт між викладачем і студентом має без-

посередній вплив на якість освітнього процесу.

Створення атмосфери довіри, поваги до думки

студента, підтримка його ініціатив у виборі ре-

пертуару, інтерпретації твору або підготовки

до виступу сприяє розвитку відповідальності,

вміння відстоювати власну позицію, відкри-

тості до конструктивної критики, тобто – еле-

ментів соціальної компетентності.

Наступною важливою умовою виступає

організація колективних форм музичної діяль-

ності, яка є природним і ефективним засобом

соціалізації в мистецькому середовищі. Репе-

тиції й виступи у складі ансамблів, оркестрів,

хорів сприяють розвитку взаєморозуміння,

навичок командної роботи, здатності коорди-

нувати дії, домовлятися, підтримувати інших

учасників колективу. Ротація ролей у музично-

му колективі (наприклад, соліст, акомпаніатор,

керівник студентського ансамблю) дозволяє

кожному студенту спробувати себе в різних со-

ціальних ролях, що формує гнучкість, адаптив-

ність і відповідальність.

Також значущим чинником є створення

виховного середовища, що сприяє особистіс-

ному та соціальному розвитку студентів. Ми-

стецьке навчання часто супроводжується

підвищеним емоційним напруженням через

конкуренцію, публічність, критику, необхід-

ність виступів. Тому важливо забезпечити

психологічну підтримку особистості студен-

та, сформувати у групах атмосферу безпеки,

довіри, взаємоповаги. Підтримка емоційного

інтелекту студентів, розвиток емпатії через

музичне мистецтво, аналіз емоційного змісту

творів, обговорення почуттів, які викликає му-

зика, сприяють глибшому усвідомленню себе й

інших.

Окремої уваги заслуговує залучення сту-

дентів до соціально-культурних ініціатив і пу-

блічної діяльності. Концерти, фестивалі, волон-

терські виступи, зокрема в лікарнях, будинках

людей похилого віку, освітніх установах, дозво-

ляють студентам розширити соціальний до-

свід, відчути себе корисними для суспільства,

краще зрозуміти соціальну роль музиканта.

Такі заходи формують соціальну відповідаль-

ність, навички адаптації до різних соціальних

аудиторй, комунікацію з представниками різ-

них вікових і соціальних груп.

Водночас важливим ресурсом формуван-

ня соціальної компетентності є мистецтво як

засіб соціалізації та розвитку емпатії. Зміст

музичних творів, їх емоційна глибина, відо-

браження соціальних тем (війна, мир, любов,

страждання) дозволяє студентам осмислювати

суспільні явища, моральні дилеми, формувати

ціннісні орієнтири. Обговорення таких тем у

поєднанні з аналізом музичних текстів сприяє

розвитку моральної рефлексії, здатності до спі-

впереживання, інтерпретації соціального змі-

сту через мистецтво.

Ефективними також є інтерактивні ме-

тоди навчання й виховання, адаптовані до

специфіки музичного коледжу. Зокрема,

тренінги з розвитку комунікативної культури,

моделювання конфліктів у музичному колек-

тиві, ігрові форми, групові обговорення сприя-

ють формуванню умінь слухати, домовлятися,

висловлювати власну позицію, підтримувати

інших. Такі методи розвивають критичне мис-

лення, навички конструктивного зворотного

зв’язку, прийняття рішень у складних соціаль-

них ситуаціях.

Останньою, але не менш важливою педа-

гогічною умовою є формування рефлексивної

культури студентів, без якої неможливе усві-

домлення особистих змін, соціальних ролей

та ефективності взаємодії. Уведення елементів

самоаналізу після концертів, прослуховувань,

занять, ведення щоденників рефлексії, аналіз

сильних і слабких сторін міжособистісного

спілкування сприяють розвитку здатності до

самоспостереження, саморегуляції, адекватної

самооцінки.

Отже, педагогічні умови розвитку соціаль-

ної компетентності студентів фахового музич-

ного коледжу охоплюють різні аспекти освіт-

нього середовища – від методів викладання до

організації колективної творчості, соціальних

ініціатив, мистецького змісту навчання й ін-

дивідуального саморозвитку. Реалізація цих

умов у взаємодії та системному підході забез-

Professional Art Education Volume 6 (1) 2025

Scientic Journal

печує формування соціально зрілої особистості

музиканта, здатного до ефективної професій-

ної та соціальної взаємодії в умовах сучасного

суспільства.

Отже, формування соціальної компетент-

ності у музичному коледжі є комплексним

процесом, що охоплює різні аспекти соціаль-

ної взаємодії. Завдяки сценічному досвіду,

колективному музикуванню, міжкультурній

взаємодії та психологічній підтримці студенти

розвивають комунікативні навички, емоцій-

ний інтелект, стресостійкість і здатність до ко-

мандної роботи. Це не лише сприяє їхній про-

фесійній реалізації, а й допомагає гармонійно

інтегруватися в соціокультурне середовище.

Висновки. Отже, у результаті наукового

дослідження та теоретичного узагальнення

було визначено сутність педагогічних умов

формування соціальної компетентності як

цілісної системи взаємопов’язаних організа-

ційних, змістових, методичних, психолого-пе-

дагогічних та соціокультурних чинників, які

спеціально створюються в освітньому середо-

вищі.

Обґрунтовано важливість суб’єкт-суб’єкт-

ної взаємодії, колективних форм музичної

діяльності, виховного середовища, соціокуль-

турних ініціатив, інтерактивних методів та

рефлексивної практики як ключових педа-

гогічних умов, які стимулюють розвиток со-

ціальної компетентності студентів.

Доведено, що врахування особливостей

музичного мистецтва – його емоційної наси-

ченості, колективного характеру та публіч-

ності виступів – є необхідною передумовою

для формування таких соціальних навичок,

як комунікативність, емоційна чутливість,

адаптивність і відповідальність. Підкреслено,

що соціальна компетентність студентів му-

зичних коледжів виступає інтегральною ха-

рактеристикою, яка визначає їхню здатність

успішно взаємодіяти у професійному та соціо-

культурному середовищі.

Перспективи подальших досліджень. У

подальших наукових пошуках планується ро-

зробка моделі розвитку соціальної компетент-

ності студентів фахових музичних коледжів,

яка ґрунтуватиметься на системному під-

ході та враховуватиме специфіку мистецької

освіти. Передбачається, що така модель вклю-

чатиме структурні компоненти, педагогічні

умови, механізми реалізації та критерії ефек-

тивності, що дозволить забезпечити цілісне

формування соціально зрілої особистості му-

зиканта та підвищити якість професійної під-

готовки в умовах сучасних освітніх викликів.

Volume 6 (1) 2025

Professional Art Education

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Дегтярьова, Г. А. (2018). Теоретичні і методичні основи розвитку інформаційно-комунікаційної

компетентності вчителів філологічних дисциплін у системі післядипломної освіти : автореф. дис.

… д-ра. пед. наук : 13.00.04 / Харків. 40. https://uacademic.info/ua/document/0518U000346

Ілляхова, М. В. (2019). Організаційно-педагогічні умови розвитку професійної креативності нау-

ково-педагогічного працівника. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені

М.П. Драгоманова. Серія 5: Педагогічні науки: реалії та перспективи, (67), 105–109.

Клименко, Л. В. (2025). Педагогічні умови попередження серед студентської молоді явища сві-

домої бездітності [Дис. докт. філософії]. Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя,

Ніжин.

Левандовський, М.Ю. (2025). Теоретичні підходи до визначення сутності соціальної компе-

тентності здобувачів фахового музичного коледжу. Modern Science, Economy and Digital Innovation:

Collection of Scientic Papers with Proceedings of the 3rd International Scientic and Practical Conference.

International Scientic Unity. May 7-9, 2025. Bucharest, Romania. https://doi.org/10.70286/ISU-07.05.2025

Марченко, О. (2023). Дослідження факторів впливу освітнього середовища закладу вищої освіти

на формування професійних і соціальних характеристик майбутніх фахівців. European Science, 20(3),

117–126. https://doi.org/10.30890/2709-2313.2023-20-03-015

Московчук, О. С. (2020). Формування соціальної компетентності студентів вищих педагогічних

навчальних закладів в умовах студентського самоврядування [дис. канд. пед. наук]. Вінницький

державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Вінниця.

Professional Art Education Volume 6 (1) 2025

Scientic Journal

Полякова, Г. А., & Білоконенко, Г. В. (2020). Розвиток освітнього середовища інновацій-

но-активного університету: особливості та критерії. Проблеми економіки, 4(46), 279–293.

https://doi.org/10.32983/2222-0712-2020-4-279-293

Смолюк, С. В. (2016). Типологія розвивального освітнього середовища початкової школи. Науко-

вий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України, (233), 244–252.

http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnau_ped_2016_233_38

Сухомлин, О. А. (2019). Формування цифрової компетентності у студентів філологіч-

них спеціальностей як психологічно-педагогічна проблема. Молодий вчений, 8(72), 255–259.

https://doi.org/10.32839/2304-5809/2019-8-72-54

Тороп, К. С. (2022). Теоретичні і методичні засади формування ключових компетентностей в

учнів з порушеннями інтелектуального розвитку [дис. докт. пед. наук]. Інститут спеціальної педаго-

гіки і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України, Київ. 482 с.

Федоруц, М. В. (2019). Структурно-функціональна модель формування соціальної компетент-

ності старшокласників засобами неформальної освіти [Текст]. Науковий вісник Ужгородського на-

ціонального університету : серія: Педагогіка. Соціальна робота / гол. ред. І.В. Козубовська. Ужгород :

Говерла. 2 (45). https://doi.org/10.24144/2524-0609.2019.45.217-222

Benish-Weisman, M. & Daniel, E. & Knafo-Noam, A. (2017). The Relations Between Values and Aggression:

A Developmental Perspective. https://doi.org/10.1007/978-3-319-56352-7_5

Hattie, J. (2012). Visible learning for teachers: Maximizing impact on learning. Routledge.

https://doi.org/10.4324/9780203181522

Schunk, D. H., & DiBenedetto, M. K. (2021). Self-ecacy and human motivation. In A. J. Elliot (Ed.), Advances

in motivation science (pp. 153–179). Elsevier Academic Press. https://doi.org/10.1016/bs.adms.2020.10.001

Wang, W., Han, L., Lu, Q., Lv, X., Liu, Y., & Wang, D. (2024). Research on the impact of the socio-educational

environment on the academic performance of college students: The mediating role of study motivation.

Frontiers in Psychology, (14), Article 1289064. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2023.1289064

Wentzel, K. R. (2021). Motivational decision-making in achievement settings: A competence-in-context

approach. In A. J. Elliot (Ed.), Advances in motivation science (pp. 245–284). Elsevier Academic Press.

https://doi.org/10.1016/bs.adms.2020.06.002

REFERENCES

Degtyaryova, G.A. (2017). Teoretychni i metodychni osnovy rozvytku informatsiyno-komunikatsiynoyi

kompetentnosti vchyteliv lolohichnykh dystsyplin u systemi pislyadyplomnoyi osvity [Theoretical and

Methodical Basis of the Development of Information and Communication Competence of Teachers of

Philological]. avtoref. dys. … d-ra. ped. nauk : 13.00.04 / Kharkiv, 2018. 40. [in Ukrainian].

Illyakhova, M. V. (2019). Orhanizatsiyno-pedahohichni umovy rozvytku profesiynoyi kreatyvnosti

naukovo-pedahohichnoho pratsivnyka [Organizational and pedagogical conditions for the development

of professional creativity of scientic and pedagogical staff]. Scientic Journal of National Pedagogical

Dragomanov University. Series 5: Pedagogical Sciences: Realities and Prospects, (67), 105–109. [in Ukrainian]

Klymenko, L. V. (2025). Pedahohichni umovy poperedzhennya sered student·sʹkoyi molodi yavyshcha

svidomoyi bezditnosti [Pedagogical conditions for preventing the phenomenon of voluntary childlessness

among student youth]. Dys… dokt. losoyi : 011 Osvitni, pedahohichni nauky. Nizhynsʹkyy derzhavnyy

universytet imeni Mykoly Hoholya, Nizhyn. 331. [in Ukrainian].

Levandovskyi, M. Yu. (2025). Teoretychni pidkhody do vyznachennya sutnosti sotsialʹnoyi kompetentnosti

zdobuvachiv fakhovoho muzychnoho koledzhu. [Theoretical approaches to determining the essence of social

competence of professional music college graduates]. Modern Science, Economy and Digital Innovation:

Collection of Scientic Papers with Proceedings of the 3rd International Scientic and Practical Conference.

International Scientic Unity. May 7-9, 2025. Bucharest, Romania. https://doi.org/10.70286/ISU-07.05.2025

[in Ukrainian]

Marchenko, O. (2023). Doslidzhennya faktoriv vplyvu osvitnʹoho seredovyshcha zakladu vyshchoyi

osvity na formuvannya profesiynykh i sotsialʹnykh kharakterystyk maybutnikh fakhivtsiv. [Study of

factors inuencing the educational environment of higher education institutions on the formation

of professional and social characteristics of future specialists]. European Science, 20(3), 117–126.

https://doi.org/10.30890/2709-2313.2023-20-03-015 [in Ukrainian]

Moskovchuk, O. S. (2020). Formuvannya sotsialʹnoyi kompetentnosti studentiv vyshchykh

pedahohichnykh navchalʹnykh zakladiv v umovakh student·sʹkoho samovryaduvannya [Formation

of social competence of students of higher pedagogical educational institutions in conditions of student

self-government] : Dys… kand. ped. nauk 011 Osvitni, pedahohichni nauky. Vinnytsʹkyy derzhavnyy

pedahohichnyy universytet imeni Mykhayla Kotsyubynsʹkoho, Vinnytsya. 330. [in Ukrainian].

Polyakova, H. A., & Bilokonenko, H. V. (2020). Rozvytok osvitnʹoho seredovyshcha innovatsiyno-

aktyvnoho universytetu: osoblyvosti ta kryteriyi. [Development of the educational environment

of an innovation-active university: Features and criteria]. Problemy Ekonomiky, 4(46), 279–293.

https://doi.org/10.32983/2222-0712-2020-4-279-293 [in Ukrainian]

Smolyuk, S. V. (2016). Typolohiya rozvyvalʹnoho osvitnʹoho seredovyshcha pochatkovoyi shkoly

[Typology of the developmental educational environment of primary school]. Scientic Bulletin of National

University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, (233), 244–252. http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnau_

ped_2016_233_38 [in Ukrainian]

Sukhomlyn, O. A. (2019). Formuvannya tsyfrovoyi kompetentnosti u studentiv lolohichnykh

spetsialʹnostey yak psykholohichno-pedahohichna problema. [Formation of digital competence in

philological students as a psychological and pedagogical problem]. Molodiy Vcheniy, 8(72), 255–259.

https://doi.org/10.32839/2304-5809/2019-8-72-54 [in Ukrainian]

Torop, K. S. (2022). Teoretychni i metodychni zasady formuvannya klyuchovykh kompetentnostey v

uchniv z porushennyamy intelektualʹnoho rozvytku [Theoretical and methodological foundations for the

formation of key competencies in students with intellectual disabilities] : Dys...dokt. ped. nauk : 13.00.03

«Korektsiyna pedahohika» (016 – Spetsialʹna osvita). Instytut spetsialʹnoyi pedahohiky i psykholohiyi imeni

Mykoly Yarmachenka NAPN Ukrayiny, Kyyiv. 482 [in Ukrainian].

Fedoruts, M. V. (2019). Strukturno-funktsionalʹna modelʹ formuvannya sotsialʹnoyi kompetentnosti

starshoklasnykiv zasobamy neformalʹnoyi osvity [Structural and functional model of forming social

competence of high school students by means of non-formal education]. Naukovyy visnyk Uzhhorodsʹkoho

natsionalʹnoho universytetu : seriya: Pedahohika. Sotsialʹna robota / hol. red. I.V. Kozubovsʹka. Uzhhorod :

Hoverla. 2 (45). DOI: 10.24144/2524-0609.2019.45.217-222. [in Ukrainian]

Hattie, J. (2012). Visible learning for teachers: Maximizing impact on learning. Routledge.

https://doi.org/10.4324/9780203181522 [in English]

Benish-Weisman, M. & Daniel, E. & Knafo-Noam, A. (2017). The Relations Between Values and Aggression:

A Developmental Perspective. DOI:10.1007/978-3-319-56352-7_5 [in English]

Hattie, J. (2012). Visible learning for teachers: Maximizing impact on learning. Routledge.

https://doi.org/10.4324/9780203181522 [in English]

Schunk, D. H., & DiBenedetto, M. K. (2021). Self-ecacy and human motivation. In A. J. Elliot (Ed.), Advances

in motivation science (pp. 153–179). Elsevier Academic Press. https://doi.org/10.1016/bs.adms.2020.10.001

[in English]

Wang, W., Han, L., Lu, Q., Lv, X., Liu, Y., & Wang, D. (2024). Research on the impact of the socio-educational

environment on the academic performance of college students: The mediating role of study motivation.

Frontiers in Psychology, (14), Article 1289064. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2023.1289064 [in English]

Wentzel, K. R. (2021). Motivational decision-making in achievement settings: A competence-in-context

approach. In A. J. Elliot (Ed.), Advances in motivation science (pp. 245–284). Elsevier Academic Press.

https://doi.org/10.1016/bs.adms.2020.06.002 [in English]

Volume 6 (1) 2025

Professional Art Education

Надійшла до редакції / Received: 27.04.2025

Рекомендовано до друку / Accepted: 23.06.2025

Professional Art Education Volume 6 (1) 2025

Scientic Journal

FEATURES OF CREATING PEDAGOGICAL

CONDITIONS FOR FORMING SOCIAL COMPETENCE

IN THE CONDITIONS OF PROFESSIONAL MUSIC

EDUCATION

PhD in Economics, Associate Professor Simon

Kuznets Kharkiv National University of

Economics

Kharkiv, Ukraine

еmail: viktoriia.luhova@hneu.net

https://orcid.org/0000-0001-9584-2259

PhD student (third level of higher education)

Mykola Gogol Nizhyn State University

Nizhyn, Ukraine

еmail: miwadn@gmail.com

https://orcid.org/0009-0008-7917-5001

The article aims to reveal the essence of pedagogical conditions as a system of specially organized

components within the educational process that inuence the formation of social competence among

students of a specialized music college. The study focuses on identifying the characteristics of the musical

educational environment and its role in socialization and personality development.

Methods & methodology. The research employs theoretical analysis and synthesis of pedagogical

literature, as well as an interpretative approach to understanding the specics of musical education as a

socio-cultural phenomenon. Empirical observations of educational interactions and collective creative

activities in music learning contexts are also considered.

Scientic novelty. This study provides a comprehensive conceptualization of pedagogical

conditions that support social competence development in music students by emphasizing the unique

features of the musical educational environment – such as intensive interpersonal interaction, collective

creativity, and emotional expressiveness.

Results. It is established that the musical arts function as an effective medium of socialization by

facilitating the comprehension of social phenomena, moral norms, and value orientations. The research

highlights the integration of individual lessons, group performances, stage activity, and socio-cultural

initiatives as critical factors for fostering empathy, communication skills, responsibility, cooperation,

and self-expression. Key pedagogical conditions are identied, including subject-subject interaction,

collective activities, nurturing educational environments, student involvement in social initiatives, use

of interactive teaching methods, and the cultivation of reective practice. The systemic implementation

of these conditions signicantly contributes to the development of socially mature personalities among

music students.

Conclusions. The study concludes that harmonizing professional training with social development

within an arts educational institution creates favorable conditions for students’ holistic growth. This

integrated approach enhances not only professional competencies but also essential social qualities

necessary for successful interaction in professional and social spheres.

Keywords: pedagogical environment, interpersonal interaction, student socialization, arts

education, communication skills, collective creativity, reective culture.

DOI https://doi.org/10.34142/27091805.2025.6.01.05