Volume 5 (1) 2024Professional Art Education

УДК: [378.016:780.616.432]:17.026.3

DOI https://doi.org/10.34142/27091805.2024.5.01.09

ФАКТОРИ ВПЛИВУ НА ФОРМУВАННЯ ЕМПАТІЙНОЇ

КУЛЬТУРИ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ

здобувач третього (освітньо-науко-

вого) рівня вищої освіти кафедри

освітології та інноваційної педагогіки

ХНПУ імені Г. С. Сковороди

Китай

email: 296896495@qq.com

https://orcid.org/0009-0008-0080-2878

доктор педагогічних наук, професор, про-

фесор кафедри освітології та інновацій-

ної педагогіки ХНПУ імені Г.С. Сковороди

Харків, Україна

email: tubaeva@gmail.com

https://orcid.org/0000-0003-1611-5956

Статтю присвячено проблемі формування емпатійної культури майбутнього вчителя, ак-

туальність якої на соціально-педагогічному рівні визначається потребою сучасного суспільства в

педагогах, здатних до співчуття, співпереживання, які володіють толерантністю та емпатією

як професійною цінністю; на теоретико-методологічному ‒ необхідністю створення теоретич-

них засад формування емпатійної культури майбутніх учителів під час професійної підготовки;

на методико-технологічному – потребою у розробці системи навчально-методичного забезпечен-

ня формування означеної культури майбутніх педагогів. Акцентовано увагу на тому, що будучи

складним і багатоскладовим феноменом, емпатійна культура у студентів не виникає стихійно та

самостійно в процесі професійної підготовки, а потребує цілеспрямованого формування цієї якості

особистості майбутнього педагога. Розглянуто поняття «формування емпатійної культури» май-

бутніх учителів як процес, спрямований на набуття ними спеціальних знань (про емпатію, її ме-

ханізми, емпатію як професійної цінності вчителя, емпатійну взаємодію суб’єктів освітнього про-

цесу тощо) та опанування емпатійними вміннями (емоційно відгукуватися на переживання учня,

обирати адекватні способи поведінки відповідно до емоційного стану суб’єктів взаємодії тощо).

Проаналізовано погляди китайських учених щодо факторів впливу на формування емпатій-

ної культури майбутніх фахівців, зокрема педагогів-музикантів: макрофактори (соціокультурні

та економічні чинники; сімейне оточення та родинне виховання); культивування моральних чес-

нот та практичного застосування соціалістичних основних цінностей; інформаційне середовище;

спілкування з представниками різних соціальних груп; особистісні фактори (когнітивні та емоційні

здібності, здатність до співчуття та співпереживання) та ін.

Ключові слова: емпатійна культура, формування, фактор впливу, майбутній учитель, ки-

тайські вчені

Постановка проблеми та її зв’язок з важли-

вими науковими чи практичними завданнями.

Актуальність проблеми формування

емпатійної культури майбутніх учителів

визначається наявністю суперечностей та

невідповідностей між зростаючою потребою

суспільства в учителі, здатному до співчуття,

співпереживання, що володіє толерантністю

та емпатією, а також необхідністю створен-

ня теоретичних основ формування означеної

культури в процесі їхньої професійної підго-

товки та потребою в розробці практичного за-

безпечення ефективного формування емпатій-

ної культури майбутніх учителів. Особливої

актуальності проблема формування емпатій-

ності набуває для педагога-музиканта, оскіль-

Professional Art Education Volume 5 (1) 2024

Scientic Journal

ки музика концентрує в собі духовну енергію

«інших» і, як наслідок, професія вчителя му-

зичного мистецтва неможлива поза емпатією

(Лі Юаньці, 2023).

Аналіз основних досліджень і публікацій.

Досліджуючи проблему розвитку емпатії та

формування емпатійної культури, китайські

вчені (Лін Гіруй, 2010; Суй Хуацзе, 2016; Фань

Мінхуей, 2017; Фен Чженьцзюнь, 2016; Цзян

Лін. 2016; Чжан Сяовен, 2012; Чжун Жибін, 2016

та ін.) вивчають її як інтегративну якість особи-

стості фахівця, аналізують зміст структурних

компоненти емпатійної культури здобувачів

освіти, у тому числі майбутніх педагогів-музи-

кантів (Жао Ке, 2018; Лі Сянье, 2014; Ні Хонгян,

2022; Чжу Хуей, 2022 та ін). У працях китайсь-

ких учених (Фан Шаося, 2010; Лі Фан & Чжен

Сюе, 2013; Лі Яжен, & Чжан Руйбінь, 2014; Хан

Фенші, & Шао Шухун, 2019; Чень Июй, Ма Юе,

& Юй Чжаньюй, 2020; Чжан Ю Флірт, 2022 та

ін.) міститься багато обґрунтованих положень

щодо розуміння факторів впливу на формуван-

ня емпатійної культури майбутніх фахівців, у

томі числі майбутніх педагогів-музикантів. Це

вимагає вивчення наукового доробку учених у

означеному напрямі, що сприятиме подальшо-

му розвитку теоретичних засад розв’язання до-

сліджуваної нами проблеми у закладах вищої

освіти як КНР, так і України.

Формулювання цілей та завдань статті.

Метою дослідження є аналіз поглядів китайсь-

ких учених щодо факторів впливу на форму-

вання емпатійної культури здобувачів вищої

освіти для збагачення теоретичних засад ро-

зв’язання порушеної проблеми. Досягнення по-

ставленої мети вимагає уточнення ключових

понять дослідження «емпатійна культура»,

«формування емпатійної культури».

Виклад основного матеріалу та його резуль-

татів. Розкриваючи суть емпатійної культури,

у тому числі педагога-музиканта, китайські

вчені виходять з того, що емпатія передбачає

здатність розуміти і приймати інших у міжосо-

бистісній взаємодії, а також висловлювати це

почуття до інших у теплій і шанобливій фор-

мі. З огляду на це, саме емпатія вчителя сприяє

розвитку добрих і плідних взаємин вчителя з

учнем. Емпатійні вчителі допомагають учням

відчувати повагу, розуміння та прийняття,

створюють приємний настрій та поглиблюють

їхню довіру до педагога, а також сприяють ро-

звитку добрих стосунків між педагогм та здоб-

увачем освіти (Лі Юаньці, 2024).

На підставі узагальнення результатів до-

сліджень китайських учених у сфері пору-

шеної проблеми під емпатійною культурою

вчителя розуміємо складову його професійної

культури, в якій співчуття, співпереживання і

толерантність виступають провідними цінно-

стями професійної діяльності.

Будучи складним і багатоскладовим фе-

номеном, емпатійна культура в майбутніх

учителів не виникає стихійно та самостійно

в процесі професійної підготовки, а є компо-

нентом його педагогічної майстерності та про-

фесіоналізму, що потребує цілеспрямованого

формування цієї якості особистості майбутньо-

го педагога. Формування емпатійної культури

майбутніх учителів розглядаємо як процес,

спрямований на набуття ними спеціальних

знань (про емпатію, її механізми, емпатію як

професійної цінності вчителя, емпатійну взає-

модію суб’єктів освітнього процесу тощо) та

опанування емпатійними вміннями (емоційно

відгукуватися на переживання учня, обира-

ти адекватні способи поведінки відповідно до

емоційного стану суб’єктів взаємодії тощо).

Аналіз стану розв’язання проблеми форму-

вання емпатійної культури майбутніх учителів

показав, що в сучасних умовах продуктивне

здійснення цього процесу вимагає розуміння,

які фактори впливають на результативність

означеного процесу. Це надасть можливість

сформувати аргументоване уявлення про про-

цес формування емпатійної культури майбут-

ніх вчителів у освітньому закладі і на цій ос-

нові розробити модель цього процесу.

Студенти ‒ це соціальна група людей, які

несуть у собі майбутнє держави та надію на-

ції, відіграють незамінну та життєво важливу

роль у розвитку країни та прогресі суспільства.

Водночас більшість сучасних студентів універ-

ситетів, підкреслює Чжан Ю Флірт, ‒ це ще

діти, і вони звикли бути егоцентричними і над-

мірно стурбованими власною особистістю, їм

бракує емпатії, тобто здатності мислити по-ін-

шому, що робить їх менш схильними ставити

себе на місце іншої людини, думати про про-

блеми та ігнорувати емоції та почуття іншої

людини, коли вони покинули свої сім’ї і навча-

Volume 5 (1) 2024Professional Art Education

ються та живуть у колективному середовищі,

такому яким є університет. Усе це значною

мірою впливає на навчання, життя, фізичний

і розумовий розвиток та міжособистісні сто-

сунки студентів університетів, що призводить

до труднощів в адаптації, навчанні та взає-

модії з учасниками освітнього процесу (Чжан

Ю Флірт, 2022). Тому важливо проаналізувати

фактори, що впливають на емпатію студентів

освітніх закладів, щоб забезпечити емпатій-

ний розвиток майбутніх фахівців.

Китайські вчені серед факторів впли-

ву на формування емпатійної культури сту-

дентів виокремлюють макрофактори, до яких,

передусім, відносять соціокультурні та еко-

номічні чинники. Студенти живуть у певно-

му «соціокультурному контексті», тож указані

фактори мають певний вплив на розвиток їх-

ньої емпатії. Учені КНР провели «перехресний»

історичний метааналіз емпатії і виявили, що

рівень національного економічного розвитку

та ступінь національної уваги до освіти пози-

тивно впливають на розвиток здатності до ем-

патії у студентів коледжів (Янь Сі, Су Джей Ло,

& Су ЙДжей, 2017). Національний економічний

розвиток, задоволення основних потреб ма-

теріального життя надають достатньо ресурсів

і здатності почати звертати увагу на інших, а

отже, створюють сприятливі умови для форму-

вання емпатійної культури.

У національній освітній політиці КНР при-

діляється все більше уваги фундаментальній

освітній концепції «Навчання чеснот протя-

гом усього життя», а уряд висунув чіткі вимо-

ги щодо культивування та практичного засто-

сування соціалістичних основних цінностей

(Чжан Ю Флірт, 2022; Юань Гірен, 2014).

Китайські вчені серед факторів впливу на

формування емпатійної культури студентів

виокремлюють фактори сімейного оточення й

виховання.

Так, Лі Фан і Чжен Сюе експерименталь-

но встановили, що важливим фактором, який

впливає на здатність до емпатії, є те, чи є сту-

дент єдиною дитиною в сім’ї, чи ні. Наразі, не

єдині діти мають значно вищий рівень ем-

патійного занепокоєння, ніж єдині діти (Лі

Фан, & Чжен Сюе, 2013).

Ху Веньбінь, Гао Цзянь, Кан Тиечжун та

інші дослідники виявили, що емоційна те-

плота та розуміння батьківських стилів ви-

ховання позитивно пов’язані з емпатійними

здібностями студентів і мають значний по-

зитивний прогностичний ефект на подаль-

шу життєдіяльності дитини, тоді як нега-

тивні стилі виховання, такі як покарання та

суворість, негативно пов’язані з емпатійними

здібностями здобувачів освіти і мають знач-

ний негативний вплив на особистість. При

цьому батьки відіграють більшу роль, ніж ма-

тері (Ху Веньбінь та ін., 2009). Отже, стилі бать-

ківського виховання також значною мірою

впливають на емпатійні здібності студентів.

Хан Фенші, і Шао Шухун виявили значну

негативна кореляція між дитячою психоло-

гічною травмою та емпатією, і що студенти

сільських коледжів страждали від більшої фі-

зичної занедбаності та емоційного насильства,

ніж студенти міських коледжів, і що чим біль-

ше травматичного досвіду вони мали в дитин-

стві, тим гіршою була їхня емпатія (Хан Фенші,

& Шао Шухун, 2019)

Крім того вчені КНР відзначають, що

поширення інформаційних мереж та Інтер-

нет-ресурсів, мобільних телефонів та інших

смарт-пристроїв, а також онлайн-ігор певною

мірою впливають на здатність студентів до

емпатії. Так, Чен Ію та ін. виявили, що дис-

функціональні наративи, частково опосеред-

ковуючи зв’язок між ігровою залежністю та

емпатією, здатні передбачити вплив ігрової за-

лежності на емпатію (Чень Июй, Ма Юе, & Юй

Чжаньюй, 2020).

Групою цих учених з’ясовано, що негатив-

ний вплив ігрової залежності від онлайн-ігор

на повсякденну роботу, життя та навчання

призвів до того, що емоційна дисфункція здоб-

увачів освіти став більш помітним. Крім того,

надмірне захоплення онлайн-іграми усклад-

нює для інтернет-залежних студентів здат-

ність виражати своїх емоції, що, у свою чергу,

посилює їхні труднощі у розкритті своїх почут-

тів.

Оскільки емпатія відображає здатність

розуміти емоції та наміри інших, тож міжосо-

бистісне спілкування є значущим впливовим

фактором для формування емпатійної куль-

тури майбутнього вчителя. Якщо студенти

постійно долучаються до різних міжособистіс-

них взаємодій, вони стають більш чутливими

Professional Art Education Volume 5 (1) 2024

Scientic Journal

до емоційних потреб інших і більш здатні роз-

глядати проблеми з точки зору інших. Тому,

як зазначають Лі Фан і Чжен Сюе, педагоги

мають заохочувати студентів розширювати

свої «горизонти спілкування», не лише більше

спілкуватися зі знайомими людьми, а й заохо-

чувати здобувачів освіти посилювати взаєми-

ни з людьми з усіх верств суспільства. У такий

спосіб студенти можуть зрозуміти емоційні

прояви та емоційні потреби різних людей, а та-

кож більш комплексно підвищити свою влас-

ну емпатію, яка відіграватиме важливу роль у

розвитку їхніх власних навичок соціального

й педагогічного спілкування (Лі Фан, & Чжен

Сюе, 2013). Отже важливим фактором, що впли-

ває на розвиток емпатії є міжособистісне спіл-

кування між учасниками освітнього процесу в

ЗВО.

Серед особистісних факторів, які впли-

вають на формування емпатійної культури

студентів китайські вчені виокремлюють, пе-

редусім, когнітивні здібності, сформованість

емоційної сфери студентів, Я-концепції, а та-

кож таких якостей особистості, як моральність,

чутливість, здатність до співпереживання

тощо.

Так, досліджуючи вплив когнітивних здіб-

ностей на емпатію студентів коледжів, Лі Яжен

і Чжан Руйбін виявили, що існує значна пози-

тивна кореляція між зазначеними здібностями

та емпатією, а також з’ясували, що когнітив-

ний стиль є значущим предиктором емпатії (Лі

Яжен, & Чжан Руйбінь, 2014). Також на емпатію

впливає Я-концепція здобувачів вищої освіти.

Чжун Вейфан із своїми колегами виявили, що

Я-концепція має тісний зв’язок з емпатією. «До-

тичні стосунки», для яких є характерним взає-

мозалежне «Я», мають значний позитивний

вплив на емпатію студентів коледжу (Чжун

Вейфан, Чень Хуйфан, Сі Ліінь & ін., 2020).

На думку дослідників КНР, у формуванні

й розвитку емпатійної культури студентів не

можна ігнорувати вплив гендерних особли-

востей здобувачів освіти. Стать є важливим

фактором, що впливає на емпатію студентів

та формування їхньої емпатійної культури.

Так, Фан Шаося експериментально довів, що

здатність до розпізнавання емпатії у студен-

ток вища, ніж у студентів-чоловіків, що може

бути пов’язане з такими рисами жіночої осо-

бистості, як чутливість, залежність і міжосо-

бистісний стиль (Фан Шаося, 2010).

Підсумовуючи, зазначимо, що на сучас-

ному етапі вища музично-педагогічна освіта

перетворюється з суто професійної освіти на

освіту культурного розвитку суспільства. За-

гальною тенденцією розвитку музично-педа-

гогічної освіти як у КНР, так і в Україні є зміна

з функціонального, предметно-орієнтованого

підходу до підготовки майбутнього вчителя, у

тому числі педагога-музиканта, на культуро-

центрований, партисипативний та особистіс-

но орієнтований підходи. Така зміна, на нашу

думку, сприятиме формуванню в майбутніх пе-

дагогів емпатійної культури.

Висновки. У сучасному суспільстві мож-

на виявити, що здатність і рівень емпатії сту-

дентів коледжів загалом не є високими, що

свідчить про те, що є багато можливостей для

вдосконалення, а результати китайських уче-

них і дослідників показали, що на формування

емпатійної культури студентів, у тому числі

майбутніх педагогів-музикантів, слід підвищу-

вати увагу. Емпатія допомагає майбутнім учи-

телям розвивати такі професійні якості, як ко-

мунікабельність, гуманізм, любов до учнів, що

виявляється в повазі до них та розуміння їхніх

станів, здатність до співпереживання і співчут-

тя, що матиме значний вплив на їхнє навчан-

ня, життя, міжособистісні стосунки і майбутню

професійну діяльність.

До факторів формування емпатійної куль-

тури студентів китайські вчені відносять: ма-

крофактори (соціокультурні та економічні

чинники; сімейне оточення та родинне вихо-

вання); культивування моральних чеснот та

практичного застосування соціалістичних ос-

новних цінностей; спілкування з представни-

ками різних соціальних груп; інформаційне

середовище; особистісні фактори (когнітивні

та емоційні здібності, здатність до співчуття

та співпереживання) та ін. Урахування цих

факторів дає можливість правильного вибору

стратегій формування емпатійної культури

майбутніх педагогів.

Перспективи подальших досліджень та ре-

комендації. Вектор подальших наукових розві-

док буде спрямований на порівняльний аналіз

досвіду формування емпатійної культури в за-

кладах вищої освіти КНР та України.

Volume 5 (1) 2024Professional Art Education

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Лі Юаньці (2023). Феноменологічний аналіз емпатійної культури вчителя музичного мистецтва

у світовому науковому дискурсі. Вісник науки та освіти Серія «Педагогіка» : журнал. № 8(14). С. 598-

614. DOІ : https://doi.org/10.52058/2786-6165-2023-8(14)-598-614

Лі Юаньці (2024). Обґрунтування китайськими вченими суті емпатійної культури та значення

її формування для майбутніх учителів музичного мистецтва. Перспективи та інновації науки. Серія

«Педагогіка». № 2(36). С. 271-282. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-4952-2024-2(36)

赵可，周成海. 论教师移情的重要性及其培养 (Жао Ке, Чжоу Ченгай. Про значення емпатії вчителя та

її розвиток). 教育评论 / 2018年第11.

李凡，郑雪。(2013). 大学生共情特征分析及对策研究以广州市大学生为例 (Лі Фан, Чжен Сюе. Аналіз ха-

рактеристик емпатії студентів коледжів та дослідження контрзаходів. На прикладі студентів універ-

ситету в місті Гуанчжоу [J]). China Power Education. 4: 200-206.

李亚珍张瑞彬. (2014). 心理学专业学生的认知风格及认知风格与认知能力的关系 (Лі Яжен, Чжан Руйбінь.

Когнітивні стилі студентів-психологів та взаємозв’язок між когнітивними стилями та когнітивни-

ми здібностями). 情感能力研究--以高等医学院校为例[N]. 集美大学学报。15(2):25-29.

红岩 (2017). 名优秀的音乐教师应该具备的素质 (Ні Хонгян. Якості, якими повинен володіти чудовий

вчитель музики). URL: https://m.fx361.com/news/2017/0927/2347559.html

方少霞 (2010). 移情对重庆高校大学生人际关系的影响 (Фан Шаося. Вплив емпатії на міжособистісні

стосунки студентів коледжів в університетах Чунціна). 研究[D]. 重庆：西南大学.

韩凤时，邵淑红。(2019). 大学生童年创伤与移情研究 (Хан Фенші, Шао Шухун. Дослідження дитячої

травми та емпатії серед студентів коледжу [J]. 学生作品, 19: 177-178.

胡文斌，高健，康铁军等。(2009).大学生共情与父母教养方式的关系及影响因素探讨 (Ху Веньбінь, Гао

Цзянь, Кан Тиечжун та ін. Дослідження взаємозв’язку між емпатією та стилями виховання студентів

коледжу та факторами, що на них впливають) [J]. 中国健康心理学杂志。17(9):1050-1055.

陈宜宇、马跃、于占宇。(2020). 新游戏视角下网络游戏成瘾对大学生共情的影响:叙事障碍的中介作用[J].

(Чень Июй, Ма Юе, Юй Чжаньюй. Вплив залежності від онлайн-ігор на емпатію серед студентів ко-

леджів з точки зору нової ігрової ери: посередницька роль наративних розладів [J]), 中国。健康心理学

杂志. 28(8):1268-1272.

张晓文 (2012). 大学生共情能力与人际交往的相关研究* (Чжан Сяовен. Дослідження емпатії та міжосо-

бистісного спілкування серед студентів університету). 新疆大学学报(哲学¢人文社会科学版). 年11月第40

卷第6期. (南京工业大学心理健康教育指导中心，江苏南京 210024)

张宇翾 (2022). 大学生移情能力的影响因素与培养途径 (Чжан Ю Флірт. Чинники впливу та шляхи ро-

звитку емпатійних здібностей у студентів коледжів). 爱情婚姻和家庭. URL :https://pubscholar.cn/articles/

c0e243ceef2557d4cb955e34c1c2da42fbde990f42ce0b46c1843c2746827c818ff607d75772454c9c6fbdc2629063

钟伟芳，陈慧芳，谢丽银，等. (2020). 大学生自我概念与移情的关系 (Чжун Вейфан, Чень Хуйфан, Сі

Ліінь та ін. Взаємозв’язок між Я-концепцією та емпатією серед студентів коледжу) [J]. 中国健康心理学

杂志，28. 116-119.

袁继瑢 (2014). 坚持立德树人根本加强社会主义基本价值观教育——深入学习贯彻习近平同志在北京大学师生

座谈会上的讲话精神。重要讲话精神 (Юань Гірен. Посилення виховання на соціалістичних базових цін-

ностях шляхом дотримання принципу встановлення моральної цілісності - Поглиблене вивчення

та імплементація промови товариша Сі Цзіньпіна на симпозіумі для викладачів та студентів Пекін-

ського університету. Дух важливих промов [J]. 云南教育：对当前问题的展望， 6: 1-3.

苏继洛、苏永杰 (2017). 共情的时代变迁：跨历史元分析[J] (Янь Сі, Су Джей Ло, Су ЙДжей. Зміна часів

емпатії: перехресний історичний мета-аналіз [J]). 心理技术及应用, 5(10):578-585.

Professional Art Education Volume 5 (1) 2024

Scientic Journal

REFERENCES

Li Yuantsi (2023). Fenomenolohichnyi analiz empatiinoi kultury vchytelia muzychnoho mystetstva u

svitovomu naukovomu dyskursi [Phenomenological analysis of the empathic culture of the music teacher in

the world scientic discourse]. Visnyk nauky ta osvity Seriia «Pedahohika»: zhurnal. № 8(14). S. 598-614. DOI

: https://doi.org/10.52058/2786-6165-2023-8(14)-598-614 [in Ukrainian].

Li Yuantsi (2024). Obgruntuvannia kytaiskymy vchenymy suti empatiinoi kultury ta znachennia yii

formuvannia dlia maibutnikh uchyteliv muzychnoho mystetstva [Grounding by Chinese scientists of the

essence of empathic culture and the importance of its formation for future music teachers]. Perspektyvy

ta innovatsii nauky. Seriia «Pedahohika». № 2(36). S. 271-282. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-4952-2024-

2(36) [in Ukrainian].

赵可，周成海. 论教师移情的重要性及其培养. (2018). [On the meaning of teacher empathy and its

development]. 教育评论年第11 [in Chinese].

李凡，郑雪。 (2013). 大学生共情特征分析及对策研究以广州市大学生为例[J]. [An analysis of the

characteristics of college students' empathy and a study of countermeasures. On the example of university

students in the city of Guangzhou]. China Power Education, 4: 200-206. [in Chinese].

李亚珍张瑞彬. (2014). 心理学专业学生的认知风格及认知风格与认知能力的关系 [Cognitive styles of

psychology students and the relationship between cognitive styles and cognitive abilities]. 情感能力研究--以

高等医学院校为例[N]. 集美大学学报。15(2):25-29. [in Chinese].

红岩 (2017). 名优秀的音乐教师应该具备的素质 [Qualities that a great music teacher should possess]. URL

: https://m.fx361.com/news/2017/0927/2347559.html [in Chinese].

方少霞(2010). 移情对重庆高校大学生人际关系的影响 [The Effects of Empathy on Interpersonal Relationships

of College Students in Chongqing Universities]. 研究[D]. 重庆：西南大学. [in Chinese].

韩凤时，邵淑红。(2019). 大学生童年创伤与移情研究 [A study of childhood trauma and empathy among

college students] [J]. 学生作品, 19: 177-178. [in Chinese].

胡文斌，高健，康铁军等。(2009). 大学生共情与父母教养方式的关系及影响因素探讨 [An examination of the

relationship between empathy and the parenting styles of college students and the factors inuencing them]

[J]). 中国健康心理学杂志。17(9):1050-1055. [in Chinese].

陈宜宇、马跃、于占宇。(2020). 新游戏视角下网络游戏成瘾对大学生共情的影响:叙事障碍的中介作用

[J]. [Effects of Online Gaming Addiction on Empathy Among College Students in a New Gaming Era: The

Mediating Role of Narrative Disorders] [J]), 中国。健康心理学杂志. 28(8):1268-1272. [in Chinese].

张晓文 (2012). 大学生共情能力与人际交往的相关研究* [A study of empathy and interpersonal

communication among university students]. 新疆大学学报(哲学¢人文社会科学版). 年11月第40卷第6期. (南京工

业大学心理健康教育指导中心，江苏南京 210024) [in Chinese].

张宇翾 (2022). 大学生移情能力的影响因素与培养途径 [Factors of inuence and ways of developing

empathic abilities in college students]. 爱情婚姻和家庭. [in Chinese].

钟伟芳，陈慧芳，谢丽银，等. (2020). 大学生自我概念与移情的关系 [The relationship between self-concept

and empathy among college students] [J]. 中国健康心理学杂志，28. 116-119. [in Chinese].

袁继瑢 (2014). 坚持立德树人根本加强社会主义基本价值观教育—深入学习贯彻习近平同志在北京大学师生

座谈会上的讲话精神。重要讲话精神 [Strengthening Education on Socialist Basic Values by Adhering to the

Principle of Establishing Moral Integrity - In-depth Study and Implementation of Comrade Xi Jinping's

Speech at a Symposium for Teachers and Students of Peking University. The Spirit of Important Speeches]

[J]. 云南教育：对当前问题的展望， 6: 1-3. [in Chinese].

苏继洛、苏永杰 (2017). 共情的时代变迁：跨历史元分析[J] [The changing times of empathy: A cross-

historical meta-analysis]. [J]. 理技术及应用, 5(10):578-585. [in Chinese].

Надійшла до редакції / Received: 22.04.2024

Рекомендовано до друку / Accepted: 03.06.2024

Volume 5 (1) 2024Professional Art Education

FACTORS OF INFLUENCE ON THE FORMATION

OF EMPATHIC CULTURE AMONG STUDENTS OF

HIGHER EDUCATION

Рostgraduate student of the Department

of Osvitology and Innovative Pedagogy,

H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical

University

China

еmail: 296896495@qq.com

https://orcid.org/0009-0008-0080-2878

Doctor of Pedagogical Sciences, Professor,

Professor of the Department of Osvitology

and Innovative Pedagogy, H.S. Skovoroda

Kharkiv National Pedagogical University

Kharkiv, Ukraine

email: tubaeva@gmail.com

https://orcid.org/0000-0003-1611-5956

The article is devoted to the problem of forming an empathetic culture of the future teacher,

the relevance of which at the socio-pedagogical level is determined by the need of modern society for

teachers who are capable of compassion, empathy, who possess tolerance and empathy as a professional

value; on the theoretical and methodological level - the need to create theoretical foundations for the

formation of empathic culture of future teachers during professional training; on the methodological

and technological level - the need to develop a system of educational and methodological support for the

formation of a dened culture of future teachers.

Object (the purpose and task of the research). The purpose of the study is to analyze the views of

Chinese scientists regarding factors inuencing the formation of empathetic culture of higher education

students in order to enrich the theoretical foundations of solving the problem. Achieving the set goal

requires clarifying the key concepts of the research «empathic culture», «formation of empathic culture».

Results. The article focuses on the fact that, being a complex and multifaceted phenomenon,

empathic culture among students does not arise spontaneously, but requires purposeful formation of

this personality quality of the future teacher. The concept of «formation of empathic culture» of students

is considered as a process aimed at their acquisition of special knowledge and mastery of empathic

skills.

The views of Chinese scientists regarding factors inuencing the formation of the empathic

culture of future specialists, in particular music teachers, were analyzed: macro factors (socio-cultural

and economic factors; family environment and family education); cultivation of moral virtues and

practical application of socialist core values; participation in communication with representatives of

various social groups; personal factors (cognitive and emotional abilities, the ability to sympathize and

empathize), etc.

Conclusions. In today’s society, it can be found that the ability and level of empathy of college

students are generally not high, which indicates that there are many opportunities for improvement,

and the results of Chinese scientists and researchers have shown that the formation of an empathic

culture of students, including future teachers -musicians, attention should be increased. The factors of

formation of empathic culture of students, which are researched by Chinese scientists, were analyzed

(macro factors, pedagogical and personal factors). It is noted that taking into account these factors

makes it possible to choose the right strategies for the formation of empathic culture of future teachers.

Keywords: empathic culture, formation, inuence factor, future teacher, Chinese scientists

DOI https://doi.org/10.34142/27091805.2024.5.01.09